Музичні

інструменти Індії
  Музичне мистецтво індійській цивілізації йде корінням в глибоке
минуле. Класичний напрям бере початок в «Самаведі» або «Веда
піснеспівів», одному з найдавніших ведичних трактатів. Народна
музика Індії має свої особливості залежно від місця виникнення.
Численні її традиції і відгалуження користуються великою
популярністю і сьогодні.
Класична і народна музика держави під час мусульманського
Музика Індії завоювання увібрала в себе деякі традиції арабського світу. Пізніше, у
період колонізації, вона випробувала вплив європейських
особливостей культури.
  Індійські музичні інструменти зокрема і музика
стародавньої держави в цілому стали відомі в
світі завдяки їх використанню популярними
артистами. Одними з перших, хто звернувся до
них в Європі, стали учасники знаменитої
Популяризаці ліверпульської четвірки. Джордж Харрісон
використовував індійський ситар в композиції
я в світі Norwegian Wood (This bird has flown). Чимало
для популяризації музики стародавнього
держави зробив і британець Джон Маклафлін.
Його джаз-ф'южн нерідко прикрашали індійські
мотиви. Популярність музичної культури країни
принесли і численні громадські рухи минулого
століття: хіпі, нью-ейдж і так далі. І звичайно,
значну роль у цій справі зіграв кінематограф.
  Класична індійська музика ділиться на два відгалуження: хіндустані:
виникла на території Північної Індії; карнатака: бере свій початок в
Південній Індії. Для кожного з напрямків були характерні свої
інструменти. Наступні традицій хіндустані грали зазвичай на сітарі,
сароде, танпуре, бансурі, таблі, шенаи і саранг. Музиканти Південної
Два Індії використовували провину, поздовжню флейту або вену,
готтувадьям, мридангам, канджиру, гхатам і скрипку. Зупинимося
напрямки докладніше на деяких з названих інструментів.
  Таблу нерідко називають одним із символів індійської музики.
Це парний барабан невеликого розміру, що використовується
для підкреслення основної ритмічної композиції в традиції
хіндустані. Історія виникнення табли невідома. Ймовірно,
особливості гри на цьому інструменті і деталі його конструкції
склалися на основі поєднання індійських, перських та інших
Індійський традицій. Табла складається з двох барабанів, що відрізняються
розміром і особливостями будови. Більший з них має назва
барабан "табла", або "дайя", або "дайян", або "дахин". Він завжди
розташовується праворуч і відрізняється деякими
табла особливостями: висота, як правило, досягає 30-36 см; формою
схожий з бочонком з верхнім зрізом діаметром близько 15
см; порожнистий корпус формується з видовбаної дерев'яної
заготовки.
  Лівий барабан називається "дагга", або "байан", і поступається
за висотою правим, але перевершує його по ширині. Його
конструкція відрізняється наступними особливостями: висота
приблизно на 5 см нижче, ніж у дахина; за формою нагадує
чашу; виготовляється з міді, латуні або глини; корпус також
Індійський порожнисте. Мембрана обох частин табла виготовляється зі
шкіри та покривається особливим складом, що впливає на
барабан тембр. Таке покриття створює характерний для інструменту
виразний звуковий малюнок, робить його гнучким у висотному,
табла динамічному і технічному відношенні.
  Мабуть, найвідоміший індійський струнний музичний
інструмент — це ситар, або сітара. Він відноситься до
групи лютневих і здатний створити унікальну звукову
палітру, недоступну багатьом схожим інструментам. У
сітара сім головних струн і від 11 до 13 додаткових або
резонаторних. Під час виконання музикант використовує
основні струни, на їх звучання відгукуються інші. В
результаті мелодія стає більш глибокою і багатогранною.
Багатогранни Один ситар в цьому відношенні можна порівняти з цілим
й ситар оркестром. Для гри на цьому струнному щипковому
інструменті використовують спеціальний медіатор —
мизраб. За формою він нагадує довгий кіготь і кріпиться
на вказівному пальці правої руки. Головна особливість
сітара — резонатор, що виготовляється з грушоподібної
гарбуза. Нерідко інструмент забезпечується додатковим
резонатором, який кріплять до верхньої частини грифа.
Близьким за будовою до сітару є эсрадж, музичний
інструмент з двадцятьма струнами. Для гри на ньому
використовують смичок. З ситаром його ріднить
розташування струн. Эстрадж виник значно пізніше —
близько 200 років тому. Приблизний час появи сітара —
XIII століття.
  Багато індійські музичні інструменти корінням
сягають у глибоку давнину. Їх зображення
зустрічаються на ілюстраціях в священних
текстах. Серед таких інструментів і флейта
бансурі. Одну з її різновидів шанують як
інструмент, улюблений богом Вішну. Бансурі
виготовляється з стебла бамбука. В інструменті
Флейта проробляються 6-7 отворів для витягання
Крішни звуків, а також 1-2 отвори на кінці флейти для
її налаштування. Існує поздовжня і поперечна
різновиди інструменту. Перша частіше
використовується в народній музиці. У
класичній же застосовується поперечна
флейта.
  Довжина бансурі варіюється в межах від 12 до 40 дюймів.
Найчастіше використовується 20-дюймова флейта. Чим довше
бансурі, тим нижче можуть бути витягнуті з неї звуки. Як
правило, гра на флейті супроводжується акомпанементом, для
якого використовуються частіше за інших тампуру (струнний
щипковий інструмент, схожий на ситар, але не має ладів) і
таблу.
Флейта
Крішни
  У південноіндійської традиції серед інших ударних
інструментів використовується канджира. Вона являє собою
бубон з основою з деревини джекфрута. Канджира має
невеликі розміри: діаметр - 17-19 см, глибина — 5-10 см. На
дерев'яну основу з одного боку натягнута мембрана зі шкіри
ящірки, інша відкрита. Збоку в раму канджири вбудовані дві
металеві тарілочки. Цей молодий ударний інструмент з'явився
Канджира в 30-ті роки минулого століття і найчастіше використовується в
народній музиці.
  Разом з канджирой нерідко можна почути і мридангу. Це ударний
інструмент, що нагадує барабан. В релігійній системі бенгальської
вайшнавизма вважається священним. Корпус мриданги виготовляють з
глини, дерева або пластику. Останній варіант — це новітня
модифікація, на думку фахівців, він не здатний розкрити всі
можливості такого барабана. Мембрана мриданги виготовляється зі
шкіри корови або буйвола. Згідно традиції тварини повинні померти
Священний природною смертю. Мембрану мриданги покривають спеціальним
складом, що містить глину, рисове борошно і порошок певного виду
барабан каменю. Інструмент і сьогодні використовується для ритуальних цілей.
Конструкція мриданги має священне значення.
  Ще один цікавий музичний інструмент Індії — це пунги.
Далекий родич кларнета використовується на вулицях країни
для заклинання змій. Пунги має незвичайну конструкцію.
Мундштук з'єднується з повітряною камерою, на
протилежному боці якої розташовуються дві трубки. Останні
Інструмент виготовляються з очерету або дерева. Для мундштука і
повітряної камери часто використовують висушений гарбуз.
заклинателя
змій
  Для вилучення мелодії з пунги застосовується спеціальна техніка
безперервного дихання. Музикант набирає повітря через ніс і
практично відразу виштовхує його за допомогою мови і щік через
рот.

