Призма

Урок 1,2
Тема. Призма. Основні елементи призми.
Мета. Формувати поняття призми, її елементів, видів призм;
розвивати в учнів сприйняття гео­метричних фігур у
просторі, логічне мислення, про­цеси аналізу, і синтезу;
виховувати математичну куль­туру на основі інтеграційної
взаємодії математики та інформаційних технологій.
Тип уроку. Формування нових знань і вмінь.
Обладнання. Клас персональних комп'ютерів з
встановленим програмним забезпеченням або персональний
комп'ютер викладача, обладнаний елек­тронним проектором;
демонстраційні моделі призм.
Весь матеріал демонструється на моніторах персональних
комп'ютерів.
Бажано проведення парного уроку.
 ХІД УРОКІВ
І. Організаційний момент.
1. Ознайомлення з темою та метою року.
2. Інструктування щодо правил навігації в про­грамному пакеті.
II. Основна частина.
1. Активізація опорних знань учнів.
Запитання
1. Що таке двогранний кут?
2. Що називається ребром двогранного кута?
3. Що називається гранями двогранного кута?
4. Наведіть приклади двогранних кутів.
5. Що є мірою двогранного кута?
6. Як побудувати лінійний кут?
7. Що таке многогранний кут?
8. Наведіть приклади многогранних кутів та назвіть кількість їх граней.
9. Що називається многогранником?
III. Формування нових знань.
Введення поняття призми (запис означення в зошиті).
Вивчення основних елементів призми.
Основа, бічні грані призми, бічні ребра призми.
Призма — багатогранник, дві грані якого (основи)
є рівними багатокутниками з відповідно паралельними
сторонами, а бічні грані — паралелограмами.
 Назва Визначення Позначення
Основа Дві грані, що є конгруентними
багатокутниками, лежачими в
паралельній плоскості. ABCDE, KLMNP

Бічні грані Всі грані, окрім основ кожна

бічна грань обов'язково є ABLK, BCML,CDNM, DEP
паралелограмом.
N,EAKP

Бічна поверхня Об'єднання бічних граней.

Повна поверхня Об'єднання основ і бічної

поверхні.
P
N
K
M

E
D
R
A C
Бічні ребра Загальні сторони бічних граней. AK, BL, CM, DN,EP
Відрізок, що сполучає основи
Висота призми і перпендикулярний їм. KR

Відрізок, що сполучає дві

Діагональ вершини призми, що не BP
належать одній грані.

Діагональна Плоскість, що проходить через

бічне ребро призми і діагональ
плоскість основи.

EBLP
Перетин призми і діагональної
Діагональний плоскості. У перетині
утворюється паралелограм,
перетин зокрема його окремі випадки —
ромб, прямокутник, квадрат.

Перпендикулярний Перетин призми і плоскості,

перпендикулярної її бічному
перетин ребру.
 A

 
 
Запитання
1.Скільки діагональних перерізів у чотирикутної призми, п’ятикутної призми?
2.Якими многокутниками є діагональні перерізи призми?
Висота призми.
Розглядаючи основні елементи призми на слайдах, доцільно запропонувати учням
дати відповіді на запитання, а також використати демонстраційні моделі призм.
 1) Види призм .
2) Введення поняття правильної призми, розгляд її основних елементів та
відповіді на запитання.
3) Пряма призма називається правильною, якщо її основи — правильні
многокутники.
4) Бічні грані правильної призми — рівні прямокутники.
Запитання
1. Чи є правильною довільна пряма призма?
2. Чи буде правильною похила призма з правильним многокутником в
основі?
3. Чи рівні бічне ребро і висота правильної призми?
4. Чому дорівнює площа поверхні призми?
IV. Вивчення зображення призми на площині.
Перед тим, як перейти до цього етапу уроку, учням необхідно нагадати
матеріал 10-го класу про правила зображення многокутників.
Зображенням трикутника (рівностороннього, рівнобедреного,
прямокутного) є довільний трикутник.
Зображенням паралелограма (прямокутника, ромба, квадрата) є довільний
паралелограм.
Зображенням трапеції (рівнобічної, прямокутної) є трапеція, у якої
відношення довжин основ дорівнює відношенню довжин основ
зображуваної трапеції.
Зображення довільного чотирикутника (не паралелограма або трапеції) є довільний
чотирикутник.
Зображенням правильного шестикутника є шестикутник з трьома парами протилежних
рівних і паралельних сторін.
Після активації опорних знань вивчається зміст слайда 9 та виконується відповідні побудови
у робочих зошитах:
а) зображення трикутної призми;
б) зображення чотирикутної призми.
V. Розв'язування задач.
1. Знайдіть суму всіх плоских кутів n-кутної призми. Відповідь. 720 – (n – 1).
2. Знайдіть суму всіх двогранних кутів n-кутної призми. Відповідь. 360 · (n – 1).
3.Висота призми А, а бічне ребро нахилене до площини основи під кутом х. Знайдіть
довжину бічного ребра призми. Відповідь. Н.
VI. Узагальнення і систематизація вивченого на уроці.
Дати відповіді на запитання, використовуючи розглянуті слайди.
1. Скільки граней має n –кутна призма?
2. Скільки ребер має n-кутна призма?
3. Призма має 16 граней. Який багатокутник лежить в її основі?
4. Скільки діагоналей можна провести в n –кутній призмі?
5. Чи існує призма, що немає діагоналей?
V.  Відповіді на запитання

