You are on page 1of 5

Практичне заняття № 34. О.

Вайльд

Тема: Інтелектуальний роман О.Вайльда “Портрет Доріана Грея”

Завдання:

1. Естетизм як основа світогляду й філософія життя О. Вайльда. Теорія


естетизму у творчості («Занепад мистецтва брехні», «Пензль, перо і отрута»,
передмова до «Портрета Доріана Грея»).

Провідним принципом світогляду й художньої творчості Оскара Уайльда був


естетизм. Естетизм виник в Англії в кінці XIX століття як реакція на пуританський
стиль вікторіанської доби. Художнім чинником зародження таких поглядів була
ідея "мистецтва заради мистецтва", що існувала ще з античних часів. Естетизм
був противагою реалізму, який звертав увагу на соціальні проблеми.
Поборники естетизму вважають, що література не повинна виконувати
моральну місію, вчити добру, справедливості, що вона байдужа до проблем
добра і зла. Мистецтво має служити красі, яка вища від життя.

Течію естетизму пов'язують із 1880-1890-ми роками. Проте вона не виникла на


"голому місці" і мала в Англії попередників. Перші представники цієї течії
називали себе прерафаелітами. Уайльд, який багато що сприйняв у
прерафаелітів, Рескіна і Пейтера, сам перетворюється на теоретика естетизму.
Головним у його переконаннях було служіння Красі, віра в значущість і
важливість Мистецтва. Естетичні погляди Вайльда мали міцний філософсько-
літературний підмурок, ім'я якого -- культ краси.

Важливе положення естетики Уайльда - співвідношення мистецтва і моралі.


Вайльд приходить до думки про те, що мистецтво перебуває поза сферою
моралі. Поширюючи тезу про самодостатність мистецтва, він заперечував вплив
морально-етичних законів суспільства на митця та його твори: "Закони
мистецтва не збігаються із законами моралі"; "Естетика вища від етики!";
"Митець не має етичних уподобань. Етичні уподобання приводять до
непрощенної манірності стилю"; "Розуміння фарб і барв важливіше для
розвитку особистості, ніж поняття про зле й добре"; "Будь-яке мистецтво
аморальне". Одним із його творів, де наявний естетизм є «Портрет Доріана
Грея»

2. Основна ідея роману «Портрет Доріана Грея» та її втілення в образах лорда


Генрі, Безіла Голуорда, Доріана Грея. Моральна проблематика твору.
У романі О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» порівняно невелика кількість
героїв. Але кожен з них відіграє значну роль у розкритті образу головного
персонажа — Доріана Грея. Три центральні фігури твору (лорд Генрі, художник
Безіл і Доріан Грей) виражають різне ставлення до життя.

Образ лорда Генрі у романі є втіленням філософії насолоди. Це витончений


естет, що кохається в красі й відмежовується від потворного, бридкого в житті.
Це прагнення не помічати нічого, крім краси, робить його не просто байдужим
до всього іншого, а й цинічним. У лорда Генрі холодна душа людини, яка не має
ідеалів. Пробуджуючи в Доріанові бажання насолоджуватися життям за будь-
яку ціну, він зовсім не замислюється над можливими наслідками такої
поведінки як для самого юнака, так і для інших людей.

Егоїзм лорда Генрі — це егоїзм естета, який хоч і має уявлення про реальне
життя, але не зважає на нього. Навіть самогубство Сибіл лорд Генрі в першу
чергу оцінює не з етичного, а з естетичного погляду. Саме такою трагедією, що
цілком вдовольнила смаки обох естетів, стала смерть юної актриси. Здібний
учень лорда Генрі, Доріан тільки спочатку вражений тим, що сталося. Мине
зовсім небагато часу, і він буде відчувати те ж саме, що і його наставник: «А все
ж те, що сталося, не вразило мене так, як би мало вразити. У ньому — вся
моторошна краса грецької трагедії, трагедії, в якій я був один з головних героїв,
але яка не поранила моєї душі».

Художник Безіл Голуорд — втілення ідеї служіння мистецтву. Він творить красу,
для нього немає нічого вищого за малярство. У Безіла гаряче, чуйне, добре
серце, яке він вкладає в кожний свій твір. Портрет Доріана Грея став його
кращим творінням. Саме тому Безіл Голуорд спочатку не хоче виставляти його,
бо це означає відкрити власну душу, її глибинні порухи кожному, хто прийде
подивитися нову роботу. Безіл захоплюється своїм шедевром настільки, що вже
не відділяє портрета від живої людини, з якої його написано. Він обожнює
Доріана, стає йому другом, відчуває, що почав набагато краще малювати з того
часу, як познайомився із цим юнаком. На відміну від Генрі й Доріана, для
Голуорда етичне й естетичне невіддільні, як краса та доброта. Збираючись
виїхати з Лондона на тривалий час, Голуорд приходить до Грея, щоб утримати
його від бажання піддаватися спокусам, застерегти від такого способу життя,
який потребує насолод різного роду за будь-яку ціну. Голуорд не хоче вірити
непевним чуткам відносно Доріана, але вважає за свій обов’язок попередити
друга. Звичайно ж, він не міг передбачити, як трагічно завершиться візит до
того, хто надихнув його на створення найкращого полотна. Та кінець Безіла
неминучий. Він спалює себе на вівтарі служіння мистецтву. Це людина з
гранично розвиненим естетичним почуттям. І саме в цьому причина його
трагедії. Художник страждає від того, що відчуває страшенний розрив між
ідеальним змістом, який він вклав у своє творіння, і життям, що розбиває його
мрії, не дає йому змоги бути щасливим.

