Історія України Тема 21-23 New (1) - 3

ТЕМА 21
ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ
РЕВОЛЮЦІЇ
(1917 – 1918 РР.)
@vitalytsykalo
Українська революція 1917 – 1918 рр.
1917р. - Лютнева революція
Петроград
Російська імперія
Микола II
23 лютого 1917 р.- О. Керенський

Лютнева революція
в Росії (буржуазно-демократична). Вся влада у Тимчасового уряду, який
2 березня 1917 р. російський очолив князь Г. Львов потім
імператор Микола ІІ зрікається влади- О. Керенський.
монархія перестає існувати. У березні 1917 р. по всій країні
виникають ради робітничих,
солдатських депутатів.
У Росії формується двовладдя між
тимчасовим урядом і радами
робітничих, солдатських депутатів.
В Україні влада переходить до
Української Центральної Ради.
1917р. - Центральна Рада
утворення
Михайло Грушевський Центральної Ради Володимир Винниченко
Українська Центральна Рада (УЦР) – український представницький орган влади (парламент), створений
представниками українських політичних партій. Головою УЦР було обрано М.Грушевського.
Основу УЦР становили: Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Українська партія
соціалістів-федералістів (УПСФ – колишня ТУП), Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР) та ін.
На першому етапі своєї діяльності УЦР відстоювала ідею автономії України у складі нової демократичної
Росії.
Автономія – самоуправління певної території держави, що наділена самостійністю у вирішенні
питань місцевого значення у межах, встановлених центральною владою.
6-8 квітня 1917 р. відбувся Всеукраїнський національний конгрес у Києві, на якому було
вирішено:
— обрати курс на національно-територіальну автономію у складі федеративної демократичної
республіки Росії;
— УЦР визнано представницьким законодавчим органом України, розширено її склад;
— обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада.
діячі Центральної Ради

Михайло Грушевський
Народився у м. Холм, Польща.
Автор понад 2000 наукових праць, серед яких —
«Історія України-Руси» у 10 томах та «Історія
української літератури» у 7 томах.
1894 — очолив кафедру історії України у
Львівському університеті.
Очільник історико-філософської секції
Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (НТШ).
Один із засновників Української національно-
демократичної партії (1899).
Голова Центральної ради 1917- поч.1918 рр. Президент
УНР (1918 р.).
Після перевороту Скоропадського емігрував за кордон.
Повернувся в радянську Україну у 1924 р.
Обирався членом Української академії наук, з 1929 р.
— академік академії наук СРСР.
У 30-х роках звинувачений у причетності до діяльності
антирадянського «Українського національного центру».
Помер у 1934 р. у Москві.

Володимир Винниченко
Прозаїк, драматург, художник, політичний діяч.
Перший голова Директорії УНР.
Автор тексту ІІІ із ІV Універсалів.
Народився у Єлисаветграді (сьогодні -
Кропивницький).
1902 р. — стає членом Революційної української
партії (РУП).
1905 р.— разом із М.Грушевським та
С. Петлюрою створює Українську соціал-
демократичну робітничу партію (УСДРП).
1908 р. — видає збірку оповідань «Краса і сила».
1918-1919 рр. — очолює Директорію.
1920ті рр. — емігрує з України. В еміграції пише
п'єси «Брехня», «Чорна Пантера і Білий
Медвідь», «Закон», «Гріх», які мають успіх у
театрах Європи.
Помер у 1951 році у французькому місті Мужен.

Симон Петлюра
Громадсько-політичний і державний діяч,
публіцист, член РУП і УСДРП, автор статті
«Війна і українці», член Української
Центральної Ради, секретар військових
справ першого українського уряду —
Генерального Секретаріату.
Головний отаман військ УНР
(з листопада 1918 р.).
Голова Директорії УНР (9 травня 1919 р.
— 10 листопада 1920 р.).
25 травня 1926-го року загинув у Парижі
від кулі більшовицького агента Самуїла
Шварцбарта. Поховали Головного
отамана 30 травня на паризькому
цвинтарі Монпарнас.
(1879–1926)
Центральна Рада
М. Міхновський
2
Українізація армії
У березні-квітні 1917 р. було створено перший
український полк
полк ім.
ім. Б.Хмельницького
Б. Хмельницького з
ініціативи Українського військового клубу імені
гетьмана П. Полуботка на чолі з М. Міхновським.
5-8 травня 1917 р. відбувся І Український
військовий з’їзд у Києві, на якому було
обрано Тимчасовий Український військовий
генеральний комітет при УЦР на чолі із
М. Міхновський
С. Петлюрою. Створені підрозділи
Вільного козацтва, які охороняли населені пункти.
Травень 1917 р. – УЦР (делегація на чолі із

В.Винниченком) веде переговори із Тимчасовим
урядом Росії щодо питань автономії України. Але
Тимчасовий уряд не визнавав УЦР за організацію, яка
виражає волю українського народу. Тому слід зачекати
рішення Всеросійських Установчих зборів.
С. Петлюра
1917р.- І Універсал
10 червня 1917 р. відбувся ІІ військовий з’їзд,

який запропонував УЦР негайно приступити до
втілення ідеї автономії України. Зобов’язався
забезпечити УЦР підтримку.
Михайло Грушевський
10 червня 1917 р.- проголошення І Універсалу

І Універсал:
— проголошення автономії України;
— УЦР визнавалася вищим державним органом влади до скликання Всенародних українських зборів;
— заклик населення створювати на місцях підпорядковані УЦР органи влади;
— створення української державної скарбниці.
15 червня 1917 р. на підставі І Універсалу було створено уряд - Генеральний Секретаріат
на чолі з В. Винниченком.
Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий орган державної влади в Україні (уряд) з 28 червня
1917 р. до 22 січня 1918 р. Складався з 8 секретарств (міністерств). До складу входили: В.Винниченко,
П.Христюк, С.Петлюра, С.Єфремов, Б.Мартос, Х.Барановський, В.Садовський, М.Стасюк, І.Стешенко
(представники УСДРП, УПСР, УПСФ).
— Влада Генерального Секретаріату поширюється на 9 губерній: Київську, Волинську, Полтавську, Подільську,
Херсонську, Катеринославську, Харківську, частину Чернігівської та частину Таврійської.
піднесення патріотизму Але час втрачено для проголошення

незалежності
Документи
1. «У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського,

засланого в адміністративному порядку в Симбірськ, за
межі Київського військового округу. Ужиті заходи зі
звільнення греко-католицького митрополита
Шептицького, а також із повернення з Далекого Сходу
всіх українців-галичан. Відновлюється закрите
адміністрацією українське товариство “Просвіта”…»
відповідь: початок Української революції
2. «…[його скликання] стало першим кроком відродження
нації на шляху державності. Будучи одночасно сильним
організуючим і агітаційним засобом, він став першим
підготовчим етапом у творенні як ідеї Української
держави, так і в частковому втіленні її в життя»
відповідь: квітень 1917 р., Український національний
конгрес
Документи
3. «Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку

надію одержати якусь відповідь від Временного
Правительства, Делегація Центральної Ради після тих
принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради
робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної
відповіді… до Києва. А в той час… Правительство, нарешті,
вирішило й ухвалило одкинути домагання Української
Центральної Ради»
відповідь: травень 1917 р. – УЦР (делегація на чолі із
В.Винниченком)
4. «Хай буде Україна вільною. ...Так сказали виборні люди з усієї
Землі Української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе
нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити
новий лад вільної автономної України».
відповідь: червень 1917 р., І Універсал
Документи
5. «Газети не мали місця для вміщення всіх телеграм, які

посилалися Центральній Раді з усіх кінців України.
Земства, думи, товариства, сільські сходи, військові
частини, мітинги. «Вітаючи Універсал УЦР й визнаючи
його справжнім висловом домагань української демократії,
признаємо Центральну Раду за своє Тимчасове
Правительство й заявляємо, що будемо всіма силами
боротися й боронити волю українського народу»…
Полтавські губернські земські збори на своїм засіданню,
обміркувавши Універсал Центральної Ради, постановили:
1. УЦРада – се правосильний орган усього українського
народу; 2. Губернські земські збори висловлюють повну
готовність піддержувати УЦРаду в заведенню основ
автономії України...»
Документи
6. «А наступними днями, як виплив з Універсалу, як логічне

переведення його в життя було засновано Генеральний
Секретаріат Української Центральної Ради, інститут,
який мав реалізувати виставлені в Універсалі тези...»
7. «Позитивно сприйнявши повалення царизму
революцією 1917 р., став одним із ініціаторів
створення Української Центральної Ради (УЦР).
Став заступником голови УЦР, членом Малої ради,
генеральним секретарем міжнаціональних справ у
Генеральному секретаріаті УЦР. У червні 1917 р.
очолив Українську партію соціалістів-федералістів»
відповідь: С. Єфремов
1917р.- ІІ Універсал
29 червня 1917 р. до Києва приїжджають
міністри Тимчасового уряду з метою
переговорів із УЦР, у результаті яких
Тимчасовий уряд визнав УЦР. У результаті
переговорів
03 липня 1917 р.- проголошення ІІ Універсалу

ІІ Універсал:
— відмова УЦР від проголошення автономії
України до Всеросійських Установчих зборів;
— прийнято рішення про розробку законопроекту автономії України; М. Міхновський
— визнання Тимчасовим урядом УЦР вищим органом влади в
Україні; 4-липня 1917р. відбувся
— затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим
урядом;
збройний виступ
— формування українських військових частин під контролем самостійників разом
російського командування; із Українським полком ім.
— делегування до Центральної Ради представників національних Полуботка (полуботківці) у
меншин. відповідь на відмову
проголошення автономії
України. Виступ був
придушений військами ТУ.
Документи
1. «…Визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно

зв’язана… ми [Центральна Рада] рішуче
ставимось проти замірів самовільного
здійснення автономії України до
Всеросійського Учредительного Зібрання…»
2. .«...На час до вирішення справи про місцеве

врядування Установчими Зборами по справах
місцевого врядування Україною вищим органом
Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат,
котрого призначає Тимчасовий уряд...».
відповідь: липень 1917 р., ІІ Універсал
1917р.- «Тимчасова інструкція» ТУ

4 серпня 1917 р. Тимчасовий уряд на чолі із О.Керенським
затвердив «Тимчасову інструкцію» для Генерального
Секретаріату, згідно з якою Генеральний Секретаріат
перетворювався на залежний виконавчий орган Тимчасового уряду.
Генеральний Секретаріат – місцевий

орган Тимчасового уряду, який
затверджувався ним за поданням УЦР.
Влада Генерального Секретаріату

поширюється лише! на 5 губерній:
Київську, Волинську, Подільську,
Полтавську, Чернігівську.
Генеральний Секретаріат втрачає

секретарства: військових,
продовольчих, судових, справ, шляхів
сполучення, пошти та телеграфу.
Центральна Рада не виступала категорично проти «Тимчасової інструкції», вона не мала

реальної сили для відкритого протистояння, а Тимчасовий уряд був слабким, щоб реалізувати
положення цього документа на практиці.
Документи
1. В. Винниченко назвав:
«...Не чим іншим, як цинічним і провокаційним порушенням
угоди 16 липня й одвертим бажанням видерти з рук
українства всі його революційні здобутки...»
відповідь: "Тимчасову інструкцію Генеральному
Секретаріату Тимчасового уряду на Україні"
2. «Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший
український уряд — Генеральний секретаріат, він жив
більше емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного
життя. Пафосом, його революційним ідеалізмом були
просякнуті навіть акти державної ваги — Універсали
Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє
відношення»
відповідь: В. Винниченко
Документи
3. «На час до вирішення справи про місцеве врядування

Установчими Зборами по справах місцевого врядування
Україною вищим органом Тимчасового уряду є
Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий
уряд за пропозицією Центральної Ради. Повноваження
Генерального Секретаріату поширюються на губернії:
Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і
Чернігівську...»
відповідь: серпень 1917 р. Тимчасова інструкція
Генеральному Секретаріату від ТУ
серпень 1917р.- корніловський заколот

У серпні 1917 р. у Росії була здійснена спроба
реакційного державного перевороту на чолі з Верховним
головнокомандувачем генералом Л. Корніловим -
заколот
переконаним прибічником диктатури (події дістали
Л. Корнілова
назву «корніловський заколот»). Під час заколоту
військова фронтова влада мала установити свій
контроль над українськими губерніями. Створений в
Україні Комітет з охорони революції придушив заколот у
зародку. Найбільш рішуче контрреволюції протистояли
більшовики. Після ліквідації заколоту вплив
більшовицької партії серед робітників і армії різко
посилився. Більшовики формували збройні загони
червоногвардійців (восени 1917 р. вони вже мали в
Україні до 15 тис. бійців Червоної гвардії). Спроба
корніловського заколоту, безладдя та анархія восени
1917 р. підштовхнули Центральну Раду до
активних дій.
вересень 1917 р. – проведення у Києві З’їзду народів Росії з

ініціативи УЦР. Рішення з’їзду відстоювало федеративний устрій
Росії. Федерація – союзна держава, до складу якої входять державні
утворення – суб’єкти федерації, які мають часткову самостійність.
Після з’їзду розпочалася підготовка до скликання Українських
установчих зборів.
УЦР оголосила про поширення своєї влади на всі сфери життя України і
на всі 9 губерній, тим самим вступивши в конфлікт із «Тимчасовою
Л. Корнілов інструкцією» Тимчасового уряду Росії.
листопад 1917р.- ІІІ Універсал

25 жовтня 1917 р.–більшовицький переворот в Росії
Більшовики – представники Російської соціал-демократичної робітничої партії
(більшовиків) РСДРП(б), які закликали до революційного перевороту й швидкого
будівництва в Росії соціалізму (справедливого суспільства рівних, без приватної
власності). Будівництво соціалізму більшовиками супроводжувалося масовим
насильством та терором.
29-31 жовтня 1917 р. відбулися збройні сутички в Києві. УЦР встановила свій
контроль над Києвом.
проголошення ІІІ Універсалу: В. Ленін
Проголошення Української Народної Республіки (УНР), як складова частина Росії!!!
(небільшовицької)
— УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий орган УНР до
установчих зборів;
— третім універсалом проголошувалася програма соціально-економічних перетворень;
— скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та інші землі нетрудових
господарств;
— земля – власність народу і має перейти до нього без викупу (до Установчих зборів землею
порядкували земельні комітети, обрані народом);
— введення 8-годинного робочого дня;
— підтримка мирних переговорів для завершення Першої світової війни;
— скасування смертної кари; амністія політичним в’язням;
— вибори до Установчих зборів призначалися на 27 грудня 1917 р.
30 листопада 1917 р. війська УЦР роззброїли військові частини більшовиків у Києві; спроба
більшовиків установити контроль над Києвом провалилася.
Документи
1. «Однині Україна стає Українською Народною

Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і
зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі,
щоб силами нашими помогти, щоб уся Республіка Російська
стала федерацією рівних і вільних народів».
2. Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії…
потребує від українських партій рішучих кроків. …Після
довгих міркувань і сумнівів Генеральний Секретаріат
прийшов до тої думки, що для того, аби крайова влада
сталасправжньою фактичною владою, під нею має бути
міцна підвалина, і такоюпідвалиною може бути тільки
проголошення Української Народної Республіки,яка буде
повноправним тілом у міцній спілці народів Росії…»
відповідь:листопад 1917 р., ІІІ Універсал
Документи
3. «У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності

Петрограда за приводом більшовиків повстала озброєно
проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою
волю всій Російській республіці»
відповідь: листопад 1917 р., ІІІ Універсал
Перша російсько-українська війна

4 грудня 1917 р.- ультиматум Раднаркому
4 грудня 1917 р. більшовики (В.Ленін та Л.Троцький) видали «Маніфест до українського народу з
ультимативними вимогами до Української Центральної Ради»:
— більшовики визнавали УНР, навіть її право на самовизначення, але вимагали передати владу
радам (фактично самим же більшовикам);
— вимагали припинити роззброєння більшовицьких загонів, не пропускати війська на підтримку
антибільшовицького повстання;
— у разі невиконання вимог, Рада Народних Комісарів (Раднарком) вважатиме УЦР у станіВ. Ленін
війни.
Генеральний Секретаріат відхилив ультиматум і почав готуватися до війни з
більшовицькою Росією.
4 грудня 1917 р. під тиском більшовиків відкрився І-й Всеукраїнський з’їзд рад робітничих,
солдатських і селянських депутатів у Києві. Проте делегати з’їзду підтримали УЦР, у результаті
більшовики демонстративно залишили з’їзд і переїхали до Харкова, де з їх ініціативи
11-12 грудня 1917 р. відкрився І-й Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові. З’їзд оголосив Україну
республікою рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. Було обрано Центральний
виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з Є.Медведєвим. Створено уряд – Народний секретаріат на чолі з
Артемом (Ф.Сергєєв). Більшовицька влада Росії визнала Народний секретаріат законним урядом
України.
Кінець грудня 1917 р. – січень 1918 р. – початок загального наступу більшовицьких сил під
командуванням В.Антонова-Овсієнка проти УЦР. У результаті радянська влада була встановлена в
Харкові, Катеринославі, Полтаві, Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Одесі та ін., майже на всьому
Лівобережжі. Нависла загроза над Києвом.
Документи
1. «Влада на території Української республіки віднині

належить виключно радам робітничих, солдатських і
селянських депутатів; ...в центрі – Всеукраїнському
з’їздові рад..., його Центральному виконавчому
комітетові... Україна проголошується республікою рад»
відповідь:І-й Всеукраїнський з’їзд рад, грудень 1917 р.
2. «Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось
ніж готує… більшовики концентрують своє військо для
розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на
потоптання наших прав…»
3. «Неможливо одночасно визнавати право на
самовизначення і водночас робити грубий замах на це право,
накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада
Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української
Республіки»
відповідь:ультиматум Раднаркому 1917 р.
Документи
4. «…У разі неодержання задовільної відповіді …протягом

48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані
відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні»
відповідь: ультиматум Раднаркому 1917 р.
5. «Серед імен, власники яких нахвалялись обернути Київ в
руїну… одне ім’я спиняє на собі увагу, від якого найбільшим
жахом віє. Це ваше ім’я. …серце України в залізних лещатах
задушила людина, яка носить прізвище… великого художника,
що служив рідному краєві своїм майстерним пером… Я знав і
любив вашого батька. Але я, не вагаючись, кажу: яке щастя,
що він помер, як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як
син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську
волю!»
відповідь: Юрій Коцюбинський
січень 1918 р.- ІV Універсал

проголошення ІV Універсалу
9 січня 1918 р. УЦР проголошує ІV Універсал:

— проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною
державою;
— рівноправні відносини з усіма сусідніми державами;
— влада УНР належить народу, до Установчих зборів владу здійснює УЦР та
Генеральний Секретаріат (нова назва – Рада народних міністрів); В. Ленін
— початок мирних переговорів із Четверним союзом.
16 січня 1918р.- бій під Крутами

