1

1 Володимир Великий
Син Святослава І Ігоровича, народився у 960-х роках. Після смерті батька він вбиває
старшого брата та захоплює Київ і стає новим князем. Найбільший князь реформатор –
провів ряд реформ які об’днали Київську Русь. Головною є релігійна реформа – змінив
провідну релігію (язичництво на християнство). Будує десятинну церкву. Це посприяло
великому розвитку русі. Перший із київських князів який починає карбувати власну
монету. Помер 15.07.1015.
2 Ярослав Мудрий
Син Володимира Великого, народився у 970- 980 – х роках. Стає князем після
Володимира. Записав усі закон і створив «Руську правду» - збірка законів, підняв
загальний рівень освіти, за його правління будується перша бібліотека, з’являється жіноча
школа. В честь перемоги над печенігами будує Софію Київську у 1036 р. Ввів шлюбну
дипломатію. За його часів було призначено першого митрополита зі слов’ян 1051 р.
помирає у 1054 році.
3 Данило Галицький
Син князя Романа Мстиславовича, народився у 1201 році. Мати переховує його та його
брата на Чернігівщині (до Кракова) бід бояр. У 1221 р. став князем на Волині, і у 1229 р.
завершив об’єднання Волинських земель, 1238 захоплює Галичину, 1239 займає Київ.
1223 р боровся проти монголів у 1238 вони повернулися і захоплюють землі, але Данило
Галицький залишається князем. 1254 р. приймає корону і стає першим королем Русі –
України, невдалий хрестовий похід. Після цього монголи всеодно залишають його при
владі.
4 Костянтин Василь Острозький
Народився у 1526 році, військовий і політичний діяч меценат. Був хрещеним під іменем
Василь, але змінює своє ім’я на батьківське. 1576 засновує Острозьку академію- перший
вищий навчальний заклад у Східній Європі. Мав найбільшу кількість земель, після
короля, у своєму володінні. Захищав права православної церкви. Засновував школи,
розбудовував церкви. За його сприянням була видана Острозька біблія. Помирає у 1608
році.
5 Дмитро Байда Вишневецький
Народився у 1516 році, українсько-литовський магнат, князь, засновує фортецю на острові
Мала Хортиця у 1550-х роках. До цієї фортеці почали збігатися козаки, і таким чином він
поклав початок Запорозькій Січі. Боровся з кримськими татарами. Намагався організувати
союз держав (Польща, Московія) для боротьби з татарами, але марно. Помер у 1563 році,
скинули на гак.
6 Кирило Терлецький
Народився у 1540-1550 -х роках, у шляхетному роді. Був одним із головних ініціаторів
Берестейської унії. Приділяв увагу економічному становищу церкви, збудував храм у
Пінську. У 1585 р. був призначеним Луцько-Острозьким єпископом. Брав участь у
Берестейському соборі 1596 р., де було оголошено укладання церковної унії. Помирає у
1607 р.
7 Петро Могила
Народився у 1596 р. у родині молдавського боярина. Навчався в найкращих університетах
Європи. 1627 р був обраний архімадритом Київо Печерського Монастиря. Засновував
школи у Київо Печерській лаврі Добився рівних прав православної церкви та греко
католицької 1632 р. Заснував Києво – Могилянську академію (академія об’єднувала
традиції православів та католиків). Двічі намагався поєднати православну та греко
католицьку церкви. Помирає у 1647 році.
8 Богдан Хмельницький
Народився у 1595 р. у родині сотника. «Під час польсько-турецької війни 1620-1621р
потрапляє у полон (був у ньому 2 роки)».1644 – 1646 роках його пограбували та викрали
майбутню жінку (Мотрю), він намагається законно покарати злодія, але марно. Тоді він
починає готувати повстання 1647 р. Поляки дізнавшись про це заарештували його, але він
втік до козаків і вмовив їх до повстання також вів усю зиму переговори з татарами. 1648
рік розпочав повстання (початок Національно-визвольної війни). Повів вдалі битви, став
гетьманом та вступив до Києва. Через зраду татар був змушений укласти Звурівський
мирний договір. 1651 під час битви його викрали татари, було укладено Білоцерківський
договір, який знищив майже всю завоювання народу. Була спроба створити власне
князівство, але марно. 1654 уклав військовий союз з Московією, але та фактично зраджує
його. 1657 намагався вийти з-під влади Москви, але марно. Помирає у 1657 р. від
інсульту.
9 Іван Мазепа
Народився у 1639 р. в шляхетській родині, вчився в багатьох європейських країнах.
Відстоював інтереси українського православ’я. З 1687 р. стає гетьманом війська
Запорозького лівого берега Дніпра (лівобережжя), з 1704 р. (після їх об’єднання) стає
гетьманом обох сторін. З 1707 по 1709 був князем Священної Римської Імперії. Проводив
промосковську політику, був близьким другом Петра І. Коли він дізнається, що Петро І
хоче замінити його, починає ввести переговори зі Швецією для звільнення України від
впливу Москви. Угода підписана, Швеція ставала гарантом недоторканності укр кордонів.
1709 битва під Полтавою - війська були розбиті, Мазепа відступив у Молдавію тут і
помирає в 1709 році.
10 Кирило Розумовський
Народився 1728 р. у родині козака. Останній гетьман України. Навчався в найкращий
європейських закладах освіти. 1750 р. обрали Гетьманом Лівобережжя. Намагався
розбудувати автономію Гетьманщини, реформував козацтво, заборонив робити селян
кріпаками. 1764 р. – ліквідація гетьманства, довгий час мав заборону на повернення до
України. Займався меценатством у Батурині. Помирає у 1803 р.
 2

