СЕМІНАР №1.

Усна народна творчість у дитячому читанні

Семінар здав ще коли ми працювали в інституті на 85-90б

СЕМІНАР № 2.
Літературна казка: ґенеза та художні особливості
Твір для опрацювання Ганс Крістіан Андерсен «Непохитний олов’яний солдатик».

Поняття «жанр». Класифікація літературних родів і жанрів

Абсолютно всі літературні твори можна віднести до одного з трьох родів: епосу,
лірики чи драми. Зустрічається також суміжний рід – ліро-етичні твори, але це є
поєднанням двох перших – епосу та лірики. Літературні роди різняться
структурою написання та приналежністю твору. Не можна сказати, який із родів
читати найлегше, але кожен із них потрібен літературі. Саме тому розберімося з
особливостями епосу, лірики та драми.

1.  Епос.

Назва цього літературного роду походить від слова «розповідь». В рамках нього
відбувається розповідь про минулі події разом з різнобічним описом. Розповідь
викладається рівно, а головних героїв читач може судити по їхнім вчинкам.

Жанрами епосу є оповідання, повість, роман, новела, роман-епопея та нарис.

2. Лірика.

Ліричні твори зображують його події у віршовій формі. Таким чином відбувається
вираження роздумів, почуттів та переживань героїв для читачів. У ліричних творах
робиться акцент на емоційність, а іноді зустрічаються описи та навіть елементи
розповіді. Цей літературний рід насичений всіма образотворчими засобами для
створення поетичного сприйняття реальності. Лірика у свою чергу поділяється на
чотири види. За тематикою визначають пейзажну, інтимну, філософську та
громадянську види лірики. До ліричних жанрів належить романс, гімн, ода,
елегія, епіграма та послання.

3. Ліро-епічні жанри.

Поема та балада, які належать до ліро-епічних жанрів є втіленням елементів

епосу та лірики в своїх творах одночасно.

4. Драма.
Драматичні твори зображують події у теперішньому моменті і призначені для
театральних постановок. Головним рушієм такого твору є гострий конфлікт.
Зазвичай використовується прозова форма викладення тексту.

До жанрів драми належить комедія, трагедія та драма вже як жанр

однойменного роду. Проте зустрічаються в літературі також суміжні жанри –
трагікомедія, драма-феєрія, історична драма.

Поняття про художній твір. Складники художнього твору (поняття

зміст і форма, фабула, сюжет, композиція). Засоби художньої
виразності.
Форма і зміст – це діалектична єдність. А. Ткаченко для підкреслення зв’язку
змісту і форми вживає терміни «змістоформи» і «формозмісти». Про зв’язок цих
понять Гегель писав: «Зміст є не що інше, як перехід форми у зміст, а форма є не
що інше, як перехід змісту у форму». Гегель і В. Бєлінський, крім терміна «зміст»,
використовують термін «ідея». Платон ототожнював ідею і форму.

Зміст завжди оформлений, а форма – змістовна. Зміст повинен мати форму,

форма надає йому зовнішньої визначеності, без форми зміст не може себе
виявити. Форма є формою чогось, вона має значення тоді, коли є виявом змісту.
«На рівні аксіоматичному, – зауважує А. Ткаченко, – зміст пов'язують із
запитанням «що?», форму – з «як?» стосовно мистецького явища».

Зміст художнього твору має об’єктивну (предмет зображення) і суб’єктивну

(оцінка) сторони. Одне і те ж явище можна розкрити у різних художніх творах по-
різному. Зміст художнього твору не можна ототожнювати з предметом
зображення. Зміст включає і суб’єктивний елемент (особливість світосприйняття,
оцінку зображеного, фантазію, вигадку). Зміст має об’єктивно-суб’єктивний
характер, він ширший від предмета зображення.

Сюжет - хід подій, заданий автором в конкретній повноті (визначення Є.І.).

