ТЕМА 6

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ

ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.

автор: @vitalytsykalo
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.).
Люблінська унія 1569 р.
ПЕРЕДУМОВИ:
спроби об’єднання Польщі з Литвою почалися ще з
Кревської унії 1385 р.
• Унія укладена між
Литвою та Польщею.
• Мета: об’єднати держави
династичним шлюбом
польської королеви
Ядвіги та литовського
князя Ягайла.
• Однак Польщі не вдалося
поглинути Литву через
литовсько-руську
опозицію, яку очолив
князь Вітовт.
• У Литві розгорнулася
гостра політична боротьба
між прихильниками і
противниками об'єднання.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Люблінська унія 1569 р.

У січні 1569 року в Любліні розпочав роботу польсько-литовський сейм, який
мав вирішити питання про унію двох держав. Неприхильно ставилися до
унії литовські можновладці, яких відлякувала перспектива втрати політичної
незалежності. Їх відношення виразно засвідчив той факт, що після місячних
переговорів з поляками вони покинули Люблін.
 Тиск шляхти, невдачі Литви у Лівонській війні проти Московії, прагнення
отримати військову допомогу з боку Польщі в боротьбі з Московською
державою примусили литовських магнатів піти на відновлення переговорів.
У травні 1569 року вони склали присягу Короні Польській. Слідом було
оголошено про приєднання до Польського
королівства Київського і Брацлавського воєводств. Під Литвою залишилися
тільки північно-західні руські землі: Берестейщина і Пінщина.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)
Люблінська унія 1569 р.
Причини
Люблінської унії:
прагнення Великого князівства
Литовського здобути союзника в
боротьбі з Московією
польська шляхта сподівалася в такий
спосіб розширити свої володіння
українська, білоруська та литовська
шляхта була зацікавлена в польській
моделі державності з притаманними їй
політичними правами та становими
привілеями для шляхти.
Наслідки
• Королівство Польське та
Велике Князівство
Литовське об’єдналися в
одну державу –
Річ Посполиту.
• Результат: українські
землі, що належали Литві,
стали частиною Польщі.
• Розпочалося окатоличення,
ополячення та колонізація
України.
Умови Люблінської унії 1569 р.
 Українські землі у складі Польщі до Люблінської унії
• Одночасно, у ХІV ст.
розпочалася й
польська експансія
на українські землі.
• Після тривалих війн з
Литвою та Угорщиною
Польща захопила
Галичину, Західну
Волинь та Західне
Поділля.
• Політика Польщі:
витіснялося
православ’я,
утверджувався
католицизм,
нав’язувалися
польські закони.
• Розпочалося
закріпачення
українського
селянства.
• Українські землі
було поділено на
воєводства.
• Польські магнати
створювали на
українських
чорноземах
фільварки.
• Посилилося
соціальне
гноблення
українського
селянства:
• Збільшилася до 6 днів на
тиждень примусова праця
селян – панщина.
• 1588 р. –
ІІІ Литовський
статут остаточно
запровадив на
приєднаних землях
кріпацтво.
 Документи

1. М. Грушевський писав: «Прославлений пізніше як акт

любові, братерства, пожертвування у дійсності цей
сейм був ланцюгом насильства над чужими
переконаннями, чужими правами, довершений тиском
державної влади й тяжких політичних обставин...»

2. «Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою

оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили
справу [об’єднання] між князівством Литовським та
королівством Польським в братерській любові і за
згодою обох народів...»
відповідь: Люблінська унія, 1569 р.
 ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ.Стани
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

• Дискримінація українського
міщанства.
• Населення міст об’єднувалося
у цехи.
• Членами цеху могли бути
лише католики. Оскільки
українські ремісники
сповідуваали православ’я,
їм заборонялося
створювати цехи.
• З ХV ст. в містах України
поширилося Магдебурзьке
право. Право самоуправління
отримали Львів, Кам'янець,
Луцьк, Київ та ін.
• Органом самоврядування
міста був магістрат – міська
рада. Його очолював
бурмистер – міський голова.
• Ратуша - місце засідань
магістрату.
• Проте українці не могли бути
обрані бурмистрами. З
Магдебурзького права
користалися лише поляки та
німці.
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Міське населення складалося:

• міської верхівки –
патриціату (багаті
представники аристокра-
тичних родів)
• заможних міщан (цехові
майстри, купці)
• міської бідноти
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

• Фільварок—панський
сільськогосподарський
хутір,
багатогалузеве
господарство,
орієнтоване на
виробництво збіжжя
на продаж.
Використовувалася
праця кріпаків.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)
Соціальна структура українського
суспільства

• Найчисленнішим прошарком шляхетської верстви

була дрібна шляхта- зем’яни.
• особливе місце належало духівництву, яке
становило окрему суспільну верству.
• найнижче місце посідали селяни – 80 % населення.
похожих (особисто
• Селяни поділялися на

вільних) і непохожих (прикріплених до

свого наділу).
 Литовські статути
та закріпачення селян

І ІІ ІІІ
 Документи

«Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від

котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і
той, від якого піде, не шукав би того підданого або
селянина десять років, — надалі йому до нього нема
діла».
відповідь: Закріпачення
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

КУЛЬТУРА
 КУЛЬТУРА
В Україні перші друкарні
заснував
Іван Федоров.
1572 р. переїхав до Львова,
де видав перші дві книги:
«Апостол» - 1574 р., -
перша книга на
східнослов’янських землях
 «Буквар» -1574 р., -
перший підручник на
східнослов’янських землях
 Документи

«...Почалася книга, названа «Апостол»,

друкуватися в Богом береженому місті
Львові... року 1573, лютого в 25 день, і
завершилася [друкуватися] року 74-го того ж
місяця в 15 день».
відповідь: Іван Федоров
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

князь Василь-Костянтин Острозький

Вершину панівного стану —
шляхти — посідали удільні князі
Рюриковичі і Гедиміновичі. Вони
становили замкнену групу, до якої
не можна було увійти завдяки
заможності чи найвищим
державним посадам. Князівські
роди поділялися на «княжат
батько- Костянтин
Острозький головних», до яких
належали Острозькі, Заславські,
Сангушки,Чарторийські,
Корецькі, Гольшанські,
Дубровицькі, і «княжат
повітовників». Перші не підлягали дії
місцевої адміністрації, мали право входити до
великокнязівської ради й вирушати у військові
походи зі своїми загонами під родовими
гербами, їм належали спадкові землеволодіння,
де вони мали право й на своїх підданих,
установлювати податки й повинності, надавати
підлеглим землю за умови несення служби.
Другі таких прав привілеїв не мали, а їхні
збройні загони виступали у складі повітового Василь-Костянтин Острозький
ополчення, підпорядкованого місцевій
адміністрації. «некоронований король Русі»
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)
КУЛЬТУРА
князь Василь-Костянтин Острозький

Іван Федоров
переїхав до Острога, де видав
1581 р.- Острозьку Біблію
(1526—1608)
Василь-Костянтин Острозький -
православний князь, культурно-освітній
сторінка Острозької Біблії діяч, засновник культурно-освітнього
осередку і друкарні в Острозі.

Острозька академія
1576 р. в Острозі засновано Острозьку
академію. Першим ректором академії був
видатний вчений-полеміст
Герасим Смотрицький
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Першим ректором Острозької академії був

Герасим Смотрицький
Полемічна
література.
Його праця:
«Ключ царства
небесного»
В Острозькій академії велося вивчення
семи вільних наук (граматики,
риторики, діалектики, арифметики,
геометрії, музики, астрономії), а також
філософії, богослов'я, медицини;
вивчення п'яти мов: слов'янської,
польської, давньоєврейської, грецької,
латинської.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

ОСТРОЗЬКИЙ ЗАМОК (ХVІ ст.)

