Задачі з парам Ч2

УДК
373.5:51(08)
ББК 74.262.61 22.14
П85
Рекомендовано до друку Вченою радою

Житомирського державного університету імені Івана Франка
(Протокол № 4 від 27 листопада 2015 р.)
Рекомендовано до друку Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова
(Протокол № 8 від 22 грудня 2015 р.)
Рецензенти:
В. В. Михайленко — завідувач кафедри алгебри та геометрії
Житомирського державного університету ім. Івана Франка,
доктор фізико-математичних наук, професор.
Г. О. Райковська — завідувач кафедри загально-інженерних дисциплін
Житомирського державного технологічного університету,
доктор педагогічних наук, професор.
О. В. Школьний — доктор педагогічних наук, доцент кафедри вищої
математики НПУ ім. М. П. Драгоманова.
І. Л. Назіна — учитель вищої категорії Житомирської міської гімназії
№ 3, учитель-методист.
Прус А. В., Швець В. О.

П85 Задачі з параметрами в шкільному курсі математики
основної школи. Частина 2. — Х. : Вид. група «Основа»,
2016. — 137, [7] с. (Б-ка журн. «Математика в школах
України»; Вип. 11 (167)).
ISBN 978-617-00-2861-7.
Для вчителів математики, студентів фізико-математичних факульте-
тів — майбутніх педагогів, учнів загальноосвітніх шкіл, які бажають покра-
щити свої знання та вміння з математики.
УДК 373.5:51(08)
ББК 74.262.61 22.14
© Прус А. В., Швець В. О., 2016

ISBN 978-617-00-2861-7 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2016
Зміст
Розділ ІІ. Нерівності з параметром у курсі алгебри
основної школи ............................................................ 4
2.1. Нерівності з параметром у курсі алгебри основної
школи. Лінійні нерівності з параметром ................... 4
2.2. Поняття нерівності другого степеня
з параметром ........................................................ 13
2.3. Нерівності другого степеня з параметром
з додатковими умовами до розв’язків ....................... 25
2.4. Дробово-раціональні нерівності з параметром ..... 33
2.5. Нерівності з параметром, що містять модуль ....... 42
2.6. Системи нерівностей із параметром, що містять
модуль ................................................................. 64
Розділ ІІІ. Графічний спосіб розв’язання рівнянь і нерівностей
із параметром .............................................................. 93
3.1. Графічний спосіб розв’язання рівнянь
і нерівностей із параметром .................................... 93
Завдання для самоперевірки .......................................... 114
Післямова ................................................................... 138
Література .................................................................. 139
Розділ ІІ. Нерівності з параметром
у курсі алгебри основної школи
2.1. Нерівності з параметром у курсі алгебри основної
школи. Лінійні нерівності з параметром
Поняття нерівності з однією зміною з параметром

До означення поняття нерівності з параметром слід підійти так
само, як це було зроблено з означенням поняття рівняння з параме-
тром, скориставшись аналогією. Зокрема, можна учням запропо-
нувати такі означення.
Означення 1. Запис f1 ( x; у ) > f2 ( x; y ) (інакше
f1 ( x; у ) < f2 ( x; y ) ; f1 ( x; у ) ≥ f2 ( x; y ) ; f1 ( x; у ) ≤ f2 ( x; y ) ),
де f1 ( x; у ) та f2 ( x; y ) — аналітично задані функції з областю ви-
значення відповідно D ( f1 ) і D ( f2 ), називають нерівністю з двома
змінними, а множину D = D ( f1 )  D ( f2 ) — областю визначення не-
рівності, якщо ставиться вимога — Знайдіть усі пари значень ( x; y )
із множини D, при яких значеннях обох функцій задовольняють
указаному відношенню.
Кожну пару чисел ( x; y ) , яка задовольняє нерівність, назива-
ють її розв’язком. Усі розв’язки нерівності утворюють множину
Dr , яку називають множиною розв’язків. Очевидно, що Dr ⊂ D .
Множина розв’язків може бути порожньою. Тоді кажуть, що не-
рівність розв’язків не має.
Отже, нехай задано нерівність із двома змінними
f1 ( x; у ) ≥ f2 ( x; y ) , (1)
де x і y — незалежні змінні.
Виберемо одну зі змінних і надамо їй статус параметра та позна-
чимо однією з перших літер латинського алфавіту. Наприклад, змі-
ну y позначимо літерою a. Матимемо нерівність із параметром a :
f1 ( x; а ) ≥ f2 ( x; a ). (2)
Далі, користуючись аналогією, слід сформулювати означення
рівносильних нерівностей, нерівності-наслідку, ознайомити, як це
було у випадку з рівнянням, з теоремами про рівносильність рів-
Розділ ІІ. Нерівності з параметром у курсі алгебри основної школи 5
нянь і наслідками з них. Бажано такі означення і теореми разом із

учнями записати, теореми довести і користуватись ними в подаль-
шому.
Правило-орієнтир розв’язання нерівностей із параметром по-
дібний до відповідного правила-орієнтиру для рівнянь із параме-
тром. Тому учням можна запропонувати самостійно сформулювати
його і записати у вигляді таблиці. Такі завдання привчають учнів
самостійно відшукувати нові знання, виконувати посильні матема-
тичні дослідження. Після проведеної роботи можна розпочинати
вивчення лінійних нерівностей із параметром.
Поняття лінійної нерівності з параметром

Означення. Лінійною нерівністю з параметром (параметрами)
називають нерівність виду
f (a) ⋅ x > φ (a)
(інакше f ( a ) ⋅ x < φ ( a ), f ( a ) ⋅ x ≥ φ ( a ), f ( a ) ⋅ x ≤ φ ( a )), де f ( a ) і φ ( a ) —
аналітично задані функції параметра (змінної) a, x — незалежна
змінна.
Наприклад, нерівності
ax > 5, 3x + a < 0, 5x ≤ ( a − 2) , (10a − 6) ⋅ x ≥ 13 + 2a
— лінійні нерівності з параметром a.
Розв’язання лінійних нерівностей із параметром подібне до
розв’язання лінійних нерівностей у курсі алгебри основної школи.
Тому під час їх розв’язування зручно користуватись аналогічним
алгоритмом. Якщо позначити функцію f ( a ) символом □, а функ-
цію φ ( a ) — символом ∆, то граф-схема такого алгоритму матиме
вигляд (рис. 1).
 ⋅x > ∆
 ≠0  =0
Для > 0 Для < 0 0⋅ x > ∆

∆ ∆
x> x<
 
Для ∆ = 0
Для ∆ > 0 Для ∆ < 0
0⋅x > 0
x ∈∅ x ∈
x ∈∅
Рис. 1. Алгоритм розв’язання лінійної нерівності з параметром
6 Задачі з параметрами в шкільному курсі математики... Частина 2
Для інших знаків <, ≥, ≤ алгоритм буде дещо іншим. Можна

учням запропонувати записати відповідні граф-схеми для кожного
зі знаків нерівності самостійно.
Приклади розв’язання лінійних нерівностей із параметром

Приклад 1. Розв’яжіть нерівність ax > 0 з параметром a.
Розв’язання
1) Якщо a = 0, то маємо 0 ⋅ x > 0, тоді розв’язків немає.
2) Якщо a > 0, то x ∈(0; +∞ ).
3) Якщо a < 0, то x ∈( −∞;0) .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈( −∞;0) ;
якщо a = 0, то розв’язків немає; якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈(0; +∞ ).
Приклад 2. Розв’яжіть нерівність ax ≥ a з параметром a.
1) Якщо a = 0, то нерівність набуває вигляду 0 ⋅ x ≥ 0, звідки x ∈ .
2) Якщо a > 0, то x ≥ 1.
3) Якщо a < 0, то x ≤ 1.
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0), то x ≤ 1; якщо a = 0, то x ∈ ; якщо
a ∈(0; +∞ ), то x ≥ 1.
Приклад 3. Розв’яжіть нерівність a2 x ≤ 0 з параметром a.
1) Якщо a = 0, то нерівність набуває вигляду 0 ⋅ x ≤ 0, звідки
x ∈ .
2) Якщо a ≠ 0, то a2 > 0, тому x ≤ 0.
Відповідь. Якщо a ≠ 0, то x ≤ 0; якщо a = 0, то x ∈ .
Приклад 4. Розв’яжіть нерівність (m − 1) x < 5m із параметром m.
5m
1) Якщо m − 1 > 0, m − 1 > 0, тобто m ∈(1; +∞ ) , то x < , тобто
m −1
 5m 
x ∈ −∞; .
 m − 1
2) Якщо m − 1 = 0, m = 1, то нерівність набуває вигляду 0 ⋅ x < 5 ⋅ 1,
0 < 5, звідки x ∈ .
5m
3) Якщо m − 1 < 0, m < 1, тобто m ∈( −∞;1), то x > , тобто
m −1
 5m 
x ∈ ; +∞ .
 m −1 
 5m 
Відповідь. Якщо m ∈( −∞;1), то x ∈ ; +∞ ; якщо m = 1, то
 m −1 
 5m 
x ∈ ; якщо m ∈(1; +∞ ) , то x ∈ −∞; .
 m − 1
Приклад 5. Розв’яжіть нерівність
3ax + 4 x 3a − 5
< +
3a + 9 a + 3 3a − 9
з параметром a.
1) Область визначення нерівності: усі пари дійсних чисел ( x; a ) ,
де x ∈ , a ≠ ±3.
2) Виконаємо рівносильні перетворення заданої нерівності:
3ax + 4 x 3a − 5
− < ;
3 ( a + 3) a + 3 3 ( a − 3)
3ax + 4 − 3x 3a − 5
< ;
3 ( a + 3) 3 ( a − 3)
x (3a − 3) + 4 3a − 5
< ;
3 ( a + 3) 3 ( a − 3)
3a − 3 4 3a − 5
x+ < ;
3 ( a + 3) 3 ( a + 3) 3 ( a − 3)
a −1 3a2 − 3
x< ;
a+3 3 ( a − 3) ( a + 3)
a −1
x<
(a − 1)(a + 1) .
a+3 ( a − 3) ( a + 3)
Нерівність лінійна відносно змінної x.
a −1 a +1
Якщо > 0, тобто a ∈( −∞; −3)  (1;3)  (3; +∞ ), то x < ,
a+3 a −3
 a + 1
тобто x ∈ −∞; .
 a − 3
a −1 a +1  a +1 
Якщо < 0, a ∈( −3;1), то x > , тобто x ∈ ; +∞ .
a+3 a −3  a −3 
a −1
Якщо = 0, a = 1, то нерівність набуває вигляду 0 ⋅ x < 0,
a+3
звідки розв’язків немає.
Позначимо знайдені розв’язки на прямій параметрів та запи-

шемо відповідь (рис. 2).
 a − 1
x ∈ −∞; 
 a + 3
–3 1 3 a
немає зм.
x ∈∅ немає зм.
 a −1 
x ∈ ; +∞
 a+3 
Рис. 2. Розв’язки нерівності залежно від параметра a
 a + 1
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −3)  (1;3)  (3; +∞ ), то x ∈ −∞; ;
 a − 3
 a +1 
якщо a ∈( −3;1), то x ∈ ; +∞ ; якщо a = 1, то розв’язків немає.
 a −3 
Вправи для самостійного розв’язування

Група А
1. Розв’яжіть нерівність:
1) ( a − 1) x < 5a з параметром a;
2) ( a − 2) x ≤ 3a з параметром a;
3) (b + 3) x > 6b з параметром b.
( )
4) a2 − 1 x > a2 − a з параметром a;
5) ( a 2
− 4) x ≤ a + 2 з параметром a.
Відповідь
 5a 
1) Якщо a ∈( −∞;1), то x ∈ ; +∞ ; якщо a = 1, то x ∈ ; якщо
 a −1 
 5a 
a ∈(1; +∞ ), то x ∈ −∞; ;
 a − 1
 3a 
2) Якщо a ∈( −∞;2), то x ∈  ; +∞ ; якщо a = 2, то x ∈ ; якщо
a − 2 
 3a 
a ∈(2; +∞ ) , то x ∈ −∞; ;
 a − 2 
 6b 
3) якщо b ∈( −∞; −3), то x ∈ −∞;  ; якщо b = −3, то x ∈ ; якщо
 b + 3
 6b 
b ∈( −3; +∞ ), то x ∈ ; +∞ ;
b+3 
 a 
4) якщо a ∈( −∞; −1)  (1; +∞ ) , то x ∈ ; +∞ ; якщо a = ±1, то роз
 a +1 
 a 
в’язків немає; якщо a ∈( −1;1), то x ∈ −∞; ;
 a + 1
 1 
5) якщо a ∈( −∞; −2)  (2; +∞ ), то x ∈ −∞; ; якщо a = ±2, то
 a − 2 
 1 
x ∈ ; якщо a ∈( −2;2), то x ∈  ; +∞ .
a − 2 
x
1) m ⋅ ≥ 5 з параметром m;
4
2) mx − 4 > 0 з параметром m;
3) a ( x − 1) > x − 2 з параметром a.
4) 3(2a − x ) < ax + 1 з параметром a;
5) a ( a + 1)( x − 1) > 2x + a − 3 з параметром a.
Відповідь
 20 
1) Якщо m ∈( −∞;0), то x ∈ −∞;  ; якщо m = 0, то розв’язків не-
 m
 20 
має; якщо m ∈(0; +∞ ), то x ∈  ; +∞ ;
 m 
 4
2) якщо m ∈( −∞;0), то x ∈ −∞;  ; якщо m = 0, то розв’язків не-
 m
4 
має; якщо m ∈(0; +∞ ), то x ∈ ; +∞ ;
m 
 a − 2
3) якщо a ∈( −∞;1), то x ∈ −∞;  ; якщо a = 1, то x ∈ ; якщо
 a − 1
 a −2 
a ∈(1; +∞ ), то x ∈ ; +∞ ;
 a −1 
 6a − 1
4) якщо a ∈( −∞; −3), то x ∈ −∞;  ; якщо a = −3, то x ∈ ; якщо
 a+3 
 6a − 1 
a ∈( −3; +∞ ), то x ∈ ; +∞ ;
 a+3 
a+3 
5) якщо a ∈( −∞; −2)  (1; +∞ ), то x ∈ ; +∞ ; якщо a = −2, то x ∈ ;
a+2 
 a + 3
якщо a = 1, то розв’язків немає; якщо a ∈( −2;1), то x ∈ −∞; .
 a + 2
3. Розв’яжіть нерівність із параметром a:
x  1
1) 2x + 3( ax − 8) + < 4  x +  − 5 ;
3  2
ax + 1 4a − x a2
2) + < .
3 2 6
Відповідь
 5  63  5
1) Якщо a ∈ −∞;  , то x ∈ ; +∞ ; якщо a = , то x ∈ ; якщо
 9  9a − 5  9
5   63 
a ∈ ; +∞ , то x ∈ −∞; ;
9   9a − 5 
 a2 − 12a − 2 
2) якщо a ∈( −∞;1,5) , то x ∈ ; +∞ ; якщо a = 1,5, то
 2a − 3 
 a2 − 12a − 2 
розв’язків немає; якщо a ∈(1,5; +∞ ), то x ∈ −∞; .
 2a − 3 
Група Б
x 1 + 3x x + 2
1) + > ;
a 2 4a
1 1 − x −3x + 5
2) + > ;
2a 6 8a
3)
(a + 2) x − 2 < 2x − 1;
a −1 3
2x − 5 x + 7 3x − 2a
4) − ≤ ;
a −1 3 2( a − 1)
2x − 1 x +1 2x − 3
5) − > ;
a + 1 2( a − 1) a − 1
ax x − 1 2x + 3
6) − < ;
a −2 3 4
3x + 1 2x − 1 x − 1
7) 2 − ≤ .
a −1 a −1 a +1
Відповідь
 1  2(1 − a )  1
1) Якщо a ∈ −∞; −   (0; +∞ ), то x ∈ ; +∞ ; якщо a = − ,
 2  3 ( 2a + 1)  2
 1 
то x ∈ ; якщо a = 0, то задача не визначена; якщо a ∈ − ;0 ,
 2 
 2(1 − a ) 
то x ∈ −∞; ;
 3 (2a + 1) 
9   4a − 3  9
2) якщо a ∈( −∞;0)   ; +∞ , то x ∈ −∞;  ; якщо m = , то
4   4a − 9  4
 9
x ∈ ; якщо a = 0, то задача не визначена; якщо a ∈ 0;  , то
 4
 4a − 3 
x ∈ ; +∞ ;
 4a − 9 
 a −1 
3) якщо a ∈( −∞;1)  (4; +∞ ), то x ∈ ; +∞ ; якщо a ∈(1;4) ,
 (
3 a − 4 ) 
 a −1 
то x ∈ −∞; ; якщо a = 1, то задача не визначена; якщо
 3( a − 4) 
a = 4, то розв’язків немає;
5   8 ( a + 2)  5
4) якщо a ∈( −∞;1)   ; +∞ , то x ∈  ; +∞ ; якщо m = , то
2   5 − 2a  2
 5
x ∈ ; якщо a = 1, то задача не визначена; якщо a ∈ 1;  , то
 2
 8 ( a + 2) 
x ∈ −∞; ;
 5 − 2a 
5) якщо a ∈( −∞; −9)  ( −1;1), то
 3a + 7 
x ∈ ; +∞ ;
 a+9 
 3a + 7 
якщо a ∈( −9; −1)  (1; +∞ ), то x ∈ −∞;  ; якщо a = ±1, то за-
 a+9 
дача не визначена; якщо a = −9, то розв’язків немає;
 5 ( a − 2) 
6) якщо a ∈( −∞; −10)  (2; +∞ ) , то x ∈ −∞; ; якщо a = 2, то
 2( a + 10) 
задача не визначена; якщо a = −10, то x ∈ ; якщо a ∈( −10;2),
 5 ( a − 2) 
то x ∈ ; +∞ ;
 2( a + 10) 
2 
7) якщо a = ±1, то задача не визначена; якщо a ∈( −∞; −1)   ;1 ,
3 
 2a + 1   2  2a + 1 
то x ∈ −∞;  ; якщо a ∈ −1;   (1; +∞ ), то x ∈  ; +∞ ;
 3a − 2   3  3a − 2 
2
якщо a = , то x ∈ .
3
5. Розв’яжіть нерівність ax < b із параметрами a, b.
 b
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈ −∞;  ; якщо a = 0 і b ∈[0; +∞ ),
 a
то розв’язків немає; якщо a = 0 і b ∈( −∞;0), то x ∈ ; якщо a ∈(0; +∞ ),
b 
то x ∈ ; +∞ .
a 
Група В
( )
6. При яких значеннях a нерівність a2 + 2a − 3 x + 3a2 − a − 14 < 0
правильна при всіх значеннях x < 0?
Указівка. Розгляньте три випадки:
a2 + 2a − 3 > 0 , a2 + 2a − 3 = 0, a2 + 2a − 3 < 0 .
 1
Відповідь. При a ∈ 1;2  .
 3
7. При яких значеннях a нерівність 2x − a2 + 5 < 0 правильна при
всіх x, які задовольняють умову x ≤ 2?
Відповідь. При a ∈( −∞; −3)  (3; +∞ ).
8. При яких значеннях m нерівність (m − 2) x + 2m − 16 < 0 пра-
вильна при всіх x, які задовольняють умову x ≥ 5?
Відповідь. При m = 2.
( )
9. При яких значеннях m нерівність m2 − 4 x + m − 2 < 0 справед-
лива при всіх x, які задовольняють умову x > 3?
Відповідь. При m = −2.
10. При яких значеннях k нерівність (k − 4) x + k − 5 < 0 справедли-
ва при всіх x, які задовольняють умову x ≤ 3?
Відповідь. При k ∈(3,5;4,25) .
2.2. Поняття нерівності другого степеня з параметром

До означення поняття нерівності другого степеня з параметром
можна підійти так само, як це було зроблено з означенням рівнян-
ня другого степеня з параметром, скориставшись аналогією. Зокре-
ма, можна сформулювати таке означення.
Означення 1. Нерівністю другого степеня з параметром (параме-
трами) називають нерівність виду
f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) > 0
(інакше
f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) ≥ 0, f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) < 0,
f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) ≤ 0 ),
де f ( a ), φ ( a ), h ( a ) — аналітично задані функції параметра a, x —
незалежна змінна.
Наприклад нерівності:
1) x2 − 3ax + 2a − 5 ≤ 0, де f ( a ) = 1, φ ( a ) = −3a, h ( a ) = 2a − 5;
2) 3ax2 − (6a + 1) x − a2 ≥ 0 , де f ( a ) = 3a , φ ( a ) = − (6a + 1) , h ( a ) = −a2;
3) (2a + 1) x2 − 36a2 > 0 , де f ( a ) = (2a + 1), φ ( a ) = 0, h ( a ) = −36a2 (не-
повна);
4) 9a2 x2 − 5ax ≥ 0 , де f ( a ) = 9a2 , φ ( a ) = −5a, h ( a ) = 0 (неповна).
Із наведених прикладів випливає, що нерівність другого степе-
ня з параметром може бути повною, неповною.
Якщо існують значення параметра a, при яких f ( a ) = 0, то для
них задана нерівність набуває вигляду
φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) > 0,
тобто стає лінійною.
Для всіх значень параметра a, при яких f ( a ) ≠ 0, нерівність
другого степеня з параметром
f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) > 0
називають квадратною нерівністю з параметром a.
Квадратні нерівності з параметром зазвичай розв’язують так
само як і квадратні нерівності: аналітично (або методом інтервалів,
або переходом до рівносильної сукупності двох систем) чи графічно
(відшуканням проміжків, на яких квадратична функція
y = f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a )
набуває додатних, недодатних, від’ємних або невід’ємних значень
(табл. 1)).
Таблиця 1
Знаки значень функції y = f ( a ) ⋅ x + φ ( a ) ⋅ x + h ( a )
2
залежно від дискримінанта і першого коефіцієнта
D>0 D=0 D<0

1. 2. 3.
+ x1 x2 + + +
f (a) > 0
– x x
x0 x
4. 5. 6.
x0 x
x1 + x2 x x
f (a) < 0 – –
– –
(У таблиці: D — дискримінант квадратного тричлена

f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) ,
x1 та x2 — нулі функції, x0 — абсциса вершини параболи.)
Нагадаємо, що нерівність виду
P ( x ) < 0, P ( x ) ≤ 0, P ( x ) > 0, P ( x ) ≥ 0,
де P ( x ) = A0 x + A1xn −1 + ... + An — ціла раціональна функція степе-
n
ня n аргумента x, називають раціональною нерівністю n-го степе-

ня. Лінійні і квадратні нерівності є її окремим випадком.
Означення 2. Нерівністю n-го степеня (нерівністю вищих степе-
нів) з параметром називають нерівність n-го степеня, у якої кое-
фіцієнти A0 , A1,…, An — аналітично задані функції параметра a,
x — незалежна змінна.
Наприклад нерівності:
1) ax3 − (3a + 1) x2 + 2ax + 3 > 0, де
A0 = a , A1 = − (3a + 1), A2 = 2a , A3 = 3 ;
2) 14x + 3( a − 1) x2 + 12a ≤ 0 , де
4
A0 = 14 , A1 = 0 , A2 = 3( a − 1) , A3 = 0, A4 = 12a;
3) ( a + 2) x4 + ( a − 1) x3 + 2x − a > 0 , де
A0 = ( a + 2) , A1 = ( a − 1), A2 = 0, A3 = 2 , A4 = −a .
Зазвичай нерівності вищих степенів розв’язують також або

аналітично, або графічно.
Приклади розв’язування нерівності другого степеня з параметром

Приклад 1. Розв’яжіть нерівність x2 ≥ a з параметром a.
1) Якщо a < 0, то x ∈ .
2) Якщо a = 0, то x ∈ .
( a) ( )
2
3) Якщо a > 0, то x2 − ≥ 0, x ∈ −∞; − a    a ; +∞ .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0], то x ∈ ; якщо a ∈(0; +∞ ), то
(
x ∈ −∞; − a    a ; +∞ . )
Приклад 2. Розв’яжіть нерівність x2 ≤ −a2 з параметром a.
1) Якщо a = 0; то x = 0.
2) Якщо a ≠ 0, то −a2 < 0, тоді розв’язків немає.
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0)  (0; +∞ ), то розв’язків немає; якщо
a = 0, то x = 0.
Приклад 3. Розв’яжіть нерівність ( x − 2)( x − a ) < 0 з параметром a.
Скористаємось методом інтервалів.
1) Якщо a > 2 (рис. 1.1), то x ∈(2; a ).
2) Якщо a < 2 (рис. 1.2), то x ∈( a;2).
3) Якщо a = 2, то нерівність набуває вигляду ( x − 2) < 0 , звідки
2
розв’язків немає.
+ + + +
2 – a a – 2
x x
Рис. 1.1 Рис. 1.2
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;2), то x ∈( a;2); якщо a = 2, то розв’язків

немає; якщо a ∈(2; +∞ ) , то x ∈(2; a ).
Приклад 4. Розв’яжіть нерівність ( x − a )( x + 2) < 0 з параметром a.
2
Скористаємось методом інтервалів.
1) Якщо a > −2 (рис. 2.1), то x ∈( −∞; −2)  ( −2; a ).
2) Якщо a < −2 (рис. 2.2), то x ∈( −∞; a ).
+ + +
– – a x –
–2 a –2 x
Рис. 2.1 Рис. 2.2
3) Якщо a = −2, то нерівність набуває вигляду ( x + 2) < 0 , звідки

