1.Розкрийте суть та значення неолітичної революції.

У період неоліту відбувається перелом в історії людства. Англійський археолог Г. Чайлд

назвав цей період неолітичною революцією. Її суть полягає в переході від традиційного
привласнюючого господарства до відтворюючого. Мідний, або мідно-кам’яний вік був
перехідним етапом від кам’яного періоду до епохи металу. Характерними рисами енеоліту
стало: відокремлення скотарства від хліборобства, поруч з кам’яними знаряддями праці
почали виготовляти мідні, перехід від мотичного до рільного землеробства, почали
вирощуватися майже всі сучасні зернові та садово-огородні культури, було винайдено вози,
розвивалася примітивна торгівля.
2.Перші протодержавні утворення на сучасній території України?

3.Грецькі міста-держави та їх цивілізаційна роль.

Першим грецьким поселенням на території сучасної України було місто Борисфен,
побудоване на острові Березань, поблизу нинішнього Очакова. Потім у Дніпровсько-
бузькому лимані з'явилася Ольвія («Щаслива»), яка стала незабаром найбільшим
грецьким містом у Північному Причорномор'ї. Наприкінці VII - початку VI ст. до н.е.
були побудовані міста Херсонес (околиця сучасного Севастополя), Tipa (Білгород-
Дністровський), Пантікапей (Керч), Феодосія, Фанагорія (Тамань), Танаїс (гирло
Дону) та інші. Населення грецьких міст поділялося на вільних та рабів. Вільні люди
мали право брати участь у народних зборах, обирати та бути обраними на державні
посади. Народні збори вирішували важливі державні питання. Політичний устрій,
який склався в грецьких містах отримав назву рабовласницької демократії. У 480 р. до
н.е. утворюється політичне об'єднання грецьких міст-колоній у Криму - Боспорське
царство зі столицею в Пантікапеї. Незабаром це царство значно розширює свою
територію по берегах Азовського моря й у Східному Причорномор'ї. У І ст. до н.е.
подальша експансія Боспорського царства зіштовхнула його з великою Римською
імперією. Внаслідок невдалих війн з Римом Боспорське царство почало занепадати, а
в 63 р. римські легіони вступили до його столиці Пантікапея. Всі грецькі міста-колонії
Північного Причорномор'я були вимушені визнати владу римлян.
4.Східні слов’яни: їх розселення , заняття та еволюція.
Анти (східні слов'яни), , були предками українців. Вони жили між Віслою, Карпатами і
Дніпром, згодом дійшли до Дону і Чорного моря. Основу господарства східних слов’ян
становило орне землеробство, в якому тепер застосовувалися більш досконалі знаряддя
праці, зокрема рало з широким лезом і залізним наконечником. На землеробській основі
розвивалося скотарство. Промисли - полювання, рибальство, бортництво. Продуктивність
праці значно зросла, цілком можливою стала індивідуалізація виробництва, створювались
умови для переходу від ранньокласових відносин до феодальних. Результатом відокремлення
ремісництва від землеробства було зародження товарного виробництва. Регулярний товарний
обмін свідчив про появу постійних надлишків продукції у землеробстві, скотарстві,
ремісництві. Проте з часом глибокі зміни в суспільному житті, що відбулися у VIII-X ст.,
підштовхнули процес державотворення. Становлення державності у східних слов’ян логічно
випливало з їхнього суспільного розвитку: 1. Еволюція родоплемінної організації,
збільшення об’єднаних територій, постійна воєнна активність зумовили необхідність
переходу до нових методів і форм управління. Зростаюча зовнішньополітична активність
перших осередків державності. Отже, зміни, що відбулися у суспільному житті східних
слов’ян у VI – IX ст. (удосконалення техніки та технології землеробства, піднесення ремесла,
пожвавлення торгівлі, розклад родово-общинного ладу, класова диференціація, виділення
дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію, формування спільної
культури, поява перших протодержав) сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст.
зросла могутня будова Давньоруської держави.
5.Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення
Київської Русі.
В історії Київської Русі можна виділити три періоди: 1. За князювання Олега (882-912), Ігоря
(912-945) та Святослава (957-972) відбувається об’єднання земель і племен східних слов’ян.
У політиці князів переважала зовнішня експансія. Відчутні пережитки родоплемінного ладу.
2. Період найбільшої могутності Київської держави за кн. Володимира Святославовича (980-
1015) і Ярослава Мудрого (1019-1054). Здійснюються внутрішні реформи. Родовий принцип
управління остаточно замінюється державним. Варязьку аристократію витісняють
дружинники і бояри місцевого походження. Формується вотчина. 3. Початок феодального
дроблення Русі: друга половина XI – перша третина XII ст. – час правління Ярославичів і їх
нащадків. В Київській Русі інтенсивно розвивалися феодальні відносини. Але в момент її
виникнення і певний час надалі (до кінця XI ст.) в її соціально-економічному ладі зберігалися
помітні залишки попереднього родового ладу, що визначає її як ранньофеодальну державу, з
таких причин: а) економічну основу держави становили вільні селяниобщинники. Приватне
феодальне землеволодіння (вотчина) перебувало в зародку і сформувалося тільки на кінець
XI ст. Феодальна рента здійснювалася у формі данини; б) в системі влади відчутною
залишалася роль місцевої племінної знаті; в) важливу роль продовжували відігравати форми
родоплемінного ладу – народне ополчення, віче; г) відчутними були залишки язичництва.
6.Порівняйте розвиток Київської Русі за перших князів ІХ-Х ст.

