ЗНО НА 200

Е К Т З
К ОНСП
Ь К О Ї
УКР АЇНС

А Т У Р И
Л ІТЕР

Цей посібник допоможе

тобі скласти ЗНО на
найвищий резлуьтат!

ZNO
UKRMOVA
 Теор я л тератури
3 РОДИ
ЛІТЕРАТУРИ Композиц я твору:

Епос Драма
· Прислів’я Лірика · Комедія
· Казка · Трагедія
· Новела · Пейзажна · Драма
· Оповідання · Інтимна
· Повість · Громадянська
· Роман · Філософська Художні засоби
(літературні засоби) —
прийоми та засоби, які
Композиція - побудова автор художнього
літературного твору. твору використовує,
оповідаючи історію
Сюжет – система
подій в художньому
творі.

ZNO
UKRMOVA
 Усна народна
творч сть Одним із найдавніших видів
ycної творчості народу є
календарно-обрядові пісні,
Усна народна які відображали кожен
творчість (фольклор) – цикл хліборобської праці в
це різножанрові твори, різні пори року. Усі
що виникають у календарно-обрядові пісні
певному середовищі, відзначаються ліризмом.
передаються з уст в
уста із сивої давнини,
зазнаючи певних змін, До них належать:
мають ритуально- - колядки, щедрівки
магічне, обрядове, (зимовий різдвяний цикл);
естетичне, - веснянки, гаївки,
або гагілки (весняний цикл);
розважальне, виховне
- русальні (пов'язані зі
значення. святковим циклом колосіння

Жанри збіжжя та розквіту природи

наприкінці весни);
- купальські
(переджниварський
цикл середини літа);
Народна - жниварські і стодольні
Народний драма
(збирання врожаю в кінці літа).

епос Народна
лірика ZNO
UKRMOVA
Усна народна
творч сть пісні — Родинно-побутові
це ліричні
поетично-музичні твори, в
У соціально-побутовій яких відбиті почуття,
ліриці відобразилися переживання, думки
думки, почуття, настрої людини, пов´язані з її
народу, викликані особистим життям,
явищами, подіями чи подіями в сім´ї, родинними
обставинами стосунками
суспільного життя.
За тематикою вони
Жанрово- поділяються на чотири
великі групи:
тематичне 1) пісні про кохання (дошлюбні
взаємини);
розмаїття: 2) пісні про сімейне життя
(родинні стосунки);
- козацькі;
3) пісні про трагічні сімейні
- чумацькі; обставини, про втрату членів
- кріпацькі; сім´єї (вдовині, сирітські);
4) гумористично-сатиричні
- солдатські; пісні, що стосуються усіх
- бурлацькі; сімейних проблем.

- заробітчанські.
ZNO
UKRMOVA
 Усна народна творч сть

«ЗАСВІТ «Ой Морозе,

ВСТАЛИ Морозенку»
КОЗАЧЕНЬКИ»
Літературний рід: ліро- Літературний рід: ліро-
епос. епос.
Жанр: історична пісня. Жанр: історична пісня.
Тема: показ жорстокої Тема: оспівування боротьби
боротьби козаків із козаків під керівництвом
поляками. Морозенка з татарами.
Ідея: уславлення Ідея: возвеличення
перемоги Богдана мудрості, мужності
козацького ватажка;
Хмельницького під
засудження жорстокості,
Жовтими Водами.
підступності татарських
Про твір: зображено події
поневолювачів.
Національно-визвольної
Про твір: розповідається
війни 1648-1657 pp. під
про нерівний бій з
проводом гетьмана
татарами. Татари втратили
Богдана Хмельницького
втроє більше, ніжкозаки.
(бій під Жовтими Водами)
Морозенко потрапив у
проти ляхів
полон, його стратили на
Савур-могилі.

ZNO
UKRMOVA
 Усна народна творч сть
«ДУМА ПРО КОМПОЗИЦІЯ:
МАРУСЮ Вступ: розповідь про те, як
козаки перебували в
БОГУСЛАВКУ» ув’язненні у пана турецького.
Основна частина: обіцяння
Марусі звільнити запорожців
Літературний рід: ліро-епос. з неволі після від’їзду
Жанр: дума. турецького пана до мечеті.
Тема: розповідь про те, як Закінчення: Маруся
українська дівчина, яка дотрималася обіцянки —
стала дружиною турецького визволила козаків з неволі;
султана, допомагає своїм відмова героїні тікати на рідну
полоненим землякам землю.
повернутися до рідної землі.
Ідея: засудження Про твір: Одного разу до
поневолення, страждань, ув’язнених прийшла «дівка-
яких зазнали українці під час бранка, Маруся, попівна
нападу турків, віра у Богуславка й пообіцяла їх
щасливе вільне життя. випустити. У Великдень Маруся
: розповідається, як у визволила невольників, але з
турецькій неволі вже 30 літ ними не втекла, а просила
перебуває 700 козаків. передати її батькам, що вона
«вже побусурменилась».

