Особистість Лафонтена займає велике місце в Францущькій літературі.

Його навіть
називали “французьким Гомером”. Бо якщо Гомер дуже детально описував побут і
звичаї своїх сучасників, то те саме можна скзаати і про Лафонтена. Він включав в свої
байки деталі побуду і звичаїв, і характеристику особистостей. Своїм сучасникам
Лафонтен був відомий завдяки своїм казкам, такий автор казок(досить фригульного
характеру), новел(в стилі Бокаччо або Маргарити Наварської. Але в світові літературу
він ввійшов як байкар. І байки Лафонтена є дуже оригінальними, незвичними, вони
дуже відрізняються від байок його попередників і сучасників. По перше треба сказати,
що сюжети своїх байок традиційно Лафонтен брав з байок Езопа, Федра, але обробляв
їх так(навіть змінював мораль), щоб було незамітно. Наприклад, відома байка про
ведмедя. Яка розповідає про те, що він побачивши ведмедя зміг залізти на дерево і
сховатися, а інший вдав мертвого і таким чином вижив. І коли друг, який кинув іного
напризволяще, спитав “що тобі сказав ведмідь?”(бо той нахилився, а потім пішов). То
той відповідає, що не можна ділити шкуру невбитого ведмедя. А там мораль “друзі
піззнаються в біді”. Якщо говорити про інші особливості, то треюа сказати, що моралі
його байок пов’язані з висловлюваннями його сучасників(афористичними висловами
Дефо, Лавоньєра). Зокрема в той чс були дуже популярні “масливи”(надеюсь
правильно почула) і висловлювання Лабудбє, який в своїх творах задумувався над
людським життям. І ось саме вони наштовхували Лафонтена на написання байок,
мораллю яких виступали думки саме Лабудьє. Ще висловлювання Лабедьєра(тут чітає
висловлювання, які нахуй нікому не нада). Ще одна особливість полягає в тому, що
серед героїв байок ми бачимо не тільки тварин, якісь речі, людей(як це традиційно
було у Езопа) ми бачимо античних богів, відомих особистостей(Сократ, Діогена),
сучасників самого Лафонтена. В нього є байки в яких він прямо звертається до своїх
сучасників, він називаєїх імена, їм характристику. Ось наприклад байка “Якби ви
вирішили вчити сина Юпітера”. Він її присвячує ”его светлости герцогу Дюмень”. А іншу
байку він починає з характристики яку він дає відомій красуні. В байці “Кролики” він
адресує Лораж Фуфо і ілюструє одну з його умок:
Я часто мог сказать, к какой зверей породе
Принадлежат иные из людей;
Среди животных и зверей
Они близки им по природе.
Король не менее, чем подданный, грешит
И добродетелей не более имеет.
Природа все дары распределить умеет
И каждое созданье наградить
Какой-нибудь крупицей, чтоб по ней
Пытливому уму характер был видней.
Понятно, про людей я речь свою веду,
И в поясненье слов пример вам приведу.
Героєм іншої байки є Сократ. І в цій байці розповідається про те, що Сократу дорікали,
що він будує занадто маленький будинок. “Де ж ти будеш збирати своїх друзів?” - його
питають. А він їм відповідає: “Чим більше живеш, ти більше розумієш, що справжніх
друзів дуже мало. І для цього мені вистачить і цього невеликого будинку”. Ще одна
особливість байок Лафонтена полягає в тому, що не всі ці байки мають мораль. А іноді
буває, що мораль байки є більшою за сам сюжет, ким він цю думку ілюструє. Мораль
може бути дуже несподіваною для сюжету з якого він починає. І ще одна особливість,
яку дослідники вважають головною ознакою стилів його байок -вони веселі і дотепні.
Вона зараз наведе слова самого Лафонтена, який пояснює чому його байки такі веселі:
“веселим я називаю не те, що викликає сміх. А якусь особливу привабливість, загальний
радісний колорит, який можна надати всякому предмету”. І оцю його особливість дуже високо
оцінив Жуковський, який характеризуючи байки Лафонтена писав так: “«Лафонтен
говорить із вами не для того, щоб бути вашим наставником, а тому, що йому
весело говорити». Йому подобається розкривати перед людьми якісь їхні вади,
наштовхувати на певні думки. Тематика байок Лаафонтена значно ширша, ніж байок
Езопа і Федра. Він торкається дуже різних проблем і особливу группу його байок
складають байки на філософську і моральну і психологічні теми. Тобто в своїх байках
він говорить про ставлення до життя, робить певні узагальнення і розкриває
психологію людини. І таких байок значно більше, ніж тих байок, які розкривають
людські вади. Багато байок Лафонтен присвячує придворному життю(ті негативні
культурного життя, свідком яких він був і ососбливості взаємин між придворними.
Зокрема, найвідомішою байкою є байка “Моровиця звірів”(або “Звірі під час мору”).
Звірі збираються для того, щоб вирішити кого принести в жертву Богу(щоб
припинилась моровиця). КОжен починає сповідатися в своїх гріхаї і ці грухи досить
великі. Першим сповідається лев. Він говорить кого він задрав і з’їв, але йому кажуть
“хіба це гріх” і вони мають бути раді за це. І врешті -решт доходить черга до віслюка.
