Ярослав Мудрий

Державний діяч,
підготувала учениця
політик,
7-АЄвропи»уху
«тесть класу роки
Дронь
Великої Євгенія війни.
Вітчизняної
Визволення Укра
ни
 Біографічна довідка

Був другим сином

хрестителя Русі князя
Володимира I
Святославича з династії
Рюриковичів від
полоцької княжни
Рогнеди.
В хрещенні мав ім'я
(близько 981 — 1054). Георгій.
 Зовнішність

Він був людиною

високою на зріст
(близько 178 см), із
середнім видовженим
обличчям, різко
випнутим носом дещо
хвилястої форми та з
тонко окресленими,
відносно неширокими
вилицями.
 Внутрішня політика

Докладав чимало зусиль

для відновлення
централізованої
держави, яка
послабилася під час
міжусобної боротьба
між синами Володимира «Битва Ярослава зі Святополком»
Мініатюра з Радзивилівського
Великого літопису
 Внутрішня політика

Продовжив боротьбу з
нападами печенігів.
1036 р. під Києвом
завдав їм поразки і
примусив припинити
напади на Русь.
 Внутрішня політика
Сприяв створенню
нових і розбудові
існуючих міст. Зокрема,
у Києві було
споруджено нову
систему укріплень
«місто Ярослава», що
не мала рівних на Русі.
Київ прикрасили
Софійський собор,
Георгіївська та
Ірининська церкви,
Золоті ворота
з надбрамною церквою
Внутрішня політика
Розбудова Києва
 Внутрішня політика
«Софіївський собор» «Золоті ворота»
сучасний вигляд реконструкція
 Внутрішня політика
«Ірининська церква» «Георгіївська церква»
реконструкція
 Внутрішня політика

Остаточно ліквідував
місцевий сепаратизм,
означив територію і
кордони держави,
удосконалив
державний апарат
 Внутрішня політика

Створив перше писане

зведення законів
Київської Русі, що
одержало назву
«Руська Правда» або
«Правда Ярослава»
 Внутрішня політика
«Руська Правда»

збіpник (кодекс) законів з

окpемих питань
цивільного, сімейного,
фінансового та
кpимінального пpава. Цю
пам’ятку стаpовини
впеpше відкpито в 1738 p. і
видано в 1767 p.
Існують тpи pедакції
“Руської Пpавди”:
Hайдавніша (Коpотка),
Розшиpена та Скоpочена.
Коpотка “Руська
Пpавда”, що складається з
17 паpагpафів (законів),
написана за життя
Яpослава Мудpого в 30-х
pоках ХІ ст.
 Внутрішня політика
«Руська Правда»

Читання Суд в часи

“Руської Правди” “Руської Правди”
 Внутрішня політика

Сприяв утвердженню
християнства. Здійснив
спробу позбутися
залежності руської
церкви від
константинопольського
патріарха. 1051 р. Без
згоди патріарха собор
руських єпископів
обрав першого
митрополита з
русичів Ілларіона
 Внутрішня політика

Піклувався про
розвиток культури:
виникнення шкіл,
виготовлення
книжок, ведення
літописання,
заснування першої
бібліотеки при
Софійському соборі
 Внутрішня політика

«школа Ярослава» Виготовлення книжок

 Внутрішня політика
Книги з бібліотеки
Літописання
 Зовнішня політика

Завершив боротьбу Розширив кордони

з Польщею за на північному
червенські міста. заході, приєднавши
1030 р. відвоював землі угрофінських
у поляків Белз, а племен (чудь, водь,
наступного року жора, та ін.)
всю Червону Русь
 Зовнішня політика
Підтримував дружні Підтримував постійні
відносини з Візантією, дипломатичні
надсилав руські дружини на відносини з
допомогу візантійцям. Німеччиною. У 1030
Проте 1043 р. спалахнула
русько-візантійська війна,
—1031 і 1040—1043
спричинена зміною рр. здійснив обмін
ставлення до Русі нового посольствами. Русь
візантійського імператора розглядала Німеччину
Константина Мономаха. як найкращого з усіх
Завершилася 1046 р.
примиренням візантійців з
можливих союзників
русичами і підписанням у боротьбі з Візантією
мирної угоди
 Зовнішня політика
Подальший
розвиток «шлюбної
дипломатії» —
укладання вигідних
міждержавних
союзів через
династичні шлюби
Ярослав був
одружений з донькою
шведського короля Ярослав Мудрий
Інгігердою. і шведська принцеса
Інгігерда
 «Шлюбна дипломатія»
Син Всеволод одружився з донькою Марією
візантійського імператора Костянтина IX Мономаха

Марія Костянтинівна Всеволод I Ярославович

 «Шлюбна дипломатія»
Син Святослав одружився з онукою
германського цісаря Генріха ІІ

Святослав Ярославич
Святослав Ярославич
з дружиною Одою та родиною.
 «Шлюбна дипломатія»

Син Володимир
можливо був
одружений з Одою,
дочкою графа
Леопольда зі Штаде
біля Бремену

Володимир II Ярославич
Новгородський
 «Шлюбна дипломатія»
Син Ізяслав був одружений з Ґертрудою, дочкою
польського князя Мешка II

Коронація Ізяслава і Гертруди Ізяслав I Ярославич

«Шлюбна дипломатія»
Дочка Єлизавета – з норвезьким королем
Гаральдом Суворим
«Шлюбна дипломатія»
Дочка Анастасія одружилася з угорським
королем Андрієм І
«Шлюбна дипломатія»
Дочка Анна стала дружиною
французького короля Генріха І
«Шлюбна дипломатія»
Дочка Агата стала дружиною короля
англійського Едварда Вигнанця,
 Порядок успадкування князівської влади,
запропонований у заповіті Ярослава Мудрого

В основу запропонованої
Ярославом Мудрим нової
Київ системи управління та
успадкування князівств було
Чернігів покладено принцип сеньорату,
тобто влади найстаршого в
Переяслав роді. У разі смерті одного з
Володимир- князів його місце посідав
Волинський молодший, що спричиняло
переміщення усіх князів.
Смоленськ Унаслідок цього, за задумом
Ярослава, кожен князь мав
можливість із часом стати
великим князем київським
мирним шляхом.
 Значення діяльності
Ярослава Мудрого

Київська Русь
досягла вершини Сприяв
свого розквіту, посиленню
ставши в один ряд з єдності та
Візантією і централізації
Німеччиною — Київської
найрозвиненішими держави, її
тогочасними європеїзації
країнами
 Значення діяльності
Ярослава Мудрого
Ярослав Мудрий помер у
віці 76 років.
Літописець,вказуючи на
значення діяльності князів
Володимира та Ярослава,
писав: “ Як то буває, що
один зоре землю, другий
засіє, а третій жне та їсть
багаті овочі. Так і тут:
батько Ярослава зорав та
зрушив землю, просвітивши
хрестом, Ярослав,
Володимирів син, засіяв
книжними словами серце
вірних, а ми живемо,
користуючись з книжної
науки”.
 Князь Ярослав залишив своїм
синам політичний заповіт:

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте

межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і
одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою,
то й бог буде в вас, і покорить він вам противників
під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в
ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі
загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її
надбали вони трудом великим...».
 Оцінка діяльності сучасниками та
нащадками Ярослава Мудрого
«Володимир ... землю зорав і розпушив її, тобто просвітив
християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними
словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну
науку»
(«Повість минулих літ»).
«Князювання Ярослава може називатися продовженням
Володимирового як з погляду ставлення великого київського
князя до підлеглих земель, так і за сприянням поширенню в
Русі початків життя, внесених християнством»
(М. Костомаров).
«І в дорослому, і в похилому віці, уже як верховний володар
Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої
потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього
милішими за меч та військовий обладунок»
(М. Брайчевський)