Тема уроків. Гете. Життєвий і творчий шлях.

Гетевське розуміння проблеми

справжнього сенсу буття як невпинного пошуку. Фауст і Вагнер
(порівняльна характеристика); проблематика трагедії; жанрово-
композіційна особливість твору.

Мета уроків: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Гете,

проблематикою
твору, жанрово- композиційними особливостями трагедії;
розвивати
навички пошукової роботи, вміння аналізувати й порівнювати
літературні
образи, робити висновки з прочитаного, аналізувати текст у
єдності змісту та форми; формувати світоглядну позицію учнів.

Хід уроку

Хто йде вперед, той завше

блудить…
Й.В. Гете. «Фауст»
І. Оголошення теми, епіграфу уроку
1. Робота з підручником (біографія Гете с. 132-138)
2. Завдання для учнів.
- дайте відповідь, через які випробування проходить Фауст?
Подумайте над змістом епіграфу до уроку. Як у ньому втілюється гетевське розуміння процесу
пізнання смислу буття Фауста і Вагнера?

ІІ. Формування нових знань, умінь, навичок

Бесіда вчителя.
Тема уроку розподіляється на три частини: І – порівняльна характеристика Фауста і Вагнера;
2 – проблематика трагедії; 3 – жанрово-композиційна особливість твору.

1. Порівняльна характеристика Фауста і Вагнера

- як ви вважаєте: чому Фауст показаний у зіставлені саме з Вагнером?
У першій частині трагедії, ще до появи Мефістофеля, головними героями є два вчених
– Фауст і Вагнер. Вони втілюють два типи пізнання – традиційний або схоластичний,
догматичний (догматичний, який не піддається критичному осмисленню) і творчий або
філософський. Зіставлення двох учених має узагальнюючий зміст, оскільки в їхніх монологах і
діалогах мова йдеться не про проблеми науки, скільки про питання світогляду, про місце
особистості в світі та її можливості. Саме у цьому виявляється новаторство Гете: він протиставляє
усталеним поглядам нову концепцію людини, яка прагне усвідомлення глобальних проблем буття.
На уроці ми маємо порівняти ставлення вчених до таких аспектів як наука, процес
пізнання, сенс буття, ставлення до світу, природи, людей, слави. В цьому нам допоможе текст
трагедії. (складання порівняльної таблиці та підтвердження висновків цитатами з
тексту))

Образи. Аспекти порівняння Фауст Вагнер

Ставлення до науки Фауст – творець, для нього
наука має значення лиш тоді,
коли пов’язана з життям,
проблемами буття. Він
самовіддано шукає істину і в
науці, і в житті.
Процес пізнання Фауст зазнає і злетів, і падінь у
процесі пізнання
Сенс буття Прагне знайти сенс існування.
Це духовна мета героя, яка
Вагнер – ремісник у науці;
кабінетний вчений. Висока мета
викликає у нього тільки страх
Намагається дотримуватись
догм
Вважає, що неможливо шукати
«основу основ» то є марна

Ставлення до світу
Ставлення до природи
Ставлення до людей
Ставлення до слави
спонукає його ступати на
тернистий шлях
Намагається пізнати світ,
усвідомлює себе його частиною
Схиляється перед красою
природи, протягом всього
життя навчається у неї гармонії
Відчуває єдність з людьми,
працюючи за ради них
Слава для Фауста – не є
сенсом життя, його хвилює лиш
нерозгаданість вічного смислу
праця
Відгородився від нього
мертвою наукою, боїться його
Не розуміє природи, вона для
нього не існує як життєдайна
сила
Не розуміє і не любить людей,
протиставляє себе людям
Заздрить славі Фауста, і сам
мріє про поклоніння юрби

Аналізуючи цю таблицю та підтверджуючи все написане цитатами з тексту,

який можна зробити висновок? На чиєму боці автор і чому?
Зіставлення двох учених має узагальнюючий зміст, оскільки мова йдеться не стільки про проблеми
науки, скільки про питання світогляду, про місце особистості в світі та її можливості.
Позиція автора однозначна: він на боці Фауста – того, хто йде вперед, блудить, помиляється, але
все одно шукає істину. У цьому вічному русі Гете вбачає запоруку духовного розвитку світу і самої
людини.

