ТЕМА 5. ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ

(У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.)

Угорщина приєднала до себе Закарпаття; Буковиною оволоділо Молдавське князівство; литовці утвердилися спочатку на Волині, а
пізніше приєднали Київщину, Переяславщину, Поділля та Чернігово-Сіверщину; Галичина після тривалої боротьби між Польщею, Литвою
та Угорщиною опинилася у складі Польщі. Південноукраїнські землі та Крим опинилися у складі Кримського ханства. За Чернігово-
Сіверські землі йшла боротьба між Московським князівством та Великим князівством Литовським, у результаті Чернігово-Сіверські
землі опинилися під владою Московії.

Утворення Кримського ханства

У 1449 р. на півдні України й у Криму з’являється нова держава - Кримське ханство, що відділилося від Золотої Орди. Засновником
Кримського ханства був правитель Хаджі-Гірей. У 1478 р. Кримське ханство стає васалом Туреччини (Османської імперії). У 1482 р.
кримський хан Менглі-Гірей здійснює грабіжницький похід на Київ. З того часу кримські татари постійно нападають на Українські землі.

Українські землі у складі Польщі

У результаті боротьби між Польщею, Литвою та Угорщиною остаточно Галичина була приєднана до Польського королівства в 1387 р.
У 1434 р. на землях Галичини створювалося окреме Руське воєводство, на яке поширювалося загальне польське право та католицизм. У
1434 р. було приєднано до Польського королівства західне Поділля, на території якого створено Подільське воєводство.

Українські землі у складі Великого Князівства Литовського

За князювання литовського князя Ольгерда Литва поширила свої володіння на північні й центральні українські землі. Це було здійснено
майже без насильства, тому що місцеві князі були ослаблені внутрішньою роздробленістю й постійною боротьбою з монголо-татарами.
Ольгерд приєднав спочатку Чернігово-Сіверську землю, а в 1362 р. - Київ і Київщину, а також Переяславщину. Ольгерд посадив у Києві
свого сина Володимира Ольгердовича. У 1362 р. у битві під Синіми Водами об’єднані русько-литовські війська на чолі з Ольгердом
розбили монголів, звільнивши українські землі з-під їхньої влади. При Ольгерді територія Великого Князівства Литовського складалася
на 90% з руських земель. Русичі мали рівні права з литовцями. Руська мова була державною мовою, руська культура, право. Православна
церква була домінуючою. Після смерті Ольгерда до влади прийшов його син Ягайло, який почав зближення з Польщею. Він одружився з
польською королевою Ядвігою й уклав у м. Крево унію з Польщею. Кревська унія відбулася в 1385р. Згідно цього союзу Ягайло ставав
польським королем, залишаючись при цьому великим литовським князем. У Литві та на українських землях посилився вплив польської
шляхти. Католицька віра проголошується єдиною релігією для населення Литви, що ускладнило становище православних.
Протягом 1380-х-1390-х рр. відбувається ліквідація удільних князівств на українських землях. Замість них створюються литовські
намісництва.
Політика Ягайла викликала протидію литовсько-української опозиції, яку очолив Вітовт.
У 1410 р. відбулася Грюнвальдська битва, у якій об’єднані литовсько-польсько-русько-чесько-угорсько-татарські війська розгромили
німецьких лицарів-хрестоносців Тевтонського ордену.
У 1413 р. відбулася Городельська унія, яка заперечувала положення Кревської унії, визнаючи Литву незалежною. Але вплив Польщі на
Литву зберігався. Унія посилила дискримінацію православного населення, натомість польська католицька та литовська католицька шляхта
зрівнювалися в правах.
Після смерті Вітовта протягом 1430-1432 рр. Великим князем Литовським був Свидригайло, який спирався на українських і білоруських
князів і виступав проти унії та зближення з Польщею. У 1432 р. у результаті змови проти Свидригайла Великим князем Литовським було
оголошено Сигізмунда, який виступав за союз із Польщею. Внаслідок громадянської війни у Литві виникло Велике князівство Руське,
яке проіснувало з 1432 р. по 1435 р. До складу Великого князівства Руського увійшли: Полоцька, Вітебська, Смоленська,
Київська, Сіверська землі, Волинь і Східне Поділля (Брацлавщина). У 1435 р. у битві під Вілкомиром Свидригайло зазнає поразки.
Правителем Литви став Сигізмунд, що проводив політику зближення з Польщею. Частина українських князів створили проти нього змову
й стратили.
З 1440 р. по 1471 рр. було поновлено Київське удільне князівство, у якому правили князі Олелько Володимирович та Семен
Олелькович. У 1471 р. Київське князівство було ліквідоване і Київщина остаточно перетворилася на провінцію Литви.
У 1480-1481 рр. відбувся заколот руських князів Михайла Олельковича, Івана Ольшанського, Федора Бельського з метою скинути
литовське панування на українських землях і приєднати їх до Московської держави. План не здійснився. У 1508 р. здійснився збройний
виступ української шляхти на чолі з князем Михайлом Глинським проти Литви, але невдало.
Під час чергової московсько-литовської війни у 1514 р. литовські війська на чолі з руським православним князем Костянтином
Острозьким завдають поразки московським військам у битві під Оршею.

