Декартові координати на площині і рівняння фігур.

Рівняння фігури на площині.

а) рівнянням фігури F, заданої на площині xy, називають рівняння з двома змінними x і
y, яке має дві властивості:
- якщо точка належить фігурі F, то її координати є розв`язком даного рівняння;
- будь-який розв`язок ( x ; y) даного рівняння є координатами точки, яка належить
фігурі F.
б) рівняння кола з центром О(a;b) і радіусом Rмає вигляд
( x−a )2+ ( y−b )2=R 2
в) якщо центром кола є початок координат, то рівняння кола має вигляд
2 2 2
x + y =R
г) загальне рівняння прямої має вигляд (a,bі c – деякі числа, причому aі bне
дорівнюють нулю одночасно)
ax +by +c =0
д) рівняння прямої у відрізках, де (a;0) і (0;b) — точки перетину прямої з осями абсцис
і ординат відповідно, має вигляд
x y
+ =1
a b

є) рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом k, яка проходить через точку M(a;b), має
вигляд
y−b=k ( x−a )
ж) рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки А(x1;y1) і В(x2;y2), має
вигляд:
x−x1 y− y 1
- при x 2 ≠ x 1 , y 2 ≠ y 1 =
x 2−x 1 y 2− y 1

- при y 1= y 2 y= y 1

- при x 1=x 2 x=x 1

з) кутовий коефіцієнт прямої, яка проходить через точки А(x1;y1) і В(x2;y2), (де x 2 ≠ x 1)
дорівнює частці різниці ординат і різниці абсцис цих точок
y −y
k= 2 1
x 2−x 1
и) відстань ρ від точки M(x0;y0) до прямої, заданої рівнянням ax+by+c=0, обчислюється
за формулою
|ax 0+ b y 0+ c|
ρ=
√ a2 +b2
і) рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом має вигляд (kі b – числа; xі y – змінні)
y=kx+ b
ї) k – кутовий коефіцієнт прямої, який вказує, який кут утворює пряма з додатним
напрямом осі абсцис, і дорівнює тангенсу цього кута:
- якщо k>0, то кут гострий

k = tgα > 0

- якщо k<0, то кут тупий

k = tgα < 0

- якщо k =0, то пряма y=bпаралельна осі Оx

y y=b
к) число bдорівнює ординаті точки перетину прямої з віссю ординат:
- b>0, пряма перетинає вісь Оyнад віссю абсцис

y x

b
x

- b=0, пряма проходить через початок координат

y
b
x

- b<0, пряма перетинає вісь Оy нижче осі абсцис

x
b
 л) рівняння прямої, паралельної осі ординат, має вигляд (а — абсциса довільної точки
прямої)
x=a

x=a

м) паралельні прямі мають рівні кутові коефіцієнти

l 1 ∥l 2, то k 1=k 2
н) якщо прямі перпендикулярні, то добуток їх кутових коефіцієнтів дорівнює -1
l 1 ⊥ l 2, то k 1 ⋅ k 2 =−1

о) тангенс кута γ між прямими y=k1x+b1і y= k2x+b2 обчислюється за формулою

| |
k 1−k 2
tgα= 1+k k
1 2

Декартові координати на площині.

а) відстань між точками, заданими своїми координатами, дорівнює квадратному

кореню із суми квадратів різниць одноіменних координат (щоб уникнути помилок в
подальшому — від координат кінця віднімаємо відповідні координати початку)

(xA;yA)

(xB;yB)

√ 2
AB= ( x B −x A ) + ( y B − y A )
2
 AM
б) якщо точка M(xM,yM) поділяє відрізок АВ у відношенні =λ , то координати цієї
MB
точки можна обчислити за формулою
x A+ λ x B yA + λ yB
xM = ; y M=
1+ λ 1+ λ

(xA;yA)

(xM;yM)

(xB;yB)

