Зміст курсу ІЗЛ (XVII-XVIII ст.

)
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1. ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ

Тема №1. Бачення світу та людини в XVII столітті

Складність соціальних та духовних процесів у Західній Європі XVII століття.
Характерні риси «віка абсолютизму». Провідна роль релігії у країнах Європи. Наукові
відкриття (Г.Галілей, Й.Кеплер, В.Гарвей). Криза ренесансних уявлень про гармонійну
особистість та ідеальне суспільство. Культура XVII століття – не лише антитеза
Відродження, а продовження певних його тенденцій на новому етапі розвитку.
Світоглядна революція XVII століття, руйнування традиційних уявлень про Всесвіт,
формування нової картини світу і нового розуміння людини. «Нова астрологічна картина
світу породжує не лише горду віру в могутність розуму, а й сумнів, тривогу, розуміння
хиткості всіх підвалин, на яких, здавалося б, непорушно тримається існування людства»
(Т.Ойзерман).

Тема №2. Бароко. Основні ознаки, поетика, течії

Історія та тлумачення поняття бароко. Складність, багатогранність виявів,
безмежність та мінливість світу в культурі бароко. В естетиці бароко посилення інтересу
до дисгармонічного, фантастичного, гротескного. Людина постає як індивідуальність, але
вже не цілісна і гармонійна, а складна і суперечлива, хаотичний і дисгармонійний світ
постійно втручається в її життя. Головний сюжет барокового мистецтва – духовне
випробування людини. Специфіка барокової культури полягає в тім, що вона стала
своєрідним художнім синтезом різних начал: Середньовіччя (готики) та Відродження,
античних і християнських традицій (Д.Чижевський). Динамізм літературного бароко
(тематичний, сюжетний, психологічний). Основа поетики бароко – контрастність. Бароко
багато взяло від стилю маньєризму, що сформувався наприкінці XVI століття (відтворення
стихії ірраціонального, метафорична насиченість, актуалізація тропів, мотиви покинутості
людини в безмежному космосі, боріння різних начал та ін.). Прикладами бароко в
літературі є преціозна поезія Франції, гонгоризм Іспанії, маринізм Італії, «метафізична
школа» Англії. Бароко – відкрита система, що поєднує в собі різні засоби відтворення та
перетворення дійсності.

Тема №3. Представники європейського бароко та їх добутки у прозі, драматургії,

ліриці
 Загальна характеристика творчості Ф.де Кеведо-і-Вільєгаса. Серія памфлетів
«Сновидіння» (1606-1612). Характеристика жанру крутійського роману. «Історія життя
пройдисвіта на ймення Пабло, зразка волоцюг і дзеркала крутіїв» (1603-1604, 1609-1614).
Ліричні вірші Кеведо.
Поетика жанру барокового роману (О.д’Юрфе, Ш.Сорель). Німецьке бароко. Роман
Г.Я.К. Гріммельсгаузена «Незвичайні пригоди Сімпліція Сімпліціссімуса».
Універсалізм поеми Дж. Мільтона «Вирачений рай» (1667), всеосяжність
зображення та глибокий трагізм поеми. Художні особливості європейської барокової
лірики (Т.де Віо, Дж.Донн, Флемінг, Гріфіус та ін.).
Барокова драма: П.Кальдерон як центральна постать іспанського бароко.

Тема №4. Класицизм. Основні принципи та ознаки. Поетика класицизму

(Ж.Шаплен, Н.Буало)
Становлення класицизму як літературного напряму. Естетичне підргунтя
класицизму. Його філософська основа. «Поетика» Ж.Шаплена – перша спроба
формулювання принципів класицизму. Теоретичний трактат Н.Буало «Поетичне
мистецтво». Високий ступень абстрактності, узагальнення класицистичних творів.
Класицизм – мистецтво думки, ідеї, логіки. Правило трьох єдностей. Ієрархія жанрів.
Ознаки класицистичних жанрів (теми, ідеї, герої, мова). Розум як головний критерій
художньої правди та прекрасного в мистецтві. Класицистичне розуміння універсальних
типів людських характерів.