1. Скільки граней має n –кутна призма? Відповідь. n + 2.
2. Скільки ребер має n-кутна призма? Відповідь
3. Призма має 16 граней. Який багатокутник лежить в її
основі? Відповідь. 14-кутник.
4. Скільки діагоналей можна провести в n –кутній
призмі? Відповідь. n - 3.
5. Чи існує призма, що немає діагоналей? Відповідь. Так,
це трикутна призма.
 VII. Підсумок уроку.
Коментарі та оцінювання навчальних досягнень учнів.
VIII. Домашнє завдання.
Вивчити. За підручником [1]: § 5, пп. 40, 42. Контрольні запитання 1—12, 15—18.
Виконати задачі 1, 2.
Задача 1. В основі прямої призми лежить:
а) прямокутний трикутник з катетами 3 см і 4 см;
б) прямокутний трикутник з гіпотенузою 26 см і катетом 10 см. Бічне ребро
призми 10 см. Знайти:
• довжину третього ребра основи;
• площу основи;
• площу бічної поверхні;
• діагональ найбільшої бічної грані.
Задача 2. Бічне ребро правильної чотирикутної призми Н, а сторона основи А.
Знайти:
• площу основи; .
• площу бічної поверхні;
• площу повної поверхні;
• діагональ бічної грані;
• кут нахилу діагоналі бічної грані призми до площини основи;
• радіус кола, описаного навколо основи призми.
 Зображення призми
A B
Побудуємо зображення прямої трикутної
C призми.
1. Будуємо верхню основу – плоский
многогранник: Р (трикутник АВС).
2. З вершини многокутника вертикально
    проведемо бічні ребра у вигляді рівних
паралельних відрізків.
  3. Сполучаємо кінці одержаних відрізків,
отримаємо нижню основу.
B
1. Будуємо верхню основи - плоский C
многокутник: Р (чотирикутник: ABCD).
2. З вершини многокутника вертикально А D
 
проведемо бічні ребра у вигляді рівних
паралельних відрізків.  
3. Сполучаємо кінці одержаних відрізків,  
отримаємо нижню основу.  
Призмою називається
многогранник, що
складається з двох плоских
многокутників, які лежать у
різних площинах і
суміщаються паралельним
перенесенням, та всіх
відрізків, що сполучають
різні точки цих
многокутників.
Основи Бічна сторона Ребра
 Відрізок, що сполучає
вершини однієї грані
називається діагоналлю
цієї грані.