1. Формування держави Київська Русь та перші князі.

Говорячи про формування КР слід сказати, що слов’яни були основою майбутньою

Київської Русі. Куявія, Славія, Артанія – перші союзи слов’янських племен. Перша
достовірна згадка про слов’ян була у 839 році – згадування у літописі народу під назвою
рос. Вважається що назва Київська Русь виникла від самоназви народу. За нормандською
теорією варяги хотіли захопити територію, майбутньої КР, і об’єднати її, щоб кожного
разу не сплачувати данину на торгівельному шляху "з варяг у греки". Рюрік стає першим
князем, хотів об’єднати територію від Новгорода да Києва. Послав Аскольда та Діра до
Києва, але ті почали правити там самі. Після смерті Рюріка наступним князем стає Олег.
Він об’єднує територію Києва та Новгорода, вбиває Аскольда та Діра. Олег розширює
землі, робив великі і вдалі походи 907 – 911 на Візантію. Після його смерті князем стає
Ігор син Рюріка був не досить вдалим князем, провів невдалі походи, вбили деревляни.
Новою княгинею стає Ольга дружина Ігоря, мстить деревлянам, впроваджує порядкову
реформу та веде дипломатичні відносини з ВІ. Взагалом можна сказати, що формування
земель КР було досить тривалим та динамічним процесом, адже майже кожен правитель
вплинув на землі та побут КР. З 964 року князем стає Святослав, багато воював, переміг
Хазарський каганат, після смерті розділив землі між 3 синами, Ярополком Олегом та
Володимиром.

2 Роздробленість Київської Русі: причини та наслідки.

Роздробленість КР починається після смерті Ярослава Мудрого, коли до влади прийшли

йог сини Ізяслав, Святослав та Всеволод. Вони правили спвльно з 1054 по 1113, але через
постійні конфлікти розпочалась громадянська війна. Розпочинаються навали половців,
крім цього були постійні міжусобиці між князями і це призводить до того що Володимир
Мономах у 1097 р скликає Любецький з’їзд усіх князів, навіть ізгоїв. Вони домовились
про об’єднання для боротьби проти половців а також про новий принцип спадкування.
Таким чином держава перетворилася на конфедерацію частково незалежних держав.
Кияни запрошую ВМ стати князем, був князем у Переяславі. За його правління
послабився процес розпаду К держави, але ненадовго. Після його смерті на укр землях
сформувалось 5 основних князівств: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське і
Галицьке.

Феодальну роздробленість спричинила низка чинників:

1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.

2. Зростання великого феодального землеволодіння.

3. Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.

