1. Утворення Литовської держави та період її зміцнення.

І етап (1340—1362) — «оксамитове» литовське проникнення. Дії литовці в на теренах

України не мали характер у експансії, схожої на завоювання монголів . Литовська
влада була м'якішою, толерантнішою, ніж татарська .
II етап (1362—1385) — «ослов'янений» литовських правителів. Розширення сфери
вплив у руського православ' я на терени Литовської держави; утвердження «Руської
правди» державною правовою основою; визнання руської мови офіційною
державною мовою; запозичення литовцями руського досвіду військової організації.
1385 р . між Литвою т а Польщею укладено Кревську унію.
III етап (1385—1480 ) — втрата українськими землями залишки в автономії. Нова
польсько-литовська унія 1413 р . у Городлі стала свідченням зростаючої дискримінації
православного населення . Ліквідовано південно-західні удільні князівства, потім були
відновленні.
IV етап (1480—1569) — посилення литовсько-російської боротьби за право бути
центром «збирання земель Русі». Початок XVI ст. характеризується загостренням
московсько-литовського протистояння. Намагаючись максимально сконцентрувати
сили проти своїх зовнішніх ворогів , Польща і Литва 1569 р .укладають Люблінську
унію. Утворюється нова держава — Річ Посполита, що призводить до ополячення та
окатоличення українського люду.
2.Зміст зовнішньої політики Литовської держави щодо українських земель та їх
захоплення. Формування Литовсько –Руської держави.
Період існування Великого князівства Литовського до Люблінської унії 1569 р . вважає
часом існування Литовсько-Руської держави , а решта переконана , що цієї доби йшов
процес перетворення українських земель на литовську провінцію.
Зовнішня політика Литовської держави щодо українських земель та їх захоплення
була досить складною і змінювалася в залежності від історичних обставин. На початку
свого існування Литва домінувала на північно-західній території України
У 14-15 століттях Литва була втягнута у боротьбу з Королівством Польща, яка
закінчилася утворенням Речі Посполитої. В цей час українські землі потрапили під
польський вплив, що призвело до зменшення впливу Литви в регіоні. У 15 столітті
Литовсько-Польська держава стала однією з найбільших держав Європи, яка володіла
великою територією на сході Європи. В цей період Литва продовжувала активну
політику збільшення своєї території за рахунок українських земель.
3.Формуваня Західноєвропейської держави Речі Посполитої, та остаточне
захоплення українських земель. Запровадження кріпацтва та католицизму.
Західноєвропейська держава Речі Посполитої сформувалася в 1569 році після унії між
Королівством Польським та Великим князівством Литовським.
Протягом 16-17 століть Реч Посполита займала активну зовнішню політику, націлену
на розширення своїх територій та збільшення впливу на сусідні держави, в тому числі
й на українські землі. У результаті війн і дипломатичних зусиль українські землі були
остаточно захоплені Реччю Посполитою.
У 16 столітті було запроваджено кріпацтво на території Речі Посполитої, в тому числі й
на українських землях. Також була активно проведена католицизація українського
населення, що стало однією з причин міжконфесійних конфліктів на українських
землях.
 У 1596 році відбулася Берестейська унія, яка передбачала злиття Православної та
Католицької церков на території Речі Посполитої. Це стало однією з найбільших подій в
історії української церкви.
4.Берестейська унія та особливості розвитку церкви. Реакція на ці події
українського суспільства.
Брестська унія підписана в 1595р, юридично вступила в силу у 1596р. Собор
розколовся на дві частини – православну і уніатську. Уніатська частина
підпорядковувалася Папі Римському . Було визнано основні догмати католицької
церкви , водночас церковні обряди залишилися православними , а церковно
слов'янська мова — мовою богослужіння . Уніатське духовенство звільнялося від
сплати податків , уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на
державні посади, уніатським єпископам було обіцяно місце в сенаті. Православний
собор не визнав правомірність рішення уніатів . Усі спроби примирення були
марними, унія замість консолідації ще більше поглибила розкол суспільства. Уніати
перебували в стані невизначеності: Православні вбачали в них зрадників , а
католик и не вважали їх повноцінними громадянами , до того ж не виконали значної
частини своїх обіцянок. Для Польщі ця унія була вигідна посиленням своєї влади ну
українських землях, а для православної церкви це була спроба вибратися з кризи.
5.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського
козацтва. Походження назви «козак».
