ТЕМА 10

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
НАПРИКІНЦІ ХVІІ —
У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.

автор: @vitalytsykalo
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

ГЕТЬМАН Іван Мазепа

Після укладення «Вічного миру» 1686 року для
Московії склалися сприятливі умови для
активізації боротьби за Північне Причорномор'я і
припинення турецько-татарських нападів. Із цією
метою в 1687 р. було здійснено спільний
І Кримський похід 150-тисячного московського і
50-тисячного козацького війська на чолі з князем
В.Голіциним і гетьманом І.Самойловичем. Похід
завершився повним провалом. Провину за це
поклали на І. Самойловича, що стало приводом
до усунення його з гетьманства. Влітку 1687 р.
на річці Коломак, за наказом В. Голіцина
відбулися вибори нового гетьмана. Гетьманська
булава дісталася генеральному осавулу
Івану Мазепі (1687—1709 рр.).
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )
ГЕТЬМАН Іван Мазепа 1687 р.-
Коломацькі статті
ГЕТЬМАН Іван Мазепа з Московією
1. Заборона гетьману
змінювати старшину без
дозволу царя.
2. 30 000 реєстр.
3. Заборона самостійної
Іван Мазепа дипломатії з ін. державами.
4. У багатьох містах
1687-1709 1687 Коломак розташовувалися російські
воєводи.
5. Заборонялося «голосом
испущать», що...
1702-1704 Паліївщина
Малоросійський край
гетьманського регименту».
6. «Народ малороссийский
всякими меры и способы с
великороссийским народом
Польський король Ян ІІІ Собеський в соединять…».
1685 р. відновив полково-сотенний устрій
на Правобережжі. Але вже в 1699 р.
мирний договір Польщі з Туреччиною
усунув потребу Варшави в козаках, тому
було видано наказ розпустити 1689 ІІ Кримський похід
правобережні полки. У відповідь в
1702 р. розпочалось повстання під
проводом Семена Палія, швидко
поширюючись повстанський рух
становив загрозу для Москви, тому
війська гетьмана Івана Мазепи
в 1704р. придушили це повстання, а
Правобережжя перейшло під владу
Мазепи. ініціатор князь Голіцин
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )
ГЕТЬМАН Іван Мазепа
ГЕТЬМАН Іван Мазепа
1708-Батурин

Іван Мазепа
1687-1709 1709 Полтава
Петро І

1708 р.-
союз зі Швецією Мазепи
та Карла ХІІ
1. Україна вільна й незалежна
під протекторатом Швеції.
2. Усе завойоване на території Московії, і
належне Україні, має бути повернене їй. 1709-Чортомлицька Січ
3. Мазепа мав бути довічним гетьманом.
4. Після його смерті Генеральна Рада мала
Бендери
обрати нового гетьмана;
король шведський не має права
привлащати собі ні титула, ні герба Знищення Запорізької Січі 1709 р. -
Князівства Українського.
це була своєрідна відповідь царя на
5. Для забезпечення цієї угоди і в інтересах
безпеки (шведського війська) на території Карл ХІІ та Мазепа приєднання 8-тисячного війська
України на весь час війни передаються вирушили запорожців на чолі з кошовим
шведам міста: Стародуб, Малин, Батурин, отаманом Костем Гордієнком до
до Бендер, де
Гадяч і Полтава.
6. Козаки допомагають у війні проти гетьман і помер гетьмана Івана Мазепи.
Московії 22 вересня 1709 р.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

ГЕТЬМАН Іван Мазепа

Внутрішня політика. У соціально-економічній політиці гетьман
зробив основну ставку на козацьку старшину та українську шляхту,
прагнучи перетворити її на привілейований соціальний стан.
І. Мазепа сприяв зростанню великого старшинського і
монастирського землеволодіння, упорядкуванню панщини для
селян (два дні на тиждень). Крім того, Мазепа здійснив перепис Іван Мазепа
козацького стану, ускладнивши тим самим перехід до нього з 1687-1709
інших суспільних станів.
Важливу роль відігравав курс на створення козацької еліти, з
цією метою розвивася інститут бунчукових товаришів, а згодом
з'явилися значкові та значні військові товариші.
Одним із найважливіших напрямків загальної державної політики
І. Мазепи була культурно-просвітницька
діяльність. Промовистим є той факт, що лише під його
безпосереднім керівництвом споруджено 12 храмів. За
гетьманування Мазепи було відновлено багато старовинних храмів
княжої доби. За гетьманування Мазепи було відбудовано лаврський
Успенський собор, Троїцьку надбрамну церкву, а також
Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори з
дзвіницями. Внесок Мазепи в розвиток архітектури й будівництва
був настільки значним, що тогочасний архітектурний
стиль дослідники називають «мазепинським бароко».
Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

ГЕТЬМАН Пилип Орлик

Конституція 1710 року
6 квітня 1710 р. під Бендерами
відбулася козацька рада. Новим
гетьманом було обрано сподвижника
І. Мазепи генерального писаря
Пилипа Орлика (1672—1742 рр.). Він
очолив першу українську політичну
еміграцію в Західній Європі й уряд
в екзилі (еміграції). Під час козацької
ради 16 квітня 1710 р.було прийнято
написаний ним документ «Пакти і
Конституції законів і вольностей
Війська Запорозького» (пізніше цей
документ дістав назву
«Конституція Пилипа Орлика»).
Це була угода між старшиною і
запорозькими козаками з одного боку
«Пакти і та гетьманом — з іншого. Конституція
Конституції обмежувала права гетьмана й
законів і передбачала створення
представницького органу —
вольностей Генеральної ради. У ній були
Війська закладені основи принципу розподілу
Запорозького» законодавчої, виконавчої та судової
влади, впроваджувалась виборність
посад.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )
ГЕТЬМАН Пилип Орлик

