0. Е.

Охредько

Всесвітня
історія
у визначеннях, таблицях і схемах

8-9 класи
• Основні поняття й терміни

• Перебіг основних подій

• Довідкова інформація

ВИДАВНИЦТВО
РАНОК
20 0 9
УДК 94(03)
ББК 63.3(0)я2
0 -9 2

Серія «Р ятівн ик»

В ідповідно до програми, затвердженої

М іністерством освіти і науки України
(лист № 1/1 1 -6 6 1 1 від 2 3 .12.2004 р .)

Рецензент
І. М . Горєла, старш ий учитель, учитель вищ ої категорії П есочинського
колегіуму Х ар ківської районної ради Х а р ківської області

Охредько О. Е.
0 -9 2 Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах. 8 — 9 кл а­
с и .— X . : Вид-во «Р а н о к », 2 0 0 9 .— 128 с. — (Р ятівник).
І8ВМ 9 7 8 - 9 6 6 - 6 7 2 - 4 2 9 - 1
Пропонований навчальний посібник є довідником з курсу всесвітньої історії.
Переважна форма подання матеріалу — у вигляді схем і таблиць, що полегшує
його сприйняття. Посібник структурований відповідно до чинної шкільної про­
грами.
Призначений для учнів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів,
а також абітурієнтів.

УДК 94(03)
ББК63.3(0)я2

Навчальне видання
Серія «Рятівник»
О ХРЕД ЬК О Олег Едуардович
Всесвітня історія у ви значен н ях, табл и ц ях і схем ах.
8 — 9 класи
Редактор Т. С.Данченко. Технічний редактор В. І. Труфен
Код Г7205У. Підписано до друку 15.12.2008. Формат 60x84/16.
Папір друкарський. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 7,44.
ТОВ Видавництво «Ранок». Свідоцтво ДК № 279 від 13.12.2000.
61071 Харків, вул. Кібальчича, 27, к. 135.
Для листів: 61045 Харків, а /с 3355. Е-таі1: оїїісе@гапок.к!іагкоу.иа
Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.
З питань реалізації: (057) 712-91-44, 712-90-87. Е-таі1: соттегсе@ гап ок.к!іагк оу.и а
\\\\\\. г;( п о к.ео ш . іі;і

© Охредько О. Е., 2008

І8ВМ 9 7 8 - 9 6 6 - 6 7 2 - 4 2 9 - 1 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2009
 8 клас

Вступ
с . . . . . . . . л
Періодизація всесвітньої історії
Історія первіс­ Історія Історія Історія

8 КЛАС
Історія Н ового
ного суспіль­ Стародавньо­ Середніх Н овітнього
часу
ства го світу віків часу

Від виникнен­ 3 тис. 476— 1492— 1914 рр. 1914 р. —

ня людини до до н. е. — 1492 рр. до наш ого
3 тис. до н. е. 476 р. н. е. І період II період часу

1492— 1789—
1789 рр. 1914 рр.

ґ Д
Ранній Новий час (кінець XV — перша половина XVII ст.)
Ф еодальні відносини Ф еодальні відносини зам іню ю ться бурж уазними
не тільки в економічній, а й у суспільній сфері

Державна влада Зміна форми держ авної влади. Становлення абсо­

лютизму, а потім — боротьба з ним

Кордони Поява кордонів, близьких до сучасних

Людина Н ового часу Інш і взаємини з Богом, інш а система цінностей

Нові землі В ідкриття нових континентів, установлення

нових ш ляхів

Риси сучасних народів Мова, сам обутність культури й традицій

Особливості розвитку суспільства в Новий час

Перехід від аграрного (Середні віки) до індустріального суспільства:
період економічного піднесення: розвиток мануфактурного виробництва
та торговельно-грош ових відносин;
набуття торгівлею всесвітнього характеру;
розвиток грош ової справи: банки, векселі, капітал;
поява нових знарядь праці;
поява бурж уазії;
формування нової колоніальної системи;
утрата впливу католицької церкви

З
 ґ N
Найвпливовіші події першого періоду Нової історії

Великі географічні відкриття Епоха Відродження Реформація

Зміна світу, відкриття
нових земель, поява нових
торговельних ш ляхів,
зміна політичної карти
світу, набуття торгівлею
всесвітнього характеру,
новий пош товх для науки
8 КЛАС
Новий крок у роз­ Зміна у світогляді
витку мистецтва, людини, утрата като­
ф ілософ ії. В ідкрит­ л ицькою церквою
тя в різних науко­ свого становищ а, поява
вих сферах. Ф ор­ нових християнських
мування людини церков. Вплив на сві­
Н ового часу тогляд людини

Тема 1. Великі географічні відкриття:

зустріч цивілізацій
ВІДКРИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ. ЗАВОЮВАННЯ НОВОГО СВІТУ

Передумови Великих географічних відкриттів XV—XVI ст.

Технічні Створення нових видів кораблів (каравела), навігаційних
приладів (компас, астролябія) і карт

Н аукові В ідкриття в галузі географії та астрономії (Земля має вигляд

кулі, мож ливий інш ий ш лях до А зії)

Географічні Особливе розташ ування П іренейського півострова («вису-

нутість» в А тлантичний океан, близькість до Африки)

Релігійні М ісіонерська діяльність церкви, нові хрестові походи на

язичників

Соціальні Завершення Р еконкісти «звільнило» велику кількість дво­

рянства

Політичні Виникнення держав, які мали мож ливість спорядж ати екс­
педиції

Причини Великих географічних відкриттів XV—XVI ст.

Зростання виробни­ Баж ання винайти Перекриття турками

цтва та торгівлі вима­ нові ш ляхи до А зії та старих торговельних
гало більше золота та позбутися посередни­ ш ляхів із Європи до
срібла ків А зії

4
ґ N
Доколумбові цивілізації Америки

Характеристка Майя Ацтеки Інки

Місце розта­ П івострів Юкатан Центральна Північна А мерика
шування М ексика

Влада Влада жерців і вій­ П ерехід до спад­ Влада царя (Сапа

ськової знаті коєм ної влади Інка)

Основні Землеробство, Іригаційне Землеробство (зро­

заняття полювання, рибаль­ землеробство, шення та добрива),

8 КЛАС
ство, ремесло, ремесло, обробка р ем есл о,ск отар ство
рабська праця металів (мідь) (лами)

Культура А рхітектура (храми А рхітектура Транспортна си сте­

і наука у вигляді сх ід ­ (скельні храми), ма, календар, вузли­
частих пірамід), піктографічне кове письмо, знання
скул ьп тур а,зн ан ­ письмо з астрономії, мате­
ня з астрономії та матики, медицини
математики

ґ
Великі географічні відкриття

Дата Подія
1487— 1488 рр. Бартоломеу Діаш (П ортугалія) — подорож до південного
краю Африки

1492 р. Христ офор Колумб (Іспанія) — перша подорож до А м е ­

рики (загалом X . К олумб здійснив чотири подорож і до
Америки). Також відомі описи подорожей до Н ового Світу
А м ер іґо В еспуччі (Італія), на честь якого були названі
відкриті землі

1497 р. Джованні Кабото (Англія) — відкриття Північної Америки

1497— 1499 рр. Баско да Ґама (П ортугалія) — відкриття м орського

ш л яху до Індії

1500 р. П едру Кабрал (П ортугалія) — відкриття Бразилії

1513 р. Баско Н ун ьєс де Бальбоа (Іспанія) — перетин П анамсько­

го переш ийку та відкриття Т ихого океану

1519— 1522 рр. Фернан М аґеллая (Іспанія) — перша навколосвітня подо­

рож

1534 р. Ж ан Картьє (Ф ранція) — відкриття Канади

1577— 1580 рр. Френсіс Дрейк (Англія) — друга навколосвітня подорож

5
 г \
Завоювання Мексики та Перу
Ацтеки Інки
1519— 1521 рр. — експедиція на чолі з Ерна- 1531— 1532 рр. — експедиція
ном Кортесом. Ф рансіско Пісарро.
1519 р. — іспанський загін із 400 осіб захо­ Захопила держ аву інків із
пив стол ицю ацтекської держави Теноч- загоном у 200 осіб. Ф. П ісар­
тітлан, скориставш ись тим, щ о племена ро полонив імператора інків
були підкорені ацтеками й підтримали Атауальпу та вимагав за
іспанців. Було знайдено багато золота. нього великий викуп. Землі
Землі ацтеків стали колонією Нова Іспанія, інків увійш ли до складу
8 КЛАС

а Е. К ортес — першим губернатором провінції Нова Гранада

ґ Л
Колоніальні імперії
Португалія Іспанія
К олоніальна ім перія — держава, яка володіє колоніями.
Усі відкриті території були поділені при посередництві Папи Р имського
за меридіаном біля островів Зеленого М ису — на західн у частину, яка від­
ходила Іспанії, і на східну, щ о залиш алася за П ортугалією
Захоплювала зручні бухти вздовж Підкорила Америку.
А фрики й будувала свої порти. Будувала фортеці та засновувала
Знищила арабську морську торгів­ поселення.
лю. Закладала плантації цукрової тр ос­
Володіла островом Цейлон. тини.
Контролювала виходи з Червоного Організовувала здобич золота та
моря та П ерської затоки. срібла.
Примусила ін дій ськи х правителів К олонії поділялися на два віце-
торгувати прянощ ами тільки з пор­ королівства — Н ову Іспанію та Нову
тугальцями. Гранаду.
Засновувала поселення-факторії Перетворювала індіанців на рабів.
в Індії. Почала завозити негрів-рабів з
Обмежила ввезення прянощ ів до А фрики.
Європи. Вивезла близько 180 т золота та
Отримувала прибуток у 800 % 16 000 т срібла
ґ \
«Революція цін»
Значне збільшення кіл ькості кош ­ Зменшення вартості золота та сріб­
товних металів (золота та срібла), ла викликало зростання цін на
які завозили до Європи з Америки сільськогосподарську та пром исло­
та Індії ву продукцію

Ф ормування ринкових відносин, Отримання прибутку виробниками

посилення економічного впливу та торговцями. У програш і залиши­
бурж уазії та дворян-підприємців <= лися дрібні ремісники, військові та
феодали, щ о жили на ренті

6
ґ л
Наслідки Великих географічних відкриттів XV—XVI ст.
Економічні Знецінення грош ей унаслідок надходження великої кіль­
кості кош товних металів
Торговельні Виникнення та розвиток світової торгівлі, у якій головну
роль відіграє Європа
Політичні Початок колоніальних війн, у які були втягнені практич­
но всі держави
П обутові Зміни раціону харчування, постачання нових харчів
з А м ерики

8 КЛАС
Технічні Технічні винаходи в мореплавстві та сум іж н и х науках
Етнографічні Знищення індіанського населення та ввезення темнош кі­
рих людей до Америки
Зміни в уяв­ Зміна уявлень про будову світу та його розміри, зміни
ленні у світопоглядах

Тема 2. Людина ранньої Нової доби

МАТЕРІАЛЬНИЙ СВІТ І СУСПІЛЬСТВО.
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Особливості розвитку світу й суспільства в ранній Новий час

'______________________________________________________________
X V I—X V III ст. — основне населення — селяни (80— 90 %).
Європа густо заселена (у середньому ЗО— 40 осіб на 1 км2).
Багато поселень, але невеликих.
М іста були невеликими і зберігали середньовічний вигляд.
Система водопостачання практично відсутня: у великих м істах — елемен­
ти водогонів і каналізації, у невеликих — повна відсутність.
Багато лісів — дичина, ягоди, гриби.
Розвиток рибальства.
Природні катастрофи викликали соціальні катаклізми — голодомори,
епідемії, м іграції населення.
Зростання населення Західної Європи (1600— 1800 рр. — удвічі), збіль­
шення тривалості ж иття, але присутність великої дитячої смертності.
Покращ ення харчування, поступові зміни в гігієні

Причини виникнення мануфактур

Збільшення Нові Існування Збільш ення капіталу,

потреб на виро­ технічні ринку вільної необхідного для органі­
би ремісників винаходи робочої сили зації виробництва

7
 ґ Л
Особливості розвитку мануфактури
^ У
Мануфактура — велике виробництво, засноване на ручній праці (від
латин. — роблю рукою ).

Виникнен­ Виникає в нових видах виробництва — друкарстві, ск л о­

ня варінні, суднобудуванні, виготовленні зброї

Особли­ Існує поділ праці.

вості П рацюю ть наймані працівники, які особи сто незалежні.
В икористовую ться механічні пристрої.
8 КЛАС

Вироби належать власникові мануфактури.

Перше раннє капіталістичне підприємство

Різновиди Р озсіяна мануфактура — виробництво певних видів про­

д у к ц ії вдома в робітника (переважала у ткац ькій пром исло­
вості).
Централізована мануфактура — виробництво зосереджене
в одному місці

Особливості розвитку сільського господарства

Б ільш ість селян вільні, але безземельні.
Виникнення фермерських господарств із найманою працею селян.
Уведення нових сільськогосподарських знарядь праці (борона, сівалка
тощ о).
Переважання зернових культур, на півдні — поширення виноградарства
та садів.
Поширення бобових культур, гречки (наприкінці X V ст.).
Поширення нових рослин — кукурудзи, картоплі, томатів тощ о (після
Великих географічних відкриттів).
Від X V I ст. — спеціалізація районів.
Розвиток прим іського городництва та садівництва.
Збільшення обсягів вирощ ування технічних культур.
У X IV —X V ст. тваринництво набуває перш орядного значення для районів
із несприятливим кліматом для вирощ ування зернових

Перехід від феодалізму до капіталізму

• Ремісне виробництво (цехи)
• Ручна праця
• Дрібне товарне виробництво
• Феодали та селяни
• Селяни особи сто залежні
• Натуральне господарство
• Торгівля слабко розвинена
• Н изький розвиток техніки
• М ануфактурне виробництво
• Машинне виробництво
• Велике товарне виробництво
• Б урж уазія та наймані працівники
• Наймані працівники особисто вільні
• Товарне виробництво
• Товарно-грош ові відносини
• А ктивне використання техніки

8
г л
Удосконалення Нового часу
На початку Нового часу головне джерело енергії — м ’язова сила людини
й тварини, вода та вітер.
Ранній Новий час не приніс технічних відкриттів — були використані
винаходи минулих часів та вдосконалені існ ую чі механізми
Знаряддя та
Винаходи та зміни
ДІЯЛЬНІСТЬ
Водяне Горизонтальне млинарське колесо оснастили лопатками,
млинарське вертикальне — збільш или в діаметрі. Використання: колесо

8 КЛАС
колесо молота та преса, підняття руди чи відкачування води, мета­
лургія, рух сукновальні, виготовлення паперу, шліфування
тощ о
Використан­ Виробництво коксу, використання в соле- та миловарнях,
ня вугілля виготовлення скла та черепиці. М еталургія
Домна Отримання чавуну, сталі, сплавів. Збільшення обсягів
Книгодруку­ Нові технічні винаходи. Розвиток освіти та науки. Ш видке
вання поширення знань, охоплення інф ормацією більш ої кіль­
кості населення
Ткацтво Самопрядка. Ткацький верстат (горизонтальний). П риско­
рення процесу прядіння, підвищ ення як ості, збільшення
обсягів продукції
Зброярство Нові види зброї (аркебуза, м уш кет, гармати). Зменшення
значення рицарів, зростання ролі піхоти. Нове значення та
форма фортеці
Судноплав­ Нові види кораблів (галеон, каравела, карака). А стр он о­
ство мічні прилади (морський компас, астролябія). Будівництво
нових і реконструкція старих портів. П ортові механізми

ґ Д
Суспільні стани Нового часу
Назва Представники Характеристика
«Старі дво­ Великі феодали, князі, Відстою вання «старих» порядків,
ряни» верхівка церкви свого права на землю та селян, при­
вілеї на владу та багатства. Консер­
вативна діяльність
Бурж уазія «Нові дворяни» (час­ Участь у виробництві продукції
тина дворян, багатих для продажу, організація вироб­
купців і банкірів, які ництва, торговельних компаній
купили титули)
Банкіри, цехові май­ Створення мануфактур, розвиток
стри, лихварі, купці торгівлі, створення компаній, р оз­
виток банківської системи. Вима­
гали передання влади

9
 Закінчення таблиці

Назва Представники Характеристика

Наймані Розорені ремісники, Створювання ринку вільної робочої
працівники підмайстри, селяни без сили. Були практично безправни­
землі, міська біднота ми
М іська Викладачі, юристи, Ф ормування світогляду, цінностей
інтелігенція письменники, лікарі людей Н ового часу
тощ о
8 КЛАС

Шлюб і сім’я
Ш лю б Існування моногамії (один чоловік, одна ж інка).
і сім ’я Збільшення ш лю бного віку для чоловіків (одруж увалися після
25 років), чоловік має матеріально утримувати сім ’ю. Ж ін ки
виходили заміж у 15— 22 роки. У селах одруж увалися на два-
три роки раніше.
Зменшення ролі патріархальної с ім ’ї (ж или окремо, зменш ува­
лася роль батьків при виборі ж ін к и чи чоловіка).
Зміна ставлення до дитини (піклування про здоров’я, виховання
та освіту). Проте дитяча смертність залиш алася високою
Стано­ Зміна ролі ж інки в суспільстві (в основному для вищ их кіл —
вище дворянства та бурж уазії; в ін ш их станів ж ін к а залиш алася без­
ж інки правною).
Виникнення перш их ш кіл для дівчат (X V I ст.).
Поширення навчання дівчат поза меж ами сім ’ї (X V II ст.).
Поширення дам ського двору — групи ж інок з оточення короле­
ви, які могли впливати на держ авні справи

Тема 3. Реформація І Контрреформація

р е ф о р м а ц ія
ґ

Особливості розвитку католицької церкви на межі XV—XVI ст.

ч_____________________________________________________________
Політичне та культурне піднесення папства (початок X VIII ст. — будів­
ництво собору Св. Павла в Римі), з одного боку, і криза — з інш ого.
Ведення римськими папами та церковними ієрархами світського способу
ж иття (свята, меценатство, війни).
Поширення продаж у церковних посад.
Ф абрикація християнськи х святинь.
Збільшення ю вілейних дат.
Поширення боротьби монархів держав із церквою.
Криза ідеї хрестових походів.
А ктивний продаж індульгенцій

10
Г Л
Німеччина напередодні Реформації
Політичне Роздробленість — велика кількість князівств і церковних
ж иття володінь. Частина Священної Рим ської ім перії. Влада ім пе­
ратора (якого обирали курф ю рсти) була обмеж еною . В ідсут­
ність єдиних органів влади, армії, фінансів

Економічне Піднесення господарства. Посилення феодальних відносин

ж иття на селі. П ротиріччя економічного розвитку з роздробленістю .
Розвиток торгівлі

8 КЛАС
Релігійне Католицька церква посідала привілейоване становищ е. Най­
ж иття більш і доходи з німецьких земель. Д ухівництво було звіль­
нене від податків. Д ухівництво підлягало тільки церковному
суду

Соціальне Б ільш ість населення (90 % ) прож ивало в селі. Поширення

ж иття ідей гуманізму. Зростання впливу бюргерства (бурж уазії).
Поширення антицерковних поглядів населення

Причини Реформації в Німеччині

Підпорядкування церкви місцевій владі та отримання незалежності церк­
ви від Риму.
Створення «деш евої» церкви.
Боротьба з феодалізмом для певних груп.
Перерозподіл землі та ін ш их багатств церкви.
Поширення ідей гуманізму, зміна у світоглядах.
Криза традиційного суспільства.
Незадоволення населення німецьких земель на тлі загострення інш их
протиріч

Г Л
Мета учасників Реформації в Німеччині
Князі Звільнитися від утручання церкви та підпорядкувати її собі

Рицарі Отримати землі та багатства церкви

Д ухівництво Реформувати католицьку церкву

Бурж уазія Створити «деш еву церкву», звільнитися від поборів

Селяни Скасувати десятину, отримати церковну землю

М іська бід­ Б оротися з католицтвом за рівність

нота

11
 Мартін Лютер і Томас Мюнцер

Характеристика Мартін Лютер Томас Мюнцер

Роки ж иття 1483— 1546 рр. 1490— 1525 рр.
Навчання та Навчався в університеті і став м агіст­ Н імецький бого­
професійна ром вільних мистецтв. слов.
діяльність Вступив до августинського монастиря. Керівник повстання
Викладав у В іттенберзькому універ­ селян у Німеччині.
ситеті. А втор «Статейного
Доктор теології листа»
8 КЛАС

Погляди 31 ж овтня 1517 р. прибив до дверей Реформація —

Зам кової церкви «95 тез»: початок становлен­
спростування рятівної сили індуль­ ня Ц арства Б ож ого
генції; (нікого немає над
«спасіння душ і» через віру, а не через людьми, крім Бога).
обряди; Люди Реформа­
заперечення панівного становищ а ції — знаряддя
церкви в суспільстві. Бога. Бог продов­
Відмовився їхати на церковний суд ж ує розмовляти
до Рима. Публічно спалив папську з людьми.
буллу про відлучення його від церк­ Головна причина
ви. П ереховувався в курф ю рста негараздів — Папа
Ф рідріха Саксонського. та князі, які не т у р ­
Змінив свої радикальні погляди та бую ться про зви­
вимагав придуш ення повстання чайних людей.
селян Загинув під час
повстання

Селянська війна в Німеччині (1524—1525 рр.)

Дата Подія
Червень 1524 р. Початок заворуш ень у П івденно-Західній Н імеччині
Кінець 1524 р. — «Статейний лист» Томаса Мюнцера, початок повстання
початок 1525 р. у Верхній Ш вабії
Березень 1525 р. «12 статей» — помірковані погляди повсталих, пош и­
рення повстання у Ф ранконії та Саксонії. У Тю рінгії
повстанців очолив Томас Мюнцер
Квітень 1525 р. Поширення повстання на ін ш і частини Н імеччини,
початок придушення повстання
Травень 1525 р. Розгром повстанців у битві біля Беблігема та поблизу
Франкенгаузена
Повстання було ж ор сток о придушене

12
 Причини поразки Селянського повстання в Німеччині

Розрізненість дій Незнання селянами В ідсутність сою зників

і відсутність єдиного військової справи (бурж уазії, бюргерів
керівництва і плебсу)

Наслідки Реформації в Німеччині

Секуляриза­ Розкол у ка­ Поділ Н імеччи­ Закріплення

8 КЛАС
ція церковних толицтві — ни за релігій­ роздробленості
володінь у Н і­ виникнення ною ознакою Німеччини
меччині лютеранства

Укладення німецькими князями та імператором Карлом V А угсбурзького

миру, за яким кож ний князь обирає віру для своїх земель («Чия влада,
того й віра»)

ПОШИРЕННЯ РЕФОРМАЦІЇ. КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

ґ д
Протестантські церкви
Лютеранська Кальвіністська
Скромна та небагата організація. В ідсутність церковної ієрархії.
Скасування пиш ності храмів. Усі справи розв’язує общ ина.
Скасовування вшанування ікон. К ож на общ ина незалежна.
Замість урочистого богосл уж ін ­ Пресвітер — керівник общ ини (оби­
ня — проповідь пастора. рався общ иною).
Перебування пастора на служ бі Право пресвітерів утручатися в о с о ­
в князя. бисте ж иття.
Пастор — тільки «тлумач» Біблії. Правив сл уж бу пастор, який обирався
Заперечення ролі Папи Р имського. серед освічених людей.
Єдине дж ерело віри — Біблія. Заперечення вш анування ікон, із хра­
Б огослуж іння місцевою мовою мів прибрані вівтарі, свічки, оздоб­
лення

13
 г л
Контрреформаційні заходи
К онтрреф орм ац ія — система заходів католицької церкви в X V —X V II ст.,
спрямованих на припинення та викорінення реф ормаційних ідей і рухів

Дії Наслідки
Реформування та Тридентський собор (1545— 1563 рр. ) — закріплення
укріплення като­ основних положень католицької віри: непоруш ність
л ицької церкви церковної ієрархії, меси та сповіді; збереження семи
таїнств, поклоніння святим та іконам; підтвердж ен­
ня посередницької ролі церкви м іж людьми та Богом
8 КЛАС

і зверхність Папи Рим ського; скасування індульгенцій

і створення духовних семінарій
Створення Орден капуцинів.
релігійних Орден єзуїтів.
орденів Орден ораторіанців
А ктивна протидія Створення Ордену єзуїтів, який будь-якими засобами
протестантизму намагався забезпечити розвиток католицизму.
«Індекс заборонених книг» (1543 р.)

ґ N
Орден єзуїтів
Р ік створення 1540 р.
Інш а назва «Товариство Ісуса»
Засновник Іспанський дворянин Ігнатій Лойола
О собливості Централізована організація з військовою дисциплі­
ною.
Голова ордену — генерал — підкорявся тільки Папі
Р им ськом у
Головне завдання Зміцнення католицької церкви та боротьба з єрессю
Основний «М ета виправдовує засоби»
принцип
Д іяльність Важ ливий напрямок діяльності — освіта, заснування
ш кіл.
А ктивне місіонерство (Індія, Я понія, К итай, Південна
А м ерика тощ о).
Благодійність.
П іклування про хворих і знедолених (заснування ліка­
рень і притулків).
Проникнення в усі верстви суспільства, насамперед у
найвищ і кола.
Політичні вбивства противників (королів, князів
тощ о)

14
Тема 4. Західноєвропейські держави
в XVI — першій половині XVII ст.
ФРАНЦІЯ
Г л
Становлення абсолютизму у Франції
Характеристика ЛюдовікХІІ Франціск II Генріх II
Роки правлін­ 1498— 1515 1515— 1547 1547— 1559

8 КЛАС
ня
Особливості Війна за під­ П ідпорядкував като­ Першим вико­
правління корення Італії. лицьку церкву. На ристав титул
Не скликав наказах з’являється «Ваш а Велич­
Генеральних фраза «Така моя воля». носте». Від­
ш татів. Ство­ Збільш ив податки. мовився від
рив постійну Величне будівництво скликання Гене­
найману (Фонтенбло, Ш амбор). ральних штатів.
армію Не скликав Генераль­ Невдала Італій­
них ш татів. Численний ська війна
чиновницький апарат

ґ Л
Французьке дворянство в XVII ст.
«Старе дворянство» «Нове дворянство»
«Дворянство шпаги» «Д ворянство мантії» М іщ анське дворянство
Спадкове дворянство, Чиновники. Отримали М іщ ани (купці, цехові
володіло феодом, було дворянство за державну майстри) — отримали
зобов’язане нести вій­ служ бу. Звільнялися дворянство за грош і чи
ськову служ бу. Звіль­ від військової служ би та з королівської м илості.
нялося від податків податків Звільнялися від вій сько­
вої служ би та податків

Л
Релігійні війни у Франції
Релігійні війни — війни м іж католиками та гуґенотами у Ф ранції
в другій половині X V II ст.
Причини Поширення Реформації у Ф ранції (кальвінізм, південь Ф ран­
ції).
Ослаблення королівської влади.
Боротьба м іж династіями Капетінгів-Валуа та Бурбонів.
Погіршення положення населення внаслідок «револю ції цін».
Поразка в Італійських війнах (незадоволення «дворянства
шпаги»).
Постійне підвищ ення податків

15
 Закінчення таблиці

Релігійні війни у Франції

Учасни­ Католики Гуґеноти
ки
Очолювали герцоги Від нім. — співтовариш і — назва про­
Гізи. тестантів (кальвіністів) у Ф ранції.
Північно-Східна та Очолювали Бурбони.
Центральна Ф ранція. Південно-Західна та Південна Фран­
Захисники католицької ція.
церкви Мета: покращ ення свого становищ а,
8 КЛАС

секуляризація церковних земель

Привід Убивство загоном герцога Ф. Гіза групи протестантів (1 березня
1562 р.)
Перебіг 1562— 1572 рр. — перший період, боротьба без ж орсток ості,
подій навколо короля.
1572— 1588 рр. — загострення боротьби. Варф оломіївська ніч
(24 серпня 1572 р.). Утворення К атолицької ліги, створення
Конфедерації П івдня (гуґеноти). Смерть Карла IX . Правління
короля Генріха III. Падіння престиж у королівської влади. Пов­
стання в П ариж і. У бивство Генріха III.
1588— 1598 рр. — король Генріх Бурбон. Облога Парижа. В торг­
нення іспанців. Селянські повстання. Прийняття Генріхом
Бурбоном католицтва.
1598 р. — Н антський едикт. К атолицтво — державна релігія,
гуґенотам гарантувалися права

\
Правління Генріха IV (Генріха Бурбона)
Видання Н антського едикту.
Списання дворянам більш ості боргів.
Зниження податків на селян.
Політика протекціонізму.
Зменшення мита.
Л іквідація внутріш ньої митниці.
Субсидія для розвитку мануфактур.
Замість Генеральних ш татів — Рада нотаблів.
Обмеження влади аристократів.
К олонізація Канади.
Обмеження влади губернаторів.
Інтенданти — виконавці волі короля.
У 1610 р. Генріх IV «Добрий» був убитий фанатиком

Діяльність кардинала Рішельє

Роки ж иття 1585— 1642 рр.
Посада Перший міністр короля Л ю довіка XIII

16
 Закінчення таблиці

Діяльність кардинала Рішельє

Політична Л іквідація самостійності гуґен от ськи х провінцій: захоп­
діяльність лення Ла-Рошелі; «Едикт м илості» (1629 р.).
Боротьба з аристократ ією: заборона дуелей; розкриття
заколотів аристократів; винищення феодальних замків.
Укріплення державного апарату: посилення ролі інтендан­
тів; зменшення кіл ькості держ авних радників.
Військові дії: утручання в Тридцятирічну війну в складі
антигабсбурзької коал іц ії; приєднання Ельзасу та Лотарин­

8 КЛАС
гії.
Колоніальна політика: інтенсивне заселення Н ової Ф ранції
(Канади)

Культурна Заснування Ф ранцузької академії наук (1635 р.).

діяльність П ідтримка письменників, худож ників, поетів.
Друк першої ф ранцузької газети

ІСПАНІЯ
Г \
Іспанія на межі XV—XVI ст.
Територіальні зміни Релігійні зміни
В ідвоювання Гранадського Посилення ролі інквізиції.
емірату. 1492 р. — вигнання євреїв (марани —
Приєднання Південної Італії. євреї, які охрестилися).
В ідкриття А м ерики — ств о­ Насильне хрещ ення мусульман (морис-
рення колоніальної імперії. ки — охрещ ені араби).
Існування величезної держави Знищення культурної спадщ ини, занепад
духовного ж иття

Карл Габсбург
Роки 1516— 1556 рр.
правління

Отримані Від батька Ф іліппа — Нідерланди, Б урґундія.