в) координати середини відрізка дорівнюють півсумі одноіменних координат кінців

цього відрізка
N – середина АВ
x +x y +y
x N = A B ; y N= A B
2 2

Приклади розв’язування задач

Задача № 1
Скласти рівняння прямої, яка проходить через точку M(-2;5) й утворює з додатним
напрямом осі абсцис кут 450.
Розв`язання
l :y=kx + b – рівняння прямої
1) k = tg450 =1, тоді y=x+b
2) M (−2; 5 ) ∈l , тоді 5 = -2+b
b=7, отже рівняння прямої y=x+7
Відповідь: y=x+7
Задача № 2
Скласти рівняння прямої, яка проходить через точку A(-1;3):
а) і паралельна до прямої 4x-2y+8=0
б) і перпендикулярна до прямої 3x-y+1=0
в) знайти відстань від точки Aдо прямої 4x-3y+1=0
Розв`язання
l :y=kx + b – рівнянняпрямої
а)l1: 4x-2y+8=0
2y= 4x+8 │:2
y=2x+4
якщо l║l1, то k = k1=2, тобто l : y = 2x+b
A (−1 ; 3 ) ∈ l, тоді 3=2⋅ (−1 ) +b , b=5, отже l : y= 2x+5
б)l2: 3x-y+1=0
y = 3x+1

( ) ()
якщоl║l2, то k ⋅k 2=−1 , k=−
1
k2
1
( )1
=− , тоді l : y=− x + b
3 3
A (−1 ; 3 ) ∈ l, тоді 3=− ( 13 ) ⋅ (−1) +b , b=3− 13 =2 23 , отже
l : y=− ( 13 x )+ 83 │⋅ 3
3y= -x+8
x+3y-8=0

в)відстань від точки до прямої знаходимо за формулою

|ax 0+ by 0+ c|
ρ=
√ a2 +b2
l : 4x-3y+1=0 A (-1;3), тоді
|4 ⋅ (−1 )−3⋅3+ 1| |−12| 12
ρ= = = =2,4
√ 4 2 +(−3 )2 √25 5

Задача № 3
Скласти рівняння прямої, яка проходить через центри двох заданих кіл x2+y2-4x+6y=3
та x2+y2-8x+4y= -11.
Розв`язання
Запишемо рівняння кіл в загальному вигляді, виділивши повний квадрат по xі по yв
кожному з них.
x2+y2-4x+by=3
(x2- 4x+4)-4 +( y2+6y+9)-9=3
(x-2)2+(y+3)2 =16
O1(2;-3) – центр кола
x2+y2-8x+4y= -11
(x2-8x+16)-16 + (y2+4y+4)-4= -11
(x-4)2+(y+2)2 =9
O2(4;-2) – центр кола
x−x O 1 y− y O 1
lO1O2 : =
xO 2−xO 1 y O 2− y O 1
x−2 y +3
=
4−2 −2+3
x−2 y +3
=
2 1
x-2 = 2y+6
x-2y-8=0

Відповідь: x-2y-8=0
Задача № 4
Скласти рівняння кола з центром на осі ординат, яке проходить через точки A(-3;0),
B(0;9).
Розв`язання
(x-a)2+(y-b)2 = R2 – загальне рівняння кола
O ( a ; b ) ∈OY , отже O(a;0)
 (x-a)2 +y2 = R2
A (−3 ; 0 ) ∈ ( O ; R ), тоді (-3-a)2= R2
B ( 0; 9 ) ∈ ( O; R ), тоді a2 +81 = R2, тоді
(-3-a)2 = a2 +81
(3+a)2 = a2 +81
9+6a+a2 = a2 +81
6a=72
a=12, отже R2=122+81=144+81=225
і рівняння кола має вигляд (x-12)2+y2 =225
Відповідь: (x-12)2+y2 =225

Задача № 5
Знайдіть координати точки, яка належить осі абсцис і рівновіддалена від точок A(-1;5) і
B(7;-3)
Розв`язання
Нехай точка C ∈ Ox , тоді C(x;0) і CA=CB
√
CA= ( x A −x C ) + ( y A − y C ) =√ (−1−x ) + ( 5−0 ) =√ ( 1+ x ) +25
2 2 2 2 2

√
CB= ( x B −x C ) + ( y B − y C ) =√ ( 7−x ) + (−3−0 ) = √ ( 7−x ) + 9
2 2 2 2 2

√ ( 1+ x ) +25=√ ( 7−x ) +9
2 2

(1+x)2+25 =(7-x)2+9
1+2x+x2+25 = 49-14x+x2+9
16x = 32
x=2 ,отже C(2;0).
Відповідь: (2;0).

