ТЕМА: КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКО-

ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
ХІІІ – ПЕР. ПОЛ. XІV СТ.
 Особливості розвитку культури
Галицько-Волинської держави
Розвиток державності

Збереження культурних традицій Русі-України і водночас створення власної самобутньої

та оригінальної культури

Поєднання двох впливів: західноєвропейського та візантійського,

Вплив церкви, яка зберігала основні культурні традиції

Формування української національної культури

Міжусобиці та війни вплинули на розвиток архітектури, монгольська навала

Розвиток освіти, літератури і
літописання
Освіта:
 продовження освітньої традиції
Русі-України;
 церковне і світське (домашнє) Осліплення князя Василька. Мініатюра з
Радивилівського літопису XV ст.
навчання;
 існували бібліотеки при монастирях
та княжих палатах.
Література і літописання:
 світська направленість;
 літописні пам’ятки: «Повість про
осліплення Василька» (1097),
«Галицько-Волинський літопис»
(діяльність короля Данила, розвиток
культури в Галичині та Волині).
 Розвиток архітектури
 будівництво кам’яних споруд;
 ХІІ–ХІІІ ст. – сформована волинська
(традиції Русі-України) і галицька
(традиції Русі-України + західно-
європейський стиль) архітектурні
школи;
 1156 р. – Успенський собор у
Володимирі-Волинському; 1157 р. –
Успенський собор в Галичі; ХІІ–ХІІІ
ст. – храм Святого Пантелеймона;
ХІІІ ст. – церква Іоанна Златоуста;
будівництво «веж-стовпів»; Успенський собор у Володимирі-Волинському

 ХІV ст. – розгорнулося будівництво

кам’яних замків, першим з яких був
Луцький
 Храм Святого Пантелеймона
поблизу Галича

Успенський собор в Галичі

ФОРТЕЦЯ
ТУСТАНЬ
Поблизу с. Уріч у
Карпатах
 Вежа у Столп’є Кам’янці (Берестейська область;
(сучасна Польща) сучасна Білорусь)
 Луцький замок
Першого будівельного
періоду

Луцький замок
Луцький замок
 Зображувальне мистецтво
 монументальний живопис (фрески) та
ікони;
 застосування фрескового живопису в
храмах і князівських палатах;
 іконний ансамбль, формування
іконостасу;
 ікони візантійської і київської традиції;
 Волинська Божа Матір (поч. ХІV ст.),
Ченстоховська ікона Божої Матері (ХІV
ст.);
 розвиток скульптури у формі рельєфу:
зображення Святого Димитра (ХІІІ ст.);
 розквіт книжної мініатюри у ХІІІ ст.:
Добрилове Євангеліє (1164);
 розвиток ювелірної справи.
Волинська Божа Матір (поч. ХІV ст.)
Ченстоховська ікона Божої Матері Добрилове Євангеліє (1164)
(ХІV ст.)
 Робота з історичним джерелом с.
164Опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі
(з «Галицько-Волинському літописі»)
Побудував він церкву Святого Іоанна, червону і пригожу. І спорудження її
було таке: склепінь чотири; з кожного кута – склепіння, і стояли вони на
чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем. Три вікна
прикрашені були склом римським (вітражами. – Авт.); при вході в олтар
стояли два стовпи з цілого каменя, і на них – склепіння, а верх же був
прикрашений зірками золотими на лазурі. Внутрішній же поміст був
відлитий з міді і чистого олова, так що блищав він, як дзеркало ...
Візерунки, різнокольорові і золоті, зроблені умільцем Авдеєм ... Скульптурні
прикраси були всіх фарб і золоті. Зовнішні фрески були вельми красиві ...
Ікони дивовижні ... Він [Данило] прикрасив ікони, привезені з Києва,
коштовним камінням і золотим бісером ... Дзвони він привіз із Києва, а
решта тут вилив ...?
1. Які архітектурні особливості церкви? 2. Які елементи церкви свідчать
про вплив західноєвропейського мистецтва?