ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ

ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ

«Без знання минулого, неможливе точне

поняття про сучасне»
М. Грушевський

Кучерява Людмила Миколаївна

вчитель історії Сокирянської гімназії
спеціаліст вищої категорії, старший вчитель
 ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: ЯК РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ У ЄВРОПІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX

СТОЛІТТЯ ТА КОНСТИТУЦІЙНІ РЕФОРМИ У АВСТРО-УГОРЩИНІ ВПЛИНУЛИ НА ПОЛІТИЧНЕ
СТАНОВИЩЕ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ І ЧОМУ ГАЛИЧИНУ НАЗИВАЮТЬ «УКРАЇНСЬКИМ
П`ЄМОНТОМ».

ІСТОРИЧНІ ТЕРМІНИ: КООПЕРАТИВНИЙ РУХ, МІГРАЦІЯ, МОСКВОФІЛИ, НАРОДОВЦІ,

УКРАЇНОФІЛИ, РАДИКАЛИ, «ПРОСВІТА», ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ, «НОВА ЕРА», РУРП, УНДП,
УСДП, «УКРАЇНСЬКИЙ П`ЄМОНТ».

КЛЮЧОВІ ДАТИ: 1868 р., 1873 р., 1883 р., 1890 р., 1892 р., 1895 р., 1897 р., 1899 р.

ІСТОРИЧНІ ОСОБИ: Іван Франко, Юліан Бачинський, Михайло Павлик, Василь Нагірний,
Михайло Грушевський.
 ПЛАН:
1. Національна політика австрійського уряду щодо українських земель.

1.1. Соціально-економічне становище. Формування ринкових відносин.

1.2. Розвиток кооперативного руху. Трудова еміграція.

2. Політизація національного руху.

2.1. Суспільно-політична ситуація 50-60 х років XIX століття. Діяльність москвофілів
та народовців.
2.2. Заснування й діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» та
Літературного товариства імені Тараса Шевченка.
2.3. Утворення першої політичної партії в Україні – РУРП. «Україна irredenta» Ю.
Бачинського.
2.4. «Новоерівська» політика народовців. Утворення УНДП та УСДП.

2.5. Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної думки.

 Соціально-економічне становище Західної України
після аграрної реформи 1848 року.
Пережитки феодалізму
 Панування латифундизму:
латифундистам, належало понад 40%
землі (5 тис. га); 94 % господарств
мали менше 10 га землі, близько
половини – 2 га землі.
 Низька врожайність.
 Ринковий розвиток повільніший, ніж у
центральних та західних провінціях
імперії.
 Західна Україна залишається аграрним
краєм.
Розвиток ринкових відносин
 Капіталізація сільського господарства,
його орієнтація на ринок та
модернізація.
 Використання вільнонайманої праці.
 Застосування сільськогосподарської
техніки.
 Поглиблення спеціалізації районів.
 Перетворення галицького Поділля на
район торгівельного зернового
господарства.
 Розширення посівів технічних культур
(тютюну, льону, соняшника, хмелю
тощо).
 В окремих районах промислове
садівництво.
 Торгівельне скотарство гірських та
підгірських районах.
 Національний та соціальний склад українського населення
у Австро-Угорській імперії

Східна Галичина Північна Буковина Нижня Австрія

6,3%
Структура населення 9,1%
6,3%
7,6% 16,2%
західноукраїнських земель та 25,0% Сільське господарство
9,7% 11,1% Промисловість
центральних провінцій 17,0% Торгівля і транспорт
Австрійської імперії за 74,9% 75,0%
Інші галузі

зайнятістю в господарстві 41,8%

Східна Галичина Буковина Закарпаття

5,5%
14,1%
8,3%Інші Інші
16%
Євреї 13,7% Румуни
Українці
Національний склад 22,7%
Євреї
40,8% 14% Поляки
населення західноукраїнських Поляки 31,4% Українці Євреї 70% Євреї
63,5% Румуни Українці Румуни
земель наприкінці XIX ст. Українці Угорці, німці, словаки
Інші

