Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.

)
План:
1. Люблінська унія: причини та умови.
2. Зміни у соціальній структурі українського суспільства.
3. Виникнення Запорозької Січі. Козак
4. Братський рух
5. Церква (Берестейська унія (1596 р.))
6. Культура і духовність
1. Люблінська унія: причини та умови.
У 14ст. Литовсько - Руські князі опинилися між двох вогнів на півдні
почастішали спустошливі набіги кримських татар під зверхністю Османської порти А
зі сходу тиснули Московське царство. Перший його цар Іван 3 проголосив що прагне
об'єднати землі колишньої Русі під своїм скіпітпом. Усередині XVI століття
московський престол зайняв як виявилися останні Рюрикович харизматичний поганий
Іван IV більш відомий як Грозний.
Щоб виробити умови угоди про об'єднання представників польської та
литовської знаті з'їхалися на Сейм у місті Люблін. Переговори були довгими, одного
дня Литовська делегат не витримали і забралися геть. Однак Польська сторона не
повелася на цей демарш натомість переписали на свою користь одну територію за
іншою. Литовці піймали облизня і мусили погодитися на умови поляків. Так у 1569
році було підписано Люблінську унію.
•1 липня 1569 р. Люблінська унія, яка об'єднала дві держави в нове утворення,
що отримало назву Річ Посполита (у перекладі з польської - «загальна справа» або
«республіка»). Це угода що об'єднала Велике Князівство Литовське та Королівство
Польське у єдину державу Річ Посполиту.
Люблінська унія: причини
 Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ,
союзником могла стати Польща;
 Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати
українські землі;
 українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну
оборону під нападів татар.
Люблінська унія: умови
 утворення Речі Посполитої, федеративної держави, яку очолював виборний
король, спільний сейм і сенат;
 створення єдиної грошової системи, ведення спільної зовнішньої політики;
 шляхта зрівнювалася в правах і отримувала право на володіння маєтками по всій
території держави. Майже всі українські землі, за винятком Берестейщини,
відходили під владу польської шляхти;
 збереження Польщею і Литвою свого державного статусу — окреме
законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо та
фінанси.
Люблінська унія: наслідки
 більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що
згуртувало народ;
 виникнення на українських землях великих маєтків польської шляхти,
закріпачення, зростання гноблення;
 збереження судочинства за Литовськими статутами, чинного адміністративного
устрою;
 початок полонізації — денаціоналізації верхівки, втрата українським
суспільством політичної еліти;
 українське населення починає зазнавати національних і релігійних утисків;
 українські землі залучалися до нових форм політичного та соціального життя,
демократії, самоврядування;
 українська верхівка отримала виняткове право обіймати посади на місцях,
незалежно від віросповідання;
 через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський
культурний вплив, розвиток освіти.
Також польська шляхта хотіла розширити свої володіння, розширити свій
вплив на нові українські землі, які до того належали Великому Князівству
Литовському і також однією з причин дослідники виділяють це необхідність
організації певного захисту південних кордонів від постійно, тобто постійно
турецько татарських набігів.
За умовами цієї люблінської унії польща та литва об'єднуються в єдину
державу очолювали, очолював цю, державу - Виборний монар, тобто монарха
обирав сейм. Це дуже цікавий, такий політичний устрій, така шляхетська
демократія, тобто короля. Незважаючи на його походження, обирала шляхта ті, хто
заробляв гроші і був створений, єдиний селі, запроваджено єдину валюту ведення
спільної зовнішньої політики. Але Польща та Литва зберігала власну законодавчу
судову фінансову та військову систему.
Українські землі переходили під владу Польщі, які були поділені на
шість воєводств:
1. Руське (центр - Львів),
2. Белзьке (Белз)
3. Волинське (Луцьк)
4. Подільське (Кам'янець)
5. Брацлавське (Брацлав)
6. Київське (Київ).
Воєводство - адміністративна одиниця у Великому князівстві Литовському та
Польщі XV-XVIII ст.
Наслідки Люблінської унії для українських земель:
•Більшість українських земель було об'єднано в межах однієї держави, що
сприяло політичному і культурному згуртуванню українського народу
•На приєднаних до Польського королівства українських землях було
збережено судочинство за Литовськими статутами 1529 і 1566 рр. та існуючий
адміністративний устрій. Зберігалося ведення діловодства руською мовою
•Стрімка полонізація та покатоличення українських земель, посилення
національного та релігійного гніту; Посилення феодального гніту закріпачення на
українських землях, селянства, розширення фільваркової системи (фільварок -
товарно-орієнтоване господарство, засноване на праці кріпосних).
У новій державі польську, литовську та руську шляхту було урівняно в
правах. Вони брали участь у спільному сеймі та сенаті, а також обирали короля.
Окрім цього, ввели єдину грошову одиницю і скасували кордони та мита. Втім,
обидва підписанти унії залишали за собою певну автономію в питаннях суду,
війська та бюджету. Руська знать не опиралася унії, а, навпаки, підтримала її — в
обмін на гарантії збереження своїх прав та православної віри.
Українські території увійшли до складу Речі Посполитої як Волинське,
Київське та Брацлавське воєводства (адміністративно-територіальні одиниці).
На початку XVІ ст. Європу наповнили дорогоцінні метали з щойно відкритих
Америк. Це спричинило попит на купівлю зерна. Польські шляхтичі та магнати,
могутні власники великої кількості землі, вирішили задовольнити цей попит:
почали будувати фільварки — комплексні господарства, продукція яких
орієнтована на продаж.
Фільва́рок — маєток у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у XIV—XIX
ст. Панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство,
орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. Щоб витиснути максимум з
фільварків, на них змусили працювати селян. Тобто їх поступово закріпачували.
Незадоволені селяни тікали на територію Дикого поля.
Волинські князі Острозькі та Вишневецькі вирішили приборкати ці території.
Вони почали поступово розширювати свої володіння у степу. Будували міста-
форпости на межі зі степом, поступово відбираючи землю у кочовиків. Вони
намагалися привабити туди посленців і надавали їм податкові пільги та звільняли
від повинностей. Така стратегія працювала, і магнати швидко багатішали і
могутнішали.