ZNO
UKRMOVA
 Усна народна творч сть
«ОЙ ЛЕТІЛА Маруся Чурай
СТРІЛА» «В ють в три,
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада.
Тема: побивання матері-
удовиці за вбитим стрілою
сином.
Ідея: висловлення співчуття
до загиблого.
Про твір: Основа твору –
реалістична, але використано
елемент метаморфози, коли
мати, сестра та кохана
перетворилися на „зозульок
рябеньких”. У баладі йдеться
про загибель удовиного сина,
адже в українському
фольклорі це найтрагічніший
образ, тому й емоційне
напруження максимальне.
в ють буйн »
Літературний рід: лірика.
Жанр: літературна пісня
про кохання.
Тема: відтворення
страждань дівчини за
своїм милим.
Ідея: возвеличення
щирого почуття кохання.
Про твір: пісня передає
почуття самотньої
дівчини, яка страждає в
розлуці з «милим,
чорнобривим». Для неї це
«люте горе», вона себе
порівнює з билинкою в
полі, що росте на піску,
без роси, на сонці.
ZNO
UKRMOVA
Усна народна творч сть
Літературний рід: лірика.
Жанр: літературна козацька
пісня.
Тема: зображення походу
козаків, розлучення хлопця з
матінкою і коханою.
Ідея: звернення сина до матері,
щоб вона прийняла його кохану
як свою дитину.
Образи:
✔ козак, який відчуває
небезпеку;
✔ Маруся – дівчина, яка
проводжає коханого;
✔ мати;
✔ кінь вороненький,
✔ місяць та сонце.
МАРУСЯ ЧУРАЙ
«ЗАСВІТ ВСТАЛИ
КОЗАЧЕНЬКИ»
Про твір: розповідається, як
козаченьки, що «засвіт встали»,
вирушають у похід. Козак
заспокоює свою кохану Марусю та
просить її помолитись Богу за
нього. Проводжає мати сина в
далеку дорогу й просить його
додому вертатись. Молодий козак
не вірить, що швидко
повернеться з походу, бо «кінь
вороненький в воротях спіткнувся».
Син не знає, чи вернеться
живим, чи ляже в полі, а тому
просить матір прийняти його
кохану Марусеньку «як рідну
дитину».
ZNO
UKRMOVA
 Давня українська л тература
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема (на думку
деяких літературознавців
літописна повість).
Тема: зображення невдалого
походу новгород-сіверського
князя Ігоря на половців 1185 р.
Ідея: заклик руських князів до
єднання для спільної боротьби
проти зовнішніх ворогів.
Герої:
✔ князь Ігор, Святослав
✔ Овлур, Віщий Боян
✔ Всеволод, Ярославна
✔ Дружина, Половці
«СЛОВО ПРО
ПОХІД ІГОРІВ»
Про твір: похід князя Ігоря
разом із братом Всеволодом,
незважаючи на пророче
затемнення сонця — лихі
віщування природи, другий бій і
поразка війська Ігоря — плач
руських жінок — віщий «мутен
сон» київського князя Святосла
ва та його «золоте слово, з
сльозами змітане», звернене до
руських князів — плач Ярославни
в Путивлі на забралі, звертання її
до сил природи — князь Ігор у
полоні — утеча його з неволі з
допомогою Овлура — погоня
половців за князем — зустріч на
рідній землі й уславлення Ігоря та
його дружини.
ZNO
UKRMOVA
 Давня українська л тература
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: літопис.
Тема: висвітлення історії
східних слов’ян і князівської
влади, утвердження
християнства на Русі,
розповідь про виникнення
слов’янської писемності.
Ідея: возвеличення давності
слов’янського роду,
уславлення патріотизму.
Особливості:
✔ Оригінал «Повісті минулих
літ» не зберігся, текст
літопису дійшов до нас у двох
списках — Лаврентіївському
та Іпатіївському.
«ПОВІСТЬ
МИНУЛИХ ЛІТ»
Про твір: на початку XII ст. за
князювання Володимира
Мономаха на основі попередніх
зведень монах Києво-Печерського
монастиря Нестор створив
«Повість минулих літ», довівши
записи до 1113 року. Літопис
створювався впродовж тривалого
часу багатьма митцями, але на
початку XII ст. завершив,
упорядкував і дав назву літопису
київський монах – чернець
Нестор. Ідейно-тематична
спрямованість «Повісті…» походить
від ідеї зображення давності й
могутності держави Київська Русь,
героїчне минуле якої пов’язане із
правлінням виключно мудрих
сильних та справедливих.
ZNO
UKRMOVA
 Давня українська л тература
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА «ВСЯКОМУ МІСТУ –
«DE LIBERTATE» ЗВИЧАЙ І ПРАВА...»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська
(патріотична).
Провідні мотиви: воля –
найбільше багатство,
уславлення Б. Хмельницького.
Про твір: для ліричного героя
воля – найбільше багатство.
Ліричний герой, розмірковуючи над
питанням, що таке свобода,
заперечує порівняння цього
людського блага із золотом:
«зрівнявши все злото, проти свободи
воно лиш – болото». В останніх двох
рядках він згадує і славить Б.
Хмельницького як символ вольності.
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш, що став
народною піснею (філософсько-
сатиричний).
Вид лірики: громадянська
(філософська).
Провідні мотиви: викриття
суспільних вад; щасливий той, хто
має чисте сумління.
Про твір: автор ставить в один
ряд і засуджує здирників і
бюрократів, розпусників і пияків,
ледарів і підлабузників. Ліричний
герой думає не про маєтки й чини, а
про те, щоб мати чисту совість, жити
мудро й померти з ясним розумом.
Перемогти смерть здатна лише
людина з чистою совістю й
помислами, перед смертю всі рівні – і
мужик, і цар.
ZNO
UKRMOVA
 Давня українська л тература
Жанр: байка.
Ідея: праця має стати для людини
природною потребою і
«найсолодшою поживою» (ідея
спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Праця має стати для
людини природною потребою і
«найсолодшою поживою», лише
тоді праця «потрібне робить
неважким, а важке – непотрібним»
(Епікур)
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
«БДЖОЛА ТА
ШЕРШЕНЬ»
Про твір: байка у формі діалогу
між персонажами розкриває одвічну
тему суперечності між трудовим
способом життя й паразитичним
існуванням. Образи Бджоли й
Шершня алегоричні: Бджола – «герб
мудрої людини, що в природженому
тілі трудиться», а Шершень – «образ
людей, що живуть крадіжкою чужого й
родилися на те тільки, щоб їсти
й пити». Бджола бачить своє щастя лише
в «сродній праці», тобто праці за
покликанням: «Нам незрівнянно більша
втіха збирати мед, ніж споживати. До
цього ми народжені». Шершень цього
збагнути не може й зарозуміло наділяє
Бджолу такими характеристиками: «ти
така дурна», «багато у вас голів, та всі
безглузді». У «силі» байки автор бачить
щастя людини в «природженому ділі».
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
«ЕНЕЇДА»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: бурлескно-травестійна поема.
Тема: глузливе зображення
панівного класу України XVIII ст. з
його паразитизмом, жорстокістю,
хабарництвом, пияцтвом, соціальною
й моральною нікчемністю.
Ідея: утвердження безсмертності
українського народу, його
ментальності, культури, мови,
волелюбного духу; засудження
жорстокості панів,
морального звиродніння,
хабарництва чиновників.
Головні герої: Еней, його
батько Анхіз і мати Венера;
друзі-троянці Низ та Евріал;
верховний бог Зевс (Юпітер), бог-
покровитель торгівлі Меркурій,
бог вітрів Еол, бог моря Нептун;
богиня шлюбу Юнона; цариця
Дідона, пророчиця Сивілла,
цариця Цирцея; цар Латин, його
дружина Амата й дочка
Лавінія; цар рутульців Турн.
Сюжет: подорож Енея після
загибелі Трої – утручання бога вітрів
Еола й бога моря Нептуна в мандрівку
троянців – знайомство з Дідоною –
кохання, розлука й самогубство Дідони
– гостювання Енея на Сицилії в Ацеста
– життя богів на Олімпі – пожежа на
троянському флоті – сон Енея (батько
Анхіз кличе сина навідати його в пеклі)
– подорож Енея із Сивіллою в пекло –
зустріч Енея з батьком у пеклі – острів
злої цариці Цирцеї – земля царя Латина
– перипетії з Енеєм через Лавінію,
заручену з рутульським царем
Турном (причина початку війни) – війна
троянців із рутульцями – героїчний
подвиг Низа й Евріала – двобій Енея з
Турном і перемога Енея.
Про твір: поему створено на сюжетній
основі поеми Вергілія.
Проблематика:
- соціальна нерівність;
- захист рідної землі від ворогів;
- громадянський обов’язок;
- честь сім’ї; - дружба;
- виховання дітей; - кохання.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
«НАТАЛКА ПОЛТАВКА»
Літературний рід: драма.
Жанр: соціально-побутова
драма (за визначенням автора –
малоросійська опера).
Тема: зображення життя й
побуту селян; вірність у коханні
людей з народу.
Ідея: оспівування духовної
величі людини з народу.
Коли?Де?: 1918 р., у Полтаві.
Дійові особи: вдова
Горпина Терпилиха, її
дочка Наталка; далекий
родич Терпилихи Микола,
коханий Наталки Петро;
возний Тетерваковський,
виборний Макогоненко.
СЮЖЕТ:
І дія. Возний освідчується Наталці в
коханні, вона йому відмовляє – возний
просить виборного допомогти йому в
«сердечному ділі» – Терпилиха докоряє
Наталці за те, що вона відмовляє женихам
– Наталка обіцяє дати згоду на одруження
першому хлопцеві, який прийде
свататись – увечері виборний прийшов до
Терпилихи.
II дія. Знайомство Петра з Миколою, який
розказує, що возний засватав його кохану
– Микола допомагає закоханим зустрітися
– Петро віддає зароблені гроші Наталці –
приголомшений вчинком хлопця, просить
Терпилиху благословити дітей.
ВАЖЛИВО
У тексті 22 пісні як фольклорного
походження («Віють вітри, віють буйні»),
так і літературного («Всякому городу –
нрав і права»). М. Лисенко поклав твір на
музику.
Новаторство п’єси: головну героїню узято
з народу й показано як ідеал молодої
українки.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ТАРАС
ШЕВЧЕНКО
«КАТЕРИНА»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: соціально-побутова
поема.
Присвята: Василю
Жуковському.
Провідний мотив: зображення
трагічної долі жінки-покритки
й дитини-безбатченка в
кріпосному суспільстві.
Головні герої:
Катерина, її батько й мати,
син Івась, москаль Іван.
Сюжет: кохання Катрі з
офіцером – від’їзд москаля
– народження нешлюбного
сина – вигнання батьками
дочки з дому – поневіряння
Катрі на чужині – зустріч із
москалем Іваном –
самогубство героїні
(в епілозі – сцена зустрічі
Івася-підлітка з батьком).
«КАВКАЗ»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема з елементами
лірики та героїки. Іван Франко так писав
про поему: «...це огниста інвектива проти
темного царства...».
Присвята: Якову де Бальмену.
Тема: зображення загарбницької політик
російського самодержавства,
реакційної ролі церкви й прогнилої
дворянської моралі.
Ідея: заклик до об’єднання зусиль народ
для боротьби проти спільного ворога –
російського царату (співчуття
поневоленим, схвалення патріотичної,
мужньої боротьби горців, утвердження
безсмертя народу).
Про твір: Прометей – символ
нескореного духу народу. Орел – символ
влади.
«Усі ми в золоті і голі»
«Не вмирає душа наша,
не вмирає воля»
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ТАРАС
ШЕВЧЕНКО
«СОН»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема
(політична сатира).
Провідний мотив:
зображення справжньої суті
російського імперського
режиму.
Ідея: засудження
самодержавства й
кріпосництва в Російській
імперії, вірнопідданства й
аморальності земляків-
перевертнів.
Сюжет: картини-описи
України, Сибіру, Петербурга.
Шевченко ставить
перед собою завдання –
викрити хижацьку суть
царської влади.
«І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ,
І НЕНАРОЖДЕННИМ...»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: послання.
Вид лірики: патріотична
(громадянська).
Провідні мотиви: критика
української еліти, яка зневажає
український народ, і
заклик до соціального примирення
заради відродження нації.
«ЗАПОВІТ»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська.
Провідний мотив: заклик до
повалення експлуататорського
ладу й розбудови нового вільного
суспільства.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
Літературний рід: епос.
Жанр: перший історичний роман в
українській літературі (роман-
хроніка)
Тема: зображення історичних
подій
у Ніжині 1663 р. – доби Руїни.
Ідея: утвердження думки про
необхідність національної злагоди
українців, про те, що провідною
силою для розумної організації
українського суспільства є його
національна еліта.
ПЕРСОНАЖІ
Реальні Персонажі
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
«ЧОРНА РАДА»
Сюжет:
Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище
до Череваня, знайомство Петра Шрама з
родиною Череванів, спілкування з Божим
Чоловіком – бажання Шрама заручити Петра й
Лесю – Шрами й Черевані в Києві, розмова з
незадоволеними міщанами – знайомство Лесі з
Кирилом Туром – зустріч Череваня й Шрама з
Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі –
вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в
Києві, натяк Тура на викрадення Лесі – нічне
викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром
Шраменком – гостини Шрама на хуторі в
Гвинтовки, недалеко від Ніжина – зустріч Петра
Шраменка з Кирилом Туром, сніданок у нього
вдома – покарання біля стовпа Кирила Тура в
урочищі Романовський Кут, повернення
Кирила й Петра додому – перипетії в Ніжині –
Чорна рада в Ніжині – обурення обдуреної
черні, розчарування її в Брюховецькому –
пропозиція Тура порятувати ціною свого життя
Сомка (у в’язниці) й відмова останнього –
засудження Тетерею на смерть старого Шрама
– одруження Петра ІІІраменка й Лесі.

Проблематика:
історичні створені уявою
особи: письменника:
Гетьман Яким Петро Шраменко,
✔ боротьба за владу;
Сомко, Кирило Тур,
Іван Михайло Черевань,
✔ взаємини між панством, старшиною
Брюховецький, і простолюдом;
дружина Меланія,
полковник Шрам
(його прототип – донька Леся; образи ✔ стосунки між Україною і Росією;
паволоцький січових дідів: батько ✔ козацтво і його місце в історії;
полковник Пугач, пан Матвій. ✔ батьки і діти.
Попович),
образ ZNO
народу, "черні»
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ІВАН НЕЧУЙ-
ЛЕВИЦЬКИЙ
«КАЙДАШЕВА СІМ’Я»
Літературний рід: епос.
Жанр: соціально-побутова
повість.
Тема: зображення життя
українського села в пореформену
добу з усіма його складнощами й
суперечностями на прикладі
однієї родини.
Ідея: засудження індивідуалізму
егоїстичних натур і норм
народної моралі, що є головними
причинами духовної
роз’єднаності в родині.
Де?Коли?: Семигори, кінець 19 ст.
ПЕРСОНАЖІ
Маруся й Омелько
Кайдаші, їхні сини Карпо і
Лаврін , Мотря, Мелашка,
баба Палажка.
Сюжет:
Розмова братів Карпа й Лавріна про
майбутнє одруження, роздратування
батька через неробство синів
(експозиція) – сватання й одруження
Карпа (зав’язка) – поступове назрівання
конфлікту між свекрухою і невісткою,
сварки між членами родини, одруження
Лавріна, наростання сімейних
конфліктів, Мелашка на прощі в Києві,
повернення Мелашки в Семигори,
смерть Кайдаша через пияцтво
(розвиток дії) – сварки через мотовило,
яйця, курку, кухоль, півня, кабана і
грушу (кульмінаційні моменти
впродовж викладеного попереду
розвитку дії) – усихання груші
(розв’язка).
Важливо:
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ПАНАС МИРНИЙ-
РУДЧЕНКО
«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ,
ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
Літературний рід: епос.
Жанр: соціально-психологічний
роман («роман з народного життя»)
Тема: зображення майже столітньої
історії села Піски і,
зокрема, долі правдошукача-
бунтаря, «пропащої сили»
Чіпки Варениченка. Деградація
сильної особистості.
Ідея: заперечення боротьби з
несправедливістю через злочин,
пролиття крові.
Головні герої:
Чіпка Варениченко, його мати Мотря
Жуківна, батько Іван Вареник
(Притика, Остап Хрущ, Хрущов), баба
Оришка; друг Чіпки з дитинства
Грицько Чупруненко, його дружина
Христя; друзі Чіпки: Матня, Лушня й
Пацюк; москаль Максим Ґудзь, його
дружина Явдоха, дочка Галя (дружина
Чіпки); пани Польські,дід Улас тощо.
Композиція:
4 частини; 30 розділів(на зно
винесені ЛИШЕ 1 та 4 частини)
Сюжет:
Частина перша
I. Польова царівна: зустріч Чіпки з
Галею.
II. Двужон: історія Вареника – Притики
– Хруща – Хрущова.
III. Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.
IV. Жив-жив! Чіпка в наймах, потім
підпасич із Грицьком у діда Уласа.
V. Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар,
смерть баби Оришки, розкриття
таємниці про батька.
VI. Дознався: знайомство з Галею.
VII. Хазяїн: зростання Грицька як
доброго господаря.
"Роман з народного життя", в
якому "змальовано майже
столітню історію українського
села" (І.Франко)
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ПАНАС МИРНИЙ-
Частина четверта
XXIII. Невзначай свої: нічні збіговиська
РУДЧЕНКО
Чіпки з його товариством у Максима Ґудзя.
XXIV. Розбишацька дочка: розмова Чіпки з
«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ,
Галею, з якої він дізнається про те, що ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
Максим Ґудзь віддає Галю за москаля
Сидора. Історія написання:
XXV. Козак – не без щастя, дівка – не без
долі: Чіпка вмовляє Сидора за гроші Нарис «Подоріжжя од Полтави до
відмовитися від Галі, виставляє могорич і Гадячого» → повість «Чіпка» → повість
домовляється з «Пропаща сила» → роман «Хіба ревуть
Грицьком про сватання Галі.
воли, як ясла повні?».
XXVI. На своїм добрі: сватання Галі,
оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля;
переїзд Галі до Чіпки; радісне життя
молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової
Проблематика:
родин; зведення Чіпкою нового будинку; ✔ народна мораль;
новий промисел Чіпки (перепродування
✔ батьки і діти;
полотна).
XXVII. Новий вік: нове пореформене життя; ✔ добро і зло;
піщани поважають Чіпку як господаря; ✔ земля і достаток;
вибори Чіпки в земство.
✔ кріпацька неволя;
XXVIII. Старе – та поновлене: обрання Чіпки
в управу; компромат на Чіпку за колишні ✔ любов і сімейне
злодіяння (нерозкрита справа про вбивство щастя;
сторожа); відсторонення Чіпки
✔ праця.
губернатором від управи «по

