УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В

ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ
XVIII СТ.
(c) Антоніна Макаревич
 Старшина домагалася відновлення гетьманства;

Наростання невдоволення українців

Відновлення економічним становищем і загостренням у
зв’язку з цим внутрішньої ситуації в

гетьманства. Гетьманщині;
Загроза війни проти Пруссії та ймовірним
Причини: використанням військового потенціалу
Гетьманщини;

Потреба відновити економічно-стратегічний

потенціал України з метою використання його у
майбутніх війнах проти Туреччини.

(c) Антоніна Макаревич

Обрання Кирила Розумовського
гетьманом
◦ 1746 – імператриця Єлизавета оголосила про намір відновити
в Україні гетьманську форму правління.
◦ Кандидатом на гетьманство висунула молодшого брата свого
фаворита – Кирила Розумовського.
◦ 22 лютого 1750 – відбулися вибори.

(c) Антоніна Макаревич

 Кирило Розумовський
◦ Народився у 1728 році в с. Лемеші (нині село Козелецького р-ну Чернігівської обл.) в сім'ї рядового козака Григорія
Розума.
◦ 1742 року переїхав до царського двору, де перебував під опікою свого старшого брата, фаворита російської імператриці
Єлизавети Петрівни, – Олексія Розумовського.
◦ 1743–45 здійснив освітню подорож до Німеччини, Франції та Італії.
◦ У 18 років він став президентом Російської Академії наук, яку очолював протягом п’ятдесяти років.
◦ «Маючи гарну зовнішність і гострий розум, – писала у мемуарах Катерини ІІ,– зумів досягти у вищому світі загальної
шани і любові. Особливою популярністю й успіхом Кирило Григорович користувався у придворних красунь».
◦ 1750-го на козацькій раді у Глухові Кирила Розумовського обрали гетьманом Лівобережної України.
◦ Приїжджати до України Розумовський не поспішав. Лише за наказом імператриці у липні 1751-го гетьман з
величезною свитою прибув до Глухова, де йому влаштували помпезну зустріч. Своєю резиденцією гетьман обрав
Батурин, де спорудив палац, який був мініатюрною копією двору Петербурзького.
◦ Після приходу до влади Катерини ІІ гетьманство було ліквідовано у 1764 році. Розумовський вирушив у подорож за
кордон. Протягом 11 років нова імператриця не дозволяла йому повернутися в Україну. 1794-го він остаточно переїхав
до Батурина. Займався меценатством.
◦ Помер у січні 1803-го в Батурині, де його і поховали в трапезній церкви Воскресіння Христового, яку він відбудував на
руїнах мазепинської церкви.
(c) Антоніна Макаревич
 Новий гетьман основний час проводив у Петербурзі,
де отримав посаду президента Академії Наук, а
управляла Гетьманщиною переважно козацька
старшина.
У 1750 році Єлизавета видала грамоту «про
відновлення міста Батурина, де, як і раніше, має
Гетьманування бути гетьманська резиденція».

Кирила Розумовський намагався бути самостійним у

Розумовського питаннях внутрішньої політики.

Деякий час без погодження з Петербургом гетьман

призначав полковників своїми універсалами,
Україну знову переведено до відомства Колегії
чужоземних справ (тобто, Україна ставала
автономною).
(c) Антоніна Макаревич
 1754 року з'явилася низка указів, що обмежували
гетьмана

◦ Самостійні дії гетьмана суперечили планам імперського уряду, тому 1754 р. з’явилася низка
указів, що обмежували владу гетьмана.
◦ Єлизавета Петрівна заборонила гетьманові самостійно призначати полковників в укр. козац.
полки.
◦ Царський уряд підтвердив заборону укр. гетьманам на самостійне листування з іноз.
державами, а також відновив при гетьман. урядові інститут рос. радників-міністрів.
◦ Під особливо суворий нагляд були поставлені фінансові справи Гетьманщини. За указом 1754
гетьман повинен був надсилати до Петербурга докладні звіти про всі прибутки та витрати.
◦ У 1756 вирішення всіх справ Гетьманщини було перенесено з Колегії закордонних справ до
Правительствуючого Сенату.