Відрізок, що сполучає дві вершини,

які не належать одній грані називається
діагоналлю призми.
 Види призм
Призми бувають прямі і похилі.
Пряма призма — призма, у якої всі бічні ребра
перпендикулярні до основи.
Площа бічної поверхні прямої призми дорівнює
добутку периметра основи на висоту.
Похила призма — призма, у якої хоч би одне бічне
ребро не перпендикулярне основі.
Властивості правильної призми
1. Основи правильної призми є правильними
багатокутниками.
2. Бічні грані правильної призми є рівними
прямокутниками.
3. Бічні ребра правильної призми рівні.
Нахилена призма
Пряма призма
Урок 3
Тема. Призма. Розв'язування задач на знаходження
основних елементів призми.
Мета: формувати вміння знаходити основні елементи
призми, площі бічної і повної поверхонь призми; розвивати
сприйняття геометричних фігур у просторі, логічне
мислення, процеси аналізу і синтезу; виховувати
математичну культуру учнів на основі інтеграційної
взаємодії математики та інформаційних технологій.
Тип уроку. Урок формування знань та вмінь.
Обладнання: клас персональних комп'ютерів із
встановленим програмним забезпеченням або
персональний комп'ютер викладача, обладнаний
електронним проектором, демонстраційні моделі призм.
 ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
Ознайомлення з темою та метою року.
II. Перевірка домашнього завдання.
Відповіді на запитання, що виникли під час розв'язування
домашнього завдання.
III. Розв'язування задач.
Цей вид роботи можна виконувати як інтерактивний елемент
уроку «Робота в малих групах». Для цього заздалегідь
готуються картки із завдан­нями (слайди), учні класу за
рівнем підготовле­ності об'єднуються в групи по 3—4 учні.
Задача 1. Основою прямої трикутної призми є прямокутний
трикутник з катетами 3 см і 4 см. Висота призми 5 см. Знайти площу
поверхні призми.
Задача 2. АВСА1В1С1 – правильна трикутна призма. О – центр
трикутника АВС. ОМ⊥ВС. Кут С1ОС дорівнює 45°. Знайти синус кута
ОС1М.
   

A C
O

B
 Задача 1. Дано правильну шестикутну призму із стороною
основи 8 см і висотою 2,5 см. Знайти площу бічної поверхні
призми.
Задача 2. АВСА1В1С1 – трикутна призма, О – центр
трикутника А1В1С1, АВ = АС = ВС. АО – висота призми.
Знайти кут ВВ1С1.
A C

   
О

 
 Групи учнів, які одержали картки, приступають до
розв’язування задач.
У разі ускладнень, які можуть виникнути під час розв’язування
за допомогою можна звернутися до слайдів, на яких є не лише
детальне розв’язання, а й виконано малюнки та вказані всі вимоги
до оформлення завдань перших задач карток.
Щодо розв’язування другого завдання, то на картці, крім
умови, є малюнки, які допоможуть учням.
Учні тієї групи, яка у своєму рівні правильно виконала
завдання, розподіляються серед інших груп свого рівня. Коли учні
якогось рівня повністю розв’язали завдання, переходять на вищий
рівень, а учні високого рівня допомагають учням нижчого.
 IV. Практичне закріплення матеріалу.
Колективне поетапне розв'язування та оформлення задачі в
зошиті, що має на меті не лише спонукання розумової
діяльності учнівського колективу, а й виховання вміння стисло
висловлювати свої думки та правильно оформляти розв'язання
задачі.
Задача. Основа прямої трикутної призми — рівнобедрений
трикутник з кутом 3 при вершині. Діаго­наль бічної грані, якій
належить бічна сторона цього трикутника, дорівнює к і
утворює з площиною основи кут γ. Визначити площу повної
поверхні призми.
А В  Дано:
АВСА1В1С1 – пряма трикутна
С призма.
k АВ = ВС, ∠
  ВС1 = k, ∠В1С1В = .
 
γ Знайти:
Sп - ?
 

