Давньогрецька та

давньоримська
літератури

Міфологія
Античний епос
 sofiya.varetska@lnu.edu.ua
 УСПІШНІСТЬ
 Зошит з домашнім завданнями + конспект
+ т/о + відвідування + відповіді на
семінарських= залік 
 Зошит з лекціями - 20
90-100 – 5 А
 Конспект – 5 81-89 – 4 В
 Семінарські – 20 (4*5) 71-80 – 4 С
61-70 – 3, Д
 Тестове опитування - 50 51-60 – 3, Е
 Відвідування – 5
https://www.youtube.com
/watch?v=nb2Qh-k0vCM

Електронний варіант
http://194.44.152.155/eli
b/local/sk644465.pdf
 ПЛАН
1.Література античного світу, її роль та значення у
формуванні європейської культури.
2.Поняття «Антична література», її роль у формуванні
європейської культури.
3.Періодизація давньогрецької та римської літератури.
4.Поняття міфу і міфологічної свідомості. Формування
міфологічного ядра європейської культури.
5.Формування давньогрецького епосу. Гомер «Іліада»,
«Одіссея».
6.Римська епічна традиція. Вергілій «Енеїда».
 
 Періодизація давньогрецької літ-ри
Умовно виділяють чотири головні етапи розвитку давньогр. літ-ри.

 а)Література архаїчної Греції

 за архаїчного періоду (до VIII ст. д.н.е.)
розвивається усна народна творчість, зокрема
міфологія, епічна поезія (Гомер). На межі
архаїчного та класич. періодів формується
дидактичний епос (Гесіод).
 б) Класичний період (VII-IV ст. д.н.е.)
З'являється лірика, драма, вникають перші
прозові жанри: історіографія, ораторське
мистецтво, філософські роздуми та бесіди.
Вершина літ-ри класичного періоду – твори
афінськ. трагіків (Есхіл, Софокл, Еврипід).
Представники прози: Геродот, Демосфен,
Платон і Аристотель.

 в) Елліністичний період (IV ст. д.н.е -
н.е.) Побутова комедія(Менандр),
Олександрійська поезія, натуралістичний
міміямб (маленькі побутові сценки -
Геродот).

 г) Римський період (I-V ст. н.е.)

З'являються новаційні “Життєписи”
Плутарха, самобутня, в'їдлива й кумедна
сатира Лукіана, грецький роман.
 Періодизація римської
літератури
 І. Література епохи Республіки:
 долітературний період (до середини III cт. до н. е.);
 період ранньої римської літератури (до середини II
ст. до н. е.);
 література періоду громадянських воєн (до З1 р. до
н. е.).
 ІІ. Література епохи Імперії:
 література ранньої Імперії (або «віку Августа» до
30-40х рр. н. е.);
 література пізнньої Імперії (до кінця V ст. н. е.).
Особливості давньогрецької культури
Особливості давньогрецької культури

 Головними, стрижневими домінантами в

античній культурі були релігія й міфологія.
 Міфологія для давніх греків була змістом і
формою їхнього світогляду, вона була
невіддільною від життя того суспільства
 Характерною особливістю релігії був
антропоморфізм – обожествлення
людини, уявлення про Богів, як про
сильних, прекрасних людей, які безсмертні
й володіють вічною молодістю.
 Міфологія
 Міфотворчість – це не гра фантазії, це
певний етап у процесі освоєння світу
через який пройшли всі народи.
 Міфологія – це перша спроба пізнати
дійсність.
 Для давнього грека міф – це слово, за
допомогою якого людина, описуючи світ,
привласнює його.
 Міф віддзеркалює реальний побут
прадавньої людини. В ті часи міф
сприймався як Закон, як найвища
мудрість і ставлення до нього було дуже
серйозним.
Тлумачення міфу
 Міф – це перше творіння колективного людського
розуму, який розмірковував про навколишній світ
та намагався його пояснити.