(c) Антоніна Макаревич

 Судова реформа 1760–1763 рр.
Ініційована ще Д.
Апостолом.
"Суд і розправа...": витяг із
польс., литов. та рос.
законодавства і звичаєвого
права, що діяли в
Лівобережній Україні та
Правобережній Україні в 15
—18 ст.
(c) Антоніна Макаревич
Почали створювати єдиний В основу судової реформи
звід усіх законів. В основі поклали працю Ф. Чуйкевича
лежали Литовьскі статути і «Суд і розправа в правах
Магдебурзьке право. малоросійських».
Україну поділили на 20
повітів, у кожному з яких
створювали суди
підкоморські (для зем
Але реформам не судилося
позовів), земські (для
зреалізуватися у повній мірі.
цивільних справ) і міські
(для кримінальних справ).
Вища інстанція –
Генеральний суд.
Модернізація армії
◦ Козаків було вдягнено в уніформу – синій мундир із
червоним коміром, білі штани.
◦ Озброєно рушницею, шаблею та списом.

(c) Антоніна Макаревич

Заходи у галузі культури
й освіти

Розумовський надавав значну підтримку Києво-

Могилянській академії.

Гетьман створив проєкт заснування університетів

у Батурині та Києві на базі Києво-Могилянської
академії, відкриття друкарень при них. Задум не
реалізувався.

У Батурині на замовлення гетьмана англійський

архітектор Ч. Камерон збудував розкішний палац
у стилі класицизму, а італієць А. Ріналді заклав
довкола нього парк. Палац Кирила Розумовського в Батурині.
Сучасне фото
(c) Антоніна Макаревич
Друга малоросійська колегія
◦ Царським маніфестом від 10 листопада 1764 і сенатським указом від 17 листопада 1764 Р. був
усунутий від гетьманства, а сама посада гетьмана України була скасована. Понад 11 років Р.
було заборонено навіть з'являтися в Україні. Лише 1776 йому було дозволено приїхати на
Батьківщину.
◦ Після скасування гетьманства для управління Україною створювалася Малоросійська колегія.
◦ Складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох українських старшин.
◦ Очолював колегію граф Петро Румянцев.
◦ 1765–1767 – здійснено перепис населення, описано земельну власність, кількість дворів,
ґрунтів, виявлено ступінь заможності кожного окремого господаря тощо.
◦ Перевірка мала на меті всіляко обмежити вільні переходи селян.

(c) Антоніна Макаревич

 Скасування гетьманства в Україні
Причина:
◦ прагнення імператриці Катерини ІІ цілковито
стерти самобутність політичного й соціально-
економічного устрою України, знищивши
українську державність
(c) Антоніна Макаревич
Наслідок:
◦ знищення української державності
◦ установлення цілковитого контролю Росії
над колишніми землями Гетьманщини
◦ ліквідація українських політичних
інституцій та уніфікація суспільно-
економічного й політичного життя на
Лівобережжі згідно з порядками Російської
імперії
Ліквідація решток автономного устрою
Лівобережної
України та Слобожанщини
◦ 1765 – Катерина II підписала маніфест про скасування на Слобожанщині козацького устрою.
◦ Слобожанщина перетворювалася на Слобідсько-Українську губернію, поділену на п’ять
провінцій, з адміністративним центром у Харкові.
◦ Головним органом управління стала губернська канцелярія.
◦ Козацькі полки було реорганізовано на гусарські.

(c) Антоніна Макаревич

Ліквідація решток автономного устрою
Лівобережної
України та Слобожанщини
◦ 1781 – на землях Лівобережної Гетьманщини було ліквідовано полково-сотенний козацький устрій.
◦ На цих землях утворено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв
– Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського.
◦ Губернії поділялися на повіти.
◦ У губернських і повітових містах постали такі самі адміністративні та судові установи, які діяли
скрізь у Російській імперії.
◦ 1783 – було ліквідоване козацьке військо.
◦ До 1784 р. абсолютна більшість козацької старшини мала табельні чини, урівнявшись у правах із
російським дворянством.
◦ 1786 – скасовано Малоросійську колегію, Генеральний суд, полкові і сотенні управління.

(c) Антоніна Макаревич

 Табельні чини –

єдина система звань, чинів та рангів у військовій, цивільній (статській) і придворній

службі в Російській імперії. Табельні чини надавали можливість отримати російське
дворянство.

(c) Антоніна Макаревич

 Запровадження кріпацтва

1783 – вийшов імператорський указ, який прикріплював усіх українських селян до

того місця, де вони були записані під час останнього перепису, й забороняв
переходити на нові місця.

(c) Антоніна Макаревич

 «Жалувана грамота дворянству»

◦ Оголошена 1785 року.

◦ Гарантувала недоторканність особи, майна і честі, право на місцеве
самоврядування, а також вільне пересування по країні та за її межами особам
дворянського походження.