Розв'язання:
Зауваження. Розв'язання задачі подано на відповідних
слайдах, які демонструються за потребою.
Визначимо площу повної поверхні призми за формулою:
Sп = Sб + 2Sо.
  Sб = HP, а Sо = SАВС. З допомогою ΔВВ1С1 знайдемо бічні сторони ΔАВС(основи),
Де
його периметр і висоту призми ВВ1.
У ΔВВ1С (∠ВВ1С1 = 90°, ВС1 = k, ∠В1С1В =
Н = ВВ1 = В1С1 = k ·.
У ΔАВС: ∠АВС = , АВ = ВС = k ·.
Sо = k² · ·
За теоремою косинусів:
АС² = АВ² + ВС² – 2АВ · ВС · = k² · + k² · - 2k² · · cos
= 2k² · ( 1 - ) = 4k² · ·.
АС = 2k · ·.
У призмі АВСА1В1С1:
АВ = ВС = k · АС = 2 ·.
Н = k · , тому Р = АВ + ВС + АС = 2k · + 2k · ·
Р = 2k · ( 1 + ).
Sб = РН = k · · 2k · · ( 1 + ) = 2k² · · · ( 1 + ) =
= k² · ( 1 + ) .
Sп = k² · ( 1 + ) + 2 · k² · · = k²( · ( 1 + ) + · ).
Відповідь. Sп = k²( · ( 1 + ) + · ).
 B
Нехай
  АВСА1В1С1 – дана пряма
трикутна призма:
АВ = 4 см, ВС = 3 см. АА1 = 5 см,
∠АВС = 90°.
A Sп = Sб + 2Sо.
C
Sб = HP, де Н – висота, Р – периметр
основи.
Р = АВ + ВС + АС
  Знайдемо АС з ΔАВС:
АС² = АВ² + ВС².
АС = = 5 см.
Р = 3 + 4 + 5 = 12 см.
    Sб = 12 · 5 = 60 см² ,
Sо = = 6 см² ,
Sп = 60 + 2 · 6 = 72 см²
Відповідь. 72 см²
 Домашнє завдання
Задача 1. Дано правильну п'ятикутну призму зі стороною основи 16 см і
висотою 7,5 см. Знайдіть площу бічної поверхні призми.
Задача 2. Дано прямокутну трикутну призму, в основі якої лежить
рівнобедрений трикутник АВС. Радіус описаного навколо нього кола 5
см, висота призми – 8 см. Знайдіть площу перерізу, що проходить через
катет нижньої основи і вершини протилежного гострого кута верхньої
основи.

А В

С
  K  

   
Урок 4
 ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
II. Розв’язування задач.
Учні класу об'єднуються у групи, в кожній з яких є хоч один представник
з кожної «домашньої» групи.
Кожна група отримує картки, завдання, яких вони мають виконати
колективно й оформити розв'язання в зошитах.
Завдання однакові для всіх груп. У кожній групі є «експерт» з побудови
перерізів. Завдання кожного «експерта»: чітко пояснити своїй групі
алгоритм розв'язування задачі, а завдання групи в цілому — розв'язати всі
задачі.
Група, яка першою виконає всі завдання, має право вибору задачі,
розв'язання якої її представник готує до «захисту» на дошці.
Після того як на дошці з'являться розв'язання всіх задач, переходимо до їх
«захисту». Представники чотирьох груп по черзі повідомляють етапи
розв'язування. Після стислої доповіді кожного, розв'язання аналізується всім
колективом.
 Побудова перерізів призми
Задача 1. Точки А і С належать одній бічній Задача 2. Точки А і В лежать на ребрах верхньої
грані(С- на ребрі), В - вершина нижньої основи. основи відповідно, С - на бічному ребрі.

C C
A A

B B
Задача 3. Всі точки лежать на бічних ребрах. Задача 4. Точки В і С лежать на протилежних
ребрах основи, а т. А – у площині верхньої основи.