3
x ∈( −∞;2).
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −2), то x ∈( −∞; a ); якщо a = −2, то
x ∈( −∞;2); якщо a ∈( −2; +∞ ), то x ∈( −∞; −2)  ( −2; a ).
Приклад 5. Розв’яжіть нерівність (m − 1) x2 − 2(m + 1) x + m − 3 > 0
з параметром m.
1) Якщо m − 1 = 0, тобто m = 1, то нерівність буде лінійною:
1
−4x − 2 > 0 , −4x > 2, x < − .
2
2) Якщо m − 1 ≠ 0, m ≠ 1, то нерівність — квадратна. Розв’яжемо
її методом інтервалів. Знайдемо корені квадратного тричлена,
що міститься в лівій частині квадратної нерівності. Для цього
потрібно знайти дискримінант квадратного тричлена та дослі-
дити його знак.
D = 4 (m + 1) − 4 (m − 1)(m − 3) =
2
( )
= 4 m2 + 2m + 1 − m2 + 3m + m − 3 = 4 (6m − 2).
1
Якщо D > 0, 4 (6m − 2) > 0, тобто m > , тоді тричлен матиме два
різні корені 3
2(m + 1) − 2 6m − 2
m + 1 − 6m − 2 m + 1 + 6m − 2
x1 = = , x2 = .
2(m − 1) m −1 m −1
Розкладемо квадратний тричлен на множники:
(m − 1)(x − x1 )(x − x2 ) > 0,
де x1, x2 — знайдені корені.
Якщо старший коефіцієнт квадратного тричлена додатний
m − 1 > 0 і дискримінант більший за нуль, тобто,
m > 1,

 1
m > 3 ,
звідки m ∈(1; +∞ ) , то дістанемо ( x − x1 )( x − x2 ) > 0, де x1, x2 — зна-
йдені корені.
Зауважимо, що при m > 1 маємо x1 < x2 . Оскільки x1 < x2 , то

(рис. 3.1) x ∈( −∞; x1 )  ( x2 ; +∞ ).
Якщо m − 1 < 0 і дискримінант більший за нуль, тобто
m < 1,

 1
m > 3 ,
або інакше
1 
m ∈ ;1 ,
3 
то дістанемо
(x − x1 )(x − x2 ) < 0,
де x1, x2 — знайдені корені.
При m − 1 < 0, тобто при m < 1 більшим буде перший корінь:
x1 > x2 , тому (рис. 3.2) x ∈( x2 ; x1 ) .
+ + + +
x1 – x2 x x2 – x1 x
Рис. 3.1 Рис. 3.2
1
Якщо D = 0, тобто m = , тоді тричлен матиме два рівні корені:
3
2(m + 1)
x1 = x2 = = −2.
2(m − 1)
Дістанемо нерівність:
1  2
 − 1 ( x + 2) > 0 , − ( x + 2) > 0 , ( x + 2) < 0 ,
2 2 2
3 3
множина розв’язків якої порожня.
1
Якщо D < 0, то m < , тоді тричлен не матиме коренів. Квадра-
3
тична функція
y ( x ) = (m − 1) x2 − 2(m + 1) x + m − 3
1
набуває при m < лише від’ємні значення, тоді як за умовою вона
3
має набувати додатні значення, отже, нерівність розв’язків не має.
Позначимо знайдені розв’язки на прямій параметрів та запи-
шемо відповідь (рис. 4).
 m + 1 − 6m − 2   m + 1 + 6m − 2 
x ∈ −∞;   ; +∞
 m −1   m −1 
 m + 1 + 6m − 2 m + 1 − 6m − 2 
x ∈ ; 
 m −1 m −1 
x ∈∅ x ∈∅  1
x ∈ −∞; − 
 2
1 m
1
3
Рис. 4
 1 1 
Відповідь. Якщо m ∈ −∞;  , то розв’язків немає; якщо m ∈ ;1 ,
 3 3 
 m + 1 + 6m − 2 m + 1 − 6m − 2   1
то x ∈ ;  ; якщо m = 1, то x ∈ −∞; −  ;
 m −1 m −1   2
 m + 1 − 6m − 2   m + 1 + 6m − 2 
якщо m ∈(1; +∞ ) , то x ∈ −∞;   .
 m −1   m −1 
Приклад 6. Розв’яжіть нерівність ( x − a ) + ( x − b ) < (2x − a − b )
4 4 4
із параметрами a, b.
1) Подана нерівність — нерівність вищих степенів із параметрами
a i b. Уведемо заміну, щоб нерівність можна було розв’язати
як біквадратну.
a+b a+b
Нехай t = x − , звідки x = t + .
2 2
Підставимо заміну у нерівність:
4 4 4
 a+b   a+b    a + b 
 t + − a +  t +
 
− b <  2 ⋅  t +
  − a − b ,
2 2   2  
спростимо цю нерівність.
Дістанемо нерівність:
4 4
 b − a  a − b
 < (2t ) .
4
 t +  +  t +
2 2
Виконаємо тотожні перетворення нерівності зі змінною t:
2 2
 2  b − a   2
2
 a − b 
2
 t + t ( b − a ) +    + t + t ( a − b ) +    < 16t ,
4
 2   2 
t 4 + t2 ( a − b ) +
(a − b)4 + 2t3 (a − b)2 + 2t b − a (a − b)2 +
2
(b − a) + 2t2 ( )
16 4 4
+t + t (a − b)
4 2 2
+
(a − b) 4
− 2t (b − a ) + 2t 3 2 (a − b) 2
− 2t (b − a )
(a − b)2 < 166t4,
16 4 4
зведемо подібні доданки:
( a − b)
4
14t − 3( a − b ) t
2
4 2
− > 0.
8
Ця нерівність є біквадратною.
2. Розв’яжемо біквадратну нерівність
( a − b)
4
14t − 3( a − b ) t
2
4 2
− >0
8
відносно змінної t.
Уведемо заміну t2 = y ( y ≥ 0), дістанемо квадратну нерівність
відносно змінної y:
14y2 − 3( a − b ) y −
2 (a − b)4 > 0 , (*)
8
розв’яжемо її.
Випишемо коефіцієнти квадратного тричлена:
A = 14, B = −3( a − b ) , C = −
2 (a − b)4 ,
8
знайдемо
D = 9( a − b ) + 4 ⋅ 14 ⋅
(a − b)4 = 16 a − b 4 ≥ 0 .
4
( )
8
Нехай D > 0, a ≠ b, тоді
3( a − b ) ± 4 ( a − b ) ( a − b) ( a − b)
2 2 2 2
y1,2 = , y1 y2 =− , = .
28 28 4
Розкладемо нерівність (*) на множники та розв’яжемо її методом
інтервалів (зрозуміло, що y1 < y2 ):
14 ( y − y1 )( y − y2 ) > 0 , ( y − y1 )( y − y2 ) > 0, y ∈( −∞; y1 )  ( y2 ; +∞ ).
Урахуємо, що y ≥ 0, а y1 < 0 . Отже, y ∈( y2 ; +∞ ), тобто,
y > y2 , y >
(a − b)2 .
4
Повернемось до заміни: t2 >

(a − b)2 (**), звідки t >
.
a−b
4 2
 b − a  a − b 
Якщо a > b , то t ∈ −∞;   ; +∞ або в іншій формі
 2   2 
 b−a
t < 2 ,

t > a − b .
 2
Повертаємось до заміни:
 a+b b−a
x − 2 < 2 ,

x − a + b > a − b ,
 2 2
звідки
 b−a a+b  b−a+a+b
x < 2 + 2 , x < 2
,
 x < b,
  x > a, x ∈( −∞;b )  ( a; +∞ ).
x > a − b + a + b , x > a − b + a + b
, 
 2 2  2
Якщо a < b , то
 a−b
t< ,
 a − b   b − a   2
t ∈ −∞; 
  ; +∞  , 
 2   2 t > b − a .
 2
Повертаємось до заміни:
 a+b a−b
x − 2 < 2 ,

x − a + b > b − a ,
 2 2
x < a,
звідки  x ∈( −∞; a )  (b; +∞ ).
 x > b,
D = 0, a = b, тоді
3( a − b )
2
y1 = y2 = = 0.
28
Дістанемо нерівність (*) у вигляді y2 > 0, звідки y ∈( −∞;0)  (0; +∞ ).
Повернемось до заміни і врахуємо, що y ≥ 0: t2 > 0, звідки
 t < 0,
t ∈( −∞;0)  (0; +∞ ) , 
t > 0.
Повертаємось до першої заміни:
 a+b  2a
 x − 2 < 0, x − 2 < 0,
 
 x − a + b > 0, x − 2a > 0,
 2  2
(оскільки a = b), звідки
x − a < 0, x < a,
x − a > 0, x > a, x ∈( −∞; a )  ( a; +∞ ).
 
Відповідь. Якщо a > b , то x ∈( −∞;b )  ( a; +∞ ); якщо a < b , то
x ∈( −∞; a )  (b; +∞ ); якщо a = b, то x ∈( −∞; a )  ( a; +∞ ).

Група А
1. Розв’яжіть нерівності з параметром a:
1) x2 + 3ax − a > 0 ;
2) x2 − 8ax < −15a2 .
Відповідь
 4
1) Якщо a ∈ −∞; −   (0; +∞ ), то
 9
 3a + 9a2 + 4a   −3a + 9a2 + 4a 
x ∈ −∞; −   ; +∞ ;
 2   2 
4  2  2 
якщо a = − , то x ∈ −∞;    ; +∞ ;
9  3   3 
 4 
якщо a = 0, то x ∈( −∞;0)  (0; +∞ ) ; якщо a ∈ − ;0 , то x ∈ ;
 9 
2) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈(5a;3a ); якщо a = 0, то розв’язків немає;
якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈(3a;5a ).
2. Розв’яжіть нерівність (3k − 1) x2 − 2(2k − 1) x + 2k − 1 > 0 з пара-
метром k.
 1
Відповідь. Якщо k ∈( −∞;0] , то розв’язків немає; якщо k ∈ 0;  ,
 3
 2k − 1 + k − 2k 2k − 1 − k − 2k 
2 2
1
то x ∈ ;  ; якщо k = , то x ∈(0,5; +∞ ) ;
 3k − 1 3k − 1  3
 1 1  2k − 1 − k − 2k2   2k − 1 + k − 2k2 
якщо k ∈ ;  , то x ∈ −∞;   ; +∞ ;
 3 2  3k − 1   3k − 1 
якщо k = 0,5, то x ∈( −∞;0)  (0; +∞ ) ; якщо k ∈(0,5; +∞ ), то x ∈ .
3. При яких значеннях параметра m нерівність правильна при
всіх дійсних значеннях x:
1) mx2 + (m − 1) x − 2 < 0 ;
2) (m − 1) x2 + 2(m − 1) x + 1 < 0 ;
3) (m − 2) x2 − mx − 1 < 0 ;
4) (2m − 1) x2 − (2m + 1) x + (2m + 1) > 0;
5) (m − 1) x2 + (4m − 3) x + 5m − 3 < 0 ;
( )
6) m2 − 1 x2 + 2(m − 1) x + 2 > 0?
Відповідь
(
1) При m ∈ −3 − 2 2; −3 + 2 2 ; )
2) таких значень параметра m немає;
(
3) при m ∈ −2 − 2 3; −2 + 2 3 ; )
5 
4) при m ∈ ; +∞ ;
6 
 1
5) при m ∈ −∞;  ;
 2
6) при m ∈( −∞; −3)  [1; +∞ ) .
4. Розв’яжіть нерівність ( a + 3) x2 − 6ax − 8a + 3 < 0 з параметром a.
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −3), то
 3a + 17a2 + 21a − 9   3a − 17a2 + 21a − 9 
x ∈ −∞;   ; +∞ ;
 a+3   a+3 
 3
якщо a = −3, то x ∈ −∞; −  ; якщо
 2
 −21 − 1053   −21 + 1053 
a ∈ −3;   ; +∞ ,
 34   34 
то
 3a − 17a2 + 21a − 9 3a + 17a2 + 21a − 9 
x ∈ ; ;
 a+3 a+3 
якщо
 −21 − 1053 −21 + 1053 
a ∈ ; ,
 34 34 
то розв’язків немає.
Група Б
5. Розв’яжіть нерівність
( ) ( )
3( a + 1) x2 − 6 a2 + a + 1 x + 7 a3 − 1 > 0
Відповідь Якщо a ∈( −∞; −1,25), то x ∈ ; якщо a ∈( −1,25; −1),
то x ∈( x2 ; x1 ) ; якщо a = −1,25 , то x ∈( −∞; −5,25)  ( −5,25; +∞ ); якщо
a = −1 , то x ∈ −∞; −2 1  ; якщо a ∈( −1;2), то x ∈( −∞; x )  ( x ; +∞ ),
 
3
1 2
якщо a ∈[2; +∞ ) , то розв’язків немає. Зазначимо, що
 5
( ) ( )
3 a2 + a + 1 − −3 a2 + a + 1 ( a − 2)  a + 
 4
x1 = ,
3( a + 1)
 5
( ) ( )
3 a2 + a + 1 + −3 a2 + a + 1 ( a − 2)  a + 
 4
x2 = .
3( a + 1)
x2 x
1) − 2x − + m + 1 > 0 з параметром m;
m m
1 2
2) x2 + 2x + 1 > − з параметром a.
a a2
Відповідь
1) Якщо m ∈( −∞;0), то x ∈(m;m + 1); якщо m = 0, то задача не ви-
значена; якщо m ∈(0; +∞ ), то x ∈( −∞;m )  (m + 1; +∞ ) ;
2) a ∈( −∞;0)  (0;2) , то x ∈ ; якщо a = 0, то задача не визначе-
 −a − a − 2   −a + a − 2 
на; якщо a ∈(2; +∞ ) , то x ∈ −∞;   ; +∞ ;
 a   a 
якщо a = 2, то x ∈( −∞; −1)  ( −1; +∞ ) .
Група В
7. Для всіх значень параметра a розв’яжіть нерівність
(a + (1 − 2 )a − (3 + 2 )a + 3 2 )x
3 2 2
( )
+ 2 a2 − 2 x + a > 2 .
Відповідь
 5 
1) Якщо a ∈ −∞; −
   {2}, то розв’язків немає;
2 2 − 1
1 − 13  1 
якщо a = , то x ∈ −∞; − ;
2  1 + 8 − 13 
1 + 13  1 
якщо a = , то x ∈ − ; +∞ ;
2  1 + 8 + 13 
 5 1 − 13 
якщо a ∈ − ; , то x ∈( x1 ; x2 ) ,
 2 2 −1 2 
 1 + 13 
якщо a ∈ 2; , то x ∈( x2 ; x1 );
 2 
 1 − 13 
якщо a ∈ ; 2  , то x ∈( −∞; x2 )  ( x1 ; +∞ ),
 2 
 1 + 13 
якщо a ∈ ; +∞ , то x ∈( −∞; x1 )  ( x2 ; +∞ ), де
 2 
x1 =
(
− a+ 2 −) (2 )
2 −1 a + 5
, x2 =
(
− a+ 2 + ) (2 )
2 −1 a + 5
.
a + a −3
2
a + a −3
2
2.3. Нерівності другого степеня з параметром

з додатковими умовами до розв’язків
Нерівності другого степеня з параметром
з додатковими умовами до розв’язків
Під час розв’язування нерівностей другого степеня з параме-
тром, часто вимагається, щоб множина розв’язків задовольняла
певні умови, наприклад, належала числовому проміжку чи місти-
ла числовий проміжок ( α;β ) , де α та β — дійсні числа, належа-
ла числовому променю чи містила числовий промінь ( −∞;α ) або
(β;+∞ ) тощо. Указані умови ускладнюють виконання вимоги за-
вдання, потребують додаткових знань про квадратичну функцію
і розміщення її графіка на координатній площині xOy.
Розглянемо в загальних рисах один із таких випадків окремо.
Нехай задана нерівність другого степеня з параметром
f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) > 0 , (1)
у якій вимагається: знайти всі значення параметра a, при яких
нерівність має розв’язки, що належать проміжку ( α;β ) . За яким
планом слід діяти і які дії виконувати, щоб задовольнити вимогу
задачі?
Насамперед слід розглянути випадок, коли
f ( a ) = 0.
Розв’язавши це рівняння, встановити якими будуть розв’язки вка-
заної нерівності (1) при тих знаннях параметра a, які є коренями
рівняння f ( a ) = 0, і чи належать вони проміжку ( α; β ) чи не нале-
жать. Далі слід розглянути випадок, коли
f ( a ) ≠ 0.
Очевидно, що розв’язки нерівності (1) залежать від знаків зна-
чень f ( a ) і дискримінанта D. Слід скористатись таблицею (див.
табл. 1).
(У таблиці D — дискримінант квадратного тричлена
f ( a ) ⋅ x2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ) ,
х1, х2 — нулі функції
y = f ( a ) ⋅ x 2 + φ ( a ) ⋅ x + h ( a ),
х0 — абсциса вершини параболи.)
Далі слід розглянути можливі випадки 1–6 (див. табл. 1) і вста-
новити, за яких умов множина розв’язків нерівності (1) належить
проміжку ( α; β ) .
Таблиця 1
Розв’язки нерівності (1) залежно від знаків значень f ( a ) і D
D>0 D=0 D<0

1. 2. 3.
f (a) > 0 x1 x2 x
x0 x
x
х ∈( −∞; х1 )  (х2 ; + ∞ )
х ∈( −∞; x0 )  (х0 ; + ∞ )
х ∈
4. 5. 6.
x0
x
f (a) < 0 x1 x2 x x
х ∈(х1; х2 )
Розв’язків немає Розв’язків немає
Випадок 1. Умови f ( a ) > 0, D > 0.
x1 x2 x
Множина розв’язків х ∈( −∞; х1 )  (х2 ; + ∞ )

Рис. 1
Оскільки множину розв’язків складають два числових проме-
ні ( −∞; х1 ) та (х2 ; + ∞ ), які не можуть належати проміжку ( α ; β ) , то
з умов f ( a ) > 0 і D > 0 не знайдеться жодного значення параметра
a, при якому розв’язки нерівності (1) належатимуть проміжку
(α; β) .
Розгляд випадків (2), (3) (див. табл. 1), очевидно, призведе до
такого самого результату.
Випадок 4. Умови f ( a ) < 0, D > 0.
α x1 x0 x2 β x
Множина розв’язків х ∈( х1; х2 )

Рис. 2
Щоб проміжок ( х1 ; х2 ) належав проміжку ( α; β ) необхідно і до-

статньо (рис. 2) щоб виконувались додаткові умови:
y ( α ) ≤ 0, y (β ) ≤ 0 і α < x0 < β .
Отже, множину значень параметра a слід шукати як множину
розв’язків системи:
f ( a ) < 0,

 D > 0,

y ( α ) ≤ 0,

y (β ) ≤ 0,
α ≤ x ≤ β.
 0
Випадки (5) і (6) показують що нерівність (1) розв’язків немає,

тому говорити що вони належать проміжку ( α;β ) не має смислу.
Таблицею 1 слід користуватись і в інших випадках, наприклад,
коли в завданні вимагається знайти всі значення параметра a, при
яких множина розв’язків нерівності (1) містить проміжок ( α;β ) .
Із наведених вище міркувань випливає, що розв’язання завдань із
зазначеними додатковими вимогами до множини розв’язків нерів-
ності (1) зводиться до встановлення відповідних необхідних і вод-
ночас достатніх умов, що призводить до побудови системи нерівно-
стей, у яких змінною є параметр a. Розв’язання такої системи і дає
множину значень параметра a. Покажемо це на прикладах.
Приклади розв’язування нерівностей другого степеня

з параметром із додатковими умовами до розв’язків
Приклад 1. Знайдіть усі значення параметра a, при яких із не-
рівності ax2 − x + 1 − a < 0 випливає нерівність 0 < x < 1.
Пригадаємо такі теоретичні відомості з курсу елементарної ма-
тематики: якщо з нерівності (1) випливає нерівність (2), то будь-
який розв’язок нерівності (1) є розв’язком нерівності (2).
Отже, завдання можна переформулювати так: знайдіть усі зна-
чення параметра a, при яких нерівність
ax2 − x + 1 − a < 0
має розв’язки і вони належать до множини розв’язків нерівності
0 < x < 1.
1) Розглянемо випадок, коли нерівність
ax2 − x + 1 − a < 0
є лінійною, тобто коли a = 0. Тоді вона набуває вигляду

−х + 1 < 0,
звідки x > 1. Очевидно, що нескінченний проміжок (1; + ∞ ) не
може бути ні частиною проміжку х ∈(0; 1), ні з ним збігатися.
Отже, a = 0 не задовольняє вимогу задачі.
2) Розглянемо випадок, коли нерівність
ax2 − x + 1 − a < 0
є квадратною, тобто, коли а ≠ 0. Знайдемо дискримінант
D = 1 − 4a (1 − a ) = 4a2 − 4a + 1 = (2a − 1) .
2
Оскільки D ≥ 0 при всіх значеннях параметра, то далі розгля-

немо окремо два випадки.
Якщо
1
D = 0, (2a − 1) = 0, a = ,
2
2
то нерівність матиме вигляд: ( х − 1) < 0, звідки розв’язків немає.
2
Отже,
1
a=
2
не задовольняє вимогу задачі.
Якщо
1
а ≠ 0 і a ≠ , D > 0,
2
то входження множини розв’язків нерівності
ax2 − x + 1 − a < 0
до множини розв’язків нерівності 0 < x < 1 можна показати графіч-
но (рис. 3 а, б).
y y
x0
x0
0
0 x
1
x2 1 x x1 x2 1 x
a>0 D>0 a<0 D>0

а) б)
Рис. 3
Множина розв’язків х ∈( х1 ; х2 ) .
У першому випадку (рис. 3 а) існування розв’язків нерівності,
які належать проміжку (0;1) , буде тоді й тільки тоді, коли викону-
ються такі умови (необхідні і водночас достатні):
a > 0,

 D > 0,

y (0) ≥ 0,

y (1) ≥ 0,
0 < x < 1,
 0
інакше
a > 0,
 1
a ≠ ,
 2

 − a + 1 ≥ 0,
0 ⋅ a ≥ 0,

 1
0 < 2a < 1.
1 
Розв’язавши утворену систему знаходимо a ∈ ; 1 .
2 
У другому випадку (рис. 3 б) множина розв’язків нерівності
буде ( −∞; х1 )  ( х2 ; + ∞ ) і не належатиме проміжку (0;1) .
1 
Відповідь. а ∈ ; 1 .
2 
Приклад 2. При яких дійсних значеннях параметра m нерів-
ність x2 + mx + m2 + 6m < 0 виконується для всіх x ∈(1;2) ?
Очевидно, що задана нерівність повинна мати розв’язки і мно-
жина цих розв’язків має містити проміжок (1;2).
Графік квадратичної функції
y ( x ) = x2 + mx + m2 + 6m
— парабола, вітки якої напрямлені вгору
f (m ) = 1.
Ця парабола має перетинати (оскільки нерівність має розв’язки)
вісь абсцис.
Цю ситуацію можна зобразити графічно (рис. 4).
0 x1 x2 x
1 2
f (1)
f (2)
Множина розв’язків нерівності х ∈( х1 ; х2 ) .

Рис. 4
Необхідні і водночас достатні умови такого розташування

такі:
 D > 0, D = −3m2 − 24m,

y (1) ≤ 0, де y (1) = m + 7m + 1,
2

y (2) ≤ 0, y (2) = m2 + 8m + 4.
Отже, щоб знайти значення параметра m, слід знайти множи-
ну розв’язків системи:
 −3m2 − 24m > 0,
 2
m + 7m + 1 ≤ 0,
m2 + 8m + 4 ≤ 0.

Розв’язавши нерівності, матимемо:
m ∈ −∞; −8  0; + ∞ ,
 ( ) ( )
  −7 − 3 5 −7 + 3 5 
m ∈  ; ,
  2 2 

 
m ∈  −4 − 2 3; − 4 + 2 3  .
 −7 − 3 5 
Розв’язком системи є проміжок  ; − 4 + 2 3 .
 2 
 −7 − 3 5 
Відповідь. При m ∈  ; − 4 + 2 3.
 2 

Група А
1. Визначте, при яких значеннях параметра a розв’язки нерів-
ності
1 2
ax − x − 1 ≤ 0
4
утворюють: 1) скінченний проміжок; 2) множину, складену
з двох нескінченних проміжків виду ( −∞;c1 ], [c2 ; + ∞ ) , де c1 < c2 ;
3) один нескінченний проміжок, відмінний від ( −∞; +∞ ) ; 4) по-
рожню множину; 5) скінченний проміжок довжиною 1,5.
Відповідь. 1) При a ∈(0; +∞ ); 2) при a ∈( −1;0); 3) при a = 0; 4) при
a ∈( −∞; −1] ; 5) нерівність має розв’язки при будь-яких значеннях
параметра; 6) при a = 8.
2. При яких значеннях параметра a нерівність
( )
ax2 − x − a a2 + 1 > 0
виконується для кожного x з проміжку ( −2;2)?
Відповідь. При a ∈( −∞; −2).
3. При яких значеннях параметра m нерівність
mx2 − 2(m + 3) x + m < 0
справедлива при всіх x, які задовольняють умову −2 ≤ x ≤ 1?
Відповідь. При m ∈( −∞; −1,5).
4. При яких значеннях параметра a будь-який розв’язок нерів-
ності x2 + 3x + 2 < 0 буде одночасно розв’язком нерівності
ax2 + (3a − 1) x − 3 < 0.
 1 
Відповідь. При a ∈  − ; +∞ .
 2 
5. Знайдіть усі значення параметра a, для яких при всіх x, які за
модулем не перевищують одиницю, справедлива нерівність
2x2 − 4a2 x − a2 + 1 > 0 .
 2 2
Відповідь. a ∈ − ; .
 2 2 
6. Знайдіть усі значення параметра m, для яких нерівність
mx2 − 4x + 3m + 1 < 0
виконується при всіх x > 0.
Відповідь. m ∈(1; +∞ ) .
Група Б
7. Знайдіть усі значення параметра m, при яких множина розв’
язків нерівності
x2 − (2m − 1) x + m2 + m − 2 < 0
містить проміжок [0;2].
Відповідь. m ∈(0;1) .
8. При яких значеннях параметра a будь-який розв’язок нерів-
ності x2 − 2x + 3 < 0 буде одночасно розв’язком нерівності
ax2 − (3a + 1) x + 3 > 0?
 1
Відповідь. При a ∈ −∞;  .
 2
Група В
9. Знайдіть усі значення параметра a, при яких нерівність
x + 2a + 1
<0
x−a
виконується для всіх x ∈[1;2].
 3
Відповідь.  −∞; −   (2; +∞ ) .
 2
x + 3a − 5
<0
x−a
виконується для всіх x ∈[0;4].
Відповідь. ( −∞;0)  (4; +∞ ) .
11. Знайдіть усі значення параметра p, при яких множина роз
в’язків нерівності
( p − x ) ( p + x − 2) < 0
2
не містить жодного розв’язку нерівності x2 ≤ 1.