 Документи

1. «Нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в

практику української освіти, стало вивчення трьох мов
— грецької, латинської та церковнослов’янської.
Створення школи слов’яно-греко-латинського типу
було справжньою революцією в освітній православній
традиції, уперше поєднавши на порубіжні греко-
слов’янського культурного ареалу і католицької Європи
візантійський Схід із латинським Заходом»
відповідь: Острозька академія
 Документи

2. «Усесильною правицею Всевишнього Бога, задумом і

старанням благочестивого князя Костянтина-
Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування
книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму
славному місті… І вибравши знавців божественного
писання, грецької, латинської та руської мов, поставив
їх навчати дітей. Із цієї причини надрукована ця книжка
для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном
Федоровичем.»
відповідь: м. Острог
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Мета православних братств:

• боротьба проти польсько-католицької експансії у
кінці ХVІ - на початку ХVІІ ст.;
• релігійна та культурно-просвітницька;
• організація українського міщанства, набули
всестановий характер.
• опікування православною церквою,

Братства організовували шпиталі, допомагали бідним і

хворим, засновували братські школи, друкарні, збирали
бібліотеки.
Братства відіграли важливу роль у розвитку української
культури, в захисті її від полонізації та від насадження
католицизму.
 Документи

«У братських школах, академіях учні писали вірші,

промови, а потім виголошували їх. Виконавці виходили
на сцену й декламували текст, об’єднаний спільною
темою. Шкільні вистави присвячувалися
християнським святам, впливовим особам, важливим
подіям. Вистава тривала досить довго, тому глядачам
давали перепочинок, пропонуючи їхній увазі в перервах
між діями спектаклю театралізовані сценки народно-
побутової тематики».
відповідь: Інтермедія
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Братські школи
• 1586 p. – за Львівським Успенським
братством установлювалося право зверхності
над іншими братствами.
Утворення першої братської (слов’яно-греко-
латинської) школи.

1615 p. - братська 1631 р. - Лаврська

школа у Києві (перший школа (заснував
ректор – Петро Могила);
Йов Борецький);

1632 р. - Києво-Могилянська колегія

Об’єднання П. Могилою
1632 р. київських
Києво-Могилянська
Лаврської і братської
шкіл колегія
За змістом і рівнем
викладання слов’яно-руська, історія,
відповідала «сім староукраїнська, географія,
вимогам європейської вільних грецька, математика,
вищої освіти мистецтв» латинська, медицина,
польська мови філософія

Петро Могила
 Документи

1. «Політичний, церковний, освітній діяч Речі

Посполитої. З 1627 р. — архімандрит Києво-
Печерського монастиря. У 1632 р. домігся від
королівської влади визнання вищої
православної церковної ієрархії. Для
підвищення культурно-освітнього рівня
православних священиків заснував Лаврську
школу...»
2. «…уклав з Київським братством угоду, за
якою ставав “старшим братом, дозорцем,
довічним охоронцем і наставником”
об’єднаних Лаврської та Братської шкіл.»
відповідь: Петро Могила
 Документи

3. «Усім уніатам і неуніатам надається право вільного

відправлення свого богослужіння,.. ремонтувати свої церкви
й будувати нові…
…церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо
неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом,
що має посвяту від патріарха константинопольського; він,
митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен
обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими
обивателями Корони [Польської] і Великого князівства
Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і
мають привілеї з боку короля…
Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького,
Перемишльського й Мстиславського владик й
архімандритів Печерського й Унівського…»
відповідь: П. Могила «Пункти для заспокоєння руського
народу»
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Пересопницьке Євангеліє (1556 – 1561)

• Рукописна
пам'ятка
староукраїнської
мови та
мистецтва XVI
століття.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Берестейська церковна унія 1596 р.

• Утворення греко-католицької
церкви. Розвиток культури й
освіти.
• 1596 р. у м. Бересті була
прийнята Берестейська
церковна унія.

Наслідок: утворення
греко-католицької церкви.
Король Сигізмунд ІІІ
підтримав унію.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Берестейська церковна унія 1596 р.

 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.:

• Поява фактично 3–ї церкви -
греко – католицької (уніатської)

1. Збереження панівного становища в Речі

Посполитій католицької церкви.
2. Покатоличення української шляхти, яка
здобувала освіту в католицьких освітніх
закладах.
3. Діяльність в Україні католицьких
єзуїтських орденів.
4. Розкол національної єдності українців (на
прихильників православ'я та уніатства).
5. Збереження напруження в стосунках
католицької та православної церков.
6. Призупинення поширення католицизму в
українських землях.
7. Важливим гаслом національно-визвольної
боротьби наприкінці XVI— у середині XVII
ст. став захист православ'я.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Полемічна література
Автор твору Назва твору

Герасим
«Ключ царства небесного»
Смотрицький

Мелетій
«Тренос»
Смотрицький
Іван Вишенський «Послання до єпископів»

Іпатій Потій «Унія»

Йов Борецький « Протестація »

 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Перебування українських земель у

складі Речі Посполитої
Негативні наслідки:
• соціальне гноблення
українського народу:
створення фільварків,
збільшення панщини,
запровадження кріпацтва
• національний гніт
• наступ католицької
церкви на православну,
загострення релігійного
протистояння, церковний
розкол.
Позитивні наслідки:
• розвиток в Україні
освіти та друкарства
• поширення ідей
Реформації
• виникнення козацтва,
героїка боротьби з
турецько-татарською
агресією
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

КОЗАЦТВО
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Перші згадки про козацтво

1489 р. - перші згадки про
українське козацтво в
польській хроніці Мартина
Бєльського.
Термін «козак» означає

вільну озброєну людину.

Як нова соціальна верства

українського суспільства
козацтво формується протягом
ХV-ХVІ ст.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Причини
виникнення українського козацтва:
• посилення соціального та
національно-релігійного
гніту українського
населення з боку Польщі.
• природне прагнення
людей до особистої,
політичної, господарської
й духовної свободи.
• існування масиву вільних
земель, освоєння
південних територій –
Дикого поля – уходниками;
• необхідність захисту
українських земель від
турецько-татарських
нападів.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Причини
виникнення українського козацтва
1. Економічні (нестача власної орної землі, народна колонізація
вільних земель Придніпров’я та Дикого поля - степів за
Дніпровськими порогами);
2. Соціальні (посилення феодальної експлуатації українського
населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти,
оформлення кріпосної залежності селянина від феодала);
3. Політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної
адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних
рубежів від татарської небезпеки);
4. Стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства);

5. Національно-релігійні (політична полонізація українського

населення та наступ католицької церкви на права православної).
 Документи

1. «Пани користуються необмеженою владою не тільки

над їхнім [селян] майном, але також над їхнім життям...».

2. «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони

мусять працювати власноручно й зі своїми кіньми три дні
на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати
йому певну кількість …хліба, багато півнів, курей, гусей і
курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом…»
відповідь: соціально-економічні причини
 Документи

3. «Робота підданим через війта має бути замовлена на

тиждень, з чим і на котрий день люди до роботи мають
прийти, а війт того ж дня людям визначить роботу. Якщо
котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день
прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо й
третій раз прогуляє, то бичем на лавці скарати, а дні
пропущені відробити…»
відповідь: панщина
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Виникнення українського козацтва

 Джерелами формування
козацтва стали:

Селяни-втікачі

Різні
категорії
Уходники
служилих
людей

Шляхта,
позбавлена
власності
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Етапи створення
реєстрового війська:
1) універсал польського короля СИГІЗМУНДА
АВГУСТА від 5 червня 1572 р. про утворення
найманого козацького формування з 300 козаків.

2) 1578 р. - універсал польського короля

СТЕФАНА БАТОРІЯ – реформа Стефана Баторія
про утворення реєстрового полку чисельністю
600 чол.
 Документи

1. «…король Баторій, настановив козакам

гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву,
печатку гербову,.. віддав для пристанища
місто Терехтемирів з монастирем, аби вони в
ньому зимували, а за службу поклав їм по
червінцеві та по кожуху…»
відповідь: Стефан Баторій, 1578 р.
 Документи

2. «Король, побачивши, як добре вони з

татарами б’ються, віддав їм для пристанища
місто Трахтемирів, настановив їм гетьмана,
прислав клейноди, всяких припасів військових,
а за службу їм поклав по червінцеві…»
відповідь: реєстрове козацтво
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

СТВОРЕННЯ
РЕЄСТРОВОГО ВІЙСЬКА:
• Важливим елементом становлення
козацтва як феодального стану було
створення РЕЄСТРОВОГО ВІЙСЬКА
• Реєстрове козацтво — це козаки, які
зараховані на військову службу Речі
Посполитої і записані у спеціальні
списки- р е є с т р и;
• Вони називалися реєстровими або
реєстровцями, а їхнє військо -
Військом Запорозьким Низовим.
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

ПРАВА ТА ПРИВІЛЕЇ
РЕЄСТРОВОГО КОЗАЦТВА :
● право землеволодіння, заняття
промислами і торгівлею;
● отримували плату за
військову службу;
● звільнялися від уплати податків
та виконання повинностей;
● обирали гетьмана і старшину
на козацькій Раді;
● мали власну судову й
адміністративну юрисдикцію;
● в містечку ТРАХТЕМИРІВ
на Київщині мали власний
монастир, шпиталь і арсенал.

