1

Тема 8. Національно-визвольна війна укр. народу сер. ХVII cт.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Зиновій-Богдан Михайлович (1595-1657) -
політик, полководець і дипломат, провідник, творець Гетьманщини.
Гетьман в 1648-1657. Навчався у Львівському єзуїтському колегіумі.
1620 взяв участь у Цецорській кампанії, під час якої потрапив до
турец. полону, де пробув 2 роки.
Звільнившись, поновився на козацькій службі, одружився із Ганною
Сомківною (вдруге одружився 1648, втретє - 1651). 1637 обійняв
посаду військ. писаря, 1638 – чигиринського сотника.
В умовах цькувань із боку Д.Чаплинського (оволодів весною 1647
його хутором) він розпочав підготовку повстання. Привід – дії
Чаплинського і викрадення коханої Хмельницького.
Дата Основні події
1648-1649 Українська армія здобула військову перевагу над польським військом.
Опинившись на межі військової катастрофи, уряд Речі Посполитої був
змушений визнати певну самостійність за Гетьманщиною.
1650-1653 Тривала й виснажлива боротьба між козацтвом і поляками не принесла успіху
жодній із сторін
1654-1655 Надання Московською державою військової допомоги Україні. Успішне завершення
українськомосковськими військами літньоосінньої кампанії 1655 р. в Україні
1656 -1657 Укладання Україною військового союзу зі Швецією та Трансільванією;спільні
дії козацтва зі шведською та трансільванською арміями проти Польщі
Періодизація Хмельниччини

Причини:
Швидке зростання в Посилення релігійних утисків Погіршення становища
землеволодіння польських православних українців, їх козацтва за
магнатів і шляхти ополячення та окатоличення «Ординацією» 1638

Воєнні дії 1648-1649

19 квітня - 6 Битва біля урочища Перемога повстанців. Розгром польського карального
травня 1648 Жовті Води загону.
15-16 травня Битва під Корсунем Перемога повстанців. Розгром основних польських військ.
1648 Покозачення Середньої Наддніпрянщини
11-13 вересня Битва під Пилявою Перемога повстанців. Відкриття шляху на Західну Україну
1648
27 вересня-16 Облога Львова Зняття облоги після сплати міщанами козаками Львова
жовтня 1648 контрибуції
28 жовтня-14 Облога Зняття облоги й укладання перемир’я з поляками.
листопада Замостя Умови перемир’я 1648: припинення воєнних дій; повернення козакам
1648
їхніх вольностей; учасники повстання амністовані.
1 липня-12 Облога Збаража Знята за результатами Зборівської угоди
серпня 1649
5-6 серпня Битва під Зборовим Припинена за розпорядженням кримського хана
1649
Умови ЗБОРІВСЬКОГО ДОГОВОРУ 1649 року:
1. Під владу гетьмана переходять Брацлавське, Київське і Чернігівське воєводства
2. Амністія для повстанців
3. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього
 2

поверталися під владу панів

4. Шляхта мала право повернутися до своїх маєтків, а її піддані повинні були виконувати всі
ті повинності, що й раніше
5. Євреям заборонялося селитися, а єзуїтам - діяти на території, підпорядкованій гетьману
6. Найближчий сейм повинен був розв’язати питання ліквідації унії і повернення
православній церкві захопленого в неї майна
7. На землі, які переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов’язувався призначати на
адміністративні посади лише православних шляхтичів
8. Київському митрополиту було обіцяно місце в сенаті
Покозачення - масовий перехід селян до козацького стану.
Наслідки: ліквідація панщини і фільварків як прояв козацької революції.
Гетьманщина - територія України на лівому і правому берегах Дніпра, яка в другій
половині ХVII ст. — до 1764 (1781) підпорядковувалася гетьманській владі ( назва в
історіографії). Офіційна назва Української козацької держави в цей час — Військо
Запорозьке.

Кінець 1648 – початок творення Війська Запорозького (Гетьманщини) -

полково-сотенний адміністративний устрій.
Органи державної влади Війська Запорозького
Орган влади Основні повноваження
Загальна Вищий законодавчорозпорядчий орган. У ній брало участь все козацтво, а іноді й
(Генеральна) представники міщан та духовенства. Поступово стала скликатися лише для схвалення
військова рада підготовлених рішень
Гетьман Глава держави, якому належала вища військова, адміністративна і судова влада, що
поширювалася на всі стани. Обирався безстроково. Скликав Загальну військову та
Старшинську ради. За його підписом («рукою власною») виходили універсали. Брав участь
у судочинстві. Головнокомандувач збройними силами
Старшинська Вирішувала військові, правові, адміністративні, господарчі та зовнішньополітичні
рада справи. Поступово вона стала не обиратися, а призначатися гетьманом
Генеральний  генеральний писар — вів усі справи Генерального уряду, керував Генеральною
уряд військовою канцелярією. Займався закордонною політикою і здійснював функції
внутрішнього управління.
 генеральний суддя (один або два) — очолював вищий суд
 генеральний обозний — керував матеріальним забезпеченням армії та артилерією;
 генеральний підскарбій — завідував державним скарбом і фінансами. До
запровадження посади в 1654 р. ці функції виконував гетьман.
 генеральна старшина з особливих доручень:
— осавули (двоє) — військові ад’ютанти гетьмана;
— хорунжий — охоронець військової корогви й ад’ютант гетьмана;
— бунчужний — охоронець гетьманського бунчука та ад’ютант гетьмана;
— наказний гетьман — тимчасовий керівник для проведення воєнних операцій
Полковий Складався з полковника і полкової старшини. Полковник був головним представником
уряд центральної влади на території полку. Його обирали на полковій раді, але часто його
призначав гетьман. Розпоряджався земельним фондом полку.