+ Те ж, але по-розумному:

Сюжет-ланцюг подій, зображена в літературному творі, тобто життя персонажів в

її просторово-часових змінах, в змінюють один одного положеннях і обставинах.
Сюжет включає в себе не тільки ті події, які безпосередньо розвиваються у творі, а
й події духовного життя автора і персонажів: їх роздуми, переживання впродовж
оповіді (ліричні відступи, ремарки, діалоги і монологи персонажів). Двигуном
сюжету є конфлікт. Тому за своєю суттю сюжет не ідилічний, драматичний, хоча в
різній мірі. Зазвичай сюжет висувається на перший план, але буває, що
зображення подій поступається місцем відтворенню вражень, роздумів і
переживань героїв, описам зовнішнього світу і природи (пр: «Сни Чанга»
И.А.Бунина). Але навіть в цьому випадку сюжет зберігає своє значення в якості
основи зображуваного.

Фабула- хід подій, переказувати безособово в порядку хронології. У деяких творах

Фабула може бути ослаблена (у творах типу потоку свідомості, наприклад, «Улісс»
Джеймса Джойса). Сюжет істотно багатший фабули і відрізняється від неї формою
побутування: фабула існує віртуально, живе у свідомості автора і читача, а сюжет -
реально.

Також сюжет може відрізнятися від фабули:

-порядком проходження подій (пр: «Герой нашого часу» М. Ю. Лермонтова);

-суб'єктом оповіді (фабула завжди переказується безособово, сюжет - від імені

оповідача або героїв);

-формою розповіді (в сюжеті може бути така форма, як щоденник або лист).

Що стосується лірики: там ліричний сюжет і ліричний герой. У ліриці

відтворюється рух ліричних персонажів. Сюжет скупо деталізований і гранично
компактний.

Композиція побудова художнього твору, розташування і співвіднесеність його

елементів. Складається не тільки з подій, а й з усіх інших компонентів: назва,
підзаголовок, посвята, пролог, епілог, опис, діалоги, ліричні відступи і т.п.
Найпростішим елементом композиції є словообраз, тоді як найпростішим
елементом сюжету і фабули - подія. Композиція ширше, ніж сюжет, вона включає
його в себе.

Елементи сюжету: (саме сюжету, як частини композиції)

-експозиція

-зав'язка

-розвиток дії

-кульмінація
-розв'язка

Пролог- один з ввідних компонентів твору, що відноситься до мистецтва

композиції.

Епілог- один із заключних компонентів твору, що відноситься до мистецтва

композиції.Пролог і епілог зазвичай не включені в сюжет, але бувають винятки,
коли вони виділені лише графічно, а насправді їх події починають / продовжують
сюжет твору.

Аспекти композиції:

-система персонажів

-послідовність викладу матеріалу (композиція сюжету)

-способи розповіді (зміна кутів і точок зору)

-подробиці обстановки, поведінки, переживань (композиція деталей і подробиць)

-графіка: все, що ми бачимо в тексті: співвіднесення глав в епосі, строф в ліриці,

актів і дій в драмі, все заголовки і т.д. (Графічна композиція)

-ліричні відступи, вставні новели і т.д. (Композиція внефабульних елементів)

-співвіднесеність мовних прийомів і оборотів (мовна композиція)

-композиція окремого образу: портрета, інтер'єру, екстер'єру (міста, природи) і ін.

-внутрішня і зовнішня організація тексту (поділ на глави, строфи, частини та ін.)

а) архітектоніка (зовнішня форма будови художнього твору)

б) внутрішня композиція (розподіл тексту всередині рядків)

Аналіз казки "Непохитний олов’яний солдатик", Г. К. Андерсон:

Тема: утвердження сили кохання й відданості, бо справжні почуття не піддаються
дії злих гномів, а кохання - вічне.

Ідея: добро перемогло зло, бо заздрісного гнома ніхто не поважає і не пам’ятає, а

серце і троянда залишилися символом кохання і краси.

Головна думка: людина не повинна втрачати мужності і сміливості, заради

досягнення свого щастя. Щастя може бути скороминущим, як у олов'яного
солдатика, але він сміливо витримав усі випробування долі і мужньо впорався з
усіма перешкодами на шляху.

Жанр: казка.