Задача № 6
В паралелограмі ABCD: A(-3;1), B(2;-4), C(5;-3). Знайти координати вершини Dі
довжину меншої діагоналі.
Розв`язання
A B
1) Знайдемо довжину сторін AB і BC
O
D C

√
AB= ( x B −x A ) + ( y B − y A ) =√ (2+3 ) + (−4−1 ) =√ 25+25=5 √ 2
2 2 2 2

√
BC= ( x C −x B ) + ( y C − y B ) =√ ( 5−2 ) + (−3+ 4 ) =√ 9+1= √ 10
2 2 2 2

AB>BC, тоді AC – менша діагональ

√
AC= ( x C −x A ) + ( y C − y A ) =√ ( 5+3 ) + (−3−1 ) =√ 64+16=√ 80=4 √ 5
2 2 2 2

2) AC∩BD=О, О — середина діагоналей.

x + x −3+ 5 y A + y C 1−3
О — середина AC, тоді x O= A C = =1 y O = = =−1, О(1;-1)
2 2 2 2
x +x y +y
О(1;-1) середина BD, тоді x O= B D y O= B D
2 2
 2+ x D −4+ y D
1= −1=
2 2
2=2+xD -2= -4+yD
xD=0 yD=2
D(0;2)
 Задача № 7
Доведіть, що чотирикутник ABCD – паралелограм з вершинами в точках A(-1;1), B(-
3;7), C(3;5), D(5;-1) є ромбом.
Доведення
B C
1) Доведемо, що чотирикутник ABCD – паралелограм.
О Нехай точка О — середина AC, тоді

A D x = x A + x C =−1+3 =1 y = y A + y C = 1+5 =3 О(1;3)

O O
2 2 2 2

x B + x D −3+5 y B + y D 7−1
точка О1 — середина BD, тоді x O 1= = =1 y O 1= = =3 О1(1;3)
2 2 2 2
точки О і О1 співпадають, отже AC∩BD=О і О — середина діагоналей, тоді ABCD –
паралелограм за ознакою.
2) AB=CD, BC=AD – властивість паралелограмма
√
AB= ( x B −x A ) + ( y B − y A ) =√ (−3+1 ) + (7−1 ) = √ 4+36=√ 40
2 2 2 2

BC= √( x −x ) + ( y C− y B ) =√ ( 3+3 ) + ( 5−7 ) =√ 36+ 4=√ 40

2 2 2 2
C B

отже AB=BC= √ 40, тоді ABCD – ромб.

Задача № 8
В трикутнику ABC: A(-2;6), B(0;-2), C(5;-7). Знайти координати точки перетину медіан.
Розв`язання
B
1) точка О — точка перетину медіан ∆ ABC, тоді BO:OM =2:1, отже
O xB + λ x M y B + λ x M , де BO 2
x O= ; y O= = =2=λ
A C 1+ λ 1+ λ OM 1
M
2) М — середина АС, тоді М =
−2+ 5 6−7
2
;
2 ( , М = ;−
3
2 2)1
( )
3)
x O=
0+2 ⋅ ( 32 ) = 3 =1, y =−2+2 ⋅−( 12 ) = −3 =−1
O
1+2 3 1+2 3
O(1;-1)
Відповідь: (1;-1)
Задачі для самостійного розв’язування

Задача №1
Складіть рівняння кола радіуса 5, яке проходить через точку М(2;-3) і центр якого
належить осі абсцис.
(Відповідь: (x-6)2 +y2 =25 або (x+2)2 +y2 =25)

Задача №2
Складіть рівняння прямої, яка проходить через точку А(-4;3) і утворює з додатним
напрямом осі абсцис кут 1200.
(Відповідь: y=−√ 3 x +3−4 √ 3 )

Задача №3
Складіть рівняння прямої, яка проходить через точку K(2;-3) і:
а) паралельна прямій x-3y =-5
б) перпендикулярна до прямої -2x+6y =-15
в) знайти відстань від точки Kдо прямої 9x-12y =1
1 11 8
(Відповідь: y= ⋅ x − ; y =−3 x+3 ;3 )
3 3 15

Задача №4
Складіть рівняння кола, яке має центр на осі абсцис і проходить через центри кіл
x +y +4x-2y+1=0 і x2+y2-8x-6y-3=0.
2 2

( )
5 2 2 130
(Відповідь: x− + y =
3 9
)

Задача №5
Доведіть, що чотирикутник ABCDз вершинами в точках A(2;-2), B(1;2), C(-3;1), D(-2;-
3) є прямокутником.