Наслідки такого об'єднання для українських земель були як позитивні так і
негативні:
Позитивні: по-перше завдяки утворенню Речі Посполитої більшість
українських земель об'єднались в межах однієї країни, тобто Речі Посполитої це
був величезний плюс. А саме більша частина українців проживали в межах єдиного
державного простору. По-друге на території України через ту ж саму Річ
Посполиту приходили нові віяння європейської культури.
Негативні:
Річ Посполита - це була в першу чергу католицька країна. Король як правило
був католик і звісно королі цієї держави нав’язували свою релігію та як правило –
це польська культура. І після входження українських земель до складу Речі
Посполитої українці потерпали і від полонізації чи ополячення і потерпали від
насадження в тому числі католицької віри ну і після такого об'єднання польська
шляхта отримала більше доступу до українських земель, тобто до тих земель які
раніше були прямо суто литовськими територіями.
2. Зміни у соціальній структурі українського суспільства.
Все українське суспільство того часу це XVI століття поділялось на три
основних стани - це привілейовані напівпривілейовані і не привілейовані.
Привілейованні - мали окремі права та привілеї. Мали право на: окремий суд,
звільнялися від певних податків, мали право володіти землями і такого права інші
( тобто напівпривілейовані та непривілейовані не мали взагалі) і серед
привілейованих найголовнішу роль була у звісно духівництва та у шляхти.
Духівництво - це ті хто пов'язані з релігією.
Шляхта, шляхтичи - це всіх хто мав земельні ділянки, але вони повинні були
воювати на користь царя (тобто якщо ти шляхтич тобі король дав земельну ділянку
то ти маєш захищай свого короля від небезпек і захищай і свою землю і свою
країну від небезпек), тому всі шляхтичі зобов'язані були воювати.
 Найвпливовішими шляхтичами були князі і Вам тут треба запам'ятати одного
князя це князь Василь Костянтин Острозький. Князі відрізняються від інших
шляхтичів - тим що князівський титул не можна купити та не можна отримати, він
передається у спадок і князі це були представники давніх династій, які належали ще
правителям Київської Русі.
Василь Костянтин Острозький (1527-1608) — князь, магнат, меценат,
покровитель православної церкви. У різні часи займав впливові посади, а також був
реальним претендентом на королівський престол. Водночас, він залишився
пристрасним захисником і покровителем православної церкви. Саме людині його
масштабу вдавалося приборкати степове пограниччя, встановити там свої знамена і
навести лад.
Він активно підтримував розвиток української культури вкладав гроші у
будівництво освітніх закладів про це розкажу детальніше а також намагався
захищати православну віру від окатоличення та інших утисків.
Напівпривілейовання - це як правило жителі міст - тобто тоді багато міст в на
території наших земель володіли Магдебурзьким правом (Магдебурзьке право - це
право на самоврядування) і тому багато місцевих жителів міст мали можливість
самостійно управляти на своїх територіях у своїх містах.
Містяни або Міщани поділялись також на певні категорії найвпливовішими
були патриції , вони входили до органів управління містом тобто магістрату.
Міщани були середнього заробітку, тобто це торговці купці різноманітні. А
це були ремісники в цехах - бюргери.
Ну і були найбідніші міщани (різноробочі) - це був плепс.
Щодо статусу міщан: вони мали свободу, могли управляти в містах, не всі а
деякі і це вже був певний привілей. Це був плюс.
Не привілейовані не мали ніяких прав, частково мали свободу а деякі навіть
свободи не мали. Це називали селян і тут треба знати, що селяни поділялись на
похожих і непохожих.
Похожі селяни - це ті хто могли ходити, тобто переходи від одного пана до
іншого, від одної землі до іншої.
Не похожі селяни це були селяни прикріплені до конкретної землі та до
конкретного шляхтича. І їм жилось найгірше - ті селяни, які не могли керувати
навіть своїм життям, цих селян називали кріпаками і якраз в XVI столітті на
українській території активно поширюються кріпацтво.
Словник:
Кріпацтво – ціла система відносин, коли селянин повінстю залежив від
землевласника, тобто шляхтича і цей землевласник міг розпоряжатися його життям
(продати, побити, примусити безкоштовно працювати).
Один з елементів кріпацтва була панщина – тобто селянин за те, що він живе
на землях конкретного шляхтича повинен був це відпрацьовувати і як елемент
відпрацювання селяни повинні були безкоштовно працювати певну кількість днів
на тиждень на землі пана, тобто шляхтича.
А селяни працювали у фільварках - це вам також треба запам'ятати. З
початком зростання попиту на зерно шляхтичи почали активно продавати це зерно
закордоні вони утворюють фільварки.
 Тобто великі господарства на яких працюють ці самі залежні селяни
(безкоштовно) і селяни вирощують зерно, яке забирають собі все шляхтич і потім
продає за кордон і отримує за це прибутки.
І чим активніше утворюються фільварки тим активніше закріпачується
українське селянське населення (цей зв'язок обов’язково запам’ятаємо)!

У ХѴІ ст., внаслідок укладання Люблінської унії відбуваються значні зміни у

соціальній структурі українського суспільства:
•Посилення ролі шляхти та магнатів та її покатоличення та полонізації. В цей
період, великі землевласники поступово захоплювали землі селян, дрібної шляхти.
Шляхта залишається найбільш привілейованим суспільним станом (князі, пани,
шляхта)
•Погіршення становища православного духовенства та покращення
католицького;
•Посилення міщанства унаслідок поширення магдебурзького права;
православне міщанство втрачало свої права на користь католицького міщанства.
•Відбувається закріпачення селян, яке розпочате прийняттям у 1557 р.
«Устави на во волоки», однак юридично оформив закріпачення селян. «Устава на
волоки» — правовий документ, затверджений польським королем, великим князем
литовським Сигізмундом II про проведення аграрної та фінансово-податкової
реформи на території Великого князівства Литовського.
Третій литовський статут (1588 р.). Третя редакція Литовського статуту
з'явилася після Люблінської унії 1588-го р. Складався він з 14 розділів і 488
артикулів. До цієї редакції Статуту ввійшли норми державного права, чого на той
час не було в законодавчій практиці інших європейських держав. Все це, а також
посилення феодальної експлуатації (панщини, податків та повинностей), яка була
викликана у тому числі розширенням фільварків призвело до погіршення
становища селянства.
