!

Головна Зміст Мапа сайту

Головна Українська мова

“Характеристика образу Марусі” за повістю Г.
Квітки-Основ’яненки “Маруся”

“Характеристика образу
Марусі” за повістю Г.
Квітки-Основ’яненки “
Маруся”

За часи своєї творчої діяльності видатний

український письменник Г. Квітка-
Основ’яненко створив досить багато яскравих
незабутніх образів, які стали справжньою
прикрасою української літератури. Але, на мій
погляд, найкраще вдався письменникові образ
Марусі – головної героїні однойменної повісті,
який зачаровує мене своєю чистотою і красою.

Як у більшості творів письменників і поетів того

часу, образ Марусі, починаючи з рис її
характеру і закінчуючи її зовнішністю, має
фольклорну основу. Ми бачимо її у всіх
відношеннях ідеальною

українською дівчиною, яка ніби прийшла до

нас з українських ліричних, десь сумних, пісень.
Г. Квітка-Основ’яненко створив надзвичайно
гармонійний образ, адже її зовнішність і її
внутрішній світ однаково привабливі та
красиві. Маруся слухняна, покірна і
працьовита.

Вона з повагою ставиться до своїх батьків і

шанує своїх подруг.

Дівчина виросла у достатньо заможній родині і

могла зовсім не працювати. Але вона не
цурається ніякої роботи: порається біля худоби,
виконує хатні обов’язки і працює з батьком у
полі. При цьому ця чиста та покірна дівчина
дуже богобоязлива.

Проте, її релігією є не тільки традиційне

для українців християнство, а й народні

вірування, норми поведінки і мораль, що
передаються й досі від минулих поколінь.

Маруся вважає гріхом навіть відвідини

селянських вечорниць. Таке ж саме цнотливе
відношення у дівчини і до кохання, в якому
вона проявляє вірність і щирість. Полюбивши
Василя, Маруся була впевнена, що це один раз
і на все життя.

Дівчина готова була за своє кохання

пожертвувати будь-чим, але при цьому так
поважала своїх батьків, що коли батько
відмовляє у шлюбі Марусі з Василем, вона
слухняно погоджується. Дівчина дуже сумує за
своїм коханим, пригортає до серця горішки,
подаровані Василем і ходить на озеро, де вони
проводили час з коханим.

Образи Марусі й Василя досить ідеалізовані,

адже для цих героїв головним у житті є
почуття, тому тільки почуттями вони і живуть.
Головні події повісті описуються з надзвичайно
глибоким почуттям, з особливою увагою автор
ставиться до життя Марусі, а сам тон повісті
ніжний та розчулений. Вони у цьому творі не
завжди мотивовані і логічні, але це повністю
відповідає внутрішній атмосфері повісті.

Тому й смерть Марусі у фіналі відчувається

необхідною, адже така піднесена душа, як у
героїні, не могла продовжувати звичайне
життя одруженої жінки. Слід зазначити, що в
повісті автор майстерно описав українські
обряди сватання, весілля та деякі інші.

Related Posts:

1. Поетичний образ Марусі (за повістю Г.

Квітки-Основ’яненка “Маруся”)
Видатний український письменник Григорій
Квітка-Основ’яненко створив багато
надзвичайно яскравих образів, які є
окрасою всієї української літератури. Але
найбільше вдався авторові, мабуть, саме
образ Марусі з однойменної повісті, який
зачаровує своєю красою та чистотою.
Загалом образ Марусі має фольклорну
основу. Починаючи з її зовнішності та
закінчуючи рисами характеру, ми бачимо
Марусю ідеальною українською дівчиною,
яка ніби […]...

2. Образ Марусі (За повістю Г. Квітки-

Основ’яненка “Маруся”) Григорія Квітку-
Основ’яненка вважають засновником
української прози, який поруч з автором
славнозвісної “Енеїди” Іваном
Котляревським стояв біля першоджерел
української класичної літератури. У XIX
столітті загальною була точка зору, згідно
з якою українській мові відводилося місце
за дверима “високої літератури”.
Уважалося, що українською можна писати
лише анекдоти та веселити невибагливу
публіку. Коли ж треба було торкнутися
серйозної […]...

3. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г.

Квітки-Основ’яненко Маруся – головна
героїня повісті, наділена найкращими
людськими якостями: вродлива, чесна,
слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна.
її портрет – народний ідеал краси: “Висока,
прямесенька, як стрілочка, чорнявенька,
очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як
на шнурочку, личком червона, як панська
рожа, що у саду цвіте, носочок так собі
пряменький, з горбочком, а губоньки – як
[…]...

4. Образ Марусі в однойменній повісті

Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г.
Квітка-Основ’яненко – фундатор нової
української прози (прагнув довести
можливість творити українською мовою
високохудожні твори; звернення
письменника до україномовної творчості в
жанрі “чутливої”, сентиментально-
реалістичної повісті; перша повість
“Маруся” стала прикладом сили і
оригінальності української мови). II.
Розкриття головного образу повісті –
Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з
образом дівчини з народної пісні: “висока,
прямісінька, […]...

5. Характеристика роману у віршах

“Маруся Чурай” >> Критика “Маруся
Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся
Чурай” Костенко Композиція та зміст твору
“Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до
творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня”
Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай”
Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ
Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору
“Маруся Чурай” Композиція та
багатотемність твору “Маруся Чурай”
Історична основа твору та […]...

6. “Маруся – моя улюблена героїня з

повісті Григорія Квітки-Основ’яненка”
Головним героєм повісті відомого
українського автора Григорія Квітки-
Основ’яненка є молода дівчина Маруся.
Вже з самого початку повісті стає
зрозуміло, що цей герой – суто позитивний.
Вона виглядає просто ідеально, це
стосується як рис її обличчя, так і її фігура,
Григорій Квітка-Основ’яненка дуже
ретельно все це описує. Але Маруся гарна
не тільки зовні. Вона ще дуже […]...

7. Образ Марусі в однойменній повісті Г.

Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-
трагічна історія кохання сільської дівчини
та міського парубка. ІІ. Змалювання
головної героїні. 1. Краса та розум Марусі.
(“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2.
Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло
діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3.
Доброзичливість та привітність Марусі.
(“Усякому поклониться і ласкаво
заговорить”.) 4. Вірність і відданість у
коханні. […]...

8. Відповідь на контрольне питання До

повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”
Наведіть приклади використання
фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У
повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко
постійно звертався до народної творчості.
Фольклорне походження має портрет
Марусі, який змальований у традиціях
народної творчості: “Висока, прямесенька,
як стрілочка, чорнявенька, очиці – як
тернові ягідки, бровоньки – як на
шнурочку, личком червона, як… рожа, що у
саду цвіте, носочок… прямесенький, а
губоньки […]...

9. “Маруся та Василь в уособленні високих

морально-етичних якостей простої
людини (“Маруся” Г. Квітки-
Основ’яненка)” В основі найвизначнішої
повісті Григорія Квітки-Основ*яненка
“Маруся” покладена історія взаємного,
відданого, однак нещасного кохання.
Молода пара є втіленням довершеності.
Ідеалізація головних героїв відчувається в
описі їх зовнішності, манер, поведінки.
Портрети молодих людей змальовано
поетично та тонко. Автор присвоює
головним героям ідеальні риси, такі як віра
в Бога, слухняність, співчутливість,
працьовитість, доброчесність та
благородність. В образі […]...

10. Між життям і смертю, твір за повістю Г.

Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви,
мабуть, читали “Вечори на хуторі біля
Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Г.
Квітки-Основ’яненка – це ніби
продовження цієї повісті. Тільки там немає
ні страшних потвор, ні чортів (є, правда,
відьми)-. Але подібні вони до “Вечорів…”
своєю селянською тематикою, тим
незвичайним малоросійським колоритом,
який в той час чарував не тільки самих
українців, а й […]...