4. Зміна торговельної кон’юктури, частковий занепад Києва як торгового центру,

поява поліцентрії в зовнішній торгівлі.

5. Посилення експансії степових кочівників (печенігів, половців та ін.).

Наслідком феодальної роздробленості стала втрата єдності і могутності Київської Русі.

 3 Галицько-Волинська держава в XII–XIV столітті.

Волинський князь Роман Мстиславович створює у 1199 р Галицько- Волинське

князівство. Проблему становили галицькі бояри, які мали дуже великий вплив в минулому
Галицькому князівтсві. У 1203 році РМ захоплює Київ. Помирає у 1205 р. в нього
залишилось 2 сини Данило та Василь. Мати переховує їх від галицьких бояр на Угорщині.
З 1205 по 1238 в Галичині правили бояри, мали великий вплив завдяки соляним шахтам. У
1238 році Данило Галицький повертається та стає правителем Галицько-Волинського
князівства. До цього відбувся напад монголів у 1223 році, руські князі зазнали поразки.
1238-40 рр війська Золотої Орди двома хвилями пройшли Руські землі. 1240 захопили та
знизили Київ. Данило Галицький створює нову столицю Холм. Бажаючи вберегти міста
Волині та Галичини у 1245 визнав себе васалом Золотої Орди і отримав ярлик на
правління. Впродовж 1252-1258 рр ДГ воює с монголами у 1253 прийняв корону від папи
римського. Декларував похід, який і не відбувся. У 1264 Данило помирає, князем стає
його син Лев. Він переносить столицю до Львова, вдалося приєднати Люблінську землю
та частину Закарпаття. З 1301 князем стає його син Юрій І, за його ініціативи відбулося
утворення окремої Галицької митрополії у 1303. З 1308 князівством правили його сини
Лев і Андрій, померли разом у битві. У 1325 князем стає племінник Болеслав після
хрещення князь Юрій ІІ. 1340 році його отруїли бояри. На цьому існування Галицько-
Волинської держави фактично припиняється.
4 Статус та особливості розвитку українських земель у складі Великого князівства
Литовського (друга половина XIV – перша половина XVI століття)

Засновником ВКЛ був Міндовг, який у середині 13 ст об’єднав частину литовських та

руських племен. А вже у 14 ст до складу ВКЛ увійшли майже всі білоруські та українські
землі. Переломним у підкоренні українських земель Литвою став 1362 р. Цього року
військо трьох сусідніх народів - литовського, українського та білоруського розгромило
монголо-татар на Синіх Водах. В економічному і культурному відношенні Литва значно
відставала від руських земель. І тому Литва приєднуючи землі зберігала «старину» і не
будувала нічого нового. Це призвело до того, що приєднання українських земель до Литви
відбувалось досить мирно. Для українців також був плюс у тому, що вони були захищені
бід набігів монголо-татар. Культура, Руська правда, звичаї і тд все це Литва прийняла від
руських земель. Навіть державною мовою була руська. Литовські князі переходили до
православ’я, сприймали мову, укладали шлюби.
Отже, можна виділити такі особливості статусу українських земель у складі ВКЛ:
 приєднання відбувалося переважно мирним шляхом через бажання князівств
позбутися монгольського ярма;
 система управління залишалася незмінною: руські князі сплачували щорічну
данину та надавали збройну допомогу;
 руська мова стала державною;
 православна церква зберігала панівне становище;
 збереглося руське законодавство;
  литовці приєднувалися династичними шлюбами з українцями;
 панувала українська культура.
З середини 14 ст розширення територій ВКЛ продовжувалось за рахунок входження до
складу ВКЛ українських та білоруських князівств. У 1385 році з метою зміцнення
внутрішнього та зовнішнього політичних становищ було укладено Кревську унію з
Польщею. Велика частина була незадоволена цим і тоді розпочалась ІІ громадянська
війна, в результаті якої Литовським князем стає Вітовт. За його правління поширюється
територіальна колонізація на схід і південь. Також він займався укріпленням:
розбудовував фортеці та укріплення. Він хотів об’єднати усю Русь але йому довелось йти
на зближення із Польщею. З 1400-х роках розпочинається поширення польського
шляхетського права та фільварково-панщинної системи на Українських землях. Роль
руських поступово зменшується у ВКЛ, особливо коли католицтво стає вірою правлячої
верхівки. Політичний та державний устрій ВКЛ формувався у 15-16 ст. як станово-
представницька монархія, влада, у якій сконцентрувалася в руках литовської магнатсько-
шляхетської верхівки. Відбувається посилення влади феодалів над селянством,
оформлення їх особистої залежності, втрата прав на землю.