16 січня 1918 р. – бій під Крутами між
радянськими військами на чолі із М.Муравйовим
(3000) та загоном українських добровольців, до
складу якого входило 500 студентів, на чолі з
сотником В. Омельчинком. Українські війська
були розбиті.
16 січня 1918 р. – більшовицьке повстання в Києві на заводі «Арсенал». Повстання було

придушене військами УЦР.
26 січня 1918 р. – більшовицькі війська М.Муравйова захопили Київ, початок розправи над
мирними жителями – «червоний терор» (вбито 5000 киян). Керівники УНР переїхали в
Житомир.
Документи
1. «Київ залишений був напризволяще… більшовицькі

війська, тоді ще більше схожі на банди, незабаром змусили
кошмаром своєї «діяльності» забути кошмар і жах
дев’ятиденного бомбардування…»
відповідь: січень 1918 р., захоплення Києва
2. «…Однині Українська Народна Республіка стає
самостійною, ні від кого не залежною, вільною,
суверенною державою українського народу…»
відповідь: ІV Універсал, січень 1918 р.
«ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР» більшовиків

Червоний терор – репресії більшовиків щодо всіх,
хто не підтримував їх політику.
ПЕРША СПРОБА ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ

ВЛАДИ (ВЛАДИ БІЛЬШОВИКІВ) В УКРАЇНІ у
1918 році:
— знищення старого державного апарату й
утворення органів радянської влади;
— створення робітничо-селянської армії України – В. Ленін
Червоного козацтва;
— націоналізація великих підприємств, робітничий
контроль за виробництвом;
— вивезення хліба з України в Росію;
— ліквідація української грошової системи;
— політика розчленування України на регіональні
республіки: Донецько-Криворізьку, Одеську,
Таврійську, Донську.
Націоналізація – вилучення з приватної власності

осіб у власність держави землі, підприємств або цілих
галузей народного господарства.
Брестський мир
27 січня (09 лютого) 1918р.- Брестський мир
Проголошення незалежності не могло вже врятувати УНР. 26 січня 1918 р. радянські війська
М. Муравйова ввійшли в Київ. Перша війна Раднаркому проти УНР завершилася перемогою
більшовиків. Українська революція закінчилася поразкою національних сил, Центральна Рада
втратила територію, вплив, владу. Але боротьба за незалежність продовжилася.
Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу передбачав:
— завершення війни між сторонами;
В. Ленін
— відмова від взаємних претензій;
— налагодження економічних відносин;
— поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угорщиною;
— обіцянка Австро-Угорщини створити зі Східної Галичини та Буковини
єдиний автономний край;
— зобов’язання України надати країнам Четверного союзу значної
кількості продуктів (хліба, м’яса, яєць, цукру).
18 лютого 1918 р. – початок наступу 450-тисячної армії Четверного
союзу (Німеччини та Австро-Угорщини) та військ УЦР проти
більшовицької влади в Україні. Березень-квітень 1918 р. –
3 березня 1918 р. радянський більшовицький уряд Росії підписав німецько-австро-угорські
Брест-Литовський мирний договір із Четверним союзом: війська зайняли майже всю
— Україна визнавалася самостійною; Україну, радянська влада в
— радянський уряд зобов’язувався розпочати мирні переговори Україні була повалена,
з урядом УНР. натомість в Україні
перебувала 450 тисячна армія
австрійців, німців та угорців.
Документи
1. «Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з

насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на
територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів,
оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають
велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і
спокійна праця трудящого люду...»
2. «Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових
продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний
якнайскоріше… На випадок, якби Україна попросила
військової допомоги проти російських максималістів, то
таке прохання можливо задовольнити. За це Україна
зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба…»
відповідь: січень 1918 р., Брестський мир
1917-1918 рр.- Кримська народна республіка
В. Ленін
Номан Челебіджіхан
Номан Челебіджіхан
Очолив кримськотатарську Директорію. Після захоплення більшовиками

Криму в січні 1918-го Номана Челебіджіхана заарештували, а 23 лютого
1918 р. стратили.
1918 р.-визволення Криму П. Болбочаном

Після Брестського миру армія УНР
почала визволяти Україну від
більшовиків.
Петро Болбочан повів наступ на
Південь в напрямку Криму.
Кримська операція.
21-25 квітня 1918 р. півострів було
звільнено від більшовиків внаслідок
успішної операції, але через загрозу В. Ленін
конфлікту з німецькою армією
українські сили були виведені з П. Болбочан
Криму.
Німці встановили там своє
правління, а в червні 1918р.
передадуть владу Кримському
крайовому уряду.
Українська Держава П. Скоропадського

ПОЛІТИКА УЦР У СІЧНІ-КВІТНІ 1918 р.:
— запровадження нового стилю літочислення;
— запровадження гривні;
— затвердження державного герба – тризуба;
— прийняття закону про громадянство;
— скасування приватної власності на землю та прийняття закону про землю;
— 29 квітня 1918 р. прийняття Конституції УНР та обрання президентом М. Грушевського . Проте
командуючий німецько-австрійськими військами Ейхгорн в цю ж ніч відсторонив УЦР від влади.
29 квітня 1918р.- В. Ленін

переворот, Гетьманат П. Скоропадського
29 квітня 1918 р. за підтримки німецько-австрійських
військ відбувся державний переворот.
ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
29 квітня 1918 р. на з’їзді хліборобів владу було
передано генералу П. Скоропадському.
• Павло Скоропадський – український політичний діяч,

військовий. Походив з козацько-старшинського роду
Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Перший
командувач українізованого корпусу російської армії під час
Першої світової війни. Гетьман Української Держави.
Павло
Скоропадський
Походив з давнього козацького роду
Скоропадських (предок - гетьман Іван
Скоропадський)
Учасник російсько-японської війни.
З 1912 р. — генерал-майор. У 1914—
1917 pp. — командир гвардійських
кавалерійських частин. У 1917 р.
обраний почесним військовим
отаманом Вільного козацтва.
У квітні-грудні 1918 р. — гетьман
Української Держави. Сприяв розвитку
науки, культури, освіти в Україні.
З 1918 р. емігрував до Німеччини.
Співзасновник Українського наукового
інституту (Берлін; 1926-1945).
Помер у Берліні.

У квітні 1918 р. П.Скоропадський видав Грамоту, в якій
проголосив себе гетьманом усієї України.
ВНУТРІШНЯ політика
Політико-адміністративний устрій:
— УНР перестала існувати, натомість виникла Українська Держава на чолі з
гетьманом П. Скоропадським;
— структура влади: гетьман – Рада міністрів – губернські та повітові старости –
градоначальники. Голова Ради міністрів: Ф. Лизогуб В. Ленін
Економічний розвиток:
— відновлення права приватної власності на землю;
— повернення націоналізованих підприємств, землі, майна попереднім власникам;
— скасування 8 годинного робочого дня, заборона страйків;
— запровадження гривні, відкриття українських банків;
— в основі кадрової політики був принцип професійності;
— піднесення економіки.
Національно-культурний розвиток;
— українська мова – державна;
— українізація освіти: відкрито 2 українських університети у Кам’янець-Подільському та Києві;
— засновано українські кафедри, відкрито понад 150 українських гімназій та велику мережу шкіл;
— створення 24 листопада 1918 р. Української академії наук на чолі з В.Вернадським;
— заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї
мистецтв, українського театру драми та опери під керівництвом П. Саксаганського, державної капели та симфонічного
оркестру, «Молодий театр Л. Курбаса». Відкрито перший в Україні пам’ятник Т. Шевченку в м. Ромни;
— Українська православна церква отримала автономію у складі Московського Патріархату.


Військова справа:
— початок творення української регулярної армії (65 тис. осіб);
— спроба відновлення українського козацтва (16 жовтня 1918 р.).
Зовнішня політика:
— встановлення дипломатичних відносин з 12 країнами;
— пронімецька орієнтація;
— 12 червня 1918 р. підписання перемир’я з радянською Росією; В. Ленін
— дипломатична боротьба за повернення українських територій, які
залишилися за межами Української держави;
— 14 листопада 1918 р. — проголошення Грамоти П.Скоропадського, у
якій ішлося про відмову від самостійної Української Держави на
користь Всеросійської федерації народів. Тобто майбутнє України
П. Скоропадський вбачав у складі небільшовицької Російської федерації.
Причини падіння гетьманату П.Скоропадського:

— поразка Німеччини в Першій світовій війні, у результаті в кінці
1918 р. німці та австрійці вивели свої війська з території України –
гетьман втратив військову підтримку;
— відновлення старих порядків, що призвело до невдоволення народу;
— вузька соціальна база, на яку спирався гетьман (буржуазія,
поміщики, заможні селяни).
Документи
1. «Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як

пани... Обиватель вважає, що справжніми господарями
становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що
ми потрапили в остаточне ярмо... Українці грають сумну
роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних
поневолювачів…»
відповідь: УНР доби Центральної Ради
2. «Багато людей критикують мій крок і злим оком
дивляться на встановлення гетьманства. Зовсім зрозуміло,
чому так ставляться до цього факту во роги української
державності. Але тим, що звуть себе українцями, мені
хочеться поки що сказати лише одне: пам’ятайте, що коли
б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на
Україні звичайне генерал-губернаторство.»
відповідь: П. Скоропадський
Документи
3. «Німці вважали моє становище поганим і запропонували

мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася
моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно...
Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти
до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє
ставлення до мене.»
відповідь: П. Скоропадський
4. "Характер державної системи... складно визначити..,
найправдоподібніше це мала бути конституційна
монархія, відмінна від традиційної самодержавної системи
в Росії... її характер визначався... українською історичною
традицією..."
відповідь: Українська Держава П. Скоропадського
Документи
5. .«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до

вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку,
що виникала з подібного політичного домагання, але
змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу
в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі
схилитися перед вимогою союзників і проголосити
федерацію з Росією».
відповідь: 14 листопада 1918 р. Грамота
П. Скоропадського про федерацію з Росією
1918 р. - Директорія УНР

У серпні 1918 р. утворився
Український Національний Союз (УНС), який
згодом очолив В. Винниченко. УНС установив
курс на повстання проти Гетьманату.
14 листопада 1918 р. для керівництва
повстанням проти П. Скоропадського
створено Директорію УНР у
складі: В. Винниченка, С. Петлюри, Ф. Швеця,
А. Макаренка, О. Андрієвського.
утворення Директорії
Директорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва
повстанням проти гетьмана П.Скоропадського.
Після перемоги повстання – вищий орган державної влади УНР.
Листопад 1918 р. – початок повстання Директорії проти Гетьманату, виступ січових стрільців.
18 листопада 1918 р. – вирішальний бій під Мотовилівкою, що

завершився поразкою військ гетьмана.
14 грудня 1918 р. – вступ до Києва військ Директорії. П. Скоропадський зрікся влади і
виїхав до Німеччини.
18 грудня 1918 р. – прибуття Директорії до Києва.

ВНУТРІШНЯ політика:
— 26 грудня 1918 р. – проголошення Декларації з програмою Директорії;
— відновлення УНР;
— Директорія виконувала роль тимчасової верховної влади до скликання
Трудового конгресу України;
— встановлення в Україні національного варіанту соціалізму;
— передача законодавчої влади
Трудовому конгресу України (23-28.01.1919 р.) – вищому тимчасовому В. Ленін
законодавчому органу УНР в період Директорії УНР;
— створення уряду – Ради народних міністрів УНР на чолі з В.Чехівським.
13 лютого 1919 р. головою Директорії стає С. Петлюра і Директорія
перетворюється фактично на особисту диктатуру
С. Петлюри.
Економічний розвиток:
— ліквідація приватної власності;
— аграрна реформа (конфіскація поміщицьких земель);
— відновлення 8 годинного робочого дня.
Колишній голова директорії В. Винниченко через особистий конфлікт із
С. Петлюрою залишає політику й виїжджає закордон;
— розквіт отаманщини.
Отаманщина – засилля різноманітних напівбандитських збройних
формувань в умовах відсутності реальної державної влади.

Друга російсько-українська війна
Зовнішня політика Директорії
Наприкінці 1918 р. війська Антанти починають окупацію Півдня України. Після закінчення
Першої світової війни Антанта (насамперед Англія та Франція) здійснює спробу втрутитися у
внутрішні справи громадянської війни в Росії з метою встановлення свого контролю над Росією.
Антанта виступила з підтримкою в російській громадянській війні колишнього царського генерала,
лідера білогвардійського руху А. Денікіна. Антанта погоджується визнати Директорію УНР В. Ленін
за умов
підпорядкування її військ російському генералу А. Денікіну. Директорія не погоджується. Спроба
Директорії витиснути війська Антанти з України зазнала поразки.
— Відновлена в листопаді 1918 р. Польська держава на чолі з Ю. Пілсудським висуває
територіальні претензії до України, західноукраїнські землі були окуповані поляками.
Радянська більшовицька Росія не визнала владу Директорії в Україні, що призвело до другої війни
Радянської Росії проти УНР:
— 13 листопада 1918 р. – анулювання Радянською Росією Брестського мирного договору,
постанова про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій;
— січень 1919 р. – ультиматум Директорії до Росії з вимогою припинити військові дії і вивести російські
війська з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії
та українського радянського уряду, а не російського.
— січень 1919 р. – оголошення Директорією війни Радянській Росії.
— 5 лютого 1919 р. радянські війська ввійшли до Києва, Директорія переїхала до Вінниці.
Протягом лютого-квітня 1919 р. війська Директорії були розбиті.
В Україні була вдруге встановлена радянська влада.
Документи
1. «Я, яко генеральний секретар по військових

справах в Українській Народній Республіці,
закликаю всіх вас, мої товариші й друзі, в
теперішній час до загальної дружньої роботи.
Будьте організовані та з'єдинені — всі за одного
і один за всіх. Наше військо молоде, воно тільки
становиться на ноги, і ви своєю
дисциплінованістю доведете, що являєтесь
славними потомками великих предків…»
відповідь: Симон Петлюра
Документи
2. «Ми, уповноважена волею трудящих України...

Директорія, поваливши ненависний
гетьманський режим, найближчим часом
скличемо Трудовий Конгрес усього люду
України. Делегатів обиратимуть на чесних і
соціально справедливих засадах: від селянської
курії – 71,4 %, від робітничої – 22,2 %, від
трудової інтелігенції – 6,4 %...»
відповідь: організація влади та визначення форми
державного устрою
Директорія УНР
Більшовики
Поляки
ТЕМА 22
РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
РЕВОЛЮЦІЇ.
БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ
ДЕРЖАВНОСТІ
1918-1921 РР.
@vitalytsykalo
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА
НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
ЗУНР
1918-1919 рр.
Західноукраїнська народна республіка 1918 – 1919 рр.
Західноукраїнська народна республіка
ЗУНР
13 листопада 1918 р. –
проголошення
незалежності ЗУНР
(президент-
Є.Петрушевич)

(ЗУНР) – українська держава, створена в
листопаді 1918 р. на західноукраїнських
землях (у Східній Галичині), які входили до
складу Австро-Угорської імперії.
Західноукраїнська Народна республіка

16 жовтня 1918 р. – маніфест Австро-Угорського імператора Карла про перебудову імперії на федерацію.
18 жовтня 1918р.- у Львові була створена Українська Національна Рада

Очолив УкрНацРаду Є. Петрушевич, вона поставила питання про об’єднання всіх
західноукраїнських земель. Українська Національна Рада постановила про утворення на
українських землях Австро-Угорщини єдиної Української держави.
01 листопада 1918 р.- Листопадовий зрив (чин)

Повстання українців проти поляків почалося 1 листопада 1918 р. у
Львові – українські військові формування на чолі
із Д.Вітовським захопили найважливіші об’єкти Львова та Східної Галичини
09 листопада 1918р.- створення уряду -

Державного секретаріату
очолив Кость Левицький Д.Вітовський
К. Левицький
13 листопада 1918 р.- проголошення незалежності ЗУНР

Президент - Є.Петрушевич
Є. Петрушевич

Реформи:
• створення органів влади: сейм- парламент,
уряд –Державний секретаріат –
очолив Кость Левицький
державної монополії на
• запровадження
продаж хліба, цукру, тютюну, спирту;
• затвердження державної символіки;
• прийняті закони про організацію війська, державну мову, шкільництво,
земельну реформу;
• проголошені демократичні права громадян;
• за земельною реформою- земля надана комітетам;
• більшість державих чиновників мали вищу освіту, мали досвід роботи в
австро-угорських органах влади.
Документи
1. «Дня 19 жовтня Твоєю волею утворилася на українських

землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава та
її найвища влада – Українська Національна Рада. З нинішнім днем
Українська Національна Рада обійняла владу в столичнім місті
Львові й на цілій території Української Держави…»
відповідь: 1918 р.
2. «Запровадити державну монополію на продаж хліба,
цукру, тютюну, спирту…»
«Ця державна територія творить самостійну
Західноукраїнську Народну Республіку…»
«Гербом… є: Золотий лев на синім полі, обернений у свою
праву сторону. Державний прапор є синьо-жовтий…»
«До часу зібрання Установчих Зборів виконує всю власть
Українська Національна Рада й Державний секретаріат…»
відповідь: реформи ЗУНР

створення Української Галицької Армії
( УГА )
• Створена протягом грудня 1918- січня 1919 р.
• Основа формування – бойові групи УСС.
• Сформовано 3 корпуси, бригади, курені.
• Допомогла Директорія- надіслала війська і
командирів- М. Омеляновича-Павленка.
• Не вистачало гармат, припасів, але армія
створена швидко. Чисельність – 60 тис.
М.Омелянович-
Павленко,
колишній генерал
російської армії

22 січня 1919 р.– Акт злуки
1 грудня 1918 року почались переговори про
об’єднання УНР і ЗУНР.
• 22 січня 1919 року – в Києві
проголошено Акт злуки.
• Утворювалась спільна держава-УНР
• ЗУНР стала - ЗоУНР.
• Об єднання втримати не вдалось через воєнні дії.
«Однині во єдино зливаються століттям
одірвані одна від одноі частини єдиної
Украіни — ЗАХІДНО-УКРАІНСЬКА
НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА / Галичина,
Буковина, і Угорська Украіна / і
НАДДНІПРЯНСЬКА Велика Україна.
Здійснились віковічні мріі, якими жили і за які
умирали кращі сини Украіни.
Однині є ЄДИНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАІНСЬКА

НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА»

