1.

Що іван франко вкладає в поняття революціонер і чому він вічний

"Вічний революціонер" — це не якийсь конкретний, реальний образ борця за
"поступ, щастя й волю". Це дух, уособлення всіх кращих поривань людини, те, що
постійно штовхає її до дій в ім'я справедливості. Він виник не сьогодні і не вчора, а
"від тисяч літ родився", на те він й "вічний". Але, на жаль, не завжди мав умови для
того, щоб "розповитися", тобто стати на ноги і йти "о власній силі".
2. Як ви уявляєте собі "вічного революціонера" в часи Івана Франка і
в наші часи?

3. Чому образи ворожих, реакційних сил у вірші конкретні,

реалістичні, а образ "вічного революціонера" - алегоричний?
Тому що вічни революціонер – це не конкретна особо, це « Дух, наука,
думка, воля…».

4. Як у вірші зображено зростання свідомості народу, його активності

в боротьбі за свої права?
5. Чому поет ставить в один ряд із духом і волею науку та думку?
Важливо, що поет наголошує не на руїнницьких закликах, а на великій
перетворюючій силі “науки, думки, волі”. Саме вони протистоять тій “пітьмі”,
що з давніх-давен принижувала людину, надломлювала її сили, зводила до
становища раба.

6. Чому вірш названий гімном?

У вірші «Гімн» описан образ вічного революціонера . Сама  назва поезії
говорить про ідею твору, адже гімн за походженням є релігійною піснею що
мала возвеличувати волю, братерство, гуманізм; пізніше гімн став
атрибутом держави. Отже, і відбиває вірш визвольні настрої поневоленого
народу. Образ вічного революціонера-це дух, уособлення всіх кращих
поривань людини, те, що постійно штовхає її до дій в ім'я справедливості.
7. Якою, за Франком, є концепція людини у вірші?

8. Яка ідея вірша «Гімн»?

незламність бажання й пошуків волі і правди,невпинне зростання визвольного
руху.
9. Які шляхи розвитку людства бачить Франко і якими засобами
можна цього розвитку досягти?
Одна з основних філософських ідей І.Франка - думка про те, що найбільшою
цінністю на землі є не просто людина, а "правдивий живий чоловік, бо така
людина - носій духу, а той дух є "вічний революціонер". Отже, духовний світ
людини - її найдорожче надбання.
Франківська філософія породжує досить важливу і актуальну ідею: людина
носить вічність у своїй уяві, в ілюзіях і думках, у муках свого сумління, а
тому в сфері духу панує, власне, та найдорожча різнорідність, яка робить
людей несхожими, цікавими і цим дає людям основу для їхньої єдності, для
братерства і любові.