Professional Documents
Culture Documents
Мета: розвинути понятійні навички щодо зовнішньої та внутрішньої політики князя Ярослава
Мудрого; навчити критично оцінювати події, пов’язані з правлінням князя; визначити поняття
«міжусобна боротьба», «Руська правда»; визначити роль Ярослава Мудрого в контексті
Середньовічної історії; сприяти вихованню почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого,
прагнення знань, освіти, культури. Сприяти формуванню в учнів хронологічної, просторової,
логічної, мовленнєвої компетентностей.
Тип уроку: Засвоєння нових знань
Основні поняття: «бояри», «міжусобні війни», «Святополк Окаянний», «шлюбна дипломатія»,
«собор», «митрополія», «кочівники», «християнство», «Руська Правда», Софійський собор.
Обладнання: карта, проектор, підручник Історія України Гісем, Мартинюк 7 клас 2015.
Основні дати:
1019 р.– утвердження Ярослава в Києві;
1036 р. – розгром печенігів;
1037 рік – заснування Софійського собору.
1039 р.– заснування Київської митрополії;
1051 р. – обрання Іларіона-русича митрополитом;
1054 р. – смерть Ярослава Мудрого.
Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати умови приходу Ярослава до влади;
аналізувати зміни, що відбулися в Київській державі за його правління; визначати внесок князя в
розвиток давньоруської культури; давати власну оцінку діяльності Ярослава Мудрого; порівнювати
правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
III. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення нових знань учнів
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
.На попередніх уроках ви ознайомилися з життям і діяльністю князя Володимира Великого. Давайте
побудуємо «Вежу добрих справ». На хвилинку закрийте очі. Перенесіться в часи України Русі.
Уявіть себе літописцями, давайте створимо перелік корисних справ князя Володимира, які він зробив
у період свого правління. Пригадайте і назвіть їх.
988 р. - запровадив християнство;
побудував Десятинну церкву;
спорудив міста - фортеці та земляні вали;
запровадив золоті та срібні монети - златники та срібники;
замість місцевих князів підкорених племен посадив своїх синів.
Ви правильно визначили корисні справи князя. До цієї вежі ми повернемося в кінці уроку.
План
1. Утвердження Ярослава на Великокнязівському престолі
2. Внутрішня політика Ярослава Мудрого
3. Зовнішня політика Ярослава Мудрого
Слово учителя
1Утвердження Ярослава в Києві.
У Володимира Великого було 12 синів. Останні роки життя Володимира не були спокійними.
Проти нього повстали сини: прийомний син Святополк, прозваний народом «Окаянний» з а
вбивство своїх братів, та рідний син Ярослав, який з десяти років був посаджений батьком у
Новгороді. Після його смерті уІ015 році розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015
р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули. Літописець вважає винуватцем заколоту
Святополка, який тоді сидів у Вишгороді. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив
київський престол. Проти Святополка виступив його брат, новгородський князь Ярослав. Перша
битва між ними відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча на Дніпрі. Ярослав переміг і вступив
до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго, і там за його
допомогою зібрав велике військо.
У 1018 р. Болеслав І захопив Київ, Ярослав повернувся до Новгорода. Київським князем знову
став Святополк. Та господарювали в місті та селах Київської землі іноземні завойовники. Вони
збиткувалися над населенням, грабували його. Кияни повстали проти окупантів. Це
змусило Болеслава І повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів.
Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і
пішов йому назустріч, — пише Нестор*/— На сході сонця зійшлись супротивники і бій був
жорстокий,24 липня 1019 р на р Альта якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного,
рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк
побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу і труд великий».
У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі.
Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний
договір. Ярослав почав правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові.
Після смерті Мстислава у 1036 р., Ярослав, за словами Нестора, став «самовладцем Руської
землі».
Робота з картою
2 Внутрішня політика.
Відомий український історик М. Грушевський писав, що князювання Ярослава Мудрого було
«світлою і щасливою добою. За часи його правління територія міста Києва зросла у 7 разів Князь
украй неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у військових походах».
Ярослав «любив читати книжки та дбайливо зберігав їх», залучав до освіти боярських дітей,
запроваджував при церквах школи, поширюючи освіту. Засновував бібліотеки при Софійському
соборі. Перша бібліотека налічувала, вважають історики, близько 950 книг. Вона безслідно зникла,
пошуки тривають і до тепер. За його правління було створено метрополію у 1051 р митрополитом
став Іларіон. Створив князь Ярослав Мудрий перший збірник законів «Руську правду».
«Руська правда» - це звід законів давньоруського права, який був укладений в XI ст. за часів
правління Ярослава Мудрого. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії
та правової системи Київської Русі.
«Руська правда».
Ст. 1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний,
або племінник з боку матері.
…Ст. 11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.
Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень.
Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень.
Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6 гривень.
…Ст. 86. А збору замість випробування залізом (приклад: божого суда, коли підозрюваний
мав брати в руку розпечено залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, дітському півгривні.
Конституція України.