Воєнні дії у 1650-1653:

1-10 березня 1651 Облога поляками Вінниці Зняття облоги і відступ польської армії
18 червня Битва під Берестечком - поразка української армії. У вирішальний момент козаків
- 1 липня
1651 зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана
Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана
Богуна, який вивів основну частину козаків з оточення.
 3

Іван Богун (помер 1664) —козацький полководець, полковник подільський,

згодом - кальницький і паволоцький. Герой битви під Берестечком.
13-15 вересня Облога польськолитовським Поляки не змогли захопити козацький
1651 військом козацького укріпленого табір
табору під Білою Церквою
Білоцерківський договір 1651 - угода, підписана з після Берестецької битви
Умови:
1. Територія, підпорядкована владі гетьмана, обмежувалася Київським воєводством
2. Кількість козацького реєстру скорочувалася до 20 тис. осіб
3. Козаки, що залишилися поза реєстром, поверталися до своїх панів
4. Польська адміністрація поверталася до Брацлавського та Чернігівського воєводств. Магнати
і шляхта отримували свої колишні маєтки.
5. Гетьман позбавлявся права дипломатичних зносин з іншими державами і повинен був
розірвати союз із Кримським ханством
6. Євреї отримали дозвіл повернутися на українські землі та відновили свої права на оренду
7. Зберігалися права і привілеї, надані православній церкві
8. Амністія повстанцям
9. Польським військам заборонялося розміщуватися у містах Київського воєводства, де
перебували реєстрові козаки
10. За гетьманом зберігалося право призначати за згодою короля полковників і генеральних
старшин
22-23 травня Битва під Батогом Перемога української армії.
1652 Відкриття шляху на Молдову (ІІ похід)
6-13 червня Облога козаками Кам’янця- Гетьман зняв облогу через посилення
1653 Подільського голоду та спалах епідемії чуми
11 жовтня - Облога українокримським військом Знята в результаті досягнення кримським
5 грудня 1653 польського укріпленого табору під ханом угоди з поляками
Жванцем
Державний діяч Речі Посполитої. Воєвода брацлавський, київський.
Відзначився у війнах з Османською імперією, Московією і Швецією.
Власник великих маєтностей в Речі Посполитої.
Відомий як захисник православного обряду, хоча підтримував контакти з
кліром греко-католицької церкви.
Під час повстань 1637-1638 років Кисіль виконував функції урядового
комісара, вів переговори з повсталими.
У період Хмельницького був постійним представником Речі Посполитої
під час переговорів із представникам гетьманського уряду (Зборівський і
Білоцерківський договір).
Намагався знайти компромісні рішення у відносинах між Польщею
Адам Кисіль і Гетьманщиною, прагнув досягти порозуміння між обома сторонами
(1600 -1653) шляхом надання привілеїв козацтву і зрівняння його у правах із
польською шляхтою.
15 (5) грудня Поляки почали сепаратні контакти з кримським ханом Іслам-Гіреєм III.
1653 – Українська делегація від участі в перемовинах відмовилася.
КАМ’ЯНЕЦЬКИ Умови:
Й ДОГОВІР – 1. припинення воєннних дій між Річчю Посполитою та Кримським ханатом
кримcько-
польська мирна 2. поляки обіцяли щорічно виплачувати хану «упоминки» (майже данину) та
угода, укладена взяти участь у поході проти Московії.
в усній формі 3. за Гетьманщиною залишалися права, закріплені умовами Зборівського
під Кам'янцем. договору 1649 року
Вона завершила
Жванецьку 4. зберігалось становище реєстрових козаків
 4

кампанію 1653 5. гарантії територіально-адміністративної автономії козацької України

повністю ігнорувалися.
Наслідки: підштовхнули козаків до прийняття на початку 1654
зверхності російського царя царя.

