Тема:Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур.

Міфологічна основа гомерівського епосу «Іліада».

Мета: формування компетентностей предметних: активізувати отримані раніше знання
про міфи Троянського циклу, ознайомити учнів із легендарною особистістю –
давньогрецьким поетом Гомером та його поемою «Іліада», допомогти усвідомити
гуманістичний зміст цієї поеми; ключових: уміння вчитися, вести активну пізнавальну
діяльність, аналізувати і робити власні висновки; комунікативних: навички спілкування
в колективі; інформаційних: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її;
загальнокультурних: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд.
Обладнання: презентація, експозиція сцен з художнього фільму "Троя" (2004 г.)
Міжпредметні зв᾿язки: всесвітня історія, художня культура.
Тип уроку: урок-екскурсія.
Хто хоче поета зрозуміти,
повинен відвідати країну поета.
Й.В.Гете
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
 Бесіда.
- Що таке міф?
- Дайте визначення міфології.
- Чим було міфологічне світосприйняття у житті народів?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Мабуть усі ви любите подорожувати і мрієте побувати у найкращих місцях нашої
планети. Але не завжди для цього є можливості, а от можливість здійснити віртуальну
мандрівку існує завжди. Саме так ми і будемо мандрувати сьогодні.
А помандруємо ми у Стародавню Грецію - батьківщину поета Гомера. Здійснити
цю подорож нам допоможе нам ваша фантазія і трохи чарівництва під назвою Інтернет.
Ми перенесемося в ті далекі часи, які оспівав у своїх творах Гомер, побачимо богів та
героїв, про яких він склав поеми, побуваємо на розкопках знаменитої Трої і дізнаємося
багато нового і цікавого.
ІІІ. Сприйняття нового матеріалу.
 Випереджальне завдання. Повідомлення учнів про Давню Грецію.
Життя Давньої Греції не було легким. Але греки були одним із найжиттєрадісніших
та найжиттєлюбніших народів. Це був народ-трудівник, народ-борець, що приніс
людству ідеї патріотизму і явив світу взірці громадянської доблесті. Це був народ-
мудрець, який замислювався над будовою Всесвіту, розмірковував про те, що таке
матерія і дух, простір і час, що таке добро і зло.
Давньогрецьке мистецтво виховувало у вільних громадянах героїв, воно було силою,
що об’єднувала і зближувала людей.
Греки вважали, що демократія може існувати лише тоді, коли громадяни матимуть
такі найважливіші якості: справедливість, помірність, мужність та мудрість. Позбавлена

1
цих рис, людина не може бути корисною державі. Честолюбство, лицемірство та
лінькуватість вважалися пороками та головними ворогами демократії.
Достоїнством людини була любов до праці. Досить пригадати, що навіть боги у
греків зайняті кожен своєю справою, вони повинні були трудитися.
«Добре жити,— говорили елліни,— означає жити суспільним життям». Інтереси
полісу були для громадянина важливіші за його власні інтереси.
«Впевнені в тому, що щастя — в свободі, а свобода — у мужності сміливо дивитися
в обличчя небезпеці»,— говорив Перікл, нагадуючи грекам, що вільна людина — це і
громадянин, і солдат. Зрозуміло, що такі міркування були зумовлені необхідністю
захищати поліс — свою батьківщину.
Ідеалом греків було гармонійне поєднання духовної і тілесної краси. Тому багато
античних скульптур зображують людей і богів оголеними. Вміння володіти своїм тілом і
духом було тим, що робило людину подібною до богів, бо й самі грецькі боги,
непосидючі, діяльні, були схожі на греків.
Слово вчителя. Саме в такій країні і міг народитися та розквітнути талант такого
геніального поета як Гомер.
 Повідомлення учнів про Гомера.
Гомер — знаменитий поет, батько грецької поезії. Жив він приблизно у VIII ст. до н.
