Загалом зовнішня політика Київської Русі в період правління Ярослава

Мудрого відзначалася продуманістю, відносною миролюбністю,

прагненням відстояти руські інтереси, для захисту яких у разі
необхідності застосовувалася сила зброї. Винятково важливе значення
мала династична шлюбна політика Ярослава Мудрого, завдяки якій
вдалося породичатися з володарями не лише сусідніх, а й віддалених
від Русі європейських держав.

Ярослав Мудрий доклав зусиль для покращення стосунків із

Угорщиною. По смерті угорського короля Стефана І королівський трон
успадкував його племінник Петро Орсеоло. а онук Ярослава —
Ростислав Володимирович — одружився з Ілоною (Ленкою), донькою
угорського герцога Бели.

На кінець 40-х років XI ст. припадає встановлення дружніх стосунків

між Київською Руссю та Францією. Ініціатором тут виступила Франція.
з Парижа до Києва вирушило посольство, Від імені короля Генріха І
вони просили руки доньки Ярослава Мудрого Анни У травні 1049 р. в
Реймсі відбулося весілля. Зі собою до Франції княжна взяла кириличне
Євангеліє, на якому пізніше присягали французькі королі.

Традиційно дружніми в часи правління Ярослава Мудрого залишалися

русько-скандинавські зв'язки. Сам Ярослав був одружений з донькою
шведського короля Олафа Інгігердою, Іриною. деякі скандинавські
правителі та їхні діти знаходили притулок у Києві. Так, зокрема, у
війську Ярослава Мудрого перебував Гаральд Хоробрий — норвезький
принц, який був закоханий у княжу доньку Єлизавету. В 1046 р.
Гаральд Хоробрий одружився з Єлизаветою, а з 1047 р. він став
норвезьким королем.

У спадок від діда та батька Ярослав Мудрий отримав невирішену

"печенізьку проблему". Ще 1017 р., в період боротьби Ярослава за
Київ, печеніги здійснили великий похід на столицю, в якій під час облоги
і штурму спалахнула велика пожежа. У 1036 р. під стінами Києва
відбулася вирішальна битва з печенігами. Війська Ярослава Мудрого,
до яких входили, окрім киян, ще й новгородці, варяги у жорстокій січі
зуміли розгромити печенігів. Літописець з гордістю записав: "І сталася
січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні
боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в річці
Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь
розбіглась і до сьогодні". Після цієї поразки печеніги вже не змогли
оправитись і загроза їхніх нападів з півдня була знята.

Хоча Ярослав Мудрий загалом здійснював миролюбну політику, та все

ж докладав зусиль до розширення кордонів держави на північному
заході. У 1030 р. Ярослав Мудрий здійснив похід у Прибалтику на
чудь, де заклав місто Юріїв

На час правління Ярослава Мудрого погіршилися стосунки Русі з

Візантією. Правда, сталося це не відразу. Є відомості, що руські війська
в 30-х роках XI ст. неодноразово допомагали візантійцям. Але 1043 р.
на чолі з сином Ярослава Мудрого Володимиром рушили на Візантію.
Однак похід закінчився невдало

Конфлікт тривав до 1046 р., коли було укладено русько-візантійську

угоду, що поновлювала попередні договори, а союз двох держав
скріплено одруженням сина Ярослава Мудрого Всеволода з дочкою
імператора Марією. Цей шлюб засвідчив високий статус Київської Русі.