Молдавські походи — походи козацького війська проти Молдавського князівства,

союзника Речі Посполитої, здійснені Богданом і Тимошем Хмельницьким 1650, 1652 і
1653.
Уникнення дипломатичної ізоляції, бо Прагнення стати монархом і закріпити
Молдова була союзником Речі Посполитої династію Хмельницьких
Основні Причини
Молдавські походи
I похід (серпень- II похід (липень- III похід (квітень- IV похід(серпень-
вересень 1650) серпень 1652) травень 1653) вересень 1653)
Українокримське Після поразки Для відновлення влади У липні 1653 В. Лупу
військо (60 тис. українського війська В. Лупу, (втратив через знову втратив владу.
козаків і 30 тис. в битві під держпереворот), Йому на допомогу,
татар) оволоділо Берестечком Б. Хмельницький рушив 6тисячний загін
Яссами. Господар В. Лупу розірвав направив до туди 8 тис. козаків, очолюваний
В. Лупу уклав угоду 1650. Згодом, козаків на чолі з Тимошем. 11 серпня
договір, за яким після Ботозької Т. Хмельницьким. козаки потрапили в
вступав у союз із битви, Повернувши владу, облогу під Сучавою.
Хмельницьким Т. Хмельницький із В. Лупу підштовхнув 2 вересня Тиміш був
і зобов’язувався не загоном вирушив до Тимоша до походу проти смертельно поранений
допомагати Речі Ясс. Україно Валахії, який завершився і через кілька днів
Посполитій. Гарантією молдавський союз поразкою і спричинив помер. Було укладено
союзу мав стати було поновлено. виникнення почесні умови
шлюб його доньки 31 серпня відбулося антиукраїнської коаліції капітуляції, за якими
і Т. Хмельницького весілля Тимоша і Речі Посполитої, Валахії і козаки припинили опір
Розанди Лупу Трансільванії і залишили Сучаву

Тиміш (Тимофій)
Хмельницький (1632-1653) –
козацький отаман,
один із учасників і керівників Хмельниччини.
Старший син і спадкоємець
Богдана Хмельницького.

Дата Основні події

1 жовтня 1653 Земський собор у Москві ухвалив рішення «Військо Запорозьке з містами і з
землями прийняти під государеву високу руку» та про оголошення війни Речі
Посполитій
Жовтень- Для реалізації рішення Земського собору в Україну вирушило спеціальне
грудень 1653 московське посольство, очолюване боярином Василем Бутурліним
Січен Переяславська рада. Укладення усного союзу між Московією і Гетьманщиною.
ь 1654 Україно-російська міждержавна угода була оформлена в березні 1654 у Москві. В
історіїографії її називають «Березневі статті». Оригінал до наших днів не зберігся
Зміст угоди: Наслідки:
1. 60 тис. козацького реєстру. Українці самі «розбір зроблять, 1.Юридично зафіксувала
 5

хто буде козак, а хто мужик» оформлення протекції

2. Українські урядники повинні збирати всякі доходи (грошима московського царя над
і збіжжям) й передавати їх до царської казни через тих Військом Запорозьким
людей, яких пришле цар. 2.Відкрила перед
3. Гетьмана мало обирати козацьке військо і сповіщати про це Гетьманщиною перспективу
царя. довести війну з Річчю
4. Встановлення розмірів платні генеральній та полковій Посполитою до перемоги.
старшині 3. Стала поворотним
5. Гетьману дозволялося зноситися з іншими державами за пунктом в історії
умови повідомлення царя. Зносини з польським королем і України, Росії та всієї
турецьким султаном заборонялися без царського наказу. Східної Європи.
6. Підтвердження права київського митрополита і всього Відстала та ізольована
до цього від Європи
православного духовенства на маєтності, якими вони
Росія здійснила
володіли важливий крок на шляху
7. Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Річчю до перетворення на
Посполитою весною 1654 р. велику державу.
8. Передбачалося розташування московських військ на україно-
польському кордоні та у Києві
Воєнні дії 1654-1655 рр.: основні події
Дата Подія Результат
19-29 січня Битва під Жоден із супротивників переваги у битві не
1655
Охматовим здобув. З обох сторін загинуло до 30 тис. осіб
19-30 вересня Облога козаками Знята після сплати мешканцями міста викупу
1655 Львова
20-21 Битва під Україномосковська армія завдала поразки татарам. Хан
листопада розірвав союз з Річчю Посполитою і поновив дружні
1655 Озерною стосунки з Хмельницьким

Віленське перемир’я 1656 р. - угода між Річчю Посполитою і Московською державою,

досягнута в серпні-жовтні 1656 р. у місті Вільно
Умови:
1. Припинення воєнних дій між Московською державою і Річчю Посполитою
2. Обидві держави брали на себе зобов’язання не розпочинати переговорів про мир зі
Швецією
3. Домовленість про ведення спільних воєнних дій проти Швеції та
Бранденбургу
4. Можливість обрання царя Олексія Михайловича польським королем після смерті
Яна ІІ Казимира
Наслідки: Фактичне анулювання «Березневих статтей» 1654 року в очах
Б. Хмельницького.

Дії козацького війська в Польщі

1656
Вересень - Хмельницький уклав угоду з трансільванським князем Дьєрдем II
жовтень Ракоці проти Речі Посполитої.
Кінець грудня На допомогу трансільванському війську, Хмельницький надіслав
корпус під проводом наказного гетьмана Антіна Ждановича, а згодом
 6

- ще кілька полків, очолюваних І. Богуном (близько 20 тис.)