Своєрідність
неблагонадёжности»; гнів Чіпки; смерть
Максима Ґудзя.
XXIX. Лихо не мовчить: Явдоха Ґудзь,
продавши свій хутір, переїздить після композиції твору:
смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з
матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до 1) багатоплановість сюжету
старого» (пияцтво); смерть Явдохи. 2) екскурси в минуле;
XXX. Так оце та правда! Чіпка і його
товариство вирізає Хоменкову родину 3) публіцистичні відступи.
(самогубство Галі; повідомлення Мотрі
про скоєний сином злочин у волость; арешт
Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
Літературний рід: драма.
Жанр: трагікомедія.
Тема: дворянство як міф про
краще життя.
Ідея: викриття бюрократизму й
судової системи, заснованої на
хабарництві;
засудження підміни особистісних
цінностей становою належністю.
В основу твору покладено
реальну подію з життя.
Дійові особи:
заможний хлібороб Мартин Боруля,
його дружина Палажка,син Степан,
дочка Марися; багатий шляхтич
Гервасій Гуляницький, його син
Микола; реєстратор з ратуші
Націєвський; повірений Трандалєв,
Омелько й Трохим – наймити Борулі.
Автор - корифей
українського театру.
ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
«МАРТИН БОРУЛЯ»
Композиція:
Комедія в 5-ти діях - так визначив жанр
твору автор. Події відбуваються
протягом кількох тижнів.
Сюжет:
Мартин подає позов на Красовського, цю
справу веде Трандалєв, що одочасно
працює і на Красовського. Боруля
домагається документально підтвердити
втрачене дворянство. Мартин просить
Степана, щоб він привіз із міста чиновника
Націєвського, щоб видати за нього Марисю.
Багатий шляхтич Гервасій Гуляницький
приходить до Борулі, щоб засватати
Марисю для його сина Миколи . Боруля
відмовляє. З міста приїхав Націєвський,
але, підслухавши розмову Мартина з
Палажкою, тікає із заручин. Боруля
наздоганяє Націєвського лупцює. Степан
стає безробітним, повертається додому.
Після випадку з Націєвським і листа від
Красовського про виселення Борулі з
орендованої землі, Мартин занедужав. Із
Сенату надійшла відмова . Мартин палить
папку з паперам і благословляє Миколу й
Марисю до шлюбу.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ІВАН ФРАНКО
«ЗАХАР БЕРКУТ»
Літературний рід: епос.
Жанр: історична повість.
Тема: розповідь про те, як
волелюбний народ Руської землі
боронив свою батьківщину від Композиція:
монголо-татарської навали.
Повість «Захар Беркут» має цікавий
Ідея: возвеличення мужності,
основний сюжет, у якому поєднуються
патріотизму, винахідливості,
дві сюжетні лінії: історична (напад
рішучості, вміння долати монголо-татар) і особиста (кохання
перешкоди, боротися з Максима й Мирослави).
труднощами; засудження
підступності, зради, жадності,
жаги до збагачення за рахунок
інших
Де?Коли?: Карпатська Русь, 12 Проблематика:
століття.
✔ захист рідної землі;
Дійові особи: ✔ моральний вибір;
✔ єдність, згуртованість народу –
Захар Беркут, Максим Беркут,
Мирослава, Бурунда, Тугар Вовк запорука перемоги;
✔ людина і природа;
Епіграф: ✔ кохання, вірність,
Дела давно минувших дней, самопожертва;
✔ взаємовідносини батьків і дітей.
Преданья старины глубокой...
А. С. Пушкин

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ІВАН ФРАНКО
«ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ
МЕНІ У СНІ?..»
(ІЗ ЗБІРКИ «ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ»)
Літературний рід: лірика.
Вид лірики: інтимна.
Напрям: модернізм
Течія: неоромантизм
Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив: монолог
про нерозділене кохання.
Тема: відображення
внутрішнього світу
закоханної людини, ії думок
та страждань
Ідея: заклик шукати своє
кохання та кохати всупереч
усім бідам, не дивлячись ні
на що.
Про твір:
У вірші “Чого з’являєшся мені?” кохання
– це складне культурне явище, з
допомогою якого можна більше
дізнатися про людину.
Ліричний герой живе у світі, у якому
панує реальне, вигадане і неподілене
кохання. Він бачить перед собою
портрет коханої, таємничий духовний
зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким
його собі уявляє ліричний герой.
Вірш змальовується крізь призму сну. Ці
навіювання виникли через палке
кохання ліричного героя до дівчини, яка
не має взаємних почуттів, і прагнення
знищити у своїй уяві образ коханої.
Особливості:
- лірична перлина збірки;
- внутрішній монолог;
- щиросердечна сповідь зраненої
душі;
- біль безнадійного кохання;
- драматизм і глибина почуттів.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 18-20 cтол ття
ІВАН ФРАНКО
«МОЙСЕЙ»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: філософська поема.
Напрям: модернізм
Стиль: неоромантизм
Тема: зображення «смерті
Мойсея як пророка, не
признаного своїм народом» - так
визначає тему сам автор.
Ідея: заклик вірити у свій народ,
у своє майбутнє, позбутися
рабської психології й будувати
нове життя.
Головні герої:
Ліричний герой, Мойсей, князь
конюхів Єгошуа; Єгова ; єврейський
народ;
супротивники Мойсея – Датан і
Авірон; демон пустелі Азазель.
"Ся тема в такій формі не
біблійна, а моя власна, хоч і
основана на біблійному
оповіданні." І.Франко
Про твір:
Пролог: «Народе мій, замучений, розбитий, Мов
паралітик той на роздорожжу». 20 пісень: 40
років єврейський народ, який вийшов з
єгипетської неволі, шукав землю обітовану, але за
лічені дні до досягнення бажаного краю
зневіряється – у високу мрію вірить лише Мойсей
– Датан і Авірон пропонують закидати Мойсея
камінням – Мойсей виходить майдан, стає на
камінь і виголошує промову – Мойсей застерігає
народ від Божого гніву, розповідає притчу про
дерева, розтлумачує її зміст – Авірон
насміхається, бо не вірить у Єгову, пропонує
євреям поклонятись іншим богам – Датан
звинувачує Мойсея і закликає народ закидати
пророка камінням, проте ніхто не наважився
зробити це – юрба виганяє з табору Мойсея,
пророк підкоряється, прощається з народом і йде
у степ – Мойсей звертається до Бога, але у
відповідь чує голос злого духа пустелі Азазеля,
котрий намагається довести йому марність
справи, якій пророк присвятив життя – демон
розказує міф про Оріона – Мойсей упадає в
розпач, і на якусь мить його охоплюють сумніви –
у цей час з’являється Єгова й пояснює Мойсею,
для чого він вивів синів Ізраїлю з Єгипту –
оскільки Мойсей «на момент» засумнівався, йому
призначено, уже побачивши обіцяний край, не
ступити до нього і вмерти перед самим порогом
своєї мети – вихор у степу, раптом з’являється
князь конюхів Єгошуа й закликає євреїв до
походу, Авірона поб’ють камінням, Датана
повісять
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
«ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»
Літературний рід: епос.
Жанр: повість.
Тема: зображення життя гуцулів у
Карпатах на межі XIX й XX ст. в гармонії
з природою, традиціями й звичаями, з
язичницькими й християнськими
віруваннями.
Ідея: оспівування високого й красивого
почуття кохання.Історія написання:
Поштовх для написання: перебування
М. Коцюбинського в селі Криворівня
(Івано-Франківська область), під час
якого він отримав багато вражень від
життя, звичаїв і обрядів гуцулів.
Інші назви: Тіні минулого, Голос віків,
Відгомін Предковіку, Дар Предків
забутих
Головні герої:
Іван Палійчук, його кохана Марічка
Гутенюк, дружина Палагна,
сусід Юра, матір і батько Івана;
щезник, нявка, чугайстир.
Епіграф:
Уражений світом Гуцульщини
кінорежисер С. Параджанов у
середині 1960-х екранізував твір
М. Коцюбинського.
Сюжет:
Сюжет: розповідь про дитинство Івана
Палійчука і про ворогування його родини із
сім’єю Гутенюків – Іван знайомиться з
Марічкою під час бійки батьків – між ними
зароджується кохання – Іван тривалий час
перебуває в наймах на полонині –
повернувшись, дізнається про смерть Марічки
(дівчина утопилася, коли переходила
Черемош) – Іван не вірить у смерть Марічки і
йде на пошуки дівчини – через 6 років блукань
Іван повертається в село, через рік
одружується з Палагною, яка з часом стає
«любаскою» сусіда Юри – Івану це байдуже,
він не може забути Марічку – хлопець іде
вгори й чує голос нявки-Марічки, прямує за
ним, а зустрічає чугайстра, який танцем
відволікає його від Марічки – ідучи за голосом
коханої, Іван зривається в урвище –
наступного дня ледь живого Івана знаходять
пастухи – Івана ховають за місцевим
звичаєм .
Конфлікти:
✔ між родами;
✔ людина - природа;
✔ людина - буття;
✔ людина - власне "Я";
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: епос
(з елементами драми).
Жанр: новела.
Присвята: Кононівським полям.
Тема: митець і суспільство.
Ідея: важливість ролі митця в
суспільстві; людина щаслива в
гармонії з природою.
Дійові особи:
Моя утома, Ниви у червні, Сонце,
Три білих вівчарки, Зозуля,
Жайворонки, Залізна рука города,
Людське горе.
Ядро конфлікту – Моя
утома і Сонце.
→→ →
Сонце проникає в душу
Тепліє Відганяє втому
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
«INTERMEZZO»
Сюжет:
Сюжет новели – безфабульний: за
його основу взято химерну
грунастроїв, які проходять у творі
через три фази:
1) депресія: герой
утомлений і перебуває в конфлікті
із самим собою;
2) спокійно- споглядальний стан:
цей стан з’являється як
продовження природної
гармонії, а природа в новелі –
одухотворена;
3) обурення, нетерпіння: внутрішній
конфлікт героя і контраст між
царством прекрасної природи й
потворною реальністю людського
життя. Найбільший – сповідь
селянина про людське горе у фіналі
твору (кульмінація). Твір
завершується тим, що сповнений
гніву й нетерпіння митець
повертається до міста.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
«КАМІННИЙ ХРЕСТ»
Літературний рід: епос.
Жанр: психологічна новела
(студія, тобто художнє Сюжет:
дослідження душі головного Експозиція - перший розділ, що
героя). знайомить читача з долею Івана
Тема: еміграція за океан Дідуха (працював виснажливо на
галицького селянства на межі XIX кам'янистому горбі, що дістався у
й XX ст. (прощання хлібороба
спадщину; героя прозвали Іваном
Івана Дідуха із сусідами у зв’ язку
Переламаним через те, що праця
з виїздом до Канади).
зігнула його в дугу).
Головна ідея: єдність селянина з
II - VII розділи - епізоди сповіді
рідною землею.
героя перед сусідами за своє життя.
Усі монологи Івана обертаються
навколо образу горба, на якому
Дійові особи: встановив на пам'ять землякам
Іван Дідух, його дружина Катерина, камінний хрест з вибитими
їхні діти, кум Михайло, селяни. іменами.
Кульмінацією новели є епізод
танцю, який зображено по-
Важливо: експресіоністськи виразно.
В основу новели покладено справжні
події в рідному селі письменника.
Штефан Дідух (у творі - Іван), емігруючи
до Канади, поставив камінний хрест, "Камінний хрест — це
пам’ятник не лише Дідухам, а
який і нині стоїть на найвищому горбі в
Русові. Ще одним прототипом образу
Дідуха був селянин Русова Іван й усім емігрантам".
Ахтемійчук.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
«VALSE MELANCOLIQIE»
Літературний рід: епос
Жанр: новела.
Літературний напрям:
модернізм, неороматизм.
Тема: зображення життя жінок-
інтелектуалок, які прагнуть
краси в житті.
Ідея: мистецтво є
віддзеркаленням внутрішнього
світу людини, її свободою.
Дійові особи:
Софія Дорошенко,
Марта, Ганна
Проблематика:
✔ жіноча рівноправність,
✔ свобода вибору,
✔ мистецтво і буденність,
✔ музика і реальність,
✔ пошуки щастя.
Сюжет:
Експозиція — оповідь Марти про
музику, враження від неї, життя з
Ганнусею.
Зав’язка — рішення подруг взяти
третього компаньйона для
спільного проживання; поява Софії
Дорошенко. Розвиток дії – розмови
подруг, їх уподобання, навчання,
проблеми; смерть матері Софії.
Кульмінація – серцевий напад
Софії, її згасання.
Розв’язка твору —
похорон Софії, від’їзд Ганни до
Італії, повернення, Мартине
заміжжя.
Мотив вальсу у творі
наскрізний і об’єднує всі
події в завершене ціле.
ZNO
. UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: драма.
Жанр: драма-феєрія
(проблемно-філософська поема).
Художній напрям: модернізм:
неоромантизм.
Тема: зображення світу людини
й природи в їхніх взаєминах.
Ідея: оспівування краси
людських взаємин, пориву до
щастя, незбагненної сили
великого кохання.
Головний конфлікт: зіткнення
духовно–піднесеного й
матеріально–приземленого
Дійові особи:
Лукаш, його мати, дядько Лев;
Килина, діти Килини; хлопчик;
Мавка, Лісовик, Перелесник,
Водяник, Русалка Польова,
Злидні, «Той, що греблі рве»,
«Той, що в скалі сидить»; Доля.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
(ЛАРИСА КОСАЧ)
«ЛІСОВА ПІСНЯ»
Сюжет:
Зав’язка: Мавка прокидається від
зимового сну, коли чує як грає на
сопілці сільський парубок Лукаш.
Розвиток дії: молодиця Килина в
усьому протистоїть Мавці. Коли Лукаш
зраджує кохану і сватається до
Килини, Мавка втрачає бажання жити
й добровільно погоджується покинути
цей світ.
Кульмінація: Мавка провалюється в
підземелля «Того, що в скалі сидить».
Лукаш стає звіром і знову людиною,
Килина закляла Мавку в вербу.
Розлючена Килина хоче зрубати
Вербу-Мавку, але Перелесник запалює
Вербу, а з нею згоряє все
господарство.
Розв’язка: Лукаш замерзає, Килина з
дітьми йде в село, Мавка
перетворюється на вербу.
Завершується твір прекрасним
монологом Мавки.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
(ЛАРИСА КОСАЧ)
«CONTRA SPEM SPERO»
Літературний рід: драма.
Літературний рід: лірика. Символічні
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: особиста образи:
(філософська).
✔ образи, які уособлюють
Художній напрям, стиль:
самодержавство («льодова
модернізм, неоромантизм.
кора», «крута, крем’яна гора»,
Тема вірша: роздуми про
«темна ніч»)
негаразди у житті та сподівання
✔ образи, що символізують
на краще.
Провідний мотив: заперечення визволення («барвисті квіти»,
тужливих настроїв, «весела весна», «зірка
протиприродних молодості, провідна» (прийом контрасту).
оптимізм людини за будь-яких
життєвих ситуацій.