Східна Галичина Північна Буковина Закарпаття

8,3% 4,5%
8,5% 10%
Розшарування селян Бідняцькі господарства
на західноукраїнських 28,4% 17% Середняцькі господарства
Заможні господарства
землях 63,3% 87,0% 73%
 Промисловість і транспорт Західної України

Формування  Повільні темпи: 95% підприємств дрібні (менше 5 робітників), на них працює понад
половини зайнятих у промисловості.
фабрично-  Відсутність податкових пільг, на відміну від промисловості центральних районів імперії.
заводської  Конкурентна неспроможність західноукраїнської промисловості.
промисловості  Занепад обробної промисловості (цукрової, текстильної, шкіряної, паперової).
 Провідні галузі промисловості:
- Лісопильне виробництво;
- Нафтодобувна промисловість Дрогобицько-Бориславського нафтового району;
- Солеварна промисловість (64 % видобутку солі в імперії).
 Низький рівень зарплат (у 1,5-2 рази нижче, ніж у середньому в імперії).
 Високий рівень нещасних випадків на виробництві.

Промисловий  Промисловий переворот затягнувся до середини 80-х рр. XIX ст. – на 10-15 років довше,
ніж загалом в імперії.
переворот  Повільна механізація промисловості: на Галичину припадало 5,5% парових двигунів в
імперії.

Іноземний  Переважання у великій та середній промисловості – особливо у нафтодобувній

(австрійських, німецьких, англійських, французьких, бельгійських, канадських).
капітал
Транспорт  Першою залізницею в Україні стала лінія Львів-Перемешль (1861 р.), яка з`єднала
українські землі із заходом держави.
 Розвиток залізничного транспорту не призвів, на відміну від Росії, до суттєвого збільшення
промислового виробництва, а посилив колоніальний характер економічної політики.
 Трудова еміграція
Причини
малоземелля, безземелля, демографічний бум, аграрне
перенаселення, пошуків порятунку від голоду;

слабкість місцевої промисловості, злиденні заробітки, або їх

повна відсутність;

тягар національного гноблення і політичного безправ`я.

Трудова еміграція охопила понад 250 тис. осіб

з Галичини та Буковини та 170 тис. із Закарпаття.

Напрямки  Сезонні роботи (Німеччина, Росія, Румунія, Данія).

 Постійне проживання (Канада, США, Бразилія, Австралія).
 Затримання Трудова еміграція
переселенців
поліцією.

Ошукування
агентами, що
бралися
організувати
переїзд.
УМОВИ
ЕМІГРАЦІЇ
Грабіж
корабельними
компаніями.

Злидні, які чекали

багатьох на
чужині.
 РОЗВИТОК КООПЕРАТИВНОГО РУХУ
Кооперація – форма об`єднання людей, які на пайових засадах
спільно займаються певним видом господарської діяльності.
Мета:
 Західноукраїнська інтелігенція намагалася поліпшити долю селянства та міської
бідноти, залучаючи їх до кооперативного руху;
 Кооперація покликана була забезпечити сприяння незаможним, захистити їх від
лихварства, допомогти купувати землю та реманент, збувати продукцію.

Ініціатор:
Інженер-архітектор Василь Нагірний

Діяльність:
 1883 р. – заснування В. Нагірним першого споживчого кооперативу «Народна торгівля».
 1895 р. – заснування у Львові страхової компанії «Дністер».
 1899 р. – заснування галицьким громадсько-політичним діячем Є. Олесницьким
товариства «Сільський господар», яке мало навчати селян сучасних методів
господарювання.
 Найчисельніші кооперативи – кредитні спілки, що давали позики під 10%.
 Суспільно-політична ситуація 50-60 –х років XIX століття

Загальна характеристика

Негативні тенденції Позитивні тенденції

Послаблення українського руху 1867 р. – проголошення міжнаціональної

внаслідок поразки революції 1948-49 рівноправності у школах, державних
рр. та імперської реакції установах і судах;

Використання владою україно-

Вільна діяльність українських
польського протистояння: відмова
просвітницьких об`єднань та видавництв.
поділити Галичину на Західну і Східну

Українці отримали право обирати і бути

Польська мова стала мовою освіти й
обраними до Австрійського парламенту,
управління
Галицького сейму.
 ТЕЧІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ
Москвофіли Народовці (українофіли)

Об`єднання всіх українських земель в єдину

Приєднання західноукраїнських земель до Росії Мета державу

К. Климкович, Є. Згарський, Ф. Заревич, В.