3. Виникнення Запорозької Січі. Козаки
Посилення релігійного та національного гніту, а також погіршення
становища непривілейованих станів призвело до посилення ролі козацтва як
захисника національних та релігійних інтересів українського народу, яке протягом
XVI ст. суттєво збільшувалося за рахунок втікачів-селян та міщан і перетворилося
на провідну верству українського суспільства, здатну не тільки захищати українські
землі від іноземних нападів, але й зберігати етнічну самобутність українського
народу, створивши особливу військову організацію, систему управління і власну
державу.
Період зародження та розквіту українського козацтва – це 16 ст.
ПРИЧИНИ УТВОРЕННЯ КОЗАЦТВА:
 Необхідність оборони українських земель від нападів татар;
 Посилення соціального і національно-релігійного гноблення українців;
 Прагнення освоїти нові родючі землі Дикого Поля.

16 ст. територія України – це були прикордонні землі, а саме ті території на

яких співіснували різні народи та різні країни. На наших землях в той час
сформувалась велика територія - Дике поле, якщо накласти цю територію на
сучасні землі України то ви бачите що це половина сучасної українських земель.
 Територія Дикого поля називається не просто диким оскільки на цих землях
проживали спочатку дуже мало людей. Тому що Дике поле - це були прикордонні
території. Тобто це були землі між Річчю Посполитою та Кримським ханством +
Московія почала влазити в прикордонні території та були такою буферною
прикордонною зоною (зоною постійного конфлікту між цими країнами).
Жити в районі постійного конфлікту було небезпечно, але там жили певні
люди, бо це велика територія там було багато вільних земель, там водилось дуже
багато дичини різноманітної, а саме територія максимальна сприятлива для ведення
господарства, але була небезпека.
Поступово на території Дикого поля все ж таки оселяються люди, але для
того аби себе захищати від небезпек вони починають вивчати військове мистецтво і
це стали вже селяни які вміли воювати і поступово їх називають - козаками.
Було багато категорій людей які проживали на цій території:
По-перше це були вільні селяни які просто йшли бо знали що там є вільні
території, а саме вільні землі які можна взяти і займатись господарством.
По-друге на територію поступово починають втікати селяни які опинились в
залежності від шляхтичів (це ті селяни, які не бажали бути кріпаками і які вважали,
що краще втекти на дике поле хай там буде небезпечно але буде вільний).
До Дикого поля йшли навіть дрібні шляхтичі (дрібні землевласники),
подекуди шляхтичі (дрібні) втрачали земельні ділянки, особливо якщо вони не
могли довести що це їхня земля. Були серед шляхтичів авантюристи, шукачі пригод
і вони також йшли на землі Дикого поля бо там було багато земель.
Також для захисту від турків і татар козаки об'єднувались у невеликі ватаги й
споруджували укріплені поселення січі.
Переходимо до питання утворення – Зпорізької Січі.
Перша Січ утворюється у XVI столітті всередині (відома Січ) і засновником
цієї першої Січі був Дмитро Вишневецький - це був дрібний землевласник він був
старостою, був доволі розумним і заможним чоловіком, який хотів отримати
більше земель і який спочатку служив польскій владі. В
1556 р. — заснування князем Дмитром Вишневецьким на острові Мала
Хортиця першої відомої Січі.
Він об'єднав розрізнених людей, які проживали на території Дикого поля і
об'єднав їх у структуру яка отримала назву - Запорізька Січ.
Спочатку Запорізькою Січ назвали укріплене поселення на якому проживали
козаки це посилення давало можливість людям захищатись від нападів з боку
кримських татар, або інших ворожих там спільнот і тут важливими стало те що
Запорізька Січ поступово з поселення перетворилась у цілу адміністративну
структуру.
Запорізька Січ - це ціла система управління та співіснування людей на
території Запорізької Січі виникають власні правила власного адміністрація власні
звичаї і звісно Запорізька Січ це було власне військо. Запорозька Січ головна
військова база козаків, столиця козацької держави й сама держава
Перша віддома Січ виникла на території сучасного міста Запоріжжя там є
великий острів Хортиця і була заснована (ще називають Хортицькою січю). Але
пізніше цю Січ татари зруйнували але козаки з певними інтервалами Січі
відновлювали.
 Козаки які було об'єднані навколо цієї Січі почали не просто захищатися, а
вони самі почали здійснювати напади в тому числі і на кримських татар. Таким
чином козаки були не просто пасивними спостерігачами і вони не просто пасивно
чекали колись там на них нападуть, а вони і самі почали брати активну участь у
різноманітних нападах
На території Січі була створена спеціальна політична організація, там було
створено спеціальну систему управління.
Треба запам'ятати два основних елементи цієї системи: в першу чергу
козацьку Раду. Козацька рада - це був орган управління це тоді коли козаки
колегіально (спільно) приймали якісь важливі рішення. Під час цієї козацької ради
обрали чиновників які займались управлінням життєдіяльності на території Січи,
під час воєнних походів козаки собі обирали командувача - це гетьман.
Спочатку Гетьмана обирали тільки під час воєнних походів але поступово
вже в XVII столітті Гетьман перетворюються на більш впливових діячів і не тільки
командують козаками під час воєнних походів але є командувачем під час Мирного
стану життя козаків.
Кіш Запорозької Січі - уряд, центральний орган управління на Запорозькій
Січі, що відав адміністративними, військовими, фінансовими, судовими та іншими
справами.
Запорозькій Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія - Землі
Війська Запорозького, яка поділялася на паланки; система виборних органів влади
вищим органом січі була Січова Рада, у роботі якої брали участь усі козаки.
На Раді вирішувались усі найважливіші питання діяльності Січі, правився суд
за найтяжчі злочини. Військове та адміністративне керівництво здійснювала
козацька військова старшина привілейована верхівка українського козацтва
(кошовий отаман, суддя, осавул, писар і курінні отамани).
Українське козацтво мало свої символи-відзнаки клейноди (корогва, бунчук,
булава, каламар, литаври, печатка з гербом).