11. Порівняльна характеристика образів

Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна
характеристика образів Марусі й Наталки
Полтавки I. Утвердження народної моралі
та внутрішньої краси людини в творах
літератури. (Принципи народної моралі
утверджували й Іван Котляревський у п’єсі
“Наталка Полтавка” і Г. Квітка-
Основ’яненко у повісті “Маруся”.) II.
Розкриття авторами душевної краси
героїнь. 1. Працьовитість, доброта,
ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з
самого початку п’єси бачимо за […]...

12. Образ Марусі в однойменній повісті

Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-
Основ’яненко стояв поруч з Іваном
Котляревським біля першоістоків нової
української літератури. Письменника
обурювало зневажливе ставлення до його
рідної мови та висловлення про
непридатність її для написання
високохудожніх творів, які могли б
розчулити читача, викликати в нього
глибокі переживання. Повість “Маруся”
стала прикладом того, що українська мова
нічим не поступається перед мовами інших
народів. Головний […]...

13. Образ Марусі в однойменній повісті

Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій
Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном
Котляревським біля першовитоків нової
української літератури. Письменника
обурювало зневажливе ставлення до його
рідної мови та висловлення про
непридатність її для написання
високохудожніх творів, які могли б
розчулити читача, викликати в нього
глибокі переживання. Повість “Маруся”
стала прикладом того, що українська мова
нічим не поступається перед мовами інших
народів. Головний […]...

14. Маруся – моя улюблена героїня повісті

Квітки-Основ’яненка Мені припала до
душі головна героїня Маруся. Її автор дуже
яскраво, з симпатією змалював у своєму
творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її
портрет: “Висока, прямесенька, як
стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові
ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком
червона, як панська рожа, що у саду цвіте,
носочок так собі пряменький з горбочком,
а губоньки як цвіточки […]...

15. “Характеристика образу Марусі

Федорчук з повісті О. Кобилянської
“Земля” У центрі повісті О. Кобилянської
“Земля” – родина Федорчуків, яка
складається з представників двох поколінь
селян. Для старшого покоління – Марусі і
Івоніки все найсвятіше у житті пов’язане
саме з землею. Івоніка Федорчук – від
природи лагідна і спокійна людина, він
люблячий батько і працьовитий хлібороб.
Івоніка добре знає, що “чоловік без землі
нічого не […]...

16. “Маруся” – новаторське досягнення Г.

Квітки-Основ’яненка Кращі із
сентиментально-реалістичних творів
Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”,
“Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира
любов”. Центральним персонажем кожної з
названих повістей виступає сільська
дівчина. Ідейну основу повісті “Маруся”
(1832) становить реальний життєвий
конфлікт соціально-побутового змісту: на
перешкоді до одруження двох закоханих
стоїть загроза страшної миколаївської
солдатської служби – для нареченого і
злиденної долі жінки-солдатки – для
нареченої. […]...

17. “Образ Марусі і Василя” Г. Квітка

“Маруся” Повість “Маруся” Г. Квітки-
Основ’яненки була вперше надрукована в
1834 році. Головні герої цього видатного
літературного твору є Маруся и Василь,
двоє безмірно закоханих людей, що
ідеально підходять друг до друга. Маруся –
це дочка Насті та Наума Дрота, гарних та
турботливих батьків. Кращої дівчини та
дочки, ніж вона, не було у всьому селі: “О,
там […]...

18. Народні обряди в повісті Г. Квітки-

Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в
повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко –
фундатор нової української прози –
прагнув правдиво відображати дійсність,
прагнув народності у своїх творах,
національної самобутності. Його заслужено
називають знавцем народних звичаїв та
обрядів, які письменник яскраво та
правдиво описав у своїх творах.
Сентиментальні і зворушливі життєві
історії, які стали основою повістей і п’єс
[…]...