Я. Головацький, І. Гуталевич, Б. Дідицький Керівники Шашкевич

 Провідна роль Росії серед слов`янських народів. Програмні  Український народ є самостійним і самодостатнім.
 Росія – це опора в боротьбі з полонізацією.  Розвиток єдиної української мови.
 Не існує українського народу та української мови. засади  Створення української літератури на народній основі.

 Створення українських громад зі студентів і

 1870 р. – заснування політичної організації Руська
старшокласників.
Рада – наступниці Головної руської ради.
 Контакти з представниками громадівського руху
 Видання газет і науково-літературних збірок у
Наддніпрянщини.
Галичині, Буковині, Закарпатті.
 Пропаганда творів І. Котляревського., Т. Шевченка, Г.
 Створення «язичія» - суміші російської, української,
Квітки-Основ`яненка.
польської та церковнослов`янських мов, яку
подавали, як «руську» мову.
Діяльність  Видання журналів «Вечорниці», «Мета», «Нива»,
«Русалка».
 Керівництво громадськими і культурними
 Заснування у Львові «Руської бесіди» в 1861 році.
установами – Галицько-Руської матицею та Народним
 1864 р. – перший український професійний театр.
домом.
 1868 р. – створення у Львові товариствав «Просвіта»
 Отримували фінансову допомогу з Москви.
(керівник А. Вахнянин).

 Сприяли денаціоналізації українців Галичини,  Сприяли перетворенню західноукраїнського


Буковини, Закарпаття. Значення населення на згуртовану націю, об`єднану ідеєю
власної державності.
Відіграли певну роль у підвищенні культурно-
освітнього рівня селянства й робітників. діяльності
 Заснування та діяльність культурно-освітніх товариств

Назва Рік Керівник Діяльність

Культурно-освітнє • Видання української літератури.

• Проведення літературних вечорів і
товариство А. Вахнянин
1868 р. лекцій.
«Просвіта» (композитор) • Організація читалень.
(Львів) • Фінансування кооперативного руху.

Літературне
товариство ім. Т. К. Сушкевич • Видання журналів «Правда»,
1873 р. (юрист) «Зоря», художньої літератури.
Г. Шевченка
(Львів)

Наукове • Робота історико-філософської,

філологічної, математично-
товариство ім. Т. М. Грушевський
Г. Шевченка 1892 р. (історик)
природничо-медичної секції.
• Видання наукових публікацій.
(Львів)
 Піднесення національно-визвольного руху у другій половині
70-х - 90-ті рр. XIX ст.

• - 70-80-ті
рр. XIX ст. активне витіснення народовцями на другорядні позиції москофілів.
•- з 1879 р. – видання газети для селян «Батьківщина».
•- з 1880 р. – видання щоденної газети «Діло».
•- набуття популярності літературно-наукового часопису «Зоря».
Галицькі •- Провідна роль у становленні цих видань відомого літератора В. Барвінського.
народовці •- 1885 р. – створення народовцями свого керівного органу – Народна рада (Ю. Романчук).

• - Поширення поезії Т. Шевченка.

• - Виникнення «буковинської трійці» - Ю. Федькович та брати Сидір і Григорій Воробкевичі.
• - 1875 р. – відкриття університету у Чернівцях.
• - Видання української газети «Буковина».
Народовці • - Посилення позицій народовців в Закарпатті, діяльність педагога Василя Чапея, який
Буковини та упорядкував підручники для народних шкіл.
Закарпаття • - Діяльність письменника-етнограва Юрія Жатковича.
• - Активне включення з кінця 90-х років у культурно-національне життя українців Закарпаття
Августина Волошина та Гіядора Стрипського
 РУСЬКО-УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ

Радикали – це представники молодої Партія – це політична організація, яка

інтелігенції, що об`єднали національну та об`єднує на умовах членства найактивнішу
соціальну боротьбу, відчули вплив частину суспільства, виражає і захищає
соціалізму, прихильники рішучих дій. його ідеологію, політичні цілі, має
програму.

