Габріель Гарсіа Маркес біографія

Народився 6 березня 1928 року в прибережному колумбійському містечку Аракатака. Виховували

його бабуся і дідусь, які познайомили його з переказами, фольклором і народною мовою цієї
провінції.
У 1940 виїхав до Боготи вчитися в єзуїтському коледжі. У 1946 році за наполяганням батьків вступив
до Національного університету Боготи на юридичний факультет. На третьому курсі Габріель
познайомився з молодою дівчиною Мерседес Падро, яка стала його дружиною. Не довчившись один
рік, Маркес залишає університет і збирається стати журналістом.
Маркес залишив адвокатську кар’єру, щоб займатися журналістикою.
У 1950-му він починає писати перші статті для місцевої газети «Ель Херальдо», вступивши в одну з
великих груп журналістів. У 1955-1956 році Маркес співпрацював зі столичною пресою, де
публікував рецензії на кінофільми й аналітичні статті на гостросоціальну тематику.
У ролі кореспондента працював в Італії та Франції, в 1957 повернувся в Колумбію, згодом жив у
США, Іспанії, на Кубі, в Мексиці.
Ставши повноцінним кореспондентом, Маркес часто відвідує з робочими візитами Європу і США.
Побував Габріель і в тодішньому СРСР, виступивши штатним співробітником на столичному
фестивалі молоді. У 1959 році у автора народився син – майбутній відомий кінорежисер.
Свою літературну творчість Г. Гарсіа Маркес розпочав з віршування.
Перша повість Гарсіа Маркеса «Опале листя» (1955) відкриває обширний прозаїчний цикл про
Макондо, спекотне прибережне містечко, зануреному в атмосферу катастроф, епідемій і чудес.
Хроніку Макондо продовжують повість «Полковнику ніхто не пише» (1961) і роман «Лиха година»
(1966), а завершує її знаменитий роман «Сто років самотності» (1967).
Саме за останню книгу автор отримав премію Ромуло Гальєгоса (1972) і Нобелівську премію з
літератури (1982). Маркесу її вручив король Швеції.
Перу Гарсіа Маркеса належать також збірка оповідань «Похорон Великої Мами» (1962), романи
«Осінь патріарха» (1975), «Хроніка оголошеної смерті» (1981) і «Кохання в час холери» (1986),
Записник з моїми сумними курвами (2004 ), Генерал у своєму лабіринті (1989).
Останніми великими роботами письменника стала книга «Жити, щоб розповісти про життя» та збірка
«Я тут не для того, щоб говорити промови».
У 1989 році лікарі виявили у письменника ракову пухлину в легенях, але після операції в 1992 році
хвороба призупинилася. Але письменник продовжував відчувати проблеми зі здоров’ям. Медичне
обстеження в 1999 році виявило у нього інше онкологічне захворювання – лімфому. Після йому
довелося перенести дві складні операції в США і Мексиці і довгий курс лікування.
17 квітня 2014 після перенесеної інфекції, він помер у себе вдома в Мехіко від ниркової
недостатності.
Перу Маркеса належать твори:
романи: “Опале листя” (1995), “Недобра година” (1961), “Полковнику ніхто не пише” (1961), “Сто
років самотності” (1967), “Осінь патріарха” (1975), “Хроніка одної оголошеної смерті” (1981),
“Кохання під час холери” (1985), “Генерал у лабіринті” (1989); збірка оповідань “Поховання Великої
Мами” (1962).

Цитата: «Якщо ви зустрінете своє справжнє кохання, воно нікуди від вас не зникне – ні через
тиждень, ні через місяць, ні через рік»
Якщо людина насправді твоя, вона нікуди не дінеться, з під землі дістане та знайде. Ти будешь весь
час із нею стикатися, поки не здасись і не пустиш її у своє життя навік.
“Стариган із крилами” літературний паспорт
Автор – Ґабрієль Ґарсія Маркес
Жанр – оповідання. «Стариган із крилами» належить до напрямку магічного реалізму.
Рік видання – 1955 (вперше видано англійською 1972)
Тема – розлад людських взаємин у світі;
Ідея – ідея духовного зцілення людства з допомогою вічних божих істин, які приносять на землю
янголи.
Герої:
Пелайо –чоловік, на подвір’я якого прилетів янгол.
Елісенда – жінка Пелайо, бере 5 сентаво з кожного, хто заходить у двір подивитися на янгола.
Стариган з крилами – головний герой-янгол, який з’явився під час дощу.
Син Пелайо та Елісенди – байдуже ставиться до гостя з крилами. Заражений бацилами байдужості,
черствості.
другорядні – дівчина-павук; падре Гонсага, жителі рибальського селища.
Місце дії: рибальське селище.
Час дії: декілька років.
Образи символи у творі “Стариган з крилами”

Особливістю композиції є відсутність поділу на частини.

Експозція: поява старигана із білими крилами, «який упав обличчям у грязюку».
Зав’язка: Після дискусій жителі села вирішили, що це янгол. Його поселили в курнику.
Розвиток дії: довідавшись про янгола, до двору господаря Пелайо прийшов священик і захотів
повідомити про диво вищих церковних осіб.
Кульмінація: хвороба ангела в останню зиму. Всі вирішили, що стариган помирає.
Розв’язка: через певний час стариган вилікувався, у нього виросло тверде й довге пір’я в янгола, і він
полетів «у бік моря».
Фінал твору: відкритий. Питання чи повернеться він до людей?
Проблематика
Автор у твору «Стариган з крилами» піднімає ряд проблем. Найяскравіше можемо прослідкувати
проблему духовного падіння суспільства, моральної деградації людства. Варто наголосити також
на проблемі вибору – що у сучасному світі вибирає людина – земне чи мирське – добро чи зло? Чи
готова пожертвувати принаймні мізерно заради порятунку незнайомої людини?
Яскраво автор показує проблему любові до ближнього, особливо в епізодах, коли люди згущають над
янголом – б’ють, припікають залізом, тицяють пальцями, кидають у клітку недоїдки, а він просто
терпить.

Проблеми твору
1. Сенс людського існування (не завжди гроші визначають якість та повноцінне життя; багатство
духовного світу, прагнення до самовдосконалення – ось що наближає людину до осягнення
сенсу людського існування).
2. Абсурдність, роз’єднаність сучасного суспільства (люди байдужі одне до одного, духовно
роз’єднані; віра автора в те, що сила добра – в єдності, в спільності помислів).
3. Релігія і влада (Маркес дає зрозуміти, що церква не допомагає людям прозріти і подолати
негаразди, а іноді й сама наставляє на шлях бездуховності, жорстокості, байдужості)
4. Особиста відповідальність кожного члена суспільства за свої вчинки і за все суспільство
( вміння об’єктивно оцінювати себе і середовище, боротися зі злом, жорстокістю, разом
долати труднощі приведе до гармонії)
5. Проблема батьків і дітей (тільки взаєморозуміння, повага до старших, уміння реально
оцінювати ситуацію застереже молодь від необачних кроків; любов, терпимість,
поміркованість, мудрі рішення батьків ведуть до гармонії стосунків з дітьми, запобігають
непередбаченим жахливим стосункам)

Цитата з твору: «Подивитися жінку-павука коштувало дешевше, ніж подивитись ангела»

Люди в більшості схильні економити. Тому зазвичай легше дати менше за потвору, а ніж трохи більше
за диво варте своїх грошей.