Кошовий отаман – це була така виборна посада Запорозькій Січі, який же
він зосереджував у своїх руках вищу військову адміністративну судову владу і
очолював Кіш Запорозької Січі, тобто уряд.
Гетьман це вже поняття, яке з'являється дещо пізніше це могло бути це
командувач військових, військо реєстрових козаків. Глава української держави
гетьманщини або керівник українських козаків і селян.
Дуже часто на початковому етапі формування козацтва ці посади
перетиналися, але згодом безпосередньо Січчю керував Кошовий отаман, а
гетьманщину - гетьман.
Польща не могла просто так дивитися на те, як на південних її кордонах
зростає нова незалежна могутня військова сила. Вона хотіла якомога швидше її
приборкати придушити і або контролювати або якось звернути собі на вигоду.
Зазначу, що панівний стан польського суспільства шляхта, яка отримувала всі свої
права та привілеї за військову службу. Але з часом шляхти почали забивати, просто
кажучи, військова служба знизилась і їх військово професійна майстерність. А
Польща Річ Посполита воює тепер зі всієї Європи.
В такій ситуації Польський уряд звернув увагу на козаків і вирішив їх якось
підпорядкувати, а водночас і розділити між собою.
 В 1572 році Сигізмунд 2 прийняв універсал, в якому прийняв на службу
перших 300 козаків (отримували певні права та привілеї – повинні були служити на
короля Речі Посполито, охороняти прикордонні території і повинні були
отримувати платню) і також поступово кількість козаків реєстровців збільшилась
до 500 збільшив кількість козаків вже Стефан Баторій і отримали більше прав та
привілеїв (могли лікуватись якщо отримували поранення, мали інші права якщо
перестануть воювати, також платили компенсаці, їхня платня збільшувалась),
загалом козаки поступово отримували більше прав і звісно все більше козаків
хотіли попасти до цього реєстру, але польська влада не збирала боявся в тому числі
того що козаки можуть стати більш організованими і повернути свою зброю вже
проти самої польської влади.
Треба обов'язково запам'ятати що в другій половині XVI століття виникає
реєстрове козацтво.
Отже, реєстрове козацтво це частина українського козацтва, яка перебувала
на військовій службі речі посполитої і була внесена до спеціальних списків
реєстрів.
Створення цього реєстру війська призвело до визнання козацтва як окремої
верстви населення в Речі Посполитої, а козаки свою чергу розпочали свою активну
боротьбу за свої нові права та привілеї.
Козаки починають захищати права та інтереси свої та звичайних людей, а
саме селян і перші масові повстання козаків почались наприкінці XVI століття.
Масові почалися з 1590 року, називають їх - козацько-селянськими, але
правильніше говорити козацьке повстання.
Вони повстали через те що: по-перше влада Речі Посполитої не хотіла
збільшувати реєстр і приймати нових козаків, та і реєстровці не завжди регулярно
отримували платню за свою службу і також козаки воювали проти утисків
(релігійні утиски, стосовно там мови національних прав).
Ці повстання були під проводом Криштофа Косинського та Северина
Наливайка. Перше повстання під проводом Косинського вибухнула в 1591 році і
тривало до 1593.
Стосовно Криштофа Косинського його повстання в 1591-1593 роках
охопила Поділля Волинь та Київщину була велика поразка. Косинський мав землі
під Білою Церквою один шляхтич - Януш Острозький забрав у Косинського землі
Косинського обурився пішов до козаків сказав «браття своїх б'ються давайте
будемо давайте провчимо цього князя тобто Острозького». Козаки підтримали та
почалося повстання ( як бачите на карті основною територією де діяли козаки – це
була Київвщина та Житомирщина - це були володіння Острозького).
Це повстання тривало декілька років вирішальна битва відбулась біля
містечка П'ятка, ніхто перемогу не здобув але Косинський був знесилений тому
Косинський погодився припинити це повстання. А потім Косинський загинув при
нез'ясованих обставинах ( хтось каже що вбили під час переговорів, а дехто каже
що десь під або під Черкасами навіть він святкував і там була бійка і Він загинув),
але суть у тому що Косинський загинув під 93-му році і повстання припинилось.
Але був ще один бунтівник і це був Северин Наливайка він також мав земля
під Білою Церквою і землі Наливайка забрав шляхтич і вбив батька і тоді він почав
мстити. Наливайко звісно пішов до козаків , бо попередньо Наливайко був на боці
поляків коли було повстання Косинського, тобто він допомагав придушенню
минулого повстання. Козаки його простили бо козаки не просто погодились
підтримати Наливайка у помсті, а також хотіли воювати проти шляхтичів бо вони
поступово забирали їхні землі обмежували їхні права, тому звісно козаки
погодились підтримати Наливайка, щоб захищати свої власні права.
Почалось повстання воно було масштабніше Косинського і зрештою
Наливайку так доволі суттєво попсувати нерви польському королю зрештою король
відправив каральний загін яким керував Жовтневський і між польськими військами
та військами Наливайка відбулась битва в Урочищі. Наливайко на жаль програв і
його було потім вбито.
Повстання не пройшли безслідно по-перше козаки отримали досвід бойових
дій це було плюсом і по-друге в цей час навіть Наливайко пропонував польській
владі виокремити територію для козаків для того щоб мати певну свою автономію
тобто козаки вже під час цих повстань почали замислюватись над тим що вони
повинні мати окремі права та окремо самостійність.
4.Братський рух
Церковне життя і культурне на українських землях перебувала під впливом
загальноєвропейських процесів реформації та контрреформації.
Треба обов’язково запамятати, що окрім цього всього почався –
реформаційний рух. Він був в Європі, але відголоски цього руху плинули і на
розвиток подій в Україні. Під реформації в Європі Мартін Лютер почав
перекладати книжки народною мовою - німецькою мовою. Але в Україні побачили
що це ідеально працює і Біблія стала доступнішою для людей тому українські
православні переклали Біблію народною тодішньою українською мовою. Таким
чином виникло Пересопницьке Євангеліє перша книга релігійна написана
українською народною мовою обов'язково треба запам'ятати значення цієї книги
Ну і роки написання 56-61.
У кінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. в українських та білоруських містах при
православних створюються братські організації. Братства виникали як традиційні
інституції мирян, що мали на меті допомогти утримувати православні храми.
Православні братства це релігійні та культурні просвітницька товариства,
створені українськими міщанами, не церковниками, підкреслюю. При церковних
парафіях для захисту своїх інтересів, поширення культури в розвитку освіти і так
далі. Вони надавали допомогу храмам, підтримували дисципліну церкви,
опікувалися різними нужденним . І в умовах цього наступу на православ'я вони
почали набувати дедалі більшого значення, впливаючи на обрання священиків та
єпископів.
І ось першими такими братствами було Львівське успенське братство,
засноване. На початковій стадії вони переважно об’єднували міщан. Найдавнішим
братством вважається Львівське Успенське 1586 році у місті Львів, яке заявило про
себе в другій половині 80-их рр. ХVІ ст. У той час українських православних міщан
почали активно витісняти міщани-католики. Хоча ця боротьба мала в своїй основі
економічні чинники, пов’язані з посиленням конкуренції в умовах активізації
торгівлі, все таки вона велася під релігійними гаслами, часто виражалася в
протистоянні православних і католиків. Особливо ця боротьба загострилася в
середині 80-их рр., після введення в католицькій церкві нового Григоріанського
календаря.
 Братства, як правило, не зводили свою діяльність до діяльності релігійної.
Вони здійснювали представництво українських православних міщан на сеймах,
відстоювали їх політичні, культурні й майнові інтереси, вписували протести до
міських книг тощо. Більше того, намагалися впливати на українське суспільне
життя, захищали вільності українців, їхнє право на торгівлю, ремісничу діяльність,
посідання державних посад і т. ін. Братчики мали власний суд, спільну скарбницю,
власність, утримували школи, бібліотеки, друкарні, шпиталі. За власним розсудом,
часто ігноруючи церковну владу, обирали проповідників та священнослужителів,
наймали вчителів, друкарів. Тобто намагалися стали автономними структурами в
православній церкві, що ставало причиною їхніх конфліктів з єрархами. Відомі
конфлікти львівських братчиків з єпископом Гедеоном Балабаном, який навіть
чинив насильство над ними, відлучав від церкви братських лідерів.
«…В житті українського міщанства, – писав Михайло Грушевський, –
братський рух як з одного боку мав характер національної оборони від чужих
замахів, так з другого мав тенденцію до утворення правлячого українського
осередка»
Також вплив на нашій землі мали і контрреформації рухи найбільш
яскравими з яких це саме були орден Єзуїтів або товариства Ісуса. З одного боку,
вони поширювали писемність, але мали на меті також зростання прихильників
католицизму. Тобто тут було, як і позитивні сторони, розвиток культури, освіти,
так і негативні, тому що єзуїтські колеги сприяли ополяченню та окатоличення
українського населення.
5.Церква (Берестейська унія (1596 р.))
Зі входження українських земель до складу Речі Посполитої посилилася
різноманітні релігійні проблеми. Однією з такою проблем - що більша частина
приєднаних земель сповідувала православ'я і підкорялася безпосередньо
Константинопольському патріархату. Польська влада намагалася змінити вектор
розвитку і долучити якомога більше населення саме до своєї католицької церкви.
1596 році була укладена Берестейська церковна унія, внаслідок якої
утворилася нова церква греко католицька, шляхом об'єднання православної та
католицької.
Прихильникам цієї унії виступили Іпатій Потій, якого ще називають Батьком
унії та Кирило Терлецький. У 1595 р. справа унії була погоджена з папою
Клементом VII. Проте її офіційне проголошення відбулося в жовтні 1596 р. на
церковному соборі у Бересті. З 8-ми єпархій Київської митрополії унію прийняли 6:
Київська, Володимиро-Волинська, Турово-Пінська, Луцька, Холмська, Полоцька
(Перемиська та Львівська прийняли її відповідно 1692 р. та 1700 р.).
Причини укладення унії:
 прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати
православних папі римському;
 Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що укріплює державу, і
розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму;
 православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності
з католиками, посилити свої позиції, досягти зближення із західноєвропейською
культурою.
В результаті Берестейської унії (1596 р.):
  було утворено Українську греко-католицьку церкву завдяки
об’єднанню православної і католицької церкви;
 українська церква зберігала східний обряд, церковно-слов’янську
літургічну мову, право заміщення духовних посад, вживання старого календаря, право
нижчого духовенства одружуватись;
 визнавалася зверхність римського папи як першоієрарха всієї
християнської церкви та було прийнято учення католицької церкви;
 православне духівництво, шляхта та міщани зрівнювались у правах з
католиками, українським єпископам були обіцяні місця в сенаті. Уніатським
митрополитом собор затвердив Михайла Рогозу.
 Однак не все духовенство та українське суспільство погодилося на унію.
Простий люд, інколи й шляхта виступали на захист православної віри. Найбільший
опір чинили міщани Львова і Києва. Проти унії також рішуче виступало Запорізьке
козацтво.
Берестейська церковна унія 1596 р. призвела до боротьби православних із
греко-католиками, що в свою чергу призвело до загострення релігійних
суперечностей в українському суспільстві.
Зміст Берестейської церковної унії.
Перш за все це збереження традиційних православних форм і обрядів, і також
мова богослужіння продовжувалась використовуватися церковнослов'янська мова.
Визнавалася окремі догми католицької віри і визнавалося верховенство римського
папи на цієї церкви. І уніатське духовенство у рівнялася правах з католицьким, але
по факту далеко не все відбувалося так гладко і солодко, як вони хотілося.
Унів не прийняла значна кількість українського народу. Боротьбу проти
цього об'єднання очолив князь Василь Костянтин Острозький, некоронований
король русі, великий волинський магнат, який навіть погрожував королю підняти
повстання внаслідок цієї унії. При першому митрополитам цієї новоутвореної греко
католицької церкви став Михайло Рогоза, який намагався забезпечити її розвиток і
відносну самостійність і підсилити авторитет у суспільстві.