7.У чому полягало історичне значення християнізації Русі?

Хрещення Володимира Святославича, його родичання з візантійським імператором ввело
київських князів до християнського світу. Церковні книжники наполегливо пропагували ідею
єдності Руської землі навіть тоді, коли Київської держави як єдиного цілого вже не існувало.
У центрах єпархій створювалися єпископські кафедри, напередодні монголо-татарської
навали їх функціонувало 16. Єпископи, на відміну від митрополитів, були переважно з
місцевих. Релігійним центром країни став Київ, де в 1037 р. (є сучасна версія, що 1011-1014
рр.) був збудований Софійський собор. Загалом у Києві нараховувалося 40 церков. У 1051 р.
бояри-монахи Антоній і Феодосій заснували на схилах Дніпра Печерський монастир (біля
150 ченців). Того ж року Ярослав Мудрий призначив київським митрополитом (русина)
Іларіона, що послабило залежність Русі від Візантії. На Русі після 988 р. поширюється
розвинута форма писемності, абетка якої була створена у 860-ті роки братами Кирилом і
Мефодієм, які розробили систему старослов'янської мови, призначеної для перекладу
Святого Письма з грецької на зрозумілу всім мову.
8. У чому є своєрідність соціально-економічного розвитку Київської Русі за
правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

9. Обґрунтуйте причини економічного та політичного зростання Галицько-

Волинського князівства.
10.Дайте характеристику політиці литовських князів на українських
землях у ХІУ-ХУ ст.
11.Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки.
А) Суть:
Укладання угоди про державно-політичний союз між Великим князівством
Литовським і Польським королівством
Б) Причини:
Наступ Тевтонського ордену на землі Литви й Польщі. Претензії Московського
князівства на руські землі. Необхідність протистояти нападам татар. Прагнення
польських феодалів отримати українські землі, литовських – здобуття
економічних і політичних привілеїв, які мали польські магнати.
В) Наслідки:
Розгром Тевтонського ордену в Грюнвальдській битві (15 липня 1410 р)
Роздача українських земель польським феодалам. Поширення католицизму в
Литві та Україні. Опір частини литовської, украхнської та білоруської шляхти.
12.Які характерні риси соціально-економічного розвитку українських
земель у ХІУ- середині ХУІ ст.?
13.Люблінська та Берестейська унії: причини укладання, суть та наслідки.
Люблінська унія (1 липня 1569 р):
А) Причини об’єднання:
Ослаблення Литви внаслідок московсько-литовських війн кінця XV – на
початку XVI ст. Прагнення Польщі отримати українські землі та залежних
селян.
Прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів мати рівні права з
польськими землевласниками.
Польща та Литва об’єдналися в єдину державу. Польська шляхта отримала
право на землеволодіння в Литві, а литовці – у Польщі. Польща та Литва
проводили спільну зовнішню політику. Українські землі переходили під владу
Польщі.
Б) Наслідки:
Майже всі українські землі об’єдналися в одній державі. Об’єднання сприяло
інтенсивному розвитку економіки та посиленню експлуатації селянства. Міста
перетворилися на магнатсько-шляхетські резиденції, центри розвитку ремесл і
торгівлі . Українські землі почали активно залучатися до міжнародної торгівлі,
передусім через Балтійське море. Відбувається зміцнення політичного та
економічного впливу польської шляхти в державі. Починається формування
фільварків – багатогалузевих господарських комплексів, що ґрунтувалися на
постійній щотижневій панщині кріпаків і були орієнтовані товарно-грошові
відносини та ринок. Поширюється католицизм, почався наступ на православ’я.