Відповідь. p ∈( −∞;0]  [3; +∞ ).
2.4. Дробово-раціональні нерівності з параметром
Поняття дробово-раціональної нерівності з параметром

Дробово-раціональною нерівністю з параметром називають
дробово-раціональну нерівність із двома змінними, одна з яких
є параметром.
Наприклад:
x −5 a
1) < — дробово-раціональна нерівність із параметром a;
a−x x+2
x−m 3 1
2) + ≥ — дробово-раціональна нерівність із
m x + m m ( x + 1)
параметром m;
3k − 5x 2k + 1 5k − x
3) ≤ − — дробово-раціональна нерівність
( )
(k + 1) x − 9 x − 3 x + 3
2
із параметром k.
Дробово-раціональні нерівності, як і нерівності другого степе-
ня, розв’язують або аналітично (методом інтервалів, переходом до
рівносильної сукупності двох систем нерівностей) або графічно.
Орієнтовний план розв’язання може бути таким:
1. Знайти область визначення нерівності, множину значень змін-
ної x та множину значень параметра.
2. Звести (шляхом тотожних перетворень) нерівність до вигляду
f ( x; a ) f ( x; a ) f ( x; a ) f ( x; a )
> 0 (інакше < 0, ≥ 0, ≤ 0), де f ( x; a )
ϕ ( x; a ) ϕ ( x; a ) ϕ ( x; a ) ϕ ( x; a )
і ϕ ( x; a ) — аналітично задані функції (многочлени) двох змін-
них.
3. Розв’язати рівносильну нерівність f ( x; a ) ⋅ ϕ ( x; a ) > 0 (інакше
f ( x; a ) ⋅ ϕ ( x; a ) < 0; f ( x; a ) ⋅ ϕ ( x; a ) ≥ 0,
де ϕ ( x; a ) ≠ 0; f ( x; a ) ⋅ ϕ ( x; a ) ≤ 0, де ϕ ( x; a ) ≠ 0).
Приклади розв’язання дробово-раціональних нерівностей

з параметром
2ax + 3
Приклад 1. Розв’яжіть нерівність < 4 з параметром a.
5x − 4a
Змінна x так само як і параметр a можуть набувати будь-яких
дійсних значень. Однак, коли їх разом ставити в нерівність, то 5x − 4a
4
має бути відмінним від нуля, тобто x ≠ a . Якщо скористатись
5
координатною площиною x0a , то область визначення заданої нерів-

5
ності є всі точки цієї площини, крім точок прямої a = x (рис. 1).
4
a
5
a= x
4
х
0
Рис. 1
Виконаємо перетворення заданої нерівності на вказаній області
2ax + 3 2ax + 3 − 20x + 16a
−4<0⇔ <0 ⇔
5x − 4a 5x − 4a
⇔
(2a − 20) x + 16a + 3 < 0 .
5x − 4a
Дістанемо рівносильну нерівність
((2a − 20) x + 16a + 3)(5x − 4a) < 0,
а з неї — нерівність
((a − 10) x + (8a + 1,5))(x − 0,8a) < 0. (*)
Це нерівність другого степеня з параметром a, яку можна
розв’язати методом інтервалів.
1) Якщо a = 10, то маємо: 81,5 ⋅ ( x − 8) < 0, звідки x − 8 < 0, x < 8,
тобто x ∈( −∞;8) .
2) Якщо a − 10 > 0, тобто a > 10, то маємо нерівність
 8a + 1,5 
 x +  ( x − 0,8a ) < 0.
a − 10 
Порівняємо значення виразів
8a + 1,5
− та 0,8a
a − 10
при a > 10. Знайдемо їх різницю
8a + 1,5 −8a − 1,5 − 0,8a2 + 8a −0,8a2 − 1,5
− − 0,8a = = .
a − 10 a − 10 a − 10
Дріб
−0,8a2 − 1,5
a − 10
при a > 10 набуває від’ємних значень.
Отже,
8a + 1,5
−
< 0,8a.
a − 10
Знаходимо розв’язки отриманої нерівності при a > 10 (рис. 2).
 8a + 1,5 
x ∈ − ;0,8a .
 a − 10 
+ + x
8a + 1,5 – 0, 8a
−
a − 10
Рис. 2
3) Якщо a − 10 < 0, тобто a < 10, то маємо нерівність

 8a + 1,5 
 x +  ( x − 0,8a ) > 0.
a − 10 
Оскільки дріб
−0,8a2 − 1,5
a − 10
при a < 10 набуває додатних значень, то
8a + 1,5
−> 0,8a.
a − 10
Знаходимо розв’язки отриманої нерівності методом інтервалів
(рис. 3).
 8a + 1,5 
x ∈( −∞;0,8a )   − ; +∞ .
 a − 10 
+ +
0, 8a – 8a + 1,5 x
−
a − 10
Рис. 3
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;10), то

 8a + 1,5 
x ∈( −∞;0,8a )   − ; +∞ ;
 a − 10 
 8a + 1,5 
якщо a ∈(10; +∞ ), то x ∈ − ;0,8a ; якщо a = 10, то x ∈( −∞;8) .
 a − 10 
Приклад 2. Для всіх значень параметра a розв’яжіть нерів-
ність
(x − a)2 + x (x − a) + x2 > 19 .
(x − a)2 − x (x − a) + x2 7
Для зручності область визначення нерівності зазначатимемо
в кожному з випадків.
1) Поділимо чисельник та знаменник дробу, що міститься в лівій
частині нерівності, на x2 ≠ 0 (зауважимо, що не існує жодного
значення параметра a, при якому x = 0 є розв’язком цієї не-
рівності):
(x − a)2 + x (x − a) + x2
x2 19
> ,
(x − a) − x (x − a) + x 7
2 2
x2
звідки
2
 x − a x−a
  + +1
x  x 19
2
> .
 x − a x−a 7
  − +1
x  x
x−a t2 + t + 1 19
2) Уведемо заміну = t, дістанемо нерівність 2 > .
x t − t +1 7
3) Виконаємо перетворення останньої нерівності:
t2 + t + 1 19
> .
t2 − t + 1 7
7t2 + 7t + 7 − 19t2 + 19t − 19
⇔ >0⇔
(
7 t2 − t + 1 )
−12t2 + 26t − 12 12t2 − 26t + 12
⇔ >0⇔
⇔ < 0,
(
7 t2 − t + 1) (
7 t2 − t + 1)
звідки
12t2 − 26t + 12 < 0 ,
оскільки
( )
7 t2 − t + 1 > 0
для будь-якого значення t.
Розв’яжемо квадратну нерівність 12t2 − 26t + 12 < 0 , дістанемо
 2 3
t ∈ ;  .
 3 2
2 x−a 3
Отже, < < .
3 x 2
4) Перейдемо до системи нерівностей
x − a 3
 x < 2 ,

x − a > 2,
 x 3
виконаємо її перетворення:
x − a 3  2x − 2a − 3x
 x − 2 < 0,  2x
< 0,
 ⇔ ⇔ ⇔
x−a −2 >0  3x − 3a − 2x > 0
 x 3  3x
 −x − 2a  x + 2a
 2x < 0,  x > 0,
 ⇔ 
 x − 3a > 0  x − 3a > 0.
 3x  x
5) Розв’яжемо кожну нерівність цієї системи методом інтервалів
та знайдемо спільні розв’язки цих нерівностей.
Якщо a > 0, то перша нерівність матиме такі розв’язки:
x ∈( −∞; −2a )  (0; +∞ )
(рис. 2.1), а друга — такі: x ∈( −∞;0)  (3a; +∞ ) (рис. 2.2).
Отже, розв’язки системи x ∈( −∞; −2a )  (3a; +∞ ) (рис. 2.3).
Якщо a < 0, то перша нерівність матиме такі розв’язки:
x ∈( −∞;0)  ( −2a; +∞ )
(рис. 2.4), а друга — такі: x ∈( −∞;3a )  (0; +∞ ) (рис. 2.5).
Отже, розв’язки системи x ∈( −∞;3a )  ( −2a; +∞ ) (рис. 2.6).
−2a 0 x 0 −2a x
Рис. 2.1 Рис. 2.4
0 3a x 3a 0 x
Рис. 2.2 Рис. 2.5
−2a 0 3a x 3a 0 −2a x
Рис. 2.3 Рис. 2.6
Якщо a = 0, то система матиме вигляд

x
 x > 0,

 x > 0,
 x
звідки x ∈( −∞;0)  (0; +∞ ) .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈( −∞;3a )  ( −2a; +∞ );
якщо a = 0, то x ∈( −∞;0)  (0; +∞ ) ;
якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈( −∞; −2a )  (3a; +∞ ).

Група А
x − 4a
1) ≤ 3a ;
3x + 1
ax − 3 a
2) − < a − 1;
x −3 2
x 2a + 1
3) < ;
x − 2 ( a − 3) ( x − 2)
2x + 1 a + 5 3
4) − ≥ .
(a − 1) x a − 1 x
Відповідь
 1  7a 1
1) Якщо a ∈ −∞; −  , то x ∈  ;−  ;
 12  1 − 9a 3 
1
якщо a = − , то розв’язків немає;
12
 1 1  1 7a 
якщо x ∈ − ;  , то x ∈ − ; ;
 12 9   3 1 − 9a 
1  1 
якщо a = , то x ∈ − ; +∞ ;
9  3 
1   7a   1 
якщо a ∈ ; +∞ , то x ∈ −∞;    − ; +∞ ;
9   1 − 9a   3 
 9a − 12 
2) якщо a ∈( −∞;1), то x ∈ 3; ;
 a −2 
якщо a = 1, то розв’язків немає;
 9a − 12 
якщо a ∈(1;2), то x ∈ ;3 ;
 a −2 
якщо a = 2, то x ∈( −∞;3);
 9a − 12 
якщо a ∈(2; +∞ ) , то x ∈( −∞;3)   ; +∞ ;
 a −2 
 2a + 1 
3) якщо a ∈( −∞;3), то x ∈ ;2 ;
 a − 3 
якщо a = 3, то задача не визначена;
 2a + 1
якщо a ∈(3; +∞ ) , то x ∈ 2; ;
 a − 3 
 1   4 − 3a 
4) якщо a ∈( −∞; −3)   1 ; +∞ , то x ∈  ;0 ;
 3   a+3 
якщо a = 1, то задача не визначена;
1
якщо a = 1 , то розв’язків немає;
3
 4 − 3a 
якщо a ∈( −3;1), то x ∈( −∞;0)   ; +∞ ;
 a+3 
якщо a = −3, то x ∈( −∞;0) ;
 1  4 − 3a 
якщо a ∈ 1;1  , то x ∈ 0; .
 3  a + 3 
x+9 a+2
1) < ;
6 x+9
x x2 − 2x
2) 2x − ≥a+ ;
x −1 x −1
a+x 1 x
3) > + .
ax a − 1 a ( a − 1)
Відповідь
1) Якщо a ∈( −∞; −2], то x ∈( −∞; −9);
( ) (
якщо a ∈( −2; +∞ ), то x ∈ −∞; −9 − 12 + 6a  −9; −9 + 12 + 6a ; )
2) якщо a ∈( −∞;1), то x ∈[ a;1)  (1; +∞ );
якщо a = 1, то x ∈(1; +∞ ); якщо a ∈(1; +∞ ), то x ∈[ a; +∞ ) ;
3) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈(−∞; a − 1) (0; −a );
1
якщо a = 0, a = , то задача не визначена;
2
якщо a ∈(0;2), то x ∈( a − 1; −a )  (0; +∞ ) ;
1
якщо a = , то x ∈(0; +∞ );
2
1 
якщо a ∈ ;1 , то x ∈( −a; a − 1)  (0; +∞ ) ;
2 
якщо a ∈(1; +∞ ), то x ∈(−∞; −a ) (0; a − 1).
3. Для яких значень параметра a нерівність
x2 + ax − 2
−2 < <3
x − 11 − x2
справедлива для всіх значень змінної x?
(
Відповідь. a ∈ −2 − 4 6; −2 + 4 6 . )
Група Б
x − 2a − 1
<0
x−a
виконується для всіх таких x, що 1 ≤ x ≤ 2 .
1 
Відповідь. a ∈ ;1 .
2 
5. При яких значеннях b нерівність
2x − b − 5
<0
3x + b + 5
справедлива при всіх x, які задовольняють умову x ≤ 2?
Відповідь. При b ∈( −∞; −11)  (1; +∞ ) .
6. Знайдіть усі значення a, при яких для всіх x, які задовольня-

ють умову x ≤ 1, справедлива нерівність
2x + a + 9
< 0.
x2 + (2 − a ) x − 2a
Відповідь. a ∈( −∞; −11)  (1; +∞ ) .
Група В
7. Знайдіть усі значення параметра a, при кожному з яких нерів-
ність
7a2 − a − 2
x+ < −7a
x−a
не має розв’язків, більших за 1.
1 
Відповідь. a ∈  ;1 .
5 
Вказівка. Нерівність перетворіть до вигляду
(x − x1 ) ⋅ (x − x2 ) < 0,
x−a
де x1 = −3a − 9a2 + a + 2 , x2 = −3a + 9a2 + a + 2 .
2.5. Нерівності з параметром, що містять модуль

Поняття нерівності з параметром, що містить модуль, способи її
розв’язання
Зі шкільного курсу алгебри відомо, що нерівності, у яких не-
відоме або функції від невідомого входять під знак модуля, назива-
ють нерівностями з модулями.
Означення. Нерівністю з параметром, що містить модуль, нази-
вають нерівність із модулем та з двома змінними, одна з яких є па-
раметром. Наприклад:
1) x − 3 < 10a — нерівність із параметром a, що містить модуль;
2) y + 2 − by − b > 0 — нерівність із параметром b, що містить мо-
дуль;
3) x − 1 − 7 + x ≥ a — нерівність із параметром a, що містить два
модуля.
Для аналітичного розв’язування нерівностей із параметрами,
які містять модуль, доцільно використовувати рівносильні перехо-
ди, які подаємо у табл. 1.
Таблиця 1
Вид нерівності, Рівносиль- Деякі обґрунтування
№
приклади ний перехід та зауваження
Якщо A ≤ 0, то задана нерівність
(і записана система) розв’язків не
мають. Отже, вони є рівносильні.
Якщо A > 0, то розкриємо модуль,
x < A; тоді задана нерівність рівносильна
сукупності двох систем:
1 x < 2a ,  x < A,
 x ≥ 0,  x < 0,
x > − A  або 
x < 2a − 1 x < A  −x < A.
Звідси
 0 ≤ x < A,
 − A < x < 0; − A < x < A

Якщо A = 0, то множиною
розв’язків нерівності (і сукупності)
x > A; є x ≠ 0. Якщо A < 0, то множиною
розв’язків нерівності й сукупності
1 є x ∈. Якщо A > 0, то розкриємо
2 x > a,  x > A,
3 x < − A модуль, тоді задана нерівність рів-

5a − 6 носильна сукупності двох систем:
x>
2 x ≥ 0,  x < 0,  x > A,
 або  Звідси 
 x > A  − x > A. x < − A
Вид нерівності, Рівносиль- Деякі обґрунтування

№
приклади ний перехід та зауваження
f (x ) < A ; Обґрунтування подібне до наведе-
ного в п. 1
3 f (x ) < A ,  f (x ) < A,

2x − a < 5a − 1 f (x ) > − A
f (x ) > A ; Обґрунтування подібне до наведе-

 f (x ) > A, ного в п. 2
4 2x + 1 > a , 
f (x ) < − A
ax + 10 > 1 − a
Можна також перейти до сукуп-

f ( x ) < g ( x );
 f (x ) < g (x ), ності двох систем:
5 x + 1 < 2x − a ,  f (x ) ≥ 0, f (x ) < 0,
f (x ) > − g (x )  або 
x − 3a < a − 2x f (x ) < g (x )  − f (x ) < g (x )
Можна також перейти до сукуп-
f ( x ) > g ( x );
 f (x ) > g (x ), ності двох систем:
f (x ) ≥ 0, f (x ) < 0,
6 3x − a > x , 
f (x ) < − g (x )  або 
a − 2x > x + a  ( )
f x > g ( )
x  − f (x ) > g (x )
 x ≥ 0, 
f ( x ) < g ( x );

 f (x ) < g (x )
7 2 x − 1 < 3x + a , 
 x < 0,
f ( x ) < g (x )  f ( − x ) < g (x )

Можна розв’язувати за допомогою
розбиття (нулями підмодульних
виразів) на проміжки допусти-
Нерівності
мих значень нерівності. Кожен із
з двома та біль-
проміжків — це проміжок зна-
ше модулями;
8  косталості функцій, які містяться
x − a + x < 1, під модулями. На кожному з цих
проміжків розкриваємо модуль
x +1 − x − 2 ≥ a
та розв’язуємо нерівність. Мно-
жина знайдених розв’язків — це
розв’язок заданої нерівності
f (x ) ≥ g (x ) Знак нерівності може бути іншим

( ≤, <, > ). Зрозуміло, що за піднесен-
9 x−9 ≥ x+a , f 2 (x ) ≥ g 2 (x ) ня до квадрата він зберігається.
Можна також розв’язувати так, як
2x − a ≥ x − a у п. 8
Зауважимо: 1) якщо у випадках № 1–4, 8 ліва та права частини

нерівностей невід’ємні, то рівносильним переходом є піднесення
обох частин нерівності до квадрата; 2) нерівності типу модуль у мо-
дулі не розглядались, оскільки єдиного плану розв’язання для них
не існує; для їх розв’язування використовують графічний і аналі-
тичний методи. За аналітичного методу розв’язування у багатьох
випадках починають із розкриття внутрішнього модуля.
Приклади розв’язування нерівностей із параметрами,

що містять модуль
Приклад 1. Розв’яжіть нерівність x + a < 1 із параметром a.
Спосіб 1 (аналітичний)
1) Параметр і змінна можуть набувати будь-яких значень.
2) Нерівність x + a < 1 — це нерівність з одним модулем, зовні
якого немає змінної. Ця нерівність рівносильна системі
 x + a < 1,

x + a > −1,
звідки
 x < −a + 1,

x > −a − 1.
Отже, при будь-якому значенні параметра a розв’язками по-
чаткової нерівності є інтервал x ∈( −a − 1; −a + 1).
Спосіб 2 (графічний у системі координат xOy)
1) Для того щоб графічно розв’язати нерівність x + a < 1 у вибра-
ній системі координат, спочатку побудуємо графіки лівої та
правої частин нерівності (рис. 1).
Графік y = x + a — сукупність «куточків», які при різних зна-
ченнях параметра а рухаються праворуч або ліворуч уздовж осі
Ox. Зауважимо, що «вітки» куточків — це прямі y = x + a («вітка
справа) та y = −x − a («вітка» зліва).
y = 1 — пряма, паралельна осі абсцис, та проходить через точ-
ку з координатами (0;1) .
2) Розв’язками заданої нерівності будуть ті значення змінної
x, при яких графік функції y = x + a розташований нижче
від графіка функції y = 1. Очевидно, що незалежно від того, як
розташований графік функції y = x + a (тобто, незалежно від
значень параметра a), розв’язками є інтервал
y
y= x
y= x−a
y=x+a
y= x+a
1 y =1
A1 B1 A0 B0 Ai Bi
0 1 х
Рис. 1
( )
x ∈ x Ai ; xBi ,
де x Ai , xBi — абсциси точок перетину лівої та правої віток
y= x+a
відповідно. Знайдемо x Ai , xBi як розв’язки систем рівнянь
y = −x − a, y = x + a,
 
y = 1, y = 1
відповідно. Звідки матимемо, що x Ai = −a −1, xBi = −a + 1.
Відповідь. x ∈( −a − 1; −a + 1) для будь-якого значення параметра a.
Приклад 2. Розв’яжіть нерівність 2x − 3a ≥ 2 з параметром a.
2) Нерівність 2x + 3a ≥ 2 — це нерівність з одним модулем, зовні
якого немає змінної. Ця нерівність при будь-якому значенні
параметра a рівносильна сукупності нерівностей
 3a + 2
x≥ ,
 2x − 3a ≥ 2,  2
2x − 3a ≤ −2, 
 x ≤ 3a − 2 ,
 2
 3a − 2   3a + 2 
звідки x ∈ −∞;   ; +∞ .
 2   2 
 3a − 2   3a + 2 
Відповідь. x ∈ −∞;  ; +∞ для будь-якого значення
 2   2 
параметра a.
ax − 5
Приклад 3. Розв’яжіть нерівність + x < 3 з параметром a.
3
ax − 5
2) Нерівність + x < 3 — це нерівність з одним модулем, зо-
3
вні якого немає змінної. Ця нерівність рівносильна системі не-
рівностей
 ax − 5
 3 + x < 3,
 (*)
 ax − 5 + x > −3.
 3
3) Розв’яжемо кожну нерівність системи окремо.
ax − 5 ax − 5
+ x < 3, + x − 3 < 0,
3 3
ax − 5 + 3x − 9 < 0, ( a + 3) x < 14.
 14 
99 Якщо a + 3 > 0, a > −3, то x ∈ −∞; .
 a + 3
99 Якщо a + 3 = 0, a = −3, то нерівність набуває вигляду 0 ⋅ x < 14,
звідки маємо, що нерівність розв’язків не має.
 14 
99 Якщо a + 3 < 0, a < −3, то x ∈ ; +∞ .
a+3 
ax − 5 ax − 5
+ x > −3, + x + 3 > 0, ax − 5 + 3x + 9 > 0, ( a + 3) x > −4.
3 3
 4 
99 Якщо a + 3 > 0, a > −3, то x ∈ − ; +∞ .
 a+3 
99 Якщо a + 3 = 0, a = −3, то нерівність набуває вигляду 0 ⋅ x > −4,
звідки x ∈ .
 4 
99 Якщо a + 3 < 0, a < −3, то x ∈ −∞; − .
 a + 3
4) Знайдемо для визначених значень параметра спільні розв’язки
обох нерівностей системи (*).
Нехай a ∈( −∞; −3). Дістанемо систему нерівностей
 14
x > a + 3 ,

x < − 4 .
 a+3
Оскільки a < −3, то
14 4
<− .
a+3 a+3
Отже, маємо розв’язки нерівності
 14 4 
x ∈ ;− .
 a + 3 a + 3 
Нехай a = −3. Дістанемо, що x ∈ .
Нехай a ∈( −3; +∞ ). Дістанемо систему нерівностей
 14
x < a + 3 ,

x > − 4 .
 a+3
14 4
Оскільки a > −3, то >− . Отже, маємо розв’язки системи
a+3 a+3
 4 14 
x ∈ − ; .
 a + 3 a + 3 
 14 4 
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −3), то x ∈ ;− ; якщо a = −3,
 a + 3 a + 3 
 4 14 
то x ∈ ; якщо a ∈( −3; +∞ ), то x ∈ − ; .
 a + 3 a + 3 
Приклад 4. Розв’яжіть нерівність x ≥ x − a з параметром a.
Спосіб 1 (аналітичний)
2) Від нерівності x ≥ x − a можна перейти до сукупності нерівно-
стей
 x ≥ x − a,
x ≤ −x + a,

