УРОК №10

9 КЛАС
Тема: Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король».
Мета: поглибити знання учнів про літературну баладу, познайомити їх з
життям та творчістю Й.В.Гете, проаналізувати тематичну та художню
своєрідність балади “Вільшаний король”; розвивати навички виразного
читання, аналізу тексту; виховувати уважне ставлення до природи.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, портрет Й. Ґете, картина Шишкіна, аудіозапис
Шуберта.
Епіграф:
Природа завжди огортає людину темрявою
і вічно пориває до світла.
                                            Й. В. Ґете

Використовуючи фантастику, поет почасти долає містичність, наводить

реалістичне пояснення нічним страхам дитини. Таким чином реалістичний
план балади накладається на фантастично-міфологічний. Ґете використав
форму діалогу, що було притаманне фольклорним баладам. Драматичну
напругу баладі надає зіткнення протилежних начал: життя і смерті, реального
і фантастичного, відчаю і надії. Балада Ґете стала відображенням його
філософських думок про стосунки людей з природою, про порушення
гармонії між ними.
Існує кілька українських перекладів балади Ґете. Найбільш відповідає
оригіналу та задуму поета назва «Вільшаний король», як це переклав Максим
Рильський. Іншу назву дав своєму перекладу Ґетевої балади Борис Грінченко
— «Лісовий цар», а Пантелеймон Куліш назвав баладу «Вільшаний цар». 
Повідомлення учнів.

1.  Історія створення
Твір «Вільшаний король» спочатку був написаний як вступна пісня до п’єси
«Рибалка» за мотивами однойменної балади, однак згодом отримав
самостійне значення.
До написання Ґете надихнула данська народна пісня «Дочка короля ельфів»,
опублікована в збірнику «Голоси народів у їх піснях» (1778—1779). Дочка
лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі, насилає на нього
смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена бачить його
мертвим.
Тут у фантастичній формі знайшов відображення забобонний страх
середньовічної людини перед ворожими силами природи, таємничими
міфічними істотами, втіленням яких є ельфи.
 Б е с і д а
— Назвіть героїв балади. (Батько, син, вільшаний король.)
— Де і коли відбувається дія твору? (Дія твору відбувається в нічному лісі.)
1
— Який сюжет твору? (Повернення батька із сином додому, нічні страхи й
смерть дитини.)
Усне словесне малювання.                                             
— «Змалюйте» усно пейзаж, де відбувається дія.
Робота з репродукцією картини І.Шишкіна «У лісі графині
Мордвинової»
-         Який пейзаж відкривається вам на картині Шишкіна?
-         Яке враження від побаченого?
-         Що спільного у побаченому і почутому?
— Опишіть, якими ви уявляєте собі героїв балади.
Продовження роботи над аналізом балади.
—Як побудована балада? (У баладі використовується діалог. Увесь твір (за
винятком першої та останньої строф) побудований на репліках
(батько — син, вільшаний король — маленький хлопчик).
-         Що, на вашу думку, є причиною загибелі дитини? (Страх перед
таємничим нічним лісом. Можливо, причиною була хвороба дитини.)
—Порівняйте психологічний стан батька й сина, їхнє ставлення до того, що
відбувається. (Обоє — і батько, і син — схвильовані. Але батько, як
доросла людина, сприймає світ реально й намагається пояснити все дитині, в
уяві якої виникають різні химерні картини, що й породжує страх. Можливо,
все, що бачиться хлопчикові, є просто його маренням.)
 Групова робота з текстом
? – Що бачить “у час нічний” батько і що бачить син? Зачитайте і впишіть у
схему:

? – Назвіть елементи реального світу і фантастичного.                         

? – На чому автор зосереджує увагу – на сюжеті чи на почуттях героїв?  
? – Чи відчуваємо ми тривогу, почуття страху, напруження героїв?
? – Як побудована балада? Із скількох строф складається?
? – Якою постає в баладі природа?

Коментар учителя: Балада написана трискладовим розміром — амфібрахієм

з пропуском складів. Функція ритму досить складна: він відтворює і нерівний
біг коня в нічній пітьмі, і стукіт серця переляканої дитини.
Природа завжди була для Гете і джерелом натхнення і таємницею, яку можна
розгадувати все життя. В етюді «Природа» він писав:
“Природа! …Ми живемо в ній, але чужі їй. Вона вічно говорить з нами і не видає нам
2
своїх таємниць. Ми постійно випливаємо з неї, але ми не маємо над нею влади. …Ми
нею оточені і охоплені – непереможно, нам ні вийти з неї, ні глибше проникнути.
Зненацька і несподівано вона захоплює нас у свій круговий танок і крутить, аж поки ми
знесилені не випадаємо з її рук. … Хто її не бачить скрізь, тому вона не відкривається
ніде… Вінцем її є любов. Тільки через любов наближаються до неї. Вона все…Вона
добра – я славлю її у всіх її творіннях”.
Бесіда
— Яка головна думка твору? (Головну думку твору можна інтер-
претувати по-різному. З одного боку, за страхом хлопчика, його мареннями
криється одвічна боротьба життя зі смертю. З іншого, можна сказати, що у
творі зображено зіткнення романтичного та реалістичного
світосприйняття.)
—Яке значення має зображення стрімкого бігу коня? (Біг коня має
символічне значення. Він означає рух життя вперед, який ніколи не
припиняється.)
— Які фольклорні елементи використовуються у творі? (Використовуються
такі міфологічні образи-символи, як верба, вітер, туман, ніч, пан.)
Образи природи символічні. У фольклорних творах
ніч -  уособлює стихію злих сил,
туман – символ блукання, невизначеності шляху,
вітер – руйнація та оновлення,
верба – символ туги, печалі, трагічної долі,
вільха – уособлює поєднання в одне ціле води і землі, бо це низинне дерево.

Коментар вчителя: Пан — бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї

природи, зображувався у вигляді напівлюдини-напівцапа — з хвостом,
ріжками, бородою; навколо нього танцювали. німфи (другорядні божества,
що жили на деревах, у воді, у горах) і сатири (лісові й гірські божества
нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи). Коли хтось
порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх (звідси — паніка,
панічний тощо). Інколи слово «Пан» тлумачиться як «Всесвіт». Вбачали в
ньому якесь божество, розлите у всій природі, творця й володаря всього
сущого. Частіше Пана вважали злим духом. (Можна продемонструвати
учням репродукцію картини М. Врубеля «Пан»).

ІV. Підсумки уроку

Прослуховування аудіозапису музичної балади Ф. Шуберта «Лісовий
цар».
— Який характер музики?
— Чи схожий він із загальним настроєм балади?
Коментар до музичного твору.
Музична балада починається великим фортепіанним вступом. Далі йде
вокальний вступ та передмова, що ведеться від імені особи розповідача і
створює похмурий тон. Мелодія передає тривожні нічні події, переживання

3
героїв. Вона дуже динамічна, вокальні можливості співу допомагають
розкрити поведінку батька, сина, лісового царя.

V. Домашнє завдання
Навчитись виразно читать «Вільшаний король», написати сенкан до
«Прометей»
Прочитати поезії «Травнева пісня» та «Прометей» Гете.