28.

Городельська унія

Городельська унія – угода між польським королем Владиславом II Ягайлом та великим князем
литовським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 р. в замку Городель на річці Західний Буг.

Причини укладення

 Суттєве зміцнення позицій Великого князівства Литовського внаслідок перемоги в

Грюнвальдській битві;

 Посилення прагнень литовських князів здобути незалежність від Польщі;

 Згода поляків на певні поступки Литві з метою збереження польсько-литовської унії.

Основні умови

 Заперечувала положення Кревської унії 1385 р. й підтверджувала існування Великого

князівства Литовського з його політичною самостійністю;

 Надання Вітовту прав пожиттєвого правителя Великого князівства Литовського під зверхністю
польського короля;

 Уніфікація адміністративно-територіального устрою за польським зразком, запровадження в

Литві власного сейму та посадових осіб, подібних до польських;

 Українські землі після смерті Вітовта не переходили під владу польського короля, як це
передбачалося Віленською унією, а залишалися у складі Литовської держави;

 Зрівняння у правах і привілеях шляхти католицького віросповідання Литви і Польщі. Литовці-

католики, на відміну від православних, мали можливість повністю розпоряджатися своїми
землеволодіннями (до цього землеволодіння належали їм умовно).

Наслідки

 Зміцнення союзу Великого князівства Литовського і Польського королівства в боротьбі з

Тевтонським орденом;

 Стала провісником релігійної нетерпимості прокатолицької польської державної влади до

прихильників православ’я на підпорядкованих їй землях;

 Призвела до релігійного розколу між православними народними масами й окатоличеною

знаттю у Великому князівстві Литовському і, зокрема, на українських землях.

1. 27. Охарактеризуйте особливості становлення національної свідомості в ХV – І пол. ХVІІ ст.

У XV – І пол. XVII ст. на українських землях відбувалося становлення національної свідомості,

що мало свої особливості порівняно з іншими країнами. До цього часу українці як народ не
існували, а були представлені різними етнічними групами (русини, українці, галичани тощо),
які мали відмінні культурні та мовні риси.

Однією з основних особливостей становлення національної свідомості на українських землях

було те, що цей процес відбувався під впливом зовнішніх чинників. Наприклад, утворення
Речі Посполитої та розвиток козацького руху допомагали у формуванні національної ідеї
серед українців.

Іншою важливою особливістю було те, що національна свідомість формувалась на різних

територіях з різними етнічними та культурними традиціями. Наприклад, у Галичині
 національна ідея виникала на основі галицької культури, тоді як на Правобережній Україні
вона формувалась під впливом козацької та православної традицій.

Також варто відзначити, що формування національної свідомості на українських землях було

пов'язане з розвитком писемності та літератури. У цей період з'явилися перші українські
друковані книги та журнали, що сприяли поширенню української мови та культури.

2. 25. Охарактеризуйте діяльність Вітовта Великого.

Віленсько-Радомська унія 18 січня 1401рік

Умови:

Вітовт визнає над собою владу Ягайла

За Вітовтом зберігається пожиттєвий титул Великого князя Литовського

Всі підвладні Вітовту територіальні надбання поверталися до складу Польської держави після
його смерті

1429 рік розпочинається Луцький з'їзд в результаті якого мала відбутися коронація Вітовта.

Але це не трапилося, бо поляками була перехоплена та знищена корона, які були проти
коронування Вітовта та розриву унії.

26. Розкрийте перебіг повстання під проводом Мухи в Галичині (1490-1492 рр.).

Хід повстання

Польський король Казимир IV Ягеллончик закликав до походу проти повстанців шляхту і

найняв прусські війська (Тевтонський орден). Влітку 1490 року біля міста Рогатина королівські
війська розбили основні сили повстанців, а їхні залишки на чолі з Петром Мухою відступили
на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.

Навесні і влітку 1491 року знову з'явилися повстанські загони, які очолював Андрій Барула
(вважають, що це той самий Муха). Біля Галича вони зазнали поразки. Барулу схопили і
стратили — скинули із стін Хотинської фортеці.

Але повстання тривало. У 1492 році селянські загони, ватажок яких також називався Мухою,
оволоділи значною частиною Галичини. Вони нападали на маєтності феодалів, палили їхнє
майно, убивали панів. Недалеко від Галича група українських шляхтичів уночі напала на загін
повстанців, знищила його, а Муху захопила й видала польським військам. Його перевезли у
Краківську в'язницю, де він незабаром і помер від катувань.

21. З'ясуйте роль Запорозької Січі в зародженні української держави

Запорозька Січ грала важливу роль у зародженні української державності в XVII-XVIII століттях.
Січ була формою організації козацького війська, яке здійснювало оборону від нападів
турецько-татарських загарбників та проводило напади на їхні території.