Основна думка:
Дійові особи: Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Лукаш, його мати, дядько Лев; Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Килина, діти Килини; хлопчик;
Мавка, Лісовик, Перелесник,
Водяник, Русалка Польова, Буду жити! Геть думи сумні!
Злидні, «Той, що греблі рве»,
«Той, що в скалі сидить»; Доля.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
МИКОЛА ВОРОНИЙ
«БЛАКИТНА ПАННА»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Тема: гармонія природи та
мистецтва (“має крилами Весна
запашна, лине все в прозорих
шатах, у серпанках і блаватах…”)
Ідея: возвеличення краси й
природи (довгожданна,
нездоланна… ось вона –
Блакитна Панна!…)
Провідний мотив: возвеличення
краси природи і єдність її з
мистецтвом.
Цитата:
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
І Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні Голосні
І сплітаються в гротески.
Про твір:
Вороний витворює гімн весняній
природі, молодості, натхненню,
оспівав весну як блакитну панну.
Поряд зі звичними, традиційними
у фольклорі та в літературі
засобами виразності (весна
запашна, чарівна, у прозорих
шатах, у серпанках) автор
використовує біблійну урочисту
лексику («Осанна!»), метафори
(«в душі моїй, в сяйві мрій в’ються
хмелем арабески»), мистецькі
терміни (арабески, фрески,
гротески). І це надає творові
неповторне інтелектуально-
мистецьке естетичне
забарвлення.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
«ЧАРИ НОЧІ»
Літературний рід: лірика.
Жанр: романс (став
популярною народною піснею).
Вид лірики: інтимна (любовна).
Напрям: модернізм
Течія: символізм
Провідний мотив: захоплення
красою життя й красою
кохання.
Тема: скороминущість
людського життя, тимчасовість
життя людини на землі;
момент кохання.
Ідея: утвердження кохання як
найважливішого в житті
людини, як сенсу життя;
заклик насолоджуватися
життям перед обличчям
тлінності; гімн природі й красі.
Про твір:
Вірш належить до збірки «З журбою
радість обнялась». Автор закликає
читача улити «струмінь власної душі»
у «шумляче море» краси весняної
природи, до дна випити чашу щастя
від молодості й кохання, тим паче, що
щастя – надто швидкоплинне.
Продовжуючи народнопісенну
традицію, О. Олесь будує вірш на
наскрізному паралелізмі «людина –
природа».
Образи:
людей: ліричний герой — закоханий;
Фауст — людина, яка хоче повернути
минуле; примарна кохана;
міфологічних істот: боги; природи: солов’ї,
весна, шумляче море, земля, лист, квітка,
струмок, зорі у воді, хмари, туман, верби
п’яні;
предметів і явищ: поцілунок, мить життя,
струни золоті, бенкет весни, дзвін чарок,
бажання, холодні груди.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична.
Тема: любов до рідної мови і
заклик до її збереження.
Ідея: рідне слово має стати
духовною зброєю народу.
Провідні мотиви: любов до
рідної мови і заклик до її
збереження.
Образи:
людей: ліричний герой —
людина-патріот, яка любить
рідну мову й займає активну
громадянську позицію;
діти — українці, які відцуралися
рідного слова; чужинці;
природи: орел, дерева, зорі,
Дніпро, сонце, дощі;
предметів і явищ: слово; шум,
музика, спів, рев, меч.
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
«О СЛОВО РІДНЕ, ОРЛЕ
СКУТИЙ!..»
Про твір:
У збірці «Будь мечем моїм...» О.
Олесь, розвиваючи традицію Т.
Шевченка та Лесі Українки,
гостро порушує проблему
рідного слова, щиро
захоплюється ним і нищівно
картає колонізаторів, які його
нищать, і своїх безбатченків,
котрі його зневажають. Вірш
пульсує потужним патріотичним
почуттям, яке особливо
посилюють риторичні вигуки й
звертання. Красу, мелодійність і
багатство української мови О.
Олесь розкриває через емоційно
насичені пейзажні порівняння,
метафоричні епітети,
міфологічно-біблійні символи.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Про автора:

Кларнетизм - термін для

позначення поетичної
ПАВЛО ТИЧИНА системи ранньої творчості
П.Тичини; філософська ідея
«ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ» всеєдності. Виражена за
допомогою художніх
Літературний рід: лірика. засобів: асонанс, алітерація,
Жанр: вірш-реквієм, анафора, епіфора, епітет,
поетична епітафія метафора.
Ідея: утвердження
патріотизму і гуманізму,
Важливо
Збірка "Сонячні кларнети"
осудження жорстокості,
- 1918 р.
терору, ненависті. Любити
✔ Лірика з пейзажними і
вітчизну, віддати за неї любовними мотивами з
життя — це найвища етична піднесеним настроєм
і духовна цінність людини. «Арфами, арфами...», «Гаї
Мотиви: вірш проймає шумлять...;
скорботно-патетична ✔ вірші з ліричним трагізмом
тональність туги, печалі, таелементами народної
жалю, страждання, історичної пісні;
✔ вірші про революцію, долю
національної культури.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА
«О, ПАННО ІННО...» «ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: інтимна (любовна).
Провідний мотив: нестерпна
туга за втраченим коханням,
поєднана зі світлим
спогадом про нього.
Про твір: у формі монологу
поет змальовує страждання і
суперечливі почуття
ліричного героя, викликані
невзаємним коханням. Образ
вікна – це розлука.
Сніги – холод на душі,
самотність. Атмосфера
давнього кохання асоціюється з
красою різнобарв’я, з
тонкощами аромату квітучого
лугу.
Це - щире освідчення
ліричного героя, його схвильована
сповідь, у якій «кожне слово -
мов клавіш»(С. Тельнюк),
ШЕЛЕСТИТЬ...»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: інтимна.
Провідний мотив: світле й
радісне почуття кохання
весняної ночі.
Про твір: неабияку
майстерність виявляє поет,
щоб передати в кількох
граціозних строфах настрій
молодої людини, її
замріяність, глибоке почуття.
Риторичні запитання й
оклики, звернені до читача,
ніби зближують його з
поезією. Романтичний нічний
весняний пейзаж, звукові й
слухові образи емоційно
наснажують цей ліричний
вірш.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
«У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ
ВИНОГРАДУ»
Рід літератури: лірика
Жанр: сонет.
Вид лірики: інтимна Про твір:
Тема твору: Зображення
зародження кохання Максим Рильський, як і
немолодого чоловіка та середньовічні поети,
юної дівчини. уславлює красу життя і
Ідея: Возвеличення почуття головне його джерело –
кохання, яке знаходить кохання. Перший рядок
людину в усі часи – і в вірша можемо трактувати і
молодості, і в зрілості (у як час природи – рання
теплі дні збирання осінь, і як етап в людському
винограду – якщо говорити житті – зрілість. Останнім
про цю пору, то це рання же реченням “Добре бути
осінь, а в житті людини – молодим поет показує, що
зрілість). можна залишатись
у, Основна думка: Кохання молодим душею навіть в
найбільше пов’язане з зрілості, тому не втрачати
молодістю, тому, коли вона почуття краси і вміння
минає, важко закохатись закохуватись як юнак.
знову так безтурботно.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Жанр: новела.
Напрям: імпресіонізм
Течія: «романтика
вітаїзму» (експресіонізм із
яскраво вираженим
імпресіоністичним
елементом).
Тема: протистояння
гуманізму та фанатизму,
добра і зла в душі героя
(«чекіста і людини»), його
роздвоєність.
Ідея: вимріяне майбутнє не
може наблизити людина з
у,роздвоєним «я», ціною
злочину його не
побудувати.
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ
«Я (РОМАНТИКА)»
Головні герої:
«Я» – главковерх «чорного
трибуналу», доктор Тагабат,
дегенерат, Андрюша; мат «Я».
Композиція:
Твір складається з ліричного
вступу (прологу) й 3 частин, у
яких відтворено три різні
ситуації на фронті й три різні
душевні стани ліричного
героя. У пролозі автор вводить
читача в складний
психологічний світ (показана
розмова матері з сином
напередодні грози). Розповідь
ведеться від першої особи.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Сюжет:
Засідання «чорного
трибуналу комуни» у
«фантастичному палаці»
(будинок розстріляного
шляхтича) – ухвалення
одного й того ж вироку:
«Розстрілять!» (без адвокатів
і прокурорів) – увечері вдома
мати «Я» заспокоює
розтерзану душу «м’
ятежного сина революції» –
одного дня «чорний
трибунал» ухвалює вирок
розстріляти черниць за
у, антиреволюційну агітацію –
серед них «Я» упізнає свою
матір – щоб довести
відданість революційній
справі, «Я» власноруч
застрелив свою
матір.
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ
«Я (РОМАНТИКА)»
Про твір:
Кожен персонаж – це втілення
певних сил, що формують
психологічний світ
людини. Дегенерат уособлює
«тваринні» сили і нагадує
каторжника. Андрюша –
нервовий, несміливий,
сентиментальний «невеселий
комунар». Доктор Тагабат –
раціоналіст, який все зважує
чітким розрахунком, законом
революційної доцільності.
Поставлений перед неминучим
вибором між синівським і
революційним обов’язком,
герой твору робить фатальний
вибір. Убивство чекістом власної
матері є катастрофічною
розв’язкою внутрішнього
протистояння фанатизму й
гуманізму.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ВОЛОДИМИР СОСЮРА
«ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична.
Тема: зображення
поетичного образу
України, її краси її величі.
Ідея: возвеличення
палкого кохання
українців до рідного
краю, Батьківщини.
Провідний мотив: щира
любов до рідної України.
Цікаво:
у,
1951 року в газеті «Правда»
за цей вірш поета звинувачено
як буржуазного націоналіста.
Про твір:
У цьому вірші поєдналися
пристрасть поета- патріота і
ніжність поета-лірика, що
дало йому змогу виразити
найзаповітніші думки, почуття
й переконання людської душі.
Простота художніх засобів і
їхня довершеність, непідробна
щирість і схвильованість
інтонацій дали поетові змогу
втілити глибокий
загальнолюдський зміст: люби
рідну землю, шануй інші
народи, будь щедрим серцем
на добро, добрі вчинки.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: епос.
Жанр: урбаністичний роман.
Напрям: модернізм
Течія: екзистенціалізм
Тема: підкорення людиною міста.
Ідея: розкриття характеру
людини, яка підкорює місто.
Провідний мотив: утвердження
думки про суперечливість натури
людини-творця, завойовника
міста.в
Місце та час подій: Київ, 1920-ті
роки (часи політики
«українізації»)
Герої:
Степан Радченко, Надійка,
«мусінька» Тамара Василівна (її
чоловік Лука Гнідий і син Максим),
Зоська, балерина Рита, Михайло
Світозаров, поет Вигорський,
Левко, Борис – студенти.
ВАЛЕРІАН
ПІДМОГИЛЬНИЙ
«МІСТО»
Сюжет:
Степан Радченко разом з односельцями
Надійкою і Левком дісталися Дніпром до
Києва на навчання. Степан оселився на
Подолі, у дядькового знайомого крамаря
Гнідого. Спочатку жив у столярній
майстерні поряд з коровами, а ставши
студентом, перебрався жити в будинок, на
кухню. Відвідавши літературну вечірку,
Степан, сповнений заздрощів, вирішив
написати оповідання про бритву. «Долю
своєї бритви він підніс до історії
громадянської війни, зробив її символом
виборюваної влади». Написавши свій твір,
поніс відомому літературному критику
Світозарову, але той не захотів з хлопцем
розмовляти. Знищений і принижений, він
пішов до Надійки і сказав, що йде від неї
назавжди. Уночі до Степана почала
приходити дружина Гнідого, Тамара
Василівна. Радченко мав успіхи в навчанні.
Професор, який приймав іспит з української
мови, порадив читати лекції з української
мови на курсах для держслужбовців. Так
Степан і зробив. Заробивши грошей,
хлопець купив новий одяг і переїхав до
кімнати знайомого Бориса. На курсах
Степан познайомився з поетом Вигорським.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Хоч Степан і позбувся злиднів,
проте й далі жив скромно. Його
твори почали друкувати в
журналах, хлопець був щасливий.
Він познайомився з городянкою
Зоською, коли купував лотерею.
Степан захоплювався її
непередбачуваністю, дарував
цукерки й квіти, водив до театру й
кіно. Радченко відвідує редакцію
журналу, бере участь у
літературних дискусіях, покидає
університет. Невдовзі за
надруковану збірку отримує
гонорар у 350 карбованців. Якось
хлопець зустрів земляка
Бориса, той розповів йому, що
одружується. Радченко за описом
упізнав Надійку, і йому стало
прикро. Згодом Степана обирають
на посаду секретаря журналу – і
він з головою поринає в роботу.
Степанові захотілося затишнішої
квартири. Коли Радченка обрали
у,до культкомісії місцевкому, йому
все важче стало знаходити час для
зустрічей із Зоською. Степан
пропонує Зосьці вийти за нього
заміж. Вона погоджується. Удома
він починає картати себе за
дурість і вирішує
порвати із Зоською.
ВАЛЕРІАН ПІДМОГИЛЬНИЙ
«МІСТО»
На вечірці в подруги він прямо сказав їй
про це, але не пішов, а став одверто й
зухвало залицятися до інших жінок,
познайомився з красунею, актрисою і
балериною з Харкова Ритою. У Степана
зародилася думка написати великий твір
про людей. Сів, із легкістю написав
перший розділ. Але далі нічого не
виходило. Молодого автора охопив розпач.
Через деякий час Степанові захотілося
побачити Зоську і помиритися з нею. Коли
він пішов до дівчини, то дізнався, що
Зоська отруїлася й померла. Хлопця охопив
жах. Степан переїздить до нової кімната в
семиповерховому будинку з ліфтом.
Нудьга його не кидала. Якось зустрів
односельця Левка. Той вивчився і тепер
їхав працювати на Херсонщину. Радченко
також вирішує їхати звідси. Потім захотів
зустрітися з Надійкою. Пригадав адресу,
яку казав йому Борис, і пішов. Надійку він
ледь упізнав. Це була вагітна жінка, що
розмовляла з ним «погордо». З тяжким
серцем і гнівом Степан вийшов із дому.
Раптом зустрів знайому Риту. Йому здалося
це щастям. Коли розставалися, топообіцяли
одне одному зустрітися завтра. Юнак побіг
по сходах, не чекаючи ліфта, у квартиру,
відчинив вікно й послав містові свій
поцілунок. Сів за стіл і став писати свою
повість про людей.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Епіграфи:
1 з Талмуда (канонічної
книги євреїв): «Шість
прикмет має людина:
трьома подібна вона на
тварину, а трьома на янгола:
як тварина — людина їсть і
п’є; як тварина — вона
множиться і як тварина —
викидає; як янгол — вона
має розум, як янгол —
ходить просто і як янгол —
священною мовою
розмовляє». Добираючи
такий епіграф Підмогильний
порушує проблему
перспективи української
нації.
2 — із роману «Таїс»
французького письменника
Анатоля Франса: «Як можна
бути вільним, Евкріте, коли
маєш тіло?».
ВАЛЕРІАН
ПІДМОГИЛЬНИЙ
«МІСТО»
Проблематика:
✔ Проблема міста і села;
✔ реалізація людини у житті, у
суспільстві, у роботі, у творчості,
✔ стосунки з людьми;
✔ підкорення людиною міста;
✔ кохання; кар’єра;
✔ добро і зло;
✔ багатство і бідність;
✔ село і місто
Сюжетні
елементи:
Експозиція: Степан Радченко
приїздить на навчання до Києва,
знайомиться з містом.
Зав’язка: Життя Радченка у Гнідих.
Кульмінація: Смерть Зоськи
Розв’язка : Зустріч з Ритою
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Рід літератури: епос
Жанр: роман
автобіографічний.
Напрям: модернізм (елементи
детективного, пригодницько-
авантюрного жанру; іонізація;
романтика настрою; новітні
образи моря, міста;
екзотичність)
Течія: неоромантизм
Тема: Спомини літнього
чоловіка своєї молодості,
початку роботи в
кіномистецтві, першого
знакового кохання і дружби.
Ідея: Возвеличення молодості
і творчості як дві невід’ємні
частини людського життя.