У перекладі з тюркських мов «козак» він означає «одинокий», «схильний до
завоювання». З часом викристалізувалас я низк а версій, що пояснюют ь походженн я
козацтва :
1) «хозарська» — ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами»
2) «чорно-клобуцька» - вбачає в них нащадків «чорних клобуків» тюркського племені
3) «черкаська»- вважає виникнення одним з наслідків процесу міграції черкесів
4) «татарська» — виводить козацький родовід з татарських поселень
5) «автохтонна» — козацтво як спільнота є спадкоємцем громад Київської Русі.
6) «болохівська» — пов'язує козаччин у з існуванням у давньоруських автономних
громадах та к званих болохівців ,
7) «бродницька» — генетичний зв'язок козацтва зі слов'янським степовим населенням
періоду Київської Русі — «бродниками»
8) «уходницька » — пов'язує виникнення козацтва з утворенням на території
Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей.
9) «захисна» - появу козацтва необхідністю дати відсіч наростаючій татарській загрозі;
10) «соціальна» — наслідок посилення економічного, політичного, національного та
релігійного гніту
6.Заснування Запорізької Січі, її історичне значення.
Заснування першої Запорозької Січі історики, як правило , пов'язують з ім'ям
козацького ватажка Дмитра Вишневецького. Під його керівництвом протягом 1552—
1556рр . на о. Мала Хортиця було побудовано фортецю. Січ стала важливим центром
української культури та національної свідомості, де зібралися найсильніші та
найвідважніші козаки.
Вищим законодавчим, адміністративним і судовим органом Січі була січова рада її
рішення були обов'язковими до виконання. Рада обирала уряду Січі — військової
старшини, а також полкову старшину. До групи козацтва входили: військова
старшина(кошовий отаман), військовий суддя ,військовий осавул, військовий писар та
курінні отамани;військові служителі. Запорожжя мало і свою територію, яка
називалася «землями Військ а Запорозького». Козаки постійно відвідували
богослужіння та різні молебни. Людей об'єднала не сила державної влади, а духовна
спорідненість . Запорозька Січ, маючи низку головних ознак державності, все ж була
лише своєрідною, перехідною моделлю між справжньою повноцінною державою і
професійною общиною.
7.Суспільно-політична організація та етнічний склад українського козацтва.
Українське козацтво виникло на території України в XV-XVI столітті як рух визволення
від соціально-економічної та політичної залежності від польсько-литовської держави
та феодальних магнатів.
Етнічний склад українського козацтва був досить різноманітним. На початку XVII
століття в його складі були українці, росіяни, білоруси, поляки, татари та інші
національності. Багато козаків походили з кріпосницьких верств суспільства, але також
були й представники вільних селян та міщан.
Козаки формували певну культуру та світогляд, які базувалися на православній вірі,
героїчних подвигах та боротьбі за свободу та незалежність. Вони мали свої звичаї та
традиції, такі як козацькі забави, балачки, обряди та релігійні свята.
Козацька форма державності виникла не на етнічній, а на морально-психологічній
основі. Людей об'єднала не сил а державної влади, а духовна спорідненість . По-друге
Запорозька Січ була деформованим варіантом державності: інтенсивний розвиток
військової сфери — могутнє військо та озброєння і примітивний економічний сектор.
8.Реєстрове козацтво та його роль в державотворчих процесах в Україні.
Стосункиміж: козацтвом та Польщею
Реєстрове козацтво було створене у 1572 році з ініціативи Польщі з метою захисту
кордонів від турецьких нападів. Воно складалося з офіційно зареєстрованих козаків,
які отримували земельні наділи та інші пільги за свій військовий внесок. Реєстрове
козацтво здійснювало захист кордонів та займалося розбудовою економіки та
розвитком культури. реєстровими козаками . З часом кількість реєстрових козаків
зростала: 1590 р. їх налічувалося 1 тис . осіб, 1625 р . — 6 тис , а 1631 р. вже 8 тис.
Стосунки між козацтвом та Польщею були складними та суперечливими. Козаки
неодноразово виступали проти польської влади, особливо під час боротьби за свої
права та свободу.
9.Боротьба козаків з турками і татарами. Зв’язки козацтва з Російською
державою.