Його гріх полягає в тому, що він їв траву на пасовищі священника. І оцей гріх вони
вважають найстрашнішим і приносять віслюка в жертву богам. І висновок такий: “кто
послабей - тот виноват, остальные сильней то зубом, то клыком”(я щас не ржу я
реально пустла сльозу бо ОСЛИКА ЗАРІЗАЛ НІЗАШО). Отже, крім того це байки, які
пов’язані теж з придворним життям. Це “Віслюк і реліквія”, “Віслюк у лев’ячій
шкурі”(ЛАФОНТЕН ОЧЕНЬ НЕ ЛЮБИТЬ ВІСЛЮКІВ). Зокрема, в “Віслюк який несе
реліквію” віслюк дуже гордий тим, що йому вклоняються. Але він не розуміє, що
вклоняються не йому, а реліквії. Висновок такий, що якщо тебе поважають, то скоріш
за все за посаду яку ти займаєш. “Віслюк в лев’ячій шкурі”: віслюк вирішив одягт
лев’ячу шкуру, щоб всі його лякалися, але всі побачили його вуха і тому висновок
такий, що своїх справжніх властивостей неприховаєш(яку б посаду чи шкуру ти не
обіймав). Вона зараз перескаже нам зміст декількох філософсько- психологічних
байок, в яких розкривається психологія людини і філософський погляд на життя”.
Зокрема, у байці “Людська невдячність долі” він розповідає історію про купця, який
придумавши як і чим він буде торгувати, найнявши корабель, заробив багато грошей.
Наступний раз він не так ретельно все продумав і втратив товар, потрапив в бурю,
вирушив продавати не в той час. І тоді сказав “ну що ж, це доля винна”. І висновок,
який робитьз цього Лафонтен: “удачу приписать готовы мы всегда заслугам
собсвенным, а приключись беда - судьбу кленем за неудачу”. І ще одна байка
“Вчитель і учень”. Учень випадково впав в воду, почав тонути, а вчитель в цей момент
стояв над ним і красномовно повчав його як треба було йому вчинити(причому
використовував дуже багато аргументів, говорив дуже красиво, вишукано, емоційно):
“без разума ничто учение одно, не лучше ли поторопится, помочь тому, кто упал от
шалости в беду. За что же с ним бранится и после времени найти”. Тобто краще
спочатку допомогти, а потім вже повчати. Ще одна дуже розумна байка, в якій
використаний будизм. Це байка, яка називається “Миш, яку перетворили в дівчину”.
Миша випала з клюва пугача і Брамін перетворив її на дівчину(це таке релігійне
вірування, коли душа людини перетворюється в тварину, а він вирішив зробити
навпаки). І миша ця стала дуже гарною дівчиною, через яку навіть могла початися
Троянська війна. І тоді він запропонував їй знайти найкращого чоловіка і почав
пропонувати їй Сонце. Але вона сказала, що хоче вийти за найсильнішого чоловіка.
Але Соцне сказало, що воно не найсильніше, адже його можуть закрити хмари. Хмара
сказала, що її розігнав вітер. Вітер сказав, що він може розбиитися об скелю, а скеля
сказала, що теж не сама сильна, бо сильніший її щур(який прорізає там ходи). І дівчина
тоді сказала “я хочу в чоловіки щура”. І думка така, що від людської природи не
втечеш. Він ілюструє думку про те, що всі ми є заручниками власного характреу,
власних схильностей. Якщо говорити про психологічні байки, то одна з байок
“ЗАкоханий лев” говорить про те, що сила кохання така, що може приборкати лева.
Коли лев закохався, то жінка вимагала від нього постійних змін. Вона говорила, що
йому треба обстригти пазурі, обточити зуби і врешті - решт він перестав бути левом.
Ще одна міфологічна байка “Амури безумство”. Ця байка показує одну з властивостей
кохання, тобто ми втрачаємо розум коли закохуємся. Розповідається про те, що Амур і
Безмство гралися, а потім посварилося. І Безумство(яке визнавало тільки право
сильного) вдарило по голові Амура так, що він став сліпим. Венера звернулася до богів
з проханням покарати Безумство(бо їй було шкода її сина). І тоді боги вирішили, якщо
винне в сліпоті Амура Безумство, то нехай воно його і водить по світу. Також байка є
про чоловіка, який вибирав поміж двох жінок - молодою і старою. Він вирішив
одружитися і не міг відати первагу ні одній, ні інший. І врешті-ршешт передумав на них
женитися, бо одна покрасила його в чорне волоося, а інша висмикувала сиве волосся.
І вони його зробили лисим і він вирішив, що краще буде сам, ніж догоджатиме жінкам. І
в одній з байок “Молочниця і (шось там я не почула) з молоком”. Дівчина несла шось
там з молоком і почала мріяти про те, що буде коли вони продасть це молоко:
«Я молоко продам за двадцать су,
Куплю яиц один-другой десяток,
Домой их бережно снесу
И посажу на них куриных пару маток;
Они мне высидят цыплят;
За ними приглядят
И братец, и сестрица;
О, я уверена: лисица
На всех, конечно, не польстится,
Останется штук пять,
Чтоб можно было обменять
Их на большого поросёнка!
Я ж знаю дело очень тонко:
Его я живо откормлю,
Продам повыгодней и тотчас же куплю
Корову — прочим всем к досаде…
А там помчатся дни… Фортуна мне не враг…
Телёнок явится… и скоро в нашем стаде
Он вдруг запрыгает — вот так!..»
Пьеретта увлеклась… Пьеретта позабылась…
И крынка с молоком… увы!..
С её упала головы
И вдребезги разбилась.
Наедине
І ось який висновок робить Лафонтен:
Наедине
Вполне
Возможно в грёзах позабыться!
Ты царь! ты властелин!
Ты всеми властвуешь один.
Но лишь действительность в окошко постучится,
И всё, развеявшись, умчится!