Композиція:
9 розділів, 4 епіграфи.
ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ
«МАЙСТЕР КОРАБЛЯ»
Сюжет:
Експозиція – розповідь оповідача
про себе і мету початку своєї
розмови.
Зав’язка – приїзд молодого
редактора на кінофабрику,
знайомство з балериною Тайях,
врятування Богдана.
Розвиток дії – підготовка до
зйомок нового фільма Сева,
історії, які ляжуть в його основу,
розповідь про будні на
кінофабриці, розгортання
стосунків між редактором, Севом
і Тайях.
Кульмінація – напад на редактора
і Богдана, закінчення будівництва
корабля.
Розв’язка – спільна перемога Сева
і редактора над нападниками,
вибір Тайях, прочитання
батькових мемуарів синами.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ
«МАЙСТЕР КОРАБЛЯ»
Головні герої:
То-Ма-Кі, Сев, Професор,
Директор, Тайах, Богдан.
Символи-образи:
✔ корабель – образ держави
✔ майстер корабля – “веселий
народ”, який творить свою
республіку.
✔ місто – символізує берег, до
якого прагнуть літературні
герої.
✔ робота над будівництвом
вітрильника – поривання
людини до гармонії із собою,
світом;
✔ стародавні креслення для
справжнього корабля –
програма духовного
відродження українців для
власного шляху розвитку
Послідовність
подій у творі:
шторм – ножове поранення – у
цирку – спускання брига на воду
– пожежа на бризі
Проблематика:
✔ протиставлення молодості і
старості;
✔ молодість як час для
творчості;
✔ мистецтво як спосіб
самовираження;
✔ розуміння мистецтва;
✔ кохання і його перепитії;
✔ любовний трикутник;
✔ дружба і довіра;
✔ дружба і суперництво;
Роман “Майстер корабля”
написано на основі матеріалу,
зібраного на Одеській
кіностудії.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ОСТАП ВИШНЯ
«МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ»
Літературний рід: епос.
Жанр: гумореска.
Тема: розповідь про батьків,
навчання й формування
світогляду письменника.
Ідея: у гумористичній формі
висвітлити фактори, які
впливають на
формування митця.
Композиція:
3 розділи. 1 розділ – народження митця моментами: що впливало
Остапа Вишні, його дитинство
( де й коли народився, про
батьків та дідів); 2 і 3 розділи –
навчання Остапа Вишні;
формування його світогляду.
Проблематика:
✔ Формування митця;
✔ Пошана до старших;
✔ Повага до вчителівя;
✔ Відповідальність за свою
працю.
Про твір:
З перших рядків твору вражає
іронія й непідробна щирість,
безпосередність оповіді про
самого себе. У іронічному дусі
розмірковує автор над
важливими в житті кожного
на його світогляд, які були перші
вчителі, як виховували батьки, як
формувалася його «класова
свідомість», яку освіту вдалося
здобути.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ОСТАП ВИШНЯ
Композиція:
«СОМ» 4 частини.
1 частина – читача запрошують
Літературний рід: епос.
побувати на річці Оскіл і
Жанр: усмішка.
помилуватися краєвидами.
Тема: гумористична розповідь
2 частина – дід Панас застерігає
про сома, що жив у річці Оскіл
туристів бути обережними біля
і міг з’їсти гусака,
ковбані, в якій живе сом.
гімалайського ведмедя і
3 частина – розповідь про сома,
навіть парового катера.
який тягав за собою паровий
Ідея: виховання любові до
катер.
природи.
4 частина – розповідь героя-
Час та місце подій: царські
оповідача про те, як живляться
часи — радянські часи (20-ті
роки XX ст.), заплава річки соми і як їх ловити.
Оскіл за славним містом
Енськом на Харківщині.
У гуморесці “Сом” як і у всіх
Образи: “Мисливських усмішках” О.
людей: оповідач; дід Панько; Вишня широко використав гротеск
пан; Христя; рибалка;
та гіперболу, контраст між
письменник Сабанеев;
природи: річка, сом, гуси, собака справжнім і вигаданим, змішування
Джой; ліричного, сатиричного й
предметів і явищ: човен, катер,
фантастичного.
риболовля, розповідь.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: драма.
Жанр: сатирична комедія.
Тема: зображення українізації й
міщанства в Україні у 20-і роки
XX ст.
Ідея: засудження міщанства,
національної упередженості й
зверхності.
Головна думка: «трансформації
людини»; ім’я як носій сутності
й пам’яті роду й людини»,
«українізація»; «первенство»;
«шовінізм».
Місце та час подій: 1920-ті рр.
місто Харків, район Холодної
Гори.
Головні герої:
Мина Мазайло, його діти Рина й
Мокій, дружина Килина
(Мазайлиха); дядько Тарас, тьотя
Мотя, Уля.
МИКОЛА КУЛІШ
«МИНА МАЗАЙЛО»
Сюжет:
Харківський службовець «Донвугілля»
Мина Мазайло (колишній українець) у
своєму прізвищі вбачає головну причину
своїх життєвих і службових поразок,
тому й вирішив змінити його на «більш
благородне» – російське Мазєнін. Мина
наймає вчительку «правильних
проізношеній» (Баронова-Козино), яка
вчить його грамотно говорити «по-
руському». Мокій, навпаки, прихильник
української мови і взагалі всього
українського. Мина від цього страждає.
Не підтримує позиції Мини й національно
свідомий дядько Тарас, який дуже
схожий на запорожця. На боці Мини –
дружина, дочка Рина й терміново
викликана телеграмою родичка з
Курська тьотя Мотя. Кульмінаційним
моментом у творі стає звільнення Мини
Мазайла-Мазєніна з посади за
«систематичний опір українізації».
Видатний митець, який поставив
твір М. Куліша „Мина Мазайло”
у Харкові Л. Курбас.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
БОГДАН-ІГОР
АНТОНИЧ
«РІЗДВО»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Напрям: модернізм
Течія: авангардизм, символізм,
міфіологізм
Тема: факт народження Христа.
Ідея: переосмислення факту
народження Христа як події, що
відбувається в кожному селі й
містечку; уславлення
народження життя й радості.
Провідний мотив: таїнство
різдвяного вечора
(переплетення християнських і
язичницьких мотивів).
Образи:
людей: лемки у крисанях; Марія;
міфологічних істот: бог;
природи: ніч у сніговій завії, місяць у символічній формі розказано про
— золотий горіх;
предметів і явищ: народження; сани; новонародженому Христу, і Марію, яка
містечко; крисані; стріхи; долоні.
Про твір:
У вірші християнське таїнство
народження Спасителя тонко
помережане язичницькими
мотивами. Саме воно відбувається в
українському, лемківському
середовищі. І навіть волхви
уподібнюються до лемків:
«Прийшли лемки у кресанях і
принесли місяць круглий». Образ
місяця, що проймає увесь твір, – теж
праукраїнський, язичницький
символ Різдва, народження нового
світу. Отже, залучаючи твор у
фантазію, уяву, автор щільно
переплітає християнську й
українську традиції.
Композиція:
Складається із двох чотиривіршів, у яких
волхвів, які принесли дарунки
тримає на долонях сина.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Рід літератури: епос
Жанр: кіноповість
(«автобіографічне
кінооповідання»).
Тема: зображення дитинства й
джерел формування митця.
Ідея: оспівування краю
дитинства, його людей, природи.
Де?: село Довженка на
Чернігівщині
Герої:
два ліричні герої — малий Сашко (у
новелах) і Олександр Довженко (в
авторських відступах); Петро
Семенович (батько); Одарка
Єрмолаївна (мати); прабабуся
Марусина; дід Семен; прадід Тарас;
дядько Самійло. брати Сашка: Лаврін,
Сергій, Василько й Іван;
дід Захарко; учитель Леонтій
Опанасенко тощо.
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
«ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА»
Про твір:
Розповідь про дитинство Сашка і
формування його як митця. Спогади
Довженка, пов’язані з довгими роками
розлуки з землею батьків. Мати «любила
саджати що-небудь у землю, щоб
проізростало». На погребні любив спати дід
Семен, який нагадував Бога або святого
Миколая. Мати ненавиділа діда, вважала
чорнокнижником, спалила Псалтир. Прабаба
Марусина була маленька та прудка, очі мала
такі видющі та гострі. Їй можна було по три
дні не давати їсти, але без прокльонів вона
не могла прожити й дня. «Вони були її
духовною їжею. Вони лились з її вуст
потоком, як вірші з натхненного поета».
Найбільш вражаючою в хаті була картина
страшного божого суду, яку хлопець боявся.
«Багато бачив я гарних людей, ну такого, як
батько, не бачив». З нього можна, було
писати лицарів, богів, апостолів, великих
учених чи сіячів. «Жили ми в повній гармонії
з силами природи». Сашкові згадується
велика повінь. Якось на Десні хлопець бачив
лева. Сашко згадує старого пса Пірата,
«фамільну» ворону, яка «років з півтораста
завідувала погодою на сінокосі і знала
кожного, як облупленого», коней, яких звали
Мурай і Тягнибіда.
Після жнив хлопця повели до школи.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
АНДРІЙ МАЛИШКО
«ПІСНЯ ПРО РУШНИК»
Літературний рід: лірика.
Жанр: пісня.
Вид лірики: особиста.
Напрям: модернізм (умовно).
Течія: неоромантизм.
Тема: оспівування любові до
матері, її щирих почуттів до
своєї дитини.
Ідея: уславлення шанобливого
ставлення до матері-святині.
Провідний мотив:
материнська любов і
відданість своїм дітям.
Образи-
символи:
✔ рушник (символізує життєву
дорогу людини та материнське
благословення),
✔ дорога (життєва дорога),
✔ мати (любов, турбота),
✔ очі (дзеркало душі),
✔ діброви (рідна земля).
Про твір:
Ліричний герой з великою теплотою
згадує рідну матір, її безсонні ночі
над колискою сина, її намагання
прилучити дитину до всього
прекрасного, людяного, її
сокровенне бажання бачити свою
дитину щасливою. Ненька дарує
синові рушник вишиваний як
символ життєвої дороги. А.
Малишко поглиблює образ рушника,
запозичений із народної творчості.
Проте головним у поезії є образ
найближчої і найсвятішої людини –
образ матері. Її серце сповнене
безмежної любові до дитини.
Композиція:
Твір сприймається як монолог-
звернення сина до матері, який
знаходить найніжніші слова, щоб
подякувати любій матусі за її турботи,
вірну любов і ласку.
Твір складається з шести куплетів.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
(філософська лірика)
Напрям: модернізм
Течія: неоромантизм
Тема: роздуми письменника про
швидкоплинність життя,
протягом якого кожний повинен
встигнути покохати, зробити
добрі справи.
Ідея: заклик раціонально
використовувати час,
відведений на життя, поспішати
Проблематика:
✔ людина і суспільство
(призначення людини на землі);
✔ індивідуальність кожної
людини;
✔ швидкоплинність часу і життя.
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
«ТИ ЗНАЄШ, ЩО
ТИ — ЛЮДИНА?»
Композиція:
Поезія починається з
риторичних запитань, після чого
В. Симоненко вмотивовано
пояснює про смисл і
призначення людини на землі,
швидкоплинність її життя.
Автор твору наголошує на тому,
що людина повинна поспішати
жити, робити добрі справи,
залишаючи по собі слід.
Провідний мотив:
справедливiсть, життєздатність,
самоповажага. Через цi мотиви
автор яскраво передав образи
свого власного «я», народу, влади.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
«ЗАДИВЛЯЮСЬ У
ТВОЇ ЗІНИЦІ…»
Літературний рід: патріотична
лірика.
Композиція:
Жанр: ліричний вірш.
Логіка зображення, естетична
Вид лірики: громадянська,
цілісність, світоглядна позиція
патріотична
поета, чітка орієнтація на читача
Тема: звеличення рідної землі, її
історії. зумовлюють побудову твору.
Ідея: роздуми над долею рідної Монолог ліричного героя
землі, її історії; розкриття щирих відтворює патріотизм цілого
синівських почуттів поета до покоління. Твір сповнений
своєї Батьківщини. почуттів, експресії, які
Возвеличення любові до рідної передають різноманітні тропи
землі, заклик до земляків та фігури.
любити вітчизну, дбати про її