Боротьба козаків з турками та татарами була безперервною, оскільки ці народи
намагалися проникнути на територію України та зайняти її землі. Козаки активно
здійснювали опір, здійснювали напади на турецькі та татарські поселення та
забезпечували захист кордонів. Велику роль у боротьбі з татарами відіграв Богдан
Хмельницький. Активна протидія туркам і татарам з боку запорожців сприяла
руйнуванню Турецької імперії та визволенню підкорених нею народів, блокувала та
стримувала розгортання турецько-татарської агресії в глиб українських
земель , захищала національний генофонд.
10.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. та 20-30-х рр. XVII ст. (Криштоф
Косинський, Северин Наливайко, Іван Трясило, Іван Сулима). їх наслідки.
Виникнення православних братств, розвиток Острозької академії.
Кінцем XVI століття на території України відбулося кілька козацько-селянських
повстань. Найвідомішими з них були повстання Криштофа Косинського (1591-1593),
Северина Наливайка (1594-1596), Івана Трясила (1630-1635) та Івана Сулими (1637-
1638).
Повстання Криштофа Косинського було спрямоване проти польської шляхти, яка
займала землі козаків. Учасники повстання прагнули відновити стару земельну
власність і заборонити польським шляхтичам володіти землею на території України.
Проте повстання придушили, а Косинський був вигнаний до Туреччини.
Северин Наливайко очолив повстання, яке було спрямоване проти польського короля
та шляхти. Учасники повстання прагнули відновити українську державу і створити
самостійну козацьку армію. Проте повстання було придушено польською владою, а
Наливайко був убитий.
Іван Трясило очолив повстання, яке було спрямоване проти польської шляхти та
церкви. Учасники повстання прагнули відновити українську державу і відмовитися від
католицької віри. Проте повстання було придушено польською владою, а Трясило був
убитий.
Іван Сулима очолив повстання, яке було спрямоване проти польської шляхти та
магнатів. Учасники повстання прагнули відновити стару земельну власність козаків і
заборонити польській шляхті володіти землею на території України. Проте повстання
було придушено польською владою,
11.Внутрішнє становище на українських землях в кінці ХУІ на початку ХУП ст.
Причини, характер, рушійні сили війни 1648-1654р.р Внесок в цей процес
Б .Хмельницького.
Українські землі перебували під владою Речі Посполитої та знаходилися під впливом
Польщі та Литви. Українське населення складалося зі шляхти, духівництва, козаків та
селян. На землях України існувала велика кількість феодальних панств, які мали велику
владу та велику кількість селянських кріпаків.
Війна 1648-1654 років була результатом багатьох причин. Однією з них були
економічні проблеми, зокрема перевищення податків та обкладання землі. Іншою
причиною були релігійні конфлікти, пов'язані зі спробами католицької церкви заселити
православні землі. Також велику роль зіграли політичні проблеми, зокрема недоліки
системи шляхетської демократії та вплив сусідніх держав, зокрема Російської і
Турецької імперій.
Богдан Хмельницький вніс величезний внесок у відбудову України та боротьбу за її
незалежність. Він об'єднав козаків та військо, які під його проводом змогли виграти
багато важливих битв. Зокрема, Хмельницький очолив переможний похід на Київ, де
було знищено польську владу. Його діяльність сприяла утворенню Запорозької Січі та
зміцненню автономії українських земель.
12.Військові події 1648 – 1653 рр., їх головні етапи, загальна характеристика і
вплив на подальший історичний розвиток українських земель.
Період від 1648 до 1653 року на українських землях був періодом важливих
військових подій, що сильно вплинули на історію України. Основними подіями цього
періоду були Козацька революція 1648 року і боротьба за незалежність української
держави від Річі Посполитої, Польщі та Московської держави.
Козацька революція 1648 року була спричинена соціально-економічними та
політичними проблемами, зокрема, поневоленням українського народу польською
шляхтою, понаднормовою експлуатацією козаків та селян, а також недотриманням
угод між українцями та польською владою. Головною постаттю цього періоду був
Богдан Хмельницький, який зміг об'єднати українські козаки та селян та відкрити
перший етап визвольних змагань.
У 1648-1651 роках українські повстанці під проводом Хмельницького зуміли
завоювати значні території на заході та південному заході України. Зокрема, була
створена Козацька держава, що охоплювала території від Дніпра до Дунаю та від
Карпат до Чорного моря. Однак у 1652-1653 роках відбулися війни з Московською та
Польською державами, в результаті яких українські повстанці зазнали поразки.