1657
Перша пол. Трансільванськоукраїнські війська розпочали наступ у напрямку
лютого Кракова, спустошуючи на своєму шляху міста і села
18 березня Взяття Кракова. Через день трансільванськоукраїнські війська
рушили на з’єднання з армією шведського короля Карла Х
1 квітня У Хмелеві шведська і трансільванськоукраїнська армії об’єдналися.
Армії перейшли Віслу і до 14 травня захопили Замостя, Люблін і
Берестя
9 червня Взяття Варшави
Середина Карл Х із частиною козаків залишив Польщу, польські війська вторглися
червня в Трансільванію. Після кількох поразок Дьєрдь II Ракоці почав шукати
шляхів до порозуміння з поляками
Середина Трансільванська армія була вщент розгромлена татарами під
липня Вишнівчином. Провал трансільванськоукраїнського походу.
27 липня
(6 серпня)
1657) -
смерть
Богдана
Хмельницького

Тарас Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького

Тема 9. Козацька Україна наприкінці 50-х- 80 рр.

ХVII cтоліття
Причини Руїни:
1. Розкол серед української еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики:
частина орієнтувалася на Москву, частина - на Річ Посполиту.
2. Нездатність старшини поставити державні інтереси над особистими.
3. Гострі соціальні конфлікти, небажання рядового козацтва і селянства
підпорядковуватися будь-якому уряду.
4. Втручання у внутрішньоукраїнські справи та безпосередня агресія з боку Речі
Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства .

Iван Виговський (помер 1664) – гетьман України (1657–59), талановитий

воєначальник.
Ймовірно, закінчив Київську братську школу. У Жовтоводській битві
1648 потрапив до татарського полону, однак був викуплений
Б. Хмельницьким. Перейшов на бік повстанців і невдовзі зробив блискучу
кар'єру – 1650 став генеральним писарем.
26 липня 1657 Чигиринська старшинська рада обрала його гетьманом на
термін, поки Ю.Хмельницький не досягне повноліття. У жовтні 1657
козацька рада в Корсуні обрала його гетьманом. В 1664 був розстріляний
прихильниками гетьмана Павла Тетері.
НЕМИРИЧ Юрій (Єжи; 1612–1659) – політичний, державний діяч України і Речі Посполитої,
 7

генерал, канцлер Великого князівства Руського.

Освіту здобував спочатку в социніанській (аріанській) академії в Ракові (Польща), а потім
упродовж 1630–34 навчався в університетах Лейдена, Амстердама, Оксфорда і Кембриджа,
Сорбонні. Володів значними маєтностями в Київському воєводстві. Був лідером протестантів.
Хмельничиину сприйняв вороже. Воював проти повсталих. 1655 перейшов на службу до
шведського Короля Карла Х Густава. Виступав посередником у дипломатичних зносинах Швеції,
згодом і Трансильванії з урядом Б.Хмельницького. При відході корпусу Антіна Ждановича в
Україну він висловив побажання їхати в Чигирин. Тут він прийняв православ'я та отримав від
гетьмана звання козацького полковника. Після сходження на гетьманство І.Виговського ввійшов
до його оточення.
Саме він був автором концепції Великого князівства Руського як складової частини Речі
Посполитої.Учасник Конотопської битви. Загинув в ході антигетьманського повстання.
Гетьманування І. Виговського (1657-1659)
Зовнішня політика Внутрішня політика
1. Збереження союзницьких відносин з 1. Політика щодо економічного та політичного
Московською державою зміцнення козацької старшини і православної
2. Підписання мирного трактату зі шляхти
шведським королем 2. Надавав велику кількість землі у володіння
3. Відновлення союзницьких відносин православних монастирів, української шляхти і
з Кримських ханством козацької старшини
4. Досягнення угоди про перемир’я з 3. Пасивна економічна блокада Запоріжжя, яке
Річчю Посполитою стало осередком опозиції гетьману
Антигетьманське повстання 1658.
Лідери: полтавський полковник Мартин Пушкар, кошовий отаман Яків Барабаш.
Заколотники налагодили контакти з царським урядом.М.Пушкар і Я.Барабаш розв'язали
громадянську війну в Україні.Гетьман І.Виговський та вірна йому старшина активно діяли під
Говтвою.40-тис. татар. військо Карач-бея брало активну участь у воєнних діях, але водночас
завдавало значних шкод мирному населенню своїми грабунками. М.Пушкар загинув у бою, а
Я.Барабаш врятувався втечею на Чортомлицьку Січ, а згодом у Московію.
Наслідки: - прийняття курсу на союз з Річчю Посполитою.
1658 - Гадяцький договір - українопольська угода схвалена 16 вересня 1658 р. на Генеральній
(Військовій) раді неподалік міста Гадяч.

