Паоло Коельйо – Алхімік

Жанр: роман-притча
Тема: пошук істини та знаходження її
Ідея: «Коли ти чого-небудь забажаєш дуже сильно, весь Всесвіт
допомагає тобі досягнути цього»
Головні герої: Фатіма, Мелхиседек, Сантьяго

Сюжет почався з того, що невідома людина захотіла зрозуміти всі

обряди світу, навчитися перетворювати свинець на срібне місце
або ж навчити перетворюватися свинцем на золото.
Надалі ми знайомимося з пастухом Сантьяго з Андалусії, він
бачить сон про те, що на нього чекають скарби, притому цей сон
сниться йому вже вдруге. Сантьяго вирушає до циганки, щоб
вона розтлумачила його сон, але не приведе сантьяго до скарбів.
Сантьяго читав книги, мріяв про подорожі, але він був розумною
людиною, читав книги і мріяв поїхати в країну. Він любив своїх
овець, навіть навчився розуміти їх і говорити мовою їхніх овець.
Потім старий підсів до нього на лаву, розповідаючи, що він знає
про сон, що Сантьяго повинен слідувати своєму шляху і не
відступати, пообіцяв пояснити куди йому йти, якщо той дасть їм
частку свого стада овець.
За його словами, Сантьяго, будучи любителем пригод і мріяв
побачити весь світ, погодився, на що почув банальну відповідь:
шукай у пірамід. Власне, уві сні йому снилися піраміди. По мені
на цей момент було смішно)
А далі починається довгий шлях нашого героя, він йде до своєї
мети, він багато сумнівається і навіть намагається знову
повернутися в своє місто до своїх вівців. Знайомиться з багатьма
людьми, кожен із цих людей спрямовує його до свого шляху, у
чомусь допомагає, десь дає пораду тощо.
У романі немає яскравих подій та екшен-сцен, це скоріше збірка
цитат, кожну сторінку можна реально розбирати на цитати!
Мені дуже подобається та мудрість, яку диктує нам Коельйо. Так,
вона не нова, але завдяки Алхіміку я згадала багато чого, що
було вже забуто.