Українсько- польська війна.
21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР переїхав
до Тернополя, а згодом до Станіслава (Івано-Франківськ).
• Лютий 1919 р.- місія Антанти висуває
ЗУНР ультиматум:
- Антанта визнає ЗУНР як державу, якщо :
- УГА припиняє війну,
- встановлюється демаркаційна лінія між сторонами
(40% території ЗУНР- Польщі).
ЗУНР відмовилась.
• Квітень 1919 р. - Франція надає військову допомогу
Польші- 80 000 армія генерала Й. Галлера.
• Травень 1919 р. – початок загального польського
наступу.
• Відступ УГА до р. Збруч.
• Червень 1919 р. – вся влада передана Є.Петрушевичу,
який стає диктатором
Й. Галлер

07-18 червня 1919 р.- Чортківська офензива
Успішний контрнаступ УГА.
• 25 000 українців змусили
відступити 100 000
польську армію.
• Закріпити успіх на вдалось.
Поглинання території ЗУНР різними країнами

• 25 червня 1919 р.- Паризька Польща
конференція визнала право Польщі на
окупацію Галичини.
• Липень 1919 р.- окупація поляками
Східної Галичини. ГАЛИЧИНА
• Армія УГА відступила за
р. Збруч - на територію УНР.
• 14 березня 1923 р. рішення Ради послів
Антанти про остаточне включення
Східної Галичини до складу Польщі.
• 10 вересня 1919 р.- за Сен-Жерменським
миром Пн.Буковина відійшла до Румунії. Чехословаччина
• Закарпаття включене до Румунія
Чехословаччини на правах автомномії.
Документи
1. «Галицьке громадянство плекає ті самі національні

ідеали, що й Наддніпрянська Україна, а наддністрянська
армія своєю кров’ю від Збруча аж по Київ позначила хресну
дорогу любові до Соборної України. Вона піддається
одному Головному Командуванню і спільно з
наддніпрянськими лицарями прямує до одної високої
мети.»
відповідь: Є. Петрушевич
2. «На цій історичній площі столичного міста Києва
стоїмо… ми, український народ західноукраїнських
земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української
Народної Республіки, хочемо й бажаємо відновити
національну державну єдність нашого народу...»
відповідь: Акт злуки, 22 січня 1919 р.
Документи
3. «…воєдино зливаються …частини єдиної України

– Західноукраїнська Народна Республіка і
Наддніпрянська Україна. Однині є єдина незалежна
Українська Народна Республіка…»
4. «Привітавши з великою радістю цей історичний
крок західних братів наших, Директорія Української
Народної Республіки ухвалила тую Злуку
прийняти…»
відповідь: Акт злуки, 22 січня 1919 р.
5. «У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала
Польщі всі юридичні права на володіння Східною
Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської
держави, встановлені…»
відповідь: Ризьким договором 1921 р.
Документи
6. «Під сильним напором польських сил, за браком амуніції

та інших матеріалівГалицька армія буде змушена
перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку| на
широких ланах Великої України. Із цих причин
командування Галицької армії звертається з проханням до
головного Отамана - призначити район виключно для
Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та
впорядкуватися...»
відповідь: 1919 р., звернення ЗУНР до С. Петлюри
Документи
7. «Перебуваючи в Парижі на Раді послів Антанти, я

сказав: “Іменем Національної Ради Східної Галичини як
легального представництва українського населення
Східної Галичини виступаю проти такого рішення
Конференції Амбасадорів від 14 березня 1923 року, та
заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з
пануванням Польщі”...»
відповідь: розпуск уряду ЗУНР, що
перебував в еміграції
Українська революція
(1919 – 1921 рр.)
1919 р.-встановлення радянської влади

6 січня 1919 р. держава стала називатися
Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
Тимчасовий робітничо-селянський уряд змінив назву на
Раду Народних Комісарів (Раднарком).
Очолив його Х. Раковський.
Форма соціально-економічної політики радянської влади в Україні - це
«воєнний комунізм»
Передбачав:
• диктатуру комуністичної партії;
• націоналізацію всіх підприємств;
• заборона торгівлі, запровадження карткової системи;
• мілітаризацію народного господарства;
• введення продовольчої розкладки – примусове
вилучення у селян продовольства, створення продзагонів;
• «червоний терор» проти противників більшовизму;
• запровадження загальної трудової повинності. Х. Раковський
економічна криза, голод, погіршення умов життя народу, повстанський рух проти
більшовиків. Травень 1919 р. в українських степах розгорнувся антибільшовицький
повстанський селянський рух на чолі з отаманом М. Григор’євим.
1919 р.- антибільшовицьке повстання М. Григор’єва

7 травня 1919 р. Григор’єв підняв антибільшовицьке
повстання. Наступного дня він звернувся з універсалом
«До українського народу», в якому закликав до боротьби
проти російських продзагонів і комісарів.
• Причини повстання: насильницьке насадження
радгоспів, монополізація державної влади
більшовиками, масові каральні заходи щодо
селянства.
Наприкінці травня 1919 р. проти повстанців було кинуто
більшовицькі військові частини. Після ряду
кровопролитних боїв Григор’єв зі своїми військами
змушений був відійти на Херсонщину.
Влітку 1919 р. війська Григорєва з’єднались із загонами
Нестора Махна і домовились про спільні військові
дії проти більшовиків, петлюрівців і білогвардійців.
Одночасно Григор’єв вів таємні переговори з білим
генералом А. Денікіним. Це стало відомо Н. Махну, який
розстріляв Григор’єва. М. Григор’єв
1919 р.- ДЕНІКІНСЬКИЙ РЕЖИМ

Антон Денікін – царський генерал, керівник Добровольчої армії (білогвардійського руху).
Весною 1919 р. з південного-сходу розпочали наступ війська Добровольчої армії А. Денікіна, які
захопили до кінця червня Донбас, Харків, Катеринослав, Одесу, Миколаїв.
Серпень 1919 р. Київ здобули українські війська Директорії УНР та УГА, одночасно до Києва
вступили війська А.Денікіна, що призвело до сутичок з українцями.
УНР оголосила війну А.Денікіну, але наступ був невдалий, оскільки епідемія тифу послабила військо
УНР. 6 листопада 1919 р. УГА приєдналася до армії А.Денікіна.
4 грудня 1919 р. УНР приймає рішення про перехід до партизанської боротьби.
«білий терор»
«Білий терор» - політика А.Денікіна в Україні:
— невизнання УНР, поділ України на області, на чолі з російськими
генералами;
— повернення приватної власності, повернення націоналізованих
підприємств власникам;
— скасування 8 годинного робочого дня; створення каральних загонів А. Денікін
для повернення націоналізованого майна; відновлення вільної
торгівлі; русифікація; «білий терор» - розстріли і арешти;
— відновлення єдиної Росії.
Політика А.Денікіна спричинила опір українського населення.

Територія, яка була окупована військами Антанти у
січні 1919 року.
Документи
1. «Добровольчим військам я дав вказівки: самостійної України не

визнаю. Петлюрівці можуть бути або ней тральни ми, тоді вони
повинні негайно скласти зброю і розійтися по домівках, або
приєднатися до нас, визнавши наші гасла. Якщо петлюрівці не
виконають цих умов, то їх слід уважати такими самими ворогами, як і
більшовиків.»
2. «НАКАЗ
ДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ
[…]
До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в
нестримному прагненні повернути російському народу втрачену
ним єдність... Прагнення відторгнути від Росії малоросійську гілку
російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики
німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок
розчленуванню Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу
справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби
проти відродження Єдиної Росії...»
відповідь: Денікін, 1919 р.
1919 р.- ДЕНІКІНСЬКИЙ РЕЖИМ
середина 1919 – початок 1920 р. – встановлення на значній терторії України влади “білих”
(денікінський окупаційний режим)
А. Денікін
червень 1919р. – останній м. Гуляйполе

наступ УГА;
липень – перехід УГА за Збруч
значної шкоди денікінцям

завдав Нестор Махно
«Революційна повстанська армія України»-
армія Н. Махно створена із селян у 1919 році
Нестор Махно
Український повстанський отаман,
«батько Махно», один із лідерів
анархістського руху.
м. Гуляйполе Влітку 1918 р. розпочав боротьбу
проти влади П. Скоропадського,
у січні 1919 р. розпочав боротьбу
проти денікінців, військ Директорії і
Антанти. Фактично став причиною
розгрому армії Денікіна у 1919
році. Кілька разів ішов на
зближення з більшовиками,
допоміг розгромити Врангеля в
Криму у 1920 році. Після цього
більшовикам він став непотрібним
і його оголосили бандитом і
наказали знищити. У 1921 р. йому
вдалося втекти за кордон. Жив і
Тачанка – головна ударна сила махновців помер у Франції у 1934 році.
Документи
1. «…у Дібровському лісі наші з'єднання об'єднались. Наш

загін збільшився на п'ятнадцять чоловік. Простояли ми в
лісі спокійно, десь біля трьох днів, збільшили землянку
Щуся, а потім вирішили махнуть в Гуляйполе. Але,
зважаючи на те, що там було багато австрійців, що
відбирали хліб, зупинятися в ньому було небезпечно. Тоді
ми вирішили їхати в село Шагарово та підібрати там
наших хлопців, які переховувалися від австрійців.»
відповідь: Нестор Махно
Документи
2. «НАКАЗ АРМІЯМ ПІВДЕННОГО ФРОНТУ,

копія – командарму Повстанської армії.
У зв’язку із закінченням бойових дій проти Врангеля, унаслідок
його розгрому, Революційна військова Рада Південного фронту
вважає завдання, поставлене перед партизанською
Повстанською армією, виконаним і пропонує Реввійськраді
Повстанської армії негайно розпочати роботу з перетворення
партизанських повстанських частин у нормальні військові
з’єднання Червоної Армії…
У разі негативної відповіді… червоні полки фронту…
говоритимуть з [повстанцями] іншою мовою...»
відповідь: розгром сил повстанців Нестора Махна
Документи
3. «Наказую: військам фронту вважати Махна та всі його