(c) Антоніна Макаревич

Заснування Нової
(Підпільненської) Січі

◦ Після зруйнування Чортомлицької Січі запорожці були вимушені податися на землі, порубіжні з
володіннями кримського хана Девлет Гірея ІІ – васала турецького султана.
◦ У верхній течії р. Кам’янки, правої притоки Дніпра, було засновано Кам’янську Січ.
◦ 1711 – війська П. Бутурліна та І. Скоропадського рушили на Січ, а запорожці відійшли на
південь, до урочища Олешки – на землі, підвладні кримському хану. Постала Олешківська Січ.
◦ Життя запорожців на землях Кримського ханства ставало дедалі тяжчим, що змушувало їх
повернутися на Запорожжя.
◦ 1728 – за 7 км від колишньої Чортомлицької (Старої) Січі заклали Нову Січ на берегах р.
Підпільної.

(c) Антоніна Макаревич

 Адміністративно- Паланка – адміністративно-територіальна одиниця на
Запорожжі в період Нової Січі, центром якої була
територіальний слобода, де містилася невелика залога й мешкала
устрій запорозьких паланкова старшина на чолі з полковником, яка
здійснювала адміністративну, військову, судову і
земель фінансову владу.

@ Літера ЛТД
 Адміністративний апарат паланок
До адміністративного апарату входили полковник, писар,
суддя, осавул, а також отамани слобід, що входили до тієї
округи.
Старшина виконувала адміністративно-фінансові та
військові функції, відала податками, судочинством.

У паланках поряд із козаками жили й селяни, які мали право

обирати власних отаманів.
@ Літера ЛТД
 ◦ Господарювали козаки в зимівниках.
◦ Розвивалося рільництво, скотарство, рибальство,
бджільництво, мисливство, гончарство тощо.

Господарство ◦ За часів Нової Січі зимівник – це велика садиба з

кількома житловими й господарськими будівлями:
будинками власника й господаря-управителя, хатами
наймитів.

@ Літера ЛТД
 Усі козаки – з Січі та зимівників –
становили єдине військо.

В офіційних тогочасних
Військо документах називалося «славним
Запорозьке низовим Запорозьким Військом і
товариством».
Неофіційно запорожців називали
низовими козаками, або
низовиками.

@ Літера ЛТД
Колонізація Півдня України
◦ Козаки перетворили ці терени на край квітучої економіки – завдяки господарському освоєнню
степів на засадах вільного підприємництва, широкому використанню найманої праці,
бурхливому товарообміну й чималому грошовому обігу.
◦ На місцях розташування давніх козацьких зимівників або поблизу них згодом були засновані
міста і фортеці.
◦ 1754 – постала фортеця святої Єлисавети (нині Кропивницький).
◦ 1770-ті – з’явилася Олександрівська фортеця (нині Запоріжжя), а на місці давніх козацьких
поселень – Катеринослав ( сучасне м. Дніпро).
◦ 1770–1790-ті – виникли міста-порти Херсон, Миколаїв, Маріуполь.
◦ 1794 – на місці старої османської твердині постала Одеса.

(c) Антоніна Макаревич

 ◦ Імперський уряд терпів козацьку
вольність доти, доки запорожці були

Ліквідація потрібні в ролі вартових південних

кордонів.

Запорозької ◦ Закінчення російсько-турецької війни

1768–1774 рр., унаслідок якої Росія
Січі здобула вихід до Чорного моря,
прискорило справу ліквідації козацького
устрою на Запорожжі.
◦ 1775 – Запорозьку Січ було ліквідовано.

(c) Антоніна Макаревич

 Російсько-турецька війна 1768–1774

◦ Війна завершилась підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору.

◦ До Російської імперії відійшли східна частина Керченського півострова, а
також Азов із навколишніми землями, територія між Дніпром і Південним
Бугом разом із фортецею Кінбурн.
◦ За умовами Кючук-Кайнарджійського миру Кримському ханству було надано
незалежність від Османської імперії, фактично ж воно потрапило в залежність
від Російської імперії.
◦ 1783 – Катерина II видала маніфест «Про прийняття півострова Кримського,
острова Тамані і всієї Кубанської сторони під Російську державу».

(c) Антоніна Макаревич

 ◦ Війна завершилась підписанням Ясського
мирного договору.
◦ До Росії відійшла територія між Південним Бугом
і Дністром, зокрема й Очаків.
◦ Османська імперія остаточно визнала підкорення
Російсько- Криму Росією.

