Білик Аліна Василівна , Порицький ліцей Хмільницької міської ради

Клас11
Тема уроку. Історико - фольклорна основа історичного роману у віршах
«Маруся Чурай».
Мета уроку:
 опрацювати зміст роману у віршах «Маруся Чурай» Л.Костенко,
 розкрити історичну правду про Марусю Чурай за однойменним
романом Л.Костенко та дослідити художні особливості роману у віршах,
 поглибити вміння висловлювати власне ставлення до
вчинків, морального вибору героїв;
 формувати навички та уміння аналізу роману у віршах, розкрити
характери, проблематику твору;
 виховувати унів у дусі поваги до минулого та гордості за свій
народ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма уроку : дистанційна
Обладнання: портрет поетеси, ілюстрації до твору, мультимедійна
презентація, запис пісень Марусі Чурай, відео.

Хід уроку:
Ц я дівчина не просто так, Маруся.
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.
Ліна Костенко

І. Організаційний момент.

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

Перегляд репортажу про Ліну Костенко.

ІІ.Актуалізація опорних знань

Метод «Незакінчене речення»

1. Ліна Костенко народилася …( 19 березня 1930 року)

 2. Письменниця належить до покоління… (шістдесятники)
3. Перша поетична збірка письменниці …(«Проміння землі»)
4. Була заміжня… ( двічі. Перший чоловік Єжи-Ян Пахльовський,
другий- Василь Цвіркунов)
5. На цей момент Ліна Костенко живе і працює … (у Києві)

IIІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання напам`ять поезії.
2. Додаткові питання.
ІV. Оголошення теми та мети уроку.
У 1979 році Ліна Костенко написала історичний роман у віршах
«Маруся Чурай». Його шлях до читачів був нелегким. Рецензенти
звинувачували поетесу в тому, що вона насмілилася у творі звеличити
історичні постаті, які боролися за українську державність. Вихід роману був
під загрозою, та все ж після спеціальної ухвали Президії правління Спілки
письменників України твір був випущений у 1979 році «Радянським
письменником» восьмитисячним тиражем, а через три роки стотисячним – і
розійшовся блискавично. У 1987 році поетесу було відзначено
Шевченківською премією за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та
збірку «Неповторність». «Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже
стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про
неї одразу ж з'явилися відгуки в пресі. Так розпочала свій шлях «Маруся
Чурай» Ліни Костенко,» — писав наприкінці 1980 року літературознавець
Павло Охріменко. Отже, і ми з вами сьогодні прилучимося до вічності,
спробувавши осягнути глибинну суть історичного роману Л.Костенко
“Маруся Чурай”.
Любов – це, люди, діло неосудне
По всі віки. Во вік віків. Амінь
Л. Костенко
ПЛАН
1.Жанр твору Л.Костенко “Маруся Чурай”.
2. Історична та фольклорна основа роману.
3. Композиція та сюжет роману.
4.Показ духовного життя нації через трагічну історію
нещасливого кохання. Розкриття ідейного змісту твору.

V Вивчення нового матеріалу ( робота над темою уроку)

1.Вступне слово вчителя
Літературознавець Павло Охріменко про роман писав: «Минуло
небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом
схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з'явилися відгуки в
пресі. Так розпочала свій шлях «Маруся Чурай» Ліни Костенко».
 Отже, і ми з вами сьогодні торкнемося до вічності, спробуємо осягнути
глибинну суть історичного роману у віршах Л.Костенко “Маруся Чурай”.
Спочатку дамо визначення поняттю «роман у віршах»
2. Теорія літератури
Роман у віршах — ліро-епічний жанр, якому властива
багатопроблемність, поєднання епічного й ліричного начал; дія у творі
цього жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох
головних героїв

Роман у віршах — одна з найскладніших літературних форм, суть якої

полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб
зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через
змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом —
віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням
внутрішнього стану і почуттів автора.