Тема №5. Представники класицизму та їх добутки у драматургії, прозі, ліриці

Театр французького класицизму. Два етапи розвитку. Діяльність Академії
Ришельє. Загальна характеристика творчості П.Корнеля. Творча історія трагедії «Сід»
(1637). Драматургія Ж.Расіна. Трагедії «Андромаха» (1667) і «Федра» (1677). Відмінності
театру Корнеля і Расіна.
Розвиток класицистичної прози (Ф.де Ларошфуко, Ж.Лабрюйєр, Ш.Перро). Спір
«нових» та «старих» авторів.
Мольєр – майстер класицистичної комедії. Естетичні принципи драматурга.
Загальна характеристика творчості Мольєра. Комедія «Тартюф». Традиції та новаторство
драматурга.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ

Тема №1. Загальна характеристика доби Просвітництва. Провідні концепції

епохи
XVIII століття – епоха великих соціальних зрушень у країнах Європи. Головна
ознака доби – криза феодальної системи і формування буржуазних стосунків.
Переосмислення колишніх соціальних відносин та висування нових концепцій
подальшого розвитку світу й людства. В епоху Просвітництва розгорнувся широкий
ідейно-культурний рух, який охопив усі країни Європи і виявився в різних видах
мистецтва, в тому числі і в літературі, яка стала « передовим плацдармом, де
перевірювалися найновіші та найсміливіші погляди на людину й суспільство»
(А.Єлістратова). Філософську основу Просвітництво знайшло у трактаті Дж.Локка
«Досвід про людський розум» (1691), методичним джерелом став твір Ф.Бекона
«Новий органон» (1620). Одним із центральних питань стала проблема людини та ії
внутрішньої, духовної природи. Просвітителі прагнули бачити в людині «природну
особистість» (Ж.Ж.Руссо), поєднання «краси і добра» (Й.Й.Вінкельман), «розумну»
істоту (Вольтер), «практичну» людину (Д.Дефо), «справедливу» людину (Д.Дідро), але
всіх їх об’єднує розуміння залежності суспільного життя від виховання людини.

Тема №2. Художні напрями доби та їх характеристика (просвітницький

класицизм, рококо, просвітницький реалізм, сентименталізм)
Просвітницький класицизм продовжував традиції класицизму XVII століття, але на
новій основі. Просвітителі прагнули досліджувати людські вчинки і пристрасті,
соціальне середовище, взаємозв’язок людини і світу. Вони стверджують думку про
служіння всьому суспільству, справі свободи і справедливості.
Творчість митців рококо була більш камерною, інтимною, іхні твори відзначаються
особливою вишуканістю форм та багатством засобів художньої виразності. Для даного
стилю характерні естетизм, святковість, декоративність. Художники віддають перевагу
любовним та еротичним сюжетам.
Реалістичний тип творчості знайшов свій вияв у просвітницькому реалізмі, в
основ1 якого був покладений принцип наслідування природи. Представники
просвітницького реалізму обрали головним об’єктом зображення суспільне життя
свого часу. Письменників, що належать до цього напряму відзначає інтерес до
приватного життя людей, їхнього побуту, подій особистого значення. Досліджуючи
суспільне життя, митці виявляли чимало негативних рис, сміливо виступали з їх
критикою. Герої просвітницького реалізму потрапляли у складні соціальні умови та
ситуації, вони немовби випробувалися на моральну стійкість (Робінзон Крузо, Том
Джонс та ін..).
Важливу роль в культурному житті Європи того періоду відігравав сентименталізм,
який, на противагу культу розуму утверджував культ почуттів. Сентименталізму
притаманні такі риси, як увага до внутрішнього світу людини, возвеличення почуттів
та емоційного начала.

Тема №3. Видатні представники Просвітництва та їх добутки. Жанрове розмаїття

просвітницької літератури
Культурне життя Англії в XVIII столітті. Творчість Д.Дефо та Дж.Свіфта. Розвиток
жанру романа. Увага до внутрішньої природи особистості та зміни ії під впливом
обставин у романі «Робінзон Крузо». Показ несправедливих порядків буржуазного
англійського суспільства в «Мандрах Гуллівера», складний зміст та художня
структура, високий ступень узагальнення.
Два покоління французьких просвітників, їх діяльність. Творчість Вольтера, її
жанрове розмаїття. Жанр філософської повісті. «Кандид, або Оптимізм, втілення
провідних філософських ідей сучасності у творі.
Своєрідність німецького Просвітництва. Піднесення філософської думки, віра в
можливість розумної перебудови суспільства, принципи нової естетики (Г.Лессінг).
Творчість І.В. Гете – поета, драматурга, філософа. Трагедія «Фауст», особливості
жанру, дух пізнання та сила творчих можливостей особистості у творі.