Задача №6
Знайдіть координати точки, яка належить осі ординат і рівновіддалена від точок C(3;2) і
D(1;-6).

( 3
(Відповідь: 0 ;− )
2 )
Задача №7
Знайдіть координати вершини С ∆ ABC, якщо A(3;0), B(6;9), а точка М(-1;2) — точка
перетину медіан трикутника.
(Відповідь: (-12; -3))
 Вектори.
Основні поняття.
а) вектор — це напрямлений відрізок
В

А
а⃗ ⃗
AB=⃗a
точка А — початок вектора
точка В — кінець вектора
б) щоб знайти координати вектора, заданого його початком А(xA; yA) і кінцем B(xB; yB),
треба від координат кінця відняти однойменні координати початку

⃗
AB ( x B−x A ; y B− y A )=⃗a ( a1 ; a2 ), тобто a1=xB-xA, a2=yB-yA

в) вектор, початок і кінець якого збігаються, називають нульовим ( або нуль-вектором)

⃗
АА=⃗0

г) модулемвектора називають довжину відрізка, яким цей вектор задано

|⃗
AB|=|⃗a|

д) якщо вектор задано своїми координатами ,то його модуль дорівнює квадратному
кореню, із суми квадратів його координат
√
|⃗a|= √ a 21+ a22= ( x B −x A ) + ( y B − y A ) =|⃗
2 2
AB|
е) модуль нуль-вектора дорівнює нулю
|0⃗|=0

Види векторів.

а) вектори, які лежать на паралельних прямих або на одній, називають колінеарними

(позначають ║)

c⃗ ∥ ⃗d
⃗
a⃗ ∥ b
 б) однаково напрямлені колінеарні вектори називають співнапрямленими(позначають
↑↑)

a⃗ ↑↑b⃗

в) колінеарні вектори, які мають протилежний напрям, називають протилежно

напрямленими (позначають ↑↓)

a⃗ ↑↓b⃗

г) якщо вектори протилежно напрямлені, а їх модулі рівні, то їх називають

протилежними
якщо a⃗ ↑↓b⃗ , |⃗a|=|⃗b|, то a⃗ =−b⃗ , ⃗
AB=−⃗
BA
д) якщо вектори колінеарні, то їх можна виразити один через другий (і навпаки)
a⃗ ∥ b⃗ ,тодіa⃗ =λ b⃗
якщо a⃗ =λ b⃗ , тоa⃗ ∥ b⃗

е) якщо вектори колінеарні, то їх відповідні координати пропорційні

x ⃗a y ⃗a
a⃗ ∥ b⃗ , тоді x = y =λ
b⃗ ⃗b

λ>0, то a⃗ ↑↑b⃗
λ<0, то a⃗ ↑↓b⃗
є) вектори називають рівними, якщо вони співнапрямлені і їх модулі рівні
якщо a⃗ ↑↑b⃗ і |⃗a|=|⃗b|, то a⃗ =b⃗
ж) рівні вектори мають рівні відповідні координати
a⃗ ( a1 ; a2 )=b⃗ ( b1 ; b 2 ), тоді a1=b1; a2=b2
з) вектор, модуль якого дорівнює одиниці, називається одиничним
|⃗а|=1, тодіa⃗ - одиничний

Дії над векторами.