Наслідки Берестейської церковної унії. Греко католицька церква була
офіційно визнана польською владою, а православна церква опинилась поза
законом. Православні церкви і монастирі передавалися греко католиком, що
спричинило значне невдоволення. Призвела до посилення Берестейська унія
національного релігійного гніту і розколу українців на прихильників православ'я та
уніатства замість одної церкви утворилося 3 і це дуже сильно негативно
позначилася на українських землях. Тому що греко католицька церква стала
певним таким національним ідентифікатором українців на території, які були
підвладні Польщі. І сприяла вже потім зі своїм розвитком 18 - 19 столітті розвитку
українського національного відродження.
Культура й духовність
Культура — це досягнення в матеріальному і духовному житті суспільства.
Це сукупність матеріальних і духовних надбань людства.
XVI ст. ознаменувалося новими тенденціями в розвитку та становленні
культури. Активні суспільно-політичні події, пожвавлення торгово-економічних
відносин, західноєвропейські процеси Відродження, Реформації та
Контрреформації неабияк посприяли культурним процесам на території
українських земель. Останні ж, перебуваючи під владою різних іноземних держав,
зазнали значної взаємодії з культурами інших народів. А укладення Люблінської та
Берестейської уній посприяло піднесенню національної самосвідомості
українського народу: з одного боку, через об’єднання українських земель у межах
однієї держави, з іншого – через суперечливі та складні політичні й соціально-
економічні умови.
Умови розвитку української культури в XVI ст.:
 об’єднання українських земель у межах однієї держави внаслідок укладення
Люблінської унії;
 втрата провідних позицій православної церкви через Берестейську унію й
утворення греко-католицької церкви;
 поступова полонізація та активне поширення католицизму завдяки діяльності
єзуїтів;
 вплив західноєвропейський процесів Відродження, Реформації та
Контрреформації;
 становлення і формування української мови.
Для культури XVI ст. характерне національно-культурне піднесення.
Національно-культурне піднесення — процес змін в українській духовній
культурі під впливом ренесансно-гуманістичних ідей, який характеризувався
пробудженням інтересу до рідної мови, освіти, культури та початковим
формуванням національної самосвідомості. Українська культура зазнала активного
впливу західноєвропейського Відродження.
Умови розвитку культури Позитивні:
1. Великий вплив традицій та культурної спадщини Київської Русі.
2. Виникнення козацтва й утворення Запорозької Січі сприяли розвиткові
культури.
3. Значним був вплив польської культури на українську, який посилювався
після Люблінської унії 1569 р.
4. Поширення західноєвропейських ідей гуманізму та Реформації.
5. Значний вплив на розвиток культури мало винайдення друкарського
верстата.
6. Формувалася ранньо-національна свідомість українського народу.
7. Національну мову, пісню, народні обряди, неповторну українську
самобутність, національну гідність відстоювали, окрім міщанства й козацтва,
основна маса населення - селянство, яке виступало як споконвічна національна
берегиня.
Негативні:
• Перебування українських земель під владою іноземних держав.
• Польське панування на українських землях після Люблінської унії.
• Поглиблення національного, соціального і релігійного гніту.
• Постійна боротьба проти турецько-татарської агресії.
Гуманізм — напрям суспільної думки, що виник у Європі в
ХIV-ХVI ст., для якого характерне визнання цінності людини як особистості,
її права на всебічний, гармонійний розвиток та прояв її здібностей, повага до
людини і віра у величезні можливості її розуму.
Реформація — широкий суспільно-політичний рух у Західній Центральній
Європі в XVI ст. антифеодально спрямування, що набув форми боротьби за
реформи (перетворення) в католицькій церкві, виникнення нових християнських
вчень, відхід від католицизму частини вірян.
Пересопницьке Євангеліє — перша пам'ятка української писемності, в
ньому виразно виявилися риси живої народної української мови цього періоду.
Вона є національною святинею і зберігається в рукописному відділі Центральної
наукової бібліотеки Національної академії наук України в Києві.
Президенти України перед вступом на посаду присягають на
Пересопницькому Євангелії.
*Освіта: важливими культурно-освітніми центрами були слов'яно- греко-
латинська школа (академія) в Острозі, заснована у 1576 р. князем Василем-
Костянтино Острозьким і Львівська братська школа (1586 р.), де вивчали «сім
вільних наук» (граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію,
астрономію, музику). Першим ректором Острозької академії був Герасим
Смотрицький письменник, поет, головний перекладач і редактор Острозької Біблії,
автор полемічного твору «Ключ царства небесного.
1. Здавна в Україні було домашнє (сімейне, батьківське) виховання.
2. Були поширені школи початкової грамоти при церквах і монастирях
(дяківські, церковні, монастирські), в яких дітей навчали письма, початків
арифметики, молитов, співу тощо.
Перша українська школа виникла 1550 р. в містечку Красноставі (Східна
Галичина). Шкіл було замало, і вони не могли забезпечити маси людей навіть
початковою грамотою.
Почали виникати приватні школи.
У 1546 р. у Львові виникла перша приватна школа.
3. Православні братства засновували велику кількість шкіл, в яких навчалися
діти не лише шляхти, а й міщан і козаків.
4. 1586 р. Було засновано першу братську школу у Львові, а її ректором став
Йов Борецький. Вже на початок XVII ст. в Україні було відкрито 30 братських
шкіл, які стали народними і вирізнялися демократичністю.
Навчання в братських школах регламентувалося статутом "Порядок
шкільний".
В той час в Україні існували протестантські, уніатські, католицькі школи.
*Усна народна творчість: обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки),
історичні пісні («Пісня про Байду») та думи («Маруся Богуславка»).
* Книгодрукування: видання перших друковані книг Іваном Федоровим -
Апостол» (1574 р.) і «Буквар» (1574 р.), а в друкарні Острога Острозьку Біблію
(1581 р.).
•Література: набуває розвитку полемічна література, спрямована проти
полонізації українського народу, насадження католицизму та унії.