Умови:
1. Гетьманщина в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою
Велике «Руське князівство» (ВКР) разом з Польським королівством і Великим князівством
Литовським входила до «єдиної і неподільної Речі Посполитої» на рівних правах
2. ВКР мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і першим сенатором
3. Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани українського суспільства обирали
чотирьох претендентів, зпоміж яких король призначав нового гетьмана
4. Відновлювався адміністративнотериторіальний устрій, що існував до 1648 р.
5. Руське князівство не мало право на окремі відносини з іншими державами
6. Кількість збройних сил мала становити 30 тис. козаків і 10 тис. найманців
7. Відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності й податки селян і
міщан, які існували до 1648 р.
8. Козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, а по 100 козаків з кожного полку, за
поданням гетьмана, отримували від короля шляхетство
9. Скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного й католицького
віросповідань, православному митрополиту і єпископам надавалися місця у сенаті
10. Заснування в Україні двох академій, а також шкіл і друкарень без обмежень, «оскільки їх
потрібно буде» (Києво-Могилянська колегія урівнюється в правах із Краківським
 8

університетом; заплановано заснувати в Україні ще одну)

11. Встановлення свободи друку і слова, навіть у релігійних питаннях; образа королівської
гідності заборонялися лише в книжках або дискусіях
Російсько-українська війна 1658-1659
Причини Загострення україноросійських відносин унаслідок відвертого втручання
війни московських воєвод у внутрішньополітичне життя Гетьманщини
Привід до Виступ антигетьманської опозиції, очолюваний М. Пушкарем і Я.
війни Барабашом, який російська влада вирішила підтримати
1659 – м. Конотоп, обложило 100-тис. московське військо. Згідно з найчастіше
Конотопська вживаними в літературі підрахунками істориків, у бою загинуло бл. 30 тис. рос.
битва. війська, а 15 тис. вояків (у т. ч. півсотні воєвод) потрапили в полон. Втрати
козац. військ І.Виговського та найманців становили 4 тис., втрати військ крим.
хана Мухаммед-Гірея IV – 6 тис. Російські війська відступити до Путивля.
Основні результати Втрата І. Виговським гетьманської булави (внаслідок дій Івана Сірка
Війни та антигетьманського повстання)

Гетьманування Юрія Хмельницького (1659-1663)

Юрій Хмельницький (народився 1640 або Переяславські статті 1659 року:

1641). Молодший син Богдана
Хмельницького. 1.Заборона гетьману приймати будьяких
іноземних послів
1. став маріонеткою в руках сильніших 2.Не підтримувати стосунків із Польщею
противників 3.Розміщення московських воєвод з військами,
2. під тиском російських військ, що крім Києва, у Переяславі, Ніжині, Чернігові,
перебували на Лівобережжі, Брацлаві та Умані
Ю. Хмельницький підписав 4.Військо Запорозьке не мало права
фальсифікований варіант Березневих переобирати гетьмана без дозволу московського
статей —  Переяславські статті 1659, царя
що обмежували автономію 5.Гетьман не мав права призначати полковників
Гетьманщини. і старшину «без ради і без поради всієї черні»
3. під час російсько-польської війни 6.Заборона гетьману страчувати представників
1660 р. Зазнав поразки і змушений був козацької старшини без указу царя
підписати Слободищенський трактат
(союз з Річчю Посполитою на основі
Гадяцького договору 1658 р.)
4. з 1660 року владу Юрія
Хмельницького не визнавали на
Лівобережжі (в 1660-1663 роках
наказним гетьманом був Яким Сомко)
5. у січні 1663  Ю. Хмельницький зрікся
булави і постригся у ченці (під іменем
Гедеона). Юрій Хмельницький

Умови Слободищенського трактату 1660:

Скасовано Гетьманщина Вилучалася стаття Гетьман позбавлявся права
не розрива про
невигідні ла союз із Московією створення зовнішньополітичних
для «князівства зносин,
Гетьманщин державою і Руського»; зобов’язувався брати участь
і відновлювала Гетьманщи
 9

Переяслівсь свій державний на отримувала у воєнних діях польської

кі зв’язок право армії
статті 1659 з Річчю Посполитою лише на автономію проти Московської держави
р. на на
умовах Гадяцької чолі з гетьманом і не нападати на Кримське
угоди
1658 р. Ханство
Наслідки Слободищенського трактату 1660:
Політичний розкол в українському суспільстві
1660 р. Чорна рада (загальна рада) 1660 р. Рада лівобережних козацьких полків,
правобережного козацтва у Корсуні схвалила що проходила в Переяславі, відмовилася
умови Слободищенського трактату визнати Слободищенський трактат
Правобережна Україна поверталася до складу Лівобережна Україна визнавала залежність від
Речі Посполитої московського царя
1663 р., січень. Рада правобережного козацтва 1663 р., червень. Чорна рада в околицях Ніжи
в Чигирині обрала П. Тетерю гетьманом на обрала І. Брюховецького гетьманом
Правобережжя Лівобережжя
Українська козацька держава як єдиний суспільнополітичний організм припинила існування.
На її території виникли два державних утворення з окремими урядами, військами, фінансами,
політикою, причому обидва перебували у стані війни між собою

Гетьманування Павла Тетері на Правобережжі (1663-1665)