турецька війна ◦ Політика Російської імперії призвела до масової

міграції населення з півострова.
1787–1791 ◦ 1778 – за наполяганням Петербурга Крим
залишили християни – переважно греки та
вірмени.
◦ Після 1783 року кримські татари вимушено
мігрували до турецьких володінь.

(c) Антоніна Макаревич

 Гайдамаки – українські
повстанці, провідна сила
соціального руху на
Правобережній Україні у XVIII
ст.
Гайдамаччин Учасниками цього соціального
руху були переважно розорені
а селяни та міщани.

Саме тому їхня діяльність мала

чітко виражений грабіжницький
і розбійницький характер.

(c) Антоніна Макаревич

 Гайдамаки виступали проти соціальної кривди –
зубожіння одних і необмеженого збагачення інших,
принизливого кріпацтва та обтяжливих
повинностей.
1734 – перше велике гайдамацьке повстання. Мало й
політичний зміст.

Розгортання 1750-ті – нова хвиля гайдамацького руху.

гайдамацького
руху Численні загони гайдамаків діяли на Поділлі,
Галичині, Підляшші й навіть у Білорусі.

Ускладення ситуації на Правобережжі наприкінці

1760-х спричинило чергове піднесення
гайдамацького руху.

(c) Антоніна Макаревич

 1768 – між Річчю Посполитою й Російською імперією
було укладено трактат про зрівняння православних і
протестантів у політичних правах із католиками.

Барська Частина польської шляхти й магнатів сприйняла

польсько-російський трактат як зазіхання на їхні
конфедерація необжені права.

1768, Бар – утворено конфедерацію – військово-

політичне об’єднання польської шляхти і католицького
духовенства для протидії будь-яким поступкам
некатоликам у церковно-релігійному житті й для
збереження необмежених привілеїв шляхетського стану.

(c) Антоніна Макаревич

Коліївщина –
народно-визвольне гайдамацьке
повстання на Правобережній Україні
проти панування Речі Посполитої у
1768–1769 рр.

(c) Антоніна Макаревич Гайдамаки біля Умані. Художник І. Бурячок. 1922 р.

Повстання під
проводом Максима
Залізняка
◦ Весна 1768 – у Холодному Яру біля
Чигирина зібралося кілька сотень
осіб, з яких почалося формування
повстанського війська.
◦ Полковником обрали Максима
Залізняка.
◦ Похід розпочався у травні 1768.

(c) Антоніна Макаревич

 Повстанці швидкими темпами звільняли з-під польської влади
українські міста і села.

Повстання
М. Залізняк мав намір оголосити визволені землі Гетьманщиною

Розмах повстання налякав польський уряд. Він звернувся по

під проводом
допомогу до російських військ.

Катерина ІІ в таємній інструкції командувачеві російських військ

Максима
наказала допомогти війську короля у придушенні повстання.

27 червня 1768 року гайдамацький табір оточили.

Залізняка М. Залізняка як підданого Російської імперії засудили до жорстокого

тілесного покарання й відправили на каторжні роботи до Сибіру.

Коліївщина тривала до травня 1769 р.

(c) Антоніна Макаревич

 Коліївщина 1768–1769
Причина:
◦ посилення кріпацького гноблення
◦ релігійні та політичні утиски
◦ колонізаторська політика Речі Посполитої
◦ прагнення возз’єднання Правобережної та
Лівобережної України
◦ утворення Барської конфедерації
(c) Антоніна Макаревич
Наслідок:
◦ рядові учасники повстання зазнали
жорстокої помсти від карателів
◦ на Лівобережжі тривали повстання під
проводом С. Гаркуші
◦ повстання спричинило хвилю народних
виступів в інших землях Речі Посполитої
та сусідніх країнах
◦ рух справив значний вплив на формування
соціальної свідомості, розвиток суспільно-
політичної думки України
Рух опришків
◦ Опришки – народні месники у Галичині.
◦ Найбільший розмах руху пов’язаний з іменем Олекси
Довбуша протягом 1738–1745 рр.
◦ Нечисленні ватаги опришків відзначалися маневреністю та
мобільністю.
◦ Для боротьби проти опришків галицька шляхта
організовувала каральні загони з найманців.
◦ Одночасно із загоном О. Довбуша діяло чимало окремих
ватаг у різних місцях Підкарпаття й Закарпаття.
◦ Рух опришків тривав і після смерті О. Довбуша.

Олекса Довбуш
(c) Антоніна Макаревич
 ◦ У результаті постійних повстань Річ Посполита ослабла.
◦ Як наслідок її сусіди – Росія, Австрія та Пруссія – провели три
поділи Речі Посполитої.
◦ Перший поділ стався у 1772 р., за яким до Австрійської імперії
відійшла Галичина (Руське, Белзьке, зх околиці Волинського
та Подільського в-в). Також Австрія у 1775 р. окупувала

Три поділи Буковину, яка до цього перебувала під контролем ОІ. Утв.
провінцію Кородівство Галіції та Лодомерії.

Польщі
◦ Під час другого поділу Польщі у 1793 р. до Росії відійшла
Правобережна Україна (Брацлавщина, Зх Поділля, Київщина,
Сх Волинь).
◦ За третім поділом Польщі (1795 р.) Росія заволоділа Західною
Волинню та Білоруссю.
◦ Таким чином, Річ Посполита перестала існувати як окрема
держава.
◦ Всі її землі поділили між собою Росія, Австрія та Пруссія.

(c) Антоніна Макаревич

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ
◦ Імператриця Марія Терезія (1740–1780) зважилася на проведення державних реформ у дусі
«просвітницького абсолютизму».
◦ У 1774 р. – у Відні було засновано греко-католицьку семінарію для навчання руського духовенства
(«Барбареум»).
◦ Імператриця прагнула послабити ймовірні відцентрові рухи й зважилася на певні поступки,
наприклад, українцям, щоб протиставити їх помітно організованішим у той час галицьким
полякам.
◦ Шляхом реформ і централізації держави пішов син Марії Терезії – імператор Йосиф ІІ (1780–
1790).
◦ 1782 – скасування особистої залежності селян.
◦ 1784 – Львівський університет, при ньому – Руський інститут (1784–1805).

(c) Антоніна Макаревич

 В другій половині 18 ст. заходами
імперського уряду її було перетворено на
становий духовний навчальний заклад, а
Києво- 1817 р. взагалі закрито.

Могилянська В академії навчалися літописці С. Величко,

академія Г. Граб’янка, П. Симоновський, історики М.
Бантиш-Каменський, М. Берлінський,
художники І. Мигура, Г. Левицький, Л.
Тарасевич, композитори М. Березовський, А.
Ведель, архітектор І. Григорович-Барський.
Її вихованцями були гетьмани України.

(c) Антоніна Макаревич

 Григорій Сковорода
(1722–1794 рр.)
◦ Мислитель винайшов для популярного
викладу філософських ідей оригінальний
спосіб.
◦ Він утілював їх у мистецькій формі – у
віршах і байках.
◦ Збірка поезій Григорія Сковороди «Сад
божественних пісень» складається із 30
віршів.
◦ Байки зібрані в книжку «Байки
харківські».

(c) Антоніна Макаревич

 Музика
◦ Перший спеціалізований заклад
музичного профілю зорганізували в
Глухові (1730).
◦ За часів гетьманування Кирила
Розумовського Глухів став музичною
столицею України. Тут, при дворі
гетьмана, діяли професійний оркестр та
оперний театр, основу репертуару яких
становили найкращі зразки
західноєвропейської музики.
◦ Працювали композитори Максим
Березовський, Дмитро Бортнянський,
Артем Ведель.
(c) Антоніна Макаревич
 СОБОР СВЯТОГО ЮРА У М. ЛЬВІВ, 1746–1762
(c) Антоніна Макаревич
 СКУЛЬПТУРНА
ГРУПА СВЯТОГО
ЮРІЯ ЗМІЄБОРЦЯ
АВТОРСТВА
ЙОГАННА ПІН-
ЗЕЛЯ НА ФАСАДІ
СОБОРУ СВЯТОГО
ЮРА У М. ЛЬВІВ

(c) Антоніна Макаревич

АНДРІЇВСЬКА
ЦЕРКВА У М.
КИЇВ, 1747–1757
РР.

(c) Антоніна Макаревич

УСПЕНСЬКИЙ СОБОР ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ, 1771–1783 РР.

(c) Антоніна Макаревич

 РАТУША В
М. БУЧАЧ,
1751 Р.

(c) Антоніна Макаревич

 ПОКРОВСЬКА
ЦЕРКВА В М.
КИЇВ, 1766 Р.

(c) Антоніна Макаревич

ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР
АВТОРСТВА
ЯКИМА
ПОГРІБНЯКА У М.
НОВОМОСКОВСЬК,
1773–1778 РР.

(c) Антоніна Макаревич

 ПАЛАЦ КИРИЛА
РОЗУМОВСЬКОГО
В М. БАТУРИН,
1799–1803 РР.

(c) Антоніна Макаревич