А
C С
A B

В
III. Підсумок уроку.
Після колективного аналізу відбувається
обговорення результатів уроку, оцінювання
учнів та коментування оцінок.
Урок 6
Тема. Призма. Розв'язування задач.
Мета: Закріпити знання та вміння учнів знаходити
елементи призми з довільним многокутником в
основі; розвивати навички застосування знань і
вмінь на практиці, логічне мислення; виховувати
математичну культуру на основі інтеграційної
взаємодії математики та інформаційних
технологій.
Тип уроку. Комбінований.
Обладнання: Демонстраційні моделі призм.
 ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
II. Перевірка домашнього завдання.
Учитель відповідає на запитання учнів, що виникли в них під
час розв'язування домашнього завдання.
III. Самостійна робота (10 хв.).
Кожен учень отримує один з варіантів карток і виконує
завдання на цьому самому аркуші.
Правильна побудова обох перерізів оцінюється 10 балами.
Якщо, крім побудованих перерізів, оформлено розв'язання
однієї із задач, то робота оцінюється 12 балами.
 IV. Колективне розв'язування задач.
Задача 1. В основі прямої призми лежить ромб з більшою діагоналлю. Через цю
діагональ і вершину верхньої основи призми проведено площину, яка перетинає
дві суміжні бічні грані по прямих, що утворюють з площиною основи кут а, а з
цією діагоналлю кут р. Знайти бічну поверхню призми.
Задача 2. Повна поверхня прямої призми, основою якої є квадрат, дорівнює 264 см²:
Знайти сторону основи призми, якщо її висота 8 см.
Задача 3. Основою прямої призми є ромб. Висота і діагоналі призми дорівнюють
40 см, 41 см і 50 см відповідно. Знайти площу бічної поверхні призми.
Задача 4. Основою прямої призми є трапеція, в якої паралельні сторони дорівнюють
9 см і 39 см. Три бічні грані призми — квадрати. Знайти повну поверхню призми.
Задача 5. Основою правильної призми є шестикутник із стороною 3 дм, висота
призми дорівнює 13 дм. Знайти площу перерізу, проведеного через дві
протилежні сторони верхньої і нижньої основ призми.
V. Тестування (7—8 хв.).
Кожен учень одержує картку із завданнями тесту (один з двох варіантів).
Потрібно або вставити про­пущене слово, або закінчити твердження.
Метою проведення тесту є виявлення якості тео­ретичних знань учнів з теми.
Варіант 1
1. Бічні ребра прямої призми ... основі.
2. Основи призми ... многокутники.
3. Протилежні бічні грані чотирикутної призми ....
4. У n-кутної призми ... діагональних перерізів.
5. Висота призми це ... .
6. Пряма, по якій перетинаються площина перерізу і площина грані, називається ....
7. Sб = ... .
8. Відрізок, що сполучає дві вершини, які не належать одній грані, називається ....
9. У трикутної призми ... діагоналей.
10. Довільний переріз призми площиною є ... .
Варіант 2
1. Бічні ребра ... призми не перпендикулярні до основ.
2. В основі... призми лежить правильний многокутник.
3. Основи призми належать ... площинам.
4. Всі... призми паралельні.
5. У n-кутної призми ... діагоналей.
6. Діагональний переріз призми це ... .
7. Sб =....
8. Протилежними називаються грані, що ... .
9. Жодної діагоналі не має ... призма.
10. У ... призми довжина ребра дорівнює довжині висоти призми.
 Призма,
паралелепіпед
Тема уроку: Призма, паралелепіпед.
Мета уроку: Закріплення, розширення і поглиблення знань учнів по темі, узагальнення
і систематизація знань. Навчити учнів основним прикладам дослідницької роботи,
розвиток самостійної творчої навчальної діяльності учнів, здійснення індивідуального
контролю за якістю знань, вміння і практичних навичок учнів.
Тип уроку: Урок - семінар
Обладнання:
1.Моделі прямих і нахилених призм, паралелепіпедів, виготовлених учнями.
2.Моделі паралелепіпедів, які мають симетрію відносно прямої плоскості.
3.Таблиці
За 2-3неділі до семінару учням дають індивідуальне завдання такого змісту:
а) оформлення рішення наданих вчителем задач на доведення;
б) дібрати задачі практичного змісту на вичислення бічної і повної поверхні призми,
паралелепіпеда. Оформити їх розв’язок на окремих аркушах.
в) оформити набір задач для усного рішення за темою: „ Призма ”;
г) підготувати повідомлення на тему „ Призматичні форми в навколишньому житті”
(наприклад, використання призм на виробництві для контрольних операцій при обробці
деталей).
I. Ввідні зауваження вчителя.
Урок-семінар проводиться з цілю систематизації і
поглиблення вивчення матеріалу, показу практичного
застосування математичних закономірностей на
практиці, зміцнення вмінь у вирішенні задач.
На уроці, на ряду з індивідуальним завданням,
пропонуються питання, вправи і задачі (усного
характеру) по варіантах (у вигляді турніру), а їх
виконання оцінюється не по відповідях окремих учнів,
а по сумарній оцінці (в балах), отриманої усією
підгрупою, поданої певним варіантом.
II. Систематизація вивченого матеріалу.

Призма

Пряма Нахилена

Правильна Неправильна
 Паралелепіпед

прямий нахилений

прямокутний

куб
Розглядаються таблиці, за наглядом вчителя вони
використовуються для повторення відповідних визначень.
«Паралелепіпеди, які володіють симетрією відносно прямої і
плоскості», використовуються в відносності з моделями.

