ПИТАННЯ 1

1. Утворення Литовської держави та період її зміцнення.Зміст зовнішньої

політики Литовської держави щодо українських земель та їх захоплення.

Формування Литовсько –Руської держави?

Відповідь:

Литовська держава утворена у 14 ст з невеликих князівств та племен. За часів правління

Гедиміна(кінець 13-початок 14 ст) та його сина Ягайло.

Держава розвивалася завдяки анексії сусідніх територій та утворення різних союзів(єбу каких).

Зміцнення:

Дипломатичні угоди, військові походи, шлюби.

Зовнішня політика:

Військові походи, захоплення українських земель було частково спричиненого конфліктами між
Литвою,Польщою, Московією за вплив у регіоні.

ПИТАННЯ 2

2.Формуваня Західноєвропейської держави Речі Посполитої, та остаточне

захоплення українських земель. Запровадження кріпацтва та

католицизму.Берестейська унія та особливості розвитку церкви. Реакція на ці

події українського суспільства.

 1385 р.: Кревська унія - династичний союз між ВКЛ та Польщею

 1569 р.: Люблінська унія - об'єднання ВКЛ та Польщі в Річ Посполиту.
 Формування Західноєвропейської держави Речі Посполитої та остаточне захоплення
українських земель:

1. Історичний контекст:

 XIV-XV ст.: посилення Великого князівства Литовського (ВКЛ) та Королівства Польського.

 1385 р.: Кревська унія - династичний союз між ВКЛ та Польщею.
 1569 р.: Люблінська унія - об'єднання ВКЛ та Польщі в Річ Посполиту.

2. Захоплення українських земель:

 XV-XVI ст.: поступове захоплення українських земель Польщею.

 1569 р.: входження Київщини, Волині, Поділля до складу Речі Посполитої.
 1772 р.: перший поділ Речі Посполитої - західноукраїнські землі відійшли до Австрії.
 1793 р.: другий поділ Речі Посполитої - Правобережна Україна відійшла до Росії.
 1795 р.: третій поділ Речі Посполитої - вся Україна опинилася під владою Російської імперії.

3. Наслідки для українців:

 Втрата політичної автономії.

 Економічне та соціальне гноблення.
 Насильницька полонізація та окатоличення.

Запровадження кріпацтва та католицизму :

1. Кріпацтво:

 XVI-XVII ст.: остаточне закріпачення селянства.

 Поширення панщини - феодальної ренти у формі відробітків на панській землі.
 Обмеження свободи пересування селян.

2. Католицизм:

 1596 р.: Берестейська унія - об'єднання православної церкви Київської митрополії з католицькою церквою.
 Впровадження католицького віросповідання на українських землях.
 Переслідування православних та протестантів.

Берестейська унія та особливості розвитку церкви:

1. Берестейська унія:

 Укладена 1596 року в місті Бересті (Брест).

 Спричинила розкол в українському православному середовищі.
 Частина шляхти та духовенства прийняла унію, утворивши греко-католицьку церкву.
 Більшість населення залишилася вірною православному віросповіданню.

2. Особливості розвитку церкви:

 Греко-католицька церква:
o Зберігала східний обряд.
o Підпорядковувалася Папі Римському.
o Відігравала важливу роль у культурному житті українців.
 Православна церква:
o Зазнавала переслідувань з боку польської влади.
o Зберігала вірність традиціям східного християнства.
o Стала символом національної ідентичності українців.

Реакція на ці події українського суспільства:

 Опозиція до польської влади та католицької церкви.

 Козацькі повстання:
o Наливайка (1594-1596)
o Косинського (1591-1593)
o Хмельниччини (1648-1657)
 Формування української національної самосвідомості.

Наслідки:

 Тривале протистояння українського народу польській владі.

 Занепад української культури та мови.
 Формування української козацької держави.

ПИТАННЯ 3

3. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського

козацтва. Походження назви "козак".Заснування Запорізької Січі, її

історичне значення.

Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва:

1. Економічні:

 Нестача землі та зростання феодальних повинностей.

 Втеча селян і міщан на вільні землі Дикого Поля.
 Розвиток промислів: рибальство, мисливство, бджільництво.

2. Соціальні:

 Посилення феодального гноблення та закріпачення селян.

 Прагнення до волі та кращого життя.
 Формування нового соціального прошарку - козацтва.

3. Політичні:

 Втрата українськими землями автономії.

 Національно-релігійне гноблення з боку польської влади.
 Зростання антифеодальної та національно-визвольної боротьби.
 Походження назви "козак":

 Існує кілька версій:

o Від тюркського слова "козак" - вільна людина.
o Від слова "коза" - дикий кінь, символ волі.
o Від слова "козакувати" - воювати, ходити в походи.

Заснування Запорізької Січі, її історичне значення:

1. Заснування:

 Кінець XVI - початок XVII ст.

 Острів Хортиця на Дніпрі.
 Формування козацької республіки з чіткою організацією та самоврядуванням.

2. Історичне значення:

 Центр козацького самоврядування та збройної сили.

 Оплот боротьби за українську незалежність.
 Символ волелюбності та козацької звитяги.
 Вплив на формування української культури та ідентичності.

Важливо:

 Українське козацтво - унікальне явище в історії України.

 Козаки відіграли важливу роль у захисті українських земель від зовнішніх ворогів.
 Запорозька Січ стала символом української волі та прагнення до незалежності.

ПИТАННЯ 4

4. Суспільно-політична організація та етнічний склад українського козацтва.

Реєстрове козацтво та його роль в державотворчих процесах в Україні.

Стосунки між: козацтвом та Польщею. Боротьба козаків з турками і

татарами.

Суспільно-політична організація та етнічний склад українського козацтва:

1. Суспільна організація:

 Козацьке військо поділялося на полки, сотні та курені.

 Очолювали козаків гетьман, полковники, сотники та отамани.
 Існувала чітка система козацького самоврядування.
 Козацькі закони та звичаї ("козацьке право") регулювали всі сфери життя.

2. Етнічний склад:

 Більшість козаків становили українці.

 Також до козацтва входили представники інших народів: росіяни, поляки, білоруси, татари, євреї.

Реєстрове козацтво та його роль в державотворчих процесах в Україні:

1. Реєстрове козацтво:

 Козаки, які перебували на службі у польської влади.

 Отримували платню та зброю від Речі Посполитої.
 Мали певні привілеї: звільнення від податків, право на самоврядування.

2. Роль в державотворчих процесах:

 Брали участь у війнах Речі Посполитої.

 Захищали українські землі від зовнішніх ворогів.
 Відіграли важливу роль у національно-визвольній боротьбі українського народу.


Стосунки між козацтвом та Польщею:

1. Складні та неоднозначні стосунки:

 З одного боку, козаки служили польській владі.

 З іншого боку, постійно виникали конфлікти через прагнення козаків до самостійності.
 Козацькі повстання проти польського панування.

2. Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького:

 1648-1657 рр.
 Мала на меті здобуття Україною незалежності від Речі Посполитої.
 Завершилася утворенням Української гетьманської держави.

Боротьба козаків з турками і татарами:

 Козаки постійно воювали з турками та татарами, які намагалися захопити українські землі.
 Численні морські та сухопутні походи козаків.
 Захист українського населення від ворожих нападів.

Важливо:

 Українське козацтво - унікальне явище в історії України.

 Козаки відіграли важливу роль у захисті українських земель, формуванні української державності та
самосвідомості.
 ПИТАННЯ 5
5.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. та 20-30-х рр. XVII ст. (Криштоф

Косинський, Северин Наливайко, Іван Трясило, Іван Сулима). їх наслідки.