Цей твір — ідеальний приклад парадоксальної (перевернутої) фабули,


нетрадиційної поетики, що є характерною для раннього модернізму. У творі
порушується межа між дійсним і фантастичним, об’єктивним і суб’єктивним,
свідомим і підсвідомим. У зображенні автора світ почуттів, вражень, насолод
виявляється більш значущим для формування світогляду, ніж об’єктивні умови.
Нерідко читач втрачає відчуття того, де герой мислить, а де марить,
занурившись у химерні мрії. Існування Доріана Грея перетворюється на
своєрідне вигадане життя уяви, жахливість якого доводять ганебні вчинки
героя.

У центрі роману постає особистість. Головною метою автора є дослідження її


психології. О. Уайльд використовує у творі імпресіоністичний стиль, фіксуючи,
на перший погляд, непомітні порухи людського серця.

При змалюванні життя Доріана стає важливим усе те, що герой почув, побачив,
відчув.

У романі є певна символіка, пов’язана з портретом. Саме портрет стає


символом людської душі, що зробилася занадто потворною. Через зміни на
портреті автор змальовує моральну деградацію головного героя.

Важливу роль для розуміння символіки портрета відіграє родинна портретна


галерея. Розглядаючи її, Доріан відчув, що несе в собі «незбагненні спадки
думок і пристрастей» своїх предків, що його плоть заражена їхніми
страхітливими хворобами. Своїх останніх фарб додало до портрета мистецтво,
яке естетизує людські вади, отруюючи потягом до незвичайних вражень. Це
відчуває сам Доріан: «Вони всі близькі йому — ті дивні й жахливі постаті, що
пройшли світовою сценою і зробили гріх таким чудовим, а зло сповнили такої
витонченої принадності. Здавалося, їхні життя в якийсь таємничий спосіб
переплелися з його власним». Отже, портрет стає символом гріхопадіння не
тільки головного героя роману. Автор імпресіоністичними засобами створює
узагальнений символ — портрет людського гріха.

Як відомо, ранній модернізм тісно пов’язаний з романтизмом. У романі відчутні


романтичні традиції, але в парадоксальній інтерпретації. Це стосується,
зокрема, пошуків героями нових ідеалів, що протиставлені реальній дійсності.
Доріан знаходить свій ідеал у насолоді, Безіл — у творенні прекрасного, лорд
Генрі — у вільному волевиявленні, Сибіл Вейн — у коханні. Всі вони мріють про
інший світ. Але якщо у романтиків ідеал є прекрасним, то в романі О. Уайльда
він досить невизначений. Особистість у його творі постає в складному сплетінні
протиріч, розв’язати які не в змозі навіть саме життя.

У романі багато переживань, думок, ідей, які повинні викликати в читачів власні
асоціації, роздуми, настрої. Все це створює ефект постійного плину «свідомості
як вона є», що, на думку автора, «має полонити увагу читача».

3. Сенс життя та життєва поразка Доріана Грея. Художні особливості твору.


Парадоксальний гумор О. Вайльда.

Художник Безіл вражений красою і чистотою юного Доріана Грея ,


намалювавши його портрет, він уклав на полотно усі свої мрії, почуття ,
розуміння краси, самого себе. Прекрасний витвір мистецтва увібрав душу
митця , здатний впливати і підкоряти інших. А Доріан Грей зажадав, щоб його
краса і молодість назавжди залишалися з ним, і дивним чином у романі старіє
портрет, а юнак залишається молодим.

Особистість Доріана Грея зацікавила не лише Безіла, а і Лорда Генрі Воттона.


Між художником і Лордом розгортається битва за душу юнака, і перемогу в ній
вже на перших сторінках отримує Генрі.

Доріан Грей пішов за своїм новим учителем без жодних вагань, промінявши
свою душу на пошук вічної насолоди.

Першою даниною гедонізму Доріана Грея стала Сибіла Вейн. Вона вразила
естетичні почуття героя, незвичайним талантом актриси, але кохання швидко
минуло. Сибіла закохавшись у юного красеня, не змогла більше грати кохання
на сцені, і тоді Доріан Грей відштовхнув дівчину не тільки від себе, алей від
життя, вона покінчила життя самогубством.

Це був перший злочин який відбився на портреті .

Спочатку він злякав Доріана, його мучало сумління, але егоїзм і гедонізм
перемогли. Згодом він почав нове життя , без докору совісті і вагань.

Це нове життя буо подвійним, на людях він був блискучим денді, кумиром
молоді. Любов до краси висловлювалася у збиранні коштовних речей,
жадібний юнак який не знав старості умеблював свій дім , всім прекрасним:
гобіленами, рідкісними парфумами, коштовним камінням , екзотичними,
рідкісними інструментами. Доріану невдовзі стало мало вишуканих речей і
салонного життя, він перейшов до брудних притонів, опіумних курилень де за
ним потяглися темні плітки. Доріан не боявся пліток які про нього говорять. А
найбільше він боявся що хто небуть побачить його портрет.

Доріан розкриває таємницю старіння портрета художнику Безілу . Художник


закликає Доріана звернутися з каяттям до Бога- але за це отримує ножа у шию.
Цей злочин тягне за собою інший . Доріан Грей примушує давнього знайомого
хіміка Алана Кембела позбутися тіла, але Алан відмовляється і накладає на
себе руки.

Доріан Грей стає потворним символом нового гедонізму. Сам герой зрозумів до
чого призвело знехтування мораллю. Смерть власної душі в живім тілі.

Руйнівні сили які впустив Доріан Грей у свою душу знищили врешті решт його
тіло. Він кинувся з ножем на портрет і вбиває самого себе.

Джерела:

1. https://knowledge.allbest.ru/literature/
2c0b65625a2bd78a4d53a88521306c27_0.html
2. https://dovidka.biz.ua/portret-doriana-greya-analiz/

You might also like