Пилип Орлик
1710-1742
Петро І
1711 Біла Церква

1711 р. Пилип Орлик зумів

організувати антимосковську
коаліцію у складі Швеції, Криму та
Туреччини. Вже наприкінці березня
1711 р. Орлик з успішними боями
підійшов до Білої Церкви, але
нестача артилерії та продовольства
змусили відступати назад до Бендер. 1711-Прутський похід
Петро І у відповідь оголосив війну
Туреччині та вирушив на Молдову у
«Прутський похід» в 1711 році, де в
липні царське військо було розбите, У 1714 р. Пилип Орлик змушений виїхати
оточене турками і після великого в Західну Європу, де продовжував марні
хабаря великий візир відпустив спроби організації антимосковської коаліції до
росіян. кінця життя.
Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

ГЕТЬМАН Іван Скоропадський

Замість Просительних статтей Петро І видав

товарів з Гетьманщини.

Склад: 6 московських чиновників на чолі з С.Biльяміновим.

Мета створення:
• контроль за діяльністю гетьмана та старшини;
• обмеження політичної автономії.
Діяльність:
•податки - до царської казни;
•розміщення російських військ;
•контроль розподілу земель.
І.Скоропадський не витримав такого приниження і помер у
1722 р. Влада перейшла до І Малоросійської колегії.
Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

ГЕТЬМАН Павло Полуботок

Петро І не дозволив обирати нового гетьмана і
наказним (тимчасовим) гетьманом став
П. Полуботок. Він згуртував навколо себе старшину,
розпочав судову реформу, розгорнув боротьбу з
хабарництвом.
У серпні 1723 р. представники старшинської опозиції в
козацькому таборі на річці Коломак склали так звані
Коломацькі чолобитні на ім'я царя, у яких
вимагали скасувати запроваджені Малоросійською
колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана.
Коли ці чолобитні отримав Петро І, то наказав
ув'язнити П. Полуботка і 15 старшин у
Петропавлівській фортеці. Не витримавши такого стану
і допитів у грудні 1724 р. наказний гетьман
П. Полуботок помер.

«Золото Полуботка» — легенда про велику

кількість золота, яке 1723 року український
гетьман П. Полуботок нібито залишив на
зберігання в одному з англійських банків.
Згідно з легендою, перед арештом Полуботок
таємно віддав на зберігання 200 тисяч золотих
монет в банк Англії під 7,5% річних.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

ГЕТЬМАН Данило Апостол

Після смерті Петра І уряд Росії змінив політику щодо
козацької України. Наростання невдоволення
діяльністю Малоросійської колегії і загроза нової
війни з Туреччиною спричинили її скасування у
1727 р. і деяке пом'якшення російської політики в
українському питанні. Було дозволено провести
вибори гетьмана. Ним став 73-річний
миргородський полковник Данило Апостол
(1727—1734 рр.). Були підписані
«Рішительні пункти» 1728 р. Нова угода дозволяла
гетьману вирішувати лише прикордонні проблеми з Польщею
та Кримом, але під наглядом російського резидента. Отже, цей
документ важко навіть назвати двостороннім, це скоріше був
нормативний акт верховної влади, який регулював внутрішнє
життя Гетьманщини як частини імперії.
Гетьман здійснював активну внутрішню політику:
провів ревізію земельної власності, впорядкував бюджет,
домігся зменшення кількості російських військ на території
Гетьманщини.
Також ним була організована робота
Кодифікаційної комісії, яка за 15 років ухвалила
«Права, за якими судиться малоросійський
народ». Гетьман на деякий час утримав залишки
автономії Гетьманщини.

- збудована Нова Січ (Підпільненська)

Преображенська церква у Великих Сорочинцях збудована гетьманом Д. Апостолом.

 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Після смерті Д. Апостола російський уряд заборонив вибори

гетьмана. Гетьманщиною керувало «Правління
гетьманського уряду» на чолі з князем Шаховським. Роки
«Правління гетьманського уряду» проходили в умовах
чергової російсько-турецької війни (1734—1739 рр.).Російське
військо перебувало на утриманні українського населення
прифронтової зони. Постійні реквізиції лишали населення
найнеобхіднішого. Правління гетьманського уряду тривало
до 1750 р. Відзначалось своїм свавіллям та абсолютним
нехтуванням прав українців. Все це призвело до загострення
внутрішньополітичної ситуації та соціально-економічного
становища.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

КУЛЬТУРА
КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ
(ХVІІ-ХVІІІ СТ.)
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Початкова освіта
• На території Гетьманщини діяло близько тисячі початкових шкіл.
• Освітою були охоплені всі верстви населення.
• Мандрівники говорили: «всі уміють читати, навіть сироти».

Середня освіта
• Продовжити середню освіту можна
було в колегіумах.
• На Україні діяли Чернігівський (1700
р.), Харківський (1726 р.) та
Переяславський (1738 р.) колегіуми.
.
Наприкінці ХVІІІ ст. в Російській імперії
було запроваджено головні (для навчання
дворянства) та малі народні училища.
Навчання в них проводилося тільки
російською мовою.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Вища освіта
• Вищим навчальним
закладом в Україні була
Києво-Могилянська
академія
• Багато її випускників
продовжували освіту в
європейських
університетах.
• У 1636 р. Острозька
академія тимчасово
припинила своє існування.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Книгодрукування
• Діяли друкарні у Києві,
Чернігові, Львові, Луцьку,
Кремінці, Почаєві.
• У 1674 р. в друкарні Києво-
Печерської Лаври вийшов
«Синопсис» Інокентія Гізеля,
який став першим підручником
з історії України

• Синопсис – короткий огляд без детальних

подробиць певної галузі знань.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Наука
Поширюються ідеї доби
Просвітництва, сутність яких
полягала в зацікавленні природою,
пошуку шляхів її пізнання.
• Провідною наукою стає
природознавство.
• Значного розвитку досягла фізика.
Феофан Прокопович у промові
«Про заслуги й користь фізики»
закликав до вивчення природних явищ.
Ф. Прокопович - професор, ректор
Києво-Могилянської академії.
Феофан Прокопович
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Література бароко
За козацької доби розповсюдженою є література в стилі бароко (химерний, чудернацький).
Для бароко характерна увага до форми. В літературі це виявилося в розмаїтті жанрів,
побудові багатослівних речень, несподіваних порівнянь, навіть бароковому (пампезному)
написанні літер (підписи гетьманів та канцеляристів).