Загальна характеристика військових подій 1648-1653 років полягає в тому, що вони
відкрили нову сторінку в історії України.
квітень – травень 1648 р. – козацько-татарське військо розгромило польську армію
під Жовтими Водами.
травень 1648 р. – козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під
Корсунем.
літо 1648 р. – боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої.
Міщани і селяни, козаки розправляли з панами. На чолі полків стояли Іван Богун,
Матвій Гладкий, Мартин Пушкар та інші.
вересень 1648 р. – відбулася битва поблизу Пилявець.
жовтень 1648 р. – облога Львова.
до листопада 1648 р. – козацькі полки і повстанці звільнили увесь
західноукраїнський регіон.
21 листопада 1648 р. – Б.Хмельницький уклав перемир’я з Яном Казимиром.
У липні 1651 р. під Берестечком українці терплять поразку. Татари зрадили
Б.Хмельницького. У липні литовські і польські війська взяли Київ.
13.Основні чинники, програма Б.Хмельницького щодо побудови української
козацької держави. Значення Переяславської Ради, Березневих статей для
подальших державотворчих процесів на Україні.
Переяславська Рада, яка була скликана Хмельницьким у 1654 році, відіграла важливу
роль у подальшій історії України. На цій раді було укладено договір між Україною та
Росією, в якому було передбачено взаємну військову допомогу та збереження
релігійної свободи. Це сприяло формуванню Російської імперії та національного
відродження України.
Переяславські договірні статті 1659 р., які обмежили автономію
України:
 гетьман позбавлявся права на зовнішню політику;
 гетьман позбавлявся права призначати і звільняти полковників;
 гетьман не мав права виступати в похід без царського дозволу;
 Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові;
 У Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані мали право розташовуватися
російські залоги.
14.Розкрийте адміністративно – політичний устрій української козацької
держави в середині ХУП ст.( 1655-1680рр.),зміни в соціально – політичних
відносинах.
Українська козацька держава в середині ХVІІ століття складалася з низки незалежних
від сусідніх держав козацьких полків, кожний з яких мав свої власні правила та устрій.
Проте, після заключення Андрусівського перемир'я з Московською державою в 1667
році, козацтво втратило значну частину своєї незалежності.
Адміністративно-політичний устрій козацької держави в цей період можна
охарактеризувати таким чином:
Гетьманство - головна посада в державі, яку займав гетьман. Гетьмани обиралися з
числа козаків і керували військовими справами, зовнішньою політикою та внутрішнім
устроєм держави. Після виборів гетьмани приймали присягу перед Радою, що
складалася з представників козацьких полків.
Рада - законодавчий орган держави, який складався з представників козацьких
полків та громадян. Рада приймала закони, приймала рішення про війну та мир,
вибирала гетьмана.
Сотня - військова одиниця, що складалася з 100 козаків. Керували сотнею старшини -
найбільш досвідчені козаки.
Полк - військова одиниця, яка складалася з декількох сотень та належала до окремої
територіальної одиниці.
Козацька старшина - керівники полків, які обиралися козаками.
У цей період соціально-політичні відносини в козацькій державі також зазнали змін.
15. В чому ми бачимо посилення Московської влади на українські землі?
Боротьба України за збереження автономії і політичного суверенітету.
Посилення Московської влади на українських землях було зумовлене кількома
факторами. По-перше, це було пов'язано зі зростанням впливу Московської держави в
Європі, яке призвело до поглиблення її територіальних амбіцій. По-друге, це було
пов'язано зі слабкістю Речі Посполитої та її неспроможністю контролювати ситуацію на
українських землях.
У XVII столітті Російська держава розпочала активну політику щодо українських
земель. У 1654 році було підписано договір про взаємодію між Московською та
Українською державами (Білоцерківський договір), який передбачав взаємну
допомогу в разі війни з Реччю Посполитою. Однак, з часом, Російська держава почала
втручатися в українські справи і зміцнювати свій вплив на території України.
Одним з найвідоміших прикладів боротьби України за збереження автономії та
політичного суверенітету є Козацька війна 1648-1657 років. Під проводом Богдана
Хмельницького, українські козаки боролися проти польської шляхти та її намагань
позбутися козацької автономії. Після перемоги українських козаків, Речь Посполита
підписала з ними Жовтневий договір, який передбачав підтвердження козацької
автономії та створення Козацької держави.