Поляковський Данил К-124

Самостійна робота №4
Тема: Художня культура України від найдавніших часів до середини ХIV ст.
Мета: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та
навичок.
План:
1. Первісні культури на теренах сучасної України.
2. Кіммерійсько-скіфська доба. Міста-держави Північного Причорномор’я.
3. Культура давніх слов’ян.
4. Культура українських земель епохи Київської Русі.
Обладнання: історичний атлас за 7 клас, підручник, зошит, дидактичні матеріали в системі Moodle.
Хід роботи:
1. Первісні культури на теренах сучасної України.
Завдання: Перевіряємо свій рівень англійської та здатність до розмірковувань.
 Переглядаємо відеоролик.
 Даємо відповідь на питання: «На Вашу думку, про які зміни в емоційно-психологічному стані та
соціальному житті первісної людини свідчать наскальні малюнки?»
На мою думку первісні люди, таким чином висловлювали свої емоції, те що вони бачили, те що їх турбувало
або вражувало, також мабуть вони відображали своє бачення богів, і у деяких була віра у якусь релігію. Ще
вони могли використовувати ці малюнки як свій талісман на вдачу у полюванні
 Які археологічні пам’ятки було знайдено на Мізинській стоянці?
Колекцію давніх музичних інструментів (дивні вироби з кісток), кістки вовка і песця, а й собаки.
 Перед вами Кирилівська стоянка (реконструкція І.
Їжакевича). Опишіть за картиною І. Їжакевича спосіб життя в
родовій общині первісних мисливців
Я бачу на картіні як люди займаються ремеслиництвом,
полюванням, приготуванням їжі, виробленням одягу,
також просто відпочивають. Тобто люди намагалися
зробити комфортні умови для існування.

 Чи давно ви були в Києві? Пропоную вам відвідати

віртуальну екскурсію до Національного музею
історії України.

2. Кіммерійсько-скіфська доба. Міста-держави Північного

Причорномор’я.
Завдання: готуємося до ЗНО:
 Перегляньте відеоролик №1 і спробуйте проаналізувати яким чином спосіб життя кіммерійців, скіфів та
сарматів вплинув на особливості культури цих народів?
Основним заняттям кіммерійців було скотарств, ремесло, гончарство, вироблення та обробка зброї із
заліза, об’єднувались в племена, розвивали військову справу. Скіфи займалися оранням, землеробством,
кочуванням, вони пили кров ворога, ще займалися скотарством та військовими походами. У Сарматів
жінки на рівні із чоловіками брали участь у військових походах, значни пережитки матріархату, займались
скотарством ремеслом пізніше землеробством.
 Перегляньте відеоролик №2 і спробуйте визначити вплив давньогрецької цивілізації на історію українських
земель.
На землях був манархічний тип правління разом із трьома групами: Законодавча, Виконодавча і Судова
влади. Займалися землеробством та виноградарством, скотарством та рибальство, ткацтво, ювелірна
справа та найбільше виготовленя керамічних виробів, займалися експортом товарів, рабів, зерно, худобу,
зброю, вино. Культура та побут не відрізнялися від Грецької. Шанували Аполон- бога сонця покровителя
мистецтва. Доміки розписували фресками
 Що вам відомо про вельбарську археологічну культуру та Германаріха?

Очевидна різниця поміж Пшеворською культурою праполяків і Вельбарською культурою готів, які вказують на

відсутність попереднього контакту між ними. Це доводить, що готи прийшли в  Померанію зі Середньої Скандинавії.
Покладання у могилу і кремація небіжчиків залежали, очевидно, від етнічної належності кожного поселення: ті, що
практикували спалювання, ймовірно, належали готам і гепідам, а поселення, що ховали в
могилах — автохтонним племенам . В могилах — орнаменти та одяг, в деяких — шпори; відсутні зброя і знаряддя.
Навпроти, Пшеворській культурі характерні зброя і знаряддя в похованнях. Кам'яні кораблі та стели, характерні
для Вельбарської культури і південної Скандинавії того часу.
Германа́ріх (265 — 375 рр) — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй
владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжя.
Підкорені Германаріхом племена були обкладені даниною. Його батьком був король остготів Ахиульф.

 Спробуйте встановити взаємозв’язок між битвою на Каталаунських полях та історією України))))

-Битва на Каталаунських полях (після 20 червня 451 року) — битва в Галлії, в якій війська Західної Римської імперії під
керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських
племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію.
-Войовничі гуни змусили скоритися  Східну Римську імперію (дорогою вони все знищували вогнем і мечем). У  448 році
імператор Феодосій IІ уклав мир з гунами, при цьому заплатив величезний викуп у 2100 фунтів золота (точніше 952
кг). Виявлено факти, які підтверджують сплату данини гунам Східною Римською імперією.
-Результат: Перемога рисько-готської коаліції.

3. Культура давніх слов’ян.

Завдання: перегляньте відеоролик№1 і відеоролик№2 та спробуйте встановити зв'язок між релігійним та соціально-
економічним, політичним життям давніх слов’ян.
Релігія давніх слов’ян, не визначено чи мали вони одного певного бога, є здогадки що вони
многобожники. Признавали вони єдиного бога що посилає блискавку, потім кажеться що вони визнают
єдиного бога що створив землю і небо.
Слов'янські племена здебільшого розселялися в лісовій зоні, їхні поселення переважно
розташовувалися поблизу річок, озер, боліт і в інших важкодоступних місцях. Слов'яни споруджували
будинки з дерева або інших матеріалів. У них, як правило, мешкала велика родина, що складалася з
представників трьох-чотирьох поколінь. По суті це була справжня родова община, членів якої об'єднувала
спільність майна, господарства та праці. За свідченням Про-копія Кесарійського, слов'яни "жили в поганих
хатах, розкиданих на далекій відстані одна від одної".

