1

Тема 3.2. Розквіт Київської Русі за часів правління

Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Терміни: «християнство», «шлюбна дипломатія»,

«боярин», «смерд», «ізгой», «закуп», «рядович», «холоп»,
«вотчинне землеволодіння», «умовне землеволодіння», «ікона»,
«мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра», «билина»

Дати:
988 р. - запровадження християнства як державної релігії;
1019-1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в м. Київ;
1036 р.- розгром печенігів князем Ярославом Мудрим

Персоналії: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, митрополита Іларіона,

іконописця Алімпія

Карта: територіальні межі Русі-України (Київської держави) за Ярослава

Мудрого
Пам’ятки:

Софійський собор у м. Київ- перша Спасо-Преображенський собор у м.

половина XI ст., сучасний вигляд Чернігів - 1036 р., сучасний вигляд
 2

мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в

м. Київ - перша половина XI ст.

План
1. Правління та реформи Володимира Великого. Прийняття християнства.
2. Правління та реформи Ярослава Мудрого.
3. Соціальний розвиток Київської Русі доби розквіту.
4. Економічний розвиток Київської Русі доби розквіту.
5. Культура Київської Русі доби розквіту.

1. Правління та реформи Володимира Великого.

Прийняття християнства.

Володимир Великий (980-1015 рр.)

син Святослава
Реформатор

Розширив кордони держави - підкорення волинян та білих хорватів.

1. Адміністративна реформа
Заміна верхівки племінних союзів своїми синами або намісниками
(посадниками). Наслідки: міцніше об’єднання держави, заміна племінного устрою
на територіальний, зміна племінних назв на територіальні. Військо складається не
з варягів, а зі слов’ян.
2. Дві релігійні реформи
Перша релігійна реформа.
 3

Уніфікація язичництва. Пантеон богів у Києві.

«І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна
дерев’яного, - а голова його була срібна, а вус - золотий, - і Хорса, і Дажбога, і
Стрибога, і Сімаргла...»
Язичництво – релігійні вірування, відповідно до яких обожнюються сили
природи, рослини, тварини, людиноподібні істоти.
Перша релігійна реформа провалилася.
Друга релігійна реформа.
М. Ф. Котляр: «Язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній
владі... Тому Володимир Святославич у середині 980-х рр. почав схилятися до
запровадження на Русі християнства, служителі якого були вірними слугами
государів і провідниками їхньої політики…»
Володимир довгий час обирав між трьома монотеїстичними релігіями, які
вже тоді були представлені у Русі: християнством, ісламом і юдаїзмом.
988 р. – похід на Херсонес
(Корсунь) проти Візантійської імперії.
Володимир вимагав, щоб імператор
видав за нього свою сестру Ганну, на
що імператор відповів: «Не годиться
християнам віддавати [заміж] за
язичників. Якщо хрестишся, то і це
одержиш, і царство небесне приймеш, і
з нами однієї віри будеш. Коли ж не хочеш цього робити, то не можемо віддати
сестри своєї за тебе»
Володимир був змушений охреститися там же, у Херсонесі, після чого
відбулося його одруження з Ганною: «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у
городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення.. Коли ж
охрестили його... передали йому віру християнську...».
Після одруження та хрещення повернув Херсонес (Корсунь) Візантійській
імперії та повернувся до Києва: «...віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а
сам повернувся в Київ...».
За наказом Володимира відбулося хрещення киян, а потім мешканців інших
міст. Пантеон та язичницькі ідоли було знищено: «І повелів він поскидати кумирів
— тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі
до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...».
988 р. – запровадження християнства як державної релігії
Християнство – віра в триєдиного Бога: Бога-Отця, Бога-Сина (Ісус
Христос) і Святого Духа.
Православ’я.
 4

Наслідки:
1)зміцнення єдності держави (єдина релігія замість окремих племінних
вірувань),
2) Київська Русь стає повноправною державою у міжнародних відносинах
(можливі шлюби з європейськими монархами, зростає роль дипломатії, а не
війни),
3) разом з Анною до Русі прибуває велика кількість візантійців, що сприяють
розвитку будівництва, освіти, науки і культури.
4) заснування церковної організації (ієрархії).

3. Фінансова реформа

Запровадження першого загальнодержавного податку. Карбування власної

монети (златники та срібники) із тризубом та портретом Володимира.

