Ернст Теодор Амадей Гофман – Крихітка Цахес на прізвисько

Цинобер
Жанр: казка
Напрямок: романтизм
Тема: Показ духовно обмеженого світу, у якому немає місця
ентузіастам
Ідея: Засудження суспільства, що втратило ціннісні орієнтири
Головні герої : Цахес, Балтазар, Фабіан, Мош Терпін, Кандида,
Пефнуцій, Рожа–Гожа, Альпанус

Найголовніше, що я знайшов у цій книзі – це галюцинація. Після

читання я часто витріщаю очі, перевіряючи реальність свого життя і
обмацую себе, щоб переконатися в існуванні цієї реальності. Знаєш
чому всі глюки Гофмана мають документи, а ближче до кінця навіть
пред'являють їх читачам? Вони зовсім не глюкі. Письменник
абсолютно правий – цей світ саме такий, який ми його собі і
уявляємо. Якщо ти зі мною, то, значить, я існую. І це висловлювання, і
те, що Платон погодився з ним.
Легендарна «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» має всього
сотню сторінок, але потрібно постійно записувати свої думки і не
забувати про те, що вони стрибають між рядками.
Я не розкриватиму жодних секретів, якщо скажу, що Крихітка
Цахес – це антиПопелюшка. Йде якесь диво, але плоди його не
добропорядна дівчина, а якраз навпаки. Маленький огидний карлик.
Цей образ моментально вивів мене з себе, тому що він був настільки
плідним, що я одразу виписав собі кілька варіантів. Хто ж він, який
надає всі наші починання? А кому тут люди хвалять, кричать про
нього, як про найкращого з усіх?
Твори Гофмана любили багато хто. Наприклад, Пушкін,
Булгаков, Достоєвський. Те, що може бути прочитано у будь-якому
віці та у будь-якому настрої.