Сюжет: хлопчикові дарують на день народження 25 олов'яних солдатиків, один з

яких позбавлений ноги. Так як його відливали останнім, на нього не вистачило
олова. Але це йому анітрохи не заважає. Вночі іграшки оживають і починають
жити своїм життям. Солдатик знаходить любов - прекрасну танцівницю. Раптово з
табакерки з'являється Чорт, який говорить: "Олов'яний солдатик, нічого тобі
задивлятися!". Розлютившись, що солдат його ігнорує, троль загрожує, що
розбереться з ним. На ранок солдатика ставлять на вікно, яке раптово
розкривається, і солдатик падає.Починає йти злива. Солдатика знаходять двоє
вуличних хлопчаків, посадили його на саморобний кораблик, який пускають в
канаву. По дорозі він зустрічає щура, що вимагає у нього паспорт. Коли вода з
канавки спрямовується в канал, кораблик тоне, а солдатика ковтає риба. Потім ця
риба виявляється на кухні будинку господаря іграшки. Рибу розрізають і знаходять
олов'яного солдатика. Його знову відносять до дитячої. Якийсь хлопчик кинув
бідолаху в камін. Танцівницю поривом вітру забирає туди ж, і вона згоряє, а
солдатик плавиться, ставши просто шматочком олова, але в формі серця.

План до казки "Непохитний олов’яний солдатик", Андерсон:

1) Подарунок маленькому хлопчикові.
2) Один без-ногій солдатик.
3) Солдатик закохався в прекрасну балерину.
4) Рівність злого троля.
5) Солдатик загубився.
6) Олов'яний солдатик знайшовся і знову зустрів свою любов.
7) Маленький хлопчик кинув солдатика в піч а протяг відправив туди і балерину.
8) Шматочок олова у вигляді сердечка

Відомості про життя та творчість автора

Дитинство письменника

Народився Ганс 2 квітня 1805 року, як відомо, у Данії. А саме на острові Фіонсе.
Там розташоване невеличке місто Оденсе. Там і ступив перші кроки казкар.
Серед його предків теж були вельми творчі особистості. Так, його дід займався
різьбою по дереву. Він мав пристрасть до виготовлення статуеток, які поєднували
в собі частини тіла людей та різних тварин. Як це часто буває, митця не зрозуміли.
І його просто вважали божевільним.

Перша казка

Письменник залишив після себе величезну творчу спадщину. Але, як виявилося,

ми були знайомі з нею не в повній мірі. Була знайдена казка, яка, можливо,
написана ще під час навчання Ганса у школі. Вона має назву «Сальна свічка».
Знайшлася вона абсолютно випадково у архіві рідного містечка автора.

Дружба з майбутнім королем

Розповідають, що в дитинстві Ганс мав дружні стосунки із принцом Фрітсом.

Власне, ця історія поширилася від нього. У своїх автобіографічних записах він
згадував про те, як грався з майбутнім королем Фредеріком VII. Тому дехто навіть
припускав його королівське походження. Андерсен навіть говорив, що все життя
товаришував з Фрітсом. А коли він помер, то навіть був допущений до його труни
на рівні з рідними. Більше ніхто, тільки він. Але, скоріше за все, це відбувалися
лише в бурхливій уяві Андерсена.

Страхи та фобії письменника

Кожна людина чогось боїться — це беззаперечний факт. Але казкар мав дуже
велику кількість страхів — поширених і абсолютно незвичних, дивних. Він боявся
псів та бути пограбованим. Також у нього великий острах викликала сама лише
думка про те, що він може померти під час пожежі. Уявіть собі, він навіть постійно
носив із собою мотузку. Яким чином вона пов’язана із вогнем. Все просто: з її
допомогою можна вилізти з палаючого будинку через вікно. Ще одна незвична
фобія Андерсена — страх залишитися без паспорта.
У письменника ще був страх бути отруєним. Він проявився навіть тоді, коли
скандинавські діти вирішили зробити йому подарунок і надіслали найбільшу в
світі коробку із цукерками з шоколаду. Солодощі він навіть не скуштував і віддав
їх своїм племінницям.
Також Андерсен вважав, що кількість його зубів безпосередньо впливає на його
здатність до творчості. Тому він весь час страждав від зубного болю, але не
позбувався хворих зубів.
Зовнішності він був не дуже приємної. Високий на зріст та занадто худий. Також
був дещо згорблений. Ймовірно, через неправильне сидіння за столом під час
письма.
Також варто зауважити, що Ганс мав досить складний і відштовхуючий характер.
Читаючи його казки, в це важко повірити. Скоріше за все, його внутрішній світ був
геть інший. Але, з якихось причин, Андерсен його не показував.