• ВИПИЩИКИ – козаки,
виключені, виписані з реєстру.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

ПЕРША
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ -
Хортицька
Заснування у 1556 р. ПЕРШОЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
(ХОРТИЦЬКОЇ – на острові Мала Хортиця) історики, як
правило, пов’язують з ім’ям козацького ватажка ДМИТРА
ВИШНЕВЕЦЬКОГО – БАЙДИ

Дмитро (Байда)
Вишневецький
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Дмитро (Байда) Вишневецький

ПРИЧИНИ ПОЯВИ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ:
1) потреба організації козацтва у зв’язку із
зростанням його чисельності на середину ХVІ ст.; Назва Запорізька Січ (тому що за порогами Дніпра
2) необхідність захисту українських земель від — великими каменями) починає вживатися щодо
зростаючої татарської агресії.
величезних територій степової України, тобто це і
Формування козацької общини в умовах
столиця, і сама козацька держава.
безпосередніх контактів з кочовиками вплинуло на
військову організацію і виявилося в мові, одязі та
зовнішньому вигляді запорожців.

ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ (БАЙДА) потрапив у полон до

турецького султана і страчений – скинутий на гак на стіні
 Документи

1. «Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут

князь Вишневецький поставив колись
фортецю... Середину цього місця оточив
муром та огорожею з дубів, зміцнених
природою та Богом...»
відповідь: Дмитро Вишневецький, 1556 р.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

За свідченням Д. Яворницького
існували 8 січей:
1. Хортицька (1556–1557) - перша
2. Томаківська (1563–1593)
3. Базавлуцька(1593–1638)
4. Микитинська (1639–1652)
5. Чортомлицька (1652–1709)
6. Кам'янська (1709–1711)
Дмитро Яворницький —
7. Олешківська (1711–1734)
історик українського 8. Нова (Підпільненська) (1734–1775)
козацтва

Після жорстокого зруйнування у 1775 р.

Запорізької Січі російським царатом 53 роки
існувала ще Задунайська Січ (1775–1828) на
території Туреччини
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО КОЗАКІВ

• Основний рід військ: козацька
ПІХОТА, вона шикувалася у
три шеренги: перша стріляла, друга
подавала рушниці, третя заряджала їх.
• Козацька кіннота наступала ЛАВОЮ,
тобто півколом й атакувала ворога
не лише з фронту, а й із флангів.
Для оборони козаки
використовували
ТАБІР- чотирикутне
рухоме укріплення з
кількох рядів зсунутих і
скріплених між собою
ланцюгами возів,
усередині якого
розташовувалося
козацьке військо.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО КОЗАКІВ

Козаки вміли успішно
штурмувати ворожі фортеці,
здійснювали морські
походи на своїх суднах-
ЧАЙКАХ.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ
• На Січі у центрі розташовувався майдан із церквою, від нього
відходили довгі будинки — курені, в яких жили січовики.
• КУРІНЬ водночас був і військовою одиницею, а всього їх
налічувалося 38.
• Земля Війська Запорозького поділялася на ПАЛАНКИ (полки).
Це слово означало і фортецю, і територію, до якої вона
прилягала, і адміністрацію.
• Протягом ХVІ – ХVІІ ст. січові землі поділялися на 5 паланок.
• Основна частина запорожців проживала за межами Січі у
зимівниках.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТАУПРАВЛІННЯ на Січі

ВИЩИМ ОРГАНОМ ВЛАДИ на Січі була
ЗАГАЛЬНА КОЗАЦЬКА РАДА, брати участь в якій мали право
всі козаки. Рішення Ради вважалися рішеннями всього війська і
були обов’язковими для виконання;
До компетенції загальної ради входило обговорення всіх найважливіших справ життєдіяльності
козацького товариства:
● встановлення військового устрою;
● вирішення питань війни і миру;
● ведення переговорів з представниками інших країн;
● організація військових походів;
● покарання злочинців;
● розподіл угідь;
● важливою функцією ради було
обрання УРЯДУ Січі – КОШУ ;,
військової старшини, а також органів місцевої
влади – паланкової або полкової старшини.

«Генеральна військова канцелярія» - це військово-адміністративна установа

Гетьманщини, за посередництвом якої гетьман здійснював управління державою, вирішував
усі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру.
Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Козацькі клейноди:
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Перші КОЗАЦЬКІ повстання

 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Козацько-селянські повстання
кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.
причини повстань

Соціальне Національне Релігійний

гноблення гноблення: наступ
українців:  експансія шляхти на
вільні українські землі, католицизму,
фільварки, колонізовані
«уходниками»; утиски
панщина,  зіткнення інтересів
православ’я
кріпацтво. шляхти та козацва.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Козацьке повстання під проводом

Криштофа КОСИНСЬКОГО
(1591 – 1593)
• Було ПЕРШИМ великим збройним виступом козацтва за
свої соціальні і СТАНОВІ ПРАВА.
• Косинський був дрібним шляхтичем з Підляшшя. Його
маєток відібрали українські магнати Олександр
Вишневецький і Януш Острозький. Він вирішив
поквитатися за свою кривду.
• ТЕРИТОРІЯ: Поділля, Київщина, Волинь.
• Учасники: козаки, селяни-втікачі, міщани.

• 1593 р. - повстанці зазнали поразки під П’ЯТКОЮ

Після тижня кривавих боїв було підписано угоду:
● К. Косинський позбавляється гетьманства;
● з реєстру виписують тих, хто приєднався до повстання;
● козаки втратили право самостійно підтримувати
дипломатичні зв'язки з іншими державами та здійснювати
військові походи.
Загинув Косинський у ТРАВНІ 1593 р. ПІД ЧЕРКАСАМИ.
Повстання було придушено
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Козацьке повстання під проводом

Северина Наливайка
(1594 – 1596)
Козацьке повстання під керівництвом С. НАЛИВАЙКА
(також Лободи, Шаули) набуло рис козацької війни,
тобто масової збройної боротьби козаків за свої станові
інтереси, яка охопила велику територію і призвела до
стрімкого зростання рядів повстанців за рахунок покозачення
селян і міщан.
• ТЕРИТОРІЯ: Брацлавщина,
Київщина, Волинь.

У 1596 р. - повстанці зазнали

ПОРАЗКИ на р.СОЛОНИЦЯ
Табір козаків захоплено і всіх страчено
(козаків і їхні сім’ї).
Наливайка стратили у Варшаві у 1596 р.
Повстання було придушено
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – ХVІІ ст.)

Наслідки
перших КОЗАЦЬКИХ
повстань:
● козацтво проявило себе
новою суспільної силою
● фактично козацтво
очолило визвольний рух
● масове покозачення
селян і міщан
● спроба поширення прав
реєстровців на все
козацтво
● вперше висунута ідея
створення окремої
території без поляків
 ТЕМА 7
Українські землі у складі
Речі Посполитої в першій
половині ХVІІ ст.

автор: @vitalytsykalo
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

ГЕТЬМАН
ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-
САГАЙДАЧНИЙ
• Діяльність Петра Конашевич-
Сагайдачного припадає на
«ДОБУ ГЕРОЇЧНИХ ПОХОДІВ»
• Так називають період вдалих
морських походів козаків на
володіння Туреччини та
Кримського ханства – протягом
ПЕРШИХ ДВОХ ДЕСЯТИЛІТЬ 17 ст.
• Козаки вирушали у морські
походи, щоб здобути ЗДОБИЧ,
визволити з рабства своїх
побратимів-невільників.

(1606-1622)
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Перетворив козацьке військо

на регулярне в кількості
«Доба героїчних походів»
40 000 козаків. Воно мало
відповідну дисципліну, навчання
та озброєння (рушниці).
2. Організував успішні походи
козаків проти Османської імперії
та Кримського ханства.
Найвідомішим є похід
1616 р. на КАФУ -
найбільший невільницький
ринок у Криму. Тоді було
визволено кілька тисяч
бранців.
 Українські землі у складі Речі Посполитої ( ХVІІ ст.)

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Підтримуючи наміри польського МОСКВА

короля Владислава здобути
корону Москви, на початку 1618 р.
Сагайдачний повів 20-тисячне
військо на Москву, Похід

1618 р. на МОСКВУ
Наслідок: був укладений
вигідний для Польщі
1618 р. Деулінський мир,
за яким Польща отримувала
Смоленщину та Чернігово-
Сіверщину.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Хотинська війна 1621 р.
1621 р. відбулась козацька нарада стосовно спільного виступу з поляками проти
турків, які після перемоги під Цецорою 1620 р. розпочали повномасштабне
вторгнення в Європу. Козаки погодились за умови збільшення козацького реєстру,
визнання прав та привілегій козацтва та дотримання релігійної рівноправності. Доля
Речі Посполитої вирішувалась під Хотином, де зійшлась 35-тисячна армія поляків
та 250-тисячна армія турків, тому участь 40-тисячного війська
козаків на чолі із Сагайдачним була дуже важливою.