Ст.21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є
невідчужуваними та непорушними.
Ст. 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно
позбавлений життя. Обов’язок держави - захищати життя людини.
Ст. 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню,
жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи
покаранню.
Ст. 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути
заарештований або триматися під вартою Інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки
на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповіді учнів.
- Я не хотів би жити зараз за законами «Руської правди», вони були достатньо
жорстокими.
- Я вважаю , що в X - XI ст. ці закони були хоча й суворими, але справедливими.
Та я б теж не хотіла, щоб Україна до сьогодні користувалася законами «Руської правди».
Запитання.
1. Чиї інтереси захищають ці закони?
2. Що змінилось у руському суспільстві із введенням Руської Правди.
«Руська правда» була першим правовим документом, який регулював відносини в державі .
Він закріпив основні юридичні норми епохи на цілі століття, став взірцем, основою для всіх
розпоряджень. Ці закони відстоювали інтереси заможних верств населення була відсутня смертна
кара і впорядкували життя на Русі.
Крім того є ще один історичний факт, який змушує мене схилятися до думки, що храм дійсно
почав будуватися за князя Володимира. На центральному куполі храму є напис, який був зроблений
ще до 1036 року.
Міжнародні зв’язки.
Ви дізналися про внутрішню політику князя Ярослава. Але могутність країни і талант
керівника визначається вмінням налагоджувати стосунки з іншими європейськими державами,
вмінням захищати свої землі і народ від зовнішнього ворога. Яким же був князь як політик у
стосунках з іншими народами.
Текст 1.
Поріднитися з великим київським князем вважали за честь не тільки європейські
монархи, а й візантійський імператорський двір. Ярослав активно втручався в міжнародні
конфлікти, захищаючи інтереси власної держави.
Дружина Ярослава - Інгігерда (у хрещенні Ірина), дочка короля Швеції Олафа Шьотконунга. У
придане принцеса принесла «землі Інгігерди» (Інгерманландію) з містом Ладога. Їх діти роз'їхалися
по всій Європі. Ізяслав одружився з дочкою польського короля Казимира І Гертруди. Всеволод - з
візантійською царівною Анною, від шлюбу з якою народився Володимир Мономах. В'ячеслав і Ігор
одружилися з німецькими принцесами Одою Штаденською і Кунігундою Орламіндською. Старша
дочка Єлизавета стала дружиною норвезького короля Харальда Сміливого, а після його загибелі -
дружиною короля Данії Свена Естідсена. Чоловіком Анастасії був король Угорщини Андрій.
Молодша дочка Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха I. Король Польщі Казимир I, якого
Ярослав Мудрий підтримав в боротьбі за трон, одружився на його сестрі Марії (Добронезі). Існує
думка, що у Ярослава Мудрого була ще одна дочка - Агата, яка стала дружиною Едуарда Вигнанця,
спадкоємця англійського престолу, який втік на Русь від гніву короля Кнута Великого.
Текст 2.
Анна (Агнеса) Ярославна - найвідоміша дочка великого київського князя, увійшла в
історію як Анна Руська, королева Франції. Будучи наймолодшою в сім'ї, вона у 1049 році
обвінчалася в Реймсі з французьким королем Генріхом І Валуа, який шукав підтримки Ярослава в
боротьбі проти німецького імператора. Після смерті чоловіка у 1060 році Анна стала регентшею при
малолітньому сині Філіпі I. Це рідкісний випадок, коли Францією правила жінка. Цікаво, що деякі
грамоти королева Анна підписувала кирилицею.
У 1062 році Анна поєднала свою долю зі спадкоємцем Карла Великого графом Валуа де
Крепі. Цей союз не був бездоганним: мало того, що граф за життя Генріха І був його політичним
противником, він до того ж уже був одружений. Анна залишилася з графом, незважаючи на те, що
церква оголосила їх шлюб незаконним. Тільки після смерті другого чоловіка королева знову
з'явилася при дворі. Цей факт, однак, став причиною того, що Анна не була похована в королівській
усипальниці. Її могила знаходиться в заснованому нею абатстві в містечку Санліс. Там на порталі
церкви св. Вінсента є скульптурне зображення Анни Ярославни в усій її красі. Пам'яттю про Анну
стало і привезене з Києва Реймське Євангеліє, написане кирилицею, на якому до 1825 року
присягали всі французькі королі.
Польща тоді була така слаба супроти Русі. Ярослав видав за Казимира свою сестру,
Добронігу – Марію, як зветься вона в польських джерелах, а згодом висватав сестру Казимира за
свого сина Ізяслава.
Історична мозаїка
Завдання:
У кожного з вас на парті є текст з пропущеними словами. Необхідно заповнити пропуски
після опрацювання тексту. (2 хвилини)
На початку уроку перед нами стояло проблемне запитання. Давайте спробуємо дати на нього
відповідь.
Чи правильним є твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого
Ключ 2. Б)
1. А) 3. Б)
4. В)
5. А)
6. Б)
7. А)
8. А)
9. Б)
10.А)
11.В)
12.Б)