Слово вчителя.
Форма роману у віршах дала поетесі можливість показати широке тло
української дійсності XVII ст. і глибоко розкрити своє ставлення до
зображуваного.
Історики та фольклористи розділилися у твердженнях: одні вважають,
що ця особа історична і є автором багатьох популярних пісень, інші – це
заперечують. Тільки уявіть собі, ця жінка народилася 390 років тому, але й до
сьогодні дискусії про її реальність тривають. Хочете знати хто вона? Це
Маруся Чурай! Ми теж з вами у кінці уроку зможемо хоча б припустити хто
вона – витвір народної фантазії чи історична особа?
- Отже, чому історичний? Ви вже прочитали твір і можете сказати, які
події - реальні чи вигадані - покладені в основу сюжету, про яких історичних
осіб згадується в ньому? (Трагічна розповідь про кохання дівчини з легенди -
Марусі Чурай, що з її піснями, сповненими духу вольності, січове козацтво
вирушало в походи, - покладена яскравими мазками на полотні історичних
реалій України XVII століття. Хоча головна героїня твору не є історичною
постаттю, у романі присутні історичні особи, зокрема гетьман Богдан
Хмельницький та Іван Іскра, сюжетною канвою роману є реальна епоха
Хмельниччини.
Історичні особи – Б.Хмельницький, Є. Вишневецький.
Записати в зошитах.
Роман у віршах – це велика форма ліро-епічного жанру, для якого
характерні:
 наявність розгорнутого сюжету (кількох сюжетних ліній);
 використання ліричних та епічних засобів у відтворенні дійсності;
 розкриття внутрішнього стану героїв;
 багатогранне окреслення характерів;
 написання віршовою мовою.
 - Які цікаві різновиди роману як жанру ви вже вивчали ?
( Роман у новелах (Ю.Яновський), роман-епопея, роман-хроніка (У. Самчук.)
3. Історична та фольклорна основа роману
В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному
українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой, не ходи, Грицю...»,
авторство якої приписується легендарній народній поетесі Марусі Чурай. Хто
вона: конкретна особистість чи дівчина з легенди? Це запитання непокоїть
істориків, літераторів і краєзнавців впродовж багатьох століть.
Деякі з них все ж зупинились на тому, що Маруся Чурай - історична
постать. Дочка полкового осавула Григорія Чурая. Народилася, вірогідно, у
1625-му році. Доля відміряла їй усього 28 років життя.
У спадок нащадкам залишила понад 20 пісень, що увійшли в золоту
скарбницю української культури. Серед них: "Ой не ходи, Грицю", "Віють
вітри, віють буйні", "За світ встали козаченьки" та багато інших. 1974 року в
київському видавництві "Дніпро" вийшов збірник "Дівчина з легенди
Маруся Чурай". У ньому вміщено тексти пісень, які, ймовірно, написала ця
полтавська поетеса. Є там є і пісня про отруєння дівчиною невірного
нареченого Гриця.
Цей сюжет багато письменників використали у своїй творчості, а
саме: Б.Залєський, О.Шаховський, К.Тополя, О.Гроза, Г.Бораковський,
А.Александров, П.Білецький-Носенко, М.Старицький, В.Самійленко, С.
Руданський, І. Микитенко, І. Хоменко, Л. Забашта, В.Лучук, О. Кобилянська.
Сама пісня "Ой не ходи, Грицю" перекладена російською, польською,
німецькою, угорською, французькою, англійською мовами. Що ж заставило
ще й Ліну Костенко звернутися до такого вже не раз оспіваного матеріалу?
Мабуть, зовсім не мотив зради. Поетесу завжди хвилювало питання про
можливість діяльності генія в умовах заблокованої культури, про
нерозривність снаги до життя і творчості. Тому то, читаючи роман Ліни
Костенко, розумієш, що мотив про «піснетворство» Марусі Чурай витісняє
побутово-мелодраматичні моменти. Розповідь про трагічне кохання дівчини з
Полтави накладається широким пластом на історичні реалії України ХVІІ
століття. Маруся Чурай піднімала бойовий дух січового козацтва своєю
творчістю, саме з її піснями вояки вирушали в походи, щоб відстояти
українську державність. Отже, Ліна костенко у своєму романі “Маруся
Чурай”, на відміну від інших письменників, відтворила епоху Хмельниччини,
на національному тлі порушила важливі суспільні та філософські проблеми,
які є актуальними і на сьогоднішній день.
4. Композиція та сюжет роману.  Розповідь з елементами бесіди.
- Що лежить в основі сюжету роману Л.Костенко “Маруся
Чурай”? (Роман у віршах “Маруся Чурай” - це художня трансформація
відомого сюжету про нещасливе кохання дівчини до хлопця, якого вона
отруїла за те , що той, зрадивши їхнє кохання, пішов до іншої. Любов, зрада
і помста - саме ця колізія лежить в основі однієї з пісень, що приписуються
легендарній Марусі Чурай (“Ой не ходи, Грицю...”)
- Яка композиція роману? Скільки сюжетних ліній є в цьому творі?
 Запис у зошитах. Роман у віршах “Маруся Чурай” складається з 9
розділів.
Твір має три сюжетні лінії:
 багатостраждальна українська історія з її трагічною
героїкою;
 кохання дівчини-козачки Марусі Чурай;
 роздум про місію слова, поезії в людському житті загалом і в
українській долі зокрема.
Композиція твору струнка: роман складається з дев'яти розділів,
розвиток подій лінійний, з ретроспекцією (спогади Марусі). Як влучно
зауважив Микола Ільницький: "Ліна Костенко довела, що традиційна форма
послідовного розгортання подій таїть у собі невичерпні можливості
художньої типізації і філософської глибини". Кожен наступний фрагмент
твору стає живим органічним доповненням великого полотна і водночас не
руйнує цілості. Кожна деталь має незаперечну смислову доцільність.
5. Аналіз твору
Тема: зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної
народної поетеси і талановитої співачки з Полтави; відтворення духовного
життя України 17ст.; усенародна участь у національно-визвольній війні під
проводом Богдана Хмельницького.
Ідея: незнищенність українського народу, глибока віра у його духовну
силу і могутність. возвеличення Марусі Чурай
– берегині національних традицій, інтелектуальної й незалежної жінки. в
образі втілено найкращі риси українського жіноцтва – багату духовність,
співучість, ліризм, романтичну вдачу, незалежність натури, що засвідчують
незнищенність національного духу, глибока віра в духовну силу й могутність
нашого народу.
Сюжетні лінії:

історична – визвольна війна українського народу із шляхетською


Польщею;
 особиста (любовна) – кохання Грицька Бобренка – Марусі Чурай.

Композиція:9розділів.
Кульмінація1–суд і вирок.
Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем.
Розвиток дії – Маруся йде на прощу.
Кульмінація 2 – облога Полтави.
Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.
Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні,
діалоги, монологи, авторські відступи.
Жанр: історичний роман у віршах.
 
5.Показ духовного життя нації через трагічну історію нещасливого
кохання.
Бесіда за змістом твору Л.Костенко «Маруся Чурай»
Система запитань і завдань.
Розділ І. «Якби знайшлась неопалима книга».
- Де і коли відбуваються події, описані в творі? (Події відбуваються у
Полтаві в кінці ХVІІ ст. Це час визвольної війни під проводом Богдана
Хмельницького.)
- Як Л.Костенко пояснює причини відсутності відомостей про Марусю
Чурай? (Під час пожежі в Полтаві згоріли всі документи.)
- Чому письменниця назвала першу частину роману «Якби знайшлась
неопалима книга»? - За що судять Марусю? («Грицько посватав Галю
Вишняківну, повзявши намір брати з нею шлюб. Чурай Маруся, що його
любила, любила, справді, вірно і давно, тоді його із ревнощів убила,
підсипавши отруту у вино».)
- Хто головує в суді? (Полковник Мартин Пушкар, який стає на захист
Марусі, суддя – війт Полтави Семен Горбань, який виступає захисником
інтересів Бобренчихи, писар Туринський Ілляш.)
- Хто дає свідчення проти Марусі? Зачитайте їхні звинувачення.
(Бобренчиха, Параска Демиха, Семен Каптанчик.)
- Хто із свідків найбільше старався очорнити Марусю? (Мати Гриця,
Бобренчиха.)
- Чи промовила Маруся щось на свій захист? Чому?
- Чому мати Марусі вважає, що ніхто не зможе вигадати для її доньки
«страшнішу кару, ніж таке життя»?
- Яким Шибилист говорить, що Чураїха «рвала на собі волосся», «коли
Грицька на цвинтар повезли»? Чому?
(«Вона ж свою дитину годувала та вже й сусідську бавила, чужу.
Бобренчиха ж тим часом воювала – за курку, за телицю, за межу».)
- Полтава зайнята мирською справою — судять знану в місті дівчину.
Цікавих багато. Усі втягнуті в судовий конфлікт. І тут з'являється представ-
ник із Січі. Яку новину він приносить?
(«Обступає ворог. Богдан козацтво стягує під Білу. Потрібна
поміч...» Посланець із тих, хто зараз зайнятий державними справами.)
- Вникнувши у суть справи судової, він пропонує своє рішення. Яке
воно?
(«... А що, як інший вибрати закон,— не з боку вбивства, а із боку
зради?», «Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а
людину — можна?!!».)
- Чи прийняли судді його пропозицію?
(Судді цю пропозицію ще не досягли мораллю — надто високою вона
була).
- Іван Іскра - представник молодого покоління української
державницької еліти, син гетьмана Якова Остряниці. Яке його відношення до
злочину Марусі Чурай? Зачитайте.
 («Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це
— душа…)
- Ми знаємо, що Іван любить Марусю. Як ви думаєте, він захищає її
тільки з особистих міркувань? (Він красивий своєю любов'ю до Чураївни, але
