І СТОР ІЯ

УКР А Ї НИ
7 клас

Київська держава за Ярославичів

Основні терміни і поняття:
уділ, тріумвірат, дуумвірат, князівські з'їзди (снеми), «Правда
Ярославичів».

Основні дати і події:

1054—1073 рр. — правління тріумвірату Ярославичів.
1068 р. — розгром половцями руського війська на р. Альта.
1072 р. — поява «Правди Ярославичів».
1097 р. — Любецький з'їзд князів.
Пригадаймо Ярослава Мудрого. Так, того самого Ярослава, який прагнув
перевершити батька Володимира Великого і отримав прізвисько Мудрий.
Наприкінці життя перед ним постає складне питання, як уникнути міжусобиць
після своєї смерті. І він учиняє МУДРО: складає своєрідний заповіт. Такий собі
документ з інструкціями, що робити синам після його смерті.
Ярослав ділить Русь на уділи — окремі території, влада в яких належала
найстаршому з роду, молодші чекали черги в менш престижних уділах. В ідеалі
кожен міг побути великим київським князем і відчути владу. Але саме це стало
причиною довгої боротьби за володарювання в Києві в наступні роки.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 1

Після смерті Ярослава до влади прийшли його сини: Ізяслав, Святослав і Всеволод.
За іменем батька вони увійшли в історію як князі Ярославичі. Вони спочатку
правили спільно з 1054 до 1073 рр. Історики називають цей союз тріумвіратом (бо
їх троє). Однак кількість Рюриковичів на той час була така велика, а міст так мало,
що навіть батьківська воля не вберегла державу від міжусобиць.
Молодших братів Ігоря та В’ячеслава тріумвіри усунули від державних справ і
привласнили після смерті останніх їхні володіння. Це викликало обурення серед
молодших Ярославичів і заклало підґрунтя майбутніх усобиць.
Важлива інформація. Позбавлені влади, а особливо своїх земельних володінь,
князі на Русі дістали назву ізгої. Це слово походить від слова виганяти, ізгоняти.
Опинившись без князівства, нащадки Ярослава шукали можливості повернути
собі статус володаря (хай і невеликого уділу). Саме вони стали вагомим чинником
подальшої міжусобної боротьби. Поки князі воювали, на південних кордонах
з'явилася нова загроза - половці!

Уперше про їхню появу на кордонах Русі літопис повідомляє 1055 р. Половці
нападали зненацька і, захопивши полонених, швидко зникали в степу.
У 1068 р. вони напали на Переяславську землю. Битва на Альті - день, коли між
військами Ярославичів та половцями сталася битва, що завершилася перемогою
останніх.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 2

Князі з рештою війська втекли під захист своїх фортець. Обурені кияни
вимагали від Ізяслава видати зброю, щоб захистити місто і помститися
половцям. Відмова князя спричинила повстання киян, які не любили свого
правителя за здирництво. Ізяслав змушений був рятуватися втечею.
За пів року з допомогою польського війська він повернув собі престол. Але
київське повстання довело слабкість влади синів Ярослава.
Звичайно, чернігівський князь Святослав був розчарований правлінням
свого брата і вважав, що зможе краще володарювати. У протистоянні з
братом він перемагає і стає Великим київським князем. Можна сказати, що
він невпевнено себе почував у ролі головного, оскільки часто звертався за
допомогою до брата Всеволода. Історики вважають, що фактично існував
дуумвірат — співправління двох князів — Святослава і Всеволода.
Після смерті Святослава все починається спочатку. Звичайні складові
братовбивчої війни відомі: ненависть, жага влади, відсутність розуміння,
хто за ким має правити тощо. Ізяславу вдається повернути собі владу в
Києві, проте довго правити йому не судилося. 1078 року Ізяслав відгукнувся
на прохання молодшого брата Всеволода допомогти у війні з іншими
князями, що претендували на Чернігівське князівство, та відстояти його. В
одній з битв він загинув.
Після його смерті настала черга спробувати свою силу Всеволоду, який
князював у Києві впродовж 1078—1093 рр. У цей час на Русі відновилося
одноосібне правління. Так, вам не почулося, після більше двадцяти років
боротьби за Київ та спільного правління київський князь Всеволод став
монархом, тобто одноосібним правителем. Всеволод вів запеклу боротьбу з
обділеними родичами, які домагалися своїх уділів, але врешті-решт пішов
на поступки й надав їм князівства.
В умовах постійних нападів половців на руські землі спалахи усобиць
були дуже небезпечними. Імовірно, саме тому син Всеволода Володимир
Мономах після смерті батька поступився престолом синові Ізяслава
Святополку (1093—1113 рр).
Неспроможність київського князя самостійно вирішити проблеми ставала
проблемою для держави. Стратегічний план Ярослава Мудрого не працював
і потребував удосконалення. Князі звернулися до стародавнього ритуалу
– ПЕРЕМОВИН. Сіли за один стіл і почали думати над тим, як виправити
ситуацію.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 3