Козацько-селянські повстання кінця XVI - 20-30-х років XVII століття:

Причини:

 Соціальний гніт: посилення феодального гніту, зокрема, поширення кріпацтва, жорстоке ставлення шляхти
до селян.
 Національний гніт: утиски української мови, культури, православної віри з боку польської шляхти.
 Обмеження козацьких прав: уряди Речі Посполитої прагнули зменшити реєстрове козацтво та контролювати
його.

Повстання:

 1591-1593: Повстання під проводом Криштофа Косинського. Охопило Правобережжя України. Повстанці
вимагали скасування кріпацтва, релігійної свободи, збільшення реєстрового козацтва. Зазнало поразки в битві
під П'яткою.
 1594-1596: Повстання під проводом Северина Наливайка. Охопило Правобережжя та Лівобережжя України.
Повстанці виступали за соціальну та національну справедливість. Зазнало поразки в битві під Солоницею.
 1625: Повстання під проводом Марка Жмайла. Охопило Київщину та Брацлавщину. Повстанці вимагали
збільшення реєстрового козацтва, скасування унії. Зазнало поразки в битві під Кумейками.
 1630: Повстання під проводом Тараса Трясила. Охопило Лівобережжя України. Повстанці вимагали
скасування "Ординації Війська Запорізького реєстрового". Зазнало поразки в битві під Переяславом.
 1635: Повстання під проводом Івана Сулими. Охопило Лівобережжя України. Повстанці виступали проти
шляхетського свавілля. Зазнало поразки в битві під Кременчуком.

Наслідки:

 Незважаючи на поразки, повстання мали значний вплив:

o Сприяли зростанню національної самосвідомості українців.
o Змусили польський уряд іти на певні поступки козацтву.
o Загострили соціальні та національні протиріччя в Речі Посполитій.
o Підготували ґрунт для Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Важливі особистості:

 Криштоф Косинський: гетьман реєстрового козацтва, очільник першого великого козацько-селянського

повстання.
 Северин Наливайко: гетьман козацтва, один з керівників антифеодальної та національно-визвольної
боротьби.
 Тарас Трясило: козацький гетьман, очільник повстання 1630 року.
 Іван Сулима: козацький гетьман, очільник повстання 1635 року.
 ПИТАННЯ 6
Виникнення православних братств, розвиток Острозької академії

Виникнення православних братств:

Передумови:

 Релігійне та культурне гноблення: посилення впливу католицької церкви та утиски православної віри на
українських землях.
 Потреба в освіті: брак освітніх закладів з українською мовою навчання та викладанням православних
дисциплін.
 Національне самоусвідомлення: зростання прагнення до збереження української культури та ідентичності.

Перші братства:

 Львівське братство (1586): засноване при Успенській церкві, стало центром релігійного та культурного життя
українців у Львові.
 Острозьке братство (1589): засноване при Богоявленській церкві, відіграло важливу роль у розвитку
Острозької академії.
 Київське братство (1615): засноване при Богоявленській церкві, стало одним з найвпливовіших братств в
Україні.

Діяльність братств:

 Освітня діяльність: заснування шкіл, друкарень, бібліотек.

 Охорона православної віри: полеміка з католицькою та уніатською церквами, видання релігійної літератури.
 Благодійна діяльність: допомога нужденним, будівництво шпиталів, сирітських притулків.
 Національно-культурна діяльність: збереження української мови, культури та традицій.

Значення братств:

 Відіграли важливу роль у розвитку української освіти, культури та релігійного життя.

 Сприяли збереженню української мови та ідентичності.
 Стали осередком національно-визвольного руху.

Розвиток Острозької академії :

Заснування:

 1576 р. князем Костянтином Острозьким.

 Перший вищий навчальний заклад на українських землях.

Навчання:

 Викладання велося українською та церковнослов'янською мовами.

 Вивчалися богослов'я, філософія, граматика, риторика, математика, астрономія.
 Випускники академії ставали священиками, вчителями, письменниками, політичними діячами.

Внесок:

 Центр української освіти та науки.

 Осередок полемічної літератури.
 Збереження та розвиток української мови та культури.