Провідний мотив:
майбутнє

Образи: Поет звіряється у любові до

України, закликає земляків
Головний образ твору — ліричний
герой, у монолозі якого передається любити рідну землю, дбати про
любов до України, ненависть до
ворогів, яких він називає «недругами»,
її майбутнє.
«чортами». У творі присутній образ
України, яку ліричний герой називає
матір’ю, молитвою,
віковою розпукою.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
«ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш(колискова).
Вид лірики: громадянська
Провідний мотив: любов до
матері й Батьківщини.
Тема: відтворення материнського
співу над колискою дитини, в
якому висловлюється тривога
жінки за долю сина, чистоту його
душі.
Ідея: уславлення материнської
любові, яка буде супроводжувати
її дитину протягом життя; мати, як
і Батьківщина, єдина, неповторна
для кожної людини.
Основна думка: Можна все на
світі вибирати, сину, Вибрати не
можна тільки Батьківщину
Образи:
Мати, лебеді, національна
символіка
Композиція:
Композиційно твір розгортається як
кілька взаємопов’язаних мотивів. Спо‐
чатку це мотив казкового дивосвіту,
яким оточена дитина завдяки старанням
батьків. Материнська турбота і ніжність,
батьківська опіка — це підвалини
щасливого й безхмарного дитинства,
яке неможливо уявити без народної
казки, колискової, загадки. У духовному
світі українців вони відіграють важливу
виховну роль. Мотив казкового
дивосвіту В. Симоненко пов’язує з
образом рідної хати, сповненої
«материнської доброї ласки», чарівним
танцем лебедів і сивими очима казки.
Ще один мотив — дороги як вибору жит‐
тєвого шляху дитиною, уже дорослою.
Неминуче настає мить синової самос‐
тійності.
Символічні
образи:
казка (символ добра); лебеді (символ
материнської любові, відданості, мрії);
верби та тополі (символ Батьківщини);
мати й Батьківщина (символ
найдорожчого в людському житті).
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО
«НАША МОВА»
Літературний рід: лірика.
Жанр: патріотичний і
філософський вірш.
Тема: висловлення почуття любові,
пошани до рідної
мови, яка «проспівана у Пісні»,
«записана у Літописі».
Ідея: уславлення материнської
любові, яка буде супроводжувати її
дитину протягом життя; мати,
як і Батьківщина, єдина,
неповторна для кожної людини.
Основна думка: мова — це
існування нації; кожний українець
повинен пишатися своєю мовою —
милозвучною, пісенною, образною.
Провідний мотив —
значення мови в житті нації.
В.Голобородько
про мову:
«За теорією Уорфа та Сепіра, кожен
народ відображає дійсність через
свою мову і культуру, тому дійсність
у кожній мові різниться між собою, є
унікальною в порівнянні з іншими
мовами.
Мова як якесь дерево: то воно
насінина, то дерево. Так і якісь
комплекси уявлено згортаються у
зернину і можуть тривалий час у
такому вигляді перебувати в мові.
Намагаюся у міру своїх сил і
спроможностей відшукати таке
явище, як от-от поглине смерть, і
знову дати тому слову прорости у
рясне, квітуче дерево
Образи:
Ліричний герой — патріот, що любить
рідне слово та пишається ним.
Образи: пісня, самота, літопис,
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Рід: епос.
Жанр: Новела
Напрям, стиль, течія:
неоромантизм
Тема: спогади руського (тут у
значенні українського) вояка-
партизана про зустріч з
дівчиною Терезою у
словацьких горах.
Ідея: показ цінності простих
людських почуттів (доброти,
симпатії, довіри, закоханості) у
надзвичайно складні воєнні
часи.
Головні герої:
Оповідач; його товариш Ілля;
дівчина Тереза; мати Терези;
словацькі вояки (у спогадах матері).
ОЛЕСЬ ГОНЧАР
«МОДРИ КАМЕНЬ»
Сюжет:
Автор зобразив трагічно обірване війною
почуття між радянським солдатом та
іноземною дівчиною-словачкою. Несподіване
кохання до красуні Терези прийшло всупереч
війні. Не закріпилося воно в реальному житті,
бо дівчина загинула від рук поліцая. Але
кохання продовжує жити у пам'яті солдата, в
його мріях, у яких він розмовляє з Терезою, як
із живою: "Померкло, стерлося все. Навіть те,
що звуть незабутнім першим коханням. Чому
ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина
ява у великій драмі війни, чому вона не меркне
і, відчуваю, ніколи не померкне? Ти — як жива.
Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною,
ближчають з кожним днем, щодалі ширше
розгортаючись у своїй трагічній чарівності. Ти
виходиш на дерев'яний різьблений ґанок у
білій легкій сукні з чорною пов'язкою на рукаві
і дивишся вниз, за Модри Камень, де колись,
пролягала наша оборона. Тепер скрізь уже
поросла буйна трава".
Композицiя:
Новела складається з п’яти розділів.
Зміщення часових площин, розповідь
від першої особи. Новела написана у
формі звертання оповідача до Терези.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ГРИГІР ТЮТЮННИК
«ТРИ ЗОЗУЛІ З
ПОКЛОНОМ»
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Присвята: любові всевишній.
Тема: складність людських
стосунків, виражена через
історію нещасливого
кохання.
Ідея: возвеличення любові як
високої християнської цінності,
яка вивищує
людину над буденністю,
очищає її душу.
Провiднi мотиви: - «Сила
кохання», «протистояння влади й
людини», «філософія життя»,
«усепрощення», «романтики й
прагматики»
Головні герої:
Оповідач-студент, його батьки –
Михайло й Соня;
Марфа Яркова,
поштар –
дядько Левко.
Сюжет:
Заміжня Марфа Яркова кохає
одруженого чоловіка Михайла,
який має сина. Історію цього
кохання синові (оповідачеві
новели) розповідає матиСофія.
Михайло засланий до Сибіру,
звідки він ніколи вже не
повернеться, від нього раз на
місяць надходять листи дружині
Соні; прихід їх інтуїтивно відчуває
Марфа, якій поблажливий
листоноша дає пригорнути листи
до грудей і «подержати». Соня, яка
знає про Марфину любов до її
чоловіка, не картає за це
суперницю.
Композицiя:
Наявність діалогів, розповідь від першої
особи, листа як форми оповіді.
Також твір має елемент притчевості
(прихований висновок – любов, послана
вищою силою, не осуджується)
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ГРИГІР ТЮТЮННИК
Символи:
«ТРИ ЗОЗУЛІ З
ПОКЛОНОМ» ✔ «Три зозулі з поклоном» –
символ самотності; традиційна
народна формула-прохання не
Любовний любити;
✔ сосна, посаджена Михайлом на
трикутник: піску біля дому (символ

Михайло самотності й водночас для тих,

хто любив (син, Марфа, Софія)
Михайла, — пам’ять про нього; для
односельців — спогад про
загублене життя; для самого
Михайла — символ рідного дому);
Софiя Марфа ✔ піджак (символ радянської
бідності);
✔ Сибір неісходима (символ-
Три долі –Марфи, Михайла та перегук із творами Тараса
Софії – пов’язані тугою і Шевченка).
стражданням та освячені
любов’ю «всевишньою». Образи:
зозуля (образ зозулі уособлює у
Три зозулі – любовний творі самотність); сосна (уособлює
трикутник, три долі. рідну домівку; плинність часу,
спогад про батька)

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: лірика.
Жанр: медитація (віршова
молитва)
Вид лірики: філософська.
Напрям: екзистенціалізм
Тема: звернення ліричного героя
до Всевишнього з проханням не
осудити його за глибоку віру і
надію, бо утверджує безсмертя
людського духу.
Ідея: утвердження сили
людського духу, прагнення не
загубити у тяжких
випробуваннях своєї
самототожності, неповторності
своєї долі.
Провідний мотив – звернення
ліричного героя до Бога із
проханням не осудити його за
глибоку віру і надію, бо утверджує
безсмертя людського
духу.
ВАСИЛЬ СТУС
«ГОСПОДИ, ГНІВУ
ПРЕЧИСТОГО...»
Про твiр:
У вірші автор говорить про власну силу і
незламність: “Де не стоятиму — вистою”.
Він показує свою непідвладність
обставинам, непорушність принципів за
жодних умов. Тільки так можна зберегти
моральну повноцінність. У Богові та
матері він бачить духовних провідників,
котрі визначають внутрішнє обличчя
людини. Адже для двобою з державою
смерті потрібна незаплямована душа.
Сила народжується у випробуваннях.
Ліричний герой протидіє внутрішній
слабкості (“тузі”), щоб не зрадити
духовному покликанню (бути таким, яким
“мати вродила”), він сприймає трагічні
обставини існування (“біду”) як спосіб
вироблення внутрішньої сили. Бога, як
символа совісті людської, віри в добро та
справедливість, Стус згадує досить часто.
Поет звертається до Бога в часи, коли
йому нестерпно важко, він шукає в ньому
опори, дивиться на своє життя крізь
призму Божих заповідей.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
IВАН ДРАЧ
«БАЛАДА ПРО
СОНЯШНИК»
Літературний рід: ліро-епос
Жанр: балада
Лірика: філософська
Напрям: авангардизм.
Течія: сюрреалізм.
Тема: народження людини-
творця, людини-поета.
Ідея: поет повинен прагнути
високості в поезії, укорінюючись
при цьому в рідному ґрунті, у
національній творчості; тільки
той творець може відкрити
сонце поезії, хто, поглянувши на
це сонце, навіки ним
захоплюється.
Провідний мотив: талант бачити
красу в повсякденні.
Мотиви: «джерело
творчості», «покликання»,
«велич поезії», «рідна земля».
Сюжет:
Живе соняшник, своєю поведінкою він
нагадує звичайного хлопчика, який
бігає наввипередки, рве на груші
гнилиці, купається біля млина, стріляє
горобців з рогатки тощо. А
відрізняється тільки тим, що має
шорстке зелене тіло. І от якось після
купання він стрибав на одній ніжці,
щоб вилити з вуха воду, та побачив
сонце «у червоній сорочці навипуск,
що їхало на велосипеді, обминаючи
хмари у небі». І соняшник, який застиг
в німому захопленні, просить, щоб
сонце дало йому покататись на
велосипеді або хоча б посадило його
на раму.
Образи:
олюдненої природи: соняшник
(майбутній митець), сонце (поезія,
джерело натхнення);
природи: груші-гнилиці, горобці;
предметів і явищ: велосипед, млин.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ДМИТРО ПАВЛИЧКО
«ДВА КОЛЬОРИ»
Літературний рід: лірика.
Жанр: пісня Про твiр:
Вид лірики: особиста(інтимна).
Материнська вишиванка поєднала у
Тема: роздуми про долю людини,
собі всі радощі і боліта зберегла
про те, що для неї найдорожче, це
тепло любові. Усе життя людину
вияв любові до рідної матері, яка
супроводжують два кольори:
своїми руками вишила синові
червоний символізує любов, а
сорочку червоними і чорними
чорний — журбу. Такими самими
нитками, що стала ліричному
кольорами вишивали рушники,
герою й оберегом на все життя, і
сорочки українські жінки. Вишиту
нагадуванням про рану
цими кольорами сорочку й рушник
домівку.
усе життя Павличко зберігав як
Ідея: заклик не забувати про своє
найдорожчу святиню, бо їх вишила
коріння, про батьків, про те, що є
мати й дала синочку, щоб вони
основою життя. оберігали його від усякого лиха.