землі Від матері Хуаніти — Іспанія, володіння в Н овом у Світі (А м е­
риці).
Від діда Ф ернандо II — Північна Італія.
Від діда М аксиміліана І — території у Свящ енній Римській
імперії

Правлін­ Прибув до Іспанії з Нідерландів, роздав держ авні посади рад­

ня никам і піш ов воювати, практично не відвідую чи Іспанію

17
8 КЛАС

Правління Філіппа II
Роки прав­ 1556— 1598 рр.
ління

Прізвисько «Обережний король»

Правління Р ідко залишав свою резиденцію Ескоріал, де багато працю ­

вав.
Створив систем у абсолю тної влади.
Зробив Мадрид столицею Іспанії.
Створення «Священної ліги», де головувала Іспанія. Пере­
мога іспанського ф лоту над турецьким у битві біля Лепанто
(1571 р.).
Повстання в Нідерландах, унаслідок якого Нідерланди відді­
лилися від Іспанії (1581 р.).
Знищення англійцями «Непереможної армади» (1588 р.).
П ідтримка Католицької ліги. Підписання миру з Ф ранцією
(1598 р.).
П ісля смерті короля П ортугалії захопив країну.
Посилив тиск на морисків — масово виселяв їх із країни.
За його правління Іспанська держава почала поступово зане­
падати

18
НІДЕРЛАНДИ
г д
Нідерланди
У перекладі — «Н изові землі»
Політичне Входили до Священної Рим ської імперії.
становище Мали 17 ш татів зі своїм и органами влади.
Генеральні ш тати — представницький орган влади країни
Економічне Спеціалізація провінцій (центр — промисловість, південь —
становище сільське господарство, північ — рибальство).

8 КЛАС
Розвиток торгівлі (морська та річна).
Розвиток мануфактур
Соціальне Найбільш заселений регіон Європи (2 млн ж ителів, близько
становище 300 міст, 6 тис. сіл)
Релігійне Поширення протестантизм у у вигляді кальвінізму
становище

ґ Д
Причини боротьби за незалежність
Релігійні Переслідування кальвіністів (інквізиція стратила близько
100 тис. осіб)
Політичні Усунення від влади (управління країною все більше перехо­
дило в руки іспанців)
Економічні Посилення податків, скасування пільг купцям , утримання
іспанської армії
Н аціональні Посилення національного гніту

Боротьба Нідерландів за незалежність

Дата Подія
1566 р. Початок боротьби. Повстання іконоборців (противників ікон),
яке було придушене
1567 р. Призначення намісником герцога А льби — спрямування
каральних військ, створення «Ради у справах про заколоти»
(«Кривавої ради»)
1571 р. Запровадження податку на продаж (10 % ). Початок партизан­
ського руху.
«М орські гези» (партизани) топили іспанські кораблі, нападали
на прибереж ні міста.
«Л ісові гези» боролися з іспанцями на суходолі
1572 р. Початок повстання в північних ш татах на чолі з Вільгельмом
Оранським. Захоплення тезами м іста Білле
1579 р. Укладення У трехтської ун ії — о б ’єднання північних ш татів

19
 Закінчення таблиці

Дата Подія
1581 р. Іспанські найманці, які не отримували платню, розгромили
м істо Антверпен, щ о призвело до масових повстань.
Скинення влади іспанського короля.
Проголош ення Республіки Об’єднаних П ровінцій (Голлан­
дії), правитель — М оріц Оранський (від 1585 р.), вищ ий орган
влади — Генеральні штати
1584 р. Убивство Вільгельма Оранського
8 КЛАС

1648 р. Офіційне визнання Іспанією незалежності Республіки

Результати боротьби Нідерландів за незалежність

Утворення нової держави — Республіки Об’єднаних Провінцій Нідерландів.
Поділ Нідерландів на дві частини: Республіку (Голландію) та іспанські
південні штати (Бельгію).
Поділ населення за релігійною ознакою ; виникнення двох народів — гол­
ландців і фламандців.
Перша бурж уазна революція.
До влади в Р еспубліці прийш ла бурж уазія.
Занепад Південних Нідерландів.
Піднесення економіки в Голландії.
Занепад Іспанії після втрати Нідерландів.
Голландія — світова держава

АНГЛІЯ
Англійське дворянство
«Старі дворяни» «Нові дворяни» (джентрі)
Ж иття на платежі від селян, противни­ Активне заняття торгівлею та
ки реформ і нових перетворень. Служи­ виробництвом — вівчарство, ману­
ли при дворі чи несли військову служ бу фактури, торговельні компанії

Ґ N
Огороджування
О городж ування — насильницьке вигнання селян із землі

Передумови Причини Зміст Результат

Розвиток сві­ Зростан­ Лендлорди захоп­ Початок аграрної рево­
тової торгів­ ня цін лювали громадські лю ц ії, формування
лі, основний на вовну землі, зганяючи ринку праці, поява пау­
товар англій­ та сукна селян, і перетворю­ перів (людей, повністю
ськ ого експор­ вали їх на місця для позбавлених засобів до
т у — сукно випасу овець існування)

20
г л
Економіка Англії
Промисловість Сільське господарство Торгівля
Розвиток суконного Розвиток зернового Виникнення світової тор­
виробництва, ману­ господарства, м ’ясо- гівлі (зручні порти А нглії).
фактури. молочного скотарства Власний флот.
Кораблебудування. та вівчарства. Торгівля без посередників.
М еталургія Огородж ування. Створення акціонерних
Увезення зерна до А н г­ компаній
лії

8 КЛАС
Г “\
Королівська Реформація
Мета Секуляризація церковних земель та багатств. П ідпорядкуван­
ня церкви королю . «Дешева церква»
Привід Відмова Папи Р им ського дати дозвіл на розлучення короля
Генріха VIII
Перебіг 1534 р. — «А к т про супрематію » (верховенство): король — єди­
подій ний голова англійської церкви.
1535 р. — страта Томаса Мора.
Утворення англіканської церкви.
1536— 1540 рр. — секуляризація (конф іскація церковної влас­
ності).
1549 р. — початок ведення служ б англійською мовою.
1553— 1558 рр. — відновлення католицизму за правління коро­
леви Марії Кривавої.
1567 р. — початок відділення від англіканської церкви пури­
тан (кальвіністів).
1571 р. — прийняття нового Символу віри (39 статей) — набли­
ж ення до кальвінізму, збереження ієрархії та ін. Завершення
становлення англіканської церкви
Наслідки А нглія очолила протестантів у Європі. Посилення протистоян­
ня з Іспанією. Укріплення абсолю тизм у в А нгл ії. Включення
церкви до системи держави

Династія Тюдорів

Генріх VII Генріх VIII Едуард VI Марія І Єлизавета І

Особливості абсолютизму Тюдорів

Парламент Слабкий чиновницький Відсутність регулярної су х о ­

був підлег­ апарат, сильне місцеве путної армії, сильний вій­
лий монарху самоврядування ськовий і торговельний флот

21
 г л
Правління Єлизавети 1
Роки прав­ 1558— 1603 рр.
ління
Політична Віротерпіння, але в м еж ах держ авної політики (залучала на
діяльність свій бік протестантів і католиків).
Проводила політику протекціонізм у — заохочувала розвиток
англійського виробництва та торгівлі.
Укладала грош і в торговельні компанії.
За часів її правління зріс добробут англійців.
А ктивна діяльність парламенту, особливо палати громад.
8 КЛАС

Заснування В ірдж инії — перш ої англійської колонії в П ів­

нічній А м ериці (1585 р.).
Загострення відносин з Іспанією.
А ктивна підтримка нідерландських повстанців.
Суперечка з М арією Стюарт — ш отландською королевою,
проти якої було підняте повстання кальвіністами в Ш отлан­
дії. Марія втекла до А нгл ії, де потрапила до в’язниці. Було
розкрито кілька заколотів католиків, і після суду Марія була
страчена.
Експедиція Ф ренсіса Дрейка (1577— 1580 рр.) — ескадра
Дрейка пограбувала іспанські порти на тихоокеанськом у
узбереж ж і, потім повернулася до А нгл ії, здійснивш и другу
навколосвітню подорож . Дрейк був посвячений у рицарі о с о ­
бисто королевою.
Знищення іспанської «Н епереможної армади» (1588 р.)
Закінчення Не мала дітей, була останньою представницею династії
правління Тюдорів.
Трон успадкував ш отландський король Я ків (Джеймс) С тю ­
арт (1603— 1625 рр.), який о б ’єднав А нглію , Ш отландію та
Ірландію

Торговельні компанії Англії

Ост-Індська Гвінейська Московська

Індія, Китай А фрика Росія

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Держави Європи

Роздроблені Централізовані
Н імеччина, Італія А нглія, Ф ранція, Іспанія

22
 Учасники Тридцятилітньої війни та їхня мета
Іспанія Утворення єдиної християнської держави в Європі на чолі
з Габсбурґами
Ф ранція Супротивниця Габсбурґів, установлення власної гегемонії
в Європі
Голландія Б оротьба з Іспанією за незалежність і зверхність власного
торговельного флоту
Данія Б оротьба за землі в П івнічній Н імеччині та Балтійське море

8 КЛАС
Ш веція Балтійське море — «внутріш нє море» країни
А нглія Боролася за власні інтереси, переш кодж ала укріпленню
держав континенту

ґ
Тридцятилітня війна
Причини Боротьба Габсбурґів із супротивниками за гегемонію в Європі.
війни Б оротьба між католиками та протестантами
Характер Спочатку — релігійна боротьба між католиками та протес­
війни тантами, а потім — війна за панування в Європі (після всту­
пу у війну проти Габсбурґів католицької Ф ранції)
Супротив­ Антигабсбурґська коаліція Габсбурґська коаліція
ники
1608 р. — створення П ротес­ 1609 р. — створення Католи­
тантської (Євангелічної) унії цької ліги німецьких князів-
німецьких князів-лютеран католиків (Іспанія, країни
(А нглія, Ф ранція, Голландія, Священної Рим ської імперії)
Ш веція, Данія)
Привід 23 травня 1618 р. — повстання у Ч ехії. У Празі викинули
з вікна ратуш і трьох урядовців
Ч еський Чехи позбавили Ф ердінанда II влади. Ф ердінанд II уклав
етап сою з із Католицькою лігою , отримав грош і від Папи Р им­
(1618— ського. Л истопад 1620 р. — у битві біля Білої Гори (Прага)
1624 рр.) чеське військо було розгромлене. В ійська К атолицької ліги
руш или на Німеччину
Данський У війну втрутилася Данія. Король Крістіан IV спрямував
етап війська проти К атолицької ліги. Фердінанд II створив 100-
(1625— тисячн у армію на чолі з А льбертом Валленштейном (армія
1629 рр.) найманців утримувалася за рахунок завойованих територій).
Данія була розгромлена
Ш вед­ У війну вступила Ш веція. А рм ія короля Густава-Адольфа
ський етап висадилися на півночі Н імеччини й зайняла більш у частину
(1630— Німеччини. У битві біля Лютцена армія Валленштейна від­
1635 рр.) ступила, але Густав-Адольф був убитий. Валленштейн був
звинувачений у зраді та вбитий за наказом імператора

23
 Закінчення таблиці

Тридцятилітня війна
Фран- В ступ у війну Ф ранції. Перемоги франко-ш ведської армії.
ко-швед- Виснаження вою ю чих сторін. Розорення земель Німеччини,
ський етап Ч ехії та А встр ії
(1635—
1648 рр.)

Результати Укладення Вестф альського миру.

Утрата Габсбурґами панівного становищ а в Європі.
Ш веція отримала землі в П івнічній Німеччині.
Ф ранція отримала Ельзас і Лотарингію.
Визнаня незалежності Голландії та Ш вейцарії.
Завершення епохи релігійних війн.
Закріплення роздробленості Німеччини.
Розорення німецьких земель.
Загибель кількох мільйонів ж ителів Європи.
Нове політичне становищ е в Європі

Тема 5. Культура Західної Європи

XVI — першої половини XVII ст.
МИСТЕЦТВО ВИСОКОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ

Періодизація Відродження
Відродж ення (фр. — Ренесанс) — період у культурному та ідейному р оз­
витку Європи (починається в Італії в X IV ст.)

Раннє Відродження Високе Відродження Пізнє Відродження

X V ст. Кінець X V — перша Друга половина
половина X V I ст. X V I ст.

ґ "Ч
Особливості доби Відродження
Світський характер. Зацікавленість минулим.
Новий СВІТОГЛЯД. Індивідуалізм.
Толерантність. Реалізм (бачення світу таким, яким
Віра в м ож л ивості людини. він є).
Гуманізм (повага до людини). Критика католицької схоластики.
Інтерес до вивчення світу. Емпіризм (досвід як ш лях до
Нові ціннісні орієнтири. вивчення світу)

24
г л
Митці Відродження
Прізвище Характеристика
Леонардо Італійський винахідник, худож ник, м еханік, скільптор.
да Вінчі Н айвідоміш і твори — «Мона Ліза» («Д ж оконда»), «Дама з гор­
(1452— ностаєм», фреска «Таємна вечеря».
1519 рр.) Створив нову ж ивописну техніку — сфумато (італ. — «той, що
розтанув, наче дим») — пом’якшення обрисів предметів за допо­
могою мальовничого відтворення навколиш нього середовища.
Залишив 14 томів рукописів (багато заш ифрованих).

8 КЛАС
Захоплю вався математикою, ф ізикою , ботанікою .
Залишив малю нки винаходів і проектів: парашута, підводного
човна, гелікоптера, танка, кулемета, розвідних м остів, пла­
вильних печей тощ о
Рафаель Італійський ж ивописець та архітектор.
Санті Зображ ував переважно Мадонн. Н айвідоміш і твори — «Сік-
(1483— стинська М адонна», «Вигнання Еліодора», «Меса в Болсені»,
1520 рр.) «Зустріч А ттіли ».
У Ватикані залиш ив по собі славетні «станци» (розмальовані
зали в палаці).
Керував будівництвом палаццо Каффареллі-Відоні та вілли
Д ж уліо М едичі, щ о стала відома під назвою вілли Мадама.
Був призначений Папою Римським Левом X головним архітек­
тором будівництва собору Св. Петра (1514 р.)
М ікелан- Італійський скульптор, худож ник, архітектор, поет та інженер.
джело Головною темою його творчості була ідея боротьби.
Буо- Перебував під впливом оптим істичної ф ілософ ії гум анізм у і ві­
нарроті рив у безмеж ні м ож л ивості людини.
(1475— Н айвідоміш і роботи — мармуровий рельєф «Битва кентаврів»,
1564 рр.) М армурова П ’єта, статуя Давида, Сікстинська капелла.
У 1546 р. став головним архітектором собору Святого Петра
Донато Італійський архітектор (спочатку успіш но працював як маляр,
Браманте але прославився як видатний архітектор).
(1444— Н айвідоміш а робота — будівництво В атиканського палацу.
1514 рр.) Спроектував і почав споруджувати собор Святого Петра в Р имі

Високе Відродження

Живопис Архітектура Скульптура Література Наука

Л. да Вінчі, Д. Браман­ Донател- Ф. Рабле, М. Коперник,
М ікеландж е- те, Д ж. Ба­ ло, М іке- В. Ш екс- Д ж . Бруно,
ло, Рафаель, зарі, Л. А л ь­ ланджело пір, Т. Мор, М. Сервет,
Тиціан, берті, Н. Макіа- Т. Парацельс
Джорджоне А . Палладіо веллі

25
 ПІВНІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

Північне Відродження

Нідерланди Франція Іспанія Німеччина

Пітер Пауел Ж ан Гуж он, Д ієго А льбрехт Дюрер,
Рубенс, Рембрандт, Ф рансуа Веласкес Гольбейн М олодший,
Ієронім Б осх, Пітер Клуе Матіас Н ітхарт, Лукас
Брейгель Старший Кранах Старший
8 КЛАС

V Митці Північного Відродження _>

Прізвище Характеристика
Ієронім Нідерландський ж ивописець.
Б осх Р елігійно-містичні уявлення про світ, середньовічна фантасти­
(1450— ка й гротеск переплітаються з елементами фольклору, соціаль­
1516 рр.) ної сатири, реалізмом у зображенні народних типів, побуто­
вих і пейзаж них мотивів («С покуса Св. А н тон ія », «Віз сіна»,
«Пекло», «Ш ахрай» та ін.).
За алегоричною формою прихована критика вад тогочасного
суспільства
Пітер Нідерландський ж ивописець.
Пауел Н айвідоміш і твори — «Спорудження Х реста», «Терновий
Рубенс вінець», «Р озп’яття», «Утеча Лота», «Х ристос та гріш ниця»,
(1577— «В оскресіння Лазаря», «В акханалія», «В акх» тощ о.
1640 рр.) Створив власну майстерню. Ч астину замовлень малювали його
учні (за ескізам и майстра).
Зробив великий внесок у мистецтво пейзажу
А льбрехт Н імецький ж ивописець, гравер, математик.
Дюрер Багато зробив для розвитку пейзаж у та натюрморту.
(1471— М айстер друкованої гравюри.
1528 рр.) Біблійні сю ж ети сповнював національним, народним змістом.
«А втопортрет» (Лувр, Париж), гравюра «М еланхолія»
Ремб­ Ф ламандський худож ник, офортист.
рандт Його м истецтво відрізняється демократизмом і ж иттєвістю
ван Рейн образів, використанням ефектів світлотіні.
(1606— Писав на релігійні та міф ологічні сю ж ети.
1669 рр.) Н айвідоміш і роботи — «А втопортрет із Саскією », «Флора»,
«Вірсавія», «Даная», «Повернення блудного сина»
Д ієго Іспанський худож ник.
Веласкес Був придворним худож ником Ф іліппа IV.
(1599— Н айвідоміш і роботи — «П оклоніння волхвів», «Х ристос у домі
1660 рр.) Марфи і М арії», «Вигнання маврів», «П ортрет Ф іліппа IV»,
«Портрет Папи Інокентія X », «Портрет інфанти Марії Терези»

26
ОСВІТА І НАУКА. ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР. МИСТЕЦТВО БАРОКО
Наука Відродження
Напрямок Люди та події, які змінили світ
Загальні Наука як новий спосіб пізнання світу.
риси В ідхід від середньовічної схоластики.
Н еобхідність вивчати природу за допомогою досвіду
Зміна Великі географічні відкриття.
уявлень Геліоцентрична система М иколая Коперника.
про В се­ Джордано Бруно (уваж ав, щ о ж иття можливе не тільки на Землі,

8 КЛАС
світ та щ о Всесвіт нескінченний і складається з безлічі світів) — заареш­
Землю тований інквізицією , вісім років провів у в’язниці, засуджений
до смертної кари та спалений у Римі на площ і Квітів.
Ґалілео Ґалілей підтвердив теоретичні висновки Коперника.
Сконструював телескоп та побачив місячний ландшафт, плями на
Сонці, зміни освітленості Венери, супутники Юпітера. Пише «Діа­
лог про дві найголовніші системи світу — Птолемеєву і Коперни-
кову». Відданий під суд інквізиції, до самої смерті перебував під
домашнім арештом і не мав мож ливості займатися астрономією.
Ісаак Ньют он — природа світла, рух планет, принцип взає­
модій ф ізичних тіл. Закон всесвітнього тяж іння.
Рене Декорт — дж ерело справж нього знання — розум.
Ф ренсіс Бекон — потрібні тривалі спостереж ення — експери­
менти та досліди («Н ова Атлантида»)
Зміна Теофраст П арацельс піддав критичному перегляду ідеї давньої
уявлен­ медицини та сприяв початку використання при лікуванні
ня про хім ічни х препаратів.
будову А н дреас Везалій у своєм у трактаті «Про будову лю дського
людини тіла» дав науковий опис усіх органів і систем, виправив багато
помилкових уявлень.
Х ірург Амбру аз Паре розробив методи лікування вогнепальних
ран
Зміна Нікколо М акіавеллі (дипломат, історик, ф ілософ і поет) —
уявлень автор трактату «Государ», засновник політичної науки Н ового
про часу. Розглядав явищ а політики поза їх зв’язком із релігією та
суспіль­ етикою . Увів у науковий обіг поняття «держава». Був перекона­
ство ним республіканцем, за щ о зазнав арешту, тортур, але вважав,
що для досягнення м огутн ості та добробуту держави придатні
будь-які засоби — підкуп, лицемірство (формула «мета виправ­
довує засоби»). Звідси виникло поняття «макіавелізм» як позна­
чення вседозволеності в політиці.
Пош уки ідеального суспільного устрою — утопічний соціалізм.
Томас Мор — «Утопія» (від грец. — місце, якого немає) — голов­
на причина негараздів народу — приватна власність.
Томазо Компанелла — «М істо Сонця» — роздуми про ідеальну
державу.
Відродж ення П латонівської академії в Каредж і (Флоренція)

27
 Література доби Відродження
Ч У
Л ітература Відродж ення (література Ренесансу) — період в істор ії світо­
вої літератури, щ о охоплю є X IV —X V I ст. в Італії та кінець X V — початок
X V II ст. в інш их країнах Європи. Кінцем доби мож на вважати 1616 р. —
дату смерті В. Ш експіра і М. Сервантеса

Стихійний Розквіт
Жанр утопії Трагізм Універсальність
сенсуалізм мистецтва
Апробування Виражався Культ м исте­ Одна з най- Доступна
8 КЛАС

в політично­ в ж адобі ч у т ­ цтва, інте­ трагічні- для сприй­

му й соціаль­ тєвих насо­ лектуального ш их епох у няття прак­
ному ж итті лод і в їхн ій ж иття, віль­ ж и тті євро­ тично всіма
античних поетизації ного заняття пейської соціальними
моделей в мистецтві мистецтвами цивілізації станами

ґ ч
Ідейні основи літератури Відродження

Повернення
Гуманізм Християнство Протестантизм
до античності
Ц інність зем­ Захоплення культурою Синтез антично­ Реакції у ви­
ного буття, античності, щ о зумовле­ го ж иттєлю бства гляді протес­
земного успі­ но схож им и світогляд­ та середньовічної тантського
х у та слави ними основами цих епох духовності руху

Основні представники літератури доби Відродження

Італійське Французьке Німецьке та Англійське Іспанське та

Відродження Відродження нідерланд­ Відродження португаль­
ське Відрод­ ське Відрод­
Данте Ф рансуа Томас Мор,
ження ження
А л і ґ ’єрі, Рабле, Едмунд
Д ж ованні М іш ель Еразм Спенсер, Гарсія
Боккаччо, Монтень, Роттердам- Дж он Лілі, Родрігес де
Ф ранческо Теодор ський, Крістофер Монталь-
Петрарка, А гріппа Себастьян Марло, во, Лопе
Ф ранко д ’Обіньє Брант, Вільям де Вега,
Саккеті, Ульріх фон Ш експір М ігель
Томазо Гуттен, Сервантес,
Кампанел- «народні Луїс де
ла книж ки» Камоенс

28
г л
Л ітература і театр

Література
Франсуа Рабле «Ґарґантюа
і П антаґрю ель».
Джованні Боккаччо «Декаме-
рон» (збірник зі ста новел).
Франческо Петрарка «Книга
пісень».
Томас Мор «Утопія».
Театр
Середньовічні театральні ж анри — м іс­
терії та фарсі, залиш алися основними до
кінця X V ст.
Середина X V I ст. — в Італії виникає пер­
ш ий проф есійний європейський театр
епохи Відродж ення — комедія «дель
арте», комедія масок.

Джефрі Чосер — збірка з 24 вір­
ш ованих «К ентерберійських
оповідань».
Вільяж Шекстгір — сонети,
трагедії «Ромео і Д ж ульєтта»,
«М акбет», «Отелло», «Гамлет»,
«Король Л ір», ком едії «Прибор­
кання непокірної», «Сон літньої
ночі», «Багато галасу з нічого»,
історичні хроніки, драми.
Нікколо М акіавеллі «Государ».
Лопе де Вега — п ’єси «Собака на
сіні», «Учитель танців», «Зірка
Севільї», «Ф уенте Овехуна» та
ін.
М ігель Сервантес «Дон К іхот».
«Народні кн иж ки» — «Райнеке
Ф ос Лис», «Ф ортунат», «Тіль
Уленшпігель».
Гарсіа Родрігес де М онт альво
«А м адіс Гальський»
8 КЛАС
Із спектаклю до спектакля переходили
маски-типи: слуги — Брігелла, Арлекін,
Коломбіна, Панталоне, Капітан, Лікар.
Спектаклі — акторські ім провізації на
основі дуж е короткого схематичного
сценарію зі вставними музичними й тан­
цювальними номерами.
Кінець X V I — початок X V II ст. — р оз­
квіт театрального мистецтва в Іспанії та
А нглії.
П остійні театри («Глобус» у Лондоні),
приватні антрепризи.
Провідні театральні ж анри — драма
і трагедія.
Серії історичних драм Вільяма Ш екс-
піра («Річард II», «Генріх IV», «Король
Дж он» тощ о), ком едії — «Багато галасу
з нічого», «Дванадцята ніч», трагедії:
«Гамлет», «Ромео і Дж ульєтта», «Отел­
ло», «М акбет», «Король Л ір», «А нтоній
і Клеопатра»

М истецтво б ар о ко
Італ. Ьагоссо — «вибагливий, химерний»
Час виник­ Стиль у європейськом у мистецтві в X V I—X V III ст. Виникає
нення в Італії в другій половині X V I ст.
Характерні П иш ність, парадність, яскравість кольорів, контрастність
риси
Історичний Розквіт абсолю тизм у
фон
Особли­ Пов’язаний із пош иренням ідей К онтрреф ормації — дух
вості р оз­ оновлення католицької релігійності.
витку К ож на країна мала свої особл ивості розвитку

29
 Закінчення таблиці

Мистецтво бароко
А рхітек­ Розмах, використання складних криволінійних форм, ств о­
тура рення ансамблів — Лоренцо Берніні (Італія), Варфоломій
Растреллі (Росія)
Ж ивопис В ідкритість, парадність і прості сю ж ети, парадні портрети —
Пітер П ауел Рубенс, А нт оніс ван Дейк (Фландрія), Франчес-
ко Гварді, Аалессаро М аньяско
Скульпту­ Зображ ення в короткі м и ттєвості ж иття, зображення темпе­
8 КЛАС

ра раменту — Лоренцо Берніні, Франсуа Ж ирардон, Бальтазар

Пермозер
М узика Розквіт складної поліф онії, поява опери — Клаудіо М онте-
верді, Ант онів Вівальді, Йоган Себастьян Б ах, Георг Фрідріх
Гендель
Л ітература А легоричні форми, різні види сатири, романи — Педро Каль-
дерон (Іспанія), Теодор Агріппа д ’Обіньє (Ф ранція), М ихайло
Ломоносов (Росія)
Основні Досягнення італійського бароко лягли в основу подальш ого
досягнення розвитку мистецтва Іспанії та її американських колоній,
а також Німеччини, А встр ії, частково Ф ранції, Фландрії,
Польщ і, Чехословаччини та ін ш их країн.
У Р осії — палац у П уш кіні (колиш нє Ц арське Село), Зимовий
палац, Смольний монастир, Н ікольський військово-м орський
собор та ін ш і спорудження стил ю бароко Санкт-Петербурґа,
створені Варфоломеєм Растреллі, Савою Ч евакінським і
Дмитром Ухтомським

Тема 6 . Польська держава І Московське царство

РІЧ ПОСПОЛИТА
Фільварково-панщинна система
Ф ільварок — велике господарство, засноване на праці залеж них селян,
продукція якого призначається для продаж у
Причини виникнення Наслідки поширення фільварково-
фільваркового господарства панщинного господарства
Попит на продукти харчування у Поширення ринкових відносин.
зв’язку зі зростанням населення. Зростання виробництва товарної про­
М ануфактурне виробництво дукції.
потребувало сільськогосподарської Погіршення становищ а селян, поси­
продукції лення протестів проти експлуатації
Ф ільварково-панщинне господарство досягло свого р озквіту в X V I ст.

ЗО
г л
Стани Польщі в XVI ст.
Магнати Привілейований стан.
Не сплачували податків.
Мали окремий суд.
Брали участь в управлінні держ авою.
Впливали на зовніш ню та внутріш ню політику держави

Ш ляхта Привілейований стан.

Не сплачувала податків.
Мала окремий ш ляхетський суд.

8 КЛАС
Брала участь в управлінні державою.
Підтримувала певного магната.
Багато дрібнопомісних дворян

Д ухів­ Привілейований стан.

ництво Не сплачувало податків.
Мало окремий церковний суд.
Брало участь в управлінні держ авою.
Мало великі земельні володіння

М іщани Непривілейований стан.

(купці, Сплачували податки.
ремісни­ Усунені від управління держ авою.
ки) Залежали від політики держави.
Боролися за власні права з магнатами, ш ляхтою та духівни­
цтвом

Селяни Непривілейований залежний стан.

П овністю залежали від магнатів і ш ляхти.
Від X V I ст. втратили права, були прикріплені до землі.
Відбували панщину, сплачували оброк

Державний устрій Польщі

Сейм
Король
Сенат Посольська Ізба
Голова держа­ М агнати на високих держ ав­ Депутати, щ о обиралися
ви, скликав них посадах, представники на сейм иках (з’їздах м іс­
сейм вищ ого духівництва цевої ш ляхти)

К оролівська Впливав на ріш ення в держ аві, обмеж ував владу короля
влада виборна

Ш ляхетська дем ократія — станова монархія, яка поступово призвела

до анархії

31
 г \
Зовнішня політика Польщі
Московська держава Швеція Туреччина
Л івонська війна (1558— Польсько-ш ведська Три війни (1614— 1621,
1583 рр.) — приєднання війна Сигізмун- 1671— 1676, 1683—
Л івонії (Прибалтика). да III Ваза — утрата 1699 рр.). Розгром
Утручання в Смутні часи більш ої частини поляків під Ц ецорою,
(1609— 1612 рр. — отримала Лівонії. розгром тур ків під
Смоленські та Чернігово- «Ш ведський Х оти н ом ,а к ти в н а
Сіверські землі; 1648— потоп» — вторгнен­ участь козаків — як
8 КЛАС

1667 рр. — московсько-поль- ня ш ведів, захоп­ на боці поляків, так

ські війни, щ о закінчилися лення Польщі, і тур ків (П етро Кона-
підписанням А ндрусівського повстання поляків і шевич-Сагайдачний,
перемир’я) звільнення країни Петро Дорошенко)
Війни виснажили країну, почалися епохи заворуш ень і занепаду

Люблінська унія 1569 р.