У XVII столітті запорозькі козаки брали участь у багатьох війнах, у тому числі в повстанні проти
польської шляхти, яка прагнула обмежити їхні права та свободи. В результаті цього повстання
 було створено Річ Посполиту Запорозьку, яка давала козакам певну автономію та право
обирати своїх вождів.

22. Дайте оцінку політиці князя Ягайла

Ягайло (або Яґайла) був князем Великого князівства Литовського у XIV-XV століттях і королем
Польщі у 1386-1434 роках. Оцінка політики Ягайла залежить від багатьох факторів та
перспектив.

Позитивні аспекти:

1. Шлюб Ягайла з королевою Ядвігою уклав основу для унії між Великим князівством
Литовським та Королівством Польським. Це стало важливим кроком у формуванні Річі
Посполитої, що забезпечило політичне та військове союзництво між Литвою та Польщею
протягом наступних століть.

2. Ягайло продовжив політику територіального розширення Великого князівства Литовського.

Під його володінням територія ВКЛ значно збільшилася завдяки приєднанню Жемайтії, Русі,
Поділля та інших земель.

3. Ягайло сприяв розвитку культури та освіти. Він підтримував університет у Кракові та фундував
Віленську академію, яка стала важливим центром науки та культури ВКЛ.

Негативні аспекти:

1. Під Ягайлом у Литві та Польщі спостерігалася зростаюча роль шляхти, що привело до

послаблення центральної влади та поширення безладдя. Це в подальшому стало проблемою
для Річі Посполитої і спричинило політичну нестабільність.

2. Ягайло не завжди ефективно управляв військовими справами. Наприклад, він не зумів

успішно протистояти Тевтонському ордену в битві під Грюнвальдом 1410 року.

23.З’ясуйте категорії залежного населення та форми їх експлуатації.

Категорія залежного населення в історії означає людей, які перебувають в залежності від
інших, зазвичай з пов'язаними з цим правовими та економічними обмеженнями. Ця категорія
може включати в себе різні групи населення, такі як кріпакі, раби, селяни на панщині,
прислугу та інших.
Кріпаки - це люди, які перебували у власності землевласників (шляхта, церква тощо) та були
зобов'язані працювати на їхніх землях. Вони були позбавлені права на вільний вибір роботи та
переселення, а також зобов'язані сплачувати різні панщинні податки. У разі порушення цих
обмежень кріпаки можуть були покарані за допомогою фізичного насильства.
Рабство - це форма залежності, в якій люди є власністю інших людей. Рабство було поширене
в античній добі, а також у деяких країнах в середньовіччі, колоніальній та пізніше в
імперіальній епохах. Раби не мали права на власність, свободу, вибір професії або сімейний
стан.
Селяни на панщині - це селяни, які мешкали на землях шляхти та були зобов'язані працювати
на її користь. Вони не мали власної землі, могли бути продані разом з землею, а також
зобов'язані сплачувати різні податки та збори.
Форми експлуатації залежного населення можуть бути різними. Найпоширеніші форми
експлуатації в історії включають примусову працю, панування над землею, сплачування різних
податків та зборів.

29. Проаналізуйте основні положення магдебурзького права та розкрийте його роль в

збереженні самостійності українських міст, розвитку промислів та торгівлі.

Основні положення магдебурзького права включали наступне:

Самоврядування: Магдебурзьке право надавало містам право самостійно обирати свої міські
влади та управляти своїми справами. Міста мали власну раду (ратушу) та мера, які приймали
рішення з питань місцевого значення.

Економічні привілеї: Магдебурзьке право гарантувало містам широкі економічні привілеї.

Вони мали право володіти та управляти землею, провадити торгівлю без обмежень, збирати
податки, встановлювати власні мита та платежі. Це стимулювало розвиток ремесел,
промисловості та торгівлі в містах.

Правова захист: Магдебурзьке право надавало містам правовий захист їхніх громадян. Воно
передбачало права та обов'язки мешканців, а також регулювало судочинство та кримінальну
юстицію.

Першим містами України, які одержали Магдебурзьке право, були Сянок — 1339 року, Львів
— 1356-го, Кам’янець Подільський 1374-го, Луцьк 1432-го.

Щоб схилити на свій, бік заможну міську верхівку, в 1494 році великий князь литовський
Олександр Казимирович надав Києву Магдебурзьке право, На жаль, сама великокнязівська
грамота, що дарувала Магдебурзьке право, не збереглась. Однак у чолобитній урядові
київських міщан 1497 року названі війт, бургомістри, радці. В 1499 році і великий литовський
князь Олександр у своїй грамоті нагадав киянам: «Єсмо дали вам право немецкоє» (тобто
Маґдебурзьке). Цей документ і є першим писемним підтвердженням побутування магдебургії
в Києві.