 Міф (від грец. Μύθος — слово, переказ, оповідь)

або міт — оповідь про походження певних речей,
явищ, світу, за участю надприродних істот — богів
, демонів, і героїв. Міф є основою різних релігійних
систем, фольклорних традицій, художньої
творчості.
 Окремі міфи, які складають певну систему,
утворюють міфологію того чи іншого народу, яка
лежить в основі характерного для нього світогляду
.
Тлумачення міфу
 Міф — спосіб пізнання світу. У міфологічній
свідомості макрокосм (природа) й мікрокосм
(людина) взаємопов’язані й становлять єдину
систему світобачення, де світ пізнається через
людину й навпаки. 
 Міф – це форма суспільної свідомості, первісна
форма духовної культури людства, яка виникла на
ґрунті народної фантазії, а потім набула нових
властивостей і стала основою релігійних культів,
філософських учень, літературних творів і
шедеврів образотворчого мистецтва.
 Міф – це розповідь про сакральні,
священні події, яка відбулися у віддалені
часи. Міф розповідає про те, як реальність
завдяки подвигам надприродних істот
досягла свого втілення і здійснення (як
виникли космос, або острів, рослинний
світ, людська поведінка чи державна
настанова).
 Головні ознаки грецьких міфів:

 — синкретичність;
 — гіперболізація;
 — «приземленість» і
«олюдненість» образів богів;
 — утвердження нерозривного
зв’язку богів та людей;
 — відображення стосунків, що
склалися на Землі;
 — увага до людини і її природи;
 — торжество сили, розуму, краси.
 Пантеон Богів
 Основними Богами
грецького пантеону
були: Зевс, Гера,
Посейдон, Афіна,
Артеміда, Аполлон,
Гермес, Діоніс,
Асклепій, Пан,
Афродіта, Арес,
Гефест, Гестія.
 Римська міфологія
 Починаючи з III ст. до н. е. на римську міфологію сильний вплив
мала грецька міфологія. Римляни ототожнили з грецькими
богами своїх абстрактних богів. Так, Юпітер був ототожнений із
Зевсом, Марс з Аресом, Венера з Афродітою, Юнона з Герою,
Мінерва з Афіною, Церера з Деметрою і ін.

 Серед римських численних богів виділяємо головних

олімпійських богів: Юпітер - бог неба, грому і блискавки. Марс -
бог війни, Мінерва - богиня мудрості, покровителька ремесел,
Венера - богиня любові і родючості. Вулкан - бог вогню і
ковальського ремесла, Церера - богиня рослинності. Аполлон -
бог сонця і світла, Юнона - покровителька жінок і шлюбу,
Меркурій - вісник олімпійських богів, заступник подорожан,
торгівлі, Нептун - бог морячи, Діана - богиня місяця.
 Римська міфологія
 майже не збереглося достовірних джерел щодо
римської міфотворчості
 Хоча численні боги та міфологічні події були запозичені
в греків, римські боги не мають такого ж розгорнутого
родоводу, подружніх, батьківських і синівських зв'язків,
які об'єднували грецьких богів у одну родину. 
 римський пантеон богів був значно обмеженішим, ніж
грецький, а самі боги – переважно «дрібнішими» за
значенням і функціями
 римляни уявляли своїх богів абстрактними постатями
(деякі з них уподібнювалися навіть до тварин)
Епічні поеми розподіляються на дві
великі групи:
 героїчні та повчальні.
 В героїчному епосі описуються риси та
поведінка людини в критичних ситуаціях,
наприклад, на війні або в мандрах.
 Повчальні епопеї розповідають про мирне,
буденне життя. Цей епос виник пізніше і
становить набір правил та житейських
порад у поетичній формі.
Майстерність епічних співців.
 Намагаючись занурити слухачів у минуле,
епічний співець — аед — використовує
багато різних засобів:
 речитативний словоспів, коли поет
урочисто проголошує свій твір, підспівуючи
в деяких частинах,
 акомпанемент ліри, що раз у раз
повторює урочистий мотив, відлунюючи в
рядках гекзаметра.
 Згодом поруч з авторами-аедами
з’являються професійні виконавці епічних
творів — рапсоди (гомеріди).
 Головні ознаки
давньогрецького епосу:
 ідеалізація світу минулого,
 повчальність;
 урочистість та гармонійність оповіді;
 гіперболізація;
 виконання речитативом під супровід
музики, форма викладу — гекзаметр;
 штучно архаїзована мова.
 Гомер (VIII ст. до н.е.)
– давньогрецький поет
Бюст Гомера, копія з музею
в Мюнхені