Берестейська унія (жовтень 1596 р):

А)Причини утворення:
Католицька церква прагнула розширити свій вплив. Річ Посполита розцінювала
унію як перехідний етап до католицизму. Православні духівництво та знать
намагалися позбавитися нерівноправності з католиками.
Православна й католицька церкви об’єдналися в греко-католицьку (уніатську).
Уніатська церква визнавала зверхність Папи Римського та вчення католицької
церкви. Уніатське духівництво зрівнялося в правах із католицьким.
Б) Наслідки: Утворилася Українська греко-католицька церква, яка відстоювала
національну ідентичність українців і чинила опір окатоличенню. Почалася
боротьба православних із греко-католиками, в українському суспільстві
загострилися релігійні протиріччя. Першим митрополитом уніатської церкви
був – Михайло Рогоза, другим – Іпатій Потій.

14.Причини виникнення українського козацтва та суспільно-політичний

устрій Запорозької Січі

15.Виникнення, діяльність та історичне значення братств.

16.Причини та соціальна направленість козацьких повстань кінця ХУІ-
першої половини ХУІІ ст.
17.Характер, рушійні сили та основні етапи Визвольної війни сер. ХVІІ ст.
18.Переяславсько-Московський договір 1654 р.: його оцінка в історіографії.
19.Покажіть основні категорії зародження української козацької держави.
20.Охарактеризуйте гетьманування І. Виговського.
21.Дайте характеристику періоду Руїни.
22.Гетьман І.Мазепа та його роль в українській історії.
23.Дайте характеристику “Конституції” гетьмана П.Орлика.
24.Наведіть приклади обмеження козацького самоврядування на Україні у
ХVІІІ ст.
25.Які причини ліквідації Запорозької Січі?
26.Основні напрямки соціально-економічного розвитку України під
владою Польщі у ХVІІ-ХVІІІ ст.
27.Гайдамацький рух та опришки: причини, характер та розмах.
28.Утворення Задунайської Січі та Чорноморського козацтва.
29.Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище
українських земель у першій половині ХІХ ст.
30.Декабристський рух та масонство в Україні, характерні риси.
31.Наведіть приклади українського національного відродження в першій
половині ХІХ ст.
32.Український національний рух в Західноукраїнських землях в першій
половині ХІХ ст.
33.Селянство та його роль у революції 40-х років ХІХ ст. на Західній
Україні.
34.Особливості реформ 60-70-х років ХІХ ст. Україні та їх значення.
35.Наведіть приклади переслідування української мови царизмом у ХІХ ст.
36.Наведіть приклади українського національного руху у другій половині
ХІХ ст.
37.Перші політичні партії в Україні кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
38.Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій
половині ХІХ ст.
39.Соціально-економічне становище українських земель у складі Росії на
початку ХХ ст.
40.Демократична революція 1905-1907 рр. в Україні, позиції політичних
партій в революції.
41.Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.: соціально-економічний
аспект.
42.Україна та українці у першій світовій війні.
43.Лютнева революція 1917 р. і утворення Центральної Ради: внутрішня та
зовнішня політика.
44.Держава гетьмана П.Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика.
45.Утворення Директорії, її склад, соціальна база та політика.
46.Революційні події 1918 р. в західноукраїнських землях .
47.Шляхи та методи встановлення влади рад в Україні у 1919 р.
48.Політика денікінців в Україні та повстанська боротьба проти них.
49.Селянський повстанський рух в пореволюційній Україні: його
історична роль.
50.Розкрийте основні уроки української національної революції 1917-1920
рр.
51.НЕП в Україні: мета, цілі і шляхи реалізації.
52.УСРР-УРСР в системі Радянського Союзу.
53.Політика коренізаціі, її особливості та наслідки.
54.Сталінська соціально-економічна політика 20-х-30-х рр. в Україні та її
наслідки.
55.Порівняйте причини та наслідки голоду 20-х та 30-х років ХХ ст.
56.Репресії в Україні: характер, масштаби та наслідки.
57.Українське питання на західноукраїнських землях у міжвоєнний період.
58.Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України.
59.Початок війни 1941-1945 рр. в Україні.
60.Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни
1941-1945 рр.
61.Рухи опору в Україні проти окупантів в роки Другої світової війни.
62.Визволення України та наслідки війни. (1941-1945 рр.)
63.Включення УРСР у світову повоєнну політику та в ООН.
64.Хрущовська “відлига”: та її характер в Україні.
65.Гальмівні процеси у соціальному та економічному розвитку СРСР та
УРСР в 60-70 рр.
66.Правозахисницький та дисидентський рух в Україні.
67.Перші кроки перебудовчих процесів в Україні (кінець 80-х - поч. 90-х
рр.)
68.Громадсько-політичні процеси в незалежній Україні: труднощі та
надбання.
69.Зовнішня політика та економічні процеси в незалежній Україні.
70.Проблеми становлення громадянського та правового суспільства на
початку ХХІ ст.