Тема №4. Європейський театр доби Просвітництва

Англійський театр XVIII століття. Творчість Шерідана.
Розвиток драматургії у Франції. Теоретичні роботи з драматургії Д.Дідро, його
погляди на театральне мистецтво. Розвиток драми. Комедії П.Бомарше,
просвітницький характер його п’єс.
Італійський театр в XVIII столітті. Творчість К.Гольдоні та К.Гоцці.
Драматургія Німеччини. Творчість Ф.Шиллера.
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
Бароко як великий стиль у європейській культурі та його прояви в іспанській
літературі XVII століття
ПЛАН
1. Типологічні риси бароко (світосприйняття та естетика). Сучасні погляди на
добу баркоко.
2. Поезія іспанського бароко: культеранізм Л.де Гонгори.
3. Проза іспанського бароко: консептизм Ф.де Кеведо та Б.Грасіана.
4. Драматургія: П.Кальдерон как центральна постать іспанського
бароко.

Література
1. Плавскин З. Испанская литература XVII – сер. XIX века. – М., 1978.
2. Артамонов С. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв. – М., 1980.
3. Штейн А. Литература испанского барокко. – М., 1983.
4. Виппер Ю. Творческие судьбы и история. – М., 1990.
5. Виппер Ю. Поэзия барокко и классицизма. – В кн.: Европейская поэзия XVII века. –
М., 1977. (БВЛ, сер.1, т.41).
6. Пинский Л. Ренессанс, барокко, Просвещение. – М., 2002.
7. Пинский Л. Магистральный сюжет. – М., 1989.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

ТЕАТР ФРАНЦУЗЬКОГО КЛАСИЦИЗМУ

«Ми ті, хто розуму закони поважає…»
ПЛАН
1. Класицизм як провідна художня течія у французькій літературі XVII століття.
2. Філософсько-естетичні підвалини класицизму. «Мистецтво поезії» Н.Буало.
3. Конфлікт між обов’язком та почуттям / розумом та пристрастю в трагедії
П.Корнеля «Сід». Думки Французької Академії про трагедію.
4. Проблематика трагедії Ж.Расіна «Федра». Душевний конфлікт головної героїні.
5. Модифікація класицистичної парадигми в драматургії П.Корнеля і Ж.Расіна.
Література
1. Черневич М. История французской литературы. – М., 1965.
2. Обломиевский Д. Французский классицизм. – М., 1988.
3. Виппер Ю. Творческие судьбы и история. – М., 1990.
4. Виппер Ю. Поэзия барокко и классицизма. – В кн.: Европейская поэзия XVII века.
– М., 1977. (БВЛ, сер.1, т.41).
5. Жирмунская Н. Трагедии Расина. – В кн: Расин Ж. Трагедии. – Л., 1977.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3
ТВОРЧІСТЬ Ж.-Б. МОЛЬЄРА. КОМЕЛІЯ «ТАРТЮФ»
ПЛАН
1. Поняття комічного як естетичної категорії в XVII столітті. Розвиток жанру комедії.
2. Творчий шлях та естетичні погляди Мольєра.
3. Художній аналіз комедії «Тартюф»:
- творча історія комедії;
- особливості композиції;
- проблематика п’єси;
- система образів.