Додавання векторів
а) правило трикутника: щоб додати вектори a⃗ іb⃗ , треба від кінця вектораa⃗ відкласти
вектор b⃗ і вектор, який з`єднує початокa⃗ з кінцемb⃗ є сумою даних векторів

⃗
AB + ⃗
BC=⃗
AC
 б) правило паралелограма: щоб додати вектори a⃗ іb⃗ , треба їх відкласти від однієї точки і
на цих векторах, як на сторонах, побудувати паралелограм. Вектором суми є діагональ цього
паралелограма, яка з`єднує початок векторів з протилежною вершиною паралелограма
(кінцем вектора суми)

⃗
AB+⃗
AD=⃗
AC

в) правило многокутника: щоб додати три, або більше векторів, треба кожний
наступний вектор відкласти від кінця попереднього і вектор, який виходить з початку
першого в кінець останнього, є сумою даних векторів

⃗
AB + ⃗
BC +⃗
CD +⃗
DM=⃗
AM

г) якщо вектори задані координатами, то сумою цих векторів є вектор, координати

якого дорівнюють сумі одноіменних координат векторів доданків
a⃗ ( x 1 ; y1 ) , b⃗ ( x 2 ; y 2 )
a⃗ + ⃗b=(⃗
x ; y ) + (⃗
1 1 2 x ; y )=⃗
2 1 2 1 (x +x ; y + y )
2

Віднімання векторів
а) правило трикутника: щоб знайти різницю векторів, треба відкласти ці вектори від
однієї точки і вектор, початком якого є кінець вектора, який віднімають, а кінцем — кінець
вектора від якого віднімають, є різницею цих векторів

⃗ ⃗
a⃗ −b= AB−⃗
AC=⃗
CA

Вектор різниці напрямлений до вектора, від якого віднімають

⃗ a =⃗
b−⃗ AC−⃗
AB=⃗
BC
 б) якщо вектори задані координатами, то різницею цих векторів є вектор, координати
якого дорівнюють різниці одноіменних координат даних векторів
a⃗ ( x 1 ; y1 ) , b⃗ ( x 2 ; y 2 )
⃗ (⃗
a⃗ −b= x ; y )− (⃗ x ; y )=⃗ ( x −x ; y − y )
1 1 2 2 1 2 1 2

Множення вектора на число

а) добутком вектора a⃗ і числа κ (κ≠0), називають такий векторb⃗ , що:
- |b⃗|=|κ||⃗a|⃗a
- b⃗ ↑↑a⃗ , якщо κ>0 3 ⃗a
- b⃗ ↑↓a⃗ , якщо κ<0 −2 ⃗a

б) якщо вектор заданий координатами, то добутком числа на цей вектор, є вектор,

координати якого є добутком цього числа на кожну з координат даного вектора
a⃗ ( a1 ; a2 )κ — число
κ ⃗a=κ ⋅ (⃗
a 1 ; a 2) = ⃗
( κ a1 ; κ a 2 )

в) якщо вектори a⃗ іb⃗ неколінеарні, то для будь-якого вектора c⃗ існує єдина пара чисел
(α;β) така, що c⃗ =α ⃗a + β ⃗b
Дану рівність називають розкладом вектораc⃗ за векторамиa⃗ іb⃗

Кут між векторами

а) кутом між векторамиa⃗ іb⃗ називають кут, який утворюють вектори рівні даним, що
відкладені від однієї точки

∟( a⃗ ; b⃗ )=α

∟( a⃗ ; b⃗ )=β
б) якщо вектори a⃗ іb⃗ співнапрямлені, то кут між ними дорівнює нулю ( градусів або
радіан)
якщоa⃗ ↑↑b⃗ , то ∟( a⃗ ; b⃗ )=0
в) якщо вектори a⃗ іb⃗ протилежно напрямлені, то кут між ними дорівнює
1800 (π радіан)
якщоa⃗ ↑↓b⃗ , то ∟( a⃗ ; b⃗ )=180
0

г) якщо вектори a⃗ іb⃗ перпендикулярні, то кут між ними дорівнює 900

якщо a⃗ ⊥ ⃗b, то ∟( a⃗ ; b⃗ )=90
0

д) для будь-яких векторівa⃗ і b⃗ має місце нерівність

0 ⩽ ( ⃗a ; ⃗b ) ⩽ 180
0 0
Скалярний добуток векторів
а) скалярний добуток векторів — це добуток їх модулів і косинуса кута між ними
⃗ |⃗a|⋅|b⃗|cos ∟ ( ⃗a ; b⃗ )
a⃗ ⋅ b=