5 Люблінська унія 1569 року. Соціально-економічні наслідки перебування

українських земель у складі Речі Посполитої (1569–1647).

В 16 ст продовжують напади, також зростає впив Московського царства. Московія «стає

ІІІ Римом» і починає претендувати на православну частину світу. Для того щоб
захиститися князівство Литовське хотіло і було готовим до об’єднання з королівством
Польським. 1569 сейм у Люблені, щодо об’єднання. Умови: спільний король, сейм,
князівство Литовське частково зберігало б своє військо та самоврядування. Натомість
воно мало віддати українські землі полякам для того щоб ті будували там фільварти.
Литовським магнатам ця угода не сподобалась і вони покинули з’їзд. Але литовська
шляхта підписала унію адже бажала поваги до себе з боку магнатів, як в Польщі. 1569
Любленська Унія – створення нової держави Річ Посполита. Поляки почали будувати
фільварти на укр землях і фактично перетвориил селян на своїх кріпаків. Не бажаючи
жити у селах вони їдуть до великих міст а за собою залишають управлінця, зазвичай ними
були євреї. Українці дуже багато працювали на шляхтичів маючи лише 1 вихідний день у
який займалися своєю землею. Також був релігійний конфлікт, адже поляки католики, а
українці православні, в них були різні календарі та відповідно різні свята. Річ Посполита
була роздроблена у пані релігії і тому виникла Берестейська унія 1596 року, яка зумовила
низку повстань. 1573 рік Річ Посполита дарить козакам остів Мала Хортиця та дає їм
певні привілегії. 1591-1593 козацьке повстання, їх підтримують селяни адже бажають
звільнитися від кріпацтва. 1594 аналогічно. На Запорозьку Січ приходить Петро
Сагайдачний. Він зробив низку морських походів, звільнивши людей від рабства, забирав
їх з Османської імперії. Також він відновлю православну віру. Помирає у 1622 тяжко
ранений у битві проти татар у 1621 році. 1625 – збільшення козацького реєстру. 1632
заснування Київо-Могилянької академії. Далі козаки продовжують робити повстання але
поляки придушують їх і у 1638 році відбувається ординація війська запорозького. Поляки
вважали що звели нанівець козаків, але марно. Я вважаю, що Любинська унія погано
вплинула на укр народ, адже його велика частина стала кріпаками, також це погано
вплинуло на православну віру, становище дещо врятували козаки, особливо Петро
Сагайдачний. За ці роки позитивним було заснування Києво- Могилянської академії.
 6 Берестейська релігійна унія (1596) та її наслідки.

Річ посполита буда роздроблена в релігійному плані. І тому представники православної

віри Іпатій та Кирило запропонували створити єдину церкву. Так і розпочалася підготовка
до Церковної Унії. 1596 укладання Берестейської Унії – створення греко-католицької
церкви. Така церква підпорядковувалась папі римському, зберігала традиції православної
віри та католицький календар. Шляхта та міщани, які прийняли унію, також зрівнялися в
правах із католиками. Ця унія зумовила локальні повстання та зростання полемної
літератури. Можна сказати, що замість об’єднання церков, навпаки було створено ще одну
– уніатську. Слід відзначити, що сам папа римський був на боці уніатської церквою. Для
уряду Уніатська Церква залишалася єдиною правною українською церквою. Це було
великою проблемою для православної церкви. Православна шляхта обмежувалася в
правах. Деякі переходили до унії але більшість залишились представниками православної
віри. Великий вплив мав Василь – Костянтинович Острозький, який захищяв православну
церкву. Також не треба забувати про релігійну полеміку, адже вона мала найбільше
значення у справі оборони Православної Церкви. Незважаючи на це храми та маєтки
представників православної віри переходили до уніатських владик. 1603-1605 роки
польський уряд йде на поступки. 1608 помирає К Острозький і після нього серед
представників української шляхти не було заступників. Нащадки знатних родів почали
переходити до католицтва або до унії. Становище досить складне, але не слід забувати про
Петра Сагайдачного, який фактично повернув православну вірую. Отже, можна сказати,
Берестейська унія погано вплинуло на українське населення, адже релігійне становище
українського народу було у скрутному становищі. Величезний вплив завдали Костянтин
Острозький та Петро Сагайдачний, які своїми діями зберегли православну віру.

