Вступ до історії України

• Історія – це наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку

людського суспільства й закономірності.
Відомі історики

Геродот М. Грушевський
• Історія України – процес формування держави України.
• Хронологія – послідовність історичних подій у часі; опис і вивчення того,
як саме відбувалися певні події в часі.
• Археологія – наука, що вивчає історію людства за матеріальними
залишками діяльності людей.
• Цивілізація – людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу
має стійкі особливі риси в соціально–політичній організації, економіці та
культурі, спільні духовні цінності та ідеали, ментальність.
 Періодизація історії України:
Стародавня історія (від найдавніших часів до V ст.)
Середньовіччя (V-XV ст.)
Ранній новий час (XVI-XVIIIст.)
Новий час (XIX ст.)
Новітня історія (XX-XXI ст.)

Історичні джерела — носії історичної інформації, що є свідченням

минулого людства, його розвитку, природи й культури та
відображають той чи інший бік людської діяльності.

Речові — пам'ятки матеріальної культури: знаряддя

виробництва, предмети побуту, архітектурні пам'ятники.
Письмові — зафіксовані на папірусі, пергаменті, папері
джерела, а також літописи.
Усні — фольклор, народні пісні, думи,
перекази, легенди, народні прислів'я та приказки
Етнографічні — пам'ятки, які розповідають про характер
і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого
народу.
Лінгвістичні — мовні явища та дані з історії розвитку мови.
 Стародавня історія України

@vitalytsykalo
 Періодизація
Кам’яний вік
1

@vitalytsykalo
 Поява металів

@vitalytsykalo
 Ранній палеоліт

Архантроп

@vitalytsykalo
 Середній палеоліт

Неандерталець

• поява матріархату

@vitalytsykalo
@vitalytsykalo
 Пізній палеоліт

Кроманьйонець

@vitalytsykalo
 Знаряддя праці

@vitalytsykalo
 Первісні релігійні уявлення

@vitalytsykalo
 Мезоліт (середній кам’яний вік)

Лук і стріли

• поява патріархату

@vitalytsykalo
 Неоліт (новий кам’яний вік)
Отвір
свідчить про
свердління
знарядь

Особливості:

Наслідки неолітичної революції:

@vitalytsykalo
 Енеоліт (мідно-кам’яний вік)

Особливості:

Археологічна культура - це стійка сукупність ознак, властивих матеріальним

пам´яткам, які відносяться до однієї території і епохи. Їх знахідки свідчать про певний
спосіб життя людей, які залишили ті чи інші пам´ятники минулого.
Сюди входять:
- певний обряд поховання;
- повторювані форми прикрас;
- приналежності одягу;
- характерні типи знарядь, зброї, побутового інвентаря;
- специфічні особливості у облаштуванні жител і поселень;
- форми кераміки.
@vitalytsykalo
@vitalytsykalo
Племена доби енеоліту
Трипільці (ІV-ІІІ тис. до н.е.)

Київ

Вікентій Хвойка
(археолог, розкопав трипільську
культуру в к. ХІХ ст.)

@vitalytsykalo
 Енеоліт

Трипільці –«культура МАЛЬОВАНОЇ кераміки»

Енеоліт
 Енеоліт

Трипільці –
мали ДВОПОВЕРХОВІ житла
 Енеоліт

Тальянки
 Енеоліт

Трипільці –
поклонялися богині Матері
 Енеоліт
Трипільці зникають у ІІІ тис. до н.е.

@vitalytsykalo
 Енеоліт
Інші племена доби
Енеоліту:
• Середньостогівська
(археологічна культура скотарів
доби енеоліту )

Культура шнурової кераміки

@vitalytsykalo
 Бронзовий вік
сурма

@vitalytsykalo
 Залізний вік

• Залізна зброя
• Індоіранські племена
• Кочовики

@vitalytsykalo
 Залізний вік
Кіммерійці (ІХ-VІІ ст. до н.е.)

@vitalytsykalo
 Залізний вік

Кіммерійці (ІХ-VІІ ст. до н.е.)

Господарство:

«доярі кобил»

Духовне життя кіммерійців:

- поховання померлих у курганах

@vitalytsykalo
Залізний вік
 Залізний вік

Скіфи (VІІ - ІІІ ст. до н.е.)