РУРП Юліан Бачинський

1890 р. (Львів) «Україна irredenta» 1895 р.

І. Франко М. Павлик

Програма мінімум: Програма максимум:
 досягнення  утвердження соціалізму;
матеріального блага  демократизація суспільного життя;
 піднесення національної
трудящих;
самосвідомості українців;
 усунення експлуатації;  автономія України, у подальшому
 проведення економічних – незалежність (під впливом праці
реформ. Ю. Бачинського).
«Україна уярмлена»
У 1895 році Юліан Бачинський опублікував книгу «Ukraine
irredenta» (Україна уярмлена), в якій на підставі аналізу еміграції
українців-галичан, став першим хто обґрунтував потребу
створення української соборно держави під девізом: «Вільна,
велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від
Сіяну по Кавказ!».
Соборна держава – держава, яка об`єднує у своєму складі всі
етнічні українськіземлі.
 «Новоерівська» політика народовців.

Поняття «Нова ера» – українсько-польські домовленості 1890 року.

• Загострення відносин між Австро-Угорщиною та Росією, що не могли поділити між собою сфери
впливу на Балканах.
• Прагнення уряду Австро-Угорщини приєднати Наддніпрянську Україну у майбутні війні з Росією.
Передумови •
•
Потреба підтримки українців і припинення україно-польського протистояння в Галичині.
Підтримка київською громадою проекту Австро-Угорщини в обмін на широкі національно-культурні
права українців Галичини - «Українського П`ємонту».

• Надання українцям певної кількості місць в австрійському парламенті і Галицькому сеймі.

• Відкриття трьох українських гімназій.
• Відкриття кафедри української історії ( історії Східної Європи) у Львівському університеті; першим її
завідувачем став М. Грушевський.
• Перетворення літературного товариства ім. Т.Г. Шевченка на наукове, часткове фінансування

Суть •
державою.
Надання українському правопису статусу офіційного.
• Поширення двомовності на ряд учительських семінарій.
• Створення ощадного товариства «Дністер» для українського населення.
• Розширення сфери використання української мови в державних установах.
• Українцям відкрито доступ до державних посад.

• Розширення національно-культурних і політичних прав українців.

Результат •
•
Політизація українського руху.
Розкол українського руху на прибічників і противників «нової ери».
• У 1894 році «нова ера» завершилася через невдоволення і поляків і українців.
 Утворення УНДП та УСДП

Назва Рік Лідери Програмні засади

• Виховання почуття єдності з

М. Грушевський
Українська наддніпрянськими українцями.
національно- І. Франко • Створення єдиної української
демократична 1899 р. В. Будзиновський, національної провінції Австро-
Угорщини з власним сеймом та
партія Ю. Романчук, адміністрацією.
(УНДП) К. Левицький, • Головна мета – соборність і
В. Охримович незалежність України.

• Досягнення соціалізму шляхом

Українська соціал- реформ.
М. Ганкевич, • Захист інтересів робітників.
демократична
партія 1899 р. С .Вітик, • Парламентські методи боротьби.
• Перспективна мета -
(УСДП) Ю.Бачинський
незалежна українська
республіка.
 Іван Франко – лідер суспільно-політичної думки

