Тема: Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання

працересурсного потенціалу країн.

ХІД РОБОТИ
1. Пригадайте та запишіть:

а) що показують різні елементи статево-вікової піраміди?

1) Висота піраміди характеризує тривалість життя населення.
2) Ширина основи показує кількість новонароджених хлопчиків (ліворуч) та
дівчаток (праворуч).
3) Стовпчики гістограми показують кількість чоловічого та жіночого населення у
певному віковому інтервалі (через 1, 4 або 5 років). За ними можна визначити
співвідношення чоловічого та жіночого населення різних вікових груп: 0-15 років,
15-60 років; 60 і більше років.
4) Кути нахилу граней до основи характеризують темпи або швидкість зміни
чисельності поколінь. Чим менші за абсолютною величиною кути нахилу, тим ближче
контур піраміди до прямокутного і, відповідно, менше перевищення числа
новонароджених над числом дорослих.
5) Загальний силует піраміди:
* при зростаючому типі піраміди (прогресивна вікова структура населення,
молоде населення) піраміда має широку основу і гострі кути нахилу бічних
сторін. Це свідчить про те, що кожне наступне покоління новонароджених є
численнішим за попереднє і, внаслідок високого рівня смертності в дитячі та
молоді роки, досить швидко йде з життя.
* при омолождувальному типі піраміди (населення, що постарішало) кути
нахилу при основі наближаються до прямих, що свідчить про усталену щорічну
кількість новонароджених (ширина основи рік від року майже не змінюється) і
про те, що майже всі, хто народився, мають шанс вижити, переходячи з віку в
вік внаслідок низьких рівнів смертності.
* скорочувальний тип (регресивна вікова структура населення, молоде
населення) піраміди має кути нахилу бічних сторін більшими за прямі; тоді при
вузькій основі з кожним роком кількість новонароджених стає все меншою,
основа ще більше звужується. Зазначене є характерним для дуже старого
населення, або населення, що зменшується
6) Обрис бічної сторони. Якщо населення розвивається в нормальних умовах, тобто
режим відтворення населення (рівні народжуваності та смертності) не зазнає якихось
суттєвих зовнішніх впливів, то вікова піраміда має відносно рівні грані без виступів і
западин. Наявність западин і виступів в окремих вікових групах свідчить про порушення
плавності зміни поколінь в зв'язку з екстремальними подіями, що призвели до
підвищеної смертності, міграції, зниження народжуваності, шлюбності тощо і
викривили графік.

б) які існують типи статево-вікових пірамід за характером відтворення населення?

Зростаюча, Скорочувана, Омолоджуюча

2. За статево-віковими пірамідами Японії, Китаю та Індії визначте, до якого типу вони

належать. Результати запишіть у таблиці 1. Визначте, чоловіче чи жіноче населення
переважає у зазначених країнах?
Переважає: жіноча стать
ЯПОНІЯ 2021 РІК

КИТАЙ 2021 РІК

Переважає: чоловіча стать

 Переважає: стать
ІНДІЯ 2021 РІК
3.За статево-віковими діаграмами схарактеризуйте працересурсний потенціал Японії, Китаю
та Індії. Для цього:
А) визначте, яку частку (%) становить працездатне населення (П) (15-64 років), діти
(Д) (0-14 років), та літні люди (Л) (65 та більше років).
Японія: П ( 60% ). Д(6,5%) Л(11,8%)
Китай: П (72,1%) Д(9,2%) Л(5,1%)
Індія: П ( 61,6%). Д(14,7%) Л(3%)
Б) розрахуйте коефіцієнт демографічного навантаження (ДН) (%), як відношення
частки непрацездатного населення до працездатного, помножене на 100%:
Японія: ДН= (6,5+11,8)/60 *100% =30,5%
: = (9,2+5,1)/72,1 *100% 19,8%
: = (14,7+3)/61,6 *100% 28,7 %
ДН=(Д+Л):П х 100%
ДН показує який відсоток людей непрацездатного населення утримується за рахунок
працездатного. ((кількість дітей + кількість літніх людей): на кількість працездатних)
В) розрахуйте коефіцієнт потенційного заміщення (ПЗ) (%), як відношення частки
дітей до частки працездатного населення, помножене на 100%:
: = 6,5/60 *100 10,8%
: = 9,2/72,1 *100 12,7%
Індія: = 14,7/61,6 *100 23,8%
ПЗ= Д:П х 100%
ПЗ показує, яка частка населення країни прийде на зміну нині працездатному населенню.