1621р. – битва під ХОТИНОМ

ХОТИН

Перемога козаків під Хотином

над турецькою армією сприяла
міжнародному визнанню козаків в Європі
як хоробрих воїнів, які вправно
володіють військовим мистецтвом як на
суші, так і на морі.
 Документи

1. «…Петро Конашевич-Сагайдачний… ходив з військом

запорозьким по воді на Кафу, повоював її добре, силу
бранців християнських з неволі звільнив і з добичею
великою з Чорного моря повернувся…»
відповідь: 1616 рік.
2. «…вдруге перебрав собі гетьманську булаву, зібрав
козаків реєстрових та запорозьких і чимдуж поспішив під
Хотин на підмогу Владиславу.., став обіч королевича в
осаді…»
відповідь: 1621 рік.
 Документи

3. «...Він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх

особливих станових інтересів, а й як на потенційних
рушїів українського суспільства в цілому. Сам він
об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою
церковною та культурною верхівкою України...»
відповідь: Петро Конашевич-Сагайдачний
4. «Після раптового вторгнення запорожців у табір
Османа турками оволоділа паніка: сам Осман, який ще
недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого за
нього, тепер на власні очі побачив усю хиткість свого
становища...»
відповідь: 1621 р., Хотинська битва
 Документи

5. «…Вдруге перебрав собі гетьманську булаву, зібрав

козаків реєстрових та запорозьких і чимдуж поспішив
під Хотин на підмогу Владиславу.., став обіч
королевича в осаді…»
6. «...Султан турецький Осман підійшов до Хотина з
військом, що перевищувало християнські сили в
десятки разів, і зупинився на відстані однієї милі від
поляків... 18 серпня турецьке військо напало на
польський табір, на ту частину, де були козаки. А
козаки об'єдналися й, перехрестившись, почали бити
чужинців, поки ті... не почали тікати...»
відповідь:1621 р., Хотинська битва
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
1. разом з усім Військом Запорозьким
вступив у Київське православне
братство,

забезпечивши останньому підтримку.

Великі кошти гетьман дарував Львівському,
Луцькому і Київському братствам.

1620 р. – відновлення
2. православної ієрархії

Православним
митрополитом
став
1622 р. - помер П. Конашевич-Сагайдачний
внаслідок поранення під Хотином отруєною
Йов Борецький стрілою.
 Документи

7. «Року 1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до

Києва святійший патріарх єрусалимський іменем
Феофан, і зупинився в монастирі Братському, і був
прийнятий з великою честю духовними та світськими
людьми. Того ж року, місяця вересня 3 дня, від’їжджаючи
з Києва, святійший патріарх… поставив і висвятив на
митрополію Київську чоловіка гідного й чесного…»
відповідь: Йов Борецький
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

КОЗАЦЬКІ повстання
20-30-х років ХVІІ ст.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

Козацьке повстання під проводом

Марка Жмайла
(1625 р.)
Посилення козацтва після Сагайдачного спричинило необхідність для
Варшави припинити процес покозачення. У вересні 1625 р. коронний
гетьман Станіслав Конецпольський з 30 тисячами війська вирушив на
придушення козацької республіки. Козацькі загони, очолені Марком
Жмайлом, зустріли поляків поблизу
Курукового озера та завдали відчутних втрат польському війську.
Це змусило Конецпольського вдатись до дипломатії, наслідком якої
стала

1625 р.- Куруківська угода,

• Куруківська угода передбачала

реєстр в 6 000 козаків.

Було створено шість полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський,
Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський по тисячі
вояків у кожному. Військова влада над реєстровцями належала
гетьману, якого обирала загальновійськова рада й затверджував
польський уряд.
 Документи

«…Надалі козаки повинні будуть коритися

виключно старшому, якого самі собі оберуть…
Козаки мусять скласти правильні реєстри, які не
перевищують 6 тисяч… З [цього] числа 1000 або
більше козаків, на розсуд коронного гетьмана і з
відома їхнього старшого.., мусять перебувати на
Низу за порогами і там виконувати свою
службу…»
відповідь: Куруківська угода, 1625 р.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

Козацьке повстання під проводом

Тараса Трясила
(1630 р.)
ПОВСТАННЯ 1630 р. ПІД ПРОВОДОМ ГЕТЬМАНА ТАРАСА
ФЕДОРОВИЧА (ТРЯСИЛА) – гетьман низових(нереєстрових)
козаків, обраний в 1630 р.
Козаки завдали несподіваного удару польському
війську, коли воно форсувало Дніпро. Вирішальні бої
відбулись під Переяславом і тривали протягом трьох тижнів.
• 15 травня 1630 р. повстанці розгромили «ЗОЛОТУ РОТУ»
польської еліти.

1630 р.- «Тарасова ніч»

підписано ПЕРЕЯСЛАВСЬКУ УГОДУ 1630 р.

За нею залишалися в силі статті Куруківської угоди.

Реєстр збільшувався до 8 000 козаків, а козаки

отримували право самі обирати собі гетьмана.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

Козацьке повстання під проводом

Івана Сулими
(1635 р.)
Щоб перешкодити
подальшим повстанням
козаків, до 1635 р.
поляки побудували на
дніпровських порогах фортеця КОДАК
фортецю КОДАК (інженер Гійом де Боплан)

1635 р.- зруйновано Кодак

Самого Сулиму старшина видала польському

урядові і його стратили у Варшаві.
Кодак було відбудовано.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

Козацьке повстання під проводом

Павла Павлюка (Бута)
(1637 р.)
Польський уряд змушений був переглянути
реєстр та вилучити із нього усіх бунтівників. Це
викликало невдоволення козаків, які підняли
повстання на чолі з Павлом Павлюком
(Бутом) і у вирішальній битві під Кумейками
1637 р. козаки зазнали поразки.

1637 р.- битва під Кумейками

16 грудня 1637 р. 10-тисячне повстанське

військо зазнало поразки у вирішальному бою з
15-тисячним польським військом під
КУМЕЙКАМИ неподалік Канева.
 Документи

1. «Одразу ж після смерті Сагайдачного…

[шляхтичі] починали чимдуж церкву православну
до унії привертати, а на своїх підданих
повинності накладати та різними поборами
притісняти…».
відповідь: причини повстань
2. «…козаки зібралися, настановили гетьманом
Павлюка й вирушили на Кумейки супроти ляхів,
але під Кумейками коронний гетьман
Конецпольський, до підступу вдавшися, здолав
козаків…»
відповідь: повстання Павла Павлюка (Бута), 1637 р.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

Козацьке повстання під проводом

Яківа Острянина та Дмитра Гуні
(1638 р.)
Повстанська боротьба в Україні не припинилася. У 1638 р. її
очолив ЯКІВ ОСТРЯНИН – у 1638 р. обраний на Запорожжі
гетьманом. Вогонь повстання швидко охопив Лівобережжя.
У квітні під містом ГОВТВА Острянин переміг польське
військо, яким командував Станіслав Потоцький. У травні
повстанське військо зазнало невдачі під під Жовнином
(ЖОВНИНСЬКА БИТВА).

1638 р.- битва під Жовнином

У червні 1638 р. Острянин з частиною козаків покинув
жовнинський табір і пробився на територію
Слобожанщини. Сили повстанців розпорошено.
Керівництво перейшло до рук
ДМИТРА ГУНІ, який склав
зброю та підписав у 1638 році

«ОРДИНАЦІЮ ВІЙСЬКА
ЗАПОРІЗЬКОГО»
 Документи

3. «...Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися

колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!..
Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив
Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром,
ожив Острянин. Розгромив я Острянина – зразу ж було
обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів із ним війну
та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям
крові!..
відповідь: повстання Острянина, Гуні, 1637-1638 рр.
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)

«ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО»

1638 р.
Згіно з ординацією:
● скасовувалося козацьке самоврядування
(козацький суд та виборність осавулів і полковників.
Вони повинні були призначатися виключно з шляхти);
● число реєстрових козаків обмежувалося
6 000 осіб;
● козаки мали право селитися в трьох староствах:
Черкаському, Чигиринському та Корсунському;
● замість обраного гетьмана уряд направляв свого
комісара. Нереєстрові козаки переходили до стану
посполитих.