Суспільний устрій:

Господарство:

• скотарство
 Залізний вік

Скіфи (VІІ - ІІІ ст. до н.е.)

Духовне життя:

• варварсько-еллінська релігія

Причини занепаду Великої Скіфії:

Наслідки занепаду Великої Скіфії:

Малу Скіфію: (ІVст. до н.е.- ІІІ ст. н.е.), яка знищена готами

@vitalytsykalo
 Залізний вік

Похід Дарія І на скіфів (VІ ст. до н.е.)

 Залізний вік
Скіфські знахідки в курганах

Товста Могила
Чортомлик
Солоха
 Залізний вік

Сармати (ІІІ ст. до н.е.- ІІІ ст.)

Роксолани

Мала Скіфія

@vitalytsykalo
 Залізний вік
Сармати
(ІІІ ст. до н.е.- ІІІ ст.)

Господарство:

Духовне життя:

служили у війську Римської імперії

• Витіснені Готами у ІІІ ст.

Амазонки
 Античні міста-держави (поліси)
АнтичніПричорномор’ї
у Північному міста-держави (поліси)
(VІІ ст. до н.е.- ІV ст.)
Колонізація – заселення нової території
Причини колонізації:

Особливості:

• переселенці з грецького
міста – Мілет

@vitalytsykalo
 Античні міста-держави (VІІ ст. до н.е.- ІV ст.)

Ольвія
(с. Парутине)
Боспорське
царство
Тіра
(Білгород-
Дністровський)
Пантікапей
Херсонес (Керч)
(Севастополь) @vitalytsykalo
 Античні міста-держави
Суспільний устрій:

Господарство:

Духовне життя:

@vitalytsykalo
 Античні міста-держави
Наслідки:

Захоплені Римом у І ст., пограбовані Готами у ІV ст.

@vitalytsykalo
Античні міста-держави
Давньогрецька кераміка
 Слов’яни (V-VІІ ст.)

@vitalytsykalo
 Слов’яни (V-VІІ ст.)
Велике розселення слов’ян
@vitalytsykalo

Східні
(українці,
Західні білоруси,
росіяни)
(поляки, чехи)

Південні
(серби, болгари)
 Слов’яни (V-VІІ ст.)
Анти

@vitalytsykalo
 Слов’яни (V-VІІ ст.)

@vitalytsykalo Збручанський ідол

 V-VІІ ст.
Основні заняття слов’ян:

Орне землеробство
 ТЕМА 3
Русь–Україна (Київська держава)

(ІХ – ХІІІ ст.)

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

@vitalytsykalo

На території сучасної України проживали племена південно-західної групи: поляни (між притоками
Дніпра — Тетеревом і Россю), деревляни (уздовж річок Прип’ять, Горинь, Тетерев), сіверяни (у
басейні Дніпра, Десни, Сули, Ворскли, Дінця), волиняни або дуліби (у басейні Західного Бугу й
Прип’яті), тиверці (у нижній течії Дністра й Прута), уличі (між річками Оріль і Дніпро, біля
Південного Бугу), білі хорвати (у межиріччі Збруча, Прута, Дністра).
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Київська Русь за перших князів (ІХ – ХІІІ ст.)

Аскольд
Сприяв зростанню авторитету Києва, зміцнення
його ролі серед інших слов’янських міст
• здійснив письмово задокументований похід на
Візантію, зокрема у 860 р. на
Константинополь, що змусило імперію вперше
визнати Русь як державу, укласти перший
відомий договір Русі з Візантією
• Аскольд і частина його дружини
прийняли християнство
Наприкінці ІХ — у Х ст. відбувається швидке
територіальне зростання Київської держави
@vitalytsykalo
Київська Русь за перших князів (ІХ – ХІІІ ст.)
Похід Аскольда 860 р.

Київ

Константинополь @vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Олег (882-912 рр.)

882 року Олег, як регент малолітнього князя Ігоря вбиває Аскольда

«Київ – мати міст руських» - Олег

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Олег Віщий (882-912 рр.)

911 р. Олег прибиває щит на воротах Царгорода, як наслідок
успішного походу і підписаного найвигіднішого договору для Русі

Олег помер 912 р. від укусу гадюки,

що виповзла з черепа його улюбленого
коня.
@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ігор Рюрикович ( 912- 945 рр.)