Інструмент
заклинателя
змій
.

 Ві́на — стародавній індійський щипковий

(плекторний) музичний інструмент.
 Має форму лютні. У найпоширенішої
моделі 24 лади, 4 головних струни, що
проходять через кобилку і 3 додаткових,
які через кобилку не проходять і
використовуються для
Віна ритмічного акомпанементa.
 Вважається важким для вивчення
інструментом і вимагає багаторічної
практики.
 Індійську богиню Сарасваті, що
вважається покровителькою мистецтв,
часто зображують з віною в руці
  Індійська скрипка – так називають цей
струнний смичковий музичний
інструмент. Використовується для
акомпанементу та сольно. Звучить чарівно,
гіпнотично, зворушливо. Назва саранги
перекладається з перської мови, як сто квітів,
що говорить про красу звучання.
 Корпус виготовляється з цілісного шматка
Сарангі дерева, з широкою шийкою і виїмками з боків,
і верхньою шкіряною декою.3—4 ігрові
струни, налаштовані за квартами та квінтами , і
11—15 резонуючих, налаштованих за
тонами діатонічного звукоряду , які проходять
через шийку і кріпляться колками збоку. Під
час гри виконавець тримає саранги
вертикально.Тональний діапазон інструменту
досить великий - до двох октав .
  Сьогодні багато з цих музичних інструментів можна почути на
записах популярних американських та європейських виконавців.
Етнічна музика в наші дні переплітається з різними жанрами і
напрямками, надаючи їм особливого колориту. В Індії традиційні
інструменти нітрохи не втратили актуальності. Вони як і раніше
використовуються як під час свят, так і в процесі релігійних служінь.

Актуальність