Вважається автором «Іліади» та

«Одіссеї» - двох славетних грецьких
епічних поем, що започаткували
європейську літературу. В античності
Гомеру приписувалося авторство й
інших поем (цикл “Кіпрії”)
 Ім'я Гомера

 Донині ім'я поета викликає

Адольф Вільям Бугро
різні гіпотези, аж до тлумачення
(1825—1905) його значення як «сліпець»,
“Гомер із поводирем на
острові Крит”
«боян» тощо. Аналогії зі сліпими
кобзарями легко відшукуються у
різних народів, у тому числі і в
українського.
 Чи справді існував Гомер?

 Сукупність проблем, пов'язаних з особою

Гомера і його відношенням до «Іліади» та
«Одіссеї», про час виникнення, склад і
взаємозв'язок окремих частин цих поем
становлять знамените у всій науці про
античний світ «Гомерівське питання»
 Гомерівське питання:
 чи існував Гомер насправді, як конкретна
історична особа, чи це вигаданий образ?
 чи " Іліаду" й "Одісею" створила одна
людина(автор), чи ці епоси склалися в різний час
у різних елінських землях різними людьми
спонтанно, а потім були зібрані якимось
"редактором“, “упорядником” (Гомером?) або
групою "редакторів"?
 чи поеми виникли з розрізнених пісень, зібраних
колись до купи (теорія "компіляції"), а чи виросли з
якихось єдиних "пра-зерен": "Іліада"- із т. зв. "Пра-
Іліади", а "Одісея"- із т. зв "Пра- Одіссеї“ (теорія
"розширення")?
 Особливості Гомерівських поем:
 розповідь про дійсні історичні події поєднується з авторською
вигадкою.
 у монументальній, ідеалізованій формі відтворюються норми героїчної
 поведінки людини, яка захищає честь, свободу і незалежність свого
народу.
 традиційна композиція: заспів, який готує читача до сприйняття
розповіді про події; вказує на час і місце події, знайомить з героями. 
Автор може звертатися до слухача або інших осіб (наприклад, Муза).
 немає розгорнутих описів зовнішності героїв.
 у стилі поем збереглося багато елементів, які беруть початок у
пісенній стадії розвитку епосу. Боги, люди, речі — усі мають епітети:
хмарогонитель Зевс, волоока Гера, прудконогий Ахіллес,
шоломосяйний Гектор, ясноока Афіна і т. д.
 у поемах багато повторень. Кількість віршів, що повторюються сягає
2253 (явище ретардації).
 “Іліада”
Перші рядки “Іліади”

 “Іліа́да” - поема, що налічує 24 пісні, які

складаються з 15693 віршів - найдавніша зі
збережених пам'яток грецької літератури.
«Іліада» є переробкою і об'єднанням
численних сказань Стародавньої Греції про
подвиги давніх героїв, міфів Троянського
циклу
 Сюжет поеми
 “Іліада” побудована на Троянському циклі міфів, що
розповідає про десятирічну війну між захисниками
міста Трої (або Іліона) і греками. Події спочатку
відбуваються на Олімпі, потім переходять на землю.
Події Троянського циклу міфів добре відомі всім
грекам, тому Гомер на них лише натякає у своїй
поемі. Сама ж "Іліада" розповідає тільки про один
епізод десятого року війни під Троєю, що тривав 53
дні - це гнів наймогутнішого героя ахейського війська
Ахілла.

Щит Ахілла, який викував Гефест

за одну ніч
 Одіссея

 Створена у VIII ст. до н.е.