е. Час життя Гомера спірний. Стародавні версії охоплюють період протягом в кілька
століть. Стародавні біографи вважали, що Гомер народився на іонійському узбережжі
Малої Азії. Ім’я його означає «сліпий», тож Гомера уявляли мандрівним сліпим
співцем, аедом, що грав на кіфарі (музичному інструменті, подібному до ліри) і першим
став складати замість коротких пісень героїчні поеми-епопеї — великі за обсягом епічні
твори про героїчні подвиги та пригоди.
Слава його була настільки великою, що сім грецьких міст (Смірна, Родос, Колофон,
Саламін, Хіос, Аргос, Афіни) сперечалися за право називатися батьківщиною Гомера.
Слово вчителя. Греки вважають, що Гомер божественного походження, він ходив від
оселі до оселі, бідний та сліпий розказуючи свої вірші і це був його єдиний заробіток на
проживання. Вшановуючи пам’ять поета божественного походження, греки збудували в
його честь храм – Гомереон).
 Гомерівське питання.
Сучасні вчені іноді піддають сумніву існування Гомера як автора «Іліади» та «Одіссеї» у
зв’язку з тим, що залишилося занадто мало відомостей про його життя. Достеменно не
відомо, коли він жив і де, яким було його походження. Існує думка, що сліпий аед
Демодок із «Одіссеї» - це прототип або послідовник Гомера. Проте дуже часто фізичне
існування Гомера піддають сумніву. Багато хто стверджує, що одна людина
неспроможна написати настільки різні та епічні за змістом поеми, як «Іліада» й
«Одіссея».
Науковці не можуть відповісти ще на деякі запитання:
- Гомер існував як конкретна історична особистість чи його постать – це вигадка
людської фантазії?

2
 - Авторство «Іліади» та «Одіссеї» належить одній людині чи це творіння багатьох
талантів того часу, які зібрав воєдино якийсь давній редактор?
- Чи є підгрунттям поем безліч розрізнених пісень, чи вони є часткою одного
цілого (так звані «Пра – Іліада» та «Пра – Одіссея»)
Але давні греки ніколи не сумнівалися в тому, чи існував насправді Гомер, дуже
шанували його і називали просто — Поет. Гомерівський епос — це взірець художньої
творчості, зразок для наслідування.
 Основа гомерівського епосу. Створення схеми.
Основою гомерівського епосу є історія та міфологія. Міфологія – це Троянський цикл
міфів, а історія підтверджується археологічними знахідками – відкриття руїн Трої на
пагорбі Гіссарлик (Туреччина) у ХІХ ст. Генріхом Шліманом.

Основа гомерівського епосу

міфологія історія

Троянський цикл міфів Відкриття руїн Трої

 Історія написання поем Гомера.

Сюжет "Іліади" й "Одіссеї" узятий з Троянського циклу сказань про похід на Трою,
про десятилітню облогу міста, перемогу над троянцями і повернення греків на
батьківщину.
Причини Троянської війни (божественні та земні). Божественні: Земля , обтяжена
багаточисельним людським населенням, звернулася до Зевса із проханням скоротити рід
людський. Верховний бог вирішив для цього розпочати війну між греками та
троянцями. Земна: викрадення Єлени Парісом та події, що передували цьому.
"Іліада", мабуть, була написана в IX-VIII ст. до н. е. в Іонії і присвячена подіям
останнього року Троянської війни. У ній оспівуються військові події і подвиги
ахейських героїв - Ахіллеса, Агамемнона, Менелая, Гектора, Діомеда та ін. Головний
герой "Іліади" – Ахіллес. На його рахунку під Троєю безліч подвигів, але на десятий рік
війни був убитий стрілою Паріса. Поема написана гекзаметром і містить близько 15 700
віршів.