19. Символічне значення образу поетеси

Марусі Чурай для України 8 КЛАС
ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Символічне значення
образу поетеси Марусі Чурай для України
Зпортрета Ф. Самусєва на нас дивиться
дівчина з гарним обличчям та очима,
повними невимовного суму. Це – Маруся
Чурай. Людська душа – завжди таємниця.
Інша річ – душа поета: вона відверто і
повністю розкривається у творах. Якщо
замислитися про це, то стає навіть […]...

20. “Порівняльна характеристика Наталки

Полтавки і Марусі” Перша в українській
літературі і драматургії п’єса І.
Котляревського “Наталка Полтавка” була
написана у 1819 році, та вона й досі
користується любов’ю прихильників театру
і читачів. В цій п’єсі багато привабливого:
дотепні діалоги, чудові пісні, зворушлива
історія вірного і чистого кохання. І,
звичайно ж, найбільшою любов’ю
користується головна героїня цього твору,
ім’я якої автор виніс […]...

21. Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і

Гриця Бобренка (за романом Ліни
Костенко “Маруся Чурай”) Драма “нерівні
душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за
романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”)
“Маруся Чурай” – не тільки епопея, а й
трагедія страждання самотньої
талановитої людини з народу. Про це
свідчить усе життя героїні, її спроба
покінчити життя самогубством: Я ж хотіла
не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль.
Ліна Костенко з особливою […]...

22. Народні обряди в повісті Г. Квітки-

Основ’яненки “Маруся” Григорій
Федорович Квітка-Основ’яненко –
фундатор нової української прози –
прагнув правдиво відображати дійсність,
прагнув до народності у своїх творах, до
національної самобутності. Його заслужено
називають знавцем народних звичаїв та
обрядів, які письменник яскраво і правдиво
описав у своїх творах. Сентиментальні і
зворушливі життєві історії, які лягли в
основу повістей і п’єс митця, поєднуються з
реальним […]...

23. Ліна Костенко – Маруся Чурай (Стислий

переказ, дуже скорочено) >> Критика
“Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз
“Маруся Чурай” Костенко Композиція та
зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна
таблиця до творів “Маруся Чурай” та
“Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах
“Маруся Чурай” Характеристика роману у
віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя
“Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай
Головна ідея та сюжет твору “Маруся
Чурай” Композиція та багатотемність твору
[…]...

24. Маруся – моя улюблена героїня з повісті

Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся”
вперше була надрукована 1834 року.
Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна
пара, двоє закоханих людей. Маруся – це
дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не
було у всьому селі. “О, там вже на все село
була і красива, і розумна, і багата, і
звичайна та ще к тому тиха […]...

25. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка

– зразок сентиментально-реалістичної
повісті Григорій Квітка-Основ’яненко
залишив нам багату творчу спадщину.
Різноманітний характер його творів. Є в
нього і драми, є оповідання з
гумористичним характером. Але є
особлива сторінка творчості – це повість
“Маруся”. Вона має сентиментальне
забарвлення. Основою цієї повісті є
зворушливе кохання гарної ніжної сільської
дівчини та розумного й меткого, хоч і
бідного парубка. Це палке, щире […]...

26. Ліна Костенко – Маруся Чурай (АНАЛІЗ)

>> Критика “Маруся Чурай” Костенко
Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко
Композиція та зміст твору “Маруся Чурай”
Порівняльна таблиця до творів “Маруся
Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману
у віршах “Маруся Чурай” Характеристика
роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне
безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі
Чурай Головна ідея та сюжет твору
“Маруся Чурай” Композиція та
багатотемність твору […]...

27. Ліна Костенко – Маруся Чурай

(Скорочений переказ, дуже стисло) >>
Критика “Маруся Чурай” Костенко
Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко
Композиція та зміст твору “Маруся Чурай”
Порівняльна таблиця до творів “Маруся
Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману
у віршах “Маруся Чурай” Характеристика
роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне
безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі
Чурай Головна ідея та сюжет твору
“Маруся Чурай” Композиція та
багатотемність твору […]...

