1)Сироту Трістана після смерті матері забирає до себе вчитель Рогальт та

виховує як власного сина. Трістан потрапляє до свого дядька-короля Марка.

Трістан вбиває Моргольта Ірландського. Трістан відправляється шукати
золотоволосу красуню Ізольду Біляву для короля Марка. На кораблі Трістан
та Ізольда випивають вино з чарами та закохуються. Закохані втікають та
ховаються в лісі. Трістан одружується з Ізольдою Білорукою. Поранений
Трістан помирає з смутку, що кохана не прийшла. Ізольда, побачивши
мертвого Трістана, померла з туги. 2)Пролог: розповідь про батьків Трістана,
смерть батька, народження Трістана, смерть матері, про дитинство та
виховання Трістана та його перебування в короля Марка. Зав’язка: Трістан
вбиває Моргольта, вбиває дракона; везе Ізольду до Марка; по дорозі герої
випивають вино з чарами та закохуються. Розвиток подій: Трістан та Ізольда
прибувають в корнуельські землі; Бранжієна рятує Ізольду, лягаючи замість
неї на шлюбне ложе до Марка; чутки про їхній роман доходять до короля;
закохані втікають та ховаються в лісі; Трістан відправляється до Бретані та
одружується там з дочкою місцевого короля Ізольдою. Кульмінація: Трістан
отримує важке поранення, відбиваючи атаку ворогів та просить перед
смертю побачитися з Ізольдою, але його дружина наказує обманути його та
сказати, що Ізольда не приїхала; Трістан помирає. Розв’язка: Ізольда,
побачивши тіло коханого, помирає з туги за ним. Епілог: на могилі Трістана
виріс зелений терновий кущ та вріс в могилу Ізольди, укритий пахучими
квітками. 3)Трістан був розумним та мудрим лицарем, адже він умів
виходити з проблемних ситуацій(як він удавався до хитрощів, обманувши
Ізольду, яка його вилікувала, потім короля, вдавши, що він трохи
божевільний та став блазнем); він також був надзвичайно смілим та
жертовним, адже не боявся змагатися у поєдинку з воїнами та навіть з
драконом, він готовий був на самопожертву. 4)У творі є проблемні ситуації,
які герої не можуть вирішити самі(у головних героїв було заборонене
кохання та вони розуміли, що це призведе до нещастя, та не могли змінити
свою долю). 5)Авторська присутність проявляється у коротких вставних
ремарках, у яких він звертається до читача та коротко описує певні події.
6)Окрема діяльність індивідуума(усі події розгортаються навколо головного
героя, у творі детально описано його життя від народження аж до смерті, усе
те, що він пережив та його почуття та емоції, усі наступні події напряму
залежать від нього). 7)Ідея: пристрасне та сильне кохання може призвести до
смерті. 8)Тема: розповідь про заборонене кохання, між лицарем та
королевою, яке закінчилося трагічно. 9)Розповідь ведеться від імені третьої
особи. 10)Оповідач ретельно спостерігає за перебігом подій, за зміною
емоцій героїв, їхніми настроями; оповідач не прив’язаний емоційно до
розповіді. 11)Спостерігається докладна реалістичність твору. Герой
перебуває в авантюрному часі(час розпадається на ряд відрізків-авантюр, в
яких його зв’язок з простором технічний, відбувається гра з тотожністю – дві
Ізольди в життя героя). 12)Інородові вставки відсутні. 13)Жанр твору –
лицарський роман(описано життя лицаря Трістана від народження до самої
смерті, його кохання з королевою, події розгортаються на тлі країн – Ірландії
та окремих земель Англії та Франції). 14)До образів та ідей твору зверталися
багато письменників, зокрема Леся Українка «Ізольда Білорука», Карл
Іммерман поема «Трістан та Ізольда», композитор Ріхард Вагнер «Трістан та
Ізольда». 15) Томас Мелорі «Смерть Аргура», в якому 5 книг з 21-ї
присвячені історії Трістана та Ізольди; норвезька «Саґа Трістрама та Ісонди»
монаха Роберта; «Трагедія про фатальне кохання лицаря Трістана і
прекрасної королеви Ізольди» (1553) нюрнберзького майстра Ганса Сакса.