Чотирьохкутні призми

паралелепіпеди
інші

прямі нахилені

неправильні правильні
 III. Запитання

1) Скільки вершин, ребер, граней має шестикутна призма?

2) Яке найменше число граней, ребер, вершин може мати призма?
3) Як називається призма, у якій кожна грань може служити основою?
4) Скільки діагоналей можна провести в чотирикутній призмі; трикутній
призмі?
5) Доведіть, що всі висоти призми рівні.
6) Доведіть, що будь-яке ребро основи прямої призми перпендикулярно
до будь-якого бічного ребра.
7) Який відрізок є проекцією діагоналей прямої призми на площині
основи? На площині бічної грані?
8) Визначте вид призми, якщо дві ії бічні грані мають спільне ребро, і є
прямокутниками.
9) Чи може бути нахиленою призма, якщо дві бічні грані-
прямокутники?
10)Як називається пряма призма, основою якої є прямокутник?
11)Всі бічні грані призми-квадрати. Чи є ця призма правильна,
якщо її основа-трикутник; чотирикутник?
12)Чому дорівнює градусні виміри двогранних кутів, утворені
бічними гранями правильної призми, якщо ця призма:
А)трикутна;
Б)чотирикутна;
В)п’ятикутна.
IV. Змагання - турнір на вирішення усних вправ і задач (задачі пропонуються по черзі
кожному варіанту. Відповіді обґрунтовуються. Оцінку в балах ставлять самі учасники
турніру своїм партнерам).
1 варіант
1. Може чи ні в перерізі куба з плоскістю
вийти правильний п'ятикутник?
(5 балів)
2. Чи можна побудувати пряму
чотирикутну призму, у якої три
двухграних кута при бічних ребрах були
б тупі? (4 балів)
3. Чи можна побудувати прямокутний
паралелепіпед, в якому діагональні
перерізи дорівнювали б бічній грані?
(3 бали)
4. Як зміниться площа поверхні куба,
якщо кожне його ребро збільшилось в 2
рази? (4 бали)
2 варіант
1. Може чи ні в перерізі правильної
чотирикутної призми 3 плоскістю вийти
правильний восьмикутник? (5 балів)
2. Чи можна побудувати пряму трикутну
призму, щоб кожен 3 її двухграних кутів
при бічних ребрах був 60°?
(4 балів)
3. Чи може існувати нахилений
паралелепіпед з рівними діагональними
перерізами?
(3 бали)
4. Як зміниться площа поверхні
прямокутного паралелепіпеда, якщо кожне
його бічне ребро збільшилось в 2 рази,
залишивши без змін сторони основи?
(4 бали)
 V. Розв’язування задач
№1.
Вимірювання прямокутного паралелепіпеда дорівнюють 1м, 2м і Зм.
Знайдіть площину його повної поверхні. Знайдіть площину його
бічної поверхні, якщо бічне ребро:
а) більше ребер основи;
б) менше ребер основи.
№2
ABCDA1B1C1D1 – прямокутний паралелепіпед.
Відзначте на малюнку кут, який утворює діагональ BD1:
А) з ребром АВ;
Б) з бічною гранню ВВ1С1С;
Обчисліть відзначенні кути, якщо АВ = DD1 = 0,5ВD1.
 V. Розв’язування задач

№3
Проекція вершини А1 паралелепіпеда АВСDА1В1С1D1 на площину грані
АВСD є точка перетину діагоналей цієї грані.
Відзначте на малюнку кути, які утворюють діагональ А1С:
А) з ребром DС;
Б) з ребром АВ;
В) з ребром DD1;
Г) з площиною основи.
 VI. Самостійна робота
Основи прямої призми – ромб зі стороною 12 см і кутом 60°
(з меншою діагоналлю – 5 см і кутом 120°). Менша діагональ
паралелепіпеда = 13 см (утворює кут в 45° з площиною
основи). Знайти площу:
А) бічної поверхні призми;
Б) повної поверхні призми;
В) діагонального січення, вміщуючи меншу діагональ
призми.
Об’єм призми
 Об'єм призми дорівнює твірній її висоти на площу основи:

V=S∙H
Площа повної поверхні призми дорівнює сумі площі її бічної
поверхні і подвоєної площі основи.
Площа бічної поверхні похилої призми дорівнює твірній
периметра перпендикулярного перетину на довжину бічного
ребра.
Об'єм похилої призми дорівнює добутку площі основи на висоту
призми, проведеної до основи.
Правильна призма — пряма призма, основа якої є правильним
багатокутником.
  