загони ворогами Радянської республіки і Революції...
командирам червоних частин махновські загони
роззброювати, а ті, що будуть чинити опір, —
знищувати...»
відповідь: розгром повстанців Нестора Махна
«Київська катастрофа»
Більшовики
Київ
«Трикутник
смерті»
«Київська катастрофа» - похід Української

Галицької Армії та Армії УНР на Київ. Вперше
спробу зайняти Київ катастрофою назвав
Симон Петлюра. "Київська катастрофа"
тяжко позначилася на моральному стані
армії.
Документи
1. «Під сильним напором польських сил, за браком амуніції

та інших матеріалівГалицька армія буде змушена
перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку|на
широких ланах Великої України. Із цих причин
командування Галицької арміїзвертається з проханням до
головного Отамана - призначити район виключно
дляГалицької армії, - де армія змогла б відпочити та
впорядкуватися...»
відповідь: 1919 рік, реалізація дозволу Антанти на
тимчасову окупацію Східної Галичини Польщею.
Документи
2. «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу

Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне
положення, бо, одночасно з передачею ворогові значної кількості
військового майна, для його наступу була відкрита головна
комунікаційна лінія... У зв’язку з цим Уряд… заявляє, що він
тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу
державність... Уряд буде керувати справами України та
захищати її перед іншими державами так, як цього
вимагатимуть інтереси нашої республіки...»
відповідь: Симон Петлюра
3. «...група генерала Кравса ранком 31 серпня рушила колоною
через Київ... Одночасно зі сходу в Київ почали входити денікінські
війська під командуванням генерала Бредова... Коли голова
колони українських військ вийшла на Хрещатик, то денікінські
частини, увійшовши на цю вулицю з протилежного боку, відкрили
кулеметний вогонь...»
відповідь: «Київська катастрофа», серпень 1919 р.
Перший зимовий похід Армії УНР
Київ
Чартория
Золотоноша
Ямпіль
Кривий Ріг
М. Омелянович-Павленко
Перший зимовий похід – успішний рейд українських військ УНР по тилах

армії А.Денікіна («білих») та Червоної армії («червоних»). Війська УНР під
командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка за півроку Першого
зимового походу тилами ворожих армій подолала з боями 2000 кілометрів.
кін.1919 р.-третє встановлення радянської влади

КОМУНІСТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ:
КП(б)У,
УКП(б) «боротьбисти» (до 1920),
УКП (до 1925 р.)
16 грудня 1919 р. Київ знову

зайняли більшовики.
УГА увійшла до складу Червоної Більшовики
армії. «Білі» відступили в Крим.
Більшовики створили
Всеукраїнський революційний
комітет (Всеукрревком) –вищий Махно
законодавчий та виконавчий орган
на чолі з Г. Петровським.
З часом відновлено ВУЦВК та РНК
Одеса
України. Створено комітети
незаможних селян (комнези), які
стали опорою радянської влади на
селі. Сімферополь
Петро Врангель –
Було формально визнано Крим лідер руху
незалежність УСРР від Росії,
відмова від русифікації.
Врангель білогвардійців
Але більшовики відновили контрнаступ Червоної армії та розгром військ

політику «воєнного комунізму» генерала П. Врангеля на Півдні України та в Криму
Варшавська угода
Варшавський договір від
21 квітня 1920 р. – міждержавний
договір Польщі і Української
Народної Республіки.
ВАРШАВСЬКА УГОДА
21.04.1920 р.
між Польщею і УНР
спільний виступ проти визнання за Польщею

більшовиків зайнятих територій
Галичини
Радянсько-польська війна Денонсація Акту злуки

1920-1921 рр. урядом ЗУНР
Документи
1. «1) Уряд Речі Посполитої Польської... і уряд Української

Народної Республіки... погодилися на такі рішення:
2) Кордони між Річчю Посполитою Польською та Українською
Народною Республікою визначатимуться таким чином: на
півночі від Дністра вздовж р. Збруч, а далі уздовж колишнього
кордону між Австро-Угорщиною та Росією...
4) Український уряд зобов'язується не укладати будь-яких
міжнародних договорів, спрямованих проти Польщі. Ці ж
зобов’язання бере на себе уряд Речі Посполитої Польської
стосовно Української Народної Республіки.
5) Національно-культурні права, які польський уряд надає
своїм громадянам української національності, які проживають
на території Речі Посполитої Польської, будуть тією ж
мірою надані громадянам польської національності, які
проживають у межах Української Народної Республіки....
8) Договір залишається таємним. Його не можна передати
третій стороні або публікувати...»
відповідь: Варшавська угода, 1920 р.
Документи
2. «Наші Орли несуть мешканцям Волині, Поділля та

Київщини порядок, свободу, благословенний мир, несуть
народу можливість спокійної праці і гарантії того, що її
ніхто не забере. З приводу наступу наших військ
запевняємо, що він не є загарбницьким... Ми повинні
встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б
неможливість нової війни...»
відповідь: Сейм Польської Республіки, 1920 р.
18 березня 1921 р.- Ризький мир: встановлення західного
кордону УСРР; завершення громадянської війни в Україні.
РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1920-1921 рр.:

• квітень 1920 р. - початок наступу польсько-українських військ проти більшовиків в Україні;
• травень 1920 р. – початок контрнаступу Червоної армії проти поляків;
• червень 1920 р. – захоплення Києва більшовиками;
• липень 1920 р. – російська армія прогнала поляків з України й почала просуватися територією Польщі.
1920 р.-четверте і остаточне встановлення радянської влади
Серпень-вересень 1920 р. – наступ польських військ, у результаті якого Червона армія залишала Польщу
та Західну Україну.
12 жовтня 1920 р. – підписання перемир’я поляків та більшовиків, кінець війни.
«Лінія Керзона» — умовна демаркаційна лінія (східний кордон Польщі, запропонована міністром
закордонних справ Великобританії Дж. Керзоном як можливий кордон перемир’я у війні між більшовицькою
Росією і Польською республікою під час польсько-радянської війни.
18 березня 1921 р. – укладання Ризького мирного договору між Польщею, РСФРР
(більшовицькою Росією) та УСРР (більшовицькою Україною).
Умови Ризького договору:

— анулювання Варшавського договору між Польщею та УНР;
— визнання Польщею УСРР;
— передача Польщі західноукраїнських земель;
— забезпечення умов для національно-культурного розвитку росіянам, українцям та білорусам у Польщі.
Документи
1. «Безсумнівно, він був великою поразкою української

дипломатії та гробом самостійності Української держави
в новітніх часах. Польща і більшовицька Росія поділились
українськими землями, як в Андрусові в 1667 році…»
2. «Обидві договірні сторони згідно з принципом

самовизначення народів визнають незалежність України і
Білорусії, а також погоджуються і постановляють, що
східний кордон Польщі, тобто кордон між Росією,
Білорусією і Україною з одного боку, і Польщею – з іншого,
становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з
Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку
Дністер»
відповідь: Ризький договір, 1921 р.
Другий зимовий похід Армії УНР
Другий зимовий похід.

У листопаді 1921 р.
відбувся Другий
зимовий похід військ
УНР на чолі з
Ю.Тютюнником
План передбачав: Ю.Тютюнник
1. Надання воєнної допомоги партизанському
рухові в Україні.
2. Перешкоджання вивезенню продовольства з
України в Росію і врятування населення від
голоду.
3. Підняття всенародного повстання і повалення
більшовицького режиму в Україні.
Другий зимовий похід частин Армії УНР
завершився розгромом біля м. Базар.
Другий зимовий похід став останньою спробою
українських сил військовим шляхом здобути
незалежність України в ході національно-визвольних
змагань 1917 – 1921 рр.
Документи
1. «Після прийняття рішення про необхідність підняття

загального повстання в Україні польовий повстанський
штаб приступив до підготовчих заходів щодо його
організації. Вирішено було пустити два відділи: південний
– на Поділля, північний – на Волинь. Водночас мусить бути
проведений комбінований виступ у Першій повстанській
групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого
Гулого…»
відповідь: литсопад 1921 р., ІІ зимовий похід
Причини поразки
Української національно-демократичної
революції 1917-1921 рр.:
• недостатній рівень національної свідомості українського

населення;
• вузька соціальна база українського руху, байдужість
селянства до визвольної боротьби;
• нерішучість української інтелігенції в питанні будівництва
самостійної української держави;
• відсутність єдності в діях українських національних сил;
• несприятлива міжнародна ситуація. Протистояння набагато
сильніших зовнішніх ворогів – радянської Росії, Польщі.
КУЛЬТУРА
1917 - 1921 рр.
Українська культура 1917 – 1921 рр.
Політика більшовиків в галузі освіти. 1919р.-ЛІКНЕП
освіти
Г. Петровський
Документи
1. «Триває робота з ліквідації неписьменності. За роки

другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік.
Посилюється пропагандистська робота серед населення.
Використовуючи друковане слово, наша більшовицька
партія формує свідомість нової радянської людини…»
2. «Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село

творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що
висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва,
агротехнічною та художньою літературою…»
відповідь: ЛІКНЕП, 1919 р.
Наука Влітку 1918 р., за Гетьманату, з числа