"Одіссея" оповідає про останні пригоди одного з героїв Троянської війни, царя
острова Ітака, Одіссея, що повертається від стін зруйнованого Іліона в рідну Ітаку. В
основі поеми лежить відомий фольклорний сюжет про повернення Одіссея
невпізнанним до своєї вірної дружини Пенелопи. На відміну від "Іліади", в "Одіссеї"
зображені переважно побутові картини: господарські клопоти, домашні заняття, сімейні
3
звичаї, обряди гостинності та ін. Створена вона дещо пізніше "Іліади" і містить близько
12 100 віршів.
Поеми «Іліада» та «Одіссея» можна вважати енциклопедією життя давніх греків. З
них можна дізнатися про звичаї, обряди, одяг, зброю, моральні закони, притаманні
цьому народу.
 Словникова робота.
Гекзаметр ( від грец. шестимірник) – метричний (квантитативний) вірш шестистопного
дактиля (—UU), де в кожній стопі, окрім п'ятої, два короткі склади можуть змінюватися
одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова — хорей.
Гекзаметр — це віршований розмір особливістю якого є побудова кожного вірша з
шести стоп і яких правильно чергуються довгі і короткі склади.
Пентаметр (від грец. п᾿ятимірник) - в античному віршуванні дактилічний вірш,
утворений подвоєнням першого піввірша гекзаметра, складається із 2 1/2 та 2 1/2
дактилічних стоп. Метрична схема пентаметра: —UÜ—UÜ—//—UU—UU—. Піввірші
розмежовані цезурою.
Уживали пентаметр лише у чергуванні з гекзаметром.
 Переклади «Іліади»
Над перекладами поем Гомера українською мовою працювала численна когорта митців.
Українські діячі культури і літератури вважали за необхідне дати змогу народові читати
найкращі твори світового мистецтва рідною мовою. Серед них - Олександр Навроцький,
один із членів Кирило-Мефодіївського братства, друг і соратник Тараса Шевченка.
Навроцький у 60-70-х роках XIX ст. він здійснив повний переклад "Іліади" Гомера, який
не був опублікований.
У 1887 році в альманасі "Складка" було надруковано першу пісню "Іліади" у
перекладі Володимира Самійленка. Перекладати Гомера Самійленко почав ще будучи
учнем восьмого класу Полтавської гімназії, але йому вдалося видати лише згадану
першу пісню.
Іван Франко переклав і опублікував два уривки "Іліади".
Петро Ніщинський переклав двадцять пісень "Іліади", з яких шість було
надруковано.
Андрій Білецький і Федір Самоненко переклали фрагменти "Іліади", всі були
опубліковані
Незаперечним вагомим надбанням української культури ХХ ст. став новий
переклад "Іліади" та "Одіссеї", що його здійснив розміром оригіналу відомий
український учений, композитор і поет - перекладач Микола Хомичевський (псевдонім -
Борис Тен). На думку фахівців, цей переклад відповідає всім вимогам сучасного
гомерознавства і відзначається високою поетичною майстерністю. Багаторічна
подвижницька перекладацька праця Бориса Тена здобула визнання широкої
громадськості. Перкладач був удостоєний премії імені Максима Рильського.
 Повідомлення учня про зміст поеми Гомера «Іліада».
Події спочатку відбуваються на Олімпі, потім переходять на землю. Події
Троянського циклу міфів добре відомі всім грекам, тому Гомер на них лише натякає у
4
своїй поемі. Сама ж «Іліада» розповідає тільки про один епізод десятого року
війни під Троєю, що тривав 53 дні — це гнів наймогутнішого героя ахейського війська
Ахілла. Сюжет започатковується на тому, що греки під верховним командуванням
Агамемнона десятий рік поспіль тримають Трою в облозі після того, як була викрадена
Єлена, дружина спартанського царя Менелая, троянським царевичем Парісом, сином
царя Пріама. Під час розорення сусідніх областей була захоплена в полон дочка Хріса,
жерця бога Аполлона, і віддана на відкуп Агамемнону. Поема відкривається зверненням
до Музи та викладом теми: нею є гнів Ахілла і власне жахливі наслідки цього гніву, що
сталися з волі Зевса.