поляки
ЦЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ 1638 – 1648 рр. « «ЗОЛОТИЙ СПОКІЙ»
називали
 Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІІ ст.)
НАСЛІДКИ та ЗНАЧЕННЯ козацьких повстань
першої половини XVII ст.
Наслідки повстань:
● реєстрове козацтво
позбавлено самоврядування;
● обмежено територію розселення
козаків;
● на території України постійно
перебувало польське військо;
● нереєстрові козаки перетворені на
кріпаків, посилився феодальний гніт
(збільшились панщина, податки);
● масові втечі населення від
польської розправи на територію
Слобожанщини.
Значення повстань:
● Боротьба набула національно-
визвольного спрямування.
● Козацькі вимоги — захист
православ’я, скасування
кріпацтва, звільнення від
польського панування –
об’єднали різні верстви
українського населення.
● Козаки стали лідерами
національно-визвольного руху.
● Сприяли поширенню ідеї
національного визволення,
підготували ґрунт для
Національно-визвольної
війни під проводом
Б. Хмельницького, що
розпочалася у 1648 році.
 ТЕМА 8
Національно-визвольна війна
українського народу
середини ХVІІ ст.

автор: @vitalytsykalo
 Україна - Гетьманщина (ХVІІ ст.)

ХМЕЛЬНИЧЧИНА
середина XVII ст.
1648 – 1657 рр.
 Україна - Гетьманщина (ХVІІ ст.)

Національно - визвольна війна 1648 – 1657 рр.

Основними причинами були:

I. Соціально – економічне гноблення:
 зростання в Україні землеволодіння польських магнатів та шляхти;
 закріпачення селян і зростання панщини;
 утиски козацтва та міщанства;
 нерівноправність у правовому та політичному положенні української православної шляхти, її
утиски з боку польських магнатів та шляхти.
II. Національний гніт:
 обмеження українців у правах при зайнятті урядових посад та в органах самоврядування міст;
 дискримінація та утиски українських міщан, селян, православного духовенства.

III. Релігійний гніт:

 примусове насадження католицтва та уніатства;
 наступ на права та свободи православної церкви;
 насильницьке окатоличення населення;
 впровадження обов’язкового податку для населення на утримання католицької та уніатської
церков;
 діяльність єзуїтів в Україні.
 Документи

1. «…у католицькому християнському королівстві та

вільній Речі Посполитій [народ] зазнає такого насильства,
якого і в поганській неволі християни-греки не зазнають.
Захоплено церкви, монастирі та собори, заборонено
вільне виконання обрядів...»
відповідь: 1648 р, причини війни
 Україна - Гетьманщина (ХVІІ ст.)

Національно - визвольна війна 1648 – 1657 рр.

Богдан Хмельницький народився 1595 року
хутір Суботів на Чигиринщині. Його батько Михайло
Хмельницький служив сотником в чигиринському
полку і походив з древнього українського роду
Люблінського воєводства. Своє навчання
Хмельницький почав у школі при одному з
монастирів Києва, а після її закінчення, по
протекції батька, поступив в Єзуїтський колегіум у
Львові. Таке поєднання озброїло Хмельницького
ґрунтовним знанням мов: української, польської,
латині, а також сприяло формуванню світогляду
майбутнього гетьмана.

Він брав участь у багатьох походах та війнах. Протягом

1646 – 1647 рр. зустрічався з польським королем. Король
Владислав IV готувався до війни з Туреччиною. Він дозволив
ГЕТЬМАН запорожцям здійснити морський похід на Туреччину і дав їм
Богдан Хмельницький королівську грамоту на спорудження човнів. Грамоту приховав
Чаплинський, а Хмельницький хитрістю її виманив. За це
1648-1657 рр. ДаніельЧаплинський розорив хутір Суботів, вбив сина і забрав
його дружину. Тоді Б. Хмельницький звернувся до короля
Владислава IV, який не зміг йому допомогти, адже шляхтою він
ПРИВІД не управляв, сказавши «У тебе що, шаблі немає?». Потім
до війни Б. Хмельницького ув’язнили поляки.
Але в середині грудня 1648 року він утік із в’язниці та з
невеликим загоном козаків подався на Запоріжжя
Герб на Запорізьку Січ, де його обирають гетьманом.
«Абданк»
Богдана Хмельницкого
 Україна - Гетьманщина (ХVІІ ст.)

Національно - визвольна війна 1648 – 1657 рр.

Богдан Хмельницький

Соратники Богдана Хмельницького

Рушійні сили:

Союзники
 Україна - Гетьманщина (ХVІІ ст.)
Національно - визвольна війна 1648 – 1657 рр.
1649 р.-
Зборівський
Бойові дії 1648-1649 рр. мирний договір
1. 3 воєводства:
Київське,
Чернігівське,
Брацлавське.
ОБЛОГА
2. 40 000
1648- Замостя реєстрових козаків.
3. Поляки
1649- Зборів повертаються до
своїх маєтків.
1648- Львів
1649- Збараж
ВИКУП

1648- Пилявці
1648- Корсунь

1648- Жовті води

Запорізька Січ
Перебіг подій від початку збройного виступу (1648 р.)
до Зборівського договору (1649 р.).
 Документи

1. «Уся перша війна почалася через Чаплинського, який,

не зважаючи на те, що я мав привілей короля, відібрав у
мене хутір та ще й мені погрожував смертю, і увесь цей
вогонь спалахнув через нього…»
відповідь: 1648 р, привід до війни

2. «Тих польських ратних людей біля Жовтих Вод

самовільні козаки, з’єднавшись із татарами, всіх побили, а
інших у полон побрали живими разом із сином коронного
гетьмана Потоцького...»
відповідь: 1648 рік
 Документи

3. «Він (гетьман) з’єднався в полі вище Базавлука з мурзою

Тугай-беєм і вже хотів був іти зі своїм військом просто на
Чигирин, щоби привітати головного свого ворога
Чаплинського.
Однак від пійманців, яких перестріли на січовому шляху
татари, він довідався, що польські війська та [реєстровців] уже
відправлено: одних – водою до Кодака, а інших – суходолом
через Крилов на Жовту Воду й також до Кодака…»
відповідь: 1648 рік
4. «…недалеко відійшовши від Корсуня, на цьому згаданому
шляху військо було розгромлене, а їх милості пани гетьмани
[Микола Потоцький, Мартин Калиновський] і багато старшин
взяті в татарський полон…»
відповідь: 1648 р., битва під Корсунем
 Документи

5. «Стали поляки обозом та вишикували своє військо на

рівнині коло Корсуня. Того ж ранку вдарив Хмельницький зі
своїм і ординським військом на поляків. Ті, недовго втримуючи
свій стрій, з великими втратами відступили...»
відповідь: 1648 р., битва під Корсунем
6. «Відомо, що Конєцпольський тікав з поля бою,
переодягнувшись селянином, Вишневецький – на простому
селянському возі, Заславський, утікаючи, загубив булаву,
Остророг – шапку та опанчу…»
відповідь: 1648 р., битва під Пилявцями
7. «Військо наше розгромлено вщент… зрадник засновує нове
князівство… Чернь, рада тому, що [він] оберігає її, відчиняє
міста, уводить туди його як тріумфатора-переможця… Київ
оголосив він своєю столицею… Орда стоїть проти нас…
Воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське вважає
своїми, погрожує Волині та Поділлю…»
відповідь: Богдан Хмельницький
 Документи

8. «Увесь народ, вийшовши з Києва, вся чернь вітала його.

Академія вітала його промовами як спасителя народу від
рабства польського, як Мойсея, вбачаючи в імені Богдан
добрий знак і називаючи його Богом даний...»
відповідь:1648 р., в’їзд Б. Хмельницького в Київ

9. «Правда то, що я лихий, малий чоловік, але мені то Бог

дав, що я єсть єдиновладцем і самодержцем руським! Виб’ю
з лядської неволі руський народ увесь! Перше я за свою
шкоду і кривду воював — тепер буду воювати за нашу
православну віру! ...За границю на війну не піду! Шаблі на
Турків і Татар не підійму! Досить маю на Україні, Поділлі і
Волині... тепер досить достатку і пожитку в землі й
князівстві моїм — по Львів, по Холм і Галич» Б.
Хмельницький
відповідь: Б. Хмельницький
 Документи

10. «Хмельницький, залишивши під Збаражем піше військо,

з іншою частиною та з татарами вирушив на короля й
непомітно підібрався до табору… На ранок знову
розгорілася битва біля польського табору та біля
Зборова…»
відповідь: битва під Зборовом, 1649 р.
11. «Щодо кількості війська, бажаючи вигідно використати
своїх підданих, усвідомлюючи їх послуги для самого себе і Речі
Посполитої, дозволяє й.к.м. 40-тисячний реєстр Війська
Запорізького упорядкувати гетьманові того ж війська, щоб
він був складений відповідно до договору... Гетьман Війська
Запорізького має з підписом своєї руки і [притисненням]
військової печатки скласти поіменний реєстр всіх тих, хто
буде записаний у козаки, а це для того, щоб козаки
залишилися при вільностях козацьких, а всі інші у замках
й.к.м. і в шляхетських маєтках своїм панам підлягали».
відповідь: Зборівський договір, 1649 р.
 Україна - Гетьманщина (ХVІІ ст.)
1651 р.-
Національно - визвольна війна 1648 – 1657 рр. Білоцерківський
мирний договір
Бойові дії 1651-1653 рр.  1 воєводство-
Київське.
 20 000
реєстрових
козаків.
Іван Богун  Поляки
ПОРАЗКА Пляшівка повертаються до
1651- Берестечко
1651 своїх маєтків.