видатних учених була організована Комісія
зі створення Української академії наук (УАН)
Українську академію наук засновано за
указом гетьмана Павла Скоропадського
і урочисто відкрито 24 листопада 1918 року
Володимир
Вернадський-
перший президент УАН;
український філософ,
засновник геохімії,
біогеохімії та
радіогеології, космізму;
• дійсний член НТШ та
ряду академій.
Володимир Вернадський сходознавець
(1863 – 1945)
Документи
1. «Тепер є сприятливі обставини в цьому питанні,

завдання створення в Києві Української академії наук бере
на себе держава. Завдання це – справа державної ваги й
вирішити його не під силу приватному товариству.
Участь держави в цій справі, створення Комісії для
вироблення законопроекту про заснування Академії на чолі
з В. І. Вернадським дасть можливість втілити думку про
Академію скоро та найбільш повно...»
відповідь: Українська академія наук, 1918 р.,
П. скоропадський
Мистецтво
Художник.
Георгій Нарбут
Створив унікальну ілюстровану
українську абетку, зробив ілюстрації
до "Енеїди" Котляревського, його
графічні ескізи втілені у першій
українській гривні та малій
Державній печатці.
Мистецтво
Художник.
Професор – засновник
Української академії мистецтв
• Засновник української школи

монументального живопису
«Бойчукізму»
• Мета : відродження
українського мистецтва.
Михайло Бойчук
Документи
1. «Український художник, один із засновників

Монументального мистецтва України в ХХ ст.
Представник українського «розстріляного відродження.»
відповідь: Михайло Бойчук
Театр
Видатні режисери-новатори
Гнат Юра та Лесь Курбас
У "Молодому театрі" вівся
інтенсивний пошук нових
експресивних засобів
сценічної дії, яка відбивала б
ритм
сучасної епохи.
У 1922 р. створений театр
“Березіль”.
Лесь Курбас
«Відродження»
Літературні об’єднання
Головними літературними об'єднаннями були:
«Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг»,
неокласики «Молодняк», «Спілка
письменників західної України», ЛОЧАФ
(об'єднання армії та флоту). Найвпливовішим
був «Гарт», який пізніше був перейменований
на «ВАПЛІТЕ» («Вільну
Академію
Пролетарської Літератури»).
Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового
розпочало славетну літературну дискусію
1925—1928 рр. і перемогло в ній, довівши

наявність і необхідність національної,
специфічної української літератури,
орієнтованої на Європу, а не на Росію.
Автор гасла: «Геть від Москви!» М. Хвильовий
Документи
1. «…Вимоги про "негайну дерусифікацію пролетаріату" в

Україні, його думка про те, що "від російської літератури,
від її стилю українська поезія повинна тікати
якнайшвидше", його заява про те, що "ідеї пролетаріату
нам відомі і без московського мистецтва"… звучать
тепер… більш ніж дивно».
2. «Ці гасла можуть бути прапором для української
буржуазії, що зростає на ґрунті непу, бо вона під
орієнтацією на Європу безперечно розуміє відмежування
від фронту міжнародної революції, від столиці СРСР —
Москви...»
відповідь: М. Хвильовий
Музика
У 1918 р. – Державний симфонічний оркестр під
керівництвом О. Горілого, який за радянської влади став
Республіканським симфонічним оркестром ім. М. Лисенка;
Українська державна капела під керівництвом О. Кошиця

(у 1919 р. стала Українською республіканською капелою);
Київський музично-драматичний інститут. В Україні в цей
період працювали композитори: М. Леонтович,
Г. Верьовка (хор), Б. Лятошинський, Я. Степовий.
Олександр Мурашко
найбільш яскравий,
експресивний і
послідовний імпресіоніст в
історії українського
образотворчого мистецтва.
«Дівчина в червоному капелюсі»

Плакати і карикатури періоду
революції 1917-1921 рр.
ЛІКНЕП 1919 рік
ЛІКНЕП 1919 рік
1919 р.
1919 р.
Революція 1917-1921 рр.
Революція 1917-1921 рр.
Варшавський договір 1920 р.
Інтервенція Антанти 1919-1920 рр.
Розгром Врангеля 1920 р.
1919-1920 рр.
Радянсько-польська війна 1920-1921 рр.
ТЕМА 23:
ВСТАНОВЛЕННЯ
КОМУНІСТИЧНОГО
ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
В УКРАЇНІ
@vitalytsykalo
У С РНЕП
Р 1921–
(1919 -1937 рр.)
1928 рр.
Столиця до
1934 р.
Харків
ВХОДЖЕННЯ
НЕПУСРР
1921– ДО
1928СКЛАДУ
рр. СРСР
Утворення СРСР
ПРОЕКТИ СТВОРЕННЯ СРСР
АВТОНОМІЗАЦІЯ КОНФЕДЕРАЦІЯ ФЕДЕРАЦІЯ

СРСР
Й. Сталін Х. Раковський В. Ленін
Відмова радян- Встановлення до- Входження
ських республік говірних відносин усіх
від створення між самостійними радянських
власних націона- та незалежними республік до
льних держав, республіками нового держав-
входження до ного
складу РСФРР на об'єднання -
правах автономій СРСР на рівних
засадах
ВХОДЖЕННЯ УСРР ДО СКЛАДУ СРСР
 прагнення більшовицької Росії відновити
ПРИЧИНИ
кордони колишньої Російської імперії;
СТВОРЕННЯ
 сподівання більшовиків здійснити
СРСР
світову революцію
 30 грудня 1922 р. – затвердження І Всесоюзним з'їздом

ОФОРМЛЕННЯ Рад Декларації та договору про створення СРСР;
СРСР  травень 1925 р. – внесення до Конституції УСРР змін, що
законодавчо закріпили вступ України до СРСР
 внутрішні справи;
ПОВНОВАЖЕННЯ  сільське господарство;
УКРАЇНИ В  місцева промисловість;
СКЛАДІ СРСР  культурно-освітня сфера;
 охорона здоров'я
 втрата Україною, навіть, формальної незалежності;

 визнано територіальну цілісність України, культурні
НАСЛІДКИ права українців та національних меншин на її території
НЕП 1921– 1928 рр.
Голод 1921 -1923 рр.
політика влади більшовиків -

Голод 1921 -1923 рр.
НЕП 1921– 1928 рр.
МАСШТАБИ Голодувало 25 % населення України,

тобто 5,6 млн. чоловік;
Голод охопив передусім Південь та Схід
ЗАХОДИ РАДЯНСЬКОЇ України
ВЛАДИ
• замовчування факту наявності голоду
• продовження збору продподатку та вивезення хлібу з ARA
України
• вилучення церковних цінностей під приводом боротьби з
голодом
• міжнародним організація дозволено надати допомогу
голодуючим(ARA – Американська адміністрація
допомоги, Червоний Хрест, релігійні організації).
РЕЗУЛЬТАТИ І НАСЛІДКИ
• загибель близько 1,5 млн чоловік;

• непрямі втрати – 5 млн чоловік (міграція населення, зменшення народжуваності);
• придушення селянського повстанського руху;
• зміцнення більшовицького режиму.
Документи
1. «Розміри допомоги, яку одержує населення голодуючих

губерній України через державні органи, не перевищує
7,5% задоволення всього голодуючого населення.
Допомога, здійснювана закордонними комісіями та
приватними організаціями, досягне у майбутньому 8%
потреб...»
відповідь: період НЕПу
2. «Допомогу отримають 8 % голодуючих, якщо
реалізувати план організації харчування за рахунок
закордонних комісій допомоги...»
відповідь: голод 1921-1923 рр.
Документи
3. «Оскільки Американська адміністрація допомоги (АRА)

може вирішити за можливе та бажане надати негайно
допомогу, особливо медичну, населенню України, то УСРР
…надасть [адміністрації] пільги…»
відповідь: голод 1921-1923 рр.
Антицерковна кампанія 20-х рр.
У листі до членів політбюро ЦК РКП(б) у березні 1922 р. Ленін наголошував: «Чим

більше представників духовенства вдасться розстріляти, тим краще!».
Антицерковна кампанія 20-х рр.
1921 р.- створення УАПЦ
(Українська автокефальна православна церква)
1921 року в Києві відбувся
Перший Всеукраїнський
Церковний Собор, що
підтвердив автокефалію УАПЦ
на чолі з митрополитом
Василем Липківським
З 1926 року протиУАПЦ

розпочалися репресії, які
закінчилися її ліквідацією 1930 року
Документи
1. .«Провести роз'яснювальну роботу серед широких

верств населення стосовно доцільності ліквідації так
званої "Української автокефальної православної церкви" як
осередку відвертої петлюрівщини...»
відповідь: 1930 р.
НЕП 1921-1928 рр.
Нова економічна політика 1921 р.- рішення X з'їзду РКП (б)
Причини про перехід до НЕПу,
на з'їзді було прийнято постанову -
заміна продрозкладки продподатком

1)глибока соціально-економічна і
політична криза більшовицького Цілі
режиму;
2) тотальна господарська розруха,
різке скорочення промислового та
сільськогосподарського Політична мета:
виробництва; -зберегти владу;
3) масові повстання селян, -сприятливі умови для
робітників, солдат і матросів; будівництва соціалізму;
4) політична та економічна Соціальна мета:
ізоляція більшовиків на -зняти соціальну напругу
міжнародній арені; (повстання), об’єднати
5) спад світового комуністичного селянство та пролетаріат;
руху, невиправдання надій Економічна мета:
більшовиків на світову -вийти з кризи шляхом
революцію; повернення елементів
6) намагання утримати владу в ринкової економіки.
будь-який спосіб.
НЕП 1921-1928 рр.
НЕП 1921-1928 рр.
недоліки
НЕП 1921-1928
Основні заходи НЕПрр.
Промисловість
Сільське Фінанси і
господарство торгівля
повернення в приватну
власність дрібних і частини
заміна відновлення
середніх підприємств
продрозкладки банківської
продподатком системи,
дозвіл на оренду, кредитування
використання найманої праці
децентралізація управління відновлення вільної