Польське королівство Велике князівство Литовське
Запобігання утвердж енню М оскви на Захист від М осковської держа­
Балтиці, поширення католицтва, нові ви та Кримського ханства
землі
Річ Посполита — феодальна держава, яка складалася з П ольського
королівства та Великого князівства Литовського.
На чолі о б ’єднаної держави стояв монарх (король польський і великий
князь литовський).
К ороля обирали на спільному польсько-литовськом у сейм і та коронували
в Кракові.
Н айвищ им законодавчим органом Речі П осполитої був з’їзд ш ляхти —
сейм, щ о обирав короля. У період м іж сеймами король управляв держа­
вою разом і за згодою з обраною сеймом Радою резидентів.
Запровадж увалася єдина грош ова одиниця.
Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, маючи окремі
закони, судову систему, військо, уряд та адм іністрацію .
Українські землі, що ввійш ли до складу Польщ і, були поділені на Берес­
тейське, П одільське, Брацлавське та Київське воєводства

Релігійне життя Польщі

Польща — християнська католицька країна.
Поширення протестантських ідей (початок X V I ст.).
Перемога Контрреф ормації. Причини: проти Реформації виступила
королівська влада; була пош ирена діяльність єзуїтів; селянство залиш и­
лося католицьким; о б ’єднання Литви та П ольщ і задовольнило земельні
інтереси польського дворянства; необхідність боротьби з православ’ям на
українських і білоруських землях

32
 Закінчення таблиці

Релігійне життя Польщі

Б ерестейська унія (1596 р.) — о б ’єднання католицької та православної
церков, створення уніатської (греко-католицької) церкви, щ о була підлег­
лою Риму, зберігала обряди й м ову богосл уж інн я, пош ирювалася на захід­
ноукраїнських землях

Культура Польщі

8 КЛАС
X V I — перша половина X V II ст. — бурхливий розвиток польської літера­
тури.
Польська література — латиномовна.
Миколай Рей (1505— 1569 рр.) — перший письменник, який писав поль­
ською мовою.
Поширення творів поета Яна К охановського (1530— 1584 рр.).
X V II ст. — «Сарматське» бароко.
Х удож ні та історичні твори Самуеля Твардовського (1600— 1661 рр.),
А ндж ея Фредрі (1620— 1679 рр.), Веспасіана Каховського (1633— 1700 рр.).
Спорудження Вавельського королівського палацу в Кракові

МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА

Московська держава в середині XVI ст*

Процес Остаточна Посилен­ Ф ормуван­ Виникнен­

зростання ліквідація ня крі­ ня самодер­ ня помісно-
території та феодальної роз­ пацтва ж авства го землево­
населення дробленості лодіння

Правління Івана IV Грозного

М осков­ Зростав К ороно­ Став Велике Виникнення

ський в атмо­ ваний імену­ повстання «Вибраної
трон сфері у 1547 р. ватися в М оскві, ради»
посів зако­ царем розправа (1549—
утри лотів над М. Глин- 1560 рр.) —
роки і змов ськими гуртка дія­
(1547 р.) чів при царі

Реформи «Вибраної ради»

1549 р. — перший Земський собор (представницький орган).
1550 р. — прийняття «Судебника» — збірника законів для всієї держави

33
 Закінчення таблиці

Реформи «Вибраної ради»

Виникнення постійного війська — стрільців.
Ф ормування органів центрального управління — приказів.
Обмеження місництва — отримання військових посад за знатність.
1551 р. — «Стоглавий» церковний собор, уніф ікація обрядів.
Упорядкування податкової системи, скасування «кормління».
Запровадження єдиної грош ової одиниці — рубля
8 КЛАС

Зовнішня політика Московської держави

Південь Схід Захід Північ
1556— 1552 р. — підкорення 1558— 1583 рр. — Середина
1559 рр. — Казанського ханства, Лівонська X V I ст. — уста­
походи проти 1556 р. — А стра­ війна — боротьба новлення торго­
К римського ханського ханства, за вихід до Бал­ вельних зв’язків
ханства 1582 р. — початок тій ського моря з А н гл ією через
підкорення Сибіру (була програна) Біле море

Опричнина
Роки 1565— 1572 рр.
Визна­ Система внутріш ньополітичних заходів для встановлення абсо­
чення лю тної влади
Заходи Поділ держави на «земщ ину» (управляло земство) та «оприч­
нину» (управляв цар)
Результа­ Знищення більш ої частини боярства — ліквідація станової
ти монархії. Занепад господарства. Значне скорочення населен­
ня (загинули десятки тисяч). Знищення системи формування
армії. Ф ормування самодерж авства (усе населення — холопи
царя). Військові поразки (Л івонська війна, походи крим ського
хана)

«Смутні часи»
Династична криза
1598— 1605 рр.
1584— 1598 рр.
1598 р. 1601— 1603 рр. 1603— 1605 рр.
Правління Федора Іва­ Обрання Зем­ Голодомор Поява Лже-
новича. ським собором у М осковській дм итрія, похід
1591 р. — смерть в Уг- царем Бориса державі на Москву,
лічі малолітнього царе­ Годунова раптова смерть
вича Дмитрія Бориса Годунова

34
 Закінчення таблиці

Соціальна криза
1606— 1610 рр.
1605— 1606 рр. 1606— 1607— 1609—
1607 рр. 1608 рр. 1610 рр.
Л ж едмитрій І із тріумфом всту­ Повстання Поява Л ж е­ Договір
пає в М оскву та стає царем. під керів­ дмитрія II, Василя
Спроба провести реформи, зако­ ництвом невдалий Ш уйського
лот боярства. Івана Б олот­ похід на зі Ш вецією,

8 КЛАС
У бивство Л ж едм итрія І під час никова, М оскву, вторгнення
повстання, проголош ення новим яке зазнало табір у селі польських
царем Василія Ш уйського поразки Туш ино військ

Національно-визвольний період
1610 р. 1611р. 1612 р. 1613 р.
Скинення Василя Ф ормування Першо­ П охід на Обрання на Зем­
Ш уйського, поява го ополчення, яке М оскву ськом у соборі
влади в бояр — зазнало поразки. Д ругого нового м ос­
«семибоярщ ини». Ф ормування в Н иж ­ ополчен­ ковського царя
Передання влади ньому Н овгороді ня. Бої під М ихайла Рома-
полякам — захоп­ Д ругого ополчення М осквою . нова. Початок
лення ними М оскви. на чолі з Кузьмою Звільнення правління дина­
У бивство Л ж е­ М ініним і Дмитром М оскви від стії Романових
дмитрія II Пож арським поляків (1613— 1917 рр.)

г
Московська держава та українські землі
1648 р. 1653 р. 1654 р. 1667 р.
Початок Національ­ Прийняття Переяслав­ А ндрусівське
но-визвольної війни Земським ська Рада, перемир’я — поділ
українського народу. собором «Березневі України м іж М ос­
Звернення до царя Олек­ рішення про статті», поча­ ковською держа­
сія М ихайловича про о б ’єднання з ток війни вою та Польщею
сою з проти Польщі Україною з Польщею

ґ Д
Культура Московської держави
Сфера Характеристика
Література 1564 р. — видання Іваном Ф едоровим перш ої друкованої
книги « А п о с т о л » .
X V I ст. — складання єдиних літописних зводів (Н иконів-
ський і В оскресенський літописи).
X V II ст. — витіснення папером пергамента.
«Синопсис» — перша друкована історична праця

35
 Закінчення таблиці

Сфера Характеристика
Л ітература «Торгова книга» — інф ормація про країни, із якими торгува­
ла М осковська держава.
X V II ст. — вихід рукописної газети «Куранти».
Поява сатиричних творів — «Ш емякін суд», «Єрш Єрш ович»
Освіта 1687 р. — відкриття Слов’яно-греко-латинської академії.
Руське бароко.
Ш атрова церква Вознесіння (село Коломенське).
8 КЛАС

Х рам Василія Блаж енного (Красна Площа в М оскві).

Перебудова веж М осковського Кремля
Ж ивопис Іконописання (Симон Ушаков)
Театр Скоморохи.
Лялькарі (лялька П етруш ки — найпопулярніша)

Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації

АНГЛІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
ґ N
Англія напередодні революції
А н г л ія Ш отландія Ірландія

Соціально-економічне становище Політичне становище

А н г л і я — аграрна країна. А н г л і я — монархія.

Розвиток мануфактурного вироб­ К оролівська династія Стюартів.

ництва.
Бурж уазні відносини на селі.
Розвиток зовніш ньої та внутріш ­
ньої торгівлі — торговельні ком­
панії.
Початок створення колоніальної
ім перії — колонізація Північної
Америки
К оролі Я ків І (1603— 1625 рр.) і Карл І
(1625 — 1649 рр.) — укріплення абсо­
лю тизм у та послаблення ролі парла­
менту.
Парламент — палата лордів і палата
громад.
Загострення протиріч м іж аристо­
кратією та бурж уазією

Король

Опора королівської влади Опозиція королівській владі

А нгліканська «Старе «Нове Б урж уазія

церква дворянство» дворянство»

36
 Пуританізм

Пресвітеріани
«Нові дворяни» (джентрі), купці.
Уважали, щ о єп ископів і свящ еників
потрібно поміняти на старійш ин-пре-
світерів
Індепенденти
Середня та дрібна бурж уазія, горо­
дяни та селяни.
Вільне самоврядування общ ин,
держава не має втручатися

8 КЛАС
Англійська революція
П ередумо­ Економічні Політичні Релігійні
ви
Ш видкі темпи р оз­ Спроба встановлення Зростання кіль­
витку бурж уазних абсолю тизм у в дер­ кості пуритан
відносин ж аві

Причини Незадоволення бурж уазії економічною політикою Стюартів.

П ереслідування пуритан.
Загострення конф лікту м іж королем і парламентом

Основні 1628— 1639 рр. — розпуск Карлом І парламенту та одноосібне

події правління.
1639 р. — «К ороткий» парламент — робота парламенту про­
тягом двох тиж нів.
1640 р. — скликання нового парламенту — «Д овгого» (пра­
цював 13 років). Початок револю ції

«Пури­ 1640— 1642 рр. — парламентський період — розпуск парла­

танська ментом судів, скасування незаконних податків, страта фаво­
револю ція» ритів короля, «кавалери» (прихильники короля) і «круглого­
лові» (противники короля). Король Карл І вируш ає на північ.
1642— 1647 рр. — громадянська війна. Початок удалий для
короля — індепендентів очолю є Олівер Кромвель, створення
армії нового зразка з пуритан — «залізнобоких», перемога
Олівера Кромвеля в битві під Нейзбі (1645 р.) — король утік
до шотландців, які продали його англійцям. Поява левел-
лерів («зрівнювачів»),
1648— 1649 рр. — друга громадянська війна. Утеча Карла І,
вторгнення ш отландців, розгром Олівером Кромвелем кор о­
ля. Суд над королем і його страта.
1649— 1653 рр. — індепендентська республіка. Скасування
палати лордів, влада в Державній раді, похід «залізнобоких»
до Ірландії та Ш отландії.
1653— 1659 рр. — протекторат Кромвеля. Олівер Кромвель —
довічний лорд-протектор А н гл ії (диктатура)

37
 Закінчення таблиці

Англійська революція
Реставра­ 1660— 1688 рр. — реставрація монархії Стюартів — від­
ція новлення монархії. Король Карл II (1660— 1685 рр.) — син
страченого короля. Розправи з діячами револю ції, переслі­
дування пресвітеріанських свящ еників, повернення землі
колиш нім власникам. Поява політичних партій у парламен­
ті — торі (аристократія та великі землевласники, керівниц­
тво англіканської церкви) підтримували короля, непоруш ­
ність королівських прав та існ ую чого порядку і вігі («нове
8 КЛАС

дворянство», купці, фінансисти) захищ али парламент, висту­

пали за зміни в економіці, держ авному та релігійному ж итті.
Я ків II (1685— 1688 рр.) — продовження політики попередни­
ка, о б ’єднання торі та вігі проти короля

«Славна 1688— 1689 рр. — «Славна револю ція» — запрош ення на анг­
револю ція» лійський престол Вільгельма II Оранського (1689— 1702 рр.).
Утеча Я кова II до Ф ранції. Завершення боротьби м іж кор о­
лем і парламентом, припинення становлення абсолютизму,
утвердж ення конституційної монархії. Затвердження «Білля
про права». «М онарх царює, але не править»

Наслідки Економічні Політичні Релігійні

револю ції
Створення перед­ Виникнення парла­ Установлення
умов для пром исло­ ментської монархії, в держ аві від­
вої револю ції, пере­ зміна королівської носної релігій­
х ід від аграрного династії, закладення ної свободи
до індустріального основ суспільства та
суспільства верховенства права

Проголош ені за часів А нгл ійської револю ції політичні принципи стали
основою новоєвропейської цивілізації та формування політичної ідеології
в Америці

Стюарти на англійському престолі

Яків 1 Карл І Карл II Яків II

(1603-1625 рр.) (1625-1649 рр) (1660-1685 рр) (1685-1688 рр.)
Спроба встано­ Війна з парла­ Спроба правити «Славна
вити абсолю ­ ментом (стра­ без парламенту револю ція»,
тизм і віднови­ чений ЗО січня та початок кон­ вигнання
ти католицизм 1649 р.) ф лікту з ним з країни

38
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ В АНГЛІЇ

Передумови промислового перевороту

П ром исловий переворот — це перехід від ручного, ремісничо-мануфак-
турного до великого маш инного ф абрично-заводського виробництва

Політичні Соціальні Економічні Наукові Технічні

Л іквідація Ф ормування Перехід землі Створення Підвищення

8 КЛАС
абсолю тизм у ринку робочої в приватну теоретич­ продуктив­
та встанов­ сили. Перехід власність них основ ності праці
лення пар­ дворянства до і ліквідація механіки за рахунок
ламентської підприємни­ обмежень (Ісаак використання
монархії цької діяль­ у виробництві Ньютон) механічних
ності та торгівлі пристроїв

60-ті рр. X V III ст. — початок промислової револю ції в текстильній про­
м исловості (винахід і використання маш ин): винахід механічної прядки
(1765 р., Д ж . Х аргрівс), створення водяної прядки (1767 р., Т. Х айнс), ств о­
рення перш ого парового двигуна (1784 р., Д ж . Ватт), будівництво механіч­
ного ткацького верстата (1785 р., Е. Картрайт)

ґ д
Промислова революція

Технічна складова Суспільна складова

Заміна ручної праці маш инною, Поява нових станів суспільства —

виникнення фабрично-заводської підприємці та наймані працівники
пром исловості

ґ д
Результати промислової революції

Економічні
Перевага пром исловості над
сільським господарством.
Експорт промислової продукції
та ім порт сировини й продуктів.
Перетворення А н гл ії на «майс­
терню світу»
Соціальні
Поява підприємців і найманих праців­
ників та підвищ ення їхн ьої ролі в су­
спільстві.
Урбанізація — зростання кіл ькості міст
і населення в них.
Б оротьба найманих працівників за свої
права

20-ті рр. X IX ст. — завершення промислової револю ції в А нгл ії

39
 ФРАНЦІЯ

Людові к XIV
Економіка Релігія Зовнішня політика
Піднесення економіки від П ідпорядку­ Багаточисленні війни (прак­
початку правління, ство­ вання церк­ тично всі невдалі). Ф ормування
рення умов для розвитку ви королю. колоніальної ім перії — Канада,
економіки. Занепад еко­ Пересліду­ Л уїзіана (практично вся М іс­
номіки внаслідок війн і вання гуґе- сісіпі), колонії в А ф риці, на о ст ­
витрат королівського двору нотів рові Гаїті тощ о
8 КЛАС

Правління Людовіка XIV

Роки ж иття 5 вересня 1638 — 1 вересня 1715 р.
Прізвисько «Король-сонце»
Ф раза «Держава — це я»
Стисла Від 1643 р. — король Ф ранції, регентш ею стала його мати —
біографія А нна А встрійська.
До 1661 р. країною практично керував кардинал Д ж уліо
М азаріні, після його смерті почав керувати самостійно, лікві­
дувавш и посаду прем’єр-міністра.
1648— 1652 рр. — громадянська війна — Фронда.
1660 р. — одруж ився з іспанською інфантою Марією-Терезією.
К оролівський двір було перенесено з Парижа до збудованого
у Версалі палацу.
Умів підбирати гарних виконавців — Ж ан Батист Кольбер
керував економ ікою країни, а Франсуа Лувуа — армією.
Вів кілька невдалих війн (1667— 1668, 1672— 1678, 1688—
1697 рр.) проти різних європейських альянсів.
До кінця його правління Ф ранція була економічно розореною.
1685 р. — скасування Н антського едикту та початок гонінь
на гуґен отів (близько 200 тис. осіб залиш или Ф ранцію, що
завдало удару ф ранцузькій економіці)
За Л ю довіка X IV остаточно припинилися м іж усобн і війни та заверш илося
формування держави. Були створені шедеври в культурі

Жан Батист Кольбер

Ф ранцузький державний діяч.
Був головним інтендантом королівських споруд, мистецтв і фабрик.
Р озслідував зловж ивання у фінансових справах і вчиняв із винними без
щ онайменш ої поблаж ливості.
Був протекціоністом, прихильником системи заступництва й контролю за
пром исловістю і торгівлею з боку держави.
Був творцем ф ранцузького військового флоту

40
Тема 8. Доба Просвітництва
ПРОСВІТНИЦТВО Й АБСОЛЮТИЗМ
Характерні риси Просвітництва
Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від
традиційного до індустріального суспільства
Прагнення перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, «вічної
справедливості», рівності.

8 КЛАС
Прагнення розкувати розум людей і тим самим сприяти їхн ьом у політич­
ному розкріпаченню.
Руш ійна сила історичного розвитку й умова торжества розуму — поширення
передових ідей, знань, а також покращення морального стану суспільства.
Віра в людину, її розум і високе покликання (продовження гум аністичних
традицій доби Відродження).
Безумовна віра в прогрес — постійний, поступовий процес від простіш ого
до найскладніш ого.
П росвітництво — інтернаціональне явище, але в кож ній країні були свої
особливості

( ♦ Л
Просвітництво
Час виникнення Середина X V II—X V III ст.
Термін Термін «П росвітництво» використовую ть ідеологи Про­
світництва — Вольтер і Йоган Гердер. Остаточно закрі­
пила цей термін у науці стаття Іммануїла Канта «Щ о
таке П росвітництво?» (1784 р.)
Особливості Ідеї П росвітництва пош ирю ю ться спочатку в А нглії,
потім — у Ф ранції, пізніш е — у Н імеччині, Італії та
в ін ш их країнах Європи.
Героєм мистецтва стає громадянин, який утвердж ує
свободу в м еж ах політики.
П росвітницький раціоналізм найінтенсивніш е напов­
н ю ється гуманістичним змістом.
М истецтво демократизується та звертається до ж и т т є­
вого матеріалу найрізноманітніш их верств, залучаючи
низи суспільства
Провідний літе­ Соціально-побутовий роман
ратурний жанр
Д омінуючий Класицизм як дом іную чий напрямок у літературі та
напрямок мистецтві поступається сентименталізму (сентимент —
почуття), а приблизно від 60-х рр. X V III ст. — також
і романтизму
М истецтво У м истецтві пош ирю ється рококо, від середини
X V III ст. виникає неокласицизм

41
8 КЛАС

Енциклопедисти
Енциклопедія — від грец. епкукііозраійеіа — «навчання всім знанням».
Позначає наукове або науково-популярне довідкове видання (найчасті­
ше — книгу), яке в доступній формі й надає всі ці знання
Енциклопедії буваю ть універсальними (розповідають про все на світі)
і вузькими (розповідають про щ ось одне — наприклад, якусь галузь науки).
Матеріал в енциклопедії розташ овується зазвичай в алфавітному порядку
або систематизується (наприклад, розкладається за галузями знань).
1747 р. — паризький видавець А н др е Бретон доручив французькому пись­
меннику та філософ у Д ені Д ідро скласти книгу «Тлумачний словник наук,
мистецтв і ремесел», яка потім дістала назву «Енциклопедія».
М атематик дАламбер разом із Дені Д ідро редагував «Енциклопедію».
У створенні «Енциклопедії» брали участь письменник Вольт ер, філософ
і письменник Ж ан Ж ак Р уссо, філософи К лод Гельвецій, Поль Гольбах.
Перший том книги вийш ов у 1751 р.
Почалися нападки на видання, дА лам бер залиш ив посаду редактора.
Від 6 том у «Енциклопедії» почали видаватися підпільно (автори неоднора­
зово потрапляли в Бастилію — паризьку в’язницю).
До 1780 р. було видано 35 том ів «Енциклопедії»

АВСТРІЯ І ПРУССІЯ

Риси «освіченого абсолютизму»

«О свічений абсол ю ти зм » — політика, здійснювана у X V III ст. в деяких
європейських монархічних держ авах. Її змістом було знищення або пере­
творення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які
здійснювали цю політику, зображ ували своє правління як сою з королів
і філософів
М еркантилізм. Л іквідація феодальних наслідків.
Віротерпіння. Д еспотизм у проведенні реформ.
Б ю рократична цент­ Реформа судочинства — єдина система для
ралізація. всіх.
Поширення освіти. П рактично у всіх країнах наставала реакція

42
 8 КЛАС
Г л
Австрійська імперія Габсбургів
Дата Подія
1439 р. Престол Священної Римської імперії посіла династія Габсбурґів.
Володіння Габсбурґів дозволили підняти економіку.
Столиця була перенесена до Відня
1555 р. Укладення А угсбурзького миру
1556 р. Частина Священної Рим ської ім перії відійш ла до Фердінан-
да II
1564— Правління імператора М аксиміліана II. К онфесійна епоха —
1576 рр. підтримка всіх напрямків
1576— Правління імператора Рудольфа II. Поразки в австрійсько-
1612 рр. турецькій війні (1593— 1606 рр.), конфлікти м іж Габсбурґами,
ж орстоке переслідування протестантів — послаблення влади
1618— Тридцятилітня війна, розорення німецьких земель
1648 рр.
1619— Правління Ф ердінанда II — поширення конф лікту м іж протес­
1637 рр. тантами та католиками
Друга Правління імператора Леопольда І. Нове піднесення імперії —
половина протистояння з Ф ранцією та зближення з А нглією . Війна за
X V II ст. іспанську спадщину.
Війни з Туреччиною , входж ення до складу імперії Трансіль­
ванії, Угорщ ини та частини Сербії
1705— Початок правління Йосифа І, Карла VI — укріплення частин
1711 рр. імперії, напрямок на незалежність частин
1713 р. Видання Карлом VI «Прагматичної санкції» (право ж інок на
австрійський престол)
Середина Війна за австрійську спадщ ину — імператором став не Габс-
X V III ст. бурґ
1745 р. Габсбурґи знову очолили ім перію — імператором став Франц І.
Його співправителем стала Марія Терезія (проведення реформ)

43
 Закінчення таблиці

Дата Подія
1756— Семилітня війна
1763 рр.
1765— Співправління М арії Терезії та її сина Йосифа II. Політика
1780 рр. «освіченого абсолю тизм у».
Продовження кризи в А встр ій ськ ій імперії Габсбурґів

Реформи Марії Терезії

8 КЛАС

Економічні реформи Релігійна реформа

Зміна податкової системи — перепис
населення, єдиний податок.
Створення спеціальної структури
для управління фінансами.
Л іквідація внутріш ніх кордонів
Сільське господарство
Обмеження панщини до трьох днів.
Надання права селянам на викуп.
Зменшення сіл ьських повинностей
Освіта
Створення державної системи освіти.
Створення вищ их навчальних
закладів.
Відкриття безкош товних ш кіл для
простого народу
Державне управління
Створення Державної ради.
Реформа адміністративного управ­
ління
Обмеження впливу церкви.
Запровадження держ авної цензури
замість церковної.
Звільнення навчальних закладів від
єзуїтів
Військові реформи
Збільш ення армії.
Створення В ійськової академії.
Створення м обілізаційної системи.
Довічна сл уж ба в армії
Законодавча реформа
Розділення судової та адміністра­
тивної влади.
Створення єдиного зводу законів.
Основи торговельного, вексельного,
судового права
Промисловість
П ротекціонізм.
Звільнення нових підприємств від
податків

Реформи Йосифа II
Адміністративна реформа Релігійна реформа
Поділ держави на області на чолі з на­ Толерантний пакт (указ про
місниками віротерпимість).
Сільське господарство Закриття монастирів та орденів.
Перехід церкви в залеж ність до
Скасування кріпацтва держави
Освіта Промисловість
Перехід освіти під контроль держави. П олітика протекціонізму
Передання майна монастирів на потреби
освіти

44
г л
Семилітня війна
Супротив­ Пруссія, А нглія, П ортугалія, Ганновер, Гессен-Кассель, Бра­
ники унш вейг з одного боку й А встр ія, Ф ранція, Р осія, Іспанія,
Саксонія, Ш веція, Неаполітанське королівство, Сардинське
королівство — з інш ого

Місце про­ Європа, Північна А мерика, країни К арибського басейну,

ведення Індія, Ф іліппіни

Основні Біля Колін — перемога австрійців, розгром прусської армії,

8 КЛАС
битви біля Лейтена — перемога прусської армії над австрійцями,
біля Р осбах — розгром прусською армією ф ранцузів, біля
Гросс-Егерсдорфе — перемога росій ської армії, біля Цорн-
дорфе і Х охкірхе — відсутні перемож ці, біля Кунерсдорф —
перемога росій ської армії, біля Торгау — перемога прусської
армії

Полководці Ф рідріх Великий (П руссія), Леопольд Йозеф, граф Даун

(А встрія), Віллім Фермор, Петро Салтиков (Росія), Ш арль де
Роган, принц де Субіз, герцог Ріш ельє (Ф ранція)

Результати А нглія отримала французькі колонії, Пруссія — Сілезію

45
 г \
Реформи Фрідріха II Великого
Економіка Судочинство
Меркантилізм. Суд відокремлений від чиновників.
Розвиток пром исловості Заборона тортур.
Запровадження «одного закону для
всіх»
Сільське господарство Військо
Поява нових культур. Створення 150-тисячної армії.
8 КЛАС

Колонізація малозаселених земель Використання нових методик війни

Освіта Законодавство
Загальна початкова освіта Скасування кріпацтва у своїх землях

Державне управління Релігія

Централізація влади Віротерпіння

Тема 9. Росія та Сполучені Штати Америки

РОСІЯ НАПРИКІНЦІ XVII - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ.

Росія наприкінці XVII ст.

Економічна Слабкі темпи економічного розвитку. Слабкий розвиток
сфера мануфактурного виробництва.
Агарна країна.
Погано розвинена торгівля
Політична Самодержавство.
сфера Державна система — прикази — застаріла.
П рактично відсутні регулярна армія та флот — виникаю ть
полки «нового строю ».
Вплив боярства на управління держ авою
Соціальна Б ільш ість населення — селяни.
сфера Б ільш ість селян — кріпаки.
Поширення феодальних відносин
М іж народ­ Мала кордони з Османською імперією, Кримським ханством,
не станови­ Ш вецією , Р іччю П осполитою
ще
Правителі 1676— 1682 рр. — правління царя Федора Олексійовича.
1682— 1696 рр. — правління царя Івана та Петра за регент­
ства царівни Софії (невдалі К римські походи).
1696— 1725 рр. — правління Петра І

46
г л
Реформи Петра 1
Економічні
Перехід економіки держави на
більш стр ім к і «рейки», екстенсив­
ний ш лях розвитку, модернізація
виробництва
Внутрішньополітичні
Укріплення абсолю тизм у
Військова справа
Створення регулярної армії.
Запровадження рекрутських
наборів.
Створення військового флоту.
Р озробка військових статутів.
П ідготовка офіцерів.
Переозброєння армії.
Виготовлення власної зброї
Церковне життя
Секуляризація церковного майна.
Створення Синоду — духовної коле­
гії
Гроші
Карбування нових золотих, срібних
і м ідних монет.
Уведення десятинної системи в гр о­
ш овій системі
Повсякденне життя
Заборона на бороди та запроваджен­
ня перук.
Уживання кави, чаю, тю тю ну.
Уведення одягу іноземного фасону.
Реформа календаря (1699 р.).
Д рук газети «В ідом ості» (1702 р.)
1721 р. — проголош ення Р осії імперією , а Петра І — імператором
Соціальні
Зміни в суспільстві з м етою зміц­
нення позицій дворянського стану
з орієнтацією на укріплення абсолю ­
тизму
Зовнішньополітичні
8 КЛАС
Зміна положення держави ш ляхом
послаблення сусідн іх країн та утв о ­
рення м ож ливостей виходу до морів
Державне управління
Поділ держави на губернії (1708 р.).
Заміна приказів колегіями.
Створення Сенату — вищ ого судово­
го та управлінського органу (дев’ять
сенаторів).
Уведення ф іскалів — контрольно-
ревізійної служ би.
Уведення «Табелі про ранги»
Податки
Уведення подуш ної податі.
Перепис усіх чоловіків
Міське управління
Самоврядування міст.
Вибори бурґом истрів.
Вибори міщ анами ратуш і (збір
податків та управління містом)
Культура
Навчання дворян за кордоном.
Державна система освіти.
Створення публічної бібліотеки та
музею (Кунсткамера).
Заснування А кадем ії наук.
Збільшення друку світських книг
47
 г \
Зовнішня політика Росії на початку XVIII ст.
Північний напрямок
Мета Отримання виходу до Чорного моря. Супротивники — Осман­
ська імперія та Кримське ханство
Перебіг 1695, 1696 рр. — А зов ськ і походи. Захоплення фортеці А зов
подій разом із частиною узбереж ж я А зовського моря.
1711 р. — П рутський похід. Поразка росій ської армії. Р осія
повернула А зов, знищ ила азовський флот і вивела війська з Пра­
вобереж ної України
8 КЛАС

Західний напрямок
Мета Отримання виходу до Б алтійського моря. Супротивник —
Ш веція
Перебіг 1697— 1698 рр. — «Велике посольство». П ош ук сою зників. Ство­
подій рення П івнічного сою зу — Р осія, Данія, Річ Посполита.
1700— 1721 рр. — Північна війна:
1700— 1706 рр. — поразка Речі П осполитої, Данії та Саксонії,
розгром р осій ської армії під Нарвою;
1707—1709 рр. — похід Карла XII на Росію, перехід гетьмана Івана
Мазепи на бік шведів, поразка шведської армії під Полтавою.
1710— 1721 рр. — повернення до антиш ведської коал іц ії Речі
П осполитої, Д анії, Саксонії, приєднання П руссії та Гановера.
1721 р. — Н іш тадський мир. Росія отримала Прибалтику,
Виборг і частину Карелії

Східний напрямок
Мета Проникнення до Середньої А зії, укріплення позицій на Кавказі,
у Сибіру та Каспії
Перебіг 1715— 1718 рр. — заснування фортець на півдні Західного Сибі­
подій ру, направлення посольств до Середньої А зії.
1722 — 1723 рр. — К аспійський похід. Здобуття перемоги.
Укріплення на західному та південному узбереж ж і К аспійсько­
го моря

V Епоха палацових переворотів _>

Час прав­
Імператор
ління
1725— Катерина І (друж ина Петра І) — підтримана гвардійськими
1727 рр. полками (фактично правив Олександр М енш иков). Полегшила
сл уж бу дворян в армії, зменшила подуш ну подать
1727— Пет ро I I (онук Петра І) — підтриманий гвардійськими пол­
1730 рр. ками — заслання Олександра М енш икова, правління старої
знаті — Д олгоруких

48
 Закінчення таблиці

Час прав­
Імператор
ління
1730— Анна Іоаннівна (племінниця Петра І) — запрош ена на росій ­
1740 рр. ський престол Верховною Таємною Радою (фактично правив
Бірон — «біронівщ ина»). Основні посади обіймали іноземці
(переважно німці)
1740— Іван VI Ант онович (правнук Івана V) — немовля при регенті
1741 рр. Біроні

8 КЛАС
1741— Єлизавета Пет рівна (дочка Петра І) — підтримана гвардій­
1761 рр. ськими полками (фактично правили брати Розум овські, Ш ува-
лови та Воронцови). Дворяни отримали розш ирені привілеї,
були створені сприятливі умови для розвитку пром исловості та
торгівлі, науки та культури
1761— Петро I I I (онук Петра І) — відкликав р осій ські війська із
1762 рр. Семилітньої війни. Був скинутий друж иною
1762— Катерина I I (німецька принцеса, друж ина Петра III) — підтри­
1796 рр. мана гвардійськими полками та знаттю

ЕПОХА КАТЕРИНИ II
Г Л
Правління Катерини II
Роки правління 1762— 1796 рр.
Особливості Політика «освіченого абсолю тизм у».
правління Продовження перетворень Петра І.
Укріплення абсолютизму.
Ф аворитизм.
Посилення кріпацтва.
Урахування суспільного настрою, особл иво дворян.
Н аявність певної програми перетворень

Реформи Катерини II
Державне управління Суспільство
П Сенату на департаменти.
о д іл «Ж алувана грамота дворянству».
Л іквідація гетьманства в Україні Губернська реформа
Церковне життя Законодавство
Секуляризація монастирських К ом ісія для складу нового зводу
володінь. законів — представники всіх станів
Передача м онастирських селян під (окрім кріпаків)
державне управління

49
 Закінчення таблиці

Реформи Катерини II
Економіка Освіта
Вільне заснування будь-яких про­ В ідкриття нових навчальних
м ислових підприємств. закладів.
П олітика меркантилізму Навчальні заклади для ж інок —
Смольний інститут.
Колонізація Створення вчительської семінарії
для підготовки вчителів.
8 КЛАС

Н ім ецькі колоністи в П івнічному

В ідкриття народних училищ
Причорномор’ї та П оволж і

ґ
Зовнішня політика Катерини II

Південний напрямок
Мета Отримання виходу до Чорного моря. Супротивники — Османська
імперія та Кримське ханство

Перебіг 1768— 1774 рр. — росій сько-турец ька війна. Перемога Р осії.
подій 1783 р. — приєднання Криму. Георгіївський трактат — початок
приєднання Грузії до Р осії.
1787— 1791 рр. — росій сько-турец ька війна. Перемога Р осії —
вихід до Чорного моря, освоєння величезних територій, припи­
нення набігів

Західний напрямок
Мета А ктивна участь у європейських проблемах

Перебіг 1763 р. — обрання Станіслава П онятівського королем Речі П оспо­

подій литої.
1780 р. — «Л іга нейтральних». Р осія очолила Л ігу проти А нглії
(проти блокади північноамериканських штатів).
1788— 1790 рр. — російсько-ш ведська війна. Перемога Росії.
1772, 1793, 1795 рр. — поділи Речі П осполитої.
1795 р. — сою з з А нгл ією та П руссією проти револю ційної Ф ран­
ції

Східний напрямок
Мета Укріплення становищ а в Середній А зії та А м ериці

Перебіг 1761 р. — приєднання Ч укотки.