б) скалярний добуток вектора самого на себе називають скалярним квадратом

вектора,який дорівнює квадрату його модуля
a⃗ ⋅ a⃗ =⃗
2
a 2=|a⃗|

в) якщо вектори a⃗ іb⃗ перпендикулярні, то їх скалярний добуток дорівнює нулю

( і навпаки)
якщо a⃗ ⊥ ⃗b, то a⃗ ⋅ b=0
⃗
⃗ , тоa⃗ ⊥ ⃗b
якщо a⃗ ⋅ b=0

г) якщо вектори задані координатами, то скалярний добуток векторів дорівнює сумі

добутків одноіменних координат
a⃗ ( a1 ; a2 ) , b⃗ ( b1 ; b2 ), то a⃗ b=a
⃗
1 b1 + a2 b 2

д) якщо вектори співнапрямлені, то їх скалярний добуток дорівнює добутку модулів

цих векторів
⃗ |⃗a|⋅|⃗b|
якщоa⃗ ↑↑b⃗ , тоa⃗ ⋅ b=

е) якщо вектори протилежно напрямлені, то скалярний добуток дорівнює добутку

модулів цих векторів на мінус одиницю
якщоa⃗ ↑↓b⃗ , то a⃗ ⋅ b=−
⃗ |⃗a|⋅|b⃗|

Залежність між скалярним добутком векторів і кутом між ними

а) знак скалярного добутку векторів залежить від знака косинуса кута між цими
векторами
б) знаючи, що:
cosα >0 , при 0<α<900
cosα=0, при α=900
cosα <0 , при 900<α<1800
маємо наступне:
- скалярний добуток векторів додатний, якщо кут між ними гострий ( і навпаки)
⃗ 0, тоcosα >0 і α<900
Якщо a⃗ ⋅ b>
⃗ 0
якщо α<900, тоcosα >0 іa⃗ ⋅ b>
- скалярний добуток векторів від`ємний, якщо кут між ними тупий ( і навпаки)
⃗ 0, тоcosα <0 і α - тупий
якщоa⃗ ⋅ b<
⃗ 0
якщо α - тупий, тоcosα <0 іa⃗ ⋅ b<
- скалярний добуток векторів дорівнює нулю, якщо кут між ними прямий ( і навпаки)
⃗ , тоcosα=0і α=900
Якщо a⃗ ⋅ b=0
 ⃗
якщо α=900, тоcosα=0,a⃗ ⋅ b=0

в) косинус кута між векторами дорівнює частці скалярного добутку векторів і добутку
їх модулів
⃗a ⋅ b⃗
cos ∟ ( ⃗a ; ⃗b ) =
|⃗a|⋅|b⃗|
г) якщо вектори задані координатами, то косинус кута між ними знаходимо за
формулою

a⃗ ( a1 ; a2 ) , b⃗ ( b1 ; b2 )
a1 b 1 + a 2 b2
cos ∟ ( ⃗a ; ⃗b ) = 2 2
√ a1+ a2 ⋅ √b 21+ b22
Приклади розв’язування задач
Задача № 1
Відомо, що D – точка перетину діагоналей опуклого чотирикутника MKPF, MD:DP=
4:9, KD:DF= 7:3. Виразить вектори ⃗
MK , ⃗KP , ⃗
PF і ⃗
FM через вектори ⃗ m ,⃗
KD=⃗ MD=⃗p .

Розв`язання
, отже

MD 4 9
= DP= MD
DP 9 4

KD 7 3
= , отже DF = KD
DF 3 7
1) ⃗
MK =⃗
MD+⃗ DK =⃗p−⃗ KD =⃗p −⃗
m
9 9
2) ⃗
KP =⃗
KD+ ⃗
DP=⃗m+ ⃗ MD=⃗ m + ⃗p
4 4

3 9 3 9
3) ⃗
PF=⃗DF −⃗
DP= ⃗ KD− ⃗ MD= ⃗ m − ⃗p
7 4 7 4

4) ⃗
FM =−⃗MF=−( ⃗
MD +⃗
3
DF )=− ⃗p + ⃗
4 ( 3
KD =−⃗p− m
4
⃗ )
Задача № 2
Кут між векторами a⃗ і b⃗ дорівнює 1200, |⃗a|=|⃗b|=1. Обчислити скалярний добуток
( 3 a⃗ + ⃗b )( ⃗a −⃗b ) .
Розв`язання

