Історія - України - ЗНО - в - 3 - кроки - Том 2 PDF

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Готуємось до ЗНО в 3 кроки.

Книга-тренінг. Том 2
Олександр Полтавцев
t.me/treningzno
Історія України ХХ – початку ХХІ ст.
Зміст
Вступ…………………………………………………………………… 5
Сторінка про автора…………………………………………………. 6
Як правильно користуватися книгою-тренінгом………………… 9
Методика підготовки до ЗНО з історії в 3 кроки…………………. 10
Тема 18. Наддніпрянська Україна 1900-1914 рр........................ 12
Тема 19. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської

імперії у 1900-1914 рр................................................................... 21
• Тести. Тема 18-19……………………………………………... 24

• Ключі. Тема 18-19……………………………………………... 34
Тема 20. Україна в Першій світовій війні…………………………. 35
• Тести. Тема 20…………………………………………………. 42

• Ключі. Тема 20…………………………………………………. 52
Тема 21. Українська революція……………………………………. 53
• Тести. Тема 21…………………………………………………. 67

• Ключі. Тема 21…………………………………………………. 78
Тема 22. Україна в боротьбі за збереження державної

незалежності (1918-1922 рр.)………………………………………. 79
• Тести. Тема 22…………………………………………………114

• Ключі. Тема 22…………………………………………………136
Тема 23. Українська СРР в умовах нової економічної політики

(1921-1928 рр.)…………………………………………….………….137
• Тести. Тема 23…………………………………………………152

• Ключі. Тема 23…………………………………………………165
Тема 24. Утвердження тоталітарного режиму в

1929-1939 рр.................................................................................166
Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 2

• Тести. Тема 24…………………………………………………182

• Ключі. Тема 24…………………………………………………193
Тема 25. Західна Україна в 1921-1939 рр..................................194
• Тести. Тема 25…………………………………………………206

• Ключі. Тема 25…………………………………………………217
Тема 26: Україна під час Другої світової війни

(1939 – 1945 рр.)……………………………………………………..218
• Тести. Тема 26…………………………………………………244

• Ключі. Тема 26…………………………………………………255
Підсумковий тест №4………………………………………………..256
• Ключі. Підсумковий тест №4………………………………...285
Тема 27. Україна в перші повоєнні роки (1945 р. – на початку

1950-х рр.)……………………………………………………………..286
• Тести. Тема 27…………………………………………………299

• Ключі. Тема 27…………………………………………………310
Тема 28. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.)…….311
• Тести. Тема 28…………………………………………………327

• Ключі. Тема 28…………………………………………………339
Тема 29. Україна в період загострення кризи радянської системи

(1965-1985 рр.)………………………………………………………..340
• Тести. Тема 29…………………………………………………355

• Ключі. Тема 29…………………………………………………366
Тема 30. Розпад радянського союзу і відродження незалежності

України (1985-1991 рр.)……………………………………………..367
• Тести. Тема 30…………………………………………………375

• Ключі. Тема 30…………………………………………………394
Тема 31. Україна в умовах незалежності………………………...395
• Тести. Тема 31…………………………………………………419

• Ключі. Тема 31…………………………………………………427
Що робити далі?...........................................................................428
Висновок……………………………………………………………….429

Вступ
Вітаю, друзі!
Відтепер ви маєте найкращий посібник з підготовки до ЗНО з

історії. Його якість випробувана тисячами учнів. Ось відгуки і
результати деяких учнів, які використовували для підготовки до
ЗНО з історії виключно матеріали цього посібника:
Бажаєте мати такі ж результати або ще вище?! Тоді будемо

знайомитись…

Сторінка про автора
Мене звати Олександр Полтавцев.

Я викладач та репетитор з історії,
кандидат наук. Успішно готую учнів до
ЗНО з 2008 року.
У 2013 році я заснував освітню

компанію iZNO з однією метою –
організувати якісну, доступну та масову онлайн підготовку до
ЗНО. І я пишаюсь тим, що сьогодні iZNO стала лідером галузі!
За час існування наша команда професіоналів випробувала

сотні новітніх методик та освітніх технологій, розробила унікальні
конспекти, відеолекції, аудіоматеріали тощо. У результаті була
сформована надзвичайно дієва система підготовки, яка
неодноразово довела свою ефективність. Про це свідчать
результати та відгуки наших учнів!
Компанія продовжує розвиватися. Наразі ми почали

використовувати зручну платформу для проведення онлайн
курсів, яка повністю відповідає світовим стандартам для
навчання онлайн.
20% моїх учнів регулярно пишуть ЗНО з історії

від 190 балів!


Олександр Полтавцев сертифікований тренер

швейцарсько-українського проекту «Розвиток громадянських
компетенцій в Україні».
Нагороджений грамотою Академії педагогічних наук України

за творчу педагогічну діяльність і відповідальне ставлення до
свого покликання навчати і виховувати громадян України ХХІ
століття.

Як правильно користуватися
книгою-тренінгом
Найкоротша відстань від точки А до точки В – це завжди

пряма.
Найефективніший та найпростіший спосіб підготуватися до

ЗНО з історії – це виконувати 3 прості кроки:
1. Читати матеріал теми.

2. Виконувати тести наприкінці кожної теми.
3. Повторювати матеріал та виконувати підсумкові тести.
Тобто, якщо ви будете підряд читати теми, далі робити тести,

перевіряти себе за ключами і виконувати роботу над помилками,
потім виконувати підсумкові тести і знову себе перевіряти…, - то
обов’язково засвоїте інформацію без зайвих «рухів», пошуків та
питань.

Методика підготовки до ЗНО з історії

в 3 кроки
Кілька слів про методику «ГОТУЄМОСЬ У ТРИ КРОКИ» для

успіху на ЗНО з історії.
Крок 1. Читаємо матеріал теми.
Щоб краще запам’ятати матеріал, варто читати за такою

схемою:
- перший раз швидко прочитати тему для того, щоб

зрозуміти про що йде мова та відзначити для себе
найголовніші моменти;
- другий раз читаємо повільно для того, щоб з’ясувати
другорядні деталі теми;
- третій раз знову швидко переглядаємо тему, щоб
переконатися, що ми правильно відзначили головні та
другорядні думки.
Читаючи навчальний матеріал не намагайтеся насильно

завчити інформацію! Просто зрозумійте про що йде мова.
Необхідне запам'ятається автоматично.
Крок 2. Виконуємо тести після теми.
Тренувальні тести варто виконувати за такою схемою:
- відповідати, якщо впевнені у відповіді;

- якщо не знаєте відповідь або не впевнені, треба знайти
правильну відповідь у конспекті теми;
- після виконання тесту, необхідно себе перевірити за
ключами;
- якщо були помилки, обов’язково виконуємо роботу над
помилками. Для цього просто знаходимо у конспекті теми
відповідний момент та читаємо його ще раз.

Виконуючи тести, знайте, що вони тренувальні. Тому

можуть траплятися питання, відповіді на яких немає у конспекті
тем. Спробуйте дати відповідь на основі логічного мислення чи
інтуїції. Але потім запам'ятайте правильну відповідь.
Крок 3. Повторюємо і виконуємо підсумкові тести.
Без повторення інформація швидко забувається й

доводиться її вчити знову і знову з нуля. Це хибний шлях.
Повторювати інформацію треба постійно й регулярно.
Але запам’ятайте, будь ласка, що ПОВТОРЮВАТИ – це НЕ

вчити наново. Достатньо кілька хвилин, щоб повторити тему.
Найкраще повторювати за такою схемою:
- повторювати матеріал треба тоді, коли здається що ось-

ось і він почне забуватися;
- найкращий спосіб повторювати – виконувати тематичні та
підсумкові тести. Саме вони покажуть наскільки добре ви
володієте інформацією;
- після виконання підсумкових тестів, обов’язково
виконуйте роботу над помилками.
Кілька загальних порад щодо організації системи

підготовки:
- готуйтеся регулярно та систематично. Визначте для себе

дні та години, коли ви будете вчити історію. Не
пропускайте заняття.
- краще готуватися менше, але частіше. Наприклад, краще
вчити історію по одній годині тричі на тиждень, ніж три
години раз на тиждень;
- інформація добре засвоюється перші 40-45 хвилин. Далі
треба робити перерву або змінити вид діяльності.
Якщо будете дотримуватися цих простих порад, то напишете

ЗНО на максимум власних можливостей.

Тема 18. Наддніпрянська Україна

1900-1914 рр.
Економічний розвиток
Промисловість:
• високі темпи розвитку;

• переважання іноземного капіталу;
• нерівномірний розвиток регіонів (концентрація
виробництва на Лівобережжі та Південній Україні);
• 70% промисловості зорієнтоване на видобуток сировини;
• 1900 – 1903 р. – економічна криза зумовлена
перевиробництвом, яка охопила в найрозвинутіші галузі
промисловості в Україні, зокрема металургійну і
кам’яновугільну. Економічна криза сприяла посиленню
концентрації виробництва й утворенню монополій;
• поява наприкінці ХІХ – початку ХХ століття монополій
(монополізація виробництва).
Монополія – це об’єднання підприємств однієї галузі, яке

панує на ринку.
Види монополій:
Трест – об’єднання підприємств, які повністю втрачають

свою самостійність.

Синдикат – об’єднання підприємств, які зберігають

виробничу самостійність, а для комерційної діяльності
створюють спільне підприємство – синдикат.
Картель – об’єднання, у якому підприємства зберігають

виробничу та фінансову самостійність.
Концерн – багатогалузеве об’єднання із злиттям банківського

та страхового капіталу.
У Наддніпрянській Україні переважали синдикати

(«Продвагон», «Продамет», «Продвугілля»…)
Сільське господарство
Столипінська аграрна реформа 1906 – 1911 рр.

(П.Столипін – міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів
Російської імперії):
• розбивалися селянські общини і земельний наділ

переходив до селянина в приватну власність;
• земля ставала товаром;
• передбачалася ліквідація аграрного перенаселення
шляхом заохочення переселення в східні райони Росії.
Відруб – це земельна ділянка, що передавалася в приватну

власність.
Хутір – це селянське господарство з належною до нього

землею. З відрубів селяни утворювали власні хутори.

Наслідки реформи неоднозначні:
• зростання с/г виробництва;

• поширення товарних відносин у с/г;
• розшарування селянства (10-15% селян стали
заможними, 50% - залишалися бідними);
• міграція населення на Далекий Схід, до Сибіру,
Середньої Азії.
Створення українських політичних партій

Наддніпрянської України
Назва Рік Лідери Програмні положення та

діяльність
РУП 1900 Д.Антонович, М.Міхновський уклав

Б.Камінський, програму партії
(революційна
Л.Мацієвич, М.Русов «Самостійна Україна»
українська партія)
(1900 р.), у якій були
м. Харків
обґрунтовані права України
на самостійність
У програмі РУП
відбуваються зміни: перехід
на засади автономістів,
сповідування
соціалістичних ідей.
УСП (українська 1900 Б.Ярошевський, Сповідування

соціалістична партія) соціалістичних ідей. Кінцева
М.Меленевський
мета – українська
соціалістична,
демократична республіка.
УНП (українська 1902 М.Міхновський, Ідея цілковитої

народна партія незалежності України
О. Макаренко

«Спілка» (українська 1904 М.Меленевський Сповідувала соціалістичні

соціал-демократична ідеї. У 1905 р. приєдналася
спілка) до РСДРП (м) (російська
соціал-демократична
робітнича партія
меншовиків)
УСДРП (українська 1905 В.Винниченко, Орієнтувалася на

соціал-демократична С.Петлюра, М.Порш селянства, прагнула
робітнича партія) поєднати соціалістичні та
націоналістичні ідеї.
Виступала за автономію
України.
УДРП 1905 А.Лотоцький Партія виникла в результаті

злиття Української
(українська Є.Чикаленко
демократичної партії (УДП)
демократично-
Б.Грінченко та Української радикальної
радикальна партія)
партії (УРП)
Відстоювала ліберально-
демократичні цінності та
ідею автономії України.
Україна в роки революції в Російській імперії 1905-1907 рр.
Причини революції:
1. Низький рівень життя більшості населення.

2. Важкі умови праці робітників.
3. Малоземелля селян.
4. Самодержавство.
5. Поширення соціалістичних ідей.
6. Російсько-японська війна.

Основні революційні події:
9 січня 1905 р. – «Кривава неділя» - розстріл царськими

військами мирної робітничої демонстрації в Петербурзі (вбито і
поранено 5 тис. чол.) – початок революції.
У результаті розпочалися робітничі та селянські повстання

по всій Росії (також і в Україні), створюються місцеві Ради
депутатів, які перебирають владу в свої руки. Спроба царської
влади силою придушити революцію була невдалою.
Починаються виступи проти влади в армії та на флоті:
У червні 1905 р. в Одесі повстання моряків на броненосці

«Потьомкін» на Чорноморському флоті.
18-21 грудня 1905 р. – «Сорочинська трагедія» - жорстоке

придушення повстання жителів с. Великі Сорочинці Полтавської
губернії. Письменник Володимир Короленко відобразив ці події в
нарисі «Сорочинська трагедія».
Жовтень 1905 р. – Жовтневий усеросійський політичний

страйк «Геть самодержавство».
17 жовтня 1905 р. – видання царем Миколою ІІ Маніфесту

про скликання Державної Думи та надання політичних прав та
свобод.
Державна Дума – назва парламенту (законодавчого органу

влади) в Російській імперії.
Перша Державна Дума була обрана навесні 1906 р.

Українські політичні партії за виключенням УДРП бойкотували
вибори, оскільки виступали за продовження революції до
переможного кінця і повалення царизму. Від України було обрано

102 депутата. Українці для захисту своїх інтересів створили в

Думі парламентську громаду (42 особи), яку очолив І.Шраг.
Перша Державна Дума була розпущена царем 8 липня

1906 р.
У січні 1907 р. відбулися вибори в Другу Державну Думу.

Українці знову створили власну фракцію (47 депутатів).
Українська громада вимагала автономії, запровадження
української мови тощо.
Друга Державна Дума була розпущена царем 3 червня

1907 р. (Червневий переворот) через звинувачення в підготовці
державного перевороту. Був виданий новий виборчий закон, за
яким до Думи потрапляли лише ті політичні сили, які
підтримували царя.
Революція зазнала поразки.
Здобутки українців під час революції
• у 1905 р. скасування обмежень на українське слово;

• виходило 24 періодичні видання українською мовою
(«Хлібороб» - перша україномовна газета в
підросійській Україні 1905 р.);
• діяльність культурно-освітніх організацій - «Просвіта»
(1905 – 1906 рр., перша «Просвіта» була створена в
Одесі);
• відкриття українських шкіл;
• перші спроби викладання української мови в
університетах.

Український національний рух Наддніпрянщини

після революції
у 1907 р. М. Грушевський заснував Українське наукове

товариство в Києві, яке фактично перетворилося на неофіційну
українську академію наук.
У 1908 р. створення Товариства українських поступовців

- ТУП (М.Грушевський, С.Єфремов, Є.Чикаленко), яке
закликало об’єднати всі українські сили для боротьби за
національне відродження.
Столипінська політична реакція після революції
Політична реакція – це репресивна політика державної

влади щодо учасників революції спрямована на силове
зміцнення пануючого режиму.
• жорсткі репресії проти учасників революції;

• боротьба з українським національним рухом (створення
клубу російських націоналістів, поширення
«чорносотенського» руху (російські націоналісти);
закриття українських періодичних видань, заборона
«Просвіти», заборона викладання українською мовою;
видання у 1910 р. П. Столипіним циркуляру, згідно з
яким заборонялося реєстрування «інородних»
товариств та видавництв).

Справа Бейліса (1913 р.) Судова справа на звинувачення

російськими націоналістами єврея Бейліса у вбивстві 1911 р. 13-
річного хлопчика. На захист Бейліса виступили демократичні
сили Росії та України. Присяжні виправдали Бейліса.

Персоналії для візуального розпізнавання
Міхновський Микола
український політичний та громадський діяч кінця ХІХ – початку

ХХ ст. Автор брошури «Самостійна Україна» 1900 р., один з
організаторів українського війська, борець за незалежність. Лідер
Української Народної Партії 1902 р. Ідеолог державної
самостійності України.

Тема 19. Західноукраїнські землі у складі

Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.
Соціально-економічний розвиток
• гальмування промислового розвитку;

• повільний розвиток капіталістичних відносин;
• панування іноземного капіталу;
• розвиток сировинних галузей промисловості: лісорубна,
нафтовидобувна;
• малоземелля селянства призводило до трудової
еміграції населення в США, Канаду, Аргентину,
Бразилію…;
• піднесення страйкової боротьби.
Національно-визвольний рух
• наростання українського національного руху;

• поступово переважають ідеї кінцевої мети –
незалежності України, перший крок до якої – автономія
України;
• посилюється роль греко-католицького духовенства у
зв’язку з діяльністю митрополита А. Шептицького.
А. Шептицький (1865-1944) - митрополит Української

греко-католицької церкви з 1900 р. (за деякими даними з 1901
р.), громадсько-політичний діяч першої половини ХХ ст. Сприяв
розвитку греко-католицької церкви, займайся просвітницькою та

меценатською діяльністю. У 1914 р. домігся проведення виборчої

реформи, що збільшено кількість українців у Галицькому сеймі.
Але закликав духовенство не ув’язуватися у політику.
Пізніше А. Шептицький виступав проти репресій радянської

влади, тому підтримав нацистську окупацію України. Під час
німецької окупації захищав євреїв від голокосту. Єврейська
громада України визнала митрополита Шептицького
Праведником світу.
1907 р. впровадження в Австро-Угорські імперії загального

виборчого права для чоловіків.
Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. у Галичині поширюється

молодіжний патріотичний рух:
1894 р. – заснування в Галичині перших спортивно-

патріотичних організацій «Сокіл» для виховання молоді
(Засновник – В. Нагірний).
1900 р. – заснування патріотичної молодіжної організації

«Січ» (Засновник – К. Трильовський)
1911 р. – створення військової молодіжної організації

«Пласт». (Засновник – І. Боберський)
1912 р. – утворюється товариство «Січові стрільці».
На Закарпатті починає свою активно громадсько-політичну

діяльність греко-католицький священик А. Волошин.

Шептицький Андрей
Митрополит Української греко-католицької церкви з 1900 р. (або

1901 р.), громадсько-політичний діяч першої половини ХХ ст.
Сприяв розвитку греко-католицької церкви, займайся
просвітницькою та меценатською діяльністю. У 1914 р. домігся
проведення виборчої реформи, що збільшило кількість українців
у Галицькому сеймі. Але закликав духовенство не ув’язуватися у
політику.
Пізніше А. Шептицький виступав проти репресій радянської

влади, тому підтримав нацистську окупацію України. Під час
німецької окупації захищав євреїв від голокосту. Єврейська
громада України визнала митрополита Шептицького
Праведником світу.

Тести. Тема 18-19
Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного

завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один
правильний.
1. На карті заштриховано українські землі, що наприкінці ХІХ –

на початку ХХ ст. спеціалізувалися на товарному
А) буряковому виробництві.
Б) зерновому виробництві.
В) виноградарстві.
Г) садівництві.
2. Концентрація промислового виробництва в металургійній,

вугільній і залізорудній галузях Наддніпрянської України на
початку ХХ ст. сприяла
А) завершенню промислового перевороту.

Б) створенню монополістичних об’єднань.
В) формуванню ринку вільнонайманої праці.
Г) подоланню залежності від іноземного капіталу.
3. Яка форма монополістичного об’єднання була домінуючою в

промисловості Наддніпрянської України на початку ХХ ст.?
А) трест
Б) картель
В) концерн
Г) синдикат
4. На діаграмі зображено обсяги виробництва певної

продукції на Наддніпрянській Україні в обсягах
загальноросійського виробництва (у %) на початку ХХ ст. Яке
судження підтверджується даними діаграми?

А) У регіоні вироблялася левова частка продукції видобувної й

цукрової промисловості та більше половини продукції
машинобудування імперії.
Б) Регіон спеціалізувався виключно на цукробуряковому

виробництві, видобутку корисних копалин і металообробці.
В) У регіоні вироблялося дві третини готової продукції

металургійної, металообробної та цукрової промисловості
імперії.
Г) Регіон займав ключові позиції в гірничо-металургійному,

цукровому виробництві, виробляючи менше половини продукції
машинобудування та металообробки.
5. Укажіть завдання, що мали бути вирішені в ході земельної

реформи П. Столипіна?
1. Підняти ефективність сільського господарства.
2. Розширити ринки збуту сільськогосподарської продукції.
3. Скасувати панщину та кріпосницьку залежність селян.
4. Зміцнити соціальну опору самодержавства на селі.
5. Подолати кризу сільськогосподарського перевиробництва.
6. Вирішити проблему аграрного перенаселення.
А) 1, 3, 4
Б) 1, 4, 6
В) 2, 4, 5

Г) 3, 5, 6
6. Унаслідок проведення земельної реформи П. Столипіна в

Україні
А) остаточно зруйновано селянську общину.
Б) подолано селянське малоземелля та безземелля.
В) утверджено приватне селянське землеволодіння.
Г) зупинено процес майнового розшарування селянства.
7. Про якого митця йдеться в уривку з історичного джерела?
«На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо

чоловіків – Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна
жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними.
Найвимогливіші критики світу називали її « Незабутньою
Аїдою», «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою
Валькірією».
А) М. Садовську-Барілотті
Б) С. Крушельницьку
В) Г. Борисоглібську
Г) М. Заньковецьку

8. Позначте прізвище відомого філолога, який знав десятки

іноземних мов. Навчався в Московському Лазарєвському
інституті, де потім і працював.
А) А.Кримський
Б) Д.Заболотний
В) Л.Лутугін
Г) В.Вернадський
9. Позначте вид мистецтва, із яким пов’язане ім’я братів

Тобілевичів.
А) Живопис
Б) Музика
В) Театр
Г) Архітектура
10. Єдиною партією Наддніпрянської України, яка обстоювала

ідею самостійності України, була:
А) Революційна українська партія
Б) Українська соціал-демократична робітнича партія
В) Українська народна партія
Г) Товариство українських поступовців

11. Товариство українських поступовців було створено:
А) 1900 р.
Б) 1904 р.
В) 1905 р.
Г) 1908 р.
12. Автором брошури «Самостійна Україна» був:
А) М. Міхновський
Б) М. Грушевський
В) Д. Антонович
Г) М. Меленевський
13. Визначте дату заснування Українського наукового

товариства (УНТ):
А) 1901 р.
Б) 1905 р.
В) 1907 р.
Г) 1911 р.
Завдання на встановлення відповідності. До кожного

завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і

буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно

встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та
буквами (утворити логічні пари).
14. Установіть відповідність:
1. М.Грушевський, С.Єфремов
2. Д.Антонович, М.Русов
3. В.Винниченко, С.Петлюра
4. М.Міхновський, О.Макаренко
А) РУП
Б) УСДРП
В) УНП
Г)УДРП
Д) ТУП
1. ТУП
2. УНП
3. УСДРП
4. РУП
А) 1902р.

Б) 1906р
В) 1905р
Г) 1900р
Д) 1908р.
1. А. Шептицький
2. П. Столипін
3. М.Міхновський
4. І.Шраг
А) міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів Російської

імперії
Б) митрополит Української греко-католицької церкви
В) автор брошури «Самостійна Україна»
Г) засновник Українського наукового товариства
Д) керівник української парламентської громади в І-ій Державній

Думі Російської імперії
Завдання на встановлення правильної послідовності. До

кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які
потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша

подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3,

четверта – цифрі 4.
17. Розташуйте події у хронологічній послідовності:
А) справа Бейліса
Б) циркуляр Столипіна про заборону реєстрації неросійських

організацій
В) створення ТУП
Г) початок столипінської аграрної реформи
18. Установіть послідовність
А) Поява першої «Просвіти» в Одесі
Б) утворення РУП
В) початок першої буржуазно-демократичної революції в Росії
Г) заснування спортивно-патріотичної організації «Сокіл» у

Галичині
Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести

запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю
множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість
варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.

19. Укажіть основні положення столипінської аграрної

реформи:
1. скасування всіх виплат селян за землю
2. руйнування общини
3. заборона виходу селян з общин
4. прискорення розвитку індивідуальних селянських господарств
5. створення військових поселень
6. збереження общинної власності на луки, ліси та ін.

Ключі. Тема 18-19

А Б В Г А Б В Г А Б В Г
1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х
5 Х 10 Х
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
14 1 Х 15 1 Х 16 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 19 2 4 6
17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4

Тема 20. Україна в Першій світовій війні
Перша світова війна (1 серпня 1914 р. – 11 листопада

1918 р.) – один з найбільших військових конфліктів в історії
людства.
Приводом до війни було вбивство у м. Сараєво 28 червня

1914 р. австрійського ерцгерцога (спадкоємця престолу) Франца
Фердинанда сербським терористом Гаврилом Принципом.
Причини Першої світової війни:
• Загострення суперечностей між провідними державами

світу за сфери впливу
• Боротьба за нові території, джерелами сировини та ринки
збуту.
• Протистояння між двома військово-політичними
блоками:
1. Троїстий союз (1882 р.) – Німеччина, Австро-Угорщина,

Італія
У ході війни Італія виступила на боці ворогуючого табору

країн (Антанти), натомість до Німеччини та Австро-Угорщини
приєдналися Туреччина та Болгарія. У результаті блок
отримав назву Четверний союз чи блок Центральних держав.
2. Антанта (1907 р.) – Франція, Росія, Великобританія. У

ході війни до Антанти приєдналися США, Італія, Японія та ін.

Війна закінчилася 11 листопада 1918 р. поразкою блоку

Центральних держав.
У результаті війни перестали існувати Австро-Угорська,

Російська, Німецька та Турецька імперії.
Виникли нові держави в Європі: Австрія, Угорщина,

Югославія, Польща, Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія,
Фінляндія.
Плани країн-учасниць війни щодо України
Росія сподівалася приєднати Західноукраїнські землі

(Галичину, Буковину, Закарпаття).
Австро-Угорщина розраховувала відібрати у Росії Поділля

і Волинь.
Німеччина претендувала на найродючіші українські землі,

що належали Росії.
Військові дії на території України
(Східний фронт)
18 серпня 1914 р. – початок успішного наступу 8-ї російської

армії під командуванням О.Брусилова проти військ Австро-
Угорщини та Німеччини.
23 серпня – кінець вересня 1914 р. – Галицька битва, у

ході якої австро-угорські війська зазнали поразки. Буковина і
Галичина окуповані Росією.

Березень 1915 р. – захоплення російськими військами після

6-ти місячної облоги фортеці Перемишля.
Політика російського уряду на захоплених землях:
1. Утворення Галицько-Буковинського генерал-

губернаторства на чолі з графом Г.Бобринським (кінець 1914
р.).
2. Насильницька русифікація.
3. Закриття українських гімназій, книгарень, видавництв,

бібліотек, «Просвіт» тощо.
4. Заборона українських політичних партій, спортивних та

молодіжних організацій («Пласт», «Сокіл»…).
5. Репресії проти українських політичних та громадських

діячів.
6. Переслідування греко-католицької церкви. Депортація

(примусове виселення) греко-католицьких священників, у тому
числі й митрополита А.Шептицького у глиб Росії.
Травень 1915 р. – Горлицький прорив російського фронту

німецькими та австро-угорськими військами.
22 червня 1915 р. – вступ австрійських та німецьких військ

до Львова.
1915 р. – відступ російських військ. Росія втратила Буковину,

Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину, Західну Волинь.

22 травня – початок червня 1916 р. – наступальна операція

російських військ Південно-Західного фронту під командуванням
генерала О.Брусилова («Брусиловський прорив»). У
результаті Росія захопила Галичину (без Львова), Північну
Буковину, частину Західної Волині.
Червень 1917 р. – невдалий наступ російських військ на

львівському напрямку. Росія втратила Галичину, Буковину.
Війна набула позиційного характеру.
Зверніть увагу, що Галичина найбільше постраждала під час

війни серед усіх українських земель.
Уважно вивчіть карту і з’ясуйте як змінювалась лінія фронту в

1914р, 1915 р., 1916 р., 1917р.

Національний рух на Західноукраїнських землях

у роки війни
Назва організації Дата Лідери Програмні засади та

утворення діяльність
Головна Українська 1 серпня К.Левицький Захист українських

Рада (ГУР) 1914 р. інтересів під час війни.
М.Павлик
Підтримка Австро-
М.Ганкевич Угорщини
Участь у формуванні
військових підрозділів –
Українських січових
стрільців (УСС).
Союз визволення 4 серпня Д.Донцов Утворення самостійної

України (СВУ) 1914 р. Української держави у
А.Жук вигляді конституційної
(був створений монархії.
вихідцями з В.Дорошенко
Наддніпрянщини) Підтримка Німеччини та
Австро-Угорщини під
час війни, з метою
перемоги над Росією.
Допомога
військовополоненим
українцям.
Участь у формуванні
дивізій сірожупанників
та синьожупанників.
Просвітницька діяльність.
Загальна Українська 5 травня К.Левицький Привернення уваги

Рада (ЗУР) 1915 р. Австро-Угорщини до ідеї
української державності.
Саморозпуск
у листопаді Розмежування Галичини
1916 р. на на Західну та Східну.
знак протесту
проти Об’єднання всіх
відновлення українських земель у
Польської межах Австро-Угорщини
держави. на правах автономії.
Українські січові стрільці (УСС)
Легіон Українських січових стрільців (УСС) чисельністю

2,5 тис. було створено в серпні 1914 р. у м. Стрий на основі

молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Пласт», «Сокіл».

Першим командувачем УСС був М.Галущинський.
Бойове хрещення УСС відбулося на Ужоцькому та

Верецькому перевалах у Карпатах (27-28 вересня 1914 р. –
Галицька битва).
УСС брали участь у битвах: на горі Маківка (квітень-

травень 1915 р.), під Болеховим (травень-червень 1915 р.), під
Галичем (червень 1915 р.), у межиріччі Серету та Стріпи
(серпень-вересень 1915 р.).
У серпні 1916 р. у битві під Потуторами та під Бережанами

(гора Лисоня) зазнали поразки та значних втрат. Узимку 1917 р.
повернулися на фронт.
УСС стали основою для створення Української національної

армії.
Ставлення українських політичних організацій

Наддніпрянської України до війни
Товариство українських поступовців (ТУП) закликало

підтримати Росію, сподіваючись на надання автономії Україні в
майбутньому. З грудня 1916 р. ТУП займає нейтральну позицію
щодо обох ворогуючих сторін.
В Українській соціал-демократичній робітничій партії

(УСДРП) відбувся розкол. С.Петлюра закликав до підтримки
Росії. В.Винниченко засудив війну, зайняв позицію
нейтралітету, відстоював ідею автономії України.

Карпато-Руський визвольний комітет був створений у

Києві емігрантами з Галичини та виступав за об’єднання всіх
українських земель у складі Росії. Закликав галичан зустрічати
російські війська як визволителів.
Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу

земств і міст був створений з метою підтримки російських військ.
Членами комітету були представники українського національного
руху – Ф.Штейнгель, А.Вязлов, Д.Дорошенко, А.Ніковський.

Тести. Тема 20

1. Якими цифрами на карті позначено території Російської

імперії, приєднання яких до своїх володінь планувала Австро-
Угорщина напередодні Першої світової війни?
А) 2, 3
Б) 3, 4
В) 4, 1
Г) 1, 2
2. На початку Першої світової війни К. Левицького було обрано

головою
А) Союзу визволення України.

Б) Головної української ради.
В) Карпато-руського визвольного комітету.
Г) Товариства українських поступовців.
3. Формування легіону Українських січових стрільців відбулося

внаслідок
А) початку Першої світової війни.
Б) окупації російською армією Галичини.
В) Брусиловського прориву та поразки австрійської армії.
Г) захоплення російською армією Карпатських перевалів.
4. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте

відповідь на запитання.
«Справжнє бойове хрещення Українські січові стрільці

пройшли у квітні – на початку травня 1915 р. у боях за гору
поблизу Славська. Кілька разів цей важливий пункт переходив
із рук в руки. Лише ціною великих втрат російським солдатам
вдалося закріпитися на горі, але в цей час розпочався загальний
відступ росіян із Галичини». Де відбулися описані події?
А) г. Маківка
Б) г. Говерла
В) г. Лисоня
Г) г. Погар

5. Яким було ставлення російської влади до українського

національного руху на Наддніпрянській Україні під час Першої
світової війни?
А) надавала додаткові можливості для його розвитку
Б) підтримувала його патріотичні настрої
В) не звертала уваги на його існування
Г) посилювала репресії проти нього
6. У ході Першої світової війни Товариство українських

поступовців закликало українців
А) підтримати Троїстий союз, «...бо ідучи війною, Росія грозить

загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській
державі».
Б) бути нейтральними, тому що жодна з воюючих сторін «...не

може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби».
В) виступити проти Антанти й Троїстого союзу, щоб вибороти

«...єдину, самостійну Україну від Карпатів аж по Кавказ».
Г) підтримати Антанту й чесно, «...не піддаючись на провокації,

виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця».

7. Про який регіон йдеться в уривку з історичного джерела?
«Перша світова війна принесла українським землям руйнацію

господарства. В регіоні було зруйновано понад 40%
господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. промислових
споруд. Навіть стратегічно важлива нафтова промисловість
зменшила виробництво на 1/3».
А) Наддніпрянщина
Б) Закарпаття
В) Галичина
Г) Буковина
8. Оберіть дату Брусиловського прориву
А) навесні 1915
Б) восени 1915
В) навесні 1916
Г) влітку 1917
9. Позначте назву молодіжної воєнізованої організації, що лягла

в основу Легіону січових стрільців:
А) «Кобзар»
Б) «Богдан»
В) «Козак»

Г) «Пласт»
10. Головна Українська Рада ставила собі за мету
А) захист інтересів українців на території України
Б) захист інтересів українців в Австро-Угорщині
В) захист інтересів українців у Польщі
Г) захист інтересів українців у Російській імперії
11. Програма Союзу визволення України передбачала
А) автономію України у складі Австро-Угорщини
Б) автономію України у складі Російській імперії
В) утворення Української республіки
Г) заснування незалежної Української держави
12. Галицька битва закінчилась
А) поразкою австро-угорських військ
Б) поразкою російських військ
В) підписанням мирного договору
Г) закінчилась поразкою обох сторін

13. Другий після патріарха сан у православній церкві; високе

звання православних і греко-католицьких єпископів.
А) протоієрей
Б) кардинал
В) митрополит
Г) абат
14. Організація, яка була ініціатором творення легіону УСС
А) Головна українська рада
Б) Союз визволення України
В) Товариство українських поступовців
Г) Українська соціал-демократична робітнича партія
15. Укажіть правильне твердження:
А) у Галицькій битві перемогу здобули війська Австро-Угорщини
Б) легіон УСС воював у складі російської армії
В) після проголошення автономії Галичину було поділено на

українську і польську частини
Г) до російської армії протягом війни було мобілізовано близько

чотирьох мільйонів українців


1. О.Бобринський
2. К.Левицький
3. А.Шептицький
4. Ф.Штейнгель
А) ГУР
Б) Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
В) СВУ
Г) Комітет Південно-Західного фронту
Д) УГКЦ
1. К.Левицький
2. Д.Донцов
3. С.Петлюра
4. М.Галущинський

А) Митрополит УГКЦ, примусово висланий російською

адміністрацією.
Б) Перший командир УСС.
В) Голова СВУ.
Г) Один з лідерів УСДРП, який закликав підтримати у війні Росію.
Д) Голова ГУР.
1. Буковина
2. Волинь
3. Галичина
4. Закарпаття
А) Житомир
Б) Кам’янець-Подільський
В) Львів
Г) Ужгород
Д) Чернівці



19. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
А) Брусиловський прорив
Б) Горлицький прорив
В) створення СВУ
Г) Галицька битва
20. Установіть послідовність подій:
А) бої за гору Маківка
Б) бої н агорі Лисоня
В) створення Головної Української Ради
Г) захист Ужоцького перевалу УСС


21. Укажіть наслідки Першої світової війни для України.
1. Відшкодування країнами Четверного союзу Україні збитків,

завданих війною.
2. Розорення західноукраїнських земель.
3. Назрівання революційної кризи в Наддніпрянській Україні.
4. Здобуття Україною незалежності.
5. Приєднання до України Криму.
6. Створення українських збройних формувань, набуття воєнного

досвіду.

Ключі. Тема 20
1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х 15 Х
16 1 Х 17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 21 2 3 6
19 1 Х 20 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Тема 21. Українська революція
УВАГА!!! В дужках указана дата події за старим стилем

(Юліанським календарем). На новий стиль (Григоріанський
календар) Україна перейде у лютому 1918 р. Різниця між старим
і новим стилем становить 13 днів.
8 березня (23 лютого) 1917 р. відбулася лютнева

буржуазно-демократична революція в Росії.
15 (2) березня 1917 р. російський імператор Микола ІІ

зрікається влади. Влада перейшла до Тимчасового уряду, який
очолив князь Г.Львов.
У березні 1917 р. по всій країні виникають ради робітничих,

солдатських депутатів.
У Росії формується двовладдя між тимчасовим урядом і

радами робітничих, солдатських депутатів. В Україні до цих
двох влад добавилася ще третя національна влада Української
Центральної Ради, яка спочатку користувалася найбільшою
підтримкою населення.
17 (4) березня 1917 р. була заснована Українська

Центральна Рада (УЦР), яка офіційно почала діяти 21 березня.
Українська Центральна Рада (УЦР) – український

представницький орган влади (парламент), створений
представниками українських політичних партій. Головою УЦР
було обрано М.Грушевського.

Основу УЦР становили: Українська соціал-демократична

робітнича партія (УСДРП), Українська партія соціалістів-
федералістів (УПСФ – колишня ТУП), Українська партія
соціалістів-революціонерів (УПСР) та ін.
На першому етапі своєї діяльності УЦР відстоювала ідею

автономії України у складі нової демократичної Росії.
Автономія – самоуправління певної території держави, що

наділена самостійністю у вирішенні питань місцевого значення у
межах, установлених центральною владою.
19-21 (6-8) квітня 1917 р. відбувся Український

національний конгрес у Києві, на якому було вирішено:
• обрати курс на національно-територіальну автономію у

складі федеративної демократичної республіки Росії;
• УЦР визнано представницьким законодавчим
органом України, розширено її склад;
• обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями
УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада.
У березні-квітні 1917 р. було створено перший

український полк ім. Б.Хмельницького з ініціативи
Українського військового клубу імені гетьмана П.Полуботка на
чолі з М.Міхновським.
18-21 (5-8) травня 1917 р. відбувся І Український

військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий
Український військовий генеральний комітет при УЦР на чолі
з С.Петлюрою.

Травень-червень 1917 р. – УЦР (делегація на чолі із

В.Винниченком) веде переговори із Тимчасовим урядом Росії
щодо питань автономії України. Але тимчасовий уряд не визнав
УЦР за організацію, яка виражає волю українського народу. Тому
слід зачекати рішення Всеросійських Установчих зборів.
10-16 червня (28 травня - 2 червня ) 1917 р. відбувся І

Всеукраїнський селянський з’їзд, який підтримав позицію УЦР.
18-23 (5-10) червня 1917 р. відбувся ІІ військовий з’їзд,

який запропонував УЦР негайно приступити до втілення ідеї
автономії України. Зобов’язався забезпечити УЦР підтримку.
23 (10) червня 1917 р. УЦР проголошує І Універсал:
• проголошення автономії України;

• УЦР визнавалася вищим державним органом влади до
скликання Всенародних українських зборів;
• заклик населення створювати на місцях підпорядковані
УЦР органи влади;
• створення української державної скарбниці.
(Автором першого, другого та третього універсалів УЦР був

В.Винниченко)
28 (15) червня 1917 р. на підставі І Універсалу було створено

Генеральний Секретаріат на чолі з В.Винниченком.
Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий орган

державної влади в Україні (уряд) з 28 червня 1917 р. до 22 січня
1918 р. Складався з 8 секретарств (міністерств). До складу
входили В.Винниченко, П.Христюк, С.Петлюра, С.Єфремов,

Б.Мартос, Х.Барановський, В.Садовський, М.Стасюк, І.Стешенко.

– (представники УСДРП, УПСР, УПСФ).
12 липня (29 червня) 1917 р. до Києва приїжджають міністри

Тимчасового уряду з метою переговорів із УЦР, у результаті яких
Тимчасовий уряд визнав УЦР. У результаті переговорів
16 (3) липня 1917 р. УЦР проголошує ІІ Універсал:
• відмова УЦР від проголошення автономії України до

Всеросійських Установчих зборів;
• прийнято рішення про розробку законопроекту автономії
України;
• визнання Тимчасовим урядом УЦР вищим органом влади
в Україні;
• затвердження складу Генерального Секретаріату
Тимчасовим урядом;
• формування українських військових частин під контролем
російського командування;
• делегування до Центральної Ради представників
національних меншин.
17-22 (4-9) липня 1917 р. відбувся збройний виступ

самостійників разом із Українським полком ім. Полуботка
(полуботківці) у відповідь на відмову за ІІ Універсалом від
проголошення автономії України. Виступ був придушений.
17 (4) серпня 1917 р. Тимчасовий уряд на чолі із

О.Керенським затвердив «Тимчасову інструкцію для
Генерального секретаріату Тимчасового уряду України», згідно з
якою Генеральний Секретаріат перетворювався на залежний
виконавчий орган Тимчасового уряду.

Статут Генерального Секретаріату, «Тимчасова інструкція»

підготовлений УЦР Генеральному Секретаріату
Тимчасового уряду
Генеральний Секретаріат – вищий орган Генеральний Секретаріат – місцевий

управління в Україні, який формується УЦР і орган Тимчасового уряду, який
відповідає перед нею. затверджувався ним за поданням УЦР.
Влада Генерального Секретаріату Влада Генерального Секретаріату

поширюється на 9 губерній: Київську, поширюється на 5 губерній: Київську,
Волинську, Полтавську, Подільську, Волинську, Подільську, Полтавську,
Херсонську, Катеринославську, Харківську, частину Чернігівської.
частину Чернігівської та частину Таврійської.
До складу Генерального Секретаріату входять Генеральний Секретаріат утрачає

14 секретарств: внутрішніх, фінансових, секретарства: військових,
військових, продовольчих, земельних, продовольчих, судових, справ, шляхів
національних справ, юстиції, освіти, торгівлі, сполучення, пошти та телеграфу.
промисловості, пошти та телеграфу, праці,
шляхів сполучення.
7-12 вересня (25-30 серпня) 1917 р. – Заколот генерала

Корнілова– спроба російського генерала скинути владу
Тимчасового уряду в Росії й встановити військову диктатуру.
Заколот зазнав поразки. УЦР негативно поставилася до
заколоту Корнілова. Заколот активізував діяльність
радикальних революційних сил. У результаті
21 (8) вересня 1917 р. відбулося засідання Київської ради

робітничих депутатів, яка ухвалила більшовицьку резолюцію
про необхідність переходу влади до рад робітничих, солдатських
депутатів. Початок формування загонів Червоної гвардії.