подій 1784 р. — заснування перш ого поселення на А л ясц і (Америка).
ЗО— 40-ві рр. X V III ст. — приєднання К азахстану

50
СТВОРЕННЯ США
Причини виникнення колоній у Північній Америці ^

Економічні Релігійні Політичні Державні Авантюрні

Переселення людей Утеча від Утеча Пош и­ Пош ук
через економічні релігш н их п о л і­ рення пригод,
негаразди («ого­ пересліду­ тичних колоніаль­ нових
родж ування») або вань (пури­ супротив­ ної імперії вражень

8 КЛАС
з м етою отримання тани та ін.) ників А нглії
прибутку

Г \
Виникнення північноамериканських колоній
Дата Подія
1585 р. Заснування перш ого англійського поселення
1607 р. Заснування перш ої англійської колонії — Джеймстаун
1620 р. Заснування поселення пуританами — Нова А нглія
1628 р. Заснування пуританами колонії М ассачусетс
1664 р. Захоплення англійцями колонії Нова Голландія (перейменова­
на на Нью-Йорк) після англо-голландської війни
Середина Існування в П івнічній А м ериці 13 колоній (населення —
X V III ст. 1,5 млн осіб). К олонії — власність англійської корони, усе насе­
лення — англійські піддані. Управління колоніями здійсню ­
вали губернатори, які призначалися королем. Самоврядування
в колоніях — двопалатна асамблея. Верхня палата признача­
лася губернатором, ниж ня обиралася колоністами. Уведення
високого виборчого цензу. В англійськом у парламенті колонії
не мали своїх представників. Колоністи сплачували податки

ґ 'Ч
Північноамериканські колони
К о л о н ії Північні Центральні Південні
Території М ассачусетс, Нью- Нью-Й орк, Н ью- Вірдж инія, Каролі-
Гемпшир, Род- Д ж ерсі, Пенсіль­ на, Мериленд,
Айленд, К оннектікут ванія, Делавер Д ж ордж ія
Основні Промисли, ремесло, Полювання, земле­ П оширення сіль­
заняття торгівля. Судобуду- робство, домаш ні ськогосподарських
вання. Рибальство. пром исли.Головне поселень. Рабська
Н айбільш ий порт м істо — Ф іладель­ праця на великих
А м ерики — Бостон. фія. Ф ермерство. плантаціях. Ф ер­
Основний склад — Складали представ­ мерське землево­
пуритани ники різних релігій лодіння

51
 Передумови конфлікту між північними колоніями та Англією
Стримування розвитку колоній м ет­ Зникнення загрози з боку Ф ранції
рополією . Розвиток американської м іліції.
Економічний розвиток колоній. Зростання культурного рівня р оз­
Розвиток місцевого самоврядуван­ витку колоній.
ня. Заселення нових земель на конти­
Поширення ідей Просвітництва. ненті

Ґ N
Війна за незалежність США
8 КЛАС

Дата Подія
1763 р. Заборона колоністам переселятися на захід
1764 р. Заборони завезення ром у та встановлення мита на деякі това­
ри. Заборона друку паперових грош ей у колоніях
1765 р. Покладення на колоністів обов’язку дбати про 10-тисячну армію.
Обкладання всіх паперових документів «гербовим збором»
1767 р. Обкладання високим митом товарів, які завозили до колоній.
Дозвіл губернаторам розпускати асамблеї
16 грудня «Бостонське чаювання» — ж ителі Б остона захопили англій­
1773 р. ські кораблі та викинули оподаткований чай. У відповідь порт
Бостон був закритий
Початок Прийняття англійським парламентом «Репресивних актів» —
1774 р. розпуск асамблей колоній
1774 р. Перший Континентальний конгрес (Філадельфія) — прий­
няття «Декларації прав та скарг». Уведення військового стану
в М ассачусетсі
19 квітня Перше збройне зіткнення колоністів з англійцями. Початок
1775 р. Війни за незалежність
Травень Д ругий Континентальний конгрес — створення збройних сил
1775 р. колоній, які очолив Д ж ордж В аш инґтон
4 липня Прийняття Другим Континентальним конгресом «Декларації
1775 р. незалежності» — відокремлення від Великої Британії. Ство­
рення Сполучених Ш татів А м ерики (СШ А)
17 ж ов т­ Капітуляція оточеної англійської армії у ф орті Саратога
ня 1777 р.
1778— На боці С Ш А виступили Ф ранція, Іспанія та Голландія
1779 рр.
19 ж овт­ Основні англійські сили здалися біля Йорктауна. Завершення
ня 1781 р. воєнних дій на території СШ А
3 вересня Підписання Версальського мирного договору в П ариж і — А н г ­
1783 р. лія визнала незалежність С Ш А (кордони по річці М іссісіпі)

52
 Значення Війни за незалежність США

Виникнення Війна за неза­ Виконання права П ош товх для євро­

нової держа­ леж ність — народу визначати пейських і лати­
ви — СШ А громадянська форми та методи ноамериканських
війна правління революцій

КОНСТИТУЦІЯ США

8 КЛАС
г д
Прийняття Конституції. «Білль про права»

Дата Подія
1777 р. Статті Конфедерації та вічного сою зу — перша К онституція
СШ А (проект склав Бендж амін Ф ранклін)

1787 р. Прийняття К онсти туц ії СШ А на Конвенті у Філадельфії

(автор — Дж еймс Медісон)

1789 р. Прийняття «Білля про права» — десяти поправок до К онсти туц ії

СШ А : перша — проголош ення свободи слова, друку, релігії, м ир­
них зборів, протестів; друга — штати маю ть право на ополчення,
люди маю ть право на зброю; третя — заборона на розквартиру­
вання солдатів у домі без згоди власника; четверта — право на
недоторканність особи стості та майна; п ’ята — заборона бути
свідком проти самого себе, ніхто не мож е бути страчений чи
у в ’язнений без відповідного ріш ення суду; ш оста — право на суд
присяж них та адвоката; сьома — факти вдруге не розглядаю ть­
ся, якщ о їх розглядали присяж ні; восьма — не будуть збиратися
високі податки, накладатися високі штрафи, використовуватися
ж ор сток і покарання; дев’ята — збереження прав, які не вказані
в К онсти туц ії; десята — права ш татів залиш аю ться за штатами
та народами

53
 Особливості Конституції США
С Ш А — федеративна держава.
Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Уся законодавча влада належ ить К онгресу СШ А , який складається із
Сенату та Палати представників.
До Палати представників обираю ть на два роки все населення ш татів.
Сенат складається з двох сенаторів від кож ного штату, яких обираю ть
законодавчі збори штатів.
Виконавча влада належ ить Президентові С Ш А , який обирається термі­
ном на чотири роки.
8 КЛАС

Президент С Ш А — головнокомандую чий армією та флотом.

Судова влада незалежна від законодавчої та виконавчої.
Н айвищ а судова влада — Верховний Суд СШ А.
Дев’ять суддів Верховного Суду призначаються Президентом довічно.
Ж ін ки не мали права бути обраними. Негри та індіанці не мали грома­
дянських прав

Тема 10. Східний світ

ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ПЕРСІЯ

V
Османська імперія >

Економіка Політична система

Основа економіки — сільське госп о­ Султан — голова держави.

дарство.
Власник землі — султан.
Селяни віддавали десяту частину вро­
ж аю .
Розвиток ремесла, поява цехів.
Розвиток торгівлі.
Розташ ування Туреччини на перехресті
торговельних ш ляхів
Феодальна, військово-ленна або
тимарна система — воїн отрим у­
вав земельний наділ за службу.
Імперія була розташ ована в А зії,
А ф риці та Європі.
Чорне море — «внутріш нє море»

Релігія Соціальна сфера

Державна релігія — іслам.
Б ільш ість населення — мусульмани.
Н емусульмани — християни та юдеї —
сплачували спеціальний податок.
Султан — голова мусульман держави.
Судочинство на основі ісламу
Основа держави — тимаріо-
ти — військові (кіннотники), які
складали основу армії.
Яничари — особливі війська, до
яких набирали хлопчиків із під­
корених країн.
Селяни були особи сто вільними,
але не володіли землею

54
 Османська імперія в період найбільшої могутності
С толиця — Стамбул (Константинополь)

Азія Африка Європа

М есопотамія, Мала Єгипет, А лж ир, Сербія, Угорщина,
А зія , Палестина, Сирія, Триполітанія, Балкани, Крим, Крит,
А равія, Курдистан, Ірак, Барка, Туніс Правобережна Украї­
Закавказзя на, М олдавія

8 КЛАС
Г Л
Османська імперія
Правитель Характеристика
Баязед II Постійно воював. Молдавське князівство визнало
(1481— 1512 рр.) васальну залеж ність від Османської імперії. Захопив
східне узбереж ж я Чорного моря
Селім І Підкорення Вірменії, Курдистану та М есопотамії, захоп­
(1513— 1520 рр.) лення Палестини, П івнічної А равії та Єгипту
Сулейман І Захоплення Б єлґрада та острова Родос. Битва під
Пишний Могачем (1526 р.) — перемога турецького війська над
(Кануні) чесько-угорською армією, підкорення більш ої частини
(1520— 1566 рр.) Угорщ ини, захоплення Іраку, частини Грузії, А лж иру,
Трансільванії, Триполітанії, Барки. Невдала облога
Відня (1529 р.)
Селім II Підкорення Тунісу. Знищення турецького флоту
(1566— 1574 рр.) о б ’єднаним флотом європейських держав у битві біля
Лепанто (1571 р.)
Мурад III Відновлення ф лоту та війн із європейськими державами
(1574— 1595 рр.)
Осман II Війни з П ерсією та Річчю П осполитою . Поразка ту р е­
(1617— 1621 рр.) цької армії в битві під Х отином (1621 р.) від польсько-
козацького війська
М ехм едIV Підкорення Правобереж ної України. Розгром турецької
(1648— 1687 рр.) армії під Віднем (1683 р.). Початок занепаду Османської
імперії

Причини занепаду Османської імперії

П остій­ Підви­ Боротьба Напади інш их Повстан­ Слабкий

ні В1ИНИ щення всере­ країн — Пер­ ня поне­ розвиток
подат­ дині си , європей­ волених економі­
ків імперії ських держав народів ки

55
 г \
Культура Османської імперії
Сфера Характеристика
Освіта В п л и в на освіту ісламу. Ш коли тільки при мечетях — медресе.
Вивчення арабської та перської мов, ш аріату — мусульман­
ського права, логіки, арифметики
Наука X V ст. — історичні хроніки — «Османська історія» (Ібн
Кемаль). Географічні дослідж ення — «Книга подорожей»
(Челебі), морський атлас «Б ахрійс» (П ірі Реїс)
Літера­ X V I—X V II ст. — «золотий вік» турецької літератури. Х асиди
8 КЛАС

тура (оди) та газелі (лірика) — поети М ехесі, Ільяс Ревані, М оял

М ахмуд. М іська література — латини — короткі розповіді,
анекдоти. Перші розповіді про Х од ж у Насреддіна (Б урса Лям).
Сатиричні твори — поети Вейсі, Нефе
А рхітек­ Мечеті, палаци, мавзолеї. А рхітектор Х одж а Синан — мечеті
тура Ш ах-заде, Сулейманіє (Стамбул), Селіма (Едірне). Розпис тіл ь­
ки геометричними або рослинними орнаментами
Ж ивопис М ініатюри. Ж анрова мініатюра. К ниж кова мініатюра

д
Персія
На початок X V I ст. на території Персії існувало кілька держав
Ісмаїл Сефеві Об’єднав персів, проголосив себе ш ахом, заснував дина­
(1502— 1524 рр.) стію Сефевидів (1502— 1736 рр.), затвердив іслам (ш иїт­
ський напрямок) держ авною релігією , невдало воював із
Туреччиною
А б б а сІ Створив 120-тисячну постійну армію, увів вогнепальну
Великий зброю та артилерію, повернув західні провінції Ірану,
(1587— 1629 рр.) Грузію , Вірменію, Курдистан та ін ш і землі, переніс с т о ­
лицю до міста Ісфагана (сучасний Тегеран), яке перебу­
дував і заселив ремісниками. Проводив іригаційні р обо­
ти, розвивав торгівлю (будував дороги, караван-сараї)
Надір-ш ах Чергове піднесення Ірану. Держава простяглася від
(1736— 1747 рр.) Перської затоки до Індії та Середньої А зії. Був деспотич­
ним правителем. Убитий заколотниками

КИТАЙ
Г Д
Династія Мін
Роки існування 1368— 1644 рр.
Столиця М істо Пекін
Населення На початку X V I ст. становило понад 100 млн осіб. Існувало
понад ЗО великих міст із населенням понад 100 тис. осіб

56
 Закінчення таблиці

Династія Мін
Ремесла Піднесення ремесла — виготовлення порцеляни, бавов­
ни, паперу.
Використання у великих держ авних майстернях приму­
сової праці — низька продуктивність праці. У приватних
майстернях — наймана праця (обкладалися великими
податками).
Державна монополія на видобуток вугілля, залізної руди

8 КЛАС
Сільське госпо­ Розвиток сіл ьського господарства — рис, бавовна
дарство
Торгівля Розвиток торгівлі, особливо м орської — система «данини
та подарунків»
Збройні Боротьба з Я понією — боротьба з піратами. 1598 р. —
зіткнення китайські війська допомогли Кореї витіснити японців.
Перша половина XV II ст. — початок занепаду імперії

Занепад династії Мін та початок правління династії Цин

Перша половина XV II ст. — початок занепаду ім перії Мін.
Боротьба знаті за владу. Утрата контролю над морськими ш ляхами.
Вторгнення маньчж урів. Природні лиха: повені та посуха, голод та епі­
демії.
Розпад армії. Збільшення податків

1628— 1644 рр. — Велика селянська війна на чолі з Лі Цзиченом.

Селянська армія захопила Пекін.
Лі Цзичен проголосив себе імператором (правив 42 дні)

Травень 1644 р. — за пропозицією представників мінської династії мань­

чж урська армія вторглася до К итаю , розгромила армію повстанців і захо­
пила Пекін

Початок правління маньчж урської династії Ц ин (1644— 1912 рр.)

Г “\
Китайська імперія Цин
Економіка Політична система
Піднесення економіки. Імператор мав необмежену владу.
Поділ землі на держ авну та приватну. Бюрократична система.
Основа — сільське господарство. Ж ор стка централізація.
Ремісниче виробництво — приватні та Переписи населення.
державні майстерні. Контроль у сіх сфер ж иття.
Розвиток торгівлі. Усі вважалися рабами імператора.
Перевищування експорта над імпортом Б оротьба за владу

57
 Закінчення таблиці

Китайська імперія Цин

Релігія Соціальна сфера
Панівна релігія — конф уціанство. Поділ населення на групи, ж ор ст­
Поширення християнства та ісламу. ка регламентація.
Існування буддизму та інш их релігій Використання держ авою приму­
сової праці

Династія Цин
8 КЛАС

Роки існування 1644— 1912 рр.

Столиця М істо Пекін
Імператор А йсіньгіоро Фулінь (1644— 1661 рр.) — перший мань­
чж урський імператор, який очолив Китай.
Богдихан — маньчж урський імператор — спадковий
імператор із необмеженою владою.
Усі вищ і посади в держ аві — маньчж урська знать
Політика Початок політики «сам оізоляції». 1724 р. — усі католи­
цькі проповідники вислані з Китаю, а храми закриті.
1757 р. — закриття для європейців усіх портів Китаю,
окрім Кантону (Гуанчж оу)
Традиції М аньчжури перейняли традиції, звичаї Китаю, особливо
в держ авному управлінні.
Маньчжури не чинили тиск на релігію і традиції китайців

Ґ Д
Культура Китаю
^ * V
Сфера Характеристика
Освіта Спеціальна освіта для підготовки держ авних чиновників.
Навчання в монастирях. Освіта для замож них людей
Н аука Г у Я ньу (1613— 1683 рр.) — праці з історії, економіки, ф іл осо­
фії, фонетики («П ’ять книг із ф онетики»), географії («Книга
про недоліки та користь областей і повітів Піднебесної»),
Лі Шичжень «Трактат про дерева та рослини» — сіл ьсько­
господарська праця. Продовження роботи над історичним
літописом IX ст. Початок редагування історичних творів
маньчж урами
Л ітература Розвиток народної літератури — романи, розповіді.
X V I ст. — пош ирення фантастичних творів (У Чемень «Подо­
рож на захід»)
Д раматур­ Поширення провінційної («південної») п ’єси (Тань Саньцзу
гія, театр «П іонова бесідка»). Столична опера, провінційні, домаш ні
театри

58
 Закінчення таблиці

Сфера Характеристика
А рхітек­ Заміна суворості та монументальності, використання різних
тура мармурових мостів, балюстрад, карнизів тощо. «Забороне­
не місто» — північна частина Пекіна — палац імператора
(720 тис. м2). У південній частині Пекіна побудований «Храм
Неба». Поблизу Пекіна — імператорські гробниці та Алея Духів
Ж ивопис Обов’язкові вимоги — суворе дотримання традицій зобра­
ж ення (за порушення — смертна кара). Кольорові гравюри по

8 КЛАС
дереву. Ш овкограф ія. Розпис порцеляни

ІНДІЯ
Г Л
Індія в XVI ст.
Економіка Політична система
Основа економіки — сільське Багато сам остійних князівств, якими
господарство. управляли радж і.
Скотарство. Після завоювання Індії Бабуром державу
Іригація. очолив Великий М оґол.
Два-три врож аї на рік. Великий М оґол — падиш ах — цар царів.
Розвиток ремесла. Військово-ленна система — дж агір.
Розвиток торгівлі (поява євро­ Допущ ення індійців до управління
пейських факторій) держ авою
Релігія Соціальна сфера
Кілька століть панувало Східна деспотія.
мусульманство, а з немусульман Д ж агіри — збирали податок із селян та
збирали спеціальний податок. несли військову службу.
А кбар видав указ про релігійну Сусідська общ ина.
віротерпимість Поділ на варни та касти

Імперія Великих Моголів

Правитель Характеристика
Бабур Початок підкорення Індії (1526 р.) — підкорив розрізнені
(1483— князівства та створив держ аву від Ґанґу до А м удар’ї.
1530 рр.) Р о з п о д і л держави м іж синами Бабура, початок м іж усобн их
війн, правління афганської династії Ш ир Ш аха (1530 р.)
А кбар П рактично заснував держ аву Великих М оґолів — розш ирив
(1556— кордони держави (Афганістан і практично вся Індія), провів
1605 рр.) реформи:
Адмініст рат ивна. Уся влада в падіш аха. Управляв за допо­
м огою чотирьох міністрів. Держава поділена на 15 округів,
якими управляли еміри, щ о призначалися падишахом

59
 Закінчення таблиці

Правитель Характеристика
А кбар Подат кова. Запровадження єдиної міри земельних ділянок.
Розмір податку відповідав кіл ькості та як ості ділянки. Пода­
ток виплачували грош има.
Військово-земельна. Невдала спроба скасувати дж агіри —
земельні наділи за служ бу. Поділ армії на постійну найману
армію та ополчення.
Релігійна. Указ про віротерпимість. М ож ливість сповідувати
будь-яку релігію . Створення «бож ественної віри».
8 КЛАС

Держава Великих М оґолів — централізована держава. Сто­

лиця — м істо Делі
Д жахан Онук А кбара. За нього відбувся найбільш ий розвиток держа­
(1628— ви Великих М оґолів. П рославився спорудженням мавзолею
1657 рр.) Тадж-М ахал
Аурангзеб Заборонив усі релігії, окрім ісламу. Деспотичне правлін­
(1658— ня — заборонив ж ивопис, м узику та танці, увів податок із
1707 рр.) немусульман. За нього розпочався занепад держави В еликих
М оґолів

Ґ Д
Проникнення європейців до Індії
Дата Подія
1498 р. Поява португальця Васко да Ґами в К алькутті
1510 р. Захоплення португальцями ін дійського порту Гоа
X V II ст. Поширення торгівлі португальцями, голландцями, французами
та англійцями.
Протиріччя м іж англійською та французькою Ост-Індськими
компаніями. Використання в боротьбі сипаїв — солдатів-індій-
ців. Перемога А нглії
1773 р. Видання англійським парламентом «А кта про управління
Індією » — запровадження посади генерал-губернатора Індії.
Перетворення Індії на колонію

Г Д
Культура Індії
Сфера Характеристика
Освіта Збереження старої ін дій ської системи освіти — навчання при
храмах хлопців із замож них родин. М усульманська освіта —
медресе
Н аука Продовж ували діяти обсерваторії, але значних відкриттів здій­
снено не було. Розвиток медицини — психологічні дослідж ен­
ня, пластичні операції. Розвиток математики

60
 Закінчення таблиці

Сфера Характеристика
Літера­ Історичні твори — Абу-ль-Фазл «Акбар-наме» — політична та
тура військова історія часів Акбара.
Розвиток поезії. Падиш ах Акбар «Бабур-наме». Вірш і перською
мовою на ін дій ські мотиви — Файзі. Вірш і х ін ді — Тулсі Д ас
«Рамачарисманаса». Ш ах Дж ахан «Мемуари»
А рхітек­ Будівництво за падіш аха А кбара палаців-фортець в А ґр і та
тура Л ахорі, гробниці в Делі, заснування м іста Ф атхпур-Сікрі. За

8 КЛАС
Д ж ахана — розвиток садово-паркового мистецтва, резиденція
падиш аха в Делі, мечеть-мавзолей Тадж-М ахал (споруджували
20 років) — пам’ять про друж ину падиш аха (побудована з біло­
го мармуру, із білими банями та мінаретами, великим басей­
ном тощо)
Ж ивопис Найбільш пош ирені — мініатю ри, поєднання ін дійської та
монгольської мініатю ри. Використання мінеральних фарб
(збереглися до наш ого часу). Відомі худож ники: Ходж а Абд-ус-
Самад, Д асванат х, Басаван
 9 клас

Вступ
Найвпливовіші події другого періоду Нової історії
Світ Ф ормування колоніальної системи світу. Зростання робочого та
соціального р уху у Європі та СШ А
Європа Демократичні револю ції 1848— 1849 рр. у Європі. Утворення
нових централізованих держав у Європі (Н імеччина, Італія)
Ф ранція Велика Ф ранцузька револю ція 1789— 1794 рр. Паризька К ом у­
на у Ф ранції. Н аполеонівські війни
Р осія Реформи та скасування кріпацтва в Р осії
СШ А Громадянська війна в СШ А

Населення держав і великих міст світу

Держави, млн осіб 1800 р. 1900 р. Міста, тис. осіб 1800 р. 1900 р.
Німеччина 24,5 56,4 Берлін 172 1890
Р осія 37 125,7 Санкт-Петербурґ 330 1266
СШ А 5,3 76,3 Нью-Йорк 79 3437
Ф ранція ЗО 39 Париж 547 2714

Ґ N
Основні зміни в другому періоді Нової історії
9 КЛАС

Економічна сфера Політична сфера

Поширення промислового перевороту Занепад абсолю тної системи
у Європі. влади.
Нестабільний розвиток економіки — Зміни в суспільстві — реформи
піднесення та кризи економіки. або револю ція.
Основа господарства — промисловість. Утвердження правової держави.
Виникнення нових видів промисло­ Розподіл гілок влади.
вості. Ф ормування політичних партій.
Винаходи. Лібералізм, консерватизм,
Завершення формування світового соціалізм.
ринку. Націоналізм
Випуск товарів м асового попиту

62

Основні зміни в другому періоді Нової історії
Соціальна сфера
Зміна соціальної структури суспіль­
ства.
П ідприємці та наймані працівники.
У рбанізація.
Боротьба робітників за свої права.
Існування рабства
Тема 1. Велика Французька революція кінця XVIII ст.
Європа в період Наполеонівських війн
ФРАНЦУЗЬКЕ СУСПІЛЬСТВО НАПРИКІНЦІ XVIII СТ.
ґ Л
Франція напередодні революції
Економічна сфера
Аграрна країна.
Обмеження на купівлю -продаж землі.
Феодальні побори та надмірні податки.
Залиш ки цехової ремісничої системи.
Промислова револю ція не відбулася.
Рідке використання маш ин.
П оступовий розвиток промисловості.
Обмеження внутріш ньої торгівлі
митом.
Активний розвиток зовніш ньої торгівлі.
Колоніальна система.
Різні одиниці мір і ваги
Соціальна сфера
Більш ість населення — селяни (особи с­
то вільні, але вони не володіли землею).
Зростання м огутн ості бурж уазії (під­
приємці, торговці, банкіри).
Б урж уазія не мала політичних прав.
Розш арування серед дворянства та
духівництва.
Санкюлоти — прош арок населення —
служ бовц і, крамарі, підмайстри тощ о
Закінчення таблиці
Релігійна сфера
Зміна ставлення до релігії під
впливом наукових відкриттів та
ідей П росвітництва.
Відділення церкви від держави.
Віротерпимість
Політична сфера
А бсолю тизм .
Поділ населення на три стани.
Бюрократична система — вели­
чезний чиновницький апарат.
Ц ентралізація управління
державою.
Генеральні штати — дорадчі
збори представників станів — не
збиралися від 1614 р.
Збереження «старого поряд­
ку» — поєднання абсолю тизм у зі
становою системою
9 КЛАС
Релігійна сфера
Поширення католицизму.
Підтримка церкви держ авою.
Централізована церковна сис­
тема.
Володіння великими земельни­
ми наділами.
Розш арування серед д ухівн и ­
цтва.
Падіння авторитету церкви.
Поширення виступів проти
релігії та церкви
63
 ґ Л
Доба Просвітництва
^ У
П росвітництво — ідеологічний наступ на «старий порядок»
Ш арль Луї Головна праця — «Про дух закону». Виступав проти
М онтеск’є абсолютизму, за кон ституцій ну монархію та розподіл
(1689— 1755 рр.) влади на законодавчу (парламент), виконавчу (король
і міністри) і судову (незалежна від парламенту та кор о­
ля). Основні принципи демократії: свобода слова, преси,
зборів, віротерпимість, рівність у сіх перед законом.
Відділення церкви від держави. П ротивник револю ції —
прибічник ком пром ісу м іж бурж уазією та дворянством
Вольтер Був у в ’язнений у Бастилії. Осуджував абсолютизм,
(Ф рансуа Аруе) виступав за «освічений абсолю тизм ». Забезпечення сво­
(1694— 1778 рр.) боди та рівн ості у правах для всіх, повага до приватної
власності. К ритикував церкву як механізм, але виступав
за її збереження. Д ійш ов висновку, щ о невдовзі буде
револю ція
Дені Д ідро Організатор видавництва «Енциклопедії». Противник
(1713— 1784 рр.) абсолютизму, виступав за обмеж ену монархію, недотор­
канність приватної власності, «економічну волю», віро­
терпимість і майнову рівність. К ритикував як церкву,
так і релігію , але визнавав Бога. Уваж ав, щ о добрі зако­
ни та розумне правління маю ть створювати справедли­
вий суспільний лад
Ж ан-Ж ак Р уссо П ротивник монархії, прибічник республіки. Уважав, що
(1712— 1778 рр.) приватна власність і породжена нею нерівність — голов­
на причина всіх суспільних негараздів. Виступав за
рівність у сіх людей у правах. Противник католицької
церкви
Ж ан Мельє Був свящ еником. Уваж ав, щ о суспільна власність та
(1664— 1729 рр.) обов’язкова праця для всіх — це ідеальне суспільство
Габріель Бонно Уважав, щ о приватна власність — причина всіх негараз­
де Маблі дів. Виступав за суспільну власність і плановий розподіл
9 КЛАС

(1709— 1785 рр.) продуктів праці

ПОЧАТОК ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ґ-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- \
Причини революції
V__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ -X

А бсолю тизм стримував розвиток суспільства.

«Старий порядок» не відповідав суспільним потребам.
Католицька церква не відповідала потребам суспільства.
Б анкрутство держави — величезні борги та неспромож ність їх повернути.
Економічна, політична та суспільна криза й неспромож ність влади впли­
вати на ситуацію .
Баж ання бурж уазії отримати політичні права та впливати на владу

64
 Періодизація Французької революції

ґ л
Події першого періоду революції
Н аціональні збори зібралися в залі для гри в м ’яч у Версалі. Король
спробував розігнати депутатів, але це йом у не вдалося. До Парижа почали
вводитися війська.