7 Походження українського козацтва.

Говорячи про проходження українського козацтва, слід згадати Дике поле. Ця територія
фактично не належала жодній державі із-за постійних татарських набігів. На цій території
проживали різні племена, ізгої, кочівники і тд. Населення дикого поля створювало ватаги
уходників, які займалися степовими промислами. Саме слово козак є словом тюркського
походження з монгольсьокї переводиться як – вільна людина. Так називали людей, які
населяли південні українські степи. Козаки булі дещо схожими на народи сходу. Шабля,
шаровари, перекази про колдунів все це пересікається с культурою населення сходу.
Цікавою особливістю козаків було те, що вони жили на межі між християнським світом
та Османською Імперією. Спочатку це були відносно розбійницькі угрупування. Перші
письмові згадки про козаків датуються 1489 роком у «дещо кумедному» листуванні між
князівствами Литовським та Московським. На територію Дикого поля могли приїздити
шляхтичі, якщо в них виникали якісь труднощі. Також після Любленської Унії бояри –
військові люди без землі, проживали переважно в фортецях ставали кріпаками. І багато х
них переселилось на територію Дикого Поля. Фактично всі вони були православними,
що , на мою думку і вплинуло на те, що провідною релігією у козаків була саме
православна. З часом про козаків дізнаються і інші держави побачать велику користь у
козаках, адже вони були, можливо єдиними із тих, хто міг перемогти Османську Імперію.
 8 Українська національна революція XVII століття, її періодизація, мета характер та
рушійні сили.

1648 року розпочинається Національно-Визвольна війна. Можна сказати, що для поляків

це означало занепад, а для євреїв це був також дуже складний час, адже багато євреїв було
вбито. Відповідно для українського населення це був період розквіту. Було декілька
причин щодо цієї війни, а саме: національна – звільнення українського народу від
негативного впливу поляків, релігійна – захист православної віри, і тд. Як відомо розпочав
та очолив цю війну Богдан Хмельницький. Приводом до війни стала трагедія в житті
Богдана Хмельницького. Він був закоханий у Мотрю і збирався одружитись із нею, але
коли він прийшов із походів то побачив, що його сусід викрав його жінку та майно. Це
надзвичайно обурило його і він хотів правосуддя. Він звертався із цією ситуацією до
різних представників тодішнього судочинства, але марно. За легендою він дійшов навіть
до короля і той сказав йому «Шаблю маєш». Богдан Хмельницький не так зрозумів цей
вислів і почав готувати повстання. Він почав готувати план у 1647 році, але поляки
дізналися про це і його було заарештовано, але він втік до козаків і вмовив їх до
повстання. Також усю зиму він ввів переговори із татарами і ті погодились стати йому
союзником. І так Богдан Хмельницькій разом із козацьким військом та татарами у 1648
році розпочав Національно-визвольну війну. Перша битва на річці Жовті води була досить
легкою для козаків, адже ті домовились і знайшли навіть собі нових союзників.
Корсинська битва також пройшла вдало, козаки понаробляли пасток і таким чином
розбили польське військо. Третя битва була мабуть наймасштабнішою, адже проти козаків
виступило основне польське військо, але козаки досить швидко розбили його. Після цього
вони не пішли далі на Варшаву. Богдан хмельницький чекає моменту обрання нового
короля, адже старий помирає. Богдан Хмельницький думав, що йому вдасться домовитись
із новим королем, але такого не сталось. Далі йде Звурівська Битва, у цій битві татари
зраджують козаків і вони підписують із поляками Звурівський Мирний договір за яким 3
воєводства звільнялися від контролю поляків та було збільшено козацький реєстр до 40к.
Ніхто не був задоволеним даним договором. 1651 знову війна знову зрада татар вони
навіть викрали БХ. Знову мирний договір – зменшення козаків в реєстрі вдвічі та
залишалось в них лише одне воєводство.