1. був хрещеником Богдана Хмельницького; одружився з удовою Данила

Виговського - дочкою Б. Хмельницького Оленою.
2. Орієнтувався на Польщу, продовжуючи політику І. Виговського.
3. Спробував об’єднати Право- та Лівобережжя за допомогою поляків,
але невдало. (Останній похід поляків на Лівий Берег).
4. Був змушений постійно приборкувати антигетьманські виступи
полковників. Не мав широкої підтримки українського населення.
5. Вимагав від Речі Посполитої: забезпечити рівноправ’я православної та
католицької церков; підтвердити привілеї козацької старшини
 10

1. обраний на «чорній раді» (описана в романі П. Куліша)

2. Демагог і майстер впливу на натовп
3. «старший слуга» Б. Хмельницького, супроводжував
Ю. Хмельницького
4. Кошовий отаман Січі
5. Був першим українським гетьманом, що відвідав Москву і навіть
одружився з московською княжною.
6. Уклав із Москвою Батуринські статті (1663 р.): (Гетьманщина
забезпечує харчами московське військо в Україні; українським
купцям заборонено ввозити і продавати тютюн і горілку в
Московській державі, а хліб - на Правобережжі й у Кримському
ханстві)
Гетьманування 7. У 1665 р. підписав Московські статті, які суттєво обмежували
Івана політичні права України. ( вибори гетьмана можуть проходити
Брюховецького на тільки з дозволу царя; збільшено кількість московських військ в
Лівобережжі (1663- Україні; збирання податків покладалося на царських урядників,
1668 рр.) причому податки надходили до царської казни; київський
митрополит підпорядковувався московському патріархату)
8. На його гетьманування випало укладення Андрусівського
перемир’я (1667 р.) між Московською державою та Річчю
Посполитою
9. У 1668 р. очолив антимосковське повстання; розпочав переговори
з П. Дорошенком. Був убитий козаками в ході цього повстання

Андрусівське перемир’я - договір, укладений 30 січня 1667 р. у

селищі Андрусів поблизу Смоленська між Річчю Посполитою і
Московською державою про перемир’я на 13,5 року.
Зміст (в контексті історії України)
У складі Московської За Польщею Київ з прилеглими Запоріжжя передавалося
держави залишалася закріплювалися містечками 2 роки був у під спільну владу обох
Лівобережна Україна Правобережна Московії, а потім держав і їх захист від
Україна передавався Польщі татарських набігів
Наслідки: 1. Поділ українських земель між Річчю Посполитою і Московською
державою виключно в їхніх інтересах. 2.Став міжнародно. перешкодою на
шляху до об’єднання Правобережного і Лівобережного гетьманатів

Гетьманування Петра 1. Часто скликав козацькі ради, де вислуховував рядових

Дорошенка (1665-1676). козаків.
онук гетьмана Михайла 2. Спирався на підтримку київського митрополита.
Дорошенка 3. Щоб не залежати від старшини, створив 20-тисячний
корпус найманців-сердюків.
«Сонце Руїни» 4. Прагнув об’єднання України.
5. У 1668 р. об’єднав Ліво- і Правобережжя, був
проголошений гетьманом усієї України.
6. У 1669 р. змушений повернутися на Правобережжя, щоб
протистояти претендентові на гетьманську булаву
П. Суховію. На Лівобережжі залишився наказний гетьман
 11

Д. Многогрішний.
7. Україно-турецько-татарська армія протягом 1672 р. вела
широкомасштабну війну проти Речі Посполитої, результатом
якої став Бучацький договір (1672 р.): Польща відмовилася
від претензій на Правобережну Україну.
8. Падіння авторитеритету Дорошенка внаслідок співпраці з
Османською імперією.
У 1674 р. на Правобережжя вступили війська лівобережного
гетьмана І. Самойловича, який скористався відмовою Польщі
від Правобережної України. Водночас наступала і польська
армія. Правий берег Дніпра знелюднів, розпочався голод.
У 1675 р. П. Дорошенко, розчарований союзництвом із
Туреччиною, передав булаву кошовому отаману Запорозької
Січі І. Сіркові та присягнув на вірність московському цареві.

1669 р. – Корсунська угода. Визнання Правобережною Гетьманщиною

протекторату Османської імперії
Умови:
— Османський султан допомагає П. Дорошенкові відвоювати у Речі
Посполитої Галичину, Волинь і Київщину та розпочати з Московською
державою війну за Лівобережну Україну.
— Територія Гетьманщини - від Перемишля до Путивля.
— Гетьман обирається довічно.
— Українське населення не сплачує податки і данину на користь султана.
— На допомогу гетьману прибуває військо кримських татар, які не мають права брати ясир.
— Козацьке військо має брати участь у війнах Туреччини.

1. Петро Дорошенко призначив його наказним гетьманом.