Пряма призма
   
 
  Об'єм прямої призми
 
дорівнює добутку площі
основи на висоту.
   
 

V = SABD ∙ h + SBDC ∙ h = (SABD + SBDC) ∙ h

V = SABC ∙ h
 Пряма призма
(в основі прямокутний
   
трикутник)
  Об`єм прямої призми, основа
якої є прямокутний трикутник,
A C дорівнює добутку площі основи
на висоту.
B
V = SABC ∙ h
(∠В = ∠В1 = 90∘)
   Довільна призма
   

V = S1 · h + S2 · h + S3 · h =
    = (S1 + S2 + S3) · h = S · h
E
 
V=S·h
A D
 
 
B C
h Нахилена призма
V = S1 · h + S2 · h + S3 · h =
S1 = (S1 + S2 + S3) · h = S · h
S2 V=S·h
3
 Задача  

Знайдіть об'єм прямої призми  

АВСА1В1С1 , якщо  

кут ВАС = 120°, АВ = 5(см), A

АС = З(см) та найбільша з
120°
площ бічних граней дорівнює
35 (см2). B
C
 B1
Задача
60
Дано: Пряма призма
3 h 2 ∠AB1C = 60°, AB1 = 3, CB1 = 2,
A1 ∠АВС = 90°
C1
B Знайти: V - ?
a b

A C
 Призми, в яких задано
діагоналі бічних граней
 №1
    В основі прямої призми лежить
  прямокутник з кутом А між
  діагоналями. Діагональ однієї з
бічних граней утворює з площиною
основи кут В. Визначити об’єм
призми, якщо її висота дорівнює а.
В С Обчислити, якщо а = 12 см, A = 60°,
B = 45°
D
А
 Розв’язання
 Нехай основою прямої призми є прямокутник АВСD, О – точка перетину
діагоналей АС і ВD. ∠АОВ = . Протилежними бічними гранями призми є
рівні прямокутники, діагоналі яких рівні. Будемо вважати спочатку, що задана
діагональ А1В грані АА1ВВ1. Оскільки АА1⊥(АВС), то проекцією діагоналі
А1В на площину основи є сторона АВ. Згідно умови задачі ∠А1ВА = ,
АА1 = а. З ΔАА1В (∠А = 90°); АВ = АА1 · = а · .
Діагоналі прямокутника рівні і точкою перетину діляться навпіл.
Тому ОА = ОВ і ∠АВО = = . З Δ АВD (∠А = 90°): АD = АВ · = a · · · = a · ·
Тоді V = AD · АВ · АА1 = а · · · a · · а = а³ · . При а = 12 см, = 60°, 45°
матимемо : V = 12³ · 1 · = 1728 (см³).
Якщо вважати задану діагональ А1D грані АА1DD1, то з ΔАА1D: АD = а · ctg
ΔABD: АВ = АD · ctg = a · ctg · tg і V = а³ · . При а =12 см, = 60°, = 45°
маємо: V = 576 см³
Відповідь: а³ · ; 1728 (см³) або а³ · ; 576 см³
 №2
Діагональ більшої бічної грані прямокутного
паралелепіпеда нахилена до площини основи під кутом А, а
діагональ основи утворює з меншою її стороною кут В.
Визначити об’єм даного паралелепіпеда , якщо його висота
дорівнює h. Обчислити, якщо h = 6cм , A = 60° , B = 45°

№3
В основі прямої призми лежить рівнобедрений трикутник з
кутом В при вершині. Площа бічної грані, що містить бічні
сторони трикутника, дорівнює Q, а її діагональ нахилена до
площини основи під кутом А. Визначити об'єм цієї призми.
Обчислити, якщо Q = 144см², А = 60°, В = 60°.
 №4
   
В основі прямої призми лежить
  паралелограм, менша діагональ
  якого ділить тупий кут на два кути
d
α і β. Менша діагональ призми
дорівнює d і нахилена до площини
основи під кутом φ.
В С Визначити об’єм призми, якщо
β
α φ d = 12 см, α = 60°, β = 60°, φ = 45°.
D
А
 