Література
1. Мокульский С. Мольер. – М., 1962.
2. Мультатути В. Мольер. – М., 1988.
3. Булгаков М. Жизнь господина де Мольера. – М., 1987.
4. История зарубежного театра. – Т. I, М., 1981.
5. История эстетической мысли. – Т.II, М., 1985.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4
Мала проза французького класицизму
ПЛАН
1. Жанр байки у французькій літературі. Сюжетна основа та тематика байок Ж.де
Лафонтена.
2. Розвиток жанра афоризму (Ф.де Ларошфуко, Ж. де Лабрюйєр, Б.Паскаль).
3. Французька літературна казка.Ш.Перро.
4. Спір про нових та давніх авторів.
 ЛІТЕРАТУРА
1.Яхонтова М., Черневич М., Штейн А. Очерки по истории французской литературы. –
М., 1958.
2. Мелетинский Е.М. Введение в историческую поэтику эпоса и романа. - М., 1986.
3. Пропп В. Морфология сказки. - М., 1959.
4. Обломиевский Д. Французский классицизм. Очерки. – М., 1968.
5. Французская литературная сказка XVII-XVIII веков. – М., 1990.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
Англійське Просвітництво. «Пригоди Гуллівера» Дж.Свіфта та «Робінзон Крузо»
Д.Дефо
ПЛАН
1. Основні риси ангійського Просвітництва.
2. Просвітницькі концепції людини в романах «Робінзон Крузо» Д.Дефо та «Пригоди
Гуллівера» Дж.Свіфта.
3. «Робінзонада двох героїв:
- життя Робінзона на острові, художня функція точного, документального опису
побуту в романі;
- подорожі Гуллівера, характеристика країн та їх мешканців, роль фантастики в романі.
4. Дві філософські концепції в романах (історія самозатвердження людини в природі та
суспільстві та глузливі та сумні роздуми про долю людського роду).

ЛІТЕРАТУРА
1. Елистратова А. Английский роман эпохи Просвещения.- М., 1986.
2. Урнов Д. Робинзон и Гулливер. – М., 1973.
3. Аникст А. Дефо. – М., 1977.
4. Дубашинский И. «Путешествие Гулливера» Дж. Свифта. – М., 1969.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6
Творчість Вольтера
ПЛАН
1. Загальна характеристика французького Просвітництва.
2. Творчий шлях Вольтера. Естетика та світогляд письменника.
3. Філософська повість «Кандид, або Оптимізм»
- історія створення книги, критика теорії Лейбниця;
- жанр філософської повісті, особливості сюжету, роль фантастики, умовність та
схематичність героїв.

ЛІТЕРАТУРА
1. Державин К. Вольтер. – М., 1967.
2. Артамонов С. Вольтер и его век. –М., 1980.
3. Кагарлицкий Ю. Западноевропейский театр эпохи Просвещения в оценке русской и
советской критики (1870-1930). – М., 1976.
4. Кагарлицкий Ю. Шекспир и Вольтер. – М., 1980.
5.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7
Гете «Фауст»
ПЛАН
1. Життя та творчий шлях Гете.
2. Історія створення трагедії «Фауст».
3. Особливості сюжету та композиції.
4. Система образів:
- Фауст ( місце в трагедії, автопортрет чи художнє втілення «душі сучасної людини»,
сенс угоди між Фаустом і Мефістофелем, як і чим його випробує Мефістофель, в чому
знаходить сенс буття герой);
- Мефістофель (своєрідність гетевського Мефістофеля, його роль у трагедії);
- Маргарита ( реальна дівчина чи символ, її відношення до Фауста та Мефістофеля,
трагедія Гретхен та її причини).

ЛІТЕРАТУРА
1. Вильмонт Н. Гете. – М., 1989.
2. Аникст А. Творческий путь Гете. – М., 1986.
3. Конради О. Гете. Жизнь и творчество. –М., 1987.
4. Ніколенко О. Бароко, класицизм, просвітництво. – Харків, 2003.
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8
Творчість П. Бомарше
ПЛАН
1. Життєвий та творчий шлях П.Бомарше.
2. Роль Бомарше у реформі театру. Своєрідність його драми.
3. «Одруження Фігаро»:
- новаторство та традиції сатиричної комедії;
- реалістична колізія комедії;
- образ Фігаро ( «останній слуга у європейській драмі», захист своїх інтересів,
людська гідність).

ЛІТЕРАТУРА
1. Мокульский С. Бомарше. - М., 1975.
2. Пинский Л. Ренессанс, барокко, Просвещение, - М., 2002.
3. История западноевропейского театра / под ред С.Мокульского. – Т. I. – М., 1956.
4. Лейтес Н. От «Фауста» до наших дней. – М., 1987.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9
Італійський театр XVIII століття
ПЛАН
1. Особливості італійської комедії dell’arte та її занепад у XVIII столітті.
2. Творчий шлях К.Гольдоні. Боротьба за реформу італійської комедії.
3. Художній аналіз п’єси «Слуга двох господ».
4. Загальна характеристика творчості К.Гоцці.
5. Художній аналіз ф’яби «Принцеса Турандот».