21-28 (8-15) вересня 1917 р. – проведення у Києві З’їзду

народів Росії з ініціативи УЦР. Були присутні українці, литовці,
естонці, білоруси, грузини, євреї , донські козаки тощо. Рішення
з’їзду відстоювало федеративний устрій Росії.
Федерація – союзна держава, до складу якої входять

державні утворення – суб’єкти федерації, які мають часткову
самостійність.
Після з’їзду розпочалася підготовка до скликання

Українських установчих зборів.
УЦР оголосила про поширення своєї влади на всі сфери

життя України і на всі 9 губерній, тим самим вступивши в конфлікт
із «Тимчасовою інструкцією» Тимчасового уряду Росії.
7 листопада (25 жовтня)1917 р. збройне повстання в

Петербурзі призвело до повалення Влади Тимчасового
уряду. У результаті влада в Росії перейшла до більшовиків,
влади рад (радянської влади).
Більшовики – представники Російської соціал-

демократичної робітничої партії (більшовиків) РСДРП(б), які
закликали до революційного перевороту й швидкого будівництва
в Росії соціалізму (справедливого суспільства рівних, без
приватної власності). Будівництво соціалізму більшовиками
супроводжувалося масовим насильством та терором.
11-13 листопада (29-31 жовтня) 1917 р. відбулися збройні

сутички в Києві. УЦР встановила свій контроль над Києвом.

У результаті протесту проти встановлення влади

більшовиків у Петербурзі, УЦР 20 (7) листопада 1917 р.
проголосила ІІІ Універсал:
• проголошення Української Народної Республіки (УНР);

• УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат –
вищий виконавчий орган УНР до установчих зборів;
• третім універсалом проголошувалася програма
соціально-економічних перетворень;
• скасування права власності на поміщицькі, удільні,
монастирські, церковні та інші землі нетрудових
господарств;
• земля – власність народу і має перейти до нього без
викупу (до Установчих зборів землею порядкували
земельні комітети, обрані народом);
• введення 8-годинного робочого дня;
• підтримка мирних переговорів для завершення Першої
світової війни;
• скасування смертної кари; амністія політичним в’язням;
• проголошення демократичних прав і свобод;
• визнання права національних меншин на автономію;
• вибори до Установчих зборів призначалися на 27 грудня
1917 р.
Проте УНР залишалася складовою частиною Росії!!!
12 грудня (30 листопада) 1917 р. війська УЦР роззброїли

військові частини більшовиків у Києві; спроба більшовиків
установити контроль над Києвом провалилася.

17 (4) грудня 1917 р. Більшовики (В.Ленін та Л.Троцький)

видали «Маніфест до українського народу з
ультимативними вимогами до Української Ради»
(УЛЬТИМАТУМ):
• більшовики визнавали УНР;

• вимагали припинити роззброєння більшовицьких загонів,
не пропускати війська на підтримку антибільшовицького
повстання…
• у разі невиконання вимог, Рада Народних Комісарів
(Раднарком) вважатиме УЦР у стані війни.
Генеральний Секретаріат відхилив ультиматум і почав

готуватися до війни з більшовицькою владою Росії.

Визначте територію, на яку поширювалась влада

Генерального секретаріату відповідно до умов «Тимчасової
інструкції», а також визначте територію проголошеної 20
листопада 1917 р. УНР.
17 (4) грудня 1917 р. під тиском більшовиків відкрився І-й

Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських і
селянських депутатів у Києві. Проте делегати з’їзду
підтримали УЦР, у результаті більшовики демонстративно
залишили з’їзд і переїхали до Харкова, де з їх ініціативи
24-25 (11-12) грудня 1917 р. відкрився І-й Всеукраїнський

з’їзд рад у Харкові. З’їзд оголосив Україну республікою рад
робітничих, солдатських та селянських депутатів. Було
обрано Центральний виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з

Є.Медведєвим. Створено уряд – Народний секретаріат на чолі

з Артемом (Ф.Сергєєв). Більшовицька влада Росії визнала
Народний секретаріат законним урядом України.
Кінець грудня 1917 р. – січень 1918 р. – початок загального

наступу більшовицьких сил під командування В.Антонова-
Овсієнка проти УЦР. У результаті радянська влада була
встановлена в Харкові, Катеринославі, Полтаві, Херсоні,
Миколаєві, Маріуполі, Одесі та ін., майже на всьому Лівобережжі.
Нависла загроза над Києвом.
22 (9) січня 1918 р. УЦР проголошує ІV Універсал:
• проголошення УНР самостійною, незалежною,

вільною, суверенною державою;
• рівноправні відносини з усіма сусідніми державами;
• влада УНР належить народу, до Установчих зборів владу
здійснює УЦР та Генеральний Секретаріат (нова назва –
Рада народних міністрів);
• початок мирних переговорів із Четверним союзом.
29 (16) січня 1918 р. – бій під Крутами між радянськими

військами на чолі із М.Муравйовим та загоном українських
добровольців, до складу якого входило 500 студентів, на чолі з
сотником В.Омельчинком. Українські війська були розбиті.
29 (16) січня 1918 р. – більшовицьке повстання в Києві на

заводі «Арсенал». Повстання було придушене військами УЦР.
8 лютого (26 січня) 1918 р. – більшовицькі війська

М.Муравйова захопили Київ. Керівники УНР переїхали у
Житомир.

Перша спроба встановлення радянської влади (влади

більшовиків) в Україні
• знищення старого державного апарату й утворення

органів радянської влади;
• створення робітничо-селянської армії України –
Червоного козацтва;
• націоналізація великих підприємств, робітничий
контроль за виробництвом;
• вивезення хліба з України в Росію;
• ліквідація української грошової системи;
• політика розчленування України на регіональні
республіки: Донецько-Криворізьку, Одеську, Таврійську,
Донську.
• Червоний терор.
Націоналізація–вилучення з приватної власності осіб у

власність держави землі, підприємств або цілих галузей
народного господарства.
Червоний терор – репресії більшовиків щодо всіх, хто не

підтримував їх політику.

Прослідкуйте дії радянських військ та військ УНР. Знайдіть

місце битви під Крутами

Грушевський Михайло
український історик, політичний та державний діяч революційних

подій в Україні, голова Української Центральної Ради. 29 квітня
1918 р. був обраний президентом УНР

Винниченко Володимир
український письменник, політичний та державний діяч

революційних подій в Україні. Автор універсалів Центральної
Ради, голова Генерального Секретаріату (1917-1918), голова
Директорії УНР (1918-1919)


1.У Першому Універсалі Української Центральної Ради було

задекларовано
А) створення Генерального Секретаріату.
Б) підтримку виступу самостійників.
В) засудження корніловського заколоту.
Г) проголошення автономії України.
2.Проголошення Українською Центральною Радою Першого

Універсалу спричинено
А) відмовою Тимчасового уряду визнати право України на

автономію.
Б) формуванням Рад робітничих, солдатських і селянських

депутатів.
В) відправленням українізованих військових частин на фронт.
Г) збройним виступом самостійників у Києві.

3.Які з цитованих нижче документів були оприлюднені в липні –

серпні 1917 р.?
1. «На час до вирішення справи... Установчими Зборами по

справах місцевого врядування Україною вищим органом
Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого
призначає ...уряд по пропозиціям Центральної Ради...»
2. «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і

водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої
форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів
Великоросії щодо Народної Української Республіки...»
3. «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана..., ми

рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення
автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...»
4. «У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності

Петрограда за приводом більшовиків повстала озброєно проти
Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій
Російській республіці...»
5. «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії,

не розриваючи з державою Російською, хай народ український
на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям».
А) 1, 3
Б) 2, 4
В) 1, 5
Г) 3, 4

4.Ухваливши Другий Універсал, Українська Центральна Рада
А) відмовилася від самочинного проголошення автономії до

скликання Всеросійських установчих зборів.
Б) включила до складу Генерального секретаріату представників

Тимчасового уряду.
В) призупинила конфіскацію та передання поміщицьких земель

селянам.
Г) припинила українізацію військових частин російської армії.
5.Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший

український уряд – Генеральний секретаріат, він жив більше
емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного життя.
Риторикою, пафосом, його революційним ідеалізмом були
просякнуті навіть акти державної ваги – Універсали Центральної
Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення».
А М. Грушевського
Б В. Винниченка
В Д. Дорошенка
Г С. Петлюру
6.Збройний виступ самостійників у Києві спричинено
А) проголошенням радянської влади в Україні.

Б) оприлюдненням Українською Центральною Радою Другого

Універсалу.
В) висуванням російським Раднаркомом ультиматуму Українській

Центральній Раді.
Г) наданням Тимчасовим урядом Тимчасової інструкції для

Генерального секретаріату.
7.Авторство якого з цитованих документів не належить

Українській Центральній Раді?
А) «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії

...хай народ український на своїй землі має право сам
порядкувати своїм життям...»
Б) «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана,

...ми рішуче ставимось проти ...самовільного здійснення
В) «На час до вирішення справи... Установчими Зборами по

справах місцевого врядування Україною вищим органом
Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат...»
Г) «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не

відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми
твердо станемо на нашій землі...»
8.До якого періоду Української революції належать цитовані

документи?

1. «Однині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність
її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими
помогти, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних
і вільних народів».
2. «Влада на території Української республіки віднині належить

виключно радам робітничих, солдатських і селянських
депутатів; ...в центрі – Всеукраїнському з’їздові рад..., його
Центральному виконавчому комітетові... Україна проголошується
республікою рад».
А) вересень – жовтень 1917 р.
Б) жовтень – листопад 1917 р.
В) листопад – грудень 1917 р.
Г) грудень 1917 р. – січень 1918 р.
9.У Третьому Універсалі Української Центральної Ради було

проголошено
1. прагнення розпочати й самостійно провести переговори з

Німеччиною та її союзниками.
2. 8-годинний робочий день, державний контроль за продукцією,

виготовленою в Україні.
3. скасування приватної власності на землю поміщиків та інших

нетрудових господарств.
А) 1, 2

Б) 1, 3
В) 2, 3
Г) 1, 2, 3
10.До якого періоду Української революції належать цитовані

документи?
1. «Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов

до тієї думки, щоб крайова власть стала фактичною, під нею
повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути
тільки проголошення Української Народної Республіки…»
2. «Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж

готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття
УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших
прав…»
А) листопад – грудень 1917 р.
Б) грудень 1917 – січень 1918 р.
В) січень – лютий 1918 р.
Г) лютий – березень 1918 р.
11.Оберіть прізвища членів першого складу Генерального

секретаріату:
А) М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра
Б) С.Петлюра, М.Міхновський, П.Христюк

В) В.Голубович, Б.Мартос, В.Затонський
Г) В.Винниченко, Б.Мартос, Х.Барановський
12.Вкажіть, коли відбувся бій під Крутами:
А) 4-5 липня 1917 р.
Б) 25 жовтня 1917 р.
В) 16 січня 1918 р.
Г) 26 січня 1918 р.
13.Вкажіть місто, в якому вперше було проголошено

встановлення радянської влади:
А) Київ
Б) Харків
В) Одеса
Г) Донецьк
14. На ілюстрації зображений:

А) голова УЦР М. Грушевський
Б) президент ЗУНР Є.Петрушевич
В) голова Генерального Секретаріату В.Винниченко
Г) лідер УСДРП С.Петлюра

15.Установіть відповідність між назвами документів

Української Центральної Ради та уривками з них.

1. І Універсал
2. ІІ Універсал
3. ІІІ Універсал
4. IV Універсал
А) «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не

відділяючись від республіки Російської... ми твердо станемо на
нашій землі...»
Б) «...не розриваючи з державою Російською, хай народ

український на своїй землі має право сам порядкувати своїм
життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані... Всенародні
Українські 3бори (Сойм)...»
В) «...ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення

Г) «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і

водночас робити грубий замах на це право... як це робить Рада
Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української
Республіки...»
Д) «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною...

суверенною державою українського народу...»
16.Установіть відповідність:
1. декрет
2.інтервенція

3. консерватизм
4. монархія
А) відкрите чи замасковане втручання у внутрішні справи

держави інших держав
Б) назва найважливіших актів найвищих органів держави
В) союзна держава, члени якої зберігають за собою суверенітет
Г) течія, яка прагне поєднати зміни зі збереженням традицій
Д) форма правління, а якої влада в руках одноосібного керівника

17.Розташуйте події у хронологічній послідовності:
А) повстання самостійників
Б) проголошення І Універсалу
В) харківський з’їзд Рад
Г) Всеукраїнський національний конгрес
18. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

А) І Всеукраїнський військовий з’їзд
Б) ультиматум РНК
В) корніловський заколот
Г) створення Генерального секретаріату

19.Визначте основні положення ІІ Універсалу:
1. делегування до Центральної Ради представників національних

меншин
2. встановлення 8-годинного робочого дня
3. проголошення курсу на соціалізацію землі
4. визнання Тимчасовим урядом Генерального секретаріату
5. відкладення проголошення автономії України до Установчих

зборів
6. проголошення незалежності УНР

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х
А Б В Г Д А Б В Г Д
15 1 Х 16 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 19 1 4 5
17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Тема 22. Україна в боротьбі за збереження

державної незалежності (1918-1922 рр.)
Попередні поняття для засвоєння:
Білий рух (білі, білогвардійці)– військово-політичний рух,

сформований у ході громадянської війни в Росії 1917 – 1923 рр. з
метою повалення радянської влади і поновлення єдиної
неподільної Росії на основі принципів монархізму (або на основі
республіканської ідеї). Єдності між представниками білого руху
не було.
Червоний рух (червоні) – більшовики, які боролися за

встановлення радянської влади на території колишньої
Російської імперії з метою будівництва соціалізму (комунізму).
Червона армія – радянські військові сили більшовиків.
Комунізм – найвища стадія розвитку соціалістичного

суспільства, така організація суспільства, за якої економіка
заснована на суспільній власності та засоби виробництва.
Подекуди «соціалізм» та «комунізм» використовують як тотожні
поняття. Російських більшовиків називали також комуністами.
Брестський (Брест-литовський) мир та УНР
22 (9) грудня – 1917 р. – початок мирних переговорів між

більшовицькою Росією та Четверним союзом (Німеччина,
Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) у Брест-Литовську.

24 (11) грудня 1917 р. Генеральний Секретаріат УНР

висловив намір самостійно вести мирні переговори від України.
Німецька сторона (Четверний союз) дає згоду на участь у
переговорах УЦР. На переговори прибуває українська делегація
на чолі із В.Голубовичем.
9 лютого (27 січня) 1918 р. – підписання Берестейського

(Брест-Литовського) мирного договору між Україною та
державами Четверного союзу:
• завершення війни між сторонами;

• відмова від взаємних претензій;
• налагодження економічних відносин;
• поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-
Угорщиною; обіцянка Австро-Угорщини створити зі
Східної Галичини та Буковини єдиний автономний край;
• зобов’язання України надати країнам Четверного
союзу значної матеріальної допомоги у вигляді
продуктів (хліба, м’яса, яєць, цукру…)
18 лютого 1918 р. – початок наступу 450-тисячсної армії

Четверного союзу (Німеччина та Австро-Угорщини) та військ УЦР
проти більшовицької влади в Україні.
3 березня 1918 р. радянський більшовицький уряд Росії

підписав Брест-Литовський мирний договір із Четверним союзом:
• Україна визнавалася самостійною;

• радянський уряд зобов’язувався розпочати мирні
переговори з урядом УНР.

17-19 березня 1918 р. – ІІ Всеукраїнський з’їзд рад у

Катеринославі оголосив Україну самостійною радянською
республікою, закликав до відновлення радянської влади.
Березень-квітень 1918 р. – німецько-австро-угорські війська

зайняли майже всю Україну, радянська влада в Україні була
повалена, натомість в Україні перебувала 450 тисячна армія
австрійців, німців та угорців.
Березень 1918 р. – скориставшись громадянською війною в

Україні, Румунія захопила Бессарабію.
Політика УЦР у січні-квітні 1918 р.
• запровадження нового стилю літочислення;

• запровадження гривні;
• затвердження державного герба – тризуба;
• прийняття закону про громадянство;
• скасування приватної власності на землю та прийняття
закону про землю;
• 29 квітня 1918 р. прийняття Конституції УНР та
обрання президентом М.Грушевського.
Проте загострилися суперечності між німецько-австрійською

окупаційною адміністрацією та УЦР. Командуючий німецько-
австрійськими військами Ейхгорн видав наказ про повний засів
земельних площ, а також про запровадження воєнно-польових
судів для українців, що визвало протест з боку УЦР.
29 квітня 1918 р. за підтримки німецько-австрійських

військ відбувся державний переворот, який призвів до

повалення влади УЦР і встановлення гетьманату

П.Скоропадського.
Прослідкуйте напрямок руху австрійсько-угорських військ, які

прийшли в Україну на «запрошення» УНР
Гетьманування Павла Скоропадського
У квітні 1918 р. у Києві була створена Українська народна

громада, яка розпочала переговори з німецьким командуванням
про зміну влади в Україні шляхом здійснення перевороту.
29 квітня 1918 р. на з’їзді хліборобів владу було

передано генералу П.Скоропадському.

30 квітня 1918 р. П.Скоропадський видав грамоту, в якій

проголосив себе гетьманом усієї України.
Павло Скоропадський – український політичний діяч,

військовий. Походив з козацько-старшинського роду
Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Перший
командувач українізованого корпусу російської армії під час
Першої світової війни. Гетьман Української держави.
Політика П.Скоропадського
Політико-адміністративний устрій
• УНР перестала існувати, натомість виникла Українська

держава на чолі з гетьманом П.Скоропадським
• Структура влади: гетьман – Рада міністрів – губернські та
повітові старости – градоначальники.
• Голови Ради міністрів: Г.Василенко, Ф.Лизогуб, С.Гербель
Економічний розвиток
• відновлення права приватної власності на землю;

• повернення націоналізованих підприємств, землі,
майна попереднім власникам;
• скасування 8 годинного робочого дня, заборона страйків;
• запровадження гривні, відкриття українських банків;
• в основі кадрової політики був принцип професійності;
• піднесення економіки.

Національно-культурний розвиток
• визнання української мови державною

• українізація освіти: відкрито 2 українських університети
у Кам’янець-Подільському та Києві; засновано
українські кафедри в університетах Києва, Харкова,
Одеси; відкрито понад 150 українських гімназій та
велику мережу шкіл;
• створення 27 листопада 1918 р. Української академії
наук на чолі з В.Вернадським;
• заснування національного архіву, державної
бібліотеки, українського історичного музею,
національної галереї мистецтв, українського театру
драми та опери, державної капели та симфонічного
оркестру;
• Українська православна церква отримала автономію у
складі Московського Патріархату.
Військова справа
• початок творення української регулярної армії (65 тис.

осіб);
• спроба відновлення українського козацтва.
Зовнішні відносини
• установлення дипломатичних відносин з 12 країнами;

• пронімецька орієнтація;

• 12 червня 1918 р. підписання перемир’я з радянською

Росією;
• дипломатична боротьба за повернення українських
територій, які залишилися за межами Української
держави;
• 14 листопада 1918 р. проголошення грамоти
П.Скоропадського, у якій ішлося про відмову від
самостійної Української держави на користь
Усеросійської федерації народів. Тобто майбутнє
України П. Скоропадський вбачав у складі
небільшовицької Російської федерації.
Причини падіння гетьманату П.Скоропадського
• поразка Німеччини в Першій світовій війні, у

результат німці та австрійці вивели свої війська з
території України – гетьман утратив військової
підтримки;
• відновлення старих порядків, що призвело до
невдоволення народом;
• вузька соціальна база, на яку спирався гетьман
(буржуазія, поміщики, заможні селяни)

Визначте територію Української держави часів гетьмана П.

Скоропадського.
Утворення Директорії та повалення гетьманату

П.Скоропадського
У травні 1918 р. було створено Український національно-

державний союз (УНДС) на чолі з П.Ніковським, до складу якого
увійшли партії соціалістичного спрямування, що засудили
політику П.Скоропадського. У серпні 1918 р. УНДС перетворився
на Український національний союз (УНС), який згодом очолив
В.Винниченко. УНС установила курс на повстання проти
гетьманату.

14 листопада 1918 р. для керівництва повстанням проти

П.Скоропадського створено Директорію УНР у складі
В.Винниченка, С.Петлюри, Ф.Швеця, А.Макаренка,
О.Андріївського.
Директорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР,

створений для керівництва повстанням проти гетьмана
П.Скоропадського. Після перемоги повстання – вищий орган
державної влади УНР.
15 листопада 1918 р. – початок повстання Директорії проти

гетьманату, виступ січових стрільців у Білій Церкві.
18 листопада 1918 р. – вирішальний бій під Мотовилівкою,

що завершився поразкою військ гетьмана.
14 грудня 1918 р. – вступ до Києва військ Директорії.

П.Скоропадський зрікся влади і виїхав до Німеччини.
18 грудня 1918 р. – прибуття Директорії до Києва
Внутрішня політика Директорії
• 26 грудня 1918 р. – проголошення Декларації з програмою

Директорії;
• відновлення УНР;
• Директорія виконувала роль тимчасової верховної
влади до скликання Трудового конгресу України;
• встановлення в Україні національного варіанту
радянської влади;

• передача законодавчої влади Трудовому конгресу

України (23-28.01.1919 р.) – вищому тимчасовому
законодавчому органу УНР у період Директорії УНР;
• створення уряду – Ради народних міністрів на чолі з
В.Чехівським;
• 13 лютого 1919 р. главою Директорії стає С.Петлюра і
Директорія перетворюється фактично на особисту
диктатуру С. Петлюри. Колишній голова директорії В.
Винниченко через особистий конфлікт з С. Петлюрою
залишає політику й виїжджає закордон;
• розквіт отаманщини
Отаманщина – засилля різноманітних напівбандитських

збройних формувань в умовах відсутності реальної державної
влади.
Соціально-економічний розвиток України за правління

Директорії УНР
• ліквідація приватної власності;

• аграрна реформа (конфіскація поміщицьких земель);
• відновлення 8 годинного робочого дня.
Але в умовах громадянської війни соціально-економічні

перетворення були відкладені. Головним завданням
Директорії стала перемога у громадянській війні.

Зовнішньополітична діяльність Директорії УНР
Наприкінці 1918 р. війська Антанти починають окупацію

Півдня України. Після закінчення Першої світової війни Антанта
(насамперед Англія та Франція) здійснює спробу втрутитися у
внутрішні справи громадянської війни в Росії з метою
встановлення свого контролю на Росією. Антанта виступила з
підтримкою в російській громадянській війні колишнього
царського генерала, лідера білогвардійського руху А. Денікіна.
Антанта погоджується визнати Директорію УНР за умов

підпорядкування її військ російському генералу А.Денікіну.
Директорія не погоджується. Спроба Директорії витиснути
війська Антанти з України зазнала поразки.
Відновлена в листопаді 1918 р. Польська держава на чолі

з Ю.Пілсудським висуває територіальні претензії до України,
західноукраїнські землі були окуповані поляками.
Радянська більшовицька Росія не визнала владу Директорії

в Україні, що призвело до другої війни Радянської Росії проти
УНР:
13 листопада 1918 р. – анулювання Радянською Росією

Берестейського мирного договору, постанова про невизнання
України самостійною державою, початок захоплення українських
територій.
9 січня 1919 р. – ультиматум Директорії Раднаркому Росії з

вимогою припинити військові дії й вивести російські війська з
території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть

між собою війська Директорії та українського радянського уряду,

а не російського!
16 січня 1919 р. – оголошення Директорією війни проти

Радянської Росії
5 лютого 1919 р. радянські війська ввійшли до Києва,

Директорія переїхала до Вінниці. Протягом лютого-квітня 1919 р.
війська Директорії були розбиті. В Україні була вдруге
встановлена радянська влада.
Прослідкуйте рух Червоної армії більшовиків під час другої

війни Радянської Росії проти УНР. Знайдіть території,
окуповані військами Антанти.

Західноукраїнська народна республіка
Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР) –

українська держава, створена в листопаді 1918 р. на
західноукраїнських землях (у Східній Галичині), які входили до
складу Австро-Угорської імперії.
Створення ЗУНР
У вересні 1918 р. у Львові було сформовано Український

Генеральний Військовий Комісаріат (УГВС), який розпочав
роботу з підготовки збройного повстання.
16 жовтня 1918 р. – маніфест Австро-Угорського імператора

Карла про перебудову імперії на федерацію.
18 жовтня 1918 р. – у Львові була створена Українська

Національна Рада (очолив Є.Петрушевич), яка поставила
питання про об’єднання західноукраїнських земель. Українська
Національна Рада постановила про утворення на українських
землях Австро-Угорщини єдиної Української держави.
Листопадовий зрив (чин) – повстання українців Галичини в

ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р., організоване
Українською Національною Радою з метою утворення української
держави на західноукраїнських землях.
1 листопада 1918 р. – українські військові формування на

чолі із Д.Вітовським захопили найважливіші об’єкти Львова та
Східної Галичини.

9 листопада 1918 р. – створення першого українського

уряду – Державного Секретаріату (очолив К.Левицький).
13 листопада 1918 р. – проголошення самостійної

незалежної ЗУНР (президентом згодом став Є.Петрушевич).
Була утворена Українська Галицька Армія (УГА) на чолі з
М.Омеляновичем-Павленком.
Політика ЗУНР
• створення дієвих органів законодавчої та виконавчої

влади в центрі та на місцях шляхом проведення
демократичних виборів;
• прийняття закону про громадянство, проголошення
української мови державною;
• проведення земельної реформи, згідно з якою земля
забиралася у великих власників і передавалася
земельним комітетам;
• запроваджувався 8 годинний робочий день;
• запровадження гривні та карбованця;
• прийнято закон про основи шкільництва;
• прийнято закон про національні меншини;
• відкриття посольств ЗУНР в Австрії, Угорщині і Німеччині,
а також дипломатичних представництв у Чехословаччині,
Канаді, США, Бразилії, Італії та ін.

АЛЕ ФОРМУВАННЯ ЗУНР ВІДБУВАЛОСЯ В УМОВАХ

ПРОТИСТОЯННЯ З ПОЛЯКАМИ, ЯКІ ТАКОЖ ПРЕТЕНДУВАЛИ
НА ПАНУВАННЯ В ГАЛИЧИНІ!!!
Визначте територію ЗУНР
Українсько-польська війна
21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд

ЗУНР переїхав до Тернополя, а згодом до Станіславова (Івано-
Франківськ).

Окрім цього, 11 листопада 1918р. румунські війська

захопили м. Чернівці (Буковина), а 15 січня 1919 р.
чехословацькі війська захопили м. Ужгород (Закарпаття)
4 січня 1919 р. було сформовано новий уряд ЗУНР на чолі з

С.Голубовичем.
У січні 1919 р. було реорганізовано УГА в регулярну армію.
22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте

проголошення Акта Злуку ЗУНР (Галичина, Буковина,
Закарпаття) і УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну
Українську Народну Республіку. Згідно з законом «Про форму
влади в Україні», прийнятим Трудовим Конгресом України, ЗУНР
офіційно припинила існувати й отримала назву «Західна
Область Української Народної Республіки» (ЗОУНР).
У січні-травні 1919 р., незважаючи на постійну нестачу зброї,

боєприпасів і амуніції Українська Галицька Армія контролювала
ситуацію на українсько-польському фронті і поступово витісняла
польську армію з території Галичини.
У середині лютого 1919 р. УГА розпочала вдалу

військову Вовчухівську операцію. Але наприкінці лютого 1919
р. успішний наступ української армії був припинений на вимогу
Паризької мирної конференції, яка для переговорів з урядом
ЗОУНР про умови перемир'я з Польщею вислала місію у складі:
голова - генерал Бертелемі (Франція), члени - полковник А.Віярд
(Велика Британія), професор Лорд (США) і полковник Стабіле
(Італія). Місія поставила вимогу негайного припинення воєнних
дій і запропонувала демаркаційну лінію між двома сторонами, на
підставі якої 40% Східної Галичини (Львів і Дрогобицький

нафтовий басейн) відходило до Польщі. Уряд ЗУНР цієї

пропозиції не прийняв, після чого воєнні дії відновились.
Паризька мирна конференція 1919 – 1920 рр. - міжнародна

конференція, скликана державами переможницями для
вироблення і підписання умов з переможеними державами у
Першій світовій війні.
13 травня 1919 р. Найвища Рада країн Антанти зробила нову

спробу укласти перемир'я між воюючими сторонами. На цей раз
пропозиції міжсоюзницької комісії, яку очолював генерал Л.Бота,
були прийняті українською стороною. Проте умови перемир'я, за
якими Дрогобицький басейн залишався за ЗУНР, були відкинуті
польським урядом.
У цих умовах 15 травня 1919 р. на український фронт у

Галичині та Волині була кинута сформована і озброєна у Франції
80-тисячна польська армія генерала Ю. Галлера, яка (на вимогу
Антанти) призначалась лише для боротьби проти більшовиків.
На початку червня 1919 року польські війська захопили

майже всю Галичину, за винятком терену між Дністром і нижнім
Збручем. У зв'язку з критичним становищем ЗОУНР 9 червня
1919 р. уряд С.Голубовича склав свої повноваження. Уся
повнота військової і цивільної влади перейшла до
Є.Петрушевича, який отримав титул диктатора ЗОУНР. Для
виконання покладених на нього функцій Є.Петрушевич створив
при собі тимчасовий виконавчий орган - Раду Уповноважених
Диктатора і Військову Канцелярію. Начальним вождем було
призначено генерала О.Грекова.

7-28 червня 1919 р. УГА під командуванням О. Грекова

провела Чортківську офензиву (наступ), внаслідок якої значна
частина Галичини була визволена від польських військ. Проте
виснаження, нестача зброї і боєприпасів змусили УГА протягом
червня-липня 1919 р. відступити на старі позиції.
16-18 липня 1919 р. УГА відступила за р. Збруч (на

територію Наддніпрянської України) і приєдналася до
загонів УНР. Територію ЗОУНР окупували польські війська.
Доля західноукраїнських земель:
Східна Галичина
25 червня 1919 р. – визнання країнами Антанти на Паризькій

мирній конференції права Польщі на окупацію Східної Галичини.
21 листопада 1919 р. – надання Польщі країнами Антанти

25-річного мандату на управління Східною Галичиною.
14 березня 1923 р. – рішення Антанти про остаточне

включення Східної Галичини до складу Польщі.
Північна Буковина
Листопад 1918 р. – окупація Буковини Румунією.
10 вересня 1919 р. – перехід Північної Буковини до складу

Румунії за Сен-Жерменським договором.

Сен-Жерменський договір – договір між Австрією та

Антантою за підсумками Першої світової війни.
Закарпаття
Березень – квітень 1919 р. – Закарпаття було автономною

одиницею Угорської Радянської Республіки.
Травень 1919 р. – окупація Закарпаття військами

Чехословаччини.
10 вересня 1919 р. – включення Закарпаття до складу

Чехословаччини на правах автономії за Сен-Жерменським
договором.
Таким чином, західноукраїнські землі опинилися на початку

20-х рр. ХХ ст. у складі трьох держав: Східна Галичина у складі
Польщі, Північна Буковина у складі Румунії та Закарпаття у
складі Чехословаччини.

Прослідкуйте рух польських військ та динаміку українсько-

польського фронту. Визначте просування українських військ
під час Чортківської офензиви та відступ УГА за р. Збруч на
територію Наддніпрянської України.
Політика радянської влади в Україні у 1919 р.
6 січня 1919 р. була утворена Українська соціалістична

радянська республіка (УСРР).

10 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв

Конституцію УСРР, у якій проголошувалося розбудова
соціалізму в Україні.
Владу в УСРР мали: Всеукраїнський з’їзд рад,

Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК,
очолив Г.Петровський), Раднарком (РНК, очолив
Х.Раковський).
Політика «воєнного комунізму»
«Воєнний комунізм» - це соціально-економічна політика

більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр., що була реакцією
більшовиків на умови громадянської війни, тому являла собою
вимушені, тимчасові, насильницькі заходи з метою переходу до
комунізму.
Сільське - продрозкладка (вилучення надлишків продовольства);

господарство - державна монополія на хліб;
- формування продзагонів для вилучення продовольства у селян.
- націоналізація підприємств;
Промисловість - встановлення державного контролю над виробництвом;
- загальна трудова повинність;
- мілітаризація (для військових потреб) праці.
Торгівля та фінанси - заборона вільної торгівлі;

- спроба ліквідації грошової системи і перехід до прямого
товарообміну;
- встановлення твердих цін на товари;
- запровадження карткової системи;
- скасування платні за комунальні послуги.
Політична сфера - запровадження диктатури пролетаріату;

- репресії проти «класових ворогів»;
- «червоний терор».

Наслідки «воєнного комунізму»:
• економічна криза;
• погіршення умов життя народу;
• розгортання повстанського руху проти більшовиків.
Зокрема, у травні 1919 р. в українських степах
розгорнувся антибільшовицький повстанський
селянський рух на чолі з отаманом М.Григор’євим.
Територія дій загонів М. Григор’єва
Прихід до влади в Україні білого генерала А. Денікіна
Весною 1919 р. з південного-сходу розпочали наступ війська

Добровольчої армії А.Денікіна, які захопили до кінця червня
Донбас, Харків, Катеринослав, Одесу, Миколаїв.
А.Денікін – царський генерал, керівник Добровольчої армії

(білогвардійського руху).
30 серпня 1919 р. Київ здобули українські війська

Директорії УНР та УГА.

31 серпня 1919 р. до Києва вступили війська А.Денікіна, що

призвело до сутичок з українцями.
УНР оголосила війну А.Денікіну, але наступ був невдалий,

оскільки епідемія тифу послабила військо УНР. 6 листопада 1919
р. УГА приєдналася до армії А.Денікіна.
4 грудня 1919 р. УНР приймає рішення про перехід до

партизанської боротьби.
6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр. – Перший зимовий похід

українських військ УНР по тилах Добровольчої армії
А.Денікіна та Червоної армії.
Визначте територію, яку контролювала Директорія УНР

у липні 1919 р. Прослідкуйте рух військ директорії й
захоплення Києва 30 серпня 1919р. Прослідкуйте рух

Добровольчої армії А. Денікіна та встановлення влади

білогвардійців в Україні.
Політика А.Денікіна в Україні
• невизнання УНР, поділ України на області, на чолі з

російськими генералами;
• повернення приватної власності, повернення
націоналізованих підприємств власникам;
• скасування 8 годинного робочого дня;
• створення каральних загонів для повернення
націоналізованого майна;
• відновлення вільної торгівля;
• русифікація;
• єврейські погроми;
• «білий терор»;
• відновлення єдиної Росії.
Політика А.Денікіна спричинила опір українського

населення.
Третє встановлення влади більшовиків в Україні
16 грудня 1919 р. Київ знову зайняли більшовики, УГА

увійшла до складу Червоної армії. Добровольча армія
А.Денікіна відступила в Крим.
Більшовики створили Всеукраїнський революційний комітет

(Всеукрревком) – тимчасовий вищий законодавчий та виконавчий

орган на чолі з Г.Петровським. З часом відновлено ВУЦВК та РНК

України. Створено комітети незаможних селян (комнезамів), які
стали опорою радянської влади на селі.
Було формально визнано незалежність УСРР від Росії,

відмова від русифікації.
Але більшовики відновили політику «воєнного комунізму»,

що призвело до невдоволення українського населення.
Прослідкуйте рух радянських військ, капітуляцію армії

А.Денікіна і третє встановлення радянської влади в Україні.
Визначте територію, яку контролювали війська УНР на кінець
березня 1920 р.

Варшавська угода між Польщею та УНР
21-24 квітня 1920 р. – укладення Варшавської угоди між

представниками УНР (С.Петлюрою) та Польщі.
Умови Варшавської угоди:
• Польща визнає незалежність УНР на чолі з Директорією.

• Згода УНР на передачу Польщі західноукраїнських
земель.
• Домовленість про спільні військові дії проти більшовиків.
• Підпорядкованість військ УНР польському командуванню.
• Згода УНР на спільну валюту.
• Зобов’язання українського уряду утримувати польські
війська на території УНР.
Радянсько-польська війна 1920-1921 рр.
25 квітня 1920 р.– початок наступу польсько-українських

військ проти більшовиків в Україні.
6 травня 1920 р.– вступ польсько-українських військ до

Києва.
Польська влада в Україні:
• відновлення поміщицької влади на землю

• створення польського адміністративного апарату
• репресії щодо українського населення

• вороже ставлення українського населення до окупаційної

влади
• розгортання партизанської боротьби
• підтримка населення контрнаступу Червоної армії
14-26 травня 1920 р. – початок контрнаступу Червоної армії

проти поляків
12 червня 1920 р. – захоплення Києва більшовиками.
Липень 1920 р. – радянська армія прогнала поляків з України

й почала просуватися територією Польщі. В Україні вчетверте і
остаточно була встановлена радянська влада більшовиків.
Серпень-вересень 1920 р. – наступ польських військ, у

результаті якого Червона армія залишала Польщу та західну
Україну.
12 жовтня 1920 р. – підписання перемир’я поляків та

більшовиків.
«Лінія Керзона» - умовна демаркаційна лінія (східний кордон

Польщі, запропонована міністром закордонних справ
Великобританії Дж. Керзономяк можливий кордон перемир'я у
війні між більшовицькою Росією і Польською республікою під час
польсько-радянської війни.
18 березня 1921 р. – укладання Ризького мирного

договору між Польщею, РСФРР (більшовицькою Росією) та
УСРР (більшовицькою Україною).
Умови Ризького договору:

• анулювання Варшавського договору між Польщею та

УНР
• визнання Польщею УСРР
• передача Польщі західноукраїнських земель
• забезпечення умов для національно-культурного
розвитку росіянам, українцям та білорусам у Польщі
У листопаді 1921 р. відбувся Другий зимовий похід

військ УНР на чолі з Ю.Тютюнником з метою об’єднати
українські військові загони і підняти повстання проти
більшовиків. Це була остання спроба військ УНР відновити
владу в Україні. НЕВДАЛО.
Розгром військ П.Врангеля і встановлення радянської

влади в Криму
3 квітня 1920 р. головнокомандувачем Добровольчої армії

після А. Денікіна став барон П.Врангель.
10 вересня 1920 р. відбулася зустріч представників УНР із

П.Врангелем з метою спільних дій проти більшовиків. Але
У листопаді 1920 р. Червона армія остаточно звільнила

Крим від військ П.Врангеля. Радянська влада була
встановлена в Криму.
Махновський рух в Україні
Махновський рух (махновщина) – селянський рух 1918-

1921 рр. в Україні (переважно на Катеринославщині),

очолюваний Нестором Махно (батько Махно). Махновці

сповідували анархічні ідеї.
Анархізм – ідейно-теоретична та соціально-політична течія,

в основі якої – заперечення державного управління суспільством.
Анархісти вважали, що життя селян можливе на основі
селянських общин без державного управління.
Літо-осінь 1918 р. – селянські повстання проти влади

гетьмана П.Скоропадського, які очолив Н.Махно.
1919 р. – боротьба махновців разом із Червоною армією

проти Директорії, а потім боротьба з білогвардійцями армії
А.Денікіна. Далі н. Махно розриває з більшовиками, чинить
спробу побудувати свою республіку (Гуляйполе) на основі
анархічної ідеології.
Восени 1920 р. – підписання Старобільської угоди, згідно

з якою Н.Махно об’явив припинити боротьбу проти більшовиків.
Початок спільної боротьби махновців та більшовиків проти
П.Врангеля.
Наприкінці 1920 р. радянська Червона армія остаточно

розгромила махновський рух.
Холодноярська республіка
Холодноярська республіка - українське державне

утворення, що діяло на Черкащині, у районі Холодний Яр, під час
громадянської війни протягом 1919-1922 рр.

Холодноярська республіка виникає навколо український

повстанських загонів, які сформувалися під час громадянської
війни з метою захисту Мотронинського монастиря (православний
монастир у районі Холодного Яру, Черкащина). Згодом влада
повсталих загонів поширюється на значну територію Черкащини
та прибережних сіл.
Столицею Холодноярської республіки було с. Мельники.
Повсталі загони республіки боролися як проти іноземних

окупантів, так і проти російського білогвардійського руху та руху
більшовиків тощо.
Відомими головними отаманами республіки були: В.

Чучупак, І. Деркач, К. Блакитний, Г. Нестеренко-Орел
Холодноярська республіка проіснувала до 1922 р., коли

більшовики хитрістю та обманом заманали холодноярських
отаманів у засідку, схопили їх у полон та незабаром знищили.

Визначте територію УСРР. Прослідкуйте наступ польських

військ в Україну та контрнаступ військ Червоної армії.
Знайдіть радянсько-польський кордон за умовами Ризького
договору. Знайдіть «Лінію Керзона». Визначте територію дій
загонів Н. Махна. Прослідкуйте просування радянських військ у
Крим та знищення армії майора П.Врангеля.

Скоропадський Павло
український політичний діяч, військовий. Походив з козацько-

старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської
імперії. Перший командувач українізованого корпусу російської
армії під час Першої світової війни. Гетьман Української держави
1918 р.

Петрушевич Євген
український громадсько-політичний діяч, президент

Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

Петлюра Симон
український державний і політичний діяч. Один з лідерів УСДРП.

Редактор журналу «Украинская жизнь». Організатор українських
збройних сил у роки української революції, головний отаман
військ УНР (1918 р.), голова Директорії УНР (1919-1920 рр.)

Махно Нестор
Ватажок анархістського руху в 1917-1921 рр. в Україні. Керівник

повстанських загонів. Вів партизанську боротьбу проти режиму
гетьмана П.Скоропадського, Добровольчої армії А.Денікіна та
П.Врангеля. У 1920 р. війська Н.Махна були розгромлені
більшовиками.


1.Падіння Української Центральної Ради (УЦР) спричинено
А) завершенням УЦР аграрної реформи та переданням землі

селянам.
Б) відкритою підтримкою УЦР селянських виступів і робітничих

страйків.
В) відмовою УЦР від виконання умов Брест-Литовського мирного

договору.
Г) загостренням відносин УЦР із німецьким та австро-угорським

командуванням.
2.Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте

відповідь на запитання.
«Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з

насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на
територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів,
оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику
потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця

трудящого люду...» Яку «велику потребу» в Україні мали вказані

вище країни?
А) Створити міцний, дієвий бар’єр проти проникнення

більшовизму в Європу.
Б) Включити молоду, незміцнілу державу Україну до складу

Четверного союзу.
В) Використати людські ресурси, щоб компенсувати власні

людські втрати у війні.
Г) Забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні

виснажені економіки.
3. Державний переворот, що зумовив перехід влади до

П.Скоропадського, відбувся
А) 18 квітня 1918 p.
Б) 28 квітня 1918 p.
В) 29 квітня 1918 р.
Г) 30 квітня 1918 р.
4.За часів правління гетьмана П. Скоропадського Україну

іменовано на
А) Українську Народну Республіку
Б) Українську Державу
В) Українську Соціалістичну Радянську Республіку

Г) Соборну Українську Народну Республіку
5.Головою Директорії УНР після її утворення став:
А) М.Грушевський
Б) С.Петлюра
В) В.Винниченко
Г) А. Макаренко
6.Головним Отаманом військ УНР став:
А) М.Грушевський
В) В.Винниченко
Г) А. Макаренко
7.Українська академія наук була заснована в
А) 1918 p.
Б) 1919 p.
В) 1920 p.
Г) 1921 р.

8.Назвіть прізвище першого президента Української академії

наук.
А) О. Богомолець
Б) В. Вернадський
В) М. Грушевський
Г) В. Винниченко
9.У листопаді 1918 р. Український національний союз утворює

Директорію з метою
А) підготовки Акта злуки УНР та ЗУНР.
Б) боротьби проти наступаючих частин Червоної Армії.
В) організації повстання проти гетьмана П. Скоропадського.
Г) боротьби проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна.
10.Що сприяло проголошенню цитованої нижче декларації

Директорії УНР?
«Уповноважена силою і волею трудящих України... Директорія

цим заходом довершила перший акт соціального та національно-
політичного визволення українського народу. Наступним етапом
нашої революції є творення нових, справедливих... соціальних і
політичних форм».
А) укладення Варшавської угоди
Б) завершення війни з радянською Росією

В) анулювання Брест-Литовського мирного договору
Г) повалення гетьманського режиму П. Скоропадського
11.Українська Держава Павла Скоропадського існувала

впродовж
А) жовтня 1917 р. – березня 1918 р.
Б) квітня–грудня 1918 р.
В) травня 1918 р. – вересня 1919 р.
Г) квітня–грудня 1919 р.
12.Укажіть назву революційного органу керівництва збройним

антигетьманським повстанням
А) Генеральний Секретаріат
Б) Директорія УНР
В) Народний Секретаріат
Г) Рада народних комісарів
13.У жовтні 1918 р. було створено два українські державні

університети в містах
А) Київ, Львів
Б) Львів, Харків

В) Харків, Кам’янець-Подільський
Г) Кам’янець-Подільській, Київ.
14.До складу створеної Українським національним союзом

Директорії входили
А) С. Петлюра, М. Міхновський, С. Єфремов, В. Винниченко, О.

Бош.
Б) В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андрієвський, А.

Макаренко.
В) М. Грушевський, Х. Раковський, С. Єфремов, В. Винниченко,

С. Петлюра.
Г) В. Винниченко, С. Петлюра, Х. Раковський, Н. Махно, Ф.

Кричевський.
15.Вищий законодавчий орган Української Народної Республіки

доби Директорії – це
А) Український Національний союз
Б) Всеукраїнські Установчі збори.
В) Трудовий Конгрес України
Г) Головна Українська Рада.

16.На карті заштриховано територію
А) передану УНР за умовами Брест-Литовського договору 1918 р.
Б) окуповану військами Антанти наприкінці січня 1919 р.
В) Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди в червні 1920

р.
Г) контрольовану Російською армією барона Врангеля в грудні

1920 р.
17.Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) була

проголошена:
А) 13 листопада 1918 р.
Б) 13 грудня 1918 р.
В) 22 січня 1918 р.
Г) 22 січня 1919 р.

18.ЗУНР перестала існувати юридично:
А) 13 листопада 1918 р.
Б) 13 грудня 1918 р.
В) 22 січня 1918 р.
Г) 22 січня 1919 р.
19. Регулярні війська ЗУНР називались:
А) УПА
Б) УСС
В) УГА
Г) УНРА
20.Президентом ЗУНР був:
А) О.Барвінський
В) Є.Петрушевич
Г) К.Левицький
21.Злука УНР та ЗУНР у соборну державу відбулася
А) 22 січня 1917 р.
Б) 22січня 1918 р.

В) 22 січня 1919 р.
Г) 22 січня 1920 р.
22.Позначте подію всесвітньої історії, яка збіглася в часі з

проголошенням Акта Злуки УНР і ЗУНР.
А) Паризька мирна конференція
Б) Утворення Королівста Сербів, Хорватів і Словенців
В) Встановлення фашистської диктатури в Італії
Г) Листопадова революція в Німеччині
23.Який орган було створено парламентарями,

представниками політичних партій, церковними ієрархами
Східної Галичини та Буковини 18 жовтня 1918 р. з метою
об’єднання всіх західноукраїнських земель в одній державі.
А) Українську Раду Народову
Б) Українську Національну Раду
В) Український революційний комітет
Г) Українські Національні Збори
24.Як називалися вищі законодавчі та виконавчі органи

Західноукраїнської Народної Республіки?
А) Центральна Рада і Генеральний секретаріат

Б) Народна рада і Рада міністрів
В) Українська Національна Рада і Державний секретаріат
Г) Директорія та Рада міністрів
25. Чортківська офензива - це:
А) наступ полків на війська ЗУНР, який завершився розгромом

УГА під Чортковим
Б) успішний наступ УГА на польські позиції, що розпочався під

Чортковом і дав змогу тимчасово повернути під український
контроль значну частину захопленої території ЗУНР
В) спільний наступ військ УГА та Директорії на позиції Денікіна,

який розпочався поблизу Чорткова
Г) похід українських військ УНР по тилах Добровольчої армії

А.Денікіна та Червоної армії
26. Який документ містить таке положення?
«Віднині народ український, визволений могутнім поривом

своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружними
зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну
Державу Українську на благо і щастя всього її трудового
люду.»
А) ІV Універсал

Б) Грамота гетьмана П. Скоропадського «До всього українського

народу»
В) Акт Злуки УНР і ЗУНР
Г) Варшавський договір
27. Що з переліченого стосується Директорії УНР?
1. Проголошення гасла «єдиної та неделимої Росії»
2. Проведення Трудового конгресу
3. Проголошення акта Злуки УНР з ЗУНР
4. Ліквідація органів місцевого самоврядування.
5. Війна з більшовицькою та білогвардійською Росією
6. Жорсткі німецькі реквізиції
А) 1, 4, 6
Б) 2, 3, 5
В) 2, 4, 6
Г) 3, 5, 6
28. 14 березня 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала

Польщі всі юридичні права на володіння:
А) Волинню
Б) Східною Галичиною

В) Закерзонням
Г) Поділлям
29. Яке політичне гасло відображає зміст Першого

Універсалу Української Центральної Ради (УЦР)?
А) «Вся влада Радам!»
Б) «Автономію Україні!»
В) «Геть Тимчасовий уряд!»
Г) «Хай живе самостійна Україна!»
30.Назвіть діяча, який мав історичне прізвисько «батько»
А) Д. Терпило
Б) М. Григор'єв
В) Н. Махно
Г) Зелений
31. 6 січня 1919 р. Україну було проголошено
А) Українською Народною Республікою
Б) Української Соціалістичною Радянською Республікою
В) Українською Державою
Г) Українська Соціалістична Народна Республіка

32.Союзником Червоної армії в розгромі Врангеля виступила:
А) Польща
Б) армія УНР
В) армія Денікіна
Г) армія Махна
33.Варшавська угода між Директорією УНР і урядом Польщі

передбачала
А) військово-політичну допомогу в боротьбі проти гетьмана П.

Скоропадського.
Б) військову допомогу в боротьбі проти військ генерала А.

Денікіна.
В) визнання ЗУНР та відмову від втручання в її внутрішні справи.
Г) спільні воєнні дії проти Червоної Армії на території України.
34.Якими подіями завершилася Громадянська війна в Україні?
А) Розгромом Червоною Армією військових частин Української

Галицької Армії та укладанням Ризького мирного договору.
Б) Розгромом Червоною Армією Армії Української Народної

Республіки та польської армії маршала Ю. Пілсудського.

В) Розгромом Червоною Армією військ генерала П. Врангеля в

Криму та основних сил повстанських загонів Н. Махна.
Г) Розгромом Червоною Армією Збройних сил Півдня Росії

генерала А. Денікіна та військ Директорії УНР.
35.Ватажком селянського повстанського руху в Україні в 1919

– 1920 рр. були
А) М.Муравйов, В Антонов-Овсїєнко
Б) С. Петлюра, М. Омельянович-Павленко
В) М. Григор’єв, Н. Махно
Г) А. Денікін, П. Врангель
36.Перебіг яких подій відображено на карті?
А) Витіснення у 1919 р. арміями Н. Махна та М. Григор’єва військ

Антанти з Півдня України та Криму.
Б) Контрнаступу Червоної Армії та розгрому військ генерала А.

Денікіна на Сході та Півдні України в 1919 р.

В) Контрнаступу Червоної Армії та розгрому військ генерала П.

Врангеля на Півдні України та в Криму в 1920 р.
Г) Придушення в 1921 р. антибільшовицьких селянський

повстань Півдня України та Криму військами Південного фронту
М. Фрунзе.
37.Якою цифрою на карті позначено район дій повстанських

загонів Н. Махна проти гетьманської адміністрації, німецьких і
австрійських окупаційних військ?
А) 1
Б) 2
В) 3
Г) 4
38. Рішення, ухвалене на ІІІ Всеукраїнському з’їзді рад:
А) анулювання Брест-Литовського мирного договору
Б) затвердження нового парламенту УСРР – Трудового конгресу

В) проголошення повалення Української Держави Павла

Скоропадського
Г) ухвалення конституції Української Соціалістичної Радянської

Республіки

1. Директорія
2. отаманщина
3. диктатура
4. декларація
А) колегіальний орган виконавчої влади з декількох осіб
Б) нічим не обмежена влада особи, групи, класу
В) група осіб, яка веде політику протидії стосовно держави, уряду,

партії, організації
Г) заява від імені держави, уряду, партії, організації
Д) засилля різноманітних напівбандитських збройних формувань

в умовах відсутності реальної державної влади

1. Володимир Винниченко
2. Юзеф Пілсудський
3. Симон Петлюра
4. Павло Скоропадський
А) головний отам військ Директорії УНР
Б) керівник Української Держави
В) керівник новоутвореної Польської держави
Г) лідер українських більшовиків
Д) голова Директорії УНР
41.Установіть відповідність між цитованими документами та

часом їхнього прийняття.
1. «...Україна стає Українською Народною Республікою. Не

відділяючись від республіки Російської... ми твердо станемо на
нашій землі...»
2. «Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом усієї України.

...Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються...»
3. «...воєдино зливаються ...частини єдиної України –

Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна.
Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка...»

4. «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні

від нікого незалежною, суверенною державою українського
народу. З усіма сусідніми державами... Ми хочемо жити в згоді й
приязні...»
А) 3 (16) липня 1917р.
Б) 7 (20) листопада 1917р.
В) 9 (22) січня 1918р.
Г) 29 квітня 1918р.
Д) 22 січня 1919р.
42. Установіть відповідність.
1. воєнний комунізм
2. ВУЦВК
3. комунізм
4. білогвардійський рух
А) соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-

1920 рр., що була реакцією більшовиків на умови громадянської
війни, тому являла собою вимушені, тимчасові, насильницькі
заходи з метою переходу до комунізму
Б) військово-політичний рух, сформований у ході громадянської

війни в Росії 1917 – 1923 рр. з метою повалення радянської
влади і поновлення єдиної неподільної Росії на основі принципів

монархізму (або на основі республіканської ідеї). Єдності між

представниками білого руху не було
В) найвища стадія розвитку соціалістичного суспільства, така

організація суспільства, за якої економіка заснована на суспільній
власності та засоби виробництва. Подекуди «соціалізм» та
«комунізм» використовують як тотожні поняття. Російських
більшовиків називали також комуністами
Г) ідейно-теоретична та соціально-політична течія, в основі якої

– заперечення державного управління суспільством.
Д) один з центральних органів радянської влади в Україні

43.Установіть послідовність подій:
А) вступ військ Директорії у Київ
Б) заснування Української академії наук
В) З’їзд хліборобів (прихід до влади П.Скоропадського)
Г) Берестейський мирний договір

44.Установіть послідовність подій Української революції та

періоду боротьби за збереження державної незалежності
України.
А) Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР
Б) Укладення Брест-Литовського мирного договору між УНР і

Німеччиною та її союзниками
В) Проголошення Центральною Радою Четвертого Універсалу
Г) Державний переворот і прихід до влади П.Скоропадського
45.Установіть хронологічну послідовність подій Української

революції та періоду боротьби за збереження державної
незалежності України.
А) Остаточний розгром Червоною Армією військ генерала А.

Денікіна.
Б) Укладення Ризького мирного договору.
В) Бій під Крутами.
Г) Гетьманський переворот і проголошення Української Держави.


46. Що з указаного нижче спричинило падіння Української

Держави П. Скоропадського?
1. Вузька соціальна база гетьманату, підкорення його економічної

політики інтересам окупаційної влади.
2. Відновлення бойових дій радянської Росії проти України.
3. Залежність стабільності режиму від німецьких та австрійських

збройних формувань.
4. Зосередження усієї повноти влади в руках однієї людини –

гетьмана.
5. Відсутність дієздатної регулярної національної армії.
6. Анулювання Німеччиною Брест-Литовського договору.
47. У якому твердженні йдеться про Євгена Петрушевича?
1. лідер УСДРП, заступник голови Центральної Ради, перший

голова Генерального секретаріату
2. очолював делегацію УНР у переговорах з Німеччиною та її

союзниками в Брест-Литовському
3. після захоплення поляками майже всієї Східної Галичини

призначений диктатором ЗУНР.
4. як голова Українського Національного Союзу відігравав

провідну роль в організації протигетьманського повстання
5. став членом Директорії УНР згідно з ухвалою Трудового

конгресу України в Києві

6. голова Української Національної Ради, яка проголосила

створення на українських землях Австро-Угорщини української
держави
48. Основні заходи політики «воєнного комунізму»
1. Дозвіл на оренду землі
2. Недоторканність приватної власності
3. Запровадження продрозкладки
4. Загальна трудова повинність
5. Об’єднання великих підприємств у трести
6. Уведення карткової системи

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х 15 Х
16 Х 21 Х 26 Х
17 Х 22 Х 27 Х
18 Х 23 Х 28 Х
19 Х 24 Х 29 Х
20 Х 25 Х 30 Х
А Б В Г А Б В Г
31 Х 36 Х
32 Х 37 Х
33 Х 38 Х
34 Х
35 Х
39 1 Х 40 1 Х 41 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г Д
42 1 Х
2 Х
3 Х
4 Х
43 1 Х 44 1 Х 45 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
46 1 3 5
47 3 5 6
48 3 4 6

Тема 23. Українська СРР в умовах нової

економічної політики (1921-1928 рр.)
Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика

більшовиків в Україні в 1921 – 1928 рр., що прийшла на зміну
політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні
елементів ринкової економіки.
Причини НЕПу:
• глибока економічна криза як наслідок громадянської

війни та політики «воєнного комунізму»;
• політична криза (опір політиці більшовиків – селянські
повстання, страйки, виступи в армії);
• спад революційної хвилі в Європі, відкладення ідеї
«світової соціалістичної революції»;
• початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з
електрифікації Росії), який передбачав будівництво
електростанцій, заводів в Україні.
Початок НЕПу – березень 1921 р. – рішення Х з’їзду

Російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)) про
перехід до нової економічної політики (НЕПу).

Заходи НЕПу
• заміна продрозкладки продподатком;

• дозвіл на оренду землі;
• дозвіл на використання найманої праці;
• розвиток кооперативного рух.
Промисловість
• продаж у приватну власність та передача в оренду

дрібних та частину середніх підприємств;
• дозвіл на використання найманої праці;
• об’єднання великих підприємств у трести та переведення
їх на госпрозрахунок;
• перехід від зрівнялівки до відрядної зарплати.
Фінанси та торгівля
• поновлення вільної торгівлі;

• введення державних податків, плату за транспорт,
комунальні послуги;
• випуск конвертованого червонця, вилучення старих
грошових знаків.

Особливості НЕПу в Україні
• НЕП в Україні запроваджено пізніше, ніж у Росії

в 1922 р.;
• висока ставка продподатку;
• застосування репресивних заходів при вилученні
продподатку;
• введення НЕПу в умовах голоду 1921-1922 рр.;
• широка підтримка НЕПу українським населенням.
Результати НЕПу
• зростання господарської ініціативи, зацікавленості в

результатах праці, продуктивності праці;
• швидкі темпи відбудови народного господарства;
• зростання життєвого рівня населення;
• конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-
командною системою.
1925 р. - завершення відбудови промисловості.

Проголошення Всесоюзною комуністичною партією (більшовиків)
(ВКП(Б)) курсу на індустріалізацію.
Індустріалізація - система заходів, спрямованих на

прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного
переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни.

Голод в Україні 1921-1923 рр.
Причини голоду
• післявоєнна розруха;
• скорочення виробництва с/г продукції;
• політика «воєнного комунізму»;
• експорт хліба та його вивезення до Росії;
• посуха, неврожай…
Заходи влади
• замовчування наявності голоду в Україні;

• збір продподатку та вивезення хліба з України;
• вилучення церковних цінностей для боротьби з голодом;
• дозвіл міжнародним організаціям надавати допомогу
голодуючим (АРА (американська адміністрація
допомоги), Фонд Ф.Нансена, Міжнародний комітет
робітничої допомоги).
Наслідки голоду
• померло 1,5 – 2 млн. чоловік;

• придушення селянського повстанського руху в Україні та
зміцнення більшовицької влади.

Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік

(СРСР)
Етапи утворення СРСР
І етап: червень 1919 – грудень 1920 рр. – створення

військово-політичного союзу радянських соціалістичних
республік Росії, України, Латвії, Литви та Білорусії.
ІІ етап: грудень 1920 – грудень 1922 рр. - УСРР та інші

радянські республіки підписали з РСФРР договори про воєнний
та господарський союз.
ІІІ етап: грудень 1922 – травень 1925 рр. – утворення

СРСР. 30 грудня 1922 р. І Всесоюзний з’їзд рад у Москві
затвердив договір про утворення СРСР. Договір про утворення
СРСР підписали УСРР (Україна), РСФРР (Росія), БРСР
(Білорусія), ЗРФСР (Закавказзя – Грузія, Вірменія, Азербайджан).
У січні 1924 р. ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу

Конституцію СРСР. У травні 1925 р. – ІХ Всеукраїнський з’їзд
рад уніс зміни до Конституції УСРР, де було вказано про вступ
України до СРСР.
Політика коренізації (українізації)
Квітень 1923 р. – проголошення в СРСР курсу на

коренізацію.
Коренізація – це надання народам СРСР можливості

розвивати власні культури, мови, готувати національні кадри з

метою посилити вплив комуністичної партії в національних

районах.
В Україні коренізація набула характеру українізації:
• підготовка та залучення кадрів із представників

української національності;
• запровадження в усіх установах та навчальних закладах
української мови;
• видання книжок, газет, журналів українською мовою;
• глибоке вивчення національної історії, відродження
традицій;
• створення умов для розвитку мови та культури всіх
національних меншин, які мешкали в Україні.
Українізацію підтримали такі державні діячі УСРР як

М.Скрипник, О.Шумський, В.Затонський.
У жовтні 1921 р. відбувся Всеукраїнський церковний

собор, на якому було утворено Українську автокефальну
(самостійну) православну церкву (УАПЦ) та обрано першого
митрополита УАПЦ. Ним став В. Липківський.
Розвиток української культури в 20-ті рр. ХХ ст.
1920-ті роки були часом бурхливого розвитку, відкриттів і

сподівань в українській культурі. Головним поштовхом до
культурного ренесансу (відродження) 20-х рр. були наслідки
Української революції, поява нової плеяди молодих талантів:
частина з них вірила, що сила мистецтва може оновити

суспільство; інші вбачали у нових умовах можливість для

самовираження.
Розвиток культури пов'язаний також з політикою

«українізації», яку проводили більшовики в 20-ті роки. Головну
роль у її проведенні відіграли тодішні керівники Наркомату освіти
УРСР - О. Шумський (1925-1927 рр.) і М. Скрипник (1927-1928
рр.).
Важливе значення у національно-культурному розвитку

мала Українська автокефальна православна церква на чолі з
митрополитом В. Липківським, створена у 1921 р.
Запровадження обов'язкового 4-річного навчання. Рівень грамотності

протягом 20-х рр. зростає з 24 % до 57 % (боротьба радянської влади з
Освіта
неписьменністю – створювалися «лікнепи» - товариства з ліквідації
неписьменності). Кількість педінститутів збільшується до 46, технікумів» -
до 84. Кваліфікованих робітників готують ФЗУ (школи фабрично-
заводського учнівства). Внаслідок українізації 80% шкіл, 50% технікумів,
25% вузів стають україномовними
В Україні працюють багато вчених світового рівня: математик М.

Боголюбов, творець теорії космічних польотів Ю. Кондратюк, біохімік О.
Наука
Палладій, фізіолог О. Богомолець, лікарі В. Філатов і М. Стражеско,
генетики М. Холодний та О. Сапєгін, фізики Л. Ландау і П. Капиця,
історики М. Грушевський і Д. Баталій, економіст М. Волобуєв
20-ті рр. — створення різноманітних письменницьких організацій: «Спілка

революційних письменників», «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Нова
Література
генерація», «Неокласики» та ін.
ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури) – літературне

об’єднання в Україні, що діяло з лютого 1926 р. по лютий 1928 р. Виникло
у Харкові. Очолювали М. Хвильовий, М. Яловий, М. Куліш
Творчість П. Тичини, М. Рильського, М. Зерова, М. Драй-Хмари, С.

Плужника, В.Сосюри, М. Бажана, М. Хвильового, Г. Косинки, Ю.
Яновського, М. Куліша.

Був створений «Молодий театр» Л. Курбаса. У 20-ті роки в театрі

працюють режисер Л.Курбас, актори Г. Юра, А. Бучма, О.Сердюк, Н.
Мистецтво
Ужвій, М. Крушельницький.
На кінець 1925 р. в УРСР 46 постійних театрів.
«Березіль» - український театр, заснований у Києві Л.Курбасом у 1925 р.

У 1926 р. перенесений у Харків.
Музичне мистецтво: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Б.

Лятошинський, В. Косенко, К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький).
1926-1926 рр. — відкрито національні театри опери та балету в Харкові,

Києві, Одесі
1928 р. — перший фільм О. Довженка «Звенигора»
Протягом 1929-1987 рр. в УРСР знято 180 фільмів
Живопис: М. Бойчук, І. Їжакевич, В. Касіян, О. Шовкуненко, М. Дерегус.

Скульптори: М. Лисенко, В. Іванов, Л.Муравія.

Довженко Олександр
український письменник та кінорежисер ХХ ст., один із

засновників українського кінематографу. Створив фільми
«Земля», «Арсенал», «Звенигород» тощо

Ілюстрації з історії ХХ ст.,обов’язкові для запам’ятовування
Архітектура
Будівля Держпрому в Харкові. 1925-1928 рр.

Будівля Верховної Ради УРСР у Києві. 1936-1939 рр.
Образотворче мистецтво
«Еней та його військо». 1919 р. Г.Нарбут

Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати».

1923 р. В. Касіян.
Картина «Життя». Триптих (Любов. Сім’я. Повернення). 1925-

1927. Ф.Кричевський

Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ромнах. 1918. Скульптор

І.Кавалерідзе
Картина «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653

р.». 1931. М.Самокиш

Картина «Хата в Богданівці». 1955. К.Білокур
Картина «Хліб». 1949. Т.Яблонська

Картина «Гороховий звір». 1971. М.Приймаченко
Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх

Либідь). Скульптор В.Бородай


1. Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі аспекти

життя українського суспільства 1920-х років?
1. «Певна частина державних ресурсів і ресурсів приватного

господарства дістають право вільного обігу на товарному ринку
за принципом купівлі-продажу...»
2. «Тепер же кількість тих, хто харчується за рахунок

закордонних комісій допомоги голодуючим в Україні, не
перевищує 10% загальної кількості голодуючих...»
А) Відображено в обох уривках
Б) Лише в першому
В) Лише в другому
Г) Не відображено в жодному з уривків
2. Державно-політичний статус УСРР у 1921 – 1922 рр.

визначався

А) «договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими

республіками, посиленням її підпорядкування
загальнофедеративним органам влади
Б) юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу

жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-
договірних відносинах
В) «воєнно-політичним союзом» із РСФРР та перебуванням

УСРР у її складі на правах автономного утворення
Г) «військовим союзом» із РСФРР зі збереженням УСРР

формального статусу та ознак незалежної держави
3. У якій галузі господарства УСРР у 1920-х роках розпочалася

реалізація плану ГОЕЛРО?
А) енергетичній
Б) металургійній
В) машинобудівній
Г) вуглевидобувній
4. Розвиткові сільського господарства України в період НЕПу

було притаманне
А) створення агроміст із розгалуженою переробною

інфраструктурою
Б) функціонування виробничо-збутових кооперативів і товариств

В) об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи
Г) розгортання мережі машинно-тракторних станцій і бригад
5. Які твердження щодо політики коренізації, здійснюваної в

Україні в 1920-х – на початку 1930-х років, є правильними?
1. На керівних посадах представників інших національностей

масово замінювали українцями.
2. Приділяється особлива увага підготовці та висуванню кадрів

корінної національності
3. Створюються окремі адміністративно-територіальні одиниці

в місцях компактного проживання неукраїнського населення
4. Українська мова в республіці проголошується державною, а в

системі освіти республіки мови національних меншин
замінюються українською
А) 1, 3
Б) 1, 4
В) 2, 3
Г) 2, 4
6. У результаті здійснення в Україні в 1920-х – на початку 1930-

х років політики коренізації
А) реорганізовано національні адміністративні райони на

території республіки в звичайні райони.

Б) замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової

інформації державною українською мовою
В) збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів

республіканського партійно- державного апарату
Г) розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої

політики для здійснення культурної роботи серед українців за
кордоном
7. Політика коренізації, що здійснювалася в Україні в 1920-х – на

початку 1930-х років, передбачала
А) повне витіснення російської мови державною українською

мовою з діловодства та засобів масової інформації
Б) створення національних адміністративних районів,

забезпечення культурних прав національних меншин
В) розширення повноважень республіки у сфері зовнішньої

кордоном
Г) суцільну заміну на керівних посадах партійно-державного

апарату представників інших національностей українцями
8. Зібрання, на якому було ухвалено рішення про скасування

«воєнного комунізму» і перехід до нової економічної політики:
А) Х з’їзд РКП(б) (березень 1921 р.)
Б) VI Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1921 р.)

В) VII Всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1922 р.)
Г) І Всесоюзний з’їзд рад (грудень 1922 р.)
9. Найголовніший крок у переході від політики «воєнного

комунізму» до нової економічно політики:
А) дозвіл іноземцям брати деякі підприємства у концесію
Б) заміна продовольчої розкладки продовольчим податком
В) скасування заборони на дрібне приватне підприємство
Г) скасування загальної трудової повинності
10. «Державний устрій у формі союзної держави, при якому його

члени зберігають ознаки політичного суверенітету»
А) автономізація
Б) колонізація
В) протекторат
Г) федерація
11. «Повне самоврядування церкви, її незалежність».
А) автаркія
Б) автокефалія
В) автократія

Г) автологія
12. Причини зростання обсягів промислового виробництва

часів НЕПу:
А) залучення іноземних інвестицій, централізація управління
Б) зниження цін на сільськогосподарську продукцію, допомога з-

за кордону
В) націоналізація підприємств важкої промисловості,

запровадження загальної трудової повинності
Г) скасування заборон на приватне підприємництво, економічні

методи господарювання, запровадження оренди
13. Курс на індустріалізацію проголошено
А) 1921 р.
Б) 1925 р.
В) 1928 р.
Г) 1930 р.
14.Якими були основні ознаки політики більшовиків у галузі

культури в 1920-ті рр.?
А) прагнення зберегти контроль над культурною та всіма

проявами духовного життя

Б) сприяння вільному розвитку культури, ліквідація форм

контролю над нею
В) деідеологізація культури, толерантне ставлення до

інакомислення
Г) боротьба з будь-якими проявами інакомислення, зведення

всієї сукупності проявів духовного життя суспільства до
заздалегідь визначених схем
15.Режисером і художнім керівником театру «Березіль» в 1920-

х рр. був:
А) П. Саксаганський
Б) А. Бучма
В) Лесь Курбас
Г) Г. Юра
16.Відкриття українських гімназій, державних університетів у

Києві та Кам’янці-Подільському, Української Академії наук були
складовими національно-культурної політики:
А) Української Народної Республіки
Б) Західноукраїнської Народної Республіки
В) Української Держави П. Скоропадського
Г) Української Соціалістичної Радянської Республіки

17.З іменами А. Бучми, Леся Курбаса, Г. Юри пов’язаний

розвиток:
А) монументального мистецтва
Б) театрального мистецтва
В) музичного мистецтва
Г) оперного мистецтва
18.На початку 1920-х рр. приводом до пограбування державою

церковних цінностей...
А) став голод 1921—1923 рр.
Б) стало запровадження нової економічної політики
В) стала політика українізації
Г) стали чистки у партійних лавах

19.Чим була зумовлена поява плаката, зображеного на

ілюстрації?
А) запровадженням НЕПу
Б) голодом 1921-1923 рр.
В) початком боротьби з неписьменністю
Г) впровадження політики коренізації
20.Що спричинило появу зображеного пропагандистського

плаката?

А) Запровадження «воєнного комунізму»
Б) Перехід до нової економічної політики
В) початок суцільної колективізації
Г) повалення самодержавства

1. воєнний комунізм
2. нова економічна політика
3. автокефалія
4. коренізація
А) державний устрій у формі союзної держави, при якому його

члени зберігають ознаки політичного суверенітету
Б) повне самоврядування церкви, її незалежність
В) соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-

1920 рр., що була реакцією більшовиків на умови громадянської
війни, тому являла собою вимушені, тимчасові, насильницькі
заходи з метою переходу до комунізму

Г) економічна політика більшовиків в Україні в 1921 – 1928 рр., що

прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася
на впровадженні елементів ринкової економіки
Д) надання народам СРСР можливості розвивати власні

культури, мови, готувати національні кадри з метою посилити
вплив комуністичної партії в національних районах
22.Установіть відповідність.
1. квітень 1923 р.
2. березень 1921 р.
3. грудень 1922 р.
4. 1921-1923 рр.
А) голод в Україні
Б) початок НЕПу
В) початок коренізації
Г) завершення громадянської війни
Д) утворення СРСР
23.Встановіть відповідність між митцями та галузями науки.
1. Д. Граве, Ю. Кондратюк, Л. Ландау, Є. Патон
2. П. Тичина, Я. Яловий, М. Рильський
3. П. Саксаганський, М. Садовський, Л. Курбас

4. О. Довженко
А) театр
Б) кінематограф
В) музика
Г) література
Д) наука

24.Установіть послідовність.
А) ухвалення конституції СРСР
Б) створення УАПЦ
В) проголошення курсу на коренізацію
Г) проголошення НЕПу


25.Які поняття потрібно використати, характеризуючи

культурне та духовне життя України в період непу (1921—1928
рр.)?
1. Союз РСР
2. Договірна федерація
3. Українізація
4. Ліквідація неписьменності
5. ВАПЛІТЕ
6. «Розстріляне відродження»

А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г
1 Х 6 Х 11 Х 16 Х
2 Х 7 Х 12 Х 17 Х
3 Х 8 Х 13 Х 18 Х
4 Х 9 Х 14 Х 19 Х
5 Х 10 Х 15 Х 20 Х
21 1 Х 22 1 Х 23 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г 25 3 4 5
24 1 Х
2 Х
3 Х
4 Х

Тема 24: Утвердження тоталітарного

режиму в 1929-1939 рр.
Попередні поняття для засвоєння
Модернізація – осучаснення.
Радянська модернізація передбачала форсовану

індустріалізацію та суцільну колективізацію.
Індустріалізація - це система заходів, спрямованих на

переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни.
Форсована індустріалізація – індустріалізація шалено

швидкими темпами.
Колективізація - примусова система заходів, спрямована

на перетворення одноосібних селянських господарств у великі
колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).
Суцільна колективізація – масова колективізація, що

охопила всі селянські господарства.
Україна і зміна політичного курсу Всесоюзної

комуністичної партії більшовиків (ВКП(б))
21 січня 1924 р. помер В.Ленін (керівник більшовиків та лідер

СРСР), після чого в партійно-державному керівництві СРСР
розпочалася гостра боротьба навколо питань подальшого
розвитку країни. Основна боротьба за лідерство в партії

розгорнулася між Й.Сталіним та Л. Троцьким. Проти Л.Троцького

виступили майже всі керівники України - Л.Каганович,
Д.Манільський, Г.Петровський, М.Скрипник, В.Чубарь. У
підтримку Л.Троцького виступили нечисленні його прихильники в
Україні - І.Дашковський, Н.Гордон, М. Голубенко та ін. У грудні
1927 р. Л.Троцького було виключено з партії.
1927-1928рр. - хлібозаготівельна криза в СРСР, яка стала

приводом для відходу від НЕПу.
У 1928 р. на пленумах ЦК ВКП(б), на яких виявилися

розбіжності в підходах Й. Сталіна та М. Бухаріна до вирішення
економічних проблем. М. Бухарін був одним із найпослідовніших
прихильників НЕПу, а хлібозаготівельну кризу він пояснював
недоліками в роботі державного апарату. А Й. Сталін головну
причину кризи вбачав у виступах проти радянської влади
«класових ворогів», передовсім селянства, а тому подолання
труднощів соціально-економічного розвитку він зводив до
боротьби з «внутрішніми ворогами».
1929 р. - посилення тиску Й. Сталіна на групу М. Бухаріна, у

результаті були усунуті останні перепони на шляху до цілковитої
відмови від НЕПу, створені передумови переходу до силових,
адміністративно-командних методів управління економікою і
суспільними процесами та утвердження сталінського
єдиновладдя.
У 1929 р. Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в

СРСР.

Керівники УСРР часів радянської модернізації
1925 р. - призначення генеральним секретарем

Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків)
України (ЦК КП(б)У) Л. Кагановича.
1928 р. - призначення генеральним секретарем ЦК КП(б)У

С.Косіора.
Форсована індустріалізація
У 1925 р. ВКП(б) проголосила курс на індустріалізацію.
У 1929 р. був прийнятий курс на форсовану

індустріалізацію.
1929 р. Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та

«стрибком до соціалізму».
Індустріалізація - це система заходів, спрямованих на

переозброєння фекономіки і зміцнення обороноздатності країни.
Завдання індустріалізації:
• здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;

• перетворення аграрної країни на могутню індустріальну
державу;
• зміцнення оборонного потенціалу країни;
• підвищення технічної бази сільського господарства.

Джерела індустріалізації:
• перерозподіл коштів на користь промисловості за

рахунок сільського господарства;
• експорт сировини та продовольства;
• залучення коштів громадян (державні позики, ощадкаси);
• «споживчий аскетизм» населення (тобто населення
повинно було вгамовувати свої бажання);
• використання примусової праці політв’язнів.
Труднощі та особливості індустріалізації:
• можливість використання лише внутрішніх джерел

фінансування;
• перекіс у бік важкої промисловості (переважання
промисловості групи «А» - важкої промисловості);
• нестача кваліфікованих кадрів;
• форсовані темпи;
• жорстка централізація економіки, директивне
господарювання;
• «споживчий аскетизм» населення.
Економіка СРСР здійснювалася шляхом планування на

кожні 5 років.
Командно-адміністративна економіка – це економічна

система, в якій держава або ради керують економікою. В системі
з командною економікою центральний уряд ухвалює всі рішення

стосовно виробництва та споживання товарів та послуг. На

відміну від ринкової економіки, де економіка існує і керується
економічними законами ринку.
Результати перших п'ятирічок
Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.):
• форсований ривок у розвитку важкої промисловості;

• створення енергетичної бази;
• розширення та реконструкція металургійної бази
(будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь»;
«Криворіжсталь», реконструкція металургійних заводів
у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці,
Комунарську);
• ліквідація безробіття;
• розвиток сільськогосподарського машинобудування
(будівництво Харківського тракторного заводу та випуск
перших тракторів, виробництво на харківському заводі
«Серп і молот» складних молотилок, випуск на
запорізькому заводі «Комунар» комбайнів);
• розгортання соціалістичного змагання;
• запровадження карткової системи.
Соціалістичні змагання (соцзмагання) – різноманітні

заходи підвищення продуктивності праці засновані не на
матеріальній зацікавленості, а на моральній свідомості.
Наприклад, між заводами влаштовувалися змагання, хто більше

виробу продукції. Робітники вимушені були працювати понад

норму безкоштовно, щоб перемогти в змаганнях.
Карткова система – система розподілу продуктів, товарів

та послуг за картками, що індивідуально видаються державою
населенню.
Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.):
• подальше наростання індустріалізації (хоча темпи росту

знижені до 13-14% на рік);
• будівництво нових підприємств - Харківський турбінний
завод, Новокраматорський завод важкого
машинобудування, азотний завод у Горлівці та ін.;
• розгортання стахановського руху, початок якому
поклав вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій
Стаханов, який у ніч з 30 на 31 серпня 1935 р.,
застосувавши новий метод роботи, встановив
рекорд з видобування вугілля;
• скасування карткової системи (1935 р.);
• апогей соціалістичного змагання.
Наслідки індустріалізації:
• перетворення України із аграрної країни в індустріально-

аграрну;
• збільшення промислового потенціалу в 7 разів;
• залучення в промисловість України значної частини
загальносоюзних коштів (20%);

• виникнення в українській промисловості нових галузей

(кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова
промисловість тощо);
• здійснення індустріалізації за рахунок сільського
господарства, що спричинило перехід до насильницької
колективізації;
• низький життєвий рівень населення;
• ліквідація ринкових відносин, створення командно-
адміністративної економіки.
Промисловість України напередодні Другої світової

війни
• збільшення асигнувань на оборону;

• збільшення видобутку вугілля, нарощування
потужностей машинобудівної промисловості, хімічних
підприємств, електроенергетики;
• введення в дію в УРСР 600 нових промислових
підприємств (1938 - червень 1941 р.);
• встановлення надзвичайно жорсткої трудової
дисципліни.
Суцільна колективізація
Грудень 1927 р. — XV з'їзд ВКП(б) взяв курс на кооперування

села (колективізацію). Приводом для цього стала
хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.

Колективізація - примусова система заходів, спрямована

на перетворення одноосібних селянських господарств у великі
колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).
Завдання колективізації:
• перекачування коштів із села до міста на потреби

індустріалізації;
• забезпечення населення країни дешевими продуктами
харчування та сировиною;
• перетворення неконтрольованих державою
індивідуальних селянських господарств на велике
виробництво, повністю підконтрольне партійно-
державному керівництву;
• ліквідація дрібнотоварного селянського укладу, який, на
думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі, а
отже, ліквідація куркульства як класу.
Хід колективізації
Січень 1928 р. - рішення політбюро ЦК ВКП(б) про примусове

вилучення в селянства зернових надлишків та необхідність
форсованої колективізації.
1928 р. - створення першої машинно-тракторної станції

(МТС) в Україні. Основне завдання МТС - виробничо-технічне
обслуговування колгоспів, посилення впливу держави на село.

Листопад 1929 р. - курс на суцільну колективізацію села.

Пленум ЦК ВКП(б) заслухав доповідь першого секретаря ЦК
КП(б)У С. Косіора «Про сільське господарство України й про
роботу на селі», у якій зазначалося, що Україна повинна у
найкоротший строк впровадити колективізацію й показати
приклад іншим республікам (колективізація в Україні мала
завершитися восени 1931 р. або навесні 1932 р.)
Лютий 1930 р. - лист-директива С. Косіора місцевим

партійним організаціям, у якому ставилося завдання
колективізувати степ за час весняної посівної кампанії, а всю
Україну - до осені 1930 р., що призвело до застосування
насильницьких методів колективізації (до 1 березня 1930 р. було
примусово колективізовано 62,8 % селянських господарств).
Осінь 1929 - весна 1930 р. - хвиля селянських виступів та

повстань проти колективізації.
Березень 1930 р. - стаття Й. Сталіна «Запаморочення від

успіхів», у якій він виступив проти надмірностей у колгоспному
будівництві, звинувачуючи в них партійні комітети та радянські
організації на місцях. Селянам дозволялося виходити з колгоспів.
Це був маневр сталінського керівництва, спрямований на
заспокоєння селян. Почався масовий вихід селян із колгоспів.
Осінь 1930 р. - директивний лист ЦК ВКП(б) «Про

колективізацію», який закликав найрішучішими методами й
темпами завершити цей процес, що призвело до нового етапу
колективізації. Повторне об'єднання селян у колгоспи в Україні
мало завершитися до кінця 1931 р. (до кінця 1932 р. в Україні були

об'єднані у колгоспи близько 70 % селянських господарств, що

володіли 80 % посівних площ).
Сталінська колективізація передбачала ліквідацію цілого

класу заможних господарів, яких називали «куркулями». У
результаті під розкуркулення потрапило близько 200 тис.
господарств.
Куркуль (кулак)- з давнини назва селян, які займалися

лихварством (давали кошти в борг під відсотки). За часів
радянської влади куркулями називали всіх заможних селян та
противників колективізації.
Наслідки колективізації:
• одержано кошти для індустріалізації;

• знищення найбільш працездатних селянських
господарств;
• занепад почуття індивідуалізму, властивого українському
селянинові;
• дезорганізація аграрного сектора (індивідуальні
селянські господарства руйнувалися, а колгоспи
технічно й організаційно були ще слабкими);
• наростання кризових явищ у сільському господарстві
(зниження продуктивності праці, падіння валових зборів
зерна тощо);
• утвердження командної економіки на селі при повному
підпорядкуванні колгоспів державній владі;
• голодомор 1932-1933 рр.

Голодомор 1932-1933 рр.
Причини:
• політика сталінського керівництва;

• прискорена насильницька колективізація;
• завищений план хлібозаготівель для України на 1932 р.;
• постанова у 1932 р. «Про охорону майна державних
підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення
суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі
як «Закон про п'ять колосків» (згідно з цим законом за
крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл із
конфіскацією всього майна або позбавлення волі
терміном не менш ніж на 10 років);
• діяльність в Україні надзвичайної комісії на чолі з
В.Молотовим, основною метою якої було вилучення
хліба в селян за будь-яку ціну (обшуки, натуральні
штрафи, загороджувальні загони, реквізиція насіннєвого,
продовольчого й фуражного фондів колгоспів, блокади
сіл-боржників тощо).
Регіон діяльності надзвичайної комісії В. Молотова у

вересні 1932 р.

Отже, хлібозаготівельна кампанія перетворилася на

цілеспрямоване фізичне винищення українського селянства.
Заходи влади:
• продовження хлібозаготівель;
• створення загороджувальних загонів, які не випускали
селян до міст;
• замовчування голоду;
• відмова від міжнародної допомоги.
Наслідки голодомору:
• величезні людські втрати (за різними даними, від 3,5 до

8 млн. чоловік);
• знищення традиційного українського села з його
багатими народними звичаями;
• подолання опору колективізації і як наслідок - перемога
колгоспного ладу на селі.
Сталінський тоталітарний режим і масові репресії в

Україні
Тоталітарний режим - це політичний режим, який

передбачає встановлення всеосяжного державного контролю
над усіма сферами життя суспільства шляхом терору, знищення
демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої
групи політичної партії.

Терор - це політика придушення, залякування політичних

противників жорстокими насильницькими методами.
Репресії - захід державного примусу, покарання.
Хвилі сталінського терору в Україні
Перша хвиля (1928—1931 рр.) - розкуркулення, депортації,

викриття шкідницьких організацій, боротьба проти відомих
українських громадських діячів та інтелігенції:
• «Шахтинська справа» (1928 р.) над 53 спеціалістами

вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися
шкідницькою діяльністю (5 чоловік отримали смертний
вирок, інші - різні строки ув'язнення);
• Сфабрикований процес над «Спілкою визволення
України» (СВУ) 1930 р. - справа, спрямована проти
«старої» національної еліти. Звинувачення 45 чоловік у
підготовці збройного повстання, що мало на меті
відновлення самостійної «буржуазної» України. У справі
«Спілки визволення України» був звинувачений
український суспільно-політичний діяч С.Єфремов;
• Сфальсифікована справа «Українського національного
центру» (УНЦ) 1931 р. - процес над колишніми
провідними діячами УНР, серед яких були М.
Грушевський, В. Голубович та ін.;
• Ліквідація УАПЦ (28-29 січня 1930 р. відбувся
надзвичайний «самоліквідаційний» собор УАПЦ). З 34
єпископів заарештовано 24, ще 8 зникли без суду і
слідства.

Друга хвиля (1932-1935 рр.) - голодомор, боротьба з

«націоналістичним ухильництвом»:
• Голодомор 1932-1933 рр.;

• самогубства М. Хвильового (1933 р.) та народного
комісара освіти М.Скрипника (1933 р.);
• арешт українських кобзарів і лірників та розправа над
ними (грудень 1934 р.);
• справи «Української військової організації» (УВО),
«Блоку українських націоналістичних партій» тощо.
Третя хвиля (1936—1938 рр.) - доба «великого терору»:
• боротьба з українським націоналізмом (справи

«націоналістичної» групи професора М. Зерова, «Блоку
українських терористичних груп» та ін.);
• боротьба з ухилами в партії (справи «Українського
троцькістського центру», «Соціал-демократичної партії
України»);
• чистка партверхівки, репресії проти членів КП(б)У (Є.
Квірінг, X. Раковський, С.Косіор, В.Чубар, П. Постишев
та ін.);
• репресії в армії (серед репресованих були відомі
радянські полководці Й. Якір - командувач Київським
військовим округом, І. Дубовий - командувач Харківським
військовим округом, Є. Ковтюх, І. Федько, Д. Шмідт, І.
Уборевич та ін.);
• репресивні заходи проти українських діячів культури
- «розстріляне відродження».

«Розстріляне відродження» - літературно-мистецька

генерація України 1920 – 1930-х років, репресована сталінським
режимом.
Конституційні зміни в СРСР та в Україні
У 1934 р. столицю УСРР було перенесено з Харкова до

Києва.
У 1936 р. була прийнята нова Конституція СРСР

(«Сталінська Конституція»).
У 1937 р. була прийнята нова Конституція Радянської

України. В цій Конституції законодавчо було закріплено
перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного
суспільства. Українська республіка змінила свою назву з УСРР
на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).
Розвиток культури
Загальна характеристика
На кінець 20-х років більшовики поступово почали

встановлювати жорсткий контроль над культурою, втискуючи її в
рамки комуністичної ідеології. В умовах утвердження
сталінського тоталітарного режиму на зміну українському
відродженню 20-х рр. прийшов терор тридцятих. Тоталітарний
режим поширював неприязне ставлення до інтелігенції,
впроваджуючи його до масової свідомості. Внаслідок репресій
було знищено значну частину української інтелігенції; увійшов до

обігу термін «Розстріляне відродження». Багато з тих, хто

залишився живим» стали на шлях пристосування до ідеологічних
і творчих обмежень, що їх створював режим.
Водночас відбувалося цілеспрямоване формування нової

генерації радянської людини за допомогою масової системи
народної освіти. Важливу роль у цьому відігравав і прискорений
розвиток преси, радіо.
Можна стверджувати, що розвиток культури цього періоду

мав складний, суперечливий характер.
1930 р. — початок переходу до обов'язкової семирічної освіти
Освіта 1934 р. — встановлено три типи загальноосвітніх шкіл: початкова

(4 роки), неповна середня (7 років) і середня (10 років)
1939 р. — запровадження оплати навчання в середній школі
Наука 1928 р. — створення в Харкові Українського фізико-технічного

інституту
1932 р. — з ініціативи Є. Патона створюється Інститут

електрозварювання Академії Наук.
Творчість П. Тичини, М. Рильського, М. Зерова, М. Драй-

Хмари, С. Плужника, В.Сосюри, М. Бажана, М. Хвильового, Г.
Косинки, Ю. Яновського, М. Куліша.
30-ті рр. — П. Панч, О. Довженко, З. Тулуб, А. Головко, Ю.

Смолич. І. Микитенко, О. Корнійчук, О. Вишня .
Мистецтво 1934 р. — на заключному етапі республіканської олімпіади

міста та села заарештовано й розстріляно триста кобзарів і
лірників.


1. Курс на індустріалізацію проголошено
А) 1921 р.
Б) 1925 р.
В) 1928 р.
Г) 1930 р.
2. Темпи зростання обсягів промислового виробництва в СРСР

у 1930-х роках були вищими, ніж в європейських країнах, завдяки
А) технічній перебудові.
Б) технологічній реконструкції.
В) промисловому перевороту.
Г) форсованій індустріалізації.
3. Курс на суцільну колективізацію сільського господарства

проголошено

А) 1925 р.
Б) 1929 р.
В) 1930 р.
Г) 1932 р.
4. Що з указаного нижче розкриває суть політики колективізації

сільського господарства України, здійснюваної в 1930-х роках?
1. Збереження та державне стимулювання приватного

селянського господарства.
2. Масове створення колгоспів шляхом примусового

усуспільнення землі, реманенту, худоби.
3. Утвердження соціалістичного господарювання й державної

власності на засоби виробництва.
А) 1, 2
Б) 1, 3
В) 2, 3
Г) 1, 2, 3
5. У яких уривках з історичних джерел відображено особливості

життя українського суспільства в 1930-х роках?
1. «Загальні збори бідноти... виносили постанови про відібрання

у куркулів усіх засобів виробництва. Намічали день
розкуркулення й розподіляли актив бідняків по господарствам

куркулів. В зазначений термін актив приходив до куркуля та

описував усе його майно».
2. «Опір набув великого поширення. Зброя, яка залишилася

з воєнних часів, стала умовою для розгортання партизанської
війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісовій та
лісостеповій зонах суцільної колективізації».
3. «Адміністрування, перегини по відношенню до середняка,

штучне насадження колгоспів, методи насильства не тільки щодо
середняка, а й бідноти набули характеру системи...»
А) 1, 2
Б) 1, 3
В) 2, 3
Г) 1, 2, 3
6. Постанову ЦВК і РНК СРСР, що ввійшла в історію як «закон

про п’ять колосків», прийнято
А) 1928 р.
Б) 1930 р.
В) 1932 р.
Г) 1934 р.
7. Комісія В. Молотова, що діяла в Україні впродовж жовтня

1932 р. – січня 1933 р.

А) підводила підсумки кампанії боротьби з неписьменністю в

республіці.
Б) контролювала повне виконання хлібозаготівельного плану.
В) розслідувала справу «Спілки визволення України».
Г) уводила в дію Харківський тракторний завод.

життя українського суспільства 1930-х років?
1. «Тепер же кількість тих, хто харчується за рахунок закордонних

комісій допомоги голодуючим в Україні, не перевищує 10%
загальної кількості голодуючих».
2. «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім заяв про голод на

селі та прохання про допомогу. Голодують нероби та ледарі, які
виробляють по 30–40 трудоднів на рік».
А) Відображено в обох уривках.
Б) Лише в першому.
В) Лише в другому.
Г) Не відображено в жодному з уривків.
9. Конституція Української РСР 1937 р. законодавчо

закріплювала
А) початок переходу від буржуазного ладу до соціалізму.

Б) перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного

суспільства.
В) входження республіки до складу СРСР без права виходу з

його складу.
Г) побудову суспільства розвиненого соціалізму та керівну роль

компартії в державі.
10. «Розстріляне відродження» – умовна назва
А) покоління українських політичних діячів часів Української

революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.
Б) групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у

ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920 – 1930-х роках.
В) літературно-мистецької генерації України 1920 – 1930-х років,

репресованої сталінським режимом.
Г) плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х

роках у справі «Спілки визволення України».
11. Які верстви українського суспільства зникають наприкінці

1930-х років?
А) підприємці, інтелігенція, духовенство
Б) духовенство, промисловці, селяни-власники
В) селяни-власники, промисловці, підприємці
Г) підприємці, наймані робітники, духовенство

12. Про який судовий процес йдеться в уривку з історичного

джерела?
«На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки професори, лікарі,

священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи,
вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-
президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок
зайняв кілька номерів столичної газети «Вісті».
А) «Шахтинська справа»
Б) «Спілка визволення України»
В) «Український національний центр»
Г) «Українська військова організація»
13. Вкажіть лідера КП(б)У в 1928-1938 рр.:
А) Л.Каганович;
Б) С.Косіор;
В) М.Хрущов;
Г) В.Чубар.
14. Зазначте дату перенесення столиці Радянської України з

Харкова до Києва:
А) 1933;

Б) 1934;
В) 1935;
Г) 1936.
15. Вкажіть рік, який Й. Сталін оголосив роком «великого

перелому»:
А) 1929;
Б) 1930;
В) 1933;
Г) 1937.

16. Установіть відповідність між назвами періодів в історії

України та поняттями й термінами, які потрібно
використовувати, характеризуючи їх.
1. Українська революція (1917 – 1918 рр.)
2. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

(1918 – 1920 рр.)

3. Україна в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
4. Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.)
А) П’ятирічка, колективізація, «закон про п’ять колосків»,

Голодомор, масові репресії, «розстріляне відродження».
Б) Конституція УНР, Українська держава, Директорія, Акт злуки,

«воєнний комунізм», продрозверстка.
В) Асиміляція, осадники, пацифікація, інтегральний націоналізм,

Карпатська Україна.
Г) Українська Центральна Рада, Універсал, українізація армії,

Українська Народна Республіка, радянська влада.
Д) Продподаток, трест, договірна федерація, Союз РСР,

Конституція УСРР, коренізація.
17. Встановіть відповідність:
1. ухвалення закону «Про п’ять колосків»;
2. початок процесу СВУ в Харкові;
3. трудовий рекорд О.Стахонова;
4 самогубство М.Скрипника.
А) 31 серпня 1935 р.
Б) 7 серпня 1932 р.
В) 7 липня 1933 р.
Г) 8 серпня 1931 р.

Д) 9 березня 1930 р.
18. Встановіть відповідність:
1. постанова «Про темпи колективізації і заходи допомоги

держави колгоспному будівництву»;
2. «Шахтинська справа»;
3. самогубство М.Хвильового;
4. надзвичайний («самоліквідаційний») собор УАПЦ
А) 5 січня 1930 р.
Б) 28-29 січня 1930 р.
В) 18 травня – 6 липня 1928 р.
Г) 13 травня 1933 р.
Д) 8 квітня 1934 р.

19. Установіть послідовність.
А) перехід до форсованої індустріалізації

Б) «Шахтинська справа»
В) ліквідація УАПЦ
Г) самогубство М.Скрипника
20.Установіть послідовність.
А) арешт українських кобзарів і лірників
Б) рік «Великого перелому»
В) початок першої п’ятирічки
Г) початок голодомору

21. Оберіть причини запровадження радянською владою

суцільної колективізації:
1. настійливі клопотання українських селян про створення

колгоспів
2. прагнення покращити життєвий рівень населення
3. намагання взяти під повний контроль держави ситуацію в

аграрній сфері

4. потреба держави в додаткових коштах для продовження

індустріалізації
5. необхідність подолання наслідків голодомору 1933 р.
6. дотримання ідеології комунізму, що визнавала усуспільнення

засобів виробництва

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х 15 Х
16 1 Х 17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 21 3 4 6
19 1 Х 20 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Тема 25. Західна Україна в 1921-1939 рр.
Західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст.

у складі трьох держав: Східна Галичина у складі Польщі,
Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії,
Закарпаття у складі Чехословаччини.
Загальна характеристика Західноукраїнських земель
у 20-30-ті рр. ХХ ст.
Політична сфера
• відсутність органів самоврядування;
• заборона українським представникам обіймати

адміністративні посади в державі, керівні посади в армії;
• обмеження політичних прав українців.
Економічна сфера
• колоніальний характер економіки;
• панівне становище іноземного капіталу;
• переважання аграрного сектора;
• екстенсивний характер сільського господарства

• малоземелля та безземелля селян;
• міграція та еміграція населення як результат

безземелля та безробіття;
• розвиток кооперативного руху.
Екстенсивний розвиток - розвиток економіки, який

характеризується збільшенням кількості продукції, що
випускається, за рахунок збільшення витрат людської праці,
сировини та матеріалів.
Національне життя
• асиміляція українського населення;
• обмеження у сфері освіти та культури;
• національне гноблення українського населення.
Асиміляція – добровільний або вимушений процес

розчинення (втрати) мови, традицій раніше самостійного народу
(етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило,
численнішого народу. Засіб досягнення етнічної однорідності.
Українські землі у складі Польщі
Перебування у складі Польщі Східної Галичини, Західної

Волині, Західного Полісся, Холмщини, Підляшшя, Посяння,
Лемківщини.

Поділ польських земель на корінні польські землі («А») та

окраїнні - переважно українські й білоруські землі («Б»); перші -
отримували дешеві кредити і державну підтримку, другі —
використовувалися як ринок збуту, джерело дешевої сировини та
робочої сили й надавалися польським осадникам - колоністам.
Осадники – назва польських колоністів на

західноукраїнських землях, що були під польською окупацією у
1919 – 1939 рр.
Політика полонізації (зокрема зміна назви Східної Галичини

на Малопольщу, закриття українських шкіл, квота на вступ
українців до Львівського університету та інших вищих навчальних
закладів). Протягом 1921 – 1925 рр. у Львові діяв Таємний
український університет – український нелегальний вищий
навчальний заклад, що діяв в умовах польської окупації.
Політика «пацифікації».
Пацифікація («умиротворення українського народу») -

офіційна назва масових репресій польської влади щодо
українського населення Галичини, проведених урядом Польщі
восени 1930 р. як реакція на дії українських терористів ОУН.

Політичні партії та організації Східної Галичини
Назва Дата Лідери Ідеї та діяльність
Комуністична 1919 р. А.Бараль (Савка), Визволення Західної України

партія Західної М.Заячківський шляхом соціалістичної
України (КПЗУ) (Косар), Й.Крілик революції, приєднання до
(Васильків) радянської України.
Українське 1925 р. Д.Левицький, Наймасовіша українська

національно- С.Баран, В.Мудрий, політична організація
демократичне М.Рудницький Галичини. Створення
об’єднання незалежної соборної України
(УНДО) мирним шляхом на
демократичних засадах;
захист інтересів українського
населення; культурно-
просвітницька організація.
Українська соціал- 1926 р. Л.Бачинський, Здобуття незалежності

радикальна партія С.Макух, М.Стахів України легальними
(УСРП) (об’єднання методами, соціалістичні
УРП та УПСР) перетворення.
Українська липень Є.Коновалець Створення Української

військова соборної держави шляхом
1920 р.
організація (УВО) загальнонаціонального
повстання українського
народу.
Організація 1929 р. Є.Коновалець, Створення Української

українських С.Бандера соборної держави шляхом
націоналістів загальнонаціонального
(ОУН) (на основі повстання українського
УВО) народу; використання
терористичних методів
боротьби; ідеологічна основа
– інтегральний націоналізм
Д.Донцова.

Інтегральний націоналізм – націоналістична ідеологія ОУН,

що заперечувала ліберальні цінності й проповідувала рішучі дії
заради національних інтересів. Автором інтегрального
націоналізму був Д.Донцов.
Основні ідеї інтегрального (чинного) націоналізму:
• Визволення України та створення української самостійної

держави.
• Воля до життя, до влади, рішучість у боротьбі за

здійснення проголошеної мети.
• «Творче насильство ініціативної меншості» - лідерів,

фанатів справи, які організують народ і поведуть його за
собою.
• Аморальність - національна ідея вища за

загальнолюдські цінності, вона понад усе.
• Відсутність вказівок щодо майбутнього політичного та

соціально-економічного устрою української держави.
Українські землі у складі Румунії
Перебування у складі Румунії Північної Буковини,

Ізмаїльського, Акерманського, Хотинського повітів
Бессарабії, а також українського населення румунського повіту
Мармарош.
Найгірше становище українських земель.

Переселення румунських колоністів на землі Північної

Буковини.
Запровадження воєнного стану на окупованих українських

територіях (1918—1928 рр.).
Політика румунізації.
Закриття українських шкіл, ліквідація української кафедри в

Чернівецькому університеті, заборона на ввезення українських
книжок тощо.
Переслідування Української церкви.
Антирумунські повстання українців (Хотинське 1919 р.,

Татарбунарське 1924 р.)
Відсутність умов для легальної політичної діяльності.
Діяльність (із 1918 р.) Комуністичної партії Буковини,

лідерами якої були С. Канюк, В. Гаврилюк (нелегальна діяльність,
злиття з Комуністичною партією Румунії у 1926 р.).
Діяльність із 1927 р. єдиної легальної партії Українська

національна партія (УНП) на чолі з В. Залозецьким (шукали
компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у
румунському парламенті).
Виділення з УНП радикального крила на чолі з О.

Зибачинським (нелегальна діяльність конспіративних груп за
зразком оунівських).
1938 р. - установлення в Румунії військової диктатури,

заборона всіх політичних партій.

Українські землі у складі Чехословаччини
Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття.
Найкраще становище українських земель.
Більш сприятливі, ніж в інших державах, умови для

економічного розвитку, хоча капіталовкладення недостатні.
Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному

секторі шляхом передачі селянам окремих земель угорських
поміщиків.
Заснування українських шкіл, гімназій.
Діяльність «Просвіт».
Створення українських театральних осередків, хорів тощо.
Невиконання чеським урядом зобов'язання надати

автономні права українцям.
Відсутність суто українських політичних партій.
Проголошення Карпатської України
30 вересня 1938 р. - Мюнхенська змова Німеччини з

іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка
поклала початок розчленуванню Чехословаччини.
Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава.

11 жовтня 1938 р. - надання автономії Підкарпатській Русі

(офіційна назва Закарпаття). Голова автономного уряду -
А.Волошин.
2 листопада 1938 р. - Віденський арбітраж, за рішенням якого

частина території Закарпаття передавалася Угорщині.
Український уряд переїхав до Хусту.
30 грудня 1938 р. - зміна назви «Підкарпатська Русь» на

«Карпатська Україна». Проведення низки реформ (українізація
адміністративної влади та освіти, початок створення збройних
сил - «Карпатської Січі», вибори до Сейму тощо).
14 березня 1939 р. - початок окупації Закарпаття угорськими

військами.
15 березня 1939 р. - проголошення незалежності

Карпатської України, обрання президентом А. Волошина
(столиця - Хуст, прапор - синьо-жовтий, армія - Карпатська Січ).
Кінець березня 1939 р. - остаточна окупація території

Закарпаття угорськими військами.
Таким чином, у 1939 р. українські землі були у складі таких

трьох держав: Східна Галичина у складі Польщі, Північна
Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії,
Закарпаття у складі Угорщини.

Визначте українські території, які були у складі Польщі,

Румунії та Чехословаччини. Знайдіть територію Карпатської
України (Підкарпатської Русі). Знайдіть місце
Татарбунарського повстання 1924 р.

Коновалець Євген
український політичний та військовий діяч. Полковник армії УНР.

Голова УВО та ОУН. Убитий у 1938 р. радянським агентом

Бандера Степан
український політичний діяч. Один з лідерів ОУН. Організатор

терористичних актів проти польського панування у Галичині.
Прихильник побудови незалежної України

Мельник Андрій
український політичний та військовий діяч. Полковник армії УНР.

Голова ОУН з 1938 р. Прихильник побудови незалежної України


1. Укажіть назви мирних договорів, у яких, серед іншого,

визначалася державна належність західноукраїнських земель
у 1920-х роках.
1. Версальський
2. Сен-Жерменський
3. Нейїський
4. Тріанонський
5. Севрський
6. Ризький
А) 1, 2, 5
Б) 2, 4, 6
В) 1, 3, 6
Г) 2, 3, 5

2. У Паризькому протоколі (1920 р.) задекларовано, що «Англія,

Франція, Італія... вважають цілком виправданим приєднання
Бессарабії до...»
А) Української Соціалістичної Радянської Республіки.
Б) Української Народної Республіки.
В) Королівства Румунія.
Г) Республіки Польща.
3. Уряд якої країни вживав упродовж 1920 – 1930-х років описані

нижче заходи?
«На Волині та Поліссі протягом п’яти років осаджено понад 8

тисяч родин військових. Дано їм, за розпорядженням уряду,
найкращі землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво,
грошей чимало».
А) Румунії
Б) Чехословаччини
В) Польщі
Г) Угорщини
4. Масові репресії щодо українського населення Галичини,

здійснені польським урядом восени 1930 р., отримали офіційну
назву
А) асиміляція.

Б) пацифікація.
В) депортація.
Г) нормалізація.
5. У якому році було проголошено незалежність Карпатської

України?
А) 1923 р.
Б) 1939 р.
В) 1941 р.
Г) 1945 р.
6. Якою цифрою на карті позначено землі, українське

населення яких влада вважала «громадянами румунського
походження, які забули рідну мову»?
А) 1
Б) 2
В) 3

Г) 4
7. У якому уривку з історичного джерела відображено один із

заходів, спрямованих на асиміляцію українців у 1920 – 1930-х
роках?
А) «Міністерство освіти категорично відхилило прохання

відкрити школи з викладанням українською мовою, наголосивши,
що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в
...школах з румунською мовою викладання».
Б) «На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч родин

військових. Дано їм, за урядовим розпорядженням, землі від 20
до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».
В) «Країна русинів на південь від Карпат буде мати окремий

сойм. Цей сойм буде виконувати владу в усіх мовних, шкільних,
релігійних питаннях краю».
Г) «Відновлюються культурні товариства, театральні трупи,

студентські гуртки та органи преси. За таких обставин можна
було думати про відродження українського життя в обмежених
рамках».
8.Знайдіть помилку у переліку європейських держав, до складу

яких було включено західноукраїнські землі після поразки України
у національно-визвольній боротьбі:
А) Угорщина
Б) Румунія

В) Польща
Г) Чехословаччина
9.Засновником Української військової організації (УВО) став
А) О. Греков
Б) С. Бандера
В) Є. Коновалець
Г) Д. Вітовський
10.Наймасовішою українською політичною партією в Західній

Україні стало
А) УНДО
Б) ОУН
В) КПЗУ
Г) УВО
11.Президентом Карпатської України був обраний
А) А. Бродій
Б) А. Волошин
В) М. Бращайко
Г) С. Бандера

12. Назви держав, до складу яких у 20-30-х рр. входили

західноукраїнські землі:
А) Польща, Румунія, Угорщина
Б) Румунія, Угорщина, Чехословаччина
В) Угорщина, Чехословаччина, Польща
Г) Чехословаччина, Польща, Румунія
13. Митрополит УГКЦ у міжвоєнний період:
А) Мирослав-Іван Любачівський
Б) Сильвестр Сембратович
В) Йосип Сліпий
Г) Андрій Шептицький
14. Укажіть правильне твердження.
А) галицькі радикали об’єдналися з волинськими есерами в УСРП

і вступили у квітні 1931 р. до ІІІ Комуністичного Інтернаціоналу
Б) Карпатська Україна відразу ж здобула міжнародне визнання
В) у Північній Буковині в 1918 р. було 218 українських початкових

шкіл, а до 1926-1927 навчального року їх не залишалося жодної
Г) польська влада підтримувала розвиток української кооперації

15. Сутність Організації українських націоналістів.
А) організація, метою якої було відновлення ЗУНР, використання

всіх можливих методів, зокрема збройну допомогу СРСР, діяла
нелегально
Б) організація, метою якої була демократична Українська

Народна Республіка, використання тільки мирних
парламентських методів боротьби, діяла легально
В) організація, метою якої було утворення Української Держави,

на чолі з Павлом Скоропадським, використання мирних методів
боротьби, йшла на компроміс з Польщею, діяла легально
Г) організація, метою якої було утворення Української самостійної

соборної держави, використання мирних і немирних методів
боротьби, зокрема тероризм, діяла нелегально

1. Степан Бандера
2. Августин Волошин

3. Володимир Залозецький
4. Дмитро Левицький
А) лідер Української національної партії
Б) один з лідерів Організації українських націоналістів
В) перший лідер УНДО
Г) польський міністр внутрішніх справ
Д) Президент Карпатської України
1. Луцьк
2. Львів
3. Татарбунари
4. Хуст
А) Буковина
Б) Волинь
В) Галичина
Г) Закарпаття
Д) Південна Бессарабія
18.Установіть відповідність.
1. інтегральний націоналізм

2. пацифікація
3. асиміляція
4. осадники
А) добровільний або вимушений процес розчинення (втрати)

мови, традицій раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь
його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого
народу. Засіб досягнення етнічної однорідності
Б) розвиток економіки, який характеризується збільшенням

кількості продукції, що випускається, за рахунок збільшення
витрат людської праці, сировини та матеріалів
В) націоналістична ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні

цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів
Г) назва польських колоністів на західноукраїнських землях, що

були під польською окупацією у 1919 – 1939 рр.
Д) офіційна назва масових репресій польської влади щодо

українського населення Галичини, проведених урядом Польщі
восени 1930 р. як реакція на дії українських терористів ОУН


19. Розташуйте події в хронологічній послідовності
А) проголошення незалежності Карпатської України
Б) заснування у Львові таємного Українського університету
В) створення ОУН
Г) створення УНДО
20. Розташуйте події в хронологічній послідовності
А) Татарбунарське повстання
Б) Мюнхенська змова
В) остаточна окупація Закарпаття Угорцями
Г) проголошення незалежності Карпатської України

21. Укажіть українські партії та організації, які існували в

Галичині у 20-30-х рр.
1. Комуністична партія Західної України
2. Ліберальна партія Західної України
3. Організація українських націоналістів

4. Українська консервативна партія
5. Українська партія соціалістів-федералістів
6. Українське національно-демократичне об’єднання

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х 15 Х
16 1 Х 17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 21 1 3 6
19 1 Х 20 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Тема 26: Україна під час Другої світової війни

(1939 – 1945 рр.)
Попередні поняття для засвоєння
Друга світова війна – світова війна, що тривала з 1 вересня

1939 р. по 2 вересня 1945 р. Розпочалася нападом Німеччини
на Польщу, а закінчилася капітуляцією союзника Німеччини
Японії.
Для ознайомлення:
Велика Вітчизняна війна – війна між СРСР та Німеччиною з

22 червня 1941 р. по 9 травня 1945 р. Розпочалася нападом
Німеччини та її союзників на СРСР, а закінчилась капітуляцією
Німеччини.
Основні союзники Німеччини у війні: Італія, Угорщина,

Румунія, Японія, Фінляндія, Словаччина.
Нагадаємо, що напередодні війни українські землі

перебували у складі наступних держав: на Наддніпрянській
Україні була створена УРСР, що входила до складу СРСР; Східна
Галичина перебувала у складі Польщі; Північна Буковина і
Бессарабія – у складі Румунії; Закарпаття – у складі Угорщини.

Радянсько-німецькі договори 1939 р.

і західноукраїнські землі
23 серпня 1939 р. був підписаний у Москві Пакт про ненапад

між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт
Молотова-Ріббентропа; до нього додавався таємний протокол
щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі
по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася
переважна частина західноукраїнських земель.
Пакт Молотова-Ріббентропа - назва таємного додаткового

протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною,
підписаного у Москві наркомом закордонних справ СРСР В.
Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини А. фон
Ріббентропом.
1 вересня 1939 р. - напад Німеччини на Польщу, початок

Другої світової війни.
17 вересня 1939 р. - вступ Червоної армії на територію

Польщі згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною;
впродовж 12 днів майже без боїв було зайнято Західну Україну.
28 вересня 1939 р. - підписання Договору про дружбу та

кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та
СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу, кордон
між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна
Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР; Лемківщина,
Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою
окупацією.

Зверніть увагу на держави, що володіли українськими землями

напередодні війни.

Знайдіть німецько-радянський кордон за умовами Пакту

Молотова-Ріббентропа. Знайдіть німецько-радянський кордон
на 28 вересня 1939 р. Зверніть увагу на західноукраїнські землі,
які увійшли до складу УРСР у 1939 р. та 1940 р.
Входження західноукраїнських земель до СРСР
22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів

Західної України, які наприкінці жовтня ухвалили Декларацію про
входження Західної України до складу УРСР.
Протягом листопада 1939 р. Східну Галичину і Волинь

включено до складу УРСР.
26 червня 1940 р. - нота Раднаркому СРСР до Уряду Румунії

з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину

на підставі того, що у листопаді 1918 р. Румунія незаконно

приєднала ці землі. Народне віче Буковини прийняло рішення
про возз'єднання з радянською Україною. Під тиском Німеччини,
яка запевнила, що ці поступки тимчасові, румунський уряд
задовольнив пропозицію СРСР.
30 червня 1940 р. Червона армія зайняла Бессарабію та

Північну Буковину.
2 серпня 1940 р. - рішення Верховної Ради СРСР про

прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР;
Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський
повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й
Молдавської автономної республіки ( яка з 1924 р. перебувала у
складі УРСР) створено Молдавську PCP.
Таким чином, майже всі українські етнічні землі були

об'єднані в єдиній державі. Лише Закарпаття перебувало у складі
Угорщини.
Радянізація західних областей України
Радянізація - це система заходів, спрямованих на

встановлення радянської влади, побудову соціалістичного
суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у
західноукраїнських землях.
Основні заходи радянізації:

• поширення радянського законодавства;
• уніфікація адміністративно-територіального устрою

(скасування поділу на воєводства, поділ на області та
райони…);
• направлення зі східних районів великої кількості кадрів

(часто російськомовних);
• націоналізація промислових підприємств;
• конфіскація поміщицького та інших великих

землеволодінь і передача землі селянам;
• початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
• заборона всіх політичних партій, громадських,

кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених
раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу,
радянських профспілок;
• розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів;

заснування бібліотек, клубів тощо;
• українізація освіти, преси;
• уведення безкоштовного навчання, медичного

обслуговування;
• суворий контроль партійно-радянського керівництва над

усіма сферами життя;
• командно-адміністративні, методи впровадження

радянської політики;

• нехтування місцевих особливостей та традицій;
• утиски церкви, особливо греко-католицької;
• репресії щодо місцевого населення; депортація у східні

райони.
Депортація – примусове виселення з постійного місця

проживання окремих осіб чи цілих народів.
Результатом політики радянізації стало, з одного боку,

покращення рівня життя найбідніших прошарків населення,
розвиток економіки краю, а з іншого - зростання незадоволення
репресивними методами влади. Підтримка серед населення ідеї
створення самостійної Української держави, вступ до загонів
ОУН.
Напад Німеччини на СРСР
22 червня 1941 р. - порушення Німеччиною Договору про

ненапад на СРСР.
Напад на Радянський Союз розпочався згідно з розробленим

німецьким генштабом і затвердженим Гітлером 18 грудня 1940 р.
планом «Барбаросса». Союзниками Німеччини у війні були
Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина (допомогу
також надавали Іспанія та Болгарія).
План «Барбаросса» - кодова назва плану воєнної операції

фашистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна проти
СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчитися

перемогою в дуже короткий термін, до того як супротивник зможе

мобілізувати та розгорнути свої головні сили.
Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська

складали три групи армій.
Група армій Головнокомандувач Напрямки удару
«Північ» В.-Й. фон Леєб Ленінград, Прибалтика
«Центр» Ф. фон Бок Москва, Мінськ,

Смоленськ
«Південь» Г. фон Рундштедт Україна, Крим
В Україні ворогові протистояли Південно-Західний та

Південний фронти, Чорноморський флот, Дунайська та Пінська
військові флотилії.
Україна в планах гітлерівських окупантів
• перетворити Україну на німецьку колонію, джерело

сировини, трудових ресурсів, родючих земель.
Окупація території України гітлерівськими військами
22 червня 1941 р. - бомбардування німецькою авіацією

українських міст, бої на кордонах.
23 - 29 червня 1941 р. - найбільша танкова битва початкового

періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне.

30 червня - 11 липня 1941 р. - відступ Червоної армії на обох

фронтах: на Півдні німецько-румунські війська захопили Північну
Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України
взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до
Києва.
11 липня - 22 вересня 1941 р. - Київська оборонна

операція, у результаті понад 600 тис. чол. опинилися в оточенні.
У цій операції загинули командувач фронту М. Кирпонос, член
військової ради М. Бурмистренко, начальник штабу фронту В.
Тупикод.
19 вересня 1941 р. - гітлерівці зайняли Київ. Оборона

Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала
змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств
Лівобережжя та Донбасу.
5 серпня - 16 жовтня 1941 р. - оборона Одеси тривала

протягом 73 днів. Для посилення оборони Криму радянські
війська організовано й непомітно для ворога евакуювались з-під
Одеси.
25 жовтня 1941 р. - гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня

під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу.
30 жовтня 1941 - 4 липня 1942 р. - героїчна оборона

Севастополя, яка тривала 250 днів.
16 листопада 1941 р. - радянські війська залишили Крим

(крім невеликої ділянки з Севастополем).
У грудні 1941 р. німці зазнали поразки в битві під

Москвою.

12-29 травня 1942 р. – невдала наступальна операція

радянських військ під Харковом. У районі Барвенківського
виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрати склали
240 тис. чол. Катастрофа сталася внаслідок прорахунків
керівництва країни.
22 липня 1942 р. - остаточна окупація території України

німецько-фашистськими військами після захоплення м.
Свердловська Ворошиловградської області (нині Луганської), але
ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план
«блискавичної війни» був зірваний.
Причини невдач Червоної армії на початку війни
• Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним:

ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких
військ; заборона приводити війська в прикордонних
районах до бойової готовності; зволікання з
переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд;
відсутність чіткого плану на випадок масштабних
військових дій (перемогти ворога збирались «малою
кров'ю» на його території).
• Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.
• Сталінські репресії командного складу, досвідчених

воєначальників напередодні війни.
• Жорстка централізація, атмосфера страху в країні

вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних
проблем.

• Міжнародна ізоляція СРСР.
Мобілізаційні заходи в Україні
Мобілізація - переведення збройних сил держави,

промисловості, транспорту та інших галузей економіки на
воєнний стан.
Основні заходи мобілізації (для ознайомлення):
• 7 липня 1941 р. - звернення керівництва УРСР до

українського народу з закликом дати рішучу відсіч
фашистській навалі;
• мобілізація до лав Червоної армії (з України - понад 2 млн.

чол.);
• створення загонів народного ополчення з числа

добровольців;
• спорудження оборонних укріплень;
• перебудова народного господарства на воєнний лад

(збільшення випуску воєнної продукції, подовження
робочого дня до 11 годин, скасування відпусток, дозвіл
керівництву переводити працівників на будь-яку роботу
без їхньої згоди, жорстка трудова дисципліна тощо);
• евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-

освітніх установ, людей, цінностей та швидке
налагодження виробництва в тилу (усього з України
евакуйовано понад 550 великих підприємств, не менше

3,5 млн. населення; все, що не встигали вивезти,

знищували);
• державна позика, добровільна здача населенням

коштовностей та грошей до Фонду оборони;
• знищення органами НКВС політичних в'язнів, які

перебували в українських в'язницях.
Прослідкуйте наступ німецьких військ територією

України. Зверніть увагу на трагічний контрнаступ радянських
військ біля Барвенково та на Керченський півострів

Окупаційний режим в Україні
Зони окупації в Україні
Назва Територія Центр
Рейхскомісаріат Україна Більша частина Українських м.Рівне

(очолював Е.Кох) земель, Крим, деякі райони Росії
та Білорусії
Дистрикт «Галичина»(у Західна Україна (Львівська, м.Львів

складі Польського Дрогобицька, Станіславська
генерал-губернаторства) (Івано-Франківська),
Тернопільська області
Румунська провінція Чернівецька та Ізмаїльська м.Тирасполь, потім

«Трансністрія» області м.Одеса
Прифронтова зона Донбас, Чернігівська,

(підпорядковані Сумська, Харківська області
військовому
командуванню)
На чолі усієї окупованої території стояло німецьке

рейхсміністерство у справах окупованих східних областей під
керівництвом рейхсміністра А. Розенберга.
Німецька адміністрація: рейхскомісар, генеральні комісари,

окружні комісари, міські комісари, коменданти.
Місцева адміністрація (переважно з місцевих мешканців): у

містах — бургомістри, в районах — голови, в селах - старости.
Поліцейські органи: гестапо (державна таємна поліція); СС

(охоронні загони нацистів); СД (служба безпеки); жандармерія.

Нацистський «новий порядок» в Україні
Травень 1940 р. - розробка німцями плану «Ост», який

передбачав такі заходи:
• германізацію та колонізацію території Східної Європи, у

тому числі й українських земель;
• фізичне знищення частини слов'янського населення;
• перетворення витривалих і здорових представників

слов'янства на рабів;
• масовий терор проти євреїв та циган;
• голокост - загибель значної частини єврейського

населення Європи в ході систематичного переслідування
і знищення його нацистами та їхніми пособниками в
Німеччині й на захоплених територіях у 1933-1945 рр.
Загинуло 6 млн. євреїв з 10 млн., що проживали в Європі.
Згідно з планом «Ост» на окупованій території України німці

встановили «новий порядок».
«Новий порядок» - жорстокий режим, установлений

німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території
України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався
масовими розстрілами і депортацією місцевого населення.
Основні заходи «нового порядку»:
• скасування чинності радянського законодавства,

введення німецького кримінального права і судів;

• запровадження комендантської години;
• дискримінація українського населення;
• тотальний терор (трагедія Бабиного Яру в Києві

(початок масових розстрілів 29-30 вересня 1941 р.),
Дробицького Яру в Харкові, знищення населення у
Янівському концтаборі; всього в Україні існувало 180
великих концтаборів і 50 гетто);
• примусова мобілізація робочої сили в Німеччину (2,5 млн.

чол.);
Остарбайтери («східні робітники») – німецький термін для

означення осіб, вивезених гітлерівцями в роки Другої світової
війни на примусові роботи до Німеччини із східних окупованих
територій.
• економічний визиск України (вивезення хліба,

продовольства, устаткування заводів і фабрик,
культурних цінностей і навіть чорнозему до Німеччини);
• збереження колгоспної системи під новою назвою

«общинні господарства» (за винятком
західноукраїнських земель);
• використання примусової праці місцевого населення

тощо.
Нелюдський «новий порядок» призвів до організації руху

Опору фашистським загарбникам окупованих територіях.

Знайдіть кордони Рейхскомісаріату «Україна», Дистрикту

«Галичина», румунської зони окупації «Трансністрія». Зверніть
увагу на ставку А.Гітлера в Україні (біля м. Вінниця)
Рух опору в Україні
Рух Опору - антифашистський національно-визвольний рух

у роки Другої світової війни проти окупантів.
На території України в роки війни було три течії руху опору:

радянська, українська національна та польська.

Радянська течія
Мета: визволення України від німецько-фашистських

загарбників та відновлення радянської влади.
Форми боротьби:
• Підпільний рух
• Партизанський рух
Особливості радянського партизанського руху:
• у 1942 р. був створений Український штаб

партизанського руху (УШПР) на чолі з Т.Строкачем;
• діяльність в Україні партизанських загонів на чолі з

О.Сабуровим, О.Федоровим, М.Наумовим, С.Ковпаком та
ін.
• узгодження дій партизанів з операціями Червоної армії;
• зростання чисельності партизанських загонів (в Україні

діяло понад 30 великих з'єднань та понад 80 окремих
загонів);
• активізація антифашистської боротьби на окупованих

територіях у зв'язку з наступом радянських військ (1943-
1944 рр.);
• глибокі рейди в тил ворога з метою зірвати плани

гітлерівців із перетворення України на «випалену

пустелю», визволення окремих районів тощо

(Карпатський рейд С.Ковпака (12 червня 1943 р., під
час битві на Курській дузі), рейди П.Вершигори,
Я.Мельника та ін.).
• зміцнення зв'язків між керівним центром та окремими

загонами (забезпечення партизан зброєю,
продовольством, медикаментами з центру).
Українська національна течія
Мета: визволення України від окупантів (німців, більшовиків)

та побудова незалежної Української держави.
У 1940 р. відбувся розкол в ОУН на ОУН(М) (мельниківці на

чолі з А.Мельником) та ОУН(Б) (бандерівці на чолі з
С.Бандерою).
ОУН(М) (мельниківці) виступали за співпрацю з німцями,

сподіваючись на їх підтримку у створенні Української держави.
ОУН(Б) (бандерівці) співпрацювали з німцями лише на

початковому етапі війни, а для досягнення незалежності України
розраховували, в основному, на власні сили.
Бандерівці у згоді з німецьким командування створили

батальйони «Роланд» (на чолі з Є. Побігущим) та «Нахтігаль» (на
чолі з Р. Шухевичем).
30 червня 1941 р. - прийняття у Львові «Акта

проголошення відновлення Української держави» та
формування уряду на чолі з Я.Стецьком (А.Гітлер виступив

проти самостійної Української держави; новостворений уряд був

розігнаний, С.Бандера та Я.Стецько заарештовані).
5 жовтня 1941 р. - створення мельниківцями у Києві

Української національної ради на чолі з М.Величковським, яку
розглядали як передпарламент майбутньої Української держави
(у листопаді 1941 р. її діяльність була заборонена гітлерівцями).
Осінь 1941 р. - репресії німців проти оунівців, у результаті

перехід оунівців (бандерівців) до боротьби з німцями. У 1944 р.
німцями були закатовані українські поети Олег Ольжич та Олена
Теліга.
У червні 1941 р. отаман Тарас Бульба-Боровець створив

перші українські військові формування «Поліська Січ», які
воювали проти німців та радянських військ.
14 жовтня 1942 р. - створення УПА (Української

повстанської армії проводу ОУН), яка вела боротьбу як проти
німців, так і проти радянської влади.
Українська повстанська армія (УПА) – українське

військово-політичне формування, що діяло в Україні у 40-х-50-х
роках і у ході війни вело боротьбу як проти фашистської
Німеччини, так і проти радянських військ. Очолив УПА Роман
Шухевич (прізвисько Тарас Чупринка).

Діяльність ОУН-УПА у 1943-1944 рр.
• остаточне оформлення структури УПА, об'єднання

окремих загонів під загальним керівництвом (головний
командир — Р. Шухевич);
• взяття під контроль значної території Полісся, Волині,

Галичини, створення тут української адміністрації
(«українських республік»).
• конфлікт із польською адміністрацією, який вилився у

взаємні «етнічні чистки».
Волинська різня – обопільні етнічні чистки українського і

польського населення здійснені УПА та польською Армією
Крайовою у 1943 р. під час Великої Вітчизняної війни на Волині.
• конфлікт із радянськими партизанами;
• липень 1944 р. - проведення установчих зборів

представників політичних сил, метою яких було
проголошення самостійної України та обрання
Української головної визвольної ради (УГВР) - вищого
керівного органу національно-визвольної боротьби
українського народу – та Генерального секретаріату, який
очолив Р.Шухевич.
• на 1944 р. кількість УПА становила 60-90 тис. чол.
• внаслідок сутички із УПА (лютий 1944 р.) отримав важке

поранення й помер (квітень 1944 р.) генерал радянської
армії М.Ватутін (визволитель Києва).

Польська течія
Мета: звільнення Польщі з-під влади окупантів і відновлення

незалежності Польщі.
Види:
• Армія Крайова (ставила за мету відновити Польську

державу, припинила існування в січні 1945 р.);
• Армія людова (ставила за мету відновлення Польщі й

встановлення там радянської влади; мала підтримку від
СРСР; припинила існування в червні 1944 р.)
Між Армією крайовою та УПА були збройні сутички.
Визволення території України від німецьких загарбників
19 листопада 1942 - 2 лютого 1943 р. - Сталінградська

битва, яка поклала початок корінному перелому в війні на
користь СРСР.
18 грудня 1942 р. - звільнення першого населеного пункту

УРСР — с. Півнівки Ворошиловградської області.
Січень - початок березня 1943 р. - наступальні операції

радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину
Донбасу, 16 лютого 1943 р. вперше звільнено Харків.
19 лютого - 25 березня 1943 р. - контрнаступ німецько-

фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська
Харківської області; знову втративши Харків та Бєлгород,
радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога.

5 липня - 23 серпня 1943 р. - Курська битва, в ході якої

було визволено Лівобережну Україну та Донбас (2_3 серпня
1943 р. остаточно звільнено Харків). (с. Прохорівка – найбільша
танкова битва війни).
Вересень - листопад 1943 р. - героїчна битва за Дніпро

(за успішне форсування Дніпра та небачений героїзм 2438
радянським воїнам було присвоєно звання Героя Радянського
Союзу).
6 листопада 1943 р. - визволення Києва.
24 грудня 1943 - 29 лютого 1944 р. - Житомирсько-

Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська
(найбільша, що мала результатом оточення 11 ворожих дивізій
чисельністю 80 тис. чол.), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-
Криворізька операції.
4 березня - середина квітня 1944 р. - Проскурово-

Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-
Снігірівська, Одеська операції.
У результаті цих наступальних операцій було звільнено

Правобережну й Південну Україну.
26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із

Румунією, 8 квітня 1944 р. - на кордон із Чехословаччиною.
8 квітня - 12 травня 1944 р. - Кримська наступальна

операція, яка завершилася визволенням Криму. Ця перемога
затьмарилася черговим злочином сталінського режиму. У травні
1944 р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано

у віддалені райони СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис.
болгар, 10 тис. вірмен.
13-29 липня 1944 р. - Львівсько-Сандомирська операція

(27 липня звільнено Львів, Перемишль; форсуванням річки Вісли
закінчився розгром німецької групи армій «Північна Україна»).
20-29 серпня 1944 р. - Яссько-Кишинівська операція, у

ході якої визволено Молдавську PCP та Ізмаїльську область
України, розгромлено групу армій «Південна Україна».
Вересень-жовтень 1944 р. – Карпато-Ужгородська

операція, визволення Закарпаття
8 жовтня 1944 р. - визволення останнього окупованого

фашистами населеного пункту УРСР - с. Лавочне Дрогобицької
області.
28 жовтня 1944 р. - завершилося визволення Закарпаття,

остаточне вигнання фашистських окупантів з українських
земель.
Наслідки Другої світової війни для України
• людські втрати становили 8 млн. осіб;
• матеріальні втрати становили 42% від втрат СРСР;
• зруйновано 714 міст і селищ, 28 тис. сіл, 16,5 тис.

промислових підприємств;
• об’єднання всіх українських земель у межах СРСР.

Репатріація – повернення на батьківщину колишніх

полонених, біженців, вимушених переселенців.
Прослідкуйте шлях радянської армії та звільнення України

Ковпак Сидір
радянський партизанський командир часів Великої Вітчизняної

війни. Двічі герой Радянського Союзу. Керівник Карпатського
рейду, що розпочався 12 червня 1943 р.

Шухевич Роман (Чупринка Тарас)
український політичний та військовий діяч, член ОУН. Керівник

УПА 1942-1950 рр. Голова Секретаріату УГВР. Убитий у 1950 р.
під час боротьби з радянською владою


1. Відповідно до «пакту Молотова – Ріббентропа»

розмежування сфер впливу між Німеччиною та СРСР відбулося
по лінії річок
А) Нарев, Вісла, Дністер.
Б) Вісла, Сян, Збруч.
В) Збруч, Одер, Буг.
Г) Нарев, Вісла, Сян.
2. Друга світова війна розпочалася нападом
А) Франції на Німеччину.
Б) Німеччини на Радянський Союз.
В) Радянського Союзу на Фінляндію.
Г) Німеччини на Польщу.
3. Коли відбулася описана нижче подія?

«Польська держава та її уряд фактично перестали існувати.

...радянський уряд не може... байдуже ставитися до того, що
...українці та білоруси, які проживають на території Польщі,
кинуті напризволяще. ...радянський уряд дав розпорядження
Головному командуванню Червоної Армії віддати наказ
перейти кордон і взяти під свій захист життя та майно
населення Західної України і Західної Білорусії».
Б) 1 вересня 1939 р.
В) 17 вересня 1939 р.
Г) 28 вересня 1939 р.
4. Коли було укладено цитований нижче документ?
«Уряд СРСР та Німецький Уряд після розпаду колишньої

Польської держави розглядають ...як своє завдання відновити
мир... на цій території... З цією метою вони дійшли згоди в
наступному: Стаття І. Уряд СРСР та Німецький Уряд
встановлює в якості кордону... на території колишньої
Польської держави лінію, яка нанесена на додану до цього карту
та більш докладно буде описана в додатковому протоколі».
Б) 1 вересня 1939 р.
В) 28 вересня 1939 р.
Г) 28 червня 1940 р.

5. Політика радянізації західних областей України в 1939 – 1941

рр. характеризувалася
А) налагодженням співробітництва влади з політичними

партіями.
Б) націоналізацією промисловості, торгівлі, земель великих

власників.
В) лояльним ставленням влади до священиків греко-католицької

церкви.
Г) залученням «буржуазних спеціалістів» до процесу форсованої

індустріалізації.
6. Унаслідок включення в 1940 р. Північної Буковини та

Бессарабії до складу СРСР
А) Північна Буковина та Бессарабія ввійшли до складу

Української РСР.
Б) Північна Буковина та Бессарабія утворили нову союзну

республіку – Молдавську РСР.
В) Північна Буковина ввійшла до складу УРСР, а Бессарабія – до

складу Молдавської Автономної РСР.
Г) Північна Буковина ввійшла до складу УРСР, а Бессарабію

поділено між Українською та новоутвореною Молдавською РСР.

7. У результаті бойових дій літа – осені 1941 р. німецькі війська

та їхні союзники
А) змогли просунутися лише на 200 – 300 км углиб території

України.
Б) захопили всю Правобережну, більшу частину Лівобережної

України та Крим.
В) окупували лише територію Правобережної України й були

зупинені на Дніпрі.
Г) захопили територію Галичини та Волині, зупинившись на лінії

Рівне – Вінниця.
8. На карті позначено лінію фронту часів радянсько-німецької

війни станом на
А) листопад 1941 р.
Б) липень 1942 р.
В) грудень 1943 р.
Г) лютий 1944 р.

9. Рейди партизанських з’єднань на Правобережну Україну в

1943 р., окрім воєнних цілей, передбачали
А) нейтралізацію впливу на цій території ОУН та її збройних

формувань.
Б) постачання продовольства населенню окупованих територій.
В) відновлення в регіоні радянської влади.
Г) мобілізацію до лав Червоної Армії.
10. «Рейкова війна» – це
А) операції передових радянських військових частин на

Лівобережній Україні влітку 1943 р. із широкомасштабним
використанням бронепоїздів.
Б) операції підпілля ОУН і загонів УПА зі знищення великих

залізничних вузлів і станцій Галичини та Правобережної України
впродовж липня – серпня 1942 р.
В) операції радянських партизанів із руйнування залізниць,

мостів, знищення ешелонів, здійснені напередодні та під час
Курської битви.
Г) військово-диверсійні операції Червоної Армії проти

залізничних панцерних частин вермахту.

11. Перебіг якої воєнної операції Червоної Армії описано в уривку

з історичного джерела?
«Під безперервним вогнем артилерії та ударами німецької

авіації війська змушені були проводити переправу... часто
переправлялися через річку без танків і важкої артилерії. Під
вогнем ворога воїни пливли на правий берег хто як міг:
тримаючись за дошки, плащ-намети, напхані соломою. Тонули
тисячами в холодній листопадовій воді».
А) Одеської наступальної операції
Б) Київської наступальної операції
В) Кримської наступальної операції
Г) Корсунь-Шевченківської операції
12. Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянських

військ здійснювалася впродовж
А) червня – липня 1943 р.
Б) листопада – грудня 1943 р.
В) січня – лютого 1944 р.
Г) квітня – травня 1944 р.
13. Коли відбувалася воєнна операція Червоної Армії,

завершальний етап якої описано в уривку з історичного
джерела?

«Під ударами радянських військ німецькі та румунські дивізії

відступали з півночі та сходу півострова до Севастополя.
Війська 4-го Українського фронту розпочали штурм
севастопольських укріплень в напрямку Північної бухти.
Особливо запеклі бої точилися на Сапун-горі, яка була ключем
оборони міста. 9 травня Севастополь було звільнено. Рештки
німецького угрупування відійшли на мис Херсонес, де були
знищені, або взяті в полон».
А) 1943 – 1944 рр.
Б) 1944 р.
В) 1944 – 1945 р.
Г) 1945 р.
14. На карті позначено лінію фронту часів радянсько-німецької

війни станом на
А) серпень 1941 р.
Б) жовтень 1941 р.
В) січень 1944 р.

Г) червень 1944 р.
15. Як називається процес, описаний в уривку з історичного

джерела?
«Після закінчення Другої світової війни на батьківщину

поверталися сотні тисяч військовополонених та цивільних
осіб, що добровільно чи примусово опинилися за межами
своєї країни внаслідок війни».
А) демобілізація
Б) реевакуація
В) депортація
Г) репатріація

1. голокост
2. евакуація
3. мобілізація

4. нацизм
А) виїзд, вивезення у зв’язку з небезпекою
Б) винищення євреїв до і під час Другої світової війни
В) нетривале утримання захоплених земель
Г) німецький тоталітарний режим (націонал-соціалізм)
Д) швидкий набір у військо людей, що перебувають в запасі
1. Львів
2. Одеса
3. Рівне
4. Ужгород
А) дистрик «Галична»
Б) Закарпаття
В) прифронтові області
Г) райхскомісаріат «Україна»
Д) Трансністрія
1. Тарас Боровець
2. Ярослав Стецько

3. Олег Ольжич
4. Сидір Ковпак
А) командир партизанського з’єднання, двічі Герой Радянського

Союзу
Б) командувач Українського фронту в 1942 р.
В) один з керівників мельниківців, що загинув у 1944 р.
Г) голова українського уряду, створеного у Львові 30 червня 1941

р.
Д) командир незалежних партизанів

19. Установіть послідовність:
А) танкова битва Луцьк-Рівне-Броди
Б) вхід Червоної армії на територію Польщі
В) створення УПА
Г) Волинська різня

20. Установіть послідовність воєнних операцій Червоної Армії в

роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.).
А) Кримська наступальна операція
Б) «Битва за Дніпро»
В) Карпато-Ужгородська операція
Г) Львівсько-Сандомирська операція

21. Які терміни і поняття слід використовувати для

характеристики подій на території України в 1943 р.?)
1. План «Барбаросса»
2. «Східний вал»
3. Партизанський рейд
4. Похідні групи
5. Плацдарм
6. Повна окупація

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х 15 Х
16 1 Х 17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 21 2 3 5
19 1 Х 20 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Підсумковий тест №4

1. У який період кам’яного віку люди почали виготовляти

керамічний посуд?
А) палеоліту
Б) мезоліту
В) неоліту
Г) енеоліту
2. Зображена пам’ятка мистецтва є джерелом наших знань:

А) про походження та розселення скіфів
Б) про боротьбу скіфів із персами та сарматами
В) про поховальні ритуали й обряди скіфів
Г) про заняття, вірування та світогляд скіфів
3. Що стало одним із наслідків упровадження християнства на

Русі?
А) посилення впливу варягів на політичне життя
Б) посилення загрози з боку Хозарського каганату
В) посилення культурного впливу Візантії
Г) посилення відцентрових прагнень родової знаті
4. Вотчинне землеволодіння було притаманне Київській Русі

часів:
А) становлення
Б) розквіту
В) роздробленості
Г) правління Ярославичів
5. Про якого князя літописець писав: «Став він у знатних людей

дітей забирати і оддавати їх на учення книжне»?

А) Святослава Ігоревича
Б) Володимира Святославича
В) Ярослава Володимировича
Г) Володимира Всеволодовича
6. У якому році Київська Русь була об’єднана під владою

Ярослава Мудрого?
А) у 1016 р.
Б) у 1019 р.
В) у 1036 р.
Г) у 1052 р.
7. Про яку битву йдеться: «І сталася побіда над усіма князями

руськими, якої ото не бувало ніколи»?
А) поразка Ярославичів у битви на річці Альті від половців у

1068 р.
Б) поразка походу князя Ігоря проти половців у 1185 р.
В) поразка трьох князів Мстиславів у битві на річці Калці від

монголів у 1223 р.
Г) поразка князя Вітовта в битві з монголами на річці Ворсклі в

1399 р.

8. Яке поняття відповідає визначенню?
Узяті під час татарських набігів полонені, яких продавали у

неволю.
А) ярлик
Б) ясир
В) каторга
Г) данина
9. Чим зумовлене будівництво церков, прикладом яких може

стати церква в селищі Сутківці, зображена на малюнку?
А) наслідуванням візантійської архітектурної школи
Б) постійною воєнної небезпекою, набігами татар
В) нестачею будівельного матеріалу
Г) запозиченням мусульманської традиції в будівництві храмів
10. Про яку битву йдеться в уривку джерела?

«...Великий князь московський взяв град Смоленський. Король

Сигізмунд... послав свого великого воєводу, славного і
великорозумного гетьмана князя Костянтина Івановича
Острозького... Самі себе не щадили і проти великої ворожої армії
стали і вдарили, і багатьох людей війська того вразили, і погубили
вісімдесят тисяч, а інших живими в полон взяли.»
А) битва на річці Ворсклі
Б) Грюнвальдська битва
В) битва під Оршею
Г) Вількомирська битва
11. У якому році відбулася описана подія?
«Польське королівство і Велике князівство Литовське

…складають з обох вищезазначених народів одне ціле,
нерозривне, неподільне тіло, [у якого] на вічні часи одна голова,
не окремі государі, а один — король польський, який згідно з
давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і Литви
буде обиратися в Польщі…»
А) у 1556 р.
Б) у 1569 р.
В) у 1596 р.
Г) у 1620 р.

12. Що стало вагомим прикладом перетворення козацтва на

важливий чинник міжнародних відносин початку ХVІІ ст.?
А) зменшення турецько-татарських набігів на українські землі
Б) збільшення кількості реєстрового козацтва
В) неодноразові антипольські повстання козаків
Г) вирішальна роль козацтва у перемозі в Хотинській битві
13. Який польський король очолював польське військо в битві під

Берестечком?
А) Ян Казимир
Б) Владислав ІV
В) Ян Собеський
Г) Стефан Баторій
14. Генеральна військова канцелярія — це:
А) представницький інститут Гетьманщини, який розглядав

загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних
договорів, обрання гетьмана, складання «статей» при його
обранні
Б) розпорядчий орган Гетьманщини, що відав справами збору

натуральних і грошових податків із населення, прибутками та
видатками держави, військовими та ранговими маєтностями

В) адміністративний орган Гетьманщини, що відав створенням і

ліквідацією козацьких полків на території держави, охороною
кордонів, поліцейським наглядом і справами про державні
злочини
Г) військово-адміністративна установа Гетьманщини, за

посередництвом якої гетьман здійснював управління державою,
вирішував усі поточні справи внутрішнього та міжнародного
характеру
15. У якому уривку йдеться про П. Дорошенка?
А) «Восени, першим з українських гетьманів, здійснив візит до

Москви, де підписав нові статті, у яких, між іншим, зазначалося,
що українські землі й міста є володіннями московського царя, а їх
населення має платити податки в царську казну»
Б) «Гетьман, підписавши Слободищенський трактат, спричинив

розкол українського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька
рада схвалила його умови, то лівобережні полки відмовилися їх
підтримати»
В) «Для придушення козацьких заворушень, які очолили Яків

Барабаш і Мартин Пушкар, уперше в історії України використав
загони кримських татар, розплатившись за їхню допомогу
дозволом брати ясир із Полтавщини»
Г) «Зміцнивши свої позиції на Правобережжі, відчуваючи

підтримку могутньої держави, на чолі війська переходить на лівий
берег Дніпра. Після вбивства козаками Івана Брюховецького його
проголошують гетьманом усієї України»

16. Який гетьман першим поїхав із великим посольством до

Москви?
А) І. Виговський
Б) Ю. Хмельницький
В) І. Брюховецький
Г) П. Дорошенко
17. Зображений на фотографії замок є пам’яткою архітектури:
А) ХV ст.
Б) ХVІ ст.
В) ХVІІ ст.
Г) ХVІІІ ст.
18. Кріпацтво на західноукраїнських землях було скасоване в

результаті:
А) Третього поділу Речі Посполитої

Б) реформ імператорів Марії Терезії і Йосифа ІІ
В) могутнього селянського повстання Коліївщини
Г) видання імператрицею Катериною ІІ «Жалуваної грамоти

дворянству»
19. Який прошарок українського суспільства становив основу

рушійної сили українського національно-визвольного руху в ХІХ
ст.?
А) буржуазія
Б) робітництво
В) селянство
Г) інтелігенція
20. Який регіон у 1830—1835 рр. був охоплений повстанським

рухом під проводом У. Кармелюка?
А) Волинь
Б) Галичина
В) Поділля
Г) Київщина
21. Під час якої війни посилення антикріпосницького руху в

Наддніпрянщині спричинило «Київську козаччину»?

А) російсько-турецької війни 1806—1812 рр.
Б) російсько-турецької війни 1828—1829 рр.
В) російсько-турецької війни 1812 р.
Г) Кримської війни 1853—1856 рр.
22. Програмний документ якого товариства, що існувало в

першій половині ХІХ ст., характеризується в уривку?
«Передбачалося встановлення конституційної монархії і

федеративного устрою майбутньої держави. У проект Конституції
були включені положення, які передбачали часткове відновлення
прав українського народу на власну державу. Планувалося
утворити Українську, Чорноморську і Бузьку держави із центрами
в Харкові, Одесі й Києві.»
А) Кирило-Мефодіївського товариства
Б) «Малоросійського таємного товариства»
В) «Товариства об’єднаних слов’ян»
Г) Північного товариства
23. Завданням якого навчального закладу міністр освіти

Російської імперії С. Уваров вважав «поширювати російську
культуру і російську національність на спольщених землях
Західної Росії»?
А) Харківського університету

Б) Крем’янецького ліцею
В) Рішельєвського ліцею в Одесі
Г) Університету Св. Володимира в Києві
24. У якому році відбулася описана подія?
«Зваживши, що теперішні економічні, політичні та культурні

потреби нашого простого народу й інтелігенції такі, що обидві
наші старі партії — народовська і москвофільська... не в змозі
заспокоїти тих потреб, — ми, русько-українські радикали,
виступаємо отсе як нова партія...»
А) у 1870 р.
Б) у 1885 р.
В) у 1890 р.
Г) у 1895 р.
25. Хто був засновником українського кооперативного руху на

західноукраїнських землях?
А) В. Нагірний
Б) К. Левицький
В) Ю. Бачинський
Г) С. Воробкевич

26. В історії України 1868 і 1873 рр. пов’язані:
А) зі створенням перших гуртків хлопоманів та народників
Б) з упровадженням земств та єдиної системи початкової освіти
В) із забороною друкування та завезення з-за кордону книг

українською мовою
Г) із заснуванням товариства «Просвіта» та Літературного

товариства ім. Т. Шевченка
27. Яким, на думку діяча, про якого згадується в уривку, мало

бути ставлення українців до Першої світової війни?
«На сторінках редагованого українським соціал-демократом С.

Петлюрою журналу «Украинская жизнь», що видавався в Москві,
було опубліковано маніфест «Війна і українці», де автор
висловив позицію щодо того, яким має бути ставлення українців
до війни.»
А) повна підтримка російського уряду й запевнення, що українці

виконають «свій обов’язок громадян Росії»
Б) засудження війни як загарбницької й висунення гасла «Геть

війну! Хай живе автономія України!»
В) створення самостійної Української Держави, поява якої стане

можливою внаслідок поразки Російської імперії у війні
Г) українцям необхідно займати нейтральну позицію і не

підтримувати жодну зі сторін

28.На початку ХХ ст. православна церква на українських землях

була:
А) складовою Української греко-католицької церкви
Б) складовою Російської православної церкви
В) складовою Грецької православної церкви
Г) самостійною (автокефальною) церквою
29.Яку назву мала воєнно-адміністративна одиниця, утворена

росіянами на українських землях, що були захоплені під час
Галицької битви 1914 р.
А) Галицько-Волинське генерал-губернаторство
Б) Галицько-Волинське князівство
В) Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
Г) Галицька губернія
30.Хто був першим командувачем українізованого корпусу

російської армії?
А) С.Петлюра
Б) М.Грушевський
В) П.Скоропадський
Г) Є.Коновалець

31.Чому отаман Н.Махно неодноразово укладав угоди про

спільні дії з більшовиками?
А) мав із ними спільну мету боротьби
Б) через ідеологічну близькість
В) мав спільних із ними ворогів і противників
Г) був нерозбірливим у виборі союзників
32.У якому році більша частина українських земель перебувала

під владою Білої армії?
А) у 1917 р.
Б) у 1918 р.
В) у 1919 р.
Г) у 1921 р.
33. Як називалася система заготівлі сільгосппродуктів в УСРР

у 1919 – 1921 рр., елемент політики воєнного комунізму?
А) продподаток
Б) продрозкладка
В) трудодень
Г) держпоставка

34.У результаті здійснення в Україні в 1920 – 1930-х рр.

політики коренізації було:
А) реорганізовано національні адміністративні райони на

території республіки в звичайні райони
Б) замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової

інформації державною українською мовою
В) збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів

республіканського партійно-державного апарату
Г) розширено повноваження республіки в сфері зовнішньої

кордоном
35.Політична організація емігрантів із Наддніпрянської України,

створена у Львові на початку Першої світової війни, що
проголосила метою діяльності побудову самостійної соборної
Української держави, мала назву:
А) Головна Українська Рада
Б) Союз визволення України
В) Карпато-Руський визвольний комітет
Г) Товариство українських поступовців
36.Який із цитованих документів Українська Центральна Рада

оприлюднила в липні 1917 р.?

А) Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від Росії, не

розриваючи з державою Російською, хай народ український на
своїй землі має право сам порядкувати своїм життям…
Б) …визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана…, ми

рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення
автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…
В) У Петрограді зчинилися криваві події… Частина людності

Петрограда за приводом більшовиків повстала проти
Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій
Російській республіці…
Г) Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і

водночас робити грубий замах на це право, як це робить Рада
Народних Комісарів Великоросії щодо Української Народної
37.Відкриття українських гімназій, державних університетів у

Києві та Кам’янець-Подільському, Української академії наук були
складовими національно-культурної політики:
А) Української Народної Республіки
Б) Західноукраїнської Народної Республіки
В) Української Держави П. Скоропадського
Г) Української Соціалістичної Радянської Республіки

38. Яке явище періоду боротьби за збереження державної

незалежності України (1918 – 1920 рр.) описано в уривку
джерела?
«Революційна стихія селянства, на яку лідери Директорії

спирались, почала виходити з-під їхнього контролю. Реальна
влада на місцях належала не міфічним «трудовим радам», як це
планувалося Трудовим конгресом, а виборним місцевим
«батькам» і підпорядкованим їм озброєним загонам. В атмосфері
наростаючого безладу саме такі загони й «правили бал»,
вдаючись до масових погромів, насамперед, проти єврейського
населення.»
А) анархізм
Б) петлюрівщина
В) антисемітизм
Г) отаманщина
39.Підбиваючи підсумки «шахтинської справи» на липневому

(1928 р.) пленумі ЦК ВКП(б) Й.Сталін висунув тезу, яка стала
визначальною для його подальшої політики. Суть її полягала в
такому:
А) «класова боротьба буде загострюватися в країні по мірі її

просування до соціалізму»
Б) «можливість побудови соціалізму в одній окремо взятій країні»
В) «жити стало краще, жити стало веселіше»

Г) «теперішнє покоління радянських людей житиме при

комунізмі»
40.Кому з діячів Української революції та Визвольних змагань

належать наведені слова?
«У розпал будь-якої революції тільки люди з крайніми гаслами

при відомому щасливому збігові подій ставали вождями й мали
успіх. Я це знав, але на моє щастя, я прийшов до влади в той
момент, коли для країни, змученої війною та анархією, справді
була потрібна середня лінія, лінія компромісів…»
А) М. Грушевський
Б) С. Петлюра
В) В. Винниченко
Г) П. Скоропадський
41.Однією зі складових політики партійного-радянського

керівництва УСРР у галузі сільського господарства в роки непу
було:
А) об’єднання всіх бідняцько-середняцьких господарств у

колгоспи
Б) сприяння розвитку сільськогосподарської та споживчої

кооперації
В) упровадження продрозкладки на всю сільськогосподарську

продукцію

Г) створення МТС для технічного обслуговування селянських

господарств
42.У результаті входження Української СРР до складу СРР:
А) республіканська еліта посіла ключові посади в органах

управління союзної держави
Б) скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в

республіці
В) республіка втратила право на самостійну зовнішню політику
Г) відбулося значне зростання території республіки
43.Яка політична партія, що діяла на західноукраїнських землях

у 1930-ті рр., використовувала терористичні методи
боротьби?
А) Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)
Б) Українська соціалістично-радикальна партія (УСРП)
В) Організація українських націоналістів (ОУН)
Г) Українська національна партія (УНП)
44.Яка подія європейської історії прискорила процес надання

автономії Закарпаттю?
А) підписання «пакту Молотова-Ріббентропа»

Б) формування осі «Берлін-Рим-Токіо»
В) «аншлюс» Австрії Німеччиною
Г) укладання Мюнхенської угоди
45.Видатними представниками радянського партизанського

руху в роки Великої Вітчизняної війни були:
А) С. Тимошенко, М. Кирпонос, М. Ватутін
Б) С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров
В) А. Мельник, С. Бендера, Р. Шухевич
Г) О. Довженко, О. Теліга, О. Ольжич
46.На що сподівалися бійці УПА, ведучи 1940-1950-ті рр. нерівну

боротьбу з радянськими каральними органами?
А) на загальне повстання населення проти радянської влади
Б) на початок війни між СРСР і країнами Заходу
В) на зміну влади в СРСР
Г) на проголошення УРСР своєї незалежності



47.Установіть відповідність між подіями і наслідками.
1. Економічна криза 1900 – 1903 рр.
2. Революція 1905 – 1907 рр.
3. Столипінські реформи 1906 – 1916 рр.
4. Перша світова війна
А) Повалення царизму, розпад Російської імперії, Українська

революція
Б) Посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги

України в економічному розвитку російської імперії
В) Руйнування селянської общини, перетворення українських

земель на одного з основних експортерів хліба в Європу
Г) Скасування Емського указу, легалізація діяльності українських

політичних партій, створення українських думських громад
Д) Скасування панщини і особистої залежності селян, надання

селянам громадянських прав
48.Установіть відповідність між поняттями і визначеннями.
1. Ультиматум
2. Терор

3. Універсал
4. Декрет
А) Рішення революційного виконавчого органу влади, яке має

силу закону
Б) Форма звернення до народу, декларативний документ вищих

органів влади
В) Форма звернення з категоричними вимогами
Г) Залякування, фізичне знищення політичних супротивників або

ні в чому не винних громадян
Д) Безоплатне вилучення майна, цінностей
49. Установіть відповідність між назвами інституцій та

прийнятими ними рішеннями.
1. Всеукраїнський хліборобський конгрес
2. Трудовий конгрес України
3. Українська Національна Рада
4. ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад
А) Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки
Б) Запровадження продовольчої диктатури (продрозкладки)
В) Передача всієї повноти влади Директорії УНР
Г) Прийняття першої конституції УСРР
Д) Обрання П. Скоропадського гетьманом України

50.Установіть відповідність між історичними постатями та

їхніми характеристиками.
1. І. Шраг
2. С. Петлюра
3. Д. Антонович
4. С. Єфремов
А) Один із засновників Української демократичної партії (УДП)
Б) Керівник української думської громади
В) Один з лідерів українського студентського руху в Галичині
Г) Головний редактор журналу «Украинская жизнь»
Д) один із засновників Революційної української партії (РУП)
51. Установіть відповідність між іменами історичних діячів та

їхніми характеристиками.
1. К. Розумовський
2. П. Румянцев
3. П. Калнишевський
4. М. Залізняк
А) Імператриця Катерина ІІ призначила його президентом

Малоросійської колегії, яка мала підготувати ґрунт для
остаточного скасування автономії Лівобережжя

Б) Він очолив повстання гайдамаків, яке вибухнуло на

Правобережжі в травні 1768 р.
В) Коли Катерина ІІ скликала комісію для розробки проекту нового

Уложення (збірки загальнодержавних законів), він,
скориставшись нагодою, заявив про необхідність відновити
гетьманство на Лівобережжі
Г) Його заслали до Соловецького монастиря, де він дожив до 113

років і помер у 1803 р.
Д) Після його відставки гетьмани на Лівобережжі більше не

обиралися, а сам останній гетьман помер 1803 р. у своєму маєтку
в Батурині
52. З’ясуйте, яку посаду обіймав діяч, зображений на фото.
1. 2.

3. 4.
А) голова Української Центральної Ради
Б) головний отаман армії УНР
В) гетьман Української держави
Г) командир Революційної, повстанської армії України
Д) митрополит УГКЦ

53.Установіть хронологічну послідовність подій.
А) Створення Остромирового Євангелія
Б) Укладення першої редакції «Повісті минулих літ»

В) Спорудження Софійського собору в Києві
Г) Створення «Слова о полку Ігоревім»
А) Ліквідація української автокефальної православної церкви
Б) Голодомор в Україні
В) Проголошення курсу на «ліквідацію куркульства як класу»
Г) Початок здійснення планів першої п’ятирічки
А) Білоцерківський договір
Б) Зборівський договір
В) Андрусівське перемир’я
Г) Гадяцький договір
56. Установіть послідовність подій боротьби за збереження

державної незалежності України (1918—1921 рр.).
А) Другий зимовий похід Армії УНР
Б) прихід до влади Директорії УНР
В) укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею
Г) проголошення незалежності УНР


57. Які терміни і поняття слід використовувати для

характеристики подій на території України в 1943 р.?
1. План «Барбаросса»
2. «Східний вал»
3. Партизанський рейд
4. Похідні групи
5. Плацдарм
6. Повна окупація
58. Що було характерним для культурного життя України в

1930-ті рр.?
1. Проведення політики «українізації»
2. Масове знищення культових споруд
3. Початок русифікації української школи
4. Запровадження обов’язкової середньої освіти
5. Створення творчих літературно-мистецьких об’єднань

6. Утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю

творчих спілок
59. Які воєводства мали увійти до складу Руського князівства

за Гадяцькими пунктами 1658 р.?
1. Чернігівське
2. Брацлавське
3. Волинське
4. Київське
5. Подільське
6. Руське
60. Укажіть складові політики «воєнного комунізму»,

здійснюваної в Україні у 1919—1921-ті рр.
1. викуп державою поміщицьких земель і передання їх селянам
2. націоналізація промисловості, що охопила всі сфери

виробництва
3. об’єднання всіх селянських господарств у колгоспи
4. розгортання мережі виробничо-збутових кооперативів і

товариств
5. запровадження загальної трудової повинності та

продрозверстки

6. заборона приватної торгівлі та згортання товарно-грошового

обігу
7. проведення суцільної колективізації сільського господарства

Ключі. Підсумковий тест №4

А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г
1 Х 6 Х 11 Х 16 Х 21 Х
2 Х 7 Х 12 Х 17 Х 22 Х
3 Х 8 Х 13 Х 18 Х 23 Х
4 Х 9 Х 14 Х 19 Х 24 Х
5 Х 10 Х 15 Х 20 Х 25 Х
А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г
26 Х 31 Х 36 Х 41 Х 46 Х
27 Х 32 Х 37 Х 42 Х
28 Х 33 Х 38 Х 43 Х
29 Х 34 Х 39 Х 44 Х
30 Х 35 Х 40 Х 45 Х
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
4 1 Х 4 1 Х 4 1 Х 5 1 Х
7 8 9 0
2 Х 2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х 4 Х
51 1 Х 52 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х
53 1 Х 54 1 Х 55 1 Х 56 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х 4 Х
57 2 3 5
58 2 3 6
59 1 2 4
60 2 5 6

Тема 27. Україна в перші повоєнні роки

(1945 р. – на початку 1950-х рр.)
Адміністративно-територіальні зміни УРСР
Встановлення кордону з Польщею
9 вересня 1944 р. - укладення між урядом УРСР і Польським

комітетом національного визволення Люблінської угоди, згідно з
якою частина українських земель (Холмщина, Лемківщина,
Надсяння, частина Підляшшя) з населенням майже 800 тис.
українців передавалася Польщі (таким чином сталінське
керівництво намагалося підтримати прорадянський польський
уряд та змінити негативне ставлення польського населення до
радянської влади, спричинене подіями 1939 р.).
16 серпня 1945 р. - укладення договору про радянсько-

польський кордон, який встановлювався по «лінії Керзона» з
відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а в
окремих районах навіть на 17-30 км.
1951 р. - завершення процесу українсько-польських

територіальних домовленостей, коли на прохання Польщі
відбувся обмін прикордонними ділянками до Львівської області
відійшли землі в районі м.Кристинополя, а до Польщі відійшла
територія довкола « Нижні Устрики Дрогобицького району).

Операція «Вісла»
28 квітня – 28 серпня 1947 р. – проведення польською

владою операції «Вісла», суть якої полягала у депортації
залишків українського населення Закерзоння на захід і північ
Польщі з метою його асиміляції та знищення баз діяльності ОУН-
УПА. У ході операції було переселено близько 150 тис. українців,
а УПА зазнала великих втрат. Операція була узгоджена з
керівництвом СРСР.
Встановлення кордону з Чехословаччиною
26 листопада 1944 р. - схвалення з'їздом Народних комітетів

Закарпаття в м. Мукачево Маніфесту про возз'єднання
Закарпатської України з Радянською Україною.
29 червня 1945 р. - договір між ЧСР (Чехословацька

республіка) і СРСР, який юридично закріпив рішення з'їзду в
Мукачево. Офіційно Закарпаття було включено до складу УРСР.
22 січня 1946 р. - указ Президії Верховної Ради СРСР про

утворення у складі УРСР Закарпатської області.
Встановлення кордону з Румунією
10 лютого 1947 р. - підписання радянсько-румунського

договору, за яким до УРСР відходили - Північна Буковина,
Хотинщина, Ізмаїльщина (закріплювалися кордони, встановлені
у 1940 р.).

Зверніть увагу на район проведення польською владою

операції «Вісла» у 1947 р. Прослідкуйте нові західні кордони
УРСР.
Радянізація західних областей України
• Відновлення радянської влади в західних областях

України після закінчення війни.
• Проведення індустріалізації (відбудова, реконструкція та

вдосконалення традиційних галузей — нафтогазової та
лісозаготівельної; розвиток нових галузей -
машинобудівної, металообробної, приладобудівної та ін.;
великі капіталовкладення та швидкі темпи розвитку
промисловості, повільний розвиток харчової та легкої

промисловості, націоналізація промисловості та

транспорту).
• Колективізація (конфіскація великих маєтків, передача

цих земель безземельним та малоземельним селянам;
суцільна колективізація, під час якої було колективізовано
93% господарств; організація політвідділів МТС;
застосування примусових методів - шантаж, залякування;
неврахування місцевої специфіки тощо).
• Заходи в культурно-освітній сфері (ліквідація

неписьменності, створення мережі освітніх закладів
різних-рівнів, посилення русифікації, заідеологізованість
навчально-виховного процесу, введення безкоштовної
освіти, безкоштовне медичне обслуговування).
• Направлення зі східних регіонів України на постійну

роботу фахівців, партійних функціонерів.
• депортація західноукраїнського населення до віддалених

районів СРСР.
• Ліквідація Української греко-католицької церкви (8 - 10

березня 1946 р. відбувся Львівський собор, який
скасував Берестейську церковну унію 1596 р. і проголосив
возз'єднання греко-католицької церкви з російською
православною; репресії щодо священиків, які не
приєдналися до нової церкви; УГКЦ змушена була піти в
підпілля). З 1944 р. митрополитом УГКЦ після смерті А.
Шептицького стає Йосип Сліпий. Він декілька разів був
засуджений радянською владою, а в 1963 р. виїхав до
Ватикану.

Боротьба ОУН-УПА з радянською владою
Етапи збройної боротьби ОУН-УПА з радянською

владою
І етап (1944 - 1946 рр.) - спроба утримати під своїм

контролем великі території і ведення боїв великими силами із
застосуванням артилерії й мінометів. Об'єднання сил радянських
військ держбезпеки, прикордонників. У тяжких боях загинуло до
половини особового складу УПА.
ІІ етап (1947 - перша половина 50-х років) - зміна тактики:

поділ армії на невеликі мобільні групи, ведення боротьби
партизанськими методами. Загибель у с. Білогорща біля Львова
головнокомандувача УПА Р. Шухевича (5 березня 1950 р.). Спад
організованого опору (хоча окремі загони ще діяли до 1956 р.).
Суспільно-політичне життя УРСР
• Відновлення режиму одноосібної влади Й.Сталіна, культ

особи якого досяг апогею.
• Відсутність в Україні будь-якої самостійної політики.
• Відновлення репресій; відсутність демократії та свобод

громадян, зловживання владою (пік репресій в Україні
припав на 1947 р., коли ЦК КП(б)У очолював найближчий
соратник Й.Сталіна Л.Каганович).
• Підпорядкування політичному центру діяльності перших

секретарів ЦК КП(б)У:
- М. Хрущов (1943-1946 рр. та 1948-1949 рр.)

- Л. Каганович (1947 р.).
- Л. Мельников (1950-1953 рр.)
• Розгортання ідеологічної реакції – «ждановщини».

Боротьба з генетикою – «лисенківщина» (1946-1948 рр.),
боротьба з «буржуазним націоналізмом», з
«низькопоклонством перед Заходом», з безродним
космополітизмом (справа «лікарів» 1948 - 1953 рр.).
«Ждановщина» - це ідеологічна кампанія в СРСР,

розгорнута у 1946-1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та
мистецтва, в ході якої були піддані нищівній критиці діяльність
інститутів історії України та історії української літератури, творчих
спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української
культури - письменників, композиторів, режисерів тощо (назва
походить від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології
А.Жданова).
«Лисенківщина» - політична кампанія з переслідування

групи генетиків і тимчасової заборони генетики. Назву кампанія
отримала від прізвища радянського академіка Т. Лисенка.
Космополітизм – теорія і практика, в основу яких покладено

тезу про пріоритетність загальнолюдських цінностей над
цінностями окремої нації.
«Справа лікарів» - кримінальна справа проти групи

високопоставлених радянських лікарів, звинувачених у змові і
вбивстві ряду радянських лідерів. Витоки кампанії відносяться до
1948 р., коли лікар Лідія Тимащук звернула увагу компетентних
органів на відхилення в лікування Жданова, що призвело до

смерті пацієнта. Кампанія закінчилася одночасно зі смертю

Сталіна в 1953 р., після чого з обвинувачених було знято
звинувачення та звільнено від переслідувань.
Відбудова народного господарства України
Березень 1946 р. - затвердження Верховною Радою СРСР

п'ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства
на 1946-1950 рр.
Промисловість:
• більші масштаби відбудовчих робіт, ніж у будь-якій іншій

країні Європи;
• проблема капіталовкладень (відмова від плану

Маршалла, розрахунок лише на внутрішні резерви);
План Маршалла – програма економічної допомоги країнам

Європи після Другої світової війни, висунута держсекретарем
США Дж.Маршаллом. СРСР відмовився від цієї допомоги.
• відновлення адміністративно-командних методів;
• початок відбудови з важкої промисловості (в Україні за

декілька років були відновлені шахти Донбасу, Дніпрогес
та інші великі електростанції, металургійні заводи тощо);
• розвиток важкої промисловості за рахунок легкої,
сільського господарства, науки і культури (інвестиції у

легку промисловість складали 12-17% усіх промислових

капіталовкладень);
• посилення диспропорції в розвитку економіки на
користь військово-промислового комплексу (ВПК);
• повільне впровадження досягнень науково-технічного
прогресу (підприємства працювали за старими
технологіями, висока енерго- та матеріалоємність виробів
тощо);
• нестача робочої сили, особливо кваліфікованої;
• ентузіазм народу (90% працюючих охоплені різними
формами соцзмагання).
• українська економіка отримала лише 15% всесоюзних
капіталовкладень, тоді як на УРСР припало 42% усіх
матеріальних збитків СРСР у війні.
Сільське господарство:
• відновлення колгоспного ладу;

• надзвичайно складні умови відбудови сільського
господарства (скорочення посівних площ, поголів'я
худоби, нестача робочих рук, техніки);
• мізерні капіталовкладення (7% від загального обсягу
асигнувань);
• важке становище селян (мізерна оплата праці, високі
податки на підсобне господарство, відсутність паспортів у
селян, несплата пенсій тощо);
• голод 1946-1947 рр.

Голод 1946 – 1947 рр.
Причини голоду:
• спустошення країни внаслідок війни;

• розширення посівних площ і виконання планів
хлібозаготівлі за всяку ціну;
• посуха 1946 р.;
• відбудова промисловості за рахунок сільського
господарства;
• продаж хліба за кордон.
• репресивні заходи щодо селян;
• відновлення дії «Закону про п'ять колосків»;
• невизнання факту голоду радянським керівництвом.
Наслідки:
• голодом була охоплена більша частина східних і

південних областей України;
• великі людські втрати (1 млн. чол.).
Зовнішньополітична діяльність УРСР
• Вихід України на міжнародну арену після завершення

війни (1944 р. - створення Народного комісаріату
закордонних справ УРСР на чолі з Д: Мануїльським).
• 1945 р. - включення України до складу 47 країн
засновниць ООН разом із Білорусією та СРСР (участь
української делегації в розробці та прийнятті статуту

ООН; 1945 р. - Україна стала членом постійної комісії

ООН із питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО); 1946
р. - обрання України до складу Економічної і Соціальної
Рад; 1948-1949 рр. - Україна - непостійний член Ради
Безпеки ООН).
• 29 липня - 15 жовтня 1946 р. - участь представників
України у Паризькій мирній конференції, яка була
скликана для розгляду проектів мирних договорів між
державами, що отримали перемогу в Другій світовій війні,
і колишніми союзниками Німеччини в Європі – Італією,
Болгарією, Угорщиною, Румунією і Фінляндією.
• 1948 р. - активна участь України в роботі Дунайської
конференції, яка розв'язувала питання режиму торгового
судноплавства на Дунаї.
Таким чином, формально за Україною визнавалося право на

самостійні міжнародні відносини, але фактично своєї незалежної
зовнішньої політики Україна не мала.
Загальна характеристика української культури після

Другої світової війни
Важливою складовою повоєнної відбудови України було

поновлення культурного життя. Відновили свою роботу навчальні
заклади, розширилася їхня мережа. Але розвиткові культури
заважали атмосфера ідеологічної непримиренності,
переслідування творчих пошуків, постійні утиски інакомислячих.
Жахливого удару національній культурі заподіяли в цей період

великоруський шовінізм і «ждановщина». У серпні 1946 р. Пленум

ЦК КП(б)У ухвалив постанову «Про небезпеку українського
націоналізму». Перетрушуються редколегії провідних журналів,
з'являються погромні рецензії на твори Ю. Яновського, А.
Малишка О. Довженка.
Ідеологічні відхилення влада шукала і знаходила всюди.

Було розгромлено «буржуазні лженауки» генетику та кібернетику
(«лисенківщина»); репресіям було піддано діячів єврейської
культури, звинувачених у «космополітизмі».
Наука 1946-1947 рр. — розгром генетики і кібернетики («лисенківщина»).
Література Початок 50-х рр. — творчість П. Тичини, В. Сосюри, О. Гончара, П.

Воронька.
Мистецтво 40-ві - перша половина 50-х рр. - композитори К. Данькевич, Д. Клебанов,

М. Штогаренко; художники Т. Яблонська, М. Дерегус, О. Шовкуненко

Сліпий Йосип
український церковний діяч. Митрополит УГКЦ з 1944 р. У 1945 р.

ув’язнений радянською владою. У 1963 р. звільнений і висланий
за межі СРСР

Гончар Олесь
український прозаїк, публіцист. Учасник Великої Вітчизняної

війни. Голова правління Спілки письменників України. Автор
трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор» та ін. У
1968 р., після публікації роману «Собор», зазнав цькування з боку
радянської влади


1. Як називається процес, описаний в уривку з історичного

джерела?
«Після закінчення Другої світової війни на батьківщину

поверталися сотні тисяч військовополонених та цивільних
осіб, що добровільно чи примусово опинилися за межами
своєї країни внаслідок війни».
А) демобілізація
Б) реевакуація
В) депортація
Г) репатріація
2. У якому році Українська РСР стала членом Організації

Об’єднаних Націй?
А) 1944 р.
Б) 1945 р.
В) 1949 р.

Г) 1954 р.
3. Хронологічні рамки якого явища історії України є зайвими в

ланцюжку: «1921 – 1923 рр., 1932 – 1933 рр., 1941 – 1945 рр.,
1946 – 1947 рр.»?
А) 1921 – 1923 рр.
Б) 1932 – 1933 рр.
В) 1941 – 1945 рр.
Г) 1946 – 1947 рр.
4. 1945 рік в історії України пов’язаний із
А) включенням до її складу Закарпаття, голодом у центральних і

південних областях.
Б) голодом у центральних і південних областях, операцією

«Вісла».
В) операцією «Вісла», початком членства республіки в ООН.
Г) початком членства республіки в ООН, включенням до її складу

Закарпаття.
5. Особливість процесу післявоєнної відбудови народного

господарства України (1945 – початок 1950-х років)
визначалася

1. першочерговою відбудовою важкої промисловості та

енергетики.
2. спрямуванням основної частини капіталовкладень у соціальну

сферу.
3. пріоритетним розвитком сільського господарства як джерела

фінансування промисловості.
4. опорою лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу.
5. відсутністю достатньої кількості кваліфікованої робочої сили.
6. використанням фінансової та технічної допомоги за «планом

Маршалла».
А) 1, 4, 5
Б) 3, 5, 6
В) 1, 2, 4
Г) 2, 3, 6
6. Процес післявоєнної відбудови в Україні (1945 – початок 1950-

х років) характеризувався
А) відбудовою економіки України як самостійного,

самодостатнього комплексу з використанням західної
фінансової та технічної допомоги.
Б) наявністю достатньої кількості кваліфікованої робочої сили

та спрямуванням основної частини капіталовкладень у
відбудову соціальної сфери.

В) першочерговою відбудовою важкої промисловості та

енергетики з опорою лише на власні сили та ресурси
Радянського Союзу.
Г) поверненням усіх евакуйованих на схід СРСР підприємств,

їх модернізацією на базі обладнання, що СРСР отримував як
репарації.

життя українського суспільства в період післявоєнної
відбудови (1945 – початок 1950-х років)?
1. «Долаючи нестачу кадрів, влада розпочала широко залучати

на робочі місця жінок. Попри великі фізичні труднощі, жінки
працювали забійниками, прохідниками на шахтах,
металургами, будівельниками. Частка жінок серед робітників
промисловості становила 35,9%».
2. «Житлові й побутові умови населення, незважаючи на

значні масштаби будівництва, залишалися важкими. Мільйони
сімей жили в бараках, перенаселених «комуналках», не
пристосованих для життя підвальних приміщеннях...»
Б) Лише в першому.
В) Лише в другому.

8. «Операція «Вісла» – це
А) воєнна операція Армії Крайової проти загонів УПА на

завершальному етапі Другої світової війни.
Б) примусове виселення українського населення з його етнічних

земель на сході Польщі до її західних воєводств, здійснене
польським урядом у 1947 р.
В) переселення українського населення з його етнічних

територій, що увійшли до складу Польщі, до УРСР, здійснене
на підставі договору 1945 р.
Г) спільна польсько-радянська військово-каральна операція на

території Західної України проти загонів УПА та місцевого
населення, яке підтримувало їх.
9. Перелік яких термінів і понять потрібно використовувати,

характеризуючи процес радянізації західних областей України
після Другої світової війни?
А) Операція «Вісла», розкуркулювання, мобілізація, Голодомор,

«саморозпуск» УГКЦ.
Б) Індустріалізація, кооперація, волюнтаризм, «культурна

революція», депортації.
В) Раднаргоспи, колективізація, депортації, прискорення,

політичні реабілітації.
Г) Індустріалізація, колективізація, «культурна революція»,

депортації, репресії.

10. Суть політики радянізації західних областей України в

період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х років)
полягала в
А) переселенні українців західних областей до центральних і

східних областей УРСР.
Б) уніфікації всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у

СРСР.
В) репресіях проти священиків Української греко-католицької

церкви.
Г) придушенні збройної боротьби підпілля ОУН і загонів УПА.
11. Для якого періоду історії України були характерними такі

висловлювання?
«Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний

космополітизм, що проявляється в плазуванні перед
буржуазною культурою і в низькопоклонстві перед
іноземщиною».
А) кінця 1930 – початку 1940-х років
Б) другої половини 1940 – початку 1950-х років
В) другої половини 1950 – початку 1960-х років
Г) кінця 1960 – першої половини 1970-х років

12.Із якою метою в Україні наприкінці 1940 – на початку 1950-х

рр. було розгорнуто кампанії боротьби проти
«космополітизму» та «низькопоклонства перед Заходом»?
А) посилити роль української національної інтелігенції в

суспільстві
Б) відновити тотальний політико-адміністративний контроль за

суспільством
В) мобілізувати суспільство на здійснення відбудови народного

господарства
Г) переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над

капіталізмом
13.Яку назву отримав ідеологічний наступ на радянське

суспільство сталінського режиму після завершення Другої
світової війни?
А) «лисенківщина»
Б) «ждановщина»
В) «волобуєвщина»
Г) «шумськізм»
14. Про яку міжнародну організацію йдеться в уривку джерела?
«Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська

Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична

Республіка були запрошені стати членами-засновниками

пропонованої міжнародної організації...»
А) Лігу Націй
Б) Організацію Об’єднаних Націй
В) Раду Європи
Г) Раду Економічної Взаємодопомоги

15. Установіть відповідність між подіями та їхніми

наслідками.
1. Утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР
2. Завершення Другої світової війни
3. Загибель командувача УПА Р. Шухевича
4. Кампанія боротьби з проявами «буржуазного націоналізму»
А) Звільнення військовослужбовців зі збройних сил, повернення

евакуйованих, полонених, репатрійованих
Б) Відновлення та зміцнення ідеологічного контролю над

суспільством

В) Посилення державної антицерковної кампанії
Г) Загасання організованого збройного опору радянській владі

на західноукраїнських землях
Д) Перетворення України на суб’єкта міжнародних відносин
16. Установіть відповідність між періодами та поняттями

й термінами.
1. Україна в Першій світовій війні (1914-1917 рр.)
2. Українська революція (1917-1918 рр.)
3. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

(1918-1920 рр.)
4. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—

1928 рр.)
А) Політика українізації, націонал-комунізм, автокефальна

церква, СРСР, «шахтинська справа»
Б) Самостійники, автономізація, Універсали УЦР, українізація

армії, Генеральний Секретаріат
В) Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Легіон УСС,

Головна Руська Рада, «Союз визволення України»
Г) Масові репресії, стахановський рух, «розстріляне

відродження», геноцид, форсована індустріалізація
Д) Гетьманат, Українська галицька армія, Акт Злуки, друга

радянсько-українська війна, «Київська катастрофа»


17. Установіть хронологічну послідовність подій.
А) Операція «Вісла» — примусове виселення українців

Закерзоння
Б) «Волинська трагедія» — польсько-український збройний

конфлікт на Волині
В) Загибель командувача УПА Р. Шухевича
Г) «Саморозпуск» Української греко-католицької церкви
А) «Карпатський рейд» партизанського з’єднання С. Ковпака
Б) Утворення Української повстанської армії (УПА)
В) Початок масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві
Г) Постанова Державного комітету оборони СРСР про виселення

татар із Криму в східні райони СРСР



19. Що з переліченого характеризує умови, за яких відбувалася

відбудова господарства в УРСР (так само, як і в СРСР) у
повоєнну добу?
1. Тоталітарний політичний режим, командно-адміністративна

система.
2. Домінування приватної та державної соціалістичної

власності.
3. Панування колгоспно-радгоспної системи.
4. Економічна зацікавленість працівників у розвитку

виробництва.
5. Американська фінансова та технічна допомога.
6. Пріоритетний розвиток важкої промисловості.

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х
15 1 Х 16 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 19 1 3 6
17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Тема 28. Україна в умовах десталінізації

(1953-1964 рр.)
Зміни в керівництві СРСР та УРСР

на початку 50-х рр. ХХ ст.
5 березня 1953 р. помер Й.Сталін. У результаті формується

тимчасове «колективне керівництво» - розподіл найвищих посад
між найближчими соратниками Й.Сталіна (Г.Маленков - голова
Ради Міністрів СРСР, М.Хрущов - перший секретар ЦК КПРС,
Л.Берія - голова Міністерства внутрішніх справ і держбезпеки).
Такий компроміс був нетривким, колишні соратники не довіряли
один одному, боялися та шукали слушної нагоди позбутися
конкурентів.
Боротьба за владу, у результаті якої перемогу отримав

М.Хрущов
26 червня 1953 р. був заарештований і страчений Л.Берія за

звинуваченням у шпигунстві й підготовці державного перевороту.
Червень 1953 р. - звільнення з посади першого секретаря

ЦК КП(б)У Л.Мельникова, обрання О.Кириченка (вперше
українець за походженням обійняв таку високу посаду); арешт і
страта міністра внутрішніх справ УРСР П.Мешика та його
заступника.
З 1957 р. по 1963 р. посаду першого секретаря ЦК КП(б)У

обіймав М.Підгорний.

1955 р. - звільнення Г.Маленкова з посади голови Ради

Міністрів СРСР та обрання М.Булганіна.
М.Хрущов як перший секретар ЦК КПРС отримав усю

повноту влади!
Початок десталінізації
Десталінізація - процес ліквідації наслідків сталінізації, що

почався після смерті Й.Сталіна.
• Створення комісій з перегляду справ засуджених у 1934-

1953 pp.
• Початок реабілітації безвинно засуджених.
Реабілітація - виправдання, поновлення доброго імені чи

репутації несправедливо обвинуваченої, обмовленої або
засудженої особи.
• Ліквідація позасудових органів, воєнних трибуналів військ

МВС, скасування надзвичайних законів і постанов,
спрямованих на боротьбу з «ворогами народу».
• Чистка органів держбезпеки і значне скорочення їх

кількості.
• Припинення ідеологічних кампаній проти інтелігенції,

націоналізму тощо.
• Уповільнення процесу русифікації.
• Зростання ролі українського чинника в різних сферах

суспільного життя (висування місцевих і на керівні посади

в регіонах, поява вихідців з України в найближчому

оточенні М.Хрущова).
• Розширення прав республік (в Україні з союзного до

республіканського підпорядкування переведено декілька
тисяч підприємств та організацій).
Процеси лібералізації суспільства 1953-1964 р. отримали

назву «відлига».
«Відлига» - це назва періоду перебування М.Хрущова при

владі в СРСР (1954-1964), що характеризувався політикою
десталінізації, політичною реабілітацією і непослідовністю
реформ.
Входження Криму до складу УРСР, утворення

черкаської області
19 лютого 1954 р. - указ Президії Верховної Ради СРСР на

честь 300-річчя возз'єднання України з Росією «Про передачу
Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР»,
«враховуючи спільність економіки, територіальну
близькість і тісні господарські зв'язки між Кримською
областю і Українською PCP».
7 січня 1954 р. була створена Черкаська область УРСР.
Розвиток економіки УРСР у 1951-1955 pp.

• Промисловість України, як і раніше, посідала важливе

місце в загальносоюзній економіці.
• Особливого розвитку набули паливно-енергетична,

металургійна, машинобудівна галузі.
• Було побудовано Каховську ГЕС, зросли обсяги

видобутку вугілля, нафти, газу.
• Перекіс у бік важкої промисловості зберігся незмінним.
• Розвитку сільського господарства було приділило значну

увагу
• укрупнення колгоспів і перетворення частини їх на

радгоспи.
• У вересні 1953 р. на пленумі ЦК КПРС започатковано

низку реформ у аграрному секторі:
• збільшення капіталовкладень у сільське господарство;
• забезпечення кадрами МТС;
• списання заборгованості колгоспів;
• збільшення заготівельно-закупівельних цін на

сільськогосподарську продукцію;
• заохочення особистого підсобного господарства

(зменшення податків, їх тверда сума та заповідність
розмірам господарства);

• лютий-березень 1954 р. - початок освоєння цілинних

земель (з України до Казахстану та Сибіру була
направлена значна кількість людських і матеріальних
ресурсів).
У результаті сільське господарство стало рентабельним,

його валова продукція зросла на 35,3 % у порівнянні з
попередньою п'ятирічкою.
Економіка продовжувала залишатися в межах командно-

адміністративної системи!
ХХ з’їзд КПРС
КПРС – Комуністична партія радянського союзу.
14-25 лютого 1956 p. відбувся XX з'їзд КПРС, на якому

М.Хрущов виступив із закритою доповіддю «Про культ особи
Й.Сталіна та його наслідки»:
• критика сталінської політики як хибної та злочинної за

організацію масових репресій, депортацію під час війни,
використання незаконних методів слідства...;
• критика особи, а не системи, яка її породила (причинами

появи культу Сталіна називали його риси характеру,
гостру боротьбу з капіталістичним оточенням тощо);
• початком злочинної політики визначався 1934 р., тобто не

ставилися під сумнів методи проведення колективізації,
голодомор 1932-1933 рр. і т. ін.;

• небажання правлячої верхівки розділити відповідальність

за вчинені злочини; незмінність партійних засад.
30 червня 1956 р. - постанова ЦК КПРС «Про подолання

культу особи та його наслідків».
Опір десталінізації
Червень 1957 р. - виступ групи колишніх активних учасників

сталінської політики (В.Молотов, Л.Каганович, К.Ворошилов,
М.Булганін та ін.) проти підриву «керівної ролі партії», постановка
питання про зміщення М.Хрущова. Але Хрущов уже мав міцну
«групу підтримки» зі своїх ставлеників.
Березень 1958 р. - виключення противників десталінізації зі

складу Президії ЦК, звільнення М. Булганіна з посади голови
Ради Міністрів СРСР. Цю посаду обійняв М. Хрущов, одночасно
залишаючись першим секретарем ЦК КПРС. Таким чином, М.
Хрущов зосередив у своїх руках майже всю владу в державі.
Опір десталінізації був подоланий!
Поглиблення процесу десталінізації
1. Прискорення політичної реабілітації (на кінець 50-х

років переглянуто 5,5 млн справ, за якими реабілітовано 3,5 млн
чол., серед реабілітованих - Л. Курбас, М. Куліш, В. Чубар, С.
Косіор та ін.);
Не підлягали реабілітації особи, звинувачені в

«буржуазному націоналізмі».

2. Курс XXII з'їзду КПРС (жовтень 1961 р.) на поглиблення

десталінізації:
• звинувачення у масових репресіях не тільки Сталіна, але

й людей із його найближчого оточення (зокрема В.
Молотова, Л. Кагановича, Г. Маленкова та ін.);
• рішення про винесення тіла Сталіна з мавзолею на

Красній площі, зруйнування численних пам'ятників,
перейменування всіх міст, колгоспів, вулиць, установ,
названих на честь вождя, вилучення його творів із
бібліотек;
• лібералізація партійного життя: курс на переростання

диктатури пролетаріату в загальнонародну державу;
регулярне оновлення на чверть складу керівних
органів КПРС, перебування на найвищих посадах не
більше трьох строків.
Лібералізація - пом'якшення політичного режиму,

вільнодумство.
3. Розширення повноважень республіканських рад

(зокрема, Верховна Рада УРСР ухвалила низку законів про
бюджетні права УРСР і місцевих рад, судоустрій, цивільний,
кримінальний та процесуальний кодекси і т. ін.).
4. Уведення в практику всенародного обговорення проектів

законів та інших важливих питань.
5. Розширення прав профспілок.

Економічні реформи М.Хрущова та їх наслідки для

України
▪ Спроба децентралізації управління промисловістю та

будівництвом шляхом створення раднаргоспів та
ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було
створено спочатку 11, а згодом ще 3 економічні райони на
чолі з раднаргоспами). Позитивні риси: розширення
господарчих прав на місцях, наближення управління до
виробництва, скорочення управлінського апарату.
Негативні: ускладнення зв'язків між підприємствами
окремих раднаргоспів, так зване «місництво»,
незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі.
Раднаргоспи (Ради народного господарства) -

територіальні органи управління, створені в 1957 р. замість
галузевих міністерств, які помітно поліпшили керування
економікою регіонів, але призвели до розриву зв'язків між
окремими галузями.
▪ Збережено старі важелі адміністративно-командної

системи, реформа не була підкріплена введенням
госпрозрахунку та наданням самостійності
підприємствам, і це призвело до повернення старої
централізованої схеми управління. У 1960 р. створено
Українську раду народного господарства та зменшено
кількість українських раднаргоспів до 7; у 1963 р.
організовано Вищу раду народного господарства СРСР

та низку державних комітетів з окремих галузей

промисловості.
▪ Впровадження здобутків науково-технічної революції

(НТР) у виробництво (створення Державного комітету
Ради Міністрів СРСР у справах нової техніки,
Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів,
в УРСР відкрито 5 тис. організацій цього товариства).
Позитивні риси: впровадження перших кібернетичних

машин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р.,
політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної
енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й
електровозами, пароплавів - теплоходами, використання нових
машин та технологій тощо. 6 листопада 1960 р. відкриття
Київського метрополітену.
Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної

галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної
боротьби виробників на ринку.
Науково-технічна революція (НТР) - процес якісного

перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і
техніки.
▪ Збільшення обсягів випуску товарів народні вжитку

(за роки семирічки (1959-1965 рр.) в УРСР було
споруджено понад 300 нових і реконструйовано 400
підприємств легкої та харчової промисловості).

• Велика увага до розвитку аграрного сектору.
• Новий наступ на особисті присадибні господарства,

спричинений впровадженням у життя ідеї про стирання
різниці між містом і селом та будівництвом так званих
агроміст: у 1956 р. встановлено високий податок за
утримання худоби в міській місцевості, обмежено
власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів; у 1959 р.
заборонено утримувати худобу в містах і робітничих
селищах, встановлено ліміт на утримання живності на
селі; зменшення продажу продуктів тваринництва,
підвищення цін на них.
• Продовження «цілинної епопеї» (перша надпрограма

М.Хрущова), в якій взяло участь 80 тис. українських
юнаків та дівчат.
• «Кукурудзяна кампанія» (друга надпрограма

М.Хрущова) - спроба вирішити проблему з кормами,
збільшивши обсяги виробництва; зменшення посівів
пшениці та інших цінних культур в Україні. «Кукурудзяна
епопея» набула надмірно великих розмірів. У 1963 р.
«цариця полів» зайняла 40% посівних площ.
• Реорганізація МТС (перетворення МТС на ремонтно-

технічні станції з обслуговування колгоспної техніки
шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки
МТС за завищеними цінами); перетворення слушної ідеї
надання можливості колгоспам вільно розпоряджатися
власною технікою на їх чергове обкрадання.

• Надпрограма у тваринництві (третя надпрограма

М.Хрущова) - за 3-4 роки наздогнати США у виробництві
м'яса, молока та масла на душу населення; завищені
плани здачі продукції тваринництва, зменшення поголів'я
худоби.
Соціальна сфера
• Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій.
• Скорочення робочого тижня.
• Видача паспортів селянам, введення зарплатні

колгоспникам.
• Скасування плати за навчання.
• Припинення практики примусових державних позик.
• Широкомасштабне житлове будівництво.
• Грошова реформа 1961 р., наслідком якої стало

зростання цін на товари.
Усунення М. Хрущова від влади
Початок 60-х рр. XX ст. - зростання невдоволення політикою

М. Хрущова серед різних верств населення у зв'язку з ростом цін,
замороженням зарплатні, дефіцитом товарів, наступом на
особисте господарство селян, формуванням нового «культу
особи» і т. ін.

Хвиля робітничих виступів у Краматорську, Черкасах,

Харкові, Києві. Найбільші - 1962 р. у Донецьку, Жданові (нині —
Маріуполь) та Новочеркаську (тут 7-тисячну демонстрацію
розстріляли війська), 1963 р. у Кривому Розі.
Партійне керівництво, невдоволене «волюнтаризмом» М.

Хрущова, скороченням партійного апарату та втратою привілеїв,
поглибленням демократичних процесів, склало змову.
Волюнтаризм - соціально-політична діяльність, що

характеризується суб'єктивними бажаннями, рішеннями окремих
осіб чи груп осіб.
14 жовтня 1964 р. - пленум ЦК КПРС звільнив М. Хрущова

з усіх посад «за станом здоров'я». Сама можливість такого кроку
була великою заслугою самого М. Хрущова. Першим
секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв, головою Ради Міністрів
СРСР - О. Косигін.
Зародження дисидентського руху
Дисидентство - це опозиційний рух проти панівного

державного ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці.
Середина 50-х років - зародження дисидентського руху в

СРСР, зокрема в УРСР.

Причини виникнення дисидентського руху:
• поліпшення внутрішньополітичного клімату за часів

«відлиги», що призвело до нової хвилі національно-
визвольної боротьби;
• антикомуністичні виступи в країнах Східної Європи (в

Угорщині, Польщі, Чехословаччині);
• активний правозахисний рух, спричинений прийняттям

Декларації прав людини (1948 р.);
• монопольна влада партійно-радянської бюрократичної

верхівки;
• постійні утиски та обмеження національного та

культурно-духовного життя;
• політика русифікації.
Форми боротьби дисидентів:
протести, звернення на адресу керівників країни, «відкриті

листи» до ООН («Відкритий лист» до ООН українських
політв'язнів мордовських концтаборів, у якому узагальнювалися
головні вимоги українського дисидентства, висловлювався
рішучий протест проти дискримінації українства); поширення
нелегальної літератури («самвидав»); створення в Україні
дисидентських організацій.

Найвідоміші дисидентські організації України
Назва Дата виникнення Діяльність
Український революційний 1953 р. Заснований у Львові.

центр (УРЦ) Підготував низку документів
антирадянського змісту, які
були роздруковані і
розіслані у західному регіоні
України.
Реалістичний робітничий 1956 р. Заснований на Донбасі.

гурток демократів Очолив Є.Доніченко.
Розповсюджували листівки
з пропагандою своїх ідей.
Українська робітнича 1959 р. Заснована на Львівщині

селянська спілка (УРСС) Л.Лук’яненком та
І.Кандибою. Ставили за
мету побудову незалежної
радянської соціалістичної
держави.
У 1962-1965 рр. було проведено судові процеси над

активними дисидентами. Репресії були проти П.Григоренка,
І.Світличного, П.Заливахи, В.Мороза…
У травні 1961 р. у Львові почався закритий судовий

процес над УРСС. Суд засудив Л. Лук’яненка до розстрілу.
Вирок замінили 15 роками позбавлення волі.
Відповіддю на арешти дисидентів стала стаття І.Дзюби

«Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965 р.)

Особливості розвитку культури
«Відлига» 50-х років позитивно вплинула на культурне життя

республіки. З 1955 р. починають лунати голоси протесту проти
національно-культурної дискримінації, зароджується
дисидентський рух.
У 60-х рр. зароджується у літературно-мистецькому

житті явище «шістдесятників» як наслідок хрущовської
«відлиги» та лібералізації.
Шістдесятники - нове покоління митців, які відійшли від

шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби
за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників
заводів, а виходили з того, що «...поезія має бути поезією, а не
агітацією у віршованій формі».
У 60-ті pp. українські школи в містах республіки становили близько 20%
Освіта 1959 p., квітень — Закон про освіту (принцип поєднання

загальноосвітнього і політехнічного навчання)
Друга половина 50-х рр.(«шістдесятники») — Б. Олійник, Д. Павличко, В.

Симоненко, Л. Костенко
Незважаючи на хрущовську «відлигу», не були надруковані твори В.
Сосюри «Третя рота», «Мазепа»; заборонено книжку Д. Павличка
«Правда кличе»
Перша половина 60-х рр. («шістдесятники») — І. Драч, М.

Вінграновський, В. Коротич, Є. Гуцало, В. Дрозд, В. Стус, В. Шевчук
1963 р. — початок переслідувань В. Стуса, Л. Костенко, М.

Вінграновського, І. Драча, літературознавців І. Дзюби, І. Світличного
Мистецтво В образотворчому мистецтві розвиваються різноманітні напрямки;

художники: А.Горська, Г. Якутович, О. Базилевич, О. Донченко та ін.

Хрущов Микита
радянський державний та партійний діяч. З 1938 р. по 1949 р. -

перший секретар ЦК КП(б)У (з перервою, коли у березні-грудні
1947 р. першим секретарем ЦК КП(б)У був Л.Каганович). Голова
СРСР та перший секретар ЦК КПРС (Комуністичної Партії
Радянського Союзу) після смерті Й.Сталіна у 1953-1964 рр.
Проводив політику політичної та економічної лібералізації


1.Що було однієї зі складових політики десталінізації (1953 –

1964 рр.)?
А) Лібералізація державної політики щодо церкви, розширення

мережі церковних громад.
Б) Ліквідація монополії КПРС на владу, передача влади З’їзду

народних депутатів.
В) Реорганізація партійного апарату та створення національних

комуністичних партій.
Г) Ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно

засуджених.
2.«Реабілітація» – це
А) повернення після війни на батьківщину військовополонених,

цивільних полонених, які були направлені на примусові роботи,
біженців.
Б) насильницьке відчуження чи тимчасове вилучення

державою для її потреб майна, продовольства громадян.

В) виправдання, відновлення в правах неправильно

звинувачених, зганьблених чи засуджених осіб.
Г) створення умов для вільної діяльності політичних партій,

громадських організацій.
3.Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте

завдання.
«Упродовж 1953 – 1958 рр. державні закупівельні ціни в

Українській РСР для колгоспів на продукти сільського
господарства збільшилися загалом втричі, зокрема на зерно
– у 7 разів, на картоплю – у 8, на продукти тваринництва – у 5,5
раза. Дозволено видавати колгоспникам грошовий аванс – 25%
коштів, що отримували колгоспи від реалізації худоби та
продуктів тваринництва». Заходи, вжиті партійно-державним
керівництвом УРСР, передбачали
А) реорганізацію частини колгоспів у радгоспи та укрупнення

колгоспів.
Б) створення умов для розвитку присадибного господарства

колгоспників.
В) здійснення переходу від жорсткого планового до ринкового

виробництва.
Г) посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному

виробництві.

4.Які з указаних нижче заходів партійно-державного

керівництва в 1950 – середині 1960-х років вплинули на
життєвий рівень населення України?
1. Заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати

місце своєї роботи.
2. Упровадження державних позик і збільшення присадибного

господарства колгоспників.
3. Ведення широкомасштабного індустріального житлового

будівництва.
4. Створення сфери побутових послуг і системи громадського

харчування.
5. Установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для

6. Підвищення рівня оплати праці, упровадження п’ятиденного

робочого тижня.
А) 1, 4, 5
Б) 2, 3, 6
В) 1, 2, 4
Г) 3, 5, 6
5.«Раднаргоспи» – це

А) органи управління, на які покладалася координація

промислової кооперації підприємств України в рамках Ради
економічної взаємодопомоги (РЕВ).
Б) організації, що керували системою державних закупівель

сільськогосподарської продукції в Україні.
В) державні органи, що здійснювали укрупнення колгоспів,

продаж їм техніки машинно-тракторних станцій (МТС).
Г) органи державного управління, утворені за територіальним

принципом, що керували промисловістю та будівництвом у
межах економічних районів.
6.Управління галузями народного господарства УРСР через

систему раднаргоспів здійснювалося впродовж
А) 1945 – 1953 рр.
Б) 1954 – 1964 рр.
В) 1957 – 1965 рр.
Г) 1964 – 1972 рр.
7.Децентралізація управління промисловістю в другій половині

1950-х років відбулася внаслідок
А) упровадження системи рад народного господарства

(раднаргоспів).

Б) ліквідації союзних та утворення республіканських галузевих

міністерств.
В) створення вільних економічних зон на базі республіканських

підприємств.
Г) ліквідації директивного планування й упровадження

госпрозрахунку на підприємствах.
8.Яка зміна в економічному розвитку України в другій половині

1950 – першій половині 1960-х років пов’язана зі створенням
раднаргоспів?
А) Установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для

Б) Раціоналізація використання місцевих матеріальних і

людських ресурсів.
В) Перехід підприємств на повний госпрозрахунок у межах

економічних зон.
Г) Ліквідація товарно-грошових відносин і централізованого

планування.
9.Унаслідок упровадження в 1957 р. територіального принципу

управління народним господарством
А) посилено централізованість планування.
Б) ліквідовано товарно-грошові відносини.

В) поглиблено регіональну спеціалізацію.
Г) створено вільні економічні зони.
10.Якими рішеннями в галузі сільського господарства

політика керівництва УРСР в добу «відлиги» відрізнялася від
політики в період післявоєнної відбудови?
1. Укрупнення колгоспів.
2. Розширення площ посівів кукурудзи.
3. Скорочення розмірів присадибних ділянок колгоспників.
4. Упровадження системи закупівель сільськогосподарської

продукції.
А) 1, 3
Б) 1, 4
В) 2, 3
Г) 2, 4
11.До виконання яких завдань долучилася Україна, ставши

членом ЮНЕСКО в 1954 р.?
А) Надавати допомогу країнам, що розвиваються, у поліпшенні

умов життя дітей, захисту їхніх прав.
Б) Сприяти зміцненню миру та безпеки шляхом розширення

співробітництва народів у галузях освіти, науки, культури та
інформації.

В) Забезпечувати врегулювання проблем біженців, надання їм

правового захисту та матеріальної допомоги.
Г) Досліджувати стан довкілля, брати активну участь у ліквідації

екологічних катастроф та їхніх наслідків.
12.На чию адресу були висунуті такі звинувачення?
«Ця «праця» має явний антирадянський характер... в ній

зводиться наклеп на національну політику КПРС, робиться
спроба... розпалити ворожнечу між українським і російським
народами. З цією метою автор вдається до спотворення
положень ленінської національної політики, змісту творів
класиків марксизму-ленінізму з національного питання».
А) В. Стуса
Б) І. Дзюби
В) О. Гончара
Г) Л. Костенко
13.Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі

аспекти життя українського суспільства в період
десталінізації (1953 – 1964 рр.)?
1. «…У рік, коли було одержано найбільший урожай, на цілині

працювало понад 75 тисяч юнаків і дівчат з України. Сотні
тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському
господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували

радгоспи. ...Українські механізатори організували 54 цілинних

радгоспи...»
2. «Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому

постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч чоловік.
Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального
матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один
«кукурудзяний» семестр...»
Б) Тільки в першому.
В) Тільки в другому.
14.Зазначте об’єкт, який був уперше введений у дію в УРСР 6

листопада 1960 року в Києві:
А) телевізійний центр
Б) суцільнозварний міст за проектом Є.Патона
В) постійно діючий атомний реактор
Г) метрополітен
15. Позначте термін, якому відповідає визначення: «Особа, що

не погоджується з панівною ідеологією»
А) націоналіст
Б) дисидент

В) опортуніст
Г) демократ

16.Установіть відповідність між назвами періодів в історії

України та поняттями й термінами, які потрібно
використовувати, характеризуючи їх.
1. Радянська модернізація (1929 – 1938 рр.)
2. Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.)
3. Післявоєнна відбудова (1945 – початок 1950-х рр.)
4. Десталінізація (1953 – 1964 рр.)
А) Реформа, раднаргоспи, культ особи, демократизація,

реабілітація, «шістдесятники».
Б) Холодна війна, голод, «ждановщина», радянізація, «безрідний

космополітизм», операція «Вісла».
В) П’ятирічка, колективізація, «закон про п’ять колосків»,

Голодомор, масові репресії, «розстріляне відродження».

Г) «Розвинутий соціалізм», номенклатура, дефіцит,

правозахисники, «самвидав», неосталінізм.
Д) Мобілізація, евакуація, Голокост, «новий порядок», рух Опору,

депортація.
1. волюнтаризм
2. грошова реформа
3. дисидент
4. номенклатура
А) відновлення доброго імені несправедливо засудженої особи
Б) здійснені державою перетворення у фінансовому обігу
В) нехтування об’єктивними законами історичного процесу
Г) особа, незгідна з панівною ідеологією
Д) панівний клас радянського суспільства
1. 1954 р.
2. 1956 р.
3. 1957 р.
4. 1961 р.

А) закритий судовий процес над УРСС
Б) створення Черкаської області УРСР
В) ХХ з’їзд КПРС
Г) відкриття метро в Києві
Д) створення раднаргоспів

19.Розташуйте події в хронологічній послідовності:
А) вихід праці І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація»
Б) судовий процес над УРСС
В) Постанова ЦУ КПРС «Про подолання культу особи і його

шкідливих наслідків»
Г) обрання на посаду Першого секретаря ЦК КПУ М.Підгорного
20.Установіть хронологічну послідовність включення до

складу Української РСР територій, позначених на карті
буквами.


21.Оберіть ознаки десталінізації в другій половині 50-х – першій

половині 60-х років ХХ ст.:
1. критика культу особи
2. припинення «холодної війни» із Заходом
3. надання дозволу кримським татарам повертатися на історичну

батьківщину
4. реабілітація жертв репресій
5. падіння «залізної завіси» у зв’язках із зарубіжними країнами

для пересічних громадян
6. викреслення імені Сталіна з назв географічних об’єктів та

установ

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х 15 Х
16 1 Х 17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 21 1 4 6
19 1 Х 20 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Тема 29. Україна в період загострення кризи

радянської системи (1965-1985 рр.)
Загальна характеристика періоду:
• поворот від лібералізації до консерватизму в усіх

сферах життя;
• відмова від критики культу особи;
• зростання корупції, хабарництва, бюрократизму
(засиллю чиновників);
• «застій»;
• всевладдя «номенклатури»;
• неосталінізм.
Консерватизм – прихильність традиційним цінностям,

стабільності, несприйняття радикальних реформ та перетворень.
«Застій» - період правління Л.Брежнєва (1964 – 1982 рр.),

який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які
спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим,
наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу.
Номенклатура – панівна партійна еліта в СРСР, що цілком

контролювала всі сфери життя суспільства.
Неосталінізм – часткова реанімація сталінської командно-

адміністративної системи.
У жовтні 1964 р. першим секретарем (з 1966 р.

генеральним секретарем) ЦК КПРС стає Л.Брежнєв.

1963 - 1972 рр. першим секретарем ЦК КПУ був П.Шелест
1972 – 1989 рр. першим секретарем ЦК КПУ був

В.Щербицький
Комуністичну партію України в брежнєвський період

очолювали два лідери, які обстоювали різні моделі розвитку
республіки: П. Шелест (1963—1972) - автономізаційну, В.
Щербицький (1972—1989) - централістську, тобто орієнтовану
на центр (Москву).
Соціально-економічний розвиток
Після усунення Хрущова суть консервативного курсу нового

керівництва визначається одним словом - «стабілізація», яке
стало своєрідним символом брежнєвської епохи.
Реформа голови Ради Міністрів СРСР О.Косигіна

(косигінська економічна реформа)
Проголошення у вересні 1965 р. на пленумі ЦК КПРС

економічної реформи. Суть нових підходів полягала у:
• розширенні самостійності підприємств, переведення їх

на госпрозрахунок;
Госпрозрахунок (господарський розрахунок) – система

економічних відносин, за якої підприємства одержують певну
самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції
своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально

стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване

керівництво з певною господарською самостійністю підприємств.
• посиленні прямих договірних зв'язків між підприємствами;

• встановленні економічно обґрунтованих цін;
• матеріальному стимулюванні трудових колективів
залежно від результатів їхньої праці;
• оцінці діяльності підприємств такими «капіталістичними»
показниками, як рентабельність і прибуток.
Економісти називали восьму п'ятирічку «золотою»,

стверджуючи, що «період 1966-1970 pp. був найкращим за
останні 30 років.
Основне протиріччя реформи 1965 р. полягає в намаганні

владних структур водночас інтенсифікувати два взаємовиключні
процеси: посилити централізм в економіці та задіяти ринкові
економічні регулятори (рентабельність, прибуток тощо).
Відновлення централізму, що розпочалося одразу ж після

проголошення реформи, призвело до створення 40 союзних
міністерств і відомств, які знову взяли під контроль 90%
підприємств УРСР.
Наростаюча бюрократизація економіки, фактичне

збереження авторитаризму в політиці, поява нового культу -
«культу сірості» в управлінні державою призвели до появи і
поглиблення кризових явищ у народному господарстві
Радянського Союзу і України.
Командно-адміністративна система не змогла

пристосуватися до вимог та змін, продиктованих НТР, що, поряд

з іншими факторами, стало однією з головних причин

затухаючого, диспропорційного економічного розвитку.
Після незначних позитивних результатів косигінської

реформи в соціально-економічному житті СРСР та УРСР
посилилися негативні тенденції:
1. Наростаюче домінування зрівнялівки в оплаті праці.
2. Криза організації праці.
3. Висока інтенсивність використання матеріальних,

людських та фінансових ресурсів України в межах
загальносоюзного господарського комплексу.
4. Деформована структура розміщення продуктивних

сил (переважання промисловості групи «А»).
5. Катастрофічна екологічна ситуація.
6. Значна зношеність основних виробничих фондів.
7. Хронічне відставання за принциповими економічними

показниками. За період від 1960 р. до 1985 р. Україна за темпами
зростання загального обсягу продукції промисловості посідала 13
місце в СРСР.
8. Уповільнення темпів зростання реальних доходів

населення.
9. Збереження і поглиблення відставання від країн Заходу

щодо рівня споживання на душу населення.
10. Загострення житлової проблеми.

11. Зниження рівня охорони здоров'я.
12. Несприятлива демографічна ситуація (зниження

приросту населення).
Суспільно-політичний розвиток
Курс на «стабілізацію», а надалі - консервацію існуючого

режиму особливо посилився після серпневого втручання СРСР у
внутрішні справи Чехословаччини 1968 р.
Характерними рисами реалізації цього курсу були:
1. Підміна справжнього народовладдя формальним

представництвом трудівників у радах, обмеження їхньої
реальної влади.
2. Зростання масштабів бюрократичного апарату, узурпація

значної частини законодавчих функцій виконавчою владою.
3. Зведення нанівець самостійності громадських організацій,

їхнє фактичне одержавлення.
4. Перетворення КПРС на стрижень державної структури і

зосередження у її руках усієї повноти влади.
1972 р. – запровадження обов’язкової середньої освіти.

Конституція УРСР 1978 р.
7 жовтня 1977 р. – прийняття нової Конституції СРСР.
20 квітня 1978 р. – прийняття нової Конституції УРСР.
Основні положення нової Конституції УРСР:
• УРСР – суверенна держава у добровільному союзі

радянських республік;
• УРСР зберігає за собою право вільного виходу з
СРСР (механізм реалізації цього права не
обговорювався);
• в УРСР побудоване «розвинуте соціалістичне
суспільство», в якому створені могутні продуктивні сили,
неухильно підвищується добробут і культура народу;
• влада в УРСР належить народу, який здійснює її через
народних депутатів;
• керівною і спрямовуючою силою радянського
суспільства, ядром його політичної системи є КПРС
(6 стаття);
• економіка УРСР є складовою частиною єдиного
народногосподарського комплексу СРСР;
• гарантія прав (на працю, житло, безкоштовну освіту,
медицину тощо) і свобод (слова, зборів,
віросповідання…).
Конституція 1978 р. закріплювала підлегле становище УРСР,

чимало її статей мали декларативний характер і не відповідали
реаліям суспільного життя.

Дисидентський рух
Причини активізації дисидентського руху в другій

половині 60-х – на початку 70-х рр.:
• інтервенція радянських військ у Чехословаччину в 1968

р., яка викликала хвилю протестів;
• нарада з безпеки та співробітництва в Європі в 1975
р., на якій керівники Радянського Союзу підписали
Гельсінський акт, що передбачав гарантію громадських
прав і свобод на територіях країн-учасниць наради;
• ігнорування конституційних прав людини в СРСР;
• репресії проти інакомислячих;
• видання у Львові В.Чорноволом самвидавничого
журналу «Український вісник» (1970 р.).
Самвидав – у СРСР неофіційне копіювання і

розповсюдження творів, не схвалених радянським режимом.
Форми діяльності дисидентів:
• створення підпільних і легальних груп та організацій;

• розповсюдження нелегальних видань («самвидав»);
• порушення національної проблеми на різних наукових
конференціях;
• організація Шевченківських свят, вечорів пам’яті Лесі
України, Івана Франка тощо;
• створення гуртків вивчення вітчизняної історії, клубів
творчої молоді;

• організація мітингів протесту, демонстрацій, пікетувань;

• надсилання письмових заяв («відкритих листів») до
вищих органів влади в СРСР та УРСР, до міжнародних
організацій.
Форми репресій проти дисидентів:
• залякування (спеціальні «бесіди» в органах КДБ,

організація різноманітних «кампаній» у пресі);
• застосування адміністративних санкцій (догани,
звільнення з роботи);
• арешти та ув’язнення;
• ізоляція у психічних лікарнях.
Видатні представники українського дисидентського

руху:
М.Горинь, В.Марченко, В.Стус, Л.Лук’яненко, В.Чорновіл,

М.Руденко, І.Світличний, С.Хмара, В.Лісовий…
Основні напрями дисидентського руху в Україні
1. Правозахисне (демократичне) дисидентство,

репрезентоване в Росії А.Сахаровим, О.Солженициним…, а в
УРСР — Українською Гельсінською Групою (УГГ), тобто
групою сприяння виконанню Гельсінських угод щодо прав
людини, які були підписані СРСР 1975 р.

УГГ була утворена в листопаді 1976 р. в Києві.
Її очолив письменник М. Руденко. До складу входили

О.Бердник, генерал П.Григоренко, Л.Лук'яненко, І.Кандиба,
М.Маринович та інші, всього 37 осіб.
Підтримувала зв'язок з московськими правозахисниками

А.Сахаровим, Ю.Орловим та ін.
Завдання: ознайомлювати українське суспільство з

Декларацією прав людини ООН, збирати докази порушення
владою прав людини, національних прав в Україні, домагатися
безпосереднього контакту України з іншими країнами,
акредитації в республіці представників закордонної преси,
вільного обміну інформацією та ідеями.
До 1980 р. майже три чверті Української Гельсінської групи

отримали терміни ув'язнення від 10 до 15 років. Решті дозволено
було емігрувати.
2. Релігійне дисидентство, що мало на меті боротьбу за

фактичне, а не декларативне визнання свободи совісті. В Україні
воно вело боротьбу за відновлення українських греко-
католицької та автокефальної православної церков, за
свободу діяльності протестантських сект. Найяскравішими
представниками цієї течії були Г.Вінс, І.Гель, В.Романюк,
Й.Тереля.
3. Національно орієнтоване дисидентство, яке рішуче

засуджувало шовінізм, імперську політику центру, форсовану
русифікацію, виступало на захист прав і свобод усіх народів та
їхню співпрацю в боротьбі за умови життя, гідні цивілізованого

світу. До цього напряму належать І. Дзюба, С.Караванський,

В.Мороз, В.Чорновіл та ін.
Ідеологічний спектр дисидентського руху в Україні був

надзвичайно широким: від марксистської платформи
(П.Григоренко) до націонал-комуністичної (І. Дзюба), а від неї - аж
до платформи, близької інтегральному націоналізму Д. Донцова
та ідеології ОУН (В. Мороз).
Репресії влади проти українського дисидентського руху
У вересні 1965 р. Україною прокотилася перша хвиля

арештів проти дисидентів: у Києві, Одесі, Феодосії, Львові, Івано-
Франківську, Тернополі, Луцьку. Жертвами репресій стали діячі
української культури, студенти, робітники. Серед них І.
Світличний, М. Горинь, М. Озерний, Я. Гаврич, Б. Горинь, М.
Осадчий, О. Мартиненко та ін.
Численні арешти викликали протести. 4 вересня 1965 р.

було влаштовано маніфестацію проти репресій у Київському
кінотеатрі «Україна». У цій акції брали участь І. Дзюба, В. Стус,
В. Чорновіл та ін.
У грудні 1965 p. І. Дзюба надіслав лист на ім'я першого

секретаря ЦК КПУ П. Шелеста та Голови Ради Міністрів УРСР В.
Щербицького з протестом проти арештів, до якого додав роботу
«Інтернаціоналізм чи русифікація?». Проте це не зупинило
репресій.
У 1966 р. над 20 заарештованими відбулися політичні

процеси. Такі дії офіційних властей зумовили публікацію за

кордоном 1967 р. документальної збірки В.Чорновола «Лихо

з розуму». В.Чорновола було засуджено на три роки.
Навесні 1968 р. 139 українських діячів науки, літератури

та мистецтва звернулися з листом до Л.Брежнєва, О. Косигіна,
М.Підгорного, у якому висловлювали рішучий протест проти
арештів в Україні та утисків української культури.
У 1970 р. починається нова хвиля репресій (червень 1970

р. - другий арешт В.Мороза та 30 його однодумців), яка набирає
особливої сили на початку 1972 р. У цей час заарештовані
Є.Сверстюк, І.Світличний, В.Чорновіл, І.Дзюба, В.Стус (помер у
в’язниці 1985 р.), І.Калинець та ін. Свою роль у цих драматичних
подіях відіграло засідання Політбюро ЦК КПРС, що відбулося 30
грудня 1971 p., на якому було вирішено провести всесоюзну
кампанію щодо ліквідації дисидентського руху і самвидаву. Ця
акція дістала оперативне число «24».
У 60-х рр. зароджується у літературно-мистецькому

житті явище «шістдесятників» як наслідок хрущовської
«відлиги» та лібералізації.
Шістдесятники - нове покоління митців, які відійшли від

шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби
за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників
заводів, а виходили з того, що «...поезія має бути поезією, а не
агітацією у віршованій формі».

Кризові явища у соціально-економічній сфері 70-80-х рр.

боляче вдарили по всьому духовному життю українського
суспільства. Стан народної освіти не міг уникнути кризи,
зважаючи на постійне скорочення витрат на її потреби.
Посилювався русифікаторський тиск. Парадоксальна ситуація
склалася в кінематографії: з 20 фільмів кіностудії ім. О. Довженка
українською мовою знімалося 2-3, переслідування й репресії не
обминули талановитих режисерів — С. Параджанова, Ю.
Ілленка, І. Миколайчука.
1972 р. – перехід до загальнообов’язкової середньої освіти.
1978 р. — Постанова ЦК КПРС «Про посилення вивчення та

Освіта
викладання російської мови та літератури» («Брежнєвський
циркуляр»)
У 60-70-ті рр. найвизначніші науково-дослідні інститути: Харківський

фізико-технічний інститут, Інститут теоретичної фізики (М.
Наука Боголюбов), Інститут кібернетики (В. Глушков), Інститут
електрозварювання (В. Патон)
На цей час продовжується розвиток фундаментальних досліджень і

прикладної науки, але низький рівень фінансування.
Перша половина 60-х рр. («шістдесятники») — І. Драч, М.

Вінграновський, В. Коротич, Є. Гуцало, В. Дрозд, В. Стус, В. Шевчук
1963 р. — початок переслідувань В. Стуса, Л. Костенко, М.
Вінграновського, І. Драча, літературознавців І. Дзюби, І. Світличного
1968 р. — цькування О. Гончара за роман «Собор»
60-70-ті рр. — в музичному мистецтві працюють О.Білаш, П.

Майборода, І. Шамо, С. Сабодаш; Державний заслужений
Мистецтво академічний народний хор ім. Г. Вірьовки, капела «Думка»,
етнографічний ансамблі «Гомін» (заборонений в 1971 р.)
70-ті рр. — поширення поетичного кіно: сценарії І. Драча, Ю.

Ілленка «Криниця для спраглих», «Вечір напередодні Івана Купала».
Переслідування кінорежисерів Ю. Ілленка, С. Параджанова, І.
Миколайчука та ін.

Стус Василь
український поет-шістдесятник, дисидент-правозахісник. Член

УГГ. Неодноразово засуджений радянською владою. Помер у
в'язниці 1985 р. Автор поетичної збірки «Дорога болю»

Чорновіл В'ячеслав
український журналіст, громадський та політичний діяч,

дисидент-правозахісник. Член УГГ. Неодноразово засуджений
радянською владою. Автор книги «Лихо з розуму». Редактор
самвидавчого журналу «Український вісник»

Параджанов Сергій
вірменський та український кінорежисер, представник

українського поетичного кіно. Міжнародне визнання отримав
після екранізації у 1964 р. фільму «Тіні забутих предків»


1.Яка особливість економічного розвитку України 1970 –

початку 1980-х років підтверджується поданими нижче
даними?
«У республіці, на яку припадало 2,6% території СРСР, було

побудовано майже 40% атомних енергоблоків, продукувалося
близько 40% усієї радянської сталі, 34% вугілля, 51% чавуну.
...частка промисловості, що працювала на споживчий ринок,
становила 29%, тоді як у розвинутих країнах цей показник сягав
50–60% і більше».
А) посилення економічної самостійності
Б) деформованість структури економіки
В) зростання конкурентоспроможності продукції
Г) зниження матеріало- та енергомісткості виробництва
2.Які явища були характерні для суспільного розвитку України

в 1970 – на початку 1980-х років?
1. Домінування подвійної моралі, що виправдовувала незаконні

способи задоволення особистих потреб

2. Загострення житлової проблеми, наростання товарного

дефіциту
3. Прискорення темпів зростання реальних доходів населення
А) 1, 3
Б) 1, 2
В) 2, 3
Г) 1, 2, 3
3.Яке поняття є зайвим в логічному ланцюжку: «відлига –

застій – дисидентство – перебудова»?
А) відлига
Б) застій
В) дисидентство
Г) перебудова
4.Утворення Української громадської групи сприяння виконанню

Гельсінських угод пов’язано з
А) подіями «Празької весни»
Б) інтервенцією радянських військ до Афганістану
В) ухваленням ООН Загальної Декларації прав людини
Г) проведенням Наради з безпеки та співробітництва в Європі

5.Які цілі діяльності Української Гельсінської групи?
1. Ознайомлювати світове співтовариство з фактами порушення

прав людини в Україні
2. Сприяти реформуванню радянської політичної системи в

Україні
3. Ознайомлювати українську громадськість із Загальною

декларацією прав людини
А) 1, 2
Б) 2, 3
В) 1, 3
Г) 1, 2, 3
6.Що було однією з ознак дисидентського руху в Україні в другій

половині 1960 – першій половині 1980-х років?
А) Мирний, ненасильницький характер боротьби
Б) Поширення руху лише в західних областях України
В) Домінування релігійної течії, її підтримка православною

церквою
Г) Координація масових антиурядових акцій із московськими

групами

7.Через «самвидав» упродовж 1970 – початку 1980-х років

розповсюджувалась інформація
А) «...про порушення свободи слова, судові і позасудові

репресії в Україні, становище українських політв’язнів у тюрмах
і таборах...»
Б) «про проблеми та досягнення передової української

радянської науки, її роль у піднесенні розвитку народного
господарства республіки...»
В) «...про здобутки й перспективи радянської економіки, роль

Комуністичної партії Радянського Союзу в покращенні добробуту
радянських людей...»
Г) «...про боротьбу народів за свою свободу, духовне та

соціальне розкріпачення, роль СРСР у зміцненні миру у всьому
світі...»
8.Головне завдання діяльності Української Гельсінської групи
А) реалізація Україною конституційного права на вихід зі складу

СРСР
Б) ліквідація монополії КПРС на владу та демократизація

суспільного життя в Україні
В) ознайомлення світового співтовариства з фактами порушення

прав людини в Україні
Г) здійснення структурної перебудови економіки України на

ринкових засадах

9.Визначте, яка п’ятирічка мала найкращі темпи приросту

виробництва й була названа «золотою»:
А) VІІ
Б) VІІІ
В) ІХ
Г) Х
10.Оберіть відомого українського поета-дисидента, який

помер у 1985 р. у російській в’язниці:
А) В.Стус
Б) І.Драч
В) І.Світличний
Г) В.Симоненко
11.Вкажіть керівника Української Гельсінської групи в 1976 р.:
А) П.Григоренко
Б) В.Чорновіл
В) М.Вінграновський
Г) М.Руденко

12.Вкажіть керівника, який найдовше очолював СРСР
А) Й.Сталін
Б) М.Хрущов
В) Л.Брежнєв
Г) М.Горбачов
13.Особливість розвитку освіти України середини 1960 –

початку 1980-х рр. – це
А) збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання
Б) завершення переходу до обов’язкової загальної середньої

освіти
В) поява навчальних закладів нового типу – гімназій, ліцеїв,

колегіумів
Г) переорієнтація профтехосвіти на підготовку фахівців сфери

обслуговування, бізнесу
14. Основна причина піднесення економіки під час восьмої

(«золотої») п’ятирічки:
А) ножиці цін
Б) зростання експорту
В) економічна реформа
Г) науково-технічна революція

15. Причитайте факти біографії історичного діяча й укажіть

його.
«Роки життя – 1937 – 1999. Громадсько-політичний діяч,

учасник національно-визвольного руху. Народився на
Черкащині. Закінчив журналістський факультет Київського
університету. Публіцист, автор праць «Лихо з розуму»,
«Правосуддя чи рецидиви терору», редактор «Українського
вісника». Був в ув’язненні близько 15 років. У 90-х рр. – народний
депутат України, голова Народного руху України. Загинув за
нез’ясованих досі обставин.»
А) Михайло Горинь
Б) Іван Дзюба
В) Микола Руденко
Г) В’ячеслав Чорновіл

16.Установіть відповідність:

1. виступ відомих дисидентів в кінотеатрі «Україна» з протестами

проти арештів
2. арешт членів Української Гельсінської групи
3. прийняття нової Конституції УРСР
4. обрання першим секретарем ЦК КПУ В.Щербицького
А) 4 вересня 1965 р.
Б) 5 лютого 1977 р.
В) 20 квітня 1978 р.
Г) 25 травня 1972 р.
Д) 28 жовтня 1986 р.
1. Застій
2. Номенклатура
3. Депопуляція
4. Самвидав
А) вмирання, чисельне переважання показників смертності над

показниками народжуваності
Б) панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі

сфери життя суспільства.
В) період правління Л.Брежнєва (1964 – 1982 рр.), який

характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби

оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком

чого стало наростання кризи радянського ладу
Г) часткова реанімація сталінської командно-адміністративної

системи
Д) у СРСР неофіційне копіювання і розповсюдження творів, не

схвалених радянським режимом
18. Установіть відповідність між прізвищами секретарів ЦК

КПУ та роками їх правління:
1. 1953 – 1957 рр.
2. 1957 – 1963 рр.
3. 1963 – 1972 рр.
4. 1972 – 1989 рр.
А) П. Шелест
Б) В. Щербицький
В) М. Підгорний
Г) О. Кириченко
Д) М. Хрущов



19.Установіть хронологічну послідовність подій, які

відображено в цитованих документах.
А) «Необхідно підтримати ініціативну групу по переходу до

православ’я, підтримати священиків, які переходять від уніатства
до православної віри...»
Б) «Засідання рекомендує, щоб Українська РСР та Білоруська

РСР були запрошені стати членами-засновниками пропонованої
Міжнародної Організації...»
В) «Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення

світової громадськості з фактами порушень на терені України
Загальної Декларації прав людини...»
Г) «...ліквідувати Українську Раду народного господарства.

Визнати за необхідне ліквідувати Ради народного господарства
економічних районів УРСР...»
20.Установіть послідовність суспільно-політичних подій 1950 –

1970-х років.
А) Виступ на ХХ з’їзді КПРС М. Хрущова з доповіддю «Про культ

особи та його наслідки»
Б) Поява праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

В) Утворення Української громадської групи сприяння виконанню

Гельсінських угод
Г) Суд у Львові над членами Української робітничо-селянської

спілки – Л. Лук’яненком, І. Кандибою та іншими

21.Вкажіть характеристики діяльності радянських дисидентів:
1. критика недоліків радянської системи
2. депутатська недоторканість
3. регулярні виїзди за кордон
4. постійні переслідування з боку владних структур
5. відстоювання прав людини
6. підготовка до збройного повстання

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х 14 Х
5 Х 10 Х 15 Х
16 1 Х 17 1 Х 18 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г А Б В Г 21 1 4 5
19 1 Х 20 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х

Тема 30. Розпад радянського союзу і

відродження незалежності України
(1985-1991 рр.)
Листопад 1982 р. – смерть Л.Брежнєва. Генеральним

секретарем ЦК КПРС стає Ю.Андропов. Починається боротьба
за укріплення дисципліни, боротьба з корупцією.
Лютий 1984 р. – смерть Ю.Андропова. Генеральним

секретарем ЦК КПРС стає К.Черненко.
Березень 1985 р. – смерть К.Черненка. Генеральним

секретарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачова.
Квітень 1985 р. – початок курсу на перебудову

радянського суспільства.
Перебудова в СРСР – це курс, проголошений М.Горбачовим

після приходу в 1985 р. до влади в СРСР, що передбачав
реформування економіки (від командно-адміністративної до
ринкової), демократизацію суспільства і гласність в управлінні
державою, відкритість зовнішньої політики, зближення з
Заходом, відмову від силових методів розв’язання міжнародних
проблем.
Травень 1985 р. – постанова ЦК КПРС «Про боротьбу з

пияцтвом та алкоголізмом».

Хід подій перебудови
1985 – 1988 рр.
Період розробки концепції перебудови, здійснення перших

економічних реформ, визрівання політичного курсу перебудови:
• прийняття програми прискорення соціально-

економічного розвитку країни (квітень 1985 р.);
Політичне прискорення – це політика, яка передбачала

розробку довгострокових заходів, спрямованих на соціально-
економічний розвиток країни, широке впровадження досягнень
НТР, реорганізацію управлінської структури, спроби вирішити
традиційні соціальні проблеми: житлову, продовольчу тощо.
• реформа М. Рижкова та Л.Абалкіна (червень 1987 р.) –

запровадження принципу трьох «С» - самоокупність,
самостійність, самофінансування (запровадження
елементів ринкової економіки).
• перебування перебудовчих процесів в Україні під
контролем радянської номенклатури.
У вересні 1989 р. главою ЦК КПУ В. Івашко.
• початок політичних реформ (лібералізація, відміна

цензура, реабілітація політв’язнів тощо).
Проте реформи проводилися непослідовно. У результаті

замість очікуваного результату розпочалося падіння економіки,
інфляція тощо.

1988 – 1991 рр.
Період активних політичних перетворень, курс на перехід до

регульованої ринкової економіки:
• ХІХ партійна конференція (червень 1988 р.) – ухвалено

рішення про кардинальне реформування політичної
системи, взято курс на гласність.
Гласність – політика максимальної відвертості та правди в

діяльності державних і громадських організацій, дієва і активна
форма участі громадської думки в демократичному вирішенні
найважливіших проблем країни.
• проведення перших демократичних виборів до

Верховної Ради (1990 р.);
• погіршення економічної ситуації (дефіцит товарів,
інфляція, черги, перехід підприємств України на бартер –
натуральний обмін, низька продуктивність праці, падіння
національного прибутку у 1991 р. на 13% тощо);
• прийняття Верховною Радою СРСР програми переходу
до регульованої ринкової економіки (червень 1990 р.).
Безсистемна перебудова призвела до розвалу

народного господарства.
Аварія на ЧАЕС
26 квітня 1986 р. – аварія на ЧАЕС.
Загинуло 7 тис. ліквідаторів, 60 тис. стали інвалідами, 100

тис. померли.

Листопад 1988 р. – масовий протест у Києві присвячений

екологічним проблемам
30-ти кілометрова зона – непридатна для прожиття

територія.
Серпень 1990 р. – постанова Верховної Ради УРСР «Про

невідкладні заходи із захисту України від наслідків
Чорнобильської т». Україну було оголошено зоною екологічного
лиха. Побудований саркофаг – об’єкт «Укриття», демонтаж
четвертого блоку.
У 2000 р. ЧАЕС була закрита і перестала працювати.
Розгортання національно-визвольного руху в Україні
• зростання суспільно-політичної активності населення

1988 р. (мітинги, пікети);
• 1988 р. відновлення роботи Української Гельсінської
Спілки (УГС на основі Української Гельсінської
Групи);
• виникнення нових громадських організацій (Товариство
української мови ім.. Т.Г.Шевченка, історико-
просвітницьке товариство «Меморіал», студентське
об’єднання «Громада», клуб «Спадщина»…)
• надання автономії Криму в результаті референдуму 1991
р.;
• відродження Української греко-католицької церкви
(1990 р.), Української автокефальної православної
церкви (1990 р.);

• страйк шахтарів у липні 1989 р., робітничий страйк у

Донбасі у листопаді 1989 р.;
• у вересні 1989 р. створений Народний Рух України
(НРУ), який очолив І.Драч. Основні засади НРУ:
демократизація суспільства, досягнення суверенітету
України, економічна самостійність…
• у жовтні 1989 р. – Верховна Рада УРСР прийняла
закон «Про мови в Українській РСР»;
Формування багатопартійної системи
1990 р. – початок формування багатопартійної системи

(плюралізм – множина) після вилучення статті про керівну роль
КПРС із Конституції СРСР та УРСР.
Політичний плюралізм – свобода діяльності політичних

партій, багатопартійність.
Квітень 1990 р. – створення першої політичної партії –

Української республіканської партії (УРП) на базі УГС. Лідер –
Л.Лук’яненко.
1990 – 1991 рр. – виникнення понад 20 опозиційних партій

(Демократична партія України(ДемПУ), Українська християнсько-
демократична партія (УХДП), Соціал-демократична партія
України (СДПУ))
1990 р. – криза КПУ (масовий вихід з її лав, оформлення в

середині партії Демократичної платформи, яка ставила за мету
демократизацію партії).

У березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради

УРСР на альтернативній основі. У результаті Демократичний
блок отримав 111 мандатів із 442.
16 липня 1990 р. – прийняття Декларації про державний

суверенітет України
Суверенітет – верховенство та незалежність влади у

внутрішніх та зовнішніх питаннях.
Декларація – проголошення.
5 липня 1991 р. прийняття Закону про заснування в Україні

посади Президента.
Спроби збереження федерації радянських республік
1 жовтня 1990 р. – страйк у декількох регіонах України, 2

жовтня 1990 р. – початок голодування студентів, 11 жовтня
1990 р. - початок масового студентського страйку.
(«Революція на граніті»)
«Революція на граніті» - студентська ненасильницька

кампанія громадянської непокори, яка тривала з 2 по 17 жовтня
1990 р. Апогеєм кампанії було голодування студентів в Києві, на
Майдані Незалежності. Студенти вимагали продовження
демократизації УРСР, недопущення підписання нового союзного
договору, перевибори у Верховну Раду УРСР… Протести
завершилися постановою Верховної Ради УРСР про виконання
вимог учасників протесту.

17 жовтня 1990 р. – постанова Верховної Ради УРСР про

проведення референдуму щодо довіри парламенту.
Референдум 17 березня 1991 р. щодо збереження СРСР.

Більшість висловила згоду збереження СРСР на засадах
Декларації про державний суверенітет України.
Референдум – прийняття того чи іншого політичного

рішення безпосередньо народом.
19 серпня 1991 р. відбувся серпневий заколот (путч)

щодо відновлення старих порядків у СРСР. Путч очолили
віце-президент СРСР Г.Янаєв, прем’єр-міністр СРСР В.Павлов,
міністр внутрішніх справ СРСР Б.Пуго, міністр оборони Д.Язов.
Влада перейшла до Державного комітету з надзвичайного стану
(ДКНС). Був оголошений надзвичайний стан в окремих регіонах
СРСР.
22 серпня 1991 р. – поразка путчу.
24 серпня 1991 р. – проголошення незалежності України.
30 серпня 1991 р. по звинуваченню в організації державного

перевороту («путчу») була заборонена Комуністична партія
України (КПУ). На її основі виникла Соціалістична партія України
(СПУ), яку очолив О. Мороз. КПУ була поновлена у 1993 р.
Очолив КПУ П.Симоненко.
1 грудня 1991 р. на підтримку Акта проголошення

незалежності України був проведений референдум.
90,31% проголосувало за незалежність України.

1 грудня 1991 р. були проведені вибори Президента

України. Переміг Л.Кравчук (61,59%). Головним конкурентом
Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл.
Командно-адміністративна система виявилася

неспроможною забезпечити культурний, технологічний розвиток
народу, який вона заганяла разом із собою в глухий кут.
Радикальне реформування культури почалося на межі 80-90-х
рр.: у 1989 р. було прийнято закон про державну мову, в 1991 р
— закон про освіту, метою якої визначено всебічний розвиток
людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Активно
розвиваються суспільні науки, оновлення широко охопило й
літературу, відбувається активізація театрального життя. Проте
поряд із здобутками залишається багато нерозв'язаних проблем,
зокрема, залишковий принцип фінансування культури.
1983 р.— Постанова ЦК КПРС «Про посилення вивчення російської

мови в школах» («Андроповський указ»)
Освіта
1989 р. — «Закон про мови Українській PCP»
1991 p. — «Закон про освіту»
1985 р. — початок перебудови: центральне місце в літературі на

кілька років посідає публіцистика; друкуються до цього заборонені
твори «розстріляного українського відродження».
1989 р. — Перший республіканський фестиваль української пісні

«Червова рута» (відтак стає щорічним)
Мистецтво
1990 р. — фільм Ю. Ілленка та С. Параджанова «Лебедине озеро.
Зона» (нагорода в Каннах)


1.Політика гласності у роки перебудови сприяла:
А) зростанню соціальної та національної активності українського

суспільства
Б) запровадженню продажу товарів за картками споживача з

купонами
В) проведенню перших альтернативних виборів до Верховної

Ради УРСР
Г) загостренню соціально-економічної кризи, стрімкому

зростанню цін
2.Яке явище економічного життя було притаманне розвитку

економіки УРСР у період перебудови?
А) хронічний дефіцит, ажіотажний попит
Б) стрімке зростання сільськогосподарського виробництва
В) гіперінфляція, грошова реформа
Г) широка приватизація державних підприємств

3. У чому полягала мета курсу на «перебудову», проголошеного

новим керівництвом КПРС на чолі з М. Горбачовим?
А) у наданні незалежності республікам Радянського Союзу
Б) в установленні культу особи лідера КПРС М. Горбачова
В) у ліквідації КПРС і формуванні багатопартійної системи
Г) в удосконаленні всіх сфер життя радянського суспільства
4. Про якого діяча йдеться в уривку джерела?
«Український дисидент, громадський і державний діяч. У 1958 р.

заснував Українську робітничо-селянську спілку. Заарештований
в 1961 р. за антирадянську діяльність і до 1976 р. перебував у
мордовських таборах. У 1990—1992 рр. — голова Української
республіканської партії, автор тексту Акта проголошення
незалежності України.»
А) про Л. Лук’яненка
Б) про Є. Сверстюка
В) про В. Чорновола
Г) про С. Хмару
5. У якому році православна церква святкувала тисячоліття

хрещення Русі, що поклало початок релігійному відродженню в
УРСР та СРСР?

А) у 1980 р.
Б) у 1985 р.
В) у 1988 р.
Г) у 1990 р.
6. Закон «Про економічну самостійність УРСР» був прийнятий:
А) із метою реалізації положень Декларації про державний

суверенітет УРСР
Б) із метою реалізації рішень Всесоюзного референдуму, що

відбувся 17 березня 1991 р.
В) як складова політики перебудови в СРСР
Г) після проголошення Акта проголошення незалежності України
7. Яке твердження характеризує політику прискорення,

проголошену радянським керівництвом у 1985 р.?
А) визнання приватної власності
Б) перехід до ринкової економіки
В) відмова від директивного планування
Г) збільшення витрат на технічне переоснащення промисловості
8. Зло, з яким закликала боротися постанова ЦК КПРС і Ради

Міністрів СРСР, що набула чинності у червні 1985 р.:

А) алкоголізм
Б) наркоманія
В) проституція
Г) тютюнокуріння
9. Прочитайте визначення укажіть поняття, що відповідає

його змістові.
«Спосіб ухвалення законів і вирішення найважливіших питань

державного життя шляхом всенародного голосування».
А) вибори
Б) демонологія
В) меморандум
Г) референдум
10. Категорії населення, що чинили активний опір політиці

радикальних реформ у СРСР у роки «перебудови»:
А) військовослужбовці, інтелігенція, колгоспники
Б) інтелігенція, колгоспники, робітники
В) колгоспники, робітники, партноменклатура
Г) партноменклатура, працівники державного апарату, офіцери-

військовослужбовці

11. Сутність поняття «системна криза», як прийнято

характеризувати стан СРСР на середину 80-х рр.:
А) відсутність соціальної рівності, а внаслідок цього загострення

суперечностей між соціальними верствами населення СРСР
Б) криза політичної надбудови, що спричинила зміну партійного

керівництва Радянського Союзу і зокрема України протягом
кількох років
В) кризовий стан економіки, неможливість її подальшого розвитку

без докорінних змін.
Г) кризовий стан усіх ланок і сфер життя радянського суспільства,

зокрема економіки, політичної сфери та соціальних відносин
12. Умова, внаслідок якої стало можливим виникнення

багатопартійності:
А) активізація громадсько-політичного та робітничого руху в 1988-

1989 рр., зростання політичної свідомості українців
Б) проголошення політики гласності, яка сприяла утвердженню в

свідомості громадян поглядів, відмінних від комуністичних
В) пропозиція лютневого (1990 р.) пленуму ЦК КПРС, рішення

З’їзду народних депутатів СРСР про скасування шостої статті
конституції СРСР, яка закріплювала однопартійну систему
Г) усунення з поста першого секретаря ЦК КПУ Володимира

Щербицького, який не допускав творення нових партій

13. Позиція, яку займало партійне керівництво УРСР на чолі з

Володимиром Щербицьким щодо реформаторського курсу
Михайла Горбачова упродовж 1985-1987 рр.
А) засудження курсу «перебудови» та розроблення власної

концепції реформування УРСР
Б) категорична відмова від підтримки курсу «перебудови»,

спроби усунення Михайла Горбачова від влади
В) офіційна підтримка курсу «перебудови» та фактичне

блокування реформаторських кроків союзного партійного
керівництва
Г) підтримка й активне впровадження в УРСР курсу Михайла

Горбачова на демократизацію суспільного життя
14. Подія, якій була присвячена акція 21 січня 1990 р. –

утворення «живого ланцюга» між Києвом і Львовом:
А) Акт Злуки
Б) бій під Крутами
В) День проголошення УНР
Г) Свято Водохреща
15. Який факт свідчить про політику русифікації УРСР у 1970 –

на початку 1980-х рр.?
А) переведення спеціалістів з України у віддалені райони СРСР

Б) підпорядкування підприємств на території УРСР союзному

керівництву
В) швидке скорочення кількості українських шкіл в УРСР
Г) охорона західних кордонів УРСР прикордонними військами

СРСР
16. Кого з митців стосується цитований нижче документ?
«Нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики

попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про
передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того,
що «...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій
формі».
А) М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський
Б) О. Теліга, О. Ольжич, У. Самчук
В) Л. Костенко, І. Драч, В. Симоненко
Г) П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан
17. Яка характеристика умов розвитку української культури в

другій половині 1950 — першій половині 1960-х рр. відповідає
дійсності?
А) процес десталінізації дозволив діячам культури творити без

обмежень та висловлювати в своїх творах ідеї, яке є несумісними
з комуністичною ідеологією

Б) «відлига» дала змогу багатьом діячам української культури

почати реалізовувати свої таланти, але не всі їхні твори могли
стати надбанням суспільства, оскільки існуючий режим
забороняв будь-які відхилення від офіційної ідеології
В) попри десталінізацію українська культура зазнала нового

погрому, а її визначні діячі зазнали репресій і переслідувань
Г) оскільки десталінізація відбувалася в чітко визначених межах,

під пильним контролем партійно-державного апарату, то про
появу талановитих творів не могло бути і мови.
18. Яка риса притаманна розвитку української літератури і

мистецтва в середині 1960-х — на початку 1980-х рр.?
А) поява нових жанрів літератури та мистецтва
Б) розширення сфери вживання української мови
В) ідеологізація й русифікація культурного життя
Г) духовне розкріпачення письменників і митців
19. У який період відбулися події, описані в уривку джерела?
«Фадєєва примусили переробити роман “Молода гвардія”, бо у

ньому випало головне — роль комуністів у створенні підпільних
організацій на територіях, зайнятих ворогом. Композиторів
Дмитра Шостаковича і Сергія Прокоф’єва звинуватили у
формалістичних вивертах, і друга людина в партії, Жданов, сівши
за фортепіано, вчив їх, що таке мелодія.»

А) протягом 1937—1938 рр.
Б) протягом 1941—1945 рр.
В) протягом 1946—1948 рр.
Г) протягом 1953—1956 рр.
20. Як позначилось на розвитку української культури

проголошення керівництвом СРСР курсу на «зближення та
злиття націй»?
А) зріс інтерес до історичних надбань української культури
Б) у школах виділялися додаткові години на вивчення історії

України
В) посилився процес русифікації і скорочення сфери вживання

української мови
Г) було скасовано державну цензуру на літературні твори

російською мовою
21. Прочитайте визначення й укажіть поняття, яке відповідає

його змістові.
«Теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії

Батьківщини, свого народу, національної культури, політики».
А) антипатріотизм
Б) антисемітизм
В) конформізм

Г) космополітизм
22. Митрополит УГКЦ, який був заарештований у 1945 р. і

провів на засланні 18 років:
А) Гавриїл Костельник
Б) Мирослав-Іван Любачівський
В) Йосип Сліпий
Г) Андрей Шептицький
23. Прочитайте визначення і укажіть поняття, яке відповідає

його змістові та час його початку.
«Фактичне знищення наукової школи у радянській генетиці,

деградація і гальмування розвитку біології, репресії проти учених-
генетиків; назва походить від прізвища творця псевдонаукового
мічурінського вчення у біології».
А) вавиловщина, після усунення (1945 р.) ученого Вавилова з

академії сільськогосподарських наук
Б) ждановщина, після обрання (1946 р.) Андрія Жданова

секретарем ЦК ВКП(б)
В) лисенківщина, після серпневої (1948 р.) сесії академії

сільськогосподарських наук, де Трохим Лисенко розгромив своїх
опонентів-генетиків

Г) сталінщина, після підтримки (1950 р.) Йосифом Сталіним

«наукових досягнень» Трохима Лисенка
24. Прочитайте рядки життєпису діяча й укажіть його.
«Роки життя – 1935-1963. Український поет. Закінчив Київський

університет. Один з чільних діячів «шістдесятництва».
Звинувачений у націоналістичних тенденціях. Автор збірок
«Тиша», «Земне тяжіння», Лебеді материнства» та ін.»
А) Іван Драч
Б) Василь Симоненко
В) Дмитро Павличко
Г) Василь Стус
25. Причина виникнення в Україні руху «шістдесятників»:
А) активна політика партії в галузі культури
Б) лібералізація суспільно-політичного та духовного життя
В) повне скасування ідеологічної цензури
Г) утвердження атеїстичної пропаганди як способу життя діячів

культури
26. Стан української науки в 70-х рр.:

А) відставання у теоретичних, фундаментальних дослідженнях,

гуманітарні дисципліни перебували на рівні світових вимог
Б) криза через залишковий принцип фінансування, низький

рівень активності АН УРСР, виїзд багатьох визначних учених за
межі України
В) провінційність, низька ефективність наукових розробок, їх

повільне впровадження, світовому рівню відповідали лише
дослідження природознавчого та прикладного характеру,
гуманітарні ж предмети перебували під повним контролем
комуністичної ідеології
Г) світовий рівень розвитку, висока ефективність наукових

розробок, що швидко впроваджувалися, перевага прикладних
досліджень, звільнення гуманітарних дисциплін від впливу
марксистської ідеології
27. Прочитайте факти біографії культурного і громадського-

політичного діяча й укажіть його.
«Народився у 1936 р. на Київщині. Поет і громадсько-політичний

діяч. Навчався у Київському університеті. Поет-щістдесятник,
автор збірок «Соняшник», «Корінь і крона» тощо, кіносценаріїв,
публіцистики. Перший голова Народного руху України. Народний
депутат кількох скликань».
А) Іван Драч
Б) Віталій Коротич
В) Борис Олійник

Г) Дмитро Павличко

28. Установіть відповідність між датами та подіями.
1. 1946 р.
2. 1954 р.
3. 1976 р.
4. 1986 р.
А) «Український народ із почуттям глибокого задоволення і палкої

вдячності зустріне рішення про передачу Криму до складу
УРСР...»
Б) «У ніч із 25 на 26 квітня відбувся вибух на четвертому

енергоблоці Чорнобильської АЕС, який зруйнував його...
Радіоактивна хмара накрила велику територію. Вибух викликав
велику пожежу, яка була погашена лише завдяки самовідданості
пожежних...»
В) «...Собор постановляє скасувати постанови Брестського

Собору 1596 р., ліквідувати унію... і повернутися до нашої

батьківської святої православної віри і Руської Православної

Церкви»
Г) «...Нас, українців, жителів Лемківщини, Надсяння,

Грубешівщини, Холмщини і Підляшшя, намагаються... вигнати з
наших рідних осель. Українці! Ніхто з нас не сміє на це мовчки
погодитися...»
Д) «...Організація ставить за мету вирішення чотирьох головних

завдань: ознайомлення широких кіл української громадськості з
Декларацією прав людини; сприяння виконання статей
заключного Акта з питань безпеки і співробітництва в Європі;
домагання того, щоб на всіх міжнародних нарадах... Україна як
суверенна європейська держава і член ООН була представлена
окремою делегацією; акредитування в Україні представників
зарубіжної преси»
29. Установіть відповідність між поняттями та визначеннями.
1. Інфляція
2. Гласність
3. Плюралізм
4. Лібералізація цін
А) Політичний курс керівництва КПРС у роки перебудови,

спрямований на введення обмеженої, контрольованої свободи
слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова

Б) Злочинне використання державними чиновниками та іншими

посадовими особами своїх формальних прав із метою
особистого збагачення
В) Процес пом’якшення або скасування контролю держави за

системою утворення цін
Г) Політична система, при якій відсутній диктат однієї ідеології,

існує можливість дотримуватися, висловлювати та відстоювати
різні політичні погляди
Д) Надмірне збільшення маси паперових грошей, що

перебувають в обігу, порівняно з реальною пропозицією товарів і
послуг
30.Установіть відповідність між прізвищами діячів і сферами

їхньої діяльності (фактами біографії).
1. А. Горська
2. В. Симоненко
3. Л. Костенко
4. І. Драч
А) Поет, автор збірок «Протуберанці серця», «Корінь і крона».