Нехай в основі прямої призми лежить паралелограм АВСD, в якому BD - менша
діагональ, ∠АBD= α, ∠DВС= β, проекціями діагоналей АС і B1D призми на
площину основи є діагональ АС і ВD паралелограма АВСD. Оскільки АА1 = ВВ1 і
АС більше ВD, то АС > ВD, тобто меншою діагоналлю призми є діагональ В1D.
Згідно умови В1D = d і ∠В1DB = φ.
Об'єм призми V = Sосн · H. З АВ1ВD (∠В = 90°): Н = ВВ1 = d · ВD = d · Оскільки
ВСAD, то ∠BDА = , ∠BАD = 180 ° - . З ΔАBD, використавши теорему синусів,
матимемо: = ; АВ = . Діагональ паралелограма ділить його на 2 рівні трикутника.
Тому Sосн = 2SΔАBD = 2 · 0,5 · АВ · · = d · cossin =
= .
Тоді · d · = . При d = 12, 60°, 45°:
V = = 216 см³
Відповідь: 216 см³
 №5
Діагональ прямокутного паралелепіпеда нахилена до площини
основи під кутом α. Кут між діагоналями основи дорівнює β.
Визначити об’єм даного паралелепіпеда, якщо його висота
дорівнює H. Обчислити, якщо H = 6см, α = 60°, β = 30°.

№6
В основі прямої призми лежить ромб з тупим кутом β. Більша
діагональ призми дорівнює d і утворює з площиною основи кут α.
Визначити бічну поверхню призми, обчислити, якщо d = 12,
α = 60°, β = 120°.
 №7
 
В основі прямої призми лежить
    рівнобедрений трикутник. Дві
діагоналі, що мають спільну вершину
α
двох суміжних бічних граней,
l дорівнюють l і утворюють між собою
l кут α. Через діагоналі проведено
площину, яка утворює з площиною
β B основи кут β. Визначити об’єм
призми.
A N C
Обчислити, якщо l = 12, α = 60°, β =
45°.
 Розв'язання

 Нехай в основі прямої призми лежить рівнобедрений трикутник

АВС (АВ = ВС). Бічними гранями прямої призми є прямокутники. Оскільки
АВ = ВС, то прямокутники АА1В1В і СС1В1В рівні, а тому мають рівні
діагоналі. Проведемо діагоналі АВ1 і СВ1. За умовою АВ1 = СВ1 = l і ∠АВ1С = .
З точки В1 проведено перпендикуляр В1N до сторони АС. Тоді за теоремою
про три перпендикуляри ВN⊥АВ. ∠В1NB є лінійним кутом двогранного кута,
утвореного площинами АВ1С та АВС, і згідно умови ∠В1NB = Об`єм призми
знайдено за формулою: V= Sосн · Н.
Висота В1N рівнобедреного трикутника АВ1С його бісектрисою і медіаною.
Тому ∠АВ1N = і АN = NC. З трикутника АВ1N (∠N = 90°):
В1N = АВ1 ·АВ1N = 1 · ; АN = l · З трикутника NВ1В
(∠В = 90°): Н = В1В = В1N · = 1 · · ; ВN = 1 · ·
Тоді Sосн = 0,5 · АС · ВN = АN · ВN = l · · l · · = 0,5 l² · · ; V = 0,5 l² · · · · =
0,25 l³ · · · При l = 12 см, = 60°, = 45° матимемо: V = 0,25 · 12³ · · · 1 =
324(см³).
Відповідь: 0,25 l³ · · · ; 324(см³).
 №8
У нижній основі прямої призми лежить ромб з меншою
діагоналлю d. Через цю діагональ й вершину верхньої основи
проведено площину, яка перетинає дві суміжні бічні грані по
прямих, кут між якими дорівнює β і утворює з площиною
основи кут α. Визначити об’єм призми. Обчислити d = 12 см,
α=45°, β =60°.
№9
 Воснові прямої призми лежить ромб. Через більшу діагональ
нижньої основи і вершини тупого кута верхньої основи
проведено переріз, який утворює з площиною нижньої основи
кут
Перерізом є трикутник з кутом при вершині верхньої основи і
площею S. Визначити об'єм призми. Обчислити S = 36 см²,
= 45°, = 60°.