Одним із найвідоміших письменників-полемістів був ректор Острозької
школи Герасим Смотрицький («Ключ царства небесного» 1587 р.). Вершиною ж
полемічної літератури стала творчість Івана Вишенського, який виступав проти
унії. У Пересопницькому монастирі створена перша відома книга староукраїнською
мовою Пересопницьке Євангеліє (1556- 1561 pp.). Архітектура: Успенська церква,
каплиця Трьох Святителів, будинок Корнякта, Чорна кам'яниця у Львові. Набуло
розмаху будівництво оборонних споруд, були перебудовані Острозький та
Меджибізький замки, Хотинську й Кам'янець-Подільську фортеці.
 • Живопис іконопис («Богородиця Одигітрія з пророками» Ф. Сеньковича),
портрет («Портрет польського короля Стефана Баторія» В. Стефановського),
книжкова гравюра (фронтиспис із євангелістом Лукою В «Апостолі»).
* 1619 р. вийшла «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького. За цим
підручником близько 150 років (до кінця XVIII ст.) вивчали мову учні українських,
російських, білоруських, болгарських, сербських та інших православних шкіл;

1.Яка подія пов’язана із
ілюстрації діячем?
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 1 ч.1
зображеним на 2.Кому з діячів, на думку вчених, «...випала доля
“степового короля” — людини, яка надала перших
організаційних форм козаччині, не підозрюючи, що через
неповні сто літ його творіння захитає підвалини Речі
Посполитої»?
А Д. Вишневецькому
Б П. Конашевичу-Сагайдачному
В В.-К. Острозькому
Г І. Сірку

А здобуття запорозькими козаками турецької

фортеці Кафи
Б зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-
фортеці
В керівництво українськими козаками під час
Хотинської війни
Г зруйнування запорозькими козаками польської
фортеці Кодак
3. У якому уривку з історичного джерела йдеться 4. Процес оформлення козацтва в окремий соціальний
про укладення Люблінської унії? стан Речі Посполитої започатковано
А «...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми А Куруківською угодою.
ще нехрещеними братами, ближніми, ...жагуче Б Третім Литовським Статутом.
бажає й просить прийняти їх у католицьку віру В Універсалом короля Стефана Баторія.
святої римської церкви... обіцяє свої литовські й Г «Ординацією Війська Запорозького…».
руські землі навік приєднати до королівства
Польського...»
Б «Ми присягаємо той мир тримати твердо, без
будь-якої хитрості... Королю держати сповна
землю Львівську, а нам держати Володимирську,
Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир
тримати від Покрови Богородиці два роки...»
В «...Отож ми, генеральна старшина, кошовий
отаман і все Військо Запорозьке домовилися і
постановили з гетьманом... що із генеральними
особами мають радитися гетьман про ...всілякі
публічні справи, нічого без їхнього дозволу не
починаючи...»
Г «Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою
оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі
закінчили справу [об’єднання] між князівством
Литовським та королівством Польським в
братерській любові і за згодою обох народів...»
5. Поява та поширення в XV–XVI ст. 6.«Панщина» — це
фільваркового господарства на українських А форма земельної відробіткової ренти, що передбачала
землях було зумовлено обов’язкову працю селянина власним реманентом у
А зростанням попиту на сільськогосподарську господарстві землевласника.
продукцію в країнах Західної Європи. Б система суспільних відносин, за якої землевласник мав
Б прагненням польської шляхти приборкати право на особу, працю та майно залежних від нього селян-
українське селянство та козацтво. кріпаків.
В потребою у створенні розгалуженої оборонної В форма натуральної ренти, податок грішми або
лінії проти нападів татар. продуктами, що стягувався землевласником із залежних
Г успіхами в поширенні нових від нього селян.
сільськогосподарських культур. Г велике шляхетське багатогалузеве господарство,
орієнтоване на ринок, в якому вся земля належала панові,
й базувалося на праці залежних селян.
7.Про який соціально-економічний процес 8. На якій схемі правильно відображено основні умови
ідеться в Литовському статуті 1588 р.? «Якби Люблінської унії 1569 р.?
якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від А
котрогось боярина, не переходячи до іншого
[боярина], і той, від якого піде, не шукав би того
підданого або селянина десять років, — надалі
йому до нього нема діла».
А обезземелення
Б окатоличення
В закріпачення
Г полонізація

9. Яку подію історик М. Грушевський
охарактеризував наступним чином:
«Прославлений пізніше як акт любові, братерства,
пожертвування у дійсності цей сейм був ланцюгом
насильства над чужими переконаннями, чужими
правами, довершений тиском державної влади й
тяжких політичних обставин...»?
А укладення Кревської унії
Б утворення Речі Посполитої
В заснування греко-католицької церкви
10. Що передбачала Люблінська унія (1569 р.)?
А династичний шлюб литовського князя та польської
королеви за умови прийняття Великим князівством
Литовським католицизму
Б спільні воєнні дії військ Великого князівства
Литовського та Польського королівства проти рицарів-
хрестоносців Тевтонського ордену
В відновлення у складі Великого князівства Литовського
Київського та Волинського удільних князівств на чолі з
представниками литовської династії
Г ліквідацію Київського удільного князівства
11.Установіть відповідність між назвами
воєводств Речі Посполитої, утворених на
українських землях, та їхніми теренами,
позначеними на карті.
1 Руське
2 Київське
3 Волинське
4 Подільське
13. Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. —
це
А запровадження єдиного сейму та єдиної грошової
одиниці в межах нової держави — Речі Посполитої.
Б збереження у новоутвореній Речі Посполитій
Київського та Волинського удільних князівств.
В ліквідація Великого князівства Литовського
шляхом його включення до складу Польського
королівства.
Г визнання владою Речі Посполитої догмату про
сходження Духа Святого не тільки від Бога-Отця, а й
від Бога-Сина.
15.Фільварок — це
А доброчинні товариства української шляхти, що
опікувалися будівництвом православних храмів.
Б форма промислового виробництва, заснована на
розподілі праці й ремісничій техніці, що передувала
великій машинній індустрії.
В багатогалузеве господарство, що базувалося на
праці кріпосних селян й орієнтувалося на
виробництво сільськогосподарської продукції, перш
за все збіжжя на продаж.
Г корпоративні організації ремісників однієї чи
кількох споріднених спеціальностей у містах, що
користувалися магдебурзьким правом.