( 3 a⃗ + ⃗b )( ⃗a −⃗b ) =3 ⃗ ⃗ ⃗b =3 ⃗ ⃗ ⃗
2
b =3|⃗a| −2|⃗a|⋅|b⃗| cos 120 −|b⃗|
2
a −3 ⃗a ⃗b+ a⃗ b−
2 2 2 2 0
a −2 ⃗a b−
2
¿ 3 ⋅1 −2 ⋅ 1⋅1 ⋅− ( 12 )−1 =3+1−1=3
2

Задача № 3
 Відомо, що с⃗ =2 a⃗ −3 ⃗b. Знайдіть |с⃗|, якщо a⃗ (−1 ; 1 ) , b⃗ (−2 ; 3 ) .
Розв`язання
c⃗ =2 a⃗ −3 ⃗b =2 (⃗
−1; 1 ) −3 (⃗
−2;3 )=(⃗
−2 ;2 ) −(⃗
−6 ;9 ) =⃗ (−2+6 ; 2−9 ) =(⃗
4 ;−7 )
C ( 4 ;−7 ), отже |с⃗|=√ 4 2+ (−7 )2=√ 16+ 49=√ 65
⃗
 Задача № 4
Дано вектори a⃗ ( x ; 6 ) і ⃗b ( 3 ;−2 ) .При якому значенні xвектори a⃗ і b⃗ :
1) перпендикулярні
2) колінеарні
3) кут між векторами тупий.

Розв`язання
1) a⃗ ⊥ ⃗b, тоді a⃗ ⋅ b=0
⃗
(⃗
x ; 6 ) ⋅ (⃗
3 ;−2 )=0
3x-12 =0
3x = 12
x=4
x ⃗a y ⃗a
2) a⃗ ∥ b⃗ , тоді =
xb⃗ y ⃗b
x 6
=
3 −2
-2x =18
x = -9
3) якщо ∟ ( ⃗a ; ⃗b ) >90 0, то a⃗ ⋅ b<
⃗ 0
3x-12<0
3x<12
x<4

Задача № 5
Дано векториa⃗ і b⃗ , |⃗a|=4 ,|b⃗|=5 , ∟ ( a⃗ , b⃗ )=1350 .Знайти : |⃗a +3 ⃗b|.
Розв`язання
Скалярний квадрат вектора дорівнює квадрату його модуля, тоді

|⃗a +3 ⃗b| =( ⃗a +3 b⃗ ) 2=⃗

2
a +6 ⃗a ⃗b+9 ⃗
2 2 2 0 2
b =|⃗a| +6|⃗a|⋅|b⃗|cos 135 +9|b⃗| =4 +6 ⋅ 4 ⋅ 5 ⋅
2
( −2√ 2 )+9 ⋅5 =
2

16−60 √2+225=241−60 √ 2
2
|⃗a +3 ⃗b| =241−60 √ 2
|⃗a +3 ⃗b|=√241−60 √2
Задача № 6
Визначити вид трикутника ABC,якщо A(-1;2), B(3;7), C(2;-1) за кутами.
Розв`язання

1) знайдемо координати векторів, які мають спільний початок

⃗
AB ( 3+1 ;7−2 ) =⃗
AB ( 4 ; 5 )
⃗
AC ( 2+1 ;−1−2 )=⃗AC ( 3 ;−3 )
AB ⋅ AC =4 ⋅3+5 ⋅ (−3 )=12−15=−3<0, отже cosα<0,
⃗ ⃗
тобто α — тупий кут.
∆ABC – тупокутний (в трикутнику може бути тільки один тупий кут).
 Задача № 7
Довести, що чотирикутник ABCD – трапеція, якщо A(-2;-2), B(-3;1), C(7;7), D(3;1).
Доведення
За означенням, трапеція — це чотирикутник, у якого дві сторони паралельні, а дві інші
— не паралельні, тому знайдемо координати векторів.
⃗AB (−3+2 ; 1+ 2 )=⃗
AB (−1 ; 3 )
⃗BC ( 7+3 ; 7−1 )=⃗
BC ( 10 ; 6 )
⃗CD ( 3−7 ;1−7 )=⃗ CD (−4 ;−6 )
⃗
DA (−2−3 ;−2−1 )=⃗ DA (−5 ;−3 )
10 6
Бачимо,що координати векторів ⃗ BC і ⃗
DA пропорційні = =−2, отже вектори
−5 −3
колінеарні, тобто BC║DA.
Координати ⃗ AB і ⃗
CD не пропорційні, отже вектори не колінеарні, тобто AB ║ CD, тоді
ABCD – трапеція за означенням.