звідки
 a ≥ 0,
 (*)
x ≤ a .
 2
Нехай a > 0, тоді розв’язками першої нерівності сукупності

 a
є всі дійсні числа, розв’язками другої — проміжок x ∈ −∞;  . Отже,
 2
розв’язками сукупності (*) є об’єднання знайдених розв’язків, тоб-
то всі дійсні числа.
Нехай a = 0, тоді розв’язками першої нерівності сукупності
є всі дійсні числа, розв’язками другої — проміжок x ∈( −∞;0]. Отже,
розв’язками сукупності (*) є об’єднання знайдених розв’язків, тоб-
то всі дійсні числа.
Нехай a < 0, тоді перша нерівність сукупності не має розв’язків,
а друга має розв’язки — проміжок
 a
x ∈ −∞;  .
 2
Отже, розв’язками сукупності (*) є об’єднання знайдених розв’яз
ків, тобто
 a
x ∈ −∞;  .
 2
Спосіб 2 (графічний у системі координат xOy)
1) Для того щоб графічно розв’язати нерівність x ≥ x − a у ви-
браній системі координат, спочатку побудуємо графіки лівої та
правої частин нерівності (рис. 2).
Графік y = x є відомим, він не залежить від параметра.
Графік функції y = x − a — це сукупність прямих. На рис. 2 по-
дані окремі представники цих прямих.
y = −x y y= x
y=x
1 y = x − a, a > 0
xA
0 1 x
y = x − a, a < 0
y = x, a = 0
Рис. 2
99 При a = 0 пряма збігається з правою частиною графіка функції

y= x.
99 При a > 0 прямі y = x − a не перетинають графік y = x та роз-
ташовані нижче від цього графіка.
99 При a < 0 прямі y = x − a паралельні правій вітці та перетина-
ють ліву вітку графіка y = x .
2) Розв’язками заданої нерівності є значення змінної x, при яких
графік функції y = x розташований не нижче від графіка функції
y = x − a.
Якщо a ≥ 0, то x ∈ .
 y = −x,
Якщо a < 0, то x ∈( −∞; x A ], де x A — розв’язок системи 
y = x − a,
a  a
звідки −x = x − a, x = . Отже, x ∈ −∞;  при a < 0.
2  2
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0], то x ∈ ; якщо a ∈(0; +∞ ), то
 a
x ∈ −∞;  .
 2
Приклад 5. Розв’яжіть нерівність x + 2 ≤ ax із параметром a.
Спосіб 1
Розв’яжемо нерівність x + 2 ≤ ax аналітично, використовуючи
рівносильний перехід.
1) Параметр і змінна набувають будь-яких значень.
2) Нерівність x + 2 ≤ ax рівносильна системі
x + 2 ≤ ax,

x + 2 ≥ −ax.
Спочатку розв’яжемо кожну нерівність системи окремо.
Запишемо нерівність x + 2 ≤ ax у вигляді ( a − 1) x ≥ 2.
2
99 Якщо a > 1, то x ≥ .
a −1
99 Якщо a = 1, то нерівність розв’язків не має.
2
99 Якщо a < 1, то x ≤ .
a −1
Запишемо нерівність x + 2 ≥ − ax у вигляді ( a + 1) x ≥ −2.
2
99 Якщо a > −1, то x ≥ − .
a +1
99 Якщо a = −1, то x ∈ .
2
99 Якщо a < −1, то x ≤ − .
a +1
Знайдені розв’язки позначимо на прямій параметра (рис. 3).
3) Знайдемо розв’язки системи нерівностей, використовуючи вже
знайдені розв’язки кожної з нерівностей.
2 x ∈∅ 2
x≤ x≥
a −1 1 a −1
a
–1
2 2
x≤− x≥−
a +1 x ∈R a +1
Рис. 3
Нехай a ∈( −∞; −1) . Для цих значень параметра дістанемо систе-

му нерівностей
 2
x ≤ a − 1 ,

x ≤ − 2 .
 a +1
2 2
Щоб знайти її розв’язки, треба порівняти числа , − .
a −1 a +1
2 2
99 При яких значеннях параметра число менше від числа − ?
a −1 a +1
Для з’ясування цього питання розв’яжемо нерівність
2 2
<− .
a −1 a +1
Виконаємо такі перетворення:
2 2 1 1 a +1+ a −1
+ < 0, + < 0, < 0,
a −1 a +1 a −1 a +1 (a − 1)(a + 1)
2a a
< 0, < 0,
( )( )
a − 1 a + 1 ( )(a + 1)
a − 1
звідки a ∈( −∞; −1)  (0;1).
2
99 Отже, при всіх a ∈( −∞; −1) число розташоване на коорди-
a −1
2
натній прямі ліворуч від числа − (рис. 4 (а)). Отже, якщо
a +1
 2 
a ∈( −∞; −1) , то x ∈ −∞; .
 a − 1 
2 2 x
−
a −1 a +1
Рис. 4 (а)
Нехай a = −1, тоді матимемо систему

x ≤ −1,

 x ∈ ,
звідки x ∈( −∞; −1].
Нехай a ∈( −1;1). Для цих значень параметра дістанемо систему
нерівностей
 2
x ≤ a − 1 ,
 (*)
x ≥ − 2 .
 a +1
2 2 x
−
a +1 a −1
Рис. 4 (б)
Якщо a ∈( −1;0), то розв’язками системи (*) є проміжок

 2 2 
 − a + 1 ; a − 1  (рис. 4 (б)).
 
Якщо a = 0, то система (*) матиме вигляд
x ≤ −2,

x ≥ −2,
звідки x = −2.
2 2 x
−
a −1 a +1
Рис. 4 (в)
Якщо a ∈(0;1) , то система (*) розв’язків не має (рис. 4(в)).

Нехай a = −1. Очевидно, що тоді початкова система розв’язків
не має.
Нехай a ∈(1; +∞ ). Для цих значень параметра дістанемо систему

нерівностей
 2
x ≥ a − 1 ,

x ≥ − 2 .
 a +1
При вказаних значеннях параметра розв’язками системи є про-
 2 
міжок  ; +∞ (рис. 4 (г)).
a −1 
2 2 x
−
a +1 a −1
Рис. 4 (г)
Спосіб 2
Розв’яжемо нерівність графічно в системі координат xOy.
2) Для графічного розв’язування нерівності x + 2 ≤ ax побудуємо
графіки функцій y = x + 2 та y = ax в одній системі координат
(рис. 5).
Графік функції y = x + 2 дістанемо з графіка функції y = x за
допомогою паралельного перенесення вздовж осі абсцис на 2 оди-
ниці ліворуч. Слід також зазначити, що права вітка цього графіка
лежить на прямій y = x + 2, а ліва — на прямій y = − x − 2.
Графіком функції y = ax при кожному конкретному значенні
параметра є деяка пряма, яка проходить через початок координат.
Укажемо окремі значення параметра, тобто виділимо деякі
прямі, при яких змінюватимуться розв’язки заданої нерівності. Ці
прямі зобразимо на рисунку 5.
99 Пряма паралельна правій вітці графіка функції y = x + 2 , тобто
прямій y = x + 2. Як відомо, у паралельних прямих рівні кутові
коефіцієнти. Отже, це пряма y = x при a = 1.
99 Пряма паралельна лівій вітці графіка функції y = x + 2 , тобто
прямій y = −x − 2. Отже, це пряма y = − x при a = −1.
99 Пряма, яка має з графіком функції y = x + 2 одну спільну точ-
ку. Отже, це пряма y = 0 при a = 0.
у
y = −x y = ax
y = x+2
B a =1
y = ax
M 0 < a <1
C A
D
y=0 a=0
xC –2 xDx A xM 0 xB х
−1 < a < 0
y = ax
a = −1
y=x y = ax a < −1
Рис. 5
3) Визначимо, при яких значеннях параметра a графік функції
y = x + 2 розташований не вище від графіка функції y = ax .
Нехай a = 1. Графік функції y = x + 2 розташований нижче від
графіка функції y = ax (у цьому випадку, це пряма y = x ). Отже,
нерівність не має розв’язків.
Нехай a = −1 . Графік функції
y = x+2
розташований не вище від графіка функції y = ax (у цьому випад-
ку, це пряма y = − x ) для x ∈( −∞; x A ], де x A — абсциса точки пере-
тину графіків
y = x + 2 та y = −x .
Знайдемо x A :
y = −x,
 −x = x + 2, x = −1.
y = x + 2,
Отже, розв’язками нерівності є проміжок ( −∞; − 1] .
Нехай a = 0. Графік функції y = x + 2 розташований не вище

від графіка функції y = ax (у цьому випадку прямої y = 0) лише
в одній точці — точці дотику. Отже, розв’язок нерівності x = −2.
Нехай a ∈(0;1) . Графік функції y = x + 2 розташований вище
за будь-яку контрольну пряму y = ax (при вказаних значеннях па-
раметра). Отже, нерівність не має розв’язків.
Нехай a ∈(1; +∞ ). Графік функції y = x + 2 розташований не
вище від графіка функції y = ax для x ∈[xB ; +∞ ) , де xB — абсциса
точки перетину графіків y = x + 2 та y = ax . Знайдемо xB :
y = ax,

y = x + 2,
2
ax = x + 2, x ( a − 1) = 2, x = −
.
1− a
 2 
Отже, розв’язками нерівності є проміжок  − ; +∞ .
 1 − a 
Нехай a ∈( −1;0). Графік функції y = x + 2 розташований не
вище від графіка функції y = ax для x ∈[ xC ; xD ], де xC , xD — аб-
сциси точок перетину графіків y = x + 2 та y = ax . Знайдемо їх:
y = −2 − x, 2 2
xC :  −2 − x = ax, ( a + 1) x = −2; x = − ; xD = − .
 y = ax, a + 1 1 − a
 2 2 
Отже, розв’язками нерівності є проміжок  − ;− .
 a + 1 1 − a 
Нехай a ∈( −∞; −1) . Графік функції y = x + 2 розташований не
вище від графіка функції y = ax для x ∈( −∞; xM ] . Оскільки точ-
ка M — точка перетину прямих y = ax та y = x + 2, то її абсциса
2  2 
xM = − . Отже, розв’язками нерівності є проміжок  −∞; − .
1− a  1 − a 
 2 
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1) , то x ∈ −∞; − ;
 1 − a 
якщо a = −1, то x ∈( −∞; −1);
 2 2 
якщо a ∈( −1;0), то x ∈  − ;− ;
 a +1 1− a
якщо a = 0, то x = −2;
якщо a ∈(0;1] , то розв’язків немає;
 2 
якщо a ∈(1; +∞ ), то x ∈  − ; + ∞ .
 1− a 
Приклад 6. Розв’яжіть нерівність x − 3a − x + a < 2a з параме-

тром a.
2) Розкриємо модулі в нерівності
x − 3a − x + a < 2a (*)
за означенням. Зазначимо, що x = 3a , x = − a — це значен-
ня змінної, при яких вирази під модулями перетворюються
на нуль. Ці значення ділять дійсні значення змінної на про
міжки.
– – – + + +
−a 3a x
Рис. 6 (а)
На кожному з проміжків встановлюємо знак, згідно з яким
розкриватимемо кожен із виразів під модулями.
Нехай a > 0, тоді −a < 3a (рис. 6 (а)). Перейдемо від нерівності
(*) до такої сукупності систем:
 x ≤ −a,  x ≤ −a,
 
  −x + 3a + x + a < 2a,  a < 0,
  − a < x < 3a,   −a < x < 3a,
 
  − x + 3a − x − a < 2a,  x > 0,
 
 x ≥ 3a,  x ≥ 3a,
 x − 3a − x − a < 2a;  a > 0.
 
Оскільки a > 0, то перша система сукупності розв’язків не має;
друга має розв’язками проміжок (0;3a ); третя система — проміжок
[3a;+∞ ) .
Нехай a = 0, тоді −a = 3a = 0. Нерівність (*) матиме вигляд
x − x < 0, 0 < 0,
– – – + + +
−a 3a x
Рис. 6 (б)
Нехай a < 0, тоді −a > 3a (рис. 6 (б)). Перейдемо від нерівності
(*) до такої сукупності систем:
 x ≤ 3a,  x ≤ 3a,
 
  −x + 3a + x + a < 2a,  a < 0,
 3a < x < −a,  3a < x < −a,
  .
 x − 3a + x + a < 2a,  x < 2a,
 
 x ≥ −a,  x ≥ −a,
 x − 3a − x − a < 2a;  a > 0.
 
Оскільки a < 0, то третя система сукупності розв’язків не має;
друга має розв’язками проміжок (3a;2a ); перша система — про-
міжок ( −∞;3a ].
3) Об’єднаємо знайдені розв’язки на осі параметра (рис. 7) та за-
пишемо відповідь.
x ∈( −∞;3a ] x ∈∅ x ∈[3a; +∞ )
0 a
x ∈(3a;2a ) x ∈(0;3a )
Рис. 7
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈( −∞;2a ); якщо a = 0, то розв’

язків немає; якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈(0; +∞ ).

Група А
1) x < a ;
2) x > a .
Відповідь
1) Якщо a ∈( −∞;0], то розв’язків немає; якщо a ∈(0; +∞ ), то
x ∈( −a; a ) ;
2) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈ ; якщо a ∈[0; +∞ ), то
x ∈( − ∞; −a )  ( a; + ∞ ) .
2. Для всіх значень параметра розв’яжіть нерівність із парамет-
ром a:
1) 4x + 3 < 5a + 2;
2) x2 − 7x + 6 ≤ 3a .
Відповідь
1) Якщо a ∈( −∞; −0,4], то розв’язків немає; якщо a ∈( −0,4; +∞ ), то
 −5a − 5 5a − 1
x ∈ ; ;
 4 4 
2) якщо a ∈( −∞;0), то розв’язків немає; якщо a = 0, то x = 1, x = 6;
 25 
якщо a ∈ 0;  , то
 12 
 7 − 25 + 12a 7 − 25 − 12a   7 + 25 − 12a 7 + 25 + 12a 
x ∈ ;  ; ;
 2 2   2 2 
 25 
якщо a ∈  ; +∞ , то
 12 
 7 − 25 + 12a 7 + 25 + 12a 
x ∈ ; .
 2 2 
3. Для всіх значень параметра розв’яжіть нерівність із парамет-
ром a:
1) x − 5 < ax ;
2) 2x + 1 < 3ax ;
3) x − 7 < 2ax ;
4) 3x + 4 < 5ax .
Відповідь
 5 
1) Якщо a ∈( −∞; −1) , то x ∈ −∞; ;
 1+ a
якщо a ∈[ −1;0], то розв’язків немає;
 5 5 
якщо a ∈(0;1) , то x ∈ ; ;
 1 + a 1 − a 
 5 
якщо a ∈[1; +∞ ) , то x ∈ ; +∞ ;
1+ a 
 2  1 
2) якщо a ∈ −∞; −  , то x ∈ −∞; ;
 3  3a − 2 
 2   1 1 
якщо a ∈ − ;0 , то x ∈ − ; ;
 3   3a + 2 3a − 2 
 2
якщо a ∈ 0;  , то розв’язків немає;
 3
2   1 
якщо a ∈ ; +∞ , то x ∈ ; +∞ ;
3   3a − 2 
 1  7 
3) якщо a ∈ −∞; −  , то x ∈ −∞; ;
 2  1 + 2a 
 1 
якщо a ∈  − ;0 , то розв’язків немає;
 2 
 1  7 7 
якщо a ∈ 0;  , то x ∈ ; ;
 2  1 + 2a 1 − 2a 
1   7 
якщо a ∈  ; +∞ , то x ∈ ; +∞ ;
2   1 + 2a 
 3  4 
4) якщо a ∈ −∞; −  , то x ∈ − ∞; − ;
 5  3 − 5a 
 3   4 4 
якщо a ∈ − ;0 , то x ∈ − ;− ;
 5   3 + 5a 3 − 5a 
 3
якщо a ∈ 0;  , то розв’язків немає;
 5
3   4 
якщо a ∈ ; +∞ , то x ∈ − ; +∞ .
5   3 − 5a 
4. Для всіх значень параметра розв’яжіть нерівність:
1) m ⋅ x − 4 > x + 1, де m — параметр;
2) 2 ⋅ x − a < 2ax − x2 − 2, де a — параметр;
3) ax ≤ x2 − 5x + 6 , де a — параметр;
1
4) + 2a ≤ x , де a — параметр.
x
Відповідь
1) Якщо m ∈( −∞; −1], то розв’язків немає;
 4m − 1
якщо m ∈( −1;1], то x ∈ −∞; ;
 m +1 
 4m − 1  4m + 1 
якщо m ∈(1; +∞ ) , то x ∈ −∞;   ; +∞ ;
 m +1   m −1 
(
2) якщо a ∈ −∞; − 2  ) ( ) ( )
2; +∞ , то x ∈ a + 1 − a2 − 1; a − 1 + a2 − 1 ;
якщо a ∈  − 2; 2  , то розв’язків немає;

( ) ( )
3) якщо a ∈ −∞; −5 − 24  5 − 24; +∞ , то x ∈( −∞; x1 )  ( x2 ; +∞ );
якщо a ∈( −5 − 24;0 , то x ∈ ;
якщо a ∈(0;5 − 24  , то x ∈( −∞; x ]  [ x ; x ]  [x ; +∞ ) , де

1 3 4 2
5 + a ± a2 + 10a + 1 5 − a ± a2 − 10a + 1
x1,2 = , x3,4 = ;
2 2
4) якщо a ∈( −∞; −1) , то
x ∈ a + a2 + 1; −a − a2 − 1    − a + a2 − 1; +∞ ;
   )
якщо a ∈[ −1; +∞ ), то x ∈ a + a2 + 1; +∞ .
 )
Указівка до 1). Розгляньте два проміжки: x ≥ 4, x < 4. При x ≥ 4
дістанемо
mx − 4m > x + 1, (m − 1) x > 4m + 1.
Якщо m > 1, то
4m + 1 5
x> , x>4+ > 4.
m −1 m −1
Якщо m < 1, то
4m + 1 5
x< , x<4+ < 4,
m −1 m −1
отже, це сторонній розв’язок. Якщо m = 1, то нерівність набуває ви-
гляду 0 > 5, що неправильно. Отже, у випадку x ≥ 4 дістанемо
4m + 1
x>
m −1
при m > 1. Другий інтервал: x < 4. Тоді
−mx + 4m > x + 1, (m + 1) x < 4m − 1.
4m − 1 5
Якщо m > −1, то x < , x<4− < 4.
m +1 m +1
4m − 1 5
Якщо m < −1, то x > , x>4− > 4,
m +1 m +1
що суперечить умові x < 4. Якщо m = −1, то нерівність набуває ви-
гляду 0 < −5, що неправильно. Отже, у цьому випадку
4m − 1
x<
m +1
при m > −1.

x2 + 5 ⋅ x + a ≥ a2
справедлива для всіх дійсних значень x.
 5 5
Відповідь. a ∈  − ;  .
 2 2
Указівка. При x ≥ −a нерівність можна звести до вигляду
x2 + 5x + 5a − a2 ≥ 0 , ( x + a )( x − a + 5) ≥ 0.
Ця нерівність справджується при всіх x ≥ −a, якщо a − 5 ≤ −a, тобто
5
при a ≤ . При x < −a дістанемо
2
x2 − 5x − 5a − a2 ≥ 0 , ( x + a )( x − a − 5) ≥ 0.
Остання нерівність виконується при всіх x < −a, якщо −a ≤ a + 5,
5
тому a ≥ − .
2
x2 + 4x + 6a ⋅ x + 2 + 9a2 ≤ 0
має не більше одного розв’язку.
2 
Відповідь. a ∈  ; +∞ .
3 
Вказівка. Нерівність можна звести до вигляду
( x + 2 + 3a)
2
≤ 4,
звідки
−2 − 3a ≤ x + 2 ≤ 2 − 3a.
Якщо 2 − 3a < 0, то розв’язків не має; якщо 2 − 3a = 0 , то нерів-
ність має один розв’язок; якщо 2 − 3a > 0, то нерівність має більше
розв’язків ніж один.
2 > x + a + x2
має хоча б один додатний розв’язок?
 9 
Відповідь. При a ∈ − ;2 .
 4 
Група Б
8. Для всіх значень параметра a розв’яжіть нерівність:
1) x + 2 − 2x + 8 ≥ a ;
2) 3x + 6 + x + 1 < a ;
3) 2x + 4 − x − 2 > a ;
4) 4x − 4 + 3x + 3 ≤ a ;
5) 2x − 6 − x + 1 ≥ a ;
6) x + 4 + 3x − 6 < a .
Відповідь
1) Якщо a ∈( −∞; −4), то x ∈[ a − 6; −a − 6] ;
якщо a = −4; то x ∈[ −10; −2];
 −a − 10 
якщо a ∈( −4;2), то x ∈ a − 6; ;
 3 
якщо a = 2, то x = −4; якщо a ∈(2; +∞ ) , то розв’язків немає;
2) якщо a ∈( −∞;1), то розв’язків немає;
якщо a = 1, то розв’язків немає;
 a + 7 a − 5
якщо a ∈(1;3), то x ∈ − ; ;
 4 2 
 5 
якщо a = 3, то x ∈ − ; −1 ;
 2 
 a + 7 a − 7
якщо a ∈(3; +∞ ) , то x ∈ − ; ;
 4 4 
3) якщо a ∈( −∞; −4), то x ∈ ;
якщо a = −4 , то x ∈( −∞; −2)  ( −2; +∞ );
 a − 2
якщо a ∈( −4;8) , то x ∈ − a − 6; ;
 3 
якщо a = 8, то x ∈( −∞; −14)  (2; +∞ );
якщо a ∈(8; +∞ ), то x ∈( −∞; −a − 6)  ( a − 6; +∞ );
якщо a = 6, то x = 1;
 a + 1
якщо a ∈(6;8) , то x ∈ 7 − a; ;
 7 
 9
якщо a = 8, то x ∈  −1;  ;
 7
1 − a a + 1 
якщо a ∈(8; +∞ ), то x ∈  ; ;
 7 7 
5) якщо a ∈( −∞; −4], то x ∈ ;
 5 − a
якщо a ∈( −4;8) , то x ∈ −∞;  [ a + 7; +∞ );
 3 
якщо a = 8, то x ∈( −∞; −1]  [15; +∞ );
якщо a ∈(8; +∞ ), то x ∈( −∞;7 − a ]  [ a + 7; +∞ ) ;
6) Якщо a ∈( −∞;6], то розв’язків немає;
 10 − a a + 2 
якщо a ∈(6;18) , то x ∈ ; ;
 2 4 
якщо a = 18, то x ∈( −4;5) ;
 2 − a a + 2
якщо a ∈(18; +∞ ), то x ∈ ; .
 4 4 
9. Для всіх значень параметра a розв’яжіть нерівність
a − 4x > 7 − 4x .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −7 ], то розв’язків немає; якщо a ∈( −7;7 ],
 a − 7  a + 7
то x ∈ −∞;
  ; якщо a ∈(7; +∞ ) , то x ∈ −∞; .
8 8 
10. Для всіх значень параметра a розв’яжіть нерівність:
1) x − a − 2a > x − 3a ;
2) x + 2a + x − a < 3x ;
3a
3) 2x + a > + x−a .
2
Відповідь
1) Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈( −∞; a ); при інших значеннях параметра
розв’язків немає;
2) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈( −a; +∞ ) ;
якщо a = 0, то x ∈(0; +∞ );
якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈( a; +∞ ) ;
 a  a 
3) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈ −∞; −    − ; +∞ ;
 2  2 
якщо a = 0, то x ∈( −∞;0)  (0; +∞ ) ;
 7a   a 
якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈ −∞; −    ; +∞ .
 2   2 
11. Як відомо, a − b геометрично означає відстань між точками a
і b числової осі. Використайте лише цей факт та з’ясуйте, при
яких значеннях параметра a нерівність x − a + x − 6a < 10 має

розв’язки.
Відповідь. При a ∈( −2;2).
ність 3 − x − a > x2 має хоча б один від’ємний розв’язок.
 13 
Відповідь. a ∈ − ;3 .
 4 
13. Знайдіть усі пари параметрів a і b, при яких нерівність
2x2 + ax + b > 1
не має розв’язків на відрізку [1;3].
Відповідь. a = −8, b = 7.
Указівка. Покажіть, що умова задачі виконується тоді й тільки
тоді, коли виконуються умови такої системи:

f (1) ≤ 1,

f (3) ≤ 1,

f  − a  ≥ −1,
  4 
a
де f ( x ) = 2x2 + ax + b; −
— абсциса вершини параболи. Із першої
4
та третьої нерівності дістаньте умову a ∈[ −8;0].
Із другої та третьої нерівності — умову a ∈[ −16; −8]. Звідки ви-
пливає, що a = −8. Далі знайдіть значення b.
Група В
14. Знайдіть усі дійсні значення параметра a, при яких нерівність
(x )
2
2
− 4 ≥ a ⋅ x + 1 виконується для всіх дійсних значень x.