2. Проблематика трагедії
Отже, спробуємо самі визначити, які проблеми піднімає Гете у своєму творі.
- як ви вважаєте проблеми, які автор підняв у творі тільки сьогоденні, чи вони вічні і не залежать від
історичної доби та соціального статусу, тобто являються актуальними вічно? Чи можна їх назвати
філософськими проблемами (філософія вивчає найбільш загальні, фундаментальні
проблеми існування світу, людини в цьому світі. Філософія як наука вчить дивиться на
все з точки зору вічності)?
- філософські проблеми: життя і смерть, добро і зло, сутність буття, призначення людини у світі,
людина і природа, людина і всесвіт, пізнання світу, кохання, мистецтво і його роль у суспільстві.

3. Жанрово-композиційна особливість твору.

Визначивши проблематику твору можна звернутися і до жанрово-композиційної
особливості твору. Твір складається з «Присвяти», «Театрально вступу», «Прологу на небі» та
двох частин. «Фауст» написаний у жанрі драматичної поеми (невеликий за обсягом
віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми.
Основу драматичної поеми становить внутрішній динамічний сюжет – власне, конфлікт
світоглядних моральних принципів Головний герой нерідко передає духовний світ самого
автора). Гете дав своєму твору підназву «трагедія». Це означало, що герой сам прагне вибороти
свою долю наперекір волі вищих сил.
Жанрові особливості твору: у творі діють реальні люди, а саме: вчений Фауст, проста дівчина
Маргарита, учень Фауста – Вагнер, але в їхнє життя вриваються чари.
- перетворення Фауста на молодого чоловіка, який проживає ще одне життя;
- міфологічні персонажі: Бог, Мефістофель, відьми, нечиста сила, які наділені людською
психологією і
людськими характерами, а Мефістофель постає іноді навіть як комічний персонаж.
Роблячи висновок, звернемося до епіграфу нашого уроку. Так, на вашу думку, чому за
словами Гете
«Хто йде вперед, той завше блудить»?
Відповідь:
Фауст шукає істину. Він зазнає злетів і падінь, робить помилки у процесі пізнання, але ні що не
може його зупинити. В цьому вічному русі Гете вбачає запоруку духовного розвитку світу. Вибір між
добром і злом, духовним і телесним, життям і смертю, істиною і темрявою, визначає шукання
головного героя Фауста.

ІІІ. Домашнє завдання. (ЦЕ НЕ ДЛЯ 11 КЛАСУ)!!!

1. Опрацювати статтю в підручнику ст. 13-19(хронологічна таблиця);
2. Заповнити порівняльну таблицю Фауст та Вагнер
Читаючи зміст трагедії, вибрати з тексту трагедії вирази, які стали крилатими, дати їм
пояснення (письмово) це на наступний урок
«Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них»
(це суть земної мудрості для Фауста)
«Теорія, мій друже, сіра, а древо жизні – золоте»
(бідь-яка теорія, «сухі» знання без практики не можуть наблизитись до охоплення усієї
складності,
багатоманітності життя»
«сміх Мефістофеля», «мефістофельська посмішка»
(саркастичний, скептичний, цинічний, глузливий сміх або посмішка)
«Спинись, мить»
(цей вислів підкреслює знаменність або навіть трагічність моменту)
«Укладати договір з дияволом»
(заплатити за щось дуже дорогою ціною)

Тема уроку. Опозиція Фауст – Мефістофель. Діалектикка вирішення добра і зла.