28. Ліна Костенко – Маруся Чурай

(СКОРОЧЕНО) Критика “Маруся Чурай”
Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай”
Костенко Композиція та зміст твору
“Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до
творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня”
Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай”
Характеристика роману у віршах “Маруся
Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай”
Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет
твору “Маруся Чурай” Композиція та
багатотемність твору “Маруся […]...

29. Критика “Маруся Чурай” Костенко >>

Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко
Композиція та зміст твору “Маруся Чурай”
Порівняльна таблиця до творів “Маруся
Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману
у віршах “Маруся Чурай” Характеристика
роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне
безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі
Чурай Головна ідея та сюжет твору
“Маруся Чурай” Композиція та
багатотемність твору “Маруся Чурай”
Історична основа […]...

30. Зображення життя та побуту

українського селянства в повісті Г.
Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся”
– повість, що за своїми філософськими
мотивами та літературними ознаками
належить до сентименталізму, літературної
течії, що панувала наприкінці XVIII –
початку XIX століття. Після довгих часів
класицизму й раціоналізму мистецтво знов
звернулося до почуттів, доводячи цінність
звичайного життя й щастя. Чисті почуття
письменники і поети шукали у
представників народу, типовими тоді
вважалися селяни. Водночас […]...

31. Зображення життя і побуту

українського селянства у повісті Г. Ф.
Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи
оспівати кращі духовні якості українського
народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті
“Маруся” створив яскраву картину життя,
побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих
простих людей, яких письменник-гуманіст
свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко
вперше в українській прозі показав людину
праці, відтворив трудове життя хліборобів.
Зразком для наслідування є Марусин
батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком,
завдяки […]...

32. Зображення життя й побуту

українського селянства в повісті Г. Ф.
Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена
Акульшина Конкурс на кращу творчу
роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина
Зображення життя й побуту українського
селянства в повісті Г. Ф. Квітки-
Основяненка “Маруся” Визначну роль у
становленні нової української літератури
відіграв наш славетний співвітчизник Г.
Квітка-Основ’яненко, для свого часу він
був справжнім знавцем української мови,
виробленій на народній основі. У своїх
творах, написаних українською та
російською […]...

33. Зображення життя і побуту

українського селянства в повісті Г.
Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну
роль у становленні нової української
літератури відіграв наш славетний земляк
Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу
він був справжнім знавцем української
мови, виробленої на народній основі. У
своїх творах, написаних українською та
російською мовами, Квітка відобразив ряд
істотних рис феодально-кріпосницької
дійсності, яскраво змалював життя різних
верств українського суспільства кінця XVIII
– початку XIX ст. […]...

34. Образ і характер головної героїні

повести Г. Квітки-Основ’яненки
“Маруся” Кожний народ, як відомо, має
свої звичаї, свої поняття про побут і,
взагалі про життя. Має їх і український
народ. Тому не варто дивуватися, коли
читаєш про це в оригінальній повісті Г.
Квітки-Основ’яненки ” Маруся “. Я
перегортаю її сторінки й все-таки дивуюся,
скільки там описів, які із властивої для
Квітки-Основ’яненки реалістичною
манерою зобразили яскраві […]...

35. Зображення побуту в повісті Г. Ф.

Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф.
Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової
української прози. Письменник одним із
перших в Україні почав писати народною
мовою не тільки про смішне, а й про
серйозне. Це було актом історичного
значення, який довів зрілість і художню
досконалість української мови. Квітка-
Основ’яненко прийшов в українську
літературу в час її національного
відродження. Твори письменника нікого не
залишали байдужим. […]...

36. Цитатна характеристика Марусі Чурай та

героїв поеми Маруся Чурай – головна
героїня поеми Ліни Костенко. Це горда та
обдарована дівчина, мешканка Полтави
часу Гетьманщини, яка складає пісні для
козацтва. Її обранець – Гриць Бобренко,
який виріс без батька, теж козак… “Я ж
лицаря чекаю, козака…” – каже
романтична та запальна Маруся про