У 941 та 944 роках Ігор здійснив два походи

на Константинополь. Перший завершився поразкою, а
в результаті другого був укладений мирний договір, вже
не такий вигідний, як за Олега
944 рік – похід Ігоря на Закавказзя, в ході якого йому
вдалося захопити міста Берда та Дербент.

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ігор Рюрикович (912-945 рр.)

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ігор Рюрикович (912-945 рр.)

Князь Ігор загинув від рук деревлян
в 945 році, коли хотів зібрати з
них вдвічі більшу
данину. Повстання деревлян під
Іскоростенем спричинило смерть
князя.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Походи Олега і Ігоря (ІХ-Х ст.)

Київ

Константинополь
@vitalytsykalo
Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ольга (945-964 рр.)

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ольга (945-964 рр.)

Саме за правління Ольги на Русь звідусіль їхали купці за хутром. Щоб не
підбурювати народ на повстання Ольга змінила правила збору данини, встановивши
уроки, устави, ставши, фактично, першим податківцем на Русі. Вона впорядкувала
збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости), що стали
першими адміністративно-територіальними одиницями на Русі.

• Як велика правителька Ольга розуміла, що самою лише силою і

мечем втримати кордони держави буде важко – народ мала
об’єднати спільна ідея. Цим об’єднавчим елементом стало
християнство, як релігія пануючих держав. Ольга вирушає до
Константинополя і стає християнкою.
• Розум, сила і краса княгині Ольги заворожила самого імператора
Костянтина Багрянородного. Кажуть, що він домагався її руки і
серця, бо бачив передусім жінку, а лише потім – княгиню і
керівника великої держави.
• Ольга зіграла на тому, що Костянтин, як християнин, не міг
одружитися на язичниці і вона просить її охрестити. У 955
році в Константинополі, в Соборі святої Софії патріарх
Феофіліктій і Костянтин VII Багрянородний особисто хрестили
княгиню. Після таїнства Ольга оголосила, що вийти заміж за
хрещеного батька – великий гріх. Вона встановила
дипломатичний мир з Константинополем.
• Ольга також налагодила дипломатичні стосунки з німецьким
імператором Оттоном І та Папою Римським.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Святослав Ігорович (964-972 рр.)

Переважну частину свого правління князь Святослав провів
у походах.
Приєднання в'ятичів
• У 964 році князь Святослав Ігорович здійснив свій
перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів, які
платили данину хозарам. В'ятичі заселяли лісисте
межиріччя Оки і Волги. Пробувши в них усю зиму,
Святослав домігся свого: вони перестали платити данину
хозарам і підкорилися Києву.
Розорення Булгарії
• Навесні наступного 965 року Святослав відправив
хозарському кагану своє знамените історичне послання:
«Іду на ви» (тобто «я йду на вас»). Пройшовши по ріці
Оці на Волгу, а потім рухаючись донизу по великій ріці,
через землі волзьких булгарів — данників хозар, —
Святослав вступив у володіння Хозарського каганату.
Розорення Хазарії
• Головна битва руської раті з хозарами сталася десь в
низов'ях Волги, на ближніх підступах до столиці каганату
Ітілю. Руси йшли туди на лодіях, а руська і союзна
печенізька кіннота — вздовж берега Волги. Літописець
просто говорить про перемогу князя Святослава:
«Переміг хазар». Далі князь Святослав повів своє військо
вздовж берега Хвалинського моря на південь, до
древньої столиці Хозарії міста Семендера.
Перемога ясів і касогів

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Святослав Ігорович (964-972)

968 рік – дунайський похід Святослава. Тут він допомагав
Візантії у війні з Болгарією і захопив її усю.
Князь хотів жити в Переяславці на Дунаї, і навіть хотів
перенести туди столицю.