Згідно з цим правом ремісники і купці звільнялися від влади воєводи і обирали магістратське
управління, яке поділялося на дві колегії: одна керувала зовнішніми справами та міським
господарством, друга — судовими справами Першу колегію очолював війт, який обирався «до
живота» (на все життя). Члени цієї колегії називалися райці або радці і обиралися в кількості 6
осіб. До другої входили 6 лавників на чолі з бурмистром. Обирали цих осіб від усіх городян.
Будинок магістрату називався ратушею, він містився на Подолі, на Контрактовій площі.
Магістрат мав свого зодчого, який здійснював забудову міста, і свої збройні сили, Зокрема,
гордістю киян була кавалерія — «3олота корогва».

Грамоти на Магдебурзьке право визначали також і головні обов’язки міщан: брати участь в
охороні міста, а в разі нападу татар — виступати на їх відсіч, Ці факти свідчать, що магістрат
мав право на формування народного ополчення.

Маґдебурзьке право сприяло пожвавленню господарського і культурного життя міста.

У руках війта зосередилась влада над міським ремісничим населенням — «кравцями,

ковалями, цирульниками, золотарями, лучниками, стрільцями, кушнірами, шевцями, в Києві
живучими».

У кінці XV ст, магістрат брав участь у відбудові Києва, зруйнованого татарським ханом Манглі
Гіреєм, будівництві нових оборонних споруд, реставрації будівель.

30. Назвіть представників полемічної літератури та охарактеризуйте основні ідеї їх праць.

Автор Назва твору

Герасим Смотрицький «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»
Мелетій Смотрицький «Тренос»
 Іван Вишенський «Послання до єпископів», «Рада про очищення церкви»
Іпатій Потій «Унія»
Іов Борецький «Протестація»
Христофор Філалет «Апокрисис»
Захарій Копистенський «Палінодія»
У 1587 році вийшли друком праці ректора Острозької академії Герасима Смотрицького
«Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», у яких автор розкритикував
католицизм та календарну реформу Григорія ХІІІ й закликав до підтримки православної
церкви.
Серед відомих православних письменників-полемістів слід також назвати Стефана Зизанія,
Захарія Копистенського, Мелетія Смотрицького, Івана Вишенського, Іова Борецького та
інших. Їхні праці мали неабиякий вплив на перебіг передунійного процесу, у них вони
висвітлили власне бачення тих принципів, за якими мали б об’єднатися православна і
католицька церкви.
Після Берестейського собору розпочалася нова хвиля публікації полемічної літератури вже
щодо наслідків укладення унії. 1597 року вийшов друком «Апокрисис» Христофора Філалета
– відомий антиунійний полемічний твір, у якому автор негативно виступає проти дій Папи
Римського та української церковної верхівки, яка сприяла укладенню унії.
Разом із цим публікують свої праці Захарій Копистенський («Палінодія») та Іван Вишенський
(«Рада про очищення церкви»), у них, окрім релігійних проблем (укладення унії, поширення
католицизму, гоніння православних), порушеними були й соціально-політичні, зокрема
проблема експлуатації людини, недосконалість політичного управління тощо.
Полемічна література неабияк вплинула на суспільно-політичні та культурні процеси XVI ст.
Окрім розгляду доцільності укладення унії та її можливих наслідків, взаємовідносин
православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно
організації церковного устрою та варіантів реформування православної церкви, для
зміцнення її позицій у суспільстві.

31. Розкрийте причини громадянської війни 1432-1440 років та політику князя

Свидригайла.

Громадянська війна, яка відбулася в Україні у 1432-1440 роках, мала свої причини і пов'язана з
політикою князя Свидригайла. Основні причини конфлікту були наступні:

1. Боротьба за владу: Україна на той час була розділена на кілька великих феодальних князівств,
які прагнули розширити свої території та збільшити свій вплив. Князь Свидригайло, який
володів Волинню, Холмщиною та Луцьком, був зацікавлений у збільшенні своєї влади та
претендував на трон Великого князівства Литовського.

2. Релігійні розбіжності: В цей період існувала суперечність між православною і католицькою

церквами. Князь Свидригайло підтримував православ'я та отримував підтримку від
православних князів, що спричинило конфлікти з католицькими шляхтичами, які
підтримували католицьку церкву та католицького князя Ягайла.

3. Вплив зовнішніх сил: Україна була втягнута у геополітичні боротьби між Великим князівством
Литовським та Королівством Польським, а також Великим князівством Московським. Ці сили
використовували внутрішні конфлікти для підміни влади та забезпечення свого впливу на
українські землі.

32. Проаналізуйте суть концепції «Москва – третій Рим».