Занепад:

 Кінець XVII - початок XVIII ст. через політичні та економічні причини.

 Відновлення роботи у XIX ст.

Значення:

 Відіграла важливу роль у розвитку української освіти, культури та релігійного життя.

 Сприяла збереженню української мови та ідентичності.
 Стала одним із символів українського національного відродження.

ПИТАННЯ 7
Внутрішнє становище на українських землях в кінці ХVІ на початку ХVІІ ст.

Причини, характер, рушійні сили війни 1648-1654р.р

Внутрішнє становище на українських землях в кінці ХVІ на початку ХVІІ ст.:

Соціальні верстви:

 Шляхта: володіла землею, займала панівне становище.

 Духовенство: володіло землями, збирало десятину, відігравало важливу роль у релігійному та культурному
житті.
 Міщани: жили в містах, займалися ремеслами та торгівлею.
 Селяни: становили більшість населення, обробляли землю, сплачували податки, виконували повинності.

Національно-релігійні питання:

 Поширення католицизму: польська влада намагалася навернути українців до католицтва.

 Утворення унії: 1596 р. Берестейська унія об'єднала частину православної церкви з католицькою.
 Протести проти унії: частина українців не прийняла унію, що призвело до релігійних та соціальних
конфліктів.

Економічне становище:

 Розвиток торгівлі: українські землі були важливим торговим центром.

 Розвиток ремесел: існували цехи, які об'єднували ремісників.
 Сільське господарство: основна галузь економіки, селяни сплачували податки та виконували повинності.

Політичне становище:

 Українські землі входили до складу Речі Посполитої: польська влада намагалася обмежити права
українців.
 Магдебурзьке право: деякі міста отримали магдебурзьке право, що давало їм самоврядування.
 Козацтво: українське козацтво відігравало важливу роль у захисті українських земель від зовнішніх ворогів.

Причини, характер, рушійні сили війни 1648-1654р.р:

Причини:
 Соціальний гніт: посилення феодального гніту, жорстоке ставлення шляхти до селян.
 Національний гніт: утиски української мови, культури, православної віри з боку польської шляхти.
 Релігійне гніт: поширення католицизму, утворення унії.
 Обмеження козацьких прав: польський уряд прагнув зменшити реєстрове козацтво та контролювати його.

Характер:

 Національно-визвольна війна: український народ боровся за свою незалежність від Речі Посполитої.
 Селянська війна: селяни боролися за скасування кріпацтва та соціальну справедливість.
 Релігійна війна: частина українців боролася за збереження православної віри.

Рушійні сили:

 Козацтво: основна сила війни, очолило повстання.

 Селянство: активно підтримало повстання, прагнуло звільнитися від феодального гніту.
 Міщанство: частина міщан підтримала повстання, прагнуло покращити своє економічне становище.
 Духовенство: частина духовенства підтримала повстання, прагнуло зберегти

ПИТАННЯ 8

Військові події 1648 – 1654 рр.:

Головні етапи:

1648:

 Навесні: Повстання під проводом Богдана Хмельницького.

 Травень-червень: Перемоги козаків під Жовтими Водами та Корсунем.
 Вересень: Пилявецька битва, підписання Зборівського миру.

1649:

 Весна-літо: Відновлення бойових дій.

 Серпень: Зборівська битва, підписання Зборівського трактату.

1650:

 Березня: Битва під Берестечком.

 Жовтень: Білоцерківський мир.

1651:

 Квітень: Битва під Батогом.

 Травень: Підписання Охматівського миру.

1652:

 Квітень: Молдавський похід козаків.

1653:

 Жовтень: Жванецький мир.

 1654:

 Січень: Переяславська рада.

 Березень: Березневі статті.

Загальна характеристика:

 Війна велася з перемінним успіхом.

 Козаки здобули ряд перемог, але їм не вдалося остаточно здолати польську армію.
 Війна супроводжувалася масовими народними повстаннями.
 Війна призвела до значних людських та матеріальних втрат.