Дата Подія
9 липня Н аціональні збори проголосили себе Установчими зборами
1789 р. 9 КЛАС
14 липня Захоплення повсталими парижанами фортеці-в’язниці Бас-
1789 р. тилії. Початок револю ції
Липень— «М уніципальні револю ції» в провінціях. Створення нових
серпень органів влади — муніципалітетів, формування загонів
1789 р. Національної гвардії
4— 11 серпня Прийняття декретів, які скасували станову систему, ф ео­
1789 р. дальні права, церковну десятину, оголосили всіх рівними
перед законом
26 червня Прийняття «Декларації прав людини і громадянина».
1789 р. Реформи: скасовано поділ на стани та успадкування дво­
рянських титулів; церква була взята під контроль держави;

65
 Закінчення таблиці

Дата Подія
запровадж увався новий адміністративний поділ країни на
83 департаменти; ліквідувалася цехова система; скасову­
валися внутріш ні мита та ін ш і перепони, які гальмували
розвиток пром исловості й торгівлі
5 ж овтня П охід на Версаль (в основному ж інок) — король та Установ­
1789 р. чі збори переїхали до Парижа
21 червня Король спробував утекти, але був затриманий у м істі Варен-
1791 р.
17 липня Розстріл маніф естації на М арсовому полі
1791 р.
3 вересня Прийняття К онсти туц ії. Розпуск Установчих зборів
1791 р.
1 ж овтня Початок роботи Законодавчих зборів
1791 р.
20 квітня Оголошення Ф ранцією війни А встр ії, початок війни з анти-
1792 р. французькою коаліцією європейських держав

Конституція 1791 р.
К онституційна монархія.
Вища влада — Законодавчі збори.
Вибори Законодавчих зборів раз на два роки.
Виконавча влада — король і м іністри.
Судова влада — суддям, яких обирав народ.
Депутатська недоторканність.
Король не мав права розпускати Законодавчі збори.
Король мав право «вето» на ріш ення Законодавчих зборів.
Король очолював армію.
Право обирати мали чоловіки від 25 років, які мали певний достаток.
9 КЛАС

Депутатами могли бути тільки чоловіки, які мали земельну власність.

Король діяв тільки в м еж ах законів Законодавчих зборів

Законодавчі збори
745 депутатів, обраних терміном на два роки

«Ліві» «Центр» «Праві»

136 депутатів, якобін­ 345 депутатів, неза­ 246 депутатів, фейяни.

ці. лежні. К онсти туц ійн і монар­
Потрібно продовж ува­ В ідсутня чітка полі­ хісти
ти револю цію тична орієнтація

66
г л
Основні політичні групи революції
Політична
Походження назви Представники
група
Фейяни Назва походить від монастиря К онсти туц ійн і монархісти,
ордену фенів, де проходили засі­ представники великої бур­
дання ж уазії
Ж ирон дис­ Назва походить від департамен­ П омірковані буржуа-рес-
ти ту Ж иронда, звідки була біль­ публіканці
ш ість депутатів
Я кобінці Назва походить від бібліотеки Радикальні революціонери,
монастиря Св. Я коба, де прохо­ представники середньої та
дили засідання дрібної бурж уазії
Роялісти Назва походить від фр. гоуаі — Представники аристократії
королівський та духівництва, виступали
на захист монархії
Монтань- Назва походить від м ісця, де Депутати Парижа, обрані
яри сиділи депутати, — верхні під впливом револю ції,
ряди — Гора (Іа т опіадпе) радикально налаш товані
Скажені Назву запровадили ж ирондисти Радикальні революціонери

ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
Г Л
Події другого періоду революції
Дата Подія
10 квітня 1792 р. Повстання в Парижі — захоплення королівського
палацу Тюїльрі та арешт короля. Під тиском повстан­
ців Законодавчі збори приймаю ть ріш ення про усу­
нення короля від влади та скликання Національного
конвенту (зборів) 9 КЛАС
19 серпня 1792 р. Вторгнення пруссько-австрійської армії до Ф ранції та
захоплення Вердена
20 вересня 1792 р. Битва під Вальмом — перша перемога французької
армії. Початок роботи Н аціонального конвенту
у складі 793 депутатів: «ліві» (113 депутатів, монтань-
яри. Уважали, щ о потрібно продовжувати революцію);
«центр» (500 депутатів, незалежні. Спочатку підтри­
мували ж ирондистів); «праві» (165 депутатів, ж ирон­
дисти. Уважали, щ о револю ція завершена). Представ­
ники ж ирондистів склали Виконавчу раду — уряд
22 вересня 1792 р. Проголош ення Ф ранції республікою

67
 Закінчення таблиці

Дата Подія
Кінець 1792 — Скасування феодальних порядків, надання конф іско­
початок 1793 р. ваних земель селянам в оренду, початок наступу на
ін ш і держави

21 січня 1793 р. Страта короля Ф ранції Л ю довіка X V I

Березень 1793 р. Повстання роялістів у Вандеї

Квітень 1793 р. В ійськові дії знову перейшли на територію Ф ранції

Весна 1793 р. Декрет Конвенту про страти повстанців, поширення

прав револю ційних трибуналів. Створення К омітету
громадянського порятунку. Ж ирондисти виступили
проти К омуни Парижа

5 квітня 1793 р. Страта поміркованих якобінців на чолі з Ж орж ем

Ж аком Дантоном

Осінь 1793 р. Пош ирення якобінського терору, дії «скаж ених», пере­
лом у війні

Якобінська диктатура
2 червня 1793 р. Повстання в П ариж і — ареш т відомих ж ирондистів.
Владу захопили якобінці

24 червня 1793 р. Прийняття нової К онсти туц ії

Липень 1793 р. К омітет громадського порятунку очолив М аксиміліан

Р обесп’єр

ґ Л
^
Конституція
'
1793 р. >
Ф орма правління Республіка
9 КЛАС

Вибори П рямі вибори.

В иборці — чоловіки від 21 року.
Законодавчі збори обиралися на один рік.
Виконавчий ком ітет — 24 особи

Права і свободи Право на опір проти гноблення.

Рівність усіх перед законом.
Свобода совісті.
Право на освіту.
Право на працю.
Свобода слова.
Право на соціальне забезпечення

68
Г Л
Термідоріанський режим
Дата Подія
27 липня 1794 р. Переворот 9 термідора — повалення якобінської
влади. А реш т М. Р обесп’єра та його прибічників
28 липня 1794 р. Страта М. Р обесп’єра та його прибічників
Осінь 1794 р. Повернення депутатів-ж ирондистів до Конвенту.
Закриття Паризької Комуни та якобін ських секцій,
скасування повноважень револю ційних органів, уста­
новлення максимального рівня цін на продукти
Весна 1795 р. Голод у Ф ранції, придуш ення повстання санкю лотів
(1 квітня та 20 травня 1795 р.)
22 серпня 1795 р. Прийняття нової К онсти туц ії III р оку Револю ції
5 ж овтня 1795 р. Придушення повстання роялістів у Парижі урядови­
ми військами на чолі з Наполеоном Бонапартом
26 ж овтня 1795 р. Припинення діяльності Н аціонального Конвенту
й передання повноважень Д иректорії
1796— 1797 рр. Італійський похід Наполеона Бонапарта
1798— 1799 рр. Єгипетський похід Наполеона Бонапарта
9 листопада 1799 р. Переворот 18 брюмера і встановлення К онсульства

Г \
Конституція 1795 р.
Форма правління Республіка
Вибори Виборче право тільки платникам податків.
Дворівнева система виборів.
Законодавчий корпус — Рада п’ятисот і Рада старійшин.
Виконавча влада — Д иректорія з п ’яти осіб
Права і свободи Рівність у сіх перед законом.
Збереження антифеодальних здобутків револю ції.
Заборона емігрантам повертатися
9 КЛАС
Значення Французької революції
Мала вплив на розвиток усіх країн світу, особливо європейських.
Зруйнування абсолютизму.
Знищення феодальних порядків.
Перехід до бурж уазного суспільства.
Утілення в ж иття невід’ємних прав людини.
Показала небезпеку терору.
Установлення республіки.
Розподіл гілок влади втілений у ж иття.
Верховенство права почало діяти.
Вплив на становлення націоналізму та ком унізм у

69
 ПРАВЛІННЯ НАПОЛЕОНА БОНАПАРТА

Конституція 1799 р. (22 фрімера VII року Республіки)

Р ес­ Бага­ Виборче Законодавча В ико­ На десять

пуб­ торів­ право — влада — Три­ навча років Перший
ліка нева усі чоло­ бунат, Зако­ влада — консул —
система віки нодавчий кор­ Перший Наполеон
виборів пус і Сенат консул Бонапарт

Організація влади за часів Консульства

Державна рада Трибунат (обго­ Законодавчий Сенат

(складала про­ ворював проек­ корпус (прий­ (охороняв зако­
екти законів) ти законів) мав закони) ни)

Другий консул Перший консул Третій консул

(виконавча й частково
(дорадчий голос) (дорадчий голос)
законодавча влада)

Префекти департаментів М іністри Посли Судді Мери

Консульство
ч,_________________________________________________________________
Заборона 60 політичних періодичних видань, ін ш і видання (близько деся­
ти) були підпорядковані м іністру поліції.
Переслідування поліцією політичних противників Консульства.
Адміністративна реформа — поділ країни на департаменти, а департа­
ментів — на округи.
Фінансова реформа — заснування Ф ранцузького банку, укріплення фран­
ку.
9 КЛАС

Заходи щ одо підтримки промисловості — надання держ авних замовлень

вітчизняним підприємцям.
Релігійні зміни — повернення церковних споруд католицькій церкві,
договір із Папою Римським — «конкордат»: Наполеон отримав право при­
значати єпископів, католицтво оголош увалося релігією більш ості фран­
цузів, скасовувалося відокремлення церкви від держави.
Повернення більш ості емігрантів.
Заснування Почесного легіону, куди потрапляли за особливі заслуги.
Ю ридичні реформи — прийняття Цивільного кодексу («Кодекс Наполеона»),
Війна з другою антифранцузькою коаліц ією заверш илася перемогою
французів. Були захоплені Італія, німецькі держави, Бельгія, Голландія.
Велася підготовка до вторгнення на Британські острови.
2 грудня 1804 р. — проголош ення Наполеона імператором

70
г л
Війни наполеонівської Франції
Період Консульства Імперії
Роки 1799— 1804 рр. 1804— 1815 рр.
К оаліція Друга антифранцузька Третя— сьома антифранцузькі
коаліція коал іц ії
Країни А нглія, А встр ія, Р осія, А нглія, А встр ія, Р осія, Туреч­
Туреччина, Неаполітанське чина, Неаполітанське королів­
королівство, Португалія ство, П ортугалія, Ш веція,
Іспанія, Голландія, Саксонія
Мета Захоплення територій, джерел сировини, поширення ринку
збуту для французьких товарів
Характер Мали загарбницький, агресивний характер. Велися в інтере­
сах нової військової та цивільної аристократії Ф ранції

Г Л
Наполеонівські війни
Роки Супротивники Франції Основні результати
1798— А нглія, Р осія, А встр ія, Розпад другої коаліції, створення
1801 рр. Туреччина, Неаполітанське Ш вейцарської та Рим ської респуб­
королівство, П ортугалія лік
1803— А нглія, Р осія, А встр ія, Визнання А встр ією завоювань
1807 рр. Ш веція, Неаполітанське Ф ранції, створення королівств,
королівство, П руссія, Сак­ підконтрольних Ф ранції. Росія —
сонія сою зник Ф ранції
1808— А нглія, Іспанія, А встрія Підкорення П іренейського п івост­
1811 рр. рова та приєднання до Ф ранції
деяких німецьких земель
1812 р. Росія Поразка французької армії в Р осії
1813— А нглія, Р осія, А встр ія, Поразка Ф ранції, ліквідація Пер­
1814 рр. Ш веція, Пруссія, Іспанія, ш ої ім перії та реставрація Б ур­
Португалія бонів 9 КЛАС
1815 р. А нглія, Р осія, А встр ія, Остаточна поразка Наполеона,
Ш веція, Пруссія, Іспанія, засланого на острів Св. Єлени,
П ортугалія, Голландія друга реставрація Бурбонів

Причини поразки наполеонівської Франції

71
 г \
Основні рішення Віденського конгресу
Дата про­ 1 листопада 1814 — 9 червня 1815 р.
ведення

Основні Компенсація країнам-учасницям антифранцузької коаліції.

рішення Відновлення влади династії Б урбонів у Ф ранції, Іспанії та
Н еаполітанському королівстві.
Повернення Ф ранції до її дореволюційних кордонів.
Виплата Ф ранцією контрибуції.
Створення Ш вейцарської конфедерації.
Закріплення роздробленості Італії.
Приєднання Бельгії та Лю ксем бурга до Голландії.
Збільшення німецьких держав.
Росія отримала Варшавське герцогство, Ф інляндію та Бессара-
бію.
А нглія отримала французькі та голландські колонії та фран­
цузький флот.
Ш веція отримала Норвегію.
Пруссія та Данія отримали певні території

Резуль­ Створення у Європі системи політичної рівноваги, коли сила

тат однієї держави врівноваж увалася інш ими й не дозволяла
якійсь одній держ аві диктувати свою волю

Тема 2. Європа в добу революцій 1848—1849 рр.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Державний устрій Великої Британії на початку XIX ст.

Велика Британія (Сполучене кор ол ів ств о Велика Британія) — держава,
що виникла в результаті о б ’єднання А нгл ії та Ш отландії (1707 р.) та Ірландії
(1808 р.) — спадкоєм на обмеж ена монархія
9 КЛАС

Монарх Володів вищ ою виконавчою владою, мав право оголош увати

(король війну чи укладати мир, милувати, затверджувати закони та ін.,
або кор о­ впливав на роботу парламенту та уряду (затверджував уряд)
лева)

Законо­ Належала парламенту, щ о складався з двох частин — палати

давча лордів (перів) і палати громад:
влада палата лордів складалася з 459 перів, місця в палаті переда­
валися в спадок. Затверджувала закони, які приймала палата
громад;
палата громад складалася з депутатів, які обиралися від
общ ин. Приймала закони та формувала уряд

72
 Закінчення таблиці

Державний устрій Великої Британії на початку XIX ст.

В ико­ Належала уряду, сформованому більш істю палати громад і за­
навча твердж еному монархом. Складалася з прем’єр-м іністра (голова
влада уряду) і м іністрів
Судова Належала судам різної ін станції. Існували суди присяж них
влада (для цивільних і карних справ). Судді призначалися парламен­
том довічно
ґ Д

Велика Британія в першій половині XIX ст.

Політична сфера Економічна сфера
Загального виборчого права в країні До середини X I X ст. в країні завер­
не існувало (великий майновий ценз, ш ився промисловий переворот.
право голосу мали 2 % населення). Сформувалися нові промислові
Склалася двопартійна система — торі райони.
та вігі (назви походили від прізвиськ: Найбільш розвиненою була текс­
партія країни (вігі) — від ш отл. — тильна промисловість.
злочинці; партія двору (торі) — гра­ 1815— 1816 рр. — економічна
біж ники). криза. К ілька сотень тисяч демо­
Торі — партія консервативного білізованих солдат склали вели­
напрямку, здебільш ого входила арис­ чезну армію безробітних.
тократія. 1825, 1836, 1847 рр. — економічні
Вігі — партія ліберального напрямку, кризи, викликані перевиробницт­
підтримувалася бурж уазією вом
Ґ Д
Уряд торі (1783—1830 рр.)
Реак­ 1813 р. — запровадж ення смертної кари за руйнування маш ин.
ційний 1815 р. — початок економічної кризи. Величезна кількість без­
торізм робітних.
1815 р. — прийняття «хлібних законів». Установлення високого
мита на зерно. Збільшення цін на хліб. Початок другої хвилі
луддитського руху.
9 КЛАС
1817 р. — тимчасове скасування Закону про недоторканність
особи. Посилення репресій, знищення громадської непокори.
1819 р. — «М анчестерська бійня» — використання військ для
розгону мирного мітингу.
Прийняття урядом ш ести постанов, за якими заборонялися
мітинги, дозволялися обш уки та ареш ти. Запровадження ж ор с­
токої цензури
Рефор­ Пов’язую ть із лордом Д ж ордж ем К аннінгом.
матор­ 1824 р. — скасування закону про заборону створення проф спі­
ський лок (тред-юніони) і страйку як кримінального злочину.
торізм 1825 р. — закон про робітничі коал іц ії. Заборона тиску на під­
приємців із м етою підвищ ення заробітної плати.
1829 р. — зрівняння в правах представників у сіх релігій

73
 г \
Уряд вігів (1830—1841 р р .)
1832 р. Прийняття закону про парламентську реформу — позбавлення
права представництва більш ості «гнилих містечок». Виборче
право отримали всі, х то мав певну су м у доходів на рік. Отримали
м ісця в парламенті представники великих промислових міст.
К іл ькість виборців збільш илася вдвічі
1833 р. Скасування рабства у всіх англійських колоніях.
Скасування привілеїв Ост-Індської компанії.
Обмеження робочого дня для дітей на текстильних фабриках
1834 р. Закон про бідних — скасування податку на бідних із підприєм­
ців. Бідні були позбавлені права отримувати соціальну допомогу,
запровадж увалися робочі будинки з прим усовою працею
1835 р. Зміна виборів до органів м іського самоврядування — право оби­
рати отримали всі люди, які сплачували податки
Г Л
Чартизм
Походжен­ Від англ. ск а гіег — хартія
ня назви
Причини Економічні кризи.
виникнен­ Поширення ідей про необхідність запровадження загального
ня виборчого права.
Економічне становищ е робітників
Основні Загальне виборче право для чоловіків від 21 року.
вимоги Скасування майнового цензу для кандидатів у депутати до
парламенту.
Рівне представництво та зрівняння виборчих округів.
Таємне голосування на виборах.
Оплата роботи депутатів із держ авної скарбниці.
Щ орічні вибори депутатів
Політика П олітика «моральної сили». Лондонська асоціація робітників
(Вільям Ловетт).
9 КЛАС

П олітика «ф ізичної сили» — Демократична асоціація (Джу-

ман Гарні).
П олітика «зм іш аних методів боротьби» — Великий П івніч­
ний сою з (Ф ергюс Едуард о ’Коннор)
Перебіг 1836 р. — Лондонська асоціація робітників.
подій 1838 р. — Перший з’їзд чартистів.
1839 р. — подача до парламенту першої петиції, як у підписа­
ли понад 1 млн осіб.
1842 р. — подача до парламенту другої петиції, яку підписали
понад 3 млн осіб.
1848 р. — подача до парламенту третьої петиції, яку підписа­
ли понад 5 млн осіб.
Від 1848 р. — занепад чартизму

74
 Закінчення таблиці

Чартизм
Причини Тривале економічне піднесення.
занепаду Поява робочої аристократії.
Масова еміграція
Значення Ф ормування засад громадянського суспільства.
Розвиток робітничого руху.
Народження радикальної політики

ФРАНЦІЯ

Франція в першій чверті XIX ст.

Політична сфера Економічна сфера
Монархія — реставрація Бурбонів. Продовження промислового перево­
Прийняття нової К онсти туц ії — роту.
Х ар тії 1814 р. Основа економіки — сільське госп о­
дарство

Конституційна Хартія Людовіка XVIII (1814 р.)

Форма М онархія
правління
Основні Усі рівні перед законом, допущ ені до держ авних і військових
положення посад.
Повернення титулів старим дворянам і збереження — новим.
Затримання тільки в передбачених законом випадках.
Король — верховний голова держави.
Право видавати закони має тільки король.
Законодавча влада належ ить королю , палаті перів, палаті
депутатів, виконавча — уряду, який призначає король
Права і сво­ Свобода слова та друку. Свобода віросповідання. 9 КЛАС
боди Перів призначає король
Вимоги Депутат — 40 років, податок — 1 тис. франків.
Виборець — ЗО років, податки — 300 франків.
Багаторівнева система виборів

ґ Д
Франція за Бурбонів (1815—1830 рр.)
Правитель Характеристика
Л ю довік X V III Посилення позицій роялістів. Придушення повстання в Іс­
(1815— 1824 рр.) панії. Арешти, суди й страти прихильників Першої імперії
(маршал Ней розстріляний). Повернення єзуїтів до країни.
Проведення чисток в армії та державних установах

75
 Закінчення таблиці

Правитель Характеристика
Карл X Виплата компенсації старим дворянам (1 млрд франків).
(1824— 1830 рр.) Закон про святотатства. 1827 р. — розпуск Національ­
ної гвардії. Вибори до Н аціональних зборів — перемога
лібералів. 1830 р. — Карл X видав укази: про розпуск
парламенту, скасування виборчого права для всіх, крім
великих землевласників, скасування свободи преси.
Липнева револю ція: 27 липня 1830 р. — початок повс­
тання в П ариж і; 28 липня 1830 р. — повстанці захопили
ратуш у та оточили Лувр; 29 липня 1830 р. — узятий
ш турмом королівський палац. Карл X зрікся престолу,
династія Б урбонів була повалена
Луї Ф іліпп Прихід до влади фінансової та промислової бурж уазії
Орлеанський
(1830— 1848 рр.)

ґ N

Хартія 1830 р.
К онституційна монархія. Зниження майнового та вікового
Демократичні свободи. цензу.
Уряд призначає король. Збільшення кіл ькості виборців.
Н едоторканність приватної влас­ Усі злочини розглядає суд присяж них.
ності. Відновлення Національної гвардії.
Король править на запрошення Палата перів і палата депутатів.
народу. Король не має права видавати закони
Король має право «вето».

П о л іти чн і течії Липневої революції 1830 р.

Республіканці М онархісти
9 КЛАС

Бонапар­
Помірковані Радикали Легітимісти Орлеаністи
тисти
Уважали, Уважали, П рихиль­ Прихильни­ П рихиль­
щ о все необ­ що потріб­ ники дина­ ки Луї Ф іліп­ ники напо­
хідне вже ні суттєві стії Б ур­ па Орлеан­ леонівської
зроблено зміни бонів ського імперії
1 1 1
Повстання в П ариж і (1832, Повстання Повстання
1834, 1839 рр.) у Вандеї в Страсбур­
зі та Булоні

Усі повстання були ж ор сток о придуш ені

76
НІМЕЧЧИНА
ґ >.
Німеччина після Віденського конгресу (1815 р.)
Імперія А встрійська

Королівства Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер, Вюртем­

берг

Герцогства та князівства Гессен-Дармштадт, Нассау, Браунш вейг тощ о

М іста-республіки Ф ранкфурт, Гамбурґ, Бремен, Любек

ґ
Німецький союз
Роки існу­ 1815— 1866 рр. Створений ріш енням Віденського конгресу
вання 8 липня 1815 р.

Склад 38 держав

Верховний Союзний сейм

орган

Столиця Ф ранкфурт-на-М айні (номінально)

Керівни­ А встрійський імператор

цтво

Особли­ Посилення ролі П руссії.

вості К ож на держ ава мала суверенітет і власну форму правлін­
ня — від монархії до республіки

Політич­ Продовження розвитку абсолютизму.

ний розви­ У деяких держ авах були прийняті конституції.
ток Вплив на розвиток А встр ії.
1819 р. — Карлсбадські постанови — заборона студентських 9 КЛАС
організацій, нагляд за університетами, цензура тощ о.
Вплив Липневої револю ції у Ф ранції

Економіч­ Основа — сільське господарство.

ний розви­ Кріпацтво — десятина, панщина.
ток У деяких держ авах — скасування кріпацтва.
Розвиток пром исловості — Рейнська область.
Створення в 1834 р. М итного сою зу — 18 держав на чолі
з П руссією.
Поширення талера — прусської монети

Наслідки Л іквідований після поразки А встр ії в австро-прусській війні

1866 р.

77
 Австрія в другій чверті XIX ст.
За ріш енням Віденського конгресу А встр ія відмовилася від Бельгії та
отримала Далмацію, острови в А дріатиц і, Венецію, Ломбардію, Тоскану,
Парму й Модену.
Імператор — Франц І, канцлер ім перії — Клеменс М еттерніх.
Управлялася централізовано, але не стала політично єдиною держ авою.
Складалася з дев’яти королівств, двох ерцгерцогств, кількох герцогств
і князівств, які мали певну автономію.
Імператор управляв територіями сам остійно або через намісників.
Після Липневої револю ції у Ф ранції посилилася реакція.
Державні чиновники тримали всю сферу освіти й учнів під ж орстким кон­
тролем, наказую чи, щ о мож на читати та вивчати.
Цензура забороняла літературні твори, ворож і абсолю тизм у імператора
або релігії, а організації, запідозрені в політичній єресі, зазнавали гонінь.
П оступова економічна стагнація.
Кріпацтво, сільське господарство — основа економіки.
А встр ія не увійш ла до М итного сою зу

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ ТА РУХИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

Причини повстання декабристів

Відсут- Посилен­ Націо- Патріо­ Зміни Знайом­

НІСТЬ ня реак­ нально- тичне в поглядах ство з ж и т­
реформ ції в Р осії визволь- піднесен­ дворян­ тям у Єв­
(арак- ний рух ня після ства після роп і під
чеївщи- у Європі Вітчизня­ європей­ час походу
на) ної війни ського 1812—
1812 р. походу 1815 рр.

Суспільний р у х у Росії в ЗО—40-х рр. XIX ст.

9 КЛАС

Консерва­ Ліберали Радикали Національ­

тори ний рух
Реформування мирним Зміни Ш Л ЯХОМ
Збережен­ шляхом револю ції Боротьба
ня існ ую чо­ із самодер­
го ладу ж авством .
і 1 1 1 М. К ос­
томаров,
«Охоронці» Слов’янофіли Західники Соціалісти
Т. Ш ев­
С. Уваров, 0 . Х о м ’яков, С. Соловйов, М. Огорьов, ченко,
М. Погодін, Ю. Самарін, К. Кавелін, 0. Герцен,М. Бу- А . Чавча-
М. Карам­ І. Кирієв- Т. Гранов- ташевич-Петра- вадзе
зін ськии ськии шевськии

78
 Декабристи
Поява клубів — «Офіцерська артіль» у Семенівському полку, «Священна
артіль» Генерального штабу, К ам ’янець-Подільський гурток, «Громада
руських рицарів» тощ о

1816р. — «Союз порятунку»

Близько ЗО осіб — Олександр Муравйов і М икита Муравйов, капітан Іван
Я куш к ін , Матвій М уравйов-Апостол і Сергій М уравйов-Апостол, князь
Сергій Трубецькой.
Боротьба з вадами суспільства та введення представницького правління

1818 р. — «Союз благоденства»

Понад 200 членів, 15 «управ» — Петербург, М осква, Тульчин, Полтава
тощ о.
П оширення християнського виховання, ліквідація кріпацтва, конститу­
ційне правління

1821-1825 рр.
Південне товариство
Офіцери гвардійських полків М оск­
ви та Петербурга.
Учасники — М. М уравйов, С. Тру­
бецькой, К. Рилєєв.
«К онституція» — конституційна
монархія; рівність громадян перед
законом; свобода слова, преси,
зборів, віросповідання; скасування
кріпацтва; майновий ценз
Північне товариство
Тульчин, Васильків, К ам ’янка,
у 1825 р. приєдналося «Товариство
о б ’єднаних слов’ян».
Учасник — П. І. Пестель.
«Р уська Правда» — створення рес­
публіки на чолі з диктатором, лікві­
дація кріпацтва з наділенням зем­
лею селян; демократичні свободи

Повстання 1825 р.
9 КЛАС
Смерть імператора Олександра І, присяга М иколі І
Північне товариство, Петербург Південне товариство, Україна
Дата — 14 грудня 1825 р. Дата — 29 грудня 1825 р. — 3 січня
Члени товариства вивели солдатів 1826 р.
на Сенатську площу, відбили кілька Повстання солдатів Ч ернігівського
атак і були розстріляні артилерією полку, рух на Білу Церкву, розгром­
лені загоном уланів з артилерією

Страчені п’ять офіцерів — С. Муравйов-Апостол, М. Бестужев-Рюмін, К. Рилє­

єв, П. Пестель, П. Каховський; 121 офіцер засланий до Сибіру на каторгу

79
 ґ Л
Ліберальний напрямок у Росії
Слов’янофіли Західники
Росія — виняткова держава. Орієнтація на Західну Європу.
Порушення розвитку Р осії Петром І. Петро І — це пош товх до нового.
Повернення до старих часів. Розвиток і прогрес.
Основа суспільства — громада та Відсталість р осій ської культури.
православ’я. Р осія та Захід — спільний ш лях
Росія — особливий ш лях розвитку. розвитку.
Скасування кріпацтва, реформи. Скасування кріпацтва, реформи.
Правління царя зі спиранням на народ К онституційна монархія

Радикальний напрямок у Росії

Представники П огляди та діяльність
0 . Герцен, Теорія «общ инного соціалізм у».
В. Б єлінський Справедливе суспільство мож на створити швидше в Росії,
оскільки російська громада має паростки соціалізму
0 . Герцен, Створення револю ційного гуртка.
М. Огарьов 1834— 1842 рр. — 0 . Герцен заареш тований і засланий,
у 1847 р. емігрував, створив Вільну руську друкарню —
випускав «Полярну зірку», газету «Колокол»
М. Буташевич- 1845— 1849 рр. — гурток петраш евців, які займалися
П етрашевський вивченням соціалістичних ідей.
1849 р. — ареш т петраш евців, 21 особа заслана на катор­
гу до Сибіру

Передумови виникнення утопічного соціалізму

Ідеї Про­ Ф ранцузька Промисловий Протиріччя м іж бурж у­

світництва револю ція переворот азією та пролетаріатом
9 КЛАС

Попередники утопічного соціалізму

Платон, А вгустін Томас Мор, Ж ан М ельє, Мореллі

Томазо Кампанелла

Утопічний соціалізм
У топічний соц іалізм — суспільство (суспільний лад), щ о живе за утопіч­
ними принципами, тобто такими, щ о не м ож уть існувати в реальному
ж итті

80
 Діяч Характеристика
А н рі Сен-Симон Ф ранцузький соціаліст-утопіст: створення нової про­
(1760— 1825 рр.) мислової системи, загальна обов’язкова праця, пла­
нова організація виробництва, збереження приватної
власності, зміни — тільки мирним ш ляхом
Роберт Оуен А нглійський соціаліст-утопіст: дж ерело соціальних
(1771— 1853 рр.) проблем — ринкова економіка, необхідність створен­
ня сам окерую чих громад без приватної власності
Ш арль Ф ур’є Ф ранцузький соціаліст-утопіст: ліквідація приватної
(1772— 1827 рр.) власності (і на житло); розробив проект «суспільства
гармонії» — асоціації у вигляді промислових колек­
тивів
П ’єр Ж озеф Пру- Ф ранцузький соціаліст-утопіст: засновник західноєв­
дон ропейського анархізму, мирна перебудова суспільства,
(1809— 1865 рр.) уваж ав, щ о за певних умов держава не потрібна
Л уї-Огюст Бланкі Ф ранцузький ком уніст-утопіст: засновник францу­
(1805— 1881 рр.) зького соціалізму, прихильник соціальної револю ції
Вільгельм Вейт- Н імецький соціаліст-утопіст: револю ція — стихійний
лінг прогрес, «порівняльний комунізм»
(1808— 1871 рр.)