промисловими торгівлі (державна,
підприємствами кооперативна,
приватна)
скасування загальної трудової

повинності, матеріальне запровадження
дозвіл на оренду землі стимулювання державних податків,
плати за транспорт,
дозвіл комунальних послуг
використовувати дозвіл на створення
найману працю концесій
випуск грошової
розвиток різних форм одиниці -
кооперації конвертований
«червінець»
НЕП 1921-1928 рр.
Особливості реалізації НЕПу в Україні: • Зростання господарської
ініціативи, зацікавленості в
Р
Висока ставка
продподатку
1
результатах праці, що
призвело до підвищення е
продуктивності праці
Введення НЕПу в з
умовах голоду
1921-1923 рр. 2
• Швидкі темпи відновлення
народного господарства у
країни
Широка підтримка
українським населенням
л
• Зростання життєвого
Застосування репресивних 3 рівня населення ь
заходів при несплаті
продподатку • Kонфлікт між ринковими т
відносинами і
НЕП в Україні був запроваджений
пізніше, ніж в Росії (у 1922 році)
адміністративно -
командною системою,
а
4
незмінність авторитарного
характеру політичної
т
системи породжували
сумніви в тривалості НЕПу и
• Поглиблення соціального
розшарування в суспільстві:
Непман поява «непманів» і
5 «куркулів»
НЕП 1921-1928 рр.
1928 р.- НЕП згорнута (ліквідована)

1923 р. – «українізація»
Квітень 1923 - XII з'їзд РКП (б) проголосив політику коренізації, український
різновид якої отримав назву «українізація».
Коренізація - політична і культурна кампанія радянської влади в національному питанні в 20-ті-на
початку 30-х років XX століття, покликана згладити суперечності між центральною владою і
неросійським населенням СРСР.
1.Необхідність досягнення компромісу з селянством та
Українізація – П національною інтелігенцією шляхом лібералізації

національних відносин.
складовий
елемент
загальносоюзної
р 2.Потреба у розширенні соціальної бази радянської
влади, шляхом залучення в партію і до управління
кампанії коренізації,
яка полягала в
и республікою представників неросійських народів.
просуванні і
впровадженні
елементів української
ч 3.Спроби радянського керівництва очолити і
поставити під контроль процес національного
відродження республік, позбавлення
мови і української
культури в різні сфери
и бажання виходу з СРСР.
4.Необхідність зміцнити молоду державу СРСР, надавши
н
життя суспільства, а
також передбачала права "культурно-національної автономії" її численним
заходи з національного народам та хоч частково компенсувати республікам
розвитку національних
меншин республіки. и втрату політичного суверенітету.
5.Формування на міжнародній арені

привабливого іміджу СРСР.
складові: наслідки:
• розширення сфери
застосування української мови,
особливо в партії та уряді;
• для державних чиновників і партійних
• підготовка і висунення керівних
функціонерів організовано курси української
кадрів корінної національності,
мови;
збільшення % українців в
• введено обов'язкове вживання української мови в
партійному і державному
державному діловодстві;
апараті;
• кількість українців в партійному і державному
• запровадження навчання,
апараті зросла з 25% у 1923 р. до 54% у 1927 році;
організація культурно-освітніх
• у 1927 р - 97% українських дітей вчилися
установ, видання книг, газет,
українською мовою;
часописів українською мовою.
• у 1933 р. українська преса становила 89% всього
Розвиток національних традицій
тиражу газет в республіці;
і культури;
• культурно-освітня робота проводилася серед
• забезпечення національно-
українців, що проживали за межами України.
культурного розвитку
національних меншин на
території УРСР.
Здійснення українізації доручено наркомату просвіти, тому
велику роль в українізації зіграли наркоми
(народні комісари) освіти УСРР:
О. Шумський і М. Скрипник.
 обманний, декоративний характер українізації;

 широкомасштабна провокація, спрямована на
виявлення і подальше знищення національно свідомих
ОЦІНКИ
елементів;
 вимушена компромісна політика.
Документи
1. «Розмови про переваги російської культури і висування

положення про неминучість перемоги більш високої
російської культури над культурами більш відсталих
народів — українського, азербайджанського та ін. — є не
що інше, як спроба закріпити панування великоросійської
національності. Рішуче борючись проти пережитків
російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і
проти українського шовінізму.»
2. «Повна рівноправність української та російської мов,
усунення тих перешкод, які б затримували природний
розвиток української культури... У школах з викладанням
російською мовою необхідне запровадження обов’язкового
вивчення української мови...»
відповідь: коренізація
Документи
3. «…Щоб усунути нерівність культур, що створилися

внаслідок вікового утиску, Робітничо-Селянський уряд,
дотримуючись рівноправності мов усіх національностей,
які є на території України, вживає низку практичних
заходів, що мають забезпечити українській мові місце,
відповідне числу та питомій вазі українського народу на
території УСРР…»
4. «…Робітничий клас України, у тому числі й російська
його частина, аби керувати цим економічним неминучим
процесом, повинен зрозуміти свої історичні завдання й
оволодіти українською мовою…»
відповідь: коренізація
Індустріалізація
грудень 1925 р.- курс на індустріалізацію
• Грудень 1925 року - ХІV з'їзд ВКП(б): курс на індустріалізацію, систему заходів,
направлених на розвиток економіки.
• Мета: перетворити країну з аграрної в індустріальну, збільшити обороноздатність
країни.
• Методи: організація соцзмагання, пропаганда соціалізму і планового методу економіки.
Економічна модернізація СРСР
Складові:
• Індустріалізація (створення
передової промисловості).
• Колективізація (створення
колгоспів і радгоспів).
• «Культурна революція»
(підвищення культурного рівня,
освіченості населення; поширення
комуністичної ідеології).
Плакати і карикатури періоду
НЕПу 1921-1928 рр.
Українізація 1923 р.
Українізація 1923 р.
НЕП 1921-1928 рр.
НЕП 1921-1928 рр.
Голод 1921-1923 рр.
Голод 1921-1923 рр.
НЕП 1921-1928 рр.
НЕП 1921-1928 рр.
НЕП 1921-1928 рр.
НЕП 1921-1928 рр.
НЕП 1921-1928 рр.
НЕП 1921-1928 рр.

Історія України Тема 21-23 New (1) - 3

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Історія України Тема 21-23 New (1) - 3

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ТЕМА 21

23 лютого 1917 р.- О. Керенський

1917р. - Центральна Рада

діячі Центральної Ради

діячі Центральної Ради

діячі Центральної Ради

Травень 1917 р. – УЦР (делегація на чолі із

10 червня 1917 р. відбувся ІІ військовий з’їзд,

10 червня 1917 р.- проголошення І Універсалу

піднесення патріотизму Але час втрачено для проголошення

1. «У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського,

3. «Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку

5. «Газети не мали місця для вміщення всіх телеграм, які

6. «А наступними днями, як виплив з Універсалу, як логічне

03 липня 1917 р.- проголошення ІІ Універсалу

1. «…Визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно

2. .«...На час до вирішення справи про місцеве

1917р.- «Тимчасова інструкція» ТУ

Генеральний Секретаріат – місцевий

Влада Генерального Секретаріату

Генеральний Секретаріат втрачає

Центральна Рада не виступала категорично проти «Тимчасової інструкції», вона не мала

3. «На час до вирішення справи про місцеве врядування

серпень 1917р.- корніловський заколот

вересень 1917 р. – проведення у Києві З’їзду народів Росії з

листопад 1917р.- ІІІ Універсал

1. «Однині Україна стає Українською Народною

3. «У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності

Перша російсько-українська війна

1. «Влада на території Української республіки віднині

4. «…У разі неодержання задовільної відповіді …протягом

січень 1918 р.- ІV Універсал

9 січня 1918 р. УЦР проголошує ІV Універсал:

16 січня 1918р.- бій під Крутами

16 січня 1918 р. – більшовицьке повстання в Києві на заводі «Арсенал». Повстання було

1. «Київ залишений був напризволяще… більшовицькі

«ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР» більшовиків

ПЕРША СПРОБА ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ

Націоналізація – вилучення з приватної власності

1. «Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з

1917-1918 рр.- Кримська народна республіка

Очолив кримськотатарську Директорію. Після захоплення більшовиками

1918 р.-визволення Криму П. Болбочаном

Українська Держава П. Скоропадського

29 квітня 1918р.- В. Ленін

• Павло Скоропадський – український політичний діяч,

Українська Держава П. Скоропадського

Українська Держава П. Скоропадського

Українська Держава П. Скоропадського

Причини падіння гетьманату П.Скоропадського:

1. «Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як

3. «Німці вважали моє становище поганим і запропонували

5. .«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до

1918 р. - Директорія УНР

18 листопада 1918 р. – вирішальний бій під Мотовилівкою, що

1918 р. - Директорія УНР

1918 р. - Директорія УНР

1. «Я, яко генеральний секретар по військових

2. «Ми, уповноважена волею трудящих України...

Західноукраїнська народна республіка

Західноукраїнська народна республіка

Західноукраїнська Народна республіка

18 жовтня 1918р.- у Львові була створена Українська Національна Рада