Політичні погляди
«Великий Каменяр», 1. Негативне ставлення до
«Титан праці й велет духу». марксистської ідеї держави
Видатний письменник, громадський диктатури пролетаріату.
політичний діяч, вчений. 2. Уявляв державу як співдружність
Навчався на філологічному факультеті
людей праці, засновану на
Львівського, Чернівецького,
господарській рівності, повній
Віденського університетів, мав ступінь
громадянській і політичній свободі.
доктора філософії Віденського
університету. 3. Головними осередками влади
народу вважав громади.
4. Органи представницької
1856 р. -1916 р. демократії утворюються на рівні
вільного союзу громад.
Діяльність 5. Велику увагу приділяв
національному питанню. Він
Перший серед українських літераторів, який заробляв на життя тільки літературною закликав інтелігенцію сприяти
працею. Автор 4000 літературних публікацій і наукових творів. Вільно писав трьома
мовами (укр., польською, нім.), здійснював переклад з 14 мов. формуванню української нації,
Був редактором і членом редакції низки періодичних видань, зокрема «Друг» (1878), здатної до самостійного
«Зоря» (1883-1886), «Народ» (1890-1895), «Літературно-науковий вісник» (1898-1907). культурного й політичного життя.
Вів соціалістичну пропаганду серед робітників Львова, Борислава, Дрогобича та селян
Галичини. За це відбував тюремне ув`язнення. 6. Виступав за політичну
Брав активну участь у громадському і політичному житті. незалежність націй.
У жовтні 1890 року був співзасновником РУРП, 1899 – УНДП. 7. Обстоював ідею федерації ,
За сприянням М. Грушевського став дійсним членом НТШ. Активну участь у
політичному житті припинив у 1904 році. політичне рівноправ’я народів з
За своє життя пройшов складну світоглядну еволюцію. У 90-х роках XIX ст. прийшов до демократичною, республіканською
повної підтримки ідеї політичної самостійності України. формою правління.
 Тести ЗНО
1. Міста, які з’єднала перша на території України залізниця:
А) Львів-Перемешль;
Б) Львів-Станіслав; 1.А
В) Львів-Тернопіль;
Г) Станіслав-Тернопіль.

2. Причина еміграції значної частини населення Західної території України з кінця XIX ст.:
А) важкі умови життя, безземелля, малоземелля, при суттєвому зростанні кількості
населення;
Б) низька родючість більшої частини земель, постійні посухи та неврожаї; 2.А
В) пошук сприятливих умов для розгортання комерційної діяльності, започаткування
власного підприємства;
Г) прагнення здобути величезні багатства, відсутністю мов для розвитку української
культури.

3. Назва організації, що дбала про кооперативний рух:

А) наукове товариство ім. Т.Шевченка;
Б) товариство «Просвіта»; 3.Б
В) товариство «Руська бесіда»;
Г) українське педагогічне товариство.

4. Щоденна українська газета 1880-1939 рр. виходила у Львові:

А) «Діло»;
Б) «Життє і слово»; 4.А
В) «Знання - сила»;
Г) «Літературно-науковий вісник».

5. Позначте українські землі, які входили до складу Австрійської імперії:

А)  Східна Галичина, Буковина, Закарпаття;
Б)  Галичина, Буковина;
В)  Буковина, Бессарабія; 5.А
Г)  Галичина, Волинь, Поділля.
 Тести ЗНО
6. Видатні діячі громадсько-політичного рузу на Західній Україні, засновники РУРП:
А) Олександр Барвінський, Михайло Грушевський;
Б) Олександр Кониський, Кость Левицький; 6.В
В) Михайло Павлик, Іван Франко;
Г) Юліан Романчук, Володимир Шашкевич.

А Б В Г
7. Установіть відповідність: 1 x
1. Юліан Бачинський А) автор праці «Україна ірредента»
2. Михайло Грушевський Б) голова НТШ з 1897 року 2 x
3. Михайло Павлик В) один з лідерів радикального руху 3 x
4. Юрій Федькович Г) один з членів «Буковинської трійці»
4 x

8. Установіть відповідність: А Б В Г
1. кооперація А) оновлення, осучаснення 1 x
2. міграція Б) переселення, переміщення населення
3. модернізація В) фінансова установа, що створює фонд для 2 x
покриття збитків клієнтів від нещасних випадків 3 x
4. страхова компанія Г) форма об`єднання людей, які спільно займаються
4 x
певним видом господарської діяльності
А Б В Г
9. Установіть послідовність подій: 1 x
А) виникнення культурно-освітнього товариства «Просвіта» в Галичині
Б) утворення літературного товариства імені Т.Шевченка 2 x
В) утворення РУРП 3 x
Г) утворення УСДП
4 x