ЛІТЕРАТУРА
1. История западноевропейского театра / под ред С.Мокульского. – Т. I. – М., 1956.
2. Ніколенко О. Бароко, класицизм, просвітництво. – Харків, 2003.
3. Лейтес Н. От «Фауста» до наших дней. – М., 1987.
4. Мокульский С. Итальянская литература. – М., 1982.
 ТЕМИ ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

ЛЕКЦІЯ №1. Шляхи розвитку європейської літератури в XVII столітті

1. Криза ренесансного гуманізму та феодально-католицька реакція в країнах Західної
Європи.
2. Світоглядна революція XVII століття, формування нової картини світу і нового
розуміння людини.
3. Загальна характеристика літературних течій доби.

ЛЕКЦІЯ №2. Представники європейського бароко та їх добутки в романному жанрі

1. Поетика жанру французького барокового роману. (О.д’Юрфе, Ш.Сорель).
2. Німецьке бароко. Роман Х.Я.К.Гримельсгаузена «Незвичайні пригоди Сімпліція
Сімпліціссімуса».
3. Характеристика жанру крутійського роману. Ф.де Кеведо, «Історія життя
пройдисвіта на ймення Пабло, зразка волоцюг і дзеркала крутіїв».

ЛЕКЦІЯ №3. Розвиток барокової драми та лірики

1. Художні особливості європейської барокової лірики (Т.де Віо, Дж.Донн, Флемінг,
Гріфіус та ін..
2. Універсалізм поеми Дж.Мільтона «Втрачений рай».
3. Барокова драма: Кальдерон як центральна постать іспанського бароко.

ЛЕКЦІЯ №4. Театр французького класицизму. Трагедія

1. Класицизм. Його філософська основа та естетичне підґрунтя.
2. Два етапи розвитку французького класицизму. Діяльність Академії Рішельє.
3. Творчість П.Корнеля. Трагедія «Сід».
4. Трагедії Ж.Расіна «Андромаха» та «Федра».

ЛЕКЦІЯ №5. Розвиток класицистичної комедії. Мольєр.

1. Естетичні принципи драматурга.
2. Загальна характеристика творчості Мольєра.
3. Комедія «Тартюф».
4. Традиції та новаторство драматурга.
ЛЕКЦІЯ №6. Загальна характеристика доби Просвітництва. Провідні концепції
епохи.
1. Характеристика ідейно-культурного руху Просвітництва. Філософська основа та
методологічне джерело течії.
2. Переосмислення соціальних відносин та нові концепції розвитку світу й людства.
3. Центральні питання Просвітництва їх віддзеркалення в літературі.

ЛЕКЦІЯ №7. Французьке Просвітництво та його представники

1. Просвітницький класицизм. Продовження традицій класицизму XVII століття на
новій основі. Драматургія Вольтера.
2. Поетика рококо. Творчість А.Прево та П. де Маріво.
3. Діяльність енциклопедистів (Руссо, Дідро).
4. Драматургічна реформа Бомарше.

ЛЕКЦІЯ №8. Просвітництво в Англії

1. Різновиди англійського просвітницького роману (Дефо, Свіфт, Філдинг).
2. Сентиментальний напрям в англійській літературі (Річардсон, Стерн, Смолетт).
3. Р.Бернс та народна шотландська поезія.

ЛЕКЦІЯ №9. Доба Просвітництва в Германії

1. Основні риси німецького Просвітництва.
2. Література «Бурі та натиску».
3. Творчість І. В. Гете.
4. Драматургія Лессінга та Шиллера.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Ведення цитатнику.
2. Творча робота на одну із запропонованих тем:
- Алегорічно-філософський роман Б.Грасіана «Критикон» та його художня своєрідність;
- Критика ренесансного індивідуалізму в образі Дон Жуана (комедія Мольєра «Дон
Жуан»). Еволюція цього образу в світовій літературі;
- Внутрішні особливості англійської «метафізично поезії». Еволюція творчості Дж.
Донна. Concept як основний троп в його поезії;
- Художні особливості поезії А. Грифіуса;
- Особливості жанрової природи роману М. да Лафайет «Принцеса Клевська»;
- Драматургія Шерідана;
- Художні особливості роману Лесажа «Жиль Блаз».