Візантія, що воювала проти болгар, знову злякалася величі

Київської Русі, та об’єдналася з болгарами.
Отже, Святославу зі своєю дружиною довелося воювати не
тільки з болгарами, але й з візантійцями. В результаті
нерівного бою Святослав погодився на те, що завойовані ним
землі в Подунав’ї переходили на бік Візантії та Болгарії.
Битва під Доростолом. «Мертві сорому не мають!», «Не
посоромимо землі Руської!»
Битва завершилася почесною капітуляцією.
Але цього було недостатньо візантійцям – вони боялися
навіть переможеного князя Київської Русі. І тоді візантійський
правитель знову уклав домовленість з печенігами. Хан Куря
напав на Святослава та його дружину, коли той був у дорозі.
Святослав загинув у цьому бою в 972 році на о. Хортиця.
Легенди кажуть, що хан зробив кубок із черепа Святослава
та завжди коштував з нього напої. Бо князь став великим
полководцем не тільки для свого народу, а й на світовій
арені.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Походи Святослава Хороброго (964-972 рр.)

Київ

Ітіль

Переяславець

Доростол

Константинополь
@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Святославич Великий

(980-1015 рр.)
Великий, Хреститель, Святий, Красне Сонечко –
якими тільки епітетами не нагороджували молодшого
Святославовича сучасники, нащадки та історики.
Дійсно, стільки реформ та зрушень відбулося за період
князювання Володимира, що лишити його без
прізвиська історія не змогла. Почав княжити Володимир
у 980 році. Найпершим його здобутком на престолі
стало об’єднання усіх земель східних слов’ян в одній
державі. Звісно, об’єднання відбувалося силою, а
хронологія його походів така:
• 981 року була завойовані Червенські міста та
Перемишль;
• 982 – остаточно приєднані до Русі в’ятичі, яких
обклав даниною
• 983 – приєднано землі балтійського племені ятвягів;
• 984 – завойовано землі радимичів;
• 985 – військові дії проти Волзької Булгарії.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Великий (980-1015 рр.)

Ставши на чолі Київського князівства, Володимир Великий
розумів, що держава, яка опинилася у його руках, потребує
багатьох реформ і перетворень. Для того щоб гідно заявити про
себе на міжнародній арені, він розпочинає проводити
прогресивну внутрішню політику.
Адміністративні перетворення були направлені на
централізацію князівства – він усунув від влади місцевих князів,
посадивши на їхні місця своїх синів. Система «племінних
князівств» була зруйнована, а всі землі поділені на 8
адміністративних округів, таким чином він домігся зосередження
влади в руках однієї князівської родини.
Військова реформа
• Розуміючи, що без сильного війська Київська держава не
зможе захищати свої кордони, князь провів і перетворення в
сфері оборони. Були ліквідовані військові об’єднання племен,
тепер землі роздавалися конкретним особам за умови
військової служби. Основу війська тепер складали слов’яни,
а не варяги. Для захисту кордонів від кочівників побудована
система укріплень – «Змієві вали».
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Великий (980-1015 рр.)

• Далі князь Володимир зайнявся південними справами, які
відігравали головну роль у першу чергу в торгово-
економічних відносинах України-Русі з Візантією. Судячи
зі всього, на той час торговий шлях Дніпром занепав і для
наведення там порядку,Володимир поновив торгівельний
шлях "із варягів у греки" і забезпечив собі свободу
комунікацій Дніпром до Криму і Царгорода.
• Карбував власні монети златники і срібляники.
• Зміцнив Київ, збудував в центрі фортецю –
• місто Володимира
Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Релігійні реформи
Володимира Великого
Володимир встановив єдиний пантеон
язичницьких богів для зміцнення держави.
Головним богом став Перун, ідол якого стояв
на пагорбі в Києві.

"І став княжити Володимир у Києві один. І

постави в він кумири на пагорбі, поза
дворомтеремним: Перуна дерев’яного, а
голова його [була] срібна, а вус — золотий, — і
Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і
Мокош. і приносили їм люди (жертви),
називаючи їх богами, і приводили синів своїх і
жертвували (їх цим) бісам, і оскверняли землю
требами своїми. І осквернялася жертвами
їхніми земля Руськая і пагорб той".
Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Хрещення Русі 988 р.