Фауст і Маргарита – тема кохання в поемі.
Мета уроку: допомогти учням схарактеризувати образи Фауста та Мефістофеля;
вдосконалювати навички аналізу літературних образів; допомогти
учням
розкрити тему кохання Фауста до Маргарити; сприяти вихованню
істинних
цінностей життя

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування
- чому Фауст розчарований у своїй діяльності?
(заняття науками не дали йому бажаної мудрості)
- яку ціну готовий заплатити Фауст, щоб збагнути істину?
(віддати душу Мефістофелю, тобто дияволу)
- як ставиться Мефістофель до вчинків Фауста
(намагається висміяти їх)
- що зрозумів Фауст, коли за допомогою Мефістофеля звільнився від пут науки?
(що існує вічна премудрість, яка випливає не з книг, а з власного життєвого досвіду)
- як Гете пояснював образ Мефістофеля?
(це – дух заперечення)
- які риси Мефістофеля Гете протиставляє вищим духовним пориванням Фауста?
(цинізм, скепсис, недовіра)
- яке почуття Фауста дозволяє забути всі свої філософські сумніви?
(кохання до Маргарити)
- чи вдалося Мефістофелю пробудити в душі Фауста лиш хтивість щодо Маргарити?
(ні. Фауст кохає Маргариту. Вона для нього і кохана жінка і близька душа)
- чому закохані мимоволі прирекли себе на обман, злочин, страждання?
(їхня любов гріховна)
- що усвідомлює Фауст у в’язниці поряд з Маргаритою?
(провину та глибокий жаль)
- чому Маргарита не тікає з в’язниці разом з Фаустом?
(щиро кається і буде спокутувати свою провини)

ІІ. Опозиція Фауст – Мефістофель

- що є сенсом життя для Фауста – це постійний пошук. Гете разом із Фаустом розуміє, що
буття, істину не можливо пізнати лише за допомогою книг. Фауст – це людина, що знаходиться
у невпинному пошуку. Фауст шукає істини й щастя не лише для себе, а й для всього людства.
Сам Гете повторював, що «характер формується лише у боротьбі, і в такій боротьбі із
Мефістофелем самовдосконалюється Фауст. Боротьба добра і зла, на думку Гете, є рушійною
силою розвитку світу.

- Мефістофель, на відміну від Бога, вірить, що людина – це нице створіння, це тварина із тварин,
що в душі вона лише блоха. Він намагається все зруйнувати й знищити, спокусити і розбещити
Фауста. Людині потрібно п’яне гульбище, розгул хтивості, розгул насолоди і розваг. І якщо Фауст –
це людина дії, творець, то Мефістофель усе руйнує і знищує. І не даремно він про себе
говорить: «Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш зла»
ІІІ. Фауст і Маргарита
Життя Маргарити до зустрічі з Фаустом було спокійним, сповненим тихої простої радості. Смерть
матері, яку вона ненароком отруїла, народження позашлюбної дитини, осуд оточуючих, смерть
брата, який загинув від руки Фауста, якого направив Мефістофель, розлука з Фаустом, який
мусив втекти, вбивство дитини торують її їй шлях до в’язниці. Втім, чи була б Маргарита в
тюремних стінах, чи ні, для неї це вже не має значення. Де б не була, скрізь відчуватиме вона біль і
розкаяння у скоєному. І коли їй випадає нагода втекти з в’язниці разом з Фаустом, який все
покинув і повернувся до неї, вона відмовляється, усвідомлюючи, що Божого Суду не уникнути.
Чисте і світле кохання Маргарити, щире каяття і незборима віра в Бога допомогли їй
заслужити прощення і заступництво Богородиці, стати перед Небесною брамою

ІV. Домашня робота

1. Опрацювати статтю в підручнику ст. 19-29(вибірковий конспект);
2. Читаючи зміст трагедії, вибрати з тексту трагедії вирази, які стали крилатими, дати їм
пояснення(письмово);пояснення у попередньому уроці
3. Підготуватися до написання контрольної роботи за трагедією «Фауст» (Літературний диктант)