Князівський з'їзд – новий спосіб вирішити важливі для всіх руських земель
питання (податки, боротьба із завойовниками, спадщина тощо). Першим з відомих
є князівський з’їзд 1072 р. у Вишгороді. Тріумвіри Ізяслав, Святослав і Всеволод
зібралися там з нагоди перенесення мощей святих і вирішили одразу ж прийняти
новий збірник законів «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду».
Найвідоміший серед з’їздів – Любецький (1097 р.). На ньому князі домовилися про
НОВУ систему спадкування. Ось як охарактеризував результати з'їзду літописець:
«Кожен хай держить вотчину свою». Що ж це означало насправді? Усе просто. Князі
вирішили не заморочуватися складними схемами. ОДИН князь править ОДНИМ
князівством і передає володіння лише своїм нащадкам. А захоплення чужої
вотчини, тобто батьківського спадкового володіння, вважалося злочином, і князі
мусили разом виступати проти того, хто спробує це вчинити.
Тепер влада в кожному уділі мала передаватися від батька до сина. Порядок,
запроваджений Ярославом Мудрим, скасовувався. Князі також ухвалили рішення
про спільні дії проти половців: «Відтепер з’єднаймося в одне серце й захистимо
Руську землю».
Вирішальним в організації боротьби з половцями став з’їзд навесні 1103 р.
біля Долобського озера. Там запалає яскрава зірка нового політичного діяча
Володимира Мономаха. Його емоційна та захоплива промова надихнула
зорганізуватися князів і дати відсіч половецьким ордам. Похід 1103 р.
започаткував низку переможних походів Київської Русі проти половців у 1103—
1116 рр.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 4

Як ви зрозуміли, стратегія Ярослава Мудрого не спрацювала. Князівські снеми —
так називали з'їзди — не змогли забезпечити стабільності, але відіграли важливу
роль в організації відсічі нападам половців на руські землі. Держава потребувала
сильного та авторитетного лідера.

Три важливих тези, які варто запам’ятати:

• під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду
Київської Русі й послаблення влади Великого князя;
• за часів правління Ярославичів над Руссю нависла нова загроза зі степу;
• міжкнязівські чвари та набіги степовиків негативно впливали на
розвиток Київської Русі.

Завдання для самопідготовки

1. Пригадайте, про що йшлося в заповіті Ярослава Мудрого? Запитайте у
своїх батьків, чи відомо їм про заповіт Ярослава Мудрого? Якщо не відомо,
то розкажіть, що спонукало його скласти заповіт.
2. Пригадайте та запишіть, що могло спонукати князів зустрітися на
загальному заході? Одразу ж позначте, які питання вони змогли
вирішити. Запишіть короткий висновок, у чому полягала важливість
князівських з’їздів.
3. Найважливішими за своїми наслідками були два з’їзди: Вишгородський
та Любецький. Роздрукуйте та заповніть схеми. Це допоможе вам
структурувати отримані знання.

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 5