Князь Володимир Великий вибирав майбутню
релігію з декількох можливих варіантів: іслам,
буддизм, юдаїзм, християнство. Вибір саме
християнської віри був обумовлений такими
факторами як:
• Іслам забороняв вживати алкоголь, а князь
полюбляв влаштовувати банкети.
• В юдаїзмі немає інституту єдиної держави.
• В буддизмі не існую єдиного Бога, а йому був
потрібен єднальний фактор.
• Християнська спільнота була в Києві ще з часів
князів Аскольда і Діра, до того ж християнство
ставило Русь на один рівень з Європейськими
країнами.
• Зробивши вибір, Володимир в 988 році прийняв
хрещення. Нова релігія стала обов’язковою для
всього населення. На місцях старовинних
язичницьких капищ почали будувати
християнські церкви.
• Після хрещення Русі правитель взявся за
перетворення в сфері освіти – в державі почали
створювати школи, перша школа при
Десятинній церкві в Києві, до Київської держави
почали приїжджати грецькі монахи та науковці, які
сприяли подальшому розвитку науки.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.
Володимир Великий (980-1015 рр.)
пам'ятник Володимиру Великому
в м. Києві. Архітектор А. Тон
Князь Володимир помер в 1015 році й
був похований поруч з дружиною Анною
в побудованій ним Десятинній церкві.
Київська Русь за часи Володимира
Великого вперше за всю історію
держави стала на один рівень з
розвиненими Європейськими країнами.
Завдяки прийняттю християнства, країну
перестали вважати спільнотою
язичницьких племен, а шлюб із
представником княжої родини став
почесним для будь-якого європейського
двору.
Через величезний вклад в поширенні
християнства, Великий князь був
канонізований, його вшановують у
католицькій і православній церкві як
святого рівноапостольного.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Володимирович Мудрий

(1019 -1054 рр.)
Після остаточної перемоги над Святополком Окаянним (який вбив
Бориса і Гліба) в битві на р. Альта 1019 р. Ярослав Мудрий став
Великим київським князем.
Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав
Володимирович вів боротьбу проти свого брата Мстислава
Володимировича, князя тмутараканського. Після битви, яку
Ярослав програв під Лиственом 1024 р. Ярослав мусив
поступитися Мстиславові Чернігівщиною і всіма землями на схід
від Дніпра, Після смерті Мстислава у 1036
році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні
землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської
держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром
Святим в уділ роду Ізяслава. 1036 року, за літописом, Ярослав
Мудрий розгромив біля Києва печенігів. (вони назавжди
припинили напади на Русь) На честь цієї перемоги було
добудовано Софійський собор (1037 рр.) – головний храм
Давньоруської держави.
У 1040-х рр. Ярослав вів успішні походи проти литовських племен –
ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтицько-фінських племен ямь і
чудь.
Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню
європейську державу.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Мудрий (1019 -1054 рр.)

Усього в Києві за часів його князювання
було побудовано 400 церков. Ярослав
Мудрий заснував бібліотеку й архів при
Софійському соборі. Там же було засновано
школу для «книжкового навчання». Школи
були не тільки при монастирях, але також
при великих церквах. При Ярославі були
засновані перші монастирі, зокрема
Києво- Печерський монастир (1051 р.),
які стали осередками культури. Велике
значення в політичному і релігійному житті
Руської держави мало оформлення
константинопольським патріархом у 1039 р.
самостійної київської церковної митрополії.
Підвищенню її авторитета сприяло
призначення у 1051 р. першого
митрополита-русича Іларіона.

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Мудрий (1019 -1054 рр.)

За Ярослава Мудрого було
складено перший збірник писаного
давньоруського звичаєвого права-
«Руську правду». Це був кодекс
законів, який закріплював
розшарування суспільства,
панування князів і бояр над
простим людом. В її основі лежало
покарання штрафом - грошовим
стягненням. Розмір штрафу
залежав від соціального стану
потерпілого. «Руська правда» є
важливим джерелом для вивчення
історії та культури України. З неї
ми дізнаємося про господарське та
культурне життя того часу, про
відносини різних верств населення
у державі і, взагалі, про устрій
самої Київської держави.

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Ярослав Мудрий (1019 -1054 рр.)