4. Будівництво
«Місто Володимира» у Києві – укріплена частина міста (дитинець)
Перша кам’яна церква - Десятинна. Для будівництва та утримання церкви
Володимир виділив десяту частину своїх доходів.
«...побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: «Осе даю
церкві сій, святій Богородиці, од маєтностей своїх десяту частину. Якщо се
одмінить хто, - хай буде проклят»...»
Будівництво укріплених ліній на південь від Києва. Складалися з могутніх
валів (Змієві вали) та потужних міст-фортець.

5. Шлюбна дипломатія
Розпочав встановлення дружніх відносин із сусідніми державами за
допомогою династичних шлюбів. Цьому сприяло прийняття християнства. Сам
одружився із візантійською принцесою Анною. Одружив своїх синів також на
іноземних принцесах, зокрема Ярослава зі шведською принцесою, Святополка з
польською.
Шлюбна дипломатія - встановлення дипломатичних зв'язків шляхом
укладання шлюбів між правлячими родинами.
 5

2. Правління та реформи Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.)

син Володимира Великого
Розквіт Київської Русі

1015-1019 рр. – міжусобиця у Київській Русі після смерті Володимира

Великого між його синами. Боротьба Ярослава Мудрого та Святополка
Окаянного.
1019 р. – битва на річці Альта. Ярослав остаточно затверджується на
великокняжому престолі у Києві.
«… і зійшлися супротивники (на р. Альті), і бій був жорстокий, і не могли
печеніги допомогти (Святополкові). І одолів Ярослав Святополка і той утік…»
1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого у Києві
На початку свого правління мав короткотривалу війну за владу з братом
Мстиславом. Завершилась розділом земель Київської Русі по Дніпру: Ярослав
залишив своєю столицею Київ, а Мстислав затвердився у Чернігові.
«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм
Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а
Мстислав - ту...»
Після смерті Мстислава у 1036 р. Ярослав Мудрий знову об’єднав Київську
Русь.
 6

1. Боротьба із зовнішніми супротивниками

Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та
утримання
1. Проти Польщі. Повернув під владу Києва Червенські міста (Західна
Волинь), що були захоплені Польщею під час міжусобиці на Русі.
2. Проти печенігів.
1036 р.- розгром печенігів князем Ярославом Мудрим.
«Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на
місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і
ледве одолів він печенігів під вечір...»
 7

Витіснив печенігів з Північного Причорномор’я та забезпечив мир на

південних кордонах на кілька наступних десятиліть.
Завдяки перемозі розширив кордони Русі далі на південь від Києва, до річок
Рось і Сула. Будівництво укріплень, фортець та поселень на південному кордоні
Русі для захисту від кочовиків.
3. Проти балтійських племен.
Отримав вихід до Балтійського моря.
4. Проти Візантії. Здійснив останній похід на Константинополь (невдалий).
Намагався встановити незалежність Київської митрополії від
Константинопольського патріархата. Сприяв призначенню митрополитом
київським у 1051 р. Іларіона, що став першим місцевим русином, а не греком на
цій посаді.
«І за цим священним правилом - єпископи поставили Іларіона, русина,
митрополитом Києва і всієї землі Руської...»

Митрополит Іларіон – Київський митрополит у 1051-1054 рр. Перший русин

на цій посаді. Автор першого відомого твору, створеного на території Київської
Русі - «Слово про закон і благодать», у якому оспівував діяльність свого
покровителя Ярослава Мудрого та його батька Володимира Великого за їхнє
сприяння розвитку християнства на Русі.

2. Правова реформа
Видав перший збірник руських законів – «Правда Ярослава» (перша частина
«Руської правди»).
Звичаєве право було замінене на писане кодифіковане право.
«Руська правда» затверджувала нерівноправність населення Київської Русі:
«Якщо уб'ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського
старосту - 12 гривень, а за князівського рядовича - 5 гривень». «Якщо смерд умре
без дітей, то спадщина його передається князю. …якщо боярин чи з боярської
дружини, то [його] спадщина князю не йде...»
3. Будівництво
«Місто Ярослава» в Києві (в декілька разів більше за «місто Володимира»):
Золоті ворота, Софійський собор
«Заложив він в городі Києві ворота Золоті, ...також церкву святої Софії,
Премудрості Божої, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну...»
1036 р. – на честь перемоги над печенігами побудовано Спасо-
Преображенський собор у Чернігові
 8

1037 р. – на честь перемоги над печенігами побудовано Софійський собор у

Києві

4. Шлюбна дипломатія
Ярослав Мудрий отримав прізвисько «тесть Європи», оскільки уклав
міждинастичні шлюби своїх дітей із видатними правителями Європи:
Всеволод + донька візантійського імператора Константина Мономаха
Анна + король Франції Генріх І
Анастасія + король Угорщини
Єлизавета + король Норвегії

3. Соціальний розвиток Київської Русі доби розквіту.

