1.

Героїчний епос , як жанр середньовічної літератури

Героїчний епос-народний переказ національними мовами:

-фрацузький героїчний епос * Пісня про Ролланда*

2.Фольклорна основа Пісні про Роланда.Проблема авторського початку, відбиття історичних події
 Іноді авторство поеми приписують Турольду, адже остання строфа твору гласить: «Тут і кінець настав
Турольда джесті» .Історичну основу твору складає епізод розгрому басками у Ронсевальській ущелині
в Піренеях (778) ар'єргарду військ Карла Великого, що відступали з Іспанії, на чолі з Роландом. У поемі
баски-християни замінені маврами-мусульманами.

https://studfile.net/preview/5115190/
3.А) Релігійна риса Християнський світ у поемі очолює Карл Великий, образ якого поданий
гіперболічно й ідеалізовано. Це типовий для народного епосу образ правителя – сивобородого,
мудрого, справедливого, його епічна ласкавість поєднується з суворістю і невблаганністю до ворогів
і зрадників. У поемі Карлу 200 років, хоч під час походу 778 р. йому було тільки 36 років і він не був
ще імператором. Очевидно, старість у народній свідомості асоціювалася зі зрілою розсудливістю,
мудрістю – рисами, необхідними для правителя народу. До того ж у народній пам'яті Карл Великий
залишився як правитель, який не знав військових поразок та невдач.

Б)Феодальні відносини У пісні про ролланда виразно виражена ідеологія феодального суспільства в якому
вірне служіння васала своєму сюзерену було недоторкуючим законом, а порушення його вважалося зрадою.
Феодальне суспільство з його різкою класовою боротьбою
диференціацією, зісвоєрідним пафосом станової лицарської героїки і
рисами християнськоїрелігійності викликало до життя десятки епічних
сказань. Саме під Франції, де феодальні відносини склалися в класичній
формі, виниклотаке велике число героїчних поем. Різні по темі, обсягу і
формі,ці поеми далеко не в однаковій мірі відбивали широкі народні
інтереси. Деякі з них розповідали про криваві міжусобиці, про
помстливих,корисливих баронів-загарбників, що визнавали єдиним
закономправо сильного й основою своєї моралі вважали насильство і
сваволя;
4. “Пісня про Роланда” характеристика героїв

Роланд — граф, племінник короля, пасинок Ганелона. Головний герой французького героїчного

епосу, яким Карл завжди захоплюється, його хоробрістю та відвагою. Роланд вірно служить
королю. Герой готовий завжди захищати свою Батьківщину, він гордий і самовпевнений лицар. Граф
Ганелон — негативний герой поеми. Гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на
пасинка Роланда і страшно мститься йому і своїм співвітчизникам. Графа не зупиняє те, що Роланд
— його родич, а Карл — його король. Виявляючи егоїзм та зрадництво, Ганелон не стає щасливим.
Його покарання було жорстоким, але справедливим. Французький король Карл, що наділяється
епітетом Великий, уособлює в собі ідею державної єдності та християнської віри.
Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде
одразу на допомогу Роланду, чуючи звуки Оліфанта). Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає
собі, що не зміг урятувати своїх воїнів.
Другорядне місце в поемі займають жіночі образи: любовно-побутова тематика не відповідає
суворому героїзмові «Пісні». І все ж Брамімонда (дружина Марсілія) та Альда (наречена Роланда)
справляють велике враження душевною стійкістю та вірністю серця. Брамімонда оплакує розгром
війська і смерть чоловіка. Ніжна Альда не в силах перенести навіть звістки про загибель Роланда;
вона відкидає турботу Карла про її майбутнє і зі словами, що не хоче жити після смерті Роланда,
вмирає.
Крім головних персонажів (Роланд, Карл, Ганелон, Марсілій), у поемі відчутна присутність
величезної кількості воїнів, французьких і сарацинських. Усі вони віддані своєму правителю і своїй
вірі. І хоча «нехристам» приписують багато вад (брехливість, віроломство, жорстокість), у бою вони
гідні противники. їхня військова майстерність надає ще більшої ваги перемозі французів.

Способи їнього зображення»:

В основі французького героїчного епосу лежить принцип контрасту: можна навести приклад з
пісні про роланда -служба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа в
системі образів. Цей принцип впливає на оцінку вчинків героїв. Карл і всі, хто виступає з ним,—
хоробрі, порядні, керуються почуттями честі та патріотизму. Усі, хто протистоїть їм,— зрадливі,
підступні, віроломні й жорстокі. Крім прийому протиставлення позитивних та негативних героїв
автор вдається до гіперболізації при зображенні Карла (200-річний мудрий старець з
розвівається сивою бородою, володар надзвичайної сили тощо).

+ Народна патріотична ідея пісні з найбільшою повнотою розкривається в образі Роланда. 

Найбільш повно образ Роланда розкривається у картині бою. Він виявляє справжній героїзм і
самовідданість. «Де більше небезпека, там Роланд, Разить він списом, поки спис придатний, Та
спис із п'ятнадцятим зламавсь ударом». 

+Християнський світ у поемі очолює Карл Великий, образ якого поданий гіперболічно й
ідеалізовано. Це типовий для народного епосу образ правителя - сивобородого, мудрого,
справедливого, його епічна ласкавість поєднується з суворістю  і невблаганністю до ворогів і
зрадників.

Цитати:Роланд.
«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер)
«Погроз я не боюсь... Я виручу, щоб лиш
король дозволив!» (Роланд)
«Коли Роланд узнав, що буде бій,
Він відважніший став від лева й тигра».
«За свого пана і найбільше лихо
Перетерпіти треба — холод, спеку,
А хоч би й кров пролити, трупом впасти».
«Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій,
Ба, й граф Роланд не криється за других;
Вдаряє списом, поки служить спис...»
«Страшний, завзятий бій лютує далі.
Роланд і Олівер хоробро б’ються».
«А тут нас жде важкий і довгий бій,
Такої сили ще ніхто не бачив».
«Узяв Роланд рукою Оліфанта,
Приклав його до уст і як заграв,
Відбивсь об гори голос, залунав,
На тридцять миль навкруг пішов луною».
«Заграв Роланд так болісно й могутньо,
Так жалісно заграв на Оліфанті,
Що з уст його пішла червона кров,
А в голові виски аж затріщали.
А так далеко голос залунав,
Що серед гір почув його король».
«Вернувсь на поле бою граф Роланд,
Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,...
Найхоробріших двадцять п’ять упало».
«Такої вдачі рицареві й треба,
Коли у зброї осідлав коня.
У боротьбі будь він твердий, завзятий».
«По-молодецьки б’ється граф Роланд!
Піт облива його гаряче тіло,
А в голові важкий, пекучий біль:
Виски в ній трісли, ще коли сурмив».
«Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв»