Зовнішня політика

козацької держави у пошуку

союзників
Історія України
8 клас
Мета: Розкрити місце
Гетьманщини в системі
міжнародних відносин
тогочасної Європи.
Визначити особливості
зовнішньої політики
Гетьманщини.
Основні поняття і терміни :
Зовнішня політика-
політика, яку проводить держава по
відношенню до інших країн
Держава-протектор-
це країна, яка бере на себе захист іншої
слабшої держави
 ПЛАН
1. Завдання й цілі козацької
дипломатії
2. Османська імперія. Кримське
ханство і дунайські князівства
3. Центрально-Західна Європа
4. Балтійські країни
 Річ Московське
Посполита царство

Османська
Князівств імперія та
о Молдова Кримське
ханство

З якими державами межувала Українська козацька держава?

Від початку Національно-визвольної війни перед Б. Хмельницьким
постали дві важливі проблеми зовнішньої політики:
1. Отримання військової допомоги. Українська козацька держава
мала менші можливості для збройної боротьби, ніж Річ
Посполита.
2. Легітимація гетьманської влади в очах інших правителів
Європи. Адже в ті часи лише легітимний (законний) правитель
мав право на встановлення союзів і політичних угод.
Зовнішньополітичні зв'язки Гетьманщини
за часів Б. Хмельницького
 Позиції іноземних країн
Католицький Протестантській Православний Мусульманський
табір табір
табір табір

Франція. Іспанія, Англія, Голландія,

Кримське ханство
Австрія, Папська Швеція і князівства Московія, Валахія,
держава, князівства
і Османська
Північної Молдова
Південної Німеччини Німеччини імперія

Підтримали Річ
На словах підтримували Займали
Посполиту і вороже Співчували проте безпосередньої
поставилися до визвольної
військової допомоги не вичикувальну
боротьби українського козакам квапилися позицію
народу
Одним з головних завдань зовнішньої політики Гетьманщини
було пошук надійного союзника у боротьбі з Польщею.

Яким , на вашу думку, мав би бути цей

союзник?

Мати потужну
Бути армію,
Бути
одвічним щоб була
сусідньою можливість
ворогом Речі
державою надати воєнну
Посполитої
допомогу
На роль країн-захисників могли претендувати дві сильних і
могутніх держави- Московська держава і Османська імперія. Ще в
1648-1649рр. були встановлені з цими країнами дипломатичні
зв`язки. Кожна з них була не проти воювати з Річчю Посполитою,
оскільки вони були її одвічними ворогами. Б. Хмельницький повинен
був зробити вибір.
Османська імперія домінувала на півдні. Для Української
козацької держави союз з османами був вигідним.
Султан міг надати війська, економічну допомогу,
забезпечити спокій на кордоні й дати титул князя Б.
Хмельницькому. Офіційні українсько-османські
контакти розпочалися влітку 1648 р. А у 1649–1650 рр.
було домовлено про те, що султан стане зверхником
Війська Запорозького. Це було закріплено в грудні 1650 р.
Переговори з османами Б. Хмельницький
використовував, аби натиснути на московський уряд. У
1655 р. знову відбувся обмін посольствами, проте
безрезультатно. Натомість плідними були відносини з МЕХМЕД IV
васалами османів
 Кримське ханство було першою державою, яка
визнала Українську козацьку державу та надала
військову допомогу. Усі перемоги Б. Хмельницького
в 1648-1653 рр. були здобуті за участі кримського
війська. Проте ханство мало свої інтереси. По-
перше, Крим перебував у ворожих відносинах з
Московською державою. Відповідно хан тиснув на
гетьмана щодо організації спільного походу на
московські володіння. По-друге, хан не був
зацікавлений у цілковитій перемозі
Б.Хмельницького. Українсько-московська угода 1654
р. перетворила ханство на ворога Війська
Запорозького. Проте кримці весь час намагалися
Іслам-Гірей ІІІ
поновити відносини.
Агрументи на користь союзу з
Османською імперією:

-ця країна є ворогом Польщі

-турецька армія була однією

з найкращих у той час

Агрументи проти союзу з

Османською імперією:

-це мусульманська країна

-ненадійність турецьких васалів -татар

Молдавське й Волоське князівства посідали не
останнє місце в спробах Б. Хмельницького
породичатися з представником князівської
родини. Відповідно шлюб Тимоша Хмельницького з
Розандою Лупул давав цю можливість. Волоське
князівство виступало противником посилення
українців у Молдові з огляду на ворожнечу з В.
Лупулом. По смерті Т. Хмельницького ці країни
перестали відігравати істотну роль у
дипломатичних контактах гетьмана. Причому Тимош Хмельницький та
їхні правителі не надали допомоги і польській Розанда Лупул
стороні в 1653 р.
 Трансильванське князівство. Восени 1648 р.
розпочалися перемовини з трансильванським
князем Юрієм Ракоці. Було направлене велике
посольство на чолі з генеральним писарем І.
Виговським. Головним питанням у відносинах було
отримання військової допомоги. Інтенсивність
відносин між Військом Запорозьким і
Трансильванією змінювалася залежно від перебігу
подій Національно-визвольної війни. У 1656 р.
сторони підписали союзну угоду про спільні воєнні
дії проти Польщі.
Ракоці Дєрдь II
Франція вбачала в Речі Посполитій
потенційного союзника. Тому
французький уряд намагався примирити
ворожі сторони і надіслав до гетьмана Б.
Хмельницького свого представника.
Донесення про Національно-визвольну
війну йшли в Париж регулярно. Записки Г.
Боплана, П. Шевальє та інших сприяли
розширенню знань західних європейців
про Україну
Людовік XIV
 Швеція була противником Речі Посполитої. Причини
ворожнечі полягали в конкуренції за виходи до
Балтійського моря і династичні суперечки. Ці обставини
визначали шведський напрямок зовнішньої політики
Війська Запорозького. Уже у 1650 р. перше українське
посольство сягнуло Швеції з пропозицією союзу. У 1654 р. Б.
Хмельницький відрядив до короля Швеції Карла Х нове
посольство з пропозицією утворити антипольський блок
з України, Швеції, Трансильванії, Бранденбургу, Молдови і
Волощини. Уже в 1655 р. Швеція оголосила Речі Посполитій
війну і доволі швидко окупувала більшу частину країни,
включно з Варшавою і Краковом. Навіть частина
магнатів і литовський гетьман Я. Радзивілл перейшли на
бік Карла X. Король повірив, що може посісти польський
престол і тому відмовив Б. Хмельницькому в праві на
Карл X Галичину і частину Волині.
Бранденбург-Пруссія була пов’язана з
Королівством Польським давніми васальними
зв’язками. Відповідно тривалий час місцевий
правитель Фрідріх-Вільгельм І підтримував
польську сторону під час Національно-визвольної
війни. Наступ Швеції змінив позицію курфюрста.
Він виступив на боці шведів. Відповідно почав
шукати додаткових союзників і в 1655 р.
спробував встановити відносини з Військом
Запорозьким. У червні 1657 р. його посольство
прибуло в Чигирин.

Фрідріх-Вільгельм І
Отже, дипломатія Б. Хмельницького охоплювала майже всю Європу.
Завдяки вмілій політиці гетьман зміг вивести Українську козацьку
державу на європейську політичну арену.
2. Визначте, про які події йдеться в уривку з
історичного джерела. Коли відбулися згадані
події? Якими були їхні наслідки?
«Та на цьому не скінчилися нещастя Ляської землі,
бо через рік після перемоги під Берестечком
повністю загинуло польське військо від козаків і
татар, коли поляки покладалися на мир,
укладений у Білій Церкві. Ні гетьман, ні
старшина, ні жодна душа пішого війська не
врятувалися... Того ж року господарю Василє
довелося влаштовувати весілля своєї дочки
Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана
Хмеля».
 Домашнє завдання
Опрацювати § 25.
Напишіть есе на тему
«Дипломатія Б.
Хмельницького як засіб
збереження Української
козацької держави».