Карл Маркс

Дата Подія
5 травня Народився в родині адвоката.
1818 р. Був філософом, економістом, політичним журналістом. Його публі­
кації сформували основу комуністичного й соціалістичного рухів
1841 р. Закінчив університет, захистивш и екстерном університетську
дисертацію про ф ілософ ію Е пікура
1844 р. В ступив у друж бу з Ф рідріхом Енгельсом, із яким його до кінця
ж иття о б ’єднувала спільна робота 9 КЛАС
1847 р. К. Маркс і Ф. Енгельс долучилися до таємного пропагандист­
ського товариства «Союз ком уністів» — товариства німецьких
емігрантів. За дорученням товариства склали «М аніфест
К ом уністичної П артії», щ о вийш ов 21 л ю того 1848 р.
1848 р. П овернувся до Н імеччини, де спробував видавати газету
1849 р. Висланий із Німеччини, оселився в Лондоні, де й ж ив до кінця
ж иття
1864 р. Організував «М іж народну робітничу асоціацію » (І Інтернаціо­
нал)
1867 р. Вийшов перший том його праці «Капітал»

81
 Марксизм
Визначен­ Ф ілософ ське, економічне й політичне вчення, розвинене
ня поняття в X IX ст. Відоме як діалектичний матеріалізм
Основопо­ К. Маркс і Ф. Енгельс
лож ники
Джерела Н імецька класична філософія.
А нглійська політекономія.
Ф ранцузький утопічний соціалізм
Основні Матерія визначає свідом ість (матеріалізм).
положення Теорія доданої вартості.
Усе піддано зміні.
Учення про комунізм
Х аракте­ Суспільство — організм, у стр уктур і якого виробничі сили
ристика визначають виробничі відносини.
Ф орми власності обум овлю ю ть класову структуру
суспільства, політику, державу, право, мораль, ф ілософію,
релігію , мистецтво.
Н ем инучість переходу від ф еодалізму до капіталізму,
соціалізм у і, у кінцевом у підсумку, до безкласового суспіль­
ства.
П ротидія будь-якої існ ую чої системи змінам призводить до
необхідності її повного руйнування, щ о виявляється у ви­
гляді класової боротьби.
Р уш ійн а сила історії — боротьба пригноблених класів,
вищ им проявом якої є соціалістична револю ція

Комуністичний Маніфест
Перший програмовий документ західного ком уністичного руху.
Уперше виданий 21 л ю того 1848 р.
Написаний К. М арксом і Ф. Енгельсом.
П роголош ує невідворотність загибелі капіталізму від рук пролетаріату.
9 КЛАС

Стислий виклад положень марксизму, його ф ілософ ських і політичних

засад.
Розкриті закони суспільного розвитку та неминучість зміни способів
виробництва.
О бґрунтована історична м ісія пролетаріату як револю ційного перетворю­
вача старого суспільства та творця нового ладу, виразника інтересів трудо­
вого класу.
Розкрита історична роль партії ком уністів як авангарду робітничого
класу.
Викладена теорія класової боротьби як руш ійної сили розвитку класово-
антагоністичних формацій.
Критичний огляд немарксистських теорій соціалізм у та реакційних псев-
досоціалістичних учень

82
«ВЕСНА НАРОДІВ»

Причини та передумови революції у Франції 1848 р.

Французька революція 1848 р. та Бонапартистський переворот

Привід — заборона бенкету 22 л ю того 1848 р. (бенкети використовували
для проведення політичних зборів) — рух реф ормістських бенкетів
Дата Подія
23 лю того Початок повстання — у П ариж і споруджено понад
1848 р. 1500 барикад, Національна гвардія почала переходити на
бік повстанців
24 л ю того Повстанці взяли ш турмом Пале-Рояль та оточили резиден­
1848 р. цію короля в Тюїльрі — король Л уї-Ф іліпп зрікся влади та
втік до А нгл ії
25 л ю того Проголошення Ф ранції республ ікою (Д руга республіка),
1848 р. створення Тимчасового уряду.
Спеціальні декрети ур я ду: запровадження загального права
для чоловіків від 21 року; гарантоване працевлаштування
для всіх безробітних; зменшення тривалості робочого дня та
обов’язкові контракти; створення Л юксембурзької ком ісії для
розв’язання суперечок між підприємцями та робітниками
Весна—літо Р обота національних майстерень — безробітні працювали за
1848 р. 2 франки на день, виконували суспільно корисну працю —
ремонт ш л яхів, копання канав та ін. (понад 100 тис. праців­
ників)
23 квітня Вибори до Установчих зборів — більш ість голосів отримали
9 КЛАС
1848 р. республіканці
22 червня Закриття Н аціональних майстерень
1848 р.
23— 26 черв­ Повстання в П ариж і, щ о було ж ор сток о придушене
ня 1848 р.
Л истопад Прийняття К онсти туц ії Д ругої республіки: форма правлін­
1848 р. ня — республіка; демократичні свободи; депутат — від
25 років; законодавча влада — Національні збори; виконав­
ча влада — президент; загальне виборче право для чоловіків
віком від 21 року; освіта та допомога безробітним; президент
обирався терміном на чотири роки та керував міністрами

83
 Закінчення таблиці

Дата Подія
10 грудня Президентом обрано Луї Бонапарта (небожа Наполеона)
1848 р.
Л ю тий Розпуск Законодавчих зборів і нові вибори (перемога монар­
1849 р. хістів)
Л іто 1849 р. Участь ф ранцузької армії в придуш енні національно-виз­
вольного р уху в Італії; повстання у Ф ранції, які були ж ор с­
токо придуш ені.
Посилення реакції: закон про опіку церкви над освітою ;
нова виборча система — введення майнових цензів
2 грудня В ійська Луї Бонапарта заарештували провідних депутатів
1851 р. Законодавчих зборів і зайняли державні установи
Січень Прийняття нової К онсти туц ії
1852 р.
2 грудня У результаті плебісциту була проголош ена Друга імперія,
1852 р. а Луї Бонапарт став імператором Наполеоном III

Причини поразки Революції та встановлення Другої імперії

Розкол А ктивні Невда­ Н еспромож ­ П ідтрим­ В ідсут­

у сере­ дії при­ ла зов­ ність р оз­ ка бона­ ність
довищ і хиль­ ніш ня в’язання партистів єдності
демокра­ ників полі­ соціально- бурж у­ м іж р обіт­
тичних монархії тика економічних азією та никами та
сил проблем селянами селянами

НАСЛІДКИ РЕВОЛЮЦІЙ 1848-1849 РР.

9 КЛАС

Прагнення різних станів у революції в Німеччині

Буржуазія
Селяни Робітники
Ліберальна Поміркована Радикальна
Скликання Створен­ Знищення Земельні Розв’язання
загального пар­ ня єдиної станів. питання. соціальних
ламенту. держави. Покращ ення Л іквідація питань.
Розш ирення Конституцій­ ж иття неза­ феодальних Демократич­
М итного сою зу. на монархія. м ож них станів. переж итків. ні права та
Знищення при­ Проголош ен­ Л іквідація Стабіль­ свободи.
вілеїв юнкерів ня респуб­ феодальних ність в еко­ Об’єднання
ліки переж итків номіці Німеччини

84
г л
Революція в Німеччині
Дата Подія
Початок Д емонстрації в Бадені, Вюртемберзі та інш их держ авах Пів-
березня нічно-Західної та Західної Німеччини. Передача влади в час­
1848 р. тині німецьких держав сою зу лібералів і дворян

13— Демонстрація в Берліні, сути чки з поліцією , вуличні бої —

14 березня прусський король скасував цензуру, скликав З’єднаний ланд-
1848 р. таг (парламент) і видав указ про демократичні перетворення

18 травня У Ф ранкфурті-на-М айні почав працювати перший загаль-

1848 р. нонімецький парламент

Грудень К онсти туц ія П руссії — загальне виборче право, демократич­

1848 р. ні свободи, право короля розпускати парламент

Березень Ф ранкуф уртський парламент прийняв загальнонімецьку

1849 р. кон ституцію

Квітень П русський король Ф рідріх-Вільгельм IV відмовився прий­

1849 р. няти ім перську корону та відхилив кон ституцію о б ’єднаної
Німеччини

Травень— Повстання в Дрездені, яке перекинулося на Рейнську провін­

липень цію П руссії (до осені придушене)
1849 р.

18 червня Вюртемберзький король за допомогою військ розігнав Ф ранк­

1849 р. фуртський парламент

Особливості революції 1848 р. в Німеччині

Ш видкий Р оз’єд­ П ос­ Союз бур­ Великий В ідсутність

розвиток наність тупки ж уазії 3 вплив зв’язку 9 КЛАС
капіталіс­ робіт­ народу прихиль­ П руссії м іж робіт­
тичних ничого з боку никами на загаль- никами та
відносин класу влади влади нонімецькі селянством
події

Причини революції в Австрії

Станові А бсол ю ­ Залеж­ Н аціо­ Р елігій­ В ідсутність

привілеї тизм ність нальний ний гніт демократич­
селян гніт них свобод

85
 г \
Революція в Австрії
Дата Подія
13 березня 1848 р. Повстання у Відні

25 квітня 1848 р. Указ імператора Фердінанда І про прийняття Консти­

туц ії

Травень 1848 р. Д емонстрації у Відні, імператор з урядом виїж дж аю ть

ЗІ СТОЛИЦІ

Червень 1848 р. Повстання в Празі придушене австрійськими військами

Липень 1848 р. Вибори до парламенту

Ж овтень 1848 р. Повстання у Відні, м істо взято ш турмом урядовими

військами

7 березня 1849 р. Новий імператор Франц-Йосиф розпустив парламент

і припинив дію К онсти туц ії

Революція в Угорщині
Дата Подія
15 березня Д емонстрація в Пеш ті з вимогами демократичних сво­
1848 р. бод («12 вимог»).
У горський сейм приймає постанови:
про скасування дворянських привілеїв;
знищення кріпацтва;
вибори до парламенту

Вересень 1848 р. Початок військових дій А встр ії проти Угорщини

Січень 1849 р. А встр ій ськ і війська захопили Пешт (столицю Угорщ и­

ни)
9 КЛАС

Березень 1849 р. У горські війська вигнали австрійців

14 квітня 1849 р. Парламент проголосив незалежність, оголосив Угорщ и­

ну республікою та позбавив Габсбурґів влади в У гор­
щині

Травень 1849 р. Зустріч імператора А встр ії Франца-Йосифа та росій ­

ського імператора М иколи І, щ о виріш или спрямувати
р осій ські війська до Угорщ ини

Червень 1849 р. Початок інтервенції Угорщ ини росій ською армією

Серпень 1849 р. Капітуляція угорської армії. Поразка револю ції

86
 Причини революції в Італії в 1848 р.
)
Роз’єд­ Ф ео­ Оку­ Влада Відсутність П ротиріччя
наність даль­ пація Папи демокра­ м іж про­
країни ній австрій­ Римського тичних мисловця­
гніт ських (П апська прав і сво­ ми та робіт­
військ держава) бод никами

Го л о в н і п о л іт и ч н і течії 30-х рр. XIX ст. в Італії

Республіканська
Джузеппе М адзіні («М олода Італія»):
об ’єднання країни та проголошення
республіки ш ляхом індивідуального
терору і повстання
Ліберальна
Камілло Бенсо Кавур (газета «В ідро­
дж ення»): о б ’єднання держави під
владою Савойської династії різними
ш ляхами

Революція в Італії
Дата Подія
12 січня 1848 р. Повстання в м істі Палермо на острові Сицилія. Поча­
ток револю ції
Лю тий — березень Практично в у сіх італійських держ авах введені кон­
1848 р. сти туц ії та сформовані ліберальні уряди
26 березня — Перша італійсько-австрійська війна
25 червня 1848 р.
5 листопада 1848 р. Повстання в Р имі
21 січня 1849 р. Вибори до рим ських Установчих зборів.
Ріш ення Установчих зборів: позбавлення влади Папи
Р имського; проголош ення республіки; націоналіза­ 9 КЛАС
ція майна католицької церкви; знищення привілеїв
духівництва; скасування ін квізиц ії; прогресивні
податки
12— 22 березня Друга італо-австрійська війна
1849 р.
Весна 1849 р. Придушення республік в італійських державах
3 липня 1849 р. Затвердження К онсти туц ії Італії, окупація Рима
французами
22 серпня 1849 р. Капітуляція Венеції, завершення італійської револю ­
ції

87
 Особливості революції в Італії в 1848 р.

Тема 3. Європа та Америка в добу об’єднання

та модернізації суспільства
ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ
Ґ Л
Німеччина в третій чверті XIX ст.
У
Р оз’єднана країна — 37 сам остійних держав.
Слабкий економічний розвиток.
Б оротьба між А встр ією та П руссією за гегемонію.
В ідсутність єдиного німецького ринку.
Капіталістичні відносини на селі — гросбауери.
Залежне селянство — грош ові повинності.
П ромисловий переворот.
Ю нкерське землеволодіння.
Різний розвиток регіонів.
М итний сою з.
Спеціалізація регіонів.
Монархізм.
Н імецький сою з — ш тучне утворення сою зу 37 держав.
«П русський ш лях» розвитку в сільськом у господарстві.
Вплив великих держав на події в Н імеччині

Передумови та причини об’єднання Німеччини

9 КЛАС

Н ерозв’язаність питання о б ’єднання Н імеччини на Віденському конгресі.

Поширення ідей створення національних держав.
Об’єдную чі ідеї серед населення німецьких держав.
Н еобхідність економічного о б ’єднання.
Політичне о б ’єднання.
Зовніш ні загрози (Ф ранція, Р осія, Англія)

Г Л
Концепції об’єднання Німеччини
«Малонімецька» «Великонімецька»
Об’єднання навколо П руссії. Об’єднання навколо Австро-Угорщ ини.
К онтроль М итного сою зу Ф ранкф уртський парламент

88
г л
Об’єднання Німеччини
Дата Подія
1834 р. Створення М итного сою зу (постійно розш ирю вався)
1848— Револю ції в німецьких держ авах, спроба о б ’єднати Н імеччи­
1849 рр. ну парламентським ш ляхом зазнала невдачі
1849 р. Створення П русського сою зу (29 держав)
1850 р. Ф ранкф уртський парламент — Н імеччина залиш ається
за старими порядками (під тиском А встр ії та Р осії П руссія
визнала ріш ення парламенту)
1862 р. Призначення міністром-президентом П руссії Отто фон
Бісмарка
1864 р. Дансько-німецька війна — перехід трьох німецьких держав
під контроль А встр ії та П руссії
1866 р. А встро-прусська війна. Перемога П руссії — розш ирен­
ня території П руссії та втрата впливу А встр ії на німецькі
держави (вихід із Н імецького сою зу).
Створення П івнічнонімецького сою зу (22 держави)
1867 р. Прийняття К онсти туц ії П івнічнонімецького сою зу — переда­
ча всієї повноти влади прусськом у королю Вільгельму І
1870— Ф ранко-прусська війна. Перемога П руссії, проголош ення
1871 рр. республіки у Ф ранції, передача П руссії Ельзасу та Лотарин­
гії
18 січня П роголошення створення Н імецької імперії, німецьким ім пе­
1871 р. ратором став Вільгельм І, рейхсканцлером — 0 . фон Бісмарк

9 КЛАС

89
 ОБ’ЄДНАННЯ ІТАЛІЇ
Італія в середині XIX ст.
Р оз’єднана країна. Товарний характер сіл ьського госп о­
Панування абсолютизму. дарства.
Економічний спад. Реакція в більш ості італійських держав.
О купація А встр ією та Ф ранцією Нерівномірність розвитку регіонів.
італійських земель. В ідсутність єдиного ринку.
Світська влада Папи Римського. Розвиток П ’ємонту.
П ромисловий переворот. Брак джерел сировини

Передумови та причини об’єднання Італії

Н ерозв’язаність питання о б ’єднання Італії на В іденському конгресі.
Поширення ідей створення національних держав.
Об’єдную чі ідеї серед населення італійських держав.
Н еобхідність економічного о б ’єднання.
Політичне о б ’єднання.
О купація частини Італії А встрією .
Світська влада Папи Римського.
Зовніш ні загрози (Ф ранція).
Поширення національно-визвольного р уху
ґ д
Ш л я х и н а ц іо н а л ь н о -в и зв о л ь н о го р у х у

Республі ка нсько-демократи ч ний Помірковано-ліберальний

Джузеппе М адзіні («М олода Італія»): Камілло Бенсо Кавур («Італійське
підпільна револю ційна боротьба, національне товариство»): реформа­
змови, повстання, револю ції торський ш лях
ґ д
О б’єднання Італії
Дата Подія
1848— Р еволю ції в італійських держ авах — придуш ені австрійськи­
9 КЛАС

1849 рр. ми та французькими військами

1852 р. Король П ’єм онту В іктор Еммануїл II призначив прем’єр-мініст-
ром Камілло Кавура
1859 р. Ф ранко-п’ємонтсько-австрійська війна, повстання у Флорен­
ції, Пармі та Модені, сепаратний договір Ф ранції та А встр ії,
П ’ємонт отрим ує Ломбардію
1860 р. Після плебісциту Ф лоренція, Парма та Модена приєдную ться
до П ’ємонту
Травень— Повстання в Палермо, експедиція «червоної тисячі» під керів­
липень ництвом Джузеппе Гарібальді до Сицилії, звільнення острова
1860 р.

90
 Закінчення таблиці

Дата Подія
Серпень— Д ж . Гарібальді висадився на півдні Італії та звільнив Неаполь
вересень
1860 р.
Осінь Плебісцит на півдні Італії — входження півдня Італії до
1860 р. П ’ємонту
17 березня Проголошення єдиного Італійського королівства, королем
1861 р. якого став В іктор Еммануїл II
1866 р. Італо-пруссько-австрійська війна — розгром італійської армії,
поразка А встр ії від П руссії, передача Венеції Італії
Вересень Поразка Ф ранції у війні з П руссією, відкликання францу­
1870 р. зького гарнізону з Риму, м істо Рим — столиця Об’єднаного
королівства Італія

ВІКТОРІАНСЬКА БРИТАНІЯ

Політичний устрій Англії в середині XIX ст.

V '
Королева В ікторія (царює, але не править)

Уряд <= Парламент

Прем’єр-міністр і міністри Палата лордів Палата громад
Призначаються королевою Довічно призначені Обрані депутати
монархом пери від громад
Проведення зовніш ньої та внут­ Розглядає та приймає закони
ріш ньої політики

Почергове перебування при владі (за результатами виборів)

Ліберали Консерватори 9 КЛАС

Королева Вікторія
Роки ж иття: 24 травня 1819 — 22 січня 1901 р.
Від 1837 р. — королева Великої Британії.
Л ю тий 1840 р. — одруж ення з А льбертом — князем К обурзьким.
Мала дев’ятьох дітей і 34 онуків.
Ж ила за певними правилами розпорядку дня та вимагала цього від своїх
підданих.
Власноруч розробляла правила етикету.
1861 р. — смерть принца Альберта.
Період її правління називають «вікторіанською епохою»

91
 Англія —майстерня світу
Передові способи виготовлення продукції.
Висока якість товарів.
Розвиток вільної конкуренції.
Н изька ціна товарів порівняно з інш ими країнами.
Н айм огутніш ий і найбільший флот у світі.
Колоніальна імперія.
Ф інансова система — стабільність фунта стерлінгів.
Дешева сировина та корисні копалини.
Ринок збуту продукції.
Перехід на машинне виробництво в текстильній та суконній промисловості.
Розвиток залізничних ш ляхів — основний вид транспорту.
А ктивне використання техніки в сіл ьськом у господарстві.
Технічні винаходи та використання їх у виробництві
ґ Ч.
Лібералізм
Походжен­ Від фр. — ІіЬегаІівте
ня назви
Визначен­ Соціальна філософія та політична концепція (ідеологія), яка
ня поняття проголошує, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольо-
вана діяльність осіб, головним чином економічна й політична,
є справжнім джерелом прогресивних змін у суспільному житті
Основні Спрямований на ствердж ення парламентського ладу, вільного
засади підприємництва та демократичних свобод.
В ідстою є абсолю тну цінність лю дської особи стості («особа
важ ливіш а за держ аву»).
В ідстою є рівність усіх людей щ одо прав особистості.
Спрямований на максимальне послаблення («п ом ’якш ення»)
різних форм держ авного й суспільного прим усу щ одо особи
(контролю особи тощ о).
Визнає ш лях мирного, реф орматорського здійснення соціаль­
них перетворень
9 КЛАС

ґ \
Політичні партії Великої Британії
Ліберальна партія Консервативна партія
Назва прийнята в 1839 р. Назва прийнята в 1830 р.
Спадкоємець вігів. Спадкоємець торі.
Заснована на ідеології лібералізму. Ідеї приватної власності та віль­
Коаліція вігів у палаті лордів і ради­ ного підприємництва.
калів у палаті громад (1839 р.). Представники: Б. Дізраелі,
Представники: Г. Пальмерстон, Д ж . Чемберлен, Д ж . Каннінг,
В. Гладстон, Д. Ллойд-Д жордж . Р. Піль.
Представляла інтереси комерції та про­ А ктивн о підтримувала монархію
мисловості

92
Г Л
Ірландське питання
Дата Подія
Кінець X II ст. Частина території Ірландії підкорена англійцями за
короля Генріха II.
Під час англійської Реформації ірландці залиш илися
католиками
X V I—X V II ст. Підкорення Ірландії англійцями — ірландці втратили
практично всю землю
1798 р. Повстання, яке було придушене. Початок о б ’єднання
з А нглією
Початок X IX ст. Ірландія стає частиною В еликої Британії. Поширення
англійської мови, уся адм іністрація — протестанти,
більш ість населення — селяни
Середина X IX ст. Аграрний переворот, вигнання дрібних орендарів
1845— 1849 рр. Скасування «хлібних законів» і хвороба картоплі
(основний продукт ірландців) призвели до голоду, у ре­
зультаті якого загинули близько 1 млн осіб
1846— 1851 рр. Збільшення ем іграції — за кордон виїхали близько
1,5 млн осіб
9 КЛАС
Друга половина А нглійський уряд спробував припинити боротьбу
X IX ст. ірландців, у результаті зменш ується податок, прово­
дяться церковна та ш кільна реформи

Імперське століття (1815—1914 рр.)

Світ Британський (латин. Р а х В гііаппіса) — період розвитку британської
колоніальної системи, домінування Британії в м іж народних відносинах.
Х арактеризувався проголош енням кур су на вільну торгівлю , скасування
рабства, контролем британського ф лоту над стратегічними морськими
ш ляхами, поширенням англійської мови, парламентаризму, технологій,
ю ридичних норм, британської системи мір і ваги тощ о

93
 Закінчення таблиці

Імперське століття

Азія Африка
Ост-Індська компанія. Капська колонія.
Захоплення Яви, Бірми, Сінгапу­ П охід на зулусів.
ру, М алайзії. Відкриття Суецького каналу, захоп­
«О піумні» війни в Китаї, захоп­ лення Єгипту.
лення Гонконгу. Підкорення Судану.
Повстання сипаїв в Індії (1857 р.) Під контролем — ЗО % африканського
населення

Початок формування Британської співдруж ності.

Виникнення дом ініонів — держав у складі Британської ім перії з певним
самоврядуванням. Головою дом ініону вваж ається англійський король
(королева). Перший британський домініон — Канада (від 1867 р.)

США
ґ Д
Сполучені Штати Америки в першій половині XIX ст.

Економічна сфера Політична сфера Соціальна сфера

Промисловий переворот. Федеративна держа­ Зростання території за

Використання винаходів, ва. перш у половину X IX ст.
наукових досягнень. Республіка. в чотири рази.
Бурхливий розви­ Президент, К онгрес. Збільшення кількості
ток залізничного та Певна самостійність населення в ш ість разів.
пароплавного транспорту. ш татів. М асова еміграція з Євро­
Більш ість населення зай­ Ф ормування двопар­ пи.
няті в аграрному секторі. тійної системи. Увезення до Америки
9 КЛАС

Поділ країни на еконо­ Виникнення Д емо­ рабів з Аф рики (від

мічні зони — Південь, кратичної партії X V II ст.).
Північ, Схід. (1828 р.). Використання рабської
Розвиток фермерського Створення Р еспуб­ праці на плантаціях,
господарства (Північ ліканської партії фермах (обмежена), на
і Схід). (1854 р.). виробництві, у госпо­
Плантаторське господар­ Виборчого права дарстві.
ство (Південь). не мали індіанці, Витіснення індіанців
Рабська праця. ж інки та раби. і захоплення їх н іх тери­
Постійне розш ирення Розш ирення тери­ торій.
території країни торії С Ш А шляхом Поява нових станів —
війни бурж уазії та найманих
робітників

94
 Доктрина Монро
Дата прого­ 2 грудня 1823 р.
лошення
Мета Політична доктрина СШ А , у якій визначено довготривалу
м ету зовніш ньої політики СШ А.
Частина сьом ого звернення до К онгресу тогочасного прези­
дента СШ А Д ж еймса М онро (1817— 1825 рр.)
Ф орма Викладена у формі попередження уряду Р осійської імперії
викладення
Основні Закріплена незалежність американських ш татів від євро­
засади пейських урядів (від «Старого Світу»),
Сформульовані напрямки існування двох політичних сфер.
Затверджений принцип невтручання С Ш А у європейські
конфлікти.
Запропоновано припинення всіх колоніальних кампаній
у Західній півкулі

ґ N
Причини Громадянської війни в США 1861—1865 рр.
V
_________________________________________________________________________________ V 9 КЛАС
Боротьба з рабством.
П ротистояння капіталістичного ш л яху розвитку проти патріархального.
Протиборство екстенсивного плантаторського господарства з інтенсивним
капіталістичним.
Боротьба м іської ідеології П івночі із сільською ідеологією Півдня.
Посилення впливу Півдня у федеральній владі.
П ротилеж ність релігійних християнських ідеологій

Громадянська війна в США

А бол іц іон ізм (фр. аЬоШіопівте, від латин. аЬоІіііо — скасування) — рух
за скасування рабства негрів

95
 Дата Подія
1854 р. Виникнення республіканської партії, як у підтримували
промислова бурж уазія, фермерство, робітничий клас
1860 р. Обрання А враам а Лінкольна 16-м президентом Сполу­
чених Ш татів
Кінець 60-х рр. Створення Конфедеративних Ш татів Америки
X IX ст. — весна (11 ш татів, прийняття К онсти туц ії, президент — Дже-
1861 рр. ферсон Девіс, столиця — м істо Річмонд, населення —
9,1 млн осіб, у том у числі понад 3,6 млн негрів)
12 квітня 1861 р. Початок війни — напад Півдня на форт Самтер у бухті
Чарлстон
1861— 1865 рр. Громадянська війна
1861— 1862 рр. Перевага Півдня, битви біля Манассасу, Боллс-Блаффа,
блокада морського узбереж ж я Конфедерації, бої біля
Ш айло, захоплення Н ового Орлеана
Травень 1862 р. «Закон про гомстеди» — надання землі всім баж аючим
Грудень 1862 р. «П рокламація про звільнення» — звільнення рабів та
набір темнош кірих до армії Півночі
1863— 1865 рр. Перелом у війні, наступ армій Півночі — «похід до
моря» армії В. Ш ермана, наступ армії У. Гранта
3 квітня 1865 р. Падіння Річмонда, капітуляція військ Півдня
14 квітня 1865 р. Убивство президента А . Лінкольна

Утрати конфедератів (Південь) Утрати юніоністів (Північ)

Загинули 258 тис. осіб, дістали Загинули 360 тис. осіб, дістали
поранення близько 100 тис. осіб поранення понад 275 тис. осіб
Військові витрати уряду СШ А досягли 3 млрд доларів.
Національний борг зріс до 3,5 млрд доларів
9 КЛАС

Реконструкція Півдня
Р еконструкц ія П івдня — продовження процесу соціально-економічних
перетворень, розпочатих у роки Громадянської війни

Конфіскація Передача землі Надання темно­ Позбавлення

(відчуж ен­ темнош кірим ш кіром у населен­ колиш ніх
ня) землі в її і безземельним ню рівних полі­ рабовласни­
колиш ніх білим амери­ тичних та еконо­ ків політич­
власників канцям м ічних прав ної влади

96
 Результати Реконструкції
Заборона рабства закріплена 13-ю поправкою до К онсти туц ії СШ А.
Перемога капіталістичного способу господарства.
Виникнення фінансових груп на П івдні, які починаю ть контролювати
країну.
Перемога американського ф ермерського ш л яху розвитку.
Початок установлення рівних прав для темнош кірих і білих американців.
Зміни у військовій справі — тактиці та стратегії війни, озброєнні.
Закріплення провідної ролі північно-східних ш татів.
Підірване плантаторське господарство.
Продовження формування американської нації

Г “\
Утворення незалежних держав у Латинській Америці
Країна Події
М екси­ 1810 — 1824 рр. — війна за незалежність М ексики від Іспанії.
ка 1821 р. — проголош ення незалежності М ексики. 1824 р. —
перша К онсти туц ія незалежної М ексики

Чилі 1810 — 1818 рр. — війна за здобуття незалежності. 1837 р. —

війна з А ргентиною проти Б олівії та Перу, у результаті якої
Чилі отримала панівне становищ е на західном у узбереж ж і

А рген­ 1806— 1807 рр. — невдале вторгнення військ Великої Британії до

тина Ла-Плати. Травень 1810 р. — Травнева революція — антиіспан-
ське повстання, створення Тимчасового уряду. 9 липня 1816 р. —
проголошення незалежності Об’єднаних провінцій Ла-Плати;
у 1826 р. перейменовані на Федеративну республіку Аргентину

Болівія 1776 — 1819 рр. — перебування у складі іспанського віце-

королівства Ріо-де-Ла-Плата. 1825 р. — проголош ення незалеж­
ності В ерхнього Перу. Країна перейменована на Б олівію на честь
Симона Болівара

К олум­ 1718 р. — землі увійш ли до складу віце-королівства Нова Гра- 9 КЛАС

бія нада. 1818 — 1830 рр. — війна за незалежність. 1832 р. — виник­
нення незалежної республіки Нова Гранада. 1886 р. — поява
унітарної держави К олумбія

Нікара­ 1821 р. — після війни за незалежність іспанських колоній вхо­

гуа дить до складу М ексики. 1838 р. — проголош ення незалежності
Нікарагуа

Панама 1821 р. — проголош ення незалежності від Іспанії та входження

до складу Великої К олум бії С. Болівара

Бра­ 1822 р. — проголош ення незалежності від П ортугалії. У 1889 р.