1651- Біла Церка

Кримський хан
1653- Жванець

1652- Батіг
І)1650- Ясси

ІІ)1652- Одруження

ІІІ) ІV)1653- Сучава

ІV Молдавські
походи
Тиміш Хмельницький Розанда
 Документи

1. «І ось зібрав Богун своїх полковників на раду. Думали

вони, як би вирватися з осади... На раді полковники вирішили
навести через річку Плешиву міст, переправити ним на
той бік побільше війська, відігнати Лянцкоронського і дати
змогу усьому козацтву вийти з облоги...»
відповідь: 1651 р., Берестецька битва
2. «Дозволяємо і призначаємо організувати реєстрове військо в
числі 20 тис. чоловік. Це військо гетьман і старшина повинні
набрати і записати в реєстр, і вони мусять перебувати
тільки в маєтках його королівської милості, що містяться у
воєводстві Київському, не маючи нічого до воєводств
Брацлавського і Чернігівського. А маєтки шляхетські мусять
лишатися вільними, і в них реєстрові козаки ніде не повинні
лишатись.»
відповідь: Білоцерківський договір, 1651 р.
 Документи

3. «Сподвижник Б. Хмельницького, полковник.

Відмовився скласти присягу на вірність московському
цареві. Підтримав курс гетьмана І. Виговського на
незалежність від Москви, проте виступив проти
Гадяцького договору (1658 р.), піднявши повстання на
Правобережній Україні. Згодом заперечував зближення
козацької держави з Туреччиною»
відповідь: Іван Богун
4. «Сповнені великої радості, вітаємо твою
достойність королівську милість зі світлою перемогою
над татарами й козаками Хмельницького під
Берестечком...»
відповідь: 1651 р.
 Документи

5. «Через рік після перемоги під Берестечком повністю

загинуло польське військо... Того ж року господарю Василю
довелося влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з
Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля...»
відповідь: 1652 рік, битва під Батогом
6. «Вельможний і милостивий молдавський господарю…
Ті добрі відносини, що між нами були, і тепер трохи
зіпсовано, треба ще більше зміцнити… Що наш син
загинув.., то цього не можна повернути… Як і раніше,
віритимемо один одному… Богдан Хмельницький, гетьман
Війська Запорозького…»
відповідь: 1653 рік
 Україна - Гетьманщина (ХVІІ ст.)
Національно - визвольна війна 1648 – 1657 рр. 1654 р.-
Бойові дії Польща Березневі статті
з Московією
Річ Посполита

1654-1657 рр. Московія 1. 3 воєводства:

Швеція Київське, Чернігівське,
1656 Віленське перемир’я
1657-
1657 Союзник Брацлавське
2. 60 000 реєстрових
ЗРАДА
козаків.
3. Присяга
московському царю.
4. Спільні воєнні дії
1655-Городок проти Польщі.
НІЧИЯ

1657- Жданович
Ждановича 1655- Охматов 1654- Переяславська рада

Трансільванія

1657
1657-

Запорізька Січ
 Документи

1. «Бачу зле, бо віддав Хмельницький усіх нас у неволю

московському цареві… Сам із військом козацьким
присягнув і місто Київ силою під каранням мечем до того
привів, що присягли всі…»
відповідь: 1654 рік
2. «...[деякі] полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися
присягати московському цареві... Хмельницький присягнув
московському цареві у Переяславі... »
відповідь: 1654 р.
3. «Послів з добрими справами [гетьману] приймати.., а в яких
справах приходили - писати до Государя..; з Турецьким султаном і
з Польським королем без указу Государя не вступати у
відносини...»
відповідь: Березневі статті, 1654 р.
 Документи

4. «…Я прийняв підданство не для того, щоб робити те, що

скажеш… Я з польським королем перед тим бився, щоб
вернути свободу собі й козакам…» - так Б. Хмельницький
дорікав послу …
відповідь: Московського царства
5. «… великий государ наш гетьмана Б. Хмельницького
пожалує, свої грамоти царські на ваші вольності велить дати
… і щоб Війська Запорозького було 60000 …»
відповідь: Березневі статті, 1654 р.
6. «У чорнобильців, і тож дуже небагатьох, ґвалтом взяли
присягу; тамтешні міщани нерадо прийнявши московитів,
роз’їхалися по різних містах і містечках, не присягали і
присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж
будуть присягати московському цареві і твердо стоять на
цьому...»
відповідь:1654 р., присяга московському царю
 Документи

7. «У Московщині панує найогидніше рабство. Там немає й бути не

може нічого власного, бо все є власністю царя. Московські бояри
титулують себе “рабами царськими”. Увесь народ московський є
рабом. У Московії продають людей на базарі, як у нас худобу.
Приєднатися до такого народу – це гірше, як скочити живим у
вогонь…», – такими словами аргументував полковник Іван Богун
свою позицію щодо недоцільності укладання
відповідь: Березневі статті, 1654 р.
8. «Царська величність наді мною… учинив немилосердя своє:
помирившись з поляками, …государ послав з Вільно проти нас,
шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей…»
9. «У жовтні 1656 р. переговори завершилися підписанням
Віленського перемир’я між Річчю Посполитою та Московською
державою. Це викликало обурення гетьмана Б. Хмельницького. І він
вступає у воєнний союз з Трансільванією та Швецією».
відповідь: Віленське перемир’я, 1656 р.
 Документи

10. «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже

поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до
Польської держави наказного гетьмана Антіна
Ждановича, і Богуна, й інших начальників для
спустошення...»
відповідь: 1657 рік

11. «Найясніший королю Швеції… ми підняли зброю проти

поляків на захист віри і вольності. …ми з’єднані з вашою
величністю зв’язком, яким ми зобов’язані обом воєводам
Молдавії та князеві Трансільванії…»
відповідь: 1657 рік
 В'їзд Богдана
Хмельницького
в Київ
Адам Кисіль
Православний сенатор,
постійний представник Речі
Посполитої у переговорах
із гетьманським урядом
Богдана Хмельницького.
 ТЕМА 9
Козацька Україна наприкінці 50 –
80–х рр. XVIІ ст.
Руїна.

автор: @vitalytsykalo
 Руїна
Руїна 60-80 рр. війни,
- громадянські XVIIст.боротьба за владу
старшини, інтервенція, розруха, розкол.
Відчуваючи наближення смерті, Б. Хмельницький
скликав у Чигирині козацьку раду. Прагнучи
заснувати спадковий гетьманат як форму
правління, Б.Хмельницький хотів передати булаву
своєму синові Юрію. 1657 року Хмельницький
помер.