Автор сценаріїв фільмів «Криниця для спраглих», «Камінний
хрест».
Б) Поетеса, автор збірок «Проміння землі», «Мандрівки серця»,

роману у віршах «Маруся Чурай».

В) Живописець, графік, член клубу творчої молоді «Сучасник».

За підписання в 1968 р. «Листа-протесту 137» виключено зі
Спілки художників.
Г) Композитор, «співець карпатського краю». Найпопулярніші

твори: «Солов’їний романс», «На горах Карпатах».
Д) Поет, прозаїк, представник покоління «шістдесятників», автор

збірок «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства».
31. Установіть відповідність між поняттями і визначеннями.
1. Альманах
2. Парафія
3. Меценат
4. Аматор
А) Різножанровий, періодичний збірник літературних творів
Б) Покровитель мистецтва та літератури
В) Любитель, непрофесіонал
Г) Структурна одиниця вищого навчального закладу
Д) Нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує

віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму



32.Установіть послідовність подій суспільно-політичного

життя.
А) Проведення всеукраїнського референдуму і виборів

Президента України
Б) Ухвалення Верховною Радою Декларації про державний

суверенітет України
В) Проведення перших альтернативних виборів до Верховної

Ради УРСР
Г) Створення Народного руху України за перебудову
33. Установіть послідовність подій:
А) катастрофа на ЧАЕС
Б) обрання Михайла Горбачова генеральним секретарем ЦК

КПРС
В) постанова пленуму ЦК КПРС про перебудову і кадрову

політику партії
Г) відставка Володимира Щербицького з поста першого

секретаря ЦК КПУ

А) перехід до загальнообов’язкової середньої освіти
Б) прийняття закону «Про мови в УРСР»
В) лисенківщина
Г) «цькування» О.Гончара за його роман «Собор»
А) заснування Української академії наук
Б) українізація
В) боротьба з космополітизмом
Г ) «шістдесятництво»

36.Які події відбулися в 1985-1991 рр.?
1. Прийняття «Продовольчої програми»
2. Усунення В.Щербицького від влади
3. Відновлення діяльності Української Гельсінської групи (спілки)
4. Прийняття Закону про мови в УРСР

5. Схвалення нової Конституції УРСР
6. Реформи о. Косигіна
37. Укажіть прізвища засновників українського поетичного кіно

в другій половині 1960 - 1970-х рр.
1. М. Вінграновський
2. В. Івасюк
3. Ю. Іллєнко
4. Л. Костенко
5. І. Миколайчук
6. С. Параджанов

1 Х 6 Х 11 Х 16 Х
2 Х 7 Х 12 Х 17 Х
3 Х 8 Х 13 Х 18 Х
4 Х 9 Х 14 Х 19 Х
5 Х 10 Х 15 Х 20 Х
А Б В Г А Б В Г
21 Х 26 Х
22 Х 27 Х
23 Х
24 Х
25 Х
28 1 Х 29 1 Х 30 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х
А Б В Г Д
31 1 Х
2 Х
3 Х
4 Х
32 1 Х 33 1 Х 34 1 Х 35 1 Х
2 Х 2 Х 2 Х 2 Х
3 Х 3 Х 3 Х 3 Х
4 Х 4 Х 4 Х 4 Х
36 2 3 4
37 3 5 6

Тема 31. Україна в умовах незалежності
24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР на позачерговій сесії

прийняла Акт проголошення незалежності України.
30 серпня 1991 р. по звинуваченню в організації державного

перевороту («путчу») була заборонена Комуністична партія
України (КПУ). На її основі виникла Соціалістична партія України
(СПУ), яку очолив О. Мороз. КПУ була поновлена у 1993 р.
Очолив КПУ П.Симоненко.
1 грудня 1991 р. на підтримку Акта проголошення

незалежності України був проведений референдум.
90,31% проголосувало за незалежність України.
1 грудня 1991 р. були проведені вибори Президента

України. Переміг Л.Кравчук (61,59%). Головним конкурентом
Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл.
Розпад СРСР
7 грудня 1991 р. відбулася зустріч лідерів Білорусії

(С.Шушкевич), Росії (Б.Єльцин), України (Л.Кравчук) на урядовій
дачі в Біловезькій Пущі (Білорусія).
8 грудня 1991 р. – офіційна констатація розпаду СРСР,

підписання угоди про утворення Співдружності Незалежних
Держав (СНД).

20 грудня 1991 р. – заява Верховної Ради України з

уточненням, що СНД є об’єднанням незалежних держав.
21 грудня 1991 р. – підписання в Алма-Аті Декларації про

утворення СНД керівниками незалежних Росії, України,
Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизії,
Туркменії, Узбекистану, Таджикистану.
Основні засади СНД:
• збереження територіальної цілісності держав;

• співпраця з питань формування єдиного економічного
простору, митної політики, екологічної безпеки, боротьби
з організованою злочинністю тощо.
• право кожної держави на власні збройні сили на базі
збройних сил колишнього СРСР.
Перші державотворчі процеси незалежної України
Голова держави - Президент.
Голова виконавчої влади – Кабінет міністрів України.
Голова Законодавчої влади – Верховна Рада України.
Голова судової влади – Верховний Суд.
8 жовтня 1991 р. – закон «Про громадянство України».
4 листопада 1991 р. – закон «Про державний кордон

України».

6 грудня 1991 р. – закон «Про збройні сили України».
Початок січня 1992 р. – введення в обіг власної грошової

одиниці – купонів багаторазового використання. З 1 вересня
1996 р. – введення в обіг української національної валюти -
гривні.
Січень-лютий 1992 р. – затвердження державної символіки

України: Державний герб (малий) – тризуб, Державний прапор –
синьо-жовтий, Державний гімн – музика В.Вербицького, слова
П.Чубинського (слова були затверджені 6 березня 2003 р.)
Також були створені Національний банк України, СБУ,

Українська фондова біржа, посольства, консульства…
Проблеми початкового етапу державотворення
• непідготовленість українського суспільства;

• відсутність чіткої концепції державотворення;
• незавершеність розподілу функцій між різними гілками
влади;
• виникнення великої кількості партій без чітких політичних
засад та великої підтримки населення;
• тісний зв'язок економіки України з народногосподарським
комплексом колишнього СРСР.
Політика Президента України Л. Кравчука

(1991 – 1994 рр.)
• втілення ідеї незалежності;

• не допустив, завдяки поміркованій політиці, виплеску

соціальної напруги;
• не зміг реалізувати обіцяну під час виборчих перегонів
програму глибоких соціально-економічних перетворень;
Економічний розвиток України в перші роки

незалежності (правління Л.Кравчука)
• вплив негативних чинників як спадок СРСР

(підпорядкування більшості підприємств центру,
монополізм, відсутність різних форм власності,
неконкурентоспроможність на світових ринках,
екстенсивний розвиток, диспропорційність (переважання
промисловості групи «А»), застарілість матеріально-
технічної бази, міцний зв'язок з економікою країн
колишнього СРСР, залежність від енергоносіїв (гас,
нафта), високий рівень мілітаризації економіки);
• економічна криза (тіньова економіка, гіперінфляція,
зростання безробіття, дефіцит державного бюджету,
катастрофічне падіння виробництва, борги по зарплаті);
• прийняття низки законів: «Про власність», «Про
селянське (фермерське) господарство», «Про
приватизацію майна державних підприємств»…
Необхідні поняття сучасної економіки:
Тіньова економіка – господарська діяльність, яка

розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не
відображається в офіційній статистиці (несплата податків,

приховування доходів, доходи від заборонених видів діяльності

тощо).
Інфляція – зростання цін внаслідок додаткового випуск

грошових знаків.
Гіперінфляція – швидке зростання товарних цін і грошової

маси в обігу, що веде до різкого знецінення грошової одиниці,
порушення платіжного обігу і нормальних господарських зв’язків.
Грошова емісія - додатковий випуск в обіг грошових знаків.
Девальвація – пониження курсу національної чи

міжнародної (регіональної) грошової одиниці щодо валют інших
країн або дорогоцінних металів.
Дефолт – нездатність країни сплачувати за своїми

борговими зобов’язаннями.
Дефіцит – перевищення попиту над пропозицією (відсутність

певних товарів на ринку). Особливо дефіцит на всі групи товарів
був за часів «Застою» та «Перебудови».
Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над

доходами.
Причини невдач економічної політики в перехідний

період:
• відсутність чіткої економічної програми;

• нерішучість, повільність, непослідовність у проведенні
нагальних економічних реформ;
• політична нестабільність, часта зміна урядів;

• відсутність законодавчої бази для розвитку ринкової

економіки…
Без’ядерний статус України
Причини:
• аварія на ЧАЕС;
• складнощі утримання ядерної зброї;
• жорстка позиція США та Росії;
14 січня 1994 р. відбулося підписання Тристоронньої угоди

Росії, України, США:
• Росія та США гарантують Україні безпеку;

• Україна підтверджує, що приєднається до Договору
про непоширення ядерної зброї.
Результати:
• Росія стала єдиною пострадянською ядерною державою;

• Україна втратила ядерний потенціал, але так і не
отримала компенсацій за роззброєння.
Дострокові вибори Президента й перші вибори депутатів

Верховної Ради незалежної України (1994 р.)

Причини дострокових виборів:
• загострення протистояння між Верховною Радою та

Президентом;
• наростання економічної кризи;
• невдоволення населення погіршенням умов життя (у 1993
р. почали страйк шахтарі).
Особливості виборів до Верховної Ради України:
• були позачерговими;
• відбулися в березні 1994 р.;
• проводилися за мажоритарною системою.
Мажоритарна виборча система – виборча система, за якою

враховуються голоси виборців, подані за кандидата, який
одержав більшість голосів у конкретних виборчих округах.
Результати виборів до Верховної Ради: КПУ – 25%, Рух –

5,9%, Селянська партія – 5, 34%, СПУ – 4,15%, безпартійні – 55,
6%.
Пропрезидентські сили зазнали поразки. Прорахунки влади

зробили привабливими гасла комуністів та соціалістів.
Особливості виборів Президента:
• відбулися в червні-липні 1994 р.;

• зареєстровано 7 кандидатів;
• відбувалися в 2 тури.

Результати виборів Президента: переміг Л.Кучма (52%)
19 липня 1994 р. Л.Кучма склав присягу на вірність

українському народові й офіційно став Президентом
України.
Політика Президента України Л. Кучми (1994 – 1999 рр.)
• призупинення падіння обсягів виробництва;

• гальмування економічної кризи в країні;
• зупинення гіперінфляції;
• введення гривні (1996 р.);
• прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.);
• утвердження України на міжнародній арені;
• дуже повільні темпи соціально-економічних реформ;
• політична та економічна нестабільність (за 1994 –
1999 рр. в Україні змінилося 4 уряди).
Конституційний процес в Україні
Конституційний Договір – політико-правова угода між

Верховною Радою України та Президентом України про основні
засади організації та функціонування державної влади і
місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової
Конституції України. Цей документ укладено 8 червня 1995 р. у
м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О.
Морозом та Президентом України Л. Кучмою.

28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України.

Конституція УРСР 1978 р. з усіма змінами та доповненнями
втратила чинність.
Зміни до Конституції України були прийняті 8 грудня 2004 р.
У жовтні 2010 р. Конституційний суд України визнав зміни до

Конституції 2004 р. недійсними.
У лютому 2014 р. Верховна Рада України повернула дію

Конституції зі змінами 2004 р.
Основні положення Конституції
• Україна – суверенна, незалежна, демократична,

соціальна і правова держава;
• єдиним джерелом влади в Україні є народ;
• Україна – унітарна республіка;
• державною мовою є українська;
• закріплення різноманітних форм власності
Вибори до Верховної Ради України 1998 р.
• відбулися за змішаною (мажоритарно-пропорційною)

системою
Мажоритарно-пропорційна виборча система – це виборча

система, за якою половина депутатів обиралася
одномандатними виборчими округами, інша половина – за

списками кандидатів у депутати від політичних партій на основі

пропорційного представництва.
• необхідний 4% бар’єр подолали такі партії: КПУ (24,65%),

Народний Рух (9,4%), виборчий блок СПУ та СелПУ
(8,6%), Партія зелених (5,4%), НДП (5%), Всеукраїнське
об’єднання «Громада» (4,7%), ПСПУ (4%), СДПУ (4%);
• домінування в парламенті лівих партій (комуністичних
та соціалістичних);
• жодна політична сила не отримала необхідної кількості
голосів для створення парламентської більшості, що
гальмувало прийняття найважливіших рішень і законів.
Президентські вибори 1999 р.
• відбулися в листопаді 1999 р.

• зареєстровано 13 кандидатів;
• відбулося 2 тури, до 2-го туру вийшли Л.Кучма та
П.Симоненко (лідер КПУ)
• остаточну перемогу одержав Л.Кучма (56,25%)
Л. Кучма був переобраний на посаду Президента України

на другий строк.
Політична ситуація в Україні 2000 – 2002 рр.
21 січня – 1 лютого 2000 р. – загострення суперечностей у

Верховній Раді, у результаті було створено парламентську

більшість, переобрання Голови Верховної Ради (Головою став

І.Плющ).
16 квітня 2000 р. – Всеукраїнський референдум із питань

зменшення кількості народних депутатів і скасування їх
недоторканості; створення двопалатного парламенту; права
Президента розпускати парламент у разі не створення постійно
діючої більшості та неприйняття бюджету країни. Більшість
українців підтримали винесені на референдум питання, але
зміни не були реалізовані.
28 листопада 2000 р. – початок «касетного скандалу» у

зв’язку зі зникненням журналіста Г.Гонгадзе, який писав критичні
статті про діяльність Президента. Загострення політичної
ситуації.
9 березня 2001 р. – масові сутички представників опозиції з

правоохоронними органами під час святкування чергової річниці
від дня народження Т.Г.Шевченка.
26 квітня 2001 р. – відставка уряду В.Ющенка, який разом із

Ю.Тимошенко очолив формування опозиції Л.Кучмі.
31 березня 2002 р. – відбулися чергові вибори до Верховної

Ради: «Наша Україна» на чолі з В.Ющенко (23,57%), КПУ
(19,98%), блок «За єдину Україну» (11,77%), БЮТ (7,26%), СПУ
(6,87%), СДПУ(о) (6,27%). Вибори засвідчили поразку лівих
партій.
21 листопада 2002 р. – створення коаліційного уряду на чолі

з В.Януковичем.

Спроба політичної реформи
24 серпня 2002 р. була ініційована Л.Кучмою дискусія про

необхідність політичної реформи в Україні та внесення змін до
Конституції України:
• обрання депутатів за партійними списками;

• формування коаліційного уряду парламентською
більшістю;
• парламент призначає прем’єр-міністра, а Президент
призначає міністра оборони, внутрішніх справ,
закордонних справ, міністра з питань надзвичайних
ситуацій тощо.
• наділення Президента правом розпускати парламент у
разі не створення більшості, неухвалення бюджету тощо.
• розподіл парламенту на 2 палати;
• визнання результатів Всеукраїнського референдуму без
затвердження будь-яким органом влади.
6 березня 2003 р. – Указ Президента про винесення на

всенародне обговорення проекту закону «про внесення змін до
Конституції України», у результаті обговорення відмовилися від
ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів.
4 вересня 2003 р. – зустрічний проект Медведчука-

Симоненка, за яким Президента обирає не народ, а Верховна
Рада (проект спричинив політичну кризу і був скасований).

Соціально-економічний розвиток України в часи

правління Л.Кучми (1994 – 2004 рр.)
• оприлюднення у жовтні 1994 р. антикризової

соціально-економічної програми Л.Кучми (стабілізація
фінансово-грошової системи, зменшення податкового
тиску, розширення приватного сектора економіки,
децентралізація управління економікою, вирішення
питань земельної власності, входження України у
світовий економічний простір, реформування соціальної
сфери…);
• прийняття у лютому 2000 р. програми «Україна: поступ
у ХХІ ст. Стратегія економічного та соціального
розвитку на 2000 – 2004 рр.»
• розробка урядом В.Ющенка у квітні 2000 р. програми
«Реформи заради добробуту»;
• Позитивні зрушення в економіці: часткова стабілізація;
зниження інфляції; введення гривні, зменшення
заборгованості виплат зарплат, пенсій, стипендій;
проведення приватизації; роздержавлення землі…
• у результаті перетворень з 2000 р. почалося зростання
економічних показників;
• Негативні тенденції: корупція; тіньова економіка;
несправедлива приватизація; вивезення капіталу за
кордон; нехватка іноземних інвестицій; низька вартість
робочої сили; диспропорційність економіки…

Президентські вибори 2004 р. («Помаранчева

революція»)
У 2004 р. Конституційний суд України визнав, що Л.Кучма має

право балотуватися на посаду Президента України третій раз,
але Л.Кучма відмовляється. Кандидатом від влади стає
В.Янукович. Усього висунуто 26 кандидатів.
31 жовтня 2004 р. – І тур виборів: В.Ющенко – 39,26;

В.Янукович – 39,11%.
21 листопада 2004 р. – ІІ тур виборів. ЦВК (Центральна

виборча комісія) оголосила переможцем В.Януковича.
Прихильники В.Ющенка наголосили, що під час виборів були
масові фальсифікації. У результаті:
Увечері 21 листопада 2004 р. на майдані Незалежності м.

Києва зібрався мітинг, який переріс у «Помаранчеву
революцію» (мітинг був заздалегідь підготовлений та
спланований В.Ющенком та його прихильниками).
24 листопада 2004 р. – ЦВК офіційно підтвердила перемогу

В.Януковича. Опозиція оскаржила рішення ЦВК у Верховному
Суді. Опозиція оголосила про створення Комітету національного
порятунку і проведення Всеукраїнського політичного страйку. До
Києва почали з’їжджатися прихильники В.Януковича.
26 листопада 2004 р. – початок переговорів іноземних

лідерів з кандидатами у Президенти України. Було прийняте
рішення не допустити силовий варіант розвитку подій.

27 листопада 2004 р. – Верховна Рада прийняла постанову

про політичну кризу, визнала фальсифікацію виборів, висловила
недовіру ЦВК.
28 листопада 2004 р. – у Сєверодонецьку відбувся з’їзд

депутатів, на якому лідери Харківської, Донецької та
Луганської областей закликали до проголошення Південно-
Східної Автономної Республіки. Був взятий курс на сепаратизм
(відокремлення).
3 грудня 2004 р. – Верховний Суд виніс рішення про

переголосування ІІ туру президентських виборів.
8 грудня 2004 р. – Верховна Рада прийняла зміни до закону

«Про вибори Президента України», зміни до Конституції,
переобрання складу ЦВК…
26 грудня 2004 р. – переголосування ІІ туру: В.Ющенко –

51,9%, В.Янукович – 44,21%
23 січня 2005 р. – інавгурація нового Президента України

В.Ющенка.
Наслідки «Помаранчевої революції»
Позитивні:
• набуття Україною іміджу демократичної держави;

• формування привабливого інвестиційного клімату;
• укрупнення політичних партій;
• створення передумов для прозорих ринкових реформ;

• розширення свободи слова;

• зростання національної самосвідомості.
Негативні:
• не відбулося розмежування бізнесу і влади;

• відсутність прозорої кадрової політики, «кумівство»;
• відсутність реальної боротьби з корупцією;
• неефективність дій уряду;
• популізм та відсутність чіткого плану дій керівництва;
• неврахування інтересів регіонів України.
Основні політичні події часів правління Президента

В.Ющенка
Зима-весна 2005 р. – початок конфронтації між політичними

силами, що сприяли перемозі В.Ющенка: Ю.Тимошенко
(прем’єр-міністр), О.Зінченко (голова секретаріату Президента),
П.Порошенко (секретар Ради національної безпеки та оборони).
Уряд декларую початок кампанії з реприватизації. На
міжнародній арені В.Ющенко отримує дружній прийом на Заході.
На пострадянському просторі спроба відродити ГУАМ (Грузія,
Україна, Азербайджан, Молдова). Загострюються відносини з
Росією.
Літо 2005 р. – реприватизація «Криворіжсталі». Російський

«Газпром» попереджає про підвищення цін на газ. Уряд не
вживає заходів щодо звільнення від енергозалежності від Росії.

Осінь 2005 р. – В.Ющенко відправляє у відставку уряд

Ю.Тимошенко. Новим прем’єр-міністром стає Ю.Єхануров.
В.Ющенко укладає угоду з В.Януковичем. Переговори з
«Газпромом» заходять у глухий кут. Україна входить у новий рік,
не підписавши контракту закупівлі російського газу.
Зима 2006 р. – міжнародний скандал: Росія звинувачує

Україну в несанкціонованому відборі російського газу. Верховна
Рада вимагає відставку уряду Ю.Єханурова, але В.Ющенко не
піддається тиску.
26 березня 2006 р. – вибори до Верховної Ради за

пропорційною системою (партійними списками). Результати:
Партія регіонів (32,14%), БЮТ (22,29%), блок «Наша Україна»
(13,95%), СПУ (5,69%), КПУ (3,66%).
Літо 2006 р. – колишні союзники В.Ющенка СПУ переходять

на сторону Партії регіонів і КПУ, що призводить до створення
«антикризової коаліції». В.Янукович стає прем’єр-міністром.
Головою Верховної Ради стає лідер СПУ О.Мороз. В.Ющенко
добивається підписання політичними силами «Універсалу
національної єдності». Ю.Тимошенко відмовляється підписувати
Універсал.
Осінь 2006 р. – прем’єр-міністр В.Янукович заявляє про

неготовність вступу України до НАТО. Росія іде назустріч у
питаннях про ціну на газ.
2 квітня 2007 р. В.Ющенко наказом розпустив Верховну

Раду.

30 вересня 2007 р. відбулися дострокові вибори до

Верховної Ради за пропорційною системою. Результати: Партія
регіонів (34,37%), БЮТ (30,71%), НУНС (Наша Україна – Народна
Самооборона) (14,5%), КПУ (5,39%), блок Литвина (3,91%). СПУ
не увійшла до складу парламенту. Головою Верховної Ради стає
А.Яценюк.
18 грудня 2007 р. прем’єр-міністром стає Ю.Тимошенко.
Наприкінці 2008 р. – початку 2009 р. Україна вступає у

світову економічну кризу (падає ВВП, збільшується безробіття,
зростає інфляція). Новий газовий конфлікт з Росією.
вересень 2008 р. – А.Яценюк подає у відставку з посади

голови Верховної Ради.
Жовтень 2008 р. – В.Ющенко заявив про дострокове

припинення повноважень Верховної Ради, але окружний
адміністративний суд Києва зупинив дію указу Президента.
В.Ющенко звільнив суддю і розформував Київський окружний
суд. Проте В.Ющенко, враховуючи економічну кризу, зупинив дію
свого указу.
Листопад 2008 р. – формування нової коаліції НУНС, БЮТ,

Блок Литвина. В.Литвин стає головою Верховної Ради.
7 січня 2009 р. – Росія припинила поставки газу в Україну.

Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі газу.
Експерти Євросоюзу це підтвердили.
19 січня 2009 р. – підписання урядом Ю.Тимошенко

невигідного газового договору з Росією.

17 січня 2010 р. – І тур виборів Президента України. У другий

тур потрапили Ю.Тимошенко (25,05%) та В.Янукович (35,32%).
7 лютого 2010 р. – ІІ тур. Результати: В.Янукович (48,95%),

Ю.Тимошенко (45,47%)
25 лютого 2010 р. – інавгурація Президента України

В.Януковича.
11 березня 2010 р. – формування нової парламентської

коаліції «Стабільність та реформи» (Партія регіонів, КПУ, блок
Литвина). Новим прем’єр-міністром стає лідер Партії регіонів
М.Азаров.
Квітень 2010 р. – підписання нового газового договору з

Росією, а також договору про продовження дислокації у
Севастополі російського чорноморського флоту на 25 років до
2042 р.
Події Евромайдану
Попередні поняття для засвоєння:
Євромайдан – акції протесту в Україні за євроінтеграцію та

проти режиму президента В.Януковича.
Революція Гідності - політичні та суспільні зміни в Україні,

що відбулися з листопада 2013 р. до лютого 2014 р., викликані
відходом влади В.Януковича від курсу на інтеграцію в Європу, а
також різноманітними зловживаннями влади.
Небесна сотня – збірна назва загиблих учасників акцій

протесту в Україні у листопаді 2013 р. – лютому 2014 р.

Сепаратизм – прагнення до відокремлення від держави і

створення самостійної країни.
АТО (антитерористична операція) – комплекс заходів,

спрямований на попередження, запобігання та припинення
злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою.
Анексія – насильницьке приєднання державою всієї або

частини території іншої держави.
Тимчасово окупована територія – територія України, яка

контролюється Росією, внаслідок анексії Криму та війни на Сході
України.
Перебіг подій:
21 листопада 2013 р., за кілька днів до саміту «Східного

партнерства» ЄС у столиці Литви Вільнюсі, де мала бути
підписана Угода про асоціацію України з ЄС, уряд ухвалив
рішення відмовитися від її підписання. Починаються перші акції
протесту на Майдані проти рішення уряду, за інтеграцію в
Європу.
30 листопада 2013 р. – спроба влади розігнати акцію

протесту. Уночі загони міліції «Беркут» напали на студентів, що
ночували на Майдані Незалежності. Наступного дня почалося
силове пртистояння влади з мітенгувальниками. Майдан
вистояв.
Починаючи з 8 грудня країною поширився «ленінопад» -

повалення пам’ятників Леніну, що сприймалося як прощання з
диктатурою та імперією.

Проти влади організувався Автомайдан – колони активістів-

протестувальників на власних автомобілях пікетували
приміщення судів та прокуратур, навідувалися до резиденції
Януковича у Межигір’ї, пікетували маєтки прибічників режиму,
відвозили поранених та доставляли допомогу на Майдан.
Режим В.Януковича вирішив створити подобу Євромайдану

– «Антимайдан», аби імітувати широку громадську підтримку
влади.
Для оборони від нападів міліції та «тітушок» було створено

Самооборону Майдану з числа громадян-добровольців.
16 січня 2014 р. влада ухвалила так звані «диктаторські»

закони. Було запроваджено арешт за організацію мітингу,
тюремне ув’язнення до 2 років за груповий протест, ув’язнення за
носіння захисного шолома, за встановлення намету, арешт до 15
діб за благодійну допомогу протестувальникам...
19-22 січня 2014 р. тривають протистояння з владою проти

«диктаторських» законів. Було вбито декілька мітенгувальників.
29 січня 2014 р. після переговорів між Януковичем та

лідерами опозиційних партій уряд М.Азарова було відправлено у
відставку.
18-20 лютого 2014 р. тривають найжорстокіші протистояння

з владою із застосуванням вогнепальної зброї.
20 лютого 2014 р. Верховна Рада більшістю голосів

засудила насильство, що призвело до загибелі мирних громадян,
заборонила використання зброї силовими підрозділами та
зобов’язала їх повернутися до місць розташування. Наступного

дня на переговорах з опозицією за участі міністрів закордонних

справ Німеччини, Польщі та Франції Янукович згодився упродовж
48 годин обмежити права президента, повернувши редакцію
Конституції 2004 р. Проте того ж вечора Янукович утік.
У зв‘язку із втечею Януковича Верховна Рада конституційною

більшістю народних депутатів визнала, що він самоусунувся з
посади Президента України, та відновила дію Конституції у
редакції 2004 р., що обмежувала права президента.
Загарбання Криму Росією
27 лютого 2014 р. будівлі парламенту та уряду Криму були

захоплені військовими без розпізнавальних знаків, які вивісили
над ними прапор Росії. Російських військових назвали «зеленими
чоловічками», оскільки вони були вдягнені у зеленого кольору
однострої без розпізнавальних знаків.
16 березня 2014 р. в Криму відбувся «референдум», за

результатами якого було оголошено, що 97% учасників
«проголосували» за входження до складу Росії.
Агресія Росії проти України
У березні 2014 р. проросійські сепаратисти за підтримки

російських спецслужб почали вуличні акції на Донбасі проти
влади «майданівців» за федералізацію, союз з Росією тощо.
У відповідь на терор Україна розпочала Антитерористичну

операцію (АТО).

У квітні 2014 р. Росія разом із США, ЄС і Україною підписала

в Женеві угоду, за якою бойовики були зобов’язані роззброїтися і
звільнити захоплені приміщення в обмін на амністію.
У травні 2014 р. сепаратисти інсценували незаконні

«референдуми» щодо «незалежності» самопроголошених
«Луганської народної республіки» (ЛНР) і «Донецької
народної республіки» (ДНР). Наприкінці травня «ЛНР» та
«ДНР» підписали угоду про утворення «союзу республік
«Новоросії».
На початку травня 2014 р. в Одесі відбулося протистояння

між проросійськими прихильниками та «майданівцями». У
результаті загинуло більше сорока людей.
17 липня 2014 р. проросійські терористи збили над

українським Донбасом цивільний малайзійський літак «Боїнг» з
майже 300 людьми на борту.
Із середини серпня Росія почала масоване вторгнення у тил

українській армії. У важких боях частина українських військ була
заблокована під м. Іловайськ.
5 і 19 вересня 2014 р. в Мінську Україна, Росія і ОБСЄ

уклали угоди за якими сторони мали припинити вогонь, відвести
важку зброю від лінії вогню та передати контроль за українсько-
російським кордоном Україні. Після складних переговорів
центральна влада України зголосилася надати частинам
Донецької і Луганської областей, які опинилися під контролем
проросійських сил, широке самоврядування

12 лютого 2015 р. в Мінську відбулася чергова угода про

припинення вогню. Проте російські війська атакували український
плацдарм біля містечка Дебальцевого. Українські підрозділи
відступили з Дебальцевого.
За втручання Росії у внутрішні справи України проти Росії

застосовуються міжнародні економічні санкції.
Політичне утвердження України
Переможцем дострокових президентських виборів, що

відбулися 25 травня 2014 р., став Петро Порошенко.
Щоб оновити всі гілки влади, президент П. Порошенко

ухвалив рішення про дострокові парламентські вибори.
Результати виборів до Верховної Ради 26 жовтня 2014 р.:

150 місць з 422 отримав Блок Петра Порошенка, 82 – «Народний
фронт», 31 – Об‘єднання «Самопоміч», Фракція Радикальної
партії – 22, і 19 – фракція Об‘єднання «Батьківщина». Ці фракції
сформували Уряд і зобов‘язалися здійснювати реформи.
Зовнішньополітична діяльність незалежної України
1995 р. – вступ України до Ради Європи
2008 р. - вступ України до Світової організації торгівлі

(СОТ)
2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з

Європейським Союзом (ЄС)


1. На всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. було винесене

питання:
А) Чи вважаєте Ви необхідним збереження СРСР як оновленої

федерації республік?
Б) Чи схвалюєте Ви Угоду про створення Співдружності

Незалежних Держав?
В) Чи погоджуєтеся Ви із забороною КПРС і націоналізацією її

власності?
Г) Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?
2. Конституція Української РСР, ухвалена 20 квітня 1978 р.,

втратила свою чинність:
А) 1985 р.
Б) 1991 р.
В) 1996 р.
Г) 2004 р.

3. Кому з українських політичних і державних діячів належить

така характеристика?
«Президент України, сприяв прийняттю Конституції незалежної

України, вніс пропозицію про проведення політичної реформи,
суть якої полягала в перетворенні президентсько-парламентської
форми державного правління на парламентсько-президентську».
А) Л. Кравчуку
Б) Л. Кучмі
В) В. Ющенку
Г) В. Януковичу
4. Широка приватизація в Україні державного сектору економіки
А) розпочалася відразу після проголошення незалежності
Б) призвела до утворення олігархічних промислово-фінансових

груп
В) призвела до повного занепаду металургійної галузі економіки
Г) дала можливість уникнути падіння промислового виробництва

в 1990-х рр.
5. У якому році відбулась описана подія?
«Розглянувши висновки Тимчасової комісії Президії Верховної

Ради України по перевірці діяльності... посадових осіб органів

влади, управління, громадських об’єднань... Президія Верховної

Ради України постановляє: 1. Відповідно до частини другої статті
7 та керуючись пунктом 6 статті 106 Конституції України,
заборонити діяльність Компартії України.»
А) у 1991 р.
Б) у 1996 р.
В) у 2000 р.
Г) у 2004 р.
6. Які чинники сприяли державотворчому процесу в Україні в

1991 - 1994 рр.?
А) незавершеність формування української нації
Б) мирний шлях здобуття Україною незалежності
В) кризовий стан економіки й падіння виробництва
Г) корупція й хабарництво у вищих ешелонах влади
7. 25 листопада 1991 р. президент Росії Б. Єльцин зробив

висновок:
«Як тільки вони [Україна] приймуть рішення про свою національну

валюту — і все — ми [СРСР] закінчилися». Коли було
запроваджено національну валюту України?
А) 1991 р.
Б) 1992 р.

В) 1994 р.
Г) 1996 р.
8. Хто з політичних діячів став першим всенародно обраним

Президентом незалежної України?
А) Л. Кравчук
Б) Л. Кучма
В) В. Ющенко
Г) В. Янукович
9. Прочитайте факти біографії історичного діяча й укажіть

його.
«Народився в 1934 р. на Рівненщині. Політик і державний діяч.

Закінчив економічний факультет Київського університету.
Працював в апараті ЦК КПУ, секретарем, другим секретарем ЦК
КПУ. У 1990-1991 р. – Голова Верховної Ради, 1991-1994 рр. –
Президент України. Згодом народний депутат кількох скликань».
А) Станіслав Гуренко
Б) Володимир Івашко
В) Леонід Кравчук
Г) Іван Плющ

10. Укажіть правильне твердження.
А) Конституція України була ухвалена 28 червня 1991 р.
Б) на межі тисячоліть в економіці України настала

макроекономічна стабілізація
В) провідною лівою партією України є Партія регіонів
Г) Андрій Шевченко у складі збірної України був бронзовим

призером першості світу з футболу в 2006 р.
11. Вирішення проблеми ядерної зброї, що перебувала на

території України:
А) відмова України від стратегічного ядерного озброєння,

ратифікація договору «СТАРТ-1», збереження інших видів
ядерної зброї
Б) збереження за Україною ядерного статусу до її вступу у блок

НАТО, після чого вона передасть боєголовки на озброєння блоку
В) Україна повністю відмовилася від ядерної зброї, ратифікувала

договір «СТАРТ-1», приєдналася до Договору «Про
нерозповсюдження ядерної зброї»
Г) Україна частково відмовилася від ядерної зброї, зберігши за

собою тактичну ядерну зброю, ратифікувала договір «СТАРТ-2»
12. Прочитайте уривок з документа й укажіть явище, про яке

йдеться в тексті:

«Найбільшим негативом 1990-х років було «вимивання»

активної, продуктивної частини населення – людей молодого та
середнього віку – за межі держави. За офіційними даними,
Україна втратила близько 3,5 мільйона осіб, третина з яких –
кваліфіковані фахівці»
А) депопуляція
Б) дефіцит робочої сили
В) соціальна диференціація
Г) трудова міграція
13. Українська спортсменка, яка за часів незалежної України

завоювала чотири золоті медалі та вид спорту, в якому це
сталося:
А) Яна Клочкова, плавання
Б) Олена Костевич, стрільба з пістолета
В) Інна Осипенко-Радомська, веслування на байдарках
Г) Лілія Підкопаєва, спортивна гімнастика


14. Установіть відповідність між поняттями та їхніми

визначеннями.
1. Консерватизм
2. Ідеологія
3. Лібералізм
4. Геополітика
А) Стійкі структури глибинного рівня колективної та

індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають
устремління людей, виявляють національний характер
Б) Суспільно-політична течія, що обстоює свободу

підприємництва, парламентський лад, демократичні права та
свободи людини
В) Система політичних, економічних, правових, моральних,

естетичних, філософських і релігійних поглядів, що виражає
інтереси певних соціальних груп суспільства
Г) Суспільно-політична течія, що прагне поєднати зміни в

суспільстві зі збереженням
традиційних, перевірених досвідом минулого цінностей і форм

життя суспільства
Д) Політична концепція, що пов’язує політику держави зі

співвідношенням географічних чинників (розташування країни,
наявність природних ресурсів, густота населення тощо).

1. Василь Вірастюк
2. Володимир Клічко
3. Руслана Лижичко
4. Руслан Пономарьов
А) найсильніша людина планети
Б) олімпійський чемпіон з важкої атлетики
В) олімпійський чемпіон з боксу
Г) переможець «Євробачення-2004»
Д) чемпіон світу з шахів

А) Затвердження Верховною Радою України державної символіки

України: Гімну, Прапора, Герба
Б) Прийняття Акта проголошення незалежності України
В) Схвалення Конституції України
Г) Перші вибори до Верховної Ради України за часів незалежності

1 Х 6 Х 11 Х
2 Х 7 Х 12 Х
3 Х 8 Х 13 Х
4 Х 9 Х
5 Х 10 Х
14 1 Х 15 1 Х
2 Х 2 Х
3 Х 3 Х
4 Х 4 Х
А Б В Г
16 1 Х
2 Х
3 Х
4 Х

Що робити далі?
А далі, якщо завтра вже ЗНО з історії, то відпочивайте й

напишіть іспит на 200 балів.
Проте якщо до ЗНО ще є час, то виконуйте тести. Виконуючи

тести, ви повторюєте матеріал. Звісно, для цього треба
правильно виконувати роботу над помилками.
Зробили помилку, знайшли це місце в конспекті й вивчили.

Тоді буде результат!
Виконувати тести я раджу на цих ресурсах компанії iZNO:
https://test.izno.com.ua/
https://phoenicis.com.ua/history-quizzes.html

Висновок
Вітаю!
Ви пройшли книгу-тренінг підготовки до ЗНО з історії й, я

впевнений, готові до іспиту!
Якщо є час, повторюйте та виконуйте тести. Усе буде добре.

Адже якщо вам вистачило мужності пройти нашу книгу-тренінг,
значить, ви гідні високого балу на ЗНО!
«Щасти!»
Підписуйтесь на наш канал у телеграмі, щоб дізнатися

про всі сучасні «фішки» підготовки до ЗНО з історії
безпосередньо від автора книги Олександра Полтавцева
t.me/treningzno

Історія - України - ЗНО - в - 3 - кроки - Том 2 PDF

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Історія - України - ЗНО - в - 3 - кроки - Том 2 PDF

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Готуємось до ЗНО в 3 кроки.

Сторінка про автора…………………………………………………. 6

Як правильно користуватися книгою-тренінгом………………… 9

Методика підготовки до ЗНО з історії в 3 кроки…………………. 10

Тема 18. Наддніпрянська Україна 1900-1914 рр........................ 12

Тема 19. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської

• Тести. Тема 18-19……………………………………………... 24

Тема 20. Україна в Першій світовій війні…………………………. 35

• Тести. Тема 20…………………………………………………. 42

Тема 21. Українська революція……………………………………. 53

• Тести. Тема 21…………………………………………………. 67

Тема 22. Україна в боротьбі за збереження державної

• Тести. Тема 22…………………………………………………114

Тема 23. Українська СРР в умовах нової економічної політики

• Тести. Тема 23…………………………………………………152

Тема 24. Утвердження тоталітарного режиму в

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 2

• Тести. Тема 24…………………………………………………182

Тема 25. Західна Україна в 1921-1939 рр..................................194

• Тести. Тема 25…………………………………………………206

Тема 26: Україна під час Другої світової війни

• Тести. Тема 26…………………………………………………244

Підсумковий тест №4………………………………………………..256

• Ключі. Підсумковий тест №4………………………………...285

Тема 27. Україна в перші повоєнні роки (1945 р. – на початку

• Тести. Тема 27…………………………………………………299

Тема 28. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.)…….311

• Тести. Тема 28…………………………………………………327

Тема 29. Україна в період загострення кризи радянської системи

• Тести. Тема 29…………………………………………………355

Тема 30. Розпад радянського союзу і відродження незалежності

• Тести. Тема 30…………………………………………………375

Тема 31. Україна в умовах незалежності………………………...395

• Тести. Тема 31…………………………………………………419

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 3

• Ключі. Тема 31…………………………………………………427

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 4

Відтепер ви маєте найкращий посібник з підготовки до ЗНО з

Бажаєте мати такі ж результати або ще вище?! Тоді будемо

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 5

Сторінка про автора

Мене звати Олександр Полтавцев.

У 2013 році я заснував освітню

За час існування наша команда професіоналів випробувала

Компанія продовжує розвиватися. Наразі ми почали

20% моїх учнів регулярно пишуть ЗНО з історії

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 6

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 7

Олександр Полтавцев сертифікований тренер

Нагороджений грамотою Академії педагогічних наук України

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 8

Найкоротша відстань від точки А до точки В – це завжди

Найефективніший та найпростіший спосіб підготуватися до

1. Читати матеріал теми.

Тобто, якщо ви будете підряд читати теми, далі робити тести,

Олександр Полтавцев (с) t.me/treningzno Сторінка 9

Методика підготовки до ЗНО з історії

Кілька слів про методику «ГОТУЄМОСЬ У ТРИ КРОКИ» для

Крок 1. Читаємо матеріал теми.

Щоб краще запам’ятати матеріал, варто читати за такою

- перший раз швидко прочитати тему для того, щоб

Читаючи навчальний матеріал не намагайтеся насильно