Відповідь. a ∈ −∞;
4 4 + 61 61 − 8 ( )  .
 3 3 
 
Указівка. Якщо позначити
( )
f1 ( x ) = x2 − 4 , f2 ( x ) = a ⋅ x + 1,
2
то можна довести, що при a ≥ 0 графіки цих функцій перетинають-

ся. У результаті потрібно знайти таке a0 < 0 , при якому дотична
до графіка функції f1 ( x ) у точці x = x0 має вигляд y = a0 x + 1. При
a ≤ a0 нерівність виконується при всіх значеннях x.
2.6. Системи нерівностей із параметром,

що містять модуль
Поняття системи нерівностей із параметром

Означення. Системою лінійних нерівностей із параметром (пара-
метрами) називатимемо таку систему лінійних нерівностей, у якій
хоча б одна нерівність є лінійною з параметром.
Наприклад:
2 − 3ax ≤ 1,
1)  — система лінійних нерівностей зі змінною x
5x + a > 0
та параметром a;
 1
3x + 1 < 2 ,
2)  b — система лінійних нерівностей зі змінною x
 2x ≥ 5 b

та параметром b.
Зазначимо, що в цьому розділі ми звернемо увагу на розв’язу
вання не лише систем нерівностей, але й їх сукупностей. Розв’язу
вати системи (сукупності) лінійних нерівностей можна аналітично
(рис. 1) та графічно.
Графічне розв’язування систем (сукупностей) лінійних нерів-
ностей із параметром можна виконувати в системі координат xOy.
Розглянемо розв’язування систем лінійних нерівностей із дво-
ма змінними та параметром. Нагадаємо, що лінійною нерівністю
з двома змінними називають нерівність виду
Ax + By > C , Ax + By ≥ C , Ax + By < C , Ax + By ≤ C ,
де x, y — змінні, A, B, C — деякі числа. Нерівності
2x − y > a + 1, −2x + (3 + a ) y > 1, y ≥ x + a
є прикладами лінійних нерівностей із двома змінними x, y та па-
раметром a. Як відомо, при A 2 + B2 ≠ 0 графіком лінійної нерівно-
сті є одна з відкритих півплощин, на які пряма Ax + By = C ділить
координатну площину xOy. Графіком нерівності
Ax + By ≥ C або Ax + By ≤ C ,
де A + B ≠ 0, є півплощина. Якщо A 2 + B2 = 0, то графіком ліній-
2 2
ної нерівності є або вся координатна площина, або порожня мно-

жина.
Означення. Системою лінійних нерівностей із двома змінними
та параметром (параметрами) називатимемо таку систему лінійних
нерівностей із двома змінними, у якій хоча б одна лінійна нерів-
ність із двома змінними є лінійною з параметром.
Орієнтовний алгоритм дій

для аналітичного розв’язання систем
(сукупностей) нерівностей
1) Знайдіть область визначення системи нерівностей (змінної та па-

раметрів).
2) Розв’яжіть кожну з нерівностей окремо.
3) Позначте знайдені розв’язки кожної нерівності на прямій параме-

тра (домовимось, якщо нерівностей дві, розв’язки першої писати
над прямою параметра, а другої — під нею).
4) Визначте кількість випадків, які потрібно розглянути, викорис-

товуючи для цього позначені на пряму параметра розв’язки.
5) Визначте значення параметра для випадку 1 та запишіть для цьо-

го випадку утворену систему (сукупність); розв’яжіть цю систему;
зобразіть знайдені розв’язки на «новій» прямій параметра. Вико-
найте відповідні дії для кожного випадку.
6) Зобразіть знайдені розв’язки на прямій параметра. Запишіть від-

повідь.
Рис. 1
Наприклад:
3x − 7y ≥ a + 2,
1)  — система лінійних нерівностей із двома змін-
 x + y > 2a − 10
ними x, y та параметром a;
a − bx + 3y ≥ 2a,
2
2)  — система лінійних нерівностей із двома

x + 2by > a
2
змінними x, y та параметрами a, b.
Системи лінійних нерівностей із двома змінними з параметром
розв’язують графічно в системі координат xOy.
Означення. Систему раціональних нерівностей із параметром

(параметрами), до якої належить хоча б одна нерівність, яка є не-
лінійною, називатимемо системою нелінійних нерівностей із пара-
метром (параметрами).
Наприклад:
2x2 − ax + a ≥ 12,
1)  2 — система нелінійних нерівностей зі змін-
x − 5x < a
ною x та параметром a;
 3x − b
 < 0,
2)  ax − 1 — система нелінійних нерівностей зі змінною x
2x − 5b > 3ax
та параметрами a, b;
z2 − z + a ( z + 1) ≥ 2z + 3a,
3)  2 — система нелінійних нерівностей зі
z − 9 ≥ a
2
змінною z та параметром a.
Для розв’язування систем нелінійних нерівностей із параме-
тром (параметрами) використовують графічні та аналітичні при-
йоми розв’язання. Для аналітичного розв’язування систем нелі-
нійних нерівностей можна використовувати алгоритм розв’язання
систем лінійних нерівностей (рис. 1). Окремо зазначимо, що таке
розв’язання часто є досить громіздким. Якщо ж параметр легко
відділяється від змінної, то доцільно використовувати графічне
розв’язання в системі координат xOa.
Розглянемо також розв’язування систем нелінійних нерівно-
стей із двома змінними з параметром (параметрами). Нерівності
y > x2 + a , x2 + y2 ≤ 9a2 , ( x − a ) + ( y + 1) > 4, ( x − a )( y + 5) < 0
2 2
— приклади нелінійних нерівностей із двома змінними та параме-

тром. Системи
( x − 1) + ( y − a ) ≤ 16, x + y > 1, xy < 6,
2 2 2 2
  
y < x − a, y + 2x > a
2
x + y < 0,
— приклади систем нелінійних нерівностей із двома змінними та
параметром a.
Нагадаємо такі означення: 1) пару значень змінних, яка пере-
творює нерівність із двома змінними на правильну числову нерів-
ність, називають розв’язком нерівності з двома змінними; 2) гра-
фіком нерівності з двома змінними називають геометричну фігуру,
яка складається з усіх тих і тільки тих точок координатної площи-
ни, координати яких є розв’язками заданої нерівності. Системи не-
лінійних нерівностей із двома змінними та параметром розв’язують

графічно.
Приклади розв’язування систем нерівностей із параметром

Приклад 1. Розв’яжіть систему нерівностей
ax > −1,

x + a > 0
1) Змінна і параметр можуть набувати будь-яких дійсних зна-
чень.
ax > −1,
2) Розв’яжемо кожну з нерівностей системи  окремо.
x + a > 0
1
Розв’яжемо нерівність ax > −1. Якщо a < 0, то x < − .
a
Якщо a = 0, то нерівність набуває вигляду 0 > −1, звідки x ∈ .
1
Якщо a > 0, то x > − .
a
Розв’яжемо нерівність x > −a. Очевидно, що при будь-якому
значенні параметра a розв’язками є x ∈( −a; +∞ ) .
1 1
x<− x ∈ x>−
a a
0 a
x > −a
Рис. 2
3) Позначимо знайдені розв’язки на прямій параметра (див.
рис. 2).
4) Залежно від значень, яких набуває параметр, можна утворити
три системи: для a ∈( −∞;0), a = 0, a ∈(0; +∞ ).
5) Розв’яжемо кожну із утворених систем.
1
99 Спочатку порівняємо числа − та −a, тобто, розглянемо їх
a
взаємне розташування залежно від параметра a (табл. 1). Слід
підкреслите таке. Кожного разу, визначаючи значення пара-
метра, при якому буде те чи інше розташування чисел на осі,
треба не забувати ті значення параметра, які «наявні» в кож-
ному конкретному випадку.
Таблиця 1
Вербально
Графічно Аналітично
(словесно)
1 1 1
Число − x − < − a, − + a < 0,
a 1 −a a a
розташоване −
ліворуч від
a −1 + a2
< 0,
(a − 1)(a + 1) < 0,
числа −a a a
– + – +
–1 0 1 a
a ∈( −∞; −1)  (0;1)
1 a ∈( −1; 0)  (1; +∞ )
Число − x
a −a 1
розташоване −
a
праворуч від
числа −a
1 a = ±1
Число − x
a
збігається із 1
−a = −
числом −a a
Якщо a ∈( −∞;0), то дістанемо систему нерівностей

 1
x < − ,
 a (*)
x > −a
(рис. 2).
Урахуємо результати досліджень з табл. 1 та те, що «наявни-
ми» в нашому випадку є тільки a ∈( −∞;0).
1
Нехай −a > − . Згідно з дослідженнями (табл. 1), число −a
a
1
більше за число − при a ∈( −∞; −1)  (0;1), однак у нашому випадку
a
є тільки значення параметра a ∈(−∞;0).
−a x
1
−
a
Рис. 3 (а)
Тобто потрібно розв’язати систему (*) для таких значень пара-

метра, які задовольняють систему нерівностей
 a < −1,

 0 < a < 1,
a < 0,

звідки a ∈( −∞; −1). Отже, при a ∈( −∞; −1) система (*) не має розв’я
зків (рис. 3 (а)).
Нехай
1
−a = − ,
a
тобто
a = ±1,
 a = −1.
a < 0,
Система (*) матиме вигляд
x < 1,

x > 1,
1
Нехай −a < − , тобто
a
  −1 < a < 0,

 a > 1,
a ∈ −∞;0 ,
 ( )
звідки a ∈( −1;0) . При визначених значеннях параметра розв’язком
 1
системи (*) є x ∈ −a; −  (рис. 3 (б)).
 a
−a x
1
−
a
Рис. 3 (б)
Якщо a = 0, то матимемо систему:

x ∈ ,

x > 0,
звідки x ∈(0; +∞ ).
Якщо a ∈(0; +∞ ), то матимемо систему:

 1
x > − ,
 a (**)
x > −a
(рис. 2).
1
Нехай −a > − , тобто
a
 a < −1,

 0 < a < 1,
a > 0,

звідки a ∈(0;1) . При визначених значеннях параметра розв’язками
системи (**) є проміжок ( −a; +∞ ) (рис. 3 (в)).
1 −a x
−
a
Рис. 3 (в)
1
Нехай −a < − , тобто
a
  −1 < a < 0,

 a > 1,
a > 0,

звідки a ∈(1; +∞ ) . При визначених значеннях параметра розв’яз
 1 
ками системи (**) є проміжок  − ; +∞ (рис. 3 (г)).
 a 
−a 1 x
−
a
Рис. 3 (г)
1
Нехай −a = − , тобто
a
  a = 1,

 a = −1,
a > 0,

звідки a = 1. Система (**) матиме вигляд

x > −1,

x > −1,
звідки x ∈( −1; +∞ ).
6) Зобразимо знайдені розв’язки на прямій параметра (рис. 4) та
запишемо відповідь.
 1  1 
x ∈ − a; −  x ∈ − ; +∞
x ∈∅  a x ∈( − a; +∞ )  a 
–1 0 1 a
x ∈∅ x ∈(0; +∞ ) x ∈( −1; +∞ )
Рис. 4
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1] , то розв’язків немає; якщо a ∈( −1;0),

 1
то x ∈ −a; −  ; якщо a = 0, то x ∈(0; +∞ ); якщо a ∈(0;1) , то x ∈( −a; +∞ ) ;
 a
 1 
якщо a = 1, то x ∈( −1; +∞ ); якщо a ∈(1; +∞ ), то x ∈ − ; +∞ .
 a 
Приклад 2. Розв’яжіть сукупність нерівностей
x − a < 0,
ax ≥ 1

із параметром a.
1) Змінна і параметр набувають будь-яких дійсних значень.
2) Розв’яжемо кожну з нерівностей сукупності.
x − a < 0, x < a;
якщо a ∈, то x ∈( −∞; a ).
ax ≥ 1:
1
99 Якщо a > 0, то x ≥ .
a
1
99 Якщо a < 0, то x ≤ .
a
99 Якщо a = 0, то нерівність набуває вигляду 0 ⋅ x ≥ 1, 0 ≥ 1 (хиб-
но), звідки розв’язків немає.
x ∈( −∞; a )
0 a
 1 1 
x ∈ −∞;  x ∈∅ x ∈  ; +∞
 a a 
Рис. 5
3) Позначимо знайдені розв’язки кожної нерівності на прямій па-

раметра (рис. 5).
4) Маємо три випадки: для
a ∈( −∞;0), a = 0, a ∈(0; +∞ ).
Розглянемо кожен із них.
5) Утворимо для кожного випадку сукупність та розв’яжемо їх.
1
99 Розглянемо взаємне розташування чисел a і залежно від па-
a
раметра a (табл. 2).
Таблиця 2
Словесно Графічно Аналітично
Число a 1 a2 − 1
розташоване a x a< ; < 0,
1 a a
ліворуч від
a
числа
1 (a − 1)(a + 1) < 0 ,
a a
– + – +
–1 0 1 a
a ∈( −∞; −1)  (0;1)
Число a a ∈( −1; 0)  (1; +∞ )

розташоване a x
1
праворуч від
a
1
числа
a
Число а a = ±1
збігається із x
1 1
числом a=
a a
Якщо a ∈( −∞;0), то дістанемо сукупність нерівностей

x < a,
 (*)
x < 1 .
 a
1
Нехай a < , тобто
a
 a < −1,

 0 < a < 1,
a < 0,

звідки a ∈( −∞; −1) .
При вказаних значеннях параметра розв’язками сукупності (*)
 1
є x ∈ −∞;  (рис. 6 (а)).
 a
a 1 x
a
Рис. 6 (а)
1
Нехай a < , тоді a ∈( −1;0)  (1; +∞ ), тобто
a
 a > 1,

  −1 < a < 0,
a < 0,

звідки a ∈( −1;0).
При вказаних значеннях параметра розв’язками сукупності (*)
є x ∈( −∞; a ) (рис. 6 (б)).
1 a x
a
Рис. 6 (б)
1
Нехай a = , a = ±1, тобто
a
 a = −1,

  a = 1,
a < 0,

звідки a = −1. Тоді сукупність матиме вигляд

x < −1,
x ≤ −1,

звідки x ∈( −∞; −1].
x < 0,
Якщо a = 0, то дістанемо  звідки x ∈( −∞;0) .
x ∈∅,
Якщо a ∈(0; +∞ ), то дістанемо сукупність нерівностей
x < a,
 (**)
a ≥ 1 .
 a
1
Нехай a < , тобто
a
 a < −1,

 0 < a < 1,
a > 0,

звідки a ∈(0;1) .
При вказаних значеннях параметра розв’язками сукупності
1 
(**) є x ∈( −∞; a )   ; +∞ (рис. 6 (в)).
a 
a 1 x
a
Рис. 6 (в)
  −1 < a < 0,
1 
Нехай a < , тобто  a < 1, звідки a ∈(1; +∞ ).
a a > 0,

При вказаних значеннях параметра розв’язками сукупності (**)
є всі дійсні числа (рис. 6 (г)).
1 x
a
Рис. 6 (г)
1
Нехай a = , тобто
a
 a = −1,

 a = 1,
a > 0,

звідки a = 1. При вказаних значеннях параметра сукупність (**)
x < 1,
матиме вигляд  звідки x ∈ .
x ≥ 1,
6) Знайдені розв’язки позначимо на новій прямій параметра
(рис. 7) та запишемо відповідь.
 1 1 
x ∈ −∞;  x ∈( −∞; a )   ; +∞
 a a 
x ∈( −∞; a ]
х ∈R
–1 0 1 a
x ∈( −∞; −1] x ∈( −∞;0) x ∈
Рис. 7
 1
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1) , то x ∈ −∞;  ; якщо а = −1, то
 a
x ∈( −∞; −1]; якщо a ∈( −1;0), то x ∈( −∞; а ); якщо a = 0, то x ∈( −∞;0) ;
1 
якщо a ∈(0;1) , то х ∈( −∞; a )   ; +∞ ; якщо а ∈[1; ∞ ), то х ∈ .
a 
Приклад 3. Розв’яжіть систему нерівностей
x2 − ( a + 1) x + a < 0,
 2
x − ( a + 3) x < 0.
1) Змінна і параметр набувають будь-яких дійсних значень.
2) Розв’яжемо кожну з нерівностей системи
x2 − ( a + 1) x + a < 0,
 2
x − ( a + 3) x < 0.
Розв’яжемо квадратну нерівність
x2 − ( a + 1) x + a < 0
методом інтервалів. Спочатку обчислимо

D = a2 + 2a + 1 − 4a = a2 − 2a + 1 = ( a − 1) .
2
Якщо D > 0, ( a − 1) > 0 , тобто a ∈( −∞;1)  (1; +∞ ), то корені ква-

2
дратного тричлена:
a +1± a −1
x1,2 = , x1 = a або x2 = 1.
2
Розкладемо квадратний тричлен у лівій частині нерівності на
множники, дістанемо ( x − a )( x − 1) < 0.
Якщо a > 1, то x ∈(1; a ). Якщо a < 1, то x ∈( a;1).
Якщо D = 0, ( a − 1) = 0 , тобто a = 1, то квадратний тричлен має
2
два рівні корені x1 = x2 = 1. Розкладемо квадратний тричлен у лі-

вій частині нерівності на множники, дістанемо ( x − 1) < 0 , звідки
2
Розв’яжемо нерівність x2 − ( a + 3) x < 0 методом інтервалів. Роз-
кладемо ліву частину нерівності на множники:
x (x − ( a + 3)) < 0.
Якщо a + 3 > 0, a > −3, то x ∈(0; a + 3) . Якщо a + 3 < 0, a < −3, то
x ∈( a + 3;0) .
Якщо a + 3 = 0, a = −3, то розв’язків немає.
3) Позначимо знайдені розв’язки на прямій параметра a (рис. 8).
x ∈(a;1) x ∈∅
x ∈(1; a )
–3
1 a
x ∈∅
x ∈(0; a + 3)
x ∈(a + 3; 0)
Рис. 8
4) Отже, існує п’ять випадків. Розглянемо кожен із них.
5) Утворимо та розв’яжемо для кожного випадку систему.
Якщо a ∈( −∞; −3), то дістанемо систему
a < x < 1,

a + 3 < x < 0,
звідки x ∈( a + 3;0) (рис. 9 (а)).
0 a+3 a 1 x
Рис. 9 (а)
Якщо a = −3, то дістанемо систему

 −3 < x < 1,

x ∈∅,
Якщо a ∈( −3;1), то дістанемо систему нерівностей
a < x < 1,
 (*)
0 < x < a + 3.
Розглянемо можливі випадки взаємного розташування чисел
0, 1, a, a + 3. Очевидно, що при будь-яких значеннях параметра
0 < 1, a < a + 3.
Нехай
a > 0, a > 0,
 
1 > a + 3, a < −2,
тобто система розв’язків не має. Це означає, що таке розташування
чисел неможливе.
Нехай
a > 0, a > 0,
 
1 > a, a < 1,
a + 3 > 1, a > −2,
 
тобто таке розташування чисел можливе для a ∈(0;1) . Тоді
розв’язками системи (*) є x ∈( a;1) (рис. 9 (б)).
0 a 1 a+3 x
Рис. 9 (б)
Нехай
0 > a,

a + 3 > 0,
1 > a + 3,

тобто таке розташування чисел можливе для a ∈( −3; −2). Тоді
розв’язками системи (*) є x ∈(0; a + 3) (рис. 9 (в)).
a 0 a+3 1 x
Рис. 9 (в)
Нехай
0 > a,

a + 3 > 1,
тобто таке розташування чисел можливе для a ∈( −2;0) . Тоді розв’
язками системи (*) є x ∈(0;1) (див. рис. 9 (г)).
a 0 1 a+3 x
Рис. 9 (г)
Нехай a = −2. Тоді система матиме вигляд
 −2 < x < 1,

0 < x < 1,
звідки x ∈(0;1).
Нехай a = 0. Тоді система матиме вигляд
0 < x < 1,

0 < x < 3,
звідки x ∈(0;1).
Якщо a = 1, то матимемо систему
x ∈∅,

0 < x < 4,
Якщо a ∈(1; +∞ ), то дістанемо систему нерівностей
1 < x < a,

0 < x < a + 3,
звідки x ∈(1; a ) (рис. 9 (д)).
x
0 1 a a+3
Рис. 9 (д)
6) Позначимо знайдені розв’язки на прямій параметра та запише-
мо відповідь (рис. 10).
x ∈∅
x ∈(0;1) x ∈∅
x ∈(a + 3; 0) x ∈(0; a + 3)
x ∈(1; a )
x ∈(a;1)
–3 –2 0 1 a
Рис. 10
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −3), то x ∈( a + 3;0) ; якщо a = −3, то

розв’язків немає; якщо a ∈( −3; −2), то x ∈(0; a + 3) ; якщо a = −2, то
x ∈(0;1); якщо a ∈( −2;0) , то x ∈(0;1); якщо a = 0, то x ∈(0;1); якщо
a ∈(0;1) , то x ∈( a;1); якщо a = 1, то розв’язків немає; якщо a ∈(1; +∞ ),
то x ∈(1; a ).
Приклад 4. Знайдіть усі значення параметра a, при яких
розв’язки системи нерівностей
x + 6x + 7 + a ≤ 0,
2
 2
x + 4x + 7 ≤ 4a
утворюють на числовій осі відрізок довжиною 1.
Зазначимо, що вимогу задачі можна виконати, якщо взяти до
уваги, що графіки лівих частин нерівностей — це параболи, абсци-
си вершин яких не залежать від параметра. Тому можна розгляну-
ти можливі випадки взаємного розташування цих парабол.
Розв’яжемо подане завдання в інший спосіб.
1) Кожна із нерівностей системи
x2 + 6x + 7 + a ≤ 0,
 2 (*)
x + 4x + 7 − 4a ≤ 0
є квадратною.
Якщо дискримінант квадратного тричлена кожної з них
від’ємний, то вони не матимуть розв’язків, а тому цей випадок не
розглядаємо.
Якщо дискримінант квадратного тричлена кожної з них дорів-
нює нулю, то розв’язком кожної з них буде деяке число, тому цей
випадок теж не розглядатимемо.
Розв’яжемо кожну з нерівностей окремо для випадку, коли
дискримінант додатний.
x2 + 6x + 7 + a ≤ 0 :
D = 36 − 4 (7 + a ) = 4 (2 − a ) .
Нехай D > 0, 4 (2 − a ) > 0, звідки a < 2. Тоді квадратний тричлен має

два корені
−6 ± 2 2 − a
x1,2 = ,
2
тобто
x1 = −3 − 2 − a , x2 = −3 + 2 − a .
Очевидно, що x1 < x2 , тому розв’язками першої нерівності системи
(*) є x ∈[x1 ; x2 ].
x2 + 4x + 7 − 4a ≤ 0:
D = 16 − 4 (7 − 4a ) = 4 (4a − 3).
3
Нехай D > 0, 4 (4a − 3) > 0 , звідки a > . Тоді квадратний тричлен
4
має два корені
−4 ± 2 4a − 3
x3,4 = ,
2
тобто
x3 = −2 − 4a − 3 , x4 = −2 + 4a − 3 .
Очевидно, що x3 < x4 , тому розв’язками другої нерівності системи
(*) є x ∈[ x3 ; x4 ].
3 3 
2) Отже, якщо a < 2 і a > , тобто a ∈ ;2 , то кожна з нерівно-
4 4 
стей утворює на числовій осі відрізок деякої довжини. Розгля-
немо можливі випадки взаємного розташування коренів, коли
розв’язками системи (*) може утворюватись відрізок заданої
довжини.
Нехай корені розташовані так, як зображено на рис. 11 (а). То
ді розв’язками системи (*) є відрізок [ x3 ; x4 ]. Знайдемо значення
параметра, при яких його довжина дорівнює одиниці:
( ) ( )
x4 − x3 = 1 , −2 + 4a − 3 − −2 − 4a − 3 = 1, 2 4a − 3 = 1,
звідки
13  3 
a= ∈ ;2 .
16  4 
x1 x3 x4 x2 x
Рис. 11 (а)
Нехай корені розташовані так, як зображено на рис. 11 (б). То

ді розв’язками системи (*) є відрізок [x1 ; x2 ]. Знайдемо значення па-
раметра, при яких його довжина дорівнює одиниці:
( ) ( )
x2 − x1 = 1, −3 + 2 − a − −3 + 2 − a = 1, 2 2 − a = 1,
звідки
7 3 
a= ∈ ;2 .
4 4 
x3 x1 x2 x4 x
Рис. 11 (б)
Нехай корені розташовані так, як зображено на рис. 11 (в). То

ді розв’язками системи (*) є відрізок [ x3 ; x2 ] . Знайдемо значення
параметра, при яких його довжина дорівнює одиниці:
( ) (
x2 − x3 = 1, −3 + 2 − a − −2 − 4a − 3 = 1 , )
2 − a + 4a − 3 = 2, 4 2 − a = 9 − 5a , 25a − 74a + 49 = 0 ,
2
3  24
звідки a1 = 1 ∈ ;2 , a2 = 1 — сторонній корінь ірраціонального
4  25
рівняння.
x1 x3 x2 x4 x
Рис. 11 (в)
Нехай корені розташовані так, як зображено на рис. 11 (г). Тоді

розв’язками системи (*) є відрізок [x1 ; x4 ]. Знайдемо значення пара-
метра, при яких його довжина дорівнює одиниці:
( ) (
x4 − x1 = 1, −2 + 4a − 3 − −3 − 2 − a = 1 , )
4a − 3 + 2 − a = 0,
звідки коренів немає.
Отже, вимога задачі може виконуватись лише при
7 13
a = 1, a = , a= .
4 16
x3 x1 x4 x2 x
Рис. 11 (г)
3) Маємо, що претендентів на відповідь усього три, тому нераці-
онально знаходити значення параметра a, при яких можливі
взаємні розташування коренів у випадках, які зазначені вище
(оскільки кожного разу це зводитиметься до розв’язування
системи відповідних ірраціональних нерівностей, яке буде до-
сить громіздким).
Доцільно перевірити знайдені значення параметра: знайти,
яким буде розташування коренів на числовій осі (див. табл. 3).
Таблиця 3
Для нерівності Для нерівності Розв’язок
Параметр
x2 + 6x + 7 + a ≤ 0 x2 + 4x + 7 − 4a ≤ 0 системи,висновок
x ∈[ −3; −2],
x1 = −4 , x2 = −2 , x3 = −3 , x4 = −1,
a =1 утворюється про-
x ∈[ −4; −2] x ∈[ −3; −1]
міжок довжиною 1
x ∈[ −3,5; −2,5] ,
7 x1 = −3,5 , x2 = −2,5, x3 = −4 , x3 = −4 ,
a= утворюється про-
4 x ∈[ −3,5; −2,5] x ∈[ −4; 0]
міжок довжиною 1
19  19 
x1 = −3 − , x ∈  −2,5; −3 + 
4  4 
x3 = −2,5,
13 19 інше розташу-
a= x2 = −3 + , x4 = −1,5 ,
4 вання коренів, не
16
 x ∈[ −2,5; −1,5] утворюється про-
19 19 
x ∈  −3 − ; −3 +  міжок довжиною 1
 4 4 
7
Відповідь. a =
, a = 1.
4
Приклад 5. Знайдіть усі значення параметра a, при кожному
з яких система нерівностей
 x − ax − a
 ≥ 0,
 x − 2 + 2a
x − 8 > ax
не має розв’язків.
1) Зведемо другу нерівність системи до вигляду
(1 − a ) x > 8 ,
розв’яжемо цю нерівність.
8
Якщо a < 1, то x > .
1− a
Якщо a = 1, то нерівність набуває вигляду 0 > 8, звідки розв’яз
ків немає (нерівність не має розв’язків; отже, система теж не має
розв’язків).
8
Якщо a > 1, то x < .
1− a
2) Виконаємо рівносильні перетворення першої нерівності системи
x − ax − a
≥ 0,
(1 − a ) x − a ≥ 0.
x − 2 + 2a x − (2 − 2a )
Розв’яжемо нерівність методом інтервалів.
a
x−
Якщо a < 1, то 1 − a ≥ 0.
x − (2 − 2a )
a
99 Нехай < 2 − 2a , тоді
1− a
2a2 − 5a + 2 (a − 0,5)(a − 2) > 0 , a ∈ 0,5;1  2; +∞ .
> 0, ( ) ( )
a −1 a −1
Урахуємо, що a < 1, тому a ∈(0,5;1). Отже, якщо a ∈(0,5;1), то
 a 
x ∈( −∞;2 − 2a )   ; +∞ .
 1 − a 
a
99 Нехай > 2 − 2a , тоді a ∈( −∞;0,5)  (1;2). Урахуємо, що a < 1,
1− a
тому a ∈( −∞;0,5) . Отже, якщо a ∈( −∞;0,5) , то
 a 
x ∈ −∞;  (2 − 2a; +∞ ).
 1 − a 
a
99 Нехай = 2 − 2a , тоді a = 0,5 або a = 2. Урахуємо, що a < 1,
1− a
тому a = 0,5. Отже, якщо a = 0,5, то
0,5
x−
1 − 0,5 x −1
≥ 0, ≥ 0, x ≠ 1.
x − (2 − 2 ⋅ 0,5) x −1
Якщо a = 1, то x < 0.
a
x−
Якщо a > 1, то 1 − a ≤ 0.
x − (2 − 2a )
a
99 Нехай > 2 − 2a , тоді a ∈(0,5;1)  (2; +∞ ). Урахуємо, що a > 1,
1− a
 a 
тому a ∈(2; +∞ ) . Отже, якщо a ∈(2; +∞ ) , то x ∈ 2 − 2a; .
 1 − a 
a
99 Нехай < 2 − 2a , тоді a ∈( −∞;0,5)  (1;2). Урахуємо, що a > 1,
1− a
 a 
тому a ∈(1;2). Отже, якщо a ∈(1;2), то x ∈  ;2 − 2a .
 1− a 
a
99 Нехай = 2 − 2a , тоді a = 0,5 або a = 2. Урахуємо, що a > 1,
1− a
тому a = 2. Отже, якщо a = 2, то
2
x−
1 − 2 ≤ 0, x + 2 ≤ 0,
x − (2 − 2 ⋅ 2 ) x+2
3) Покажемо знайдені розв’язки кожної з нерівностей системи на
прямій параметра (рис. 12).
x ∈∅
 8   8 
x ∈ ; +∞ x ∈ −∞; 
1− a   1− a
a
0,5 1 2
 a 
x ∈ 2 − 2a;
x ≠1  1 − a 
 a  x ∈∅
x ∈ −∞;  (2 − 2a; +∞ )
 1 − a 
 a   a 
x ∈( −∞;2 − 2a )   ; +∞ x ∈ ;2 − 2a
1 − a  1 − a 
Рис. 12
Розглянемо розв’язки системи нерівностей на кожному із утво-

рених проміжків. Згідно з вимогою задачі, шукатимемо значення
параметра, при яких система не має розв’язків.
Якщо a ∈( −∞;0,5) , то дістанемо систему

 8
x > 1 − a ,

 a
 x ≤ 1 − a ,

 x > 2 − 2a.
Якби не були розташовані одне відносно одного числа
8 a
, , 2 − 2a,
1− a 1− a
ця система, очевидно, матиме розв’язки.
Якщо a = 0,5, то дістанемо систему
x > 26,

 x < 1,
 x > 1.