Корсунська рада 1657 р. проголосила 16-річного

ЮРІЯ гетьманом. Оскільки Юрію не було 16 років,
то до настання повноліття йому було призначено
опікуна - генерального писаря Івана Виговського.
21 жовтня 1657 року Івана Виговського було обрано Смерть Богдана Хмельницького
гетьманом України. (Т.Шевченко)

З 1658 р. і до середини 80-х років XVII ст. Україні

довелося пережити трагедію громадянської війни,
старшинських міжусобиць та вторгнень чужоземних
військ.
ТЕРМІН «РУЇНА» – історіографічна назва
громадянської війни, трагічного занепаду
Української козацької держави у другій половині
ХVІІ ст. й страхітливого спустошення і знелюднення
Правобережної України.
 Руїна 60-80 рр. XVIIст. 1658 р.-
ГЕТЬМАН Іван Виговський Гадяцький договір
з Річчю Посполитою

Виговський 1. 3 воєводства:
Київське, Чернігівське,
Кримський хан Брацлавське.
2. 30 +10 тисяч
реєстр.
ПЕРЕМОГА
3. «Велике
князівство Руське».
4. Приєднання до
Іван Виговський Польщі.
1657-1659

Правління з 1657 до 1659 року – до

повноліття Юрія Хмельницького. 1658 1658 Гадяч
Бажав миру з Річчю Посполитою і Виговський
Кримським ханством. За це проти ньго
виступили запорожці Пушкар і
Барабаш, які були розбиті Виговським і
татарами. 1658 року Виговський
підписує з Річчю Посполитою
Гадяцький договір, за яким фактично
приєднував Гетьманщину до Польщі.
Москва звинуватила Виговського у Кримський хан
зраді Переяславської ради і розпочала
наступ на Конотоп, де зазанала
поразки у 1659 році. Але Виговський
все-рівно не втримав владу і зрікся
булави 1659 року.
 Документи

1. «…гетьман Військ Руських до кінця свого життя буде

Гетьманом Військ Руських і першим сенатором у
Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводствах.
А після його смерті має бути вільний вибір гетьмана,
тобто стани Київського, Брацлавського, Чернігівського
воєводств оберуть чотирьох кандидатів, одному з-поміж
яких його королівська милість надасть гетьманство…»
відповідь: Іван Виговський
2. «Україна, тобто землі у воєводствах Чернігівському,
Київському і Брацлавському, стає вільною і незалежною
країною і знов єднається із Королівством Польським і
Великим Князівством Литовським під назвою Великого
Князівства Руського…»
відповідь: Гадяцький договір , 1658 р.
 Документи

3. «…гетьман І. Виговський, прийшовши до Сосновки на

переправу, застав велике царське військо князя
Ромодановського, і кілька годин біля переправи бій великий
був,.. а хан з ордами з Торговиці рушив до бою,..і багато
люду царського полягло…»
відповідь: битва під Конотопом, 1659 р.
4. «Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького,
неспішно, чекаючи хана, і тільки той прибув, ми
поквапилися, і ставши біля Соснівської переправи, застали
там п’ятнадцять тисяч московитів... вони почали тікати,
а ми... гнати їх аж до Конотопа...»
відповідь: битва під Конотопом, 1659 р.
 Документи

5. «І там Гетьман Виговський зі всією старшиною, а

полковники й сотники з усією черню присягали хану
кримському на тому, щоби не відступати, там само й хан із
султанами й усіма мурзами присягав козакам, щоби не
відступити в тій війні, як зійдуться з військом
московським…»
відповідь: битва під Конотопом, 1659 р.
 Руїна 60-80 рр. XVIIст.
ГЕТЬМАН Юрій Хмельницький
Юрій Хмельницький
1659-1663
1660 р.-
Слободищенський трактат
з Річчю Посполитою
1. Повторював умови Гадяцького
договору Виговського 1659 р.
2. Вилучення статті про «Велике
князівство Руське».
3. Заборона зовнішньої політики.
4. Гетьманщина стає частиною
Речі Посполитої.
1659 р.-
Переяславські статті
з Московією
1. Московські війська
знаходяться в укр. містах.
2. Україна з рівноправного
партнера Московії у
конфедерації
перетворювалася в
автономну одиницю
Московії.
1660 Чуднів
1659- Переяслав
Юрій Хмельницький
1659 р. Переяславські статті, укладені під тиском Москви і промосковської
Лівобережної старшини, викликали розчарування і обурення козацтва. У 1660 р.
уклав з польським урядом Слободищенський трактат, за яким Україна розривала
союз з Москвою і визнавала зверхність польського короля. Це викликало
невдоволення частини козаків. Громадянська війна в Україні загострилася. У
1663 р. Ю. Хмельницький відмовився від гетьманства й постригся в ченці.
 Документи

1. «Український гетьман 1657 р., 1659-1663

рр., гетьман Правобережжя 1677-1685 рр.
Відповідальний за початок «Руїни» на
українських землях, за розкол України на
Правобережну та Лівобережну.»
відповідь: Юрій Хмельницький

ГЕТЬМАН Павло Тетеря
Павло Тетеря
1663-1665
П.ТЕТЕРЯ мав
пропольську орієнтацію
Намагався об’єднати усю
Україну в межах однієї
держави – Речі Посполитої.
Здійснив невдалий похід на
Лівобережжя. Зрікся влади
1665 р., виїхав у Варшаву.
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
1665 р.-
Московські статті
«Чорна рада» з Московією
1663 Ніжин особливо тяжкі:
1. Заборона продажу
тютюну і вина у Москву.
2. Збирали податки
московські воєводи.
3. Обмеження автономії.
ГЕТЬМАН Іван Брюховецький
Іван Брюховецький
1663- «Чорна рада» в Ніжині (Сомко-
Брюховецький) обирає
І.Брюховецього гетьманом.
1665-Московські статті
(обмеження автономії,податки збирають
росіяни). Іван Брюховецький
Отримав боярство і майно. 1663-1668
Вбитий козаками на раді під Опішнею.
 Документи

1. «А запорожці, як злії оси, не боячись нічого, з одними

киями і ножаками лізуть і б’ють Сомкову старшину.
Вирвали в Сомка бунчук і переламали надвоє, одняли й
булаву, володарем якої став Брюховецький...»
відповідь: Чорна Рада, 1663 р.

2. «Гетьман Лівобережжя 1663-1668 рр. Підписав

«Московські статті», за якими значно обмежив
автономію козацької держави.»
відповідь: Іван Брюховецький
 1667Руїна 60-80 рр. XVIIст.
р. - Андрусівське перемир’я
1667 Андрусів 1667 р.-
Андрусівське перемир’я
між Московією та Річчю Посполитою

Петро Дорошенко 1. Перемир’я на 13,5 років.

1665-1676 2. До Московії відходили: Лівобережжя,
Київ (2 роки), Запоріжжя під спільним
Київ управлінням.
3. До Польщі відходило Правобережжя.

НАСЛІДКИ:
1. Остаточний поділ України
на Лівобережжя і
Правобережжя
2. Насильницький поділ
Іван Брюховецький
Гетьмащини між сусідніми
1663-1668
державами, тяжкий удар по
козацькій Україні
 Документи

1. «На стороні його королівської величності — від Дніпра,

що під Києвом, і... до Путивльського рубежу ніякого міста,
ні волості... від нинішнього часу належати не буде... А
внизу по Дніпру земля, що називається Запороги, і
тамтешні козаки... мають бути під високою рукою обох
великих государів... Місто Київ на сторону Речі
Посполитої має бути віддане... через два роки, від
нинішнього договору рахуючи...»

2. «…розділили Україну навпіл і хочуть нашу отчизну,

милу Україну, занедбати», – так П. Дорошенко говорив
про…
відповідь: Андрусівський договір, 1667 р.
 Документи

3. «Вони... приговорили та постановили мир на

тринадцять років під корисними умовами для обох
монархій; покривджено тільки козаків, оскільки
постановлено в тих пактах, щоб низові запорозькі
козаки лишались у послушенстві обох монархій...», -
так Самійло Величко охарактеризував…

4. «Київ має залишатися також на стороні їхньої

царської величності... Пониззя ріки Дніпра, що
називається Запороги, козаки, що живуть на січі, і в
Кодаку... мають бути у володінні і в державі... їхньої
царської величності.»
відповідь: Андрусівське перемир’я, 1667 р.
 Документи

5. «поляки… удалися до трактатів з росіянами,

з’їхавшись… у якомусь селі Андрусові, виторгували
там собі в росіян нас як безсловесну і нічого
нетямлячу худобу, відступивши росіянам… на
тринадцять років Смоленщину з усіма містами…»
6. «…розділили Україну навпіл і хочуть нашу отчизну,
милу Україну, занедбати», – так П. Дорошенко
схарактеризував домовленості московського царя й
польського короля за
відповідь: Андрусівське перемир’я, 1667 р.
 Руїна 60-80 рр. XVIIст.
ГЕТЬМАН Петро Дорошенко
«Сонце Руїни» 1669 р.-
Корсунські статті
з Туреччиною
1. Здобуття незалежності за
допомогою Туреччини.
2. Заборона брати ясир.
3. Гетьманство довічно і спадково
Петро Дорошенко 1669 Корсунь за родом Дорошенка.
1665-1676 4. На території України не можна
будувати мечетей.
5. 20 000-не військо сердюків.
1668- похід на Лівоберіжжя, де на
короткий час став гетьманом обох ГЕТЬМАН Дем’ян Многогрішний
берегів Дніпра.
Повстання Суховія, вимушений
вернутися на Правоберіжжя.
1669-Корсунські статті
(угода з Туреччиною).
1669 р.-
Повстання Ханенка. Похід турків на Глухівські статті
Правоберіжжя. (руїна, розчарування,
повстання) з Московією
1672 Бучацький мир між Польщею 1. Московські воєводи
та Туреччиною. лише в 5 містах.
1676-зречення, віддав булаву 2. 1 000 компанійців + 30 тис. Дем’ян
І. Сірку, переїхав до Москви. реєстр. Многогрішний
3. Податки збирає козацтво. 1669-1672
 Документи