зилія Бразилія стала республікою

97
 Закінчення таблиці

Країна Події
Еквадор 1809— 1810 рр. — війна за незалежність у Кіто. 1822 р. — пере­
мога військ К олум бії С. Болівара над іспанцями. 1822—
1830 рр. — Еквадор у складі В еликої К олум бії
Сальва­ 1560— 1821 рр. — перебування у складі генерал-капітанства Гва­
дор темала. 1821 р. — проголошення незалежності. 1823— 1839 рр. —
перебування у складі Об’єднаних провінцій Центральної Амери­
ки (Гватемала, Гондурас, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Ріка).
1839 р. — незалежна держава
Венесу­ 1806— 1821 рр. — війна за незалежність. 1821 р. — виникнення
ела Великої К олум бії (Венесуела, К олумбія, Панама, Еквадор) на
чолі із С. Боліваром. 1830 р. — розпад В еликої К олум бії після
смерті С. Болівара

Тема 4. Утвердження Індустріального суспільства

в провідних державах світу
ФРАНЦІЯ НАПРИКІНЦІ XIX СТ.
Ґ N
Франція напередодні франко-німецької (франко-прусської) війни
(1870-1871 рр.)
М онархія.
Друга імперія.
Завершення промислового перевороту.
Зростання фабричного виробництва.
Розвиток фінансової системи (банки та кредитні установи).
Розвиток сіл ьського господарства.
Кінець 60-х рр. X IX ст. — економічна криза.
Загострення суспільно-політичних відносин.
9 КЛАС

Падіння авторитету Наполеона III

Передумови та причини франко-німецької війни

Франція Німеччина
Спроба посилити авторитет імператора Ш лях до о б ’єднання Німеччини.
Наполеона III. Завоювання прикордонних
В ихід з економічної кризи. німецькомовних територій.
Посилення впливу в німецьких держа­ Л іквідація сепаратизму німе­
вах. цьких держав, які підтримувала
Баж ання утримувати гегемонію Ф ран­ Ф ранція
ції у Європі

98
г \
Франко-німецька війна
П ривід — 13 липня 1870 р. — «Емська депеша». П ровокація канцлера
Отто фон Бісмарка, зміна тексту депеш і про переговори імператора Н імеч­
чини з французами
Дата Подія
19 липня 1870 р. Ф ранція оголосила війну Н імеччині
Серпень 1870 р. Оточення ф ранцузької армії у фортеці Мец
4— 6 серпня Битви біля В айнсбурґа, Верта, Ф орбага. Розгром фран­
1870 р. цузьких армій, захоплення німцями Лотарингії
1— 2 вересня Битва біля Седана. Розгром ф ранцузької армії. П оло­
1870 р. нення Наполеона III
4 вересня 1870 р. Проголошення Ф ранції республікою (Третя республіка)
Ж овтень 1870 р. Падіння Меца, капітуляція французів
Грудень 1870 — Облога німцями Парижа
січень 1871 р.
Січень 1871 р. Розгром Північної та Східної армій Ф ранції
28 січня 1871 р. Здача німцям м іста Парижа урядом Трош ю
Початок л ю того Залиш ки французької армії перейшли до Ш вейцарії
1871 р.
18 березня — Паризька Комуна
28 травня 1871 р.
10 травня 1871 р. Ф ранкф уртський мир
с : л
Наслідки та значення франко-німецької війни
Падіння монархії у Ф ранції та встановлення республіки.
Створення єдиної Н імеччини.
Утрата Ф ранцією гегемонії у Європі.
Утрата Ф ранцією Ельзасу та Лотарингії.
Виплата контрибуції в розмірі 5 млрд франків.
Ф ормування нової політичної системи у Європі на наступні 40 років.
9 КЛАС
Завершення о б ’єднання Італії.
П оширення ідей реванш изму у Ф ранції.
Загострення ф ранко-німецьких відносин

Г Л
Паризька Комуна
Дата Подія
8 л ю того 1871 р. Вибори до Н аціональних зборів; уряд очолив Адольф
Тьєр. Рішенням уряду були припинені виплати на
утримання Національної гвардії, ліквідовані відстроч­
ки виплат за квартири, закриті демократичні газети.
Робота Національних зборів була перенесена до Версаля

99
 Закінчення таблиці

Дата Подія
17 березня 1871 р. Спроба вивезти гармати з Монмартра. Початок
повстання
18 березня 1871 р. Захоплення Національною гвардією Парижа
26 березня 1871 р. Вибори до Ради Комуни.
Ріш ення Паризької К омуни: установлення 8-годинного
робочого дня та рівня мінімальної заробітної плати;
відокремлення церкви від держави; виведення ш кіл
із-під контролю церкви; націоналізація промислових
підприємств, щ о працювали на експорт, тощ о. Ство­
рення системи адміністративного управління
2 квітня 1871 р. Початок наступу версальських військ (армія сф ормо­
вана з військовополонених, яких щ ойно відпустили
з німецького полону) на Париж
21 травня 1871 р. Початок ш турм у Парижа
29 травня 1871 р. Захоплення версальцями Парижа.
У результаті були розстріляні близько ЗО тис. ком у­
нарів, десятки тисяч були відправлені на каторгу

Конституція 1875 р.
Парламентська республіка.
Законодавча влада — Сенат та Палата депутатів.
Виконавча влада — Президент і Рада міністрів.
Виборчі права — чоловіки від 21 року.
Президента обирала Національна рада.
Не отримали виборчих прав ж ін ки, військові та ж ителі колоній.
Були відсутні права та свободи

ґ "Ч
Третя республіка
9 КЛАС

Економіка
В п л и в франко-німецької війни на
економ іку (борг — 13 млрд франків).
А грарно-індустріальна країна.
Кінець 80-х рр. X IX ст. — економіч­
не піднесення: концентрація вироб­
ництва, формування фінансового
капіталу, вивезення капіталу, екс­
плуатація колоній.
Панамська криза (1888— 1892 рр.).
Паризька виставка 1899 р.
Політика
Б оротьба монархістів і республікан­
ців.
П оступове формування республі­
канської форми правління.
П олітичні кризи.
Соціалістичні та анархічні рухи.
Справа Дрейфуса.
Реваншизм.
Розвиток колоніальної імперії.
Зближення з Р осією та Великою
Британією

100
ґ N
Президенти Франції
П ісля невдалої реставрації монархії був визначений термін перебування
на посаді президента — сім років
1873 р. Мак-Магон
1879— 1887 рр. Ж ю ль Греві
1887— 1894 рр. Марі Ф рансуа Саді Карно
1894— 1895 рр. Ж ан Казимир-Пер’є
1895— 1899 рр. Ф елікс Фор

НІМЕЧЧИНА В 1871-1900 РР.

Німецька імперія
1 1 1 І
П роголош е­ П русський Офіційна назва — Інш а назва —
на 18 січня король Віль- Н імецька ім пе­ Д ругий Рейх
1871 р. гельм І став пер­ рія, німецькою (щ одо Свя­
у Версалі шим німецьким мовою — БеїгЬвсІїев щенної Р им­
імператором Кеісії ської імперії)
9 КЛАС
Конституція 1871 р.
Імперія. Бундесрат мав законодавчу та
Ф едерація. виконавчу владу.
Союз 25 німецьких держав. Рейхстаг обговорю вав закони
Імперські закони для всіх німців. та затверджував бюдж ет.
М ісцеві кон ституції. Імператор — тільки прусський
Держави не могли вийти з імперії. король.
Династія Гогенцоллернів. Н айваж ливіш і питання
Бундесрат (Союзна рада). р озв’язував імперський уряд.
Рейхстаг (Державні збори). Виборче право мали чоловіки
Бундесрат очолював імперський канцлер. від 25 років

101
 Ч
Вищі органи влади Німецької імперії
Імператор (тільки король П руссії та з династії Гогенцоллернів)
Рейхсканцлер
Бундесрат
Союзна рада
58 депутатів — монархи німецьких держав
або призначувані ними особи
Внутрішня та зовнішня політика Отто фон Бісмарка
Економічна сфера
Запровадження єдиної грош ової
системи.
Створення ім перського Рейхсбанку.
Створення єдиного внутріш нього
ринку.
Завершення пром ислового перево­
роту.
Ш видкі темпи зростання пром исло­
вості.
Друге місце за обсягам и експорту
(після СШ А)
Соціальна сфера
Системи соціального страхування:
Закон про охорону здоров’я (1883 р.);
страхування від нещасних випадків
(1884 р.);
страхування від непрацездатності
й за віком (1889 р.)
9 КЛАС
Зовнішня політика
«Союз трьох імператорів» — Н імеч­
чина, А встро-У горщ ина, Росія
(1873 і 1881 р.).
А встро-Н ім ецький сою з (1879 р.).
Троїстий сою з — Н імеччина, А вст-
ро-Угорщина, Італія (1882 р.).
Таємний німецько-російський
договір (1887 р.)
102
У
Рейхстаг
Державні збори
400 депутатів, які обиралися
виборцями
Політична сфера
Вирівнювання величезних відмін­
ностей м іж німецькими державами.
Германізація.
Загальний Кримінальний Кодекс
(1871 р.).
Загальне судочинство в придворній
системі, цивільних і кримінальних
процесах (1877 р.)
Релігійна сфера
Культуркампф (1872— 1876 рр.):
боротьба проти католицької церк­
ви — призначення на церковні
посади;
нагляд за початковими ш колами;
заборона політичної агітації;
обов’язковість цивільного ш любу;
репресії проти свящ еників
Колоніальна система
В А ф риці — Того, Камерун, Н імець­
ка Східна А ф рика та Н імецька Пів-
денно-Західна Африка.
В А з ії — порт Циндао (Кайтчоу) на
півострові Ш аньдун.
В Океанії — Нова Гвінея, М ікро­
незія (Науру, Палау, М аршаллові,
К аролінські, М аріанські острови),
Західне Самоа
 Причини виникнення соціал-демократи
Збільшення кіл ькості пролетаріату.
Н аявність теоретичної бази — роботи марксистів і соціалістів.
Зростання проф спілкового руху.
Посилення протиріч м іж пролетаріатом і бурж уазією .
Монархічний реж им правління в імперії.
В ідсутність повних прав і свобод

Г “\
Німецька соціал-демократія
Виникнення робочих партій: СДРП (Соціал-демократичної робочої партії)
і ЗНРС (Загального німецького робітничого сою зу)

1875 р. Об’єднавчий з’їзд у м істі Готі — виникнення СДПН (Соціал-

демократичної партії Німеччини).
Готська програма, прийнята на з’їзді: відмова від деяких ідей
марксизму; створення вільної народної держави; ідея «залізного
закону зарплати»; пролетарський інтернаціоналізм; боротьба за
загальне виборче право; перемога через створення кооперативів.
Діяльність і вплив К. М аркса, Ф. Енгельса, Ф. Лассаля

1877 р. Вибори до рейхстагу — СДПН набрала понад 500 тис. голосів

і провела 12 депутатів

1878 р. Розпуск рейхстагу. Новий парламент прийняв «Винятковий

закон проти соціалістів», за яким заборонялася діяльність
соціал-демократичних організацій, були закриті понад 120 газет
і ж урналів, заареш товані близько 1500 осіб

1890 р. Вибори до рейхстагу — СДПН отримала 35 місць у парламенті:

скасування виняткового законодавства проти соціал-демократів

1891 р. З’їзд німецьких соціал-демократів в Ерфурті (Ерф уртський

з’їзд) — унесення змін до програми партії

9 КЛАС

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX СТ.

ґ \
Причини втрати Англією першості
_________________________________________________________________________________ V
V
Технічна відсталість на англійських виробництвах.
Скорочення обсягів виробництва.
А ктивне вивезення капіталів з А нглії.
Посилення конкурентної боротьби на світових ринках.
Посилений розвиток держ ав-конкурентів, особливо С Ш А та Німеччини.
В ідсутність фінансів не дозволяла фермерам А н гл ії використовувати нові
технології

103
 Економіка Великої Британії
Утрата торговельної монополії.
Відставання в пром исловості, особл иво в розвитку нових галузей — х ім іч ­
ної, автомобільної, електротехнічної тощ о.
В ідсталість у сіл ьськом у господарстві — немож ливість дрібним фермерам
через нестачу грош ей використовувати новітні технології.
А ктивне вивезення капіталу, особливо у СШ А, Південну Америку, колонії.
Початок формування великих монополістичних о б ’єднань.
Дешева продукція з колоній (особливо продовольство).
А ктивне використання колоній — джерела деш евої сировини, ринка збуту
англійських товарів, місця вивезення капіталу

Внутрішня політика Великої Британії

Освіта
1870 р. — реформа системи початкової
освіти — створення мереж і початкових
ш кіл із світським навчанням.
1870 р. — університетська реф ор­
ма — дозвіл навчатися в англійських
університетах особам неангліканського
віросповідання
Робочий рух
1871 р. — надання тред-юніонам прав
ю ридичної особи.
1875 р. — легалізація прав на страйк,
л іквідація ю ридичної нерівності між
робітниками та підприємцями, запро­
вадження 54-годинного робочого тиж ня,
заборона наймання дітей до десяти років.
9 КЛАС
Виборча система
1872 р. — закон про запрова­
дження таємного голосування
до палати громад.
1884 р. — виборча реформа,
збільш ення кіл ькості вибор­
ців на 40 000 осіб, отримання
виборчого права дрібними орен­
дарями А нгл ії та робітниками,
які могли винаймати ж итло
Самоврядування
1888 р. — реформа місцевого
самоврядування — розподіл
А нгл ії та Валлії на 122 граф­
ства, у кож ном у з як и х ство­
рювалися р а д и ,я к і обиралися
тими, х то мав право голосу,
і незаміж німи ж інкам и. Ради

1897 р. — запровадження компенсацій за мали права місцевих органів

травми на виробництві самоврядування

Ірландське питання
Виникнення політичних о б ’єднань — рух фенів, партія гомрулерів (пар­
ламентський ш лях боротьби ш ляхом затягування засідань парламенту
депутатами).
Прийняття парламентом законів, які зменш ували напругу в Ірландії —
надання прав Д ублінському університету, перерозподіл церковних кош тів
на освіту, створення пенсійного фонду для вчителів, дозвіл на збори депу­
татів ірландських графств.
Створення Ірландської національної ліги, Ірландської поземельної ліги

104
 Закінчення таблиці

Ірландське питання
Запровадження системи громадського остракізм у — бой к оту (дістала
назву від ім ’я капітана Бойкота).
Прийняття земельного закону для Ірландії (1881 р.).
Терористична діяльність — убивство м іністра зі справ Ірландії.
Заборона Ірландської національної ліги (1887 р.). Продовження боротьби

ґ N
Уряди Великої Британії
Роки перебування Партія, що формувала
Прем’єр-міністр
при владі уряд
1868— 1874 рр. Ліберали Вільям Гладстон
1874— 1880 рр. Консерватори Бендж амін Дізраелі
1880— 1885 рр. Ліберали Вільям Гладстон
1885— 1886 рр. Консерватори Роберт Солсбері
1886 р. Ліберали Вільям Гладстон
1886— 1892 рр. Консерватори Роберт Солсбері
1892— 1894 рр. Ліберали Вільям Гладстон
1894— 1895 рр. Ліберали Арчібальд Розбері
1895— 1902 рр. Консерватори Роберт Солсбері

Зовнішня політика Великої Британії

Поширення колоніальної ім перії — 33 млн км 2.
Політика «блискучої ізоляції».
Підкорення африканського «Золотого берега» (1874 р.).
Утручання у справи Суецького каналу — англійський уряд викупив акц ії 9 КЛАС
каналу та став контролювати його.
Прийняття королевою В ікторією титулу «імператриці Індії» (1876 р.).
Утручання в росій сько-турец ьку війну.
А фганська війна.
Приєднання острова Кіпр до англійської колоніальної імперії.
Зулуська війна.
Вторгнення до Єгипту та встановлення реж им у воєнної окуп ації (1882 р.).
Створення англійських колоній по осі Каїр— Кейптаун: Східний Судан,
Кенія, Уганда, Н ігерія, частина Сомалі.
Початок англо-бурських війн — війни з республіками Трансвааль та
Оранжевою.
Зближення з Р осією та Ф ранцією

105
 США В 1877-1900 РР.

Президенти США
Роки перебування при владі Партія Президент
1877— 1881 рр. Республіканська Ратерфорд Хейнс
1881 р. Республіканська Д ж еймс Гарфілд
1881— 1885 рр. Республіканська Честер А ртур
1885— 1889 рр. Демократична Стівен Гровер Клівленд
1889— 1893 рр. Республіканська Бендж амін Гаррісон
1893— 1897 рр. Демократична Стівен Гровер Клівленд
1897— 1901 р. Республіканська Вільям М ак-Кінлі

ґ N
Економічний розвиток США
ч________________________________________________________________________________ ^
Економічний стрибок. С Ш А — провідна індустріальна держава світу.
Інвестиції європейських підприємців (1890 р. — близько 3 млрд доларів).
Е міграція з Європи (1870— 1900 рр. — близько 25 млн осіб).
Середня заробітна плата робітника перевищувала прож итковий мінім ум
у п ’ять разів.
Розвиток сіл ьського господарства: 60 % населення — фермерські госп о­
дарства.
9 КЛАС

Завершення будівництва першої трансконтинентальної залізниці

(1869 р.) — стрім ке збільшення кіл ькості залізничних ш ляхів.
Початок користування телефоном, електричною лампочкою, грамофоном,
електромотором змінного струм у й трансформатором, кінематографом.
Провідні галузі наприкінці X IX — на початку X X ст.: виробництво елект­
роенергії, продукції органічної та неорганічної х ім ії, видобувної, металур­
гійної, маш инобудівної, транспортної промисловості.
Розвиток нових галузей: сталеварної, нафтовидобувної, нафтопереробної,
електротехнічної, алю м інієвої, автомобільної.
В исокі мита на ввезення готової продукції та повна свобода для ввезення
іноземних капіталів.
Побудова на річці Ніагара перш ої у світі гідроелектростанції (1882 р.).
Економічна криза (1873— 1877 рр.)

106
 Монополізація ринку Америки та боротьба з нею
Концентрація виробництва Ц ентралізація виробництва й капіталу

о о
Трести — великі о б ’єднання корпорацій (початок X X ст. — 445 трестів із
капіталом 20 млрд доларів, виробництво 75 % усієї продукції). М онополі­
зація ринку

1887 р. — запровадження контролю над залізничними тарифами

1890 р. — прийняття антитрестівського закону Ш ермана, який забороняв

створення трестів, о б ’єднань і укладення ділових угод, щ о обмеж ували
торгівлю

Г Л
Зовнішня політика США наприкінці XIX ст.

Шлях експансії Ш лях ізоляції

СШ А повинні мати великий вій­ Д отримувалися «доктрини Монро».

ськовий флот і м орські бази на Основні напрямки — поширення
островах А тлантичного та Тихого впливу в Латинській А м ериці та Кариб­
океанів, поширення впливу на ськом у басейні, визнання європейсько­
С хідну А зію та Європу го панування у Східній півкулі

1898 р. — війна СШ А з Іспанією, у якій С Ш А захопили Кубу, Ф іліппіни,

П уерто-Ріко й Гуам, а також Гавайські острови та частину островів Самоа

Расова сегрегація в США

С егрегація (латин. 8 е£ге£аіі 0 — відділення) — політика примусового
відділення якої-небудь групи населення

Після прийняття в 1865 р. 13-ї поправки до К онсти туц ії С Ш А (заборона 9 КЛАС

рабства) продовж увала існувати расова сегрегація.
Закони «Д ж има Кроу» — закони, які приймалися в ш татах та оф іційно
проголош ували расову сегрегацію.
Запровадження расової сегрегації на залізниці в Л уїзіані — початок
періоду законів «Д ж има Кроу» (1890 р.).
Расова сегрегація: на громадськом у транспорті — місця «тільки для
білих», темнош кірі мали поступитися місцем тощ о; у ш колах — існували
окрем і ш коли для білих дітей; у громадських м ісцях — заборона темно­
ш кірим американцям з’являтися в певних громадських м ісцях — у бібліо­
теках, церквах, театрах тощ о; у виборчому праві — іспит для темнош кі­
рих із грамоти й знання К онсти туц ії С Ш А та Декларації незалежності.
Остаточно оф іційно расова сегрегація була скасована в С Ш А в 1964 р.

107
 г \
Суфражизм
Суфраж изм (від англ. ви^га§е — право голосу) — р ух ж інок за надання
рівних із чоловіками виборчих прав в історії ф емінізму кінця X IX — почат­
ку X X ст.
Дата Подія
1848 р. Початок руху суфражисток у СШ А — конференція в містечку
Сенека Фоллз, на якій була прийнята Декларація Почуттів (необ­
хідність повноправного громадянства ж інок: ж інка не тільки мати,
але й самостійна особистість, і її відносини з державою мають бути
прямими, а не опосередкованими через чоловіка або дітей)
1869 р. Сьюзен Б. Ентоні організувала Національну асоціацію за вибор­
чі права ж інок.
Ш тат Вайомінг надав право голосу ж інкам
1873 р. Ш тат Колорадо надав право голосу ж інкам
1896 р. Ш тати А й дахо та Ю та надали право голосу ж інкам

Робочий рух другої половини XIX ст.

Дата Подія
1864 р. А соц іа ц ія робочої реформи (Бостон)
1866— Національний робочий сою з (НРС), до якого в 1869 р. входило
1872 рр. 600 тис. осіб
1869 р. Національний з’їзд негритянських робітників (В аш инґтон).
«Орден рицарів праці» (у 1886 р. входило 700 тис. робітників)
1876 р. Робоча партія Сполучених Ш татів. У грудні 1877 р. партія була
перейменована на Соціалістичну робочу партію
1877 р. Перший в історії СШ А загальнонаціональний страйк
1878 р. У С Ш А налічувалося 1500 проф спілок, десять профспілок
були між національними, робітники 11 професій входили до
національних тред-юніонів, щ о поєднували робітників певної
9 КЛАС

спеціальності в масш табах усієї країни.

До 80-х рр. X IX ст. робочий рух С Ш А був слабким — багато
вільних земель на заході; великий приплив емігрантів, насе­
лення; серед робітників не було єдності; найвищ а заробітна
плата робітників у світі
1881 р. Ф едерація організованих тред-юніонів і робочих сою зів Спо­
лучених Ш татів і Канади, через п ’ять років перейменована на
Американську федерацію праці
1 травня Демонстрація в Ч икаго розстріляна поліцією
1886 р.
1893— Походи безробітних на Лос-Андж елес і В аш инґтон
1894 рр.

108
МОДЕРНІЗАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ґ л
Реформи 60—70-х рр. XIX ст. в Російській імперії
Реформа Характеристика

Скасу­ 19 лю того 1861 р. — оприлюднення «М аніф есту» про скасуван­

вання ня кріпосного права та «П олож ення про селян, щ о виходять
кріпосно­ із кріпосної залеж ності»: особиста свобода селян — селяни
го права перестали бути власністю пом іщ иків, могли обирати місце
прож ивання, володіти особистим майном, вступати на службу,
здобувати освіту; збереження економічної залеж ності селян;
обмеж ення вибору господарської діяльності; селяни отрим у­
вали тільки садибу (залежно від місцевості). Землю потрібно
було або орендувати, або викупати; селяни ставали тимчасово
зобов’язаними, доки не укл адуть угоду про викуп наділу; ств о­
рювалися органи селянського самоврядування — громади.
М асові виступи селян

Земська Запровадження земського (місцевого) самоврядування.

реформа Земства — усестанові органи місцевого самоврядування в пові­
1864 р. тах і губерніях, які обиралися місцевими ж ителями, — зем­
левласники, власники промислових і торговельних закладів
і представники від селян.
Земства поділялися на розпорядчі — збори гласних і виконав­
9 КЛАС
чі — земські управи.
Земства займалися місцевим господарством, розподілом
держ податків, місцевими зборами, медобслуговуванням насе­
лення тощ о.
Земства не мали політичних ф ункцій

Судова Усестановий суд, незалежний від адм іністрації.

реформа Гласний і привселюдний судовий процес.
1864 р. Суд присяж них.
Суди тлумачили закони.
Адвокати.
Нотаріат

109
 Закінчення таблиці

Реформа Характеристика
Освітня Єдина система безкош товної початкової освіти в народних учи ­
реформа лищ ах.
1864 р. Навчання в гімназіях для всіх станів, класичні та реальні гім ­
назії, хлопці та дівчата навчалися окремо, платне навчання.
Різні типи ш кіл: церковно-приходські, недільні, земські,
державні.
Утворення прогімназій.
Університети здобули автономію.
Початок запровадження вищ ої освіти для ж інок.
Платна вищ а освіта

Ф інан­ Створення Д ержавного банка.

сова Розпорядник усіх доходів і витрат — М іністерство фінансів.
реформа Скасування відкупної податкової системи.
1864 р. Установлення акцизних зборів.
Більш а сам остійність у роботі Д ержавного контролю

М іська Усесословні органи м іського самоврядування.

реформа Виборче право мали власники майна, старш і за 25 років, які
1870 р. сплачували податки.
Виконавчі органи влади — м іські управи.
Розподільчі органи влади — м іські думи.
Запровадження посади м іського голови.
М іські органи влади займалися питаннями впорядкуван­
ня міст, розвитком торгівлі, пром исловості, освіти, охорони
здоров’я тощ о.

В ійсько­ Загальна військова повинність від 20 років.

ва рефор­ Служба в армії — ш ість років (у флоті — сім років).
ма 1863— Поділ Р осії на 16 округів.
1870 рр. Створення Головного штабу.
Переозброєння армії.
Військово-судова реформа.
9 КЛАС

Військові та ю нкерські училищ а.

Звільнення від служ би духовних осіб, єдиних годувальників

Значення реформ 60—70-х рр. XIX ст.

Визна­ Зміцнен­ Незадо­ Поло­ Розви­ Ф ормуван­

чили ня м іж н а­ волення вин­ ток капі­ ня системи
подаль­ родного населення частість таліс­ соціаль­
ший хід автори­ прове­ реформ тичних них цін­
розвитку тету денням відносин ностей
Р осії реформ

110
ґ N
Колоніальна політика Російської імперії в другій половині XIX ст.
Кавказ Середня Азія Америка та Далекий Схід
Від 1817 р. — 60-ті рр. X IX ст. — приєднання 1867 р. — продаж
Кавказька казахських земель. А ляски (Р уськ ої А м е ­
війна. 1868 р. — Кокандське царство та рики) Сполученим
1864 р. — Б ухарський емірат визнали залеж ­ Ш татам.
придушення ність від Р осії. Кінець X IX ст. — про­
останніх осе­ 1873 р. — приєднання Тувінського довження заселення
редків опору ханства. Сахаліну, Камчатки,
70-ті рр. X IX ст. — приєднання Далекого Сходу
Туркменії

ґ Л
Зовнішня політика Російської імперії
П анславізм — об ’єднання всіх слов’янських народів і країн в одну велику
держ аву на чолі з Р осією
Дата Подія
1853— 1856 рр. Кримська війна (проти Р осії воювали Туреччина, А н г ­
лія, Ф ранція) — Синопська битва, Закавказзя, облога
Севастополя. Паризький договір. Поразка у війні Р осії
1863— 1864 рр. Придушення польського повстання
1873, 1881 рр. «Союз трьох імператорів» — Р осії, Австро-Угорщ ини,
Н імеччини
1877— 1878 рр. Р осійсько-турецька війна (Тирново, Ш ипка, Плевна).
Сан-Стефанівський мир, Берлінський конгрес. Перемога
у війні Р осії
70-ті рр. X IX ст. Початок зближення з Ф ранцією
1891 р. Консультативний пакт Р осії та Ф ранції
1892 р. Таємна російсько-ф ранцузька конвенція
9 КЛАС
ґ "ч
Особливості економічного розвитку Росії після реформ 60—70-х рр. XIX ст.
V_________________________________________________________________________________ '
Початок ін дустріалізації.
«Наздоганяючий» тип розвитку.
Використання іноземного капіталу.
Посилена експлуатація пролетаріату (робітничого класу).
Економічний прогрес не поєднувався із соціальним і політичним.
Нові галузі виробництва — вугільна, нафтодобувна, хім ічна тощ о.
Демографічний вибух.
Самодержавство.
Стрімкий розвиток залізниць.
Нерівномірний економічний розвиток

111
 Закінчення таблиці

Особливості економічного розвитку Росії після реформ 6 0 —70-х рр. XIX ст.
Вплив держ авних субсидій на розвиток економіки.
Спеціалізація економічних районів.
Розш арування селянства.
Общинне землеволодіння.
Реформи С. Вітте.
Розвиток капіталістичних відносин на селі.
Зменшення пом іщ ицького землеволодіння.
Зв’язок робітників (пролетаріату) із селом

г \
Народництво
Н ародництво — ідеологія та громадсько-політичний рух, щ о охопив
вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Р осійської ім перії в 6 0 —
80-х рр. X IX ст.
Передумови Ф ормування нових верств суспільства.
виникнення Зневіра інтелігенції в самодерж австві.
народництва Розвиток радикального напрямку громадського руху.
Н епослідовність у реформах 60-70-х рр. X IX ст.
Н ігілізм.
Розвиток вищ ої освіти — її доступність
Теоретич­ Теорія «селянського соціалізм у».
ні засади Економічний романтизм.
народництва Ідеологи — О. Герцен, М. Черниш евський, М. Бакунін,
П. Лавров, П. Ткачов, М. М ихайловський
Розвиток народництва
60-ті рр. Виникнення та дії гуртків народників. П ропагандистська
X IX ст. робота, розчарування, початок радикалізації.
1866 р. — Д. К аракозов стріляв в Олександра II.
1869 р. — таємне товариство С. Нечаєва «Сокира, або Народ­
на розправа».
9 КЛАС

1871 р. — «чайкові»
1874— «Х одіння в народ» — охоплено 37 губерній європейської
1875 рр. Р осії, у том у числі майже всі українські губернії. Заклики
селянства до бунту проти уряду не принесли баж аних для
народників результатів. На кінець 1874 р. заарештовано
понад ти сяч у пропагандистів-народників. Н айактивніш их
із них було засудж ено за процесом 193
1876— Революційна організація «Земля і Воля». Учасники: О. Ми-
1879 рр. хайлов, Г. Плеханов, Д. Л изогуб, С. Кравчинський, Н. М оро­
зов, С. Перовська, Л. Тихомиров. Головне завдання — підго­
товка селянського повстання. Розпалася на дві організації:
«Чорний переділ» (Г. Плеханов, Л. Дейч, П. А ксельрод,

112
 Закінчення таблиці

Народництво
В. Засулич, Й. А птекман) і «Народна воля» (А . Ж елябов,
0 . М ихайлов, С . Перовська).
«Чорний переділ»: мирне вростання народників у народ­
ну масу, перенесення роботи в середовище пролетаріату.
Організація припинила своє існування.
«Народна воля»: зміни ш ляхом терору. 1 березня 1881 р. —
убивство царя Олександра II. Організація була розгромлена
80-ті рр. Припинення реформ у Р осії, початок реакції самодерж ав­
X IX ст. ства

Робітничий рух і формування соціал-демократії

Соціал-революційна партія — «Визволення праці» «Легальні марксисти»
есери
(Г. Плеханов, Л. Дейч, (П. Струве, М. Ту-
(Б. Савинков, І. Каляєв, П. А ксельрод, В. За­ ган-Барановський):
М. Гоц, 0 . Минор): терорис­ сулич): соціальна база поєднання соціаль­
тична діяльність, основна револю ційної бороть­ них і ліберальних
опора — селянство би — пролетаріат ідей
Національні соціал-демократичні партії
1893 р. — Соціал-демократія 1887 р. — соціал- 1897 р. — єврей­
К оролівства П ольського демократична партія ська соціалістична
(Польща) Гнчакян (Арменія) організація БУНД

ДОБА МЕЙДЗІ В ЯПОНІЇ

Особливості Японії в середині XIX ст.