Сама дія «Іліади» починається з приходу в ахейський (тобто грецький) табір Хріса,
який пропонує викуп за дочку. Після грубої відмови Агамемнона Аполлон насилає на
греків морову виразку. За ініціативою Ахілла, найхоробрішого з ахейських воїнів,
скликаються збори, на яких оракул Калхант пояснює причину божественного гніву.
Агамемнон погоджується відпустити полонянку за умови, що втрата буде йому
відшкодована, і вимагає у відповідь на різкі докори Ахілла полонянку останнього —
Брісеїду. Через це Ахілл відмовляється брати подальшу участь у боях. Спроба старого
пілосського царя Нестора примирити розсварені сторони залишається безрезультатною.
Збори перервано. Ахілл в гніві повертається у свій стан, де залишається в бездіяльності,
Агамемнон повертає свою полонянку і відбирає у Ахілла Брісеїду. Мати Ахілла,
морська богиня Фетіда, отримує від Зевса обіцянку, що ахейці будуть терпіти поразки
до тих пір, допоки не відшкодують образу, завдану її синові.
Ця обіцянка викликає на Олімпі сварку між Зевсом та його дружиною Герою,
покровителькою та заступницею ахейців (Книга 1). Зевс навіває Агамемнону
неправдивий сон, в якому віщує перемогу над троянцями, і Агамемнон скликає збори
всіх ахейців. Не будучи цілком впевнений у настрої війська, він вчиняє випробування:
пропонує припинити війну і повернутися додому. Воїни негайно кидаються до кораблів,
і лише Одіссей, важко переборюючи хвилювання, жорстоко побивши при цьому
Терсіта, який завжди «ображав царів». Ахейці вишиковуються до бою, за цим слідує
довгий перелік кораблів, племен та вождів грецького війська. Троянці, зі свого боку,
виходять із міста під проводом свого хороброго Гектора, сина Пріама. За цим епізодом
також слідує короткий перелік сил троянців та їхніх союзників (Книга 2).
Перед початком бою Паріс скликає найхоробріших ахейців на єдиноборство.
Менелай кидається йому назустріч, і Паріс із страхом відступає перед ображеним
чоловікомЄлени. Лише закиди Гектора змушують його повернутися назад. Умови
єдиноборства були такими: Єлена залишиться за переможцем. Під час приготувань до
двобою Єлена показує Пріаму зі Схейської вежі головних ахейських полководців —
Агамемнона, Одіссея, Аякса, Ідоменея (сцена «Огляду зі стіни»). У єдиноборстві
Менелай вже майже стає переможцем, але богиня Афродіта викрадає Паріса з поля бою
і переносить в його чертог, туди ж вона приводить обурену Олену та змушує її
підкоритися бажанням Паріса. Ахейці ж вважають Менелая переможцем і вимагають
видачі Олени (Книга 3). Боги, ворожі Трої, незадоволені можливістю мирного
завершення, і за намовою Афіни союзник троянців Пандар випускає у Менелая стрілу.
5
Перемир’я таким чином було порушено, однак це створює у ахейців нову впевненість у
кінцевій перемозі. Агамемнон обходить військо, підбадьорюючи воїнів перед новим
боєм. Бій починається (Книга 4).
Особливою відвагою відрізняється ахейський воїн Діомед, якому допомагає Афіна:
він вбиває Пандара та ранить богів-покровителів троянців Афродіту та Аресу (Книга 5).
Троянці готові вже відступати, оракул Гелен, брат Гектора, спонукає його влаштувати
ходу троянських жінок до храму Афіни із благанням про спасіння. Опис ходи і любовно
оброблені сцени братанняДіомеда із троянським союзником Главком і прощання
Гектора з дружиною Андромахою та сином Астіанактом — основні події Книги 6.