Соціальний устрій
1. Князь – голова держави.
2. Бояри - представники правлячого стану у Київській Русі. Два джерела
походження: племінна аристократія (родоплемінна знать) або впливові
дружинники. Володіли землею на вотчинному праві.
3. Дружинники - воїни князя. Могли обіймати державні посади. Володіли
землею на умовному праві.
4. Духівництво. Вище духівництво: митрополит, єпископи, керівники
монастирів. Нижче духівництво: священики та монахи.
5. Купці.
6. Міщани. Переважно ремісники.
7. Селяни. Ділилися на кілька категорій.
Смерд - основна маса вільного сільського населення Київської Русі, особисто
вільні селяни, які вели своє господарство та виконували повинності на користь
держави та платили грошовий податок (полюддя, урок, устав). Найбільш чисельна
група населення Київської Русі.
Закуп - тимчасово залежні селяни, які через різні обставини змушені були
відпрацьовувати землевласнику грошову позику
Рядович – люди, які наймалися до князів або бояр на роботу за "рядом"
(договором).
Холоп – раб, невільна людина, що перебувала у повній власності іншої
людини.
8. Ізгої - особи, які з певних причин вийшли зі своїх соціальних груп і
втратили з ними законний зв’язок.
 9

Церковний устрій
Патріарх константинопольський – голова усієї православної церкви,
резиденція у Константинополі.
Митрополит Київський – очолює церкву Київської Русі (Київська
митрополія). Підвладний патріарху константинопольському.
Єпископи – очолюють церкву в окремих регіонах (єпархія): чернігівський,
галицький, переяславський єпископи тощо.
Монахи (ченці) – ведуть замкнений спосіб життя у монастирях
Священники – перебувають при церквах і підтримують відносини зі
світськими (нецерковними) людьми.

Форми землеволодіння

1. Умовне землеволодіння – землі, які надавалися князем у власність за

військову службу.
2. Вотчинне землеволодіння - спадкове землеволодіння, що передається від
батька дітям.

4. Економічний розвиток Київської Русі доби розквіту.

Економіка Київської Русі

1. Землеробство. Спочатку – вирубно-вогнева система. З 11 ст. – двопільна та

трипільна системи. Знаряддя обробки землі: рало, соха, плуг. Винайдення плуга
сприяє відновленню родючості ґрунтів. С/г культури: пшениця, ячмінь, жито,
просо, гречка, бобові, льон, конопля, овочі.
2. Осіле скотарство (тваринництво): велика і дрібна рогата худоба, коні,
свині, свійська птиця.
3. Промисли: полювання, риболовство, збиральництво, бортництво.
4. Ремесла: чорна металургія, ювелірна справа (мідь, золото і срібло),
гончарство, склоробство, виготовлення декоративної кераміки, будівництво
(будинки, палаци, мости, церкви, фортифікаційні споруди). В основі архітектури –
візантійський стиль.
 10

5. Зовнішня торгівля. Торгівельні шляхи: 1) «з варяг у греки»; 2) Соляний (з

Галичини до Центральної та Західної Європи). Гроші: срібники та злотники
Володимира Великого, гривні, вагове срібло. Іноземна валюта: візантійська
драхма, арабські дирхем (дирген) та динар.
Експорт (вивозять з держави): пшениця, хутра, віск, мед.
Основа господарства Київської Русі - землеробство та чорна металургія.

5. Культура Київської Русі доби розквіту

Освіта
Головний фактор поширення писемності – прийняття християнства. Центри
освіти – монастирі.
1. Володимир Великий – перша школа у Києві для дітей знаті.
2. Ярослав Мудрий - школа та багата бібліотека при Софійському соборі.

Билини - твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють подвиги

богатирів і діяльність Володимира Святославича Великого.

Образотворче мистецтво
Ікона - зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма
Спочатку іконописців запрошували з Візантії, а потім вони навчили місцевих
художників. Найбільш відомим серед них був київський іконописець Алімпій.
Фреска - живопис на вологій штукатурці
Мозаїка - зображення, виконане з кольорових каменів або кераміки
Книжкова мініатюра - малюнок невеликого розміру в рукописах та книгах

Документальні фільми:
1. Змійові вали (Невідома Україна, фільм 14)
https://www.youtube.com/watch?
v=moFxb293qDA&list=PLAD668906F49BD5D3&index=13