Очевидно, ця система матиме розв’язки.
Якщо a ∈(0,5;1), то дістанемо систему
 8
x > 1 − a ,

 x < 2 − 2a,
 a
 a ≥ .
 1− a
Якби не були розташовані одне відносно одного числа
8 a
, , 2 − 2a,
1− a 1− a
ця система матиме розв’язки.
Якщо a = 1, то система не має розв’язків.
Якщо a ∈(1;2), то дістанемо систему
 8
x < 1 − a ,

  a ≤ x < 2 − 2a.

 1 − a
8
При вказаних значеннях параметра число менше від числа
1− a
a
, а тому система розв’язків не має.
1− a
Якщо a = 2, то система не має розв’язків.
Якщо a ∈(2; +∞ ) , то дістанемо систему

 8
x < 1 − a ,

2 − 2a < x ≤ a .
 1− a
Для того щоб система не мала розв’язків, необхідно виконання
умови
8
≤ 2 − 2a.
1− a
Розв’яжемо цю нерівність:
8 8 − 2(1 − a ) + 2a (1 − a ) 8 − 2 + 2a + 2a − 2a2
− 2 + 2a ≤ 0, ≤ 0, ≤ 0,
1− a 1− a 1− a
(a + 1)(a − 3) ≤ 0, a ∈ −∞; −1  1;3 .
a −1
( ] ( ]
Урахуємо, що a ∈(2; +∞ ) . Отже, якщо a ∈(2;3], то система не має
розв’язків.
Відповідь. a ∈[1;3].
Приклад 6. Знайдіть усі значення параметра a, при кожному із
яких система нерівностей
 2 1− a
 x + 2xy − 7y ≥
2
 a +1
3x2 + 10xy − 5y2 ≤ −2
має розв’язок.
1) Нехай a0 — це те значення параметра a, при якому система
має розв’язок, і нехай ( x0 ; y0 ) — її розв’язок. Тоді будуть пра-
вильними нерівності
 2 1 − a0
x0 + 2x0 y0 − 7y0 ≥
2
,
 a0 + 1
 3x2 + 10x y − 5y2 ≤ −2.
 0 0 0 0
2) Виконаємо перетворення системи.

Помножимо першу нерівність на −1:
 2 a0 − 1
 −x0 − 2x0 y0 + 7y0 ≤
2
,
 a0 + 1
 3x2 + 10x y − 5y2 ≤ −2.
 0 0 0 0
Виділимо цілу частину в дробу першої нерівності:

 2 2
 −x0 − 2x0 y0 + 7y0 ≤ 1 − a + 1 ,
2
 0 .
3x2 + 10x y − 5y2 ≤ −2.
 0 0 0 0
Помножимо першу нерівність на 2 і додамо до другої нерівно-

сті; дістанемо, що правильною буде нерівність
4 4
або ( x0 + 3y0 ) ≤ −
2
x02 + 6x0 y0 + 9y02 ≤ − .
a0 + 1 a0 + 1
4
Звідки випливає, що − ≥ 0 , тобто a0 < −1.
a0 + 1
Отже, усі шукані значення параметра лежать в області a < −1.
3) Доведемо, що для кожного a, яке задовольняє нерівність a < −1,
система має розв’язок. Оскільки при a < −1 виконується нерів-
1− a
ність −1 > , то достатньо довести, що система рівнянь
1+ a
x2 + 2xy − 7y2 = −1,
 2 (*)
3x + 10xy − 5y = −2
2
має розв’язок. Кожний розв’язок системи (*) буде також

розв’язком заданої системи нерівностей.
4) Розв’яжемо систему (*). Це однорідна система. Помножимо
перше рівняння на −2 та додамо до другого рівняння, дістанемо
(x + 3y)2 = 0 ,
звідки x = −3y . Підставимо це значення, наприклад, у перше
рівняння системи, дістанемо
1 1
9y2 − 6y2 − 7y2 = −1, 4y2 = 1, y1 = , y2 = − .
2 2
Тоді
3 3
x1 = − , x2 = .
2 2
5) Перевіркою переконуємось, що обидві пари чисел
 3 1  3 1
 − ;  ,  ;− 
2 2 2 2
будуть розв’язками системи (*), а, отже, і заданої системи не-
рівностей (при a < −1).
Відповідь. a ∈( −∞; −1) .

Група А
2x < 3a + 2,
1. Розв’яжіть систему нерівностей  з параметром a.
 3x > 2a + 1
 4
Відповідь. Якщо a ∈ −∞; −  , то розв’язків немає;
 5
 4   2a + 1 3a + 2 
якщо a ∈ − ; +∞ , то x ∈ ; .
 5   3 2 
2. Розв’яжіть систему нерівностей із параметром a:
x ≤ 4 − a,

1)  4
x ≥ a ;
x > 4 − a,

2)  4
x ≥ a ;
x > 4 − a,

3)  4
x ≤ a .
Відповідь
4 
1) Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈  ;4 − a  ; якщо a ∈(0;2)  (2; +∞ ), то
a 
розв’язків немає; якщо a = 0, то задача не визначена; якщо
a = 2, то x = 2;
2) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈(4 − a; +∞ ); якщо a = 0, то задача не ви-
значена; якщо a ∈(0;2)  (2; +∞ ), то
4 
x ∈  ; +∞ ;
 a 
якщо a = 2, то x ∈(2; +∞ );
3) якщо a ∈( −∞;0)  {2}, то розв’язків немає; якщо a = 0, то задача
 4
не визначена; якщо a ∈(0;2)  (2; +∞ ), то x ∈ 4 − a;  .
 a
3. Розв’яжіть систему нерівностей із параметром a:
x ≤ 4 − a,
1) 
ax ≥ 4;
x > 4 − a,
2) 
ax ≥ 4;
x > 4 − a,
3) 
ax ≤ 4;
 1
x > ,
4)  a+2
(2 − a ) x ≤ 1;

x + a ≥ 0,
5) 
ax < 1.
Відповідь
 4
1) Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈ −∞;  ; якщо a ∈[0;2)  (2; +∞ ), то розв’
 a
язків немає; якщо a = 2, то x = 2;
2) якщо a ∈( −∞;0], то розв’язків немає; якщо a ∈(0;2)  (2; +∞ ), то
4 
x ∈  ; +∞ ; якщо a = 2, то x ∈(2; +∞ );
a 
3) якщо a ∈( −∞;0], то x ∈(4 − a; +∞ ); якщо a ∈(0;2)  (2; +∞ ), то
 4
x ∈ 4 − a;  ; якщо a = 2, то розв’язків немає;
 a
4) якщо a = −2, то задача не визначена; якщо a ∈( −∞; −2)  (0;2) ,
 1 1 
то x ∈ ; ; якщо a ∈( −2;0], то розв’язків немає; якщо
 a + 2 2 − a 
 1 
a ∈[2; +∞ ) , то x ∈ ; +∞ ;
a+2 
 1
5) якщо a ∈( −∞;0], то x ∈[ −a; +∞ ) ; якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈  −a;  .
 a
4. Розв’яжіть сукупність нерівностей із параметром a:
x < 3a + 4,
1) 
x ≥ a − 2;
x ≤ 4 − a,
2) 
ax < 4;
ax > 1,
3) 
( a + 1) x ≤ 2;
ax < 1,
4) 
( a + 1) x ≥ 2.
Відповідь
1) Якщо a ∈[ −3; +∞ ) , то x ∈ ;
якщо a ∈( −∞; −3), то x ∈( −∞;3a + 4)  [ a − 2; +∞ ) ;
2) якщо a ∈( −∞;0], то x ∈ ;
 a
якщо a ∈(0;2)  (2; +∞ ), то x ∈ −∞;  ;
 4
якщо a = 2, то x ∈( −∞;2];
3) якщо a ∈( −∞; −1]  [1; +∞ ) , то x ∈ ;
 2 
якщо a ∈( −1;0), то x ∈ −∞; ;
 a + 1 
якщо a = 0, то x ∈( −∞;2];
 2  1 
якщо a ∈(0;1) , то x ∈ −∞;    ; +∞ ;
 a + 1  a 
 2  1 
4) якщо a ∈( −∞; −1) , то x ∈ −∞;   ; +∞ ;
 a + 1   a 
1 
якщо a ∈[ −1;0), то x ∈ ; +∞ ;
a 
якщо a ∈[0;1], то x ∈ ;
 1  2 
якщо a ∈(1; +∞ ), то x ∈ −∞;    ; +∞ .
 a a +1 
5. Розв’яжіть систему нерівностей
 x ≤ 2,

 x ≥ a,
x 2 − a ≤ 0

Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0)  (1; +∞ ), то розв’язків немає; якщо
a = 0, то x = 0; якщо a ∈(0;1) , то x ∈ a; a  ; якщо a = 1, то x = 1.
6. Знайдіть усі значення параметра a, при яких система нерів-
ностей має єдиний розв’язок:
x2 + a + 4x + 3 ≤ 0,
1) 
2a − x + 2 ≥ 0;
x + 4x + 3 ≤ a,
2
2)  2
x − 2x ≤ 3 − 6a.
Відповідь. 1) a ∈{−3;1} ; 2) a ∈{−1;0}.
Група Б
7. Знайдіть значення параметра a, при яких система
2y − 5x ≥ 4a + 12,

x + y ≥ −3a + 4,
3y − x ≤ 5a + 6

має єдиний розв’язок, укажіть цей розв’язок.
Відповідь. При a = 1, x = −2, y = 3.
8. Знайдіть значення параметра a, при яких система має єдиний
розв’язок:
y ≥ x2 + a,
1) 
x ≥ y + a;
2
y ≥ ( x − a )2 ,
2) 
x ≥ ( y − a ) .
2
1 1
Відповідь. 1) a = ; 2) a = − .
4 4
9. Знайдіть значення параметра a, при яких система має єдиний
розв’язок:
 x + y ≤ a,
1)  2
x + y + 4a ≤ 4ax + 2ay + 8a + 16;
2 2
 4x + 3y ≤ 12a,
2)  2
x + y ≤ 14ax + 6ay − 57a + 16a + 64.
2 2
( )
Відповідь. 1) a = 4 1 + 2 ; 2) a = 2.
10. При яких значеннях параметра m усі розв’язки системи нерів-
ностей
0 < 3x + m < 3,
 2
9x − 3(m − 6) x + m − 9 > 0
2
1
задовольняють нерівність ≥ 1?
x
Відповідь. При m ∈[0;3].
11. При яких значеннях параметра m усі розв’язки системи нерів-

ностей
x2 + x − 2 ≥ 0,
 2
2x + mx − 6 ≤ 0
задовольняють нерівність x ( x − 2) + 1 ≤ 1?
Відповідь. При m ∈[ −1;1] .
Група В
12. При яких значеннях параметра a кожен розв’язок системи
y + 2x ≥ a,

 y − x ≥ 2a
є розв’язком нерівності 2y − x > a + 3 ?
9 
Відповідь. При a ∈ ; +∞ .
8 
13. При яких значеннях параметра a система
x − y ≤ 4a + 3,
 2
x + y − (4a + 1) x + (1 − 4a ) y + 2xy + ( a − 1)(4a + 5) ≤ 0
2
має єдиний розв’язок? Знайдіть цей розв’язок.

8 13 7
Відповідь. При a = − x = − , y = .
3 2 6
14. При яких значеннях параметра a система
 2 3a + 1
5x + 7xy + 2y ≥
2
,
 a+2
3x2 + xy + y2 ≤ 1

має розв’язок?
Відповідь. При a ∈( −2; +∞ ).
15. Знайдіть кількість розв’язків системи
2x ≥ a + y,

2y ≥ a + x,

(
a x + y ≤ 1.
2 2
)
 1 
Відповідь. Якщо a ∈ −∞, 3  , то система має безліч розв’язків;
 2
1  1 
якщо a = 3 , то система має один розв’язок; якщо a ∈ 3 ; + ∞ , то
2  2 
система не має розв’язків.
Розділ ІІІ. Графічний спосіб розв’язання
рівнянь і нерівностей із параметром
3.1. Графічний спосіб розв’язання рівнянь і нерівностей
із параметром
Загальні рекомендації
Крім аналітичних способів розв’язання рівнянь і нерівностей
із параметром існують і графічні методи. Розглянемо один із них.
Нехай рівняння (або нерівність), що містять параметр, зведено
до вигляду
f ( x ) = g ( x, a )
(або f ( x ) ≤ g ( x, a ), f ( x ) ≥ g ( x, a ) тощо), де f ( x ), g ( x, a ) — функції,
графіки яких відомі. Тоді залежність y1 = f ( x ) визначає на коорди-
натній площині xOy деякий графік, а залежність y2 = g ( x, a ) — сі-
мейство графіків, у якому кожному допустимому значенню пара-
метра відповідає один конкретний графік. Зрозуміло, що залежно
від параметра a графіки сімейства y2 = g ( x, a ) можуть по-різному
розташовуватися відносно графіка функції y1 = f ( x ). Досліджуючи
перетин графіка функції y1 = f ( x ) із сімейством графіків функцій
y2 = g ( x, a ) при відповідних значеннях параметра a, можна знайти
кількість розв’язків рівняння f ( x ) = g ( x, a ) залежно від параметра
a, вибрати необхідні розв’язки, використати їх для знаходження
розв’язків нерівностей
f ( x ) ≤ g ( x, a ), f ( x ) < g ( x, a ), f ( x ) ≥ g ( x, a ), f ( x ) > g ( x, a )
тощо. Типовими критичними значеннями параметра часто виявля-
ються ті значення, що відповідають точкам дотику графіків. Під
час розв’язування зручно використовувати таке міркування: пря-
ма y = kx + b дотикається до параболи (або до гіперболи) y = ϕ ( x )
(тоді y = ϕ ( x ) — відповідно, квадратична або дробово-раціональна
функція), якщо рівняння ϕ ( x ) = kx + b має єдиний розв’язок. За-
уважимо, часто розв’язання завдання фактично зводиться до
розв’язування квадратного рівняння.
Приклади розв’язання завдань

Приклад 1. Для всіх значень параметра a розв’яжіть рівняння
x + 3 − a x − 1 = 4.
1) Розв’яжемо рівняння x + 3 − a x − 1 = 4 графічно в системі ко-
ординат xOy. Спочатку подамо рівняння у вигляді
x + 3 − 4 = a x −1 .
2) Побудуємо в одній системі координат графіки функцій
y1 = x + 3 − 4 і y2 = a x − 1
та розв’яжемо графічно отриману систему двох рівнянь із дво-
ма невідомими
y = x + 3 − 4,

y = a x − 1 .
Графік рівняння y = x + 3 − 4 дістанемо за допомогою послідов-
ного виконання двох перетворень: зсуву графіка функції y = x лі-
воруч уздовж осі Ox на 3 одиниці; зсуву отриманого графіка функ-
ції y = x + 3 уздовж осі Oy на 4 одиниці вниз.
Зазначимо, що графік функції y = x + 3 − 4 складається з двох
віток:
а) якщо x + 3 ≥ 0, x ≥ −3, то це y = x + 3 − 4 = x − 1;
б) якщо x + 3 < 0, x < −3, то це y = −x − 3 − 4 = −x − 7 (див. рис. 1,
де графік y = x + 3 − 4 зображений штрих-пунктирною лінією).
Спочатку побудуємо графік функції y = x −1 за допомогою
зсуву графіка функції y = x праворуч уздовж осі Ox на 1 одини-
цю. Аналітичний запис функції
y2 = a x − 1 (*)
містить параметр, тому, по суті, на рисунку буде сімейство графіків
(залежно від параметра отримуватимемо різні лінії). Розглянемо
декілька випадків (див. рис. 1).
Якщо a = 1, то рівність (*) матиме вигляд y = x −1 . Тоді графіки
y = x + 3 − 4 та y = x −1
збігаються для x ∈[1; +∞ ) (див. (1) на рис. 1).
Якщо a = −1, то рівність (*) матиме вигляд y = − x −1 . Тоді гра-
фіки y = x + 3 − 4 та y = − x −1 збігаються для x ∈[ −3;1] (див. (2) на
рис. 1).
Розділ ІІІ. Графічний спосіб розв’язання рівнянь і нерівностей із параметром 95
y (3)
(1)
y = x −1
y = − x −7 y = x −1
A
(5) 1
–7 –3 0 1 x
A1
(6) (4)
(2) –4
Рис. 1
Якщо a > 1, то графік y = a x −1 порівняно з графіком y = x −1

матиме вітки, що відрізняються від прямої x = 1, залежно від пара-
метра a (див. (3) на рис. 1). Як бачимо, тоді графіки
y1 = x + 3 − 4 та y2 = a x − 1
мають одну спільну точку з абсцисою x = 1.
Якщо a < −1, то графік y = a x −1 порівняно з графіком
y = a x −1
буде симетричним відносно осі Ox та матиме вітки, що відрізня-
ються від прямої x = 1, залежно від параметра a. Як бачимо, тоді
графіки y1 = x + 3 − 4 та y2 = a x − 1 мають одну спільну точку з аб-
сцисою x = 1.
Якщо 0 < a < 1, то графік y = a x −1 порівняно з графіком
y = x −1 матиме вітки, що наближуються до осі Ox у разі змен-
шення значення параметра від 1 до 0 (див. (5) на рис. 1). Як бачимо,
тоді графіки
y1 = x + 3 − 4 та y2 = a x − 1
мають дві спільні точки: це точка з абсцисою x1 = 1 та точка A.
Знайдемо координати точки A як розв’язок системи рівнянь
y = −x − 7,

y = a (1 − x ).
Зауважимо: 1) достатньо знайти лише абсцису цієї точки;

2) модуль у рівнянні y = a x −1 розкрито зі знаком «плюс», оскіль-
ки точка A — це точка перетину лівої вітки графіка функції
y1 = x + 3 − 4
(це пряма y = − x − 7) та лівої вітки графіка функції y2 = a x − 1 (це
пряма y = a ⋅ (1 − x )).
Отже, −x − 7 = a ⋅ (1 − x ), звідки
a +7
x= .
a −1
Таким чином,
a +7
x1 = 1, x2 = .
a −1
Якщо −1 < a < 0, то графік y = a x −1 порівняно з графіком
y = x −1
буде симетричним відносно осі Ox та матиме вітки, що наближу-
ються до осі Ox у разі зменшення значення a від 1 до 0. Як бачи-
мо, тоді графіки
y1 = x + 3 − 4 та y2 = a x − 1
мають дві спільні точки: це точка з абсцисою x1 = 1 та точка A1.
Координати точки A1 — це розв’язок системи рівнянь
y = −x − 7,

y = a (1 − x ),
a +7 a +7
звідки x = . Отже, x1 = 1, x2 = .
a −1 a −1
Якщо a = 0, то графік функції y = a x −1 — вісь Ox. Як бачи-
мо, тоді графіки
y1 = x + 3 − 4 та y2 = a x − 1
мають дві спільні точки з абсцисами
x1 = 1, x2 = −7.
Відповідь. Якщо а ∈( −∞; −1) , то х = 1; якщо a = −1, то а ∈[ −3;1];
якщо а ∈( −1;1), то х1 = 1, x2 = a + 7 ; якщо a = 1, то х ∈[1; +∞ ); якщо

a −1
а ∈(1; +∞ ), то х = 1.