 У поемі викладені події після закінчення
Троянської війни, зокрема повернення Одіссея
до рідної Ітаки на десятий рік його блукань. Про
долю інших героїв Гомер згадує лише побіжно.
«Одіссея» охоплює сорок днів.
 Особливості поеми
 «Хитромудрий» і багатостраждальний Одіссей є
вже героєм зовсім іншого типу, ніж богатирі
«Іліади»; поле поетичного зору розширюється
підвищеним інтересом до чужих земель, до
побуту дрібного люду, до психології жінки;
світовідчування Одіссея не позбавлене нальоту
сентиментальності.
 У той час як «Іліада» побудована на переказах
героїчної саги, в «Одіссеї» переважає матеріал
побутовий та казковий, власне кажучи не
пов'язаний з героїчною сагою.
 Публій Вергілій Марон
 Вергілій народився на півночі Італії
поблизу Мантуї.
 навчався в в риторичних школах Кремони,
Меліоланума (Мілана) і Рима
 готувався до кар’єри адвоката
 під час навчання в Римі захопився
епікурейським ученням
 чудово розбирався в мистецтві Греції,
епічній та ліричній поезії, високо цінував
трагедії Евріпіда з усіма їхніми тонкощами
і прийомами
 Вплинула на Вергілія і поезія неотериків з
її пристрасним інтересом до інтимних
почуттів людини, різноманітністю
художніх засобів
 “Енеїда”
 (29-19 рр. до н.е.) Головний твір Вергілія — героїчна поема
«Енеїда». В основі її лежить сказання про троянця Енея,
сина Анхіза й Венери, що втік під час пожежі Трої в
латинську землю. За офіційною версією римляни вважалися
нащадками троянців, а рід Юліїв, до якого зараховував себе
Октавіан Август, вів своє походження від самого Енея. Поема
Вергілія мала стати хвалою предкам. У побудові «Енеїди»
підкреслене прагнення створити римську паралель поемам
Гомера. Більшість мотивів «Енеїди» Вергілій знайшов вже в
існуючих обробках сказання про Енея, але вибір і
розташування їх належать самому Вергілію .
 “Енеїда”
 епічна поема, замовлена Августом;
 панегірик про самого Августа;
 Вергілію дали час для роботи – 12 років;
 складається з 12 книг (2 частини);
 своєрідна римська «Іліада» й «Одіссея»;
 ідеї Риму – володаря світу, офіційна ідеологія
Октавіана Августа;
 фатум, доля;
 "Енеїда" це своєрідна міфологічна поема, що має історичну
перспективу: римська історія, її фрагменти присутні тут як
перспектива, як майбутнє. Це твір не тільки про заснування
Рима, але й також про його історичну місію, призначену
долею і богами. 
 Енеїда", як і поеми Гомера, написані у двох планах:
божественному й людському. Але якщо у Гомера люди не
завжди погоджуються з волею богів, то у Вергілія це взагалі
неможливо. Так Еней завжди виконує накази богів, бо він
представник майбутньої великої військової імперії, і для
нього воля богів дорівнює наказам воєначальників, які
обов'язково мають виконуватися. 
 Завдання:
1. Прочитати «Легенди й міфи Давньої Греції» Н.А. Куна та виписати імена
олімпійських богів та їхні основні функції. Наприклад: Афіна – богиня мудрості
та знання, покровителька героїв, вчить людей мистецтв та ремесел.
2. Використовуючи «Міфологічний словник» Є.М. Мелетинського, скласти
таблицю давньогрецьких олімпійських богів та їхніх римських відповідників.
Наприклад: Зевс – Юпітер, Афродіта – Венера.
3. Прочитати «Енеїду» Вергілія, підготувати цитатний матеріал, що характеризує
образи Енея, Дідони, Турна; Юпітера, Юнони, Венери.
 - образ Енея. Еней як «людина долі»;
 - драматизм та психологізм образу Дідони;
 - суперечливість образу Турна;
 - образи троянських та італійських героїв.
4. Традиції Гомера та новаторство Вергілія у поемі:
 - риси епічного стилю;
 - риси римського еллінізму;
 - жанровий синтез в «Енеїді».
 Легенди і міфи Стародавньої Греції (вид. 2008)//
https://chtyvo.org.ua/authors/Nikolai_Kun/Lehendy_i_mify_starodav
noi_Hretsii_vyd_2008/
 Ю.В. Бардимова ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ТА СЮЖЕТ
ПОЕМИ ВЕРГІЛІЯ «ЕНЕЇДА» // http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?
C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DO
WNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nzl_2009_3(2)__3.pdf
 Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія //
https://chtyvo.org.ua/authors/Yakybina_YuV/Antychna_literatura_H
retsia_Rym_Khrestomatia/
 Дякую за увагу