Полемічна література
Полемічна література - це публіцистично-богословські твори, автори
яких - діячі церкви - виступали на захист православ’я.
Видатним автором-полемістом був Лазар Баранович, який написав твір
«Нова міра старої віри». Популярною була і робота
Й. Галятовського
«Ключ розуміння»
Повчання
Повчання - церковні морально-повчальні
твори.
Видатним автором повчань був
Данило Туптало, який упорядкував Житія
святих в 4-томній праці «Четьї мінеї»
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Козацькі літописи
Літописи писалися в козацькому середовищі та описували
козацьку історію періоду Хмельниччини та Руїни.
• Прикладами козацьких літописів були: «Літопис Самовидця»
(1702 р.) Романа Ракушки-Романовського;
• літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки (1710 р.);
• козацький літопис канцеляриста Самійла Величка (1720 р.),
який супроводжувався портретами гетьманів та документами.

У XVIII ст. в українському суспільстві існував великий інтерес до подій

Національно-визвольної війни. У 1702 р. з'явився перший такий твір —
«Літопис Самовидця», створений одним із діячів часів Руїни- Р. Ракушкою-
Романовським. Найпопулярнішими творами стали праці С. Величка «Сказання
про козацьку війну з поляками» та «Повість літописна про малоросійські
та частково інші події» і Г. Граб'янки «Дійствія презільної брані» («Події
визначної війни»).

«Історія русів» - анонімний твір ХVІІІ ст.

Історичний твір, пам'ятка української національно-політичної
думки, де подано яскраво, часом у художній формі, картину
історичного розвитку України від найдавніших часів
до 1769 року. Автор невідомий.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Гравюра
• Розвивається гравюра на
металі.
• Вперше було створено
портретні гравюри
(гравюра “Петро Конашевич-
Сагайдачний”)
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Троїцький собор у Чернігові

1679-89 рр. ініціатор Л. Баранович коштом І. Мазепи.
Архітектор Ян Баптиста
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Спасо-Преображенська церква
у Великих Сорочинцях.
Збудована у 1732 році за Данила Апостола.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

• Барокових рис набули

Михайлівський
Золотоверхий собор у
Києві.

Софійський собор (баням

Софійського собору надали
характерної барокової
грушоподібної форми,
покрили їх золотом.)
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Перебудовано в стилі бароко Успенський собор

Києво-Печерської лаври.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Ікона «Вознесіння»
Йова Кондзелевича
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Ікона «Архангел Михаїл»

Івана Рутковича мала
елементи реалізму
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

• Збереглися і безіменні
іконописні шедеври:
Ікона Покрови
Богородиці із
зображенням Богдана
Хмельницького
(п.п. ХVІІІ ст.)
Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Портретний живопис
• Портрети замовляли
представники вищих верств
суспільства, козацької
старшини.
Прикладом є портрет
Криштофа Збаразького
(І половина ХVІІ ст.), де
князя зображено у повний зріст.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Популярністю в усій Україні

користувалося зображення
козака Мамая, яке є
втіленням головних рис
українського народу.
 ТЕМА 11
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.

автор: @vitalytsykalo
Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

ГЕТЬМАН Кирило Розумовський

Імператриця Єлизавета і брат гетьмана-Олексій
Розумовський таємно одружилися. В березні 1750 р. в
Глухові старшинська рада обрала гетьманом Кирила
Розумовського
Почалося відновлення Батурина, який знову став
гетьманською резиденцією.
Розумовський провів судову реформу: утворені Генеральний
суд, земський, підкоморський суди.
Реформи в армії та освіті: однакове озброєння (рушниця,
шабля, спис) та уніформа козаків. Гетьман також мав намір
відкрити університети в Києві та Батурині.
У 1763 р. на Старшинській раді було схвалено 23 пункти, які
лягли в основу чолобитної з проханням закріпити гетьманство
за родом Розумовських.
10 листопада 1764р. вийшов царський указ, який
ліквідував гетьманську владу в Украіні. Катерина ІІ
змусила Розумовського зректися булави. Натомість для
управління Гетьманщиною було створено ДРУГУ
Малоросійську колегію на чолі з Рум'янцевим.

Палац Розумовського (Батурин)

 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

 ДРУГА Малоросійська колегія

для управління Гетьманщиною було
створено Малоросійську колегію на чолі з президентом і
генерал-губернатором графом Петром Рум'янцевим.

 Скасування полково-сотенного устрою Слобожанщини

На цих землях було створено Слобідсько-Українську
губернію. Козацькі полки реорганізувалися в регулярну армію:
більшість заможних козаків перевели в гусари, а решту – в селян.

 утворення Малоросійського генерал-губернаторства

Утворення трьох намісництв, згодом губерній - Київської, Чернігівської та Новогород-
Сіверської. Кожна губернія поділялась на повіти. Глухів втратив статус столиці.

 Остаточне закріпачення селян

На Лівобережжі та Слобожанщині запроваджувалось кріпацтво. Цього ж року було ліквідоване козацьке
військо, полки перетворили на кінні полки російської армії. Політика уніфікації та денаціоналізації
завершилась "Грамотою про вільність дворянства", яка зрівнювала українську козацьку старшину з
російським дворянством – цим ми втратили свою еліту, яка розченилась в загальноімперській.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Ліквідація Запорізької Січі

По завершенні російсько-турецької війни
1768-1774 рр. під час повернення російських військ
додому генерал Текелія несподівано отримав наказ
від Катерини ІІ - зайняти Січ.
У 1775 р. регулярні війська вступили на Запорожжя. Петро Калнишевський
Зваживши на нерівність сил запорожці склали зброю
без бою. Старшину заарештували, а кошового
отамана Петра Калнишевського ув'язнено в
Соловецький монастир, де він провів 25 років.
Останній кошовий отаман Запорізької Січі прожив
113 років (жив у 3-х століттях) і помер у 1803 році.

Нова (Підпільненська) Січ

Соловецький монастир
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )
Наслідки ліквідації Січі

Чорноморське
козацьке військо

Азовське
козацьке військо

Кубань
Кубанське козацьке військо

Задунайська Січ

Значна частина козаків (5000) після ліквідації Січі подалася до турецьких володінь, де
утворила Задунайську Січ (1775-1828). Така ситуація стурбувала російський уряд.
У 1788 р. імперський уряд дозволив колишнім козакам- запорожцям створити
Військо вірних козаків, перейменоване згодом на Чорноморське козацьке військо.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Території, які приєднані Російською імперією

1
5 4
19 квітня 1783 року -
імператриця Катерина II
підписала «Маніфест
2 про прийняття
Кримського півострова,
3 острова Тамань і всієї
Кубанської сторони під
державу Російську».
Офіційно він був
оголошений 9 липня 1783
року під час урочистої
Кримське ханство присяги кримської знаті, яку
Потьомкін особисто
приймав на вершині скелі
Ак-Кая
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Гайдамацький рух
Гайдамаччина– соціальний рух на
Правобережжі у ХVІІІ столітті.
Коліївщина — народне антишляхетське повстання
1768 р. на Правобережній Україні. Народ повстав, тому що
життя стало нестерпним під чотирикратним гнітом:
• політичним,
• економічним,
• національним,
• релігійним.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Опришківський рух
Опришківство – визвольний рух у Галичині, який розпочався у ХVІ столітті і був
викликаний посиленням експлуатації селянства й національного гніту.

Опришки використовували методи партизанської боротьби, діяли

невеликими загонами, користувалися масовою підтримкою
населення. Найбільшого розмаху опришківський рух набрав у 30-ті –
40-ві роки ХVІІІ ст. під проводом Олекси Довбуша.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Гайдамацький і Опришківський рухи

ІВАН ГОНТА МАКСИМ
Народився у с. Розсішки. ЗАЛІЗНЯК
Був двірним козаком, потім Народився у
сотником двірних козаків. с. Медведівка. Зібрав
Був страчений. у Холодному Яру
поблизу
Мотронинського
монастиря всіх,
хто міг тримати в
руках зброю. Очолив
повстанські загони.
Засланий в Сибір.

Росія

Умань
Опришки – використовували Росія
методи партизанської боротьби, допомагала
мали масову підтримку населення. Польщі
Найбільшого розмаху опришківський
рух набрав у 30-ті – 40-ві роки ХVІІІ
придушувати
ст. під проводом Олекси Довбуша. повстання
Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

КУЛЬТУРА
(ДР. ПОЛ. ХVІІІ СТ.)
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Наука
• Найвидатнішим філософом ХVІІІ ст.
був Григорій Сковорода.
• Ідея його вчення стосується людського
щастя і сенсу життя. Втілена вона в
словах «пізнай себе», «поглянь у себе».
Головний твір –
«Сад божественних пісень».
«Світ ловив мене, але не спіймав» Г. Сковорода.

Сучасники зазначають: «будучи

останнім представником поезії
українського бароко, він став
предтечею нової української
літератури, просякнувши її ідеями
гуманізму та просвітництва…»
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Музика
З’являються нові жанри народної пісні – думи.
Думи – ліро-епічні твори XVI – XVII ст. на історико-героїчну та побутову тематику,
що виконувалися речитативом у супроводі бандури, кобзи, ліри.

Композитори
• Артем Ведель – диригент і
музикант, автор хорових церковних
оркестрів.
• Максим Березовський – академік-
композитор, співак італійської
оперної трупи, автор опери
«Демофонт».
• Дмитро Бортнянський – писав
хорову духовну музику, світські
твори різних жанрів.
Артем Ведель
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Козацьке бароко
Українське бароко або козацьке бароко –
мистецький стиль, поширений на українських
землях Війська Запорозького в XVII - XVIII ст.
• Виник внаслідок поєднання місцевих
архітектурних традицій та європейського бароко.
• Для стилю властива монументальність форм,
експресивність, введення алегорій та символів,
пишна декоративність орнаменту, парадність та
урочистість.
• Злиття принципів бароко з національною
народною традицією визначило своєрідність його
українського варіанту.
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

В стилі бароко на
західноукраїнських землях
у 1744 р. львівський
будівничий-підприємець
Бернард Меретин
збудував у Львові
Собор Святого Юра

Фасад собору Святого Юра прикрашений

скульптурною композицією
святий Юрій Змієборець,
Скульптора
Йоганна Пінзеля
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Андріївська церква в Києві, Ф.Б. Растреллі

Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Архітектура
В архітектурному стилі українського бароко
архітектор Іван Григорович-Барський
спорудив церкву Кирилівського монастиря і
Покровську церкву у Києві (1766 р.)

І. Григорович-Барський

Бароко
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Яким Погребняк
(1772-1781 рр.)

• Без жодного цвяха

• О.Гончар в романі “Собор”

описував саме цей собор

Троїцький собор у Новомосковську

 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Успенський собор Почаївської лаври

Іван Шедель (1771-1783 рр.)
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Архітектура
Класицизм в архітектурі Класицизм
характеризується світлими барвами,
строгими (стриманими) і чіткими
архітектурними формами, відмовою від
пишного оздоблення.
Прикладом стилю класицизму в
архітектурі є Палац Кирила
Розумовського в Батурині.

У ХVІІІ ст. архітектура

Лівобережжя зазнала
російського впливу.
Із середини ХVІІІ ст. Палац Кирила
з’являються споруди з Розумовського в Батурині
елементами класицизму.
 ТЕМА 12
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ
РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ —
У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

автор: @vitalytsykalo
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Наприкінці XVIII ст. внаслідок російсько-турецьких війн (1768-1774 рр., 1787-1791

рр.) і поділів Речі Посполитої (1772 р., 1793 р., 1795 р.) Правобережна й Південна
Україна опинилися в складі Російської імперії, Західна Україна — у складі
Австрійської імперії.

Наддніпрянська Україна поділялася на три генерал-губернаторства:

Малоросійське генерал-губернаторство (Харківська, Чернігівська, Полтавська губернії),
Київське генерал-губернаторство (Київська, Подільська, Волинська губернії),
Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство (Катеринославська, Херсонська, Таврійська
губернії).
Населення - 7,8 млн осіб. Уряд Російської імперії прагнув зміцнити свій контроль над українськими
землями, тому проводив політику денаціоналізації (асиміляції) щодо українців.
Відсутність власної державності спричинила те, що Україна не могла проводити самостійну зовнішню
політику і була змушена брати участь у війнах на боці Російської імперії.
Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)
У складі Російської імперії опинилося понад 85 %
етнічних українських земель.
Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)
1812- російсько-французька війна

У 1806-1812 рр. українці брали

участь у російсько-турецькій війні, у
результаті якої за Бухарестським
мирним договором 1812 р. до Росії
відійшла Бессарабія.
У 1812 р. українці у складі
регулярної армії, козацьких і
ополченських полків брали участь у
війні Росії з наполеонівською
Францією. Україна займала важливе
Азовське місце в планах французського
імператора Наполеона Бонапарта,
козацьке військо який прагнув відокремити українські
землі від Російської імперії, частину
їх передати своїм союзникам, а
решту території поділити на
військово-адміністративні області —
наполеоніди під протекторатом
Франції. Перемога Росії не
покращила становище України:
кріпацтво не було ліквідовано,
українські козацькі полки були
реорганізовані у військові частини
російської армії.
Багато зробив для створення 5-го
козацького полку на Полтавщині
письменник
Іван Котляревський.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Початок промислового перевороту

(30 рр. ХІХ ст.)
Промисловий переворот - це перехід від
мануфактур до фабрично-заводського виробництва.
Розпочався в З0х pp. і завершився в 70—80-х pp.
Наслідком перевороту стало утвердження фабрично-
заводського виробництва.
Цукрова промисловість займала перше місце у
промисловому виробництві України в першій
половині XIX ст. Вона забезпечувала 80%
виробництва цукру в Російській імперії.

Особливістю мануфактурного виробництва п.п. XIX ст. було

те, що основна кількість капіталістичних підприємств
розташовувалась у селах (72%); в містах їх було 10%, у
повітах — 18% . Важливу роль у розвитку торгівлі відігравало
чумакування.
75% хліба, який вивозився з України через азовські та
чорноморські порти за кордон, транспортували чумаки.
Разом з чумакуванням розвивався водний транспорт.

У 1823 p. на Дніпрі з'явився перший пароплав. під

назвою "Бджілка". Пароплав провели в Дніпрові пороги, а
далі в Херсон.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Початок промислового перевороту (30 рр. ХІХ ст.)

Найзначнішого розвитку в першій половині ХІХ ст. досягло

цукроваріння. Цукрові заводи створювалися як представниками
дворянських родів так і колишніми кріпосними селянами. У 1824
році створено перший цукровий завод, а в 1843 р. - перший
паровий цукровий завод. Найзначнішими в цій галузі стали родини
Яхненки, Симиренки, пізніше Терещенки.

Федір Симиренко
Розвивалася торгівля: з України вивозили:
хліб, сало, риба, сіль, цукор, худобу.
До України завозили: одяг, взуття, чай, каву,
какао, вина, пряності.
Зростали морські порти Миколаїв, Херсон,
Одеса (1817 р. отримала статус «порто-
франко» – вільний порт).
Розвивалася ярмаркова торгівля (в Харкові, Цукрово-рафінадний завод
Полтаві, Сорочинцях)
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Антикріпосницькі виступи на українських землях у ХІХ ст.

Під час Кримської війни (1853-
1856 рр.) відбулися два
повстання.1. «Київська
1855 «Київська козаччина» козаччина»:
поштовхом до її початку став
царський маніфест 1855 р. про
створення державного ополчення.
За чутками, усі, хто долучився до
ополчення отримували свободу.
Коли народ зрозумів, що його
дурять, ополчення переросло в
повстання (400 сіл і 180 тис.
повсталих).
1813-1835 2. «Похід у Таврію за волею»-
У. Кармалюк причина: чутки про те, що в
Криму роздають землі і дарують
волю. Російські війська повертали
Крим назад тисячі селян із сім’ями.
1856 «Похід у Таврію за волею»

1813–1835 роки — селянський рух під проводом Устима Кармелюка охопив

усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії, Волині та Київщини. У ньому
брали участь близько 20 тисяч селян, які здійснили понад 1000 нападів на
поміщицькі маєтки. У 1835 р. вбитий польським шляхтичем срібною кулею.
Устим Кармалюк
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Військові поселення у ХІХ ст.

З 1817-1857 рр. в Україні існували військові поселення. Створені з
ініціативи графа Олексія Аракчеєва.
Військові поселенці — особлива категорія селян-
кріпаків, які поєднували військову службу з
сільськогосподарською працею.
В Україні військові поселення були утворені на
Харківщині, Катеринославщині, Київщині та
Херсонщині. Режим, встановлений у військових
поселеннях виявився жорстокішим за кріпаччину.

1817 р. повстання бузьких козаків (Херсонщина). Поштовхом

до нього став наказ про скасування Бузького козацького війська
і перетворення козаків на військових поселенців.
1819 р.  повстання військових поселенців в Чугуєві на
Харківщині
1829 р. Шебелинське повстання на Харківщині. Поштовхом
став намір царського уряду перетворити селян слободи
Шебелинка на військове поселення.

У 1857 р. за умов зростання невдоволення селян

Олександр II видав указ про скасування військових
поселень.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Масонство в Україні
• Масонство – релігійно-етичний рух, що бере свій
початок з мулярських цехів, які набули сучасних
обрисів у 18 ст.
Члени ордену масонів (від. англ.: каменяр) сповідували ідею
Бога – Великого Майстра Всесвіту.
Наприкінці ХVІІІ ст. масонські ложі (гуртки) діяли в Житомирі,
Одесі, Харкові, Полтаві, Львові. Членами лож були лікарі, «Всевидяче Око» -
архітектори, літератори, купці і навіть були представники масонський символ
старшинсько-шляхетських родин.

З 1817 р. в Одесі почала діяти масонська ложа

«Понт Евксинський» на чолі першою особою краю
генерал-губернатором графом Олександром
Ланжероном.
Також в Одесі діяла ложа «Три царства природи», до
якої входили онуки останнього гетьмана України
Кирило і Петро Розумовські.
Василь Капніст
У 1791 р. Василь Капніст на доручення козацької старшини здійснив таємну
поїздку до Берліна, щоб обговорити з прусським канцлером план
відокремлення України від Росії та приєднання її до Пруссії. План провалився.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Масонство в Україні
• Основний наголос на національних проблемах
України робила ложа «Любов до істини» (1818–
1819 рр.) в Полтаві. До цієї ложі належали 20 осіб у
тому числі І. Котляревський. На базі цієї ложі у
1821 р.утворилося таємне «Малоросійське
товариство», на чолі якого був дворянин
Переяславського повіту Полтавської губернії
Василь Лукашевич.

• Відомою також була київська

«Ложа об’єднаних слов'ян» (1818–1822 рр.)

У 1822 р. царський уряд забороняє діяльність

масонських лож, а їх учасники зазнають
переслідування.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

ДЕКАБРИСТИ 1825 р.
Декабристи - це дворянські революціонери, які
в грудні 1825 р. підняли збройне повстання
проти самодержавства і кріпосництва.
Причини повстання:
• політична, економічна, культурна відсталість Росії
від західноєвропейський країн;
• абсолютна монархія;
• кріпосне право;
• Вітчизняна війна 1812 р. проти Наполеона.
Перші організації декабристів:
• "Союз порятунку" в Петербурзі. Засновники: Олександр Муравйов, Микита Муравйов,
Матвій Муравйов-Апостол, Павло Пестель. Мета: ліквідація кріпацтва; встановлення
конституційної монархії.
• "Союз благоденства" 1818 р. Москва;
• "Північне товариство" М. Муравйова та
"Південне товариство" П. Пестеля (1821-1825 рр.)
• 14 грудня 1825 року - повстання в Петербурзі - придушено.
• 29 грудня 1825 року - повстання Чернігівського полку в Україні – придушено.
Повстання декабристів були придушені, а його 5 керівників страчено: Пестель, Рилєєв,
Муравйов-Апостол, Бестужев-Рюмін, Каховський.
! Україні не передбачалось надання жодних автономних прав в програмах
декабристів.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)
ДЕКАБРИСТИ
Програма
Конституція М. Муравйова
передбачала:
 ліквідацію кріпосного права;
 встановлення конституційної
монархії (імператор, двопалатне
Народне Віче);
 наділення людей громадянськими
правами і свободами (свобода
друку, слова, віросповідання,
зборів);
 встановлення високого майнового
цензу (виборче право).
1825 р.
29.12.1825
Чернігівський полк
Програма
«Руська правда» П. Пестеля
передбачала:
 ліквідація кріпацтва;
 наділення селян землею;
 встановлення республіки (однопалатний
парламент);
 наділення людей громадянськими правами і
свободами (слова, друку, віросповідання);
 введення прямого і рівного для всіх виборчого
права.
 Російська імперія – унітарна республіка.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Польське повстання 1830 –1831 рр. на Правобережжі

Польський національно-визвольний рух виник після поділів Речі

Посполитої. Його учасники прагнули відновлення незалежності
Польщі.
Під час повстання 1830-1831 рр. проти російського панування
повстанці розраховували на підтримку українців.
Українське селянство не підтримало поляків, через
небажання скасовувати кріпосне право, а українську інтелігенцію
відштовхнуло прагнення поляків включити Україну до майбутньої
Польщі. У вересні 1831 р. Російська імперія придушила повстання.
Наслідки: закрито польські школи, ліквідовано УГКЦ.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 рр.

У січні 1846 р. в Києві виникла таємна, мирна, політична організація

«Кирило-Мефодіївське товариство», до складу якої входили 12 осіб.
Участь у засіданнях товариства брав Тарас Шевченко. Засновники:

Т. Шевченко М. Костомаров М. Гулак П. Куліш

 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Микола Костомаров
(1817 – 1885)
Історик, письменник,
публіцист, фольклорист,
етнограф. Один із
засновників Кирило –
Мефодіївського братства.
Автор його програмних
документів. У своїх працях
відстоював ідею
самостійності української
нації, окремішність
українського історичного
процесу.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Микола Гулак
(1822 – 1899)
Громадсько – політичний діяч,
педагог, чиновник. На квартирі
М. Гулака найчастіше відбувалися
зустрічі братчиків. Разом з
М. Костомаровим був ініціатором
введення особливої символіки –
перстнів із написами: “Св. Кирило і
Мефодій”, а також печатки з
девізом:”І зрозумієте істину, і істина
визволить вас”
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Пантелеймон Куліш
(1819 – 1897)
Письменник, педагог.
Крім літературно – художніх творів,
Куліш надрукував першу навчальну
книгу з української історії для дітей
старшого шкільного віку.
Автор абетки - «Кулішівка».
В доповіді шефа жандармів графа
Орлова Миколі І зазначалося:
“Книги Куліша могли б так само
впливати на малоросіян, як і вірші
Шевченка”.
Тарас Шевченко
(1814 – 1861)
Народний поет, художник,
мислитель. За своїми
політичними переконаннями
був революційним
демократом, входив до складу
Кирило – Мефодіївського
братства.
Автор зб. «Кобзар» (1840 р.)
За свої твори був засланий із
забороною писати і малювати в
солдати в Оренбурзький окремий
корпус.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)
Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 рр.
Програми
«Книга Буття Українського Народу» «Статут» слов’янського
(«Закон Божий») товариства
• Ідея: створення спілки св. Кирила і Мефодія”
слов’янських християнських республік
(Україна могла бути вільною лише в такому
«союзі слов’янськім»);
• мирна перебудова суспільного життя на основі
християнських ідеалів; рівність, ліквідація
кріпацтва, демократичні свободи.
Підкреслювалося, що історичне покликання
України полягає в тому, щоб підняти інших
слов'ян на боротьбу за національне відродження.

Розправа царизму над членами товариства 1847 р.

Кирило – Мефодіївське товариство проіснувало 14 місяців.
За доносом провокатора студента Петрова було викрите і розгромлене
жандармами. Членів товариства засудили до різних строків заслань, а
Т. Шевченка віддали в солдати на 10 років із забороною писати й малювати.
 ТЕМА 13
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ
АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

автор: @vitalytsykalo
 Українські землі (кінець ХVІІ – ХVІІІ ст. )

Поділи Речі Посполитої

Національно-визвольні рухи значно
послабили Річ Посполиту, Росія
загострювалось протистояння короля з
шляхтою, що було наслідком Австрія
недосконалості державного устрою Речі
Посполитої. Перманентні війни, які вела Пруссія
Варшава значно виснажили її казну. І Поділ - 1772
Ослабленням Речі Посполитої вирішили
скористатись її сусіди: Росія, Австрія
та Пруссія, які претендували на землі
Речі Посполитої.

Наслідки поділів:
До складу Росії відішло близько 80% ІІ Поділ - 1793
українських земель (об’єднання укр. земель в
складі Росії консолідувало народ, акумулювало його
творчі сили).

До Австрії та Угорщини –
Галичина, Закарпаття та Буковина

ІІІ Поділ - 1795

 Українські землі в складі Австрійської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ

Мета реформ Марії-Терезії (1740-1780) та Йосипа ІІ (1780-1790): ліквідувати найбільш грубі
прояви феодалізму, які заважали розвитку країни та королівства Галичини і Лодомерії.
Реформи Марії-Терезії:
судова: підпорядковувала суди державі, обмеживши свавілля сеньйорів щодо селян;
військова: новий порядок військового набору; рекрутська служба - пожиттєва;
фінансова: введення загального податку, ліквідація внутрішнього мита, збільшення мита на
вивіз товарів;
кримінальна: обмеження смертної кари та скасування катувань;
запроваджено Державну раду, придворну державну канцелярію, міністерства;
адміністративна:області поділено на округи;
освітня: започаткована система загальної шкільної освіти; засновано народні школи для
простих людей, ремісничі і сільськогосподарські училища, реформовано гімназії, які
звільнялися від впливу єзуїтів.
Реформи Йосипа ІІ:
скасування особистої залежності селян 1780-1782 рр.;
обмеження самостійності католицької церкви; закриття монастирів;
конфіскація майна церкви; едикт про свободу віросповідання;
запровадження єдиної централізованої системи управління; замість церковної
запроваджувалася державна цензура.

1784 р. - відкриття оновленого Львівського університету

 Українські землі в складі Австрійської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ

 позитивний вплив на політичну модернізацію краю;

 посилення німецького впливу, українці усунуті від участі в

управлінні краєм;

 у той час, коли Йосиф ІІ ліквідовував кріпацтво 1780-1782

рр., Катерина ІІ в Росії його запроваджувала (1783 р.);

 поширення серед селян і греко-католицького духівництва

прихильного ставлення до Габсбургів.
 Українські землі в складі Австрійської імперії (ХVІІІ – п.п. ХІХ ст.)

Адміністративно-територіальний поділ

Адміністративно- Українська територія Поділ території

територіальна
одиниця
Коронний край Східна Галичина Поділ на округи і
“Королівство дистрикти
Галичини та
Північна Окремий округ
Лодомерії”
Буковина
Угорське Закарпаття Поділ на жупи
королівство (комітати)
 Українські землі в складі Австрійської імперії (ХVІІІ – п.п. ХІХ ст.)

Антифеодальна боротьба в Австрії Колоніальна політика Австрійської

імперії щодо українських земель:
 перетворення
західноукраїнського
• краю на ринок збуту
та джерело сировини
й дешевої робочої
сили;
 основою економіки
залишалося сільське
господарство;
 відсутність великих
промислових
депутат підприємств у краї.
Віденського
парламенту
1843-1844
1848-1850

1831 «Холерні бунти»

1816 р. в Перемишлі виникла
перша в Галичині культурно-освітня
організація - «Товариство греко-
католицьких священиків».УГКЦ-патріоти І. Могильницький
 Українські землі в складі Австрійської імперії (ХVІІІ – п.п. ХІХ ст.)

РУСЬКА ТРІЙЦЯ – «будителі» 1833-1837

«Русалка Дністровая»
(1837)

Яків Головацький
Іван Вагилевич

• Основні ідеї:
Маркіян Шашкевич  визнання єдності українського народу,

Мета: пробудження національної  позитивне ставлення до суспільних

свідомості галичан, піднесення
статусу української мови,
розширення сфери її вжитку;
Твори: (1837)-«Русалка
Дністровая». Альманах було
написано живою народною мовою
рухів та борців за соціальне та
національне визволення;
 пропаганда ідей власної державності.
.
 Українські землі в складі Австрійської імперії (ХІХ ст.)

«Весна народів»- революція 1848 р. в Австрії та Європі

Головна руська рада 1848-1851 рр.
1848 р. уніатське духовенство утворило у Львові
Головну руську раду на чолі з єпископом Г. Яхимовичем
Програмні вимоги: Діяльність і успіхи революції:
1) поділ Галичини на 1848 - українська газета “Зоря Галицька”;
Західну і Східну; 1848 – пройшов Собор руських вчених у
об'єднання в одну Львові; Г.Яхимович
провінцію 1848 -Утворено культурно-освітню
українців;
організацію «Галицько-руську матицю»;
2) розширення прав
українців і сфери вжитку 1848 - скасування кріпосного права (на
укр. мови. Закарпатті у 1853 р.).Поміщики отримали
компенсацію від держави;
1848 - почав роботу австрійський
парламент, українців представляли 39
депутатів. Вони просили розглянути питання про
національно-територіальний поділ Галичини на
Східну (українську) і Західну (польську).

Революція 1848—1849 рр. зазнала поразки, було придушено антиурядове

повстання у Львові, розпущено австрійський парламент, придушено селянське
повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині (1848—1850 рр.), заборонено
діяльність Головної руської ради (1851 р.).
 ТЕМА 14
КУЛЬТУРА УКРАЇНИ
КІНЦЯ ХVІІІ — ПЕРШОЇ
ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

@vitalytsykalo
 Романтизм
Романтизм – напрямок у європейській літературі та мистецтві, що виник на зламі XVIII–XIX
ст. на хвилі розчарування у результатах Французької революції. Його прихильники привертали
увагу до внутрішнього світу людини, протиставляли дійсності мрії та ідеали людини, волю
творчої особистості, її прагнення свободи тощо. Романтизму притаманні такі риси, як інтерес
до національної культури та фольклору, ідеалізація минулого. На певному етапі романтизм
пов’язаний з революційними поривами.
 Українські землі в складі Російської імперії (ХVІІІ – поч. ХІХ ст.)

Початок Українського національного відродження 1798

Нація- історична спільність людей, що складається в ході формування
спільності їх території, економічних зв'язків, мови, культури і характеру, які
складають її ознаки.
Українське національне відродження - соціальний та політичний рух на
території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-
культурне відродження і становлення української нації.

Титульна сторінка “Енеїди” Котляревського

Початком національного відродження

вважають 1798 р., коли було видано
поему І. Котляревського «Енеїда» -
це початок нової української
літератури
Іван Котляревський
 Класицизм
Класицизм – напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській
культурі XVI ст. і зберігав свої позиції до першої чверті XIX ст. Прихильники класицизму
намагалися будувати художні твори на засадах розуму, наслідували зразкам античного
мистецтва, орієнтувалися на вимоги, смаки вищої суспільної верстви. Наприклад, в
літературі автори обов’язково дотримувались канонічних правил написання творів, ігнорували
особисті почуття (герой самовіддано виконує державний обов’язок, дійові особи різко поділені
на позитивних та негативних та ін.)

1834 р.-
Іван Котляревський
Київський університет
 Наука

М. Максимович
ботанік
Перший ректор
Київського університету В. Каразін М. Остроградський
Засновник Математик
Харківського університету
(Слобожанщина)
 Культура др. пол. ХІХ – поч.ХХ ст.

Відкриття університетів

1805 р. - Харківський
1834 р.- Київський
(Каразіна)

1875 р.-Чернівецький

1865 р.–Новоросійський,Одеса
 Українські землі в складі Австро-Угорської імперії (ХІХ ст.)

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ
На Буковині початок національного руху припадає
на 60-ті рр. ХІХ ст.
Перші національні організації були
москвофільські («Руська бесіда», 1869 р.).
Національний рух формувався під впливом Галичини.
Утворилася «буковинська трійця» (Ю.Федькович,
С.Воробкевич, Г.Воробкевич).
У 1875 р. – відкриття Чернівецького університету.
У 1885 р. – видання української газети «Буковина»
(редактор Ю.Федькович).

На Закарпатті розвиток українського руху відбувався

надзвичайно повільно через економічну відсталість та
національні утиски з боку уряду Угорщини.
Політика мадяризації (нав’язування угорської культури).
Скорочення українських початкових шкіл.
Панування москвофільства.
Діяльність «Товариства Св. Василя» в культурно-просвітницькій сфері була
обмежена через жалюгідний матеріальний стан. Ю.Федькович
Українські землі у ХІХ ст.
Українські землі у ХІХ ст.
Українські землі у ХІХ ст.
 Українські землі у ХІХ ст.

«Дари в Чигрині 1649 року»

Українські землі у ХІХ ст.
 Українські землі у ХІХ ст.

Скульптор -Іван Мартос

Пам’ятник градоначальнику
та генерал–губернатору
Арману де Рішельє
в м. Одеса –1828 р.
Українські землі у ХІХ ст.