17. Установіть відповідність між
пронумерованими на карті воєводствами Речі
Посполитої та їхніми назвами.
А Волинське
Б Київське
Г об’єднання Польського королівства й Великого
князівства Литовського в єдину федеративну державу —
Річ Посполиту
12. Що було одним із наслідків укладення Люблінської
унії (1569 р.)?
А Ліквідація Великого князівства Литовського,
перетворення його земель на провінції Польського
королівства.
Б Зміцнення союзу Великого князівства Литовського та
Польського королівства під час боротьби проти
Тевтонського ордену.
В Уніфікація адміністративно-територіального устрою
Великого князівства Литовського за польським зразком.
Г Включення українських земель до складу Польського
королівства, згуртування українського народу в межах
однієї держави.
14. Затвердження у 70-х рр. XVI ст. урядом Речі
Посполитої реєстрового війська стало політичним і
правовим
А об’єднанням інтересів польської шляхти та козацтва.
Б завершенням польсько-українського протистояння.
В припиненням масового покозачення селян і міщан.
Г визнанням козацтва як нового соціального стану.
16. Які соціальні зміни відбулися на українських
землях у другій половині XVI ст.?
1 поширення на всіх мешканців міст магдебурзького права
2 завершення формування шляхти як єдиного стану
землевласників
3 закріпачення частини селянства
4 визнання запорозького козацтва привілейованим станом
5 заборона українській шляхті сповідувати православ'я
6 створення реєстрового козацтва
7 виокремлення духовенства в окремий суспільний стан
18.Про яку верству населення Речі Посполитої йдеться
в уривку з історичного джерела: «Король, побачивши,
як добре вони з татарами б’ються, віддав їм для
пристанища місто Трахтемирів, настановив їм
гетьмана, прислав клейноди, всяких припасів
військових, а за службу їм поклав по червінцеві…»?
А реєстрове козацтво
Б міщанство
В православну шляхту
Г селянство
В Руське
Г Брацлавське
Д Подільське
19. Установіть послідовність суспільно- 20. У якому столітті відбулися описані події?
політичних подій другої половини ХІV - другої «...Василій Іванович, великий князь московський, взяв град
половини ХVІ ст. Смоленський. Король Сигізмунд... послав проти нього
А ліквідація Київського удільного князівства свого воєводу князя Костянтина Івановича Острозького,
Б битва на річці Сині Води старосту луцького і брацлавського, з хоробрими воїнами
В перша згадка про українських козаків у писемних литовськими і руськими. І стали князь з воїнами
джерелах литовськими проти великої ворожої армії, і вдарили та
Г укладення Кревської унії погубили вісімдесят тисяч, а інших в полон взяли».
А XІV ст.
Б XV ст.
В XVІ ст.
Г XVІІ ст.
21. Які чинники зумовили виникнення 22. Позначте ім'я історичного діяча, який очолював
українського козацтва в XV–XVI ст.? Люблінський сейм 1569 р.:
1. Прагнення влади створити регулярне військо А К. Острозький
на противагу шляхетському ополченню. Б Казимир ІІІ
2. Посилення національного, соціального та В Сигізмунд-Август
релігійного гніту українського населення. Г Вітовт
3. Існування масиву вільних земель, освоєння
південних територій уходниками.
А 1, 2
Б 1, 3
В 2, 3
Г 1, 2, 3
23. У якому місті на спільному сеймі 24.Позитивним наслідком Люблінської унії для
представників привілейованих станів відбулося України було:
об'єднання Польського королівства і Великого А зменшення повинностей і податків селян та міщан
князівства Литовського в одну державу? Б об'єднання більшості українських земель в одній державі
А Любліні В посилення військового потенціалу України
Б Вільні Г набуття українською знаттю польських ознак
В Варшаві
Г Кракові
25.Затвердження в 70-х рр. ХVІ ст. урядом Речі 26.Що передбачала Люблінська унія (1569 р.)?
Посполитої створення реєстрового війська стало А династичний шлюб литовського князя та польської
політичним і правовим актом королеви за умови прийняття Великим князівством
А завершення польсько-українського протистояння. Литовським католицизму
Б припинення масового покозачення селян і міщан. Б спільні воєнні дії військ Великого князівства
В визнання козацтва новим соціальним станом. Литовського та Польського королівства проти рицарів-
Гоб’єднання інтересів польської шляхти та козацтва. хрестоносців Тевтонського ордену
В відновлення в складі Великого князівства Литовського
Київського та Волинського удільних князівств на чолі з
представниками литовської династії
Г об’єднання Польського королівства й Великого
князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ
Посполиту
27.Яка подія відбулася в 1556 р.? 28. До укладення Люблінської унії з Польським
А початок доби «героїчних морських походів» королівством Велике князівство Литовське спонукали
козаків поразки у війні з
Б заснування першої відомої Січі на острові Мала А Лівонським орденом.
Хортиця Б Османською імперією.
В похід козаків під проводом П. Сагайдачного на В Московським царством.
Московське царство Г Шведським королівством.
Г укладення козацького реєстру польським королем
Стефаном Баторієм
29. Одним із наслідків укладення Люблінської 30. Сукупність яких понять і термінів слід
унії є використовувати, характеризуючи економічний
А полонізація та денаціоналізація української розвиток українських земель у середині XVI – середині
шляхти. XVII ст.?
Б відновлення удільних князівств на українських А Цех, магістрат, вотчинне землеволодіння.
землях. Б Помісне землеволодіння, смерди, полюддя.
В ліквідація міського самоврядування на основі В Панщина, магнатське землеволодіння, фільварки.
Магдебурзького права. Г Мануфактура, князівське землеволодіння, бюргери.
Г скасування Литовських Статутів і впровадження
польського судочинства.
31. На яких українських землях фільварки 32. Який стан українського суспільства після
наприкінці XVI на початку XVII ст. набули укладення Люблінської унії (1569 р.) найбільш швидко
найбільшого поширення? зазнав полонізації та окатоличення?
А Галичина, Волинь, Північна Київщина А козацтво
Б Східне Поділля, Південна Київщина, лівобережжя Б міщанство
Дніпра В шляхта
В землі Запорозької Січі Г селянство
Г Слобідська Україна