Імператор Сегун
9 КЛАС
Очолював державу, але не мав Мав владу, але не мав релігійного
влади, був релігійним символом авторитету

Напрямки Особливості
Політика В ідсутність єдиного центру влади
Е кономіка Розвиток торгівлі та мореплавства
Суспільство Общ инність, схильність до о б ’єднання, групових дій
Релігія Синтоїзм — національна релігія
Державність Сам остійність князів
Ізоляціонізм Закриття країни від іноземців

113
 Г Л
Реставрація Мейдзі
Дата Подія
1853 р. Ультиматум американської ескадри під проводом ком одо­
ра Перрі — відкриття Я понії для іноземних держав
60-ті рр. Селянські та м іські повстання, зростання опозиції сегуну
X IX ст.
1862 р. Початок р уху «Ш анування імператора, вигнання вар­
варів» — рух, спрямований проти іноземців і відновлення
влади імператора
1867— 1868 рр. Реставрація Мейдзі — ліквідація влади сегуна та віднов­
лення влади імператора
3 січня 1868 р. Створення імператорського уряду
1869 р. Падіння останньої ф ортеці сегун у на острові Х окайдо

ґ Д
Епоха Мейдзі
1868— 1912 рр. — «освічене правління» — період правління імператора
М ацухіто
Реформа Зміст
А дміністративна Л іквідація князівств, запровадж ення префектур
Аграрна Передача землі у власність селян, упровадж ення при­
ватної власності на землю
Військова Запровадження загальної військової повинності, ім пе­
раторської гвардії
Освітня Запровадження загальної обов’язкової освіти, відкрит­
тя університету
Судова Створення єдиного законодавства та судів
К онституційна Прийняття К онсти туц ії 1889 р.
9 КЛАС

Релігійна Припинення переслідування християн, запровадж ен­

ня віротерпимості
Податкова Запровадження єдиного держ авного податку на землю
Ф інансова Запровадження нової грош ової одиниці — єни

ґ N
Конституція 1889 р.
ч._________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Конституційно-монархічна держава.
Практично необмежена влада імператора.
Імператор — свящ енна та недоторканна особа.
Виконавча влада в р уках імператора

114
 Закінчення таблиці

Конституція 1889 р.
Імператор призначав уряд.
Імператор скликав та розпускав парламент.
Парламент складався з двох палат.
Палата перів призначалася імператором.
Палата представників обиралася виборцями.
Виборче право — чоловіки, старш і за 25 років, податок — 10 єн на рік.
Державна рада — 15 чоловіків при імператорі.
Проголошені демократичні свободи.
О собливості економічного розвитку Я понії в другій половині X IX ст.:
70-ті рр. X IX ст. — початок формування загальнояпонського ринку;
80-ті рр. X IX ст. — промислова революція;
90-ті рр. X IX ст. — промислове піднесення.
Ф ормування пром исловості за рахунок держави.
Продаж промислових виробництв приватним особам.
Виникнення монополістичних о б ’єднань — дзайбацу.
Ф ормування банківського капіталу.
Бурхливий розвиток залізничного транспорту.
Перенесення суспільних відносин на виробничі відносини

Зовнішня політика Японії

1876— 1894 рр. — оку­ 1894— 1895 рр. — Вивезення капіталу

пація Кореї війна з Китаєм на захоплені території

Тема 5. Завершення формування світових

колоніальних Імперій. Міжнародні відносини
в останній третині XIX ст.
ЗАВЕРШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ СВІТУ 9 КЛАС
ґ \
Колоніалізм
ч_________________________________________________________________________________>
К олоніалізм — підкорення народів і держав більш могутніми державами
з наступним поширенням на них дії свого суверенітету
Принципова нерівноправність відносин м іж м етрополією і колонією (про­
вінцією).
Відмінний порядок формування та функціонування держ авних ін ститутів
м етрополії та колонії.
Д омінування одного етносу чи нації.
Обмеження населення колонії в правах.
Політичне панування метрополії

115
 Закінчення таблиці

Колоніалізм
Економічна експлуатація.
Руйнування культури корінного населення як примітивної.
Нівелювання етнокультурних і релігійних особливостей.
Н ав’язування оф іційної метрополітальної культури.
Ф ормування ідеології, щ о виправдує панування (расизм, месіанство
тощ о), розш ирю є ім перські міфи й стереотипи

Шляхи колонізації

Насильни­ Договірний — Іспанський— Англійський —

цький — панування однієї поширення через проведення
захоплення країни в резуль­ католицизм у та апартеїду —
однієї краї­ таті укладання іспанської мови вигнання місцевого
ни інш ою договору через енкомьєда населення

Колоніальна Африка
«Гонка за Африку» — процес другої половини X IX ст. (особливо після
1865 р.) — захоплення країн і територій в Африці
Велика Британія Ф ранція Німеччина Іспанія
Бельгія Італія Незалежними залиш илися Ефіопія
та Ліберія

Колоніальна Азія
9 КЛАС

Британська Індія Вторгнення В еликої Британії до

А ф ганістану
Захоплення К ам бодж і, В ’єтнам у та Опіумні війни в Китаї
Л аосу Ф ранцією
Велика Британія Ф ранція Р осія СШ А Я понія

Управління в колоніях

П овністю чиновни­ Часткове використання Домініон П ротек­

ками з метрополії тубільного населення торат

116
 Принцип «розділяй і володарюй )
Підбурення Підбурення воро­ Підтримка Створення
релігіиних громад жих племен пригнічених озброєних загонів
груп і племен із тубільців
Індуси та Колоніальна
мусульмани Африка Плем’я х у ту Сипаї (Індія),
Британської в Руанді гуркхи (Непал),
Індії зуави (Алж ир)

БРИТАНСЬКЕ ВОЛОДАРЮВАННЯ В ІНДІЇ

Колонізація Індії
Дата Подія
X V I ст. Поява перш их європейців — португальців в Індії
X V I—X V II ст. Монопольна торгівля португальців з Індією
1600 р. Створення Ост-Індської ком панії в А нгл ії для торгівлі
з Індією
X V II — середи­ Витіснення голландцями португальців і пош ирення
на XV III ст. європейських володінь
1758 р. Розгромлення голландців англійцями біля Чинсурахе
1769— 1770 рр. Голод у Бенгалії, унаслідок якого загинуло близько
10 млн бенгальців
1772 р. Запровадження посади генерал-губернатора Індії
1793— 1815 рр. Ф ранко-англійська війна за ін дій ські колонії — Велика
Британія остаточно стала домінувати в Індії
Середина Закріплення Ост-Індської ком панії в Бенгалії та поча­
X V III ст. ток підкорення Індії — установлення внутріш нього
мита, вивезення кош товностей, монополізація внутріш ­
ньої та зовніш ньої торгівлі, підвищ ення податків, при­ 9 КЛАС
кріплення рем ісників до ф акторій компанії
Кінець X V III — Підкорення англійцями Індії, установлення системи
перша половина управління в Ост-Індській компанії
X IX ст.

Індія в середині XIX ст

Поділ більш ості населення на варни (чотири варни).
Поділ населення Індії на касти.
Б ільш ість населення сповідувало індуїзм.
Велика кількість ж ителів Індії були мусульманами.
Б ільш ість населення займалися сільським господарством

117
 Закінчення таблиці

Індія в середині XIX ст.

До підкорення англійцями Індія складалася з різних держав.
Управління Індією перебувало в руках Ост-Індської компанії.
Поширення технічних досягнень цивілізації — залізниці, телеграф тощ о.
Пограбування ін дій ськи х держав — вивезення великої кіл ькості кош тов­
ностей.
Індія стає ринком збуту англійської промисловості.
Не враховувалися особл ивості ін дійського суспільства.
Тривав процес перерозподілу власності.
Спроба перетворення Індії за «цивілізованими» мірками

Г Л
Повстання сипаїв
Сипаї — «воїни» — солдати, я к і набиралися з індійців в англійську армію
(в основному з брахманів і радж путів)
Перед­ Д іяльність християнських місіонерів.
умови П ідкорення Ауда (більш ість сипаїв були з Ауда).
повстан­ Зменшення привілеїв для сипаїв.
ня Підвищення податків.
В ідсутність пенсії.
Зневага англійських офіцерів.
Н ем ож ливість просун ути ся сл уж бовою драбиною.
Менша плата, ніж в ін ш их військах.
Конфіскація земель в індійських феодалів
Привід Запровадження нових гвинтівок, патрони до яких просочува­
до війни лися салом (уж ивання м ’яса корів та свиней заборонено ін дуїз­
мом та ісламом)
Основні Повстання почалося на півночі від Бенгала до Пенджабу та
події в Центральній Індії.
Повстанці захопили Делі та ін ш і міста.
До Індії були перекинуті війська після К римської війни та
з Афганістану.
9 КЛАС

П ісля облоги було взято Делі; криваве придуш ення повстання.

Продовження повстання партизанськими загонами (Ахмад-
ш ах, Тантіа Топі та княж на Д ж хансі Лакшмі-Бай)
Причини Р оз’єднаність повстанців.
поразки Різна мета повстанців.
Військова перевага англійців
Н аслідки Л іквідація Ост-Індської компанії.
Управління Індією урядом В еликої Британії.
Королева дістала титул імператриці Індії.
Створення м іністерства — Індійського Офісу.
Проголошення релігійної віротерпимості.
Залучення ін дійців до управління

118
 Закінчення таблиці

Повстання сипаїв
Наслідки Обмеження орендної плати.
В ідкриття університетів.
Використання індійських традицій в управлінні.
Створення судової системи.
Створення законодавчих рад при губернаторах.
Навчання індійців в А нглії.
Велика кількість загиблих.
Виникнення ін дійської бурж уазії.
Продовження експлуатації Індії

Індійський національно-визвольний рух

Радикальний Лояльний
Повна сам остійність Індії Самоуправління Індією в м еж ах Британ­
ської імперії

Індійський національний конгрес (ІНК)

Грудень 1885 р., Бомбей — установчий з’їзд
Лояльна опозиція уряду.
Представляв інтереси національної бурж уазії, інтелігенції та замож них
селян.
Національне рівноправ’я англійців та індійців.
Надання Індії самоуправління.
Уживання протекціоністських заходів для ін дійської промисловості.
Поширення ідей ненасильства

9 КЛАС
КИТАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
ґ Л
Китай у середині XIX ст.
М онархія.
Імперія Цин.
Чиновники з М анчьж урії.
Конфуціанство.
Б ільш ість населення — селяни.
Слабко розвинена промисловість.
Політика ізол яц ії від європейських держав.
Розвиток торгівлі на експорт.
Ослаблення держ авної влади

119
 г \
Китай у XIX ст.
Дата Подія
1839— П ерша опіумна війна — війна Китаю з В еликою Британією
1842 рр. (англійці масово ввозили наркотики до Китаю , після заборо­
ни китайського уряду флот А нгл ії розпочав війну). Поразка
Китаю, передача Гонконгу В еликій Британії, початок проник­
нення європейців до К итаю
1850— Тайпінське повст ання. Тайпіни — учасники політико-релігій-
1854 рр. ного р уху в Китаї, який призвів до грандіозного народного пов­
стання проти М аньчж урської династії. На початковому етапі
виступу тайпіни домоглися значних усп іхів (заняття Нанкіна,
створення нової «Небесної держ ави», побудованої на зрівняль­
них принципах), однак розкол тайпінів (1856 р.) і допомога
маньчж урам англо-франко-американськими військами приз­
вели до поразки повстання. Іноземні держави отримали чергові
привілеї — відкривалися додаткові порти, гарантувалися ексте­
риторіальні права й ін ш і привілеї іноземцям
1856— Друга опіумна війна — агресивні війни А нгл ії та Ф ранції проти
1860 рр. Китаю. К ористую чись ослабленням К итаю в період тайпін-
ського повстання, А нгл ія виріш ила розш ирити свої позиції
в Китаї. А н гл ію підтримала Ф ранція. У червні 1858 р. були під­
писані Тяньцзінські договори. Через рік — П екінські договори:
відкриття порту Тайцзінь, виплата величезної контрибуції, доз­
віл на використання китайських робітників у колоніях В еликої
Британії та Ф ранції.
П ротистояння К итаю з Р осією — Н ерчинський, А йгунський
і П екінські договори — визначення кордонів на Далекому Сході
1884— Франко-китайська війна за панування над В ’єтнамом, який
1885 рр. перебував у васальній залеж ності від Ц инської династії. Пораз­
ка Китаю , визнання ф ранцузького протекторату над В ’єтнамом,
надання Ф ранції привілеїв у південних провінціях Китаю
1894— Японсько-кит айська війна за Корею. Поразка Китаю, окупація
9 КЛАС

1895 рр. Я понією острова Тайвань

1895 р. Початок будівництва Р осією К итайсько-С хідної залізниці
1897 р. Захоплення Н імеччиною Ц зянчж оу
1898 р. К итайсько-російський договір на оренду Л яодунського п івост­
рова з портом Порт-Артур
Чер­ «Сто днів реформ» — реформи імператора Цзайтаня: було вида­
вень— но понад 60 указів, які стосувалися системи освіти, будівництва
вересень залізниць, заводів і фабрик, модернізації сільського господарст­
1898 р. ва, розвитку внутріш ньої та зовніш ньої торгівлі, реорганізації
збройних сил, очищення держ авного апарату тощ о. 21 вересня
1898 р. імператриця Ци Сі здійснила палацовий переворот і ска­
сувала реформи

120
 Закінчення таблиці

Дата Подія
1900— Боксерське повст ання — велике повстання проти іноземців,
1901 рр. яке підтримала імператриця Ци Сі, оголосивш и війну Великій
Британії, Н імеччині, А встро-У горщ ині, Ф ранції, Італії, Японії,
С Ш А й Р осії. Після вторгнення о б ’єднаної армії перейш ла на
бік іноземних держав. Повстання було ж ор сток о придушене.
Китай підписав кабальний договір, погодж ую чись сплачувати
величезну контрибуцію . О купація Р осією М аньчж урії

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В 1871-1900 РР.

«Союз трьох імператорів»

Росія Німеччина Австро-Угорщина

Олександр II Вільгельм І Франц Йосиф II

Червень 1873 р. — підписання договору м іж Р осією та А встро-У горщ иною .

Ж овтень 1873 р. — приєднання Н імеччини до договору.
1878 р. — на Берлінському конгресі, присвяченому підсумкам росій сько-
турецької війни, Н імеччина та А встро-У горщ ина виступили проти Р осії.
Червень 1881 р. — у Берліні був підписаний австро-російсько-німецький
договір — договір про нейтралітет. Союзники зобов’язалися дотрим увати­
ся нейтралітету, якщ о хто-небудь із них опиниться в стані війни із четвер­
тою держ авою, а також контролювати Туреччину в справі проток.
Договір був укладений на три роки й подовжений у березні 1884 р. ще на
три роки.
Значення договору було підірване загостренням у 1885— 1886 рр. австро- 9 КЛАС
р осій ських відносин через болгарське питання.
«Союз трьох імператорів» остаточно розпався, після чого в 1887 р. був
укладений російсько-німецький договір

ґ N
Утворення нових незалежних держав на Балканах
'
Берлінський трактат (підсумок Берлінської конференції, на якій були
присутні представники Р осії, А нгл ії, А встро-У горщ ини й Німеччини, а та­
кож делегації Ф ранції, Італії та Туреччини. На конгрес були запрошені
представники Греції, Ірану, Р ум ун ії, Чорногорії та Сербії). Підписаний
13 липня 1878 р.

121
 Закінчення таблиці

Утворення нових незалежних держав на Балканах

Сербія Р ум унія Чорногорія Болгарія
Н езалежні держави Автономне князівство
У 1882 р. У 1881 р. К нязів­ У 1879 р. установчі збори
князь Мілан Р ум унія була ство, кня­ гол осую ть за Тирновську кон­
Обренович був проголош ена зем став сти ту ц ію та обираю ть князем
проголошений королівством Н ік ол а І Олександра Баттенберга.
королем сербів У 1887 р. князем був обраний
Фердинанд Сакс-Кобурґ-Гот-
ський
1885— 1886 рр. — сербсько-болгарська війна — визнання о б ’єднаної Бол­
гарії однією з Великих держав

Війни кінця XIX ст.

Ф ранко-прусська війна.
Р осійсько-турецька війна (1877—
1878 рр.).
А нгло-зулуська війна.
Єгипетсько-ефіопська війна.
А нгло-бурська війна (1880—
1881 рр.).
Ф ранко-туніська війна.
Англо-єгипетська війна.
Ч илійсько-болівійська війна.
Друга франко-в’єтнам ська війна.
Третя англо-бірманська війна.
Ф ранко-китайська війна.
Перша франко-дагомейська війна.
Друга франко-дагомейська війна.
Японсько-китайська війна (1894—
1895 рр.).
Італо-ефіопська війна (1895— 1896 рр.).
Англо-занзібарська війна.
Іспано-американська війна.
Сербсько-болгарська війна.
Грецько-турецька війна.
Іхетуаньске повстання, вторгнення
о б ’єднаної армії Великих держав
у Китай.
Підкорення Ф ранцією Чаду

Утворення Троїстого союзу

Т роїстий сою з — воєнно-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщ ини
9 КЛАС

та Італії, спрямований проти Ф ранції та Р осії

Дата Подія
1879 р. А встро-Н ім ецький договір, який передбачав спільні дії обох
країн у разі нападу Р осії на одну з них
1882 р. Доповнений договором м іж Н імеччиною, А встро-Угорщ и-
ною та Італією
1882 р. Н імеччина й А встро-У горщ ина зобов’язувалися надавати
всіма засобами допомогу Італії в разі нападу на неї Ф ранції.
Італія брала на себе зобов’язання допомогти Німеччині,
якщ о вона стане ж ертвою неспровокованого нападу з боку
цієї держави

122
 Закінчення таблиці

Дата Подія
1882 р. А встро-У горщ ина звільнялася від допомоги Н імеччині
в разі воєнних дій проти Ф ранції — їй відводилася роль
резерву на випадок утручання в конф лікт Р осії.
Окремі статті договору стосувалися великих держав і перед­
бачали, щ о в разі нападу двох або кількох Великих держав
на одного члена Троїстого сою зу у війну з ними вступаю ть
усі учасники договору.
У разі нападу однієї з Великих держав дві ін ш і зобов’язува­
лися зберігати нейтралітет.
В иняток робився лише для Ф ранції: у разі її нападу на одну
з країн сою зу всі ін ш і виступали на спільну боротьбу проти
неї
1887 р. У Берліні підписано другий сою зний договір
1891 р. Третій сою зний договір
1902 р. Четвертий сою зний договір.
Тексти цих договорів в основному повторювали положення
документа 1882 р. і лише включали окрем і додаткові угоди
Кінець Італія почала переорієнтовувати зовніш ньополітичний курс
X IX — поча­ і поступово відходити від своїх сою зників
ток X X ст.

ґ Л
Взаємовідносини Великих держав наприкінці XIX ст.
Велика гра — протиріччя м іж Р осією та В еликою Британією (1813—
1907 рр.) за панування в Центральній А зії
Дата Подія
1873 р. А нгло-російський договір про розподіл сфер впливу в Середній
А зії
9 КЛАС
1878 р. Початок конф лікту м іж Р осією та Н імеччиною — суперечки
після Берлінського конгресу, які переросли в газетну «війну»,
а потім — у митну
1885 р. А нгло-російський конфлікт — сутичка в Туркменістані р осій ­
ських та афганських (на чолі з англійськими офіцерами) військ —
перемога росій ських військ, загроза війни м іж Р осією та А нглією
1887 р. Договір про нейтралітет м іж Р осією та Н імеччиною, підтвердж е­
ний «Договором перестрахування»
1891 р. Ф ранко-російський сою з, спрямований на сум існі дії в разі напа­
ду держав Т роїстого сою зу на Ф ранцію або Р осію , підтверджений
таємною військовою конвенцією (1892 р.)

123
 Тема 6. Культура народів світу
наприкінці XVIII —у XIX ст.
КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ XVIII -
У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
Технічні відкриття
Дата Подія
1783 р. Брати Ж озеф та Ет ьєн М онгольф’єр побудували першу повітряну
кулю, наповнену гарячим повітрям
1803 р. Роберт Тревітік створив паровоз
1803 р. Б удівництво перш ого пароплава Робертом Фултоном
1814 р. Початок газового освітлення вулиць у Лондоні.
Джордж Стефенсон побудував серію паровозів
1836 р. Самюель Кольт винайш ов ш естизарядний револьвер із барабаном
1836 р. Н .Д рей зе сконструю вав гвинтівку, яка зарядж алася стандартни­
ми набоями. Вона була взята на озброєння прусською армією
9 КЛАС

1837 р. Сажуель М орзе винайшов апарат, який передавав знаки на від­

стані у вигляді тире та крапок
1839 р. Чарлз Гульїв відкрив процес вулканізації

ґ Д

Наукові досягнення
Дата Дослідник
1786 р. Ант уан Л авуазьє (Ф ранція) — сформулював закон збереження
маси речовини
1796 р. П ’єр Симон Лаплас (Ф ранція) — теорія походження Сонячної
системи з туманності

124
 Закінчення таблиці

Дата Д ослідник

1800 р. А лессандро Вольта (Італія) — винахід хім ічного джерела елект­

ричного струм у — вольтова стовпа
1803 р. Джон Дальтон (Англія) — визначив поняття «атомна маса» та
атомну масу хім ічни х елементів
1809 р. Ж ан Ламарк (Ф ранція) — розробив еволю ційну теорію та ввів
поняття «біологія»
1820 р. А нрі Ампер (Франція) — відкрив закон взаємодій електричного
струм у
1826 р. М икола Лобачевський (Р осія) — створив неевклідову геометрію
1831 р. М айкл Фарадей (Англія) — відкрив явище електромагнітної
ін дукц ії
1842 р. Роберт М айєр (Н імеччина) — сформулював закон збереження та
перетворення енергії
1845 р. Йоган Гал (Н імеччина) — відкрив планету Нептун
1850 р. Дж еймс Джоуль (Англія) — експериментально довів закон збере­
ж ення енергії

філософія

Кінець X V III — перша третина X IX ст. — розвиток німецької класичної

філософії.
Родоначальник — Іжжануїл Кант — здатність розум у збагнути справж ­
ню сутн ість речей матеріального світу.
Георг Вільгельж Фрідріх Гегель — створив завершену систем у — усе у
світі — «світовий розум», або «світовий дух», кількісн і зміни переходять
у якісні, нове заперечує старе. Діалектика.
Карл М аркс — діалектичний розвиток суспільства — одна формація змі­
9 КЛАС
ню є іншу.
Основні тенденції: зміщ ення акцентів з аналізу природи на дослідження
людини, суспільства та історії; людина живе у світі культури; відхід від
популяризації; людина — творець і частина природи

Ґ Д
Розвиток літератури та мистецтва в першій половині XIX ст.

Характе­
Неокласицизм Романтизм Реалізм
ристика
П охо­ Від латин, сіавві- Звернення до роман­ Від латин, геа-
дження сив — зразковий ської культури Іів — дійсний

125
 Закінчення таблиці

Характе­
Неокласицизм Романтизм Реалізм
ристика
С утність Ідеальний зразок У центрі уваги — почут­ Об’єктивне,
для наслідуван­ тя та переживання правдиве відоб­
ня — антична героїв. Несподівані різкі раження світу,
культура контрасти. Роздуми про справж ніх про­
добро і зло блем суспільства
Літера­ Д. Дідро, Вольтер, Вальтер Скотт, Джордж В. Г ю ґо, Ч. Дік-
тура ПІ. М онтеск’є, Байрон, В. Блейк, кенс, В. Текке-
П. Бомарше, А . М іцкевич, Е. По, рей, 0 . де Баль-
Ж . Расін, Й. В. Ґе- Є. Гофман, Ф. Ш атоб- зак, Стендаль,
те, Ф. Ш иллер ріан, Г. Гейне, М. Л єр­ П. Меріме
монтов, Д. Ф. Купер
Ж ивопис Н. Пуссен, К. Лор- Е. Делакруа, В. Блейк, 0 . Д ом’є, 0 . Іва­
рен, Ж . Л. Давід, Д ж. Констебл, В. Тер- нов, Г. Курбе,
Ж . 0 . Енгр нер, Ф. Рунге В. Васнєцов,
К. Брюллов
М узика Й. Гайдн, В. А . Мо- Ф. Ш уберт, Р. Ш уман,
царт, Л. ван Бет- Г. Берліоз, Ф. Ш опен,
ховен Н. Паганіні, К. Вебер,
Р. Вагнер

СВІТОВА КУЛЬТУРА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Технічні відкриття
Дата Подія
1856 р. Генрі Бессежер (Англія) винайшов засіб перетворення чавуна
на сталь — «бессемерівський процес»
9 КЛАС

1864 р. П ’єр М артен (Ф ранція) винайшов метод отримання сталі

в печі — «мартені»
1867 р. Альф ред Нобель (Ш веція) винайш ов динаміт.
Жозеф М оньє винайшов залізобетон
1876 р. А лександр Белл (СШ А) винайшов телефон
1880 р. Дмитро М ен дел єєв (Р осія) винайшов метод розкладання
нафти — крекінг-процес
1883 р. Хайрем М аксим (СШ А) зробив кулемет
1885 р. Карл Бенц (Н імеччина) зробив автомобіль, який працює на
бензині

126
 Закінчення таблиці

Дата Подія
1888, 1889, Е. Батлер (Англія), А. Пеж о (Ф ранція), Г. Форд (СШ А) —
1896 рр. створили автомобілі
1895, Олександр П опов, Гульєльжо М арконі зробили перші спроби
1896 рр. бездротового телеграфування

ґ Л
Наукові досягнення
Дата Подія
1851 р. Ж. Фуко (Ф ранція) — дослідж ення з маятником, яке підтвердило
добове обертання Землі — «маятник Ф уко»
1859 р. Ч.Дарвін (Англія) — проголош ення еволюційної теорії
1865 р. Дж. Максвелл (Англія) — розробка електромагнітної теорії світла
1866 р. Г. М ендель (Ч ехія, А встрія) — сформулювання теорії закономір­
ностей спадковості
1871 р. Ч.Дарвін (Англія) — проголош ення теорії походження людини
від мавпи
1879 р. Л. Паст ер (Ф ранція) — розробка щеплення від холери
1882 р. Р. К ох (Н імеччина) — відкриття збудника туберкульозу
1887 р. Г. Герц (Н імеччина) — експериментально довів існування радіо­
хвиль
1891 р. Е.Дюбуа (Голландія) — відкрив петікантропа
1895 р. В. Ренген (Н імеччина) — відкрив «ікс-пром ені» — рентгенівські
промені.
Г. Лоренц (Голландія) — обґрунтував електронну теорію
1896 р. 3. Фройд (А встрія) — сф ормував основи психоаналізу
1898 р. П . і М. Кюрі (Ф ранція) — запровадження терміна «радіоактив­
ність» 9 КЛАС
ґ л
Розвиток літератури в другій половині XIX ст.
Характеристика Натуралізм Символізм Реалізм
Сутність Непривабливий, Узагальнені сим ­ Критичний
зворотний бік люд­ воли людських реалізм.
ського ж иття, люд­ почуттів, вічна Справжні пробле­
ські пристрасті, ж іночість — ми суспільства,
заборонені раніше символ вищ ої сприяння прогре­
теми та сю ж ети досконалості, сивном у розвитку
мистецтво заради суспільства
мистецтва

127
 Закінчення таблиці

Характеристика Натуралізм Символізм Реалізм

Представники Е. Золя, А . Рембо, Ч. Діккенс,
Г. де Мопассан, 0 . Б л о к , В. Брю- 0 . де Бальзак,
Е. Гонкур, А . До- сов, В. Соловйов, В. Г ю ґо, П. Мері-
де, Ж . Мореас, А . Білий, П. Вер- ме, Г. Флобер,
К. Бальмонт, Ф. Со- лен, Ш . Бод- Л. Толстой,
логуб, Д. Мереж- лер, П. Валері, Ф. Д остоєвський,
ковський С. Малларме Т. Драйзер,
Д ж. Лондон

ґ \
Розвиток мистецтва в другій половині XIX ст.
Характерис­ Пост­ Нео­
Імпресіонізм Модерн
тика імпресіонізм імпресіонізм
С утність Відтворення Повернення Відповідно Символізм,
с у б ’єктивних цілісності та до наукових декора­
вражень, завершення висновків, тивність,
незвичайне, ком позиції, світлопере- стилізовані
неправдо­ особливості дачі, точний рослинні
подібне поєд­ ж ивописної характер орнаменти
нання фарб, техніки розкладання
тіней, світла кольорів
Представ­ К. Моне, П. Сезанн, Ж . Сера, М. Врубель,
ники Е. Мане, В. ван Гог, П .С ин ьяк Г. Клімт,
0 . Ренуар, П. Гоген, Ф. Ходлер
К. Пісса- А . де Тулуз-
ро, Е. Дега, Лотрек
А . Сіслей
 Зміст

8 клас
В с т у п .................................................................................................................................. З
Тема 1. Великі географічні відкриття: зустріч ц и в іл із а ц ій ..........................4
Тема 2. Людина ранньої Н ової д о б и .......................................................................7
Тема 3. Реформація і К онтрреф орм ац ія............................................................. 10
Тема 4. Західноєвропейські держави в X V I — першій
половині X V II с т ........................................................................................................... 15
Тема 5. Культура Західної Європи X V I — перш ої
половини X V II с т ..........................................................................................................24
Тема 6. П ольська держава і М осковське ц а р с т в о .......................................... ЗО
Тема 7. Криза старого порядку. П очаток м о д е р н іза ц ії.................................36
Тема 8. Доба П р о св іт н и ц т в а ...................................................................................41
Тема 9. Р осія та Сполучені Ш тати А м е р и к и ....................................................46
Тема 10. Східний світ ...............................................................................................54

9 клас
В с т у п ................................................................................................................................62
Тема 1. Велика Французька револю ція кінця X V III ст.
Європа в період Н аполеонівських в ій н ................................................................63
Тема 2. Європа в добу револю цій 1848— 1849 р р ..............................................72
Тема 3. Європа та А м ерика в добу о б ’єднання та модернізації
с у сп іл ь ст в а ....................................................................................................................88
Тема 4. Утвердж ення індустріального суспільства в провідних
державах с в і т у .............................................................................................................98
Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імперій.
М іж народні відносини в останній третині X IX с т ......................................... 115
Тема 6. Культура народів світу наприкінці X V III — у X IX с т .................. 124