У міжнародній політиці Ярослав віддавав перевагу
дипломатичним методам налагодження зв’язків з
різними державами. Як було заведено у середньовіччі
ці зв’язки він зміцнював за рахунок шлюбів своїх дітей,
так звана - «шлюбна дипломатія». Ярослава Мудрого
називали «тестем Європи».
Шлюби зазвичай були закріпленням дипломатичних
угод. Його дочка Анна стала дружиною французького
короля Генріха I, донька Єлизавета була за норвезьким
королем Гаральдом Сміливим, Анастасія (третя його
донька) була видана заміж за угорського короля
Андрія. Сам Ярослав був одружений з Інгігердою –
донькою шведського короля. Усі ці заходи принесли
великий міжнародний авторитет Київській державі.
Таким чином, саме за Ярослава Мудрого Київська Русь
досягла найбільшої могутності.
Її авторитет не поступався жодній тогочасній
європейській державі.
«Золоті ворота» – збудував Ярослав Мудрий.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Тріумвірат Ярославичів (1054-1073 рр.)

Тріумвірат утворився невдовзі після
смерті Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий намагався

вирішити проблему
престолонаслідування для
того, щоб уникнути
міжусобної боротьби за
київський престол, котра
могла спалахнути після його
смерті між його синами. Так
Ярослав керувався
принципом старшинства,
закріпивши за старшим
сином Ізяславом – Київ, за
Святославом – Чернігів, за
Всеволодом – Переяслав.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Поразка Ярославичів1068 р. від половців

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Тріумвірат Ярославичів (1054-1073 рр.)

У 1072 р. Ярославичі внесли зміни до Руської

правди. Вони видали новий звід законів, який
отримав назву «Правда Ярославичів».
Зміни в першу чергу стосувались
запровадження князівської власності на
землю. Ярославичі вважали свої уділи
спадковою власністю (вотчиною).

Родина Князя Святослава

Ярославовича. Мініатюра
з «Ізборника». 1073 р.
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

Народився 1053 р. в Києві, був сином князя Всеволода. Мати його Марія -
гречанка, дочка царя візантійського Костянтина IX Мономаха. Через рік
сім’я князя Володимира переїхала до Переяслава. Князював у Чернігові аж
до 1093 року, до смерті батька, а потім у Переяславі з 1094 року до 1113
року.
Був ініціатором скликання князівських з’їздів (снемів), усіляко намагався
примирити князів, припинити усобиці, щоб мир і злагода панували на Русі.
У 1097 р. організував Любецький з’їзд князів, на
якому було схвалено принцип князівської вотчини.
Активний захисник Русі від половців «Хрестовий похід» 1111 р. проти
половців.
У 1113 році був запрошений киянами, княжити у Києві.
Також в 1115 р. розпочав будівництво першого моста через Дніпро.
Розробив «Устав», ще одне доповнення до «Руської правди».
Відновив централізовану владу на Русі.
Написав свої дітям знамените “Повчання дітям”.
Помер у 1125 році.

• «Володимир Мономах сів у Києві.

Зустріли ж його митрополит
Никифор з єпископами й усіма
киянами з честю великою.., сів
він на столі отця свого й
предків своїх, і всі люди раді
були, а заколот улігся…»

1097 р. Любецький з’їзд князів

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

1103,1111
Шапка Мономаха
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

У 1113 р. – Нестор написав
«Повість минулих літ» - це літопис,
складений на основі як раніше написаних
літописів, архівних, народних переказів,
оповідань, так і описання подій, свідком і
учасником яких був Нестор.

“Повчання дітям” Мономаха

«...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті
...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як
братів....»

Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів …при

старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим
підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести
без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не
лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися
багато. Очі тримати донизу, а душу вгору.
В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і
пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло».
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Мстислав Великий (1125-1132 рр.)

Наступником Володимира Мономаха
став його син Мстислав, який зумів
утримати Русь, об’єднану батьком, навіть
приєднав непокірне Полоцьке князівство.
Також Мстислав організував декілька
походів у Прибалтику
• Помер у 1132 році.
Останній правитель єдиної
Київської Русі
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Роздробленість Київської Русі