Виникнення українського козацтва

Перші писемні згадки про козаків датуються 1489 р. Причини виникнення козацтва: економічні (нестача власної орної землі
призводила до народної колонізації земель Дикого поля), соціальні (експлуатація населення, кріпацтво), політичні (цілеспрямована
політика влади поставити козаків на службу для захисту кордонів від татар), стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства),
національно-релігійні (політика полонізації українців та покатоличення православних).Українське козацтво виникає на Півдні України, на
території Дикого поля, Запоріжжя.

Соціально-економічне життя. Соціальні стани українського суспільства

І. Привілейовані стани (користувалися всіма правами та привілеями й не платили податків). Шляхта (найзаможніших шляхтичів
називали магнатами) та духовенство – служителі церкви. Поступово привілейоване становище мало лише католицьке духовенство.
ІІ. Непривілейовані стани (не мали доступу до управління державою, платили податки та виконували різні повинності).Міщани. Селяни
становили близько 80% населення, найнижчий стан суспільства. Селяни сплачували ренту – плата за користування землею. Рента була
натуральною, грошовою, відробітковою (панщина).

Становище українських міст

Поступово на українських землях виникає магдебурзьке право – право місто на самоврядування. Магістрат та міська рада – органи
міського самоврядування. У середньовічних містах починає формуватися цехова організація ремісників.

Розвиток культури та освіти

Юрій Дрогобич (Котермак) (ХV ст.) - український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Він є першим
українським автором друкованого твору (латинською мовою). Ректор Болонського університету (Італія).
У 1491 р. - Швайпольт Фіоль у Кракові видав перші книги кириличним шрифтом («Часослов» і «Осмогласник»).
 ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІ СТ.)

Люблінська унія (1569 р.) - об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського в єдину державу Річ Посполиту.
Причини Люблінської унії: ослаблення Литви у Лівонській війні з Московським царством, неспроможність Литви захистити південні
кордони від татарських нападів, прагнення Польщі отримати українські землі, прагнення українських, білоруських та литовських
шляхтичів отримати широкі права та привілеї, які мали польські землевласники.
Результати Люблінської унії: утворювалась держава Річ Посполита; Князівство Литовське зберігало автономію; влада короля була
обмежена (короля обирали на сеймі); уся влада належала сейму; шляхтичі мали право не підкорятися королю, українські землі, які
належали Литві, переходили під владу Польщі. На українських землях утворювалось 6 польських воєводства: Руське (Галичина), Белзьке,
Брацлавське(Східне Поділля), Волинське, Київське та Подільське. У 1618 р. за результатами Деулінського перемир’я між Річчю
Посполитою та Московією до Польщі були приєднані Чернігово-Сіверські землі, на яких було утворене сьоме Чернігівське воєводство.

Соціально-економічний розвиток України в ХVІ – ХVІІ ст.

Після Люблінської унії в Україні з'являються польські латифундії. Активно поширюється фільваркове господарство, яке було
зумовлене збільшенням попиту на зерно в країнах Західної Європи. Для селян була збільшена панщина. Селяни у малозаселених
південних районах України отримували слободи (тимчасові пільги). У 1588 р. у Речі Посполитій був виданий Третій Литовський
статут, який офіційно запровадив кріпацтво на українських землях.

Виникнення Запорозької Січі

Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків з запасами зброї, боєприпасів, продовольства та козацьким управлінням. Перша
Січ розташовувалася на острові Мала Хортиця. Вона була зведена в 1556 р. українським православним князем Дмитром Вишневецьким

Устрій Запорозьких козаків

У запорозьких козаків був республікансько-демократичний устрій. Усю владу на Січі мала Козацька рада, яка вирішувала ключові
питання, обирала отамана (кошового, гетьмана) і старшину (козацький уряд). До складу козацької старшини входили: писар, суддя,
осавул, обозний, хорунжий, бунчужний… Запорозька Січ поділялася паланки (очолювали полковники), паланки на сотні (очолювали
сотники), сотні на курені (очолювали курінні отамани). За межами січі козаки мали зимівники.

Реєстрове козацтво – козаки, які перебували на службі у польського короля й були поіменно записані в спеціальний список – реєстр. У
1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август вперше набрав на службу 300 козаків. У 1578 р. польський король Стефан Баторій
збільшив реєстр до 600 козаків і надав їм клейноди (символи влади) та привілеї. З виникненням реєстрового козацтва козаки отримали
офіційне визнання як окремий соціальний стан. Козаки, які не входили до реєстру, вважалися поза законом.

Козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст.

Причини повстань: соціально-економічні (кріпацтво, панщина), релігійні (покатоличення), національні (полонізація), бажання козаків
збільшити реєстр, конфлікти між козаками та шляхтичами.

Дата Ватажки Територія Хід повстання Результати

1591- К.Косинський Правобережжя Вирішальна битва відбулася під Повстання придушене, Косинський загинув.
1593 П’яткою.
1594- С.Наливайко, Правобережжя Вирішальна битва - Солоницька. Повстання придушене, Наливайко й Шаула
1596 М.Шаула були страчені.

Церковно-релігійне життя в Україні в XVI ст.

Частина української шляхти переходить у католицтво. Для захисту православ’я утворюються братства - національно-релігійні організації
православних міщан, створені з метою захисту національно-релігійних прав українців. Братства засновували православні школи та
друкарні. Братства отримували ставропігії. Найвідоміші братства: Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.), Київське
Богоявленське братство (1615 р.)

Берестейська церковна унія 1596 р. Утворення греко-католицької церкви

Берестейська унія – об’єднання у 1596 р. католицької та української православної церкви в єдину – греко-католицьку (уніатську).
Причини унії: бажання католицької церкви розширити свою владу на українські землі; бажання православного духовенства отримати
однакові права з католицьким; припинити ворожнечу між православними та католиками.
Зміст унії: утворювалася Українська греко-католицька церква, яка підпорядковувалася голові католицької церкви папі римському, але
зберігала церковний обряд і церковнослов’янську мову богослужіння; греко-католицькі священики та греко-католицька шляхта
прирівнювались у правах до католицьких; православна церква в Україні оголошувалася поза законом.
Наслідки унії: не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків; переважна частина українців не визнали унію й
почали рух за відновлення православ’я.

Розвиток культури і освіти

У 1578 р. православний князь Василь-Костянтин Острозький відкрив греко-латинську слов’янську школу (Острозьку академію).
У 1573 р. І.Федоров у Львові відкрив першу друкарню в Україні, де у 1574 р. були надруковані перші книги – «Апостол» та «Буквар».
У 1581 р. в Острозі надруковано «Острозьку Біблію» - першу друковану Біблію на слов’яно-руській мові.

У літературі цього періоду з’являється полемічна література – література, яка була зумовлена полемікою прихильників та противників
Брестської унії. Представниками полемічної літератури були: Г. Смотрицький (твір - «Ключ царства небесного»), І. Вишенський (твір
«Послання до єпископів»), Іпатій Потій – один із засновників греко-католицької церкви.

У 1556-1561 р. було написане (не надруковане) Пересопницьке Євангеліє – перший переклад Євангелія на українську мову.

У народній літературі з’являються думи – ліро-епічні твори про героїчні походи козаків. У першій половині ХVII ст. з’являється вертеп –
мандрівний ляльковий театр. Поширення набуває інтермедія.
 ТЕМА 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІ СТ.)

Відновлення української православної церкви

У 1620 р. ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького. Ця подія вважається відновленням
православної церковної ієрархії в Україні, але православна церква перебувала поза законами Речі Посполитої. Наступний православний
український митрополит молдавського роду Петро Могила домігся у 1632 р. офіційного визнання православ’я польським королем.
Польський сейм під тиском козацьких повстань, а також потребуючи козацької сили для походу на Москву, видав у 1632 р. «Статті для
заспокоєння руського народу», у яких зазначалося про відновлення православ’я. Проте греко-католицька церква не зникла, вона понині
має своїх прихильників на західній Україні.