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Артамонов С.Д. Зарубежная литература XVII-XVIII веков. – М., 1987.
2. Неустроев В. Немецкая литературы эпохи Просвещения. – МГУ, 1980.
3. Черневич М. История французской литературы. – М., 1995.
4. Мокульский С. Итальянская литература. – М., 1982.
5.Ніколенко О. Бароко, класицизм, Просвітництво. –Харків, 2003.
6. Пинский Л. Ренессанс. Барокко. Просвещение.- М., 2002.
7. Шалагінов Б. Зарубіжна література від античності до початку XIX століття.
- Київ: Києво-Могилянська Академія, 2007.

ЛЕКТУРА
(художні твори для обов’язкового опрацювання)

Алеман М. “Гусман де Альфараче”, Велес де Гевара «Кульгавий біс», Кеведо “Історія

життя пройдохи на ім’я Дон Паблос” ( за вибором).
Б. Грасіан. «Кишеньковий оракул», «Критикон».
Кальдерон П. “Життя є сон”.
Кампанелла. «Місто Сонця» (хрест ).
Корнель П. “Сид”.
Мольер Ж.-Б. “Тартюф”, “Дон Жуан”.
Расин Ж. “Федра”, “Андромаха”.
Сорель Ш. “Комічна історія Франсіона”.
Н. Буало. «Поетичне мистецтво».
М. де Лафайет. “Принцеса Клевська”.
Перро Ш. Казки.
Лафонтен Ж. Байки.
Гриммельсгаузен. “Симпліциссімус” ( хрест. ).
Німецька барокова поезія / Опиц М., Грифиус А. / ( хрест. ).
Мільтон Дж. “Втрачений рай” ( хрест. ).
Донн Дж. Пісні та сонети.
Дефо Д. “Робінзон Крузо”.
Свіфт Дж. «Мандри Гуллівера».
Філдинг Г. “Історія Тома Джонса, Найди”.
Стерн Л. “Сентиментальна подорож” ( хрест. ).
Бернс Р. Поезія.
Вольтер Ф.-М. “Кандид”.
Дидро Д. “Монахиня”.
Руссо Ж.-Ж. “Сповідь”, «Юлія, або Нова Елоїза» (за вибором).
Прево А. “Манон Леско”.
Лесаж. “Кульгавий біс”.
Монтескье. “Персидські листи”.
Бомарше П. “Весілля Фігаро”, “Севильський Цирюльник”.
Лессинг Г.-Э. “Лаокоон” ( передмова ).
Гете Й.-В. “Фауст”.
Шиллер Ф. “Підступність та кохання”.
Гольдоні К. “Слуга двох господ”.
Гоцці К. “Принцеса Турандот”.

ДОПОМІЖНА ЛІТЕРАТУРА

1. Пинский Л. Магистральный сюжет. – М., 1989.

2. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Литературно-критические
статьи. – М., 1986.
3. Томашевский Н. Традиция и новизна. Заметки о литературе Италии и
Испании. –М., 1981.
4. Виппер Ю. Формирование классицизма во французской поэзии 17 века. –
М., 1987.
5. Елистратова А. Английский роман эпохи Просвещения. – М., 1976.
6. Самарин Р. Творчество Джона Мильтона. – М., 1980.
7. Обломиевский Д. Французский классицизм. Очерки. – М., 1968.
8. Муравьев В. Джонатан Свифт. – М., 1986.
9. Урнов Д. Робинзон и Гулливер. – М., 1972.
10. Артамонов С. Вольтер и его век. – М., 1980.
11. Волков И. «Фауст» Гете и проблема художественного метода. – М.. 1970.
12. Реизов Б. Итальянская литература 18 века. – М., 1986.
13. Аникст А. «Фауст» Гете. Литературный комментарий. – М., 1979.
14. Разумовская М. Становление нового романа во Франции. – Л., 1981.