Задача № 8
В ромбі ABCDбільша діагональ AC=12. Знайти ⃗
AB ⋅ ⃗
AC .

Розв`язання

⃗
AB ⋅ ⃗ AB|⋅|⃗
AC=|⃗ AC|⋅cosα=|⃗
AB|⋅12 ⋅cosα

Нехай AB= x. BD∩AC=O, BD ⊥ AC ,тоді з ∆BOA (∟О=900)

1
cosα=
AO 2
AB
=
AC
AB
=
6 , отже ⃗
x
AB ⋅ ⃗
AC =x ⋅ 12⋅
6
x
=72()
Задача № 9
∆ABC: A(2;0), B(-1;4), C(5;4). Знайти довжину бісектриси CM.

Розв`язання
BM BC
1) CM – бісектриса ∟С, тоді за властивістю =
MA CA
Знайдемо довжини сторін
√
BC= ( x C −x B ) + ( y C − y B ) =√ ( 5+1 ) + ( 4−4 ) = √36=6
2 2 2 2

√
AC= ( x C −x A ) + ( y C − y A ) =√ ( 5−2 ) + ( 4−0 ) =√ 25=5
2 2 2 2

BM 6 6
= , BM = BA
MA 5 11
2) Знайдемо координати точки M(x;y), використовуючи рівність векторів.
6
⃗
BM = ⃗ ( x +1 ; y−4 ) = 6 (⃗
BA , ⃗ − 3; 4 )
11 11

( ⃗
( x +1 ; y−4 ) = −18 ; 24
⃗
11 11 )
рівні вектори мають рівні відповідні координати
 ( 1811 ) y −4= 2411
x +1=−

x=−( ) y= M −( ) ;
29
11
68
11 ( 11 11 )
29 68

√( ( ) )( ) √
2 2 2 2
29 68 84 24
√
3) CM = ( x M −x C )2 + ( y M − y C )2 = −
11
−5 +
11
−4 = +
112 112
=

1 1 12 √ 53
√ 84 +24 = √ 12 ( 7 +2 )=
2 2 2 2 2
=
11 11 11

Задачі для самостійного розв’язування

Задача № 1
Дано точки A(-2;-4), B(4;4) іC(-1;3). Знайти:
а) модуль вектора⃗ BA
б) косинус кута між векторами ⃗ AC та ⃗ AB
в) при якому значенні параметра mвектори ⃗ AB і ⃗p ( 12; m )є колінеарними
г) при якому значенні параметра mвектори ⃗ AB і n⃗ (−2 ; m )є перпендикулярними
31
(Відповідь: 10; ; 16; -9 )
25 √2
Задача № 2
Вектори a⃗ і b⃗ утворюють кут 1200, |⃗a|=3 ,|b⃗|=2. Обчислити ( 3 a⃗ −2 ⃗b ) ( a⃗ + 2 b⃗ ) .
(Відповідь: - 1 )

Задача № 3
Дано ∆MPK, M(-3;-2), P(1;4), K(2;-1). Знайти у градусах величину кута М.
(Відповідь: 450)

Задача № 4
Знайти модуль вектора2 ⃗a +3 b⃗ , якщо a⃗ ( 1 ; 2 ) , b⃗ ( 1 ; 0 ) .
(Відповідь:√ 41 )

Задача № 5
Вектори a⃗ і b⃗ утворюють кут 600, |⃗a|=2 ,|b⃗|=2 √ 2. Знайти |2 ⃗a −⃗b|.
(Відповідь:2 √ 6−2 √ 2 )

Задача № 6
У ∆ABC, AB=BC, AC=10. Знайти ⃗
AB ⋅ ⃗
AC .
(Відповідь: 50 )

Задача № 7
В ∆ABC: A(1;-6), B(0;-2) іC(6;6). Знайдіть бісектрису CL.
32 √ 65
(Відповідь: )
23