з яких розв’язок нерівності 2x − a + 1 ≤ x + 3 утворює відрізок до-
вжиною 1.
1) Виконаємо вимогу задачі, використовуючи графічний спосіб
(система координат xOy). Спочатку перепишемо початкову не-
рівність у вигляді
2x − a ≤ x + 3 − 1,
оскільки так зручніше будувати графіки лівої та правої части-
ни нерівності (тобто будувати графіки функцій
y1 = x + 3 − 1 та y2 = 2x − a ).
Зазначимо, що розв’язком початкової нерівності буде множина
абсцис точок площини, для яких графік функції y1 = x + 3 − 1
лежить не нижче від графіка функції y2 = 2x − a .
2) Побудуємо графіки визначених функцій.
Графік функції y1 = x + 3 − 1 можна побудувати шляхом геоме-
тричних перетворень графіка функції y = x або шляхом розкриття
модуля.
Якщо x ≤ −3, то y = ( x + 3) − 1 = x + 2.
Якщо x > −3, то y = ( −x − 3) − 1 = −x − 4.
При кожному фіксованому значенні параметра a графік функції
 a
y2 = 2x − a = 2  x − 
 2
можна дістати за допомогою паралельного перенесення графіка
a
функції y = 2x уздовж осі Ox на одиниць.
2
3) Як бачимо на рис. 2, розв’язком заданої нерівності є відрізок,
коли графік функції y = 2x − a перетинає пряму y = x + 2 при
x ≥ −3 (на рисунку це відрізок [x A ; xB ]) або пряму y = − x − 4 при
x ≤ −3 (на рисунку це відрізок [ xC ; xD ]).
У першому випадку абсциси x A і xB точок A і B перетину гра-
фіків функцій, можна дістати як розв’язки рівнянь
x + 2 = −2x + a та x + 2 = 2x − a
відповідно, тобто дістанемо
a −2
xA = , xB = a + 2.
3
Запишемо, що довжина відрізка [x A ; xB ] дорівнює 1:

a −2
( a + 2) − = 1, 3a + 6 − a + 2 = 3 , 2a = −5,
3
звідки a = −2,5.
y = −2x + a y = −2x + a y = 2x − a
у
y = 2x − a B
y = x+2
y = −x − 4
C
A
D
–3
xC xD xA 0 xB х
–1
Рис. 2
У другому випадку абсциси xC і xD точок C і D перетину гра-
фіків функцій, можна дістати як розв’язки рівнянь
−x − 4 = −2x + a та −x − 4 = 2x − a
відповідно, тобто отримуємо
a−4
xC = a + 4, xD = .
3
Оскільки довжина відрізка [ xC ; xD ] дорівнює 1, то складемо рів
няння:
a−4
− ( a + 4) = 1, a − 4 − 3a − 12 = 3, −2a = −19,
3
звідки a = −9,5.
Відповідь. a = −9,5, a = −2,5.
Приклад 3. Розв’яжіть рівняння 1 − x2 = a − x із параметром a.
1) Розв’яжемо рівняння 1 − x2 = a − x графічно в системі коорди-
нат xOy. Розв’язками рівняння 1 − x2 = a − x є абсциси точок
перетину графіків функцій y1 = 1 − x2 та y2 = a − x.
Побудуємо графік функції y1 = 1 − x2 . Для y ≥ 0, y2 = 1 − x2 , звід-

ки x2 + y2 = 1. Отже, графіком функції y1 = 1 − x2 є півколо з цен-
тром у початку координат і радіусом R = 1 (рис. 3).
y = − x −1 y = −x + a y
1
 2 2
A ; 
a  2 2 
xA 135°
45° 1
–1 0 C x
a
–1
y = −x + a y = − x +1
Рис. 3
Побудуємо графік функції y2 = −x + a . Графіком функції
y2 = −x + a
для кожного фіксованого значення параметра a є пряма, яка утво-
3π
рює з додатним напрямом осі Ox кут , перетинає вісь Oy у точці
4
(0;a ). У результаті зміни параметра a пряма переміщується пара-
лельно прямій y = −x .
2) Розглянемо рис. 3, визначимо окремі випадки.
Розпочнемо з випадку, коли пряма y2 = a − x дотикається до
півкола у точці A. Отже, якщо графіки функцій
y2 = a − x та y1 = 1 − x2
мають одну точку дотику, то рівняння 1 − x2 = a − x матиме один
розв’язок — це абсциса точки дотику. Знайти її можна різними
способами. Наприклад, так.
Очевидно, що трикутник OBC — рівнобедрений та прямокут-

ний, так само як і трикутники OAB, OAC, OAx A . Оскільки OA —
бісектриса, медіана та висота трикутника OBC та OA = R = 1, то
2
Ox A = x A A = 1 ⋅ cos 45° =
.
2
Знайдемо також відповідне значення параметра.
Із трикутника OAB:
OB = OA 2 + AB2 = 12 + 12 = 2 = a .
2
Отже, якщо a = 2, то x = .
2
Нехай a > 2 . У цьому випадку пряма y2 = a − x не має з півко-
лом спільних точок, тому при цих значеннях параметра початкове
( )
рівняння не має розв’язків. Отже, якщо a ∈ 2; +∞ , то розв’язків
немає.
Нехай a = 1, тоді пряма y = −x + 1 перетинає півколо у двох точ-
ках, тому початкове рівняння при визначеному значенні параме-
тра матиме два розв’язки — це абсциси точок перетину графіків
(рис. 3). Отже, якщо a = 1, то x1 = 0 , x2 = 1.
Нехай 1 < a < 2 . Будь-яка пряма при кожному значенні пара-
метра з визначеного інтервалу матиме з півколом дві точки перети-
ну. Тому початкове рівняння матиме два розв’язки. Для визначен-
ня абсцис точок перетину графіків функцій розв’яжемо систему
y = 1 − x2 ,

 y = −x + a,
звідки дістанемо рівняння-наслідок
2x2 − 2ax + a2 − 1 = 0 .
Розв’яжемо його:
( ) (
D = 4a2 − 8 a2 − 1 = 4 2 − a2 , )
a ± 2 − a2
x1,2 = ,
2
де x1 і x2 — абсциси точок перетину. Отже, якщо a ∈ 1; 2 , то ( )
a± 2−a 2
x1,2 = .
2
Нехай a = −1, тоді пряма y = −x −1 має з колом лише одну спіль-
ну точку — це точка з абсцисою –1. Отже, якщо a = −1, то x = −1.
Нехай −1 < a < 1, тоді для кожного a з цього проміжку пряма

перетинає півколо в одній точці, причому в точці з меншою абсци-
сою. Отже, якщо a ∈( −1;1), то
a − 2 − a2
x= .
2
Нехай a < −1, тоді для кожного a з цього проміжку пряма не
перетинає коло. Тому при цих значеннях параметра початкове
рівняння не має розв’язків. Отже, якщо a ∈( −∞; −1) , то розв’язків
немає.
( )
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1)  2; ∞ , то розв’язків немає;
a − 2 − a2
якщо a = −1, то x = −1; якщо a ∈( −1;1), то x = ;
2
( )
якщо a = 1, то x1 = 0 , x2 = 1; якщо a ∈ 1; 2 , то x1,2 =
a ± 2 − a2
2
;
2
якщо a = 2, то x = .
2
з яких рівняння 4x − 3x − x + a = 9 x − 1 має хоча б один корінь.
Розв’яжемо завдання графічно.
1) Запишемо рівняння 4x − 3x − x + a = 9 x − 1 у вигляді:
3x − x + a = 4x − 9 x − 1 .
2) Розкриємо модулі у виразі
g ( x ) = 4x − 9 x − 1 ,
що стоїть в правій частині рівняння.
Якщо x ≥ 1, то g ( x ) = −5x + 9.
Якщо x < 1, то g ( x ) = 13x − 9.
3) Для того щоб існували розв’язки рівняння
3x − x + a = 4x − 9 x − 1 ,
необхідно, щоб виконувалася умова g ( x ) ≥ 0, тобто
4x − 9 x − 1 ≥ 0. (**)
 9 9  9 9
Розв’язком нерівності (**) є відрізок  ;  . На відрізку 13 ; 5 
13 5   
задане рівняння рівносильне сукупності двох рівнянь:
3x − x + a = 4x − 9 x − 1 ,  x + a = −x + 9 x − 1 ,
 ⇔ 
3x − x + a = −4x + 9 x − 1  x + a = 7x − 9 x − 1 .
Розкриємо модулі у правих частинах кожного із рівнянь су-
 9 9
купності. У результаті дістанемо на відрізку  ;  замкнену ла-
13 5 
ману (рис. 4), ланки якої — відрізки прямих AD, CD, CB, BA , які
мають такі рівняння: y = −2x + 9; y = 8x − 9; y = −10x + 9, y = 16x − 9
відповідно.
у
y = −10x + 9
9
A
7
y = 8x − 9
D
y = 16x − 9
y= x+a B y= x+a
1 9 9
13 5
–6 0 1 8 х
–1 y = −2x + 9
C
Рис. 4
При кожному фіксованому значенні параметра a графік функ-

ції ya ( x ) = x + a можна дістати паралельним перенесенням графіка
функції y = x уздовж осі абсцис на −a одиниць.
Є два критичні випадки розташування графіка функції
ya ( x ) = x + a .
В обох випадках він проходить через точку A (1;7 ) . Із умови
ya (1) = 7
дістанемо рівняння 1 + a = 7 , звідки a1 = −8, a2 = 6 . Отже, зада-

не в умові рівняння матиме розв’язки при −6 ≤ −a ≤ 8 , тобто при
−8 ≤ a ≤ 6 . При інших значеннях параметра a графік функції
ya ( x ) = x + a
не матиме спільних точок із ламаною ABCD.
Відповідь. a ∈[ −8;6].
Приклад 5. Розв’яжіть нерівність x + 1 ≤ x + a з параметром a.
1) Допустимі значення змінної x ∈[0; +∞ ), параметр a може набу-
вати будь-яких дійсних значень.
2) Оскільки x ≥ 0, то нерівність x + 1 ≤ x + a перепишемо у ви-
гляді x + 1 ≤ x + a .
3) Побудуємо графіки правої та лівої частин нерівності, тобто гра-
фіки функцій y1 = x + 1 та y2 = x + a .
Графіком y1 = x + 1 є пряма.
Графіком y2 = x + a є сімейство кривих. При кожному кон-
кретному значенні параметра a — це визначена крива. Напри-
клад, при a = 0 це графік функції y = x ; при a = 1 — графік
функції y = x + 1, який можна дістати шляхом паралельного пе-
ренесення графіка функції y = x на 1 одиницю вгору вздовж осі
ординат. Зображатимемо саме ті криві, при яких розв’язки нерів-
ності x + 1 ≤ x + a якісно змінюються.
4) Графіки y1 = x + 1 та y2 = x + a можуть не мати спільних точок
(рис. 5 (а)), можуть мати одну спільну точку (рис. 5 (б), (д)),
можуть мати дві спільні точки (рис. 5 (в), (г)).
Зрозуміло, що кількість спільних точок — це кількість
розв’язків відповідного рівняння x + 1 = x + a ( x ≥ 0). Перепише-
мо його у вигляді x + 1 − a = x .
Рівняння рівносильне системі
x + 1 − a ≥ 0, x ≥ a − 1,
  2
( x + 1 − a ) = x; x + 1 + a + 2x − 2a − 2ax = x;
2 2
x ≥ a − 1,
 2 (*)
x + (1 − 2a ) x + a − 2a + 1 = 0.
2
Розв’яжемо рівняння
x2 + (1 − 2a ) x + a2 − 2a + 1 = 0 .
у y = x +1
y = x + a, a > 0
y= x
y= x +a a<0
1
2
0 1 1 х
4
Рис. 5 (а)
y = x +1 3
y= x+
4
0 1 х
Рис. 5 (б)
( )
D = (1 − 2a ) − 4 a2 − 2a + 1 = 4a − 3.
2
3
Якщо D < 0, тобто 4a − 3 < 0 , a < , то рівняння коренів не має.
4
3 1
Якщо D = 0, тобто 4a − 3 = 0 , a = , то x = .
4 4
3 2a − 1 ± 4a − 3
Якщо D > 0, тобто 4a − 3 > 0 , a > , то x1,2 = .
4 2
y = x +1
y= x +a
1 D
0 1 х
Рис. 5 (в)
у
y = x +1
y = x +1
2
W
1
L
0 1 х
Рис. 5 (г)
Розв’язками системи (*) будуть ті корені x квадратного рів-

няння
x2 + (1 − 2a ) x + a2 − 2a + 1 = 0 ,
які задовольняють нерівність x ≥ a −1.

3
Очевидно, що при a < система (*) не має розв’язків.
4
у
y = x +1
y= x +a
P
0 1 х
Рис. 5 (д)
3 1
При a = розв’язком система (*) є x = , бо це значення задо-
4 4
вольняє нерівність x ≥ a −1.
3
Розглянемо a > .
4
Можливі такі ситуації:
два знайдені корені квадратного рівняння задовольняють умо-
ву x ≥ a −1; ця ситуація можлива для значень параметра, які задо-
вольняють систему
 3
a > 4 ,

f ( a − 1) > 0,
 2a − 1
 > a − 1.
 2
Розв’яжемо цю систему:
 3  3
a > 4 , a > 4 ,
 
1 − a > 0,  a < 1,
2a − 1 > 2a − 2;  a ∈ ,
 
 
3 
дістанемо a ∈ ;1 .
4 
Тільки один корінь (зрозуміло, що більший) квадратного рів-

няння задовольняє умову x ≥ a −1; за умовами відповідної теореми
про розташування коренів квадратного тричлена, необхідно і до-
статньо виконання нерівності
f ( a − 1) < 0,
звідки a > 1.
5) Відповідно до визначених вище випадків змінюватимуться
розв’язки початкової нерівності
x + 1 ≤ x + a ( x ≥ 0).
Очевидно, що розв’язком цієї нерівності будуть ті значення
змінної x, при яких графік лівої частини знаходиться не вище
від графіка правої частини нерівності. Усі ці випадки подані на
окремих рисунках.
3
Нехай a < (рис. 5 (а)), тоді розв’язків немає.
4
3 1
Нехай a = (рис. 5 (б)), тоді x = .
4 4
3 
Нехай a ∈ ;1 (рис. 5 (в)), тоді
4 
 2a − 1 − 4a − 3 2a − 1 + 4a − 3 
x ∈ ; .
 2 2 
Нехай a = 1 (рис. 5 (г)), тоді x ∈[0;1] .
Нехай a > 1 (рис. 5 (д)), тоді
 2a − 1 + 4a − 3 
x ∈ 0; .
 2 
 3
Відповідь. Якщо a ∈ −∞;  , то розв’язків немає;
 4
3 1
якщо a = , то x = ;
4 4
3   2a − 1 − 4a − 3 2a − 1 + 4a − 3 
якщо a ∈ ;1 , то x ∈  ; ;
4   2 2 
якщо a = 1, то x ∈[0;1] ;
 2a − 1 + 4a − 3 
якщо a ∈(1; +∞ ), то x ∈ 0; .
 2 

Група А
1. Для всіх значень параметра a розв’яжіть графічно (у системі
координат xOy) рівняння ax2 − x + 3 = 0.
 1 1 ± 1 − 12a
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0)   0;  , то x1,2 = ; якщо
 12  2a
1  1 
a = 0, то x = 3; якщо a = , то x = 6; якщо a ∈ ; +∞ , то розв’язків
12  12 
немає.
координат xOy) нерівність:
1) 12 − ax > 3x + 4 ;
2) ax2 − 2 < 0 ;
3) ax2 + 1 ≥ 0 ;
4) ( a + 1) x2 − 2 ≥ 0 ;
5) ax2 + x + 1 > 0;
6) x2 + ax + 1 > 0.
Відповідь
 8 
1) Якщо a ∈( −∞; −3), то x ∈ ; +∞ ;
a+3 
якщо a = −3, то x ∈ ;
 8 
якщо a ∈( −3; +∞ ), то x ∈ −∞; ;
 a + 3
2) якщо a ∈( −∞;0], то x ∈ ;
 2 2
якщо a ∈(0; +∞ ), то x ∈ − ; ;
 a a
 1 1 
3) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈  − ; ;
 −a −a 
якщо a ∈[0; +∞ ), то x ∈ ;
4) якщо a ∈( −∞; −1] , то розв’язків немає;
 2   2 
якщо a ∈( −1; +∞ ) , то x ∈ −∞; −  ; +∞ ;
 a +1  a +1 
 −1 + 1 − 4a −1 − 1 − 4a 
5) якщо a ∈( −∞;0), то x ∈ ; ;
 2a 2a 
якщо a = 0, то x ∈( −1; +∞ );
 1  −1 − 1 − 4a   −1 + 1 − 4a 
якщо a ∈ 0;  , то x ∈ −∞;   ; +∞ ;
 4  2a   2a 
1
якщо a = , то x ∈( −∞; −2)  ( −2; +∞ );
4
1 
якщо a ∈ ; +∞ , то x ∈ ;
4 
6) якщо a ∈( −∞; −2)  (2; +∞ ), то
 − a − a2 − 4   − a + a2 − 4 
x ∈ −∞;   ; +∞ ;
 2   2 
якщо a ∈( −2;2), то x ∈ ;
якщо a = −2, то x ∈( −∞;1)  (1; +∞ ) ;
якщо a = 2, то x ∈( −∞; −1)  ( −1; +∞ ) .
3. У системі координат xOy розв’яжіть для всіх значень парамет-
ра a рівняння:
1) x − a = a ;
2) x − a = x − 2;
3) x + 1 = x − a ;
4) x − 2 = ax .
Відповідь
1) Якщо a ∈( −∞;0), то розв’язків немає;
якщо a = 0, то x = 0;
якщо a ∈(0; +∞ ), то x = 0, x = 2a ;
якщо a = 2, то x ∈[2; +∞ );
a+2
якщо a ∈(2; +∞ ) , то x = ;
2
a −1
3) якщо a ∈( −∞; −1) , то x = ;
2
якщо a = −1, то x ∈[ −1; +∞ ) ;
якщо a ∈( −1; +∞ ) , то розв’язків немає;
2
4) якщо a ∈( −∞; −1) , то x = ;
a +1
якщо a ∈[ −1;0), то розв’язків немає;
якщо a = 0, то x = 2;
2 2
якщо a ∈(0;1) , то x = , x= ;
1− a a +1
2
якщо a = 1, то x = 1; якщо a ∈(1; +∞ ), то x = .
a +1
координат xOy) нерівність x − a ≥ x + 1.
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1] , то x ∈ ; якщо a ∈( −1; +∞ ) , то
 a − 1
x ∈ −∞; .
 2 
координат xOy) рівняння:
1) x + a = 2;
2) x + 2 = 2a + 3;
3) x + a = a.
Відповідь
1) Для будь-якого значення параметра x = 4 − a;
2) якщо a ∈( −∞; −1,5), то розв’язків немає;
якщо a = −1,5 , то x = −2;
якщо a ∈( −1,5; +∞ ), то x = 4a2 + 12a + 7 ;
якщо a = 0, то x = 0;
якщо a ∈(0; +∞ ), то x = a2 − a .
1) x = x + a ;
2) x − a = 3 − x.
Відповідь
1 − 2a + 1 − 4a
1) Якщо a ∈( −∞;0), то x = ;
2
якщо a = 0, то x = 0, x = 1;
 1 1 − 2a ± 1 − 4a
якщо a ∈ 0;  , то x = ;
 4 2
1 1
якщо a = , то x = ;
4 4
1 
якщо a ∈ ; +∞ , то розв’язків немає;
4 
7 − 13 − 4a
2) якщо a ∈( −∞;3], то x = ;
2
якщо a ∈(3; +∞ ) , то розв’язків немає.
координат xOy) рівняння 1 − x2 = ax .
1
Відповідь. При будь-якому значенні параметра x = ± .
a +1 2

координат xOy) рівняння x + 1 − x2 = a .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1)  ( )
2; +∞ , то розв’язків немає;
якщо a = −1, то x = −1;
a − 2 − a2
якщо a ∈( −1;1), то x = ;
2
якщо a = 1, то x = 0, x = 1;
( )
якщо a ∈ 1; 2 , то x =
a ± 2 − a2
2
;
2
якщо a = 2, то x = .
2
координат xOy) рівняння 22x −1 = 2a + 3 .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1,5], то розв’язків немає;
log2 (2a + 3) + 1
якщо a ∈( −1,5; +∞ ), то x = .
2
1) log2 x = 2 − a ;
2) log3 ( ax ) = 2.
Відповідь
1) При будь-якому значенні параметра x = 22 − a ;
9
2) якщо a ∈( −∞;0)  (0; +∞ ), то x = ;
a
якщо a = 0, то розв’язків немає.
11. Для всіх значень параметра a визначте графічно (у системі ко-

ординат xOy) кількість коренів рівняння x − 1 = ax .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0)  (0,5; +∞ ) , то розв’язків немає;
якщо a = 0 або a = 0,5, то 1 розв’язок;
якщо a ∈(0;0,5), то 2 розв’язки.
12. Для всіх значень параметра a визначте графічно (у системі ко-
ординат xOy) кількість коренів рівняння
a
x−4 = .
x
Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0]  (4; +∞ ), то 1 розв’язок;
якщо a = 4, то 2 розв’язки; якщо a ∈(0;4) , то 3 розв’язки.
Група Б
координат xOy) рівняння 2x − 6 = x + a .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −3), то розв’язків немає;
6−a
якщо a = −3, то x = 3; якщо a ∈( −3;3), то x = , x = a + 6;
3
якщо a = 3, то x = −3, x = 1, x = 9;
6−a −6 − a
якщо a ∈(3;6), то x = , x= , x = a + 6, x = a − 6;
3 3
якщо a = 6, то x = −4, x = 0, x = 9;
−6 − a
якщо a ∈(6; +∞ ), то x = , x = a + 6.
3
14. У системі координат xOy розв’яжіть для всіх значень парамет-
ра a рівняння a2 − x2 = 1 − x .
1 − 2a2 − 1
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1)  (1; +∞ ) , то x = ;
2
якщо a = 1 або a = −1, то x = 1, x = 0;
 2  2  1 ± 2a2 − 1
якщо a ∈ −1; −   ;1 , то x = ;
 2   2  2
2 2
якщо a = − або a = , то x = 0,5 ;
2 2
 2 2
якщо a ∈ − ;  , то розв’язків немає.
 2 2 

координат xOy) нерівність x + 1 > ax .
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −4), то
 a + 2 − a 2 + 4a   a + 2 + a 2 + 4 a 
x ∈ −∞;   ;0  ;
 2   2 
якщо a = −4, то x ∈( −∞; −1)  ( −1;0];
якщо a ∈( −4;0) , то x ∈( −∞;0];
якщо a = 0, то x ∈ ;
якщо a ∈(0;4) , то x ∈[0; +∞ );
якщо a = 4, то x ∈[0;1)  (1; +∞ ):
 a − 2 − a2 − 4a   a − 2 + a2 − 4a 
якщо a ∈(4; +∞ ), то x ∈ 0;   ; +∞ .
 2   2 
координат xOy) нерівність x + 1 ≤ ax .
 1 
Відповідь. Якщо a ∈( −∞; −1] , то x ∈ −∞; ;
 a − 1 
 1 1 
якщо a ∈( −1;0), то x ∈  − ;  ; якщо a = 0, то x = −1;
 a + 1 a − 1
 1 
якщо a ∈(0;1] , то розв’язків немає; якщо a ∈(1; +∞ ), то  ; +∞ .
a −1 
Група В
координат xOy) нерівність x + a ≥ x + 1.
 3
Відповідь. Якщо a ∈ −∞;  , то розв’язків немає;
 4
3   −1 − 4a − 3 −1 + 4a − 3 
a ∈ ;1 , то x ∈ ; ;
4   2 2 
 −1 + 4a − 3 
якщо a ∈(1; +∞ ), то x ∈ −a; .
 2 
3
Вказівка. При a = пряма y = x + 1 дотикається до графіка
4
функції y = x + a .
Завдання для самоперевірки
Тестові завдання
x
1. Знайдіть допустимі значення параметра a в нерівності > 1.
a
А Б В Г
0  ( −∞;0)  (0; +∞) ( −∞;1)  (1; +∞)
2. Розв’яжіть нерівність m ( x − 1) > x − 2 для значень параметра

m < 1.
А Б В Г
 m − 2  m −2   m − 1
Розв’язків немає  −∞;   ; +∞  −∞; 
m − 1 m −1  m − 2
3. Знайдіть розв’язки системи нерівностей

m ( x − 1) > x − 2,

3(m + 1) x > 3mx + 5
для m ∈( −0,5;1) .
А Б В Г
 m − 2 5  2   5 m − 2
 ;   1 ;+∞  ;  Розв’язків немає
m − 1 3 3 3 m − 1
4. При яких значеннях параметра a система нерівностей

3( a − 5x ) < 1 + x,

 x
2 − > 3 + 5( x − a )
 2
має хоча б один розв’язок?
А Б В Г
При При При
 21
a ∈

; +∞ При a ∈(1; +∞ )  21
a ∈ −

; +∞

a ∈ −∞; −
21 
 127   127   
127 
Завдання для самоперевірки 115
5. При яких значеннях параметра m розв’язком нерівності x2 > m

є будь-яке число?
А Б В Г
Таких значень
При m ∈( −∞;0) При m = 0 При m ∈(0; +∞ ) не існує
6. При якому значенні параметра a нерівність ( a − 7 ) x2 − x + 1 < 0

буде лінійною?
А Б В Г
При
При a = 0 При a = 1 При a = 7 a ∈( −∞;7 )  (7; +∞ )
7. Яка із нерівностей не має розв’язків при будь-якому значенні

параметра m?
А Б В Г
x2 + mx + m2 < 0 x2 + 2x + m > 0 ( x − 3) ( x − m ) ≤ 0 ( x 2 + m 2 ) ( x − m ) < 0
8. При якому значенні параметра а нерівність

a
x2 − ax >
2
виконується для всіх дійсних x?
А Б В Г
При a ∈( −2; 0) При a ∈(0;2) параметра не іс- При a ∈(2; +∞ )
нує
9. При яких значеннях параметра а система нерівностей

x ≤ 5

x ≥ a
не має розв’язків?
А Б В Г
При a ∈(5; +∞ ) При a ∈( −∞;5) При a ∈[5; +∞ ) При a ∈( −∞;5]
10. Укажіть значення параметра a, при яких розв’язком системи

x > 1
нерівностей  є проміжок (5;∞ )?
x > a
А Б В Г
( −∞;5) 5 (5;+∞) параметра
не існує
11. При якому значенні параметра a розв’язком нерівності

x ≤ 3a − 1

x ≥ a + 5
є єдине число?
А Б В Г
1 
При a ∈( −∞;3) При a = 3 При a ∈(3; +∞ ) При a ∈ ; +∞
3 
12. При якому значенні параметра a розв’язком системи нерів-

ностей
x ≥ 2a − 7,

x ≤ a + 1
буде відрізок, що складається лише з додатних чисел?
А Б В Г
При a ∈( −∞;3,5) При a ∈(3,5; +∞ ) При a ∈(3,5; 8) параметра
не існує
13. При яких значеннях параметра а система нерівностей

3 − 7x < 3x − 7,

1 + 2x < a + x
А Б В Г
параметра При a ∈(2; 8) При a ∈( −∞;2] При a ∈(8; +∞ )
не існує
14. При яких значеннях параметра a система нерівностей

3( a − 5x ) < 1 + x,

 x
2 − > 3 + 5( x − a )
 2
А Б В Г
При  7  При  7
 21  При a ∈ ; +∞  21  При a ∈ −∞; 
a ∈ ; +∞  43  a ∈ −∞;  43 
 127   
127 
15. При яких значеннях параметра a розв’язком нерівності

(a − 1) x > −1
є будь-яке число?
А Б В Г
При a = −1 При a = 0 При a = 1 параметра
не існує
16. Яка з нерівностей не є лінійною?