Реформація на українських землях

Реформація – рух за перебудову католицької церкви, що розпочався в Німеччині в ХVI ст. У ХVІ ст. реформаційні ідеї проникають в
Україну. Під впливом реформаційних ідей було створено Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – перший переклад Євангелія на
українську мову. На Пересопницькому Євангеліє сучасні українські президенти складають присягу.
У межах контрреформації – боротьби католицької церкви з реформаційними рухами, - католицький Орден Єзуїтів активно засновує на
території України єзуїтські колегії, які надавали ґрунтовну католицьку освіту, що негативно впливало на становище православної церкви.

Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного (гетьман реєстрового козацтва 1614 – 1622 рр. з перервами)
1. По-новому зорганізував козацьку армію (піхота, кіннота, артилерія,). Добився зміцнення дисципліни і боєздатності козацького війська,
розширення козацького реєстру та відновлення прав і привілеїв козаків.
2. Підтримував православну церкву (у 1620 р. запорожці вступили до Київського братства, чим сприяли відновленню православної
ієрархії в Україні) та розвиток освіти (сприяв заснуванню братської школи в Києві).
3. Очолював морські походи козаків проти татар і турків. (1616 р. – похід на Кафу…).
4. У 1618 р. козацьке військо на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним вступило в Лігу Європейських країн для боротьби з Туреччиною.
5. У 1618 р. козацьке військо разом з поляками здійснило похід на Москву, у результаті якого Чернігівські й Смоленські землі були
приєднані до Речі Посполитої.
6. У 1620 р. польські війська зазнають поразки від турків та татар в битві під Цицорою. Турки величезними силами наступають на
Польщу. Поляки звертаються за допомогою до П. Конашевича-Сагайдачного, обіцяючи збільшити козацький реєстр та заплатити козакам.
У 1621 р. козацьке військо П. Конашевича-Сагайдачного зупинило турецький наступ на Польщу в Хотинській битві.
7. Помер П.Конашевич-Сагайдачний 10 квітня 1622 р. від рани, яку дістав у Хотинській битві.
8. Період гетьманування П.Конашевича-Сагайдачного називають добою героїчних походів козаків проти татар та турків.

Козацькі повстання проти польського панування у 20-30-х рр. XVII ст.

Після смерті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного поляки зменшили реєстр. У результаті розгортається хвиля козацьких повстань у 20-
30-х рр. XVII ст. Козаки виступали за збільшення реєстру, відстоювали православ’я й боролися за скасування церковної унії. До козаків
приєднувалися селяни, які виступали проти кріпацтва.
Дата Подія Підсумки повстань

1625 р. Виступ козаків на чолі з Марком Новим козацьким гетьманом став Михайло Дорошенко, який уклав
Жмайлом. Куруківську угоду 1625 р. між козаками і поляками, за якою реєстр
збільшувався до 6000 козаків.

1630 р. Повстання козаків на чолі з Тарасом Укладено перемир'я між козаками і шляхтою, закріплене Переяславською
Федоровичем (Трясилом). угодою 1630 р. (реєстр – 8000 козаків).

1635 р. Напад запорожців на чолі з Іваном Фортеця Кодак була захоплена і зруйнована запорожцями, але реєстровці
Сулимою на польську фортецю Кодак. схопили і видали полякам керівників повстання. Іван Сулима був страчений.

1637 – Козацькі повстання на чолі з Павлом Поразка повстанців. У 1638 р. польський сейм затвердив «Ординацію
1638 Бутом (Павлюком), Дмитром Гунею та Війська Запорізького»
рр. Яковом Острянином (Остряницею).

«Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» (1638 р.) обмежували права та привілеї
козаків: реєстр зменшувався до 6 тис. осіб, відбудовувалася польська фортеця Кодак, скасовувалась обрана посада гетьмана, а реєстрове
козацтво очолював польський ставленик-шляхтич.

З 1638 по 1648 рр. у Речі Посполитій тривав період «Золотого спокою», під час якого не було великих козацько-селянських повстань.

Культурне життя
У 1615 р. була заснована Київська братська школа.. У 1632 р. Петро Могила об’єднує Київську братську школу та лаврську школу й
засновує Києво-Могилянську колегію (Києво-братський колегіум), яка у 1701 р. отримала статус академії. У 1615 р. була відкрита
друкарня Києво-Печерської лаври, в якій у 1616 р. було надруковано першу книгу - «Часослов». У 1619 р. виходить друком
«Граматика слов’янська» Мелетія Смотрицького, що тривалий час була підручником з церковнослов’янської мови.