Родоплемінними союзами керувала рада старшин, які частково розв'язували питання самі або
передавали їх на загальні збори
З метою самооборони вони будували укріплення - "міста", де населення рятувалося від небезпеки й
проводились віча військових ватажків. У цих "містах" здійснювалось судочинство, відправлялися релігійні
обряди. Території, підконтрольні таким родоплемінним об'єднанням, у західних і південних слов'ян
називалися жупами, а їхні визнані лідери - жупанами.
Однак певна демократичність давньослов'янського суспільного устрою не виключала існування
рабства. Рабів здебільшого захоплювали під час походів з метою отримання за них викупу або для продажу.
Коли це не вдавалося, через деякий період полонених відпускали на волю, оскільки рівень розвитку
господарства не давав змоги використовувати їх як робочу силу. По суті, у давніх слов'ян рабство не
виходило за межі патріархального.
 4. Культура українських земель епохи Київської Русі.
Завдання: заповніть таблицю «Культура Русі-України»
Освіта
У Київській Русі було чимало
письменних людей і не тільки
серед знаті та духовенства, а
й серед простого народу.
Країна мала свою писемність
ще до прийняття
християнства. Існували
найдавніші рукописи, які
написали «руські
письменники», вели записи
княжих указів та
міждержавних договорів
тодішньою українською
мовою. Пізніше була
прийнята слов'янська азбука,
котру склали слов'янські
просвітителі Кирило і
Мефодій. Однак освіта почала
набирати активного
розвитку після хрещення Русі-
України. Першу школу в Києві
заснував князь Володимир.
Діти бояр і вельмож там
вчилися читати, писати,
співати церковних пісень,
оволодівали грецькою мовою. З
цієї школи виходили освічені
священики, писарі,
перекладачі з грецької та
інших мов на
церковнослов'янську.
Особливого піднесення освіта
набула при Ярославові
Мудрому. Він збирав у чужих
державах книги з різних
питань пізнання світу і
формував величезну на той
час бібліотеку. До шкіл на
науку Ярослав залучав здібних
дітей не лише князів та
духовенства, а й простих
міщан.
Пам’ятки письменства
«Найдавніша правда» або
«Правда Ярослава» (1015 -1016
рр. /1036 р.), «Правда
Ярославичів» 1072 р.), «Устав» і
«Повчання дітям» (1117)
Володимира Мономаха. «Повість
минулих літ»(1113 Нестор).
«Слово про закон і благодать»
Іларіона (ХІ ст.1050р.).
«Печерський Патерик» (ХІІІ ст.)
— збірка оповідань про святих
угодників. «Слово о полку
Ігоревім» (1185).  «Слово Данила
Заточника» (1197 р.) Літописи.
Усна народна творчість: билини
про Іллю Муромця, Добриню
Микитича, Альошу Поповича…
 «Изборники» 1073 и 1076 годов —
вторая по древности (после
«Остромирова евангелия»)
древнерусская рукописная книга.
Изборники были составлены для
великого князя Святослава
Ярославовича . У Києво-
Печерському монастирі монах  Відомими вітчизняними живописцями були
Никон (переклад з грецької)
Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з
найвидатніших пам’яток
старослов’янського письменства
в давньоруській редакції, до
виявлення
в 2000 році Новгородського
кодексу вважалася найдавнішою
книгою, яка була створена на
Русі. «Остромирове
Євангеліє» містить євангельські
читання для неділі і свят.
Переписане 1056—1057 рр. з
староболгарського оригіналу, як
гадають, у Києві дияконом
Григорієм для новгородського
посадника Остромира,
Реймське євангеліє – Анна
Ярославна (1051 р.) Друга пол. 13
ст – Створення Галицько-
Волинського літопису Київсько-
Печерський патерик – ХІІІ ст.
Пам’ятки архітектури, живопису та
скульптури
Будівництво культових споруд:  церква св.
Іллі (10 ст. Ольга), Десятинна церква (988-
996 рр. Володимир), Софіївський собор (1037
р. Ярослав), Успенський собор Києво-
Печерського монастиря (1051 р.), Спасо-
Преображенський собор (11 ст Чернігів),
1070 р. Видубецький монастир,
Михайловський собор у Переяслааві1073-
1078 рр. Зведення Успенського собору
Печерського монастиря1115 р. –
Спорудження першого моста через Дніпро у
Києві (В. Мономах).1199 – 1200 р. – зодчий П.
Милонег будує княжий «красний двір» біля
Михайлівського собору. 1160 р. – Успенський
собор  Володимир-Волинський Єлицький
монастир Чернігів 1157 р. — Успенський
собор  Галич Собор  Св. Іоанна Златоуста
Холм 1108 – 1113  Михайлівський
золотоверхий  собор . Святополк
Ізяславович
Живопис та прикладне мистецтво
Монументальний: фрески, мозаїка.
Іконопис, книжкова мініатюра. Карбування
срібла.
ченці Києво-Пичерського
монастиря Григорій та Аліпій – засновник
руської іконописної школи (помер у 1114 р.)
«Ярославська Оранта»
1161 р. — Хрест Єфросинії Полоцької
Київський майстер Лазар Богша
12 ст. – ікона Покрови Богородиці –
галицька найстаріша ікона
Кінець 13 —  поч.. 14 ст. – створення ікони
«Волинська Богоматір» (Покровська церква.
Луцьк)