Країни Океанії – регіон

екзотичного туризму.
Океанія - це один з найзагадковіших і наймальовничіших
регіонів нашої планети. На території регіону
розташовані 13 незалежних держав та 9 самоврядних
залежних територій, що належать 6 державам. Усі країни
регіону є острівними. Австралія, Вануату, Кірибаті,
Маршаллові Острови, Мікронезія, Науру, Нова Зеландія,
Палау, Папуа — Нова Гвінея, Самоа, Соломонові Острови,
Тонга, Тувалу, Фіджі.
Територіальні води країн Океанії
Проблеми Океанії
1. Значна віддаленість від основних ринків споживачів даних послуг.
2. Відсутність на багатьох островах в Океанії постійного населення через
нестачу питної води і ресурсів першої необхідності що ускладнює
розвиток туристичної індустрії
3. Велику загрозу для Океанії становлять тропічні циклони.
 Австралія
Австра́лія— незалежна федеративна держава, розташована у
Південній півкулі на однойменному материку, до якої також належать
прилеглий великий острів Тасманія на півдні й численні дрібні
навколо, серед яких Норфолк і Лорд-Гав у Тихому океані, Кокосові
острови в Індійському та інші. Площа країни становить 7 688 287 км²,
це 6-те місце серед країн світу і перше серед країн Океанії. Австралія
на півночі відділена від Папуа Нової Гвінеї водами Торресової
протоки, водами Тиморського і Арафурського морів — від Індонезії та
Східного Тимору; на сході — водами Коралового моря від
Соломонових Островів, Вануату і Нової Каледонії (Франція); на
південному сході — Тасмановим морем від Нової Зеландії.
Населення країни становить 25,25 млн осіб. В Австралії багато
іммігрантів, які становлять 26 % населення, за цим показником
країна посідає 9-те місце у світі. Столиця Австралії — місто
Канберра — розташоване у спеціально створеній Австралійській
столичній території. Найбільше місто — Сідней. Країна високо
урбанізована. Населення розподілене по території країни дуже
нерівномірно: більшість мешканців проживає на південному сході,
у штатах Вікторія та Новий Південний Уельс. Близько 60 %
населення проживає в найбільших містах та їхніх агломераціях:
Сідней, Мельбурн, Брисбен, Перт та Аделаїда. Середня густота
населення — 3,3 особи на км², це один із найнижчих показників у
світі.
 Клімат
Кліматичні умови в країні обумовлюються розташуванням переважної
частини території в тропічному поясі південної півкулі, зміна пір року
відбувається обернено до зміни сезонів в Україні. Спекотне літо
припадає на період з листопада по січень, прохолодна зима — на
червень-серпень. Проте чітка зміна пір року простежується лише на
півночі та на півдні, а виражається вона здебільшого в режимі
зволоження. Австралія протягом усього року отримує значну
кількість сонячної енергії, для всього материка характерні високі
температури повітря, середні літні температури +20...+28 °C, середні
зимові +12...+24 °C. Найнижчі зафіксовані температури на рівнинах
−4...−6 °C, у горах (Австралійські Альпи) −22 °C. Над материком
переважає континентальна тропічна повітряна маса й низхідні рухи
повітря, що робить Австралію найсухішим континентом на планеті.
 Внутрішні води
Австралія надзвичайно бідна на поверхневі води країна, лише 10—17 % атмосферних
опадів потрапляє до водотоків країни, решта випаровується та просочується в ґрунт.
Річкова сітка розвинута мало, майже 60 % території — безстічні області. Більшість
річок мають нерівномірний режим стоку; живлення дощове. Річний стік з континенту
дорівнює 350 км³ (1 % поверхневого стоку планети). Розподіл поверхневих вод
територією країни нерівномірний, половина припадає на малозаселену північну
частину, а на найважливіший сільськогосподарський район
басейну Муррею (2570 км) — Дарлінгу (2740 км) — лише 14 % (1 млн км²).
Повноводні короткі річки стікають із невеликої площі східних схилів Великого
Вододільного хребта до Тихого океану; більшість території країни належить
до басейну Індійського океану, його річки пересихають у посушливий сезон.
Найбільші річки: Фіцрой, Ропер, Фліндерс, Вікторія, Грегорі, Мерчісон, Гаскойн,
Ашбертон, Де-Грей
 Тваринний світ
Завдяки тривалій ізоляції континенту його фауна відрізняється реліктовими формами, що давно
щезли, були замінені іншими, або ніколи не з'являлись на інших континентах — 90 % видів
тварин ендемічні. У той самий час ця фауна є 10 % від усього біорізноманіття планети.
Австралія — «країна живих викопних», тут збереглися представники древньої сумчастої
фауни планети. На континенті відсутні такі широко представлені на інших материках такі групи
тварин, як копитні та примати. Хижі представлені собакою динго, що з'явилась в Австралії разом
із людиною досить недавно, 12—35 тис. років тому. Проти динго на межі
штатів Квінсленд (району інтенсивного скотарства) та Південна Австралія було споруджено
довжелезний тин — найдовшу штучну споруду на планеті. Найбільшого різноманіття на
континенті сягнули представники сумчастих: кенгуру, коала (сумчастий
ведмідь), вомбати, кускуси, посуми, сумчастий диявол (ендемік Тасманії). Найбільший
представник цієї групи, кенгуру, представлений на державному гербі. Руді та сірі
кенгуру сягають 1,5 м зросту, в той час як група «валабі» представлена невеличкими тваринами,
що живуть на скелях, деревах та займають екологічну нішу «ремигаючих» гризунів. Під час
посухи їхні величезні стада масово виздихають. Великі кенгуру становлять конкуренцію
сільськогосподарській худобі, тому щорічно їх мільйонами відстрілюють. М'ясо в'ялиться, йде на
корм домашнім тваринам, шкури йдуть на заготівлю. 4 види кенгуру вимерли внаслідок
людського винищення. Найпримітивніші звірі, однопрохідні, представлені ендеміками
континенту, реліктами мезозойської епохи: єхидною, що мешкає повсюдно на континенті,
та качкодзьобом, що населяє водойми південного сходу.
 «Австралійська п'ятірка»
Великий рудий кенгуру Страус ему Коала Качкодзьоб Єхидна