Вплив на подальший історичний розвиток українських земель:

 Війна сприяла зростанню національної самосвідомості українців.

 Війна призвела до утворення Української козацької держави.
 Війна заклала фундамент для подальших державотворчих процесів на Україні.

Значення Переяславської Ради та Березневих статей:

Переяславська рада:

 8 січня 1654 р. козацька рада в Переяславі ухвалила рішення про возз'єднання України з Росією.
 Це рішення було зумовлене прагненням України отримати захист від Речі Посполитої.

Березневі статті:

 У березні 1654 р. між Україною та Росією було підписано Березневі статті.

 Цей документ визначав умови возз'єднання України з Росією.
 Березневі статті гарантували Україні широку автономію.

Значення:

 Переяславська рада та Березневі статті стали важливими етапами в історії України.

 Ці події сприяли зміцненню української державності.
 Переяславська рада та Березневі статті мали довготривалий вплив на розвиток України.

ПИТАННЯ 9
Розкрийте адміністративно – політичний устрій української козацької

держави в середині ХVII ст.( 1655-1680рр.),зміни в соціально – політичних

відносинах.

Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави в середині ХVII ст. (1655-

1680 рр.):

Територія:

 Гетьманщина (Лівобережжя)
 Правобережжя (під владою Речі Посполитої)
 Запорозька Січ
 Органи влади:

 Гетьман: глава держави, обирався на Генеральній раді.

 Генеральна рада: найвищий орган влади, складалася з козацької старшини та представників від полків.
 Полкова старшина: очолювала полки, до яких входило 10-20 сотень.
 Сотенна старшина: очолювала сотні, які об'єднували кілька сіл.

Судочинство:

 Генеральний суд
 Полковий суд
 Сотенний суд

Збройні сили:

 Козацьке військо
 Народне ополчення

Зміни в соціально-політичних відносинах:

 Зростання впливу козацької старшини.

 Посилення феодалізації.
 Загострення соціальних протиріч.

Важливі події:

 1657 р. - Московсько-українська війна.

 1667 р. - Андрусівський мир.
 1672 р. - Польсько-турецька війна.
 1687 р. - "Вічний мир" між Росією та Річчю Посполитою.

ПИТАННЯ 10

Посилення Московської влади на українські землі:

1. Політичні фактори:

 Переяславська рада (1654 р.):

o Підписання Березневих статей, які обмежували автономію України.
o Втручання московського уряду у внутрішні справи Гетьманщини.
 Андрусівський мир (1667 р.):
o Розділ України між Московським царством та Річчю Посполитою.
o Втрата Правобережжя та Запоріжжя.
 "Вічний мир" (1687 р.):
o Остаточне закріплення поділу України.
o Посилення контролю Москви над Гетьманщиною.

2. Економічні фактори:

 Збільшення податків:
o Московський уряд вводив нові податки та збори.
o Це призвело до погіршення економічного становища українців.
 Експлуатація українських ресурсів:
o Московський уряд вивозив з України природні ресурси та продовольство.
o Це гальмувало розвиток української економіки.

3. Релігійні фактори:

 Намагання Москви підпорядкувати Українську православну церкву Московському патріархату:

o Це призвело до релігійних конфліктів та розколу в українському суспільстві.
 Переслідування українських культурних та освітніх діячів:
o Московський уряд прагнув асимілювати українців та знищити їхню

Боротьба України за збереження автономії і політичного суверенітету:

 Національно-визвольні повстання:
o 1670-1672 рр. - повстання під проводом Петра Дорошенка.
o 1687-1689 рр. - повстання під проводом Івана Мазепи.
 Гетьманська дипломатія:
o Пошуки союзників серед інших європейських держав.
 Культурно-просвітницька діяльність:
o Розвиток української мови, культури та освіти.

Значення боротьби:

 Затримка процесу асиміляції українців.

 Збереження української національної ідентичності.
 Заснування підґрунтя для майбутніх визвольних змагань.