А Б В Г
x x +1 a +1 x
+b≥0 <0 <1 +a>x
a a x 3
17. Укажіть усі значення a, при яких нерівність

(9 − a ) x
2 2
+ 2ax − 1 > 0
є лінійною.
А Б В Г
a = −3 a=3 a = ±3 a = ±9
18. При якому значенні параметра m розв’язками нерівності

(m − 1) x < 5m
 5m 
є проміжок  ; +∞ ?
 m −1 
А Б В Г
При m ∈( −∞;1) При m ∈(0; +∞ ) При m ∈(0;1) При m ∈(1; +∞ )
19. Запишіть нерівність 4x > ax + a + 1 з параметром a у вигляді

лінійної нерівності.
А Б В Г
(4 − a) x − (a + 1) > 0 4x − ax > a + 1 4x − ax − a > 1 4x − ax − a − 1 > 0
20. При якому значенні параметра a нерівність 2x > 8 − ax не має

розв’язків?
А Б В Г
При a = 0 При a = −2 параметра При a = 2
не існує
Відповіді
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
В Б В А А В А А А Б
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Б В В В В В В А А Г
варіанти завдань контрольних робіт

Пропонуємо тексти контрольних робіт з тем:
99 «Раціональні рівняння та нерівності. Квадратний тричлен»
(20 варіантів, по 3 завдання у кожному);
99 «Рівняння, нерівності та їх системи з модулями» (20 варіантів,
по 3 завдання у кожному);
99 «Завдання з параметрами зі шкільного курсу алгебри»
(27 варіанти, по 2 завдання у кожному).
Зауважимо, що ми свідомо не наводимо відповіді до цих за-
вдань, залишаємо поле для спілкування Вчителя та Учня, можли-
вість розв’язувати кожне завдання різними способами та перекону-
ватись цим самим у правильності отриманого розв’язку.
Контрольна робота
Тема. Раціональні рівняння та нерівності. Квадратний тричлен
Варіант 1
1. Розв’яжіть рівняння
(a − 1) x2 + 2(2a + 1) x + 4a + 3 = 0
2. Знайдіть значення параметра a, при яких корені рівняння
x 2 − 2 ( a − 3) x − a + 3 = 0
належать проміжку ( −3;0) .
3. Для кожного дійсного значення параметра a розв’яжіть не
рівність
(1 + 4a ) x − 2a − 2 ≥ 2.
2ax − 1
Варіант 2
ax2 − (1 − 2a ) x + a − 2 = 0
(a + 1) x2 − (2a − 3) x + a = 0
належать проміжку ( −1;0).
3. Для кожного дійсного значення параметра a розв’яжіть нерів-
ність
x 2a − 1
< .
x − 2 ( a − 3) ( x − 2)
Варіант 3
(2a − 1) x2 − (3a + 1) x + a − 1 = 0
2. При яких значеннях параметра k корені рівняння
(2 − k) x2 − 3kx + 2k = 0
більші за 1?
ність
( )
ax2 − a2 + a + 2 x + 2a ≥ −2
Варіант 4
(a 2
) ( )
+ a − 2 x2 + 2a2 + a + 3 x + a2 − 1 = 0
2. При яких значеннях параметра a корені рівняння
(2a − 2) x2 + (a + 1) x + 1 = 0
належать інтервалу [ −2;0]?
ність
2x − a a 3
− < .
( x − 2) ( x + 3) a −2 x+3
Варіант 5
ax2 + 8x − 4a − 16 = 0
(a + 3) x2 − 6ax − 8a + 3 = 0
x2 − 8ax + 15a2 > 0
Варіант 6
ax2 − 2( a + 2) x + a + 1 = 0
(a + 1) x2 − 3ax + 4a = 0
2ax + 3
<4
5x − 4a
Варіант 7
(a − 1) x2 + 2(2a + 1) x + 4a + 3 = 0
4x2 − 2x + a = 0
належать проміжку [ −1;1]?
7a2 − a − 2
x+ < −7a
x−a
не має розв’язків, які більші за 1?
Варіант 8
( )
a ( a + 1) x2 + 1 − 2a2 x + a2 − a = 0
2. Знайдіть значення параметра m, при яких корені рівняння
x2 − 2mx + m = 0
будуть менші від 1.
x2 + 3ax − a > 0
Варіант 9
(a + 3) x2 − (3a + 1) x + a = 0
2. Знайдіть значення параметра p, при яких корені рівняння
x2 − 4 px + 3 p2 = 0
лежать у проміжку ( −3;0) .
3. Знайдіть усі значення параметра m, при кожному з яких нерів-
ність
3x2 + mx − 6
−9 < <6
x2 − x + 1
справджується при всіх дійсних значеннях x .
Варіант 10
x2 + 8x − 14a − 16 = 0
x2 − ( a + 1) x + a + 4 = 0
від’ємні?
ність
x2 − mx + 1
≤3
x2 + x + 1
справджується при всіх дійсних значеннях x.
Варіант 11
( )
ax2 − a2 + 2b x + 2ab = 0
з параметрами a і b.
2x2 − (m − 3) x − 6 = 0
лежать в інтервалі (0;2) .
x2 − ax − a − 1 ≤ 0
Варіант 12
(a 2
)
− b2 x2 − 4abx − a2 + b2 = 0
(a − 3) x2 + (2a − 1) x + a + 6 = 0
лежать між 0 та 2?
3. Розв’яжіть нерівність x2 − 6ax + 8a − 1 > 0 з параметром a.
Варіант 13
1. Розв’яжіть рівняння x2 + ( a − 3) x + 3 − a = 0 з параметром a.
(m + 1) x2 − (2m + 1) x + m − 3 = 0
більші за 1.

ність
2x2 + mx − 4
−6 < <4
x2 − x + 1
справджується при всіх дійсних значеннях x.
Варіант 14
1. Розв’яжіть рівняння x2 − 2ax + a2 − b2 = 0 з параметрами a і b.
x2 + ( p + 6) x + 3 p + 18 = 0
менші від 1.
3. Розв’яжіть нерівність x2 − 3ax + a + 1 > 0 з параметром a.
Варіант 15
1. Розв’яжіть рівняння ax2 − ( a + 1) x + 2 = 0 з параметром a.
(k + 1) x2 + (k + 3) x + k = 0
належать проміжку ( −1;1)?
1
+ ax > 1
x
Варіант 16
(a + 1) x2 + 2(a − 1) x + a + 1 = 0
3x2 − ( p + 6) x + 12 = 0
додатні.
a 1 1
+ <
ax + 1 ax − 1 1 − a2 x2
Варіант 17
x2 − 2( a + b ) x + 4ab = 0

(a + 3) x2 − 6ax − 8a + 3 = 0
більші за −3, але менші від 0?
3. Розв’яжіть нерівність x2 + 8x − 4a − 16 < 0 з параметром a.
Варіант 18
1. Розв’яжіть рівняння x2 − 3ax + 2a2 = 0 з параметром a.
2. Знайдіть значення параметра n, при яких корені рівняння
(2 − n) x2 − 3nx + 2n = 0
більші за 0,5.
3. Розв’яжіть нерівність x2 + 3ax − a > 0 з параметром a.
Варіант 19
(a − 1) x2 + 2(2a + 1) x + 4a + 3 = 0
4x2 − (3m + 1) x − m − 2 = 0
знаходяться між числами –1 та 2.
2x − 5 x + 7 3x − 2m
− ≤
m −1 3 2(m − 1)
з параметром m.
Варіант 20
(k − 2) x2 − 3kx + 2k = 0
з параметром k.
2x2 − (k − 4) x + 8 = 0
менші від 2?
ax − (1 − a ) a
>0
a2 − ax − 1
Тема. Рівняння, нерівності та їх системи з модулями

Варіант 1
1. Для всіх значень параметра a розв’яжіть рівняння
x − a + x = 2 − a.
ність
1 − x − a > x ( x − 4)
має розв’язки.
3. Для всіх значень параметра a розв’яжіть систему рівнянь
a x + y = 1,

 x + y = 1.
Варіант 2
x + a + x = 2 + a.
ність
6x > x2 + 5 + x − a
a x + y = 1,

 x + y = a.
Варіант 3
x + a + x − a = 2.
ність
x + a + x2 + 4x + 3 ≤ 0
a x − y = a,

 x + ay = 1.
Варіант 4
x − a + x + a + 1 = 3.
ність
2 ⋅ (1 + x ) ≥ x2 + 2 ⋅ x − a
 ax − y = 1,
 .
 x+y=2
Варіант 5
1. Для кожного значення параметра a знайдіть кількість коренів
рівняння x2 + a ⋅ x − 2 = 0 .
2. Для кожного значення параметра a розв’яжіть нерівність
x − a + x + 3a ≤ 4a .
3. Знайдіть усі значення параметра a ≥ 0, при кожному з яких
система рівнянь
x2 + y2 = 2,
 2 2
 x − a + y − a = a
2
має рівно чотири розв’язки.

Варіант 6
рівняння x2 + 2 ⋅ x − a = a .
x − a − 2a > x − 3a .
( x − 2)2 + ( y − a )2 = 1,

 x + y + y − x = a + a
2

Варіант 7
рівняння
x2 + 2 ⋅ x − 2 = 5 .

x + 2a + x − a < 3x .
 x + y = a,

 x − y + y + x = 2
Варіант 8
рівняння
x2 − 2 ⋅ x − a + 2 = 2ax .
x − 3a − x + a < 2a .
( x − 2)2 + ( y − a )2 = a2 ,

 x + y + x − y = 2
Варіант 9
1. Знайдіть усі значення параметра a, при кожному з яких рів-
няння x ⋅ x + 2a + 1 = a має єдиний розв’язок.
2. Розв’яжіть нерівність x + 1 ≤ ax із параметром a.
3. Знайдіть усі значення параметра a, при кожному з яких систе-
ма рівнянь
2x + 2( a − 1) y = a − 4,

2 x + 1 + ay = 2
має єдиний розв’язок.
Варіант 10
няння
a
x + a = 1+
4x
2. Розв’яжіть нерівність x + 3 < ax із параметром a.

ма рівнянь
ax + ( a − 1) y = 2 + 4a,

3 x + 2y = a − 5
Варіант 11
няння
x2 + 4x − 2 ⋅ x − a + 2 − a = 0
має два різні розв’язки.
2. Розв’яжіть нерівність x − 1 ≥ ax із параметром a.
ма рівнянь
x2 + y2 − 2x − 8y + 16 = 0,

y + x − 1 = a − 1
2

Варіант 12
няння
a
x −1 = +1
x−a
має два різні розв’язки.
2. Розв’яжіть нерівність x + 1 ≤ a ( x − 1) з параметром a.
ма рівнянь
( )
 x + a 3 2 + y2 + 6y + 8 = 0,


 3 x + y = 6
Варіант 13
x−a
x2 − 6x ⋅
+ 5 = 0.
x−a
2. Розв’яжіть нерівність 3x + 1 > ax з параметром a.

( x − a )2 + ( y − a )2 = a2 ,

 x + y = 1
Варіант 14
x−a
x2 + x ⋅ − 2 = 0.
x−a
2. Розв’яжіть нерівність 2x − 5 ≥ ax із параметром a.
 x + 3 y + 5 = 0,

( x − a ) + y = 4
2 2
має рівно три розв’язки.

Варіант 15
1. При яких значеннях параметра a рівняння
x2 − ( a + 1) x + 2
=0
x −3
має єдиний корінь? Знайдіть цей корінь.
2. Розв’яжіть нерівність 2x − 1 ≥ ax із параметром a.
x − y = a,

( x − 3) + y = 2
2 2
має рівно два розв’язки.

Варіант 16
x2 + 2ax + 3
=0
x −2
має єдиний корінь? Знайдіть цей корінь.
2. Розв’яжіть нерівність x − 1 ≤ −4ax − 4a з параметром a.
3. Скільки розв’язків має система

 x + y = a,
 2
x + y = 1
2
залежно від параметра a?

Варіант 17
(x + 1) ⋅ x − 1 = a .
3 − x − a > x2
3. Скільки розв’язків має система
x + y = a,

( x − 3) + y = 4
2 2

Варіант 18
x ⋅ x − 4 + a = 0.
2 x − a > 2ax − x2 − 2
3. При якому значенні параметра a система
 x + 3 y + 5 = 0,

( x − a ) + y = 4
2 2
має три розв’язки?

Варіант 19
1. Знайдіть усі значення параметра a, при яких рівняння
2x − a + 1 = x + 3
ність
2x + 1 ≤ a ( x − 1)
3. Знайдіть найменше значення параметра a, при якому система
( )
 x − a 3 2 + y2 − 2y = 0,


 3 x − y = 4
Варіант 20
x − a − 2x + 2 = 3
ність
2x − 1 ≥ 3a ( x + 2)
3. Знайдіть найбільше значення параметра a, при якому система
( )
 x + a 3 2 + y2 + 6y + 8 = 0,


 3 x + y = 6
Тема. Завдання з параметрами
зі шкільного курсу алгебри
(Пропонована робота складена із завдань з параметрами, що
містяться у шкільних підручниках, які написані авторськими
колективами: 1) А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір;
2) В. Р. Кравчук, М. В. Підручна, Г. М. Янченко.)
Варіант 1
1. Розв’яжіть рівняння ax = 0 з параметром a.
2. При яких значеннях a не має розв’язків нерівність
x2 − ( a + 1) x + 3a − 5 < 0?
Варіант 2
1. Розв’яжіть рівняння ax = 10a з параметром a.
2. При яких значеннях a не має розв’язків нерівність
ax2 + ( a − 1) x + a − 1 < 0 ?
Варіант 3
1. Розв’яжіть рівняння ( a + 2) x = 2 з параметром a.
2. Для кожного значення a розв’яжіть нерівність
(x − 3)(x − a) < 0.
Варіант 4
1. Розв’яжіть рівняння 4ax + 4a = 8a з параметром a.
(x − 3)(x − a)2 > 0.
Варіант 5
1. Розв’яжіть рівняння a (1 − x ) = 5a з параметром a.
(x − 3)(x − a)2 ≥ 0.
Варіант 6
1. Розв’яжіть рівняння x − a = 3 з параметром a.
(x − a)(x + 5)2 < 0.
Варіант 7
1. Розв’яжіть рівняння x + a = −4 з параметром a.
(x − a)(x + 5)2 ≤ 0.
Варіант 8
1. Розв’яжіть рівняння 3x = a з параметром a.
x −5
≥ 0.
x−a
Варіант 9
1. Розв’яжіть рівняння −2x = a + 2 з параметром a.
(x + 1)(x − a) ≥ 0.
x +1
Варіант 10
1. Розв’яжіть рівняння 0,5x + 3a = 1,5 з параметром a.
(x + 1)(x − a) ≤ 0.
x−a
Варіант 11
1. Розв’яжіть рівняння a − 4x = 3a з параметром a.
2. Знайдіть усі значення параметра a, при яких система рівнянь
 x2 + y2 = 25,

ax − y = 3a − 4
Варіант 12
1. Скільки розв’язків має система рівнянь
3x + ( a − 2) y = 4a,

 −3x + 3ay = −2
2. Знайдіть усі значення параметра b, при яких нерівність
bx2 + 4x + b − 3 < 0
виконується для всіх дійсних значень x.
Варіант 13
1. Рівняння
(x − a)(1 − 2a ) = 4 − 4a2 і x + a = 0
є рівносильними при деяких значеннях параметра a. Знайдіть
ці значення.
2. Знайдіть усі значення параметра m, при кожному з яких систе-
ма рівнянь
4x2 − 3y2 = 24,

 y − 2x + m = 0
має лише один розв’язок.
Варіант 14
1. Доведіть, що при будь-якому значенні параметра a коренем
рівняння
( )
x x + a2 − a2 = x ( x − 1) + 2
є додатне число.
 y + 2x = 3,
 2
3x − xy = a
має один розв’язок.
Варіант 15
2 ( x − 3) = 3 ( x − a )
x2 + y2 = 1,

 x+y=a
має два розв’язки.
Варіант 16
1. При яких значеннях параметра k система рівнянь
 x + 2y = 5,

2x + 4y = k
має безліч розв’язків?
(x − 1)(x − a) < 0
Варіант 17
1. При яких значеннях параметра a система рівнянь
 x + 3y = 4,

2x + ay = 8
(2a − 1) x2 + 2ax + a + 3 ≤ 0
виконується для всіх дійсних значень x.
Варіант 18
1. Скільки розв’язків має система рівнянь
 ax − 3y = 5,

4x − 6y = 10
x2 + 3x + 1 − 2a < 0
Варіант 19
1. При яких значеннях параметра b система рівнянь
 5x + by = 8,

10x + 3y = 16
x2 + 3x + 1 − 2a ≤ 0
Варіант 20
1. При яких значеннях параметра a система рівнянь
 4x − y = 9,

6x + ay = 4
ax2 − 4x + a > 0
Варіант 21
1. Для кожного значення a розв’яжіть систему нерівностей
x < 2,

x ≤ a.
1 − x2 = a
має три корені.
Варіант 22
x − 4 x − 2a
=
5 2
має додатний корінь?
x−4 + x+2 = a
має два корені.
Варіант 23
3x − 9 a − x
= −1
4 3
має додатний корінь?
x−4 + x+2 = a
не має коренів.
Варіант 24
1. Для кожного значення a розв’яжіть нерівність a2 x ≤ 0 .
x2 − 2x = a
має не менше трьох коренів.
Варіант 25
a + x < 2 − ax .
x −1 − 2 = a
не має коренів.
Варіант 26
(a + 4) x > 1.
2. Для кожного значення a розв’яжіть рівняння
x2 − 8x + 7
= 0.
x−a
Варіант 27
2x − 3a ≤ 4 − 7a
2. Для кожного значення a розв’яжіть рівняння
x−a
= 0.
x − 8x + 7
2
Післямова
Шановний читачу! Ви перегортаєте останню сторінку нашого
посібника. Він адресований учням і вчителям основної школи. Але
ж є ще старша школа, де вивчаються ірраціональні, показникові та
логарифмічні рівняння і нерівності. Тому, мабуть, у Вас виникне
бажання навчитися розв’язувати завдання з параметрами, що роз-
глядаються в курсі математики старшої школи. Рекомендуємо Вам
звернутися до іншого нашого посібника:
Прус А. В., Швець В. О. Задачі з параметром в шкільному курсі
математики. Навчально-методичний посібник. — Житомир : Вид-
во «Рута», 2016. — 468 с.
Він значно ширший за змістом і обсягом, містить відповідні те-
оретичні відомості, зразки розв’язання завдань та вправи для само-
стійного розв’язування.
Розв’язуйте завдання з параметрами і отримуйте від цього на-
солоду!
З повагою, автори!
Література
1. Амелькин В. В., Рабцевич В. А. Задачи с параметрами: Справоч-
ное пособие по математике / В. В. Амелькин, В. А. Рабцевич. —
Мн. : «Асар», 1996. — 464 с.
2. Гончаренко Ю. В., Хрузин А. Н. Системы уравнений с параме-
трами. — К. : «Кий», 1996. — 48 с.
3. Горнштейн П. І., Полонський В. Б., Якір М. С. Задачі з пара-
метрами. — Тернопіль : підручники і посібники. — 2004. —
256 с.
4. Задачі з параметрами: Навчальний посібник / В. М. Лейфура,
А. І. Воробйова. — К. : ІЗМН, 1996. — 112 с.
5. Задачи по математике. Уравнения и неравенства. Справочное
пособие / Вавилов В. В., Мельников И. И., Олехник С. Н., Па-
сиченко П. И. — М. : Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1987. —
240 с.
6. Мерзляк А. Г. Алгебра: підруч. для 9 кл. з поглибл. вивч. мате-
матики / А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір. — Х. :
Гімназія, 2011. — 384 с.
7. Натяганов В. Л., Лужина Л. М. Методы решения задач с пара-
метрами: Учеб. пособие. — М. : Изд-во МГУ, 2003. — 368 с.
8. Нестеренко Ю. В., Олехник С. Н., Потапов М. К. Задачи
вступительных экзаменов по математике: Учебное пособие. —
М. : Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1986. — 512 с.
9. Прус А. В., Швець В. О. Задачі з параметром в шкільному курсі
математики. Навчально-методичний посібник. — Житомир :
Вид-во «Рута», 2016. — 468 с.
10. Сборник заданий для довузовской подготовки по математике.
Для учащихся заочной формы обучения / Кругликов А. В.,
Плакса С. А. — К. : НТУУ «КПИ», 1999. — 248 с.
11. Тынянкин С. А. 514 задач с параметрами / С. А. Тынянкин. —
Волгоград : Волгоградская правда, 1991. — 160 с.
12. Худобін О. І., Худобін М. І., Шуршалов М. П. Збірник задач
з алгебри і елементарних функцій: Посібник для учнів 9–10
класів. — К. : Рад. шк., 1969. — 428 с.
13. Ястребинецкий Г. А. Уравнения и неравенства, содержа-
щие параметры: Пособие для учителей. — М. : Просвещение,
1972. — 128 с.
Для нотаток
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
Для нотаток
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
Навчальне видання
Бібліотека журналу «Математика в школах України»
Випуск 11 (167)
Прус Алла Володимирівна

Швець Василь Олександрович
Задачі з параметрами
в шкільному курсі математики
основної школи
Частина 2
Навчально-методичний посібник
Головний редактор І. С. Маркова

Редактор Г. О. Новак
Коректор О. М. Журенко
Комп’ютерне верстання О. В. Лєбєдєва
Підп. до друку 11.11.2016. Формат 60×90/16. Папір офсет.

Гарнітура Шкільна. Друк офсет. Ум. друк. арк. 9,0. Зам. № 16-11/14-04.
ТОВ «Видавнича група “Основа”».
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи КВ № 11392–265Р від 25.07.2007.
Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66.
Тел. (057) 731-96-32. E-mail: math@osnova.com.ua
Надруковано у друкарні ТОВ «Тріада Принт»

м. Харків, вул. Киргизька, 19. Тел. +38(057)703-12-21
e-mail: sale@triada.kharkov.ua

Задачі з парам Ч2

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Задачі з парам Ч2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УДК

Рекомендовано до друку Вченою радою

Прус А. В., Швець В. О.

© Прус А. В., Швець В. О., 2016

Поняття нерівності з однією зміною з параметром

нянь і наслідками з них. Бажано такі означення і теореми разом із

Поняття лінійної нерівності з параметром

Для > 0 Для < 0 0⋅ x > ∆

Для інших знаків <, ≥, ≤ алгоритм буде дещо іншим. Можна

Приклади розв’язання лінійних нерівностей із параметром

Позначимо знайдені розв’язки на прямій параметрів та запи-

Вправи для самостійного розв’язування

2.2. Поняття нерівності другого степеня з параметром

залежно від дискримінанта і першого коефіцієнта

D>0 D=0 D<0

(У таблиці: D — дискримінант квадратного тричлена

ня n аргумента x, називають раціональною нерівністю n-го степе-

Зазвичай нерівності вищих степенів розв’язують також або

Приклади розв’язування нерівності другого степеня з параметром

Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0], то x ∈ ; якщо a ∈(0; +∞ ), то

Рис. 1.1 Рис. 1.2

Відповідь. Якщо a ∈( −∞;2), то x ∈( a;2); якщо a = 2, то розв’язків

3) Якщо a = −2, то нерівність набуває вигляду ( x + 2) < 0 , звідки

Зауважимо, що при m > 1 маємо x1 < x2 . Оскільки x1 < x2 , то

Рис. 3.1 Рис. 3.2

Повернемось до заміни: t2 >

Вправи для самостійного розв’язування

якщо a ∈[2; +∞ ) , то розв’язків немає. Зазначимо, що

2.3. Нерівності другого степеня з параметром

D>0 D=0 D<0

Випадок 1. Умови f ( a ) > 0, D > 0.

Множина розв’язків х ∈( −∞; х1 )  (х2 ; + ∞ )

Множина розв’язків х ∈( х1; х2 )

Щоб проміжок ( х1 ; х2 ) належав проміжку ( α; β ) необхідно і до-

Випадки (5) і (6) показують що нерівність (1) розв’язків немає,

Приклади розв’язування нерівностей другого степеня

є лінійною, тобто коли a = 0. Тоді вона набуває вигляду

Оскільки D ≥ 0 при всіх значеннях параметра, то далі розгля-

a>0 D>0 a<0 D>0

Множина розв’язків нерівності х ∈( х1 ; х2 ) .

Необхідні і водночас достатні умови такого розташування

Вправи для самостійного розв’язування

не містить жодного розв’язку нерівності x2 ≤ 1.

2.4. Дробово-раціональні нерівності з параметром

Поняття дробово-раціональної нерівності з параметром

Приклади розв’язання дробово-раціональних нерівностей

­координатною площиною x0a , то область визначення заданої нерів-

3) Якщо a − 10 < 0, тобто a < 10, то маємо нерівність

Відповідь. Якщо a ∈( −∞;10), то

Якщо a = 0, то система матиме вигляд

Вправи для самостійного розв’язування

6. Знайдіть усі значення a, при яких для всіх x, які задовольня-

2.5. Нерівності з параметром, що містять модуль

Вид нерівності, Рівносиль- Деякі обґрунтування

f (x ) > A ; Обґрунтування подібне до наведе-

Можна також перейти до сукуп-

f (x ) ≥ g (x ) Знак нерівності може бути іншим

Зауважимо: 1) якщо у випадках № 1–4, 8 ліва та права частини

Приклади розв’язування нерівностей із параметрами,

Нехай a > 0, тоді розв’язками першої нерівності сукупності

99 При a = 0 пряма збігається з правою частиною графіка функції

Нехай a ∈( −∞; −1) . Для цих значень параметра дістанемо систе-

Нехай a = −1, тоді матимемо систему

Якщо a ∈( −1;0), то розв’язками системи (*) є проміжок

координатною площиною x0a , то область визначення заданої нерів-

Відповідь. Якщо a ∈( −∞;0), то x ∈( −∞;2a ); якщо a = 0, то розв’

то можна довести, що при a ≥ 0 графіки цих функцій перетинають-

Нехай корені розташовані так, як зображено на рис. 11 (б). То

Нехай корені розташовані так, як зображено на рис. 11 (в). То