2. У 1669 за відсутності П. Дорошенка був обраний
гетьманом на козацькій раді.
3. Підписав із Московською державою Глухівські
статті (1669 р.) – єдиний договір, що покращував
позиції Гетьманщини:
— московські воєводи залишалися тільки в п’ятьох містах
(Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині, Острі), втрачали право
втручатися в справи української адміністрації;
— козацький реєстр становив 30 тисяч осіб;
— гетьман мав право на наймане військо (1 тис. осіб) –
Гетьманування на компанійські війська.
Лівобережжі Дем’яна — податки збиралися козацькою старшиною;
— резиденція гетьмана переносилася до Батурина.
Многогрішного
4. Домігся, що Київ залишився за Московською державою,
(Ігнатовича) незважаючи на умови Андрусівського перемир’я.
(1669-1672) 5. За доносом старшини гетьмана в 1672 р. заарештували
та таємно передали царським урядовцям. Його
відправили до Іркутської в’язниці.
 12

1. Підписав із Москвою - Конотопські статті (1672 р.):

1) гетьманові заборонялося підтримувати зовнішні відносини
без царської згоди, особливо з П. Дорошенком; 2) гетьман не
мав права карати та позбавляти старшину посад без згоди
старшинської ради; 3) були розпущені наймані гетьманські
(компанійські) війська.
2. У 1674 проголосив себе гетьманом усієї України, здійснив
похід на Правобережжя проти П. Дорошенка. Був змушений
відступити під натиском турецько-татарської армії.
3. У 1676 після зречення Дорошенка став фактичним
гетьманом і Ліво- і Правобережжя.
4. Брав участь в обороні Чигирина (1677-1678)
5. За його правління підписані Бахчисарайський мир (1681) та
Гетьманування Івана Вічний мир (1686)
Самойловича (1672-1687) 6. Брав участь у невдалому І Кримському поході 1687, що і
стало приводом його усунення внаслідок старшинської змови.
1686 - підпорядкування Київської митрополії Московському
патріархатові.
1. луцький єпископ Гедеон Четвертинський 1685 року став митрополитом і в
жовтні поїхав до Москви, де патріарх Йоаким 8 грудня в Успенському
соборі урочисто висвятив його.
2. У травні 1686 р. Константинопольський патріарх під тиском турецького
уряду погодився на відокремлення Української православної церкви від
константинопольського престолу.
Чигиринські походи 1677-1678 років
Перший похід 1677 р. Другий похід 1678 р.
У серпні 120тис. турецька армія і 40тис. У липні 200тис. турецькотатарська армія
татарське військо, разом із загонами взяла в облогу Чигирин. Місто захищав 15-
Ю. Хмельницького розпочали облогу тис. україномосковський гарнізон. Після
Чигирина, який захищало близько 5 тис. місячної облоги і безперервних штурмів
козаків і 24 тис. московських стрільців. турки захопили Чигирин. 120тис. україно-
Облога міста тривала три тижні. На московська армія, очолювана воєводою
допомогу обложеним прибула 54тис. Г. Ромадановським і гетьманом
україномосковська армія. 28 серпня під І. Самойловичем, прибула на допомогу
Чигирином відбулася битва, у якій турецько- обложеним на початку липня. Під натиском
татарські війська зазнали великих втрат. турок україномосковська армія відійшла до
Турецьке командування вирішило зняти Дніпра і 30 серпня переправилася на лівий
облогу Чигирина і відступити. берег.
Наслідки походів:
Було зруйновано гетьманську Уся влада на Правобережжі від Брацлавщини до
столицю Чигирин Чигирина до 1681 р. перейшла до рук
Ю. Хмельницького
Великий згін - насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на
Лівобережну Україну, організоване гетьманом І. Самойловичем у 1678–
1679 роках після Чигиринських походів.
Останнє гетьманування Юрія Хмельницького (1677-1681)

1. був ставлеником османів після зречення П. Дорошенка. Султанський уряд проголосив

його гетьманом і «князем Малоросійської України».
 13

2. обрав столицею м. Немирів та іменував себе «князем сарматським, Малої Росії-

України, вождем Війська Запорозького».
3. На боці турків брав участь в Чигиринських походах
4. Внаслідок Чигиринських походів йому дісталася влада на спустошених землях
Правобережної України.
5. Після підписання Бахчисарайського мирного договору 1681 р. Ю. Хмельницького
позбавили влади. Він був страчений турками у Кам’янці-Подільському чи то в 1681,
чи то в 1685 р.

1681 – Бахчисарайський договір (Московія з Османською імперією)

Основні 1. Кордон між державами встановлювався по Дніпру
умови 2. За Османською імперією закріплювалися Південна Київщина,
Брацлавщина і Поділля
3. Татарські орди могли вільно кочувати і полювати в південних степах по
обидва боки Дніпра
4. Територія між Дніпром і Південним Бугом протягом 20ти років
залишалася нейтральною і незаселеною; обидві сторони зобов’язувалися
не споруджувати і не відновлювати на ній укріплення
5. Територія Лівобережної України, Київ з кількома правобережними
містечками і Запоріжжя визнавалися за Московською державою
1686 – Вічний Мир (Московія і Річ Посполита)
Основні 1. Річ Посполита остаточно («на вечные времена») визнавала приєднання до
умови Московської держави Лівобережної України, Києва і Запоріжжя
2. Північна Київщина (Правобережна Україна) входили до складу Польщі
3. Брацлавщина і Південна Київщина ставали нейтральною зоною між Річчю
Посполитою і Московською державою і мали залишатися незаселеними
4. Річ Посполита за відмову від претензій на Київ отримувала компенсацію в
розмірі 146 тис. карбованців
5. Поділля, у разі визволення від турецької влади та за згодою Московської
держави, повинно було увійти до складу Речі Посполитої

Рік Назва Договору Хто з ким підписав Деталі

1625 Куруківська угода Козаки і поляки Реєстр – 6 тис.
1649 Зборівський мир Б. Хмельницький і поляки Реєстр – 40 тис.,три
воєводства
1651 Білоцерківський мир Б. Хмельницький і поляки Реєстр – 20 тис.
1 воєводство
1653 Кам’янецький договір поляки і татари
1654 Переяславська рада. Б. Хмельницький і Московія Реєстр – 60 тис.
Березневі статті.
1656 Віленське перемир’я поляки і московити
1658 Гадяцький договір І. Виговський і поляки Велике князівство
Руське
1667 Андрусівське перемир’я поляки і московити Поділ України
1669 Корсунська угода П. Дорошенко і османський Протекторат Османів
султан над Правобережжям
 14

1672 Бучацький мир поляки і османи (+Дорошенко)

1681 Бахчисарайський мир московити і турки
1686 Вічний мир поляки і московити Поділ України
1708 Україно-шведський союз Карл ХІІ та Іван Мазепа

Запорозька Січ у ІІ. пол. XVII ст. СІРКО Іван (бл. 1618-1680) - кальницький,
Особливості статусу: ніжинський і зміївський полковник, кошовий отаман
1) за Б. Хмельницького Запорозької Січі.
підпорядковувалася гетьманові, У 1657-59 перебував у опозиції до І. Виговського.
зберігаючи автономію; Організований ним похід на Акерман і ногайські
2) за його наступників часто улуси в 2-й половині літа 1659 завадив І.Виговському
відігравала роль опозиції гетьманській розвинути досягнутий в Конотопській битві 1659
владі; таку позицію січовиків успіх.
підтримувала Москва; Із весни 1660 перебував на Січі. Восени 1662 його
3) була самостійною військово- вперше було обрано кошовим отаманом.
політичною силою; Упродовж 1664-1668 тривалий час перебував у
4) за Андрусівським перемир’ям Слобідській Україні, обіймав там уряд зміївського
(1667) перебувала під контролем і полковника.
Московії і Речі Посполитої. «Вічний Сірка обирали кошовим отаманом Запорозької Січі 8
мир» передав Запорозьку Січ у разів. Провів близько 60 битв і жодного разу не зазнав
виняткове підпорядкування Москві. поразки.
Хортицька 1556-1557 Острів Хортиця
Томаківська 1570ті - 1593 Острів Томаківка
Базавлуцька 1593-1638 Острів Базавлук
Микитинська 1639-1652 Острів Микитин Ріг
Чортомлицька 1652-1709 Острів, який омивався річками Чортомлик, Прочна і
Скарбна
Кам’янська 1709-1711 Мис, утворений річковою протокою Козацьке Річище та
1730-1734 гирлом річки Кам’янка
Олешківська 1711-1728 Урочище Олешки на південь від місця впадання Інгулу в
Дніпро
Нова 1734-1775 Півострів, що омивався річкою Підпільною (протока
Дніпра)

Слобожанщина — український історико-культурний регіон, який охоплює території

сучасних Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей України, частину
Воронезької, Бєлгородської та Курської областей Російської Федерації.
На Слобожанщині діяло право займанщини.
Займанщина — поселенці могли брати стільки землі, скільки могли обробити. Кожний полк
мав фонд незаселених земель, із якого нові козаки могли отримати наділ. Селяни, як і в
Гетьманщині, оселялися переважно на старшинських землях.

Етапи колонізації Друга половина

ХV — перша полови­на Друга половина ХVI — середина ХVII ст. ХVII ст.
ХVI ст.
 15

Початок заселення Активізація переселень через Нова хвиля переселенців,

українськими селянами і утиски польської влади і пов’язана зі складною
козаками козацькі повстання ситуацією доби Руїни

Полки Слобідської України:

Острогозький Сумський Охтирський Харківськи Ізюмський
й
1. Слобідські полки адміністративно та у військовому відношенні підпорядковувалися
бєлгородському воєводі.
2. Посади гетьмана не існувало
3. Полковників обирали на полкових козацьких радах. Вони користувалися
надзвичайним авторитетом, оскільки фактично були засновниками полків. Тому
спостерігалося успадкування посади полковника
4. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де
визначалися його права і привілеї

Тема 8.
1648 Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битва
1649 Зборівська битва, Зборівський договір
1651 Берестецька битва, Білоцерківський договір
1652 Батозька битва
1653 Жванецька облога, Кам’янецький договір
1654 Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті»
1656 московсько-польське Віленське перемир’я
Тема 9.
1658 Гадяцький договір
1659 Конотопська битва
1667 Андрусівське перемир’я
1669 Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною
протекторату Османської імперії
1681 Бахчисарайський мирний договір
1686 «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою
1686 підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату