Professional Documents
Culture Documents
конспект
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
2
ПРО АВТОРА КОНСПЕКТУ
•• Українська мова;
Математика;
•• Історія України;
•• Іноземна мова;
Хімія;
• Біологія;
Фізика;
ТЕМА 6
ПЕРСОНАЛІЇ
Острозький Василь-Костянтин — видатний
політ. і культ. діяч. Молодший син К. Острозького.
Одна з найбагатших і найвпливовіших постатей
свого часу. Послідовно захищав укр. політ. права,
не підтримував Люблінської і Берестейської уній,
виступав за рівні права України Польщі та Литви у
Речі Посполитій. О. відіграв важливу роль у культ.
житті як меценат. Засновник академії (1576-1580) і
друкарні (1578) в Острозі, зібрав гурток визначних
укр. культ. діячів. На кошти О. 1581 був виданий
перший повний текст Біблії староукраїнською
мовою.
• зовнішньої політики;
шляхта обох держав зрівнювалася у правах і отримувала право
ТЕМА 7
ПЕРСОНАЛІЇ
Борецький Йов — церк., політ. і освітній діяч, письменник.
Освіту здобув за кордоном. 1604-1605 — ректор Львівської братської
школи. Б. був 1615 одним із засновників Київської братської школи,
згодом її ректор (1615-1618). 1620-1631 — київський православний
митрополит. Б. — автор полемічних творів на захист православ’я:
«Протестація» (1621), «Юстифікація» (1622).
Могила Петро — видатний церк. і культ. діяч. М. закінчив
Львівську братську школу, вивчав теологію у Паризькому ун-ті. Під
впливом Й. Борецького М. 1625 прийняв чернецтво. 1627 обраний
архімандритом Києво-Печерської лаври, 1632 — митрополитом
Київським. Добився від короля Владислава IV визнання УПЦ. М. 1631
відкрив лаврську школу, яка 1632 була поєднана з братською і 1633
отримала назву Києво-Могилянська колегія (з 1701 — Києво-
Могилянська академія). М. був меценатом письменників і
художників.
Сагайдачний Петро — видатний політ.,
.
держ. і військ. діяч. Освіту здобув в Острозькій
академії. З 1601 перебував на Запоріжжі. Завдяки
його діяльності козацьке військо перетворилося
у регулярне військ. формування. С. здобув ряд
турецьких фортець, зокрема Кафу (суч. Феодосія,
1616). Взяв участь у поході польського королевича
Владислава на Москву (1618). За сприяння С. у
Києві утворився культ. осередок, 1620 відновлено
православну ієрархію. Полководець з усім
Військом Запорозьким записався у Київське
Богоявленське братство (1620).
Українські землі у складі Речі
Посполитої в першій половині XVII ст. 10
С. став першим укр. гетьманом, який прагнув поєднати військ.
могутність козацтва з діяльністю ін. станів укр. суспільства. У
вересні 1621 діяч очолював 40-тис. укр. військо, яке відіграло
вирішальну роль у розгромі турецької армії під Хотином. С. був
поранений у цій битві отруйною стрілою, помер через кілька
місяців. Похований у Києво-Братському монастирі.
Козацько-селянські повстання 20-30 рр.
ТЕРМІНИ
КУЛЬТУРА
Іллінська церква
Каплиця Боїмів в с.Суботів
ТЕМА 8
ПЕРСОНАЛІЇ
Богуй Іван (Федоренко)— видатний військ. і держ. діяч,
полководець. Б. брав участь у всіх гол. битвах нац.-визв. війни укр.
народу під проводом Богдана Хмельницького, особливо
відзначився у битві під Берестечком, де як наказний гетьман зумів
вивести значну частину укр. війська з оточення. У січні 1654
відмовився присягати московському цареві. Полковник
непохитно стояв на позиціях укр. державності, був противником
промосковської і пропольської орієнтації. 1658 брав участь у
придушенні заколоту Барабаша — Пушкаря. Розстріляний за
наказом польського військ. командування.
Кисіль Адам — політ. і держ. діяч Речі Посполитої, один з
чотирьох православних сенаторів, київський воєвода (1649-1653). К.
був постійним представником Речі Посполитої на переговорах з
Гетьманщиною, зокрема при укладенні Зборівського та
Білоцерківського договорів. Намагався знайте компроміс,
прихильник порозуміння України га Польщі. Меценат
православної к-ри.
Хмельницький Богдан — видатний політ.,
держ. і військ. діяч, дипломат. У грудні 1647
вирушив на Запоріжжя, де на поч. лютого 1648
став гетьманом. Уклав союз з кримським ханом,
здобув перемоги під Жовтими Водами,
Корсунем, Пилявцями. X. — засновник Укр.
гетьманської держави. Внаслідок переможної
Зборівської битви уклав Зборівський договір
1649.
Національно-визвольна війна під
проводом Богдана Хмельницького 14
Після поразки під Берестечком 1651 змушений був укласти
менш вигідний Білоцерківський договір. 1652 здобув блискучу
перемогу під Батогом, відновив дію Зборівського договору. X. 1654
змушений був піти на союз з Московією, 27.03.1654 були укладені
«Статті Богдана Хмельницького» («Березневі статті»).
Після Віденського перемир’я заручився підтримкою
Трансільванії та Швеції. Раптова смерть X. зупинила вел. діяльність,
спрямовану на зміцнення суверенітету Укр. держави.
ТЕРМІНИ
ТЕМА 9
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ТЕМА 10
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
Змосковщення/зросійщення (русифікація, зросійщення) -
система заходів, спрямованих на зміцнення рос. нац.-політ.
переваги в країнах, що опинилися під владою Московської
(Російської) держави. Напрям денаціоналізації укр. народу.
Козацьке бароко — термін, яким послуговуються дослідники,
для архітектурних споруд, що постали в Гетьманщині та на
Слобідській Україні у другій половині XVII - XVIII ст.
Козацькі літописи — найвидатніше явище іст. л-ри першої
половини XVIII ст. називаються так, оскільки творилися в
козацькому середовищі й оповідали про події козацької історії. До
них належать «Літопис Самовидця», літопис Г. Граб’янки, літопис С.
Величка, які за своєю формою відрізняються від попереднього
літописання і можуть вважатися окремою групою іст. творів.
Малоросійська колегія — центр, орган рос. колоніальної
адміністрації в Лівобережній Україні у XVIII ст. Перша М. к.
створена указом імператора Петра І від 16(27).05.1722 у Глухові
(замість Малоросійського приказу в Москві) з метою контролю за
діяльністю гетьмана й укр. уряду та поступового обмеження політ.
автономії Гетьманщини. Очолив її С. Вельямінов-Зернов. Усі
питання держ. життя Лівобережжя укр. уряд повинен був
вирішувати за погодженням з М. к. 1727, намагаючись залучити на
свій бік козацьку старшину під час загострення рос.-тур. відносин,
царський уряд ліквідував її.
Українські землі наприкінці XVII
- в першій половині XVIII ст. 23
Малоросія — офіційна назва України в складі Рос. імперії. З
1654 до 1667 так у моск. документах називали приєднані до
Московії Лівобережжя і частину Правобережжя. Від Андрусівської
угоди до кінця XVIII ст. Малоросією називалося Лівобережжя з
Києвом.
КУЛЬТУРА
Оборонна синагога у м.
Покровський собор у Жовква 1692-1698 рр.
Харкові, 1689 р.
Георгіївська церква
Видубицького монастиря
1696 -1701 рр..
ТЕМА 11
ПЕРСОНАЛІЇ
Ґонта Іван — політ. і військ. діяч. Служив сотником надвірного
війська у графа Потоцького в Умані. При наближенні гайдамаків на
чолі з М. Залізняком до міста Ґ. разом з козаками приєднався до
повсталих і сприяв взяттю Умані 9-10(20-21).06.1768. Рос. війська
підступно захопили керівників повстання, Ґ. передали польській
владі. Після жахливих катувань його було страчено.
Довбуш Олекса — отаман опришків, керівник нар. руху в 1738-
1745. Д. діяв на Прикарпатті, Закарпатті та на Буковині. Частину
захопленого майна поміщиків, лихварів, купців роздавав бідним
селянам. Загинув від руки С. Дзвінчука. Про Д. складено багато нар.
пісень і легенд. Образ нар. героя відтворено в л-рі та мистецтві.
Залізняк Максим — політ. і військ. діяч. Тривалий час
перебував на Запорізькій Січі. Навесні 1768 зібрав у Холодному Яру,
побл. Чигирина, гайдамацький загін, який розпочав б-бу проти
польської шляхти. 9-10(20-21).06.1768 повстанці на чолі з З. при
допомозі загону І. Ґонти оволоділи Уманню. Керівник Коліївщини
був проголошений гетьманом і князем смілянським. Підступно
захоплений у полон рос. військами. Засланий на довічну каторгу в
Нерчинськ, де й помер. Можливо, робив спроби втечі, є відомості
про участь З. у сел. війні під проводом О. Пугачова.
Калнишевський Петро - визначний політ. і військ. діяч. Останній
кошовий отаман Запорозької Січі (1762, 1765-1775). Дбав про розвиток
економіки Запоріжжя, колонізацію нових земель. Брав участь у російсько-
турецькій війні 1768-1774, показавши себе хорошим полководцем. Після
зруйнування Нової Січі у червні 1775 К. був заарештований і за наказом
Катерини II засланий до Соловецького монастиря, де понад 25 років провів у
жахливих умовах. Звільнений 1801, але залишився у монастирі до см.
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ. 26
Розумовський Кирило — політ. і держ. діяч. У
лютому 1750 на козацькій раді в Глухові обраний
гетьманом Лівобережної України (останній гетьман
козацької України, 1750-1764). Прагнув відновити
рівень автономії України часів Б. Хмельницького,
столицею планував зробити Батурин, де будував
розкішний палац. Р. провів судову реформу 1760-
1763, військову, освіти (обов’язкове навчання
козацьких дітей, планував відкрити у Батурині ун-т).
ТЕМА 12
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
Кармалюк Устим — визначний сел. ватажок. 1812 відданий
поміщиком у солдати, звідки наступного року втік і очолив
повстанський рух проти рос. адміністрації та дворянства на
Поділлі. 1830-1835 цей рух охопив майже все Поділля і частину
Київщини і Бессарабії, у ньому брали участь бл. 20 тис. селян.
Протягом 23-х років б-би загони під проводом К. зробили понад 1
тис. нападів на поміщицькі маєтки. Значну частину захоплених
грошей повстанці роздавали селянам.
Костомаров Микола — видатний історик, письменник,
етнограф, сусп.-політ. діяч. Закінчив іст.-філол. ф-т Харківського ун-
ту (1836). Один з творців Кирило-Мефодіївського братства, автор
його програмних документів. К. 1847 був арештований і засланий.
К. — автор іст. праць «Богдан Хмельницький» (1857), «Руїна» (1879-
1880), «Мазепа» (1882), «Мазепинці» (1884), засновник
народницького напряму в укр. історіографії.
Котляревський Іван — видатний
письменник, гром. діяч, перший класик нової
укр. л-ри. 1796-1808 К. перебував на військ.
службі. 1812 сформував козацький полк, отримав
звання майора. К. був директором полтавського
театру (1818-1821), входив до складу масонської
ложі «Любов до істини» (1818). Літ. діяльність
розпочав 1794. К. — автор першого твору нової
укр. л-ри «Енеїди» (1798, перші три частини, 1842
— повне видання), а також п’єс «Наталка
Полтавка» і «Москаль-чарівник» (обидві — 1819),
які стали основою нової укр. драматургії.
Українські землі в складі Російської
імперії в першій половині ХІХ століття 29
ТЕРМІНИ
ТЕМА 13
ПЕРСОНАЛІЇ
Кобилиця Лук’ян — сусп.-політ. діяч. 1843-1844 очолював
повстання селян Буковини. Під час революції 1848-1849 К. був
обраний депутатом парламенту, де вимагав скасування кріпацтва і
передачу селянам землі без викупу. Знову очолив виступи селян, які
тривали до літа 1849. Наступного року К. був заарештований, після
катувань важко захворів, помер на засланні..
Могильницький Іван — відомий культ. і церк. діяч, учений-
філолог. Закінчив богословський ф-т Львівського (за ін. даними
Віденського) ун-ту. М. спричинився до заснування вел. кількості нар.
(парафіяльних) шкіл, підготував і видав для них ряд підручників.
Учений був засновником і керівником першого в Галичині
освітнього т-ва священників (1816), ініціатором і першим ректором
дяко-вчительського ін-ту в Перемишлі. Один з провісників нац.
відродження в Галичині, обстоював викладання у нар. школах
Галичини укр. мовою.
Шашкевич Маркіян — видатний сусп.-політ.
діяч, письменник, зачинатель укр. нац.
відродження на західноукраїнських землях. Ш. —
організатор, натхненник і лідер «Руської трійці»,
ініціатор усіх її справ. Ш. — співавтор і видавець
альманаху «Русалка Дністрова» (1837). Був
священником у ряді сіл Галичини, помер у
злиднях.
Українські землі у складі Австрійської
імперії у першій половині ХІХ століття 33
ТЕРМІНИ
ТЕМА 14
ТЕРМІНИ
Класицизм — один з осн. напрямів у розвитку європейської к-
ри, звертання до античності, як до зразка, дотримання твердих
норм і правил, виховний зміст творів (XVII — І половина XX ст.).
Переосмислення класичного (давньогрецьке та давньоримське)
мистецтва.
Романтизм — худ. метод та ідейно-художній напрям у л-рі,
мистецтві й гуманітарних науках наприкінці XVIII - на поч. XIX ст. У р.
поєднувалися ідеалізація минулого та заклики до оновлення сусп.
життя, ствердження неповторності особистості, прагнення до
свободи
Михайло
Остроградський
•• математик
Аналітична геометрія, математичний аналіз,
теорія чисел
Василь Каразін
•• Створив першу метеостанцію
Конструктор сільськогосподарських
• машин
Винахідник
селітри
технології видобування
Миколи
Костомаров
• 21 том історичних досліджень
Культура першої половини ХІХ століття
36
Михайло •• Вчений-енциклопедист
Максимович
• «Основи ботаніки»
Фольклорист, етнограф,
історик, археолог
мовознавець,
Микола
Маркевич
• 5-томна «Історія Малоросії»
ЛІТЕРАТУРА
Тарас
Шевченко перше видання «Кобзаря» 1840р.
Пантелеймон
Куліш Перший історичний роман «Чорна
рада»
Байкар, «Ведмежий суд», «Будяк та
Євген Гребінка
коноплиночка»
ТЕМА 15
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ТЕМА 16
ТЕРМІНИ
• капіталу;
малоземелля і безземелля, демографічний бум, аграрне
ТЕМА 17
ТЕРМІНИ
ПЕРСОНАЛІЇ
•
Ілля Мечников
Біолог; заснування бактеріологічної станції в Нововросійському
університеті, лікування чуми, холери, туберкульозу, 1908 р. –
Нобелівська премія;
• Данило Заболотний
Епідеміолог; визначення методів боротьби з чумою, холерою;
• Іван Пулюй
Фізик і електротехнік, перший декан першого в Європі
електротехнічного університету, методика зварювання під
флюсом
• Петро Нестеров
Військовий льотчик, першим в світі опанував техніку вищого
пілотажу, виконав «мертву петлю»
•
Ігор Сікорський
Авіаконструктор; 1913 р. створив найбільший в світі літак «Ілля
Муромець»
Українська культура другої
половини ХІХ століття 46
•
Агатангел Кримський
Історик, мовознавець, орієнталіст, поліглот,
письменник і перекладач, зав 60 мов, автор
«Української граматики» (2 томи)
Дмитро Яворницький
• «Історія запорозьких козаків»
Агатангел
Федір Вовк Кримський
• Антрополог, археолог, дослідження походження українців;
Володимир Антонович
• «Про походження козацтва», «Бесіди про часи
козацькі на Україні»;
Дмитро Багалій
• Історія Слобідської України
Володимир
• Степан Рудницький
Засновник української наукової географії
Антонович
Борис Грінченко
• «Словник української мови»
Михайло Грушевський
• «Ілюстрована історія України», «Історія
України-Русі»;
Михайло
Грушевський
Соломія Микола
Крушельницька Михайло Лисенко Леся
Вербицький Українка
Українські землі в складі Російської
імперії на початку ХХ століття 47
ТЕМА 17
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
••
створювати «хутір»;
надання кредитів селянам через Селянський земельний банк;
сприяння переселенню селян до малозаселених районів Сибіру,
Північного Кавказу, Середньої Азії.
•
стало б опорою влади;
підвищити ефективність
•
сільськогосподарського виробництва;
вирішити
пернаселення.
проблему аграрного
Українські землі в складі Австро-Угорщини
на початку ХХ століття (1900-1914) 50
ТЕМА 19
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
•«проведення» виборів.
Ще в 90-х рр. XIX ст. було засновано спортивно-фізкультурну
організацію «Сокіл», важливу роль у її розбудові відіграв Іван
•Боберський
У 1900 р. Кирило Трильовський заснував перший гурток
•церкви (УГКЦ);
під його впливом чимало священників порвало
«москвофільством» і приєдналося до українського національного
з
••
табору, виступали, як і митрополит, на боці народовців;
у 1913 р. заснував у Львові Український національний музей;
своєю відданою працею митрополит зумів прихилити до себе і
УГКЦ народні маси й ще до Першої світової війни був уже
визнаний усіма як український патріот. Він об’єднав Зусилля
греко-католицьких священників і світської інтелігенції у
досягненні спільної мети — національного визволення українців.
ТЕМА 20
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство —
тимчасова адмін.-терит. одиниця, створена царським урядом
наприкінці 1914 на окупованих рос. військами землях Галичини та
Буковини з центром у Чернівцях, існувала до середини 1917.
Очолювали рос. військ. генерал-губернатори Г. Бобринський
(1914-1915) і Ф. Трепов (1916). Окупаційна влада проводила
послідовну антиукраїнську політику, закривала всі укр. заклади,
запроваджувала росіянізацію. Відбувалися масові депортації укр.
інтелігенції (у т. ч. митрополита УГКЦ А. Шептицького) углиб Росії.
У серпні 1917 внаслідок відступу рос. військ з Галичини і Буковини
було ліквідоване.
Евакуація (від лат. «спорожняю») — 1) вивезення з місцевості,
що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з
театру воєнних дій у тил населення, поранених, полонених, а
також матеріальних засобів; 2) відведення військ з р-нів, які вони
раніше займали на основі укладених угод, договорів тощо.
ТЕМА 21
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ТЕМА 22
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ТЕМА 23
ВСТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО
ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
Волобуев Михайло — учений-економіст. Екстерном закінчив
екон. відділ Харківського ін-ту професійної освіти. У 20-х рр. — наук.
працівник науково-дослідного інституту ВУАН у Харкові. 1928
опублікував у журналі «Більшовик України» дві статті під назвою «До
проблем української економіки», в яких обґрунтовано доводив, що
Україна за рад. влади, як і в часи Рос. імперії, залишається екон.
колонією Росії. Через деякий час В., зазнавши переслідувань з боку
офіційних рад. о-цій, був змушений написати спростування своєї
теорії та засудити свої попередні погляди як помилкові, згодом
репресований (1933-1938). Згодом завідував кафедрою Ростовського
фін.-екон. ін-ту.
Хвильовий Микола (спр. Фітільов) — відомий письменник,
публіцист. Воював на фронтах громадянської війни у повстанському
загоні УНР, згодом у Червоній армії. З 1919 — член КП(б)У. 1921 почав
друкуватися, переїхав до Харкова. Належав до літ. о-цій «Гарт» (з
1923), ВАПЛІТЕ (1925-1927). Ініціював літ. дискусію (1925-1928),
закликав орієнтуватися на «психологічну Європу», висунув гасло
«Геть від Москви! Дайош Європу!», яке набрало політ. звучання.
Змушений був «каятися», «визнавати помилки». На знак протесту
проти арешту свого товариша М. Ялового покінчив життя
самогубством. X. — автор зб. поезій, оповідань, роману
«Вальдшнепи», публіц. праць та ін.
Шумський Олександр — відомий політ. діяч. Член УПСР (1917-
1919), боротьбистів (1919-1920), з 1920 — у КП(б)У. Член УЦР. З вересня
1924 до лютого 1927 НІ. — нарком освіти, активно проводив політику
українізації, порушив питання про усунення Л. Кагановича з посади
ген. секретаря ЦК КП(б)У і заміщення його українцем В. Чубарем.
1927 звільнений з посади. Ш. був заарештований 13.05.1933,
перебував в ув’язненні та на засланні. 1946 намагався повернутися
в Україну, дорогою був убитий за особистим розпорядженням Й.
Сталіна, Л. Кагановича і М. Хрущова.
Встановлення комуністичного
тоталітарного режиму в Україні 68
ТЕРМІНИ
Індустріалізація — система заходів, спрямованих на
прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного
переозброєння економіки й зміцнення оборони країни, процес
створення вел. машинного виробництва в усіх галузях
господарства країни.
«Коренізація» — політика більшовиків у мовно-культурному
питанні, спрямована на залучення на бік рад. влади інтелігенції та
селянства корінних національностей (у тому числі українців).
Сприяла створенню видимості гармонійного та вільного розвитку
республік у складі СРСР. Запроваджена на XII з’їзді РКП(б) 1923, її
укр. видозміна називається «українізація».
Тоталітарний режим, тоталітаризм — політ. лад, за якого
держ. влада зосереджується в руках певної групи (найчастіше
політ. партії), яка знищує дем. свободи, повністю підпорядковує всі
сфери життя своїм інтересам і утримує контроль над с-вом
методами терору, політ. й духовного закабаления.
Українізація — тимчасова політика ВКП(б), здійснювана в
Україні у 1920 — на поч. 30-х рр., укр. різновид політики коренізації.
Її суть полягала у тому, щоб управлінські структури оволодівали
мовою і к-рою місцевого населення, а також поповнювалися за
рахунок його представників. Це мало забезпечити моск. центрові
контроль над Україною не тільки силовими, а й адмін.- політ.
засобами. Однак в офіційних документах декларувалося, що осн.
метою цієї політики є сприяння розвиткові укр. мови та к-ри. На
1923 тільки 797 з 11 826 відповідальних працівників парт.-держ.
апарату УСРР заявили, що знають укр. мову. Нац. склад держ.
апарату республіки був переважно неукраїнським.
Найактивнішими діячами у. були Олександр Шумський і Микола
Скрипник, які посідали пост наркома освіти УСРР у 1924-1927 і
1927-1933 відповідно. Найвищі посади продовжували займати
неукраїнці. З 1927 став помітним процес згортання у., з 1930
почалося масштабне цькування нац. інтелігенції, з 1933 у. була
остаточно припинена, а її активні діячі або прихильники були
репресовані.
Встановлення комуністичного
тоталітарного режиму в Україні
••
менше;
війська перекрили всі шляхи, що зв’язували Північ з Півднем;
незважаючи на неврожай, на Півдні тривали хлібозаготівлі.
Жодна з губерній, яка голодувала, не була звільнена від податку.
•
Безперечно, головною причиною трагедії була політика влади;
хліб з України вивозили в Поволжя, що голодувало, промислові
•
центри Росії, експортували за кордон;
Москва фактично випробувала голод як ефективний засіб
придушення повстанського антибільшовицького руху
X з’їзд партії (березень 1921 р.), відмовився від «воєнного комунізму» і
запровадив НЕП.
Утвердження комуністичного
тоталітарного режиму в Україні 70
ТЕМА 24
УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО
ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕМА 25
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
••
ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН)
Заснована 1929 р. у Відні
Характер діяльності : теракти проти польських посадовців, акції
• саботажу
Мета : досягнення незалежності України шляхом
•• загальнонаціонального повстання
Лідер : Євген Коновалець
Ідеологія : інтегральний націоналізм Дмитра Донцова
ТЕМА 26
ХРОНОЛОГВЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
Багряний Іван (спр. Лозов’яга, зросійщене Лозов’ягін;) —
видатний поет, прозаїк, публіцист, гром.-політ. діяч. 16.04.1932 Б.
арештований, відбув ув’язнення, згодом — ще раз. Це частково
відображено в романах «Тигролови» (ін. назва — «Звіролови», 1944),
«Сад Гетсиманський» (1950), драмі «Морітурі» (1947). Під час нім.
окупації працював художником в охтирському театрі, друкувався у
пресі, 1943-1944 брав участь у підпіллі ОУН та УПА. 1945 у Зах.
Німеччині організував Укр. рев.-дем. партію. Вел. відгук отримав
памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?». Б. у післявоєнний
період перевидав частину поезій під назвою «Золотий бумеранг»
(1946), написав повісті «Огненне коло» (1953) і «Людина біжить краєм
прірви», роман «Буйний вітер» (тт. 1-2, 1953, 1957), п’єси «Розгром» і
«Генерал» (обидві — 1948), казки для дітей та ін. Творчість Б. дістала
широкий розголос у світі. Держ. премія України ім. Т. Шевченка
(1992) за романи «Сад Гетсиманський», «Тигролови».
Україна в роки Другої світової війни 80
ТЕРМІНИ
ТЕМА 27
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ТЕМА 28
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
Білокур Катерина — видатна художниця. Малювати вчилася
самотужки. Твори: «Квіти увечері» (1942), «Квіти» (1943), «Буйна»
(1944—1947), «Цар-колос» (1949), «Хата у Богданівці» (1955),
«Натюрморт з хлібом» (1960), портрети («Оля Білокур», 1928, «Тетяна
Бахмач», 1932-1933), автопортрети (1950, 1955, 1957). Деякі картини Б.
були виставлені у Парижі, після чого не повернулися до авторки.
Нар. художниця УРСР з 1956.
Горська Алла — художниця і діячка правозахисного руху.
Закінчила Київський худ. ін-т (1954). 1959-1965 разом з І. Світличним,
В. Симоненком, В. Стусом, Л. Танюком та ін. була одним з
організаторів і активним членом КТМ «Сучасник» у Києві. Авторка
численних худ. творів: «Автопортрет із сином» (1960), «Портрет
батька» (1960), «Абетка» (1960), «Біля річки» (1962-1963), «Портрет В.
Симоненка» (1963) та ін. Трагічно загинула при нез’ясованих
обставинах.
Корольов Сергій — видатний учений-винахідник, конструктор
ракетно-космічних систем. Навчався у Київському політехнічному
ін-ті (1924-1926), 1930 закінчив Моск. вище технічне училище і
одночасно Моск. школу пілотів. 1937 був репресований, звільнений
1938, під час Другої св. війни займався проблемами оснащення
бойових літаків реактивним прискорювачем на рідкому паливі.
Після війни К. очолював розробку і запуск багатьох балістичних
ракет, ракетоносіїв пілотованих космічних кораблів «Восток»,
«Восход», на яких було здійснено перші польоти в космос. Під його
керівництвом були сконструйовані супутники серії «Космос»;
створені ракетно-космічні системи дозволили зробити запуски
штучних супутників Землі, польоти автоматичних станцій до Місяця,
Венери, Марса.
Україна в умовах десталінізації 91
Костенко Ліна — видатна поетеса, гром. діячка. Закінчила Літ.
ін-т ім. М. Горького (Москва, 1956). Друкується з 1946. Уже перші зб. К.
— «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961)
— засвідчили прихід у л-ру талановитого поета, сильної
індивідуальності. Поезії К. властиві потужна інтелектуальна напруга,
тяжіння до афористичної влучності вислову.
ТЕРМІНИ
ТЕМА 29
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ТЕМА 30
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
1985 р., квітень — початок «перебудови».
1986 р., 26 квітня — вибух на Чорнобильській АЕС.
1989 р., вересень — створення Народного руху України за
перебудову.
1990 р., березень — проведення перших альтернативних виборів
до Верховної Ради УРСР.
1990 р., 16 липня — ухвалення Верховною Радою Декларації про
державний суверенітет України.
1990 р., жовтень — «Революція на граніті».
1991 р., 24 серпня — ухвалення Верховною Радою УРСР Акта
проголошення незалежності України.
1991 р., 1 грудня — проведення Всеукраїнського референдуму та
виборів Президента України. Обрання Президентом України
Леоніда Кравчука.
ПЕРСОНАЛІЇ
Багатопартійність (багатопартійна система) (від укр. «багато» і
лат. «розділ, частина, група однодумців») — наявність у с-ві ряду
політ. партій (більш ніж однієї), взаємини між якими базуються на
реальній конкуренції за владу. З’явилася в Україні після скасування
шостої статті конституції (1990).
Гласність — політика максимальної відвертості та правди в
діяльності держ. і гром. о-цій, дієва й активна форма участі гром.
думки в дем. розв’язанні найважливіших проблем країни, майже
повна ліквідація цензури. Проголошена М. Горбачовим 1987, була
частиною його програми реформ, ставила за мету сприяти
розвиткові демократії, плюралізму думок.
Незалежність — можливість ухвалювати самостійні рішення;
для держави — політична самостійність, відсутність підлеглости,
суверенітет.
«Перебудова», горбачовська «перебудова» — політ. курс
керівництва КПРС (особливо М. Горбачова) на оновлення,
оздоровлення, модернізацію всіх сфер життя, «очищення»
соціалізму від нашарувань минулого, надання йому привабливого
для народу вигляду (1985-1991).
Відновлення незалежності України 102
ТЕМА 31
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
1991 р., 6 грудня — започаткування Збройних Сил України.
1994 р., липень — обрання Л. Кучми Президентом України.
1995 р. — обрання України членом Ради Європи (РЄ).
1996 р., 28 червня — ухвалення Конституції України.
1996 р., вересень — запровадження нац. грошової одиниці —
гривні.
2004 р., листопад - грудень — «Помаранчева революція»
(Майдан); обрання Президентом України В. Ющенка.
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ТЕМА 32
ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
ПЕРСОНАЛІЇ
ТЕРМІНИ
ЩО ПРОПОНУЮ Я?
Курс «НМТ 0-200»
1.
1 Заняття 2-3 рази на 4 Шпори та подкасти до
тиждень тривалістю кожного заняття
близько 90 хв.
5 Чат з однокурсниками в
22. Тестові домашні Телеграмі
завдання в форматі
НМТ в форматі онлайн 6 Зв’язок зі мною 24/7
та офлайн
3
3. Конспекти до усіх тем
Конспекти і шпори
•• Детальна інформація;
•• Чіткі і зрозумілі;
Гарно структуровані;
Без «води»
Навчальний кабінет
Підготовка до НМТ з історії України 112