Повернувшись на поле, Гектор вступає у двобій із Аяксом, який завершується нічим
через настання ночі. Ахейці оточують свої кораблі муром та ровом (Книга 7). На другий
день бою Зевс забороняє богам брати участь у війні. Троянці під проводом Гектора
змушують ахейців відступити до кораблів. Спроба Гери та Афіни допомогти ахейцям
викликає жорстокий гнів Зевса (Книга 8).
Вночі, за порадою мудрого Нестора, Агамемнон споряджає посольство до Ахілла,
обіцяючи повернення Брісеїди, багаті дари, навіть руку своєї дочки, якщо той
погодиться знову взяти участь у війні. Ахілл, що проводить час у грі на лірі,
доброзичливо приймає послів, але ні майстерна красномовність Одіссея, ні сильна, щира
та простомовна промова Аякса, ні розповідь старого наставника Ахілла Фенікса про
аналогічну подію миніщини — гніві царя Мелеагра — не можуть змусити Ахілла
змінити свого рішення (Книга 9). Діомед та Одіссей відправляються у нічну експедицію
у троянський табір, дорогою захоплюють троянського вивідача Долона і вчиняють
страшну різанину у таборі щойно прибулого союзника Трої фракійця Реса (Книга 10).
Триває третій день бою. Зевс посилає Ворожнечу, яка спонукає ахейців до бою.
Блискучі подвиги Агамемнона, Діомеда, Одіссея не можуть зупинити наступу троянців,
усі ці герої вже поранені. Навіть Ахілл втрачає спокій і посилає свого улюбленого друга
Патрокла до Нестора. Старець просить Патрокла або переконати Ахілла вступити у бій,
або надягти обладунки Ахілла, щоб принаймні налякати ворогів (Книга 11). Троянці
продовжують наступ і вриваються за споруджений ахейцями мур (Книга 12). Зевс,
вбачаючи поразку ахейців, ховає погляд від битви. Цим користується Посейдон, щоб
надихнути ахейців. Воїн Ідоменей і обидва Аякси намагаються відбити натиск троянців
(сцена «Битви біля кораблів», Книга 13).
Гера, отримавши від Афродіти пояс із любовними чарами, присипляє Зевса у своїх
обіймах, тоді успіх переходить на бік ахейців («Омана Зевса», Книга 14).
Прокинувшись, розгніваний Зевс змушує богів припинити будь-які спроби допомоги
ахейцям, перевага знову переходить на бік троянців. Гектор руйнує мур, засипає рів і
готується вже запалити кораблі, обороняється тільки Аякс (Книга 15). Несподівано
Ахілл погоджується, щоб Патрокл одягнув його лати, але лише для того, щоб відігнати
троянців від кораблів. Побачивши зброю Ахілла, налякані троянці відступають.
Патрокл, порушуючи наказ Ахілла, жене їх далі до самих стін Трої, поранивши при
цьому троянського воїна Сарпедона, сина Зевса, але беззбройний Аполлоном Патрокл
гине від руки Гектора (Книга 16).
6
 Навколо тіла Патрокла розгортається запеклий бій, в якому особливо відзначається
Менелай. Але Гектор уже заволодів зброєю. Про перебіг подій посилають повідомити
Ахілла (Книга 17). Ахілл впадає у розпач. Мати його, Фетіда, виходить з моря і обіцяє
отримати від бога Гефеста нову зброю. Поки що Ахілл виходить неозброєним і одним
лише голосом своїм відганяє троянців від тіла Патрокла. Настає ніч, Гефест виготовляє
зброю для Ахілла (детально наводиться опис зображеного на щиті Ахілла, Книга 18).
Ахілл і Агамемнон примирюються, Брісеїда повернена. Вона із Ахіллом оплакує тіло
хороброго Патрокла. Ахілл кидається у бій, причому один з його коней віщує йому
близьку смерть (Книга 19).
Зевс дозволяє богам вступити в бій, відбувається грізна сутечка за участю богів.
Ахілл покриває поле тілами ворогів, але не зустрічає ще Гектора, йому зустрівся Еней,
якому судилося царювати над троянцями. Посейдон рятує Енея від Ахілла (Книга 20).