Г) розрахуйте коефіцієнт пенсійного навантаження (ПН) (%), яквідношення частки

літніх людей до частки працездатного населення, помножене на 100%:
: = 11,8/60 *100 19%
: = 5,1/72,1 *100 7%
Індія: = 3/61,6 *100 4 %

ПН= Л : П х 100%
ПЗ, показує яка частка населення потребує пенсійних виплат.
Таблиця 1
Оцінка працересурсного потенціалу Японії, Китаю та Індії
Елементи аналізу Країни Азії
статево-вікової
Японія Китай Індія
 піраміди

Тип статево-вікової
піраміди Скорочувана Омолоджуюча Зростаюча

Статева структура ♀ ♂ ♀ ♂ ♀ ♂
населення

Частка населення 60% 72,1% 61,6%

працездатного віку

Частка дітей 6,5% 9,2% 14,7%

Частка літнього 11,8% 5,1% 3%

населення

Коефіцієнт 30,5% 19,8% 28,7%

демографічного
навантаження

Коефіцієнт 10,8% 12,7% 23,8%

потенціального
заміщення

Коефіцієнт 19% 7% 19%

пенсійного
навантаження

4.У висновку зазначте, як демографічні процеси впливають на працересурсний потенціал

країни? Порівняйте працересурсний потенціал Японії, Китаю та Індії. Вкажіть, які існують
проблеми з забезпеченістю трудовими ресурсами, що пов’язані зі статево-віковою
структурою населення у кожній з зазначених держав.
1) Демографічні процеси, такі як зростання населення, зміна структури населення за віком
та статтю, впливають на працересурсний потенціал країни. Збільшення населення може
збільшити кількість працездатних осіб, але також може призвести до перенаселення та
недостатньої кількості робочих місць. Зміна структури населення також може вплинути
на працездатність населення, наприклад, зменшення кількості працездатних осіб у
віковій групі 25-44 років може призвести до зменшення працересурсного потенціалу
країни.
2) Працересурсний потенціал країни оцінюється за кількістю та якістю робочої сили, а
також рівнем розвитку інфраструктури та технологій.

Японія: В Японії високий рівень освіти та технологічний розвиток. Робоча сила добре
кваліфікована, але старіюча населення може зменшити працересурсний потенціал країни в
майбутньому.
Китай: Китай має найбільшу кількість населення в світі, що забезпечує великий потенціал
робочої сили. Однак, рівень освіти та технологій є нижчим, особливо у віддалених районах.

Індія: Індія також має велику кількість населення, але рівень освіти та технологій є нижчим,
ніж у Японії. Робоча сила також не завжди має відповідні кваліфікації для сучасної економіки.

Отже, можна сказати, що Японія має високий рівень працересурсного потенціалу, Китай має
великий потенціал робочої сили, але є проблеми з якістю та технологічним розвитком, а Індія
має великий потенціал робочої сили, але низький рівень освіти та технологічного розвитку.

3. Японія:

У Японії, як і в багатьох інших розвинених країнах, демографічні проблеми пов'язані зі

зменшенням кількості дітей і збільшенням частки людей старше 65 років у населенні. За
даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у Японії середня тривалість життя є однією з
найвищих у світі, що призводить до швидкого збільшення частки літнього населення. Це може
призвести до дефіциту робочої сили, адже зменшення населення у віці 15-64 років буде
суттєвим.

Китай:

У Китаї проблеми з трудовими ресурсами пов'язані з нерівномірним розподілом робочої сили

між містами та сільською місцевістю, а також зі зменшенням чисельності робочої сили в
зв'язку зі зменшенням кількості народжень та старінням населення. У Китаї також існує
гендерний нерівноприйняття, коли жінки зазвичай мають менші можливості для
працевлаштування та отримання рівної заробітної плати, що також впливає на трудовий
потенціал країни.

Індія:

У Індії, як і в інших розвиваючихся країнах, проблеми з трудовими ресурсами пов'язані зі

зменшенням кількості вакансій порівняно зі зростанням кількості людей, що шукають роботу.
Низький рівень освіти та кваліфікації деяких груп населення також ускладнює забезпечення
працевлаштування.