захищає її як митця-піснетворку, яка причетна до важливих подій визвольної
боротьби: «Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні».)
- Який вирок винесли судді? (Повісити Марусю.)
Прийом моделювання
- Після зради Гриця Маруся робила дві спроби суїциду (топилася у
Ворсклі, хотіла отруїтися), а зовсім недавно її хотіли повісити. Вона
неодноразово перебувала у межовій ситуації (на межі життя й смерті).
- Що може повернути таку людину до повноцінного життя?
(Орієнтовні відповіді:
- Я думаю, що в такій ситуації людина не повинна замикатися сама в
собі. Потрібно якнайбільше спілкуватися із знайомими, друзями, рідними. Як
бачимо з тексту роману, Ліна Костенко дарує Марусі зустріч із мандрівним
дяком, у розмовах із ним дівчина виливає біль своєї душі, звільняється від
нього. Отже, на мою думку, цей чоловік виступає для неї в ролі
психотерапевта.
- Дійсно, всі ми знаємо, що практично у кожного в житті
трапляються неприємності. Але коли це стається конкретно з окремою
людиною, то їй здається, що це вже «кінець світу», що таке могло
трапитися тільки з нею, тому що вона така невдаха. Ліна Костенко
устами дяка промовляє слова: «Та є печальна втіха, далебі: комусь на світі
гірше, як тобі» - які, як на мене, є прекрасним засобом для того, щоб
привести свої думки в порядок, адже на світі є люди, яким набагато важче.
- Мені здається, що в такі моменти людина повинна знайти якусь ціль
у житті, поставити перед собою мету, а потім багато працювати, щоб її
досягти. Таким чином позитивні думки витіснять негативні.
- Я думаю, що дуже добре також зайнятися благодійністю,
допомагати бідним, скривдженим або таким, які попали в подібну до вашої
ситуацію. Звичайно, що це буде не матеріальна допомога, а моральна.
Спілкування з ними допоможе вам зрозуміти, що ви не одні в цьому світі
такі нещасні. За кордоном для цього навіть створюють анонімні групи
підтримки.
VI. Закріплення вивченого матеріалу.
Слово вчителя. Звичайно, в суперечках про історичну реальність особи
Марусі Чурай незаперечною лишається вимога: поки не знайдено бодай
одного документа, де зафіксовано її ім'я, можна говорити лише про
літературну легенду, започатковану історичною повістю О.
Шаховського «Маруся — малоросійська Сафо». На сьогодні такого
документу ще не маємо, але після роману Ліни Костенко Маруся Чурай стає
нарешті цілком реальною особою, хай не в площині історичній, та, що не
менше, а в даному разі, мабуть, важливіше, на терені літератури. Вона —
співець і громадянин — тривожить сьогодні нас, у XXІ столітті. А на оте не
раз чуване — «Причому тут пісня?» — вже відповів свого часу Максим
Рильський, недвозначно сказавши про таких Горбанів: «Раби на розум і на
вдачу». Не вони творять життя, не вони залишаються в історії. Це ще раз
підкреслив великою силою художньої виразності й переконливості
історичний роман у віршах Ліни Костенко.
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання.
1. Підготуватися до характеристики образів твору. Виписати потрібні
цитати.