Водний потік Ксапер, загачений трупами, марно переконує Ахілла послабити наступ та
навіть обрушуються на нього своїми хвилями. Ахілла рятує Гефест, запаливши потік
(Книга 21). Зрештою троянці тікають у місто. На полі бою залишається один Гектор,
який бажає, незважаючи на переконання близьких, воювати із супротивником, але з
наближенням Ахілла його охоплює страх, і він тікає. Зевс зважує на терезах жеребки
Ахілла і Гектора — жереб Гектора падає, заступник Аполлон залишає його. За
підступно намовою Афіни Гектор, нарешті, приймає бій з Ахіллом і в цьому бою гине.
Плач батька Пріама, матері Гекуби та дружини Андромахи про Гектора завершують
Книгу 22. Душа Патрокла являється Ахіллу і вимагає якнайшвидшого поховання.
Похорон та опис змагань, влаштованих Ахіллом на знак вшанування пам’яті героя
змальовані у Книзі 23. Ахілл щоденно прив’язує тіло Гектора до колісниці і волоче
навколо могили Патрокла. Одного разу вночі до нього з волі Зевса приходить Пріам із
викупом і благає повернути тіло сина для поховання, Ахілл погоджується. Плачем за
Гектором та його похованням завершується остання Книга 24.
 Робота з текстом поеми «Іліада».
 Інтерактивний прийом „Нитка Аріадни”
- Виразне читання учнями заспіву поеми.
Поема починається заспівом – звернення до богині. Якої саме? ( до Каліпсо – музи,
яка опікувалася епічною поезією. Себе поет не вважав автором. Він не творив. Він
передавав легенду, що належала народній пам’яті.)
- Якою є тема поеми? ( У заспіві Гомер називає тему – гнів Ахілла на
Агамемнона та те, до чого цей гнів призвів)
- Облога Трої – подія історична чи міфологічна?
( Про історичність Трої сперечалися, як і про те, де її шукати, допоки її не знайшов
Шліман. Генріх Шліман (1822-1890) – німецький комерсант. Одержимий ідеєю знайти
Трою, він залишив підприємництво і відправився в Малу Азію. Двадцять років тривали
пошуки, і, нарешті, на території сучасної Турції Шліман знайшов місто, переможене і
знищене давніми греками.)
- Чому Гомер писав поему архаїчною мовою, якою самі греки вже не розмовляли?

7
( Троя була знищена не пізніше 1200р. до н.е. Гомер жив на межі VІІІ - VІІ ст. до н.е.,
тобто через 500 років після зазначених подій. Для Гомера та його сучасників – це сива
давнина. Вона збереглася лише у піснях та старовинних предметах, які Гомер міг бачити
в хранилищах храмів, вдивляючись у них так само уважно, як він запрошує нас
роздивитися щит Ахіллеса, виготовлений богом Гефестом.)
 Цікавинки.
Приблизно через 400 -500 років після ахейського походу на Трою (у VIII ст. до н. е.)
винахідливий та талановитий аед Гомер відібрав найкраще серед багатого епічного
матеріалу і створив з нього епічні поеми, які назвав «Іліада» та «Одіссея». Поеми
стрімко набували великої популярності, їх виконували рапсоди (вони не були авторами,
лише виконавцями), дещо змінюючи текст поем. Це спонукало в середині VI ст. до н. е
створенню в Афінах комісії, яка фіксує тексти в письмовому вигляді, для того щоб
зберегти оригінальність текстів поем та не дати їм розчинитись серед численних
імпровізацій. Ще в III ст. до н. е. греки розділили поеми Гомера за кількістю літер у
давньогрецькому алфавіті і розділили поеми на 24 пісні. Виключно поетична мова поем
Гомера, «над діалектна» вона ніколи не була прикладом звичайної розмовної мови.
Гомерівська мова це поєднання еолійської та іонійської мов, в ній збережено діалектні
риси архаїчної побудови попередніх епох.