1. «Турецькі клейноди, які вдруге турецький султан

прислав... на гетьманство українське, тепер після піддання
його з Військом прислані московському цареві і публічно й
демонстративно на очах народу тріумфально були віддані у
столиці...»
2. «Гетьман Правобережжя 1665-1676 рр. Спирався на
підтримку Османської імперії. У 1668 р. тимчасово став
гетьманом обох берегів Дніпра.»
відповідь: Петро Дорошенко
3. «Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан
татарський миру з королем польським і з царем
московським, союзу дружества нехай не творить без відома
та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська…»
відповідь: 1669 р., Корсунська угода
 Документи

4. «Братовбивчі чвари, спори / Обертають край в

руїну, / Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну. / І
на чужині московській / Світлий муж наш погибає, /
Був він “Сонцем на Руїні” / І таке ім’я в нас має...».
відповідь: Петро Дорошенко

5. Хто з гетьманів кинув клич: «Хто хоче в мою

компанію?», що став підставою для створення
нових (компанійських) регулярних козацьких
підрозділів
відповідь: Дем’ян Многогрішний
 Руїна 60-80 рр. XVIIст.
ГЕТЬМАН Юрій Хмельницький
1676 р. - проголошений
гетьманом обох берегів
Дніпра фактично після
зречення Дорошенка,
досягнення певної
стабілізації. І. Самойлович
організував
1678-1679 рр. «Великий
згін», переселяючи
Юрій населення з Правобережжя
Хмельницький на Лівобережжя. Іван Самойлович
1677-1681 1672-1687

«маріонетка турків» ГЕТЬМАН Іван Самойлович

Вдруге став гетьманом

завдяки туркам. 1672 р.-
1677- І-й Чигиринський Конотопські статті
похід, 100 тисяч турків з Московією
(відбилися від турків).
1. Заборона судити й звільняти
1678- ІІ-й Чигиринський
генеральну старшину.
похід, 200 тисяч турків 2. Заборона листуватися з
(зруйнування Чигирина) Дорошенком.
1685 р. – страчений турками
1687 р. – після невдалого І Кримського походу був
знятий Московією з посади гетьмана на р. Коломак
(звинувачений у провалі походу).
 Документи

1. І. Сірко говорив: «…При розумному посередництві

могла б [Гетьманщина] прихилитися від турецької влади
під високу руку православного монарха. …Дорошенка
заслав у вічну неволю, Чигирин з усією цьогобічною
Україною втратив, допустив пролитися християнській
крові… Відтак дочекався крайнього занепаду й запустіння
Вітчизни нашої…»
відповідь: про Івана Сомойловича
2. «На Україні настала тепер лиха година. Було таке
безладдя, що кожний робив, що хотів. Із заходу шарпали
Україну польські війська, з півночі й від сходу —
московські... а з півдня набігали турки й татари. До того
ж Україна розділилася на дві частини... На Лівобережній
вибрали одного гетьмана, на Правобережній — іншого...»
відповідь: Руїна
 Документи

3. «Гетьман Лівобережжя 1668-1672 рр. Підписав

«Конотопські статті». У 1677-1678 рр. захищав Чигирин
під час «Чигиринських походів правобережних козаків Ю.
Хмельницького та турецьких військ.»
4. «27 червня 1672 р. гетьманом став генеральний писар,
один з донощиків на Многогрішного.., син священика з
Правобережної України...»
відповідь: Іван Самойлович
5. «Понад місяць тривала облога, місто запекло
боронилося, ніби знало, доки стоятиме велична
столиця гетьмана Богдана, доти й житиме віра в
те, що минуться незгоди»
відповідь: Чигирин
 Документи

6. «…він [турчин] постановив спершу розорити війною

Чигрин. На чолі військ виправив свого візира Ібрагіма-пашу
і розстригу-венжика козацького Юрія Хмельниченка, який
мав надію, що Чигрин з усією Україною… схилиться під
турецьку владу, а його зволить прийняти собі за
гетьмана...»

7. «У другій половині серпня відбулися вирішальні за своєю

трагічністю події. Залога міста після майже
півторамісячної облоги не витримала щоденних штурмів...
Коли турки увійшли в місто, пролунав страшенної сили
вибух: то вогонь дістався запасів пороху... Отак...
перетворено на руїну серце Української козацької
держави...»
відповідь: Чигиринські походи, 1677, 1678 р.
 Документи

1. «...кордону бути по річці Дніпро…

Кримським татарам вільно по обидві сторони
Дніпра кочувати… козакам Низовим і
городовим війська Запорозького плавати
Дніпром… Київ має бути на стороні Його
царської величності…»
відповідь: 1681 р., Бахчисарайський мир
 Документи

1. «…Договорилися ми й постановили, що
всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра… містам і
землям… як вони до цього часу договором про
перемир’я на стороні їхньої царської
величності перебували, так і тепер
залишатися мають… Запороги, козаки, що
живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути … у
володінні і в державі їхньої царської
величності…»
відповідь: «Вічний мир», 1686 р.
 Документи

2. «Запорозьке військо ніколи не зречеться

свого давнього достоянія [Правобережної
України], не так воно станеться, як Москва у
своїх мирових умовах із поляками
постановила, - зробимо так, як нам треба!..»
відповідь: Вічний мир, 1686 р.
 Документи

3. «що козак, то був полковник, що сотник —

то гетьман»
відповідь: Руїна
4. «Нині цей край зруйнований, а війна, ніби
гангрена, що все пожирає обернула
найродючішу частину Європи на спорожнілі
поля, зарослі бур’яном руїни, на покинуті
жителями міста...»
відповідь: наслідки Руїни
 Руїна 60-80 рр. XVIIст.
СЛОБІДСЬКА Україна – 5 полків:
На схід від Слобода-
Гетьманщини- поселення ,яке
мало пільги.
на кордоні з
Не сплачувало
Московією. податків.
Територія Займанщина.
заселялася Самоврядування.
переселенцями з Закріплення прав
України. жалуваними
Захист кордону царськими
Сумський, Харківський, грамотами.
Московії від
турків та татар Охтирський,
Острогозький, Ізюмський

Займанщина - елемент звичаєвого права, що дозволяв на

підставі першості володіти землею

Гетьмана немає, кожен полковник (пожиттєво) обирався та

підпорядковувався бєлгородському воєводі
 Документи

1. «Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі

поприходили з різних гетьманських і задніпрянських
міст в Україну на закликання бєлгородських та
курських воєвод, котрі запевняли нас царським словом
– не відбирати від нас наших вольностей. Вони веліли
селитися нам, щоб ми захистили собою московські
українські міста по Бєлгородській лінії в диких степах
на татарських займищах…»
відповідь: Слобожанщина
 Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КОШОВИЙ ОТАМАН Іван Сірко
Іван Сірко – найвідоміший кошовий
отаман Запорозької Січі. Не програв
жодної битви, за це його називали
характерником – тобто чаклуном. Був
керівником та організатором більшості
воєнних походів України проти Османської
імперії та Кримського ханства 2-ої пол. 17 ст.,
при цьому вміло вів дипломатичну діяльність.
Про кошового отамана І. Сірка написано
чимало народних переказів.
Найбільш відомим прикладом образотворчого
мистецтва стала картина Іллі Рєпіна
«Запорожці пишуть листа турецькому
султану», де також зображений І. Сірко

(бл. 1610—1680) Кошовий отаман

Запорозької Січі (з 1663 р. обирався
кошовим отаманом вісім разів),
керівник численних походів проти
Османської імперії та Кримського
ханства, прихильник автономії
Запорозької Січі.
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
Іван Сірко
 Документи

1. «...у Криму його ім’я наводило такий страх, що орда

щоденно пильнувала та була готова до бою... Татари
цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх
дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали.
Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані
сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним,
терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і
завжди тверезим.»
2. «Був серед тих, хто виступав проти політики
гетьмана І. Виговського. Здійснивши військовий похід на
Акерман, спричинив розпад українсько-татарського союзу
та не дав можливості І. Виговському скористатися
результатами перемоги під Конотопом»
відповідь: Іван Сірко
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА

Палац Корнякта
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА

І пол. 18 ст.
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА
 Руїна 60-80 рр. XVIIст.
КУЛЬТУРА

автор: @vitalytsykalo