Композицiя:
Вірш написаний у формі монологу
сина. У якому він висловлює свою
любов до матері й подяку за її любов і
турботу.
Провідний мотив вірша –
Образи:
Головний образ твору — ліричний герой,
який за ментальністю, за вихованням
українець. Адже, коли «малим збирався
навесні піти у шлях незнаними
шляхами», у подарунок від матері
отримав сорочку, вишиту «червоними і

мотив дороги.
чорними нитками», — традиційний
символ побажання доброї долі.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Напрям: модернізм.
Течія: неоромантизм.
Тема: слово в житті людини,
сутність поезії.
Ідея: показати силу слова:
«Людині бійся душу
ошукать».
Образи:
Ліричний герой — це людина, що
знає силу слова й відчуває
відповідальність за їх
використання: «Хтось ними
мучився, болів…» Філософські
роздуми поетеси над словом і
творчістю породжують в уяві
читача образ ліричного героя, який
висловлює свої думки щодо
проблеми добору слів, завдань
мистецтва у суспільстві.
ЛIНА КОСТЕНКО
«СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ
ВОНИ МОВЧАТЬ...»
Про твiр:
Роздуми Л. Костенко про значення
слова у житті людини, про сутність
поетичного мистецтва. Слова – ніби
живі згустки, що ввібрали у себе
радощі й болі мільярдів людей,
які їх промовляли. Чутлива душа поета
все це вловлює, тому з побожним
страхом ставиться до слова. Тим паче
коли усвідомлює своє надскладне
завдання: сказане мільярди разів
слово треба вимовити, як уперше, як
до тебе ніхто й ніколи не
говорив.
Композицiя:
Невеликий за розміром у три
строфи вірш наповнений
почуттями й експресією. Перша
строфа твору — це одне
складнопідрядне речення, у якому
кожне підрядне речення посилює
звучання головного.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ЛIНА КОСТЕНКО
«МАРУСЯ ЧУРАЙ»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історичний роман у
віршах.
Тема: зображення нещасливого
кохання Марусі та Грицька в
поєднанні з широкою картиною
життя України XVII ст.
Ідея: незнищенність
українського народу
(особистості з багатим
духовним світом), глибока віра
в його (її) духовну силу і
могутність.
Головні герої:
Маруся Чурай, Гриць Бобренко,
полковий обозний Іван Іскра,
полтавський полковник Мартин
Пушкар, козак Лесько Черкес,
Галя Вишняківна, війт Семен
Горбань.
Про твiр:
Окремі проблеми, що були гостро
актуальними для України в XVII
ст., залишаються такими ж і
сьогодні. Саме до них належать:
проблема патріотизму, що
виявляється в готовності
безкорисливо служити Україні;
тема любові, в якій це почуття
визнається як особлива духовна
цінність; проблема зради,
вирішується як складова
частина філософії любові; «вічна»
проблема літератури – митець і
народ, митець і суспільство.
Сюжетні лінії: особиста (Маруся-
Грицько) й історична (боротьба
українського народу проти загарбницької
політики польської шляхти).
Сюжет:
Дві сюжетні лінії, які переплітаються, –
особиста (Маруся- Грицько) й історична
(боротьба українського народу проти
загарбницької політики польської
шляхти).
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 20 cтол ття
ЛIНА КОСТЕНКО Проблематика:
«МАРУСЯ ЧУРАЙ» ✔ проблема любові та зради;
✔ патріотизму та пристосуванства
Конфлікт – суд над Марусею ✔ митця і народу, свободи творчості
✔ причин утрати української
Чурай за вбивство Гриця державності
Бобренка. ✔ родинних стосунків, батьків та
дітей
✔ виховання
Гриць ✔служіння народові.

взаємне розрахунок Образи-символи:

кохання
Маруся Галя неопалима купина – символ
незнищенного, вічного;
пісня – символ народної душі, краси;
Маруся Чурай – символ народного
генія, фольклорної культури, пісні,

Гриць людини високого лету, максималістки;

Іван Іскра, Гордій Чурай – символ
відданості, патріотизму;
взаємне нерозділене Гомер – символ творця й водночас

кохання кохання
історіографа нації;
Богдан Хмельницький – символ
Маруся справедливості й мудрості.
Іван мандрівний дяк – символ віри,

Іскра книжної культури.

ZNO
UKRMOVA
 Л тература 21 cтол ття
Літературний рід: епос.
Жанр: пригодницький роман.
Тема: зображення трагічної
долі людини-особистості в
радянському тоталітарному
режимі.
Ідея: перемога добра над
злом; за будь-яких
обстдеавин кожен має
бути Людиною.
Де? Коли?: Далекий
Схід(Тайга), 1930-рр.
Головна думка – у будь-яких
випадках людина має бути
Людиною.
Герої:
Григорій Многогрішний; родина
Сірків: Наталка, Гриць та їхні
батьки — Денис Сірко та Сірчиха;
майор НКВС Медвин.
ІВАН БАГРЯНИЙ
«ТИГРОЛОВИ»
Сюжет:
Утеча Григорія Многогрішного з
«ешелону смерті» (етапного
спецпотягу НКВС, що перевозив
смертників ГУЛАГу до Сибіру) –
перебування Григорія в родині
Сірків – поїздка головного героя з
названим братом Грицьком Сірком
до Хабаровська – переслідування
Григорія – зустріч Многогрішного з
Медвиним у тайзі й розправа з
майором – утеча закоханих Григорія
й Наталки за кордон СРСР.
Образи-символи:
Образ поїзда-дракона є символом
тоталітарної сталінської системи.
Потяг-експрес є символом «забезпеченого»
нового життя більшовицької верхівки;
Білена глиняна хата є символом України в
тайзі.
Тигр є символом володаря, сили,
незламності людського духу.
ZNO
UKRMOVA
 Л тература 21 cтол ття
ЄВГЕН МАЛАНЮК
«УРИВОК З ПОЕМИ»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш .
Вид лірики: філософська,
громадянська, автобіографічна.
Напрям: модернізм
Течія: необароко
Тема: Відчуття ліричного героя
себе частинкою свого
нескореного славетного народу.
Ідея: утвердити державсність
України, єдність народу з
історією
Основна думка: Поки кожен
пам’ятатиме про славетне
минуле, то не згине надія на
краще майбутнє.
Епіграф: Je suis un fils осіб: Іван Гонта, Бодан
de cette race… E. Verhaeren
(Переклад: Я син цієї породи Залізняк, Іван Мазепа.
… Е. Верхаерен).
Про твiр:
Сильний та незламний дух
українскього народу бачив не одну
війну, зазнав чимало поразок в
боротьбі за сильну, вільну та
незалежну Батьківщину. У творі
згадуються як і роки правління
Мазепи, козаччина, також
коліївщина під проводом Івана
Гонти. Не обійшлось і без згадки
про величного кобзаря, а
також цитування рядків із
«Заповіту»Тараса Шевченка.
В “Уривку з поеми”
згадано таких історичних
Хмельницький, Максима
ZNO
UKRMOVA
 ПРИСВЯТИ:
✔ М.Коцюбинський
«Intermezzo» — Кононівським
полям
✔ Т.Шевченко «Кавказ» —
Якову де Бальмену
✔ Т.Шевченко «Катерина» —
Жуковському
✔ М.Хвильовий «Я
(Романтика)» — «Цвітові
яблуні»
ПСЕВДОНIМИ:
• Панас Мирний - Панас
Рудченко
• Олександр Олесь -
Олександо Кандиба
• Іван Карпенко-Карий - Іван
Тобілевич
• Іван Нечуй-Левицький - Іван
Левицький
• Леся Українка - Лариса Косач

✔ Збiрка «Мисливськi • Микола Хвильовий - Микола

усмiшки» О.Вишня - Максиму
Фітільов
Рильському

• Остап Вишня - Павло

✔ В.Стефаник «Камiнний
Губенко
хрест» -"Старшому моему
другови Кирилови
• Олесь Гончар - Олександр
Гаморакови присвячую"
Біличенко
✔ Г.Тютюнник «Три зозулі з
поклоном» — Любові • Іван Багряний - Іван
всевишній Лозов‘ягін

ZNO
UKRMOVA
 МІСЦЕ РОЗГОРТАННЯ ПОДІЙ:
✔ «Мойсей» І.Франко - ✔ «Мина Мазайло» М.Куліш -
Близький Схід, пустеля Харків

✔ «Кайдашева сім'я» І.Нечуй- ✔ «Різдво» Богдан-Ігор

Левицький - Семигори, Біївці, Антонич - Лемківське
Київ містечко Дуклі

✔ «Тіні забутих предків» ✔ «Маруся Чурай»

М.Коцюбинський -
Л.Костенко - Київ, Полтава
Гуцульщина, Карпати, біля
р.Черемош
✔ «Сом» Остап Вишня - Річка
Оскіл
✔ «Intermezzo»
М.Коцюбинський - Кононівка
✔ «Лісова пісня» Леся
✔ «Лісова пісня» Леся Українка - Волинь
Українка - Ліси на Волині
(Полісся) ✔ «Місто» В.Підмогильний -
Київ
✔ «Я (Романтика)»
М.Хвильовий - Палац ✔ «Тигролови» І.Багряний -
шляхтича, хата матері, Праліси Сіхоте-Аліня
узлісся
✔ «Зачарована Десна»
✔ «Пам'яті тридцяти» П.
О.Довженко - Сосниця,
Тичина - Аскольдова могила
р.Десна

ZNO
UKRMOVA
 РІЧКИ У ІСТОРИЧНІ
ТВОРАХ: ПЕРІОДИ У
ТВОРАХ :
1) Дунай - "Ой летіла
стріла" ✔ Доба Київської Русі -
"Слово про похід Ігорів"
2) Каяла - "Слово про
✔ Монголо-татарська навала -
похід Ігорів" "Захар Беркут"

3) Ворскла - "Наталка ✔ Національно-визвольна війна

Полтавка" - "Чи не той то хміль", "Маруся
Чурай"

4) Черемош - "Тіні забутих

✔ Доба Руїни - "Чорна рада"
предків"
✔ Скасування кріпацтва(1861р.)-
5) Дніпро - "Місто", "Хіба ревуть воли, як ясла
"Пам'яті тридцяти", "О повні?"

слово рідне! Орле

✔ Українізація -
скутий!" "Мина Мазайло"

6) Десна - "Зачарована ✔ «Тигролови» І.Багряний -

Десна Праліси Сіхоте-Аліня

✔ Друга світова війна - "Модри

7) Оскіл - "Сом"
камень"

ZNO
UKRMOVA
 ЗАКОХАНІ ПАРИ В ЛІТЕРАТУРІ:
Ігор + Ярославна =
Еней + Лавінія =
("Слово про похід Ігорів")
("Енеїда")

Наталка + Петро =
Леся + Петро = ("Наталка Полтавка")
("Чорна рада")

Чіпка + Галя = Катерина + Іван =

Грицько + Христя = ("Катерина")
("Хіба ревуть воли, як ясла
повні?")
Карпо + Мотря =
Лаврін + Мелашка =
("Кайдашева сім"я")
Іван + Марічка =
("Тіні забутих предків")
Максим + Мирослава =
("Захар Беркут")
Марися + Микола =
("Мартин Боруля")
Мокій + Уля =
("Мина Мазайло")
Наталка + Григорій =
("Тигролови")
Маруся + Гриць =
("Маруся Чурай")

ZNO
UKRMOVA