Письменник і жінки

Казкар за все своє життя не був ніколи одружений. Він був, здавалося, зовсім
байдужий до жіночої статі. Поки одного разу, в 1840 році в його житті не з’явилася
вона, Дженні Лінд. Вона була молодша за нього на 14 років, але не сприйняла
його, як дорослого чоловіка. Зверталася до нього «братику» або «дитя». А він
через три роки після знайомства з нею у своєму щоденнику залишить запис: «Я
кохаю». Та ця любов так і залишилася виключно на сторінках зошита. У 1952 році
його муза вийшла заміж за музиканта Отто Гольшмідта. Проте світу залишилися
казки та вірші, присвячені Лінд.
Дивними були відвідини письменником будинків розпусти. Він навіть не торкався
дівчат, які там працювали. Він з ними просто говорив.
Відповідно, неперевершеними казками письменника зачитувалися мільйони
дітей, крім його власних. З однієї причини — він їх не мав.

Автограф Пушкіна

Андерсен був сучасником Олександра Сергійовича. Але останній був дещо

старшим. І його твори були вже досить відомими. Казкар був щирим
прихильником його таланту. І дуже хотів отримати підпис Пушкіна. За
замовленням він його отримав. Це був надпис на книзі «Елегія», видання 1816
року. До останніх днів він зберігав цю книгу і дуже хизувався тим, що має її. Вона
не загубилася. Відомо, що в наш час вона зберігається в Датській Королівській
Бібліотеці.

Переклад казок скорочували

Відомо, що в Радянському Союзі все, що було пов’язане з релігійними згадками

або знищували, або не помічали. Так казки Андерсена перекладалися таким
чином, що цілі частини були скорочені або змінені. Жодної згадки про Бога,
жодної згадки про церкву та віру. Хоча, як зазначають дослідники, абсолютно всі
твори письменника були прорелігійними. Десь згадки про віру ми бачимо в
самому тексті, десь — в контексті.
В СРСР ми отримували велику кількість «перебраних» творів, переписаних,
урізаних величезних збірників до маленьких книжечок.
Наприклад, перекладачка Ніна Федорова зауважує, що в оригіналі твору «Снігова
королева» згадується, що головна героїня, Герда, молилася, коли чогось боялася
та читала Біблію. В перекладі цей епізод відсутній.
А у фразі «Все було в цьому будинку: і достаток, і чванливі панове,але не було в
будинку господаря» була змінена кінцівка. Мало звучати «… але не було в домі
Господа». Погодьтеся, що зміна одного слова в цьому випадку повністю змінює
контекст.

Андерсенград

До ювілейної 175-ї річниці від дня народження письменника у м. Санкт-

Петербурзі був створений неймовірний розважальний комплекс для дітей,
Андерсенград. Всі будівлі в ній відносилися до певних казок, також встановлені
пам’ятники персонажів: Русалоньці (2008) та Олов’яному солдатикові (2010). Весь
ігровий центр розташований на великій площі та має архітектурні споруди схожі
на ті, що були в епоху Середньовіччя у Західній Європі та створюють атмосферу
перебування у казці.

День книги для дітей

У день народження казкаря відзначається Міжнародний день дитячої книги

(IBBY). Він був започаткований у 1956 році.
Також існує нагорода, яка має назву Золота медаль Ганса Крістіана Андерсена.
Вона вважається найвищим досягненням у сучасній літературі в галузі дитячої
літератури.

Пам’ятник наодинці

Пам’ятник для письменника був створений і установлений ще за його життя. Він

навіть особисто затверджував проект архітектора Огюста Сабьо. В першому
варіанті скульптури він мав сидіти в кріслі, оточений дітьми з книгою в руках. Але
таке бачення скульптора його обурило. Він сказав, що в такому разі міг би і
розказати казку, а не прочитати. У варіанті ж втіленому у життя, письменник стоїть
із книгою в руці без слухачів.