Причини: Наслідки:
Поступово зникало почуття єдності Русі. В
1. Великий розмір території держави; 1169 р. сталася подія, яка потрясла
2. Етнічна неоднорідність населення; сучасників: після тривалої облоги війська
3. Ріст міст, зародження внутрішніх володимиро-суздальського князя Андрія
торгівельних зв’язків; Боголюбського оволоділи Києвом, і два дні
4. Занепад торгівельного шляху «з варяг в страшно спустошили його. Літописець
греки»; записав: “не було милосердя нікому нізвідки:
5. Зростання продуктивних сил у сільському церкви горіли, християн убивано, інших брано
господарстві та ремісництві;
в неволю”.
6. Зміцнення феодальної власності на землю,
Наслідком феодальної роздробленості
розвиток великого вотчинного землеволодіння;
7. Відсутність чітко регламентованого порядку
стала втрата єдності і могутності
престолонаслідування; Київської Русі.
8. Загострення соціальної боротьби. Під її
впливом посилилося прагнення місцевих
феодалів взяти апарат управління державою в
свої руки.
Супутником роздробленості стали феодальні
війни («усобиці») за землю та політичний
вплив.
Роздробленість. Київська Русь стала
федеративною монархією

Київ
Переяславське

@vitalytsykalo
 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.

Культура

Слово про закон і благодать – 1038 р.

 Русь–Україна (Київська держава) ІХ – ХІІІ ст.
Культура

Спасо–Преображенський собор
Софійський собор у м. Київ, у м. Чернігів – 1036 р.
1037р., сучасний вигляд.

Успенський собор Києво–Печерської лаври – П’ятницька церква в м. Чернігів –

1073–1078 рр., сучасний вигляд. кінець ХІІ– початок ХІІІ ст.
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Мозаїка Христа Вседержителя

із Софійського собору в м. Київ

Ікона Богородиці з пророками з церкви

у с. Підгородці
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Мозаїка Богоматері Оранти

із Софійського собору в м. Київ Мозаїка «Євхаристія»
із Михайлівського Золотоверхого собору

Михайлівський Золотоверхий собор

м. Київ – 1108–1113 рр.

Мініатюра Євангеліст Лука

з Остромирового Євангелія –
Вишгородська ікона Богородиці 1056–1057 рр.
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Свенська ікона Богородиці з

Антонієм та Феодосієм Печерськими
Мініатюра Родина князя Святослава
Ярославича з «Ізборника» – 1073 р.
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)

Терміни і дати
• Аліпій (1050 -1114) — перше відоме з літопису ім'я
староруського художника іконопису, один з авторів
Києво-Печерського патерика.
• Агапіт - лікар, чернець Києво-Печерського монастиря
1056 - 1057 р. — створення Остромирового Євангелія
1113 р. — укладення Повісті минулих літ, авторства
літописця Нестора.
1187 р. — перша згадка назви «Україна» у письмових
джерелах, створення «Слова о полку Ігоревім».
 Київська Русь (ІХ – ХІІІ ст.)
Терміни і дати
• Племінний союз — територіальне й політичне об’єднання кількох сусідніх племен.
• Князь — вождь племені, з появою держави — її правитель.
• Полюддя — форма збирання князем із дружиною данини з підлеглого населення.
• Язичництво — релігійні вірування у багатьох богів, обожнювання сил природи, тварині рослин,
людиноподібних істот (русалок, берегинь та ін.).
• Шлюбна дипломатія — встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між. правлячими
родинами.
• Роздробленість — розпад київської русі на окремі удільні князівства, зміцнення їхньої самостійності.
• Віче — народні збори для вирішення нагальних питань.
• Вотчинне землеволодіння — спадкове земельне володіння князів, бояр та інших членів панівної верхівки в
Київській Русі.
• Бояри — представники правлячого стану в київській русі, які займали друге, після князів, панівне становище
в управлінні державою.
• Смерди — особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину
та виконувати повинності на користь держави.
• Ізгої — особи, які з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок; були особисто
вільними.
• Закупи — селяни, що потрапили в залежність від феодала, взявши в нього позику («купу»).
• Ікони — живописне зображення ісуса христа, діви марії, ангелів, святих, яке є предметом релігійного
поклоніння.
• Мозаїка — зображення, зроблене з окремих непрозорих різнокольорових шматочків скла (смальти), щільно
припасованих один до одного і закріплених на цементі.
• Фреска — картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці.
• Книжкова мініатюра — невеличкий кольоровий малюнок у рукописній книзі.
• Билини — пам’ятки давньоруської усної творчості, у яких розповідалося про боротьбу русі з ворогами.
• Літопис — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником.
Селяни