9 Руїна: громадянська війна 60–80-х рр. в українській козацькій державі.

Доба руїни розпочинається після смерті Богдана Хмельницького. Ця доба

характеризується розпадом української державності та загальним занепадом. Наступним
гетьманом стає Іван Виговський. У 1658 році виникла Гадівська угода, яка була досить
вигідною для українського населення. Можна сказати, що це був шанс на порятунок, але
сейм був проти цієї угоди. Після того як Виговський покидає пост гетьманом стає Юрій
Хмельницький. Московія примусила його підписати договір «Переяславські статті»( не
дала йому жодних шансів). Після цього вони разом нападають на Правобережжя де
поляки розбивають московитів і козаки укладають із поляками Слободищенські трактати і
можна сказати0 що таким чином вони розривають союз із московським царем і навпаки
відновлюють зв’язок із Річчю Посполитою. Деякий час Юрій Хмельницький є гетьманом
на правобережній Україні. На лівобережній Україні Яким Сомко був обраний наказним
гетьманом, але потім відбулася Чорна рада на якій обрали Івана Брюховецького на
кандидатуру гетьмана 1663. Брюховецький збагачується а влада падає. На правобережжі
обирають гетьманом Павла Тетерю, з часом він покидає пост і гетьманом стає Петро
Дорошенко – один із тих хто намагався зробити все для порятунку українського народу.
Він, як і Богдан Хмельницький розумів, що треба шукати протектора. Тоді він намагається
налагодити зв’язки із Османською Імперією. У 1669 було укладено Корсинську угоду –
договір між Дорошенком та Османською Імперією. Але Іван Сірко та деякі козаки
посприяли розпаду зв’язку між Османською Імперією «лист козаків до султана».
Дорошенко захоплює Лівобережну Україну але на деякий час. Адже татари починають
грабувати ці землі (забирали людей). Дорошенко ніяк на це невідреагував. І тоді
розпочалось повстання проти нього і він був змушений відступити на Правобережжя, де з
часом втрачає владу. Після цього татари знаходять Юрася Хмельницького та роблять його
гетьманом і він очолює Чигиринські походи. Можна сказати, що від такого життя він
збожеволів, після захоплення міст він вчиняв криваву розправу. Згодом татари стратили
його. Після цих походів на Правобережжі була катострофа. Багато людей переїхало на
територію Слобіцької України. Далі ідуть й інші гетмани на яких скидає всі свої
«проколи» Московія. Фактично до Івана Мазепи видатних постаттей не буде. Отже,
головними причинами руїни були : відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг
продовжити справу Богдана Хмельницького після його смерті; глибокий розкол серед
української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики; егоїстичність
козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузько кланових
та особистих; перетворення української території на об'єкт загарбницьких зазіхань Росії,
Польщі, Кримського ханства та Османської імперії внаслідок внутрішніх чвар.
10 Правління гетьмана І. Мазепи. Причини та наслідки його поразки

Іван Мазепа був шляхтичем який учився та мав політичну кар’єру. Але один із магнатів
звинувачує його у романі з жінкою, і тоді Мазепа тікає та потрапляє до козаків. Швидко
отримав високий статус, адже був досить розумним. З 1648 року стає гетьманом на
лівобоережі. Він хотів об’єднати Україну. Мазепу ненавиділи запорожці, адже він
співпрацював із московськими царями, а також «закріпачував селян» також він займався
посиленням своєї влади. Мазепа встановлює тісні зв’язки із Петром І. У 1702 році Семен
палій підіймає повстання на правобережжі і це дає змогу захопити її, що Мазепа і робить.
Таким чином він об’єднав Лівобережжя та Правобережжя і стати гетьманом обох сторін.
Коли Іван Мазепа дізнається про плани Петра І щодо територій України він починає
ввести тайне листування із королем Швеції Карлом 12. Також він розпочав розшукувати
зрадників у своєму кругу та вбивати їх. ІМ домовляється зі Швецією, що він стане князем
а українські землі будуть незалежними. Фактично Україна отримала б незалежність під
Швецією. Найголовнішою є битва під Полтавою 1709 р. де зустрілися шведські та
російські війська, Мазепа закликав українців на допомогу але населення було «іншого
погляду», мені здається, що вони не до кінця розуміли що коїлось на той час, адже всі ці
плани були таємними. Але, незважаючи на це, козаки підтримують Мазепу. Але все ж
таки вони програють. У цьому ж році Мазепа та Карл 12 тікають до Османської Імперії,
після цього Карл 12 повертається до Швеції. А Мазепа залишається і помирає там у 1709
році. Петро І досить болісно сприйняв зраду Мазепи і навіть наказав читати прокляття на
Мазепу у церквах. Після цього палять Січ, була знищена столиця Батурин разом із
жителями. Частина козаків, які були у вигнані, обирають гетьманом Пилипа Орлика, за
якого була створена конституція Української держави. Також Російська імперія починає
обирати старих людей на посаду гетьмана, вважаючи, що такі люди вже неспроможні
проводити сильну політику і тд. Так вони намагаються підпорядкувати їх собі. Отже,
можемо виділити причини поразки : 1) Відсутність підтримки від народу 2) Поразка
самого короля К12 3) а також недорозвиненою політичною елітою.

11 Становище та особливості розвитку Української козацької держави у XVIII ст.

(1709– 1783). Малоросійські колегії.

Після смерті Мазепи залишки козацького війська обирають гетьманом Пилипа Орлика
1710 р. Він пише конституцію Української держави, яка передбачала національний
суверенітет, забезпечення демократичних прав і тд. Російська Імперія обирає гетьманом
Івана Скоропадського 1708 р. За його часів посилюється контроль Москви над Україною.
У 1720-х роках Петро І починає вживати заходів із ліквідації автономії України. У 1722
році було створено І Малоросійську колегію (на чолі із шістьма офіцерами і прокурором),
яка поділяла владу з гетьманом. «Малоросійська колегія – це колегія яка керувала
українськими землями Російської Імперії». Колегія займалася перерозподілом земель,
якщо людина не могла привести документи, які показували б те що ця земля належить їм
то цю землю забирали. З 1722 року наказним гетьманом стає Павло Полуботок. Він
боровся за автономію Гетьманщини. Домігся обмеження функцій Малоросійської колегії.
У 1727 році було ліквідовано Малоросійську колегію. З 1728 року гетьманом стає Данило
Апостол, за його часів послаблюється значення гетьмана. Після його смерті було
встановлено заборону на обрання нового гетьмана. Частина влади в Україні перейшла до
козацького уряду. За рішенням Єлизавети ІІ у 1750 році на позицію гетьмана було обрано
Кирила Розумовського (брат її коханого). Він проводить активну діяльність, відновлює
склад генеральної старшини і суду, розширює автономію України. Але у 1764 нова
правителька Катерина ІІ ліквідує козацтво. Друга Малоросійська колегія була заснована у
1764 році. Вся влада зосередилась у руках її президента. На початку 80-х років був
скасований полковий устрій на колишній Гетьманщини. У 1776 р Катерина ІІ ліквідувала
слобідське козацтво. На території слобідських полків було створено Слобідсько-
Українську губернію з центром у Харкові.
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
У 1709 р Січ спалили, козаки відновили Січ. Частина козаків переходить до Османської
Імперії а частина до Росії. Калнишевський останній гетьман його дуже боялась Російська
Імперія. Його відправили до Келії на 20 років (закрили у будинку і годували). В 100 років
його випустили. Південь заселяється українцями і частково німецькими громадянами.
ПРАВОБЕРЕЖНА Україна
Всі православні шляхтичі переїзджали на лівобережжя. На правобережжі залишились
селяни, поляки та католики. Розпочинаються локальні об’єднання проти православних.
Проти них козаки створюють гайдамацький рух.