Ромен Гарі - Повітряні змії

Жанр: роман
Тема: порятунок власної душі, справжні людські цінності, кохання
Ідея: розповідь про співвідношення мрії з дійсністю
Головні герої: Амбруаз Флері, Жулі Еспіноза, Людо, Ліла Броницька,
Марселена Дюпра, барон Ханс, Бруно

Загалом я не скажу, що розчарувала, але й особливо сильних

вражень від цієї книги, які хотілося отримати під час читання.
У любові до Лілі був лише поштовх для Людо Флері піти у
Французький Опір відразу, як почалася війна, і Франція виявилася
окупованою німцями. Це роман, в якому розповідається про Опір, який
називали "божевільним", про роботу супротивників, про порятунок
Франції, про любов до свободи і про кохання чоловіка і жінки, пронесеної
через усю війну.
Незважаючи на це, якщо хтось думає, що це цікава книжка по
героях. Ромен Гарі вустами Людо Флері описує все, ніби ніякого геройства
тут немає. Люди виконували свою роботу, вони не могли собі дозволити,
щоб Франція раптом зникла на карті світу.
У книзі багато йдеться про інші речі. Про тих, хто став «учасником
опору» після висадки американських союзників у той час, коли це було
вигідно, бо всі розуміли, як божий день, що Німеччина програла війну. Про
це можна сказати і про своїх ж городян, які спочатку підтримували
фашистів, а з приходом союзників різко перейшли на бік останніх. . Автор
наприкінці книги висловлює дуже грамотну думку на тему, що таке
фашизм взагалі? Ненависть до німців у мене давно минула. А якщо
фашизм – не потворна нелюдяність? Якщо він притаманний людині? Якщо
в цьому першопричина, істина, прихована, пригнічена, замаскована, що
заперечується, затиснута в глиб душі, але врешті-решт виходить назовні?
Ідея хороша і правильна, але тільки вона вже давно всім відома.
Якщо ви тільки прочитаєте про концтабори, які через 50 років після Другої
світової війни і вже у 1990-х були створені в Боснії та Герцеговині.
Фашизм не пов'язаний із конкретною національною
приналежністю, фашизм – це «стан душі», який на той час відсутній.