Література доби Романтизму

Робоча карта уроку

Кожна людина – це світ, який з нею народжується й помирає. Під кожним
надгробком лежить всесвітня історія. Ґ. Ґейне
1. Прокоментуйте висловлення Ґ.Ґейне (2 речення)
Кожна людина індивідуальна і має своє значення в всесвітній історії.

2. Назвіть характерні риси Романтизму

1 Заперечення раціоналізму
2 Увага до особисті, її індивідуальності
3 Культ почуттів
4 Зображення героя який гостро реагує на недосконалість навколишнього
світу, відкидає несправедливі закони, що панують у ньому.
5 Несприйняття буденності
6 Звернення до фольклору

3. Словникова робота( прокоментуйте поняття)

 Гротеск-один із різновидів комічного, який поєднує у фантастичній формі
жахливе й смішне, потворне й високе.
 Контраст-різко окресленої протилежності в чомусь: рисах характеру,
властивостях предметів чи явищ.
 Романтизм-це ідейний і художній напрям у культурі кінця XVIII - першої
половини XIX ст.

4. За біографією Ґ.Ґейне (підручник с.73 – 77) дайте відповідь на запитання: які

факти біографії Ґейне вплинули на формування поетичної уяви?
На формування його поетичної уяви вплинули казки й легенди, які він чув від
старенької няні. Із захопленням слухав він дивовижні історії про зачарованих
принців і принцес, про привиди й занедбані таємничі палаци над Рейном. Його
перші вірші були написані під впливом старовинних німецьких пісень, трагічних і
похмурих, які співала його подруга «руда Йозефа».
5. За підручником (с.78) складіть тези за темою «Історія написання «Книги
пісень»
1. «Книга пісень» видана в 1827
2. Книга складається з 5 частин
3. Збірці притаманні…
4. Провідною темою є тема кохання
5. Тлумачення поезій
6. Дух німецьких народних пісень в віршах Гейне
7. Улюблена лірична книга в Німеччині
6. Аналізуємо вірші Ґ.Ґейне

назва «Самотній кедр..» «Не знаю, що «Коли

стало» розлучаються
двоє»
Ідея Уособлення Кохання – У кожного своя
чоловіка та складне і історія розлуки.
жінки, які в незбагненне
розлуці, і почуття.
можливо, ніколи
не зустрінуться.
Почуття Самотність, Ліричний герой Ліричний герой
ліричного героя туга. довічна сумує, йому не вірша кохає і
розлука, дає спокою стара страждає бо його
неможливість легенда. кохана не може
зустрічі, трагізм відповісти йому
нерозділеного взаємністю.
кохання
Засоби Епітети: Епітети: Епітети: «тяжко
художньої самотній кедр, повільний плин, зітхають»,
виразності німа самотинь. стара казка, Метафори:
Метафори: золоті коси, «зітхання
дрімає і мріє у вві вечірній промінь, Прийшли до нас»
сні, бачить сон, повітря свіже,
сумує в німій незнана красуня,
самотині шати блискучі,
дикої пісні
Метафори:
Рейн затих,
промінь грає.
Анафори:
«І косу розчісує
ним, і дикої пісні
співає».