 Виразне читання та аналіз „Щит Ахілла”.
Майже 100 віршованих рядків, що завершують 18 пісню, присвячені опису щита Ахілла.
Цей щит, мов дзеркало, відображає у собі весь світ, це енциклопедія життя стародавніх
греків.
Запитання для аналізу:
- Хто виготовив щит для Ахілла?
- Опишіть словами, як виглядав щит? (Щит складався із п’яти нерозривних пластинок,
заправлених в блискучий обід. На ньому були зображені земля, небо, море, сонце, зорі,
сузір’я, а також два міста.)
- Чому на щиті Ахілла Гомер зобразив саме два міста? (Кількість зображених міст була
визначена двома головними станами життя людини і суспільства – війною та миром.)
- Які весільні обряди, що існували в давній Греції, зобразив Гомер?
- Доведіть, спираючись на опис щита, що судочинство у греків здійснювалося
демократично. ( На суді присутній натовп, вирок виносить декілька старшин, два
таланти
золота отримував той, хто вигравав судовий процес.)
- Як зобразив Гомер війну на щиті героя?
- Знайдіть опис трудових буднів. Якими сільськогосподарськими роботами займалися
давні греки? ( Рільництво, виноградарство, скотарство )
 «Мозковий штурм»
У чому полягає гуманістичний зміст поеми Гомера «Іліада»?
(Гомер хоч і зображує війну і навіть інколи виправдовує її, змальовуючи військову
доблесть героїв, усе одно засуджує жорстокість, злість, негуманність.
Навіть сам Зевс говорить, що ненавидить бога війни.
8
 В описі щита Ахіллеса, якому присвячений цілий розділ, тільки одна сцена
присвячена війні, решта – мирній праці.
Навіть Аполлон, який відзначався жорстокістю, обурений дикою поведінкою Ахілла:
Волити завжди зловмисному ви помагати Ахіллу,
Мужеві, що справедливості в серці і щирого в грудях
Розуму в ньому немає. Він схожий на дикого лева,
Що лиш на поклик могутньої сили й зухвалого духу
Напади чинить на людські стада, щоб поживу здобути.
Так же утратив Ахілл милосердя та навіть і сором…
Про це говорить і Гектор – греки прибули «проти волі богів», і навіть сам Ахілл,
який розуміє, що б᾿ється «проти мужів, що власних дружин боронили».
Пересічних учасників війни Гомер розглядає як покірливих виконавців волі богів.
 Культурологічний екскурс.
«Троя» — історична драма 2004 року за мотивами поеми Гомера «Іліада».
Номінувалась на отримання премії Оскар за найкращий дизайн костюмів. Актори: Бред
Пітт — Ахіллес,, Діана Крюгер — Єлена. На час завершення фільму, загальні затрати
досягли позначки в приблизно $175,000,000. Це зробило Трою одним з найдорожчих
фільмів у сучасній кіноматографії. Покази Трої у США загалом зібрали $133 млн
($133,378,256). Понад 73% від усіх зібраних коштів Троя отримала за межами США. в
Лондоні знімалися всі павільйонні сцени. Ряд батальних сцен було знято у Мексиці.
Натурні зйомки відбувалися на Мальті. Зйомки планувалося проводити на декількох
пляжах, у морі, на окраїнах міста, а також у місті Троя, у спорудженому форті на площі
десяти акрів.
«Я не думаю, що будь-який письменник зміг би так чітко та безпомилково описати всі
жахи війни як Гомер», — розповідає режисер Петерсон. «У його роботах, людську
драму затьмарює жорстокість боїв».
ІV. Закріплення знань учнів.
 Міні – диспут.
Як ви думаєте, чому до теми війни звертаються митці багатьох країн та різних часів?

Домашнє завдання. Перечитати пісні 22, 24 поеми Гомера «Іліада». Підібрати цитати
для характеристики образів Ахілла і Гектора.